WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги попереднього власника майна

2024-09-20T12:42:53Z

Pavlo.dovhopol: додав посилання на НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/2482-12 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Кабінету Міністрів від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF/ed20231230#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) '''в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії''' (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або '''тимчасово окупованих Російською Федерацією''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку], затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - '''заборонено.'''
|}
== Опис суттєвих аспектів ==
Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України] за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги. 
Відповідно до абз. 5 ч. ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг 
Споживач житлово-комунальних послуг - індивідуальний або колективний споживач(абз.13 ч.1 ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]) 
Пунктом абз.1 1 ч. ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"] передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, а згідно абз.5 ч.2 ст.7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"] індивідуальний споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. 
Згідно наведених норм, споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанова Верховного суду України від 30.05.2013 року). 
Згідно положення частини 1, 3 ст. 626 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов'язками наділені обидві сторони договору. 
У відповідності до ч. 1 ст. 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
 
Пунктом 7 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків, які затверджені постановою КМУ від 08.10.1992 року N 572], встановлено, що власники та наймач (орендар) квартири зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. 
Ч.1. ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України "Про житлово-комунальні послуги"] передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. 
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг. 
Споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п.6 ч.1 ст. 20); 
Споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору (п.1 ч.3ст. 20) 
Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.32) 
Згідно ст.14 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов’язковим для неї. 
Законодавством України не передбачено, що при переході права власності на житло від однієї фізичної особи до іншої борги колишнього власника по сплаті за комунальні послуги переходять до нового.
== Cпір з приводу стягнення з нового власника житла боргу за житлово-комунальні послуги за попередні періоди ==
Розглядаючи спір з приводу стягнення з нового власника житла боргу за попередні періоди, коли власник був інший, варто звертати увагу на те, що відповідно до ст.322 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] на власника покладається тягар утримання майна. Таким чином, новий власник майна не зобов’язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов’язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник.
Якщо ж новий власник набув право власності у порядку спадкування, то він відповідно до ст.1218 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] отримує всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті, в розмірі вартості спадкового майна. 
 
Крім того, кредитору спадкодавця при зверненні з вимогами до спадкоємця потрібно дотримуватися вимог, установлених стст.1281—1282 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК]. Так, спадкоємці зобов’язані повідомити кредитора про відкриття спадщини, якщо їм відомо про борги спадкодавця. Кредиторові належить протягом 6 місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом 1 року від настання строку вимоги. Кредитор, котрий не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у вказані строки, позбавляється права вимоги. 
 
Прикладом правильної судової практики є рішення Ленінського районного суду м. Харкова про відмову в задоволенні позовних вимог КП «Харківводоканал» про стягнення заборгованості за послуги водопостачання за період з 1.09.2011 до 31.03.2014 з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Рішення прийнято на підставі того, що відповідачі придбали квартиру у 2012 році й заборгованість з моменту її купівлі була відсутня. Предметом розгляду справи стала заборгованість попереднього власника житла. Позивач у свою чергу не навів доказів виникнення у відповідача зобов’язань щодо погашення заборгованості попереднього власника за послуги водопостачання. Посилання позивача на те, що відповідно до ст.520 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК] боржник у зобов’язанні має бути змінений іншою особою лише за згодою кредитора, ніяким чином не обгрунтовувалось, доказів виникнення у відповідачів якихось зобов’язань перед позивачем за вказаний період не надавалось. З урахуванням положень статей 26, 38, 44 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] правом подання заяви про відновлення втраченого судового провадження наділений і представник особи.
== Позасудовий порядок вирішення питання ==
=== Куди звернутися: ===
Звернутися до Виконавця/Виробника надання послуг із письмовою заявою про відкриття на ім’я нового власника квартири нового особового рахунку.
=== Вартість: ===
Безкоштовно. Перелік документів: до заяви надати паспорт, ІПН, правовстановлюючий документ (договір купівлі-продажу/дарування, міни).
=== Строки розгляду заяви: ===
у строки передбачені ст.19,20 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 ЗУ «Про звернення громадян»]. Судовий порядок
=== Куди звернутися: ===
до суду з позовною заявою про захист прав споживачів
=== Вартість: ===
Безкоштовно Перелік та зразки документів:

паспорт, ІНН, правовстановлюючі документи, договір про надання житлово-комунальних послуг, довідка про склад сім’ї, копії листів до Виробника/Виконавця послуг, копію відповіді Виробника/Виконавця послуг.
=== Судова практика: ===
[http://reyestr.court.gov.ua/Review/68343163 Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 16.08.2017 р. у справі № 610/2154/17], [http://reyestr.court.gov.ua/Review/68670642 рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 04.09.2017 р. у справі № 610/2288/17]. 
[[Категорія: Суди‎‎]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Відновлення втраченого судового провадження, у тому числі на тимчасово окупованій території і в зоні АТО

2024-09-20T12:18:43Z

Pavlo.dovhopol: додав посилання на НПА переліку

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0814750-19#Text Інструкція з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814]
*[http://court.gov.ua/sudova-vlada/969076/polozhenniapasds/ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затверджене рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення про АСДС)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 Розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1543760-14#Text Лист Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2014 року № 1543/11/10/14-14]
==Загальна інформація==
 
'''Втрата судового провадження''' - це повна або часткова втрата цивільної справи, якій присвоєно певний порядковий номер та заведено статистичну картку та у якій має місце відображення усіх процесуальних дій та актів в рамках такого провадження. 
При цьому з урахуванням статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 488 ЦПК України] відновлені можуть бути як всі, так і частина документів (окремий документ) конкретної цивільної справи [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовного]], [[Звернення до суду: наказне провадження|наказного]] чи [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]], яке було закінчене ухваленням рішення або постановленням ухвали про його закриття. 
Порядок відновлення судового провадження, втраченого у зв’язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (АР Крим) та окремих районах Донецької та Луганської областей, а також у зв’язку з проведенням антитерористичної операції (АТО), окрім положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України], регламентується також спеціальним законодавством. Так, питання щодо підсудності справ про відновлення судового провадження, втраченого на цих територіях, визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1632-18 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції»]. Крім того, вирішення питання підсудності у цій категорії справ має здійснюватись з урахуванням розпоряджень Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (ВССУ) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v2710740-14 від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 «Про визначення територіальної підсудності справ»], [https://court.gov.ua/userfiles/file/DSA/2016_DSA/VSSU_AVDEEVKA1.pdf від 31 березня 2016 року «Про зміну територіальної підсудності справ»], «[https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Про відновлення роботи судів]», якими визначено суди, уповноважені на розгляд справ, підсудних відповідним судам Донецької та Луганської областей, які знаходяться в зоні проведення АТО.
==Особи, які мають право звертатися до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження==
Стаття [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print 489 ЦПК України] передбачає, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене:
*за заявою учасника справи
*за ініціативою суду.
При цьому '''заява''' про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. У справі про відновлення втраченого провадження заявник звільняється від оплати судових витрат. У разі подання завідомо неправдивої заяви судові витрати, понесені іншими учасниками справи, відшкодовуються заявником у повному обсязі, про що суд постановляє ухвалу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print стаття 495 ЦПК України]).
==Форма і зміст заяви про відновлення втраченого судового провадження==
Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду в письмовій формі. У заяві повинно бути зазначено:
#про відновлення якого судового провадження або якої його частини просить заявник;
#які особи брали участь у справі і в якому процесуальному статусі, їх найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові, за його наявності, для фізичних осіб), їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України - якщо відповідні дані відомі заявникові;
#номери засобів зв’язку учасників судового процесу (телефон, факс, засоби електронного зв’язку, офіційна електронна адреса тощо) - якщо вони відомі заявникові;
#наявні у заявника відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних стосовно таких копій;
#документи, відновлення яких заявник вважає необхідним і з якою метою.
Слід зауважити, що нормами розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9561 ЦПК України] не передбачено з якою метою може бути ініційоване питання про відновлення втраченого судового провадження. Однак відповідно до вимог, які ставляться до заяви про відновлення втраченого судового провадження, зазначення у ній мети відновлення є обов’язковим ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print частина друга статті 491 ЦПК України]).

До заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження. 
Заява про відновлення втраченого судового провадження може бути подана до суду незалежно від строку зберігання судового провадження, крім випадку, передбаченого частиною п’ятою статті 491 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/print ЦПК України]. 
Заява про відновлення втраченого судового провадження для виконання судового рішення може бути подана до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання. Суд може поновити зазначений строк, якщо за клопотанням заявника визнає причини його пропуску поважними. 

'''По даній категорії справ метою відновлення втраченого судового провадження може бути:'''
*одержання завіреної копії судового рішення;
*виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні;
*апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення;
*скасування заходів забезпечення позову;
*вирішення питань, пов’язаних із зверненням судового рішення до виконання тощо. 
Слід зауважити, що саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів втраченого судового провадження, які будуть відновлені. При цьому питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду. Так, відповідно до статті 494 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9597 ЦПК України] суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. 
Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/#Text ЦПК України], що регулюють порядок відновлення втраченого судового провадження, не визначено з яких причин судове провадження може бути втрачено. Разом з тим судове провадження може бути відновлене незалежно від причин його втрати, які можуть мати як об’єктивний, так і суб’єктивний характер. 
До об’єктивних причин втрати судового провадження (які не залежать від волі людини) можна віднести, зокрема, стихійне лихо (землетрус, повінь, ураган тощо), аварію техногенного характеру (пожежа, затоплення приміщення тощо), військові дії. 
Суб’єктивними причинами втрати судового провадження (які залежать від волі людини) можуть бути, зокрема, протиправні дії окремих осіб (знищення, викрадення матеріалів тощо), недбалість працівників суду під час зберігання справи у суді, втрата справи під час пересилання поштою з одного суду до іншого. 
Крім того, у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 постанові Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції "] окремо звернув увагу на таку причину втрати судового провадження, як знищення справи у зв’язку із закінченням строку її зберігання. Втрата судового провадження з цієї причини нерідко є підставою для відновлення такого провадження. 
Оскільки відновлення втраченого судового провадження не вирішує питання щодо суб’єктивних матеріальних прав та обов’язків осіб, а є судовим захистом процесуальних прав, які пов’язані із втратою судового провадження, законодавець виключив можливість відновлення судового провадження, яке було втрачене до закінчення судового розгляду. Це зумовлено тим, що особа в такому разі не позбавлена можливості реалізувати захист свого порушеного, оспореного чи невизнаного права або охоронюваного законом інтересу шляхом подання нового позову.
==Наслідки недодержання вимог до форми та змісту заяви==
У разі невідповідності заяви про відновлення втраченого судового провадження вимогам, встановленим статтею 491 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9567 ЦПК України], застосовуються правила статті 185 ЦПК України, а саме залишення позовної заяви без руху, повернення заяви. 
Якщо мета звернення до суду, зазначена заявником, не пов’язана із захистом його прав та інтересів або заявник відкликав заяву про відновлення втраченого судового провадження - суд своєю ухвалою повертає заяву або залишає її без розгляду, якщо провадження було відкрито. 
Повернення заяви або залишення її без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження. 
'''Суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження у випадках:'''
#подання заяви про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду;
#заява подана після закінчення строку, встановленого частиною п’ятою статті 491 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9567 ЦПК України], і суд відхилив клопотання про його поновлення. 
'''Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження'''

При розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги:
#частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо);
#документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів;
#матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи;
#будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи;
#відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень;
#дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі;
#будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії з метою відновлення втраченого судового провадження. 
Розгляд заяви про відновлення втраченого судового провадження здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи протягом тридцяти днів з дня надходження заяви до суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9586 частина третя статті 493 ЦПК України]).
==Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження==
На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє '''ухвалу''' про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. 
В ухвалі суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих до суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з втраченого провадження. 
У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.

'''''Увага! Необхідно враховувати, що судами береться до уваги тлумачення частини першої статті 494 ЦПК наведених у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93595601 від 09.12.2020 справа № 435/4160/13-ц] (провадження № 61-15459 св 19) в якій зроблено висновок, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачено повністю.'''''
==Особливості розгляду судами справ про відновлення судових проваджень, матеріали яких були втрачені на тимчасово окупованій території України та на території проведення АТО==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»] у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Справи, що перебувають у провадженні судів, розташованих на тимчасово окупованих територіях, розгляд яких не закінчено ухваленням судового рішення, передаються іншим судам відповідно до встановленої законом підсудності, з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"], протягом двадцяти робочих днів з дня встановлення такої підсудності або в інший розумний строк.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#n1459 Частиною сьомою статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"] визначено, що у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

 
Одним із найбільш проблемних питань у справах про відновлення судового провадження, втраченого на тимчасово окупованій території України та території проведення АТО, є те, що суд зазвичай позбавлений можливості витребувати у фізичних чи юридичних осіб, які знаходяться на такій території, будь-які документи, що у них збереглися і стосуються відновлюваного судового провадження. Це, у свою чергу, може значно ускладнити відновлення втрачених матеріалів справи і навіть мати наслідком закриття розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження у разі, якщо наданих заявником та зібраних судом матеріалів буде недостатньо для такого відновлення.
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Заповіт в умовах воєнного стану

2024-06-19T12:50:16Z

Pavlo.dovhopol: відредаговано розділ окремі обмеження

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03 березня 2022 року №187]
== Поняття заповіту ==
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5762 (стаття 1233 Цивільного кодексу України)] 
За своєю юридичною природою заповіт — це односторонній правочин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1147 стаття 202 Цивільного кодексу України]), щодо якого встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 статті 1247], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5827 1249 Цивільного кодексу України])
{| class="wikitable"
!Докладніше [[Спадкування за заповітом]]
|}
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022] в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164], прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n6094:~:text=20.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96. Цивільного кодексу України].
== Хто може скласти заповіт? ==
Право на заповіт здійснюється '''особисто фізичною особою з повною [[Цивільна дієздатність фізичної особи|цивільною дієздатністю]]''' від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків. 
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб ''незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин''. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.]
== Як виглядає заповіт, складений під час дії воєнного стану? ==
Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів та у відповідний спосіб посвідчена.
{| class="wikitable"
!Докладніше [[Посвідчення заповітів]]
|}
В умовах війни Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку складання заповітів. Під час дії воєнного стану в Україні посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:
*зображення Державного Герба України;
*прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
*найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
*номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
*адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
== Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5839:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201252.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E Цивільним кодексом України] (ст. ст. 1251, 1252) також передбачено, що:

* заповіт, крім секретного, у населеному пункті, де немає нотаріуса, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування;
* заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
* заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна;
* заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції;
* заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* заповіт особи, яка утримується в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи;
* заповіт особи, яка утримується в слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

== Окремі обмеження щодо вчинення нотаріальних дій ==
В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2022-%D0%BF#n22 постанову Кабінету Міністрів України №719], якою вносяться до зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF# постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164], якою передбачаються '''суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором'''. 
Зокрема передбачено, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, '''нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.''' 
Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється. 
Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

'''''Зазначені обмеження не поширюються на:'''''

- засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з громадянства Російської Федерації;

- видачі свідоцтва про право на спадщину;

- посвідчення заповіту військовополоненого;

== Корисні посилання ==
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
== Див. також ==
* [[Виконання заповіту]]
* [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ]]
* [[Як визнати заповіт недійсним]]
* [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Заповіт в умовах воєнного стану

2024-06-19T12:40:19Z

Pavlo.dovhopol: внесено зміни до законодавчої бази, оновлено текст, додані посилання

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року №419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказ Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03 березня 2022 року №187]
== Поняття заповіту ==
Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5762 (стаття 1233 Цивільного кодексу України)] 
За своєю юридичною природою заповіт — це односторонній правочин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1147 стаття 202 Цивільного кодексу України]), щодо якого встановлено обов’язкове нотаріальне посвідчення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5815 статті 1247], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5827 1249 Цивільного кодексу України])
{| class="wikitable"
!Докладніше [[Спадкування за заповітом]]
|}
У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022] в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого було продовжено. Нотаріальні дії в умовах воєнного стану вчиняються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 164], прикінцевих та перехідних положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n6094:~:text=20.%20%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96. Цивільного кодексу України].
== Хто може скласти заповіт? ==
Право на заповіт здійснюється '''особисто фізичною особою з повною [[Цивільна дієздатність фізичної особи|цивільною дієздатністю]]''' від 18 років. Законом не допускається вчинення заповіту через представника. Заповіт підписується особисто особою. При собі треба мати оригінал паспорта громадянина України та реєстраційний номер платника податків. 
Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб ''незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин''. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату»], що набрав чинності 19 березня 2022 року, внесені зміни, зокрема, до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.]
== Як виглядає заповіт, складений під час дії воєнного стану? ==
Процедура складання заповіту до війни (за деякими винятками) була суворо нотаріальною дією, тобто мала бути написана нотаріусом на відповідному бланку, внесена до реєстрів та у відповідний спосіб посвідчена.
{| class="wikitable"
!Докладніше [[Посвідчення заповітів]]
|}
В умовах війни Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку складання заповітів. Під час дії воєнного стану в Україні посвідчення заповітів здійснюється без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу з нанесеними на них за допомогою комп’ютерної техніки реквізитами нотаріуса:
*зображення Державного Герба України;
*прізвище, власне імʼя, по батькові (за наявності);
*найменування державної нотаріальної контори (для державного нотаріуса);
*номер свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
*адреса робочого місця, номер телефону, адреса електронної пошти.
== Хто може посвідчити заповіт в умовах воєнного стану? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n5839:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%201252.%20%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E Цивільним кодексом України] (ст. ст. 1251, 1252) також передбачено, що:

* заповіт, крім секретного, у населеному пункті, де немає нотаріуса, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування;
* заповіт особи, яка перебуває на лікуванні у лікарні, госпіталі, іншому стаціонарному закладі охорони здоров’я, а також особи, яка проживає в будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, може бути посвідчений головним лікарем, його заступником з медичної частини або черговим лікарем цієї лікарні, госпіталю, іншого стаціонарного закладу охорони здоров’я, а також начальником госпіталю, директором або головним лікарем будинку для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю;
* заповіт особи, яка перебуває під час плавання на морському, річковому судні, що ходить під прапором України, може бути посвідчений капітаном цього судна;
* заповіт особи, яка перебуває у пошуковій або іншій експедиції, може бути посвідчений начальником цієї експедиції;
* заповіт військовослужбовця, а в пунктах дислокації військових частин, з’єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також заповіт працівника, члена його сім’ї і члена сім’ї військовослужбовця може бути посвідчений командиром (начальником) цих частин, з’єднань, установ або військово-навчальних закладів;
* заповіт особи, яка утримується в установі виконання покарань, може бути посвідчений начальником такої установи;
* заповіт особи, яка утримується в слідчому ізоляторі, може бути посвідчений начальником слідчого ізолятора.

== Окремі обмеження щодо вчинення нотаріальних дій ==
В умовах воєнних дій та воєнного стану 6 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/719-2022-%D0%BF#n22 постанову Кабінету Міністрів України №719], якою вносяться до зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF# постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №164], якою передбачаються '''суворі обмеження для громадян росії та юридичних осіб, безпосередньо пов’язаних з країною-агресором'''. 
Зокрема передбачено, що у разі звернення за вчиненням нотаріальної дії громадянина росії, юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства росії, або юридичної особи, створеної та зареєстрованої відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку у статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є громадянин рф або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства росії, '''нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії.''' 
Що стосується незавершених нотаріальних дій, розпочатих до 24 лютого 2022 року щодо зазначеного кола осіб, то вчинення таких нотаріальних дій зупиняється. 
Важливо зазначити, що вказані обмеження діють до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором.

''Станом на даний час єдиний випадок, коли український нотаріус може вчинити нотаріальну дію за зверненням громадянина рф, – це засвідчення справжності підпису на заяві про вихід з російського громадянства''.
== Корисні посилання ==
[https://notar.npu.ua/?fbclid=IwAR1DLX2Ihuo-K1b2c5VOxTsaXmuf_Un4lsvXTQIGqIxvPVTsu1QGMkvHvgY Реєстр нотаріусів, які працюють під час війни]
== Див. також ==
* [[Виконання заповіту]]
* [[Скасування заповіту, внесення до нього змін. Складення заповіту, яким змінено обсяг спадщини без зміни спадкоємця. Заповідальний відказ]]
* [[Як визнати заповіт недійсним]]
* [[Нотаріальне посвідчення правочинів]]
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)

2024-04-22T09:38:08Z

Pavlo.dovhopol: /* Нормативна база */ видалено посилання на нормативний документ у зв'язку з втратою чинності

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"]
== Понятття об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ==
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' (далі - ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]).
== Порядок створення ОСББ ==
Об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Установчі збори об’єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності '''на більше половини''' квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
[[Файл:Етапи створення ОСББ.jpg|міні|http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/nfografka-jak-stvoriti-osbb--47037]]
'''Алгоритм дій для створення ОСББ'''

'''→''' Створення ініціативної групи (від 3-х співвласників житлових/нежитлових приміщень будинку).

→ Повідомлення усіх сусідів про проведення установчих зборів зі створення ОСББ.
* повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою '''не менше ніж за 14 днів''' до дати проведення установчих зборів;
* повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом);
* у повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
'''→''' Проведення установчих зборів:
* час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів;
* установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

'''Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.'''

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", то проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом '''15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.''' Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".]
{| class="wikitable"
|'''''Типовий статут об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141]'''''
|}
'''→''' Державна реєстрація ОСББ.

Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|державної реєстрації юридичних осіб]]. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Для державної реєстрації необхідно підготувати та подати наступні документи:
* 2 екземпляри Статуту прийнятого на установчих зборах (повинні бути прошиті, пронумеровані та опечатані);
* 2 екземпляри протоколу установчих зборів (у разі наявності листки опитування нумеруюються та підшиваються до протоколу установчих зборів);
* заяву про державну реєстрацію.
== Особливості створення ОСББ ==
# Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
# Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
# В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.
# Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об’єднання.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283361 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20] (Включення до порядку денного установчих зборів співвласників питання про затвердження кошторису витрат на новостворене ОСББ і розміру внесків його співвласників з оформленням відповідного рішення зборів у складі загальних питань, що розглядалися установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, не може бути самостійною підставою для визнання недійсним рішення зборів у зазначеній частині. Особа, яка голосувала за відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо ухвалення відповідного рішення), не може надалі заперечувати в суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи).
== Корисні посилання ==
* [https://www.slideshare.net/artemrada/usaid-91421651 Як створити ОСББ. Буклет. USAID]
* [https://dzki.kyivcity.gov.ua/files/2016/4/7/OSBB-poryadok_stvorennya_buklet.pdf Як створити ОСББ. Коротка інструкція]
* [https://www.minregion.gov.ua/press/news/v-ukrayini-diye-32-982-osbb-doslidzhennya-minregionu/#:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%94%2032%20982%20%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0% В Україні діє 32 982 ОСББ – дослідження Мінрегіону]
== Див. також ==
* [[Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та скасування державної реєстрації в судовому порядку]]
* [[Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)]]
* [[Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ]]
* [[Відведення земельної ділянки під ОСББ]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку

2024-04-22T08:57:56Z

Pavlo.dovhopol: /* Визнання права власності на недобудований будинок */ змінено розділ про визнання права власності на незавершене будівнитцво

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № v0007700-08 «Про судову практику у справах про спадкування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 Лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № v-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"], яким зупинявся перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці, '''виключено''' згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469. '''Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.'''

На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/m/perelik-notariusiv-yakimi-v-umovah-voennogo-stanu-vchinyayutsya-notarialni-dii-schodo-tsinnogo-mayna перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
==Загальні положення==
Відповідно до частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1729#n1729 статті 316 Цивільного кодексу України] '''правом власності''' є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності виявляється у праві:
*володіння
*користування
*розпорядження ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1733#n1733 статті 317 Цивільного кодексу України]).
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 321 Цивільного кодексу України] право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

== Визнання права власності в судовому порядку==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 392 Цивільного кодексу України] власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця [[Прийняття спадщини. Визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини|додаткового строку для прийняття спадщини]] ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v-753740-13 лист Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справмвід 16.05.2013 № v-753740-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування»]).
|}
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини першої статті 1298 Цивільного кодексу України] свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення '''шести місяців''' із часу відкриття спадщини, тому спір про спадкування може бути вирішений лише після закінчення цього строку. Якщо спадкоємець не прийняв спадщину, його вимоги про визнання права власності на спадкове майно не підлягають задоволенню судом. Прийняття спадщини спадкоємцем, який звертається з вимогою про визнання права власності на спадкове майно, має встановлюватись '''належними доказами''':
#копіями документів із спадкової справи, якщо така справа заводилася нотаріусом;
#довідками з житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Позивачем у спорах про визнання права власності у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

'''''Якщо право власності на житловий будинок, споруду підтверджується належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, органи місцевого самоврядування зобов’язані видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві, а нотаріус зобов’язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину. Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини.'''''

Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв’язку з їх втратою та відсутності реєстрації об’єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім’я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв’язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

===Визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування===
Спадкоємець не позбавлений права звернутись із позовними вимогами про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва в порядку спадкування. Якщо право звернутися з вимогою про визнання права власності на об’єкти самочинного будівництва відповідно до чинного законодавства належало спадкодавцеві, воно також належить спадкоємцеві, який прийняв спадщину. Відповідно до частин третьої та п'ятої статті 376 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] право вимагати визнання права власності на самочинно збудоване майно переходить у порядку спадкування.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частини другої статті 376 Цивільного кодексу України] особа, яка здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Відповідно до судової практики розгляду цивільних справ про спадкування, у разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно, судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

При здійсненні спадкодавцем самочинного будівництва до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання, які були використані в процесі будівництва. У разі визнання судом права власності на самочинно зведену будівлю за власником (користувачем) земельної ділянки, на якій ця будівля розміщена, до складу спадщини входить право на відшкодування витрат на будівництво. Також до спадкоємців, які прийняли спадщину, у разі знесення самочинного будівництва переходить обов’язок відшкодувати вартість витрат на його знесення і приведення земельної ділянки до попереднього стану, відповідно до норм статті [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 376 Цивільного кодексу України]. Якщо відсутні документи про відведення земельних ділянок під забудову, таке будівництво визнається самочинним та суди відмовляють у визнання права власності на нього в порядку спадкування.

'''Необхідні документи та докази для визнання права власності на самочинно зведені будівлі та споруди в суді в порядку спадкування:'''
*рішення компетентного органу про надання земельної ділянки для забудови;
*ступінь готовності самочинного будівництва;
*чи порушуються цим будівництвом права та законні інтереси інших осіб;
*рік, коли було зведено самочинні будівлі;
*відповідність самочинно зведеної будівлі архітектурним, будівельним, санітарним, протипожежним правилам та нормам;
* наявність акта приймання в експлуатацію або сертифікату відповідності;
*якщо нерухомість збудована в сільській місцевості, то потрібно встановити чи зареєстрована вона у погосподарській книзі сільської ради.
Відповідно до положень судової практики розгляду цивільних справ про спадкування помилковим при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно є визнання будівництва самочинним, за умови якщо наявні акт про надання (відведення) земельної ділянки для будівництва, паспорт будівництва, проте будинок не був прийнятий в експлуатацію або право власності на нерухоме майно не було зареєстроване в органах технічної інвентаризації.
===Визнання права власності на об'єкти незавершеного будівнитцва та майбутні об'єкти нерухомості===
Статтею 27-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що об'єкти незавершеного будівництва (недобудовані) та майбутні об'єкти нерухомості підлягають державній реєстрації. Така реєстрація проводиться уповноваженими органами (державними реєстраторами, особами місцевої влади) або нотаріусами, та реєструється як '''спеціальне майнове право.'''

Таким чином, '''спеціальне майнове право''', є складовим елементом спадкової маси, і підлягає спадкуванню, а отже, у разі наявності перешкод в оформленні спадщини, що позбавляють можливості оформити спадщину належним чином, спадкоємці можуть звертатись до суду з відповідним позовом.
===Визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування===
'''Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:'''
*цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
* свідоцтвом про право на спадщину.

'''Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності:'''
*ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки;
*виготовлення технічної документації на земельні ділянки;
* визначення меж земельної ділянки в натурі;
*погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами;
*одержання у встановленому порядку Державного акта на землю;
*реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 статтею 125 Земельного кодексу України], проте розпочав процедуру [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|приватизації земельної ділянки]] відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування – права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім’я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

'''ВАЖЛИВО!''' Не підлягають задоволенню позовні вимоги спадкоємців про визнання права власності на земельну ділянку, щодо якої спадкодавцем розпочато, але не завершено процедуру приватизації.
У разі втрати або пошкодження державного акта про право власності на земельну ділянку новий акт чи його дублікат не видається. Це пов'язано з тим, що 2013 року набрали чинності низка законів, відповідно до яких було розділено поняття реєстрації даних щодо земельної ділянки в кадастрі та поняття реєстрації прав (власності, користування, сервітуту і т.і.) щодо земельної ділянки.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"] реєстратор, після [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно|проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку]], видає інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Витяг про проведену державну реєстрацію прав.

'''Результатами реєстрації права на земельну ділянку є тільки витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.'''

Належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

==Окремі випадки звернення до суду про визнання права власності на спадкове майно==
Найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім’я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Внаслідок того, що перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в бюро технічної інвентаризації, тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.

Проаналізувавши судову практику розгляду цивільних справ про спадкування можна вказати на те, що суди обґрунтовано задовольняють позовні вимоги спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, висновку бюро технічної інвентаризації або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав.

Також судами розглядались спори про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування у тому разі, коли є документ про право спадкодавця на нерухоме майно (договір міни, купівлі-продажу, свідоцтво про право на спадщину, свідоцтво про право на житловий будинок, видане сільською радою), але документи не були зареєстровані в бюро технічної інвентаризації. Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, в такому випадку позов про визнання права власності може бути пред’явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

'''Детальніше див.''' "[[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]"
==Необхідні документи==
Для визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку необхідно подавати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву до суду]].

Орієнтовний перелік документів, що додаються до позовної заяви:
#копія позовної заяви про визнання права власності в порядку спадкування ;
#копія свідоцтва про смерть;
# копія свідоцтва про право на спадщину;
#копія заповіту;
#копія заяви про прийняття спадщини;
#копія витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі;
#копія технічного паспорта на житловий будинок/ копія рішення про виділення земельної ділянки;
#копія паспорту громадянина України;
#копія ідентифікаційного номеру;
#квитанція про сплату судового збору
==Ціна позову та розмір судового збору==
Визнання права власності на майно є вимогою майнового характеру, у зв’язку з чим, ціною такого позову має бути вартість майна, щодо якого заявлено про визнання права власності.

Подаючи позов про визнання права власності ставку судового збору необхідно обраховувати за позов майнового характеру, виходячи із вартості майна, відносно якого й пред’являється позов.

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] ставка судового збору за подачу до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі - '''''1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''''

{| class="wikitable"
|-
! '''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
|}
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91260454 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 350/1850/17] (Факт того, що особа за життя не оформив свого права на спадкове майно після смерті матері, не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців, оскільки відповідно до частини третьої статті 1296 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/100063130 Постанова Верховного Суду від 22 вересня 2021 року №227/3750/19] (оформлення спадщини через визнання права власності судом допускається тільки за умови, якщо це право не можна захистити в нотаріальному порядку)

==Див. також==
*[[Прийняття спадщини, у складі якої є нерухоме майно, у випадку відсутності у спадкоємців правовстановлюючих документів на майно]]
*[[Оформлення спадщини на земельний пай]]
*[[Легалізація самочинного будівництва]]
*[[Визнання права власності на спадкове майно за участю іноземного елемента]]
*[[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту

2024-01-24T13:00:29Z

Pavlo.dovhopol: додано нормативний акт, рекомендується змінити назву статті, замінити слово "зруйноване" на "знищене"

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_067 Регламент Європейського суду з прав людини від 04 листопада 1998 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17 Кодекс цивільного захисту України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/638-15 Закон України "Про боротьбу з тероризмом"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n3 Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014 Указ Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n48 Постанова Кабінету Міністрів України 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року №381 "Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/600-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року №600 "Про затвердження Порядку надання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року № 257 "Про затвердження Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-%D1%80 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]

== Правове регулювання з 24.02.2022 ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/326-2022-%D0%BF#n10 Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації.] Цей Порядок встановлює '''''процедуру визначення шкоди та збитків''''', завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, '''починаючи з 19 лютого 2014 року'''. Вказаною постановою міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади доручено розробити і затвердити у шестимісячний строк методики визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

З метою '''''збору та обліку інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно''''' громадян України внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#Text Постановою кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] затверджено '''Порядок надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення"'''.
Дана компенсація має цільове призначення та '''''надається для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту''''' самостійно отримувачем компенсації або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт за наступних умов:
* об'єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. N 64 "Про введення воєнного стану в Україні"];
* об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text переліку територій], на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
* відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

22 травня 2023 року набув чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#Text Закон України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України"] (далі – Закон), який '''''визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій''''', терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, ''з дня набрання чинності'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022], а також правові засади створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.
=== Хто має право на отримання компенсації за пошкоджені/знищені об’єкти нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 статті 2 Закону] отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об'єкти нерухомого майна є:
* фізичні особи - громадяни України, які є:
# власниками пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна;
# замовниками будівництва - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти будівництва (будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент пошкодження/знищення зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
# власниками спеціального майнового права на неподільні житлові об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти житлової нерухомості або особами, які сплатили часткову ціну такого об'єкта та на користь яких зареєстровано обтяження речових прав на такий об'єкт відповідно до Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому", - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені складові частини об'єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об'єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт;
# особами, які здійснили інвестування/фінансування будівництва об'єктів будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], - у разі отримання компенсації за пошкоджені або знищені об'єкти нерухомого майна (складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження/знищення в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт);
# членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення в будівлі, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок кооперативу, але не оформили право власності на нього, - у разі отримання компенсації за пошкоджені об'єкти нерухомого майна (квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, в яких на момент пошкодження зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт, складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент пошкодження в об’єкта будівництва зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт або за знищені об'єкти нерухомого майна;
# спадкоємцями осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n30 підпунктами "а" - "ґ" пункту 1 частини першої статті 2 Закону].
* об'єднання співвласників багатоквартирних будинків, управителі багатоквартирних будинків, житлово-будівельні (житлові) кооперативи, які здійснюють утримання відповідних будинків, особи, уповноважені співвласниками багатоквартирних будинків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19#Text Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"] (у разі якщо співвласники самостійно здійснюють утримання багатоквартирного будинку та в цьому будинку не створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, не призначено управителя, відсутній житлово-будівельний (житловий) кооператив, який здійснює його утримання), - у разі отримання компенсації за пошкоджене спільне майно багатоквартирного будинку.
'''''Отримувачами компенсації не можуть бути:'''''
# особи, до яких застосовано санкції відповідно до Закону України "Про санкції";
# особи, які мають судимість за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених розділом I "Злочини проти основ національної безпеки України" Особливої частини Кримінального кодексу України;
# спадкоємці щодо пошкоджених/знищених об'єктів нерухомого майна, які належали за життя спадкодавцям, визначеним пунктами 1 і 2.

=== Заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n46 статті 3 Закону] для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути подана під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об'єкт нерухомого майна''', до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації:

♦ в електронній формі - засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг;

♦ у паперовій формі - через центр надання адміністративних послуг, орган соціального захисту населення або нотаріуса.

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо.
У разі якщо знищений об’єкт нерухомого майна перебуває у спільній власності, заява про надання компенсації за знищений об’єкт нерухомого майна може бути подана кожним співвласником окремо або одним із співвласників такого об’єкта. Заява, подана одним із співвласників, вважається поданою всіма співвласниками за відсутності заперечень інших співвласників. Такі заперечення подаються співвласниками до Реєстру пошкодженого та знищеного майна в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
Подання заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна здійснюється ''незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) отримувача компенсації або місця розташування знищеного об'єкта нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
!Знищений об'єкт нерухомого майна
!Документи, які додаються до заяви про надання компенсації
|-
|
* квартири, інші житлові приміщення в будівлі, будинки садибного типу, садові та дачні будинки, у разі якщо отримувачем компенсації є власник об'єкта нерухомого майна
|копія документа, що підтверджує право власності на об'єкт нерухомого майна (крім випадків, якщо право власності на відповідний об'єкт нерухомого майна зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно)
|-
|
* будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт
|копія документа, що підтверджує право на виконання будівельних робіт (за наявності), у разі якщо в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відсутні відомості про право на виконання будівельних робіт
|-
|
* ''у разі якщо отримувачем компенсації є особа, відмінна від замовника будівництва'':

будинки садибного типу, садові та дачні будинки), в яких на момент знищення були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;

складові частини об’єктів будівництва (квартири, інші житлові приміщення в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна, за умови що на момент знищення в об’єкта будівництва були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (крім світлопрозорих конструкцій та заповнення дверних прорізів), щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт.
|копія договору або іншого документа, що підтверджує придбання неподільного об'єкта незавершеного будівництва/майбутнього об'єкта нерухомості, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт.
копія договору або іншого документа, що підтверджує інвестування/фінансування будівництва об'єкта, та документ, що відповідно до законодавства підтверджує сплату грошових коштів за такий об'єкт
|-
|
* щодо знищеного об'єкта нерухомого майна членів житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили об'єкт нерухомого майна, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n6 пунктом 4 частини першої статті 1 Закону], але не оформили право власності на нього
|копія документа, що підтверджує, що громадянин України є членом житлово-будівельного (житлового) кооперативу та викупив такий об'єкт, сплативши за нього повну вартість
|-
| colspan="2" |
* копія свідоцтва про право на спадщину щодо компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* копія документа (документів), що підтверджує (підтверджують) пріоритетне право на отримання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна
|-
| colspan="2" |
* документи (у тому числі матеріали фото- і відеофіксації) об'єкта нерухомого майна до/після знищення (за наявності)
|}
Вказані документи засвідчуються особистим підписом заявника або його електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n65 частина сьома статті 4 Закону]).

Заява про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого ''майна може бути подана за відсутності вищезазначених документів'', внаслідок їх втрати або у зв'язку з необхідністю встановлення фактів, що мають юридичне значення. У такому разі отримувач компенсації подає такі документи додатково або звертається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації з проханням сприяти в отриманні відповідних документів.

'''Строк розгляду заяви''' про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня подання заяви.

За рішенням Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації строк розгляду заяви про надання компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна '''може бути продовжено на 30 календарних днів, якщо знищений об'єкт нерухомого майна знаходиться на території територіальної громади, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій''' або перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій.

'''Важливо!''' ''До заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/380-2022-%D0%BF#n22 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації,] інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення:''

# ''квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків;''
# ''об'єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;''
# ''складових частини об'єктів, визначених абзацом третім цього пункту (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна.''
{| class="wikitable"
|[[Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій|Подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій]]
|}
Рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна підлягає затвердженню рішенням виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту '''протягом п'яти календарних днів з дня прийняття''' Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації такого рішення.

Копія рішення про надання/відмову у наданні компенсації за знищений об'єкт нерухомого майна завантажується посадовою особою виконавчого органу ради, військової адміністрації населеного пункту або військово-цивільної адміністрації населеного пункту до Реєстру пошкодженого та знищеного майна протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n111 частина сьома статті 6 Закону])
[[Файл:050123.jpg|міні]]

=== Компенсація за знищені об'єкти нерухомого майна ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n147 Стаття 8 Закону] визначає розмір компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна та порядок її використання. Компенсація за знищений об'єкт нерухомого майна надається шляхом:

♦ '''''надання грошових коштів шляхом їх перерахування на поточний рахунок''''' отримувача компенсації із спеціальним режимом використання для фінансування будівництва будинку садибного типу, садового або дачного будинку. Такий рахунок відкривається на ім'я отримувача компенсації. Порядок відкриття та ведення таких рахунків визначається Національним банком України. На ці грошові кошти, не може бути звернено стягнення та накладено арешт.

♦ '''''фінансування придбання квартири, іншого житлового приміщення, будинку садибного типу, садового або дачного будинку''''' (у тому числі фінансування придбання такого приміщення/будинку, що буде споруджений у майбутньому, або інвестування/фінансування його будівництва) з використанням житлового сертифіката.

'''Розмір компенсації''' за знищений об'єкт нерухомого майна визначається щодо кожного отримувача компенсації та кожного знищеного об'єкта нерухомого майна окремо, виходячи із загальної площі знищеного об'єкта нерухомого майна та вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна. Визначення вартості 1 квадратного метра площі знищеного об'єкта нерухомого майна здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України в Порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна.

'''''Отримувач компенсації не має права відчужувати''''' квартиру, інше житлове приміщення, будинок садибного типу, садовий або дачний будинок (у тому числі таке приміщення/будинок, що буде споруджений у майбутньому), придбані (у тому числі проінвестовані/профінансовані) ним з використанням житлового сертифіката, '''''протягом 5-ти років'''''.

''Одночасно з наданням грошової компенсації'' за знищений об'єкт нерухомого майна шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання,'''''отримувач компенсації укладає договір про відступлення державі/територіальній громаді права вимоги до Російської Федерації щодо відшкодування збитків за знищений об'єкт нерухомого майна''''', завданих внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, в обсязі отриманої компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

''Право власності отримувача'' компенсації на знищений об'єкт нерухомого майна ''припиняється у зв'язку з його знищенням''. Державна реєстрація припинення такого права здійснюється відповідно до закону.

'''Пріорітетне право на отримання компенсації за знищені об’єкти нерухомого майна мають''':

* учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, особи, визначені частиною першою статті 10, частиною першою статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
* особи, призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року N 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року N 2105-IX, та яким не надано статус учасника бойових дій;
* багатодітні сім'ї;
* особи з інвалідністю I та II груп.

Якщо особа має пріоритетне право на отримання компенсації ''за більше ніж один знищений об'єкт нерухомого майна'', таке ''пріоритетне право поширюється на один знищений об'єкт нерухомого майна'' на вибір отримувача компенсації.

=== Компенсація за пошкоджені об'єкти нерухомого майна ===
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2923-20#n194 до статті 10 Закону] компенсація '''за пошкоджений об'єкт нерухомого майна''' надається шляхом:

* '''''виконання робіт''''', пов’язаних з будівництвом, на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення (''у тому числі розроблення проектної документації на будівництво, проведення її експертизи, виконання будівельних робіт'') та/або '''''придбання будівельної продукції''''' для виконання таких робіт;
* '''''надання грошових коштів''''' шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації із спеціальним режимом використання '''''для виконання робіт, пов’язаних з будівництвом''''', на пошкодженому об’єкті нерухомого майна з метою його відновлення та/'''''або придбання будівельної продукції''''' для виконання таких робіт;
* '''''надання грошових коштів''''' шляхом їх перерахування на поточний рахунок отримувача компенсації '''''за придбану ним будівельну продукцію та/або виконані ним ремонтні роботи''''' на пошкодженому об’єкті нерухомого майна за власні кошти.

Порядок надання компенсації за пошкоджений об'єкт нерухомого майна визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги "єВідновлення", затвердженого [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-nadannia-kompensatsii-dlia-vidnovlennia-okremykh-katehorii-s381-210423 постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381] електронна публічна послуга '''«єВідновлення»''' це послуга щодо надання компенсації на відновлення окремих категорій пошкоджених об’єктів нерухомого майна, яка надається на '''підставі заяви, поданої в електронній формі''' '''до Реєстру пошкодженого та знищеного майна засобами Порталу Дія''', зокрема з використанням мобільного додатка Дія.

'''Отримувачем такої компенсації є фізична особа''':

* яка досягла 18-річного віку;
* громадянин України;
* є власником (співвласником) пошкодженого об’єкта, право власності якого підтверджено.

'''Пріоритетне право на отримання компенсації має''':

* учасник бойових дій;
* особа з інвалідністю внаслідок війни;
* особа визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n147 частиною першою статті 10], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n656 частиною першою статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";]
* особа призвана на військову службу за призовом під час мобілізації,на особливий період;
* особа з інвалідністю І та ІІ групи;
* багатодітна сім’я;
* батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу;
* прийомні батьки;
* патронатні вихователі;
* особи з числа дітей сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
* опікуни/піклувальники.

Компенсація надається '''для придбання будівельної продукції з метою виконання поточного чи капітального ремонту самостійно отримувачем компенсації''' або шляхом замовлення виконання відповідних послуг та робіт і має бути використана протягом 12 місяців з дня отримання, за умови, що:

# об’єкт нерухомого майна був пошкоджений після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”;
# об’єкт нерухомого майна розташований на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (крім територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій, на яких бойові дії завершені на дату подання заяви);
# відомості про право власності на пошкоджений об’єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
# на пошкодженому об’єкті не проведено ремонтні роботи.

Розмір компенсації за один пошкоджений об’єкт '''не може бути більший, ніж 200 тис. гривень'''.

Перелік груп товарів будівельної продукції, що можуть бути придбані отримувачем за кошти компенсації передбачені ''додатком 1'' до Порядку надання компенсації.

Компенсація отримувачам надається через АТ “Ощадбанк”, (пункт 19 Порядку надання компенсації).

За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України до програми підключені 5 банків: monobank, ПриватБанк, Сенс Банк, А-Банк, ПУМБ. Список банків-партнерів поповнюватиметься в міру їх підключення до "єВідновлення".

АТ "Ощадбанк" в установленому порядку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дня отримання коштів перераховує ''суми компенсації для проведення ремонту'' на спеціальні рахунки отримувачів компенсації, відкриті в банках, а ''суми компенсації за виконаний ремонт'' - на поточні рахунки отримувачів компенсації.

'''''Забороняється:'''''

- перерахування коштів із спеціального рахунка на інші рахунки, крім рахунків суб’єктів господарювання, які задіяні у реалізації електронної публічної послуги “єВідновлення”;

- зняття готівки із спеціального рахунка.

Спеціальний рахунок не підлягає поповненню, крім випадків, передбачених цим Порядком надання компенсації.

'''Для отримання компенсації необхідно:'''

♦ установити мобільний додаток Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

♦ подати інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, у разі, коли воно не було подано раніше, або обрати одне з інформаційних повідомлень у разі, коли раніше їх було подано кілька;

♦ переконатися, що пошкоджений об’єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію;

♦ відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування компенсації (далі - спеціальний рахунок) в одному з банків України, з яким Мінцифри укладено відповідний договір інформаційної взаємодії (далі - банк), та перевірити номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Дія ('''''у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт''''');

♦ обрати у мобільному додатку Дія електронну публічну послугу “єВідновлення”;

♦ сформувати заяву, яка повинна містити такі дані:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# номер спеціального рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати компенсації, інформація щодо якого передана банком та який відображається у мобільному додатку Дія ('''''у разі подання заяви для отримання компенсації для проведення ремонтних робіт''''');
# номер поточного рахунка (за стандартом IBAN) отримувача компенсації для виплати відшкодування ('''''у разі подання заяви для отримання компенсації за виконаний ремонт''''');
# адресу (місцезнаходження) одного пошкодженого об’єкта;
# відомості про наявність пріоритетного права на отримання компенсації відповідно;
# відомості про проведення ремонтних робіт на пошкодженому об'єкті нерухомого майна;
# дані про законного представника та власника об'єкта нерухомого майна ('''''у разі подання заяви законним представником)'''''

♦ надати згоду співвласників об’єкта нерухомого майна на отримання компенсації заявником (у разі спільної власності на об’єкт нерухомого майна), що надається за вибором заявника:

- в електронній формі — засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Дія;

- у паперовій формі, нотаріально посвідченій, — комісії;

♦ вказати про відсутність обмежень, встановлених пунктом 4 Порядку надання компенсації;

♦ згенерувати засобами Порталу Дія витяг про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України;

♦ отримати засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка, автоматичні повідомлення про реєстрацію поданої заяви та про початок її розгляду;

♦ у разі отримання засобами Порталу Дія відповідних повідомлень від комісії забезпечити подання запитаної у них інформації.

Строк розгляду заяви '''не повинен перевищувати 30 календарних днів''' з дня її подання (абзац другий пункту 14 Порядку надання компенсації). Після цього громадянин, який подав заяву на компенсацію, отримає підтвердження та кошти на спеціалізовану картку «єВідновлення».

== Правове регулювання до 24.02.2022 ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947 "Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації"] (зі змінами) було запроваджено адміністративний механізм компенсації постраждалим, чиє житло було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.
=== Хто має право на отримання грошової допомоги чи компенсації ===
'''Грошова допомога надається постраждалим''', житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.

'''Грошова компенсація надається постраждалим,''' які є власниками житла, яке перебуває на контрольованих Україною територіях та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, після дати набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"].

У разі коли зруйноване чи пошкоджене житло перебуває ''у спільній частковій власності кількох постраждалих'', документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, визначені в цьому Порядку, подаються окремо від імені кожного постраждалого.

Грошова допомога та компенсація є''' одноразовими'''. Повторна виплата коштів за один об’єкт житла (крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла) не допускається.

''Варто зазначити, що постраждалі, яким виплачено грошову допомогу або компенсацію за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок), втрачають право на отримання пільг і компенсацій, передбачених у частині восьмій статті 86 та частині другій статті 89 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодексу цивільного захисту України]. Таким чином, після отримання одноразової грошової допомоги або компенсації постраждалі втрачають право на:''
* на забезпечення за рахунок держави житлом;
* оплату вартості проїзду, витрат на перевезення майна залізничним, водним або автомобільним видами транспорту (крім випадків, коли транспортні засоби надаються безоплатно);
* одержання безвідсоткової позики на господарське обзаведення у порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.
=== Обстеження пошкодженого або зруйнованого житла ===
Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації.

За результатами обстеження комісія з обстеження складає акт обстеження у двох примірниках, один з яких надається заявнику або його представнику. У разі незгоди із висновком комісії з обстеження заявник має право на повторне обстеження (перегляд висновку) комісією. Заявник або його представник під час обстеження житла та складання акта обстеження мають право надати комісії з обстеження експертні висновки, звіти або інші документи фахівців проектних і науково-дослідних організацій та інших суб’єктів господарювання, які мають право на здійснення будівельно-технічної експертизи та/або технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Такі документи є обов’язковими для врахування комісією з обстеження під час складання акта обстеження.

У разі наявності обмежень у перебуванні та переміщенні осіб на території населених пунктів, в яких розташоване житло, необхідне для обстеження, встановлених наказом Командувача об’єднаних сил, комісія з обстеження проводить обстеження житла на'' підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.''

Обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, повинно бути проведене у строк не більше 30 календарних днів з моменту прийняття відповідного рішення.
==== Визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації ====
Органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільні адміністрації населених пунктів протягом трьох робочих днів з дня проведення обстеження житла безоплатно та за наявності в акті обстеження висновку щодо його руйнації (пошкодження) видають заявнику або його представнику довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації.
=== Розмір грошової допомоги ===
* ''Розмір грошової допомоги'' постраждалим становить від трьох до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням розміру заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомог.

* ''Розмір грошової компенсації'' постраждалим визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла, що є чинними на дату затвердження узагальненого списку відповідно (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла).
Розмір грошової компенсації може бути зменшено у випадку:

- виплати Казначейством коштів для виконання рішення суду про надання компенсації (відшкодування шкоди) за те ж саме зруйноване житло;

- часткового відновлення житла, яке було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим, за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, або за кошти суб’єктів господарювання.
=== Органи, уповноважені приймати рішення про надання грошової допомоги/компенсації ===
Рішення про надання постраждалим '''грошової допомоги''' та її розмір приймає Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади.

Рішення про надання '''грошової компенсації''' приймають комісії з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, на підставі поданих органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільними адміністраціями населених пунктів сформованих та затверджених списків постраждалих на виплату грошової компенсації.
==== Перелік документів, що подаються для отримання грошової допомоги/компенсації ====
'''Для отримання грошової допомоги постраждалі''' подають на розгляд Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади такі документи:
* заяву;
* довідку про визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації;
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли постраждалим є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України) (крім іноземців та осіб без громадянства).
'''Для отримання грошової компенсації''', а також '''для проведення обстеження житла''', зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, '''та для визнання особи постраждалою внаслідок надзвичайної ситуації''' заявники або їх представники подають на розгляд органів місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - відповідних військово-цивільних адміністрацій населених пунктів за місцем розташування житла такі документи на кожен окремий об’єкт житла:
* заяву про проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації та виплату грошової компенсації, за формою згідно з додатком 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/947-2013-%D0%BF#Text Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року № 947];
* копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус;
* копію одного з передбачених Податковим кодексом України документа з даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім випадків, коли заявником є іноземець, особа без громадянства або особа, яка через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відмітку в паспорті громадянина України);
* інформацію (інформаційну довідку або копію витягу) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або нотаріально завірені копії документів, що підтверджують наявність права власності у заявника на житло на момент подання заяви про проведення обстеження житла та виплату грошової компенсації.
===== Додаткові документи =====
З метою отримання грошової компенсації постраждалі або їх представники після прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації та включення постраждалого в узагальнений список постраждалих '''додатково подають''' органам місцевого самоврядування, а в разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів '''інформаційну довідку (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням''', які щомісяця до 5 числа надсилають їх Донецькій та Луганській облдержадміністраціям. Зазначена вимога не застосовується до постраждалих, житло яких було зруйноване, але на дату обстеження є повністю або частково відбудованим.

Документи, необхідні для отримання грошової допомоги або компенсації, подаються постраждалим або його представником особисто чи за допомогою засобів поштового зв’язку (цінним листом з описом вкладення), через ЦНАП (для отримання компенсації). У разі подання документів представниками до них додаються копії документів, які підтверджують правомірність такого представництва.
==== Строки прийняття рішення про надання постраждалим грошової допомоги/компенсації ====
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади приймають ''у п’ятиденний строк з дня подання документів'', а також за результатами обстеження житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків, рішення щодо надання постраждалим ''грошової допомоги'', що оформляється протоколом, та повідомляють про це постраждалим.

Комісія'' протягом 15 робочих днів'' з дня отримання списку постраждалих, житло яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, приймає рішення щодо надання або відмову у наданні грошової компенсації.
Вказаний строк для прийняття рішення комісією може бути одноразово продовжений, але не більш як на 30 календарних днів у випадеку повернення органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів поданих на розгляд документів на доопрацювання з метою виправлення технічних та інших помилок.

Постраждалі, щодо заяв яких було прийнято рішення про надання грошової компенсації, включаються до узагальненого списку постраждалих, що оформляється відповідним протоколом.

Протягом трьох робочих днів з дати прийняття комісією рішення про надання грошової компенсації із зазначенням розміру грошової компенсації або відмови у її наданні із заначенням виключних підстав такої відмови, регіональні органи соціального захисту населення надсилають постраждалим, а також органам місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності - військово-цивільним адміністраціям населених пунктів копію рішення комісії.

Прийняте рішення може бути оскаржено постраждалою собою до суду.
=== Строки виплати грошової допомоги/компенсації ===
* Грошова допомога постраждалим, які є власниками (співвласниками), наймачами житла, пошкодженого внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків,'' надається у місячний строк з дня прийняття рішення про її надання.''
* Грошова компенсація постраждалим виплачується регіональними органами соціального захисту населення'' протягом п’яти робочих днів з моменту надходження бюджетних коштів''.
=== Судова практика ===
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86310215Постановою У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц] встановлено, що у постраждалих від терористичних актів, внаслідок яких було пошкоджено або зруйновано їх майно, немає легітимних очікувань на отримання відшкодування шкоди від держави Україна. Разом з цим, Україна порушила позитивні зобов’язання за статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], оскільки станом на момент подачі позову і розгляду справи не розробила порядок компенсації для постраждалих. Відповідно, Україна має сплатити постраждалим у подібних позовах компенсацію за порушення таких позитивних зобов’язань. Відповідно до судової практики, що склалася у подібних справах після зазначеного рішення, розмір такої компенсації складає від 30 до 100 тисяч гривень, залежно від обставин справи (див., зокрема, справи №№ [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103132236 242/4767/16], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95458712 242/3406/20], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101873447 229/667/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99747982 219/1997/20]).

Крім того, у своїй [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104086064 постанові від 14.04.2022 у справі № 308/9708/19] Верховний Суд визначив, що Російська Федерація є підсудною українським національним судам у подібних справах.
Разом з цим, перспективи виконання майбутніх рішень українських національних судів про стягнення з РФ відшкодування завданої шкоди, залишаються невизначеними.

Постанова Великої Палати Верховного Суду 12 травня 2022 року у справі '''№ 635/6172/17:«Російська Федерація не має підстав посилатися на імунітет для уникнення відповідальності за заподіяні збитки майну позивача».'''
=== Звернення до Європейського суду з прав людини ===
Потерпілий має [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини|право звернутися до Європейського суду з прав людини]] у разі, коли використані всі внутрішні засоби юридичного захисту (протягом чотирьох місяців з дати винесення остаточного рішення) та лише зі скаргами, предмет яких перебуває у сфері відповідальності суб’єкта владних повноважень (наприклад: парламенту, суду, прокуратури, тощо). Підставами для зверенення до зазначеного суду є порушення статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (захист власності) та статтей 6, 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]).

'''Див. також:''' Рішення Європейського суду з прав людини [https://precedent.in.ua/2016/02/09/katan-ta-inshi-proty-moldovy-ta-rosiyi/ від 19 жовтня 2012 року у справі "Катан та інші проти Молдови та Росії"], [https://rm.coe.int/16-lisnyy-and-others-v-ukraine-and-russia-uaa/16806b5961 від 28 липня 2015 року у справі "Антон Васильович Лісний та два інших заявника проти України та Росії"] та [https://rm.coe.int/16806b5968 від 16 червня 2015 року у справі "Саргсян проти Азербайджану"].

'''Увага!''' Відповідно до [https://echr.coe.int/Documents/Resolution_ECHR_cessation_membership_Russia_CoE_ENG.pdf рішення Європейського суду з прав людини від 22.03.2022] Російська Федерація перестає бути Стороною Конвенції з 16.09.2022, при цьому вона залишається відповідальною за порушення, вчинені до зазначеної дати.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Корисні посилання ==
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/6f/%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%B0%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BC%D1%83_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE.pdf Рекомендації щодо алгоритму дій з відшкодування шкоди під час руйнування (знищення) майна внаслідок збройного конфлікту]
*[https://r2p.org.ua/wp-content/uploads/2019/07/Sudova_praktyka_UKR.pdf Аналітичне дослідження судової практики в Україні щодо компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок зброєного конфлікту]
* [https://precedent.in.ua/2016/04/07/instruktsiya-shhodo-zahystu-v-yevropejsk/ Інструкція щодо захисту в Європейському суді з прав людини права власності та права на повагу до житла, порушених під час подій в зоні АТО]
* [https://zmina.info/instructions/jiak_otrimati_kompensacijiu_za_zrujnovane_majno_v_zoni_atooos__instrukcijia_/ Як отримати компенсацію за зруйноване майно в зоні АТО / ООС]
* [https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2020/02/Pravo-vlasnosti-v-umovakh-zbroynoho-konfliktu.pdf?fbclid=IwAR2zemQabkNl2Q4tQYyQxp2oIiDK6PbamlRm65z3-gvQf2BoIS5RyLwndy8 Звіт Української Гельсінської спілки з прав людини "Порушення права власності в умовах збройного конфлікту на Сході України та способи захисту"]
== Див. також ==
* [[Порядок та підстави звернення до поліції за фактами вчинення кримінальних правопорушень]]
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Порядок звернення до Європейського суду з прав людини]]
* [[Будівельно-технічна експертиза: порядок та підстави проведення]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення

2023-09-05T07:15:00Z

Pavlo.dovhopol: Вилучено положення про постанову КМУ №165 як така, що втратила чинність. Відредаговано положення про поріг макс. кількості гектарів у праві власності фіз. осіб. Вилучено абзац про договір передачі майна при зобов'язанні вчинення певних дій як такий, що не відповідає контексту консультації.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1054 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text; Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням певних особливостей (заборон).
|}
== Загальна інформація ==
01 липня 2021 року набирав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження, в тому числі дарування, раніше підмараторних земельних ділянок (земель сільськогосподарського призначення).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, '''НЕ''' є договором дарування.

''Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F правовій консультації "Договір дарування"]''

'''За договором дарування земельна ділянка сільськогосподарського призначення може бути відчужена лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).'''

'''ВАЖЛИВО!''' При посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 10 000 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.
== Форма договору дарування земельної ділянки ==
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 стаття 181 Цивільного кодексу України]).

Як передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3547 статтею 719 Цивільного кодексу України], договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
=== Куди звернутись ===
Для укладення та посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно звернутися до місцевого нотаріуса. Знайти державну нотаріальну контору або приватного нотаріуса для укладення договору можна за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx.

Важливо пам’ятати, що при посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 статті 55 Закону України «Про нотаріат»] визначено, що посвідчення договорів щодо відчуження, зокрема земельної ділянки, здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.
== Документи необхідні для укладення договору дарування ==
Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно мати наступні документи (орієнтовний перелік):
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт);
* Витяг з Державного земельного кадастру;
Якщо договір укладається від імені особи представником за довіреністю, то окрім вказаних вище документів необхідно мати:
* довіреність;
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків повіреного.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

'''УВАГА! Для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номеру земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти.'''

''Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83 «Порядок отримання кадастрового номеру»].''
== Сплата податків при оформленні договору дарування земельної ділянки ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податкового кодексу України,] об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

'''У зв’язку з цим, договір дарування земельної ділянки НЕ обкладається податком (ставка дорівнює нулю):'''
* родичу першого ступеня (діти, батьки, один із подружжя),
* другого ступеня споріднення (онуки, дідусі/бабусі).
В іншому випадку в процесі дарування земельної ділянки (між фізичними особами-резидентами) дарунок обкладається '''ставкою 5% від вартості ділянки.'''

'''Фізична особа-резидент''' – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо однією зі сторін договору дарування є фізична особа-нерезидент, то сплачується податок '''в розмірі 18% ПДФО.''' В свою чергу, у разі сплати ПДФО, з’являється зобов’язання '''сплати 1,5% військового збору''' від вартості оцінки.

Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).

''З Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та орієнтовними зразками заяв можна ознайомитися за посиланням:'' https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-otsiniuvachiv-z-ekspertnoi-hroshovoi-otsinky-zemelnykh-dilianok/.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''
* нотаріус;
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.
''Перелік центрів надання адміністративних послуг - https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.''

'''Перелік необхідних документів:'''
* заява встановленої форми;
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
* копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (не обов'язково);
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 року – '''250. грн.00 коп.)'''
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.'''

На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Розірвання договору дарування земельної ділянки ==
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:
* обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
* обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
* обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
* внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Розірвання або внесення змін до нотаріально посвідченого договору дарування здійснюється шляхом укладення окремого договору, який погоджується та підписується сторонами. Також він посвідчується нотаріусом та може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір дарування нерухомості у цих випадках вважається розірваним з моменту набрання законної сили рішенням суду.

'''''Як визнати договір дарування земельної ділянки недійсним? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 "Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки".]'''''
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]

Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ)

2023-04-28T10:13:48Z

Pavlo.dovhopol: Нормативна база доповнена законом №755 як загальним законом про реєстрацію юридичних осіб.

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/572-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1083-15#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 серпня 2015 року № 203 "Про затвердження форми протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку"]
== Понятття об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) ==
'''Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку''' (далі - ОСББ) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку"]).
== Порядок створення ОСББ ==
Об’єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Установчі збори об’єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності '''на більше половини''' квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.
[[Файл:Етапи створення ОСББ.jpg|міні|http://jkg-portal.com.ua/ua/publication/one/nfografka-jak-stvoriti-osbb--47037]]
'''Алгоритм дій для створення ОСББ'''

'''→''' Створення ініціативної групи (від 3-х співвласників житлових/нежитлових приміщень будинку).

→ Повідомлення усіх сусідів про проведення установчих зборів зі створення ОСББ.
* повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою '''не менше ніж за 14 днів''' до дати проведення установчих зборів;
* повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом);
* у повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
'''→''' Проведення установчих зборів:
* час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів;
* установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

'''Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.'''

Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", то проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом '''15 календарних днів з дати проведення установчих зборів.''' Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

Письмове опитування під час установчих зборів об’єднання проводиться в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".]
{| class="wikitable"
|'''''Типовий статут об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1155-03 наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141]'''''
|}
'''→''' Державна реєстрація ОСББ.

Державна реєстрація об'єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|державної реєстрації юридичних осіб]]. Об'єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Для державної реєстрації необхідно підготувати та подати наступні документи:
* 2 екземпляри Статуту прийнятого на установчих зборах (повинні бути прошиті, пронумеровані та опечатані);
* 2 екземпляри протоколу установчих зборів (у разі наявності листки опитування нумеруюються та підшиваються до протоколу установчих зборів);
* заяву про державну реєстрацію.
== Особливості створення ОСББ ==
# Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
# Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
# В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання.
# Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об’єднання.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103283361 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 01 лютого 2022 року у справі № 910/5179/20] (Включення до порядку денного установчих зборів співвласників питання про затвердження кошторису витрат на новостворене ОСББ і розміру внесків його співвласників з оформленням відповідного рішення зборів у складі загальних питань, що розглядалися установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку, не може бути самостійною підставою для визнання недійсним рішення зборів у зазначеній частині. Особа, яка голосувала за відповідні питання порядку денного зборів ОСББ (або, отримавши можливість проголосувати, не заперечувала щодо ухвалення відповідного рішення), не може надалі заперечувати в суді дійсність цього рішення, прийнятого зборами ОСББ, оскільки така особа діятиме всупереч власному волевиявленню на зборах співвласників і буде таким чином вводити в оману інших співвласників, які покладалися на первісне волевиявлення цієї особи).
== Корисні посилання ==
* [https://www.slideshare.net/artemrada/usaid-91421651 Як створити ОСББ. Буклет. USAID]
* [https://dzki.kyivcity.gov.ua/files/2016/4/7/OSBB-poryadok_stvorennya_buklet.pdf Як створити ОСББ. Коротка інструкція]
* [https://www.minregion.gov.ua/press/news/v-ukrayini-diye-32-982-osbb-doslidzhennya-minregionu/#:~:text=%D0%92%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D1%96%D1%94%2032%20982%20%D0%9E%D0%A1%D0%91%D0%91%20%2D%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0% В Україні діє 32 982 ОСББ – дослідження Мінрегіону]
== Див. також ==
* [[Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та скасування державної реєстрації в судовому порядку]]
* [[Порядок утворення асоціації об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ)]]
* [[Порядок голосування на установчих загальних зборах ОСББ]]
* [[Відведення земельної ділянки під ОСББ]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]