WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порушення таємниці голосування

2023-11-14T19:15:56Z

Pavlo.maramyhin: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
|}

== Загальна інформація ==
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]). Відповідно до п.п. "а", "d" п. 4 [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах], для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.

Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України] голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється. 
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

== Об'єкт ==
'''Об'єктом''' злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

''Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).''
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
* ''порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.''
*Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.
== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2023-11-14T18:37:28Z

Pavlo.maramyhin: /* Суб'єктивна сторона */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
|}

== Загальна інформація ==
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]). Відповідно до п.п. "а", "d" п. 4 [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах] для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.

Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України] голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється. 
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

== Об'єкт ==
'''Об'єктом''' злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

''Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).''
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
* ''порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.''
*Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.
== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.

== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Порушення таємниці голосування

2023-11-14T18:32:27Z

Pavlo.maramyhin: /* Загальна інформація */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Перший протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev2-cor-ukr Кодекс належної практики у виборчих справах. Керівні принципи та пояснювальна доповідь, ухвалені Венеціанською комісією на 52-й сесії(Венеція, 18-19 жовтня 2002 року)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text], в Україні введено [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|режим воєнного стану]]!

Відповідно до статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону] умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.'''''
|}

== Загальна інформація ==
Принцип таємного голосування належить до загальновизнаних принципів виборчого права. Він закріплений у статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права] і статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].
'''Голосування на виборах є таємним: контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється ''' (стаття 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України]). Відповідно до п.п. "а", "d" п. 4 [https://www.venice.coe.int/webforms/documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2002)023rev-ukr Кодексу належної практики у виборчих справах] для виборців '''таємне голосування – це не тільки право, але й обов'язок''', невиконання якого має бути покаране шляхом визнання недійсним будь-якого виборчого бюлетеня, зміст якого став відомий іншим, а порушення таємниці голосування має тягти за собою накладення санкцій.

Відповідно до статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчого кодексу України] голосування на виборах в Україні є таємним. Контроль за змістом волевиявлення виборців, встановлення або розголошення змісту волевиявлення конкретного виборця будь-яким чином забороняється. 
'''Порушення таємниці голосування''' - це умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі.

== Об'єкт ==
'''Об'єктом''' злочину є активне виборче право громадянин та їх право на участь у референдумі в частині забезпечення таємниці волевиявлення. Виборче законодавство України забороняє членам виборчих комісій, іншим особам вчиняти будь-які дії чи розголошувати відомості, які дають можливість встановити зміст волевиявлення конкретного виборця.

''Потерпілими від цього злочину є громадяни, які взяли участь у виборах або референдумі. Під виборами розуміються вибори Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, а під референдумом - всеукраїнський або місцевий референдум. Громадянином, який взяв участь у виборах або референдумі, визнається особа, яка скористалася своїм активним виборчим правом чи правом на участь у референдумі і здійснила голосування (в установленому законом порядку отримала бюлетень для голосування, заповнила його і опустила у скриньку для голосування).''
== Об'єктивна сторона ==
'''Об'єктивна сторона''' злочину проявляється у діях або бездіяльності, які спрямовані на одержання чи розголошення відомостей про результати голосування виборцем (виборцями) шляхом порушення встановлених законом вимог для забезпечення таємниці голосування або створення умов, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування. Це можуть бути:
* прохання або висунення вимоги до виборців показувати заповнені бюлетені перед опусканням їх до виборчих скриньок;
* домагання повідомити про те, за якого конкретно кандидата, партію чи виборчий блок партій виборець віддав свій голос;
* незабезпечення достатньої кількості кабін або кімнат для таємного голосування, що суттєво ускладнює або робить неможливим забезпечення таємниці голосування;
* визначення місця видачі виборчих бюлетенів і встановлення виборчих скриньок таким чином, що виборці при підході до них можуть і не проходити через кабіни чи кімнати для таємного голосування;
* створення перешкод для голосування в кабінах чи кімнатах для таємного голосування;
* перебування у таких приміщеннях сторонніх осіб;
* видача виборцям помічених бюлетенів для голосування, що дає змогу встановити, хто з виборців який бюлетень заповнював;
* встановлення спеціальних пристроїв (апаратури), які дають змогу контролювати волевиявлення виборців при заповненні ними виборчих бюлетенів, тощо.
* ''порушення таємниці голосування шляхом розголошення змісту голосування може бути вчинене після здійснення голосування - після заповнення бюлетеня для голосування та опускання його до скриньки для голосування. Тобто, цей злочин може бути вчинений як у день голосування, так і пізніше.''
*Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони цього злочину є час його вчинення. Закон визначає, що кримінальне караним порушення таємниці голосування є тоді, коли воно вчинене під час проведення виборів. Таким часом є період, який розпочинається з моменту висування та реєстрації кандидатів і закінчується встановленням результатів виборів. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дії або бездіяльності, які призвели до порушення таємниці голосування.
== Суб'єкт злочину ==
'''Суб'єкт злочину''' загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16 років).

Кваліфікуючими ознаками порушення таємниці голосування є вчинення його: членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища (частина друга статті 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України]).
== Суб'єктивна сторона ==
'''Суб'єктивна сторона''' злочину характеризується прямим умислом; винний усвідомлює, що порушує таємницю голосування, нехтуючи встановленими законом вимогами для забезпечення таємниці голосування або спеціально створюючи умови, які дають змогу контролювати волевиявлення виборців під час голосування, і бажає вчинити такі дії. Порушення таємниці голосування, вчинене з необережності (наприклад, у зв'язку із неналежним обладнанням приміщень для голосування), виключає кримінальну відповідальність за ст. 159. За наявності для того підстав такі дії можуть розглядатися як службова недбалість або тягнути дисциплінарну відповідальність.
== Покарання ==
'''Порушення таємниці голосування є злочином''', передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1046 статтею 159 Кримінального кодексу України]), яка встановлює відповідні санкції. 
''' '''І. Умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виявилося у розголошенні змісту волевиявлення громадянина, який взяв участь у виборах або референдумі''', карається''' ''': '''
* '''штрафом''' від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від '''5100 грн.''' до '''8500 грн.''');
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''до 2 років'''.
''' '''ІІ. Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії або членом комісії з референдуму, кандидатом, уповноваженою особою політичної партії, представником організації партії у виборчій комісії, уповноваженою особою суб’єкта процесу всеукраїнського референдуму, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища''', карається''' ''':'''
* '''обмеженням волі''' на строк '''до 3 років''';
* '''позбавленням волі''' на строк '''від 2''' '''до 5 років''', '''з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк 5 років'''.
== Куди звертатися ==
У випадку порушення таємниці голосування необхідно [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень|звертатися до органів Національної поліції]].
== Див. також ==
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
* [[Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Виборче право]]

Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

2023-11-14T17:06:05Z

Pavlo.maramyhin: /* Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]

== Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме ==
Частиною дев'ятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частиною десята статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України]).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України] позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|виключної підсудності]], встановленої статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]. До прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України] в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України], якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними '''Єдиного державного демографічного реєстру'''.
=== Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду ===
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України] (частина десята статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України]).

'''Відповідач''', третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), '''місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', '''а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису''' '''''викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів''''', '''''а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання'''''. '''''З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи''''' (частина одинадцята ст. 128 ЦПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з підпунктом 15.8 пункту 1 Розділу XIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9651 ЦПК України] до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)], можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30] (далі - Положення).
|}
'''Зміст оголошення про виклик до суду'''

Згідно з частиною другою статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''''в оголошенні про виклик вказуються:'''''
* ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
* найменування та адресу суду;
* зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
* назву справи, за якою робиться виклик;
* зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
* зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
* у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
* роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Частина десята статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України] містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України].

[https://dsa.court.gov.ua/userfiles/file/2018_new_DSA_NAKAZ/OGOLOCHENA_.pdf У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18], що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
|На сьогодні [https://court.gov.ua/unknown/ інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на офіційній сторінці веб-порталу судової влади України] - https://court.gov.ua/unknown/.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
|}

== Окремі категорії цивільних справ, при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме ==
'''Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою:''' → заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', або за місцезнаходженням її майна (частина перша статті 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]); → суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме.''''' Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', якщо опіку над майном ще не встановлено (стаття 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (частина друга статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n9353 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню:''' → клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України] для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (частина перша статті 472 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
== Розшук відповідача, місце перебування якого невідоме ==
В справах за позовами про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів]] або про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи]], якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

2023-11-14T17:03:36Z

Pavlo.maramyhin: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1845910-21#Text Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]

== Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме ==
Частиною дев'ятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частиною десята статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України]).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України] позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|виключної підсудності]], встановленої статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]. До прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України] в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України], якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними '''Єдиного державного демографічного реєстру'''.
=== Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду ===
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України] (частина десята статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України]).

'''Відповідач''', третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), '''місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', '''а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису''' '''''викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів''''', '''''а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання'''''. '''''З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи''''' (частина одинадцята ст. 128 ЦПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з підпунктом 15.8 пункту 1 Розділу XIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9651 ЦПК України] до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30] (далі - Положення).
|}
'''Зміст оголошення про виклик до суду'''

Згідно з частиною другою статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''''в оголошенні про виклик вказуються:'''''
* ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
* найменування та адресу суду;
* зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
* назву справи, за якою робиться виклик;
* зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
* зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
* у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
* роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Частина десята статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України] містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України].

[https://dsa.court.gov.ua/userfiles/file/2018_new_DSA_NAKAZ/OGOLOCHENA_.pdf У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18], що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
|На сьогодні [https://court.gov.ua/unknown/ інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на офіційній сторінці веб-порталу судової влади України] - https://court.gov.ua/unknown/.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
|}

== Окремі категорії цивільних справ, при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме ==
'''Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою:''' → заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', або за місцезнаходженням її майна (частина перша статті 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]); → суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме.''''' Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', якщо опіку над майном ще не встановлено (стаття 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (частина друга статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n9353 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню:''' → клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України] для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (частина перша статті 472 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
== Розшук відповідача, місце перебування якого невідоме ==
В справах за позовами про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів]] або про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи]], якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

2023-11-14T16:40:31Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме ==
Частиною дев'ятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частиною десята статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України]).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України] позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|виключної підсудності]], встановленої статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]. До прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України] в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України], якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними '''Єдиного державного демографічного реєстру'''.
=== Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду ===
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України] (частина десята статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України]).

'''Відповідач''', третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), '''місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', '''а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису''' '''''викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів''''', '''''а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання'''''. '''''З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи''''' (частина одинадцята ст. 128 ЦПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з підпунктом 15.8 пункту 1 Розділу XIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9651 ЦПК України] до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30] (далі - Положення).
|}
'''Зміст оголошення про виклик до суду'''

Згідно з частиною другою статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''''в оголошенні про виклик вказуються:'''''
* ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
* найменування та адресу суду;
* зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
* назву справи, за якою робиться виклик;
* зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
* зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
* у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
* роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Частина десята статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України] містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України].

[https://dsa.court.gov.ua/userfiles/file/2018_new_DSA_NAKAZ/OGOLOCHENA_.pdf У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18], що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
|На сьогодні [https://court.gov.ua/unknown/ інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на офіційній сторінці веб-порталу судової влади України] - https://court.gov.ua/unknown/.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
|}

== Окремі категорії цивільних справ, при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме ==
'''Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою:''' → заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', або за місцезнаходженням її майна (частина перша статті 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]); → суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме.''''' Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', якщо опіку над майном ще не встановлено (стаття 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (частина друга статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n9353 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню:''' → клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України] для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (частина перша статті 472 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
== Розшук відповідача, місце перебування якого невідоме ==
В справах за позовами про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів]] або про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи]], якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

2023-11-14T16:31:07Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме ==
Частиною дев'ятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частиною десята статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України]).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України] позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|виключної підсудності]], встановленої статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]. До прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України] в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України], якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними '''Єдиного державного демографічного реєстру'''.
=== Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду ===
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України] (частина десята статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України]).

'''Відповідач''', третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), '''місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', '''а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису''' '''''викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів''''', '''''а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання'''''. '''''З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи''''' (частина одинадцята ст. 128 ЦПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з підпунктом 15.8 пункту 1 Розділу XIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9651 ЦПК України] до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30] (далі - Положення).
|}
'''Зміст оголошення про виклик до суду'''

Згідно з частиною другою статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''''в оголошенні про виклик вказуються:'''''
* ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
* найменування та адресу суду;
* зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
* назву справи, за якою робиться виклик;
* зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
* зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
* у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
* роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Частина десята статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України] містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України].

[https://dsa.court.gov.ua/userfiles/file/2018_new_DSA_NAKAZ/OGOLOCHENA_.pdf У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18], що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
|На сьогодні інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
|}

== Окремі категорії цивільних справ, при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме ==
'''Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою:''' → заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', або за місцезнаходженням її майна (частина перша статті 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]); → суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме.''''' Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', якщо опіку над майном ще не встановлено (стаття 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (частина друга статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n9353 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню:''' → клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України] для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (частина перша статті 472 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
== Розшук відповідача, місце перебування якого невідоме ==
В справах за позовами про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів]] або про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи]], якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розгляд справи у випадку коли зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме

2023-11-14T16:30:30Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30]
*[https://hcj.gov.ua/doc/doc/8931 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21]
== Можливість пред'явлення і розгляду позову в цивільній справі до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме ==
Частиною дев'ятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) визначено, що позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні (частиною десята статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України]).

Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6213 ЦПК України] позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|виключної підсудності]], встановленої статтею 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]. До прикладу: позов про розподіл нерухомого майна пред’являється до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, за місцезнаходженням майна або основної його частини (частина перша статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України]).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 175 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ЦПК України] в позовній заяві повинно бути зазначено, зокрема, місце проживання чи перебування сторін та інших учасників справи. В разі, якщо місце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме про це слід зазначити в заголовку позовної заяви.

В будь-якому разі згідно зі статтею 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України], якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.

Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними '''Єдиного державного демографічного реєстру'''.
=== Порядок та підстави розміщення оголошення про виклик до суду ===
Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на [https://court.gov.ua/unknown/ офіційному веб-порталі судової влади України] (частина десята статті 187 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 ЦПК України]).

'''Відповідач''', третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), '''місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме''', '''а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису''' '''''викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів''''', '''''а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання'''''. '''''З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи''''' (частина одинадцята ст. 128 ЦПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).

Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина дванадцята статті 128 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6892 ЦПК України]).
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' Згідно з підпунктом 15.8 пункту 1 Розділу XIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9651 ЦПК України] до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема оприлюднення інформації щодо справи, визначеної цією редакцією Кодексу, на офіційному веб-порталі судової влади України здійснюється в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr030414-10#n11 Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30] (далі - Положення).
|}
'''Зміст оголошення про виклик до суду'''

Згідно з частиною другою статті 129 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України] '''''в оголошенні про виклик вказуються:'''''
* ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій адресується повістка;
* найменування та адресу суду;
* зазначення місця, дня і часу явки за викликом;
* назву справи, за якою робиться виклик;
* зазначення, як хто викликається особа (як позивач, відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);
* зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у підготовче судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у зв'язку з необхідністю надати особисті пояснення - про потребу надати особисті пояснення;
* у разі необхідності - пропозицію учаснику справи подати всі раніше неподані докази;
* роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.
Частина десята статті 130 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України] містить припис, відповідно до якого, якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n6928 ЦПК України].

[https://dsa.court.gov.ua/userfiles/file/2018_new_DSA_NAKAZ/OGOLOCHENA_.pdf У листі Державної судової адміністрації України від 24 січня 2018 року № 10-2141/18], що адресований головам апеляційних, апеляційних господарських, апеляційних адміністративних, місцевих, місцевих господарських та окружних адміністративних судів зазначається, що відповідно до статті 122 Господарського процесуального кодексу України, статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а в разі розгляду справи про видачу обмежувального припису – не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
{| class="wikitable"
|-
! Зверніть увагу!
|-
|На сьогодні інформація про виклик у справі відповідача, третьої особи, свідка, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, розміщується безпосередньо судом на його офіційній сторінці веб-порталу судової влади України.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
|}

== Окремі категорії цивільних справ, при яких місце проживання (перебування) фізичної особи невідоме ==
'''Розгляд судом справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою:''' → заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', або за місцезнаходженням її майна (частина перша статті 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]); → суд до початку розгляду справи встановлює осіб (родичів, співробітників тощо), які можуть дати свідчення про фізичну особу, місцеперебування якої невідоме, а також запитує відповідні організації за останнім місцем проживання відсутнього (житлово-експлуатаційні організації, органи реєстрації місця проживання осіб або органи місцевого самоврядування) і за останнім місцем роботи про наявність відомостей щодо фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме.''''' Одночасно суд вживає заходів через органи опіки та піклування щодо встановлення опіки над майном фізичної особи, '''''місцеперебування якої невідоме''''', якщо опіку над майном ще не встановлено (стаття 307 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n8324 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцезнаходженням в Україні майна боржника (частина друга статті 464 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#n9353 ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню:''' → клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, подається заінтересованою особою до суду в порядку, встановленому статтями 464 - 466 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України] для подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, з урахуванням особливостей, визначених цією главою (частина перша статті 472 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

'''Розгляд справи про визнання та надання дозволу на виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу:''' → якщо боржник не має місця проживання (перебування) або місцезнаходження на території України, або його місце проживання (перебування) чи місцезнаходження невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу розглядається судом, якщо на території України знаходиться майно боржника (частина друга статті 475 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
== Розшук відповідача, місце перебування якого невідоме ==
В справах за позовами про [[Визначення розміру аліментів на дитину|стягнення аліментів]] або про [[Особливості відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я чи смертю особи|відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи]], якщо місце перебування відповідача невідоме, - суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами Національної поліції України, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).

Розшук відповідача, також, можливий у разі неможливості розгляду справи за його відсутності, тоді, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі до розшуку відповідача (пункт 4 частини першої статті 252, пункт 8 частини першої статті 253 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20210805#Text ЦПК України]).
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T23:28:44Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок оскарження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 506 КПК України]).

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за письмовою заявою''' заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 514 КПК України]).

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.

== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

- ''Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.''
''

- До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. '''Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою'''.''

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T23:28:08Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок оскарження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 506 КПК України]).

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за письмовою заявою''' заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 514 КПК України]).

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.

== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це в апеляційній скарзі.

- ''Якщо в апеляційній скарзі зазначаються обставини, які не були досліджені в суді першої інстанції, або докази, які не подавалися суду першої інстанції, то в ній зазначаються причини цього.''
''
- До апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідній для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга. '''Цей обов'язок не поширюється на обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом або тримається під вартою'''.''

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.

== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T23:12:32Z

Pavlo.maramyhin: /* Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 506 КПК України]).

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за письмовою заявою''' заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі, якщо така особа за своїм станом здоров'я не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) чи керувати ними, в тому числі не може усвідомлено подати до суду відповідну заяву. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного особою незалежного лікаря-психіатра ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 514 КПК України]).

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.

== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:57:36Z

Pavlo.maramyhin: /* Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 506 КПК України]).

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:54:55Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]):'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення.

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:52:56Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:51:22Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим, дізнавачем згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.

== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:47:33Z

Pavlo.maramyhin: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''

'''Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 503 КПК України]).

==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.
== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:37:21Z

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''
==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text п. 5 ч. 2 ст. 52 КПК України]).'''

== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.
== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:28:00Z

Pavlo.maramyhin: /* Див. також */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''
==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою.'''
== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.
== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
* [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:25:52Z

Pavlo.maramyhin: /* Види примусових заходів медичного характеру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''
==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

'''Якщо не буде '''визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою.'''
== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.
== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру

2023-10-17T22:25:22Z

Pavlo.maramyhin: /* Види примусових заходів медичного характеру */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-05 Постанова Пленуму Верховного суду України від 03 червня 2005 року № 7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування"]"
== Загальні положення==
Статтею 92 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що '''примусовими заходами медичного характеру є''' надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n515 Кримінального кодексу України], в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

'''Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:'''
* ''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;''
* ''які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення;''
* ''які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.''
==Види примусових заходів медичного характеру==
{| class="wikitable"
|-
! Захід медичного характеру !! Суб'єкти застосування
|-
| Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку || Стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом || Щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду
|-
| Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом || Щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду
|}

Якщо не буде визнано за необхідне застосування до психічно хворого примусових заходів медичного характеру, а також у разі припинення застосування таких заходів, суд може передати його на піклування родичам або опікунам з обов'язковим лікарським наглядом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 6 ст. 94 КК України]).

==Права особи, яка бере участь у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру==
Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, користується [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі|правами підозрюваного та обвинуваченого]] в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку [[Порядок проведення судово-психіатричної експертизи|судово-психіатричної експертизи]], та здійснює їх через законного представника, захисника.

'''У кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру участь захисника є обов’язковою.'''
== Порядок здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру ==
У разі, '''якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави''' для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить '''постанову''' '''про зміну порядку досудового розслідування''' і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру:'''

1. Особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене законом України про кримінальну відповідальність, у стані неосудності.

2. Особа вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіла на психічну хворобу до постановлення вироку.

'''Обставини, за наявності яких слідчий, прокурор зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи:'''

1. Наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання;

2. Поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті тощо).

Ухвала слідчого судді про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмова у такому направленні може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до глави 31 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

'''Приклад судової практики:''' [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75064627 ухвала Апеляційного суду Харківської області від 25 червня 2018 року у справі № 646/1849/18] щодо задоволення апеляційної скарги адвоката на ухвалу слідчого судді, якою задоволено клопотання слідчого про залучення експерта та направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи в кримінальному провадженні.

Досудове розслідування '''у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України], з урахуванням положень глави 39'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]. ''

Досудове розслідування '''щодо осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення у стані обмеженої осудності''' здійснюється слідчим згідно із загальними правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальним кодексом України]. Суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру встановлюються:'''

1. Час, місце, спосіб та інші обставини вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення;

2. Вчинення цього суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення цією особою;

3. Наявність у цієї особи розладу психічної діяльності в минулому, ступінь і характер розладу психічної діяльності чи психічної хвороби на час вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи на час досудового розслідування;

4. Поведінка особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення і після нього;

5. Забезпеченість особи внаслідок її психічного стану для самої себе та інших осіб, а також можливість спричинення іншої істотної шкоди такою особою;

6. Характер і розмір шкоди, завданої суспільно небезпечним діянням або кримінальним правопорушенням.

7. Обставини, що підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення, в тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння або кримінального правопорушення (стаття 505 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується шляхом:'''

Закриття кримінального провадження або складення клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову, яка може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. Постанова про закриття кримінального провадження надсилається до місцевих органів охорони здоров’я. Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (стаття 511 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n3959 Кримінального процесуального кодексу України]).

'''Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру''' має відповідати вимогам статті 291 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати або інформацію про примусовий захід медичного характеру, який пропонується застосувати, та позицію щодо можливості забезпечення участі особи під час судового провадження за станом здоров’я.
== Порядок здійснення судового розгляду ==
'''Судовий розгляд''' здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов’язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Судовий розгляд '''завершується''' постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні.

Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру '''суд з’ясовує такі питання:'''

1. Чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення;

2. Чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою;

3. Чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності;

4. Чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання;

5. Чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

'''Приклад судової практики:''' [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/75159097 ухвала Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 6 липня 2018 року у справі № 644/4692/18] щодо задоволення клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру.
== Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру ==
Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру '''здійснюється судом за заявою''' представника закладу з надання психіатричної допомоги ('''лікаря-психіатра'''), який надає особі психіатричну допомогу, '''або за заявою особи''', до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, її захисника або законного представника у разі.

До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів закладу, в якому особі надається психіатрична допомога, або, у разі наявності, висновок обраного нею незалежного лікаря-психіатра.

Особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, '''підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців''' для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну застосування такого заходу.

Особа, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру, '''має право звернутися до обраного нею незалежного лікаря-психіатра''' з метою отримання висновку про стан свого психічного здоров’я. У висновку незалежного лікаря-психіатра мають бути зазначені підстави для зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру. У разі відсутності таких підстав у висновку обґрунтовується необхідність продовження застосування примусових заходів медичного характеру.

'''Приклади судової практики:'''

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104866734 Ухвала Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 22 червня 2022 року у справі № 689/1038/22] щодо продовження примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104071056 Ухвала Миколаївського районного суду м. Миколаїв від 26 квітня 2022 року у справі № 945/286/22] щодо зміни примусових заходів медичного характеру.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104449685 Ухвала Саксаганського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 23 травня 2022 року] про скасування примусових заходів медичного характеру.
== Порядок оскарження ==
Ухвала суду про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена в порядку, передбаченому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним кодексом України]. На ухвалу суду про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру у такому разі можуть бути внесені заперечення, які викладаються в апеляційній скарзі, що подається за наслідками судового розгляду в загальному порядку.

'''Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку або ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру.'''

В апеляційній скарзі зазначаються:

1. Найменування суду апеляційної інстанції;

2. Прізвище, ім’я та по батькові (найменування), місце проживання (перебування) особи, яка подає апеляційну скаргу, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;

3. Судове рішення, яке оскаржується, і назва суду, який його ухвалив;

4. Вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення;

5. Клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу, про дослідження доказів;

6. Перелік матеріалів, які додаються.

'''Приклади судової практики:'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103337574 Ухвала Дніпровського апеляційного суду м. Дніпро від 10 лютого 2022 року у справі № 204/8092/21] за апеляційною скаргою захисника на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2021 року, якою було відмовлено в задоволенні заяви про зміну примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричної лікарні з посиленим наглядом.
== Корисні посилання ==
* [https://www.hsa.org.ua/blog/prymusovi-zahody-medychnogo-harakteru-deyaki-aspekty-na-yaki-neobhidno-zvernuty-uvagu-pry-zdijsnenni-zahystu-neosudnoyi-osoby/ Примусові заходи медичного характеру. Деякі аспекти, на які необхідно звернути увагу при здійсненні захисту неосудної особи]
== Див. також ==
* [[Особливості досудового розслідування кримінальних проваджень щодо застосування примусових заходів медичного характеру]]
* [[Припинення примусових заходів медичного характеру. Порядок та умови]]
* [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:52:57Z

Pavlo.maramyhin: /* Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]

== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Питанням запобігання забрудненням навколишнього природного середовища приділено увагу в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Законі України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697-VIII].

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] ''у разі '''якщо запит на інформацію стосується інформації''', необхідної для захисту життя чи свободи особи, '''щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян''', '''відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту'''''.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні встановлено дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:47:09Z

Pavlo.maramyhin: /* Екологічна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]

== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Питанням запобігання забрудненням навколишнього природного середовища приділено увагу в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Законі України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697-VIII].

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні встановлено дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:45:02Z

Pavlo.maramyhin: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Закон України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]

== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Питанням запобігання забрудненням навколишнього природного середовища приділено увагу в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Законі України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697-VIII].

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:42:41Z

Pavlo.maramyhin: /* Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]

== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

Питанням запобігання забрудненням навколишнього природного середовища приділено увагу в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697-19#Text Законі України “Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року” від 28.02.2019 № 2697-VIII].

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:34:50Z

Pavlo.maramyhin: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]

== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:33:26Z

Pavlo.maramyhin: /* Класифікація забруднень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_215 Монреальський протокол про захист озонового шару]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_801 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]
== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:28:10Z

Pavlo.maramyhin: /* Екологічна інформація */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_215 Монреальський протокол про захист озонового шару]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_801 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]
== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#top Закону України "Про охорону атмосферного повітря"] передбачено, що для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:
* нормативи якості атмосферного повітря;
* гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

=== Екологічна інформація ===
За частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] у разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:24:41Z

Pavlo.maramyhin: /* Класифікація забруднень */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_215 Монреальський протокол про захист озонового шару]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_801 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]
== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#top Закону України "Про охорону атмосферного повітря"] передбачено, що для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:
* нормативи якості атмосферного повітря;
* гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.

'''Джерела забруднення:'''
* промислові підприємства і паливно-енергетичний комплекс;
* побутові та тверді відходи, відходи тваринництва, транспорту;
* хімічні речовини, які людина цілеспрямовано вводить до екосистеми для захисту корисних продуцентів і консументів від шкідників, хвороб і бур'янів;
* газові викиди;
* стічні води, а також стічні води металургійних, металообробних і машинобудівних заводів; целюлозно-паперової, харчової, деревообробної, нафтохімічної промисловості;
* забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями;
* морські перевезення (забруднення морів і океанів нафтою і нафтопродуктами).

== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

=== Екологічна інформація ===
'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Забруднення. Класифікація забруднень довкілля

2023-10-17T21:24:10Z

Pavlo.maramyhin: /* Моніторинг навколишнього природного середовища */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_215 Монреальський протокол про захист озонового шару]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_801 Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2707-12 Закон України "Про охорону атмосферного повітря"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/610-2003-%D1%80 Розпорадження Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 року № 610-р "Про схвалення Концепції реалізації державної політики щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які призводять до підкислення, евтрофікації та утворення приземного озону"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391 "Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля"]
== Поняття ==
'''Забруднення''' - внесення в навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних фізичних чинників, хімічних і біологічних речовин, які шкодять природним екосистемам та людині.

'''Забруднювач''' - будь-який фізичний чинник, хімічна речовина або біологічний вид (головним чином мікроорганізми), який потрапляє в навколишнє середовище або виникає в ньому в кількості, більшій за звичайну, і викликає забруднення середовища.
== Класифікація забруднень ==
'''За просторовим поширенням (розміру охоплюючих територій) забруднення поділяють на:'''
* '''''Локальні''''' забруднення характерні для міст, значних промислових підприємств, районів видобутку тих або інших корисних копалин, значних тваринницьких комплексів.
* '''''Регіональні''''' забруднення охоплюють значні території й акваторії, що підлягають впливу значних промислових районів.
* '''''Глобальні''''' забруднення частіше всього викликаються атмосферними викидами, поширюються на великі відстані від місця свого виникнення і створюють несприятливий вплив на крупні регіони, а іноді і на всю планету.
Статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2707-12#top Закону України "Про охорону атмосферного повітря"] передбачено, що для оцінки стану забруднення атмосферного повітря встановлюються нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря та нормативи гранично допустимих викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, рівні шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів у межах населених пунктів, у рекреаційних зонах, в інших місцях проживання, постійного чи тимчасового перебування людей, об’єктах навколишнього природного середовища з метою забезпечення екологічної безпеки громадян і навколишнього природного середовища:
* нормативи якості атмосферного повітря;
* гранично допустимі рівні впливу акустичного, електромагнітного, іонізуючого та інших фізичних факторів і біологічного впливу на стан атмосферного повітря населених пунктів.
Для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.

'''За силою та характером дії на навколишнє середовище забруднення бувають:'''
* '''''фонові;'''''
* '''''імпактні (від англ. імпект — удар; синонім — залпові);'''''
* '''''постійні (перманентні);'''''
* '''''катастрофічні.'''''
'''За джерелами виникнення забруднення поділяють на:'''
* '''''промислові (наприклад, SО2);'''''
* '''''транспортні (наприклад, альдегіди вихлопів автотранспорту);'''''
* '''''сільськогосподарські (наприклад, пестициди);'''''
* '''''побутові (наприклад, синтетичні мийних засобів).'''''
'''За типом походження:'''
* '''''Фізичні забруднення''''' - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.
* '''''Механічні забруднення''''' - це різні тверді частки та предмети (викинуті як непридатні, спрацьовані, вилучені з вжитку).
* '''''Хімічні забруднення''''' - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.
* '''''Біологічні забруднення''''' - різні організми, що з'явилися завдяки життєдіяльності людства - бактеріологічна зброя, нові віруси (збудники СНІДу, хвороби легіонерів, епідемій, інших хвороб, а також катастрофічне розмноження рослин чи тварин, переселених з одного середовища в інше людиною чи випадково.
== Спостереження, прогнозування та інформування в галузі навколишнього природного середовища ==

=== Моніторинг навколишнього природного середовища ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища"] (статті 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля (далі – ДСМД) та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Спостереження за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища ([https://mepr.gov.ua/ Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України]), іншими спеціально уповноваженими державними органами, а також підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.
Основні принципи функціонування ДСМД визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенні про державну систему моніторингу довкілля, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 року № 391] (далі - Положення). Кожний із суб'єктів ДСМД здійснює моніторинг тих об`єктів довкілля, що визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF#Text Положенням] та порядками і положеннями про державний моніторинг окремих складових довкілля.

=== Екологічна інформація ===
'''Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація)''' - це будь-яка інформація в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи іншій матеріальній формі про:
* стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів - землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;
* біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію із об'єктами навколишнього природного середовища;
* джерела, фактори, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні фактори (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;
* загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;
* екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;
* витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.
Відповідно до частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] до розпорядників інформації, зобов’язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб’єкти господарювання, які володіють:

# інформацією про стан довкілля;
# інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту;
# інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров’ю та безпеці громадян;
# іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

Інформація про стан довкілля, крім інформації про місце розташування військових об’єктів, не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом (частина третя статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закону України "Про інформацію"]).

'''Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)''' – відомості та/або дані про:
* стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;
* фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);
* стан здоров’я та безпеки людей, умови життя людей, стан об’єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;
* інші відомості та/або дані.
Згідно з статтею 251 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#Text Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища"] екологічне інформаційне забезпечення здійснюється органами державної влади та органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом:
* підготовки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, і подання на розгляд Верховної Ради України щорічної Національної доповіді про стан навколишнього природного середовища в Україні, а після її розгляду Верховною Радою України - опублікування окремим виданням та розміщення в системі Інтернет;
* щорічного інформування Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними державними адміністраціями, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідних рад та населення про стан навколишнього природного середовища відповідних територій;
* систематичного інформування населення через засоби масової інформації про стан навколишнього природного середовища, динаміку його змін, джерела забруднення, розміщення відходів чи іншої зміни навколишнього природного середовища і характер впливу екологічних факторів на здоров'я людей;
* негайного інформування про надзвичайні екологічні ситуації;
* передачі інформації, отриманої в результаті проведення моніторингу довкілля, каналами інформаційних зв'язків органам, уповноваженим приймати рішення щодо отриманої інформації;
* забезпечення вільного доступу до екологічної інформації, яка не становить державної таємниці і міститься у списках, реєстрах, архівах та інших джерелах.

В Україні існує дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за порушення екологічного законодавства.

'''Детальніше див.:''' [[Відповідальність за порушення екологічного законодавства]]
[[Категорія: Екологічне право]]

Правова позиція адвоката

2023-07-21T10:23:08Z

Pavlo.maramyhin: /* Порядок оскарження клієнтом дій адвоката */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правову допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правової допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правова допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Правова позиція адвоката

2023-07-21T10:16:06Z

Pavlo.maramyhin: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правову допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правову допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правової допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правової допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правової допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правову допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правової допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/vr281871-17#n6 пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/ru/vr281871-17#n6 підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.
== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правову допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правової допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правова допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2023-04-19T12:36:21Z

Pavlo.maramyhin: /* Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство зясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.

=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покрання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статт 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 чатини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною перщою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частиною п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).

=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є пєдставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").

=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).

=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2023-04-19T12:33:24Z

Pavlo.maramyhin: /* Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство зясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.

=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покрання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статт 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 чатини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною перщою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частиною п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).

=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є пєдставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").

=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
* за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
* за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).

=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2023-04-19T12:32:37Z

Pavlo.maramyhin: /* Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство зясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.

=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покрання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статт 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 чатини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною перщою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частиною п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).

=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є пєдставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").

=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
# за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
# за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).

=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2023-04-19T12:29:05Z

Pavlo.maramyhin: /* Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство зясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.

=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покрання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статт 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 чатини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною перщою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частиною п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).

=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Якщо засновник (учасник), на момент подання заяви про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі, (пайовому фонді) юридичної особи в результаті відчуження її таким засновником (учасником), внесений до Єдиного реєстру боржників (крім випадку, якщо таким засновником (учасником) є державний орган, орган місцевого самоврядування), - це є пєдставою для відмови у державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").

=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
# за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
# за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Відповідальність за прострочення сплати аліментів

2023-04-19T12:28:03Z

Pavlo.maramyhin: /* Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 - 212-21)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2037-19 Закон України від 17 травня 2017 року № 2037-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Юридична відповідальність за прострочення сплати аліментів ==
=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів за статтею 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] ===
Відповідальність за прострочення сплати аліментів встановлена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 Сімейного кодексу України] (далі - СК України), а саме: '''''«У разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.»'''''.

У разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України "Про виконавче провадження"] (далі - Закон), максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих таких заходів примусового виконання (''Дивитись додатково: п. 2.4 та п. 4.2 даної консультації'').

'''Отже, повинні бути в наявності дві складові для застосування вказаної відповідальності:'''
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками (нотаріально посвідченого [[Договір між батьками про сплату аліментів на дитину|договору про сплату аліментів на дитину]] згідно з частиною першою статті 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 СК України];
* Наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, що призвели до виникнення заборгованості.
'''Вказана відповідальність, застосовується не тільки щодо аліментів на дитину, а і щодо стягнення аліментів іншим особам, які визначені СК України''' ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина п'ята статті 194 СК України]).
=== Кримінальна відповідальність, передбачена статтями 164, 165 Кримінального кодексу України: ===
Кримінальна відповідальність за прострочення сплати аліментів наступає виключно за наявності:
* Заборгованість виникла зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду;
* Заборгованості із сплати аліментів становить розмір, що сукупно складає суму виплат за три місяці відповідних платежів;
* Наявні будь-які діяння платника аліментів (боржника), спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення цієї заборгованості.
[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 164 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) щодо ухилення від сплати аліментів на утримання дітей передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадських робіт]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк до трьох місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді арешту|арештом]] на строк від трьох до шести місяців, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

[https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Статтею 165 КК України] щодо ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків передбачено, що за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді [[Виконання покарання у виді штрафу в кримінальному провадженні|штрафу]] від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до одного року, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачений цією статтею, - карається [[Порядок виконання покарання у виді громадських робіт|громадськими роботами]] на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або [[Виконання покарання у виді виправних робіт|виправними роботами]] на строк до двох років, або [[Обмеження волі, як вид кримінального покарання|обмеженням волі]] на строк від двох до трьох років.

Таким чином, після звернення до правоохоронних органів слідство зясовує:
* час, з якого особа почала ухилятись від сплати аліментів;
* спосіб життя, який вона вела протягом цього часу;
* наявність тимчасових грошових доходів;
* чи зверталась особа, яка має сплачувати аліменти, у центр зайнятості населення, коли тимчасово була безробітною.
* чи має особа підсобне господарство;
* чи надавала вона іншу (не грошову) допомогу на утримання дитини (наприклад, продукти харчування);
* чи отримувала доходи від земельного та майнового паю (у разі наявності).
* наявність ігнорування нею викликів та попереджень державного виконавця, неявка до нього без поважних причин, приховування від нього отриманих доходів,
* приховування у разі працевлаштування даних про наявність обов’язку зі сплати аліментів від адміністрації підприємства тощо.

'''Наслідки для засудженого за ухилення від сплати аліментів:'''
* відбування покарання;
* наявність судимості та всі випливаючи з цього наслідки;
* можливість позбавлення батьківських прав.

=== Адміністративна відповідальність за прострочення сплати аліментів згідно стаття 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративне правопорушення] ===
Частиною дванадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що у разі наявності в діях боржника ознак адміністративного правопорушення, передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статтею 1831 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), державний виконавець складає протокол про адміністративне правопорушення та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби.

Відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 1831 КУпАП] за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, - до винної особи може застосовуватися покарання у вигляді суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин.

Аналогічний вид покрання також застосовується до винної особи при наявності заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, '''якщо дитина хворіє на:'''
* тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
* тяжкі вроджені вади розвитку;
* рідкісне орфанне захворювання;
* онкологічні, онкогематологічні захворювання;
* дитячий церебральний параліч;
* тяжкі психічні розлади;
* цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
* гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* або аліменти призначені на утримання дитини, яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
'''Повторне протягом року вчинення правопорушення''', передбаченого [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 частинами першою та другою статті 1831 КУпАП], тобто невжиття особою заходів щодо сплати аліментів протягом двох місяців з дня відбуття адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, призначеного з підстав, передбачених цією статтею, - тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від двохсот сорока до трьохсот шістдесяти годин.
=== Додаткові заходи впливу до боржників за аліментами, що застосовуються виконавцем у виконавчому провадженні ===
Частиною другою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено, що за наявності заборгованості із сплати аліментів '''понад три місяці''' стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, '''якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці'''.

Частиною дев'ятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за чотири місяці''', державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві:
# виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;
# полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Вказані заходи застосовуються виконавцем, при наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів '''за три місяці''', якщо аліменти сплачуються на утримання дитини:
* з інвалідністю;
* яка хворіє на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
* яка отримала тяжкі травми, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги.
Зазначені постанови надсилаються сторонам виконавчого провадження для відома не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Вказані постанови, в разі якщо вони не оскаржені сторонами протягом 10 днів згідно з частиною п'ятою статті 74 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], направляються до виконання відповідними органами.

У разі оскарження рішення, дії виконавця, постанови, зазначені у пунктах 1 - 4 частини дев'ятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону], якщо їх не скасовано, підлягають виконанню відповідними органами після розгляду справи відповідним судом.

Тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано в разі:
# якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
# використання боржником транспортного засобу у зв'язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
# проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях;
# розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом.
Частиною чотирнадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] передбачено стягнення з боржника і перерахування стягувачу суми штрафів за постановою виконавця у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів:
* 20 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за один рік;
* 30 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за два роки;
* 50 відсотків суми заборгованості, якщо ії сукупний розмір перевищує суму відповідних платежів за три роки.
У подальшому постанова про накладення штрафу у розмірі 20 відсотків суми заборгованості виноситься виконавцем у разі збільшення розміру заборгованості боржника на суму, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за один рік.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною четвертою статті 11 Закону] строк обчислення заборгованості зі сплати аліментів для застосування заходів, передбачених пунктами 1 - 4 частини дев'ятої, частиною чотирнадцятою статті 71 цього Закону, обчислюється з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки (статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]) ==
Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина третя статті 196 СК України]).

До відповідальності не можна притягнути платника аліментів, якщо заборгованість за аліментами утворилася з незалежних від платника аліментів причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками тощо ([https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]).
=== Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки ===
Можливість звільнення від відповідальності за прострочення сплати аліментів, зменшення розміру неустойки входить виключно тільки до повноважень суду.

При цьому, враховуючи норму встановлену [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною другою статті 197 СК України], суд, лише за позовом платника аліментів може повністю або частково [[Звільнення від нарахованої заборгованості по сплаті аліментів|звільнити його від сплати заборгованості за аліментами]], якщо заборгованість виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Звільнення судом платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами, за наявності зазначених умов дає підстави суду і звільнити платника аліментів, і від сплати неустойки, хоч про це і відсутня пряма вказівка в [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України].

Суд, з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (наприклад, наявність тяжко хворого члена сім'ї боржника, або наявність іншої неповнолітньої дитини, яких боржник зобов'язаний утримувати тощо), може зменшити розмір неустойки ([https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частина друга статті 196 СК України]).

При цьому, тяжка хвороба, матеріальний та сімейний стан платника аліментів або інші обставини, повинні мати істотне значення щодо можливості платника аліментів сплачувати аліменти, чи сплатити заборгованість та неустойку (пеню).

При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до пункту 3 частини п'ятої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України) повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати. Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.
== Алгоритм дій для стягнення неустойки згідно статті 196 СК України ==
Для стягнення неустойки згідно [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 статті 196 СК України] заінтересованій особі (стягувачу) слід вчинити наступні дії:
# довідатись про розмір заборгованості за аліментами;
# розрахувати розмір неустойки за прострочення сплати аліментів;
# [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|скласти позовну заяву та звернутись до відповідного суду]] в відповідності до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України].
=== Обчислення розміру заборгованості за аліментами: ===
В разі, якщо [[Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів|виконавче провадження з примусового виконання судового рішення]] про стягненння аліментів відкрите, для отримання розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, заінтересована особа (стягувач) звертається з письмовою заявою до державного виконавця, приватного виконавця, який згідно з частиною четвертою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця та зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу за його '''заявою'''.

Частиною тринадцятою статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] визначено, що '''довідка''' про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.

Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.

Згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною третьою статт 195 СК України] розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а у разі спору - судом. Заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.

Заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.

Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України].

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина восьма статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону]).
=== Розрахунок розміру неустойки за прострочення сплати аліментів: ===
На підставі даних про обчислення виконавцем розміру заборгованості за аліментами, стягувач (позивач) повинен самостійно розрахувати розмір неустойки згідно з [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частиною першою статті 196 СК України].

При цьому, слід зазначити в позовній заяві ціну позову, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 частини третьої статті 175, пункт 1 чатини першої статті 176 ЦПК України]). Відповідно, в разі, якщо позивачем не зазначено розрахунку неустойки в позовній заяві і не визначено ціни позову, - позовна заява буде вважатись такою, що не відповідає вимогам [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 175 ЦПК України] і залишена без руху відповідно до [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини першої статті 185 ЦПК України].

'''При розрахунку неустойки необхідні наступні дані:'''
* '''''Дата, коли повинен був бути сплачений кожен щомісячний платіж'''''.
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016, платіж аліментів за березень 2016 року повинен був бути сплачений 01.04.2016, аліменти за квітень 2016 р. - повинні були сплачені 01.05.2016, і так по кожному щомісячному платежу).
* '''''Сума щомісячної заборгованості, за кожен місяць окремо.'''''
''Наприклад:'' якщо аліменти призначені судом з 01.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 500 грн., - заборгованість становить - 500 грн.

Якщо аліменти призначені судом з 15.03.2016 в розмірі 1000 грн., і боржником було сплачено за цей місяць 100 грн., - заборгованість обчислюється наступним чином: в березні 2016 року - 31 день, аліменти повинні бути сплачені за 16 днів березня 2016 року, відповідно — 1000 грн./31 день*16 днів= 516,129 грн. - сплачена сума 100 грн. = заборгованість становить 416,129 грн.

В такому ж порядку повинна бути обчислена сума заборгованості по кожному щомісячному платежу.
* '''''Обчислити пеню по кожній щомісячній заборгованості від дня порушення платником аліментів свого обов’язку по день ії сплати чи день подання позову, в разі, якщо аліменти взагалі не сплачувались.'''''
''Приклад розрахунку:''

З 19.12.2012 по 19.12.2014 відповідач повинен був сплачувати на користь позивачки щомісячно по 700 грн. Позовна заява подається 25.01.2016.

Розмір неустойки по сплаті аліментів в розмірі 700,00 грн. за грудень 2012 р., а саме за 12 днів грудня 2012 р. по 25.01.2016 розраховується наступним чином.

Визначення розміру заборгованості за 12 днів грудня 2012 року: всього в грудні 31 днів, з них щомісячний розмір аліментів встановлений 700 грн., відповідно, враховуючи рішення суду про стягнення 700 грн. з 19.12.2012, заборгованість відповідача за грудень 2012 року складає тільки за 12 днів – (700 грн./31*12=270,96).

Розрахунок неустойки з суми 270,96 грн. за 12 днів грудня 2012 року повинен нараховуватись з 01.01.2013 по 25.01.2016, з врахуванням обмеження розміру неустойки, згідно з частиною першою статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ('''встановлене обмеження в праві на стягнення неустойки за весь період прострочення чи існування заборгованості, але не більше 100 відсотків заборгованості'''):(270,96 грн. х 1 % х 1120 днів) = 3034.75 грн., '''але не більше 100 % заборгованості - підлягає до стягнення 270,96 грн'''.
{| class="wikitable"
|-
! Сума заборгованості (грн.) !! Період прострочення !! Кількість днів прострочення !! Розмір пені за кожний день прострочення !! Сума пені за період прострочення (грн.), але не більше 100 % заборгованості
|-
| 270.96 || 01.01.2013 -
25.01.2016
|| 1120 || 1.0 % || 3034.75 нарахована пеня, '''Пеня до стягнення - 270,96'''
|-
|}'''При цьому слід зважати,''' що у разі застосування до особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частиною чотирнадцятою статті 71 Закону], максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання (''дивитись додатково: п. 2.4 даної консультації)''.
* '''''нарахована пеня за кожен місячний прострочений платіж підсумовується і визначається загальний розмір пені'''''.
=== Сплата судового збору за подання позову про сплату неустойки (пені) згідно статті 196 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1009 СК України] ===
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] '''від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, позивачі - у справах про''' стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, '''стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів''', індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів;
=== Звернення до суду ===
Згідно вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною першою статті 27 ЦПК України], - позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Водночас позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 28 ЦПК України]).

[[:Файл:Позов пеня по аліментах.odt|Зразок позовної заяви]]

'''Детальніше див.:''' [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
=== Судова практика ===
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/81573936 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16] (з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, зокрема і при вирішенні питання щодо необхідності відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі № 6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-300цс16, і вважає, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення).
== Алгоритм дій для притягнення платника аліментів до кримінальної відповідальності за статтями 164-165 КК України, в разі прострочення сплати аліментів і виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів ==
Відповідно до частини одинадцятої статті 71 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону] за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз'яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

В відповідності до вимог, установлених [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною перщою статті 477 Кримінального процесуального кодексу України] (далі - КПК України) кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 164 КК України], [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частиною першою статті 165 КК України] може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого і здійснюється у [[Кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення|формі приватного обвинувачення]].

Потерпілий має право подати до слідчого, дізнавача, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування, заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення ([https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частина перша статті 478 КПК України]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text частиною другою статті 12, пункту 2 частини першої статті 49 КК України] кримінальні правопорушення, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 164-165 КК України], відносяться до кримінальних проступків, '''давність притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення вказаних діянь становить 3 роки'''. Водночас, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального проступку - минуло п'ять років.

Отже, стягувач аліментів, за наявності заборгованості із сплати аліментів у розмірі, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці, може звернутись у встановленому [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК України] порядку до органів досудового розслідування з заявою про вчинення платником аліментів (боржником) кримінального правопорушення, але протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
== Інші обмеження щодо боржників за аліментами ==
=== Обмеження у перереєстрації нерухомого і рухомого майна, арешт коштів на рахунках боржника в банках ===
Згідно вимог, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text частиною п'ятою статті 9 Закону] відомості про боржника вносяться до [https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors Єдиного реєстру боржників], (''крім відомостей щодо боржників'', якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, ''які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців'', та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням [[Відкриття виконавчого провадження|постанови про відкриття виконавчого провадження]].

'''Детальніше див.:''' [[Єдиний реєстр боржників]]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Частиною третьою статті 9 Закону] установлено:
* ''державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень'', у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
* ''банки'', небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей у разі відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця фізичній або юридичній особі, внесеній до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей, зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку / електронного гаманця повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця. Порядок надання такої інформації та форма повідомлення встановлюються Національним банком України за погодженням із Міністерством юстиції України.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та/або на кошти / електронні гроші, що знаходяться на рахунках / електронних гаманцях боржника в банках, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text статтею 56 Закону], крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 пункту 12 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 пункт 81 статті 49 Закону України "Про нотаріат"]).

У разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 частиною п'ята статті 34 Закону України “Про дорожній рух”]).

=== Обмеження в сфері державної реєстрації юридичних осіб ===
Підставою для відмови у державній реєстрації змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи у зв'язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи (''крім випадку збільшення розміру такої частки''), - якщо заяву про державну реєстрацію вказаних змін подано щодо засновника (учасника), який на момент подання заяви внесений до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 пункт 31 частини першої статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]").
=== Обмеження у праві здійснення державної служби і зайняття посад в органах державної влади ===
* Пропозиція міністра про звільнення з посади першого заступника міністра та заступників міністра повинна бути внесена у разі наявності у них заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17 абзац 2 частини другої статі 9 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"]).
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 з частиною першою статті 7 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"] не може бути призначена на посаду члена Кабінету Міністрів України особа, яка має, зокрема, заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Член Кабінету Міністрів України (крім Прем'єр-міністра України) може бути звільнений з посади Верховною Радою України:
# за поданням Прем'єр-міністра України (стосовно Міністра закордонних справ України та Міністра оборони України таке подання вноситься за згодою Президента України), у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання;
# за поданням Президента України - Міністр закордонних справ України та Міністр оборони України, у тому числі у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18 пункт 2 і 3 частини першої статті 18 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"]).
'''Увага!''' Обмеження щодо зайняття посад в органах державної влади особами, які мають заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини також передбачені законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1698-18 "Про Національне антикорупційне бюро України"] (статті 6, 10, 13), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 "Про прокуратуру"] (статті 39-42), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19 "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів”] (стаття 3), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-19#Text "Про Державне бюро розслідувань"] (стаття 10), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1150-IX#Text "Про Бюро економічної безпеки України”] (статті 16 та 20).
=== Обмеження у сфері виборчих прав ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Частиною другою статті 161 Виборчого кодексу України] визначено, що на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії стосовно кожного кандидата у депутати оприлюднюються, зокрема, відомості про наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.

Відомості про реєстрацію кандидатів у депутати в єдиному виборчому окрузі із зазначенням суб'єкта висування, порядкового номера кандидата, прізвища, власного імені (усіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року народження, відомостей про громадянство, освіту, партійність, посаду, місце роботи (заняття), місце проживання, наявність (відсутність) заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, номера територіального виборчого округу, до якого віднесено кандидата, та порядкового номера кандидата у відповідному територіальному виборчому списку кожного кандидата в депутати (крім першого кандидата) передаються для оприлюднення на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії у встановленому нею порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text частина восьма статті 227 Виборчого кодексу України]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93-15 Пунктом 3 частини другої статті 5 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад"] установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за несплату аліментів]]
* [[Стягнення неустойки (пені) за несвоєчасну сплату аліментів]]
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T17:01:28Z

Pavlo.maramyhin: /* Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про її допит як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого, користується всіма правами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] для відповідних учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Особі, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду, перед початком виконання прохання також повідомляють, що (ч. 2 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* вона має право не свідчити проти себе або не визнавати свою вину;
* якщо допит проводиться мовою, яку така особа не розуміє повною мірою і якою не спілкується, вона має право безоплатно користуватися допомогою перекладача та ознайомлюватися з документами, якщо це необхідно для виконання прохання Міжнародного кримінального суду, у перекладі на мову, якою вона вільно володіє.

Особі, стосовно якої є підстави вважати, що вона вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, до початку допиту, що виконується на прохання Міжнародного кримінального суду, повідомляють також про право (ч. 3 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути поінформованою про те, що є підстави вважати, що нею було вчинено злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду;
* не давати показань або пояснень, що не буде враховуватися при визначенні винуватості або невинуватості;
* користуватися правовою допомогою обраного нею або призначеного захисника, у тому числі отримувати правову допомогу безоплатно у разі відсутності коштів для її оплати;
* бути допитаною у присутності захисника, якщо така особа не відмовилася від свого права на захисника.

Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також має право (ч. 4 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути якнайшвидше та докладно поінформованою рідною або іншою мовою, якою вона володіє, про характер, підстави та зміст кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її підозрюють;
* ознайомитися з проханням Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу або одержати його копію;
* брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з проханням Міжнародного кримінального суду про її тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* подавати клопотання про тимчасове звільнення з-під варти до передачі до Міжнародного кримінального суду;
* захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника, бути повідомленою, якщо вона не має захисника, про це право і мати призначеного захисника безоплатно, якщо вона не має достатньо коштів для оплати послуг захисника;
* звертатися із проханням про передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* вільно і без обмежень у часі спілкуватися із захисником із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
* безоплатно користуватися допомогою перекладача та отримувати документи рідною або іншою мовою, якою вона володіє, або з перекладом на таку мову.

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
На прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до особи застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до шістдесяти діб (тимчасовий арешт) (ч. 1 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розгляд клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт здійснюється за правилами цього Кодексу з урахуванням положень цієї статті (ч. 4 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор звертається з клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання такої особи (ч. 3 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, яке прокурор подає на розгляд слідчого судді, додаються (ч. 5 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* копія прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт та доданих до нього документів, засвідчена центральним органом України;
* документи, що підтверджують особу затриманого.

'''Під час розгляду клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи підтверджують надані докази наявність обставин, які свідчать про те, що (ч. 6 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):'''

* затримана особа є тією особою, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт;
* під час затримання особи були дотримані вимоги процесуального законодавства;
* дотримані права затриманої особи, передбачені цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість особи та не перевіряє законність прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт стосовно особи.

'''Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею за участю прокурора, затриманої особи та її захисника у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання''' (ч. 7 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, роз'яснює особі її право надати згоду на застосування процедури передачі у спрощеному порядку, з'ясовує бажання особи скористатися цим правом, вислуховує думку прокурора та інших учасників розгляду.

У разі якщо затримана особа надала згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку, слідчий суддя вирішує питання про затвердження згоди особи на таку передачу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 8 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про (ч. 9 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):
# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі коли особа повідомить про те, що питання про її винуватість у вчиненні діяння, якого стосується прохання Міжнародного кримінального суду, вже було вирішено іншим судом або особу було виправдано за таке діяння іншим судом. У такому разі слідчий суддя в одноденний строк повідомляє про це центральний орган України для проведення консультацій з Міжнародним кримінальним судом;
# відмову в застосуванні до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо затримана особа не є тією особою, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом або яка зазначена у проханні Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт;
# затвердження згоди особи на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ст. 630 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду клопотання, невідкладно надсилається до центрального органу України через відповідну обласну прокуратуру для подальшого інформування Міжнародного кримінального суду.

У разі якщо строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт закінчився, а прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу не надійшло, особа підлягає негайному звільненню з-під варти (ч. 10 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Звільнення особи з-під варти у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу не перешкоджає застосуванню до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу в разі отримання такого прохання в подальшому (ч. 11 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі надходження прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу до закінчення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт ухвала слідчого судді про застосування такого запобіжного заходу втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали відповідно до частини шостої статті 631 цього Кодексу (ч. 12 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до пунктів 1 - 3 частини дев'ятої цієї статті, може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором (ч. 13 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
Після надходження прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу особи за дорученням центрального органу України прокурор звертається до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою або за місцем перебування особи з клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду на виконання виданого Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт або вироку про призначення покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді прокурор подає копію прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу особи та доданих до нього документів, засвідчену центральним органом України (ч. 2 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Ордер на арешт особи або копія судового рішення про визнання особи винною (вироку), видані Міжнародним кримінальним судом, є підставою для вирішення слідчим суддею питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 3 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання розглядається слідчим суддею за участю прокурора, затриманої особи та її захисника (ч. 4 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи підтверджують надані докази наявність обставин, які свідчать про те, що (ч. 5 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):
* затримана особа є тією особою, яка зазначена в ордері або вироку Міжнародного кримінального суду;
* під час затримання особи були дотримані вимоги процесуального законодавства;
* дотримані права затриманої особи, передбачені цим Кодексом.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про (ч. 6 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу особи до Міжнародного кримінального суду на виконання прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу особи; або
# відмову в застосуванні до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у передачі, якщо затримана особа не є тією особою, яка зазначена в ордері Міжнародного кримінального суду на арешт або у вироку Міжнародного кримінального суду.

Копія ухвали слідчого судді невідкладно надсилається до центрального органу України.

Після оголошення ухвали, зазначеної у пункті 1 частини шостої цієї статті, слідчий суддя роз'яснює особі (ч. 7 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* право на оскарження ордеру на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом, до Палати досудового провадження Міжнародного кримінального суду;
* право звертатися з клопотанням про тимчасове звільнення до її передачі до Міжнародного кримінального суду відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до частини шостої цієї статті, може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу, її захисником чи законним представником, прокурором (ч. 8 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі якщо строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду закінчується, а передача особи до Міжнародного кримінального суду не відбулася, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора. Клопотання про продовження строку прокурор подає не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 9 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у будь-який час до фактичної передачі її до Міжнародного кримінального суду має право подати до слідчого судді за місцем тримання під вартою письмову заяву про тимчасове звільнення і обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Слідчий суддя невідкладно надсилає копію такої заяви до центрального органу України для звернення до Міжнародного кримінального суду з метою одержання рекомендацій щодо тимчасового звільнення особи. У зверненні до Міжнародного кримінального суду центральний орган України може зазначити строк, протягом якого може бути надано рекомендації (ч. 1 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Центральний орган України у триденний строк з дня одержання рекомендацій Міжнародного кримінального суду надсилає їх слідчому судді (ч. 2 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розгляд заяви про тимчасове звільнення особи здійснюється слідчим суддею за участю прокурора, особи та її захисника у триденний строк з дня одержання від центрального органу України рекомендацій Міжнародного кримінального суду (ч. 3 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час розгляду слідчий суддя (ч. 3 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* встановлює особу, яка подала заяву про тимчасове звільнення;
* роз'яснює особі її права, передбачені цим Кодексом і Римським статутом Міжнародного кримінального суду, а також правові наслідки та умови застосування тимчасового звільнення;
* досліджує матеріали, що стосуються застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
* досліджує та враховує рекомендації Міжнародного кримінального суду;
* заслуховує думку учасників розгляду.

Під час розгляду заяви слідчий суддя не досліджує питання про винуватість особи та не перевіряє законність процесуальних рішень, прийнятих стосовно особи Міжнародним кримінальним судом.

За результатами розгляду заяви слідчий суддя постановляє ухвалу про тимчасове звільнення особи та обрання їй запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, або про відмову у тимчасовому звільненні особи (ч. 4 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

При визначенні виду запобіжного заходу слідчий суддя оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі (ч. 4ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у вчиненні злочину, зазначеного у проханні Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* вік та стан здоров'я особи;
* міцність соціальних зв'язків особи в місці її постійного проживання, зокрема наявність у неї родини та/або утриманців;
* наявність у особи постійного місця проживання;
* дотримання особою умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до неї раніше;
* обставини, що можуть вплинути на вирішення питання про тимчасове звільнення особи, з урахуванням необхідності забезпечення виконання прохання про передачу особи до Міжнародного кримінального суду;
* строки виконання прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, про арешт і передачу;
* інші надзвичайні та виняткові обставини, що виправдовують тимчасове звільнення особи відповідно до рекомендацій Міжнародного кримінального суду.

Слідчий суддя в ухвалі про тимчасове звільнення особи та обрання їй запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зобов'язує особу прибувати за кожною вимогою до суду або до центрального органу України, визначеного в ухвалі, а також встановлює особі зобов'язання, визначені в рекомендаціях Міжнародного кримінального суду (ч. 5 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Ухвала про тимчасове звільнення особи та обрання їй запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, або про відмову у тимчасовому звільненні набирає законної сили з моменту її оголошення слідчим суддею та оскарженню не підлягає. Копія ухвали не пізніше наступного дня після її постановлення надсилається до центрального органу України для відповідного інформування Міжнародного кримінального суду (ч. 6 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Тимчасове звільнення особи не перешкоджає повторному застосуванню до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою фактичної передачі до Міжнародного кримінального суду або на прохання Міжнародного кримінального суду (ч. 7 ст. 632 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T16:54:25Z

Pavlo.maramyhin: /* Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про її допит як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого, користується всіма правами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] для відповідних учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Особі, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду, перед початком виконання прохання також повідомляють, що (ч. 2 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* вона має право не свідчити проти себе або не визнавати свою вину;
* якщо допит проводиться мовою, яку така особа не розуміє повною мірою і якою не спілкується, вона має право безоплатно користуватися допомогою перекладача та ознайомлюватися з документами, якщо це необхідно для виконання прохання Міжнародного кримінального суду, у перекладі на мову, якою вона вільно володіє.

Особі, стосовно якої є підстави вважати, що вона вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, до початку допиту, що виконується на прохання Міжнародного кримінального суду, повідомляють також про право (ч. 3 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути поінформованою про те, що є підстави вважати, що нею було вчинено злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду;
* не давати показань або пояснень, що не буде враховуватися при визначенні винуватості або невинуватості;
* користуватися правовою допомогою обраного нею або призначеного захисника, у тому числі отримувати правову допомогу безоплатно у разі відсутності коштів для її оплати;
* бути допитаною у присутності захисника, якщо така особа не відмовилася від свого права на захисника.

Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також має право (ч. 4 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути якнайшвидше та докладно поінформованою рідною або іншою мовою, якою вона володіє, про характер, підстави та зміст кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її підозрюють;
* ознайомитися з проханням Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу або одержати його копію;
* брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з проханням Міжнародного кримінального суду про її тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* подавати клопотання про тимчасове звільнення з-під варти до передачі до Міжнародного кримінального суду;
* захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника, бути повідомленою, якщо вона не має захисника, про це право і мати призначеного захисника безоплатно, якщо вона не має достатньо коштів для оплати послуг захисника;
* звертатися із проханням про передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* вільно і без обмежень у часі спілкуватися із захисником із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
* безоплатно користуватися допомогою перекладача та отримувати документи рідною або іншою мовою, якою вона володіє, або з перекладом на таку мову.

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
На прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до особи застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до шістдесяти діб (тимчасовий арешт) (ч. 1 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розгляд клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт здійснюється за правилами цього Кодексу з урахуванням положень цієї статті (ч. 4 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор звертається з клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання такої особи (ч. 3 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, яке прокурор подає на розгляд слідчого судді, додаються (ч. 5 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* копія прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт та доданих до нього документів, засвідчена центральним органом України;
* документи, що підтверджують особу затриманого.

'''Під час розгляду клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи підтверджують надані докази наявність обставин, які свідчать про те, що (ч. 6 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):'''

* затримана особа є тією особою, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт;
* під час затримання особи були дотримані вимоги процесуального законодавства;
* дотримані права затриманої особи, передбачені цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість особи та не перевіряє законність прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт стосовно особи.

'''Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею за участю прокурора, затриманої особи та її захисника у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання''' (ч. 7 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, роз'яснює особі її право надати згоду на застосування процедури передачі у спрощеному порядку, з'ясовує бажання особи скористатися цим правом, вислуховує думку прокурора та інших учасників розгляду.

У разі якщо затримана особа надала згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку, слідчий суддя вирішує питання про затвердження згоди особи на таку передачу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 8 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про (ч. 9 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):
# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі коли особа повідомить про те, що питання про її винуватість у вчиненні діяння, якого стосується прохання Міжнародного кримінального суду, вже було вирішено іншим судом або особу було виправдано за таке діяння іншим судом. У такому разі слідчий суддя в одноденний строк повідомляє про це центральний орган України для проведення консультацій з Міжнародним кримінальним судом;
# відмову в застосуванні до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо затримана особа не є тією особою, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом або яка зазначена у проханні Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт;
# затвердження згоди особи на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ст. 630 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду клопотання, невідкладно надсилається до центрального органу України через відповідну обласну прокуратуру для подальшого інформування Міжнародного кримінального суду.

У разі якщо строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт закінчився, а прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу не надійшло, особа підлягає негайному звільненню з-під варти (ч. 10 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Звільнення особи з-під варти у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу не перешкоджає застосуванню до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу в разі отримання такого прохання в подальшому (ч. 11 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі надходження прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу до закінчення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт ухвала слідчого судді про застосування такого запобіжного заходу втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали відповідно до частини шостої статті 631 цього Кодексу (ч. 12 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до пунктів 1 - 3 частини дев'ятої цієї статті, може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором (ч. 13 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
Після надходження прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу особи за дорученням центрального органу України прокурор звертається до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою або за місцем перебування особи з клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду на виконання виданого Міжнародним кримінальним судом ордеру на арешт або вироку про призначення покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді прокурор подає копію прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу особи та доданих до нього документів, засвідчену центральним органом України (ч. 2 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Ордер на арешт особи або копія судового рішення про визнання особи винною (вироку), видані Міжнародним кримінальним судом, є підставою для вирішення слідчим суддею питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 3 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання розглядається слідчим суддею за участю прокурора, затриманої особи та її захисника (ч. 4 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час розгляду клопотання прокурора слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи підтверджують надані докази наявність обставин, які свідчать про те, що (ч. 5 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):
* затримана особа є тією особою, яка зазначена в ордері або вироку Міжнародного кримінального суду;
* під час затримання особи були дотримані вимоги процесуального законодавства;
* дотримані права затриманої особи, передбачені цим Кодексом.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про (ч. 6 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу особи до Міжнародного кримінального суду на виконання прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу особи; або
# відмову в застосуванні до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та у передачі, якщо затримана особа не є тією особою, яка зазначена в ордері Міжнародного кримінального суду на арешт або у вироку Міжнародного кримінального суду.

Копія ухвали слідчого судді невідкладно надсилається до центрального органу України.

Після оголошення ухвали, зазначеної у пункті 1 частини шостої цієї статті, слідчий суддя роз'яснює особі (ч. 7 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* право на оскарження ордеру на арешт, виданого Міжнародним кримінальним судом, до Палати досудового провадження Міжнародного кримінального суду;
* право звертатися з клопотанням про тимчасове звільнення до її передачі до Міжнародного кримінального суду відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до частини шостої цієї статті, може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу, її захисником чи законним представником, прокурором (ч. 8 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі якщо строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду закінчується, а передача особи до Міжнародного кримінального суду не відбулася, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора. Клопотання про продовження строку прокурор подає не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 9 ст. 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T16:45:00Z

Pavlo.maramyhin: /* Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про її допит як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого, користується всіма правами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] для відповідних учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Особі, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду, перед початком виконання прохання також повідомляють, що (ч. 2 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* вона має право не свідчити проти себе або не визнавати свою вину;
* якщо допит проводиться мовою, яку така особа не розуміє повною мірою і якою не спілкується, вона має право безоплатно користуватися допомогою перекладача та ознайомлюватися з документами, якщо це необхідно для виконання прохання Міжнародного кримінального суду, у перекладі на мову, якою вона вільно володіє.

Особі, стосовно якої є підстави вважати, що вона вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, до початку допиту, що виконується на прохання Міжнародного кримінального суду, повідомляють також про право (ч. 3 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути поінформованою про те, що є підстави вважати, що нею було вчинено злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду;
* не давати показань або пояснень, що не буде враховуватися при визначенні винуватості або невинуватості;
* користуватися правовою допомогою обраного нею або призначеного захисника, у тому числі отримувати правову допомогу безоплатно у разі відсутності коштів для її оплати;
* бути допитаною у присутності захисника, якщо така особа не відмовилася від свого права на захисника.

Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також має право (ч. 4 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути якнайшвидше та докладно поінформованою рідною або іншою мовою, якою вона володіє, про характер, підстави та зміст кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її підозрюють;
* ознайомитися з проханням Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу або одержати його копію;
* брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з проханням Міжнародного кримінального суду про її тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* подавати клопотання про тимчасове звільнення з-під варти до передачі до Міжнародного кримінального суду;
* захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника, бути повідомленою, якщо вона не має захисника, про це право і мати призначеного захисника безоплатно, якщо вона не має достатньо коштів для оплати послуг захисника;
* звертатися із проханням про передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* вільно і без обмежень у часі спілкуватися із захисником із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
* безоплатно користуватися допомогою перекладача та отримувати документи рідною або іншою мовою, якою вона володіє, або з перекладом на таку мову.

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
На прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до особи застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до шістдесяти діб (тимчасовий арешт) (ч. 1 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розгляд клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт здійснюється за правилами цього Кодексу з урахуванням положень цієї статті (ч. 4 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор звертається з клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання такої особи (ч. 3 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, яке прокурор подає на розгляд слідчого судді, додаються (ч. 5 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* копія прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт та доданих до нього документів, засвідчена центральним органом України;
* документи, що підтверджують особу затриманого.

'''Під час розгляду клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи підтверджують надані докази наявність обставин, які свідчать про те, що (ч. 6 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):'''

* затримана особа є тією особою, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт;
* під час затримання особи були дотримані вимоги процесуального законодавства;
* дотримані права затриманої особи, передбачені цим Кодексом.

Під час розгляду клопотання слідчий суддя не досліджує питання про винуватість особи та не перевіряє законність прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт стосовно особи.

'''Клопотання має бути розглянуто слідчим суддею за участю прокурора, затриманої особи та її захисника у найкоротший строк, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту затримання''' (ч. 7 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановлює особу затриманого, роз'яснює особі її право надати згоду на застосування процедури передачі у спрощеному порядку, з'ясовує бажання особи скористатися цим правом, вислуховує думку прокурора та інших учасників розгляду.

У разі якщо затримана особа надала згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку, слідчий суддя вирішує питання про затвердження згоди особи на таку передачу та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ч. 8 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу про (ч. 9 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):
# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
# застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, у разі коли особа повідомить про те, що питання про її винуватість у вчиненні діяння, якого стосується прохання Міжнародного кримінального суду, вже було вирішено іншим судом або особу було виправдано за таке діяння іншим судом. У такому разі слідчий суддя в одноденний строк повідомляє про це центральний орган України для проведення консультацій з Міжнародним кримінальним судом;
# відмову в застосуванні до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо затримана особа не є тією особою, яка розшукується Міжнародним кримінальним судом або яка зазначена у проханні Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт;
# затвердження згоди особи на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до фактичної передачі особи до Міжнародного кримінального суду (ст. 630 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали слідчого судді, постановленої за результатами розгляду клопотання, невідкладно надсилається до центрального органу України через відповідну обласну прокуратуру для подальшого інформування Міжнародного кримінального суду.

У разі якщо строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт закінчився, а прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу не надійшло, особа підлягає негайному звільненню з-під варти (ч. 10 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Звільнення особи з-під варти у зв'язку з несвоєчасним надходженням до центрального органу України прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу не перешкоджає застосуванню до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу в разі отримання такого прохання в подальшому (ч. 11 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі надходження прохання Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу до закінчення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт ухвала слідчого судді про застосування такого запобіжного заходу втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим суддею ухвали відповідно до частини шостої статті 631 цього Кодексу (ч. 12 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Ухвала слідчого судді, постановлена відповідно до пунктів 1 - 3 частини дев'ятої цієї статті, може бути оскаржена в апеляційному порядку особою, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, її захисником чи законним представником, прокурором (ч. 13 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T16:35:39Z

Pavlo.maramyhin: /* Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про її допит як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого, користується всіма правами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] для відповідних учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Особі, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду, перед початком виконання прохання також повідомляють, що (ч. 2 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* вона має право не свідчити проти себе або не визнавати свою вину;
* якщо допит проводиться мовою, яку така особа не розуміє повною мірою і якою не спілкується, вона має право безоплатно користуватися допомогою перекладача та ознайомлюватися з документами, якщо це необхідно для виконання прохання Міжнародного кримінального суду, у перекладі на мову, якою вона вільно володіє.

Особі, стосовно якої є підстави вважати, що вона вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, до початку допиту, що виконується на прохання Міжнародного кримінального суду, повідомляють також про право (ч. 3 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути поінформованою про те, що є підстави вважати, що нею було вчинено злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду;
* не давати показань або пояснень, що не буде враховуватися при визначенні винуватості або невинуватості;
* користуватися правовою допомогою обраного нею або призначеного захисника, у тому числі отримувати правову допомогу безоплатно у разі відсутності коштів для її оплати;
* бути допитаною у присутності захисника, якщо така особа не відмовилася від свого права на захисника.

Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також має право (ч. 4 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути якнайшвидше та докладно поінформованою рідною або іншою мовою, якою вона володіє, про характер, підстави та зміст кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її підозрюють;
* ознайомитися з проханням Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу або одержати його копію;
* брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з проханням Міжнародного кримінального суду про її тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* подавати клопотання про тимчасове звільнення з-під варти до передачі до Міжнародного кримінального суду;
* захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника, бути повідомленою, якщо вона не має захисника, про це право і мати призначеного захисника безоплатно, якщо вона не має достатньо коштів для оплати послуг захисника;
* звертатися із проханням про передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* вільно і без обмежень у часі спілкуватися із захисником із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
* безоплатно користуватися допомогою перекладача та отримувати документи рідною або іншою мовою, якою вона володіє, або з перекладом на таку мову.

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
На прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до особи застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до шістдесяти діб (тимчасовий арешт) (ч. 1 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розгляд клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт здійснюється за правилами цього Кодексу з урахуванням положень цієї статті (ч. 4 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор звертається з клопотанням про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання такої особи (ч. 3 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт, яке прокурор подає на розгляд слідчого судді, додаються (ч. 5 ст. 629 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* протокол затримання особи з відміткою про роз'яснення особі її права надати згоду на передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* копія прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт та доданих до нього документів, засвідчена центральним органом України;
* документи, що підтверджують особу затриманого.

=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T16:32:57Z

Pavlo.maramyhin: /* Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про її допит як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого, користується всіма правами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] для відповідних учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Особі, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду, перед початком виконання прохання також повідомляють, що (ч. 2 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* вона має право не свідчити проти себе або не визнавати свою вину;
* якщо допит проводиться мовою, яку така особа не розуміє повною мірою і якою не спілкується, вона має право безоплатно користуватися допомогою перекладача та ознайомлюватися з документами, якщо це необхідно для виконання прохання Міжнародного кримінального суду, у перекладі на мову, якою вона вільно володіє.

Особі, стосовно якої є підстави вважати, що вона вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, до початку допиту, що виконується на прохання Міжнародного кримінального суду, повідомляють також про право (ч. 3 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути поінформованою про те, що є підстави вважати, що нею було вчинено злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду;
* не давати показань або пояснень, що не буде враховуватися при визначенні винуватості або невинуватості;
* користуватися правовою допомогою обраного нею або призначеного захисника, у тому числі отримувати правову допомогу безоплатно у разі відсутності коштів для її оплати;
* бути допитаною у присутності захисника, якщо така особа не відмовилася від свого права на захисника.

Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, також має право (ч. 4 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути якнайшвидше та докладно поінформованою рідною або іншою мовою, якою вона володіє, про характер, підстави та зміст кримінальних правопорушень, у вчиненні яких її підозрюють;
* ознайомитися з проханням Міжнародного кримінального суду про арешт і передачу або одержати його копію;
* брати участь у розгляді судом питань, пов'язаних з проханням Міжнародного кримінального суду про її тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу;
* подавати клопотання про тимчасове звільнення з-під варти до передачі до Міжнародного кримінального суду;
* захищати себе особисто або користуватися правовою допомогою захисника, бути повідомленою, якщо вона не має захисника, про це право і мати призначеного захисника безоплатно, якщо вона не має достатньо коштів для оплати послуг захисника;
* звертатися із проханням про передачу до Міжнародного кримінального суду у спрощеному порядку;
* вільно і без обмежень у часі спілкуватися із захисником із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування;
* безоплатно користуватися допомогою перекладача та отримувати документи рідною або іншою мовою, якою вона володіє, або з перекладом на таку мову.

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T16:29:59Z

Pavlo.maramyhin: /* Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===
Особа, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про її допит як свідка, потерпілого, експерта, підозрюваного або обвинуваченого, користується всіма правами, передбаченими цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] для відповідних учасників кримінального провадження (ч. 1 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Особі, якої стосується прохання Міжнародного кримінального суду, перед початком виконання прохання також повідомляють, що (ч. 2 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* вона має право не свідчити проти себе або не визнавати свою вину;
* якщо допит проводиться мовою, яку така особа не розуміє повною мірою і якою не спілкується, вона має право безоплатно користуватися допомогою перекладача та ознайомлюватися з документами, якщо це необхідно для виконання прохання Міжнародного кримінального суду, у перекладі на мову, якою вона вільно володіє.

Особі, стосовно якої є підстави вважати, що вона вчинила злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, до початку допиту, що виконується на прохання Міжнародного кримінального суду, повідомляють також про право (ч. 3 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]:

* бути поінформованою про те, що є підстави вважати, що нею було вчинено злочин, який підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду;
* не давати показань або пояснень, що не буде враховуватися при визначенні винуватості або невинуватості;
* користуватися правовою допомогою обраного нею або призначеного захисника, у тому числі отримувати правову допомогу безоплатно у разі відсутності коштів для її оплати;
* бути допитаною у присутності захисника, якщо така особа не відмовилася від свого права на захисника.

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]

Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді

2023-02-19T16:25:34Z

Pavlo.maramyhin: /* Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом */

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (КК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text РИМСЬКИЙ СТАТУТ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text Рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України]

== Запобіжні заходи, як вид забезпечення кримінального провадження ==
=== [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|Загальні положення про запобіжні заходи]] ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України] запобіжні заходи є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 131 КПК України]).

Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 132 КПК України]):
* до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини;
* у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 132 КПК України] не допускається застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
* існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
* потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
* може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1379 ч. 7 ст. 132 КПК України] до клопотання слідчого, дізнавача, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. '''При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Запобіжні заходи застосовуються:''' під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а '''під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 4 ст. 176 КПК України]).

Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

''Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 309 КПК України]):
* у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні;
* продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні;
* продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні;
* застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу.
З врахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-19#Text рішення Конституційного Суду України від 13.06.2019 № 4-р/2019 у справі за конституційною скаргою Глущенка Віктора Миколайовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 392 Кримінального процесуального кодексу України], '''ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню'''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 5 ст. 331, абз. 2 ч. 2 ст. 392 КПК України])

== Мета і підстави застосування запобіжних заходів ==
'''Метою застосування запобіжного заходу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 згідно ст. 177 КПК України], '''є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (ризики):'''
* переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
* знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
* незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
* перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
* вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
'''Підставою застосування запобіжного заходу є''' ''наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення'', а також ''наявність ризиків'', '''які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 177 КПК України]'''. '''''Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 2 ст. 177 КПК України]).
=== Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу ===
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 178 КПК України] при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 177 КПК України], слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
* вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
* вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
* міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
* наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
* репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
* майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
* наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
* дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
* наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
* розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
* ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
== Види запобіжних заходів ==
'''Запобіжними заходами, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 176 КПК України], є:'''
* особисте зобов'язання;
* особиста порука;
* застава;
* домашній арешт;
* тримання під вартою.
Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом (ч. 2 ст. 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
Найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 176 КПК України]).

'''Особисте зобов'язання''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 179 КПК України], полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частиною 5 статті 194 КПК України], зокрема:
* прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
'''Особиста порука''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 180 КПК України], полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

'''Домашній арешт''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 181 КПК України], полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

'''Застава''', як запобіжний захід, згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 182 КПК України], полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 3-4 ст. 183 КПК України].

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

'''Тримання під вартою''', згідно статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 183 КПК України], є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України].

Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).

'''Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 183 КПК України]):
# до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого, раніше обраного запобіжного заходу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
# до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років;
# до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки;
# до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на підставах, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом IX КПК України] або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
#до особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, у порядку і на підставах, передбачених розділом IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 194 КПК України] будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 3 ст. 183 КПК України]).

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтями 177 та 178 КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]):
* щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
* щодо злочину, який спричинив загибель людини;
* щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
* щодо злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статтями 255 - 2553 Кримінального кодексу України];
* щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 4 ст. 183 КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом)(ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів ==
'''Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч.ч. 2, 5-6 ст. 132, ст. 184 КПК України], подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:'''
* короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
* правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України];
* виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
* обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
* обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 194 КПК України].
'''До клопотання додаються:'''
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання;
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
'''Копія клопотання та матеріалів''', якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, '''надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.'''

'''Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.''' '''Подання клопотання про застосування запобіжного заходу після затримання особи без ухвали про дозвіл на затримання''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ст. 192 КПК України]):

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а якщо це неможливо у строк, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 211 КПК України], - до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана. У разі затримання без ухвали про дозвіл на затримання особи за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду, зазначене клопотання подається до Вищого антикорупційного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 192 КПК України]).

Клопотання про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, має відповідати вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статті 184 КПК України]. До клопотання має бути доданий протокол затримання підозрюваного ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 2 ст. 192 КПК України]).

'''Підстави для відкликання, зміни або доповнення клопотання''' про застосування запобіжного заходу, '''після подання клопотання про застосування запобіжного заходу, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 185 КПК України], зокрема:'''
* якщо прокурору стали відомі обставини, що виключають обґрунтовану підозру у вчиненні особою кримінального правопорушення, він зобов'язаний відкликати клопотання про застосування запобіжного заходу та відкликати дозвіл на затримання, якщо такий дозвіл був отриманий.
* якщо слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
== Порядок розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу ==
Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 1 ст. 186 КПК України]).

Відповідно до вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 193 КПК України], розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 193 КПК України].

Слідчий суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов'язаний роз'яснити його права:
* мати захисника;
* знати суть та підстави підозри або обвинувачення;
* знати підстави його затримання;
* відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;
* давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;
* досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;
* заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний вжити необхідних заходів для забезпечення захисником підозрюваного, обвинуваченого, якщо останній заявив клопотання про залучення захисника, якщо участь захисника є обов'язковою або якщо слідчий суддя, суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника.

За клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Частиною 6 ст. 193 КПК України] передбачено, що за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу можливий лише у разі, доведення прокурором наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text статтею 177 КПК України], а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 193 КПК України]).
== Застосування запобіжного заходу ==
'''Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:'''
* наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
* наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 177 КПК України], і на які вказує слідчий, прокурор;
* недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України].

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК України], але не доведе обставини, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК україни], необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 1 ст. 194 КПК України], слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України]):
* прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
* не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
* повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
* утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
* не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
* пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
* докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
* здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
* носити електронний засіб контролю.
В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text частиною п'ятою цієї статті], суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 6 ст. 194 КПК України]):
* заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
* обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
* заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
* заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
* направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Обов'язки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 частинами 5 та 6 ст. 194 КПК України], можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 199 КПК України]. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text ч. 7 ст. 194 КПК України]).

Якщо під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя, суд встановить, що у зв'язку із застосуванням зазначеного запобіжного заходу дитина, яка перебуває на утриманні підозрюваного, обвинуваченого, залишиться без батьківського піклування, слідчий суддя, суд зобов'язує прокурора повідомити уповноважений підрозділ органів Національної поліції та орган опіки та піклування за місцем перебування такої дитини про факт залишення дитини без батьківського піклування для вжиття невідкладних заходів щодо тимчасового влаштування дитини, відомості про що зазначаються в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Орган опіки та піклування невідкладно після тимчасового влаштування дитини, залишеної без батьківського піклування, інформує слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про місце проживання (перебування) дитини. Після отримання такої інформації слідчий, прокурор невідкладно повідомляє підозрюваного, обвинуваченого про місце проживання (перебування) дитини (ч. 9 ст. 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді ==
=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час підготовчого засідання ===
'''Під час підготовчого судового засідання, у відповідності до вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 315 КПК України]''', з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-17#Text Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 р. N 1-р/2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 КПК України ], '''суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.''' '''При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text розділом II КПК України]'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 186 КПК України] клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин:
* з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого;
* або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі;
* чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

=== Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді під час судового розгляду ===
Під час судового розгляду, згідно вимог установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 331 КПК України], суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 18 КПК України].

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 3 ст. 331 КПК України]).

У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 4 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Клопотання слідчого, прокурора про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 200 КПК України] передбачено, що прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 184 КПК України], до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов'язково зазначаються обставини, які:
* виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;
* існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
До клопотання слідчого, прокурора додаються:
* копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 6 ст. 132 КПК України]);
* підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність зміни запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором також має право подати клопотання про дозвіл на затримання особи, яке розглядається слідчим суддею, судом згідно з правилами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 189 КПК України.]

=== Клопотання підозрюваного, обвинуваченого про зміну запобіжного заходу ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Статтею 201 КПК України] передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ч. 5 ст. 194 КПК України] та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

До клопотання мають бути додані:
* копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
* перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
* підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання. Копія клопотання та матеріалів, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.
'''Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання''' згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

== Особливості застосування запобіжного заходу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ==
Пунктом 205 Розділу XI /ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ/ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/211-2020-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. N 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”]), встановлено такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження, зокрема в частині обрання або продовження запобіжних заходів:
* абз. 5 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: у разі неможливості у визначений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексом] строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
* абз. 6 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: питання про передачу на підставі абзацу п'ятого цього пункту клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для розгляду до іншого суду вирішується головою відповідного суду апеляційної інстанції (головою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у разі передачі між судами в межах юрисдикції різних апеляційних судів) за вмотивованим поданням місцевого суду (суду апеляційної інстанції) невідкладно, але не пізніше 24 годин з моменту надходження такого подання, про що постановляється відповідна ухвала. Спори про підсудність між судами у даному випадку не допускаються.
* абз. 7 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді, суду ('''крім розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою''') за його рішенням, прийнятим з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження, може бути проведено у режимі відеоконференції, про що повідомляються сторони кримінального провадження у порядку, визначеному статтею 135 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу]. Слідчий суддя, суд не має права прийняти рішення про проведення судового засідання щодо розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у режимі відеоконференції, в якому поза межами приміщення суду перебуває підозрюваний (обвинувачений), '''якщо він проти цього заперечує'''.
* абз. 8 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: проведення судового засідання у режимі відеоконференції, у тому числі під час судового провадження, здійснюється на умовах, визначених абзацом сьомим цього пункту, з дотриманням правил, передбачених частинами третьою - дев'ятою статті 336 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 9 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: участь захисника у судовому засіданні забезпечується відповідно до вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу].
* абз. 10 пункту 205 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]: під час досудового розслідування та під час судового розгляду '''клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою'''.

== Особливості застосування, скасування або зміни запобіжного заходу в умовах воєнного стану ==
Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-1142, 258-2585, 260, 261, 437-442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], за наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 - 405, 407, 408, 429 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України](тримання під вартою).

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 1142, 258 - 2585, 260, 261, 402 - 405, 407, 408, 429, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України](ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

'''Пунктом 6 ч. 1, частинами 2-6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] установлено, що у разі введення воєнного стану та якщо:'''
* Наявні випадки для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду, визначені статтею 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], або виникли обґрунтовані обставини, які дають підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, - уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати таку особу (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати строк, визначений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання) (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо в умовах воєнного стану відсутня об'єктивна можливість доставити затриману особу до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], розгляд клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу здійснюється із застосуванням доступних технічних засобів відеозв'язку з метою забезпечення дистанційної участі затриманої особи (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Якщо затриману особу неможливо доставити до слідчого судді, суду у строк, передбачений статтею 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу або забезпечити її дистанційну участь під час розгляду відповідного клопотання, така особа негайно звільняється (п. 6 ч. 1 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою чи постанови керівника органу прокуратури про тримання під вартою, прийнятої відповідно до вимог та з урахуванням обставин, передбачених цією статтею, може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. Строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування (ч. 2 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Про рішення, прийняті прокурором у випадках та порядку, передбачених цією статтею, невідкладно за першої можливості повідомляється прокурор вищого рівня, а також суд, визначений у порядку, передбаченому законодавством, з наданням копій відповідних документів не пізніше 10 днів з дня повідомлення (ч. 3 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* Скарги на будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, слідчого, прийняті або вчинені ним на виконання повноважень, визначених цією статтею, можуть бути подані до суду. Їх розгляд здійснює слідчий суддя того суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в разі неможливості з об'єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого суду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством (ч. 4 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі неможливості проведення підготовчого судового засідання обраний слідчим суддею, керівником органу прокуратури під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання у підготовчому судовому засіданні, але не більше ніж на два місяці.(ч. 5 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
* У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в установленому цим Кодексом порядку обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою вважається продовженим до вирішення відповідного питання судом, але не більше ніж на два місяці. (ч. 6 ст. 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або зміна запобіжного заходу з інших підстав ===

У разі введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного стану, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та/або інших держав проти України підозрюваний, '''обвинувачений, який під час досудового розслідування або судового розгляду тримається під вартою''', '''крім тих''', які підозрюються у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України, а також злочинів, передбачених статтями 115, 146 - 147, 152 - 156, 186, 187, 189, 255, 2551, 257, 258 - 262, 305 - 321, 330, 335 - 337, 401 - 414, 426 - 433, 436, 437 - 442 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], '''має право звернутися до прокурора з клопотанням про скасування цього запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період''' (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За результатами розгляду клопотання, передбаченого абзацом першим цієї частини, прокурор має право звернутися до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з клопотанням про скасування цій особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період повинно містити (ч. 1 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]):

* виклад обставин, які свідчать про те, що особа підпадає під проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та висновок при придатність особи до несення військової служби в умовах воєнного стану;
* виклад обставин, які вказують на те, що відсутні ризики, передбачені частиною першою статті 177 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кодексу], а також ризик ухилення особи, стосовно якої пропонується скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, від проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Слідчий суддя або суд, який розглядає кримінальне провадження, розглядає клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період невідкладно. За наявності достатніх підстав слідчий суддя або суд має право скасувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою для подальшого проходження підозрюваним, обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія ухвали про скасування запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період негайно після її оголошення вручається прокурору та надсилається до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації підозрюваного, обвинуваченого (ч. 2 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, стосовно якого скасовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має невідкладно, але не пізніше 48 годин з моменту оголошення ухвали про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з'явитися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У разі нез'явлення такої особи у зазначений в абзаці першому цієї частини строк до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації, а також у разі отримання такою особою відмови територіального центру комплектування та соціальної підтримки у проходженні військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період територіальний центр комплектування та соціальної підтримки невідкладно, але не пізніше 24 годин, інформує про такі обставини прокурора. Прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин, подає клопотання про обрання стосовно особи, зазначеної у цій частині, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді або суду про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та виконанням підозрюваним, обвинуваченим обов'язку, передбаченого абзацом першим цієї частини, покладається на прокурора та відповідний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ч. 3 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора для скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на під час мобілізації, на особливий період (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням (ч. 4 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

За клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов'язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України (ч. 5 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

У місцях ведення активних бойових дій за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право розглянути питання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання (ч. 6 ст. 616 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Скасування запобіжного заходу для обміну як військовополоненого. ===
Прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому статтями 184 та 132 цього Кодексу, до слідчого судді, суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого (ч. 1 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу обов'язково додаються матеріали, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого, та письмова згода підозрюваного, обвинуваченого на проведення обміну як військовополоненого (ч. 2 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання (ч. 3 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Клопотання прокурора про скасування запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом в день його надходження до суду за обов'язкової участі прокурора (ч. 4 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Слідчий суддя, суд, перевіривши обставини, що підтверджують прийняття уповноваженим органом рішення про передачу підозрюваного, обвинуваченого для обміну як військовополоненого та надання підозрюваним, обвинуваченим згоди на такий обмін, виносить ухвалу про скасування запобіжного заходу та передачу особи під нагляд уповноваженого органу для організації та проведення її обміну як військовополоненого (ч. 5 ст. 2011 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

== Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом ==
Відповідно до примітки до Розділу IX2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], - дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Міжнародним кримінальним судом], з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади Російської Федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.

Співробітництво з Міжнародним кримінальним судом з метою сприяння у притягненні до кримінальної відповідальності та покаранні осіб, які вчинили злочини, що підпадають під його юрисдикцію, здійснюється шляхом вжиття необхідних заходів на прохання Міжнародного кримінального суду про співробітництво, в тому числі прохання про надання допомоги, про тимчасовий арешт, про арешт і передачу особи, а також інші прохання, які можуть направлятися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_588#Text Римського статуту Міжнародного кримінального суду] (ч. 1 ст. 617 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

До особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою лише за рішенням суду у порядку, передбаченому статтями 629 - 631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (ч. 5 ст. 627 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] (Запобіжні заходи при співробітництві з Міжнародним кримінальним судом) (ч. 4 ст. 183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).

=== Права особи, стосовно якої надійшло прохання Міжнародного кримінального суду ===

=== Тимчасовий арешт на прохання Міжнародного кримінального суду ===
=== Тримання під вартою до її фактичної передачі та про передачу до Міжнародного кримінального суду ===
=== Тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на виконання прохання Міжнародного кримінального суду ===

[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне право]]