WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2023-05-15T10:01:53Z

Pavlo.slobodianiuk:

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану розпорядженнями Верховного суду змінено територіальну підсудність судових справ:
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/Zagalna_tablica_sudiv_25_05_2022.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у звязку з неможливістю здійснювати правосуддя];
# [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/rozporyadjennya/25_05_2022_Vidnovleno_pidsudnist.pdf Перелік судів, територіальну підсудність яких відновлено.]

[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Див. детальніше: Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ.]
|}
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.
Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.
== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

'''У постанові КЦС ВС у справі № 290/289/22-ц від 22.03.2023 року Верховний Суд''' вказав на юрисдикцію спору у справі про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу для отримання одноразової соцдопомоги у зв'язку зі смертю військовослужбовця.

Так,вимоги про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу для отримання одноразової соціальної допомоги пов`язані з доведенням наявності підстав для визнання (підтвердження) за особою певного соціально-правового статусу, не пов`язаного з будь-якими цивільними правами та обов`язками, їх виникненням, існуванням та припиненням. Відповідно, за своїм предметом та можливими правовими наслідками такі вимоги пов`язані з публічно-правовими відносинами особи з державою, а отже, не підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Таким чином, КЦС ВС дійшов висновку, що спір, пов`язаний з доведенням наявності підстав для підтвердження за особою певного соціально-правового статусу щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги сім`ї військовослужбовця, не пов`язаний з будь-якими цивільними правами та обов`язками особи, їх виникненням, існуванням та припиненням.

За предметом та можливими правовими наслідками цей спір існує у сфері публічно-правових відносин, а отже, підлягає вирішенню у порядку '''адміністративного судочинства.'''

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 536 грн. 80 копійок (станом на 01 січня 2023 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* Постанова Верховного Суду України від 22.03.2023 року у справі №290/289/22 https://reyestr.court.gov.ua/Review/109854993
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 Постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території

2023-04-24T08:33:48Z

Pavlo.slobodianiuk:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-98 Постанова Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%92%D0%A1%D0%A3_%D0%B2%D1%96%D0%B4_01.01.2012_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx Лист Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
|}
==Загальні положення==
Шлюб припиняється унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок розірвання шлюбу]]

Розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, підлягає державній реєстрації (частина третя статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Передумовою розгляду справи про встановлення юридичного факту розірвання шлюбу (шлюбних відносин) між подружжям є неможливість здійснення такого в інший законний спосіб.
==Порядок встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території==
Згідно зі статтею 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини другої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Згідно частини третьої статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків

Але, 07 травня 2022 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України", яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" доповнено словами "крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану".

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (абзац другий пункту 3 розділу І [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накаом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5]).

Оскільки на [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території|тимчасово окупованій території]] фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про розірвання шлюбу видані такою владою '''не можуть бути прийняті''' органами державної влади на іншій території України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту розірвання шлюбу.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: окреме провадження]]
==Звернення до суду==
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

У заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт:
# свідоцтво про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;
# відповідна відмова, звісно, в письмовій формі органу, на який покладено функцію розірвання шлюбу (стаття 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
За подання заяви про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]" (у 2023 році - 536 гривень 80 копійок).

На підставі рішення у справі орган державної реєстрації актів цивільного стану видає свідоцтво про розірвання шлюбу між подружжям.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94576322 Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року у справі № 523/20099/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90017083 Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 11 червня 2020 року у справі № 637/218/20]
== Див. також==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
*[[Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]).
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2023-04-24T07:44:21Z

Pavlo.slobodianiuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 липня 2017 року № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2009 року № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/260-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України 12 березня 2022 року № 260 "Про внесення зміни до Порядку реімбурсації лікарських засобів"] з 12 березня 2022 року в Україні інсулін для пацієнтів відпускався безкоштовно. Доплата з пацієнтів не стягувалась.

'''15 липня 2022 року''' набрала чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/780-2022-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2022 року № 780], відповідно до якої '''Уряд повернув механізм відшкодування вартості препаратів інсулінів,''' затверджений постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854], '''який діяв до війни.'''

Механізм передбачає, що відшкодування (реімбурсація) вартості препаратів інсулінів в рамках програми медичних гарантій для аптечних закладів, які мають договори з НСЗУ та для пацієнтів буде здійснюватись безоплатно або з доплатою з боку пацієнта, згідно зі встановленою категоризації інсулінозалежних пацієнтів.

▶ [https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qyt8gy8oc6M6aBqmnDRVjTLOYUtYgj1yg0iQ3vquPlE/edit#gid=1139995851 '''Перелік аптек, в яких наявні препарати інсуліну.''']

'''Водночас пацієнти можуть отримувати препарати інсуліну як гуманітарну допомогу у пунктах видачі ліків, адже з початку війни Україна отримала від виробників понад 1,05 млн доз інсуліну гуманітарної допомоги.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0421282-22#Text наказу МОЗ України від 07 березня 2022 року № 421 "Про деякі питання надання медичної допомоги хворим з діабетом в умовах воєнного стану"] лікарям, за спеціальностями «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», які надають медичну допомогу пацієнтам, що потребують інсулінотерапії, альтернативної схеми лікування пацієнтів з цукровим діабетом, враховуючи наявність та доступність лікарських засобів (препаратів інсуліну) та потреб таких пацієнтів дозволено виписувати рецепти на інсуліни із розрахунку на місячний строк лікування, без заначення торгової назви препаратів інсуліну.
|}
==Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну?==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21) пунктах 1-9 Додатку до Порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.
{| class="wikitable"
|-
!
№ з/п!!Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну!!Вид препарату інсуліну!!Відшкодування
|-
|
1.||Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років||інсулін людини (флакон)
| rowspan="9" |повне відшкодування.
|-
|
2.||Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
3.||Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
4.||Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
5.||Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)||інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
|
6.||Діти віком до 18 років та вагітні||інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
|
7.||Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*||аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
|
8.||
# Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
# Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
||аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
|
9.||Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|
10.||Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
| rowspan="2" |часткове відшкодування.
|-
|
11.||Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці||інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
==Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.
==В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених з НСЗУ договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.

Впізнати таку аптеку можна за наліпкою на вході “Доступні ліки. + Інсуліни”. Або зателефонувате до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77 – оператор підкаже, де знахрдиться найближча аптека.
==Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії 15-45 чи гарячої лінії МОЗ України 0 800 505 201.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра О. Лінчевського (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні:
(044) 200-08-16.
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
==Реєстр хворих на цукровий діабет==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.
Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
|
'''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}
==Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.
Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.
==Див. додатково==
*[[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]

Переважне право орендаря на купівлю земель сільськогосподарського призначення

2023-03-22T13:07:12Z

Pavlo.slobodianiuk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закон України «Про оренду землі»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Визначення земель сільськогосподарського призначення ==
'''Землями сільськогосподарського призначення визнаються''' землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо), відповідно до пунктів 1-2 статті 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III].
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності ==
Відповідно до ''пункту 2 статті 131'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання'''. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки.

У свою чергу, згідно зі ''статтею 9'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»], '''орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається'''. Реалізація переважного права купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України від 25.10.2001р. № 2768-III].

Так, відповідно до ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], '''переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти:'''

а) ''у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення'' (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у ''другу чергу - орендар земельної ділянки,'' який може реалізувати таке право у разі відсутності суб’єкта першої черги або відмови суб’єкта першої черги від реалізації такого права.

У разі якщо відповідно до закону зазначені особи не можуть набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вони можуть в порядку, визначеному частиною п’ятою статті 130-1 Земельного кодексу України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем.

'''''За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов’язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору.'''''

'''Нотаріус зобов’язаний''' протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення першої черги встановлюються шляхом отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.''' У разі якщо в такому витягу відсутня інформація про наданий відповідний спеціальний дозвіл на користування надрами, вважається, що власник такого дозволу не має переважного права купівлі такої земельної ділянки.

'''Суб’єкти переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги встановлюються шляхом отримання відомостей із Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

'''Суб’єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.''' Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомлення про вручення.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб’єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб’єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з’явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб’єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб’єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

'''У разі зміни власником земельної ділянки ціни та інших умов договору купівлі-продажу зазначена процедура здійснюється повторно.'''

Зазначені вимоги ''статті 130-1'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III] '''не поширюються на випадки продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення:'''
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки першої черги;
* суб’єкту переважного права купівлі земельної ділянки другої черги, за умови відсутності суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки першої черги або у разі надання ним письмової відмови від реалізації свого переважного права.
У разі якщо протягом місяця з дня спливу строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини, договір купівлі-продажу земельної ділянки не був укладений, процедура здійснюється повторно.

'''У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб’єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред’явити до суду позов про переведення на нього прав та обов’язків покупця. Одночасно позивач зобов’язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.'''

Також, відповідно до ''пункту 6-1 статті 145'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-IX Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»] громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства, а також орендарі земельних ділянок, які набули право оренди землі шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до 2010 року, мають право на викуп таких земельних ділянок у власність з розстрочкою платежу до десяти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок, без проведення земельних торгів. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу, відповідно до ''пункту 61 розділі X'' "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III].
== Земельні торги (аукціон), переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення приватної власності на аукціоні ==
'''Земельні торги (аукціони)''' — спосіб продажу землі, при якому покупцем стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Так, відповідно ''до п.1, п.3, п.5 ст.135'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував зафіксовану в ході проведення земельних торгів залежно від лота:
* найвищу ціну за земельну ділянку;
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
* найвищу ціну за право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
* найвищу орендну плату за земельну ділянку
Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки.

'''Організатор земельних торгів з продажу земельної ділянки зобов’язаний письмово повідомити про проведення таких торгів суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки не пізніш як за 30 календарних днів до дня проведення відповідних торгів.''' Справжність підпису на повідомленні засвідчується нотаріально.

'''Організатором земельних торгів є''':
* '''у разі продажу земельної ділянки''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу;
* '''у разі продажу емфітевзису, суперфіцію''' - особа, якій належить право емфітевзису, суперфіцію;
* '''у разі укладення на аукціоні договору оренди земельної ділянки''' - особа, яка відповідно до закону може виступати її орендодавцем;
* '''у разі укладення на аукціоні договору суперфіцію або емфітевзису''' - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки відповідно до повноважень,
* '''у разі виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження"''', - державний виконавець.
'''Виконавцем земельних торгів є''' суб'єкт господарювання, який уклав з організатором земельних торгів договір про їх проведення.

'''Учасником земельних торгів є''' фізична або юридична особа, яка подала виконавцю земельних торгів документи, зазначені в ''частині 7 статті 137'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], сплатила реєстраційний та гарантійний внески, зареєстрована у книзі реєстрації учасників земельних торгів і відповідно до закону може набувати право власності чи користування земельною ділянкою, яка виставляється на земельні торги.

Земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем. Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, у тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.

'''Витрати (видатки), здійснені організатором або виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.'''

Після опублікування оголошення про проведення земельних торгів виконавець може відмовитися від договору лише у випадках, якщо проведення земельних торгів стало неможливим з незалежних від нього причин.

У свою чергу, орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/%20161-14 Закону України «Про оренду землі»]).
== Переважне право орендаря на придбання земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності ==
Відповідно до ''п.7 ст.130'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України від 25.10.2001р. № 2768-III], продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності '''забороняється'''.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Оподаткування фізичними особами грошових переказів, отриманих із-за кордону

2023-03-22T12:50:49Z

Pavlo.slobodianiuk:

== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1906-15 Закон України «Про міжнародні договори України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1274810-12#n12 Лист Державної податкової служби України «Про рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування»]
== Види іноземних доходів ==
Питання оподаткування грошових переказів, що отримуються фізичними особами — резидентами України з-за кордону, набуло останнім часом особливої актуальності.

Так, Міндоходів зазначає, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 162.1 ПКУ] встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ]):
* проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
* спадщину;
* подарунки;
* виграші;
* призи;
* доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
* доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів;
* доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
* дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
* інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних контролюючим органам.
Ураховуючи, що податківці у своїх роз’ясненнях наголошують на необхідності включення до оподатковуваного доходу сум грошових коштів, отриманих з-за кордону від фізичних осіб, які є родичами, зупинимося на цьому питанні докладніше. Отже, перше запитання, яке тут виникає: чи будуть ці суми доходом для фізособи — отримувача таких коштів? Все залежатиме від того, хто перераховує ці кошти фізособі — резиденту України.

Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено обов’язок:
* дружини і чоловіка матеріально підтримувати один одного (ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]).
Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів із-за кордону дружиною (чоловіком) для чоловіка (дружини), матір’ю (батьком) для дітей у зазначених вище випадках, а також дітьми непрацездатним батькам є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї і повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ, а не як отримання доходу із джерелом походження з-за кордону. Тобто якщо фізособа отримує грошові кошти від свого чоловіка (або дружини чи батька), який працює за кордоном, то сума таких коштів не буде для цієї фізособи доходом.

Разом із тим фізична особа — резидент України, яка отримує дохід за кордоном, згідно з чинним законодавством зобов’язана задекларувати такий дохід в Україні та сплатити з нього ПДФО (розмір ставки ПДФО на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.167.2-167.5 ПКУ] складає 18%).

У всіх інших випадках перекази, отримані з-за кордону від родичів чи інших фізичних осіб, підлягають оподаткуванню, проте тільки в тому випадку, якщо такі надходження не згадуються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 ст. 165 ПКУ] серед тих, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (наприклад, видача та повернення позики, аліменти тощо).
== Порядок оподаткування ==
Згідно з п.п. 163.1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є у тому числі й іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Оподаткування таких доходів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 170.11 ПКУ.]
Іноземні доходи включаються до складу річного оподатковуваного доходу та відповідно до пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] обкладаються ПДФО за ставкою 18%. Винятком є дивіденди з іноземним джерелом походження, оподатковувані за ставкою 5 % відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 167.2 ПКУ].
Згідно з п.п. 170.11.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в разі отримання іноземних доходів при поданні річної декларації платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо між країною, у якій виплачується дохід, та Україною укладено договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування.

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000087.html Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування] (станом на 04.02.2020 р.), наведено в листі ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 13.5 ПКУ] для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де було виплачено такий дохід, довідку про суму сплаченого в цій країні податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Звертаємо увагу: не можна буде зарахувати у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків:
* податки на капітал (приріст капіталу);
* податки на майно;
* поштові податки;
* податки на реалізацію (продаж);
* інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.
При розрахунку суми річного податкового зобов’язання слід мати на увазі, що сума податку з іноземного доходу платника податків — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.4 ПКУ]).

Окремо зупинимося на ситуації, коли резидент України легально працює за кордоном та перераховує грошові кошти своїм родичам чи іншим особам, щодо яких [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ] не встановлено обов’язок з їх утримання. Виходить, що «гастарбайтер» повинен за підсумками року задекларувати свої іноземні доходи. Якщо працював він офіційно, то з його заробітної плати сплачувався податок за правилами країни отримання доходу. За наявності договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною отримання доходу платник податків може отримати зазначену вище довідку і в такому разі зменшити суму річного податкового зобов’язання. Що ж до фізособи, якій «гастарбайтер» перераховував грошові кошти, то для неї такий дохід буде іноземним. За підсумками року з такого доходу має бути сплачено ПДФО (причому отримувач уже не зможе зменшити річне податкове зобов’язання, оскільки безпосередньо він не сплачував податок за кордоном).
== Порядок декларування іноземних доходів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 пп. 168.2.1 і 170.11.1 ПКУ], якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу платника податків — отримувача, який при цьому зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Згідно з п. 164.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] при нарахуванні (отриманні) доходів у вигляді валюти такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Строк подання декларації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 49.18.4 ПКУ] — '''до 1 травня року''', наступного за звітним, крім окремих випадків, передбачених розд. IV ПКУ*.
* У разі відсутності у платника податків підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов’язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.2. ПКУ]).

* Платники податків — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 179.3 ПКУ]).
За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 120.1 ПКУ] передбачено штраф у розмірі 170 грн.

Крім того, якщо фізична особа у звітному році мала доходи, що підлягають оподаткуванню, та не задекларувала їх у встановленому порядку, і про це стало відомо контролюючим органам, і якщо вони змогли довести факт отримання таких доходів платником податків, то на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 123.1. ПКУ] такі контролюючі органи мають право самостійно визначити суму податкового зобов’язання, що тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми такого зобов’язання.

Згідно з п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 179.7 ПКУ] фізична особа зобов’язана самостійно '''до 1 серпня року''', наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Якщо платник податків не сплатив суму грошового зобов’язання за декларацією протягом зазначеного строку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 126.1 ПКУ] він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
* у разі затримки до 30 календарних днів уключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

* у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.
Також у разі, якщо фізична особа зобов’язана була задекларувати іноземні доходи та сплатити суму податку за декларацією, але своєчасно не зробила цього, несплату податку, що виникла, може бути кваліфіковано як умисну, і в цьому випадку фізичній особі загрожує кримінальна відповідальність, передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III].

Чинне на сьогодні законодавство вимагає від фізичних осіб декларувати доходи із джерелом їх походження за кордоном, а за відсутності їх декларування або несплаті у строк узгодженого в декларації податкового зобов’язання передбачає відповідальність аж до кримінальної.

Як уже зазначалося, у випадках, коли йдеться про перерахування грошових коштів між членами однієї сім’ї, в особи, яка їх отримує, не виникає дохід у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ], і відповідно декларувати такі перерахування та сплачувати з них податок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 17.11.1 ПКУ] немає підстав.
[[Категорія: Податкове право]]

Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території

2023-02-09T13:13:04Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Звернення до суду */

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0640-14 Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2014 року № 953/5 "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0015700-98 Постанова Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%B8%D1%81%D1%82_%D0%92%D0%A1%D0%A3_%D0%B2%D1%96%D0%B4_01.01.2012_%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2,_%D1%89%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C_%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx Лист Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 07 травня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2217-20#Text Закон України від 21 квітня 2022 року № 2217-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України"], яким зокрема внесено зміни до частини третьої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], відповідно до якої будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
|}
==Загальні положення==
Шлюб припиняється унаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим та у результаті його розірвання, яке здійснюється за ініціативою одного з подружжя або за спільною заявою подружжя.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок розірвання шлюбу]]

Розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, підлягає державній реєстрації (частина третя статті 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Передумовою розгляду справи про встановлення юридичного факту розірвання шлюбу (шлюбних відносин) між подружжям є неможливість здійснення такого в інший законний спосіб.
==Порядок встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території==
Згідно зі статтею 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Відповідно до частини другої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України]" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

За заявами громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, державну реєстрацію актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання здійснюють відділи державної реєстрації актів цивільного стану за місцем звернення заявника (абзац другий пункту 3 розділу І [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n17 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накаом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5]).

Оскільки на [[Особливості оформлення спадщини на тимчасово окупованій території|тимчасово окупованій території]] фактично діє юрисдикція та застосовується законодавство окупаційної влади, документи про розірвання шлюбу видані такою владою '''не можуть бути прийняті''' органами державної влади на іншій території України.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) суд розглядає справи про встановлення факту розірвання шлюбу.

В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення (пункт 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення"]).

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: окреме провадження]]
==Звернення до суду==
Заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до районного, районного у місті, міського та міськрайонного суду за місцем її проживання (частина перша статті 316 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

У заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт:
# свідоцтво про розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території;
# відповідна відмова, звісно, в письмовій формі органу, на який покладено функцію розірвання шлюбу (стаття 318 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
За подання заяви про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території сплачується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Про судовий збір]" (у 2023 році - 536 гривень 80 копійок).

На підставі рішення у справі орган державної реєстрації актів цивільного стану видає свідоцтво про розірвання шлюбу між подружжям.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94576322 Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2021 року у справі № 523/20099/20]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90017083 Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 11 червня 2020 року у справі № 637/218/20]
== Див. також==
* [[Порядок розірвання шлюбу]]
*[[Встановлення фактів реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]

== Отримання правової консультації ==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі]).

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди]]

Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану

2022-09-24T17:43:18Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2489-20#Text Закон України від 29 липня 2022 року № 2489-IX "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану",] яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців]].
== Хто має право на отримання винагороди та іі розмір ==
Розмір додаткової винагороди військовослужбовців визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова)]
{| class="wikitable"
!Категорії військовослужбовців, які мають право на винагороду
!Розмір винагороди
|-
|Військовослужбовці Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)
|виплачується додаткова винагорода '''в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць''' (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)
|-
|Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби)
|'''розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць''' пропорційно часу участі у таких діях та заходах
|}
[[Файл:Грошове забезпечення під час війни.jpg|міні]]
'''До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], у тому числі ті, які:'''
*у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
*захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
*загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
== Підстава виплати додаткової винагороди==
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

'''Для отримання грошового забезпечення необхідно:'''
* прибути до військової частини та приступити до виконання обовʼязків;
* надати фінансовій службі військової частини реквізити банківської карти будь-якого українського банку, у разі відсутності - документи для відкриття банківського рахунку;
* пересвідчитись, що видано наказ про зарахування до військової частини та вступ на посаду.
==Одноразова грошова допомога сімʼям загиблих військовослужбовців==
=== Хто має право на допомогу ===
'''Сім’ям загиблих осіб''' (зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови]) виплачується '''одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень,''' яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]''(члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця).''

⇒ Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (''особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає'').

⇒ утриманці - відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"](''особи, які були на повному утриманні загиблого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування'').

'''Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється також сім’ям осіб, зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва),''' отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, '''не пізніше ніж через один рік''' після поранення (контузії, травми, каліцтва).
=== Реалізація права на допомогу ===
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення ''(дати загибелі особи в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть).''

'''У разі відмови однієї або кількох осіб,''' які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
==Корисні посилання==
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]
[[категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану

2022-09-24T17:42:45Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2489-20#Text Закон України від 29 липня 2022 року № 2489-IX "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги"]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану",] яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців]].
== Хто має право на отримання винагороди та іі розмір ==
Розмір додаткової винагороди військовослужбовців визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова)]
{| class="wikitable"
!Категорії військовослужбовців, які мають право на винагороду
!Розмір винагороди
|-
|Військовослужбовці Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)
|виплачується додаткова винагорода '''в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць''' (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)
|-
|Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби)
|'''розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць''' пропорційно часу участі у таких діях та заходах
|}
[[Файл:Грошове забезпечення під час війни.jpg|міні]]
'''До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], у тому числі ті, які:'''
*у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
*захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
*загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
== Підстава виплати додаткової винагороди==
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

'''Для отримання грошового забезпечення необхідно:'''
* прибути до військової частини та приступити до виконання обовʼязків;
* надати фінансовій службі військової частини реквізити банківської карти будь-якого українського банку, у разі відсутності - документи для відкриття банківського рахунку;
* пересвідчитись, що видано наказ про зарахування до військової частини та вступ на посаду.
==Одноразова грошова допомога сімʼям загиблих військовослужбовців==
=== Хто має право на допомогу ===
'''Сім’ям загиблих осіб''' (зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови]) виплачується '''одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень,''' яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]''(члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця).''

⇒ Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (''особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає'').

⇒ утриманці - відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"](''особи, які були на повному утриманні загиблого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування'').

'''Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється також сім’ям осіб, зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва),''' отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, '''не пізніше ніж через один рік''' після поранення (контузії, травми, каліцтва).
=== Реалізація права на допомогу ===
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення ''(дати загибелі особи в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть).''

'''У разі відмови однієї або кількох осіб,''' які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
==Корисні посилання==
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]
[[категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану

2022-09-24T17:42:07Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19 Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2102-IX#Text Закон України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану"]
*[ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2489-20#Text Закону України від 29 липня 2022 року № 2489-IX "Про внесення змін до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги"]

== Загальна інформація ==
З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!

28 лютого 2022 року Урядом прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text постанову Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану",] яка передбачає виплату додаткової грошової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану.

Див. додатково: [[Грошове забезпечення військовослужбовців]].
== Хто має право на отримання винагороди та іі розмір ==
Розмір додаткової винагороди військовослужбовців визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-%D0%BF#Text пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова)]
{| class="wikitable"
!Категорії військовослужбовців, які мають право на винагороду
!Розмір винагороди
|-
|Військовослужбовці Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)
|виплачується додаткова винагорода '''в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць''' (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)
|-
|Військовослужбовці, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби)
|'''розмір додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць''' пропорційно часу участі у таких діях та заходах
|}
[[Файл:Грошове забезпечення під час війни.jpg|міні]]
'''До наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включаються особи, зазначені у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], у тому числі ті, які:'''
*у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров’я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії;
*захоплені в полон (крім тих, які добровільно здалися в полон) або є заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні (у разі, коли зазначені події сталися як до введення воєнного стану, так і після його введення);
*загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану поранень, травм), - виплата здійснюється за весь місяць, у якому особа загинула (померла).
== Підстава виплати додаткової винагороди==
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

'''Для отримання грошового забезпечення необхідно:'''
* прибути до військової частини та приступити до виконання обовʼязків;
* надати фінансовій службі військової частини реквізити банківської карти будь-якого українського банку, у разі відсутності - документи для відкриття банківського рахунку;
* пересвідчитись, що видано наказ про зарахування до військової частини та вступ на посаду.
==Одноразова грошова допомога сімʼям загиблих військовослужбовців==
=== Хто має право на допомогу ===
'''Сім’ям загиблих осіб''' (зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови]) виплачується '''одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень,''' яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]''(члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця).''

⇒ Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] (''особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає'').

⇒ утриманці - відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"](''особи, які були на повному утриманні загиблого або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування'').

'''Виплата одноразової грошової допомоги здійснюється також сім’ям осіб, зазначених у пункті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/168-2022-п#Text постанови], які померли внаслідок поранення (контузії, травми, каліцтва),''' отриманого у період дії воєнного стану під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, '''не пізніше ніж через один рік''' після поранення (контузії, травми, каліцтва).
=== Реалізація права на допомогу ===
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати це право з дня його виникнення ''(дати загибелі особи в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть).''

'''У разі відмови однієї або кількох осіб,''' які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.

Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку.

Якщо сім’я загиблої особи одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими актами законодавства, здійснюється одна з таких виплат за її вибором.
==Корисні посилання==
*[https://legal100.org.ua/wp-content/uploads/2022/07/pamyatka_uchasnyka_viyny_2022-27-06_WEB-2.pdf Пам'ятка учасникам російсько-української війни. Права, обов'язки та гарантії соціального захисту.]
*[https://www.mil.gov.ua Міністерство оборони України]
[[категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Житловий фонд соціального призначення

2022-07-26T10:58:37Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Договір найму соціального житла */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* Закон України "П[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 ро житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Закон України «Про місцеві державні адміністрації»]

== Загальні положення ==

=== Визначення основних термінів та понять ===

'''Житловий фонд соціального призначення''' - сукупність соціального житла, що надається громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту; 

'''Соціальне житло''' - житло всіх форм власності (крім соціальних гуртожитків) із житлового фонду соціального призначення, що безоплатно надається громадянам України, які потребують соціального захисту, на підставі договору найму на певний строк; 

'''Соціальний гуртожиток''' - соціальне житло, яке надається громадянам України на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання; 

'''Соціальний квартирний облік''' - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання; 

'''Спеціалізований будинок для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та осіб з інвалідністю''' - установа соціального обслуговування, яка крім приміщень для проживання включає комплекс служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування; 

'''Спеціалізований будинок для бідних та безпритульних''' - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою повного забезпечення бідних та безпритульних громадян приміщеннями для проживання, їжею, передбаченою законодавством медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, допомогою щодо працевлаштування; 

'''тимчасовий притулок для дорослих''' - установа соціального обслуговування, яка створюється з метою безоплатного забезпечення громадян без визначеного місця проживання тимчасовим житлом, їжею, передбаченою законодавством грошовою, медичною, правовою, соціальною, психологічною та побутовою допомогою, а також сприяння таким громадянам у встановленні особи, відновленні документів, паспортизації та працевлаштуванні. 

=== Право на соціальне житло ===

# Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожен має право на житло. Громадянам України, які відповідно до закону потребують соціального захисту, соціальне житло надається безоплатно.
# Користування соціальним житлом є платним. Плата за соціальне житло, визначена статтею 28 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"], складається з плати, яка вноситься безпосередньо наймачем, та державної допомоги, що надається відповідно до закону.
# Соціальне житло надається [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органами місцевого самоврядування].

=== Житло з житлового фонду соціального призначення ===

До житла з житлового фонду соціального призначення належать:
# квартири в багатоквартирних жилих будинках, садибні (одноквартирні) жилі будинки, які надаються громадянам у порядку черги на одержання соціального житла;
# жилі приміщення у соціальних гуртожитках, які надаються громадянам на час їх перебування на соціальному квартирному обліку за умови, що таке житло є єдиним місцем їх проживання.
Соціальні гуртожитки створюються органами місцевого самоврядування і перебувають у комунальній власності. 
Соціальне житло використовується лише за призначенням відповідно до правил утримання жилих будинків. 
Соціальне житло має відповідати архітектурно-планувальним, технічним нормам і санітарно-гігієнічним вимогам, установленим [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1704-17 державними будівельними нормами] щодо такого житла, та бути придатним для проживання. 
Соціальне житло не підлягає піднайму, бронюванню, приватизації, продажу, даруванню, викупу та заставі. 

Надання громадянам квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення та жилих приміщень у соціальних гуртожитках проводиться за нормою, встановленою органом місцевого самоврядування, який надає соціальне житло але не менше мінімальної норми, яка встановлюється [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. 

=== Об'єкти та суб'єкти правовідносин, пов'язаних із формуванням і використанням житлового фонду соціального призначення ===

''Об'єктами правовідносин'' щодо формування і використання соціального житла є жилі приміщення для надання громадянам України, які потребують соціального захисту, відповідно до Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"]. 

''Суб'єктами правовідносин'' щодо формування і використання соціального житла є: 

# громадяни України, які відповідно до законодавства визнані такими, що потребують соціального захисту та мають право на отримання соціального житла;
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 органи виконавчої влади];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органи місцевого самоврядування];
# юридичні та фізичні особи.

=== Формування житлового фонду соціального призначення ===

Житловий фонд соціального призначення формується [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органами місцевого самоврядування] шляхом:

# будівництва нового житла;
# реконструкції існуючих жилих будинків, а також переобладнання нежилих будинків у жилі;
# отримання житла, переданого в дар органам місцевого самоврядування українськими та іноземними юридичними та фізичними особами, міжнародними громадськими організаціями;
# передачі в комунальну власність житла, вилученого на підставі судових рішень або визнаного в установленому законом порядку безхазяйним або відумерлим;
# передачі забудовниками місцевим радам частки жилої площі в новозбудованих будинках на підставах, передбачених законодавством;
# передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету;
# використання на договірних засадах приватного житлового фонду;
# набуття права власності на житло на інших підставах, не заборонених законом.
Передача житла з житлового фонду соціального призначення до інших житлових фондів, визначених законом, не допускається.

=== Повноваження Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла ===

До повноважень Кабінету Міністрів України у житловій сфері щодо соціального житла належить:

# забезпечення реалізації державної політики у цій сфері;
# розроблення загальнодержавної програми розвитку соціального житла та здійснення контролю за її виконанням;
# координація діяльності центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій у цій сфері;
# здійснення інших повноважень у цій сфері відповідно до закону.

=== Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства ===

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Центральний орган виконавчої влади], що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла:

# забезпечує формування державної житлової, науково-технічної та економічної політики формування і утримання житлового фонду соціального призначення;
# організовує в межах своїх повноважень розроблення загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
# здійснює нормативно-методичне забезпечення формування і утримання соціального житла;
# здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 Центральний орган виконавчої влади], що реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства, у житловій сфері щодо соціального житла:

# реалізує державну житлову політику щодо соціального житла;
# організовує в межах своїх повноважень реалізацію загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
# здійснює інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

=== Повноваження місцевих державних адміністрацій ===

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/586-14 Місцеві державні адміністрації] відповідно до закону:

# забезпечують виконання державної політики з питань формування й утримання житлового фонду соціального призначення та здійснюють контроль за її реалізацією;
# беруть участь у розробленні загальнодержавної програми розвитку соціального житла;
# забезпечують спільно з відповідними органами місцевого самоврядування виконання затверджених загальнодержавної та місцевих програм розвитку соціального житла;
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

=== Повноваження органів місцевого самоврядування ===

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Органи місцевого самоврядування] відповідно до закону:

# створюють за рахунок коштів місцевих бюджетів, інших джерел фінансування житловий фонд соціального призначення;
# здійснюють управління житловим фондом соціального призначення, організовують його належне обслуговування та ремонт, упорядкування та утримання прибудинкових територій;
# здійснюють контроль за використанням соціального житла за призначенням, визначають виконавця житлових та комунальних послуг у порядку, встановленому законом, вживають заходів щодо забезпечення збереження житлового фонду соціального призначення незалежно від форми власності;
# встановлюють плату за соціальне житло відповідно до статті Закону України "Про житловий фонд соціального призначення";
# приймають рішення про проведення реконструкції, капітального ремонту, переобладнання нежилих будинків у жилі або знесення непридатних для проживання жилих будинків з житлового фонду соціального призначення;
# забезпечують пристосування жилих будинків до потреб осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного особами з інвалідністю чи сім'ями, в яких є особи з інвалідністю та/або діти з інвалідністю;
# ведуть облік громадян, які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, приймають рішення про надання цим громадянам соціального житла на підставах і в порядку, визначених законом;
# ведуть щорічний моніторинг сукупного доходу громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку або вже отримали таке житло;
# укладають та розривають договори найму соціального житла;
# затверджують у межах своїх повноважень місцеві програми розвитку соціального житла, здійснюють контроль за їх виконанням;
# здійснюють інші повноваження у цій сфері відповідно до закону.

== Облік громадян, які мають право на отримання соціального житла ==

=== Підстави виникнення у громадянина права взяття на соціальний квартирний облік ===

[[Квартирний облік, установлення черговості на одержання жилої площі та її розподіл|Соціальний квартирний облік]] здійснюється відповідними [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органами місцевого самоврядування] за місцем проживання громадян (для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за місцем походження або проживання дітей такої категорії до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування), які мають право на отримання квартир, садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, після набуття ними повної цивільної дієздатності відповідно до закону.
Правом взяття на соціальний квартирний облік користуються громадяни України: 

* для яких таке житло є єдиним місцем проживання або які мають право на поліпшення житлових умов відповідно до закону; 
* середньомісячний сукупний дохід яких за попередній рік з розрахунку на одну особу в сумі менший від величини опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті та прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. 

При визначенні середньомісячного сукупного доходу враховується вартість майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї на момент взяття на соціальний квартирний облік.

Порядок врахування вартості майна, що знаходиться у власності громадянина та членів його сім'ї, та порядок визначення величини опосередкованої вартості найму житла в населеному пункті затверджуються [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

Правом взяття на соціальний квартирний облік також користуються мешканці тимчасових притулків для дорослих, громадяни, які мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Перебування громадянина на соціальному квартирному обліку не є підставою для відмови йому у взятті на квартирний облік або зняття з квартирного обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, чи обліку осіб, які мають право на отримання житла (пільгових кредитів на будівництво і придбання житла) за державними житловими програмами для окремих категорій громадян, визначених законодавством.

Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього затверджується [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

Надання громадянам житла з житлового фонду соціального призначення здійснюється за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування. Таке рішення є підставою для укладення відповідного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 договору найму соціального житла].

Договір найму соціального житла діє до моменту виникнення обставин, за яких наймач соціального житла втрачає право на користування таким житлом.

У договорі найму соціального житла обов'язково зазначається вичерпний перелік підстав для припинення дії такого договору, визначених Законом України "Про житловий фонд соціального призначення".

=== Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення ===

Право позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:

# особи з інвалідністю вніслідок війни та особи, прирівняні до них законом, протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік, а з них особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року;
# особи, на яких поширюється чинність Закону України "[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту]" - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;
# колишні малолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, які визнані особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин;
# дружини (чоловіки) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге;
# особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, - протягом року з дня взяття на соціальний квартирний облік;
# особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2;
# діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло, а також особи з їх числа при завершенні ними строкової служби у Збройних Силах України або при поверненні їх з установ, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі, - протягом місяця;
# діти з інвалідністю, які не мають батьків або батьки яких позбавлені батьківських прав і які проживають в установах соціального захисту населення, після досягнення повноліття;
# громадяни, незаконно засуджені і згодом реабілітовані, в разі неможливості повернення жилого приміщення, займаного ними раніше;
# громадяни, житло яких визнане в установленому порядку непридатним для проживання або не підлягає ремонту та реконструкції;
# громадяни, з якими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органом місцевого самоврядування] було розірвано [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 договір найму соціального житла] на підставі, визначеній частиною шостою статті 20 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"], але протягом наступних трьох років з дня розірвання договору у них знов виникло таке право;
# сім'ї, які мають п'ятьох і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей
# особи, яким надано статус постраждалих учасників Революції Гідності відповідно до ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
# внутрішньо переміщені особи, у яких немає іншого житла для проживання на підконтрольною українському уряду території, або житло яких зруйновано і не придатне для життя.

=== Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення ===

Право першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення, за наявності в них права на отримання такого житла, мають:
# учасники бойових дій та особи, прирівняні до них законом, а з них учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи при виконанні обов'язків військової служби, - протягом двох років з дня взяття на соціальний квартирний облік;
# учасники війни та особи, прирівняні до них законом;
# особи з інвалідністю I і II груп;
# особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
# Герої України, Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, а також особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, "За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР" усіх трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу";
# колишні неповнолітні (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язні концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також діти, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків;
# колишні в'язні концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особи, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; діти партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням;
# особи, реабілітовані відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";
# громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;
# сім'ї та одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей;
# сім'ї, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років або особу з інвалідністю з дитинства I чи II групи;
# звільнені в запас або у відставку офіцери і військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, які проходили службу за контрактом або перебували на кадровій військовій службі;
# сім'ї осіб, які загинули під час виконання службових чи громадських обов'язків (у тому числі під час рятування життя людини) або на виробництві;
# особи, які одержали на виробництві травму або професійне захворювання, у зв'язку з чим не можуть проживати в одній кімнаті з іншими особами;
# молоді сім'ї, в яких вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років, або неповні сім'ї, в яких мати (батько) віком до 35 років, одинокі молоді громадяни віком до 35 років та молоді вчені віком до 35 років;
# сім'ї з неповнолітніми дітьми;
# вагітні жінки;
# особи, які втратили працездатність;
# пенсіонери.

=== Порядок взяття громадян на соціальний квартирний облік ===

* Взяття громадян на соціальний квартирний облік здійснюється за рішенням [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органу місцевого самоврядування] на підставі їх письмової заяви.
* Взяття громадян на соціальний квартирний облік може здійснюватися за заявою осіб, уповноважених ними на основі письмової довіреності, завіреної в установленому законом порядку.

Взяття на соціальний квартирний облік недієздатних громадян здійснюється за заявою опікуна або органу опіки та піклування.

[[Взяття на соціальний квартирний облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]], які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за їх заявою.

* До заяви про взяття на соціальний квартирний облік додаються документи, які підтверджують обґрунтованість визнання у встановленому порядку громадянина малозабезпеченим та таким, що потребує надання соціального житла. Вичерпний перелік таких документів встановлюється органом місцевого самоврядування, який здійснює взяття на соціальний квартирний облік.
* Громадянинові, який подав заяву про взяття на соціальний квартирний облік, відповідним органом місцевого самоврядування, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, видається розписка в одержанні документів з обов'язковим зазначенням їх переліку та дати їхнього отримання.
* '''Рішення про взяття на соціальний квартирний облік або про відмову у взятті на такий облік приймається органом місцевого самоврядування''', що здійснює взяття на облік, за результатами розгляду заяви та інших представлених відповідно до частини третьої цієї статті документів не пізніше тридцяти робочих днів від дня подання зазначених документів у даний орган.
* Орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про взяття на соціальний квартирний облік громадянина, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, одночасно, за письмовою заявою зазначеного громадянина, приймає рішення про надання йому жилого приміщення у соціальному гуртожитку протягом усього терміну його перебування на соціальному квартирному обліку.
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 Орган місцевого самоврядування], що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, не пізніше семи робочих днів від дня прийняття рішення про взяття на соціальний квартирний облік направляє письмове повідомлення із зазначенням дати взяття на облік, виду і номера черги або підстави відмови у задоволенні заяви.
* Орган місцевого самоврядування укладає з громадянином, для якого соціальне житло є єдиним місцем проживання, договір найму жилого приміщення у соціальному гуртожитку з дати взяття його на облік.
* ''Відмова у взятті громадян на соціальний квартирний облік може бути оскаржена в судовому порядку''.

=== Порядок ведення органом місцевого самоврядування соціального квартирного обліку громадян ===

* Списки громадян для отримання соціального житла в порядку загальної черги, першочергово або позачергово розміщуються окремо та підлягають оприлюдненню.
* Поряд із списками розміщується порядок надання соціального житла.
* Орган місцевого самоврядування проводить щорічний моніторинг доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей за попередній рік.
Порядок проведення щорічного моніторингу доходів громадян, які перебувають на соціальному квартирному обліку, та членів їх сімей затверджується [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].
* У разі якщо середньомісячний сукупний дохід громадянина, який перебуває на соціальному квартирному обліку, та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену пунктом "б" частини другої статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожитковий мінімум], така зміна є підставою для зняття зазначеного громадянина з соціального квартирного обліку.
Зняття із соціального квартирного обліку громадянина, який на підставі договору найму проживає у соціальному гуртожитку, є підставою для розірвання такого договору найму.
* За громадянином, який перебував на соціальному квартирному обліку і був знятий з такого обліку на підставі, визначеній частиною четвертою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня зняття з обліку зберігається право поновлення в черзі за його номером у цій черзі за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла відповідно до частини другої статті 10 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення"].
* Громадяни, які відповідно до умов, визначених частиною другою статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", втратили право перебувати на соціальному квартирному обліку, за їх згодою можуть бути включені до списків осіб на одержання державних цільових довгострокових кредитів на будівництво чи придбання житла.
Положення про державні цільові довгострокові кредити на будівництво чи придбання житла затверджується [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].
* Соціальний квартирний облік громадян, встановлення черговості, а також розподіл жилої площі здійснюються під громадським контролем відповідно до статті 17 цього Закону України "Про житловий фонд соціального призначення" з додержанням гласності.

=== Громадський контроль за розподілом соціального житла ===

# Громадський контроль за розподілом соціального житла здійснюється наглядовою радою.
# Наглядова рада формується за принципом рівного представництва від [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80 органу місцевого самоврядування], який веде соціальний квартирний облік і здійснює надання соціального житла, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 громадських організацій], у статутній діяльності яких передбачено сприяння громадянам, які потребують соціального захисту, та представників підприємств, установ, організацій різних форм власності.
# Порядок формування та діяльності наглядової ради визначається [http://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрістрів України].

=== Підстави для відмови у взятті громадянина на соціальний квартирний облік ===

Відмова у взятті громадянина на соціальний квартирний облік допускається в разі:
# непредставлення необхідних документів відповідно до частини третьої статті 13 Закону України [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 "Про житловий фонд соціального призначення]";
# подання документів з виправленнями;
# подання документів, які не підтверджують можливість визнання у встановленому порядку відповідного громадянина таким, що потребує надання соціального житла;
# подання документів із заздалегідь неправдивою інформацією, що було встановлено органом, який приймає на соціальний квартирний облік.
Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинне містити підстави відмови з обов'язковим посиланням на порушення, передбачені частиною першою цієї статті. 

Письмова відповідь з рішенням про відмову у взятті на соціальний квартирний облік видається (направляється) громадянинові, який подав відповідну заяву, не пізніше трьох робочих днів від дня прийняття такого рішення.

Відмова у взятті громадянина на облік може бути оскаржена в судовому порядку.

'''Важливо!!!''' З 16 грудня 2020 року прийнято законодавчі зміни, згідно з якими, особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.

=== Зняття громадянина із соціального квартирного обліку ===

Громадянин знімається із соціального квартирного обліку в разі:

# подання за місцем обліку заяви про зняття з обліку;
# втрати підстав, визначених частиною другою статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", що дають право на отримання соціального житла;
# виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;
# одержання ним у встановленому порядку кредитів на будівництво чи придбання житла;
# надання йому у встановленому порядку земельної ділянки для будівництва приватного житлового будинку;
# виявлення в документах, які надавалися ним до органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, відомостей, які не відповідають дійсності, але стали підставою для прийняття на соціальний квартирний облік, а також неправомірних дій посадових осіб органу, що здійснює взяття на соціальний квартирний облік, при вирішенні питання про взяття на соціальний квартирний облік.

'''Рішення про зняття громадян із соціального квартирного обліку приймається органом, за рішенням якого такий громадянин був взятий на соціальний квартирний облік''', не пізніше тридцяти робочих днів від дня виявлення обставин, що є підставою для ухвалення рішення про зняття із соціального квартирного обліку.

Про зняття громадянина із соціального квартирного обліку йому повідомляється в письмовій формі протягом тридцяти робочих днів із зазначенням причини зняття.

== Надання житла з житлового фонду соціального призначення та користування таким житлом ==

=== Договір найму соціального житла ===

# Підставою для заселення житла із житлового фонду соціального призначення є договір найму соціального житла.
# '''Договір найму соціального житла''' - угода, оформлена в письмовій формі, за якою одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання в ньому на певний строк.
# Договір найму соціального житла укладається між органом місцевого самоврядування або уповноваженим ним органом і наймачем або уповноваженою ним особою.
# У договорі найму соціального житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування соціальним житлом. Наймач соціального житла вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, своїх дітей, батьків. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.
# Орган місцевого самоврядування, який надав соціальне житло, проводить щорічний моніторинг доходів наймача та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, за попередній рік.
# Порядок проведення щорічного моніторингу доходів наймача соціального житла та членів його сім'ї, які проживають разом з ним, затверджується Кабінетом Міністрів України.
# У разі якщо середньомісячний сукупний дохід наймача квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення та членів його сім'ї за попередні два роки поспіль з розрахунку на одну особу змінився і став вищий за величину опосередкованої вартості найму житла в даному населеному пункті, передбачену пунктом "б" частини другої статті 10 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення", та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1801-19 прожитковий мінімум], така зміна єпідставою для розірвання договору найму соціального житла.
# У разі розірвання договору найму соціального житла наймач та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, зобов'язані протягом трьох місяців з дня розірвання такого договору добровільно звільнити надане жиле приміщення. У разі незгоди добровільно звільнити жиле приміщення наймач та члени його сім'ї можуть бути виселені за рішенням суду.
# Громадянин, з яким органом місцевого самоврядування було розірвано договір найму квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення на підставі, визначеній частиною шостою цієї статті, протягом наступних трьох років з дня розірвання договору має право на включення його до списків на позачергове отримання квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за умови відновлення права такого громадянина на отримання соціального житла.
# Договір найму соціального житла може бути розірваний на вимогу наймача. На вимогу наймодавця договір найму соціального житла може бути розірваний лише за рішенням суду.
# Форма типового договору найму соціального житла затверджується Кабінетом Міністрів України.

[[:Файл:Договір найму соціального житла.pdf]]

=== Предмет договору найму жилого приміщення з житлового фонду соціального призначення ===

# Предметом договору найму соціального житла є квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи жиле приміщення в соціальному гуртожитку, а також перелік житлово-комунальних послуг, які надаватимуться наймачу відповідно до договору найму соціального житла.
# Предметом договору найму соціального житла не можуть бути допоміжні приміщення в багатоквартирному жилому будинку.
# Наймач може укладати окремі договори на отримання додаткових житлово-комунальних послуг, що не включені до договору найму соціального житла.
# Мешканцям тимчасових притулків для дорослих за їх згодою може бути надане жиле приміщення за договором найму соціального житла або приміщення у спеціалізованому будинку для бідних та безпритульних. Порядок створення спеціалізованого будинку для бідних та безпритульних і положення про такий будинок затверджуються Кабінетом Міністрів України.
# Особам з інвалідністю та людям похилого віку за їх згодою може бути надана за договором найму квартира або садибний (одноквартирний) жилий будинок з житлового фонду соціального призначення чи приміщення у спеціалізованому будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та осіб з інвалідністю.
Порядок створення спеціалізованого будинку для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, а також положення про такий будинок затверджуються Кабінетом Міністрів України.

=== Порядок надання громадянам квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення ===

# Квартири або садибні (одноквартирні) жилі будинки з житлового фонду соціального призначення надаються громадянам, які перебувають на соціальному квартирному обліку, у порядку черговості, виходячи із часу взяття таких громадян на облік. Право позачергового та першочергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення мають громадяни, визначені статтями 11 та 12 Закону України "Про житловий фонд соціального призначення".
# Жилі приміщення за договором найму соціального житла надаються громадянам на підставі рішення органу місцевого самоврядування.
# Рішення про надання жилого приміщення є підставою для укладення договору найму соціального житла.
# При наданні квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення громадянинові, який має приватне житло, враховується площа жилого приміщення, що перебуває у приватній власності цього громадянина або членів його сім'ї, які проживають разом з ним.
Порядок надання соціального житла, а також урахування площі житла, що перебуває у приватній власності громадянина, який отримує квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок з житлового фонду соціального призначення затверджується Кабінетом Міністрів України.

=== Урахування законних інтересів громадян при наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла. ===

# При наданні жилих приміщень за договором найму соціального житла заселення однієї кімнати неповнолітніми особами різної статі, за винятком подружжя, не допускається, а заселення однієї кімнати повнолітніми особами різної статі, за винятком подружжя, допускається тільки за їхньої згоди.
# Жиле приміщення за договором найму соціального житла може бути надане з перевищенням норми жилої площі приміщення, якщо воно являє собою однокімнатну квартиру або садибний (одноквартирний) жилий будинок чи призначене для вселення громадян, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань за переліком, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
# Особам похилого віку, багатодітним сім'ям з неповнолітніми дітьми та відповідним категоріям інвалідів і хворих за висновком лікувально-профілактичного закладу та на їх прохання жилі приміщення надаються на нижніх поверхах або в будинках з ліфтами.
# Соціальне житло має бути обладнане засобами безперешкодного доступу для людей з обмеженими фізичними можливостями.

=== Права та обов'язки наймодавця жилого приміщення за договором найму соціального житла ===

Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла має право вимагати від наймача:

# своєчасного внесення плати за житло і надані житлово-комунальні послуги;
# дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг;
# своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача;
# доступу у приміщення, будинки і споруди в порядку, визначеному законом і договором, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів тощо.
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла має й інші права, визначені законодавством та договором найму соціального житла.
Наймодавець жилого приміщення за договором найму соціального житла, якщо інше не передбачено договором з власником цього житла, зобов'язаний:
# надати наймачу незаселене жиле приміщення, крім жилих кімнат у соціальних гуртожитках, передбачених для проживання двох і більше осіб;
# забезпечувати своєчасне та належної якості надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору;
# здійснювати технічне обслуговування та поточний ремонт будинку і внутрішньобудинкових інженерних мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством;
# здійснювати згідно із законодавством та умовами договору капітальний ремонт будинку, що належить до житлового фонду соціального призначення, або у разі наявності в багатоквартирному жилому будинку жилих приміщень, що належать до житлових фондів різного призначення, - здійснювати регулярні внески на капітальний ремонт такого будинку;
# сплачувати споживачу житлово-комунальних послуг відшкодування у розмірі, визначеному договором або законодавством, за перевищення нормативних термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
# вести облік і вживати заходів для задоволення вимог (претензій) споживачів житлово-комунальних послуг у зв'язку з порушенням режиму надання житлово-комунальних послуг, зміною їх споживчих властивостей та перевищенням термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт;
# надавати у встановленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
# своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;
# брати участь у належному утриманні та ремонті спільного майна багатоквартирного жилого будинку, в якому перебуває передане в найм жиле приміщення;
# здійснювати пристосування жилих будинків до потреб осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, які мешкають у них, шляхом обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та житла, займаного особами з інвалідністю чи сім'ями, в яких є особи з інвалідністю та/або діти з інвалідністю.
Наймодавець несе й інші обов'язки, передбачені законодавством та договором найму соціального житла.

=== Права та обов'язки наймача жилого приміщення за договором найму соціального житла ===

Наймач жилого приміщення за договором найму соціального житла має право у встановленому порядку:
# здійснювати, за письмовою згодою повнолітніх членів сім'ї, включаючи тимчасово відсутніх, обмін займаної квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення з іншим наймачем квартири або садибного (одноквартирного) жилого будинку з житлового фонду соціального призначення за згодою власників цього житла;
# вимагати від наймодавця належного утримання і своєчасного проведення капітального ремонту жилого приміщення, участі в утриманні та ремонті місць загального користування багатоквартирного жилого будинку, надання комунальних послуг, а також обладнання спеціальними засобами і пристосуваннями під'їздів, сходових клітин та жилого приміщення, якщо йому або члену його сім'ї, який проживає разом з ним, встановлено інвалідність;

[[Категорія:Забезпечення громадян жилими приміщеннями]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]

Файл:Договір найму соціального житла.pdf

2022-07-26T10:56:44Z

Pavlo.slobodianiuk:

Розірвання трудових відносин з роботодавцем із зони конфлікту, який не перереєструвався на підконтрольній території

2022-07-25T07:57:30Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про Працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова ВРУ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. за № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»] 
== Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника ==

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Такому розірванню трудового договору повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні про намір звільнитися з роботи.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745], Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. 
Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? ==

Відповідно до статей 38, 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
'''Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника.'''
У разі неможливості, з яких-небудь причин, здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, це пропонується зробити у судовому порядку.

07.05.2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»] від 21.04.2022 № 2220-IX, згідно з яким внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії можуть припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за встановленою формою, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

[[:Файл:Форма заяви про звільнення.docx]]

== Процедура розірвання трудових відносин з ініціативи працівника, в разі неможливості вирішення питання у звичайному порядку ==
У відповідності до вимог ч.4 ст.7 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] , зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа (за аналогією і особа, яка не має статусу ВПО, але мала трудові відносини з роботодавцем із зони конфлікту), яка не звільнилась з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримання допомоги по безробіттю, соціальних послуг та для припинення трудових відносин, може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі неможливості направити заяву про звільнення поштою, через припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону], така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]

Розірвання трудових відносин з роботодавцем із зони конфлікту, який не перереєструвався на підконтрольній території

2022-07-25T07:18:46Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про Працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова ВРУ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. за № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»] 
== Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника ==

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Такому розірванню трудового договору повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні про намір звільнитися з роботи.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745], Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. 
https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/9f/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx== Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? ==

Відповідно до статей 38, 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
'''Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника.'''
У разі неможливості, з яких-небудь причин, здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, це пропонується зробити у судовому порядку.

07.05.2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»] від 21.04.2022 № 2220-IX, згідно з яким внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії можуть припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за встановленою формою, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

[Зразок заяви на [[Форма заяви про звільнення.docx|звільнення]]]

== Процедура розірвання трудових відносин з ініціативи працівника, в разі неможливості вирішення питання у звичайному порядку ==
У відповідності до вимог ч.4 ст.7 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] , зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа (за аналогією і особа, яка не має статусу ВПО, але мала трудові відносини з роботодавцем із зони конфлікту), яка не звільнилась з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримання допомоги по безробіттю, соціальних послуг та для припинення трудових відносин, може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі неможливості направити заяву про звільнення поштою, через припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону], така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]

Розірвання трудових відносин з роботодавцем із зони конфлікту, який не перереєструвався на підконтрольній території

2022-07-25T07:18:08Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? */

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про Працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова ВРУ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. за № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»] 
== Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника ==

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Такому розірванню трудового договору повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні про намір звільнитися з роботи.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745], Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. 
https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/9f/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx== Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? ==

Відповідно до статей 38, 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
'''Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника.'''
У разі неможливості, з яких-небудь причин, здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, це пропонується зробити у судовому порядку.

07.05.2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»] від 21.04.2022 № 2220-IX, згідно з яким внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії можуть припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за встановленою формою, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

[Зразок заяви на [[Форма заяви про звільнення|звільнення]]]

== Процедура розірвання трудових відносин з ініціативи працівника, в разі неможливості вирішення питання у звичайному порядку ==
У відповідності до вимог ч.4 ст.7 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] , зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа (за аналогією і особа, яка не має статусу ВПО, але мала трудові відносини з роботодавцем із зони конфлікту), яка не звільнилась з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримання допомоги по безробіттю, соціальних послуг та для припинення трудових відносин, може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі неможливості направити заяву про звільнення поштою, через припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону], така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]

Розірвання трудових відносин з роботодавцем із зони конфлікту, який не перереєструвався на підконтрольній території

2022-07-25T07:16:57Z

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс Законів про Працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін'юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту України від 29.07.93 р. № 58]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254-19 Постанова ВРУ «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської області тимчасово окупованими територіями»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1085-2014-%D1%80 Розпорядження КМУ від 07.11.2014 р. за № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення»] 
== Підстави розірвання трудових відносин з ініціативи працівника ==

Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України], підставами припинення трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
Розірвання трудового договору з ініціативи працівника можливе у випадку, коли трудовий договір укладено на невизначений строк (ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). Такому розірванню трудового договору повинне передувати письмове попередження власника або уповноваженого ним органу, що здійснюється працівником за два тижні про намір звільнитися з роботи.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01 наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 260 від 08 червня 2001 року «Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 червня 2001 року за № 554/5745], Державний центр зайнятості є органом, на який покладено функції реєстрації (зняття з реєстрації) трудових договорів, які укладаються із фізичними особами-роботодавцями та найманими працівниками, а також підтвердження записів, внесених фізичними особами – роботодавцями до трудових книжок працівників. Зняття з реєстрації у центрі зайнятості трудового договору можливо за умови звернення до нього обох сторін трудових відносин. У разі виникнення трудового спору між сторонами трудових відносин: фізичною особою – роботодавцем та найманим працівником, а також у разі відсутності однієї зі сторін у центрі зайнятості, підставою для зняття трудового договору з реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили, про припинення дії трудового договору. 
== Що ж робити, якщо роботодавець залишився на непідконтрольній території та розірвання трудових відносин у звичайному порядку неможливе? Як діяти в такому випадку? ==

Відповідно до статей 38, 39 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, і строковий трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.
'''Працівник має право розірвати трудовий договір за власною ініціативою без двотижневого строку попередження, у зв’язку з веденням бойових дій в районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я працівника.'''
У разі неможливості, з яких-небудь причин, здійснити припинення трудових відносин відповідно до порядку, встановленого нормами чинного законодавства, це пропонується зробити у судовому порядку.

07.05.2022 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану»] від 21.04.2022 № 2220-IX, згідно з яким внутрішньо переміщені особи, а також особи, які перебувають на територіях, на яких ведуться бойові дії можуть припинити трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору за встановленою формою, про що центром зайнятості повідомляються роботодавець (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними), територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та територіальний орган Пенсійного фонду України.

[Зразок заяви на звільнення https://wiki.legalaid.gov.ua/images/9/9f/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.docx]

== Процедура розірвання трудових відносин з ініціативи працівника, в разі неможливості вирішення питання у звичайному порядку ==
У відповідності до вимог ч.4 ст.7 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] , зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа (за аналогією і особа, яка не має статусу ВПО, але мала трудові відносини з роботодавцем із зони конфлікту), яка не звільнилась з роботи (не припинила інший вид зайнятості), у разі неможливості продовження роботи (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття та отримання допомоги по безробіттю, соціальних послуг та для припинення трудових відносин, може припинити трудові відносини, надавши нотаріально посвідчену письмову заяву про припинення працівником трудових відносин з підтвердженням того, що ця заява таким громадянином надіслана роботодавцю рекомендованим листом (з описом вкладеної до нього такої заяви).

У разі неможливості направити заяву про звільнення поштою, через припинення приймання поштових відправлень на/з території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв’язку з обставинами, визначеними у статті 1 зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закону], така заява подається до відповідного районного, міськрайонного, міського, районного у місті центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.
[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]

Файл:Форма заяви про звільнення.docx

2022-07-25T07:14:34Z

Pavlo.slobodianiuk: Форма заяви про звільнення

== Опис файлу ==
Форма заяви про звільнення

Пенсія в разі втрати годувальника

2022-05-18T06:23:32Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Необхідні документи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}

== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* '''заява встановленої форми''' [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії]];
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.

== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади‎‎]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2022-05-18T06:18:41Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
== Види пенсій ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==
Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|'''Бланк заяви про призначення/переведення пенсії''']] подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

За нормами частини третьої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється '''з дня подання заяви''' на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

'''Бланк заяви про призначення/переведення пенсії''' [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|'''Заявf про призначення/переведення пенсії''']].

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Заява з необхідними документами може бути подана територіальному органу Пенсійного фонду України в електронному вигляді з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation '''Портал електронних послуг'''].

== Перелік документів: ==
Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Прядку]) відповідний пакет документів, визначений пункті 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку], в залежності від обраного виду пенсії:
# оригінал паспорту;
# оригінал та копія ідентифікаційного коду заявника;
# оригінал трудової книжки;
# оригінал диплому, якщо навчався на денному відділенні;
# оригінал військового квітка, якщо особа проходила військову службу або довідку довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС про періоди служби;
# за бажанням довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року;
# довідку про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу.
== Ухвалення рішення: ==
'''Не пізніше 10 днів''' після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії (пункт 4.3. розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку]).

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд України, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

'''Як враховують заробітну плату під час зміни виду пенсії?'''

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати й набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовують середню заробітну плату (дохід), визначену в частині другій статті 40 зазначеного закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення щодо призначення пенсії за віком).

Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України);

* звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].
Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:
# паспорт;
# картка фізичної особи-платника податків;
# пенсійне посвідчення;
# [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)]];
# документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);
# відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;
# оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;
# копії адміністративного позову з додатками для відповідача.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]".
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 коп. (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України "Про судовий збір"] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 992,40 грн (станом на 2022 рік).
== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==
У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені, по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]], з метою встановлення факту [[Встановлення факту існування трудових правовідносин|перебування у трудових відносинах]], факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "про судовий збір"] визначається як 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2022-05-18T06:18:17Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
== Види пенсій ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==
Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|'''Бланк заяви про призначення/переведення пенсії''']] подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

За нормами частини третьої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється '''з дня подання заяви''' на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

'''Бланк заяви про призначення/переведення пенсії''' [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|'''Заявf про призначення/переведення пенсії''']]
Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Заява з необхідними документами може бути подана територіальному органу Пенсійного фонду України в електронному вигляді з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation '''Портал електронних послуг'''].

== Перелік документів: ==
Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Прядку]) відповідний пакет документів, визначений пункті 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку], в залежності від обраного виду пенсії:
# оригінал паспорту;
# оригінал та копія ідентифікаційного коду заявника;
# оригінал трудової книжки;
# оригінал диплому, якщо навчався на денному відділенні;
# оригінал військового квітка, якщо особа проходила військову службу або довідку довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС про періоди служби;
# за бажанням довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року;
# довідку про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу.
== Ухвалення рішення: ==
'''Не пізніше 10 днів''' після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії (пункт 4.3. розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку]).

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд України, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

'''Як враховують заробітну плату під час зміни виду пенсії?'''

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати й набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовують середню заробітну плату (дохід), визначену в частині другій статті 40 зазначеного закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення щодо призначення пенсії за віком).

Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України);

* звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].
Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:
# паспорт;
# картка фізичної особи-платника податків;
# пенсійне посвідчення;
# [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)]];
# документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);
# відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;
# оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;
# копії адміністративного позову з додатками для відповідача.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]".
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 коп. (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України "Про судовий збір"] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 992,40 грн (станом на 2022 рік).
== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==
У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені, по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]], з метою встановлення факту [[Встановлення факту існування трудових правовідносин|перебування у трудових відносинах]], факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "про судовий збір"] визначається як 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2022-05-18T06:17:07Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
== Види пенсій ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==
Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|'''Бланк заяви про призначення/переведення пенсії''']] подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

За нормами частини третьої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється '''з дня подання заяви''' на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Заява з необхідними документами може бути подана територіальному органу Пенсійного фонду України в електронному вигляді з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation '''Портал електронних послуг'''].

== Перелік документів: ==
Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Прядку]) відповідний пакет документів, визначений пункті 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку], в залежності від обраного виду пенсії:
# оригінал паспорту;
# оригінал та копія ідентифікаційного коду заявника;
# оригінал трудової книжки;
# оригінал диплому, якщо навчався на денному відділенні;
# оригінал військового квітка, якщо особа проходила військову службу або довідку довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС про періоди служби;
# за бажанням довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року;
# довідку про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу.
== Ухвалення рішення: ==
'''Не пізніше 10 днів''' після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії (пункт 4.3. розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку]).

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд України, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

'''Як враховують заробітну плату під час зміни виду пенсії?'''

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати й набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовують середню заробітну плату (дохід), визначену в частині другій статті 40 зазначеного закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення щодо призначення пенсії за віком).

Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України);

* звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].
Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:
# паспорт;
# картка фізичної особи-платника податків;
# пенсійне посвідчення;
# [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)]];
# документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);
# відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;
# оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;
# копії адміністративного позову з додатками для відповідача.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]".
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 коп. (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України "Про судовий збір"] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 992,40 грн (станом на 2022 рік).
== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==
У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені, по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]], з метою встановлення факту [[Встановлення факту існування трудових правовідносин|перебування у трудових відносинах]], факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "про судовий збір"] визначається як 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Переведення з одного виду пенсії на інший

2022-05-18T06:16:01Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок переведення з одного виду пенсії на інший */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
== Види пенсій ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статті 10 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] (далі - Закон № 1058) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається '''один вид пенсії''', за її вибором, а саме:
* [[Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком|за віком;]]
* [[Пенсія по інвалідності|по інвалідності;]]
* [[Пенсія в разі втрати годувальника|у зв’язку з втратою годувальника.]]
== Порядок переведення з одного виду пенсії на інший ==
Відповідно до пункту 1.5. [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1] (далі - Порядок), заява про переведення з одного виду пенсії на інший подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

За нормами частини третьої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/page4 статті 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється '''з дня подання заяви''' на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

[[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|'''Бланк заяви про призначення/переведення пенсії''']]

Якщо заява пересилається поштою, днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Заява з необхідними документами може бути подана територіальному органу Пенсійного фонду України в електронному вигляді з використання [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/Templates/InfoRecalculation '''Портал електронних послуг'''].

== Перелік документів: ==
Для переведення з одного виду пенсії на інший, пенсіонер додає до заяви (додаток 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Прядку]) відповідний пакет документів, визначений пункті 2.1.[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку], в залежності від обраного виду пенсії:
# оригінал паспорту;
# оригінал та копія ідентифікаційного коду заявника;
# оригінал трудової книжки;
# оригінал диплому, якщо навчався на денному відділенні;
# оригінал військового квітка, якщо особа проходила військову службу або довідку довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС про періоди служби;
# за бажанням довідку про заробітну плату за будь-які 60 календарних місяців до 01 липня 2000 року;
# довідку про проходження військової служби, нараховані суми грошового забезпечення та сплачені страхові внески, у разі якщо за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для призначення пенсії військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу.
== Ухвалення рішення: ==
'''Не пізніше 10 днів''' після отримання заяви з усіма необхідними для переходу на інший вид пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи й ухвалює рішення про переведення на інший вид пенсії (пункт 4.3. розділу ІV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку]).

При цьому періоди, за які відсутня інформація про сплату страхових внесків у Пенсійний фонд України, не враховують.

Після отримання даних про їхню оплату проводять перерахунок пенсії з моменту її призначення.

Також проводять перерахунок пенсії у разі відсутності даних про середню заробітну плату по Україні за попередній рік.

Якщо після проведення перерахунку розмір пенсії зменшився, пенсію в новому розмірі призначають з наступного місяця.

Виплату нової пенсії проводять '''не пізніше одного місяця''' від дня ухвалення рішення про переведення на інший вид пенсії.

'''Як враховують заробітну плату під час зміни виду пенсії?'''

Під час переведення з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може бути враховано заробітну плату (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року, або за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв і за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року), із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який було враховано під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати й набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, у разі переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовують середню заробітну плату (дохід), визначену в частині другій статті 40 зазначеного закону для призначення пенсії (за три роки, що передують року звернення щодо призначення пенсії за віком).

Отже, показник середньої заробітної плати (доходу) за три попередні роки застосовують під час переведення лише з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (і то, якщо її призначають уперше) і за наявності в особи 24 місяців страхового стажу, який вона набула після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності незалежно від перерв у роботі.

== Оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб органів Пенсійного фонду України ==
У випадку, якщо орган Пенсійного фонду України прийняв рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший та в проведенні відповідного перерахунку пенсійних виплат особі, яка подала заяву, особа може:
* врегулювати цей спір в досудовому порядку шляхом звернення із письмовою заявою до вищестоящого органу (наприклад: Головне Управління Пенсійного фонду України у відповідній області, а також до Пенсійного фонду України);

* звернутись до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду]] щодо оскарження неправомірних дій [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ територіального органу Пенсійного фонду].
Документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду:
# паспорт;
# картка фізичної особи-платника податків;
# пенсійне посвідчення;
# [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи(в разі, якщо особа є ВПО)]];
# документи, отримані від територіального органу Пенсійного фонду України, за результатами звернення (обґрунтування відмови переведення на інший вид пенсії);
# відповідні документи, які підтверджують право особи на переведення на інший вид пенсії;
# оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову або клопотання про звільнення від сплати судового збору, у разі наявності причин такого звільнення;
# копії адміністративного позову з додатками для відповідача.
'''Детальніше див.''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]".
=== Вартість ===
[[Порядок сплати судового збору|Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.]]

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Станом на 01 січня 2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 грн. 00 коп. (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32” Закону України "Про судовий збір"] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір справляється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і становить 992,40 грн (станом на 2022 рік).
== Встановлення фактів, що мають юридичне значення ==
У випадку наявності розбіжностей у документах, що підтверджують трудовий стаж, або неправильного написання прізвища, імені, по батькові, дати народження чи інших відомостей, необхідно звернутися до суду із заявою в порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]], з метою встановлення факту [[Встановлення факту існування трудових правовідносин|перебування у трудових відносинах]], факту належності документу, чи з метою встановлення інших фактів, що мають юридичне значення.

Порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення регламентовано главою 6 розділу IV [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України].

'''Судовий збір за подання заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення''' фізичною особою відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "про судовий збір"] визначається як 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Пенсія в разі втрати годувальника

2022-05-18T06:11:30Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Необхідні документи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}

== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* заява встановленої форми [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Бланк заяви про призначення/перерахунок пенсії]];
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.

== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади‎‎]]

Пенсія в разі втрати годувальника

2022-05-18T06:10:22Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Необхідні документи */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/265-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]

'''Увага!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/377-2022-п#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 377 "Деякі питання виплати пенсії в разі втрати годувальника під час дії воєнного стану"]установлено, що '''під час дії в Україні воєнного стану та протягом одного місяця після його припинення''' дітям віком від 18 до 23 років, які навчаються за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, пенсія в разі втрати годувальника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законів України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text Про прокуратуру]”, “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування]” призначається, а виплата раніше призначеної пенсії продовжується '''без надання довідки закладу освіти на підставі даних про навчання за денною формою навчання у 2022 році, отриманих Пенсійним фондом України з Єдиної державної електронної бази з питань освіти'''.
|}

== Умови призначення пенсії у звʼязку з втратою годувальника та особи, які мають право на призначення цієї пенсії ==
Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу.

При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які '''не були на його утриманні''', мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2505-19#Text Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти"], які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.

'''Непрацездатними членами сім'ї померлого годувальника вважаються:'''

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"];

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій статті 36 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], якщо вони:

1) були на повному утриманні померлого годувальника;

2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Усиновлені діти мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми.

Пасинок і падчерка мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, зберігають це право і в разі їх усиновлення.

Положення цього Закону, що стосуються сім'ї померлого, відповідно поширюються і на сім'ю особи, визнаної безвісно відсутньою або оголошеною померлою у встановленому законом порядку.

Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
[[Файл:Пенсії по втраті годувальника.png|міні|Пенсії по втраті годувальника]]
== Розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника ==
Для обчислення розміру пенсії у зв’язку з втратою годувальника необхідно обчислити розмір пенсії за віком померлого годувальника, враховуючи його стаж та заробіток.

Так, пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в розмірі:
* на одного непрацездатного члена сім’ї – 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника;
* на двох та більше непрацездатних членів сім’ї – 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Дітям-сиротам пенсія призначається виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.
== Строки призначення пенсії по втраті годувальника ==
Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло '''протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.'''

Непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника така пенсія призначається '''на весь період, протягом якого вони вважаються непрацездатними.'''

Членам сім’ї, які досягли пенсійного віку та мають наявний страховий стаж, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]), така пенсія '''призначається довічно.'''

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється '''з першого числа місяця''', що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
== Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії ==
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
 
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
== Куди звертатися за призначенням пенсії у разі втраті годувальника ==
Для призначення пенсії у разі втрати годувальника потрібно звернутися до '''[http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index управління Пенсійного фонду України]''' у районі, місті, районі у місті, за місцем реєстрації.
== Документи, які необхідні для оформлення пенсії у разі втрати годувальника==
'''''Документи померлого годувальника''''', перелічені в [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктах 2, 3 пункту 2.1 Порядку], а саме:
* за періоди до 01.01.2004 – документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637], а також підтверджуючі документи про стаж за періоди роботи за кордоном, за період роботи до 01.01.1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген.
* за період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, використовується інформація, наявна в структурному підрозділі Пенсійного фонду, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі – відділ персоніфікованого обліку).
* для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року.
{| class="wikitable"
|-
| Довідково: відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 ст. 40 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
|}
'''''Також надаються такі документи:'''''
* документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, має такі документи);
* свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія;
* довідка про склад сім’ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником (за наявності);
* свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* документи про вік померлого годувальника сім’ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
* довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону], навчаються за денною формою навчання;
* довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності – один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
* документи про місце проживання (реєстрації);
* документ про перебування членів сім’ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
* експертний висновок про встановлення причинного зв’язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС;
* документи про стаж, визначені [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку], особи, якій призначається пенсія, (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n521 пункті 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].
Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім’ї, яким право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності.

'''''До заяви про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника сім’ї військовослужбовця строкової служби''''' додається документ, одержаний від військової частини або районного (міського) військового комісаріату чи іншої військової установи, що засвідчує дату та причину смерті військовослужбовця, або документ про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим. Якщо смерть настала після звільнення з військової служби, подаються свідоцтво ДРАЦС про смерть, довідка військового комісаріату про проходження військової служби із зазначенням дати призову, дати і підстав звільнення з військової служби та висновок МСЕК про те, що смерть військовослужбовця пов’язана з проходженням військової служби.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Довідково:'''''
'''За документ, що засвідчує факт перебування на утриманні''' непрацездатних членів сім’ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про реєстрацію місця проживання (разом з годувальником за однією адресою), видані згідно із вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".]

У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.

'''За документ, що засвідчує родинні стосунки,''' приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім’ї, а також рішення суду.

'''За документ, який засвідчує,''' що чоловік (дружина), а у разі їх відсутності – один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності зайняті '''доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років, приймаються:'''
* довідки відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. За відсутності зазначеного документа й неможливості його одержання факт здійснення догляду може встановлюватись у судовому порядку;
* довідка органу, що призначає допомогу, про вид отриманої допомоги та період її одержання.
|}
== Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї які досягли 18 років ==
При досягненні дитиною 18 років, виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника припиняється з першого числа місяця, що настає за місцем, в якому вона досягла 18-річчя.
Отже, у разі, якщо дитині виповнилося 18 років, проводити виплату пенсії їй слід особисто, крім випадків, коли над нею встановлено опіку (піклування). Пенсійна справа буде переоформлена на ім’я дитини та виплата пенсії буде провадиться особисто, до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
=== Куди звертатися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* заява встановленої форми [[Файл:Заява_про_призначення_перерахунок_пенсії.doc|міні|Заява про призначення/перерахунок пенсії]];
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
Надано можливість одержувати пенсію у зв’язку з втратою годувальника дітям померлого годувальника в період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців.

== Порядок виділення частки пенсії на повнолітню особу ==
Якщо пенсія у зв’язку з втратою годувальника виплачується на двох та більше непрацездатних членів сім’ї, та одному з непрацездатних членів сім’ї виповнилося 18 років, то виплата пенсії припиняється у зв’язку з необхідністю подальшого виділення частки пенсії на повнолітнього одержувача (за умови його навчання за денною формою). Виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших утриманців продовжується після з’яснування підстави для виплати на повнолітнього утриманця.
=== Куди звернутися? ===
До управління Пенсійного фонду України за місцем реєстрації
=== Необхідні документи ===
* довідка про навчання за денною формою у загальноосвітньому навчальному закладі системи загальної середньої освіти, професійно-технічному, вищому навчальному закладі;
* заява про виділення частки пенсії;
* паспорт;
* довідка Державної фіскальної служби про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків.
Якщо член сім’ї, якому виповнилось 18 років, не продовжує навчання за денною формою, то він повинен повідомити про цей факт управління Пенсійного фонду України для продовження виплати пенсії у зв’язку з втратою годувальника на молодших дітей в повному обсязі.

Якщо протягом місяця після припинення виплати пенсії повнолітній член сім’ї, що одержував пенсію із іншими дітьми померлого годувальника, не звернувся до управління Пенсійного фонду України в районі, то виплата пенсії у зв’язку з втратою годувальника продовжується на молодших дітей.

'''Оскарження дій [https://www.legalaid.gov.ua/novyny/sud-zobov-yazav-pryznachyty-pensiyu-u-zv-yazku-iz-vtratoyu-goduvalnyka/ ПФУ]'''
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади‎‎]]

Файл:Заява про призначення перерахунок пенсії.doc

2022-05-18T06:07:31Z

Pavlo.slobodianiuk:

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2022-05-16T06:49:03Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-п#n293 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 липня 2017 року № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2009 року № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

12 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-poryadku-reimbursaciyi-likarskih-zasobiv-260 постанову № 260 "Про внесення зміни до Порядку реімбурсації лікарських засобів"] відповідно до якої на період дії воєнного стану в Україні:
* '''Інсулін для пацієнтів відпускатимуть безкоштовно. Доплата з пацієнтів не стягується, положення щодо часткового відшкодування вартості препаратів інсуліну, розрахунку суми доплати за препарати інсуліну, що сплачуються пацієнтами аптечному закладу, не застосовуються.'''
* '''Суб’єктам господарювання за договорами про реімбурсацію здійснюється повне відшкодування вартості (реімбурсація) препаратів інсуліну з держбюджету.'''

Відповідно до [https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-06032022--421-dejaki-pitannja-nadannja-medichnoi-dopomogi-hvorim-z-diabetom-v-umovah-voennogo-stanu Наказу МОЗ України від 07.03.2022 р. № 421 "Про деякі питання надання медичної допомоги хворим з діабетом в умовах воєнного стану"] лікарям, за спеціальностями «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», які надають медичну допомогу пацієнтам, що потребують інсулінотерапії, альтернативної схеми лікування пацієнтів з цукровим діабетом, враховуючи наявність та доступність лікарських засобів (препаратів інсуліну) та потреб таких пацієнтів дозволено виписувати рецепти на інсуліни із розрахунку на місячний строк лікування, без заначення торгової назви препаратів інсуліну.

[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qyt8gy8oc6M6aBqmnDRVjTLOYUtYgj1yg0iQ3vquPlE/edit#gid=1139995851 Перелік аптек де можна безкоштовно отримати інсулін.]
|}

== Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну? ==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21) пунктах 1-9 Додатку до Порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.

{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну !! Вид препарату інсуліну !! Відшкодування
|-
| 1.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років|| інсулін людини (флакон)
|rowspan=9|повне відшкодування.
|-
| 2.|| Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 3.|| Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 4.|| Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 5.|| Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)|| інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 6.|| Діти віком до 18 років та вагітні|| інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
| 7.|| Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 8.||
# Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
# Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 9.|| Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 10.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|rowspan=2|часткове відшкодування.

|-
| 11.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
== Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.

== В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.
== Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії 15-45 чи гарячої лінії МОЗ України 0 800 505 201.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра О. Лінчевського (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні:
(044) 200-08-16.
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
== Реєстр хворих на цукровий діабет ==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.

Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}

== Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.

Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.

== Див. додатково ==
Див. додатково [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Електронний реєстр пацієнтів]]

Забезпечення інсуліном осіб, хворих на діабет

2022-05-16T06:48:21Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2021-п#n293 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 854 "Деякі питання реімбурсації лікарських засобів за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0851-17 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 11 липня 2017 року № 782 "Про затвердження Порядку визначення обсягів потреби в закупівлі лікарських засобів закладами і установами охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0914-09 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 28 травня 2009 року № 365 "Про затвердження Порядку ведення реєстру хворих на цукровий діабет"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

12 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennya-zmini-do-poryadku-reimbursaciyi-likarskih-zasobiv-260 постанову № 260 "Про внесення зміни до Порядку реімбурсації лікарських засобів"] відповідно до якої на період дії воєнного стану в Україні:
* '''Інсулін для пацієнтів відпускатимуть безкоштовно. Доплата з пацієнтів не стягується, положення щодо часткового відшкодування вартості препаратів інсуліну, розрахунку суми доплати за препарати інсуліну, що сплачуються пацієнтами аптечному закладу, не застосовуються.'''
* '''Суб’єктам господарювання за договорами про реімбурсацію здійснюється повне відшкодування вартості (реімбурсація) препаратів інсуліну з держбюджету.'''

Відповідно до [https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-06032022--421-dejaki-pitannja-nadannja-medichnoi-dopomogi-hvorim-z-diabetom-v-umovah-voennogo-stanu] Наказу МОЗ України від 07.03.2022 р. № 421 "Про деякі питання надання медичної допомоги хворим з діабетом в умовах воєнного стану" лікарям, за спеціальностями «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», які надають медичну допомогу пацієнтам, що потребують інсулінотерапії, альтернативної схеми лікування пацієнтів з цукровим діабетом, враховуючи наявність та доступність лікарських засобів (препаратів інсуліну) та потреб таких пацієнтів дозволено виписувати рецепти на інсуліни із розрахунку на місячний строк лікування, без заначення торгової назви препаратів інсуліну.

[https://docs.google.com/spreadsheets/d/1qyt8gy8oc6M6aBqmnDRVjTLOYUtYgj1yg0iQ3vquPlE/edit#gid=1139995851 Перелік аптек де можна безкоштовно отримати інсулін.]
|}

== Хто має право безоплатно або з частковим відшкодуванням отримувати препарати інсуліну? ==
Безоплатно певний вид і форму випуску препаратів інсуліну можуть отримати категорії хворих на діабет, зазначені у [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/239-2016-%D0%BF#n21) пунктах 1-9 Додатку до Порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 239 "Деякі питання відшкодування вартості препаратів інсуліну"].

Відшкодування вартості препаратів інсуліну здійснюється на рівні затвердженої МОЗ референтної ціни (ціни відшкодування) на лікарський засіб.

Відпуск лікарських засобів здійснюється суб’єктами господарювання, перелік яких визначається структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів, визначених рішеннями про такі бюджети згідно із законодавством, на рівних умовах, відповідно до укладених договорів, '''на підставі рецептів на препарати інсуліну''', виписаних закладами охорони здоров’я '''за місцем диспансерного обліку пацієнта згідно з реєстром пацієнтів, що потребують інсулінотерапії''', який ведеться МОЗ, на рецептурних [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0782-05#n125 бланках форми № 1] (далі — рецепти).

Віднесення осіб до певної категорії хворих на діабет згідно з додатком для відпуску препаратів інсуліну здійснюється '''лікарем-ендокринологом із занесенням даних до медичної карти хворого на діабет та реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії'''.

{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Категорія хворих на діабет, яким призначається певний вид і форма випуску препарату інсуліну !! Вид препарату інсуліну !! Відшкодування
|-
| 1.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років|| інсулін людини (флакон)
|rowspan=9|повне відшкодування.
|-
| 2.|| Дорослі, які хворіють на цукровий діабет з дитинства|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 3.|| Учні загальноосвітніх навчальних закладів та здобувачі вищої освіти|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 4.|| Хворі на діабет із станом, за якого зір з корекцією становить менше 0,4 на око, що краще бачить|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 5.|| Хворі на діабет з наявністю алергії на препарат інсуліну (зафіксованої в умовах спеціалізованого ендокринологічного стаціонару)|| інсулін людини (флакон, картридж) або аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 6.|| Діти віком до 18 років та вагітні|| інсулін людини або аналог інсуліну (картридж, шприц-ручка)
|-
| 7.|| Хворі на діабет, які отримували препарати - аналоги інсуліну у віці до 18 років, за наявності задовільної компенсації захворювання (НвА1с менше 7,5 відсотка)*|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 8.||
# Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами - аналогами інсуліну. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*
# Дорослі, які отримували препарати - аналоги інсуліну та мають рівень НвА1с більше 7,5 відсотка, але при попередньому лікуванні препаратами інсуліну людини мали часті гострі ускладнення цукрового діабету (тяжкі гіпоглікемічні стани)*
|| аналог інсуліну (флакон, картридж, шприц-ручка)
|-
| 9.|| Дорослі, які отримували раніше безперервне лікування препаратами інсуліну людини у картриджі. У разі лікування не менше 1 року рівень НвА1с має становити менше 7,5 відсотка*|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
| 10.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|rowspan=2|часткове відшкодування.

|-
| 11.|| Дорослі, у яких діагноз цукрового діабету встановлено після 18 років і яким лікарями, що ведуть хворих на діабет та мають право призначати препарати інсуліну, призначено препарат інсуліну людини у флаконі та за бажанням готові співфінансувати вартість препарату інсуліну людини у картриджі, шприц-ручці|| інсулін людини (картридж, шприц-ручка)
|-
|}
== Як пацієнт може отримати препарати інсуліну?==
[[Файл:Як безкоштовно отримати препарат інсуліну?.png|міні|Як безкоштовно отримати інсулін?]]
Щоб отримати препарати інсуліну пацієнту необхідно прийти на прийом до свого лікаря за місцем проживання/обліку. Ендокринолог відмічає пацієнта в реєстрі і видає електронний рецепт, за яким пацієнт отримує в аптеці препарати інсуліну. Строк дії рецепту становить 30 календарних днів з моменту його видачі.

== В яких аптеках пацієнти можуть отримати інсулін?==
Відпуск препаратів інсуліну здійснюється аптеками, перелік яких визначають структурні підрозділи з питань охорони здоров’я, відповідно до укладених договорів. Перелік аптек можна дізнатися у закладах охорони здоров’я за місцем диспансерного обліку пацієнта або в структурних підрозділах з питань охорони здоров'я.
== Що робити, якщо ви не отримуєте інсулін?==
[[Файл:Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?.png|міні|Як держава фінансує забезпечення аптек інсуліном?]]
У такому випадку вам необхідно звернутися за роз’ясненням до структурного підрозділу з питань охорони здоров'я відповідної обласної чи міської державної адміністрації, або ж з письмовою заявою до Міністерства охорони здоров'я України, чи залишити заяву за допомогою урядової гарячої лінії 15-45 чи гарячої лінії МОЗ України 0 800 505 201.

Також ви маєте право звернутися в приймальню громадян МОЗ України та записатися на особистий прийом громадян до медичного департаменту. Якщо питання було не вирішене, тоді до заступника Міністра О. Лінчевського (прийом відбувається у другий вівторок місяця), телефон приймальні:
(044) 200-08-16.
[[Файл:Звідки інсулін постачається в Україну?.png|міні|Звідки інсулін постачається в Україну?]]
== Реєстр хворих на цукровий діабет ==
Реєстр хворих на цукровий діабет розроблений на виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/247-2009-%D1%80 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 247-р "Деякі питання забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну"].

Метою ведення Реєстру є створення ефективної системи реєстрації, обліку та подальшого супроводу хворих на цукровий діабет шляхом:
* введення, зберігання та актуалізації облікових даних хворих на цукровий діабет;
* ідентифікації хворих на цукровий діабет I та II типів;
* формування узагальнених статистичних та аналітичних даних стосовно показників захворюваності, інвалідності, смертності та факторів, що впливають на перебіг хвороби.

Інформація надходить як результат безпосереднього огляду хворого лікарем-ендокринологом та з інших джерел (медичної карти амбулаторного хворого, контрольної карти диспансерного нагляду).

Безпосереднє включення інформації з інших джерел до Реєстру проводиться лікарем-ендокринологом.
{| class="wikitable"
|-
| '''Інформація про особу, яка міститься в Реєстрі, є персоніфікованою та конфіденційною.'''
|}

== Реєстр пацієнтів, що потребують інсулінотерапії==
Реєстр ведеться з метою:
* забезпечення єдиного обліку пацієнтів, які хворіють на цукровий діабет та потребують інсулінотерапії;
* здійснення достовірного обліку препаратів інсуліну, вартість яких підлягає державному відшкодуванню;
* збору та аналізу достовірної статистичної інформації щодо пацієнтів та їхнього забезпечення препаратами інсуліну.

Інформація про пацієнта вноситься до Реєстру лікарем за спеціальністю «Терапія», «Ендокринологія», «Дитяча ендокринологія», «Загальна практика - сімейна медицина», який займає відповідну лікарську посаду в закладі охорони здоров’я державної або комунальної форми власності '''за умови надання пацієнтом письмової інформованої добровільної згоди на обробку його персональних даних'''.

== Див. додатково ==
Див. додатково [[Правове регулювання програми «доступні ліки»]]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Електронний реєстр пацієнтів]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2022-05-16T06:19:09Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Судова практика */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 496 грн. 20 копійок (станом на 01 січня 2022 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/101873317?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.107798785.2006317620.1652681297-297709705.1610620702 Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2022-05-16T06:12:19Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]
== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

'''Для встановлення спільного проживання однією сім'єю до уваги беруться:'''
* показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту;
* документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки;
* фотографії певних подій;
* документи, що підтверджують придбання майна на користь сім'ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 496 грн. 20 копійок (станом на 01 січня 2022 року).
== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.
До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''
== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
*Постанова Верховного Суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (Показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу) .''' '''
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану

2022-05-11T22:43:29Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Правова основа та способи примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-п#Text Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Постанова КМУ від 10 травня 2022р. № 552 Деякі питання виконання Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» ]

== Правова основа та способи примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

'''Вилучення майна''' - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів''' - примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених Законом;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, Закон України " Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

Примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

''Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.''

Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу.

Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України.

Примусово вилучені відповідно до Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісні майнові комплекси) передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству акціонерному товариству "Національний фонд інвестицій України”, відповідно до підпункту 1 пункту першого [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vikonannya-zakonu-u-a552 Поcтанови КМУ від 10 травня 2022 р. № 552].

Під правом господарського відання розумієтьсяе речове право суб'єкта підприємництва, який, так само як і власник, володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном, стаття 136 Господарського процесесуального кодексу України

== Особливості передачі та примусового відчуження комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»] з ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:
* для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;

* для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України та в ньому зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

- для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний попереднього повного відшкодування вартості майна), номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

''Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.''

== Відшкодування за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==
Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна:

• в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом;

• в умовах правового режиму надзвичайного стану - органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження.

До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

У заяві зазначаються такі відомості про заявника:

• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);

• місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

• ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

• реквізити банківського рахунка.

''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.''

Розгляд заяви здійснюється протягом десяти робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця. За результатами розгляду заяви органи, оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення. Висновки обліковуються органом, який їх видав.

Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

'''Особи, винні у порушенні законодавства про відшкодування вартості примусово відчуженого майна та про повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, несуть відповідальність згідно із законом.'''
[[Категорія:Право власності на майно]]

Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану

2022-05-11T22:42:04Z

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-п#Text Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Постанова КМУ від 10 травня 2022р. № 552 Деякі питання виконання Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» ]

== Правова основа та способи примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

'''Вилучення майна''' - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів''' - примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених Законом;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, Закон України " Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

Примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

''Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.''

Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу.

Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України.

Примусово вилучені відповідно до Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісні майнові комплекси) передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству акціонерному товариству "Національний фонд інвестицій України”, відповідно до підпункту 11 пункту першого [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-vikonannya-zakonu-u-a552 Поcтанови КМУ від 10 травня 2022 р. № 552].

Під правом господарського відання розумієтьсяе речове право суб'єкта підприємництва, який, так само як і власник, володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном, стаття 136 Господарського процесесуального кодексу України

== Особливості передачі та примусового відчуження комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»] з ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:
* для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;

* для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України та в ньому зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

- для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний попереднього повного відшкодування вартості майна), номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

''Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.''

== Відшкодування за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==
Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна:

• в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом;

• в умовах правового режиму надзвичайного стану - органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження.

До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

У заяві зазначаються такі відомості про заявника:

• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);

• місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

• ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

• реквізити банківського рахунка.

''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.''

Розгляд заяви здійснюється протягом десяти робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця. За результатами розгляду заяви органи, оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення. Висновки обліковуються органом, який їх видав.

Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

'''Особи, винні у порушенні законодавства про відшкодування вартості примусово відчуженого майна та про повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, несуть відповідальність згідно із законом.'''
[[Категорія:Право власності на майно]]

Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану

2022-05-11T22:29:48Z

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-п#Text Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Постанова КМУ від 10 травня 2022р. № 552 Деякі питання виконання Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» ]

== Правова основа та способи примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

'''Вилучення майна''' - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, Закон України " Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

Примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

''Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.''

'''Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів''' - примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та об’єктів права власності її резидентів з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) на користь держави Україна на підставі і в порядку, встановлених Законом;

'''Об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів''' - рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам.

Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюється без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та Українського народу.

Рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів приймається Радою національної безпеки і оборони України та вводиться в дію указом Президента України.

Примусово вилучені відповідно до Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісні майнові комплекси) передаються у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству акціонерному товариству "Національний фонд інвестицій України”, відповідно до підпункту 11 пункту першого Потанови КМУ від 10 травня 2022 р. № 552.

Під правом господарського відання розумієтьсяе речове право суб'єкта підприємництва, який, так само як і власник, володіє, користується і розпоряджається закріпленим за ним майном, стаття 136 Господарського процесесуального кодексу України

== Особливості передачі та примусового відчуження комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»] з ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:
* для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;

* для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України та в ньому зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

- для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний попереднього повного відшкодування вартості майна), номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

''Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.''

== Відшкодування за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==
Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна:

• в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом;

• в умовах правового режиму надзвичайного стану - органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження.

До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

У заяві зазначаються такі відомості про заявника:

• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);

• місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

• ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

• реквізити банківського рахунка.

''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.''

Розгляд заяви здійснюється протягом десяти робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця. За результатами розгляду заяви органи, оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення. Висновки обліковуються органом, який їх видав.

Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

'''Особи, винні у порушенні законодавства про відшкодування вартості примусово відчуженого майна та про повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, несуть відповідальність згідно із законом.'''
[[Категорія:Право власності на майно]]

Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану

2022-05-11T22:14:01Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-п#Text Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Постанова КМУ від 10 травня 2022р. № 552 Деякі питання виконання Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» ]

== Правова основа та способи примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

'''Вилучення майна''' - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, Закон України " Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

Примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

''Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.''

== Особливості передачі та примусового відчуження комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»] з ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:
* для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;

* для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України та в ньому зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

- для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний попереднього повного відшкодування вартості майна), номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

''Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.''

== Відшкодування за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==
Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна:

• в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом;

• в умовах правового режиму надзвичайного стану - органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження.

До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

У заяві зазначаються такі відомості про заявника:

• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);

• місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

• ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

• реквізити банківського рахунка.

''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.''

Розгляд заяви здійснюється протягом десяти робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця. За результатами розгляду заяви органи, оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення. Висновки обліковуються органом, який їх видав.

Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

'''Особи, винні у порушенні законодавства про відшкодування вартості примусово відчуженого майна та про повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, несуть відповідальність згідно із законом.'''
[[Категорія:Право власності на майно]]

Примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану

2022-05-11T22:09:48Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/998-2012-п#Text Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2012 року № 998]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text Закон України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів]

== Правова основа та способи примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Стаття 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України] передбачає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

'''Примусове відчуження майна''' - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

'''Вилучення майна''' - позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Правовою основою примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану є Конституція України, Закон України " Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", інші закони України та указ Президента України про введення надзвичайного чи воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.

Примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті.

Примусове відчуження або вилучення майна, необхідного для відвернення або ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, здійснюється за рішенням органу виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, військового командування, органу місцевого самоврядування, на яких відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану.

Примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості. У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

''Вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану здійснюється без відшкодування вартості такого майна.''

== Особливості передачі та примусового відчуження комунального майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4765-17#Text Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»] з ініціативою про безоплатну передачу комунального майна у державну власність до відповідної місцевої ради звертаються:
* для задоволення потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану - військове командування;

* для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, - військове командування, орган, на який покладено здійснення заходів правового режиму надзвичайного стану.

Про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. Бланк акта про примусове відчуження або вилучення майна виготовляється за єдиним зразком, затвердженим Кабінетом Міністрів України та в ньому зазначаються:

1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;

2) відомості про власника (власників) майна:

- для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код;

- для фізичних осіб - прізвище, ім’я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті;

3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності);

4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний попереднього повного відшкодування вартості майна), номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані;

5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів. Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.

У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

Оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.

У разі неможливості залучити до оцінки майна суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання така оцінка проводиться суб’єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.

''Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.''

== Відшкодування за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану ==
Право на відшкодування вартості майна у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.

Заява про виплату наступної повної компенсації за примусово відчужене майно приймається, обліковується і розглядається за місцем відчуження майна:

• в умовах правового режиму воєнного стану - військовим комісаріатом;

• в умовах правового режиму надзвичайного стану - органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, військовим командуванням, органом місцевого самоврядування, на які відповідно до указу Президента України про введення правового режиму надзвичайного стану покладено здійснення заходів надзвичайного стану та які прийняли рішення про таке відчуження.

До заяви додаються акт про примусове відчуження майна та висновок про вартість такого майна.

У заяві зазначаються такі відомості про заявника:

• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб);

• місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);

• ідентифікаційний код (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);

• реквізити банківського рахунка.

''Відмова у прийнятті та розгляді заяви не допускається.''

Розгляд заяви здійснюється протягом десяти робочих днів з дня її подання. У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з'ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця. За результатами розгляду заяви органи, оформляється висновок про здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

Висновок оформляється у трьох примірниках. Перший примірник передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, третій зберігається за місцем його оформлення. Висновки обліковуються органом, який їх видав.

Виплата повної компенсації здійснюється органами, що прийняли рішення про примусове відчуження майна, у порядку черговості оформлення висновків за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану.

У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Спори, пов’язані з відшкодуванням вартості примусово відчуженого майна, вирішуються в судовому порядку.

'''Особи, винні у порушенні законодавства про відшкодування вартості примусово відчуженого майна та про повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, несуть відповідальність згідно із законом.'''
[[Категорія:Право власності на майно]]

Зупинення виконавчих дій

2022-04-01T11:37:20Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}

== Підстави та строки зупинення виконавчих дій ==
Сттатею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу/
'''не зупиняється''' в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає.
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|
|-
|12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|}

=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''

== Порядок зупинення виконавчих дій ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року] передбачається зупиняється вчинення виконавчих дій та забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".

== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]

[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Зупинення виконавчих дій

2022-04-01T11:36:32Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок зупинення виконавчих дій */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}

== Підстави та строки зупинення виконавчих дій ==
Сттатею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу/
'''не зупиняється''' в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає.
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|
|-
|12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|}

=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''

== Порядок зупинення виконавчих дій ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року] передбачається зупиняється вчинення виконавчих дій та забороняється заміна стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.

Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України:
* фізичні особи можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує 100 тисяч гривень;
* юридичні особи - боржники можуть здійснювати видаткові операції з рахунків, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, виключно для виплати заробітної плати в розмірі не більше п’яти мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника такої юридичної особи, а також сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
* припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації);
* визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії Російської Федерації, у період такої окупації.

За рішеннями про стягнення аліментів підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача - на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця".

== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]

[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Зупинення виконавчих дій

2022-04-01T11:29:35Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}

== Підстави та строки зупинення виконавчих дій ==
Сттатею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу/
'''не зупиняється''' в разі стягнення заборгованості перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та/або її дочірнім підприємством, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії.
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає.
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|
|-
|12) включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|}

=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''

== Порядок зупинення виконавчих дій ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]

[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам

2022-04-01T11:20:50Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок виплат */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 р № 363 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0633-16 Порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 року № 7-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0427-04 Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 березня 2004 року №4-1]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''.

[https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}

== Суб'єкти отримання ==
'''Громадяни пенсійного віку, що є внутрішньо переміщеними особами (далі - ВПО)''', мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання, вказаної у довідці ВПО. 

== Порядок виплат ==
З 01 липня 2016 року виплата пенсій (а також усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування), що призначені ВПО, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (абз. 1 п. 1.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (із змінами);] 
Для подальшого отримання соціальних виплат ВПО необхідно пройти ідентифікацію одержувачів пенсій, під час якої здійснюється емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням.
За відсутності проходження вказаної ідентифікації Пат “Державний ощадний банк України” зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення ВПО.

З метою забезпечення вчасних пенсійних виплат постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів україни” ПАТ “Державний ощадний банк України” доручено:
* забезпечити до 01 липня 2016 року відкриття поточних рахунків та видачу платіжних карток за зверненнями ВПО, які не обслуговуються в ПАТ “Державний ощадний банк України”;
* не пізніше ніж з 01 серпня 2016 року розпочати за зверненнями ВПО за власний рахунок виготовлення та обмін існуючих платіжних карток на платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням.

Кабінет Міністрів України 25 березня 2022 року прийняв [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2022-п/print постанову № 363], якою визначив деякі питання виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Заява про виплату пенсії може подаватися також в електронній формі через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України] з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Також виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, (особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”) здійснюється у встановленому законодавством порядку.

== Отримання електронного пенсійного посвідчення ==
=== Електронне пенсійне посвідчення ===
Електронне пенсійне посвідчення виготовляється на ім'я особи, якій призначено пенсію. 
Строк його дії як платіжної картки встановлено '''до 3-х років''' (але необхідно проходити ідентифікацію у відділенні банку перші 2 рази кожні 6 місяців, надалі — кожні 12 місяців). У разі не проходження чергової ідентифікації одержувача пенсії банк блокує електронне пенсійне посвідчення до її проведення. 

Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установах ПАТ “Державний ощадний банк України” для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, здійснюється кожні три місяці з дня відкриття рахунка. 
=== Продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або її продовження ===
У разі продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або продовження її на новий термін здійснюється емісія нового електронного пенсійного посвідчення. 
== Порядок отримання електронного пенсійного посвідчення ==
=== Дії громадянина ===
''Для отримання електронного пенсійного посвідчення необхідно звернутись до територіального органу ПФУ подати заяву'' (за формою). 
Виготовлення посвідчень здійснюється у місячний строк на підставі таких відомостей: 
# реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# прізвища, ім'я та по батькові;
# дати народження;
# статі;
# номера особового рахунку;
# виду пенсії: за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років;
# у разі призначення пенсії по інвалідності — групи, причини інвалідності (із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань);
# терміну дії посвідчення.

Електронне пенсійне посвідчення видається пенсіонеру '''особисто''' у вказаному ним у заяві відділенні банку. 
=== Дії банку ===
Під час звернення банк: 

* забезпечує ідентифікацію ВПО,
* укладає з ВПО відповідний договор на відкриття та обслуговування поточного рахунку (за необхідності),
* відкриває поточний рахунок та активує банківський платіжний додаток на електронному пенсійному посвідченні (шляхом введення ПІН-коду) та вводить ПІН-код до електронного цифрового підпису,
* разом з електронним пенсійним посвідченням видає інструкцію про його використання. 

== Перевипуск та знищення електронного пенсійного посвідчення ==
Для перевипуску електронного пенсійного посвідчення необхідно повернути банку видане посвідчення (за наявності), яке знищується лише комісіями, які утворюються на підставі наказів начальників територіальних управлінь Пенсійного фонду України. 

=== Знищення пенсійного посвідчення===
Електронне пенсійне посвідчення підлягає знищенню у випадку: 
* неточного запису,
* виявлення помилки,
* смерті особи, якій призначено пенсію,
* призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості,
* непридатності посвідчення,
* закінчення строку дії посвідчення. 

=== Перевипуск пенсійного посвідчення ===
Видача нового електронного пенсійного посвідчення здійснюється за заявою пенсіонера у разі: 
* непридатності для користування посвідчення,
* втрата посвідчення,
* виявлення бажання отримувати інший вид пенсії. 

Про видачу нового електронного пенсійного посвідчення робиться відмітка у пенсійній справі.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам

2022-04-01T11:19:55Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/363-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2022 р № 363 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0633-16 Порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 року № 7-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0427-04 Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 березня 2004 року №4-1]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''.

[https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}

== Суб'єкти отримання ==
'''Громадяни пенсійного віку, що є внутрішньо переміщеними особами (далі - ВПО)''', мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання, вказаної у довідці ВПО. 

== Порядок виплат ==
З 01 липня 2016 року виплата пенсій (а також усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування), що призначені ВПО, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (абз. 1 п. 1.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (із змінами);] 
Для подальшого отримання соціальних виплат ВПО необхідно пройти ідентифікацію одержувачів пенсій, під час якої здійснюється емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням.
За відсутності проходження вказаної ідентифікації Пат “Державний ощадний банк України” зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення ВПО.

З метою забезпечення вчасних пенсійних виплат постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів україни” ПАТ “Державний ощадний банк України” доручено:
* забезпечити до 01 липня 2016 року відкриття поточних рахунків та видачу платіжних карток за зверненнями ВПО, які не обслуговуються в ПАТ “Державний ощадний банк України”;
* не пізніше ніж з 01 серпня 2016 року розпочати за зверненнями ВПО за власний рахунок виготовлення та обмін існуючих платіжних карток на платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням.

Кабінет Міністрів України 25 березня 2022 року прийняв постанову № 363, якою визначив деякі питання виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Заява про виплату пенсії може подаватися також в електронній формі через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України] з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Також виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, (особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”) здійснюється у встановленому законодавством порядку.

== Отримання електронного пенсійного посвідчення ==
=== Електронне пенсійне посвідчення ===
Електронне пенсійне посвідчення виготовляється на ім'я особи, якій призначено пенсію. 
Строк його дії як платіжної картки встановлено '''до 3-х років''' (але необхідно проходити ідентифікацію у відділенні банку перші 2 рази кожні 6 місяців, надалі — кожні 12 місяців). У разі не проходження чергової ідентифікації одержувача пенсії банк блокує електронне пенсійне посвідчення до її проведення. 

Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установах ПАТ “Державний ощадний банк України” для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, здійснюється кожні три місяці з дня відкриття рахунка. 
=== Продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або її продовження ===
У разі продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або продовження її на новий термін здійснюється емісія нового електронного пенсійного посвідчення. 
== Порядок отримання електронного пенсійного посвідчення ==
=== Дії громадянина ===
''Для отримання електронного пенсійного посвідчення необхідно звернутись до територіального органу ПФУ подати заяву'' (за формою). 
Виготовлення посвідчень здійснюється у місячний строк на підставі таких відомостей: 
# реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# прізвища, ім'я та по батькові;
# дати народження;
# статі;
# номера особового рахунку;
# виду пенсії: за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років;
# у разі призначення пенсії по інвалідності — групи, причини інвалідності (із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань);
# терміну дії посвідчення.

Електронне пенсійне посвідчення видається пенсіонеру '''особисто''' у вказаному ним у заяві відділенні банку. 
=== Дії банку ===
Під час звернення банк: 

* забезпечує ідентифікацію ВПО,
* укладає з ВПО відповідний договор на відкриття та обслуговування поточного рахунку (за необхідності),
* відкриває поточний рахунок та активує банківський платіжний додаток на електронному пенсійному посвідченні (шляхом введення ПІН-коду) та вводить ПІН-код до електронного цифрового підпису,
* разом з електронним пенсійним посвідченням видає інструкцію про його використання. 

== Перевипуск та знищення електронного пенсійного посвідчення ==
Для перевипуску електронного пенсійного посвідчення необхідно повернути банку видане посвідчення (за наявності), яке знищується лише комісіями, які утворюються на підставі наказів начальників територіальних управлінь Пенсійного фонду України. 

=== Знищення пенсійного посвідчення===
Електронне пенсійне посвідчення підлягає знищенню у випадку: 
* неточного запису,
* виявлення помилки,
* смерті особи, якій призначено пенсію,
* призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості,
* непридатності посвідчення,
* закінчення строку дії посвідчення. 

=== Перевипуск пенсійного посвідчення ===
Видача нового електронного пенсійного посвідчення здійснюється за заявою пенсіонера у разі: 
* непридатності для користування посвідчення,
* втрата посвідчення,
* виявлення бажання отримувати інший вид пенсії. 

Про видачу нового електронного пенсійного посвідчення робиться відмітка у пенсійній справі.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Здійснення пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам

2022-04-01T11:18:05Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок виплат */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0633-16 Порядок емісії платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 08 квітня 2016 року № 7-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0427-04 Порядок обліку, зберігання, оформлення та видачі пенсійних посвідчень в Пенсійному фонді України та його органах, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 березня 2004 року №4-1]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено '''режим воєнного стану'''.

[https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}

== Суб'єкти отримання ==
'''Громадяни пенсійного віку, що є внутрішньо переміщеними особами (далі - ВПО)''', мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання, вказаної у довідці ВПО. 

== Порядок виплат ==
З 01 липня 2016 року виплата пенсій (а також усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, довічних державних стипендій за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів Пенсійного фонду України, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування), що призначені ВПО, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” (абз. 1 п. 1.[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637-2014-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” (із змінами);] 
Для подальшого отримання соціальних виплат ВПО необхідно пройти ідентифікацію одержувачів пенсій, під час якої здійснюється емісія платіжних карток, які одночасно є пенсійним посвідченням.
За відсутності проходження вказаної ідентифікації Пат “Державний ощадний банк України” зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення ВПО.

З метою забезпечення вчасних пенсійних виплат постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2016 року № 167 “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів україни” ПАТ “Державний ощадний банк України” доручено:
* забезпечити до 01 липня 2016 року відкриття поточних рахунків та видачу платіжних карток за зверненнями ВПО, які не обслуговуються в ПАТ “Державний ощадний банк України”;
* не пізніше ніж з 01 серпня 2016 року розпочати за зверненнями ВПО за власний рахунок виготовлення та обмін існуючих платіжних карток на платіжні картки, які одночасно є пенсійним посвідченням.

Кабінет Міністрів України 25 березня 2022 року прийняв постанову № 363, якою визначив деякі питання виплат пенсії та грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам.
Заява про виплату пенсії може подаватися також в електронній формі через [https://portal.pfu.gov.ua/sidebar/templates/profile вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України] з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Також виплата (продовження виплати) пенсій та соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, зазначеним в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509, (особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”) здійснюється у встановленому законодавством порядку.

== Отримання електронного пенсійного посвідчення ==
=== Електронне пенсійне посвідчення ===
Електронне пенсійне посвідчення виготовляється на ім'я особи, якій призначено пенсію. 
Строк його дії як платіжної картки встановлено '''до 3-х років''' (але необхідно проходити ідентифікацію у відділенні банку перші 2 рази кожні 6 місяців, надалі — кожні 12 місяців). У разі не проходження чергової ідентифікації одержувача пенсії банк блокує електронне пенсійне посвідчення до її проведення. 

Фізична ідентифікація клієнта, якому відкрито поточний рахунок в установах ПАТ “Державний ощадний банк України” для отримання пенсії, до отримання ним в установленому порядку платіжної картки, яка одночасно є пенсійним посвідченням, здійснюється кожні три місяці з дня відкриття рахунка. 
=== Продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або її продовження ===
У разі продовження строку призначення пенсії, встановлення інвалідності або продовження її на новий термін здійснюється емісія нового електронного пенсійного посвідчення. 
== Порядок отримання електронного пенсійного посвідчення ==
=== Дії громадянина ===
''Для отримання електронного пенсійного посвідчення необхідно звернутись до територіального органу ПФУ подати заяву'' (за формою). 
Виготовлення посвідчень здійснюється у місячний строк на підставі таких відомостей: 
# реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
# прізвища, ім'я та по батькові;
# дати народження;
# статі;
# номера особового рахунку;
# виду пенсії: за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років;
# у разі призначення пенсії по інвалідності — групи, причини інвалідності (із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань);
# терміну дії посвідчення.

Електронне пенсійне посвідчення видається пенсіонеру '''особисто''' у вказаному ним у заяві відділенні банку. 
=== Дії банку ===
Під час звернення банк: 

* забезпечує ідентифікацію ВПО,
* укладає з ВПО відповідний договор на відкриття та обслуговування поточного рахунку (за необхідності),
* відкриває поточний рахунок та активує банківський платіжний додаток на електронному пенсійному посвідченні (шляхом введення ПІН-коду) та вводить ПІН-код до електронного цифрового підпису,
* разом з електронним пенсійним посвідченням видає інструкцію про його використання. 

== Перевипуск та знищення електронного пенсійного посвідчення ==
Для перевипуску електронного пенсійного посвідчення необхідно повернути банку видане посвідчення (за наявності), яке знищується лише комісіями, які утворюються на підставі наказів начальників територіальних управлінь Пенсійного фонду України. 

=== Знищення пенсійного посвідчення===
Електронне пенсійне посвідчення підлягає знищенню у випадку: 
* неточного запису,
* виявлення помилки,
* смерті особи, якій призначено пенсію,
* призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості,
* непридатності посвідчення,
* закінчення строку дії посвідчення. 

=== Перевипуск пенсійного посвідчення ===
Видача нового електронного пенсійного посвідчення здійснюється за заявою пенсіонера у разі: 
* непридатності для користування посвідчення,
* втрата посвідчення,
* виявлення бажання отримувати інший вид пенсії. 

Про видачу нового електронного пенсійного посвідчення робиться відмітка у пенсійній справі.

[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Оподаткування фізичними особами грошових переказів, отриманих із-за кордону

2022-03-18T08:42:07Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Нормативна база */

== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/1906-15 Закон України «Про міжнародні договори України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1274810-12#n12 Лист Державної податкової служби України «Про рекомендації щодо застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування»]

== Види іноземних доходів ==
Питання оподаткування грошових переказів, що отримуються фізичними особами — резидентами України з-за кордону, набуло останнім часом особливої актуальності.

Так, Міндоходів зазначає, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 162.1 ПКУ] встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ]):

* проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
* спадщину;
* подарунки;
* виграші;
* призи;
* доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
* доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України;
* доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
* дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
* інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних митним органам.

Ураховуючи, що податківці у своїх роз’ясненнях наголошують на необхідності включення до оподатковуваного доходу сум грошових коштів, отриманих з-за кордону від фізичних осіб, які є родичами, зупинимося на цьому питанні докладніше. Отже, перше запитання, яке тут виникає: чи будуть ці суми доходом для фізособи — отримувача таких коштів? Все залежатиме від того, хто перераховує ці кошти фізособі — резиденту України.

Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено обов’язок:
* дружини і чоловіка матеріально підтримувати один одного (ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]).

Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів із-за кордону дружиною (чоловіком) для чоловіка (дружини), матір’ю (батьком) для дітей у зазначених вище випадках, а також дітьми непрацездатним батькам є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї і повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ, а не як отримання доходу із джерелом походження з-за кордону. Тобто якщо фізособа отримує грошові кошти від свого чоловіка (або дружини чи батька), який працює за кордоном, то сума таких коштів не буде для цієї фізособи доходом.

Разом із тим фізична особа — резидент України, яка отримує дохід за кордоном, згідно з чинним законодавством зобов’язана задекларувати такий дохід в Україні та сплатити з нього ПДФО (розмір ставки ПДФО на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.167.2-167.5 ПКУ] складає 18%).

У всіх інших випадках перекази, отримані з-за кордону від родичів чи інших фізичних осіб, підлягають оподаткуванню, проте тільки в тому випадку, якщо такі надходження не згадуються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 ст. 165 ПКУ] серед тих, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (наприклад, видача та повернення позики, аліменти тощо).

== Порядок оподаткування ==
Згідно з п.п. 163.1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є у тому числі й іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Оподаткування таких доходів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 170.11 ПКУ.]
Іноземні доходи включаються до складу річного оподатковуваного доходу та відповідно до пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] обкладаються ПДФО за ставкою 18%. Винятком є дивіденди з іноземним джерелом походження, оподатковувані за ставкою 5 % відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 167.2 ПКУ].
Згідно з п.п. 170.11.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в разі отримання іноземних доходів при поданні річної декларації платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо між країною, у якій виплачується дохід, та Україною укладено договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування.

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000087.html Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування] (станом на 04.02.2020 р.), наведено в листі ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 13.5 ПКУ] для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де було виплачено такий дохід, довідку про суму сплаченого в цій країні податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Звертаємо увагу: не можна буде зарахувати у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків:
* податки на капітал (приріст капіталу);
* податки на майно;
* поштові податки;
* податки на реалізацію (продаж);
* інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

При розрахунку суми річного податкового зобов’язання слід мати на увазі, що сума податку з іноземного доходу платника податків — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.4 ПКУ]).

Окремо зупинимося на ситуації, коли резидент України легально працює за кордоном та перераховує грошові кошти своїм родичам чи іншим особам, щодо яких [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ] не встановлено обов’язок з їх утримання. Виходить, що «гастарбайтер» повинен за підсумками року задекларувати свої іноземні доходи. Якщо працював він офіційно, то з його заробітної плати сплачувався податок за правилами країни отримання доходу. За наявності договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною отримання доходу платник податків може отримати зазначену вище довідку і в такому разі зменшити суму річного податкового зобов’язання. Що ж до фізособи, якій «гастарбайтер» перераховував грошові кошти, то для неї такий дохід буде іноземним. За підсумками року з такого доходу має бути сплачено ПДФО (причому отримувач уже не зможе зменшити річне податкове зобов’язання, оскільки безпосередньо він не сплачував податок за кордоном).

== Порядок декларування іноземних доходів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 пп. 168.2.1 і 170.11.1 ПКУ], якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу платника податків — отримувача, який при цьому зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Згідно з п. 164.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] при нарахуванні (отриманні) доходів у вигляді валюти такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Строк подання декларації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 49.18.4 ПКУ] — '''до 1 травня року''', наступного за звітним, крім окремих випадків, передбачених розд. IV ПКУ*.

* У разі відсутності у платника податків підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов’язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.2. ПКУ]).

* Платники податків — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 179.3 ПКУ]).

За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 120.1 ПКУ] передбачено штраф у розмірі 170 грн.

Крім того, якщо фізична особа у звітному році мала доходи, що підлягають оподаткуванню, та не задекларувала їх у встановленому порядку, і про це стало відомо контролюючим органам, і якщо вони змогли довести факт отримання таких доходів платником податків, то на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 123.1. ПКУ] такі контролюючі органи мають право самостійно визначити суму податкового зобов’язання, що тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми такого зобов’язання.

Згідно з п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 179.7 ПКУ] фізична особа зобов’язана самостійно '''до 1 серпня року''', наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Якщо платник податків не сплатив суму грошового зобов’язання за декларацією протягом зазначеного строку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 126.1 ПКУ] він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

* у разі затримки до 30 календарних днів уключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

* у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Також у разі, якщо фізична особа зобов’язана була задекларувати іноземні доходи та сплатити суму податку за декларацією, але своєчасно не зробила цього, несплату податку, що виникла, може бути кваліфіковано як умисну, і в цьому випадку фізичній особі загрожує кримінальна відповідальність, передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III].

Чинне на сьогодні законодавство вимагає від фізичних осіб декларувати доходи із джерелом їх походження за кордоном, а за відсутності їх декларування або несплаті у строк узгодженого в декларації податкового зобов’язання передбачає відповідальність аж до кримінальної.

Як уже зазначалося, у випадках, коли йдеться про перерахування грошових коштів між членами однієї сім’ї, в особи, яка їх отримує, не виникає дохід у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ], і відповідно декларувати такі перерахування та сплачувати з них податок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 17.11.1 ПКУ] немає підстав.

[[Категорія: Податкове право]]

Оподаткування фізичними особами грошових переказів, отриманих із-за кордону

2022-03-18T08:33:14Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок оподаткування */

== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Види іноземних доходів ==
Питання оподаткування грошових переказів, що отримуються фізичними особами — резидентами України з-за кордону, набуло останнім часом особливої актуальності.

Так, Міндоходів зазначає, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 162.1 ПКУ] встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ]):

* проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
* спадщину;
* подарунки;
* виграші;
* призи;
* доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
* доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України;
* доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
* дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
* інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних митним органам.

Ураховуючи, що податківці у своїх роз’ясненнях наголошують на необхідності включення до оподатковуваного доходу сум грошових коштів, отриманих з-за кордону від фізичних осіб, які є родичами, зупинимося на цьому питанні докладніше. Отже, перше запитання, яке тут виникає: чи будуть ці суми доходом для фізособи — отримувача таких коштів? Все залежатиме від того, хто перераховує ці кошти фізособі — резиденту України.

Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено обов’язок:
* дружини і чоловіка матеріально підтримувати один одного (ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]).

Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів із-за кордону дружиною (чоловіком) для чоловіка (дружини), матір’ю (батьком) для дітей у зазначених вище випадках, а також дітьми непрацездатним батькам є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї і повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ, а не як отримання доходу із джерелом походження з-за кордону. Тобто якщо фізособа отримує грошові кошти від свого чоловіка (або дружини чи батька), який працює за кордоном, то сума таких коштів не буде для цієї фізособи доходом.

Разом із тим фізична особа — резидент України, яка отримує дохід за кордоном, згідно з чинним законодавством зобов’язана задекларувати такий дохід в Україні та сплатити з нього ПДФО (розмір ставки ПДФО на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.167.2-167.5 ПКУ] складає 18%).

У всіх інших випадках перекази, отримані з-за кордону від родичів чи інших фізичних осіб, підлягають оподаткуванню, проте тільки в тому випадку, якщо такі надходження не згадуються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 ст. 165 ПКУ] серед тих, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (наприклад, видача та повернення позики, аліменти тощо).

== Порядок оподаткування ==
Згідно з п.п. 163.1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є у тому числі й іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Оподаткування таких доходів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 170.11 ПКУ.]
Іноземні доходи включаються до складу річного оподатковуваного доходу та відповідно до пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] обкладаються ПДФО за ставкою 18%. Винятком є дивіденди з іноземним джерелом походження, оподатковувані за ставкою 5 % відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 167.2 ПКУ].
Згідно з п.п. 170.11.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в разі отримання іноземних доходів при поданні річної декларації платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо між країною, у якій виплачується дохід, та Україною укладено договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування.

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000087.html Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування] (станом на 04.02.2020 р.), наведено в листі ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 13.5 ПКУ] для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де було виплачено такий дохід, довідку про суму сплаченого в цій країні податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Звертаємо увагу: не можна буде зарахувати у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків:
* податки на капітал (приріст капіталу);
* податки на майно;
* поштові податки;
* податки на реалізацію (продаж);
* інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

При розрахунку суми річного податкового зобов’язання слід мати на увазі, що сума податку з іноземного доходу платника податків — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.4 ПКУ]).

Окремо зупинимося на ситуації, коли резидент України легально працює за кордоном та перераховує грошові кошти своїм родичам чи іншим особам, щодо яких [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ] не встановлено обов’язок з їх утримання. Виходить, що «гастарбайтер» повинен за підсумками року задекларувати свої іноземні доходи. Якщо працював він офіційно, то з його заробітної плати сплачувався податок за правилами країни отримання доходу. За наявності договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною отримання доходу платник податків може отримати зазначену вище довідку і в такому разі зменшити суму річного податкового зобов’язання. Що ж до фізособи, якій «гастарбайтер» перераховував грошові кошти, то для неї такий дохід буде іноземним. За підсумками року з такого доходу має бути сплачено ПДФО (причому отримувач уже не зможе зменшити річне податкове зобов’язання, оскільки безпосередньо він не сплачував податок за кордоном).

== Порядок декларування іноземних доходів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 пп. 168.2.1 і 170.11.1 ПКУ], якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу платника податків — отримувача, який при цьому зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Згідно з п. 164.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] при нарахуванні (отриманні) доходів у вигляді валюти такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Строк подання декларації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 49.18.4 ПКУ] — '''до 1 травня року''', наступного за звітним, крім окремих випадків, передбачених розд. IV ПКУ*.

* У разі відсутності у платника податків підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов’язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.2. ПКУ]).

* Платники податків — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 179.3 ПКУ]).

За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 120.1 ПКУ] передбачено штраф у розмірі 170 грн.

Крім того, якщо фізична особа у звітному році мала доходи, що підлягають оподаткуванню, та не задекларувала їх у встановленому порядку, і про це стало відомо контролюючим органам, і якщо вони змогли довести факт отримання таких доходів платником податків, то на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 123.1. ПКУ] такі контролюючі органи мають право самостійно визначити суму податкового зобов’язання, що тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми такого зобов’язання.

Згідно з п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 179.7 ПКУ] фізична особа зобов’язана самостійно '''до 1 серпня року''', наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Якщо платник податків не сплатив суму грошового зобов’язання за декларацією протягом зазначеного строку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 126.1 ПКУ] він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

* у разі затримки до 30 календарних днів уключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

* у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Також у разі, якщо фізична особа зобов’язана була задекларувати іноземні доходи та сплатити суму податку за декларацією, але своєчасно не зробила цього, несплату податку, що виникла, може бути кваліфіковано як умисну, і в цьому випадку фізичній особі загрожує кримінальна відповідальність, передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III].

Чинне на сьогодні законодавство вимагає від фізичних осіб декларувати доходи із джерелом їх походження за кордоном, а за відсутності їх декларування або несплаті у строк узгодженого в декларації податкового зобов’язання передбачає відповідальність аж до кримінальної.

Як уже зазначалося, у випадках, коли йдеться про перерахування грошових коштів між членами однієї сім’ї, в особи, яка їх отримує, не виникає дохід у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ], і відповідно декларувати такі перерахування та сплачувати з них податок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 17.11.1 ПКУ] немає підстав.

[[Категорія: Податкове право]]

Оподаткування фізичними особами грошових переказів, отриманих із-за кордону

2022-03-18T08:32:19Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Порядок оподаткування */

== Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України «Про банки і банківську діяльність»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]

== Види іноземних доходів ==
Питання оподаткування грошових переказів, що отримуються фізичними особами — резидентами України з-за кордону, набуло останнім часом особливої актуальності.

Так, Міндоходів зазначає, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковим кодексом України] кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб.

Пунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 162.1 ПКУ] встановлено, що платниками податку на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) є фізичні особи — резиденти, які отримують доходи як із джерела їх походження в Україні, так й іноземні доходи.

Під іноземним доходом для цілей оподаткування слід розуміти дохід, отриманий від джерел за межами України, тобто будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, уключаючи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ]):

* проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів;
* спадщину;
* подарунки;
* виграші;
* призи;
* доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами;
* доходи від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України;
* доходи від продажу майна, розташованого за межами України;
* дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо;
* інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, не підконтрольних митним органам.

Ураховуючи, що податківці у своїх роз’ясненнях наголошують на необхідності включення до оподатковуваного доходу сум грошових коштів, отриманих з-за кордону від фізичних осіб, які є родичами, зупинимося на цьому питанні докладніше. Отже, перше запитання, яке тут виникає: чи будуть ці суми доходом для фізособи — отримувача таких коштів? Все залежатиме від того, хто перераховує ці кошти фізособі — резиденту України.

Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] встановлено обов’язок:
* дружини і чоловіка матеріально підтримувати один одного (ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]);
* повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ]).

Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів із-за кордону дружиною (чоловіком) для чоловіка (дружини), матір’ю (батьком) для дітей у зазначених вище випадках, а також дітьми непрацездатним батькам є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї і повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ, а не як отримання доходу із джерелом походження з-за кордону. Тобто якщо фізособа отримує грошові кошти від свого чоловіка (або дружини чи батька), який працює за кордоном, то сума таких коштів не буде для цієї фізособи доходом.

Разом із тим фізична особа — резидент України, яка отримує дохід за кордоном, згідно з чинним законодавством зобов’язана задекларувати такий дохід в Україні та сплатити з нього ПДФО (розмір ставки ПДФО на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.167.2-167.5 ПКУ] складає 18%).

У всіх інших випадках перекази, отримані з-за кордону від родичів чи інших фізичних осіб, підлягають оподаткуванню, проте тільки в тому випадку, якщо такі надходження не згадуються у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 ст. 165 ПКУ] серед тих, які не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (наприклад, видача та повернення позики, аліменти тощо).

== Порядок оподаткування ==
Згідно з п.п. 163.1.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] об’єктом оподаткування фізичної особи — резидента є у тому числі й іноземні доходи — доходи (прибуток), отримані із джерел за межами України.
Оподаткування таких доходів регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 170.11 ПКУ.]
Іноземні доходи включаються до складу річного оподатковуваного доходу та відповідно до пп. 167.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] обкладаються ПДФО за ставкою 18%. Винятком є дивіденди з іноземним джерелом походження, оподатковувані за ставкою 5 % відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 167.2 ПКУ].
Згідно з п.п. 170.11.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] в разі отримання іноземних доходів при поданні річної декларації платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, якщо між країною, у якій виплачується дохід, та Україною укладено договір (конвенцію) про уникнення подвійного оподаткування.

[http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/SH000087.html Перелік країн, з якими Україною укладені міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування] (станом на 04.02.2020 р.), наведено в листs ДПСУ від 04.02.2020 р. № 1852/7/99-00-09-02-02-07.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 13.5 ПКУ] для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де було виплачено такий дохід, довідку про суму сплаченого в цій країні податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Звертаємо увагу: не можна буде зарахувати у зменшення суми річного податкового зобов’язання платника податків:
* податки на капітал (приріст капіталу);
* податки на майно;
* поштові податки;
* податки на реалізацію (продаж);
* інші непрямі податки незалежно від того, належать вони до категорії прибуткових податків чи вважаються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав.

При розрахунку суми річного податкового зобов’язання слід мати на увазі, що сума податку з іноземного доходу платника податків — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податків відповідно до законодавства України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.4 ПКУ]).

Окремо зупинимося на ситуації, коли резидент України легально працює за кордоном та перераховує грошові кошти своїм родичам чи іншим особам, щодо яких [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СКУ] не встановлено обов’язок з їх утримання. Виходить, що «гастарбайтер» повинен за підсумками року задекларувати свої іноземні доходи. Якщо працював він офіційно, то з його заробітної плати сплачувався податок за правилами країни отримання доходу. За наявності договору (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування між Україною та країною отримання доходу платник податків може отримати зазначену вище довідку і в такому разі зменшити суму річного податкового зобов’язання. Що ж до фізособи, якій «гастарбайтер» перераховував грошові кошти, то для неї такий дохід буде іноземним. За підсумками року з такого доходу має бути сплачено ПДФО (причому отримувач уже не зможе зменшити річне податкове зобов’язання, оскільки безпосередньо він не сплачував податок за кордоном).

== Порядок декларування іноземних доходів ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 пп. 168.2.1 і 170.11.1 ПКУ], якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, то сума такого доходу підлягає включенню до загального річного оподатковуваного доходу платника податків — отримувача, який при цьому зобов’язаний подати річну податкову декларацію.

Згідно з п. 164.4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] при нарахуванні (отриманні) доходів у вигляді валюти такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Строк подання декларації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 49.18.4 ПКУ] — '''до 1 травня року''', наступного за звітним, крім окремих випадків, передбачених розд. IV ПКУ*.

* У разі відсутності у платника податків підтвердних документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, такий платник зобов’язаний подати до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 170.11.2. ПКУ]).

* Платники податків — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до органу державної податкової служби податкову декларацію не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 179.3 ПКУ]).

За неподання або несвоєчасне подання декларації про доходи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 120.1 ПКУ] передбачено штраф у розмірі 170 грн.

Крім того, якщо фізична особа у звітному році мала доходи, що підлягають оподаткуванню, та не задекларувала їх у встановленому порядку, і про це стало відомо контролюючим органам, і якщо вони змогли довести факт отримання таких доходів платником податків, то на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 123.1. ПКУ] такі контролюючі органи мають право самостійно визначити суму податкового зобов’язання, що тягне накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми такого зобов’язання.

Згідно з п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 179.7 ПКУ] фізична особа зобов’язана самостійно '''до 1 серпня року''', наступного за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації.

Якщо платник податків не сплатив суму грошового зобов’язання за декларацією протягом зазначеного строку, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п. 126.1 ПКУ] він притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

* у разі затримки до 30 календарних днів уключно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

* у разі затримки більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Також у разі, якщо фізична особа зобов’язана була задекларувати іноземні доходи та сплатити суму податку за декларацією, але своєчасно не зробила цього, несплату податку, що виникла, може бути кваліфіковано як умисну, і в цьому випадку фізичній особі загрожує кримінальна відповідальність, передбачена [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2001 р. № 2341-III].

Чинне на сьогодні законодавство вимагає від фізичних осіб декларувати доходи із джерелом їх походження за кордоном, а за відсутності їх декларування або несплаті у строк узгодженого в декларації податкового зобов’язання передбачає відповідальність аж до кримінальної.

Як уже зазначалося, у випадках, коли йдеться про перерахування грошових коштів між членами однієї сім’ї, в особи, яка їх отримує, не виникає дохід у розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 14.1.55 ПКУ], і відповідно декларувати такі перерахування та сплачувати з них податок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/page21 п.п. 17.11.1 ПКУ] немає підстав.

[[Категорія: Податкове право]]

Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб

2022-02-18T08:47:49Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]

== Загальні відомості ==
Відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"], '''дитина''' - це особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно з законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше. 
'''Малолітня особа''' - це фізична особа, яка не досягла 14 років. 
'''Неповнолітня особа''' - це фізична особа у віці від 14 до 18 років. 

Див. додатково консультацію [[Цивільна дієздатність фізичної особи|"Цивільна дієздатність фізичної особи"]].

== Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою ==
Стаття 1178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]
{| class="wikitable"
|-
! Хто відшкодовує шкоду, завдану малолітньої особою !! Умова відшкодування шкоди
|-
|Батьки (усиновлювачі) або опікуни чи інша особа, яка здійснює виховання малолітньої особи || якщо вони не доведуть, що така шкода не є наслідком несумлінного виховання та нагляду за малолітньою особою або ухилення від виховання і нагляду;
|-
|Заклад, заклад охорони здоров’я чи інший закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за малолітньою особою, а також особа, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору || коли малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом закладу/особи, якщо вони не доведуть, що шкоду було завдано не з їхньої вини;
|-
|Заклад, який здійснює функції опікуна малолітньої особи|| коли малолітня особа перебувала в такому закладі, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
|}

Якщо малолітня особа '''завдала шкоди як з вини''' батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, ці особи зобов’язані відшкодувати шкоду у частинах, які визначені за домовленістю між ними або за рішенням суду (стаття 1181 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).[[Файл:Https---www.slideshare.net-ssuserd266e3-ss-43541214.jpg|міні|https://www.slideshare.net/ssuserd266e3/ss-43541214]]

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою ==
Неповнолітня особа відповідає за завдану нею шкоду на '''самостійно''' загальних підставах (стаття 1179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 

Неповнолітня особа '''особисто несе відповідальність''' за порушення договору, укладеного нею самостійно та договору укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Однак, якщо в неповнолітнього немає майна, достатнього для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть його батьки (усиновлювачі), піклувальники (стаття 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]). 
Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується її батьками (усиновлювачами), піклувальником або закладом у якому перебувала неповнолітня особа, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Батьки (усиновлювачі), піклувальники, заклад, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, зобов’язані відшкодувати шкоду до досягнення особою повноліття. Особа відшкодовує завдану шкоду самостійно після досягнення повноліття або якщо неповнолітня особа стане власником майна, достатнього для відшкодування такої шкоди (стаття 1179 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).

== Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності ==
'''Якщо особа набула повної цивільної дієздатності''' (наприклад, досягнення 18 років, укладення шлюбу) вона відшкодовує завдану нею шкоду самостійно. Також, згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 35 Цивільного кодексу України] '''надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування''' за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду. Повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і яка бажає займатися підприємницькою діяльністю.

Слід звернути увагу на те, що якщо у такої особи не вистачає майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником. Батьки (усиновлювачі) або піклувальники відшкодовують шкоду завдану неповнолітньою особою, якщо вони дали згоду на набуття нею повної цивільної дієздатності (наприклад, укладання неповнолітнім трудової угоди) і не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов’язок цих осіб відшкодувати шкоду припиняється з досягненням особою, яка завдала шкоди, повноліття (стаття 1180 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5526 ЦК України]).

[[Категорія:Відшкодування шкоди]] [[Категорія:Цивільне право]]

Порядок укладення та розірвання шлюбного договору. Визнання недійсним шлюбного договору

2022-02-18T07:25:10Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним */

== Нормативна база: ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України "Про міжнародне приватне право"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5]

== Загальні положення ==
* Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов'язки.
* Шлюбним договором можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків.
* Шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми.
* Шлюбний договір не може зменшувати обсягу прав дитини, які встановлені цим Кодексом, а також ставити одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище.
* За шлюбним договором не може передаватися у власність одному з подружжя нерухоме майно та інше майно, право на яке підлягає державній реєстрації.
Пункт 2.1 пункту 2 глави 5 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 № 296/5] визначає шлюбний договір як договір щодо вирішення питань життя сім'ї (шлюбний договір), яким регулюються майнові відносини між подружжям, у тому числі визначаються їхні майнові права та обов'язки як батьків. 
'''Шлюбний договір укладається в письмовій формі в трьох оригінальних примірниках і нотаріально посвідчується'''.
 
Згідно з ч.1 ст.220 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже, '''шлю́бний договір''' — угода між особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям.
Шлюбний договір укладається за бажанням сторін як до реєстрації шлюбу та і в будь який час після його реєстрації подружжям. ''На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.'' Шлюбний договір може включати низку різних питань, але в основному передбачає визначення майнових прав подружжя в разі розірвання шлюбу. Шлюбний договір не може регулювати особисті (немайнові) відносини подружжя, а також особисті (немайнові) відносини між ними та дітьми.
Шлюбним договором регулюються майнові відносини між подружжям, визначаються їхні майнові права та обов’язки, а також можуть бути визначені майнові права та обов’язки подружжя як батьків. 
'''Сторони у шлюбному договорі можуть визначати''':
* правовий режим майна, яке дружина, чоловік передають для використання на спільні потреби сім’ї;
* правовий режим майна, подарованого подружжю у зв’язку з реєстрацією шлюбу;
* порядок користування житлом;
* права на утримання.
Сторони можуть домовитись у шлюбному договорі про зміну правового режиму майна, набутого в шлюбі, та визначити його як особисте майно одного із подружжя або на особисте майно одного із подружжя поширити режим спільного майна подружжя. 
Шлюбним договором може регулюватися порядок користування одним із подружжя житловим приміщенням, яке належить іншому з подружжя, а також проживання у житловому приміщенні, яке є їхньою спільною власністю, їхніх родичів.

== Порядок укладення шлюбного договору ==
Шлюбний договір може бути укладено особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. 
На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. 
Відповідно до положень ст. 95 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] якщо шлюбний договір укладено до реєстрації шлюбу, він набирає чинності у день реєстрації шлюбу. 
Якщо шлюбний договір укладено подружжям, він набирає чинності у день його нотаріального посвідчення. 
У шлюбному договорі може бути встановлено загальний строк його дії, а також строки тривалості окремих прав та обов'язків. 
У шлюбному договорі може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу (ч. 2 ст. 96 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

=== Умови шлюбного договору ===
* визначення майна, яке дружина, чоловік передає для використання на спільні потреби сім'ї, а також правовий режим майна, подарованого подружжю у зв'язку з реєстрацією шлюбу;
* непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] і вважати його спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них;
* визначення можливого порядку поділу майна, в тому числі в разі розірвання шлюбу;
* використання належного їм обом або одному з них майна для забезпечення потреб їхніх дітей, а також інших осіб;
* будь-які інші умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства;
* порядок користування житлом. Подружжя може домовитися про звільнення житлового приміщення тим з подружжя, хто вселився в нього, в разі розірвання шлюбу, з виплатою грошової компенсації або без неї;
* про проживання у житловому приміщенні, яке належить одному з них чи є їхньою спільною власністю, їхніх родичів;
* про надання утримання одному з подружжя незалежно від непрацездатності та потреби у матеріальній допомозі на умовах, визначених шлюбним договором;
* може бути встановлена можливість припинення права на утримання одного з подружжя у зв'язку з одержанням ним майнової (грошової) компенсації;
'''Специфіка укладення шлюбного договору з іноземцем'''

Дане питання регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Законом України «Про міжнародне приватне право»]. Відтак, першочерговим завданням подружжя є вибір права, яким керуватимуться сторони при укладенні цього договору. Це можна оформити шляхом укладення окремої угоди або зазначивши безпосередньо в шлюбному контракті.
У подальшому додаткових особливостей не виникає, єдина умова – при укладені договору керуватись правом держави, яке обрало та погодило подружжя.

=== Строк дії шлюбного договору ===
# може бути встановлено загальний строк його дії;
# може бути встановлено строки тривалості окремих прав та обов'язків;
# може бути встановлена чинність договору або окремих його умов і після припинення шлюбу.

===Зміна умов шлюбного договору ===
* Одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається
* Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору '''нотаріально посвідчується.''' 
* На вимогу одного з подружжя шлюбний договір '''за рішенням суду''' може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

=== Відмова від шлюбного договору та його розірвання ===
* Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається.
* За спільною згодою одружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього.
 '''На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.'''

== Визнання недійсним шлюбного договору ==
Відповідно до ст.103 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені, може бути визнаний недійсним '''за рішенням суду''' з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.
===Основні підстави визнання шлюбного договору недійсним:===
# порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
# неналежний суб’єктний склад (укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності);
# зменшення обсягу прав дитини, які встановлені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України];
# включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
# укладення договору під впливом обману, насильства;
# помилка однієї зі сторін договору;
# порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

=== Судова практика щодо визнання шлюбного договору не дійсним ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88016384 Постанова Верховного Суду від 26.02.2020 № 755/19197/18]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85174248 Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 № 757/10715/17-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/73304482 Постанова Верховного Суду від 04.04.2018 № 752/22220/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/79699288 Постанова Верховного Суду від 30.01.2019 № 158/2229/16-ц]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89872578 Постанова Верховного Суду від 18.06.2020 № 569/16888/17]

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне право‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Міжнародне право]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2022-02-07T09:05:42Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Як отримати інформацію про власників земельних ділянок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' '''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, унесені до ДЗК. На Кадастрову карту можна перейти або з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''. 

{| class="wikitable"
|-
| '''[https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічна кадастрова карта України] працює в онлайн-режимі та містить відомості про земельні ділянки, що є відкритими.'''
|}

'''На кадастровій карті можна побачити:'''
* графічне місце розташування земельної ділянки;
* її кадастровий номер;
* форму власності;
* цільове призначення;
* площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''

* у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
* невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
* невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
* присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), 
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''

== Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті ==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Щоб знайти земельну ділянку за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

== Порядок користування відомостями ДЗК ==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: 
* витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; 
* довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
* викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' 
* органам державної влади, органам місцевого самоврядування, 
* органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, 
* банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, 
* Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

== Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
# щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
# щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.

== Як отримати інформацію про власників земельних ділянок ==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:

1. Зайти на веб-сайт [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta '''Публічної кадастрової карти''']

2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”

3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24)

4. Після авторизації на сайті [https://e.land.gov.ua '''Держгеокадастру''' ] в розділі '''Інформація про права''' - '''Пошук інформації''', кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

== Корисні посилання ==
* [https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
* [https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
* [https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]

[[Категорія: Земельне право]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2022-02-07T09:04:37Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Як отримати інформацію про власників земельних ділянок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' '''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, унесені до ДЗК. На Кадастрову карту можна перейти або з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''. 

{| class="wikitable"
|-
| '''[https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічна кадастрова карта України] працює в онлайн-режимі та містить відомості про земельні ділянки, що є відкритими.'''
|}

'''На кадастровій карті можна побачити:'''
* графічне місце розташування земельної ділянки;
* її кадастровий номер;
* форму власності;
* цільове призначення;
* площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''

* у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
* невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
* невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
* присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), 
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''

== Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті ==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Щоб знайти земельну ділянку за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

== Порядок користування відомостями ДЗК ==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: 
* витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; 
* довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
* викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' 
* органам державної влади, органам місцевого самоврядування, 
* органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, 
* банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, 
* Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

== Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
# щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
# щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.

== Як отримати інформацію про власників земельних ділянок ==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:

1. Зайти на веб-сайт [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta '''Публічної кадастрової карти''']
2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”.
3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24).
4. Після авторизації на сайті [https://e.land.gov.ua '''Держгеокадастру''' ] в розділі '''Інформація про права''' - '''Пошук інформації''', кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною.

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

== Корисні посилання ==
* [https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
* [https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
* [https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]

[[Категорія: Земельне право]]

Публічна кадастрова карта та порядок користування

2022-02-07T09:02:32Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Як отримати інформацію про власників земельних ділянок */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п/page Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру»]

== Загальна інформація ==
'''Відповідно до ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про державний земельний кадастр»]''' '''Державний земельний кадастр''' (далі ДЗК) – це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

В кадастровій карті містяться відомості про земельні ділянки, унесені до ДЗК. На Кадастрову карту можна перейти або з офіційного сайту Держгеокадастру, нажавши на банер '''«Публічна кадастрова карта»'''. 

{| class="wikitable"
|-
| '''[https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=6.5&l=kadastr&bl=ortho10k_all Публічна кадастрова карта України] працює в онлайн-режимі та містить відомості про земельні ділянки, що є відкритими.'''
|}

'''На кадастровій карті можна побачити:'''
* графічне місце розташування земельної ділянки;
* її кадастровий номер;
* форму власності;
* цільове призначення;
* площу.
З відомостями, які містяться в Кадастровій карті ''може ознайомитися будь-яка особа'', що має доступ до мережі Інтернет, але інформація щодо власника земельної ділянки не відображається.

'''Відповідно до п. 4 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженої та переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня 2013 року, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та його територіальними органами відповідно до їх повноважень.

'''У разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки'''

* у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки;
* невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам;
* невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення);
* присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), 
такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель.

'''Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.''' Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.

''Щодо земельних ділянок, право власності (користування) на які виникло до 2004 року,'' вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. '''При цьому п.2 розд. VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»''' передбачено, що у разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

'''У разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року''', такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, '''у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.'''

''У разі якщо до 1 січня 2013 року була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, а відомості про таку земельну ділянку не внесені до Державного реєстру земель, державна реєстрація такої земельної ділянки здійснюється на підставі зазначеної технічної документації із землеустрою в порядку, встановленому законом.''

== Як здійснити пошук земельної ділянки на Кадастровій карті ==
'''Існує два шляхи для пошуку земельної ділянки на Кадастровій карті:''' ''за кадастровим номером такої ділянки або за її місцезнаходженням.'' Необхідно звернути увагу на те, що кадастровий номер зазначено на зворотному боці державного акта на землю ''(у разі отримання такого акта після 2004 року)''. При цьому, державний акт на землю, отриманий до 2004 року, не містить даних про кадастровий номер земельної ділянки, тому відповідні відомості можуть міститись у довідці про присвоєння кадастрового номера (якщо власник земельної ділянки отримував таку довідку). Якщо ж власник земельної ділянки не звертався в установленому порядку щодо присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, за таких умов земельна ділянка не має кадастрового номера і відповідно, Публічна кадастрова карта України не містить відомостей про неї.

'''Щоб знайти земельну ділянку за її кадастровим номером''', необхідно ввести цей номер у пошукову стрічку на сторінці Кадастрової карти та натиснути кнопку пошуку. За наявності земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, на сторінці має з’явитись інформація про неї, а саме: кадастровий номер, форма власності, код цільового призначення, площа (га) тощо. Після отримання інформації з ДЗК, фізична або юридична особа може звірити отримані відомості з відомостями, що містяться в державному акті на землю чи інших правовстановлюючих документах на землю, і пересвідчитись у правильному їх відображенні.

'''Для того, щоб знайти земельну ділянку за її місцезнаходженням,''' необхідно у відповідних пошукових стрічках вибрати значення фільтру «Область», «Район», «Місто» (у цьому рядку потрібно обрати назву відповідного населеного пункту). Після введення необхідних даних на Кадастровій карті відобразиться карта населеного пункту та прилеглої до нього території, на якій необхідно вручну шукати потрібну земельну ділянку.

== Порядок користування відомостями ДЗК ==
'''Відповідно до ч.1,2 ст.38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' відомості із ДЗК надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: 
* витягів з Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру; 
* довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; 
* викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 
* копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

''Відомості з Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року,'' надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому - п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування.

Користування відомостями з Державного земельного кадастру також може здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

За бажанням заявника (фізичної чи юридичної особи) '''відомості''' з Державного Земельного Кадастру '''надаються у паперовій формі або в електронній формі''' через Публічну кадастрову карту, за умови електронної ідентифікації особи з використанням кваліфікованого електронного підпису та оплати послуг за надання відомостей з Державного земельного кадастру із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України "Про платіжні послуги".

'''Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається''' 
* органам державної влади, органам місцевого самоврядування, 
* органам і підрозділам Служби безпеки України, що здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, 
* банкам та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, 
* Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.

Порядок доступу нотаріусів до Державного земельного кадастру встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів).
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

== Як отримати витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ==
'''Відповідно до ч. 5 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»]''' на отримання відомостей ДЗК про земельну ділянку мають право: фізичні та юридичні особи (за умови ідентифікації з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи) та органи державної влади/місцевого самоврядування для реалізації своїх повноважень, визначених законом.

Право на отримання засвідчених копій документів з Державного земельного кадастру та витягів з них мають:
# щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, - особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
# щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) - фізичні та юридичні особи.
'''На сьогодні витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку (далі – НГО) земельної ділянки можна замовити онлайн (така послуга є безплатною).'''

'''Для цього необхідно покроково здійснити такі дії:'''

'''1.''' Зайти на сайт Публічна кадастрова карта

'''2.''' Ввести кадастровий номер земельної ділянки

'''3.''' У формі відомостей про земельну ділянку вибрати: «Замовити витяг про НГО»

'''4.''' Пройти ідентифікацію з використанням: або електронного цифрового підпису; або BankID Приватбанку; або BankID Ощадбанку; або через email та пароль

'''5.''' Заповнити форму замовлення Витягу про НГО (вказати тип особи (фізична/юридична), П. І. Б./назва, статус особи (власник/користувач), місце проживання/юридична адреса, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, кадастровий номер земельної ділянки). Якщо замовлення подається юридичною особою або фізособою-підприємцем, то необхідно також зазначити коди та назви видів економічної діяльності (за КВЕД). У кінці замовлення необхідно проставити відмітки в полі «Ознайомлений із нормами Закону України «Про захист персональних даних» та даю згоду на обробку своїх персональних даних» та «Суб’єкт звернення несе відповідальність за повноту та достовірність наданої ним інформації», а також ввести захисний код в полі «Я не робот»

'''6.''' За результатом формування заяви у робочому вікні з’явиться інформаційне повідомлення, у якому буде зазначено про формування заяви на замовлення Витягу про НГО, номер заяви, дата та час її формування. Після опрацювання сформованого замовлення уповноваженим територіальним відділом Держгеокадастру на електронну скриньку, адреса якої була вказана у формі замовлення, надійде електронний лист із детальною інформацією щодо того, як отримати підготовлений витяг з технічної документації про НГО. Зазначений витяг можна отримати в будь-якому з обраних заявником центрів надання адміністративних послуг особисто за пред’явленням документа, що посвідчує особу, або за довіреністю.

== Як отримати інформацію про власників земельних ділянок ==
Інформація про власників та користувачів земельних ділянок по всій території України є доступною.

Для того, щоб дізнатися прізвище власника земельної ділянки, необхідно:
1. Зайти на веб-сайт '''Публічної кадастрової карти''' [http://www.map.land.gov.ua/kadastrova-karta]
2. Ввести кадастровий номер земельної ділянки або вибрати ділянку, відомості про яку Вас цікавлять. В лівому нижньому кутку екрана вибрати “Інформація про право власності та інші речові права”.
3. Після цього авторизуватись за допомогою електронного підпису або BankID (наприклад Приват24).
4. Після авторизації на сайті '''Держгеокадастру''' https://e.land.gov.ua в розділі "Інформація про права" - "Пошук інформації", кожна особа може отримати інформацію про власника земельної ділянки. Така інформація являється безоплатною.

Відповідно до статті 36 закону України «Про Державний земельний кадастр», доступ до «Інформації про право власності та речові права на земельну ділянку», можливий за умови ідентифікації особи, яка отримує доступ до інформації, з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи. Інформація про перегляд відомостей про право власності та речові права на земельні ділянки, зберігається. Власник (землекористувач) земельної ділянки, подавши заяву до «органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру», зможе отримати інформацію про осіб, які отримували доступ до «Інформації про право власності та речові права» на дану земельну ділянку.

''На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що в разі необхідності будь-яка фізична або юридична особа, може замовити та отримати необхідну йому інформацію щодо земельних ділянок, які перебувають у їхній власності чи власності інших осіб, або використовуються (орендуються) сільгосппідприємствами тощо.''

== Корисні посилання ==
* [https://uteka.ua/ua/publication/agro-4-zemlya-ta-zemelni-pravovidnosini-32-publichnaya-kadastrovaya-karta-ispolzuem-vozmozhnosti Публічна кадастрова карта: використовуємо можливості]
* [https://protocol.ua/ua/pro_dergavniy_zemelniy_kadastr_prikintsevi_ta_perehidni_pologennya/ Прикінцеві та перехідні положення]
* [https://land.gov.ua/ Офіційний вебсайт Держгеокадастру]

== Див. також ==
* [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису]]

[[Категорія: Земельне право]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2022-01-26T09:45:07Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Судова практика */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]

== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2022 року становить – '''496 грн. 20 коп'''.

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''

== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_KCS_podr_1.pdf Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів, що виникають між особами, які проживають однією сім ’єю, але не перебувають у шлюбі - 2020 рік].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873317 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року] (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу).

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2022-01-26T09:44:22Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Судова практика */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]

== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2022 року становить – '''496 грн. 20 коп'''.

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''

== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_KCS_podr_1.pdf] Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів, що виникають між особами, які проживають однією сім ’єю, але не перебувають у шлюбі - 2020.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873317 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року] (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу).

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]

Встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу

2022-01-26T09:43:03Z

Pavlo.slobodianiuk: /* Судова практика */

==Нормативна база==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 Рішення Конституційного суду України від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї")]

== Порядок та умови встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу ==
Відповідно до частини другої статті 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. 
'''Отже, ознаками фактичної сім’ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є:'''
* спільне проживання чоловіка і жінки;
* спільний побут;
* взаємні права і обов’язки.

Конституційний суд України у своєму [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-99 рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99] зазначив, що обов’язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту ''спільного проживання'', є ''ведення спільного господарства'', тобто:
* наявність спільних витрат;
* спільний бюджет;
* спільне харчування;
* купівля майна для спільного користування;
* участі у витратах на утримання житла, його ремонт;
* надання взаємної допомоги;
* наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
* інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім’ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю. 
'''Згідно з роз’ясненнями Верховного суду України''' від 01 січня 2012 року, викладеними у судовій практиці щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] '''суд вправі розглядати справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу за таких умов:'''
* має місце спільне проживання чоловіка та жінки однією сім’єю, термін спільного проживання (не менше п’яти років);
* мета встановлення факту (розподіл спільно набутого майна, спадкування за законом);
* відсутній спір про право.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлення факту проживання однієї сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу здійснюється судом в [[Звернення до суду: окреме провадження|порядку окремого провадження]].
Норма статті 315 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки застосовується до правовідносин, які виникли з 01 січня 2004 року (набрання чинності Сімейним кодексом України від 10 січня 2002 року №2947-III).

== Куди звернутись ==
Заява фізичної особи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без укладення шлюбу подається [[Звернення до суду: окреме провадження|в порядку окремого провадження]] '''до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду''' за місцем її проживання.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду України (стаття 316 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

== Вартість ==
За подання заяви особа сплачує [http://court.gov.ua/sudytax/ судовий збір у розмірі], передбаченому статтею 4 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].
Вартість судового збору за подання заяви фізичною особою в порядку окремого провадження складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка станом на 01 січня 2022 року становить – '''496 грн. 20 коп'''.

== Перелік необхідних документів ==
Заява про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтями 175, 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 318 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:
* який факт заявник просить встановити та з якою метою;
* причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
* докази, що підтверджують факт.

До заяви про встановлення факту проживання однієї сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу додаються документи та докази того, що між заявником та іншою особою мали місце фактичні шлюбні стосунки:
# Докази, які підтверджують наявність факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу (свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із «подружжя», свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного);
# Докази, що свідчать про спільне ведення господарства (спільна сплата рахунків, оформлення кредитів, докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності), довідки (або акти обстежень житлових умов згідно Додатку 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/470-84-%D0%BF?lang=uk Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470] житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства).
'''[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%94%D1%8E_%D1%81%D1%96%D0%BC%D1%94%D1%8E.doc#filelinks Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу]'''

== Зміст рішення суду ==
У рішенні суду зазначаються відомості про факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

{| class="wikitable"
|-
| '''Корисно!'''
[[Файл:Лист ВСУ від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.docx|міні|Лист ВСУ від 01.01.2012_Судова практика розгляду справ про встановлення юрфактів]]
|}

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97736209?fbclid=IwAR0meTMbNaeTRzxdgWDyTd6iGxHeHEFll6hYezop2Lb1OJwrfRdJ5hhwBeA Постанова Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 489/5982/17] (за загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України) норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. До сімейних відносин, які існували до 01 січня 2004 року, норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України] застосовуються в частині лише тих прав і обов`язків, що виникли після набуття ним чинності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2006-07#Text КпШС України] не містили норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім`єю, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі. Зазначене положення передбачене статтею 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України], який набрав чинності з 01 січня 2004 року. Тому встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період до 01 січня 2004 року законом не передбачено)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88322522?fbclid=IwAR1Ta4mKP7hZoXlsUyEVinqgTH9U3wb-K7VxR0gUqZNtS71KR3gehQWRjZU Постанова Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 303/2865/17]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/88748905 Постанова Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (правова позиція)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13#Text Лист Вищого спеціалізованного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13] (п. 9 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] (п. 2 - якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83666134 Постанова Верховного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15-ц] (факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання відповідачем коштів на рахунок позивачки, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80889111 постанова Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 354/693/17-ц].
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/Oglyad_KCS_podr_1.pdf Огляд судової практики Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах зі спорів, що виникають між особами, які проживають однією сім ’єю, але не перебувають у шлюбі - 2020].
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873317 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 531/295/19 від 8 грудня 2021 року (показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу)].

[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Суди‎]]