WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порушення під час досудового розслідування вимог статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

2025-12-13T18:51:32Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
== Передумови виникнення порушення ==
Для початку, щоб було зрозуміло, про що йде мова, змоделюю ситуацію, яка, нажаль, стає дедалі поширеною. Отже, особа звертається до правоохоронних органів з заявою про відкриття кримінального провадження. Кримінальне провадження відкрито, відомості занесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, розпочате досудове розслідування, потерпілому вручена пам’ятка про його права. Через деякий час потерпілий цікавиться результатами досудового розслідування і дізнається, що постановою слідчого кримінальне провадження закрито. Потерпілий оскаржує слідчому судді постанову про закриття кримінального провадження. У разі обґрунтованості скарги, слідчі судді, як правило такі скарги задовольняють. Постанова слідчого скасовується і досудове слідство продовжується. Через декілька місяців ситуація повторюється. Вона повторюється втретє, вчетверте … Таким чином, потерпілий потрапляє в таке собі «коло» з якого, здається, неможливо вибратися. Але це не так. У даному випадку існують міжнародні механізми захисту порушених прав.
== Суть порушень вимог Конвенції ==
В наведеному прикладі має місце порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text пунктом 2 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] (далі по тексту - Конвенції).

Однією із складових права на справедливий суд, яке закріплене в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n328 статті 6 Конвенції] , є доступ до правосуддя.

У даному конкретному випадку передача обвинувального висновку до суду здійснюється в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2528 § 3 глави 24 Кримінального процесуального кодексу України] і жодним чином не пов’язана з волевиявленням потерпілого, що є порушенням доступу до правосуддя в контексті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n328 статті 6 Конвенції].

Одночасно, має місце й порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n354 статті 13 Конвенції], в якій зазначено:

«Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

В описаній ситуації у потерпілого є тільки можливість, оскаржувати дії або бездіяльність слідчого у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 статтею 303 КПК України] , що не є ефективним засобом захисту порушених прав.

У рішенні ЄСПЛ від 17 вересня 2014 р. [https://hudoc.echr.coe.int/fre#{"itemid":["001-146540"]} у справі «Мокану та інші проти Румунії» (Заяви №№ 10865/09, 45886/07 та 32431/08), п. 321,].

Суд вказав: «Який би спосіб не був обраний, органи влади повинні діяти з власної ініціативи. Крім того, розслідування має бути ефективним, тобто здатним привести до встановлення осіб, відповідальних за вчинення правопорушення, та їхнього покарання. Воно також повинно бути достатньо широким, щоб дозволити слідчим органам враховувати не лише дії державних агентів, які безпосередньо й незаконно застосували летальну силу, але й усі супутні обставини (див. справу «Al-Skeini та інші», зазначену вище, § 163)».

Особливу увагу треба звернути на те, що '''при наявності систематичного (три і більше разів) скасування слідчим суддею постанови про закриття кримінального провадження, у потерпілого є можливість відразу звернутися до Європейського суду з прав людини.'''

Вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#n428 пункту 1 статті 35 Конвенції] Суд може брати справу до розгляду лише після того, як було вичерпано всі національні засоби правового захисту, згідно із загальновизнаними принципами міжнародного права, і впродовж чотирьох місяців від дати постановлення остаточного рішення на національному рівні, оскільки, як було зазначено вище, вони обмежуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 статтею 303 КПК України].
== Строки звернення ==
Що стосується строків звернення, то у даному випадку мають місце тривалі порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text пункт 1 статті 6 та статті 13 Конвенції] .

У рішенні Суду [https://hudoc.echr.coe.int/fre#{"itemid":["001-146540"]} від 17 вересня 2014 р. у справі «Мокану та інші проти Румунії» (Заяви №№ 10865/09, 45886/07 та 32431/08), п. 261,]

Суд вказав: «У справах з триваючою ситуацією перебіг періоду починається заново кожного дня і лише коли ця ситуація загалом завершується, тоді шестимісячний термін фактично розпочинає свій перебіг (дивись рішення у справі «Варнава та інші проти Туреччини» [Varnava and Others v. Turkey] [Велика Палата], заяви №№ 16064/90, 16065/90, 16066/90, 16068/90, 16069/90, 16070/90, 16071/90, 16072/90 і 16073/90, пункт 159, ECHR-2009, і згадане вище рішення у справі «Сабрі Гюнеш», пункт 54)».

== Практика ЄСПЛ ==
[https://hudoc.echr.coe.int/fre#{"itemid":["001-146540"]} «Мокану та інші проти Румунії» (Заяви №№ 10865/09, 45886/07 та 32431/08)]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальне право]]

Зміст, форми та суб'єкти права власності на землю

2025-12-13T18:37:25Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення"]
<blockquote>
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' '''З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24.03.2022 № 2145-IX] визначено особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану, серед яких, зокрема:

укладення, виконання, зміна, поновлення і припинення договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням пунктів 27 і 28 розділу X "Перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України.]

19 жовтня 2022 року Верховна Рада України ухвалила [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2698-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель"], відповідно до якого з 19 листопада 2022 року:

* припиняє свою дію норма Перехідних положень Земельного кодексу України щодо автоматичної пролонгації всіх договорів оренди земель сільськогосподарського призначення, які закінчилися в період воєнного стану;
* автоматично пролонгованими на один рік (з дати закінчення строку дії договору) залишаються договори оренди земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності, які закінчилися в період дії воєнного стану та до 18 листопада 2022 року (включно);
* на всі договори оренди, у яких строк оренди закінчується з 19 листопада 2022 року більше не поширюється норма про їх автопролонгацію на один рік, отже їх припинення відбувається в загальному порядку;
* відновлюється реєстрація прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка була зупинена через війну і зупинення Державного земельного кадастру;
* відновлюються проведення земельних торгів з передачі у користування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності;
* закріплюється право розміщення об’єктів виробництва біометану у складі сільськогосподарських комплексів на земельних ділянках сільськогосподарського призначення без зміни цільового призначення;
* скасовується необхідність відшкодування втрат сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
* встановлюється, що громадяни та юридичні особи, які одержали право постійного користування земельними ділянками державної та комунальної власності, але відповідно до Земельного кодексу України не можуть бути суб’єктами такого права, можуть викупити такі земельні ділянки із розстроченням платежу або отримати їх в оренду із визначеними умовами таких договорів;
* закріплюється на рівні закону право АТ "Укрзалізниця" здійснювати будівництво на земельних ділянках, які перебувають у неї у постійному користуванні, не лише за власні, а й за залучені кошти.

'''Окрім того, законом дозволили в умовах воєнного стану на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України].'''
|}

</blockquote>

==Поняття власності на землю==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n608 Статтею 79 Земельного кодексу України] встановлено, що '''земельна ділянка''' - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, якщо інше не встановлено законом та не порушує прав інших осіб.

Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Конституцією України визначено, що кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4292 Стаття 41 Конституції України] проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

'''Власники земельних ділянок мають право:'''

а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність;

б) самостійно господарювати на землі;

в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об’єкти, а також інші корисні властивості землі;

ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

'''Власники земельних ділянок зобов’язані:'''

а) забезпечувати використання їх за цільовим призначенням;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;

ж) не допускати випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища;

з) обкошувати (з прибиранням скошеного) та оборювати земельні ділянки, прилеглі до торфовищ, полезахисних лісових смуг, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць.
==Зміст права власності на землю==
'''Змістом''' права власності в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 Цивільного кодексу України] є право володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n603 Стаття 78 Земельного кодексу України] зміст права власності на землю визначає право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України], а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]), земельні ділянки не повертаються.
==Форми та суб’єкти права власності на землю==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n631 Статтею 80 Земельного кодексу України] визначено, що суб'єктами права власності на землю є:'''
*громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
*територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
*держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

'''У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 статті 81 Земельного кодексу України], громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:'''
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
*приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
* прийняття спадщини;
*виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
'''Іноземці та особи без громадянства''' можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності, у разі:

* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
* викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;
* прийняття спадщини.

Землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

'''Юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі:'''
* придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу;
*прийняття спадщини;
*виникнення інших підстав, передбачених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 частина перша статті 82 Земельного кодексу України]).

======Набувати право власності на земельні ділянки '''сільськогосподарського''' призначення можуть:======
1) громадяни України;

2) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;

3) територіальні громади;

4) держава.

Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"] .

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Цей абзац втрачає чинність за умови та з дня схвалення на референдумі рішення, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзацом восьмим частини першої статті 130 Земельного кодексу України] .

Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.

===Землі комунальної власності===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n667 Статтею 83 Земельного кодексу України] визначено, що, землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю.

'''У комунальній власності перебувають:'''
*усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;
*земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування;
*землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
Земельні ділянки державної власності, які передбачається використати для розміщення об'єктів, призначених для обслуговування потреб територіальної громади (комунальних підприємств, установ, організацій, громадських пасовищ, кладовищ, місць знешкодження та утилізації відходів, рекреаційних об'єктів тощо), а також земельні ділянки, які відповідно до затвердженої містобудівної документації передбачається включити у межі населених пунктів, за рішеннями органів виконавчої влади передаються у комунальну власність.

'''Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі:'''
*передачі їм земель державної власності;
*відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
*прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною;
*придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*виникнення інших підстав, передбачених законом.
Територіальні громади сіл, селищ, міст можуть об'єднувати на договірних засадах належні їм земельні ділянки комунальної власності. Управління зазначеними земельними ділянками здійснюється відповідно до закону.
===Землі державної власності===
'''У відповідності до норм [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n697 статті 84 Земельного кодексу України], у державній власності''' перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України]

'''Держава набуває права власності на землю у разі:'''
*відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;
*придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
*прийняття спадщини;
*передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;
*конфіскації земельної ділянки.
==Захист права власності на землю==
Способи захисту прав на земельні ділянки закріплені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1541 статті 152 Земельного кодексу України].

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та іншими законами України.

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] та іншими законами України, допускається викуп земельної ділянки. При цьому власникові земельної ділянки відшкодовується її вартість.

Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатися у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати не передбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Натомість ці органи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою.
==Див. також==
*[[Відчуження земельної ділянки за рішенням власника]]
*[[Визнання права власності на земельну частку (пай)]]
*[[Визнання права власності на земельну ділянку, державний акт на яку виданий після смерті спадкодавця]]
*[[Захист права власності]]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BD Повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин]
__БЕЗ_ЗМІСТУ__
__БЕЗ_РЕДАГУВ_РОЗДІЛУ__
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]

Визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай)

2025-11-16T22:57:10Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/899-15 Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр Закон України "Про звернення громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"]
== Вирішення спору в позасудовому порядку ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/720/95#Text Указом Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям"] повноваження видачі громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай), покладені на відповідні районні державні адміністрації.

Згідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/720/95 пункту 5 вищевикладеного Указу] видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Перш за все, '''в разі втрати оригіналу сертифікату необхідно опублікувати в засобах масової інформації пінформаційне повідомлення про його втрату''' ([https://wiki.legalaid.gov.ua/images/5/50/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D1%83.doc Зразок повідомлення в газету]). Перш за все, в разі втрати оригіналу сертифікату необхідно опублікувати вовідомлення про його втрату.

'''Додатково''', '''у разі відсутності даних про сертифікат''' на право на відповідну земельну частку (пай) '''потрібно звернутися до відповідного територіального органу [https://land.gov.ua Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру]своєї місцевості з письмовим запитом''' про надання вичерпної інформації по своєму сертифікату, який видавався громадянину.

[https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Файл:Зразок_заяви_до_відділу_№_Держгеокадастру_2024.docx Зразок заяви до відділу Держгеокадастру про надання інформації] .
=== '''Куди звернутися''' ===
Для отримання дубліката сертифіката на право на земельну частку (пай), необхідно звернутися письмово '''до районної державної адміністрації''', яка його видала з копією оголошення про втрату сертифікату.
=== '''Перелік необхідних документів:''' ===
* заява про видачу дублікату сертифікату
* копія паспорту
* копія ідентифікаційного номеру
* копія сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай) ('''у разі наявності такої копії''')
* копія оголошення з газети про втрату сертифікату.
=== '''Вартість''' ===
Безкоштовно.
=== '''Строк розгляду''' ===
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів ( [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-вр частина третя ст. 20 Закону України "Про звернення громадян"]).
== Вирішення спору в судовому порядку в порядку спрощеного позовного провадження ==
У разі отримання письмової відповіді від районної державної адміністрації про неможливість видати відповідний дублікат сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай), громадянин повинен звернутися за вирішенням зазначеного питання до суду першої інстанції - міського, районного суду за місцем знаходженням відповідача (РДА), з позовною заявою про визнання права на земельну частку (пай).

[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/6/69/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83_%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D1%83_%28%D0%BF%D0%B0%D0%B9%29_2024.docx Зразок позовної заяви про визнання права на земельну частку (пай)]
=== '''Судовий збір''' ===
За подання заяви про визнання права на земельну частку (пай) у зв’язку з втратою сертифікату на право на відповідну земельну частку (пай) в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
=== '''Строк розгляду справи''' ===
Суд відкриває провадження у справі протягом п’яти днів з дня надходження позовної заяви ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7453 абзац перший частини першої ст. 187 ЦПК України]).

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7496 частина друга ст. 189 ЦПК України]). Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7496 частина третя ст. 189 ЦПК України]).

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 частина перша ст. 210 ЦПК України]).

Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7635 частина друга ст. 210 ЦПК України]).

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/41927227 Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 листопада 2014 у справі № 357/12385/14-ц.]
[[index.php?title=Категорія:Право власності на землю]]
[[index.php?title=Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Файл:Зразок заяви до відділу № Держгеокадастру 2024.docx

2025-11-16T22:51:03Z

Pashchenko.Diana: Pashchenko.Diana повернув Файл:Зразок заяви до відділу № Держгеокадастру 2024.docx до старої версії

Файл:Зразок заяви до відділу № Держгеокадастру 2024.docx

2025-11-16T22:44:43Z

Pashchenko.Diana: Pashchenko.Diana завантажив нову версію Файл:Зразок заяви до відділу № Держгеокадастру 2024.docx

Допомога на дітей, хворих на тяжкі захворювання

2025-11-16T22:37:26Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/264-2020-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2020 року № 264 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Право на допомогу ==
Право на допомогу на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, мають один із батьків, усиновлювачів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, який постійно проживає та здійснює догляд за дитиною, хворою на один або декілька видів таких захворювань, станів. Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право на одержання відповідно до цього розділу державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n183 стаття 185 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1161 "Про затвердження переліку тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг" затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг].

Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, призначається незалежно від одержання інших видів державної допомоги, передбачених цим Законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n185 стаття 186 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

== Куди звертатися за призначенням допомоги ==
Починаючи з 1 липня 2025 року призначення і виплата допомоги сім’ям з дітьми здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи, яка звертається за призначенням допомоги сім’ям з дітьми (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 року № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Допомога за місцем проживання (перебування) призначається за умови неотримання зазначеної допомоги за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) заявника. Перевірка відомостей щодо неотримання допомоги здійснюється органами соціального захисту населення/органами Пенсійного фонду України (далі - уповноважені органи) з використанням інформаційних систем.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями для призначення державної допомоги сім’ям з дітьми (далі - заяви з необхідними документами та/або відомостями) приймаються від громадян органами Пенсійного фонду України починаючи з 1 липня 2025 р., зокрема у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія) незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності технічної можливості засобами Порталу Дія можна подати заяву в разі звернення за призначенням допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною. Заява з необхідними документами та/або відомостями засобами Порталу Дія подається в електронній формі з урахуванням особливостей, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пунктах 59-69 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми].

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження відповідному уповноваженому органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

У період воєнного стану для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, заявник, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає до 30 червня 2025 р. заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а починаючи з 1 липня 2025 р. до уповноваженого органу незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF абзац перший пункту 42'''-7''' Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією], затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу регіонального органу соціального захисту населення у відповідному регіоні (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF абзац другий пункту 42'''-7''' Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).''

== Перелік необхідних документів для призначення допомоги ==
Для призначення допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, за умови пред’явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подаються такі документи:

1) заява законного представника дитини, який постійно проживає та здійснює догляд за хворою дитиною, що складається за формою, встановленою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред’явленням оригіналу);

3) документ, що підтверджує повноваження усиновлювача (копія рішення про усиновлення), опікуна, піклувальника (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення), селищної, сільської ради або суду про встановлення опіки, піклування), прийомних батьків, батьків-вихователів (копія рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення), селищної, сільської ради про влаштування дитини до дитячого будинку сімейного типу або прийомної сім’ї);

4) довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу у порядку та за формою, встановленими МОЗ (далі - довідка про захворювання дитини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%94%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2. пункт 424 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751]).

Порядок видачі довідки про захворювання дитини регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 917 "Деякі питання встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям"] .

Якщо для отримання допомоги сім’ям з дітьми необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості не подаються, а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання допомоги сім’ям з дітьми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

За наявності письмової заяви особи, яка претендує на призначення зазначеної допомоги, але за станом здоров'я або з інших поважних причин (догляд за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 18 років тощо) не може особисто зібрати необхідні документи, збір зазначених документів покладається на органи, що призначають допомогу ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF абзац другий пункту 43 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

== Розмір допомоги ==
Допомога на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, надається щомісячно в розмірі двох прожиткових мінімумів, встановлених для дітей відповідного віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n206 статті 187 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»].
{| class="wikitable"
|'''До відома!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n27 Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум установлений на рівні: 1) для дітей віком до 6 років - 2563 гривні; 2) дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
|}
У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку розмір допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, перераховуються без звернення осіб, яким вони призначені, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум.
== Строк призначення та виплати допомоги ==
Допомога особі, яка доглядає за хворою дитиною, призначається '''з дня звернення за її призначенням,''' '''на кожну хвору дитину у розмірі двох прожиткових мінімумів для дітей відповідного віку та виплачується шість місяців, незалежно від одержання інших видів державної допомоги.'''

Виплата допомоги на наступний період продовжується на підставі заяви законного представника дитини та довідка про захворювання дитини з дня зупинення виплати, якщо звернення надійшло '''протягом одного місяця''' з дня її зупинення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 пункт 425 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Державна допомога сім’ям з дітьми виплачується щомісяця за вибором матері (батька, опікуна, піклувальника чи усиновлювача), якій (якому) призначено таку допомогу, через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання або шляхом перерахування коштів на її (його) особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 пункт 52 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

У разі зміни місця проживання (перебування) або відбування покарання отримувача державної допомоги сім’ям з дітьми виплата її продовжується органом Пенсійного фонду України незалежно від задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або відбування покарання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 пункт 54 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Допомога, яка не отримана вчасно внаслідок невиконання її отримувачами умов, визначених цим Порядком, виплачується за минулий з моменту призначення час, але не більш як за шість місяців з місяця звернення за її одержанням, крім випадків, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n467 абзаці десятому пункту 35 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 абзац перший пункту 55 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сім'ям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачуються протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n386 абзац другий пункту 55 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

== Встановлення інвалідності в період виплати допомоги ==
У разі коли в період виплати допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, дитині встановлено інвалідність, така допомога виплачується до дня встановлення інвалідності.

Органи медико-соціальної експертизи та заклади охорони здоров’я зобов’язані у '''триденний строк''' після встановлення дитині інвалідності надіслати уповноваженому органові за місцем проживання дитини '''медичний висновок''' про дитину з інвалідністю віком до 18 років ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF абзац сьомий Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]'').''

Контроль за фактом здійснення догляду за хворою дитиною здійснюється в межах повноважень працівниками центрів соціальних служб або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом ради об’єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нездійснення догляду за хворою дитиною центри соціальних служб або уповноважена особа, яка визначена виконавчим органом рад об’єднаних територіальних громад, у межах їх повноважень повинні '''протягом трьох днів''' подати органові соціального захисту населення пропозиції щодо призупинення виплати допомоги.
== Підстави припинення виплати допомоги==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, припиняється у разі:

* встановлення дитині інвалідності (досягнення дитиною 18 років);
* коли допомога призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* позбавлення отримувача допомоги волі за вироком суду;
* скасування рішення про усиновлення дитини або визнання його недійсним;
* звільнення опікуна чи піклувальника дитини від виконання їх обов’язків;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 426 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]).

== Підстави призупинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги особі, яка доглядає за хворою дитиною, призупиняється у разі:
* тимчасового влаштування хворої дитини на повне державне утримання за заявою отримувача такої допомоги;
* влаштування хворої дитини на повне державне утримання в разі відібрання хворої дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;
*нездійснення догляду за хворою дитиною ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#Text:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96,%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 426 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми]).
Виплата допомоги припиняється (призупиняється) за рішенням уповноваженого органу, який призначив допомогу, з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини (крім обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n403 абзацом другим пункту 42-6] ) ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF абзац чотирнадцятий пункту 426Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

У разі припинення дії обставин, передбачених абзацами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n404 третім-сьомим] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n412 одинадцятим-тринадцятим] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n403 пункту 42-6], виплата допомоги поновлюється з місяця, що настає за місяцем, в якому припинилася дія зазначених обставин, у разі звернення протягом місяця з письмовою заявою отримувача допомоги до уповноваженого органу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF абзац п'ятнадцятий пункту 426 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]).

Порядок здійснення реєстрації сільськогосподарської техніки

2025-11-16T21:57:38Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n15 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47-92-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року № 47 "Про затвердження зразків свідоцтва про реєстрацію машини, талона тимчасового обліку машини технічного талона транспортного засобу Збройних Сил, бланків та технічного опису бланків технічного талона транспортного засобу Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2009 року № 694 "Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62 "Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 434 "Про внесення змін до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0554-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21 березня 2013 року № 202 "Про затвердження Порядку організації та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері експлуатації та технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/434-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року №434 «Про внесення змін до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів»] '''введення воєнного чи надзвичайного стану''' ''(за згодою сторін може проводитися реєстрація на загальних умовах).''

Тимчасова реєстрація машин у період дії воєнного чи надзвичайного стану здійснюється державними інспекторами '''за місцем подання заяви власником машини '''(без урахування місцезнаходження юридичної особи або місця проживання (перебування) фізичної особи) протягом трьох робочих днів.

Для тимчасової реєстрації машини у період дії воєнного чи надзвичайного стану до заяви власника додаються:

1) копія документа, що підтверджує право власності;

2) документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);

3) копія документа, що посвідчує особу власника машини.

На машини, щодо яких було здійснено процедуру тимчасової реєстрації у період дії воєнного чи надзвичайного стану, видаються талони тимчасового обліку машини, що є дійсними в період дії воєнного чи надзвичайного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, та закріплюються нові номерні знаки або номерні знаки, які були в користуванні та на даний час не закріплені за іншими машинами. ''Протягом шести місяців із дня припинення або скасування дії воєнного чи надзвичайного стану особи, які експлуатують машини, що перебували на тимчасовій реєстрації в період дії воєнного чи надзвичайного стану, зобов’язані здійснити державну реєстрацію машин відповідно до вимог Закону України “Про дорожній рух” та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"].'' У разі встановлення факту обтяження такої машини чи подання документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів і баз даних під час державної реєстрації та/або машину не зареєстровано протягом шести місяців із дня припинення або скасування дії воєнного чи надзвичайного стану, така машина вважається незареєстрованою. ''Огляд машин, щодо яких реєстрація здійснюється за процедурою тимчасової реєстрації у період дії воєнного чи надзвичайного стану'', державними інспекторами та спеціалістами з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації ''проводиться за можливості''.
|}
== Загальний порядок здійснення реєстрації ==
Реєстрація сільськогосподарської техніки проводиться територіальними органами [https://dpss.gov.ua '''Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів'''] (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби).

Машина реєструється '''''протягом семи днів''''' на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі. '''До заяви додаються:'''

# Документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини;
# Документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби;
# Копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платників (для фізичної особи);
# Документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби);
# Свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі), крім відомчої реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку машин, стягнутих у дохід держави за судовим рішенням про застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”], яке набрало законної сили;
# Митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше;
# Акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-п#n10 пункту 14 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів"] (далі - Порядок);
# Висновок спеціаліста;
# '''Для машин, які реєструються вперше:'''
* декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/62-2013-%D0%BF#Text Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62;]
* сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-2011-%D0%BF#Text Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1367;]
* сертифікат затвердження типу, виданий на одиничні зразки машин органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1367-2011-%D0%BF#Text Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. №1367.]
10. Інші документи у випадках, визначених ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Порядком]'' .

'''Реєстрація та зняття з обліку машин здійснюються після отримання власником відповідного висновку спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації за встановленою Мінекономіки формою.'''

На кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ), зразки яких затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/47-92-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 року № 47] та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами.

На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

'''''Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. За фізичною особою - підприємцем машина реєструються як за фізичною особою'''''.

Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF '''Порядком''',] заносяться до книги реєстрації машин або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінекономіки, та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держпродспоживслужбою.

==== Строк та вартість надання послуги ====

* 7 днів (календарних)
* Безоплатне надання

'''У реєстрації машини може бути відмовлено:'''

'''''1) якщо машина:'''''
* не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством;
* не має ідентифікаційного номера.
'''2) у разі коли документи:'''
* подано не в повному обсязі;
* викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову;
* копії яких не засвідчені в установленому порядку;
* оформлено з іншими порушеннями закону.
'''21)''' '''якщо:'''
* у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів);
* машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста;
* в інших випадках, передбачених законом.

Реєстрація машин скасовується територіальним органом Держпродспоживслужби у разі встановлення факту, що подано підроблені документи, або факту знищення, підроблення ідентифікаційного номера машини, її складових частин (вузлів і агрегатів). Інформація про зазначені факти і такі документи негайно передаються до правоохоронних органів.

'''Куди звернутися, якщо відмовлено у наданні послуги?'''

===== Скаргу може подавати: оскаржувач, представник оскаржувача. =====

===== Органи, до яких оскаржується - Окружний адміністративний суд. =====
Реєстрація машини може також скасовуватися в інших випадках, передбачених законом, зокрема за рішенням суду.

Скасування реєстрації машин оформляється наказом територіального органу Держпродспоживслужби.

'''Номерний знак установлюється:'''
* на машині з кабіною - у лівому верхньому куті задньої стінки кабіни або в місці, передбаченому підприємством-виробником;
* на машині із знімною кабіною або без кабіни - на зовнішній частині крила лівого заднього колеса або в місці, передбаченому підприємством-виробником;
* на тракторному причепі - на кронштейні, встановленому під заднім бортом, у лівому куті.
Номерний знак машини або реєстраційний документ, що стали непридатними для використання, підлягають здачі до територіального органу Держпродспоживслужби. У цьому разі номерний знак або реєстраційний документ видається на підставі заяви власника машини.

'''Перереєстрація машин проводиться у разі зміни:'''
* прізвища, ім'я та по батькові, місця проживання (перебування) власника - фізичної особи, що підтверджується відповідними документами;
* місцезнаходження, організаційно-правової форми або найменування власника - юридичної особи, що підтверджується відповідними документами;
* типу машини у разі переобладнання або заміни складових частин (вузлів і агрегатів) з ідентифікаційними номерами, що підтверджується документами про правомірність придбання складових частин (вузлів і агрегатів);
* власника, у разі коли право власності на машини виникло на підставі судового рішення про застосування до фізичної або юридичної особи санкції, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#n24 пунктом 11 частини першої статті 4 Закону України “Про санкції”], яке набрало законної сили та за яким машини стягнуто в дохід держави.
Перереєстрація машин проводиться також у разі виникнення потреби у внесенні змін до графи "Особливі відмітки" реєстраційного документа або проведенні обміну реєстраційних документів, що прийшли у непридатний стан, а також після присвоєння ідентифікаційних номерів машинам (складовим частинам), які не мали таких номерів.

== Зняття з обліку машин ==
Зняття з обліку сільськогосподарської техніки проводиться територіальними Держпродспоживслужби.

З обліку машина знімається у зв'язку з її відчуженням чи вибракуванням '''''протягом семи днів''''' на підставі заяви власника або уповноваженої ним особи, до якої додаються:

# Документ, що посвідчує особу представника власника машини та його повноваження (у разі потреби);
# Свідоцтво про реєстрацію;
# Рішення власника про зняття машини з обліку (для юридичної особи);
# Копія згоди або дозволу на зняття машини з обліку відповідного суб'єкта управління майном (для державних та комунальних підприємств);
# Письмова згода співвласників на зняття машини з обліку, що засвідчується в установленому порядку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-п#n62 підпункту 1 пункту 8 Порядку] );
# Рішення загальних зборів колективного сільськогосподарського підприємства про зняття машини з обліку (для зняття з обліку машини, зареєстрованої з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-п#n63 підпункту 2 пункту 8 Порядку] );
# Засвідчене в установленому порядку рішення власника або суду про ліквідацію юридичної особи (для зняття з обліку машини у зв'язку з ліквідацією юридичної особи);
# Інші документи у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-%D0%BF Порядком.]

У разі зняття з обліку машини у зв’язку з відчуженням номерний знак власник здає до територіального органу Держпродспоживслужби. У свідоцтві про реєстрацію машини робиться запис ''"Знято з обліку для реалізації"''.

Для транспортування знятої з обліку машини територіальний орган Держпродспоживслужби видає номерний знак ''"Транзит"'', строк дії якого становить 30 діб, крім випадку, зазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/694-2009-п#n66 у підпункті 5 пункту 8 Порядку].

== Отримання посвідчення тракториста-машиніста ==
Посвідчення видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії.

Під час теоретичного іспиту перевіряються знання правил дорожнього руху і правил технічної експлуатації машин. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування машинами тих категорій, які заявлені для отримання посвідчення. 

'''Для складання теоретичного і практичного іспиту та отримання посвідчення тракториста-машиніста до інспекції подаються такі документи:'''

заява від особи;

диплом кваліфікованого робітника або свідоцтво про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації;

медичну довідку встановленого зразка про придатність до керування машинами;
дві фотокартки розміром 3x4 сантиметри, що відповідає віку особи на момент одержання нею посвідчення;

копія картки фізичної особи-платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів.

Крім зазначених документів до екзаменаційної комісії подається документ, що засвідчує особу, а для одержання дозволу на право керування машинами інших категорій також посвідчення тракториста-машиніста.

 '''Якщо особа не склала теоретичного або практичного іспиту, то нове посвідчення їй не видається, а попереднє вилучається, і повторний іспит призначається не раніш як через 10 днів.'''

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Правила створення та порядок реєстрації пасік

2025-10-11T12:33:39Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України "Про бджільництво"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 року за № 131/5322]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#n4 Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 282/35904]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 Правила заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2014 року за № 1202/25979]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text Порядок реєстрації пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 281/35903]
== Загальні положення по створенню (реєстрації) пасік ==
'''Па́сіка -''' господарство (ферма) для розведення бджіл. Пасікою називають кілька розміщених поруч вуликів та територію на якій вони розташовані, також пасіка може мати службові приміщення.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Детальніше див.:''' [[Зайняття бджільництвом|Зайняття бджільництвом.]]
== Позитивні моменти та вигоди реєстрації (узаконення) пасіки ==
'''''Законодавством закріплені переваги та вигоди, які надаються фермеру тільки після узаконення пасіки, а саме:'''''
# ''Отримання дотацій із державного та місцевих бюджетів.''
Тільки при наявності реєстраційних документів на пасіку є можливість отримання:
* державної допомоги у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання;
* пільгових кредитів, пов'язаних із веденням бджільництва;
* грантів міжнародних організацій.
2. ''Надання спрощеної процедури для продажу продукції бджільництва.'' Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

3. ''Отримання високих шансів для відшкодування збитків завданих пасіці.'' Для отримання відшкодування збитків у разі крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин необхідно визначити розмір шкоди, що можливо здіснити при реєстрації пасіки. Зареєстрована пасіка має відповідний документ, який точно фіксує кількість бджолосімей.

'''Детальніше див.:''' [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів|Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів.]]

4. ''Окремі можливості запобігання отруєння бджіл.'' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#n173 статті 37 Закону України "Про бджільництво"] інформування про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища та їх прогноз, а також про стан навколишнього природного середовища здійснює гідрометеорологічна служба в порядку, визначеному законодавством. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

За таких умов та на випадок отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.
==Перелік необхідних документів створенню (реєстрації) пасік==
#'''Заяву про реєстрацію пасіки''' до органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації за місцем розташування пасіки. У заяві зазначаються прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи) або найменування (для юридичної особи), адреса, контактні дані, місце розташування пасіки та кількість бджолосімей.
# '''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', який видається територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Паспорт є обов’язковим документом, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
# '''Копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків''' (для фізичної особи) або установчі документи (для юридичної особи).
# '''Документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою''', на якій розташована пасіка (витяг із Державного реєстру речових прав, договір оренди, акт на землю або письмова згода власника земельної ділянки).
# '''Схему (графічні матеріали) місця розташування пасіки''', на якій зазначено територію розміщення вуликів, орієнтовні межі ділянки, відстані до житлових будівель, водойм, доріг тощо. (Вимога не є обов’язковою в Законі, але часто застосовується на практиці органами місцевого самоврядування).
# '''Племінне свідоцтво (сертифікат)''' — подається лише у разі створення племінної пасіки або бджолорозплідника. Документ підтверджує походження та якість племінних бджіл (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#n93 статті 13 Закону України “Про бджільництво”]).
# '''Ветеринарне свідоцтво (форма № 1)''' — оформлюється у випадку '''перевезення (кочівлі) пасіки'''. Документ видається державним ветеринарним лікарем після клінічного огляду бджолосімей.

== Видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#n93 статті 13 Закону України "Про бджільництво"] з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряється печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління ветеринарної медицини і має порядковий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]).
=== Які документи необхідно підготувати? ===
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки (додаток) власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення. До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки. У заяві зазначаються:

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
* найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи - підприємця);
* місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи - підприємця);
* код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи - підприємця);
* контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text:~:text=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8) пункт 4, 5 Порядку реєстрації пасік, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]).

До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#Text:~:text=II.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки].

== Де отримати і форма звернення ==
За місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).

== Строк видачі ==
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасік

== Вартість ==
Не передбачено

== Чи потребує процедура повторення? ==
Паспорт підлягає заміні на новий після заповнення всіх його розділів, а також при зміні власника пасіки.
== Вимогі та перевірки під час реєстрації пасік ==
Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

'''Детальніше див.:''' [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]] стосовно облаштування та розмішення пасік.
==Вартість==
#Безоплатно
#Відповідно до договору оренди земельної ділянки
==Строки розгляду питання==
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
==Підстави для відмови==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути '''''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів''''', прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
==Порядок оскарження==
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
== Перереєстрація та внесення змін ==
При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом '''10 днів.'''

== Документи, які потрібні для реєстрації пасіки ==
Зразок заяви про реєстрацію пасіки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#n36 Додаток до Порядку реєстрації пасіки, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]).

== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: ==
Засвідчена заявником копія паспорта пасіки.

== Довідка про наявних бджолосімей ==
'''Для отримання довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів для отримання дотації за бджолосім’ї особі чи сімейним фермерським господарствам необхідно звернутись до:'''
* Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад;
* Центру надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання.
===== '''Як замовити послугу''' =====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

===== '''Хто може звернутися:''' фізична особа, фізична особа-підприємець. =====

===== '''Документи, що необхідно надати для отримання послуги:''' =====
* копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;
* копію рішення про державну реєстрацію потужності;
* копію довідки про відкриття поточного рахунка, виданої банком (суб’єкти господарювання);
* копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку (фізичні особи);
* копію паспорта громадянина України (фізичні особи);
* копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (фізичні особи);
* копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (форма № 24 (річна) на останню звітну дату на момент подання документів (суб’єкти господарювання, які є юридичними особами);
* довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи -підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).

== Умови і випадки надання ==
Видача довідки про утримання в господарстві бджолосімей здійснюється '''органом місцевого самоврядування.'''

Для чого може бути потрібна?

Для отримання дотації за бджолосім’ї заявнику необхідно одержати довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).

Документи, подані не в повному обсязі та оформлені з порушенням вимог законодавства, повертаються органами місцевого самоврядування протягом '''5 робочих днів'''.

Органи місцевого самоврядування '''до 15 жовтня''' складають відомість фізичних осіб та суб’єктів господарювання, які є власниками бджолосімей і мають право на отримання дотації за бджолосім’ї (далі - відомості на отримання дотації за бджолосім’ї), за формою, встановленою Мінагрополітики, та подають її структурним підрозділам.

== Результат та способи отримання результату ==
* Довідка про утримання в господарстві бджолосімей.
* Повідомлення про відсутність відповідної інформації.
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника.

== Строк та вартість надання послуги ==
Безоплатне надання такої довідки. Адміністративний збір не сплачується.

Строк надання - 1 день (календарний).
==Див. також==
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Правила створення та порядок реєстрації пасік

2025-10-11T11:43:16Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3852-12 Лісовий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1492-14 Закон України "Про бджільництво"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0379-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 379/1404]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0131-01 Інструкція щодо попередження та ліквідації хвороб бджіл, затверджена наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини від 30 січня 2001 року № 9, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 12 лютого 2001 року за № 131/5322]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#n4 Порядок видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 282/35904]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 Правила заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку, затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2014 року за № 1202/25979]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text Порядок реєстрації пасіки, затверджений наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04 березня 2021 року за № 281/35903]
== Загальні положення по створенню (реєстрації) пасік ==
'''Па́сіка -''' господарство (ферма) для розведення бджіл. Пасікою називають кілька розміщених поруч вуликів та територію на якій вони розташовані, також пасіка може мати службові приміщення.

Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Детальніше див.:''' [[Зайняття бджільництвом|Зайняття бджільництвом.]]
== Позитивні моменти та вигоди реєстрації (узаконення) пасіки ==
'''''Законодавством закріплені переваги та вигоди, які надаються фермеру тільки після узаконення пасіки, а саме:'''''
# ''Отримання дотацій із державного та місцевих бюджетів.''
Тільки при наявності реєстраційних документів на пасіку є можливість отримання:
* державної допомоги у розмірі до 25% для покриття витрат на обладнання;
* пільгових кредитів, пов'язаних із веденням бджільництва;
* грантів міжнародних організацій.
2. ''Надання спрощеної процедури для продажу продукції бджільництва.'' Щоб продати мед, пергу чи маточкове молочко на ринку потрібна довідка із місцевої ветеринарної лабораторії ринку про якість продуктів бджільництва. Пасічники, які зареєструвати бджолосім’ї, без зайвих труднощів пройдуть цю процедуру при наявності паспорта пасіки й на законних підставах зможуть реалізовувати мед.

3. ''Отримання високих шансів для відшкодування збитків завданих пасіці.'' Для отримання відшкодування збитків у разі крадіжки, стихійного лиха чи інших форс-мажорних обставин необхідно визначити розмір шкоди, що можливо здіснити при реєстрації пасіки. Зареєстрована пасіка має відповідний документ, який точно фіксує кількість бджолосімей.

'''Детальніше див.:''' [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів|Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів.]]

4. ''Окремі можливості запобігання отруєння бджіл.'' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#n173 статті 37 Закону України "Про бджільництво"] інформування про небезпечні, стихійні гідрометеорологічні явища та їх прогноз, а також про стан навколишнього природного середовища здійснює гідрометеорологічна служба в порядку, визначеному законодавством. Фізичні та юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через медіа попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.

За таких умов та на випадок отруєння бджіл на полях, їх власник зможете пред'явити агровиробнику претензії, у суді довести обґрунтованість своїх вимог щодо компенсації збитку.
==Перелік необхідних документів створенню (реєстрації) пасік==
#'''Заяву про реєстрацію пасіки''' до органу місцевого самоврядування або місцевої державної адміністрації за місцем розташування пасіки. У заяві зазначаються прізвище, ім’я, по батькові (для фізичної особи) або найменування (для юридичної особи), адреса, контактні дані, місце розташування пасіки та кількість бджолосімей.
# '''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', який видається територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Паспорт є обов’язковим документом, що підтверджує ветеринарно-санітарний стан пасіки.
# '''Копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків''' (для фізичної особи) або установчі документи (для юридичної особи).
# '''Документ, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою''', на якій розташована пасіка (витяг із Державного реєстру речових прав, договір оренди, акт на землю або письмова згода власника земельної ділянки).
# '''Схему (графічні матеріали) місця розташування пасіки''', на якій зазначено територію розміщення вуликів, орієнтовні межі ділянки, відстані до житлових будівель, водойм, доріг тощо. (Вимога не є обов’язковою в Законі, але часто застосовується на практиці органами місцевого самоврядування).
# '''Племінне свідоцтво (сертифікат)''' — подається лише у разі створення племінної пасіки або бджолорозплідника. Документ підтверджує походження та якість племінних бджіл (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#n93 статті 13 Закону України “Про бджільництво”]).
# '''Ветеринарне свідоцтво (форма № 1)''' — оформлюється у випадку '''перевезення (кочівлі) пасіки'''. Документ видається державним ветеринарним лікарем після клінічного огляду бджолосімей.
== Видача ветеринарно-санітарного паспорта пасіки ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1492-14#n93 статті 13 Закону України "Про бджільництво"] з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

'''Ветеринарно-санітарний паспорт пасіки''', видається районним (міським) управлінням ветеринарної медицини на пасіку незалежно від форми її власності і є документом, який засвідчує ветеринарно-санітарний стан пасіки. Паспорт підписується головним державним інспектором ветеринарної медицини району (міста) і завіряється печаткою районного (міського) управління державної ветеринарної медицини. Паспорт реєструється в журналі обліку районного (міського) управління ветеринарної медицини і має порядковий номер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1202-14 наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 серпня 2014 року № 288 "Про затвердження Правил заповнення, зберігання, списання ветеринарних документів та вимог до їх обліку"]).
=== Які документи необхідно підготувати? ===
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки (додаток) власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення. До заяви додається засвідчена заявником копія паспорта пасіки. У заяві зазначаються:

* прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи);
* найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) (для фізичної особи - підприємця);
* місцезнаходження (для юридичної особи), місце проживання (для фізичної особи - підприємця);
* код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) (для фізичної особи - підприємця);
* контактна інформація (номер телефону, адреса електронної пошти)(п. 4, 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#Text:~:text=%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%B8) Порядку реєстрації пасік, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338]).

До заяви додається заповнений та підписаний власником пасіки або уповноваженою ним особою паспорт пасіки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-21#Text:~:text=II.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%BF%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0,%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. Порядку видачі ветеринарно-санітарного паспорта пасіки].

=== Де отримати і форма звернення ===
За місцем проживання власника пасіки або місцезнаходженням пасіки в письмовій або електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).
=== Строк видачі ===
Видача паспорта пасіки здійснюється в день звернення за заявою про видачу паспорта пасіки
=== Вартість ===
Не передбачено
=== Чи потребує процедура повторення? ===
Паспорт підлягає заміні на новий після заповнення всіх його розділів, а також при зміні власника пасіки.
== Вимогі та перевірки під час реєстрації пасік ==
Під час реєстрації пасік проводиться їх обстеження районними (міськими) управліннями ветеринарної медицини. Дані обстежень заносяться у журнал обліку пасік у районному (міському) управлінні ветеринарної медицини.

'''Детальніше див.:''' [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]] стосовно облаштування та розмішення пасік.
==Куди звернутися==
*Державні адміністрації або сільські, селищні, міські ради - '''при реєстрації пасіки'''
*Державний департамент ветеринарної медицини''' – при перевезенні пасіки'''
*Районне (міське) управління ветеринарної медицини - '''при отриманні в''етеринарно-санітарного паспорта пасіки'''''
==Вартість==
#Безоплатно
#Відповідно до договору оренди земельної ділянки
==Строки розгляду питання==
Реєстрація пасіки проводиться за заявою про реєстрацію пасіки власника пасіки або уповноваженої ним особи в день звернення.
==Підстави для відмови==
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути '''''лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів''''', прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
==Порядок оскарження==
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.
== Перереєстрація та внесення змін ==
При зміні назви чи адреси пасіки її власник повинен проінформувати про це районне (міське) управління ветеринарної медицини протягом '''10 днів.'''
== Документи які потрібні для реєстрації пасіки ==
Зразок заяви про реєстрацію пасіки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0281-21#n4 Додаток до Порядку реєстрації пасіки, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 19 лютого 2021 року № 338].
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
Засвідчена заявником копія паспорта пасіки
== Довідка про наявних бджолосімей ==
'''Для отримання довідки про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів для отримання дотації за бджолосім’ї особі чи сімейним фермерським господарствам необхідно звернутись до:'''
* Виконавчих органів сільських, селищних, міських рад
* Центру надання адміністративних послуг відповідно до місця проживання
===== Як замовити послугу =====
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).
===== Хто може звернутися: фізична особа, фізична особа-підприємець =====
===== Документи, що необхідно надати для отримання послуги: =====
* копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки;
* копію рішення про державну реєстрацію потужності;
* копію довідки про відкриття поточного рахунка, виданої банком (суб’єкти господарювання);
* копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку (фізичні особи);
* копію паспорта громадянина України (фізичні особи);
* копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (фізичні особи);
* копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (форма № 24 (річна) на останню звітну дату на момент подання документів (суб’єкти господарювання, які є юридичними особами);
* довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи -підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).
===== Умови і випадки надання =====
Видача довідки про утримання в господарстві бджолосімей здійснюється '''органом місцевого самоврядування.'''

Для чого може бути потрібна?

Для отримання дотації за бджолосім’ї заявнику необхідно одержати довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи - підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства).

Документи, подані не в повному обсязі та оформлені з порушенням вимог законодавства, повертаються органами місцевого самоврядування протягом '''5 робочих днів'''.

Органи місцевого самоврядування '''до 15 жовтня''' складають відомість фізичних осіб та суб’єктів господарювання, які є власниками бджолосімей і мають право на отримання дотації за бджолосім’ї (далі - відомості на отримання дотації за бджолосім’ї), за формою, встановленою Мінагрополітики, та подають її структурним підрозділам.

===== Результат та способи отримання результату =====
* Довідка про утримання в господарстві бджолосімей
* Повідомлення про відсутність відповідної інформації
Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника.
=== Строк та вартість надання послуги ===
Безоплатне надання такої довідки. Адміністративний збір не сплачується

Строк надання - 1 день (календарні)
==Див. також==
* [[Зайняття бджільництвом]]
* [[Загибель бджіл внаслідок застосування отрутохімікатів]]
* [[Розміщення на земельних ділянках, облаштування та перевезення пасік]]
* [[Безпека праці в сільському господарстві]]
[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування, комерційну таємницю та торгівельну марку

2025-10-08T11:15:12Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_123 Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 pоку]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011 Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4196-20#Text Закон України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n494 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/236/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3689-12 Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 серпня 1993 року № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1716%2D2004%2D%EF&p=1104834154869809 Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v9324768-12#Text Лист Державної служби інтелектуальної власності України від 16 листопада 2012 року № 2-15/9324 "Про відповіді на інформаційні запити"]

== Комерційне найменування ==
'''Комерційне найменування''' - це позначення (назва), що ідентифікує юридичну особу або фізичну особу-підприємця у сфері господарського (підприємницького) обігу та дозволяє відрізняти їх діяльність від діяльності інших суб’єктів господарювання.

Право на комерційне найменування належить до '''об’єктів права інтелектуальної власності''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2532 статті 489–491 Цивільного кодексу України]) та '''виникає з моменту першого використання такого найменування'''.

Використання комерційного найменування іншою особою без згоди його власника, якщо це може ввести споживачів в оману щодо особи виробника або постачальника товарів чи послуг, є '''порушенням права інтелектуальної власності на комерційне найменування'''.

Таким чином, '''комерційне найменування''' - це '''засіб індивідуалізації суб’єкта господарювання''', який має '''немайнову та майнову правову охорону''', забезпечує '''правову визначеність його участі в цивільному обігу''' та '''захист від недобросовісної конкуренції'''.

=== Обсяг прав ===
Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов'язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.

Суб’єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані у встановленому законом порядку та громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Також, особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2568 частина четверта статті 489 Цивільного кодексу України]). Водночас відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/236/96-вр#n25 статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"] неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

'''Відмінність комерційного найменування від найменування юридичної особи'''

Юридична особа зобов’язана мати власне найменування та має право додатково використовувати комерційне найменування.

До структури найменування юридичної особи, на відміну від комерційного найменування, с[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n494 таттею 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] встановлюються певні вимоги.

Відомості про найменування юридичної особи містяться у [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань].

Найменування юридичної особи та її комерційне найменування виконують різні функції: найменування юридичної особи використовується для її офіційної ідентифікації у відносинах із державними, реєстраційними та фіскальними органами, тоді як комерційне найменування застосовується для індивідуалізації суб’єкта господарювання та вирізнення його на ринку серед інших учасників підприємницької діяльності.
{| class="wikitable"
|+
|'''Цікаво!''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v_521600-17 Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 28 лютого 2017 року № 01-06/521 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності"]
|}

=== Майнові права інтелектуальної власності ===
Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування визначаються '''Цивільним кодексом України''' і охоплюють комплекс повноважень, що забезпечують власнику можливість використовувати комерційне найменування у господарській діяльності та захищати його від неправомірного використання іншими особами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2573 статті 490 Цивільного кодексу України], до майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування належать:

* право на використання комерційного найменування;
* право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання;;
* іінші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом (зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2269 стаття 424 Цивільного кодексу України]).

Майнові права інтелектуальної власності на комерційне найменування передаються іншій особі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці права належать, або його відповідною частиною.

Чинність майнових прав інтелектуальної власності на комерційне найменування припиняється у разі [[Порядок ліквідації юридичної особи|ліквідації юридичної особи]] та з інших підстав, встановлених законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2579 стаття 491 Цивільного кодексу України]).

== Комерційна таємниця ==
'''Комерційна таємниця''' є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2626 стаття 505 Цивільного кодексу України]).

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

=== Перелік відомостей, які не становлять комерційну таємницю ===
Обмеження щодо застосування режиму комерційної таємниці встановлені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 1993 року № 611 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"].

Комерційну таємницю не становлять:

* установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
* інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
* дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
* відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
* документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
* інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
* документи про платоспроможність;
* відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
* відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Майнові права інтелектуальної власності на комерційну таємницю належать особі, яка правомірно визначила інформацію комерційною таємницею, якщо інше не встановлено договором.

=== Майнові права інтелектуальної власності ===
Майновими правами інтелектуальної власності на комерційну таємницю є:
* право на використання комерційної таємниці;
* виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;
* виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню або використанню комерційної таємниці;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2629 стаття 506 Цивільного кодексу України]).

== Торговельна марка ==
'''Торговельна марка''' - бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2582 стаття 492 Цивільного кодексу України]).

Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи. Право інтелектуальної власності на певну торговельну марку може належати одночасно кільком фізичним та (або) юридичним особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2584 стаття 493 Цивільного кодексу України]).

=== Набуття права власності на товарну марку (знак) ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2587 статті 494 Цивільного кодексу України] набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується '''свідоцтвом'''. Свідоцтво України на знак для товарів і послуг є офіційним охоронним документом, який видається від імені держави уповноваженим на це органом – [https://ukrpatent.org/uk/articles/bases2 Державним підприємством <nowiki>''</nowiki>Український інститут інтелектуальної власності"].

За подання заявки для отримання свідоцтва на товарну марку (знак) справляється збір у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1716%2D2004%2D%EF&p=1104834154869809 Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716].

=== Майнові права інтелектуальної власності ===
Майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:
* право на використання торговельної марки;
* виключне право дозволяти використання торговельної марки;
* виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;
* інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2591 стаття 495 Цивільного кодексу України]).
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.

=== Строк чинності права інтелектуальної власності ===
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними '''протягом десяти років''' з дати подання заявки на торговельну марку в установленому законом порядку, якщо інше не встановлено законом. Зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років у порядку, встановленому законом.

Дострокове припинення чинності майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку:

1. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку припиняється в установленому законом порядку достроково у зв'язку з перетворенням торговельної марки у загальновживане позначення певного виду товарів чи послуг.

2. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.

3. Якщо у зв'язку з достроковим припиненням чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельну марку завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на її використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n2600 стаття 497 Цивільного кодексу України]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п’ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/984_011#n1422 частини перша ст. 198 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року]).
|}

== Судова практика ==
{| class="wikitable"
!'''Правова позиція суду'''
!'''Рішення суду'''
|-
|Застосування штрафу Антимонопольним комітетом за порушення комерційної таємниці є правомірним, оскільки було доведено, що відомості, які були використані підприємством для господарської діяльності є комерційною таємницею іншого підприємства, яке самостійно визначає склад та обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту з дотриманням чинного законодавства
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/93149537 Постанова Верховного Суду від 23 листорада 2020 року у справі № 910/1759/19]
|-
|Обов’язок збереження та доведення вини працівника за розголошення комерційної таємниці покладається на роботодавця
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/84375461 Постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 359/10185/16-ц]
|-
|Роботодавець не надав жодного належного та допустимого доказу про неправомірне використання працівником у власних цілях комерційної таємниці належної йому як роботодавцю. Сам по собі факт входження працівником під час перебування у відпустці у корпоративну систему позивача не є доказом того, що вона здійснила розголошення комерційної таємниці позивача.
|[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80304725 Постанова Верховного Суду від 28 лютого 2019 року по справі № 752/5775/16-ц]
|-
|Щодо припинення використання комерційного (фірмового) найменування)
|[http://reyestr.court.gov.ua/Review/87559717 Постанова Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 904/2826/18]
|-
|Щодо дострокового припинення дії свідоцтва України на знак для товарів і послуг
|[http://reyestr.court.gov.ua/Review/82858256 Постанова Верховного Суду від 04 липня 2019 року у справі № 910/4947/18]
|}

==Див. також==
*[[Право інтелектуальної власності]]
*[[Захист прав інтелектуальної власності]]
*[[Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності]]
*[[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
*[[Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин]]
*[[Право інтелектуальної власності роботодавця на об'єкти інтелектуальної власності, створені працівниками]]
*[[Право інтелектуальної власності на торговельні марки]]
[[index.php?title=Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Верифікація та моніторинг державних виплат

2025-10-08T09:38:33Z

Pashchenko.Diana:

== Номативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/324-IX Закон України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16 Закон України "Про Державний реєстр виборців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закон України "Про захист персональних даних"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/661-15 Закон України "Про Державну прикордонну службу України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14 Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/136-2016-п#n1 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення верифікації та моніторингу державних виплат" від 18 лютого 2016 року № 136]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0360-21#Text Методика здійснення верифікації виплат по безробіттю, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 25 лютого 2021 року № 123, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22 березня 2021 року за № 360/35982]

== Поняття та види верифікації ==
'''Верифікація''' - комплекс заходів щодо збору та перевірки достовірності інформації, що визначена законодавством для призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат і впливає на визначення права на отримання та розмір таких виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.

'''''Примітка:''''' ''(державні виплати - пенсії, допомоги, пільги, субсидії, соціальні стипендії, інші виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування).''

Верифікація державних виплат здійснюється в інформаційно-аналітичній платформі шляхом застосування комплексу заходів із збору, проведення аналізу та порівняння параметрів інформації, отриманої від суб’єктів надання інформації, за кожним реципієнтом з подальшим визначенням відповідності інформації визначеним законодавством вимогам, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат, а також виявлення невідповідності даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/136-2016-п#n10 Порядок здійснення верифікації та моніторингу державних виплат] встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік державних виплат, що підлягають верифікації, затверджує орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що формують та реалізують державну політику у сфері надання відповідних державних виплат.

'''Верифікація державних виплат поділяється на:'''

'''1. Превентивну верифікацію''' - орган, що здійснює державні виплати, у разі звернення реципієнта за призначенням державних виплат формує запит в інформаційно-аналітичній платформі на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього в інформаційно-аналітичній платформі, та в режимі реального часу отримує підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, або рекомендацію щодо проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності, за наявності в інформаційно-аналітичній платформі інформації, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/324-IX#n82 статтею 13 Закон України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат"] .

У разі відсутності в інформаційно-аналітичній платформі інформації про реципієнта, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/324-IX#n82 статтею 13 Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат"], орган, що здійснює державні виплати, розглядає звернення реципієнта і призначає державні виплати відповідно до законодавства.

'''2. Поточну верифікацію''' передбачає систематичну діяльність з аналізу даних щодо реципієнтів, встановлення відповідності повідомленої реципієнтами інформації даним, що обробляються стосовно них в інформаційно-аналітичній платформі, з урахуванням змін соціального та фінансово-майнового стану реципієнтів, що можуть впливати на призначення, нарахування та/або здійснення державних виплат та їхній розмір.

''Під час поточної верифікації:''
* проводяться систематичні перевірки інформації про реципієнтів, які отримують державні виплати;
* здійснюється виявлення невідповідностей у джерелах інформації, що надається суб’єктами надання інформації, фактичним даним про реципієнта та/або вимогам законодавства, що впливають на визначення права на отримання та розмір державних виплат;
* проводиться аналіз даних, отриманих за допомогою інформаційно-аналітичної платформи.
'''3. Ретроспективну верифікацію''' передбачає верифікацію інформації про реципієнтів, яким завершено державні виплати за період, що не перевищує трьох років до дня завершення таких виплат та аналіз даних, отриманих за допомогою інформаційно-аналітичної платформи.

== Результати верифікації державних виплат ==
За результатами верифікації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, надає органам, що здійснюють державні виплати, підтвердження відповідності наданої реципієнтом інформації вимогам законодавства, що впливають на визначення його права на отримання та розмір державних виплат, під час здійснення превентивної верифікації або рекомендації щодо:
* проведення додаткової перевірки інформації, що містить невідповідності;
* усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
Орган, що здійснює державні виплати, опрацьовує отримані рекомендації у строк, '''що не перевищує 15 робочих днів з дня їх отримання'''.

За результатами опрацювання наданих рекомендацій орган, що здійснює державні виплати, приймає рішення щодо:
* призначення (перерахунку) державної виплати;
* припинення нарахування та/або здійснення державної виплати;
* поновлення нарахування та/або здійснення державної виплати;
* усунення невідповідностей даних у автоматизованих інформаційних системах, реєстрах, базах даних, володільцем, розпорядником та/або адміністратором яких є орган, що здійснює державні виплати.
'''''Варто знати:''''' ''Прийняття рішення про припинення державних виплат, а також про перегляд розміру або строку їх призначення приймається органом, що здійснює державні виплати, відповідно до законодавства, що регламентує здійснення державних виплат.''

У разі виявлення під час здійснення верифікації розбіжностей даних щодо реципієнтів у різних джерелах інформації орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, інформує суб’єктів надання інформації, які є володільцями, розпорядниками та/або адміністраторами автоматизованих інформаційних систем, реєстрів, баз даних інформації про реципієнтів, про виявлені факти таких розбіжностей для вжиття заходів відповідно до законодавства.

У разі виявлення недостовірної інформації, наданої реципієнтом, на підставі якої було призначено, нараховано та/або здійснено державні виплати, органи, що здійснюють державні виплати, надсилають таким реципієнтам вимогу щодо повернення неправомірно або надміру отриманої державної виплати.

Орган, що здійснює верифікацію та моніторинг державних виплат, після отримання інформації про прийняті рішення за результатами опрацювання рекомендацій органами, що здійснюють державні виплати:
* проводить моніторинг опрацювання рекомендацій, у тому числі аналіз врахування наданих рекомендацій органами, що здійснюють державні виплати;
* використовує інформацію, отриману за результатами проведеного аналізу результатів верифікації, під час бюджетного процесу.
У разі незгоди з рішенням, прийнятим органом, що здійснює державні виплати, реципієнт може оскаржити його у встановленому законом порядку.

'''''Примітка:''' (під час здійснення повноважень щодо верифікації та моніторингу державних виплат центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, має право отримувати з Реєстру інформацію про виборців, зокрема таку, що містить персональні дані).''

'''''Варто звернути увагу''''': Інформаційний обмін із суб’єктами надання інформації, крім обміну інформацією з обмеженим доступом, здійснюється через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/324-IX#n55 частина третя статті 8 Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат"]), яка набирає чинності після впровадження системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у промислову експлуатацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/324-IX#n144 пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про верифікацію та моніторинг державних виплат"]).

== Порядок вирішення спорів ==
'''Спори в разі відмови добровільно повернути неправомірно отримані державні виплати вирішуються у судовому порядку.'''
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]

Позовна давність

2025-09-18T11:15:43Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-13 Постанова пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів"]

== Поняття та види позовної давності ==
'''Позовна давність''' - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1413 ст. 256 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ)])''

Строки позовної давності можуть бути двох видів:
* загальна;
* спеціальна.

=== Загальний строк позовної давності ===
Загальний строк позовної давності встановлено '' у три роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 ст. 257 ЦКУ]).''

=== Спеціальна позовна давність ===
Спеціальна позовна давність, що встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин, може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Спеціальна позовна давність '''в один рік''' застосовується, зокрема, до вимог:

1) про стягнення неустойки (штрафу, пені);

2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у медіа або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості;

3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 ст. 362 ЦКУ]);

4) у зв'язку з недоліками проданого товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 ст. 681 ЦКУ]);

5) про розірвання договору дарування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 ст. 728 ЦКУ]);

6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4393 ст. 925 ЦКУ]);

7) про оскарження дій виконавця заповіту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 ст. 1293 ЦКУ]);

8) про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

Позовна давність '''у чотири роки''' застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 ст. 258 ЦКУ]).''

Перелік підстав застосування спеціальної позовної давності, що міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 ст. 258 ЦКУ], не є вичерпним і може знаходити продовження у відповідних нормах ЦК (наприклад, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 ст. 786 ЦКУ]) та інших законів.

Незважаючи на те, що строки позовної давності встановлені законом, вони можуть бути збільшені за домовленістю сторін, укладеною в письмовій формі. Однак вказане положення не надає сторонам права змінювати порядок обчислення позовної давності.

== Обчислення позовної давності ==
Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статтями 253-255 ЦКУ].

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки позовної давності, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257] , [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1417 258], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 728], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 786], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293 Цивільного кодексу України], продовжуються на строк дії такого карантину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 пункти 12-14 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України]).
|}

== Початок перебігу позовної давності==
* Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
* Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства.
* Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання.
* У разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.
* За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.
* За регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.
* Перебіг позовної давності за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави починається від дня набуття оспорюваних активів відповідачем.
* Перебіг позовної давності за вимогами щодо витребування чи визнання права щодо нерухомого майна, переданого з державної або комунальної власності у приватну власність, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, починається від дня державної реєстрації права власності першого набувача або дати передачі першому набувачеві нерухомого майна, щодо якого на момент такої передачі законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності.
* Винятки з правил, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1437 частинами першою та другою ст. 261 ЦКУ], можуть бути встановлені законом.

== Зупинення перебігу позовної давності ==
'''Перебіг позовної давності зупиняється:'''

1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1448 ст. 263 ЦКУ]).
== Переривання перебігу позовної давності==
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1456 ст. 264 ЦКУ]).

== Перебіг позовної давності у разі залишення позову без розгляду ==
Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Якщо суд залишив без розгляду позов, пред'явлений у кримінальному провадженні, час від дня пред'явлення позову до набрання законної сили судовим рішенням, яким позов було залишено без розгляду, не зараховується до позовної давності.

'''Якщо частина строку, що залишилася, є меншою ніж шість місяців, вона подовжується до шести місяців ('''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1461 ст. 265 ЦКУ]''').'''

== Застосування позовної давності до додаткових вимог ==
Зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1466 ст. 266 ЦКУ].

== Наслідки спливу позовної давності==
Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1468 ст. 267 ЦКУ]).

== Вимоги, на які позовна давність не поширюється==
Позовна давність не поширюється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1474 ст. 268 ЦКУ]): 1) на вимогу, що випливає із порушення особистих немайнових прав, крім випадків, встановлених законом; 2) на вимогу вкладника до банку (фінансової установи) про видачу вкладу; 3) на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, крім випадків завдання такої шкоди внаслідок недоліків товару, що є рухомим майном, у тому числі таким, що є складовою частиною іншого рухомого чи нерухомого майна, включаючи електроенергію; 4) на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування); 5) на вимогу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних резервів, стосовно виконання зобов’язань, що випливають із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3310-20#Text Закону України "Про державні резерви"]; 6) на вимогу про визнання недійсним правочину, предметом якого є відчуження гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини, на який поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/500-17 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків"], про визнання недійсним свідоцтва про право власності на такий гуртожиток як об’єкт нерухомого майна та/або його частини, про визнання недійсним акта передачі такого гуртожитку як об’єкта нерухомого майна та/або його частини до статутного капіталу (фонду) товариства (організації), створеного у процесі приватизації (корпоратизації) колишніх державних (комунальних) підприємств.

Крім того, '''позовна давність не застосовується''' до позовів власника про усунення будь-яких порушень свого права, не пов'язаних із неправомірним позбавленням володіння (негаторних позовів), оскільки правопорушення триває у часі.

Зазначений перелік не є вичерпним, законом можуть бути встановлені й інші вимоги, на які не поширюється позовна давність.

== Див. також ==
* [[Поновлення строків позовної давності в цивільному судочинстві]]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Органічне виробництво: виготовлення, маркування, продаж

2025-09-18T08:23:15Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#Text Закон України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/970-2019-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 970 "Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0261-19#Text Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 22 лютого 2019 року № 67 "Про затвердження державного логотипа для органічної продукції", зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14 березня 2019 року за № 261/33232]

== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#n6 Статтею 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"] закріплено визначення понять:
* '''''органічна продукція''''' - сільськогосподарська продукція, у тому числі харчові продукти та корми, отримані в результаті органічного виробництва;
* '''''органічне виробництво''''' - сертифікована діяльність, пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції (у тому числі всі стадії технологічного процесу, а саме первинне виробництво (включаючи збирання), підготовка, обробка, змішування та пов’язані з цим процедури, наповнення, пакування, переробка, відновлення та інші зміни стану продукції), що провадиться із дотриманням вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.
'''Органічна продукція підлягає сертифікації''' (перевірка та встановлення відповідності виробництва та/або обігу продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції) та відповідно наявність сертифікату вирізняє такий товар серед інших (документальне підтвердження відповідності органічного виробництва та/або обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що видається органом сертифікації). Такі товари підлягають обов’язковому маркуванню.

'''''Маркування''''' - інформація про органічну продукцію, у тому числі державний логотип для органічної продукції, нанесена на етикетку, упаковку, тару, контейнер, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш або на інші елементи упаковки, що супроводжує таку продукцію або посилаться на неї відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#n6 ст. 1 Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"]).

Тобто, ''на етикетці органічної продукції має обов’язково бути розміщений спеціальний логотип'' (затверджений наказом Мінагрополітики від 22.02.2019 №67 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0261-19#n21 "Про затвердження державного логотипа для органічної продукції"]).

'''Державний логотип''' для органічної продукції (далі – державний логотип) складається з графічного зображення та напису, які поміщені у квадрат. Графічне зображення складається з двох кругів однакового радіуса, які перетинаються і находять один на інший таким чином, що крайня права точка лівого круга віддалена від крайньої правої точки правого круга на відстань, що становить 10/11 радіуса круга. Центри кругів розташовані на одній уявній горизонтальній прямій лінії. Площина, яка в результаті часткового накладання кругів один на одного є спільною для обох кругів (далі - спільна площина), має зелений колір та утворює фігуру у вигляді листка рослини. Частина круга, розташованого з лівого боку, яка не належить до спільної площини, має жовтий колір, а частина круга, розташованого з правого боку, яка не належить до спільної площини,- блакитний. Напис розміщується під графічним зображенням державного логотипа та складається зі слів "ОРГАНІЧНИЙ ПРОДУКТ" або його еквівалента англійською мовою "ORGANIC PRODUCT".

Дизайн та відтворення логотипа підпорядковані чітким вимогам до кольорів, пропорцій і шрифтів, які забезпечують його впізнаваність і стандартизацію. Квадрат, в якому розміщено графічний елемент та напис, має зелений контур, товщина якого пропорційна радіусу кругів. Для кольорового друку використовуються конкретні відтінки: жовтий (Pantone 102 C), зелений (Pantone 376 C), блакитний (Pantone 2995 C) і білий (100% Pantone Trans. White). У разі необхідності чорно-білого відтворення логотип також може бути відтворений з дотриманням пропорцій відтінків сірого.

Державний логотип може наноситися на будь-яку упаковку, етикетку (стікер), споживчу тару, контретикетку, кольєретку, ярлик, пробку, листок-вкладиш, документ, повідомлення, інші елементи упаковки, що супроводжують органічну продукцію чи належать до неї.

'''Забороняється''' маркування державним логотипом для органічної продукції сільськогосподарської продукції, що була отримана не в результаті органічного виробництва або є продукцією перехідного періоду, а також використання під час маркування такої продукції будь-яких позначень та написів "органічний", "біодинамічний", "біологічний", "екологічний", "органік" та/або будь-яких однокореневих та/або похідних слів від цих слів з префіксами "біо-", "еко-" тощо будь-якими мовами.

Наявність зображення Державного логотипа підтверджує, що виробник органічної продукції пройшов спеціальну сертифікацію і має відповідні документи.

== Порядок здійснення органічного виробництва ==

==== Суб’єкти ринку органічної продукції: ====
'''''Оператор -''''' юридична особа чи фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом та/або обігом продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

'''''Орган сертифікації''''' - підприємство, установа, організація чи їхній відокремлений підрозділ, що має право на проведення сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції і внесений до Реєстру органів сертифікації.

'''''Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів''''' здійснює державний контроль (нагляд) у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції.

''До галузей органічного виробництва належать ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#n145 ст. 13 Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"]):''

* органічне рослинництво (у тому числі насінництво та розсадництво);
* органічне тваринництво (у тому числі птахівництво, бджільництво);
* органічне грибівництво (у тому числі вирощування органічних дріжджів);
* органічна аквакультура;
* виробництво органічних морських водоростей;
* виробництво органічних харчових продуктів (у тому числі органічне виноробство);
* виробництво органічних кормів;
* заготівля органічних об’єктів рослинного світу.

'''''Загальними вимогами до органічного виробництва є:'''''
* відокремлення у часі або просторі виробництва та зберігання органічної продукції, у тому числі ведення обліку такої продукції, від виробництва та зберігання неорганічної продукції і продукції перехідного періоду;
* використання технологій, що відповідають вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
* використання переважно відновлюваних ресурсів та власних ресурсів, у тому числі продуктів переробки відходів та побічної продукції рослинного та тваринного походження, за умови що вони відповідають вимогам до органічного виробництва;
* використання технологій, що не завдають шкоди здоров’ю людей, рослинам, добробуту тварин, запобігають забрудненню навколишнього природного середовища або мінімізують його;
* використання харчових добавок, мікроелементів та добавок для технологічних цілей у гранично допустимих кількостях, визначених законодавством у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
* використання води як інгредієнта органічної продукції, що відповідає вимогам, встановленим законодавством до води питної;
* заборона змішування одних і тих самих органічних і неорганічних інгредієнтів в одному органічному продукті.
Особа, яка має намір перейти на органічне виробництво або здійснювати обіг органічної продукції, може обрати будь-який орган сертифікації та укласти з ним договір на проведення сертифікації.

Особа має право укладати договір на проведення сертифікації ''лише з одним'' органом сертифікації в межах відповідної галузі органічного виробництва та обігу органічної продукції. У разі сертифікації органічного виробництва за нормами та стандартами, визнаними в іноземних державах або міжнародних організаціях, особа має право додатково укласти договір з органом іноземної сертифікації ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#n396 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"]'' '')''.

Процес сертифікації розпочинається з дати підписання договору на проведення сертифікації між органом сертифікації і особою.

У процесі сертифікації за результатами перевірки та визначення відповідності усіх стадій виробництва та обігу органічної продукції вимогам законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції органом сертифікації ухвалюється вмотивоване рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.

На підставі рішення про видачу сертифіката органом сертифікації видається сертифікат.

'''Строк дії''' сертифіката становить ''15 місяців'' з дати його видачі.

'''У сертифікаті обов’язково зазначаються:'''
* прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця/ найменування юридичної особи;
* код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб);
* галузь (галузі) органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;
* визначення статусу продукції (органічна/перехідного періоду) та її асортимент;
* дата видачі сертифіката та дата закінчення строку його дії;
* інформація про орган сертифікації, що видав сертифікат.

== Маркування органічних продуктів. ==
'''Продукт''' дозволяється маркувати як органічний продукт, якщо він вироблений відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції і містить '''не менше ніж 95 відсотків''' органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження (за вагою без урахування частки води та кухонної солі) та '''не більше 5 відсотків''' (за вагою) неорганічних інгредієнтів, внесених до Переліку речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2496-19#n509 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції"])''.

Органічне виробництво такого продукту підтверджується сертифікатом.

Під час маркування '''неорганічної продукції''' у переліку інгредієнтів продукту можуть зазначатися складники, отримані у результаті органічного виробництва, лише у разі якщо відсоток таких складників перевищує '''2 відсотки'''. У такому разі у переліку інгредієнтів обов’язково зазначається відсоток складників (за вагою без урахування частки води та кухонної солі), отриманих у результаті органічного виробництва, до загальної кількості складників. При цьому інформація про такі складники має відображатися літерами такого самого кольору і розміру, що і решта інформації у переліку інгредієнтів.

Органічна продукція, що вводиться в обіг та реалізується, повинна '''''маркуватися державним логотипом''''' для органічної продукції.

Обов’язковим елементом маркування органічної продукції є '''''кодовий номер''''', що розміщується під державним логотипом для органічної продукції та містить:
* акронім, що ідентифікує державу походження;
* напис "organic";
* реєстраційний код органу сертифікації, що здійснив сертифікацію органічного виробництва.
Під час маркування '''органічної продукції''' відповідно до законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції дозволяється додатково використовувати інші логотипи, запроваджені операторами, що здійснюють виробництво, реалізацію органічної продукції, чи їхніми об’єднаннями, якщо вони не заборонені законом.

[[index.php?title=Категорія:Екологічне право]]
[[index.php?title=Категорія:Аграрне право]]

Порядок припинення стягнення аліментів на дитину

2025-09-15T18:36:11Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]
== Підстави припинення сплати аліментів ==
=== Письмова домовленість (угода) ===
'''При наявності письмової домовленості (угоди) між сторонами''' про визначення сплати аліментів на дитину (дітей), загальними підставами припинення сплати аліментів визначається безпосередньо умовами договору (смерть осіб; закінчення терміну дії договору; форс-мажорні обставини, тощо). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n967 ст. 189 СК України], батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені Сімейним кодексом України. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
=== Стягнення аліментів у судовому порядку ===
'''При наявності рішення суду про стягнення аліментів:'''
* '''у разі досягнення дитиною повноліття''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912 ч. 1 ст. 180 СК України]);
* '''у зв’язку із зміною місця проживання дитини, фактичним проживання з другим із батьків або законним представником''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ст. 181 СК України]);
''Місце проживання дитини визначається:'' - яка не досягла десяти років - за згодою батьків; - яка досягла десяти років - за спільною згодою батьків та самої дитини; - якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років - визначається нею самою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n767 (ст. 160 СК України)]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n912 Статтею 180 СК України] передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. '''Аліменти сплачуються тому з батьків з ким проживають діти'''.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n914 ч.2, ч.3 ст. 181 СК України,] за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду '''кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються''' у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі '''за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n987 Статтею 192 СК України] визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України.

Згідно вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n905 ст. 179 Сімейного кодексу України], аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання. Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.
* '''якщо дохід дитини набагато перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n963 ч. 1 ст. 188 СК України]). Батьки можуть бути звільнені від обов'язку утримувати дитину тільки за рішенням суду. Якщо дитина перестала отримувати дохід або її дохід зменшився, заінтересована особа має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n963 ст. 188 СК України]);
* '''у разі досягнення повнолітньою дитиною 23-річного віку, якщо вона продовжує навчання та знаходяться на утриманні батьків''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 ч. 1 ст. 199 СК України]);

* '''у разі припинення навчання повнолітньою дитиною''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 ч. 2 ст. 199 СК України]);

* '''у разі неможливості батьків надавати матеріальну допомогу повнолітній дитині, яка продовжує навчання''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1020 ч. 1 ст. 199 СК України]);

* '''у разі усиновлення дитини''', так як з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n1203 ст. 232 СК України]);

* '''у разі смерті дитини або платника аліментів''';

* '''у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно'''. Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. Набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно. У разі укладення такого договору той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується самостійно утримувати її. Укладення договору не звільняє того з батьків, хто проживає окремо, від обов'язку брати участь у додаткових витратах на дитину. На майно, одержане за договором відповідно до частини першої цієї статті, не може бути звернене стягнення. Майно, одержане дитиною за цим договором, може бути відчужене до досягнення нею повноліття лише з дозволу органу опіки та піклування ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n971 ст. 190 СК України]).
== Судовий порядок врегулювання ==
У разі наявності однієї із істотних підстав, особа з якої стягуються аліменти на дитину/дітей, має право звернутися до суду у рамках позовного провадження з позовною заявою про припинення стягнення аліментів.
== Куди звертатися ==
Для подачі заяви потрібно звертатися в міський чи районний суд, за місцем проживання або перебування відповідача.
== Вартість ==
За подання позовної заяви немайнового характеру, в порядку позовного провадження фізична особа повинна сплатити 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 підпункт 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
== Письмові докази ==
Крім самої заяви необхідно надати письмові докази, які б підтверджували викладені позовні вимоги. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6592 ст. 77 ЦПК України], належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

''Такими доказами можуть бути, наступні документи:''
* копія свідоцтва про народження дитини/дітей;
* копія свідоцтва про укладення шлюбу/копія свідоцтва про розірвання шлюбу/ копія рішення про розірвання шлюбу;
* копія паспорту сторін;
* копія картки фізичної особи-платника податків сторін;
* акт обстеження умов проживання;
* довідка з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;
* заява дитини до служби у справах дітей про намір проживати з одним із батьків;
* копія рішення суду або служби у справах дітей про визначення місця проживання дитини;
* довідка з навчального закладу дитини;
* пояснення свідків;
* службова характеристика;
* довідка про доходи з місця роботи/навчання;
* інформація про наявність житла, тощо.
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Діти]]

Строки військової служби та звільнення з військової служби

2025-08-19T19:51:54Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#Text Указ Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Основні поняття ==
'''Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів''' є обов'язком громадян України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4384 ст. 65 Конституції України]).

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац четвертий частини першої ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")].

'''Особливий період''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%3B абзац п'ятий частини першої статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Демобілізація''' - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац шостий частини першої ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

== Строки військової служби ==
=== Строки базової військової служби ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
* в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка''';'''
* під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
=== Строки служби за контрактом ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
* ''для осіб рядового складу - 3 роки;''
* ''для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;''
* ''для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;''
* для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років.
'''Для осіб офіцерського складу з числа:'''
* ''військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:''
1) спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;

2) іншими спеціальностями - 5 років;
* ''громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;''
* ''для інших громадян - від 1 до 5 років.''
'''Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини'''

строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частини другої ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] .

'''Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'''

які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частини другої ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] .

Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).

'''Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:'''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - '''на 3 роки''';''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - '''на строк від 3 до 5 років''';''
* ''для осіб офіцерського складу - '''на строк від 5 до 10 років'''.''
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 2 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

'''Зверніть увагу!''' '''Під час дії особливого періоду''' для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 1 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
=== Строки служби за призовом ===
'''Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні''':
* ''для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.''
'''Під час дії особливого періоду:'''

1) '''для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", ""д", "е", "є", "з", "и" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];''
* до ''дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
2) '''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
3) '''в особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану,''' військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною четвертою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"]

'''''Звертаємо увагу!!!''' До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.''
== Звільнення з військової служби ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
# '''У запас''' - якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
# '''У відставку''' - якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.[[:Категорія:Ветерани війни та учасники АТО|учасники]]
=== '''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:''' ===
* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Кабінетом Міністрів України;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
'''''Зверніть увагу!'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 "Про загальну мобілізацію"], та дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], військовослужбовці строкової військової служби, '''''строк військової служби яких''''', встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною першою статті 23 цього Закону], '''''закінчився під час дії воєнного стану''''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 дев'ятої статті 23 цього Закону], як виняток, '''''звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України'''''. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:''' ===
* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання (крім позбавлення військового звання у період дії воєнного стану);
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):''' ====
* у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
1) військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

2) військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

3) один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

4) військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

5) наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

6) військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України];

7) військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

8) утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;

9) виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;

10) виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

11) наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

12) у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

13) необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд;

14) необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд .
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
==== ''' Під час дії воєнного стану:''' ====

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я: - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; - за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): 1) військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю; 2) військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; 3) дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; 4) перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; 5) військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України]; 6) військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років; 7) виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати; 8) утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; 9) виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати; 10) необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи; 11) необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; 12) необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 13) необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 14) у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами; 15) якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану; 16) якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

=== '''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, крім випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права обіймати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"];
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку з призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): 1) військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю; 2) військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; 3) один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; 4) військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років; 5) наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; 6) військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України]; 7) військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років; 8) утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи; 9) виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати; 10) виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати; 11) наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати; 12) у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами; 13) необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд; 14) необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"];
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. частиною шостою статті 202 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу'''"'''], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n916 частиною першою статті 212 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу'''"'''] ;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 абзаці другому підпункту "й" частиною п’ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];

* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;
* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України), але не раніше шести місяців проходження ними безперервної військової служби;
* у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку з обранням народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

'''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): 1) військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю; 2) військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку; 3) дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років; 4) перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці; 5) військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України]; 6) військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років; 7) виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати; 8) утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; 9) виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати; 10) необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи; 11) необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів; 12) необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 13) необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; 14) у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами; 15) якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану; 16) якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

=== '''Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* за власним бажанням;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"] ;
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): 1) військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років; 2) виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері); 3) утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи; 4) необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду; 5) наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи; 6) необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; 7) наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років; 8) виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років; 9) виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність; 10) військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю; 11) один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1682-18#n5 частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади"];
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8233 статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України] випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

==== '''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану::''' ====
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
== Строки взяття на військовий облік, осіб звільнених із військової служби ==
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік.
== Дивись також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Строки військової служби та звільнення з військової служби

2025-08-19T09:13:24Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#Text Указ Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Основні поняття ==
'''Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів''' є обов'язком громадян України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4384 ст. 65 Конституції України]).

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац четвертий частини першої ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")].

'''Особливий період''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%3B абзац п'ятий частини першої статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Демобілізація''' - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац шостий частини першої ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

== Строки військової служби ==
=== Строки базової військової служби ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
* в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка''';'''
* під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
=== Строки служби за контрактом ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
* ''для осіб рядового складу - 3 роки;''
* ''для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;''
* ''для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;''
* для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років.
'''Для осіб офіцерського складу з числа:'''
* ''військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:''
1) спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;

2) іншими спеціальностями - 5 років;
* ''громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;''
* ''для інших громадян - від 1 до 5 років.''
'''Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини'''

строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частини другої ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] .

'''Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'''

які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частини другої ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] .

Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).

'''Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:'''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - '''на 3 роки''';''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - '''на строк від 3 до 5 років''';''
* ''для осіб офіцерського складу - '''на строк від 5 до 10 років'''.''
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 2 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

'''Зверніть увагу!''' '''Під час дії особливого періоду''' для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 1 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
=== Строки служби за призовом ===
'''Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні''':
* ''для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.''
'''Під час дії особливого періоду:'''

1) '''для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", ""д", "е", "є", "з", "и" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частини третьої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];''
* до ''дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
2) '''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 пунктом 3 частини п’ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
3) '''в особливий період, крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану,''' військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною четвертою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"]

'''''Звертаємо увагу!!!''' До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.''
== Звільнення з військової служби ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статтею 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
# '''У запас''' - якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
# '''У відставку''' - якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.[[:Категорія:Ветерани війни та учасники АТО|учасники]]
=== '''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:''' ===
* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Кабінетом Міністрів України;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
'''''Зверніть увагу!'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 "Про загальну мобілізацію"], та дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], військовослужбовці строкової військової служби, '''''строк військової служби яких''''', встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною першою статті 23 цього Закону], '''''закінчився під час дії воєнного стану''''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 дев'ятої статті 23 цього Закону], як виняток, '''''звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України'''''. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:''' ===
* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання (крім позбавлення військового звання у період дії воєнного стану);
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):''' ====
* у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):
1) військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

2) військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

3) один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

4) військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;

5) наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;

6) військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n641 частини першої статті 135 Сімейного кодексу України];

7) військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

8) утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I або II групи;

9) виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;

10) виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

11) наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;

12) у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;

13) необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I чи II групи, за умови що така особа є членом сім’ї військовослужбовця першого ступеня споріднення та відсутності інших членів сім’ї, які здійснюють постійний догляд;

14) необхідність здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками, які за висновком медико-соціальної експертної комісії, лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд .
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
* у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
==== ''' Під час дії воєнного стану:''' ====

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

=== '''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років.

'''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

=== '''Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* за власним бажанням;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

* ґ) через службову невідповідність;
* д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

==== '''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану::''' ====
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
== Строки взяття на військовий облік, осіб звільнених із військової служби ==
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік.
== Дивись також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Строки військової служби та звільнення з військової служби

2025-08-19T05:52:21Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#Text Указ Президента України від 07 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Основні поняття ==
'''Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів''' є обов'язком громадян України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#n4384 ст. 65 Конституції України]).

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац четвертий частини першої ст.1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію")].

'''Особливий період''' - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%3B абзац п'ятий частини першої статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Демобілізація''' - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 абзац шостий частини першої ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

== Строки військової служби ==
=== Строки базової військової служби ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
* в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка''';'''
* під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
=== Строки служби за контрактом ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
* ''для осіб рядового складу - 3 роки;''
* ''для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;''
* ''для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;''
* для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років.
'''Для осіб офіцерського складу з числа:'''
* ''військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:''
1) спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;

2) іншими спеціальностями - 5 років;
* ''громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;''
* ''для інших громадян - від 1 до 5 років.''
'''Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини'''

строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частини другої ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] .

'''Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'''

які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частини другої ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] .

Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).

'''Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:'''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - '''на 3 роки''';''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - '''на строк від 3 до 5 років''';''
* ''для осіб офіцерського складу - '''на строк від 5 до 10 років'''.''
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 2 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

'''Зверніть увагу!''' '''Під час дії особливого періоду''' для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 1 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
=== Строки служби за призовом ===
'''Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні''':
* ''для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.''
'''Під час дії особливого періоду:'''

1) '''для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", ""д", "е", "є", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* до ''дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;''
2) '''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
3) '''в особливий період (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''' військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".]

'''''Звертаємо увагу!!!''' До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.''
== Звільнення з військової служби ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
# '''У запас''' - якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
# '''У відставку''' - якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
=== '''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
# за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
'''''Зверніть увагу!'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 "Про загальну мобілізацію"], та дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], військовослужбовці строкової військової служби, '''''строк військової служби яких''''', встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною першою статті 23 цього Закону], '''''закінчився під час дії воєнного стану''''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 дев'ятої статті 23 цього Закону], як виняток, '''''звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України'''''. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
# через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
# у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
# у зв’язку з припиненням громадянства України.
=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):''' ====
* у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
==== ''' Під час дії воєнного стану:''' ====

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

=== '''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років.

'''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

=== '''Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* за власним бажанням;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

* ґ) через службову невідповідність;
* д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

==== '''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану::''' ====
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
== Строки взяття на військовий облік, осіб звільнених із військової служби ==
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік.
== Дивись також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на базову військову службу]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Поділ спадщини між спадкоємцями

2025-08-09T15:54:02Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільник кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
* забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
|}

== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 статті 1216 Цивільного кодексу України], '''спадкуванням''' є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за [[Спадкування за заповітом|заповітом]] чи за [[Спадкування за законом|законом]] має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом '''шести місяців''' після смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї.

Якщо декілька спадкоємців приймають спадщину, то така спадщина підлягає поділу.

== Розмір часток ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5915 статті 1267 Цивільного кодексу України] частки у спадщині кожного із спадкоємців '''за законом''' є рівними. Спадкоємці за усною угодою між собою, якщо це стосується рухомого майна, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5974 статті 1278 Цивільного кодексу України] частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

'''Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі'''.

Спадкоємці за письмовою угодою між собою, посвідченою нотаріусом, якщо це стосується нерухомого майна або транспортних засобів, можуть змінити розмір частки у спадщині когось із них.

== Договір про поділ спадщини ==
Якщо спадкоємці дійшли згоди про поділ спадщини, вони мають право укласти відповідний договір.

''Предметом'' договору є спадкове майно. До нього входять всі речі, права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Щодо форми, то такий договір має бути укладено письмово і нотаріально посвідчено.

Сторонами в договорі будуть виступати спадкоємці. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5710 статті 1222 Цивільного кодексу України] спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

== Переважне право окремих спадкоємців на виділ їм спадкового майна в натурі ==

Спадкоємці, які протягом не менш як одного року до часу відкриття спадщини проживали разом із спадкодавцем однією сім'єю, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в розмірі частки у спадщині, яка їм належить.

Спадкоємці, які разом із спадкодавцем були співвласниками майна, мають переважне право перед іншими спадкоємцями на виділ їм у натурі цього майна, у межах їхньої частки у спадщині, якщо це не порушує інтересів інших спадкоємців, що мають істотне значення відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5977 статті 1279 Цивільного кодексу України].

== Перерозділ спадщини ==
Загальний порядок перерозподілу спадщини в Україні регулюється Цивільним кодексом України, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5980 статтею 1280], яка встановлює правила перерозподілу спадщини між спадкоємцями після спливу строку для її прийняття.

Якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці, вона підлягає перерозподілу між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5939 частина друга і третя статті 1272 Цивільного кодексу України]). Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

== Поділ спадщини в судовому порядку ==

У випадку якщо спадкоємці не згодні в добровільному порядку вирішити питання про поділ спадщини, то таке питання може бути вирішене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування"] при поділі спадщини між спадкоємцями необхідно враховувати правило [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5974 частини першої статті 1278 ЦК України], яка передбачає, що якщо спадкодавець у заповіті не визначив порядок розподілу спадщини між спадкоємцями, вважається, що їхні частки є рівними. При такому розподілі застосовуються норми, які регулюють правовідносини спільної часткової власності.

У разі виникнення спору між спадкоємцями щодо виділу їм у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку суд повинен враховувати користування цим майном одним із спадкоємців, тривалість такого користування, призначення зазначених предметів, а також інші обставини, що мають істотне значення.

== Судовий збір ==

За подання до суду позову майнового характеру справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]:

* '''юридичною особою''' - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* '''фізичною особою'''- 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

== Підсудність ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 статті 30 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.

Якщо ж питання стосується розподілу рухомого майна, то такі справи розглядаються за загальним правилом. Позови до фізичної особи пред’являються в [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|суд]] за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

== Судова практика ==
[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86505245 Постанова Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 638/2267/14-ц] (Спадкоємець може звернутися з позовом про виділення частки майна в натурі. Така позовна вимога може містити умову про передачу позивачу певного об’єкта. Суд в такому випадку повинен ухвалити рішення про стягнення грошової компенсації на користь іншого спадкоємця. Розмір компенсації повинен дорівнювати вартості частки іншого спадкоємця).
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38 0(44) 363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Дивись також: ==

* [[Спадкування за заповітом]]
* [[Спадкування за законом]]
* [[Перехід права на прийняття спадщини (спадкова трансмісія)]]
* [[Оформлення права на спадщину]]
* [[Поділ спадщини між спадкоємцями]]
* [[Право на обов'язкову частку у спадщині]]
* [[Відмова від прийняття спадщини]]

[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Користування землями прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах

2025-07-07T18:58:59Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Закон України "Про природно-заповідний фонд України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/557-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557 "Про затвердження Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/347-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14.04.1997 № 347 "Про затвердження Порядку складання паспортів річок і Порядку установлення берегових смуг водних шляхів та користування ними"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/486-96-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1068-17 Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 09.08.2017 № 304 "Про затвердження форми дозволу на проведення робіт на землях водного фонду"]. 
== Поняття прибережної захисної смуги ==
'''Прибережна захисна смуга''' - це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n470 частини першої ст. 58 Земельного кодексу України], прибережні захисні смуги вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами входять до складу '''земель водного фонду'''.
== Місце розташування і ширина прибережних захисних смуг, порядок їх встановлення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 ст. 60 Земельного кодексу України], вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: 
{| class="wikitable"
|-
! '''Види водойм''' !! '''Ширина прибережної смуги'''
|-
| Малі річки, струмки і потічки, а також ставки площею менш як 3 гектари || 25 метрів
|-
| Середні річки, водосховища на них, водойми, а також ставки площею понад 3 гектари || 50 метрів
|-
| Великі річки, водосховища на них та озера || 100 метрів
|-
| Моря та навколо морських заток і лиманів || не менше 2 кілометрів
|}
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.
|}
Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в '''документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ст. 60 Земельного кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80/page ст. 88 Водного кодексу України]). Прибережні захисні смуги встановлюються на земельних ділянках усіх категорій земель, крім земель морського і внутрішнього водного транспорту. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом. Проте, як свідчить судова практика, зокрема [https://protokol.com.ua/ua/vs_kgs_vidsutnist_proektu_zemleustroyu_shchodo_vstanovlennya_priberegnoi_zahisnoi_smugi_ne_svidchit_pro_vidsutnist_samoi_priberegnoi_zahisnoi_smugi_oskilki_ii_rozmiri_vstanovleni_zakonom_(vs_kgs_sprava_904_5974_16_25_04_18)/ постанова Верховного суду по справі від 25.04.2018 № 904/5974/16], відсутність проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги не свідчить про відсутність самої прибережної захисної смуги, оскільки її розміри встановлені законом.

У межах прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний та безоплатний доступ громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон та зон особливого режиму використання земель, а також земельних ділянок, на яких розташовані:
* гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди;
* об’єкти підвищеної небезпеки;
* пансіонати, об’єкти реабілітації, спорту, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори, що мають відповідні передбачені законом документи на споруди та провадження відповідної діяльності;
* об’єкти природно-заповідного фонду, об’єкти культурної спадщини.
Обмеження доступу громадян у будь-який спосіб (у тому числі шляхом влаштування огорож або інших конструкцій) до узбережжя водних об’єктів на земельних ділянках прибережних захисних смуг, що перебувають у користуванні громадян або юридичних осіб, а також справляння за нього плати є підставою для припинення права користування земельними ділянками прибережних захисних смуг за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n492 частина четверта ст. 60 Земельного кодексу України]).

== Пляжна зона ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#n729 ст. 88 Водного кодексу України], у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає:
* території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль, зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями;
* прибережні території - складені піском, гравієм, камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів;
* скелі, інші гірські утворення.
Пляжна зона не встановлюється у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів на земельних ділянках, віднесених до земель морського транспорту, а також на земельних ділянках, на яких розташовані військові та інші оборонні об'єкти, рибогосподарські підприємства.
== Право користування землями прибережних захисних смуг ==
=== Види користування і мета ===
Землі прибережних захисних смуг перебувають у державній та комунальній власності та можуть надаватися в користування лише для цілей, визначених законодавством. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 ст. 59 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#n706 ст. 85 Водного кодексу України] землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у '''постійне користування''':
* державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;
* державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об'єктами портової інфраструктури;
* державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури;
*військовим частинам Державної прикордонної служби України у межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n481 Ст. 59 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#n706 ст. 85 Водного кодексу України] визначено, що підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8_%D0%BE%D0%B1%27%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8_%D0%BD%D0%B0_%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85_%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8&oldid=6579 '''на умовах оренди'''] земельні ділянки прибережних захисних смуг для:
* сінокосіння;
* рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури);
* культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей;
* проведення науково-дослідних робіт;
* догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо.
=== Порядок надання у користування ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#n706 ст. 85 Водного кодексу України], '''порядок надання у користування земель водного фонду''', в тому числі і прибережних захисних смуг вздовж річок, навколо водойм і на островах у постійне та тимчасове користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством, а саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1056 ст. 123], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1097 ст. 124 Земельного кодексу України] (щодо права користування та оренди), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n100 ст. 16 Закону України "Про оренду землі"] (щодо права оренди), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n855 ст. 100 Земельного кодексу України] (щодо [[Право земельного сервітуту|права земельного сервітуту]]) та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n878 ст. 102-1 Земельного кодексу України] (щодо емфітевзису та суперфіцію).

=== Особливі вимоги, обмеження щодо користування ===
Користування цими ділянками у зазначених цілях здійснюється з урахуванням вимог щодо охорони річок і водойм від забруднення, засмічення та замулення, а також з додержанням правил архітектури планування приміських зон та санітарних вимог у порядку, що встановлюється [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України]. Користування пляжною зоною у межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів здійснюється з дотриманням вимог щодо охорони морського середовища, прибережної захисної смуги від забруднення та засмічення і вимог санітарного законодавства. До узбережжя морів, морських заток і лиманів у межах пляжної зони забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, крім земельних ділянок, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, санаторії та інші лікувально-оздоровчі заклади, дитячі оздоровчі табори. На островах встановлюється режим обмеженої господарської діяльності, передбачений для прибережних захисних смуг. Режим використання об'єктів і територій природно-заповідного фонду, розташованих у межах прибережної смуги морів та навколо морських заток і лиманів, регулюється [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-12 Законом України "Про природно-заповідний фонд України]". Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n505 ст. 61 Земельного кодексу України], прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж '''річок, навколо водойм та на островах забороняється''':
* розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; 
* зберігання та застосування пестицидів і добрив; 
* влаштування літніх таборів для худоби; 
* будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; 
* влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; 
* миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; 
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (Введення в дію, відбудеться 17.06.2021)
У прибережних захисних смугах уздовж '''морів, морських заток і лиманів та на островах у внутрішніх морських водах забороняється''':
* влаштування полігонів побутових та промислових відходів і накопичувачів стічних вод;
* влаштування вигребів для накопичення господарсько-побутових стічних вод об'ємом понад 1 кубічний метр на добу;
* влаштування полів фільтрації та створення інших споруд для приймання і знезаражування рідких відходів;
* застосування сильнодіючих пестицидів;
* випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища (введення в дію, відбудеться 17.06.2021)
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-вр#n754 до статті 89 Водного кодексу України], у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій, майданчиків для занять спортом на відкритому повітрі, об’єктів фізичної культури і спорту, які не є об’єктами нерухомості), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо;

7) випалювання сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. У прибережних захисних смугах дозволяються реконструкція, реставрація та капітальний ремонт існуючих об’єктів. Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватися, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом. У прибережних захисних смугах забороняється влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до берегів річок, водойм та островів, крім випадків, передбачених законом. Такі огорожі або інші конструкції демонтуються їхніми власниками протягом десяти днів після одержання письмової вимоги місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. У разі невиконання такої вимоги зазначені огорожі або інші конструкції демонтуються за рішеннями місцевої державної адміністрації чи виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради. Видатки відповідного місцевого бюджету, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їхніми власниками. У разі якщо неможливо встановити власника огорожі або інших конструкцій чи особу, за рішенням якої вони були встановлені, оплата робіт, пов’язаних із демонтажем, покладається на особу, у користуванні якої перебуває земельна ділянка, на якій встановлена огорожа або інші конструкції.
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника поліції

2025-07-07T15:08:25Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року № 646 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-20#Text Рішення Конституційного суду від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 у справі за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича, Бойка Миколи Вікторовича, Крюка Володимира Миколайовича, Токаренка Віталія Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію“ (Справа № 3-76/2019(1635/19, 2339/19, 3616/19, 4133/19)]

== Загальні положення ==
'''Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського''' є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про Національну поліцію”] (далі - Закон) мають право на її отримання.

== Момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги ==
'''''Днем виникнення права''''' '''''на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) є:'''''
# '''У разі загибелі (смерті) поліцейського''' - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
# '''У разі встановлення поліцейському інвалідності''' - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
# '''У разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності''' - дата видачі довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
''Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров’я відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Закону України "Про Національну поліцію"] та інших нормативно-правових актів.''

Перелік захворювань і фізичних вад, що перешкоджають службі в поліції, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285].

== Розміри одноразової грошової допомоги ==
Розміри ОГД поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблих (померлих) поліцейських, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 статтею 99 Закону ''України "Про Національну поліцію"''].

''Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Законом України "Про Національну поліцію"] мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:''

▶ Загибелі (смерті) поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин - '''750 розмірів''' '''прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Визначення поліцейському внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище, інвалідності:
* I групи - '''400 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''300 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
▶ визначення поліцейському внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище , інвалідності:

* I групи - '''120 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''90 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності - у розмірі '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

== Порядок оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги ==
Про загибель (смерть) поліцейського підрозділи служби персоналу (кадрового забезпечення) повідомляють відповідним особам, на користь яких складено особисте розпорядження, засобами електронних комунікацій або поштового зв’язку за наявними в особистому розпорядженні даними.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги '''заява (рапорт)'''[[Файл:Заява_(рапорт)_про_виплату_ОГД.docx|безрамки]]за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text пункт 10 Постанови №646]).

''У разі ліквідації органу поліції, закладу освіти заява подається за місцем зберігання особової справи поліцейського.''

== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті)/визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності''' поліцейського без визначення інвалідності поліцейського подаються в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
{| class="wikitable"
|+
!В разі загибелі (смерті) поліцейського подаються:
!В разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає:
|-
|[[Файл:Заява_(рапорт)_про_виплату_ОГД.docx|безрамки]]- '''заява''' про виплату одноразової грошової допомоги;
- копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

- копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, тих осіб, від імені яких подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таких осіб, оформленого відповідно до законодавства, - в разі подання документів законним представником або уповноваженою особою;

- особисте розпорядження із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (за наявності);

- витяг з наказу про припинення служби в поліції у зв’язку із загибеллю (смертю) поліцейського з одночасним його звільненням із служби в поліції та виключенням із списків особового складу;

- витяг з особової справи про склад сім’ї загиблого (померлого) поліцейського;

- копія постанови медичної (військово-лікарської) комісії МВС про визначення причинного зв’язку поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;

- відомості щодо свідоцтва про смерть поліцейського;

- відомості щодо документів, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із загиблим (померлим) поліцейським:

- для дітей, зокрема усиновлених, зачатих за життя загиблим (померлим) поліцейським та народжених після його смерті, а також дітей, стосовно яких загиблого (померлого) поліцейського за його життя було позбавлено батьківських прав, - щодо свідоцтва про народження або рішення суду, яке набрало законної сили, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного кодексу України;

- для одного з подружжя, який пережив загиблого (померлого) поліцейського, - щодо свідоцтва про шлюб;

- для батьків загиблого (померлого) поліцейського - щодо свідоцтва про народження поліцейського, який загинув (помер);

- для усиновлювачів загиблого (померлого) поліцейського, якщо вони не були позбавлені стосовно нього батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час його загибелі (смерті), - про рішення суду, яке набрало законної сили, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного кодексу України;

- для внуків загиблого (померлого) поліцейського, якщо на момент його загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли), - щодо свідоцтва про смерть їх батьків та свідоцтва про народження того з батьків, для якого поліцейський, який загинув (помер), був батьком (матір’ю);

- для жінки/чоловіка, з якою/яким загиблий (померлий) поліцейський проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, - щодо рішення суду, яке набрало законної сили, за результатами розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

- для утриманців загиблого (померлого) поліцейського - щодо підтвердження факту перебування особи на утриманні або відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
| - заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:
- копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”;

- копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

- постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов’язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).
|}

== Порядок призначення і виплата ОГД ==
'''У місячний строк''' з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує '''висновок''' про призначення одноразової грошової допомоги.

''У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.''

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі надсилання запитів до органів поліції, закладів освіти, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, заявника строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги може бути продовжено до отримання відповідної інформації для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня надсилання запиту.

'''Висновок про призначення одноразової грошової допомоги''' складається працівником бухгалтерської служби та підписується керівниками бухгалтерської служби, підрозділів служби персоналу (кадрового забезпечення) та юридичної служби органу поліції, закладу освіти, у якому поліцейський проходить (проходив) службу, або особами, на яких покладено виконання таких функцій.

'''Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує:'''

* у центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, територіальних органах поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - Голова Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
* у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
* у закладах освіти - керівник відповідного закладу освіти або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
* У разі затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги керівником органу поліції або закладу освіти, у якому проходить (проходив) службу поліцейський, або особою, на яку покладено виконання таких функцій, у п’ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату одноразової грошової допомоги.

Керівник територіального органу поліції охорони, у якому проходить (проходив) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня реєстрації документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text пункті 11 або 12 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського], подає до департаменту поліції охорони Національної поліції зазначені документи та висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує керівник департаменту поліції охорони Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник департаменту поліції охорони Національної поліції (територіального органу поліції охорони) або особа, на яку покладено виконання таких функцій, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги видає наказ про виплату такої допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги поліцейським поліції охорони здійснюється департаментом поліції охорони Національної поліції в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом для Національної поліції, за відповідним кодом економічної класифікації видатків на зазначені цілі.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше зазначеного строку - протягом п’яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або закладів освіти.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її отриманням звертаються інші особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується ''за взаємною згодою осіб'', які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, або в судовому порядку між цими особами.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами та органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, тимчасово зупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text Порядком,] та одноразової грошової допомоги або компенсації виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його '''протягом трьох років''' з дня виникнення в них такого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року № 646 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського")].

== Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється ==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги '''не здійснюються, якщо''' загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
# Учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
# Учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
# Навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
# Подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1037 стаття 101 Закону України "Про Національну поліцію"]).

== Дивись також: ==

* [[Соціальний захист осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника поліції

2025-07-07T05:03:03Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2024 року № 646 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 "Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-20#Text Рішення Конституційного суду від 22 жовтня 2020 року № 12-р/2020 у справі за конституційними скаргами Давимоки Олександра Григоровича, Бойка Миколи Вікторовича, Крюка Володимира Миколайовича, Токаренка Віталія Леонідовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 4 частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію“ (Справа № 3-76/2019(1635/19, 2339/19, 3616/19, 4133/19)]

== Загальні положення ==
'''Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського''' є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закону України “Про Національну поліцію”] (далі - Закон) мають право на її отримання.

== Момент виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги ==
'''''Днем виникнення права''''' '''''на отримання одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) є:'''''
# '''У разі загибелі (смерті) поліцейського''' - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
# '''У разі встановлення поліцейському інвалідності''' - дата, з якої встановлено інвалідність, що зазначена у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, а в разі відсутності дати, з якої встановлено інвалідність, - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;
# '''У разі встановлення поліцейському ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності''' - дата видачі довідки про результати визначення в застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
''Визначення інвалідності та ступеня втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейським здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров’я відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Закону України "Про Національну поліцію"] та інших нормативно-правових актів.''

Перелік захворювань і фізичних вад, що перешкоджають службі в поліції, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0559-17#n14 Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Міністерства внутрішніх справ України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285].

== Розміри одноразової грошової допомоги ==
Розміри ОГД поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - членам сім’ї, батькам та утриманцям загиблих (померлих) поліцейських, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 статтею 99 Закону].

''Розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1015 Законом] мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату:''

▶ Загибелі (смерті) поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин - '''750 розмірів''' '''прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ Визначення поліцейському внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище, інвалідності:
* I групи - '''400 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''300 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''250 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
▶ визначення поліцейському внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених вище , інвалідності:

* I групи - '''120 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* II групи - '''90 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;
* III групи - '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності - у розмірі '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

▶ отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов’язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, - залежно від ступеня втрати працездатності у відповідних відсотках від '''70 розмірів прожиткового мінімуму''', встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

== Порядок оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги ==
Про загибель (смерть) поліцейського підрозділи служби персоналу (кадрового забезпечення) повідомляють відповідним особам, на користь яких складено особисте розпорядження, засобами електронних комунікацій або поштового зв’язку за наявними в особистому розпорядженні даними.

Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги '''заява (рапорт)'''[[Файл:Заява_(рапорт)_про_виплату_ОГД.docx|безрамки]]за формою згідно з додатком подається керівникові органу поліції, закладів освіти за останнім місцем проходження служби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text пункт 10 Постанови №646]).

''У разі ліквідації органу поліції, закладу освіти заява подається за місцем зберігання особової справи поліцейського.''

== Перелік необхідних документів ==
'''Для призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті)/визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності''' поліцейського без визначення інвалідності поліцейського подаються в паперовій або електронній формі на адресу електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
{| class="wikitable"
|+
!В разі загибелі (смерті) поліцейського подаються:
!В разі визначення інвалідності чи часткової втрати працездатності поліцейського без визначення інвалідності поліцейський подає:
|-
|[[Файл:Заява_(рапорт)_про_виплату_ОГД.docx|безрамки]]- '''заява''' про виплату одноразової грошової допомоги;
- копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;

- копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

- копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, тих осіб, від імені яких подається заява, а також документа, який надає повноваження законному представнику або уповноваженій особі представляти таких осіб, оформленого відповідно до законодавства, - в разі подання документів законним представником або уповноваженою особою;

- особисте розпорядження із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (за наявності);

- витяг з наказу про припинення служби в поліції у зв’язку із загибеллю (смертю) поліцейського з одночасним його звільненням із служби в поліції та виключенням із списків особового складу;

- витяг з особової справи про склад сім’ї загиблого (померлого) поліцейського;

- копія постанови медичної (військово-лікарської) комісії МВС про визначення причинного зв’язку поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть поліцейського;

- відомості щодо свідоцтва про смерть поліцейського;

- відомості щодо документів, що підтверджують сімейні (родинні) відносини із загиблим (померлим) поліцейським:

- для дітей, зокрема усиновлених, зачатих за життя загиблим (померлим) поліцейським та народжених після його смерті, а також дітей, стосовно яких загиблого (померлого) поліцейського за його життя було позбавлено батьківських прав, - щодо свідоцтва про народження або рішення суду, яке набрало законної сили, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного кодексу України;

- для одного з подружжя, який пережив загиблого (померлого) поліцейського, - щодо свідоцтва про шлюб;

- для батьків загиблого (померлого) поліцейського - щодо свідоцтва про народження поліцейського, який загинув (помер);

- для усиновлювачів загиблого (померлого) поліцейського, якщо вони не були позбавлені стосовно нього батьківських прав або їх батьківські права були поновлені на час його загибелі (смерті), - про рішення суду, яке набрало законної сили, крім випадку, передбаченого статтею 282 Сімейного кодексу України;

- для внуків загиблого (померлого) поліцейського, якщо на момент його загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли), - щодо свідоцтва про смерть їх батьків та свідоцтва про народження того з батьків, для якого поліцейський, який загинув (помер), був батьком (матір’ю);

- для жінки/чоловіка, з якою/яким загиблий (померлий) поліцейський проживали однією сім’єю, але не перебували в шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, - щодо рішення суду, яке набрало законної сили, за результатами розгляду справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу;

- для утриманців загиблого (померлого) поліцейського - щодо підтвердження факту перебування особи на утриманні або відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
| - заяву (рапорт) про призначення і виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку з встановленням втрати працездатності чи інвалідності, до якої додаються:
- копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченого частиною першою статті 13 Закону України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус”;

- копія документа, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

- постанову відповідної медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв’язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- акт (акти) розслідування нещасного випадку, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, за формою, визначеною МВС, зокрема про те, що цей випадок не пов’язаний з учиненням поліцейським кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- довідку органу, установи, організації, підрозділу, якими попередньо було здійснено виплату одноразової грошової допомоги, із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати).
|}

== Порядок призначення і виплата ОГД ==
'''У місячний строк''' з дня реєстрації заяви та визначення повного кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), бухгалтерська служба готує '''висновок''' про призначення одноразової грошової допомоги.

''У разі відсутності підстав для призначення виплати одноразової грошової допомоги або у разі, коли документи (їх копії) подано не в повному обсязі чи не за належністю, керівник бухгалтерської служби органу поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій, письмово інформує заявника про прийняте рішення з обґрунтуванням підстав чи повернення документів.''

Оскарження відсутності підстав для призначення одноразової грошової допомоги здійснюється в установленому законодавством порядку.

У разі надсилання запитів до органів поліції, закладів освіти, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, заявника строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги може бути продовжено до отримання відповідної інформації для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня надсилання запиту.

'''Висновок про призначення одноразової грошової допомоги''' складається працівником бухгалтерської служби та підписується керівниками бухгалтерської служби, підрозділів служби персоналу (кадрового забезпечення) та юридичної служби органу поліції, закладу освіти, у якому поліцейський проходить (проходив) службу, або особами, на яких покладено виконання таких функцій.

'''Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує:'''

* у центральному органі управління поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, територіальних органах поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - Голова Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
* у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції, - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій;
* у закладах освіти - керівник відповідного закладу освіти або особа, на яку покладено виконання таких функцій.
* У разі затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги керівником органу поліції або закладу освіти, у якому проходить (проходив) службу поліцейський, або особою, на яку покладено виконання таких функцій, у п’ятнадцятиденний строк з дня його затвердження видається наказ про виплату одноразової грошової допомоги.

Керівник територіального органу поліції охорони, у якому проходить (проходив) службу поліцейський, у п’ятнадцятиденний строк з дня реєстрації документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text пункті 11 або 12 цього Порядку], подає до департаменту поліції охорони Національної поліції зазначені документи та висновок про призначення одноразової грошової допомоги.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги затверджує керівник департаменту поліції охорони Національної поліції або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Керівник департаменту поліції охорони Національної поліції (територіального органу поліції охорони) або особа, на яку покладено виконання таких функцій, у п’ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку про призначення одноразової грошової допомоги видає наказ про виплату такої допомоги.

Виплата одноразової грошової допомоги поліцейським поліції охорони здійснюється департаментом поліції охорони Національної поліції в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисом для Національної поліції, за відповідним кодом економічної класифікації видатків на зазначені цілі.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше зазначеного строку - протягом п’яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або закладів освіти.

Якщо після призначення одноразової грошової допомоги за її отриманням звертаються інші особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, питання щодо розподілу суми такої допомоги вирішується ''за взаємною згодою осіб'', які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, або в судовому порядку між цими особами.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами та органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, тимчасово зупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Якщо особа одночасно має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text Порядком,] та одноразової грошової допомоги або компенсації виплати, встановлених іншими нормативно-правовими актами, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав за її вибором.

Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, можуть реалізувати його '''протягом трьох років''' з дня виникнення в них такого права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-2024-%D0%BF#Text Постановою №646)].

== Підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюється ==
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги '''не здійснюються, якщо''' загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:
# учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;
# учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння;
# навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров’ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);
# подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги (стаття 101 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n1002 Закону]).

== Дивись також : ==

* [[Соціальний захист осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому

2025-06-09T19:38:07Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податковий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1673-18 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації в них місця проживання" від 02 вересня 2014 року № 1673-VII]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321 "Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури"]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3199650971919583106 ДБН В.2.2-15:2019 "Житлові будинки. Основні положення", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 березня 2019 року № 87]
* [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019 "Планування та забудова територій", затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 26.04.2019 року № 104]

== Основні поняття ==
Щоб отримати можливість реєстрації місця проживання у будинку, необхідно спочатку змінити його статус з дачного (садового) на жилий, а для цього потрібно дачний будинок привести у відповідність [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку|будівельним нормам]].

'''Будинок дачний''' - це житловий будинок садибного типу для використання протягом року для відпочинку, тимчасового перебування або постійного проживання (пункт 3.10 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Будинок садовий''' - будівля для літнього (сезонного) використання, яка в частині нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (пункт 3.11 [https://e-construction.gov.ua/laws_detail/3260441209981634046 ДБН Б.2.2-12:2019]).

'''Житловий будинок''' - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 абзац другий підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України]).

== Куди звернутися ==
Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n8 пункт 2 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки]).
[[Файл:Переведення дачного (садового) будинку в жилий.jpg|міні|<nowiki>https://te.20minut.ua/Groshi/dachniy-budinok-mozhna-bude-pereoformiti-v-zhitloviy-10623658.html</nowiki>]]
== Перелік необхідних документів ==
Власник (або уповноважена ним особа) подає до виконавчого органу сільської (селищної, міської) ради, сільському голові (якщо виконавчий орган не утворено) у паперовій формі особисто (у тому числі через центри надання адміністративних послуг) чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення або в електронній формі через електронний кабінет користувача [https://e-construction.gov.ua/ Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва] або іншу державну інформаційну систему, інтегровану з електронним кабінетом власника:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n25 заяву встановленого зразка];
* копія документа, що підтверджує право власності на дачний чи садовий будинок, засвідчена в установленому порядку (крім випадку, коли право власності на такий будинок зареєстровано в [https://nais.gov.ua/p/derjavniy-reestr-rechovih-prav-na-neruhome-mayno Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно]);
* письмову згоду співвласників (за наявності) на переведення такого будинку в жилий;
* звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам, підписаний виконавцем окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, створений виключно з використанням [https://e-construction.gov.ua/reestri Реєстру будівельної діяльності] у формі електронного документа з присвоєнням реєстраційного номера.
Технічний огляд дачного чи садового будинку проводиться з метою визначення відповідності фактичного стану садового або дачного будинку новому функціональному призначенню та надання в разі потреби рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків без застосування обладнання для визначення характеристик конструкцій та виконання вишукувальних робіт на підставі укладеного '''договору''' суб’єктом господарювання, у якого працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 554 "Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури"].

У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються:
* документ, що посвідчує особу представника;
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).
== Вартість ==
Переведення дачних і садових будинків у жилі будинки здійснюється '''безоплатно'''.
== Прийняття рішення ==
'''Протягом місяця''' з дня надходження документів орган місцевого самоврядування приймає рішення про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок або про відмову в такому переведенні, яке у триденний строк з дня прийняття рішення видається або надсилається власникові рекомендованим листом з описом вкладення, або в електронній формі через електронний кабінет користувача Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва або іншу державну інформаційну систему. У разі подання заяви про переведення дачного або садового будинку у жилий будинок через центр надання адміністративних послуг рішення про переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, видається через зазначені центри.

Рішення про переведення є '''підставою''' для використання дачних і садових будинків як житло, зокрема для [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|реєстрації місця проживання]].
== Підстави для відмови ==
# Неподання всіх документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n11 зазначених у пункті 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки] ;
# Виявлення в поданих документах недостовірних відомостей;
# Встановлення відсутності у дачному чи садовому будинку діючої протягом року системи опалення для забезпечення експлуатації будинку та/або її невідповідність державним будівельним нормам, що встановлюють вимоги до опалення, вентиляції та кондиціонування;
# Встановлення наявності у дачному чи садовому будинку деформацій, що можуть призвести до втрати несучої здатності конструкцій та руйнування будинку, за оцінкою механічного опору та стійкості несучих конструкцій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n8 пункт 4 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки]).
У разі відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок власник має право '''повторно подати документи''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n11 пункті 3 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки], після усунення причин, що стали підставою для прийняття такого рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n8 пункт 6 Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-п#n8 Порядок переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки] не містить жодних вимог до цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщений дачний будинок. Однак питання щодо [[Встановлення та зміна цільового призначення земельних ділянок|зміни цільового призначення земельної ділянки]] може виникнути в майбутньому, оскільки попередньо земельна ділянка надавалася, як правило, для ведення садівництва або індивідуального дачного будівництва, а не для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

== Порядок реєстрації місця проживання/перебування ==
Порядок реєстрації місця проживання особи регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]. Детальніше - за [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини|посиланням.]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88495328?fbclid=IwAR20t2ILgHZlHduILmjVZbFEP5SmuJku8pqE_WQ8NrA1oAoxY0WJdUdv84U Постанова Верховного Суду від 30 березня 2020 року у справі № 363/541/16-а] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2015-%D0%BF#Text Порядком переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 321], передбачено вичерпний перелік підстав для відмови в переведенні дачного чи садового будинку у жилий будинок. При цьому жодна з таких підстав не пов'язана із цільовим призначенням земельної ділянки, на якій розташований відповідний будинок.
== Див. також ==
* [[Дотримання будівельних норм при будівництві приватного будинку]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]
* [[Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2025-06-05T17:55:13Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3573930-23#Text Наказ Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. №3573 "Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2059%0A%D0%B4%D0%BE,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 додаток № 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051]
== Основні поняття ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 до частини першої статті 22 Земельного Кодексу України] '''землями сільськогосподарського призначення''' визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n319 зі ст. 23 Земельного кодексу України] землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для таких цілей:'''
# Ведення сільського господарства;
# Ведення лісового господарства;
# Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
''Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.''

Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Лінії електропередачі та електронних комунікаційних мереж та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.

Чинним законодавством України дійсно передбачено можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки.

'''Відповідно до Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3573930-23#Text Наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. № 3573], до нежитлових сільськогосподарських будівель належать будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності''' '''(код 1271):'''
* корівники,
* стайні,
* свинарники,
* кошари,
* конюшні,
* розплідники,
* промислові курники,
* зерносховища,
* ангари та фермерські господарські будівлі,
* погреби,
* виноробні заводи,
* винні чани,
* теплиці,
* сільськогосподарські силоси.
'''До цього класу будівель не відносяться:''' споруди зоологічних парків та ботанічних садів (2412).
== Будівництво автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2059%0A%D0%B4%D0%BE,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо!''' Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.

'''Розміщення АЗС усіх типів не допускається:'''
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач.
'''Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).'''
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо.

'''Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2059%0A%D0%B4%D0%BE,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], зокрема це може бути цільове призначення:'''
{| class="wikitable"
|03.01
|Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування
|-
|03.02
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти
|-
|03.03
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги
|-
|03.04
|Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій
|-
|03.05
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування
|-
|03.06
|Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів
|-
|03.07
|Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі
|-
|03.08
|Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування
|-
|03.09
|Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ
|-
|03.10
|Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)
|-
|03.11
|Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки
|-
|03.12
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування
|-
|03.13
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування
|-
|03.14
|Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС
|-
|03.15
|Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови
|-
|03.16
|Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
|-
|03.17
|Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення
|}
'''Примітка!''' Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)

'''Вимоги для підприємств роздрібної торгівлі''':
* Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів.
* Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
* Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Чи можливо будівництво на земельних ділянках, наданих для городництва? ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n382 до частини другої статті 36 Земельного кодексу України] на земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд '''не допускається.'''

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 до частини третьої статті 35 Земельного кодексу України] земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

'''Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі, полігони твердових побутових відходів.'''

== Чи дозволяє чинне законодавство України будівництво будівель чи споруд на земельних ділянках, наданих для фермерських господарств? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n38 Частиною другою статті 5 Закону України "Про фермерське господарство"] визначено, що громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об’єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Відокремлена фермерська садиба – це земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.

В той же час, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 до ст. 16 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку. На орендованій земельній ділянці фермерське господарство - орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку.

== Дивись також: ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Будівництво об'єктів на землях сільськогосподарського призначення

2025-06-05T17:53:58Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний Кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3573930-23#Text Наказ Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. №3573 "Про затвердження національного класифікатора НК 018:2023 та скасування національного класифікатора ДК 018-2000"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2059%0A%D0%B4%D0%BE,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок] ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n19 додаток № 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051]
== Основні поняття ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 до частини 1 статті 22 Земельного Кодексу України] '''землями сільськогосподарського призначення''' визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

== Категорії об’єктів будівництва на землях сільськогосподарського призначення ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n319 зі ст. 23 Земельного кодексу України] землі, придатні для потреб сільського господарства (крім самозалісених земель), повинні надаватися насамперед для таких цілей:'''
# Ведення сільського господарства;
# Ведення лісового господарства;
# Створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
''Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.''

Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Лінії електропередачі та електронних комунікаційних мереж та інші комунікації проводяться головним чином вздовж шляхів, трас тощо.

Чинним законодавством України дійсно передбачено можливість будівництва об’єктів нерухомості на землях сільськогосподарського призначення, але за умови, що подальше функціональне використання цих об’єктів відповідатиме цільовому призначенню земельної ділянки.

'''Відповідно до Національного класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3573930-23#Text Наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. №3573], до нежитлових сільськогосподарських будівель належать будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності''' '''(код 1271):'''
* корівники,
* стайні,
* свинарники,
* кошари,
* конюшні,
* розплідники,
* промислові курники,
* зерносховища,
* ангари та фермерські господарські будівлі,
* погреби,
* виноробні заводи,
* винні чани,
* теплиці,
* сільськогосподарські силоси.
'''До цього класу будівель не відносяться:''' споруди зоологічних парків та ботанічних садів (2412).
== Будівництво автозаправної станції ==
'''Автозаправна станція (АЗС)''' — комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправлення ним автотранспорту (мототранспорту).

Для будівництва автозаправної станції на землях сільськогосподарського призначення необхідна зміна категорії земель та цільового призначення земельної ділянки на землі транспорту, цільове призначення — для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно коду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2059%0A%D0%B4%D0%BE,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 12.04 Класифікації видів цільового призначення земель].

'''Важливо!''' Під час розміщення АЗС поблизу лісових масивів, насаджень і посівів сільськогосподарських культур, де можливе поширення вогню, по периметру меж території АЗС необхідно передбачати наземне покриття, що не поширює полум’я по своїй поверхні або зорану земельну смугу завширшки не менше як 5 м. Відстань від АЗС до посівів сільськогосподарських культур слід визначати не менше 30 м.

'''Розміщення АЗС усіх типів не допускається:'''
* у прибережних захисних смугах водних об’єктів;
* у І та ІІ поясах зони санітарної охорони поверхневих та підземних джерел водопостачання;
* у санітарно-захисних смугах магістральних водопроводів;
* у санітарно-захисних зонах повітряних ліній електропередач.
'''Земельна ділянка під АЗС надається відповідним суб’єктам господарювання шляхом продажу речового права оренди на неї на конкурентних засадах (земельних торгах).'''
== Будівництво об’єктів торгівлі ==
'''Об’єкт торгівлі''' — будь-яка торговельна точка як стаціонарної мережі (магазини, ринкові комплекси, пункти стаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі — кіоски, палатки, ларі, ларьки, павільйони, торговельні автомати), так і пересувної мережі (автомагазини, автокафе, авторозвозки, автоцистерни, лавки-автопричепи, візки, спеціальне технологічне обладнання низькотемпературні лотки-прилавки, розноски, лотки, столики тощо.

'''Для розміщення об’єктів торгівлі будь-якої конструкції на землях сільськогосподарського призначення потрібно змінити категорію земель та цільового призначення земельної ділянки на код [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/821-2021-%D0%BF#Text:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2059%0A%D0%B4%D0%BE,%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B8%20%D1%83%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8 КВЦПЗ — 03.01 - 03.17 «Землі громадської забудови»], зокрема це може бути цільове призначення:'''
{| class="wikitable"
|03.01
|Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування
|-
|03.02
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти
|-
|03.03
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров'я та соціальної допомоги
|-
|03.04
|Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій
|-
|03.05
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно-просвітницького обслуговування
|-
|03.06
|Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів
|-
|03.07
|Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі
|-
|03.08
|Для будівництва та обслуговування об'єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування
|-
|03.09
|Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ
|-
|03.10
|Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов’язаної з отриманням прибутку)
|-
|03.11
|Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки
|-
|03.12
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування
|-
|03.13
|Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування
|-
|03.14
|Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС
|-
|03.15
|Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови
|-
|03.16
|Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду
|-
|03.17
|Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об’єктів рекреаційного призначення
|}
'''Примітка!''' Землі громадської забудови (землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об'єктів загального користування)

'''Вимоги для підприємств роздрібної торгівлі''':
* Ділянки підприємств роздрібної торгівлі повинні бути упорядковані, озеленені, обладнані малими архітектурними формами, елементами благоустрою та місцями для встановлення рекламних стендів.
* Під'їзні шляхи, тротуари і розвантажувальні майданчики повинні бути заасфальтовані або замощені.
* Площа земельної ділянки для розміщення підприємства торгівлі повинна бути достатньою для під'їзду до нього автомобілів та розвантаження товарів, організації стоянок автотранспорту співробітників та відвідувачів.
== Чи можливо будівництво на земельних ділянках, наданих для городництва? ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n382 до частини другої статті 36 Земельного кодексу України] на земельних ділянках, наданих для городництва, закладання багаторічних плодових насаджень, а також спорудження капітальних будівель і споруд '''не допускається.'''

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n373 до частини третьої статті 35 Земельного кодексу України] земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

'''Також на землях сільськогосподарського призначення у разі зміни цільового призначення здійснюють будівництво (розміщення) об’єктів автозаправних станцій, торгівлі, полігони твердових побутових відходів.'''

== Чи дозволяє чинне законодавство України будівництво будівель чи споруд на земельних ділянках, наданих для фермерських господарств? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n38 Частиною другою статті 5 Закону України "Про фермерське господарство"] визначено, що громадяни, що створили фермерське господарство, мають право облаштувати житло в тій частині наданої для ведення фермерського господарства земельної ділянки, з якої забезпечується зручний доступ до всіх виробничих об’єктів господарства. Якщо житло членів фермерського господарства знаходиться за межами населених пунктів, то вони мають право на створення відокремленої фермерської садиби, якій надається поштова адреса.

Відокремлена фермерська садиба – це земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, яка знаходиться за межами населеного пункту.

В той же час, земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#n129 до ст. 16 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство має право споруджувати житлові будинки, господарські будівлі та споруди на належних йому, його членам на праві власності земельних ділянках відповідно до затвердженої документації із землеустрою та містобудівної документації у встановленому законом порядку. На орендованій земельній ділянці фермерське господарство - орендар має право за письмовою згодою орендодавця зводити житлові будинки, господарські будівлі та споруди, а також закладати багаторічні насадження, здійснювати будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем відповідно до затвердженої документації із землеустрою, містобудівної документації та з дотриманням умов цільового використання земельної ділянки у встановленому законом порядку.

== Дивись також: ==
* [[Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій)]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія:Екологічне право]]

Підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи

2025-06-04T16:57:52Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постанова правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року N 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»]
== Чи можна підтвердити періоди роботи на тимчасово окупованій території? ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»](набрав чинності 01 січня 2004 року) (далі - Закон) визначено, що до страхового стажу зараховуються тільки ті періоди роботи, протягом яких сплачувалися страхові внески.

'''Страховий стаж''' – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n430 24 Закону] ).

Також, в даній статті зазначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону] зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону] , та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 частиною першою статті 26 Закону].

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-п#n3 карантину], встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637](далі - Порядок) ''передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.''

'''За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній''' стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами:
* дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування,
* виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій,
* довідки,
* виписки із наказів,
* особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати,
* посвідчення,
* характеристики,
* письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання,
* інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-п#n84 пункті 17 Порядку], стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#o16 (пункт 18 Порядку).]

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1 «Про затвердження Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії»] визначено процедуру підтвердження періодів роботи до 01 січня 2004 року, якщо в трудовій книжці є записи з виправленнями або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи на підприємствах, в установах, організаціях (їх правонаступниках), розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку] поширюється на осіб, які працювали:
* на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
* на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років;
* у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.
== Куди звернутися ==
Звернутись із заявою про підтвердження стажу роботи може як сам заявник, так і його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється '''комісіями з питань підтвердження стажу роботи''', що дає право на призначення пенсії (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов’язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.
== Порядок підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховується до стажу роботи ==
З питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території, що зараховуються до стажу роботи потрібно звернутись до обраного територіального органу Пенсійного фонду України та подати:
* заяву про підтвердження стажу роботи;
* трудову книжку.
У заяві потрібно зазначити дані про '''''свідків (не менше двох)''''', які знають заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (у тому числі в колгоспі) і мають документи про свою роботу за період, щодо якого вони підтверджуватимуть роботу заявника.

Для підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, до заяви додаються:
* документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* документи (за наявності), видані архівними установами, зокрема:
* довідка про заробітну плату;
* копії документів про проведення атестації робочих місць;
* копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати.
Особа, яка звернулась з питанням підтвердження періодів роботи на тимчасово окупованій території або її законний представник можуть додатково подавати інші документи про стаж роботи.

Допомога у зборі необхідних документів чи отриманні через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, витягу з Єдиного державного реєстру в електронній формі для підтвердження стажу роботи може надаватись територіальними органами Пенсійного фонду України.

Для підтвердження періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, територіальний орган Пенсійного фонду України запрошує та опитує свідків зазначених заявником в заяві.

Якщо ''свідок проживає (перебуває) в іншій адміністративно-територіальній одиниці України'', ніж та, в якій проживає (перебуває) заявник, територіальний орган Пенсійного фонду України звертається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка для його опитування.

Запрошення свідку надсилається ''протягом трьох робочих днів ''з дня звернення заявника до територіального органу Пенсійного фонду України (з дня одержання запиту територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання (перебування) свідка).

Запрошення ''свідка, який проживає на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастопол''і, для його опитування здійснюється особою, яка звернулась з даним питанням. Опитування проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, який обирає свідок.

'''Зверніть увагу!''' Результати опитування свідка оформляються ''Актом опитування свідка'' (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку № 18-1] )

''Свідок, що проживає за межами України,'' надсилає заяву, в якій зазначається інформація про спільний період роботи на одному підприємстві із заявником, легалізовану органами Міністерства закордонних справ України (у разі якщо інше не передбачено законодавством України, міжнародними договорами, в яких бере участь Україна) або дипломатичним представництвом чи консульською установою України в державі проживання свідка. До заяви свідок додає завірені копії документів про свою роботу за час, щодо якого він підтверджує роботу заявника.
== Термін розгляду ==
Заява про підтвердження стажу роботи разом з документами ''протягом п’яти робочих днів'' передаються на розгляд Комісії.

Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та '''не пізніше п'яти робочих днів''' з дня його прийняття повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.
==Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Перебування громадян в психоневрологічному інтернаті

2025-05-15T18:26:37Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 576 "Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n93 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462 "Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я"]
== Завдання та напрями діяльності інтернату==
Психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).
=== Основні завдання інтернату ===
* забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним;
* надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів).
Інтернат може надавати послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування. Інтернат може надавати безоплатні та платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей) відповідно до законодавства. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"] і затверджуються засновником;
* проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n151 індивідуального плану реабілітації, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики] .
=== Забезпечення підопічних===
'''Підопічні відповідно до встановлених норм забезпечуються:'''
* приміщенням (житловими кімнатами) для проживання/перебування та усіма комунально-побутовими послугами;
* предметами, матеріалами та інвентарем (одягом, взуттям, постільною білизною, засобами особистої гігієни, столовим посудом);
* раціональним не менше ніж чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку та стану здоров’я у межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні перевищувати чотирьох годин, останнє приймання їжі здійснюється за дві години до сну);
* лікарськими засобами, технічними та іншими засобами і виробами медичного призначення у порядку, встановленому законодавством.
'''Підопічним гарантується:'''
* надання медичної допомоги, у тому числі екстреної, за наявності медичних показань, консультації, стаціонарне лікування на базі закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства;
* створення умов для участі в культурно-масових заходах та комплексі реабілітаційних заходів;
* забезпечення денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) з урахуванням стану здоров’я та бажання підопічних;
* захист прав та підтримка, інформування щодо прав підопічних, представництва їх інтересів.
Адміністрація інтернату зобов’язана '''не менше ніж один раз на рі'''к організовувати огляд підопічних лікарсько-консультативною комісією за участю лікаря-психіатра з метою вирішення питань щодо доцільності їх подальшого перебування в інтернаті та необхідності встановлення чи припинення опіки або піклування над ними. У разі потреби адміністрація інтернату сприяє в оформленні документів та організовує оцінювання підопічного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності або продовження її строку, а також у реєстрації органом опіки та піклування помічника підопічного за вибором дієздатного підопічного відповідно до законодавства.
=== Якість надання послуг інтернатом ===
Адміністрація інтернату забезпечує якісне надання послуг підопічним. Якість надання послуг '''контролюється громадськістю, в тому числі шляхом утворення громадської ради''', до складу якої входять представники громадських організацій, родичі (опікуни або піклувальники), підопічні та інші особи. '''Громадська рада сприяє:'''
* забезпеченню захисту прав та представництва інтересів підопічних, організації належних умов для проживання/перебування підопічних в інтернаті та подає адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* дотриманню інтернатом вимог законодавства з питань соціального захисту населення;
* упровадженню нових форм і методів надання соціальних послуг підопічним, підвищенню їх якості;
* організації культурно-масових заходів для підопічних.
При громадській раді можуть утворюватися тематичні комісії.

'''Громадська рада зобов’язана:'''
* здійснювати контроль за умовами проживання/перебування підопічних та подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* брати участь у розгляді скарг підопічних і на підопічних, а також інших питань, що стосуються їх прав;
* подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо використання інтернатом коштів, що надійшли на рахунки інтернату у вигляді добровільних пожертвувань, благодійних внесків та інших не заборонених законодавством джерел;
* заслуховувати звіти про використання зазначених коштів.
==Умови влаштування, переведення до інтернату та відрахування з інтернату==
=== Категорії громадян які приймаються до інтернату===
До інтернату приймаються громадяни похилого віку та особи з інвалідністю віком старше 18 років із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, надання медичної допомоги, комплексу реабілітаційних послуг і яким згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті, незалежно від наявності осіб, зобов’язаних за законом їх утримувати, або опікунів та піклувальників. '''До інтернату насамперед приймаються особи, зазначені вище, які:'''
* мають особливі заслуги перед Батьківщиною, є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 "Про жертви нацистських переслідувань"];
* постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
* постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, 2 або 3 відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";]
* є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку, членами сімей загиблих військовослужбовців;
* потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про їх недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності.
=== Влаштування до інтернату ===
У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду (стаціонарно), підтриманого проживання надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку на підставі:

заяви про надання соціальних послуг, поданої особою з інвалідністю, особою похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви про надання соціальних послуг особі, поданої законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);

повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях).

Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Заяви, подані до уповноваженого органу або до надавача соціальних послуг, протягом одного робочого дня передаються в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку до відповідної військової / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Відповідна військова адміністрація / обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.

Влаштування до інтернату здійснюється '''згідно з путівкою на влаштування до інтернату''', виданою особі, її опікуну або піклувальнику чи органу опіки та піклування (у разі коли недієздатній особі або особі, цивільна дієздатність якої обмежена, не призначений опікун чи піклувальник) органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
==== Куди звертатися?====
Документи для влаштування особи до інтернату подаються такою особою, опікуном або піклувальником чи органом опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над особою здійснює орган опіки та піклування) '''до місцевих структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання/перебування особи''', які передають їх на розгляд структурним підрозділам з питань соціального захисту населення.
==== Перелік необхідних документів ====
* письмова заява особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмова заява законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копії паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
* медична карта з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про можливість проживання/перебування в інтернаті за формою, встановленою МОЗ;
* довідка про розмір призначеної пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги, виданої органами Пенсійного фонду України та/або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. У разі відсутності такої довідки органи Пенсійного фонду України та/або місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення запитують необхідну інформацію за місцем попереднього отримання зазначених виплат;
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності інвалідності);
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернату за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* копія паспорта опікуна або піклувальника особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* пенсійне посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
* копія договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);
* довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
* трьох фотокарток розміром 3 x 4 сантиметри.
'''Особи, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи можуть прийматися до інтернату на підставі:'''
* письмової заяви особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмової заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* медичної карти з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про необхідність проживання/перебування в інтернаті;
* довідки для направлення особи з інвалідністю до інтернату (за наявності інвалідності).
Адміністрація інтернату разом із структурними підрозділами з питань соціального захисту населення забезпечує '''протягом шести місяців''' оформлення відсутніх документів.
==== Порядок влаштування ====
На підставі путівки про влаштування до інтернату, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, та документів, видається наказ про прийняття підопічного до інтернату на постійне чи тимчасове проживання із зазначенням строку. За результатами визначення потреб підопічного складається індивідуальний план надання соціальних послуг, в якому зазначаються заходи щодо надання таких послуг, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки проведення таких заходів, особи, відповідальні за виконання, дані щодо результатів моніторингу надання соціальних послуг. На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його опікуном або піклувальником та уповноваженою особою інтернату укладається договір про надання таких послуг, в якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строки надання соціальних послуг. У разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат, такий договір підписується уповноваженою особою інтернату та уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний. Під час влаштування до інтернату підопічні проходять санітарно-гігієнічну обробку із зміною одягу та взуття і розміщуються у приймально-карантинному відділенні '''на 14 днів''' для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне чи тимчасове проживання до відповідних кімнат. Підопічні, в яких виявлено ознаки інфекційних захворювань, підлягають направленню до закладів охорони здоров’я. Під час влаштування до інтернату адміністрація ознайомлює підопічного, його опікуна або піклувальника (під їх підпис) з правами та обов’язками підопічного, умовами проживання, розпорядком дня, умовами переведення до іншого інтернату та відрахування з інтернату та робить відповідний запис в особовій справі. '''Після прийняття підопічного до інтернату адміністрація у триденний строк повідомляє:'''
* структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, що видав путівку, про прийняття підопічного до інтернату;
* органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та за місцезнаходженням інтернату про прийняття підопічного до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* органу Пенсійного фонду України, місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про прийняття підопічного на державне утримання (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
=== Переведення підопічних до іншого інтернату===
'''Переведення підопічного до іншого інтернату аналогічного типу здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за наявності висновку лікаря інтернату про те, що переведення не зашкодить стану здоров’я підопічного, та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем знаходження інтернату, до якого він переводиться.
'''Переведення підопічного до інтернату іншого типу, що відповідає стану його здоров’я, здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви підопічного;
* заяви його опікуна або піклувальника чи органу опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат);
* подання адміністрації інтернату на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.
Під час переведення підопічного до іншого інтернату особова справа разом з витягом з медичної документації надсилається поштовим відправленням з повідомленням до іншого інтернату. Оригінал історії хвороби (медична справа) надсиланню не підлягає.
=== Тимчасове вибуття підопічного ===
Тимчасове вибуття підопічного, який постійно проживає/перебуває в інтернаті, '''на строк до шести місяців протягом календарного року''' здійснюється на підставі:
* письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника;
* письмової заяви родичів підопічного або інших осіб, які мають намір тимчасово забрати підопічного, з урахуванням письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Адміністрація інтернату вживає заходів до розшуку підопічного у разі його вибуття з інтернату без урахування вимог, визначених абзацами другим та третім пунктом 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат].
{| class="wikitable"
|-
| '''Витрати, пов’язані з поїздкою підопічного до родичів (опікуна або піклувальника) або інших осіб, інтернатом не відшкодовуються.'''
|}
Підопічні, які тимчасово вибувають з інтернату за особистим бажанням, відповідно до наказу керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. Підопічні, які вибувають з інтернату на лікування (в разі госпіталізації) до закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства за їх письмовою заявою, згодою їх законного представника (у разі їх наявності), згідно з наказом керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. Під час повернення підопічного до інтернату заклад охорони здоров’я подає адміністрації інтернату витяг з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
=== Відрахування з інтернату ===
'''Відрахування підопічного з інтернату здійснюється у тижневий строк у разі:'''
* подання письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* подання письмової заяви родичів про можливість утримувати підопічного і забезпечувати догляд за ним, письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;
* закінчення строку перебування в інтернаті;
* переведення до іншого інтернату;
* неповернення без поважних причин та без погодження з адміністрацією інтернату з поїздки до родичів (опікуна або піклувальника) після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причин неповернення);
* наявності відповідного рішення суду;
* смерті підопічного або оголошення його померлим.
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його опікуну або піклувальнику видаються особисті документи підопічного, довідка із зазначенням строку перебування в інтернаті, закріплені за підопічним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

'''Про тимчасове вибуття, повернення, переведення та відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:'''

* орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* орган Пенсійного фонду України, місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення шляхом надсилання копії відповідного наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
== Показання та протипоказання для направлення особи до інтернату==
'''Медичними показаннями для направлення особи до інтернату є хронічні психічні розлади (в період ремісії).'''

'''Медичними протипоказаннями для направлення особи до інтернату є:'''
* гостра стадія психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стані загострення;
* туберкульоз в активній стадії та гострі інфекційні захворювання;
* заразні та невиліковні захворювання шкіри та волосся.
== Умови проживання/перебування в інтернаті ==
З огляду на стан і характер захворювання підопічних в інтернаті можуть функціонувати відділення (житлові кімнати) цілодобового проживання/перебування із забезпеченням відповідного режиму нагляду (постільний, спостережний та вільний), денного перебування, які розміщуються в окремому приміщенні, корпусі, на окремому поверсі. Для надання комплексу реабілітаційних послуг в інтернаті можуть утворюватися реабілітаційні відділення з кімнатами для проведення заходів щодо соціальної, фізкультурно-спортивної, фізичної, психологічної реабілітації.
=== Розміщення підопічних ===
Розміщення підопічних у житлових кімнатах, відділеннях відповідного режиму нагляду здійснюється медичним, педагогічним або соціальним працівником, до посадових обов’язків якого належить розміщення підопічних у житлових кімнатах, з урахуванням побажань, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу та стану основного захворювання підопічних.

На вимогу підопічного його житлова кімната може бути змінена за рішенням особи, уповноваженої директором інтернату, з урахуванням рекомендацій громадської ради інтернату.

Підопічні з порушенням інтелектуального розвитку можуть розміщуватися окремо від підопічних із психічними розладами.

Режим нагляду повинен забезпечувати найбільш сприятливі умови для усвідомленого лікування та реабілітації підопічних, дотримання їх гідності, спонукання до самостійності та суспільно корисної ініціативи.
=== Власний одяг та інші особисті речі підопічного===
Власний одяг та інші особисті речі підопічного за його бажанням повертаються його родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам.

Якщо родичі (опікун або піклувальник) або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову інтернату. Акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову складається у чотирьох примірниках, один з яких видається родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам, другий зберігається в бухгалтерії, третій - в особовій справі підопічного, четвертий - у коморі сестри-господині.

Речі з камери схову видаються на вимогу підопічного чи його опікуна або піклувальника.

Підопічні мають право користуватися власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимоги протипожежної безпеки, протиепідеміологічного режиму, охорони праці тощо.

Родичі, опікуни та піклувальники, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації або інші фізичні та юридичні особи можуть забезпечувати підопічних особистими речами. Речі повинні утримуватися у належному стані, відповідати вимогам санітарного законодавства та не заважати іншим підопічним.

Адміністрація інтернату у разі потреби та за бажанням підопічного приймає на зберігання гроші, цінності (коштовності, ощадну книжку або банківську платіжну картку, цінні папери тощо) підопічних відповідно до вимог законодавства.
=== Виплата пенсій (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державної соціальної допомоги===
Суми пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, перераховуюся на поточні рахунки підопічних, що відкриті в установах банків відповідно до законодавства, або виплачуються та доставляються їм національним оператором поштового зв’язку в установленому законодавством порядку.

Перерахування органами Пенсійного фонду України або місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення зазначених виплат інтернату, в якому підопічний перебуває на державному утриманні, та їх використання здійснюється у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2004-%D0%BF Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 року № 269]

Дієздатні підопічні витрачають належні їм кошти на власний розсуд. У разі потреби (відповідно до письмової заяви підопічного) адміністрація інтернату надає підопічному допомогу щодо витрачання власних коштів.

Для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, опіку або піклування над якими здійснює інтернат, порядок використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, встановлюється Мінсоцполітики.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‏‎]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‏‎]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‏‎]]

Перебування громадян в психоневрологічному інтернаті

2025-05-15T18:10:35Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1489-14 Закон України "Про психіатричну допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/576-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 року № 576 "Про затвердження Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/587-2020-п#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 587 "Про організацію надання соціальних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n93 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1462 "Деякі питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я"]
== Завдання та напрями діяльності інтернату==
Психоневрологічний інтернат (далі - інтернат) є стаціонарним інтернатним закладом для соціального захисту, що утворюється для тимчасового або постійного проживання/перебування осіб із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, соціально-побутового обслуговування, надання медичної допомоги, соціальних послуг та комплексу реабілітаційних заходів і яким згідно з висновком лікарської комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті (далі - підопічні).
=== Основні завдання інтернату ===
* забезпечення прав та інтересів підопічних, створення належних умов для проживання/перебування, соціально-побутового обслуговування, денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) та надання медичної допомоги підопічним;
* надання соціальних послуг підопічним (стаціонарний догляд, соціальна реабілітація, представництво інтересів).
Інтернат може надавати послуги з підтриманого проживання, паліативного/хоспісного та денного догляду, соціальної адаптації, кризового та екстреного втручання, консультування. Інтернат може надавати безоплатні та платні соціальні послуги (в межах наявних можливостей) відповідно до законодавства. Тарифи на платні соціальні послуги встановлюються інтернатом відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/428-2020-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2020 року № 428 "Про затвердження Порядку регулювання тарифів на соціальні послуги"] і затверджуються засновником;
* проведення комплексу реабілітаційних заходів відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1462-2022-п#n151 індивідуального плану реабілітації, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики] .
=== Забезпечення підопічних===
'''Підопічні відповідно до встановлених норм забезпечуються:'''
* приміщенням (житловими кімнатами) для проживання/перебування та усіма комунально-побутовими послугами;
* предметами, матеріалами та інвентарем (одягом, взуттям, постільною білизною, засобами особистої гігієни, столовим посудом);
* раціональним не менше ніж чотириразовим харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку та стану здоров’я у межах натуральних норм харчування (проміжки часу між прийманням їжі не повинні перевищувати чотирьох годин, останнє приймання їжі здійснюється за дві години до сну);
* лікарськими засобами, технічними та іншими засобами і виробами медичного призначення у порядку, встановленому законодавством.
'''Підопічним гарантується:'''
* надання медичної допомоги, у тому числі екстреної, за наявності медичних показань, консультації, стаціонарне лікування на базі закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства;
* створення умов для участі в культурно-масових заходах та комплексі реабілітаційних заходів;
* забезпечення денної зайнятості (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) з урахуванням стану здоров’я та бажання підопічних;
* захист прав та підтримка, інформування щодо прав підопічних, представництва їх інтересів.
Адміністрація інтернату зобов’язана '''не менше ніж один раз на рі'''к організовувати огляд підопічних лікарсько-консультативною комісією за участю лікаря-психіатра з метою вирішення питань щодо доцільності їх подальшого перебування в інтернаті та необхідності встановлення чи припинення опіки або піклування над ними. У разі потреби адміністрація інтернату сприяє в оформленні документів та організовує оцінювання підопічного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи для встановлення групи інвалідності або продовження її строку, а також у реєстрації органом опіки та піклування помічника підопічного за вибором дієздатного підопічного відповідно до законодавства.
=== Якість надання послуг інтернатом ===
Адміністрація інтернату забезпечує якісне надання послуг підопічним. Якість надання послуг '''контролюється громадськістю, в тому числі шляхом утворення громадської ради''', до складу якої входять представники громадських організацій, родичі (опікуни або піклувальники), підопічні та інші особи. '''Громадська рада сприяє:'''
* забезпеченню захисту прав та представництва інтересів підопічних, організації належних умов для проживання/перебування підопічних в інтернаті та подає адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* дотриманню інтернатом вимог законодавства з питань соціального захисту населення;
* упровадженню нових форм і методів надання соціальних послуг підопічним, підвищенню їх якості;
* організації культурно-масових заходів для підопічних.
При громадській раді можуть утворюватися тематичні комісії.

'''Громадська рада зобов’язана:'''
* здійснювати контроль за умовами проживання/перебування підопічних та подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо їх поліпшення;
* брати участь у розгляді скарг підопічних і на підопічних, а також інших питань, що стосуються їх прав;
* подавати адміністрації інтернату пропозиції щодо використання інтернатом коштів, що надійшли на рахунки інтернату у вигляді добровільних пожертвувань, благодійних внесків та інших не заборонених законодавством джерел;
* заслуховувати звіти про використання зазначених коштів.
==Умови влаштування, переведення до інтернату та відрахування з інтернату==
=== Категорії громадян які приймаються до інтернату===
До інтернату приймаються громадяни похилого віку та особи з інвалідністю віком старше 18 років із стійкими інтелектуальними та/або психічними порушеннями, які за станом здоров’я потребують стороннього догляду, побутового обслуговування, надання медичної допомоги, комплексу реабілітаційних послуг і яким згідно з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра не протипоказане перебування в інтернаті, незалежно від наявності осіб, зобов’язаних за законом їх утримувати, або опікунів та піклувальників. '''До інтернату насамперед приймаються особи, зазначені вище, які:'''
* мають особливі заслуги перед Батьківщиною, є ветеранами війни, особами, на яких поширюється дія [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 "Про жертви нацистських переслідувань"];
* постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи;
* постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, 2 або 3 відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";]
* є ветеранами праці, самотніми громадянами похилого віку, членами сімей загиблих військовослужбовців;
* потребують опіки та піклування, у тому числі під час вирішення питань про їх недієздатність чи обмеження цивільної дієздатності.
=== Влаштування до інтернату ===
У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду (стаціонарно), підтриманого проживання надаються особам з інвалідністю, особам похилого віку на підставі:

заяви про надання соціальних послуг, поданої особою з інвалідністю, особою похилого віку (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви про надання соціальних послуг особі, поданої законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);

повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях).

Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Заяви, подані до уповноваженого органу або до надавача соціальних послуг, протягом одного робочого дня передаються в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку до відповідної військової / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації.

Відповідна військова адміністрація / обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.

Влаштування до інтернату здійснюється '''згідно з путівкою на влаштування до інтернату''', виданою особі, її опікуну або піклувальнику чи органу опіки та піклування (у разі коли недієздатній особі або особі, цивільна дієздатність якої обмежена, не призначений опікун чи піклувальник) органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань соціального захисту населення, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).
==== Куди звертатися?====
Документи для влаштування особи до інтернату подаються такою особою, опікуном або піклувальником чи органом опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над особою здійснює орган опіки та піклування) '''до місцевих структурних підрозділів з питань соціального захисту населення за місцем фактичного проживання/перебування особи''', які передають їх на розгляд структурним підрозділам з питань соціального захисту населення.
==== Перелік необхідних документів ====
* письмова заява особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмова заява законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копії паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
* медична карта з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про можливість проживання/перебування в інтернаті за формою, встановленою МОЗ;
* довідка про розмір призначеної пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги, виданої органами Пенсійного фонду України та/або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення. У разі відсутності такої довідки органи Пенсійного фонду України та/або місцеві структурні підрозділи з питань соціального захисту населення запитують необхідну інформацію за місцем попереднього отримання зазначених виплат;
* довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (за наявності інвалідності);
* довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернату за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);
* копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* копії паспорта опікуна або піклувальника особи, щодо якої вирішується питання про влаштування до інтернату (за наявності опікуна або піклувальника);
* пенсійного посвідчення або посвідчення отримувача державної соціальної допомоги (за наявності);
* копії договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);
* довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);
* трьох фотокарток розміром 3 x 4 сантиметри. 
'''Особи, які постраждали внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації, надзвичайної ситуації техногенного чи природного характеру, нещасних випадків, а також внутрішньо переміщені особи можуть прийматися до інтернату на підставі:''' 
* письмової заяви особи, яка виявила бажання проживати/перебувати в інтернаті (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* письмової заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким не призначено опікуна або втрачено з ним зв’язок під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* паспорта особи або іншого документа, що посвідчує особу, яка влаштовується в інтернат;
* медичної карти з висновком лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про необхідність проживання/перебування в інтернаті;
* довідки для направлення особи з інвалідністю до інтернату (за наявності інвалідності). 
Адміністрація інтернату разом із структурними підрозділами з питань соціального захисту населення забезпечує '''протягом шести місяців''' оформлення відсутніх документів.
==== Порядок влаштування ====
На підставі путівки про влаштування до інтернату, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення, та документів, видається наказ про прийняття підопічного до інтернату на постійне чи тимчасове проживання із зазначенням строку. За результатами визначення потреб підопічного складається індивідуальний план надання соціальних послуг, в якому зазначаються заходи щодо надання таких послуг, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки проведення таких заходів, особи, відповідальні за виконання, дані щодо результатів моніторингу надання соціальних послуг. На основі індивідуального плану надання соціальних послуг між підопічним чи його опікуном або піклувальником та уповноваженою особою інтернату укладається договір про надання таких послуг, в якому зазначаються права та обов’язки кожної із сторін, обсяг соціальних послуг, цілі та строки надання соціальних послуг. У разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат, такий договір підписується уповноваженою особою інтернату та уповноваженою особою органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний. Під час влаштування до інтернату підопічні проходять санітарно-гігієнічну обробку із зміною одягу та взуття і розміщуються у приймально-карантинному відділенні '''на 14 днів''' для подальшого спостереження, після чого переводяться на постійне чи тимчасове проживання до відповідних кімнат. Підопічні, в яких виявлено ознаки інфекційних захворювань, підлягають направленню до закладів охорони здоров’я. Під час влаштування до інтернату адміністрація ознайомлює підопічного, його опікуна або піклувальника (під їх підпис) з правами та обов’язками підопічного, умовами проживання, розпорядком дня, умовами переведення до іншого інтернату та відрахування з інтернату та робить відповідний запис в особовій справі. '''Після прийняття підопічного до інтернату адміністрація у триденний строк повідомляє:'''
* структурному підрозділу з питань соціального захисту населення, що видав путівку, про прийняття підопічного до інтернату;
* органу опіки та піклування, на обліку в якому перебуває підопічний, та за місцезнаходженням інтернату про прийняття підопічного до інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* органу Пенсійного фонду України, місцевому структурному підрозділу з питань соціального захисту населення про прийняття підопічного на державне утримання (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
=== Переведення підопічних до іншого інтернату===
'''Переведення підопічного до іншого інтернату аналогічного типу здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* заяви законного представника та рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів, крім недієздатних осіб, які втратили зв’язок з опікуном під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях);
* рішення органу опіки та піклування про влаштування до інтернату (для недієздатних осіб у разі відсутності законного представника) за погодженням з відповідними структурними підрозділами з питань соціального захисту населення за наявності висновку лікаря інтернату про те, що переведення не зашкодить стану здоров’я підопічного, та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за місцем знаходження інтернату, до якого він переводиться.
'''Переведення підопічного до інтернату іншого типу, що відповідає стану його здоров’я, здійснюється відповідно до:'''
* письмової заяви підопічного;
* заяви його опікуна або піклувальника чи органу опіки та піклування (у разі коли опіку або піклування над підопічним здійснює інтернат);
* подання адміністрації інтернату на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії за участю лікаря-психіатра про відсутність медичних показань для проживання/перебування підопічного в інтернаті та згідно з путівкою на влаштування до інтернату, виданою структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.
Під час переведення підопічного до іншого інтернату особова справа разом з витягом з медичної документації надсилається поштовим відправленням з повідомленням до іншого інтернату. Оригінал історії хвороби (медична справа) надсиланню не підлягає.
=== Тимчасове вибуття підопічного ===
Тимчасове вибуття підопічного, який постійно проживає/перебуває в інтернаті, '''на строк до шести місяців протягом календарного року''' здійснюється на підставі:
* письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника;
* письмової заяви родичів підопічного або інших осіб, які мають намір тимчасово забрати підопічного, з урахуванням письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Адміністрація інтернату вживає заходів до розшуку підопічного у разі його вибуття з інтернату без урахування вимог, визначених абзацами другим та третім пунктом 26 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/957-2016-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 957 "Про затвердження Типового положення про психоневрологічний інтернат].
{| class="wikitable"
|-
| '''Витрати, пов’язані з поїздкою підопічного до родичів (опікуна або піклувальника) або інших осіб, інтернатом не відшкодовуються.'''
|}
Підопічні, які тимчасово вибувають з інтернату за особистим бажанням, відповідно до наказу керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. 
Підопічні, які вибувають з інтернату на лікування (в разі госпіталізації) до закладів охорони здоров’я відповідно до законодавства за їх письмовою заявою, згодою їх законного представника (у разі їх наявності), згідно з наказом керівника інтернату не забезпечуються харчуванням, необхідними лікарськими засобами, засобами особистої гігієни, предметами, матеріалами та інвентарем з дня вибуття, але залишаються у списках підопічних і пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державна соціальна допомога за період відсутності виплачується їм у повному обсязі. 
Під час повернення підопічного до інтернату заклад охорони здоров’я подає адміністрації інтернату витяг з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.
=== Відрахування з інтернату ===
'''Відрахування підопічного з інтернату здійснюється у тижневий строк у разі:'''
* подання письмової заяви підопічного чи письмової заяви опікуна або піклувальника із зобов’язанням здійснення необхідного догляду;
* подання письмової заяви родичів про можливість утримувати підопічного і забезпечувати догляд за ним, письмової згоди опікуна або піклувальника (у разі його наявності) - для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена;
* закінчення строку перебування в інтернаті;
* переведення до іншого інтернату;
* неповернення без поважних причин та без погодження з адміністрацією інтернату з поїздки до родичів (опікуна або піклувальника) після закінчення шестимісячного строку (після з’ясування причин неповернення);
* наявності відповідного рішення суду;
* смерті підопічного або оголошення його померлим.
Під час відрахування з інтернату підопічному чи його опікуну або піклувальнику видаються особисті документи підопічного, довідка із зазначенням строку перебування в інтернаті, закріплені за підопічним одяг, білизна та взуття за сезоном і власний одяг, інші особисті речі та цінності (ощадна книжка або банківська платіжна картка, цінні папери тощо), які зберігалися в інтернаті.

'''Про тимчасове вибуття, повернення, переведення та відрахування підопічного інтернат у триденний строк інформує:'''

* орган опіки та піклування за місцезнаходженням інтернату (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
* орган Пенсійного фонду України, місцевий структурний підрозділ з питань соціального захисту населення шляхом надсилання копії відповідного наказу (витягу з наказу) (за умови призначення підопічному пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державної соціальної допомоги).
== Показання та протипоказання для направлення особи до інтернату==
'''Медичними показаннями для направлення особи до інтернату є хронічні психічні розлади (в період ремісії).'''

'''Медичними протипоказаннями для направлення особи до інтернату є:'''
* гостра стадія психічних захворювань і хронічні психічні захворювання в стані загострення;
* туберкульоз в активній стадії та гострі інфекційні захворювання;
* заразні та невиліковні захворювання шкіри та волосся.
== Умови проживання/перебування в інтернаті ==
З огляду на стан і характер захворювання підопічних в інтернаті можуть функціонувати відділення (житлові кімнати) цілодобового проживання/перебування із забезпеченням відповідного режиму нагляду (постільний, спостережний та вільний), денного перебування, які розміщуються в окремому приміщенні, корпусі, на окремому поверсі. Для надання комплексу реабілітаційних послуг в інтернаті можуть утворюватися реабілітаційні відділення з кімнатами для проведення заходів щодо соціальної, фізкультурно-спортивної, фізичної, психологічної реабілітації.
=== Розміщення підопічних ===
Розміщення підопічних у житлових кімнатах, відділеннях відповідного режиму нагляду здійснюється медичним, педагогічним або соціальним працівником, до посадових обов’язків якого належить розміщення підопічних у житлових кімнатах, з урахуванням побажань, індивідуальних особливостей, віку, діагнозу та стану основного захворювання підопічних.

На вимогу підопічного його житлова кімната може бути змінена за рішенням особи, уповноваженої директором інтернату, з урахуванням рекомендацій громадської ради інтернату.

Підопічні з порушенням інтелектуального розвитку можуть розміщуватися окремо від підопічних із психічними розладами.

Режим нагляду повинен забезпечувати найбільш сприятливі умови для усвідомленого лікування та реабілітації підопічних, дотримання їх гідності, спонукання до самостійності та суспільно корисної ініціативи.
=== Власний одяг та інші особисті речі підопічного===
Власний одяг та інші особисті речі підопічного за його бажанням повертаються його родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам.

Якщо родичі (опікун або піклувальник) або інші особи не забирають особистих речей, речі здаються до камери схову інтернату. Акт передачі особистих речей на зберігання до камери схову складається у чотирьох примірниках, один з яких видається родичам (опікуну або піклувальнику) або іншим особам, другий зберігається в бухгалтерії, третій - в особовій справі підопічного, четвертий - у коморі сестри-господині.

Речі з камери схову видаються на вимогу підопічного чи його опікуна або піклувальника.

Підопічні мають право користуватися власними речами, якщо це не заважає іншим підопічним, не порушує вимоги протипожежної безпеки, протиепідеміологічного режиму, охорони праці тощо.

Родичі, опікуни та піклувальники, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації або інші фізичні та юридичні особи можуть забезпечувати підопічних особистими речами. Речі повинні утримуватися у належному стані, відповідати вимогам санітарного законодавства та не заважати іншим підопічним.

Адміністрація інтернату у разі потреби та за бажанням підопічного приймає на зберігання гроші, цінності (коштовності, ощадну книжку або банківську платіжну картку, цінні папери тощо) підопічних відповідно до вимог законодавства.
=== Виплата пенсій (щомісячне довічне грошове утримання) та/або державної соціальної допомоги===
Суми пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, перераховуюся на поточні рахунки підопічних, що відкриті в установах банків відповідно до законодавства, або виплачуються та доставляються їм національним оператором поштового зв’язку в установленому законодавством порядку.

Перерахування органами Пенсійного фонду України або місцевими структурними підрозділами з питань соціального захисту населення зазначених виплат інтернату, в якому підопічний перебуває на державному утриманні, та їх використання здійснюється у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/269-2004-%D0%BF Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269.]

Дієздатні підопічні витрачають належні їм кошти на власний розсуд. У разі потреби (відповідно до письмової заяви підопічного) адміністрація інтернату надає підопічному допомогу щодо витрачання власних коштів.

Для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, опіку або піклування над якими здійснює інтернат, порядок використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства, встановлюється Мінсоцполітики.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‏‎]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‏‎]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‏‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‏‎]]

Укладання меморандуму про співпрацю

2025-05-14T20:33:24Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
== Визначення поняття меморандуму ==
'''Мемора́ндум''' — дипломатичний документ, у якому докладно викладається факт, та юридичний бік будь-якого питання і наводяться відповідні аргументи.

Термін може мати такі значення:
* дипломатичний документ, в якому викладений фактичний, документальний чи юридичний бік якогось питання. Як правило, додається до ноти або вручається особисто представнику іншої країни.
* лист з нагадуванням про що-не будь (у торгівлі);
* доповідна записка, службова довідка, довідка;
* перерахування в страхових полісах (особливо морських) небезпек, страхування від яких не проводиться.
== Види меморандумів ==
Меморандум за змістом буває '''зовнішнім''' і '''внутрішнім.''' Зовнішній меморандум направляється особам, що звернулися в юридичну фірму. Внутрішній меморандум адресований усім або окремим співробітникам тієї організації, всередині якої його було створено; він залишається всередині компанії і не призначений для читання третіми особами.
== Структура меморандуму: ==
Меморандум про співпрацю за змістом має наступну структуру:
=== Назва меморандуму ===
Наприклад: МЕМОРАНДУМ про співпрацю та взаєморозуміння в сфері надання послуг з управління багатоквартирними будинками на території населених пунктів, що входять до складу міської ради.
=== Місце і дата укладення меморандуму ===
м. ___________ "___" __________ 20___ р.
=== Вступна частина (преамбула) меморандуму ===
Вступна частина (преамбула) меморандуму повинна містити дані про сторін.

Якщо стороною є фізична особа, то зазначаємо ПІБ, ідентифікаційний номер або паспортні дані, адреса реєстрації особи та адреса для листування. Для юридичних осіб – повне найменування (Публічне акціонерне товариство "Назва товариства"), ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) та адреса місцезнаходження. Також обов’язковим елементом є посада особи, яка підписує договір, та назва документу, на підставі якого така особа діє (на підставі статуту, довіреності, протоколу тощо). Для фізичних осіб–підприємців – повне найменування та повноваження та виписка з ЄДР на основі якого діє ФОП.
=== Загальні положення (терміни та визначення) ===
Наприклад:

Терміни та визначення, що використовуються в даному Меморандумі: ''Координатор'' - уповноважений виконавчий орган міської ради, який контролює і надає всебічну підтримку Сторонам в реалізації завдань, які передбачені Меморандумом. ''Управитель багатоквартирного будинку'' – фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. ''ОСББ'' (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) – юридична особа, яка створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна та самостійно здійснюють управління будинком. ''Уніфікована муніципальна база даних'' – база даних, яка поєднує інформацію, необхідну для формування взаємовідносин між всіма учасниками в сфері житлово-комунального господарства (інформація про рівень благоустрою будинку, площі квартир/ будинків, інформація про споживачів, обсяги споживання, тарифи на нарахування за житлово-комунальні послуги, тощо) та виконавчими органами Вовчанської міської ради, які реалізують державну політику щодо комплексного розвитку житлово-комунального господарства та соціального захисту населення.
=== Предмет та мета меморандуму. Основні принципи та напрями співробітництва ===
Наприклад: Підписанням даного Меморандуму Сторони засвідчують, що діють на засадах паритетності та рівноправності у взаємовідносинах і мають намір спрямувати зусилля на ефективне співробітництво щодо:
* сталого забезпечення населення міста житлово-комунальними послугами;
* безпечних та комфортних умов проживання в квартирах житлових будинків;
* соціального захисту споживачів житлово-комунальних послуг;
* забезпечення належного рівня благоустрою на прибудинкових територіях;
* проведення капітального ремонту багатоповерхових житлових будинків, в т.ч. на умовах співфінансування з міського бюджету;
* проведення робіт з благоустрою прибудинкових територій, в т.ч. на умовах співфінансування з міського бюджету;
* реалізації проектів з енергоефективності та підвищення обізнаності громадськості щодо енергоощадливості;
* реалізації міських програм у сфері надання житлово-комунальних послуг;
* долучення до загальноміських заходів, в т.ч. пов’язаних з санітарним очищенням територій населених пунктів, що входять до складу міської об’єднаної територіальної громади;
* супроводження, наповнення та актуалізація інформації уніфікованої муніципальної бази даних;
* сприяння розв'язанню проблем в сфері надання житлово-комунальних послуг та сприяння в їх вирішенні.
=== Права та обов’язки Сторін ===
Наприклад: Сторони беруть на себе зобов'язання, в межах компетенції, забезпечувати співпрацю з питань: ''належного та ефективного управління та утримання будинків і прибудинкових територій у відповідності до чинного законодавства, норм та Правил благоустрою певного міста, в т.ч.:'' ● забезпечення технічного обслуговування житлових будинків та технічного обладнання, в т.ч. вчасного проведення технічного обслуговування димових, вентиляційних каналів, систем автоматики та димовидалення, пожежогасіння; ● негайної ліквідації аварійних ситуацій, не пізніше 3-х годин з моменту виникнення, пов’язаних з пошкодженням інженерних мереж, обладнання або конструктивних елементів, що перешкоджає постачанню комунальних послуг, спричиняє або може спричинити шкоду життю та здоров’ю людей, пошкодженню майна; ● забезпечення проведення поточного ремонту житлових будинків; ● проведення підготовки житлових будинків до сезонної експлуатації для забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог щодо експлуатації приміщень житлових будинків і режимів функціонування інженерного обладнання; ● своєчасного проведення заходів, направлених на безпечну експлуатацію ліфтів; ● утримання місць загального користування житлових будинків в належному санітарному стані, в т.ч. підвалів, горищ, технічних поверхів ● організації та проведенні робіт з благоустрою прибудинкових територій Організації та проведення капітального ремонту багатоповерхових житлових будинків та благоустрою прибудинкових територій. Організації та проведення робіт з благоустрою прибудинкових територій. Оперативного обміну інформацією в частині управління та утримання будинків і прибудинкових територій. Проведення заходів та робіт, направлених на енергозбереження в житлових будинках.
* Управителі багатоквартирних будинків та ОСББ зобов’язуються:
а) погоджувати з Координатором заходи, пов’язані з підготовкою житлового фонду до роботи в осінньо-зимовий період; б) погоджувати з Координатором місця улаштування дитячих, спортивних, господарських майданчиків на прибудинкових територіях; в) погоджувати з Координатором проведення весняних заходів, пов’язаних з благоустроєм прибудинкових територій; г) допускати Координатора до перевірки на предмет ефективності утримання житлових будинків та прибудинкових територій (за потреби, у т.ч. при наявності звернень та скарг від громадян); д) на запит Координатора надавати інформацію, яка стосується управління та утримання житлових будинків.\ 

''Супроводження та наповнення уніфікованої муніципальної бази даних та її використання Сторонами:'' Учасники, в межах компетенції, зобов'язуються супроводжувати, наповнювати уніфіковану муніципальну базу даних та забезпечувати актуалізацію даних в ній; Координатор та Учасники використовують уніфіковану муніципальну базу даних для забезпечення своєї діяльності. Забезпечують співпрацю з питань створення нових та використання діючих механізмів збору інформації щодо споживання житлово-комунальних послуг, в тому числі, які обліковуються індивідуальними приладами обліку, через використання різних засобів: Інтернет, стаціонарного телефонного чи мобільного зв'язку Учасники забезпечують можливість централізованого інформування споживачів про стан нарахування та заборгованості за житлово-комунальні послуги (Єдиний рахунок за надані житлово-комунальні та інші послуги). Для реалізації положень цього Меморандуму сторони можуть укладати відповідні договори. Учасники, в межах компетенції, забезпечують виконання рішень міської ради та її виконавчого комітету, які регулюють питання функціонування житлово-комунального господарства об’єднаної територіальної громади.
=== Комунікація між сторонами ===
Сторони інформуватимуть і консультуватимуть одна одну з питань спільних інтересів, пов'язаних з реалізацією положень цього Меморандуму. Сторони узгоджуватимуть дії, проводитимуть обмін інформацією та даними (збір, аналіз), а також забезпечуватимуть розповсюдження інформації та даних в спільних інтересах. Сторони можуть скликати зустрічі у відповідні строки для узгодження, обговорення, перегляду заходів, які мають бути здійснені відповідно до Меморандуму, та планувати подальші дії. Сторони зобов'язуються підтримувати ділові контакти та вживати всіх необхідних заходів для забезпечення ефективності ділових зв’язків, сприяти розвитку та забезпечення досягнення зазначених в Меморандумі цілей. Сторони зобов'язуються користуватися та обмінюватися інформацією в межах даного Меморандуму в узгоджених форматах та відповідно до чинного законодавства України.
=== Строки, порядок внесення змін і доповнень до Меморандуму ===
Меморандум вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін. Дія Меморандуму продовжується, доки Сторони зацікавлені у співробітництві. Зміни та доповнення до Меморандуму вносяться у письмовій формі за взаємною згодою Сторін. Будь-які суперечки між Сторонами щодо тлумачення та застосування положень даного Меморандуму вирішуються шляхом консультацій або переговорів між Сторонами.
=== Прикінцеві положення ===
Прикінцеві положення орієнтовно повинні мати такі умови: - меморандум є відкритим для приєднання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері надання послуг з управління багато-квартирними будинками на території населених пунктів, що входять до складу міської об’єднаної територіальної громади, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (які здійснюють самостійне управління багато-квартирним будинком). Виконання умов Меморандуму є обов'язковим для кожної Сторони, що його підписала або приєдналася до нього. У разі систематичного невиконання умов Меморандуму Координатор в односторонньому порядку може виключити Учасника з даного Меморандуму, попередивши про такі наміри за 5 календарних днів. Меморандум укладено українською мовою в кількості примірників Учасників Сторін Меморандуму. Усі підписані примірники Меморандуму мають однакову юридичну силу (по одному примірнику кожному Учаснику Сторони Меморандуму).
=== Реквізити та підписи Сторін ===
'''Таким чином,''' меморандум — це не просто офіційний документ, а передусім прояв взаємної довіри, відкритості й готовності до співпраці. Він дає сторонам можливість чітко окреслити спільні наміри, визначити напрями дій, погодити принципи взаємодії та зробити перший крок до досягнення значущих результатів. У сучасних умовах, коли складність управлінських процесів потребує прозорості, передбачуваності й координації, меморандум стає своєрідним дороговказом — рамкою, що тримає фокус на спільному інтересі, не сковуючи сторони надмірними формальностями.

Він особливо цінний там, де потрібно об’єднати зусилля: у розвитку громад, налагодженні діалогу між владою і громадянами, реалізації соціальних, інфраструктурних або екологічних ініціатив. Оформлений належним чином, меморандум здатен не лише задекларувати співпрацю, а й створити реальні передумови для сталих змін, що базуються на партнерстві, спільній відповідальності та прагненні до результату.
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок монетизації пільг

2025-05-14T20:00:38Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база: ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19?find=1&text=%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8#n3 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-п Постанова Кабінету міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/423-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 "Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1478 "Деякі питання соціального захисту малозабезпечених сімей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1404 "Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/521-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 травня 2024 року № 521 "Деякі питання надання, нарахування та виплати житлових субсидій і пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива з урахуванням енергетичної кризи, що склалася в м. Харкові та населених пунктах Харківській області"]
== Загальні положення ==
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі надаються на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:

- житлових послуг - послуг з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;

- на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

- на придбання твердого палива і скрапленого газу.
{| class="wikitable"
|'''Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України''' ''(пункт 3-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі»)]''
|}

== Механізм виплати пільги ==
Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов’язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.

Починаючи з січня 2023 р. органи Пенсійного фонду України подають щомісяця до 27 числа виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці.

За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об’єднань, виконавців комунальних послуг.

За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об’єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до 1 червня 2023 р. до АТ “Ощадбанк”. Інформація надається в порядку, визначеному АТ “Ощадбанк”.

Для реалізації механізму надання пільг у грошовій формі інформаційна взаємодія між уповноваженими органами, Пенсійним фондом України, Мінсоцполітики, АТ “Ощадбанк” та управителями, об’єднаннями, виконавцями комунальних послуг здійснюється шляхом обміну електронними документами з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”.

== Виплати пільг у грошовій готівковій формі ==
Виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, або через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання одержувача пільг.

Відшкодування витрат на оплату послуг з виплати і доставки пільг за місцем фактичного проживання одержувачів здійснюється уповноваженими органами за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі.

Виплата пільг, які протягом 2023 року перераховувалися органами Пенсійного фонду України на поточний рахунок, відкритий в АТ “Ощадбанк” (за зверненням органу Пенсійного фонду України без отримання від пільговика заяви про виплату пільг з відкриттям рахунка в банку), не отримані пільговиком та повернуті АТ “Ощадбанк” Пенсійному фонду України, здійснюється за зверненням пільговика у визначеному законодавством порядку до органу Пенсійного фонду України із заявою про виплату пільги через поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку.

Інформація про персональні дані пільговика та членів його сім’ї для здійснення додаткової підтримки може передаватися міжнародним організаціям, донорським установам за згодою заявника або його законного представника, зазначеною в заяві.

'''''У разі смерті пільговика, якому нараховано пільги у грошовій готівковій формі, члени сім’ї померлого, на яких поширювалися пільги, можуть отримати кошти, не виплачені у зв’язку із смертю пільговика, на підставі:'''''

* письмового звернення одного із членів сім’ї, поданого до уповноваженого органу не пізніше дати закінчення бюджетного періоду;
* копії свідоцтва про смерть пільговика.

Фінансування та виплата пільг здійснюється уповноваженими органами у грошовій готівковій формі в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-2023-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1404 "Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу"]

Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінсоцполітики.

Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Пенсійний фонд України.

Бюджетні кошти за напрямом, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-2023-%D0%BF#Text підпункті 2 пункту 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу], перераховуються на рахунок Фонду, відкритий в АТ ”Ощадбанк”, з подальшим перерахуванням в установленому порядку на рахунки одержувачів пільг, відкриті в установі уповноваженого банку, або через виплатні об’єкти.

Головні управління Фонду щомісяця до 25 числа розраховують суми пільг за поточний місяць.

На основі відповідних розрахунків головних управлінь Фонду централізовано Фондом формується заявка щодо потреби в бюджетних коштах на виплату пільг та потреби на оплату послуг, пов’язаних із виплатою та доставкою пільг через виплатні об’єкти, в якій враховуються невиплачені та повернуті кошти на виплату пільг (окремо - на оплату житлово-комунальних послуг і окремо - на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу).

Фонд перераховує бюджетні кошти на виплату пільг:

- на рахунки пільговиків, відкриті в уповноважених банках, - до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано пільги;

- через виплатні об’єкти - до 25 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано пільги, згідно з графіком виплати пенсії та грошової допомоги одержувачам.

Кошти надміру перерахованої (виплаченої) пільги повертаються пільговиком на окремий рахунок Фонду, відкритий в АТ “Ощадбанк”.

Повернуті на рахунок Фонду, відкритий в АТ “Ощадбанк”, кошти пільг за минулі бюджетні періоди не пізніше ніж 10 числа місяця, наступного за кварталом, що минув, та не пізніше ніж 26 грудня поточного року повертаються на реєстраційний рахунок Фонду, відкритий у Казначействі.

Кошти, які надійшли у звітному періоді на реєстраційний рахунок Фонду, відкритий у Казначействі, за операціями, що були проведені у минулих бюджетних періодах, спрямовуються в дохід державного бюджету.

Не виплачені пільговику бюджетні кошти враховуються головними управліннями Фонду під час нарахування пільги в наступному періоді.

== Куди звертатися ==
Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-п#n497 додатком] (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі ''до органів Пенсійного фонду України.''

'''''Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку.'''''

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються від заявників органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, мобільний додаток Пенсійного фонду України, [https://portal.pfu.gov.ua/ веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України] або [https://diia.gov.ua/ Портал Дія]).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження структурному підрозділу з питань соціального захисту населення/органу Пенсійного фонду України (далі - уповноважений орган).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.

'''''У разі виникнення обставин, що впливають на надання пільг та їх розмір (зокрема:'''''

* зміна складу членів сім’ї, на яких поширюються пільги;
* зміна категорії пільговика;
* зміна переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
* зміна управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги) створення об’єднання.

'''''Пільговик зобов’язаний подати протягом 30 календарних днів до уповноваженого органу нову заяву.'''''

Для надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ветерану війни один із членів його сім’ї ''(чоловік, дружина, непрацездатні батьки, неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства ІІ групи, особа, яка проживає разом з особою з інвалідністю внаслідок війни I групи та доглядає за ним, за умови, що особа з інвалідністю внаслідок війни не перебуває у шлюбі),'' особа якого посвідчується паспортом громадянина України або тимчасовим посвідченням громадянина України ''(для іноземців та осіб без громадянства - паспортним документом іноземця або документом, що посвідчує особу без громадянства, посвідкою на постійне/тимчасове проживання, посвідченням біженця або іншим документом, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України)'', протягом строку дії експериментального проекту, який реалізується відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1395-2023-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1395 “Про реалізацію експериментального проекту з удосконалення порядку взяття на облік ветеранів війни і надання їм пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу]”, '''замість заяви та заяви про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги, за формою''' згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/111/f116945n240.docx додатком 3] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 “Про Реєстр осіб, які мають право на пільги”] , '''може подати одну заяву про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проектом.'''

Якщо пільговик із поважних причин (військова служба, хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України, посадової особи виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, то для включення до Реєстру інформації про пільговика (крім педагогічних, медичних і фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості та селищах) законний представник або дієздатний повнолітній член сім'ї пільговика, на якого поширюються пільги, подає територіальному органу Пенсійного фонду України заяву, копії документів, які підтверджують родинний зв'язок із пільговиком, або копії документів, що підтверджують законність представлення інтересів пільговика, а також копії документів, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-п#n20 абзацом першим пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 “Про Реєстр осіб, які мають право на пільги”] , що підтверджують право пільговика на пільги.

== Див. також ==
* [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]
* [[Пільги у готівковій формі з оплати проїзду (монетизація пільг)]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія: Територіальні органи]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія: Малозабезпечені особи]]
[[Категорія: Діти війни]]
[[Категорія: Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія: Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія: Особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань]]
[[Категорія: Реабілітовані особи]]

Договір перевезення повітряним транспортом (авіаперевезення), квиток

2025-05-13T20:23:37Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_594 Конвенція про уніфікацію деяких правил міжнародних повітряних перевезень від 28 травня 1999 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/222-19 Закон України “Про ліцензування видів господарської діяльності”]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України “Про транспорт”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0141-19#n10 Наказ Державної авіаційної служби України від 26 листопада 2018 року № 1239 "Про затвердження Авіаційних правил України "Правила повітряних перевезень та обслуговування пасажирів і багажу"]
== Загальні положення про договір перевезення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4327 частини першої ст. 908 Цивільного кодексу України], перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

'''Повітряне перевезення''' - перевезення пасажирів, багажу, вантажу або пошти, яке здійснюється повітряним судном на підставі відповідного договору повітряного перевезення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17#n917 ст. 98 Повітряного кодексу України] повітряні перевезення '''''виконуються на підставі договору''''' між авіаперевізником та пасажиром або вантажовідправником. Кожний договір повітряного перевезення та його умови засвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним перевізником або уповноваженими ним організаціями (агентами).

Договір перевезення повітряним транспортом є [[Поняття та умови договору в цивільному праві|цивільно-правовим договором]] на нього в повній мірі поширюються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України.]

'''''За договором перевезення пасажира''''' одна сторона (перевізник) зобов'язується перевезти другу сторону (пасажира) до пункту призначення, а в разі здавання багажу - також доставити багаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання багажу, а пасажир зобов'язується сплатити встановлену плату за проїзд, а у разі здавання багажу - також за його провезення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 Частина перша ст. 910 Цивільного кодексу України]).

Договірні зобов'язання, що випливають з договору повітряного перевезення, належать до групи договорів про надання перевізних послуг. Тобто, на нього розповсюджуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4305 положення Глави 63 Цивільного кодексу України “Послуги. Загальні положення.”] Положення цієї глави, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4306 частини другої ст. 901 Цивільного кодексу України,] можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Окрім того, спеціальній регламентації послуг з перевезення присвячено норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4326 Глави 64 Цивільного кодексу України “Перевезення”].

Укладення договору перевезення пасажира та багажу підтверджується видачею відповідно квитка або електронного квитка та багажної квитанції, вимоги до яких встановлюються відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4336 Частина друга ст. 910 Цивільного кодексу України)].

'''Документами на повітряне перевезення є: '''

1) квиток (паперовий або електронний) - при перевезенні пасажира;

2) багажна квитанція (паперова або електронна) - при перевезенні речей як багажу пасажира;

3) транспортна накладна (авіаційна вантажна накладна) у паперовому або електронному вигляді - при перевезенні вантажу.
== Основні ознаки договору перевезення повітряним транспортом==
* Договір перевезення повітряним транспортом є договором про надання перевізних послуг, тобто послуг з переміщення пасажирів, багажу, вантажу та пошти.
* Договір є двостороннім. Однією із сторін будь-якого договору повітряного перевезення є повітряний перевізник (будь-яка юридична чи фізична особа, яка виконує повітряні перевезення, має права експлуатанта авіаційної техніки та яка отримала ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів).
* Договір перевезення пасажира і багажу є за своїм характером консенсуальним, але може бути і реальним.
* Договір перевезення повітряним транспортом є формальним договором, оскільки він укладається в письмовій формі з дотриманням усіх встановлених законодавством обов'язкових реквізитів. Вимога щодо форми вважається дотриманою, якщо дотримана форма документа на перевезення, який опосередковує і підтверджує укладення даного виду договору. Кожний договір повітряного перевезення та його умови посвідчуються документом на перевезення, який видається авіаційним підприємством або уповноваженими ним організаціями чи особами (агентами). Такими документами, зокрема, є квиток (паперовий або електронний) - при перевезенні пасажира, багажна квитанція (паперова або електронна) - при перевезенні речей як багажу пасажира, транспортна накладна (авіаційна вантажна накладна) у паперовому або електронному вигляді - при перевезенні вантажу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3393-17/conv#n917 Частина третя ст. 98 Повітряного кодексу України)] .
* Договір перевезення повітряним транспортом є оплатним договором, оскільки діям перевізника відповідає обов'язок відправника чи пасажира вчинити зустрічну дію, а саме, сплатити провізну плату.
* Договір перевезення пасажирів і багажу є публічним, тобто відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3141 частини першої ст. 633 Цивільного кодексу України], повітряний перевізник бере на себе обов'язок надавати послуги з перевезення кожному, хто до нього звернеться.
{| class="wikitable"
| '''Важливо!'''
Авіаційний перевізник '''''зобов'язаний відмовити пасажиру''''' в міжнародному перевезенні у разі відсутності в нього документів, необхідних для в'їзду в Україну чи для в'їзду або транзиту на/через територію іноземної держави з України.

За здійснення міжнародного перевезення пасажира без документів, необхідних для в'їзду на територію України чи для в'їзду або транзиту на/через територію іноземної держави з України, авіаційний перевізник несе відповідальність у порядку та розмірах, установлених законом.
|}
== Строк виконання перевізником зобов'язань за договором перевезення повітряним транспортом ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4375 ст. 919 Цивільного кодексу України], перевізник зобов'язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

== Оплата за договором перевезення повітряним транспортом==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4361 ст. 916 Цивільного кодексу України], плата за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти, що здійснюється транспортом загального користування, визначається за домовленістю сторін, якщо вона не встановлена тарифами, затвердженими у встановленому порядку.

Пільгові умови перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти транспортом загального користування можуть встановлюватися організацією, підприємством транспорту за їх рахунок або за рахунок відповідного бюджету у випадках, встановлених законом та іншими нормативно-правовими актами.
== Пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення ==
До пред'явлення перевізникові [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позову]], що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами) (Частина перша ст. 925 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).
== Позовна давність ==
Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк.

До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується [[позовна давність]] в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

'''''Позови щодо перевезення у закордонному сполученні'''''

Позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4398 ст. 926 Цивільного кодексу України]).

== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
*бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
== Додатково ==
Див. додатково 
[[Договір перевезення пасажира та багажу]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки

2025-04-10T17:45:39Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України «Про оренду землі»]
== Загальні положення ==
Більшість проблем власників земельних ділянок, зумовлені виконанням договорів оренди землі, виникають через те, що вони підписуються власниками у редакції, яка запропонована виключно орендарем, без уважного вивчення умов договору.

Для того, щоб ці проблеми не виникали, потрібно чітко висловлювати орендарю свою позицію щодо умов договору до його підписання. При цьому не слід боятись того, що у разі наявності зауважень, орендар не буде укладати договір. Узгодження умов договору його сторонами – звична практика у господарській діяльності.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n11 статті 1 Закону України «Про оренду землі»] '''оренда землі''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n33 статті 6 Закону України «Про оренду землі»] орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n86 статтею 13 Закону України «Про оренду землі»] '''договір оренди землі''' — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3112 статті 626 Цивільного кодексу] України '''договором є''' домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

'''Зміст договору''' в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1279 статті 628 Цивільного кодексу України] становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n91 Статтею 15 Закону України «Про оренду землі»] визначено '''істотні умови договору оренди,''' якими є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
== Порядок оформлення протоколу розбіжностей до договору оренди земельної ділянки ==
'''''По-перше''''', необхідно уважно вивчити умови договору оренди земельної ділянки, визначити ті пункти, які Вас не влаштовують, і ті пункти, формулювання яких Ви бажали б змінити.
[[Файл:Протокол розбіжностей.jpeg|міні|Протокол розбіжностей]]
'''''По-друге''''', узгодити умови договору можливо усно з уповноваженим представником орендаря, або скласти протокол розбіжностей.

У протоколі розбіжностей можливо запропонувати:
* виключити певні пункти;
* викласти певні пункти у новій редакції;
* замінити слова у пунктах договору;
* доповнити договір новим пунктом.
Наприкінці протоколу доцільно зазначити, що у разі підписання протоколу обома сторонами:
* договір оренди вважається укладеним зі змінами, передбаченими цим протоколом;
* протокол є невід’ємною частиною договору оренди.
'''''По-третє''''', підпишіть протокол розбіжностей у двох примірниках. Обов’язково зазначте дату підписання протоколу (вона не має бути пізнішою, ніж дата укладення договору оренди).

'''''І, нарешті''''', надайте підписані примірники договору і протоколу іншій стороні договору (краще надіслати рекомендованим листом на адресу орендаря).

Сторона, котра отримала протокол розбіжностей до договору, зобов’язана розглянути його та вжити заходів для врегулювання розбіжностей з іншою стороною.

У разі, якщо у Орендаря є зауваження до запропонованих Орендодавцем умов договору, він готує та надає Орендодавцю протокол врегулювання розбіжностей, в якому вказує умови, які його не влаштовують та надає пропозиції щодо їх виключення або зміни їх формулювань. У такому випадку договір оренди землі вважається укладеним з моменту підписання Орендодавцем протоколу врегулювання розбіжностей.

Якщо інша сторона договору підпише і договір, і протокол, усі запропоновані в протоколі умови будуть вважатися прийнятими, а сам договір – укладеним. По одному підписаному примірнику договору та протоколу мають бути повернуті сторонам.
[[Категорія:Право користування землями]]

Виділення частки майна, що знаходиться у спільній сумісній власності, у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)

2025-04-08T20:22:19Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/480-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року № 480 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо діяльності нотаріусів та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-09/page Методичні рекомендації щодо вчинення нотаріальних дій, пов'язаних із вжиттям заходів щодо охорони спадкового майна, видачею свідоцтв про право на спадщину та свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя, схвалені рішенням Науково-експертної ради з питань нотаріату при Міністерстві юстиції України від 29 січня 2009 року]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"];

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]
|}
== Поняття спільної сумісної власності та її особливості ==
'''Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю''' ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1996 ч. 1 ст. 368 ЦК України]). Цією ознакою вона відрізняється від спільної часткової власності, де частки кожного із співвласників визначені.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text:~:text=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%2C%20%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B5%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%B6%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%88%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%83%2C%20%D1%94%20%D1%97%D1%85%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ч. 3 ст. 368 ЦК України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 ст. 60 Сімейного кодексу України] майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), окрім майна, що є особистою приватною власністю дружини та чоловіка відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 ст. 57 Сімейного кодексу України]. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

== Спадкування майна, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя (колишнього подружжя) ==
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5731 ст. 1226 Цивільного кодексу України] частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. Суб'єкт права спільної сумісної власності має право заповідати свою частку у праві спільної сумісної власності до її визначення та виділу в натурі.

При оформленні спадщини як за законом, так і за заповітом нотаріус у випадках, коли із документа, що посвідчує право власності, вбачається, що майно може бути спільною сумісною власністю подружжя (колишнього подружжя), повинен з’ясувати, чи є у спадкодавця той з подружжя (колишній з подружжя), який його пережив і який має право на 1/2 частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя). За наявності другого з подружжя (колишнього з подружжя) нотаріус видає йому свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя.

== Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя(колишнього з подружжя) ==
'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2011.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83. Глава 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5])'''.'''

У разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя (колишнього з подружжя) з подальшим повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

У повідомленні, що надсилається спадкоємцям померлого, які прийняли спадщину, зазначається склад спільного майна подружжя (колишнього подружжя), на частку якого другий із подружжя (колишній з подружжя), що є живим, просить видати свідоцтво про право власності, а також роз'яснюється право звернення до суду у випадку оспорювання спадкоємцями майнових вимог того з подружжя (колишнього з подружжя), що залишився живим.

Повідомлення надсилається засобами поштового зв’язку, а спадкоємці, які прибули до приватного нотаріуса, державної нотаріальної контори, повідомляються нотаріусом усно, про що робиться відмітка на заяві того з подружжя (колишнього з подружжя), що залишився живим. Така відмітка підписується спадкоємцями.

На підставі письмової заяви спадкоємців, які прийняли спадщину, за згодою другого з подружжя (колишнього з подружжя), що є живим, у свідоцтві про право власності може бути визначена і частка померлого у спільній власності.

Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) видається нотаріусом за місцем відкриття спадщини, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6972 абзацами другим] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6974 четвертим] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 пункту 21 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text:~:text=%D0%93%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0%2011.%20%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0,%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%88%D1%82%D1%83. підпунктом 2.5 пункту 2 Глави 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

'''Підстави видачі свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя)'''

При видачі свідоцтва нотаріус витребовує документ, який посвідчує шлюбні відносини та/або розірвання шлюбу, в порядку, встановленому чинним законодавством, або отримує ці відомості шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Якщо до складу майна, на частку якого видається свідоцтво, входить майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності подружжя (колишнього подружжя) на таке майно, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n62 пунктом 3 глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України].

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на житловий будинок, квартиру та інше нерухоме майно нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього.

Видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

При видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) в разі смерті одного з них нотаріус, крім документів, визначених у цьому пункті, вимагає свідоцтво про смерть одного з подружжя (колишнього з подружжя).

У разі звернення другого з подружжя (колишнього з подружжя) із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) щодо спадщини, яка була відкрита на окремих територіях України, та щодо якої спадкова справа була зареєстрована у Спадковому реєстрі, але неможливо продовжити провадження внаслідок її знищення або відсутності доступу до місця її зберігання у зв’язку з тимчасовою окупацією чи веденням активних бойових дій, приватний нотаріус (державна нотаріальна контора), до якого (якої) звернувся другий з подружжя (колишній з подружжя), має перевірити факти, передбачені законом, та витребувати необхідні документи.

За відсутності у другого з подружжя (колишнього з подружжя) необхідних для видачі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

'''Видача свідоцтв про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) у разі смерті одного з подружжя (колишнього з подружжя) у випадку наявності заборони відчуження, обтяження іпотекою або арешту на майно'''

За наявності заборони відчуження або обтяження іпотекою житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості нотаріус видає свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) та протягом двох робочих днів письмово повідомляє про це кредитора (відповідний податковий орган).

Якщо на вищевказане майно накладено арешт, видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) зупиняється до зняття арешту.

'''''Якщо той з подружжя, який є живим, не має можливості надати нотаріусу документ, що підтверджує реєстрацію шлюбу зі спадкодавцем, то питання визнання права власності мають вирішуватися у судовому порядку.'''''
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/99977867 Рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 29 вересня 2022 року у справі № 156/565/21, провадження № 2/156/344/21]
== Див. також ==
* [[Відчуження частки майна, що перебуває у спільній власності]]
* [[Право спільної часткової власності]]
* [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку]]
* [[Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя]]
* [[Проведення виділення в натурі частки нерухомого майна. Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2025-04-07T20:10:35Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145 "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів"]
== Загальні положення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 статтею 655 Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Під час купівлі вживаного автомобіля найбільш надійним способом є укладення договору купівлі-продажу в нотаріуса. Нотаріус перевіряє справжність документів та відсутність обтяжень на транспортний засіб — таких як арешт, заборона на відчуження чи наявність кредиту. Перед підписанням договору обов’язково слід уважно ознайомитися з усіма його умовами.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.

Слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто.

'''Зверніть увагу!''' З грудня 2023 року продати чи придбати автівку можна завдяки [https://diia.gov.ua/ Єдиному державному вебпорталу електронних послуг] (далі – Дія).

''Якщо ви продаєте авто:''

# У застосунку Дія перейдіть у сервіси Водієві — Продати транспортний засіб або натиснути Продати ТЗ в меню техпаспорта транспортного засобу;
# Заповніть першу частину договору: дані про транспортний засіб, його вартість та вкажіть контактну інформацію про себе. Після підтвердження всіх даних у продавця з’явиться спеціальний QR-код, який повинен відсканувати покупець та заповнити свою частину договору.

''Якщо ви купуєте авто, потрібно:''

# Відскануйте QR-код або перейдіть за посиланням, яке надасть продавець авто.
# Вибрати номерний знак — залишити старий, змінити на новий серії DI чи вибрати власну комбінацію.
# Вибрати версію техпаспорта (пластик та електронне свідоцтво в Дії чи лише електронне свідоцтво в Дії).
# Надати дані для доставки Укрпоштою.
# Оплатити послугу.
Підтвердити купівлю транспортного засобу та оформити договір потрібно протягом 12 годин після створення QR-коду. Після того як обидві сторони внесуть свої дані, система автоматично формує договір купівлі-продажу. Його слід підписати за допомогою електронного підпису, а потім обмінятися грошима та авто..

У сервісному центрі МВС перевірять інформацію про власника та транспортний засіб у відповідних реєстрах і базах даних. Готовий номерний знак відправляється новому власнику у вибране відділення Укрпошти, а електронні документи на авто автоматично з’являються в Дії.

== Купівля автомобіля за довіреністю ==
Отримання в руки техпаспорту або нотаріально посвідченої довіреності, не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією, пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження (продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

Якщо ви все ж таки придбали автомобіль, лише отримавши на руки технічний паспорт або нотаріально посвідчену довіреність, то повинні розуміти, що право власності на цей транспортний засіб залишається у попереднього володільця. Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які «продавець» умисно не озвучує.
=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю'''===
Неприємності в результаті видачі генеральної довіреності на продаж автомобіля можуть бути, як і для власника, так і для потенційного покупця.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю, покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку, якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 частини четвертої ст. 250 ЦК України] довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства, продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну;

'''8.''' Штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, накладаються на власників або користувачів транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3865 стаття 14-2 КУпАП]). Для того, щоб штрафи накладалися на "покупця по довіреності" потрібно внести інформацію про нього як належного користувача в Єдиний реєстр транспортних засобів. Це можна зробити шляхом особистого відвідування сервісного центру МВС, через електронний кабінет водія чи Портал Дія. Також власник транспортного засобу буде звільнений від штрафу, якщо його користувач протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили звернувся особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''
*застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором, в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
*кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
*викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можуть бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних, в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
*двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.
==='''Договір купівлі-продажу'''===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 частини першої статті 316 Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 Стаття 317 Цивільного кодексу України], встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''
*дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
*інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
*деталі вартості та варіантів оплати;
*підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.
Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання. Повністю завершеною угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи на транспортний засіб. Також, переоформити право власності на автомобіль можна, оформивши договір купівлі-продажу з наступною реєстрацією автомобіля на нового власника в сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1196 частини першої статті 210 Цивільного кодексу України], правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Також при купівлі-продажу автотранспортного засобу необхідно пам'ятати і про сплату податків.

'''''Які податки потрібно сплатити при купівлі-продажу авто'''

Оподаткування продажу авто: якщо протягом року власник перший раз продає машину, податок платити не потрібно, в інших випадках розмір податку складе 5% від вартості, зазначеної в договорі, але не нижче його середньоринкової або оціночної вартості. Оподаткування купівлі авто: податок потрібно платити при купівлі нової машини. Збір до Пенсійного Фонду складає 3-5% в залежності від вартості автомобіля та розміру прожиткового мінімуму:
* 3% - якщо вартість машини не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* 4% - якщо вартість транспорту від 165 до 290 розмірів прожиткового мінімуму;
* 5% - якщо вартість авто перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму.
== Купівля автомобіля з автосалону==
При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''
*термін поставки транспортного засобу;
*подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
*точна модифікація і комплектація автомобіля.
Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''
*відповідність комплектації;
*стан лакофарбового покриття;
*роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
*роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.
Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Особливості продажу автомобіля: договір купівлі-продажу чи довіреність

2025-04-07T19:55:32Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#top Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145-2022-%D0%BF#top Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2022 року № 1145 "Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів"]
== Загальні положення ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3244 статтею 655 Цивільного кодексу України], за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Під час купівлі вживаного автомобіля найбільш надійним способом є укладення договору купівлі-продажу в нотаріуса. Нотаріус перевіряє справжність документів та відсутність обтяжень на транспортний засіб — таких як арешт, заборона на відчуження чи наявність кредиту. Перед підписанням договору обов’язково слід уважно ознайомитися з усіма його умовами.

В даний час все більшою популярністю починає користуватися спосіб купівлі-продажу автомобіля по, так званій, «генеральній довіреності». Все більша кількість людей намагається уникнути довгої процедури виснажливого складання договору купівлі-продажу, сплати податків по ньому, і декларування доходу, отриманого в результаті даної угоди.

Слід звернути увагу на той факт, що чинне цивільне законодавство визначає поняття довіреності тільки як письмового документа, що видається однією особою іншій особі для представництва інтересів довірителя перед третіми особами.

Продавець повинен правильно розуміти, що передаючи автомобіль за дорученням він не передає своє право власності і де-юре залишається його власником. У зв'язку з цим його можуть надалі переслідувати такі неприємності як звернення страхової компанії до власника з регресною вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП третій особі, так само, продавець не може знати чи в законних цілях використовуватимуть відчужене їм авто.

'''Зверніть увагу!''' З грудня 2023 року продати чи придбати автівку можна завдяки [https://diia.gov.ua/ Єдиному державному вебпорталу електронних послуг] (далі – Дія).

''Якщо ви продаєте авто:''

# У застосунку Дія перейдіть у сервіси Водієві — Продати транспортний засіб або натиснути Продати ТЗ в меню техпаспорта транспортного засобу;
# Заповніть першу частину договору: дані про транспортний засіб, його вартість та вкажіть контактну інформацію про себе. Після підтвердження всіх даних у продавця з’явиться спеціальний QR-код, який повинен відсканувати покупець та заповнити свою частину договору.

''Якщо ви купуєте авто, потрібно:''

# Відскануйте QR-код або перейдіть за посиланням, яке надасть продавець авто.
# Вибрати номерний знак — залишити старий, змінити на новий серії DI чи вибрати власну комбінацію.
# Вибрати версію техпаспорта (пластик та електронне свідоцтво в Дії чи лише електронне свідоцтво в Дії).
# Надати дані для доставки Укрпоштою.
# Оплатити послугу.
Підтвердити купівлю транспортного засобу та оформити договір потрібно протягом 12 годин після створення QR-коду. Після того як обидві сторони внесуть свої дані, система автоматично формує договір купівлі-продажу. Його слід підписати за допомогою електронного підпису, а потім обмінятися грошима та авто..

У сервісному центрі МВС перевірять інформацію про власника та транспортний засіб у відповідних реєстрах і базах даних. Готовий номерний знак відправляється новому власнику у вибране відділення Укрпошти, а електронні документи на авто автоматично з’являються в Дії.

== Купівля автомобіля за довіреністю ==
Отримання в руки техпаспорту або нотаріально посвідченої довіреності, не створює права власності щодо автомобіля і за своєю суттю не є дією, пов'язаною з придбанням.

При посвідченні довіреності на автомобіль в класичних випадках передається право користування, але в деяких випадках це право може бути доповнено правом розпорядження (продаж, дарування, рента і т.д.), користування (оренда, застава, позика тощо), знищення або фізична відмова від майна.

Довіреність має бути посвідчена нотаріусом, не може бути видана в простій письмовій формі.

Якщо ви все ж таки придбали автомобіль, лише отримавши на руки технічний паспорт або нотаріально посвідчену довіреність, то повинні розуміти, що право власності на цей транспортний засіб залишається у попереднього володільця. Така угода в собі може нести безліч прихованих нюансів, які «продавець» умисно не озвучує.
=== '''Ризики купівлі автомобіля за довіреністю'''===
Неприємності в результаті видачі генеральної довіреності на продаж автомобіля можуть бути, як і для власника, так і для потенційного покупця.

'''''Основними ризиками при купівлі транспортного засобу за довіреністю є:'''''

'''1.''' Довіреність може бути відкликана в будь-який час. Зробити це після отримання грошей власнику не складе особливих труднощів, для цього йому необхідно буде лише відвідати нотаріуса і відкликати довіреність;

'''2.''' Дія довіреності припиняється після закінчення терміну на який вона була видана. Тобто після закінчення строку її дії покупець фактично не можете користуватися зазначеним транспортним засобом;

'''3.''' Дія довіреності припиняється в разі смерті або визнання недієздатним або померлим продавця. Цей момент є дійсно проблемним, оскільки окрім того, що з моменту смерті покупець не має ніякого права на автомобіль, не слід забувати і про спадкоємців з боку продавця, які в будь-який момент можуть пред'явити свої вимоги стосовно транспортного засобу;

'''4.''' Купуючи автомобіль за довіреністю, покупець стає «заручником» сімейної ситуації та відносин продавця. Якщо чоловік / дружина продавця вирішать розірвати шлюб і зажадати половину від спільно нажитого майна, і звичайно ж включити в перелік майна, що підлягає поділу цей автомобіль, то покупець буде в абсолютно програшній ситуації;

'''5.''' У випадку, якщо покупець вирішить продати автомобіль власник має право зажадати від нього суму грошей, отриману за продаж автомобілю, і юридично він правий. Оскільки угоди, скоєні по довіреності фактично укладаються від імені власника, тобто довіреністю він надав право підписати договір від його імені, але не отримати грошові кошти за купівлю-продаж;

'''6.''' Власник-продавець в будь-який момент може самостійно здійснити відчуження транспортного засобу. В цьому випадку новий власник має повне право зажадати своє законно придбане майно;

'''7.''' Згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1385 частини четвертої ст. 250 ЦК України] довірена особа (тобто покупець) несе відповідальність за збитки завдані довірителю (продавцю). Виходячи з положень чинного законодавства, продавець може звернутися до суду з метою отримати від покупця додаткові грошові кошти за якусь надуману шкоду його майну;

'''8.''' Штрафи за порушення ПДР, зафіксовані в автоматичному режимі, накладаються на власників або користувачів транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3865 стаття 14-2 КУпАП]). Для того, щоб штрафи накладалися на "покупця по довіреності" потрібно внести інформацію про нього як належного користувача в Єдиний реєстр транспортних засобів. Це можна зробити шляхом особистого відвідування сервісного центру МВС, через електронний кабінет водія чи Портал Дія. Також власник транспортного засобу буде звільнений від штрафу, якщо його користувач протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили звернувся особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надав документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

'''''Нюанси, які попередній власник може приховати:'''''
*застава - наприклад колишній власник міг взяти іпотеку на нерухомість (оформити будь-який інший договір) і в якості гарантії виконання своїх зобов'язань перед банком (іншою особою) передав в заставу автомобіль, який щойно нібито продав. У разі неплатоспроможності продавця за договором, в якому автомобіль є заставою, на автомобіль буде накладено арешт з подальшим відчуженням.
* арешт - коли починається даний етап, то значить, що стадія із заставою пройшла і в даному випадку не успішно для «покупця».
*кредит - автомобіль, який щойно придбали, може бути придбано в кредит. На день придбання кредитний договір може бути чинним та мати прострочені платежі. Такий автомобіль не можна купити / продати без узгодження з банком, а також не можна буде в разі потреби на себе перереєструвати до погашення всіх зобов'язань перед банком (крім випадків, коли банк не проти зміни власника і дав на це письмовий дозвіл).
*викрадення (угон) - автомобіль може продавати не його власник, а документи, які пред'являють можуть бути підробленими. При відсутності спеціальних знань і доступу до баз даних, в яких міститься така інформація, виявлення даного нюансу зводиться до нулю.
*двійник - автомобіль може бути раніше викрадений, або привезений з-за кордону і щоб не проходити процедуру розмитнення і ухилитися від сплати податків і зборів, знаходять аналогічний по марці, моделі і кольору автомобіль, роблять дублікат комплекту номерного знаку та підроблюють техпаспорт. Відрізнити автомобіль двійник від справжнього, без перевірки по базах даних неможливо.
==='''Договір купівлі-продажу'''===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 частини першої статті 316 Цивільного кодексу України], правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 Стаття 317 Цивільного кодексу України], встановлює, що власнику належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Правом володіння є право фактичного, фізичного та господарського впливу на річ (майно). Право володіння притаманне тим речам, які знаходяться у власності.

Правом користування є можливість власника та / або інших осіб вилучати з речі її корисні властивості, привласнення плодів і доходів, принесених річчю для задоволення своїх потреб.

Правом розпорядження є можливість власника визначати юридичну і фактичну долю майна, а саме: відчуження (продаж, дарування, рента і т.д.), передача іншим особам у володіння та / або користування (оренда, застава, позика тощо) , знищення або фізична відмови від майна.

Єдиний спосіб придбання права власності на автомобіль - це оформлення договору купівлі-продажу.

'''''У бланку угоди повинні бути такі положення:'''''
*дата і місце оформлення договору купівлі-продажу автомобіля, потрібні відомості про обидві сторони відповідно підтверджуючих особи документів;
*інформація про транспортний засіб як предмет угоди на підставі технічної документації;
*деталі вартості та варіантів оплати;
*підписи, що підтверджують згоду сторін і приводять договір в дію.
Також, не варто забувати і про акт прийому-передачі, який відображає фактичну передачу транспортного засобу із зазначеним станом на момент придбання. Повністю завершеною угода може вважатися тільки після внесення відповідних даних про нового власника в технічні документи на транспортний засіб. Також, переоформити право власності на автомобіль можна, оформивши договір купівлі-продажу з наступною реєстрацією автомобіля на нового власника в сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1196 частини першої статті 210 Цивільного кодексу України], правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Також при купівлі-продажу автотранспортного засобу необхідно пам'ятати і про сплату податків.

'''''Які податки потрібно сплатити при купівлі-продажу авто'''

Оподаткування продажу авто: якщо протягом року власник перший раз продає машину, податок платити не потрібно, в інших випадках розмір податку складе 5% від вартості, зазначеної в договорі, але не нижче його середньоринкової або оціночної вартості. Оподаткування купівлі авто: податок потрібно платити при купівлі нової машини. Збір до Пенсійного Фонду складає 3-5% в залежності від вартості автомобіля та розміру прожиткового мінімуму:
* 3% - якщо вартість машини не перевищує 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня звітного року;
* 4% - якщо вартість транспорту від 165 до 290 розмірів прожиткового мінімуму;
* 5% - якщо вартість авто перевищує 290 розмірів прожиткового мінімуму.
== Купівля автомобіля з автосалону==
При купівлі нового транспортного засобу в автосалоні, майбутній автовласник набуває не тільки відмінну і бажану модель, але і надійний і безпечний спосіб реєстрації авто, яким займається дилер.

Процедура купівлі транспортного засобу в автосалоні обов'язково супроводжується складанням договору купівлі-продажу автомобіля та його подальшим підписанням.

'''''Тут варто уважно все переглянути і прочитати, а особливо звернути увагу на такі пункти:'''''
*термін поставки транспортного засобу;
*подробиці, пов'язані з авансовою виплатою;
*точна модифікація і комплектація автомобіля.
Придбати автомобіль недостатньо, потрібно бути вкрай уважним і при його отриманні.

Основною порадою для безпечної покупки є - не потрібно нічого підписувати, не переконавшись у відсутності якихось недоліків і дефектів.

'''''Після підписання договору всі наступні претензії і обурення буде складно довести, тому, коли автомобіль отриманий потрібно ретельно перевірити:'''''
*відповідність комплектації;
*стан лакофарбового покриття;
*роботу і справність всіх систем автомобіля і світлових приладів;
*роботу двигуна і рівні рідин всіх бачків.
Після з'ясування всіх деталей та питань, що цікавлять, можна переходити від процедури оформлення до реєстрації транспортного засобу.
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням

2025-04-04T18:49:50Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634] 
== Пільги для працівників, які проходять виробниче навчання ==
'''Виробниче навчання -''' це процес підготовки працівників на робочому місці, який включає в себе різні форми навчання, такі як індивідуальне, бригадне або курсове. Основна мета виробничого навчання — розвиток професійних навичок та підвищення кваліфікації працівників відповідно до вимог підприємства. Це навчання проводиться за рахунок роботодавця і спрямоване на забезпечення ефективного виконання виробничих завдань.

Працівникам, які проходять виробниче навчання або навчаються в закладах освіти без відриву від виробництва, роботодавець повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1089 ст. 202 КЗпП України]).
* '''Заохочення працівників, які поєднують роботу з навчанням''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1092 ст. 203 КЗпП України]). При підвищенні кваліфікаційних розрядів або при просуванні по роботі повинні враховуватися успішне проходження працівниками виробничого навчання, загальноосвітня і професійна підготовка та успішне проходження працівниками навчання в закладах освіти.

* '''Здійснення виробничого навчання в робочий час''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1095 ст. 204 КЗпП України]). Теоретичні заняття і виробниче навчання при підготовці нових працівників безпосередньо на виробництві шляхом індивідуального, бригадного і курсового навчання проводяться в межах [[Норма тривалості робочого часу|робочого часу]], встановленого законодавством про працю для працівників відповідних віку, професій і виробництв.

* '''Неприпустимість залучення до роботи, що не стосується спеціальності, яка вивчається''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 205 КЗпП України]). В період виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівники не можуть використовуватись на будь-якій роботі, що не стосується спеціальності, яка вивчається ними.

* '''Надання роботи у відповідності з набутою кваліфікацією''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 206 КЗпП України]). Працівникові, який успішно закінчив виробниче навчання, присвоюється кваліфікація відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника і надається робота відповідно до набутої ним кваліфікації та присвоєного розряду.

* '''Оплата праці за час виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1097 ст. 207 КЗпП України]) За час проходження виробничого навчання, перекваліфікації або навчання іншим спеціальностям працівникам виплачується [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітна плата]] в порядку і у розмірах, що визначаються законодавством.
== Пільги для працівників, які навчаються у середніх навчальних закладах ==
<big>'''Скорочення робочого часу із збереженням заробітної плати'''</big>

Для працівників, які навчаються без відриву від виробництва у закладах середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої освіти:
* встановлюється скорочений [[Норма тривалості робочого часу|робочий тиждень]] або скорочена тривалість щоденної роботи із збереженням заробітної плати у встановленому порядку; їм надаються також і інші пільги.
* звільнення від роботи протягом навчального року не більш як на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п'ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.
* виплата 50 відсотків [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] за основним місцем роботи за час звільнення від роботи, але не нижче [[Оплата праці: поняття, види та форми|мінімального розміру заробітної плати]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1106 ст. 209 КЗпП України]).
<big>'''Звільнення від роботи без збереження заробітної плати'''</big>

Роботодавець має право надавати працівникам, які здобувають середню освіту за вечірньою або заочною формами навчання, один або два дні на тиждень без збереження заробітної плати протягом навчального року. Це можливо за умови, що такі дні не шкодять виробничому процесу, і на підставі письмової заяви працівника.

<big>'''Відпустки'''</big> '''Особливості надання щорічних відпусток:'''
* Працівникам, які успішно навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва та бажають приєднати відпустку до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]] повної тривалості за перший рік роботи надаються до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

* Працівникам, які навчаються у закладах освіти без відриву від виробництва, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, заліків та іспитів (екзаменів), часу підготовки і захисту дипломної роботи, дипломного проекту чи творчої роботи та інших робіт, передбачених навчальною програмою.
* Працівникам, які навчаються у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічні відпустки]], за їх бажанням, надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.
'''Додаткові відпустки'''

Працівникам, які здобувають загальну середню освіту у закладах середньої освіти з очною (вечірньою) чи заочною формою навчання, надається [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткова оплачувана]] відпустка на період складання:
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття базової загальної середньої освіти - тривалістю '''''10 календарних днів''''';
* державної підсумкової атестації для завершення здобуття повної загальної середньої освіти - тривалістю '''''23 календарні дні''''';
* річного оцінювання під час здобуття базової загальної середньої та повної загальної середньої освіти - '''''від 4 до 6 календарних днів'''''.
Працівникам, які складають державну підсумкову атестацію для завершення здобуття базової загальної середньої освіти або повної загальної середньої освіти за [[Екстернатна форма навчання|екстернатною]] формою навчання, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно '''''21 та 28 календарних днів'''''.
== Пільги для працівників, які навчаються у професійно-технічних навчальних закладах ==
Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в професійно-технічних навчальних закладах, мають право на: 
# '''''Встановлення [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого тижня]]''''' або скороченої тривалості щоденної роботи.
# '''''Збереження [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітної плати]]'''''.
# '''''Додаткову оплачувану відпустку''''' для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю '''''35 календарних днів''''' протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1125 ст. 213 КЗпП України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#n159 ст. 14 Закону України «Про відпустки»] .
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Забороняється залучати в дні занять до [[Робочий час працівників. Надурочні роботи|надурочних робіт]] працівників, які навчаються без відриву від виробництва в:
* середніх навчальних закладах;
* професійно-технічних навчальних закладах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1167 ст. 220 КЗпП України])
|}
== Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти ==
'''Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням'''. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв’язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1132 ст. 215 КЗпП України]).

'''Відпустки, пов'язані з особливостями навчального процесу.''' Законодавством встановлюються додаткові оплачувані та неоплачувані відпустки для осіб, які навчаються за напрямками:

* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання);
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво ( кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство);
* філологія (мова та література).

'''Оплата проїзду'''. Роботодавець оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і назад один раз на рік на настановні заняття, для виконання лабораторних робіт і складання заліків та іспитів - у розмірі 50 відсотків вартості проїзду.

У такому ж розмірі провадиться оплата проїзду для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів.

''Детальніше:'' [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' За працівниками за основним місцем роботи '''''зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]] на час додаткових відпусток у зв'язку з навчанням''''' у:
* середніх навчальних закладах
* професійно-технічних навчальних закладах
* закладах вищої освіти
* навчальних закладах післядипломної освіти
* аспірантурі
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1153 ст. 217 КЗпП України])
|}
== Див. також ==
* [[Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі]]
* [[Право особи на освіту]]
* [[Зарахування учнів до закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти та їх відрахування]]
* [[Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти]]
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Оплата праці]]
[[Категорія: Відпустка]]
[[Категорія: Робочий час]]
[[Категорія: Гарантії і компенсації]]

Порядок в'їзду та виїзду дітей до 16 років на тимчасово окуповані території

2025-03-12T11:38:38Z

Pashchenko.Diana:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3857-12 Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2235-14#Text Закон України "Про громадянство України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 року № 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 832 "Про особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1455-2021-%D0%BF#n8 Постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1455 "Про затвердження Порядку встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v222_950-17 Наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 14 квітня 2017 року № 222ог "Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та початком повномасштабної війни виїзд осіб на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях є неможливим.
|}
== Документи, необхідні дитині для в’їзду на тимчасово окуповану територію==
В’їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які не досягли 16-річного віку, здійснюється через контрольні пункти в’їзду/виїзду за умови пред’явлення паспорта громадянина України, або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України].

'''В’їзд на тимчасово окуповані території України здійснюється через контрольні пункти в’їзду/виїзду:'''
*громадянами України, які не досягли 14-річного віку, - за умови пред’явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон або свідоцтва про народження, а громадянами України віком від 14 до 16 років - за умови пред’явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон з дотриманням вимог, передбачених для таких осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF пунктами 3-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57], на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід;
*громадянами України віком до 16 років, які виїхали з тимчасово окупованих територій в супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, - за умови пред’явлення відповідного документа (до 14-річного віку, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон або свідоцтва про народження, віком від 14 до 16 років - паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон), в супроводі того з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників, інших законних представників, з якими здійснили виїзд;
*громадянами України віком від 14 до 16 років, які навчаються в закладах освіти на контрольованій території України, батьки (усиновлювачі), піклувальники яких проживають на тимчасово окупованих територіях України, також без супроводу батьків чи одного з батьків (усиновлювачів), піклувальників або інших законних представників чи супроводу інших осіб, уповноважених батьками чи одним з батьків (усиновлювачів), піклувальниками, з якими здійснили виїзд з тимчасово окупованої території, за наявності документа, що підтверджує навчання у закладі освіти на контрольованій території України та на підставі дозволу фізичній особі, виданого такому громадянину України.
В’їзд на тимчасово окуповану територію України громадян України, які виїхали з цієї території для оформлення документів, здійснюється за умови пред’явлення довідки, виданої територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС.
==Порядок виїзду дітей до 16 років із непідконтрольної території==
'''Виїзд з тимчасово окупованих територій України здійснюється через контрольні пункти:'''
*громадянами України, які не досягли 14-річного віку, - за умови пред’явлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон або свідоцтва про народження, а громадянами України віком від 14 до 16 років - за умови пред’явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон в супроводі одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників чи в супроводі інших осіб, уповноважених одним із батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників, на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід;
*громадянами України, які не мали можливості оформити паспорт громадянина України внаслідок постійного проживання на тимчасово окупованих територіях або в яких відсутній паспорт громадянина України у зв’язку із втратою/викраденням, - за умови пред’явлення свідоцтва про народження (для громадян України, які не досягли 16-річного віку) або будь-якого іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або довідки, виданої територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС у випадку, зазначеному в абзаці сьомому цього пункту. Зазначені обставини перевіряються координаційним центром під час видачі дозволу фізичній особі;
*громадянами України, які не досягли 16 річного віку, яким внаслідок народження та постійного проживання на тимчасово окупованих територіях або на територіях, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, не було оформлено свідоцтво про народження за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF#n28 зразком], затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1025-2010-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. № 1025 “Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану”], за умови пред’явлення паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон особою (особами), у супроводі якої (яких) громадяни України, які не досягли 16-річного віку, виїжджають з тимчасово окупованих територій, та документів, що підтверджують факти народження громадян України, які не досягли 16-річного віку на підставі дозволу фізичній особі, виданого особі, що здійснює супровід.
''У разі виявлення уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону на контрольному пункті громадянина України '''віком від 14 до 16 років''', який навчається в закладах освіти на контрольованій території України, без супроводу осіб,'' уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону надають такій особі дозвіл на виїзд з тимчасово окупованих територій України за умови пред’явлення паспорта громадянина України, , та наявності документа, що підтверджує навчання у закладі освіти на контрольованій території України та на підставі дозволу фізичній особі, виданого такому громадянину України.

''У разі виявлення уповноваженою службовою особою підрозділу охорони державного кордону на контрольному пункті дитини, '''яка не досягла 16-річного віку,''' без супроводу осіб'', уповноважені службові особи підрозділу охорони державного кордону надають такій особі дозвіл на виїзд з тимчасово окупованих територій України та невідкладно (протягом доби) повідомляють про таку дитину Національній поліції, СБУ та забезпечують передачу дитини органу опіки та піклування за місцем її виявлення для забезпечення її соціального захисту відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 “Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/832-2016-%D0%BF Порядку взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 832 “Про особливості соціального захисту розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України”.]
{| class="wikitable"
|-
|'''ВАЖЛИВО! Для виїзду з непідконтрольної території нотаріально засвідчений дозвіл батьків або одного з них не потрібен!'''
|}
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}

==Див. також==

*[[Порядок в'їзду осіб на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї]]
*[[Встановлення факту народження на тимчасово окупованій території]]
*[[Процедура встановлення особи, яка перемістилася з тимчасово окупованої території, для оформлення паспорта громадянина України]]

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Діти]]

Припинення приватної нотаріальної діяльності

2025-03-11T11:18:29Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"].
|}

== Зупинення нотаріальної діяльності ==
'''Приватний нотаріус''' вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву.
== Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==
'''Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 стаття 291 Закону України "Про нотаріат"]):

1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"] умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;

2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], - до усунення порушення, але не більше 30 днів з дня його виявлення;

3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правила нотаріального діловодства], - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);

4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правил нотаріального діловодства] - до усунення цієї обставини;

5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"], - на строк такого заміщення;

6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n66 частинах п'ятій - восьмій, десятій статті 8 Закону України "Про нотаріат"], - до усунення цієї обставини;

7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.
== Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 частиною першою статті 291 Закону України "Про нотаріат"] приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n301 стаття 292 Закону України "Про нотаріат"]).

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання '''наказу''' про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти '''договір про його заміщення''' з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 пунктом 7 частини першої статті 29'''-1''' Закону України "Про нотаріат"]

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, '''має право''':

* видавати з депозиту гроші та цінні папери,
* документи, прийняті на зберігання,
* дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса,
* видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
== Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n309 ст. 30 Закону України "Про нотаріат"]):

1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;

2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 пунктами 1 і 2 частини першої статті 291 Закону України "Про нотаріат"];

4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

5) [[припинення громадянства України]] або [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзд за межі України на постійне проживання]];

6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;

8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;

9) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text "Про запобігання корупції"];

10) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатним]], [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмеження його цивільної дієздатності]] або про застосування до нього [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характеру]];

11) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім]].

== Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"]) , шляхом видання '''наказу''' про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n324 стаття 301 Закону України " Про нотаріат"]).

У випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n309 пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 Закону України "Про нотаріат"], відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду.]] Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n324 частинами п’ятою і шостою статті 301 Закону України " Про нотаріат"].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5], приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов'язаний '''протягом одного місяця''' з дня одержання копії наказу передати до нотаріального архіву усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений за рішенням територіального органу Міністерства юстиції, але '''не більше ніж на один місяць'''.

Справи повинні бути сформовані та передані до нотаріального архіву відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5].

У разі неможливості за станом здоров'я або з інших причин, а також у зв'язку зі смертю приватного нотаріуса або відмовою приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок покладається на територіальний орган Міністерства юстиції, яке в разі потреби залучає до цього поліцейських.

У цьому випадку передачу документів до нотаріального архіву проводить експертна комісія відповідного територіального органу Міністерства юстиції у складі не менше трьох осіб.

Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.

'''Увага!''' Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.

Про анулювання або припинення дії реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції протягом п'яти робочих днів повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#n23 пункт 1.15 розділу І Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5]).

== Дивись також: ==

* [[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
* [[Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання]]
* [[Зупинення вчинення нотаріальних дій]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Припинення приватної нотаріальної діяльності

2025-03-11T10:51:03Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"].
|}

== Зупинення нотаріальної діяльності ==
'''Приватний нотаріус''' вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву.
== Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==
'''Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 стаття 291 Закону України "Про нотаріат"]):

1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"] умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;

2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], - до усунення порушення, але не більше 30 днів з дня його виявлення;

3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правила нотаріального діловодства], - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);

4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правил нотаріального діловодства] - до усунення цієї обставини;

5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"], - на строк такого заміщення;

6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n66 частинах п'ятій - восьмій, десятій статті 8 Закону України "Про нотаріат"], - до усунення цієї обставини;

7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.
== Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 частиною першою статті 291 Закону України "Про нотаріат"] приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n301 стаття 292 Закону України "Про нотаріат"]).

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання '''наказу''' про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти '''договір про його заміщення''' з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 пунктом 7 частини першої статті 29'''-1''' Закону України "Про нотаріат"]

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, '''має право''':

* видавати з депозиту гроші та цінні папери,
* документи, прийняті на зберігання,
* дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса,
* видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
== Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є (ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]):

1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;

2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"];

4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

5) [[припинення громадянства України]] або [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзд за межі України на постійне проживання]];

6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;

8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;

9) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text "Про запобігання корупції"];

10) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатним]], [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмежено дієздатним]] або про застосування до нього [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характеру]];

11) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім]].
== Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"]) , шляхом видання '''наказу''' про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n309 Закону України " Про нотаріат"]).

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний зобов’язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду.]] Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, стосовно передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5], приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов'язаний '''протягом одного місяця''' з дня одержання копії наказу передати до державного нотаріального архіву усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений за рішенням територіального органу Міністерства юстиції, але '''не більше ніж на один місяць'''.

Справи повинні бути сформовані та передані до нотаріального архіву відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5].

У разі неможливості за станом здоров'я або з інших причин, а також у зв'язку зі смертю приватного нотаріуса або відмовою приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок покладається на територіальний орган Міністерства юстиції, яке в разі потреби залучає до цього поліцейських.

Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.

'''Увага!''' Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.

Про аналювання або припинення дії реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції протягом п'яти робочих днів повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса відповідно до пункту 1.15 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5].

== Дивись також: ==

* [[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
* [[Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання]]
* [[Зупинення вчинення нотаріальних дій]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Припинення приватної нотаріальної діяльності

2025-03-11T10:38:48Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України "Про запобігання корупції"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей (заборон), визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"].
|}

== Зупинення нотаріальної діяльності ==
'''Приватний нотаріус''' вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву.
== Підстави зупинення нотаріальної діяльності ==
'''Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n286 стаття 291 Закону України "Про нотаріат"]):

1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"] умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;

2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], - до усунення порушення, але не більше 30 днів з дня його виявлення;

3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);

4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 правил нотаріального діловодства] - до усунення цієї обставини;

5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"], - на строк такого заміщення;

6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у частинах п'ятій - восьмій, десятій статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], - до усунення цієї обставини;

7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує '''двох місяців''' протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну '''заяву'''.

Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.
== Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України (стаття 292 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]).

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання '''наказу''' про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти '''договір про його заміщення''' з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, '''має право''':

* видавати з депозиту гроші та цінні папери,
* документи, прийняті на зберігання,
* дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса,
* видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
== Підстави для припинення нотаріальної діяльності ==
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є (ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"]):

1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;

2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"];

4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;

5) [[припинення громадянства України]] або [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|виїзд за межі України на постійне проживання]];

6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;

7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;

8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;

9) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text "Про запобігання корупції"];

10) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи недієздатною|недієздатним]], [[Обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною. Поновлення цивільної дієздатності|обмежено дієздатним]] або про застосування до нього [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|примусових заходів медичного характеру]];

11) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім]].
== Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса ==
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Законом України "Про нотаріат"]) , шляхом видання '''наказу''' про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n309 Закону України " Про нотаріат"]).

У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний зобов’язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|суду.]] Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, стосовно передачі до відповідного державного нотаріального архіву всіх документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5], приватний нотаріус, нотаріальна діяльність якого припинена (у тому числі у зв'язку з анулюванням свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю), зобов'язаний '''протягом одного місяця''' з дня одержання копії наказу передати до державного нотаріального архіву усі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. Якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений за рішенням територіального органу Міністерства юстиції, але '''не більше ніж на один місяць'''.

Справи повинні бути сформовані та передані до нотаріального архіву відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10#n19 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5].

У разі неможливості за станом здоров'я або з інших причин, а також у зв'язку зі смертю приватного нотаріуса або відмовою приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов'язок покладається на територіальний орган Міністерства юстиції, яке в разі потреби залучає до цього поліцейських.

Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.

'''Увага!''' Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.

Про аналювання або припинення дії реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції протягом п'яти робочих днів повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса відповідно до пункту 1.15 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0388-11#Text Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності та заміщення приватного нотаріуса, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.03.2011 № 871/5].

== Дивись також: ==

* [[Порядок та підстави оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні]]
* [[Особливості об'єднання декількох нотаріальних проваджень у єдиний процес або їх роз'єднання]]
* [[Зупинення вчинення нотаріальних дій]]

[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія: Нотаріат]]

Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади

2025-03-11T07:08:07Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493/92 Указ Президента України від 03 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/503/97 Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 (із змінами і доповненнями) «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997-2018-п#n3 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 року №997 «Порядок проведення гендерно-правової експертизи»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-05 Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів в органах юстиції та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0742-13#Text Наказ Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 р. № 883/5 «Про внесення змін до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1219323-08 Наказ Міністерства юстиції України від 20 серпня 2008 р. №1219/7 «Про здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини»]

== Порядок підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України ==
''І. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:''
* повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;
* не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах;
* не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта;
* повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;
* не повинен містити суперечливих норм права;
* не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання;
* повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.

ІІ. ''При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законами та положеннями.''

''ІІІ. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові:''
* констатуючу частину (преамбулу);
* розпорядчу частину;
* нормативний корпус (положення щодо сфери правового регулювання (за потреби); загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права);
* корелятивні зміни (за потреби);
* форму оприлюднення (за потреби);
* положення про набрання чинності;
* додатки (за потреби).

''ІV. Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен містити обов’язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме:''

* найменування суб'єкта нормотворення;
* назву виду документа;
* дату;
* реєстраційний індекс документа;
* місце видання;
* заголовок до тексту;
* текст;
* підпис.

''Датою документа'' є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік.

Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: «05.03.2025».

На першій сторінці нормативно-правового акта для проставлення відмітки про державну реєстрацію повинно бути вільне місце (60 х 100 міліметрів) у верхньому правому куті після номера акта.

Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#n18 Інструкції з діловодства в електронній формі] та інструкції з діловодства установи. Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати, визначається наказом (розпорядженням) керівника установи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#n1341 пункт 48 розділу ІІ Типової інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55] ).

''V. Заголовок розпорядчого документа повинен бути лаконічним'', указувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання «про що?» та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений (наприклад, «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»).

Заголовок, обсяг якого перевищує 150 знаків (5 рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

''VІ. Розпорядчий документ повинен мати преамбулу'' - вступну частину, яка має посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз’ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити норм права і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Внесення змін до преамбули не допускається.

== Вимоги до розпорядчого документа ==

'''Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці:'''
* пункти, підпункти, абзаци.

'''Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:'''
* пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;
* підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.

Абзаци пунктів і підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

'''Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, повинен містити гриф затвердження, заголовок і такі структурні складові:'''
* визначення термінів (за потреби);
* нормативний корпус: положення щодо сфери правового регулювання; загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права;
* додатки (за потреби).

== Зміни до нормативно-правового акта: ==

Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення повністю або в частині окремої структурної одиниці розпорядчого документа. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законом порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

'''Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:'''
* заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;
* нову редакцію розділів, підрозділів (глав), пунктів, підпунктів, абзаців, речень;
* доповнення розділами, підрозділами (главами), пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ, за винятком випадку, коли вид розпорядчого документа суб’єкта нормотворення змінився.

У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом затвердження, а в розпорядчому документі дається таке формулювання: «Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються».

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф затвердження, що складається зі слова «ЗАТВЕРДЖЕНО», назви виду документа, яким затверджується створений документ, у називному відмінку із зазначенням його дати і номера, під грифом залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщуються заголовок та текст змін.

== Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію ==
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов’язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов’язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб’єкта нормотворення.

На державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб'єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін’юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

У разі виникнення сумніву щодо відповідності актів ознакам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-п#n35 пунктах 2, 3 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731], такі акти підлягають поданню суб’єктом нормотворення на державну реєстрацію. Остаточне рішення щодо необхідності державної реєстрації таких актів приймає орган юстиції після проведення їх правової експертизи.

Державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи на відповідність його [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції] та законодавству України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731] '''у''' '''невідкладних випадках, пов’язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб’єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами, крім нормативно-правових актів, пов’язаних з надходженнями та/або витратами бюджету, що підлягають погодженню з Мінфіном.'''

== Акти, які не подаються на державну реєстрацію: ==
Як передбачає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 пункт 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади] на державну реєстрацію не подаються акти:
* персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
* дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших, що містять правові норми;
* оперативно-розпорядчого характеру (разові доручення);
* якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення вищестоящих органів;

* спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
* рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

== Строки та порядок подачі нормативно-правових актів на державну реєстрацію ==
Нормативно-правовий акт із супровідним листом та документами, зазначеними в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-п#n46 пункті 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади], подається на державну реєстрацію протягом '''трьох робочих днів після його прийняття''' в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису (печатки) та з обов’язковим використанням позначки часу чи спеціальний веб-модуль системи взаємодії, або у паперовій формі у випадках, якщо: - у суб’єкта нормотворення відсутні система електронного документообігу, інтегрована до системи взаємодії або спеціальний веб-модуль системи взаємодії; - нормативно-правовий акт містить інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом; - вимога щодо опрацювання нормативно-правового акта у паперовій формі встановлена актами Кабінету Міністрів України.

Основною формою подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію є електронна. Особливості організації діловодства з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, визначено окремими нормативно-правовими актами.

Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати вимогам законодавства про мови та інших актів законодавства, узгоджуватися з раніше прийнятими актами і викладатися згідно з правописом та з дотриманням правил нормопроектувальної техніки.

'''Разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються:'''
* пояснювальна записка за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-п#n921 додатку 4] до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
* порівняльна таблиця за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-п#n984 додатку 7] до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
* документи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;
* рішення ДРС про погодження проекту регуляторного акта;
* довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/950-2007-п#n882 додатку 1] до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2016 р., № 21, ст. 829);
* висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;
* висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/997-2018-п#n64 додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи], затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173).
У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт.

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, вони також повідомляють про позицію Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю та їх спілок.

== Особливості проведення державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній формі ==
Підготовка та подання нормативно-правових актів в електронній формі на державну реєстрацію здійснюються відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у тому числі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-05#n16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до органів юстиції та проведення їх державної реєстрації], та з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#n18 Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55] .

У разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n3 Положенні про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади)] , орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію та заносить його до державного реєстру.

Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.

У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.

У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення суб’єкту нормотворення через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу суб’єкта нормотворення та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.

== Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в органах юстиції ==
'''Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня надходження його до органу державної реєстрації з дотриманням вимог''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n3 (пункт 11 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади)]'''.'''

У разі потреби (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів чинного законодавства тощо) цей строк може бути продовжений органом державної реєстрації, але не більш як на 10 робочих днів, про що повідомляється орган, який надіслав нормативно-правовий акт на державну реєстрацію.

Мін'юст та його міжрегіональні управління мають право залучати вчених, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для проведення аналізу нормативно-правового акта, поданого на державну реєстрацію.

== Занесення нормативно-правових актів до Державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності ==
Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих в органі юстиції з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі якщо розпорядчий документ має декілька додатків під грифом затвердження, нормативно-правовому акту, що затверджено першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені у структурних одиницях розпорядчого документа.

== Включення зареєстрованих нормативно-правових актів до Єдиного державного реєстру ==
Не пізніше наступного дня після занесення нормативно-правового акта до Державного реєстру його копія на паперовому носії подається до Управління систематизації законодавства Департаменту реєстрації та систематизації нормативних актів, правоосвітньої діяльності (далі - Управління систематизації) для включення до Єдиного державного реєстру.

При цьому уповноважена особа суб’єкта нормотворення подає до Управління систематизації копію нормативно-правового акта на електронному носії, текст якої має бути ідентичним оригіналу зареєстрованого нормативно-правового акта. Електронні копії мають бути підготовлені у Microsoft Word, формат RTF, з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів, таблиці, діаграми тощо - у Microsoft Excel, із обов’язковим зазначенням усіх реквізитів акта: найменування суб’єкта нормотворення, назви виду розпорядчого документа, дати підписання і номера, заголовка, місця видання, дати і номера державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

На супровідному листі до Управління систематизації уповноважена особа суб’єкта нормотворення проставляє напис про ідентичність електронної копії оригіналу зареєстрованого нормативно-правового акта, який засвідчується її підписом із зазначенням прізвища, ініціалів та дати візування.

За якість інформації на паперових та електронних носіях відповідає суб’єкт нормотворення.

У разі виявлення розбіжностей та помилок при переданні нормативно-правового акта для включення до Єдиного державного реєстру уповноважена особа суб’єкта нормотворення за погодженням з виконавцем у той самий день уносить тотожні зміни в усі паперові примірники, а також в електронну копію акта.

Включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру провадиться протягом 5 робочих днів з дня їх подання до Управління систематизації.

Після включення нормативно-правового акта до Єдиного державного реєстру і присвоєння йому реєстраційного коду Управління систематизації передає нормативно-правовий акт для опублікування в бюлетені «Офіційний вісник України».

Управління систематизації інформує орган, який прийняв нормативно-правовий акт, про включення акта до Єдиного державного реєстру і повідомляє йому реєстраційний код нормативно-правового акта.
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади

2025-03-10T13:11:57Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493/92 Указ Президента України від 03 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/503/97 Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 (із змінами і доповненнями) «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-05 Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів в органах юстиції та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0742-13#Text Наказ Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 р. № 883/5 «Про внесення змін до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1219323-08 Наказ Міністерства юстиції України від 20 серпня 2008 р. №1219/7 «Про здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини»]

== Порядок підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України ==
''І. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:''
* повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;
* не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах;
* не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта;
* повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;
* не повинен містити суперечливих норм права;
* не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання;
* повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.

ІІ. ''При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законами та положеннями.''

''ІІІ. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові:''
* констатуючу частину (преамбулу);
* розпорядчу частину;
* нормативний корпус (положення щодо сфери правового регулювання (за потреби); загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права);
* корелятивні зміни (за потреби);
* форму оприлюднення (за потреби);
* положення про набрання чинності;
* додатки (за потреби).

''ІV. Розпорядчий документ виготовляється на бланку та повинен містити обов’язкові для певного його виду реквізити, що розміщуються в установленому порядку, а саме:''

* найменування суб'єкта нормотворення;
* назву виду документа;
* дату;
* реєстраційний індекс документа;
* місце видання;
* заголовок до тексту;
* текст;
* підпис.

''Датою документа'' є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік.

Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: «05.03.2025».

На першій сторінці нормативно-правового акта для проставлення відмітки про державну реєстрацію повинно бути вільне місце (60 х 100 міліметрів) у верхньому правому куті після номера акта.

Посадові особи підписують документи в межах своїх повноважень, визначених актами законодавства, іншими нормативно-правовими актами відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#n18 Інструкції з діловодства в електронній формі] та інструкції з діловодства установи. Порядок підписання документів іншими особами у разі відсутності керівника установи та посадових осіб, які уповноважені їх підписувати, визначається наказом (розпорядженням) керівника установи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/55-2018-п#n1341 пункт 48 розділу ІІ Типової інструкцію з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55] ).

''V. Заголовок розпорядчого документа повинен бути лаконічним'', указувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання «про що?» та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений (наприклад, «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»).

Заголовок, обсяг якого перевищує 150 знаків (5 рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

''VІ. Розпорядчий документ повинен мати преамбулу'' - вступну частину, яка має посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз’ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити норм права і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Внесення змін до преамбули не допускається.

== Вимоги до розпорядчого документа ==

'''Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці:'''
* пункти, підпункти, абзаци.

'''Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:'''
* пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;
* підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.

Абзаци пунктів і підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

'''Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, повинен містити гриф затвердження, заголовок і такі структурні складові:'''
* визначення термінів (за потреби);
* нормативний корпус: положення щодо сфери правового регулювання; загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права;
* додатки (за потреби).

== Зміни до нормативно-правового акта: ==

Унесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення повністю або в частині окремої структурної одиниці розпорядчого документа. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законом порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

'''Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:'''
* заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;
* нову редакцію розділів, підрозділів (глав), пунктів, підпунктів, абзаців, речень;
* доповнення розділами, підрозділами (главами), пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ, за винятком випадку, коли вид розпорядчого документа суб’єкта нормотворення змінився.

У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом затвердження, а в розпорядчому документі дається таке формулювання: «Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються».

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф затвердження, що складається зі слова «ЗАТВЕРДЖЕНО», назви виду документа, яким затверджується створений документ, у називному відмінку із зазначенням його дати і номера, під грифом залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщуються заголовок та текст змін. Наприклад:

'''«ЗАТВЕРДЖЕНО'''

'''Наказ Міністерства фінансів України'''

'''03 грудня 2012 року № 1266'''

Місце для проставлення відмітки

про державну реєстрацію

(60 х 100 міліметрів)

ЗМІНИ

до Положення про примусове списання (стягнення) та договірне списання коштів

в іноземній валюті з рахунків платників (крім банків) на території України

(текст змін)».

== Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію ==
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами обмеження доступу до документа («Для службового користування», «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості»), а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:
* зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;
* мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731] '''у''' '''невідкладних випадках, пов’язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб’єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами, крім нормативно-правових актів, пов’язаних з надходженнями та/або витратами бюджету, що підлягають погодженню з Мінфіном.'''

== Акти, які не подаються на державну реєстрацію: ==
Як передбачає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 стаття 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади] на державну реєстрацію не подаються акти:
* персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
* дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;
* оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення);
* якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

* спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
* рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

== Строки подачі нормативно – правових актів на державну реєстрацію ==
Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб’єктами нормотворення '''протягом трьох робочих днів після їх прийняття''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 стаття 7 '''Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади''']).

Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основопо-ложних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

== Кількість примірників нормативно – правових актів, що подаються на державну реєстрацію ==
Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття в одному примірнику (оригінал нормативно-правового акта). Для нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, додатково подається засвідчена в установленому законодавством порядку копія такого акта.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатків до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в порядку, установленому Типовою інструкцією, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів.

'''Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Міністерства юстиції України подаються:'''
* пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
* порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
* окументи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;
* рішення ДРС про погодження проекту регуляторного акта;
* довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2016 р., № 21, ст. 829);
* висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;
* висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173).

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт.

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, вони також повідомляють про позицію Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю та їх спілок.
== Проведення державної реєстрації нормативно-правових актів ==
Нормативно-правові акти, що надійшли до Управління державної реєстрації нормативно-правових актів (далі - Управління), заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, який ведеться в Управлінні.

Спеціалісти Управління проводять правову експертизу нормативно-правових актів, а саме перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

Експертиза нормативно-правового акта, у якому міститься одна або декілька норм права, що стосуються зміни обсягу процесуальних прав та обов’язків громадянина; надання адміністративних послуг; проведення конкурсних (тендерних) процедур; здійснення державних закупівель; надання дискреційних повноважень органам державної влади, органам місцевого самоврядування чи їх посадовим особам; фінансування поточної діяльності політичних партій та виборчих компаній, провадиться із залученням Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки.

== Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в органах юстиції ==
'''Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня надходження його до органу державної реєстрації з дотриманням вимог''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n3 (стаття 11 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади)]'''.'''

'''У разі потреби''' (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) '''строки можуть бути продовжені''' директором Департаменту, '''але не більш як на 10 робочих днів'''. У цьому разі працівник Управління, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку за підписом начальника Управління, яка подається на погодження директору Департаменту.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

== Занесення нормативно-правових актів до Державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності ==
Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

== Особливості проведення державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній формі ==
Підготовка та подання нормативно-правових актів в електронній формі на державну реєстрацію здійснюються відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у тому числі цього Порядку, та з урахуванням вимог Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

У разі якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію.
Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.

У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.

У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення органу видання цього акта через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу органу видання цього акта та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади

2025-03-10T12:15:50Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/493/92 Указ Президента України від 03 жовтня 1992 р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/503/97 Указ Президента України від 10 червня 1997 р. № 503/97 (із змінами і доповненнями) «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-п Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0381-05 Наказ Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 р. № 34/5 «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів в органах юстиції та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0742-13#Text Наказ Міністерства юстиції України від 15 травня 2013 р. № 883/5 «Про внесення змін до Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v1219323-08 Наказ Міністерства юстиції України від 20 серпня 2008 р. №1219/7 «Про здійснення експертизи проектів законів та проектів актів Кабінету Міністрів України, а також нормативно-правових актів, на які поширюється вимога державної реєстрації, щодо відповідності положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини»]

== Порядок підготовки нормативно-правових актів, які підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України ==
''І. Відповідно до вимог нормопроектувальної техніки нормативно-правовий акт:''
* повинен розроблятися з урахуванням його галузевої належності, відповідати за обсягом регламентації визначеному в ньому предмету правового регулювання;
* не повинен містити повторів норм права, які містяться в інших нормативно-правових актах;
* не повинен дублювати однакові за змістом положення, які містяться в тексті цього нормативно-правового акта;
* повинен бути ясним, чітким, зрозумілим, стислим і послідовним;
* не повинен містити суперечливих норм права;
* не повинен включати положень, що належать до одного й того самого предмета правового регулювання;
* повинен бути внутрішньо узгодженим, мати логічно побудовану структуру.

ІІ. ''При розробці нормативно-правового акта слід виходити з необхідності правового регулювання управлінської діяльності суб'єкта нормотворення, однією з форм реалізації якої є видання розпорядчих документів, вид яких (наказ, постанова, розпорядження, рішення) визначається законами та положеннями.''

''ІІІ. Розпорядчий документ повинен містити реквізити та заголовок, а також такі структурні складові:''
* констатуючу частину (преамбулу);
* розпорядчу частину:
* нормативний корпус (положення щодо сфери правового регулювання (за потреби); загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права);
* корелятивні зміни (за потреби);
* форму оприлюднення (за потреби);
* положення про набрання чинності;
* додатки (за потреби).

4. '''Розпорядчий документ''' виготовляється на бланку та '''повинен містити обов’язкові для певного його виду реквізити''', що розміщуються в установленому порядку, а саме:

* найменування суб'єкта нормотворення;
* назву виду документа;
* дату;
* реєстраційний індекс документа;
* місце видання;
* заголовок до тексту;
* текст;
* підпис.

''Датою документа'' є відповідно дата його підписання, затвердження, прийняття, реєстрації або видання. Дата зазначається арабськими цифрами в один рядок у такій послідовності: число, місяць, рік.

Дата оформляється цифровим або словесно-цифровим способом. У разі оформлення дати цифровим способом число і місяць проставляються двома парами цифр, розділеними крапкою; рік - чотирма цифрами, крапка наприкінці не ставиться. Наприклад: «05.03.2020».

На першій сторінці нормативно-правового акта для проставлення відмітки про державну реєстрацію повинно бути вільне місце (60 х 100 міліметрів) у верхньому правому куті після номера акта.

Розпорядчий документ підписується керівником суб’єкта нормотворення.

5. '''Заголовок розпорядчого документа''' повинен бути лаконічним, указувати на предмет правового регулювання, відповідати на питання «про що?» та розміщуватися у лівій частині бланка під датою документа. Якщо в документі йдеться про кілька питань, його заголовок може бути узагальнений (наприклад, «Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів»).

Заголовок, обсяг якого перевищує 150 знаків (5 рядків), дозволяється продовжувати до межі правого поля. Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Розпорядчий документ не може мати заголовок, тотожний заголовку іншого чинного нормативно-правового акта, крім актів про внесення змін або втрату чинності (скасування).

6. '''Розпорядчий документ повинен мати преамбулу''' - вступну частину, яка має посилання на відповідну структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, дає стислу інформацію про необхідність та мету прийняття цього акта і підлягає врахуванню при роз’ясненні та застосуванні нормативно-правового акта. Преамбула не може містити норм права і не повинна дублювати інших структурних одиниць нормативно-правового акта.

Внесення змін до преамбули не допускається.

== Вимоги до розпорядчого документа ==

'''Розпорядчий документ може містити такі структурні одиниці:'''
* пункти, підпункти, абзаци.

'''Структурні одиниці розпорядчого документа починаються з абзацу і повинні мати:'''
* пункти - наскрізну порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з крапками;
* підпункти - наскрізну в межах пункту порядкову нумерацію, яка позначається арабськими цифрами з дужкою.

Абзаци пунктів і підпунктів починаються без будь-якої позначки (дефіс, крапка тощо).

Кожна структурна одиниця розпорядчого документа (крім абзацу) відокремлюється від попередньої пропуском рядка.

'''Нормативно-правовий акт, затверджений розпорядчим документом, повинен містити гриф затвердження, заголовок і такі структурні складові:'''
* визначення термінів (за потреби);
* нормативний корпус: положення щодо сфери правового регулювання; загальні та спеціальні норми права; способи реалізації норм права; додатки (за потреби).

== Зміни до нормативно-правового акта: ==

Внесення змін до нормативно-правового акта або визнання його таким, що втратив чинність, здійснюється самим суб'єктом нормотворення або його правонаступником шляхом прийняття нормативно-правового акта того самого виду й однакової юридичної сили або в іншому порядку, передбаченому законом.

Нормативно-правовий акт, що не набрав чинності, може бути скасований самим суб'єктом нормотворення повністю або в частині окремої структурної одиниці розпорядчого документа. Нормативно-правовий акт, що набрав чинності, може бути скасований в установленому законом порядку.

У разі припинення нормотворчих повноважень відповідного суб'єкта нормотворення питання про внесення змін, визнання таким, що втратив чинність, чи скасування нормативно-правового акта такого суб'єкта нормотворення вирішуються уповноваженим відповідно до Конституції чи законів України органом.

'''Змінами, що вносяться до нормативно-правового акта, може бути передбачено:'''
* заміну слів, цифр, доповнення словами, цифрами та їх виключення;
* нову редакцію розділів, підрозділів (глав), пунктів, підпунктів, абзаців, речень;
* доповнення розділами, підрозділами (главами), пунктами, підпунктами, абзацами, реченнями або їх виключення.

Зміни до нормативно-правового акта оформлюються розпорядчим документом того самого виду, що й основний документ, за винятком випадку, коли вид розпорядчого документа суб’єкта нормотворення змінився.

У разі внесення до нормативно-правового акта значних за обсягом змін (більше двох сторінок) до розпорядчого документа окремо додається текст змін під грифом затвердження, а в розпорядчому документі дається таке формулювання: «Затвердити Зміни до (заголовок нормативно-правового акта, вид розпорядчого документа, яким він затверджений, найменування суб'єкта нормотворення, дата та реєстраційний індекс, дата і номер його державної реєстрації у Міністерстві юстиції України), що додаються».

На окремому аркуші у верхньому правому куті зазначається гриф затвердження, що складається зі слова «ЗАТВЕРДЖЕНО», назви виду документа, яким затверджується створений документ, у називному відмінку із зазначенням його дати і номера, під грифом залишається місце для напису про державну реєстрацію нормативно-правового акта, а нижче розміщуються заголовок та текст змін.

Наприклад: "ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства фінансів України 03 березня 2020 року № 1277"

Місце для проставлення відмітки про державну реєстрацію (60 х 100 міліметрів)

== Порядок подання нормативно-правових актів до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію ==
Державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами обмеження доступу до документа («Для службового користування», «Таємно», «Цілком таємно», «Особливої важливості»), а також прийняті в порядку експерименту, якщо в них є одна або більше норм (правил поведінки), що:
* зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та acquis communautaire, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, установлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують існуючий організаційно-правовий механізм їх реалізації;
* мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

При цьому на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, які мають як одну з указаних ознак, так і декілька.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 пункту 13 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731] '''у''' '''невідкладних випадках, пов’язаних із введенням в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану, що потребують негайного прийняття рішення, суб’єкт нормотворення може видати відповідний нормативно-правовий акт без узгодження із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами, крім нормативно-правових актів, пов’язаних з надходженнями та/або витратами бюджету, що підлягають погодженню з Мінфіном.'''

== Акти, які не подаються на державну реєстрацію: ==
Як передбачає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 стаття 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади] на державну реєстрацію не подаються акти:
* персонального характеру (про склад комісій, призначення на посаду і звільнення з неї, заохочення працівників тощо);
* дія яких вичерпується одноразовим застосуванням, крім актів про затвердження положень, інструкцій та інших актів, що містять правові норми, а також тимчасові, строк дії яких вичерпано;
* оперативного, організаційно-розпорядчого характеру (разові доручення);
* якими доводяться до відома підприємств, установ і організацій рішення органів вищого рівня;

* спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм;
* рекомендаційного, роз'яснювального та інформаційного характеру (методичні рекомендації, роз'яснення, у тому числі податкові, тощо), нормативно-технічні документи (національні та регіональні стандарти, технічні умови, будівельні норми і правила, тарифно-кваліфікаційні довідники, кодекси усталеної практики, форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші).

== Строки подачі нормативно – правових актів на державну реєстрацію ==
Нормативно-правові акти подаються на державну реєстрацію суб’єктами нормотворення '''протягом трьох робочих днів після їх прийняття''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n35 стаття 7 '''Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади''']).

Нормативно-правовий акт, що подається на державну реєстрацію, має відповідати Конституції та законодавству України, Конвенції про захист прав людини і основопо-ложних свобод 1950 року і протоколам до неї, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС), антикорупційної та гендерно-правової експертиз з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а також прийнятті рішення про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.

== Кількість примірників нормативно – правових актів, що подаються на державну реєстрацію ==
Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію протягом трьох робочих днів після його прийняття в одному примірнику (оригінал нормативно-правового акта). Для нормативно-правових актів, які містять інформацію з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, додатково подається засвідчена в установленому законодавством порядку копія такого акта.

Копії розпорядчого документа, нормативно-правового акта, затвердженого розпорядчим документом, додатків до розпорядчого документа та до нормативно-правового акта, затверджених розпорядчим документом, повинні бути чіткими для прочитання, завірені в порядку, установленому Типовою інструкцією, текст має бути розміщений через півтора міжрядкових інтервали на аркушах формату А4 без звороту з використанням гарнітури Times New Roman та шрифту розміром 14 друкарських пунктів.

'''Разом з нормативно-правовим актом та супровідним листом до нього до Міністерства юстиції України подаються:'''
* пояснювальна записка за формою, визначеною у додатку 4 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
* порівняльна таблиця за формою, визначеною у додатку 7 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2019 р., № 84, ст. 2856);
* окументи про зовнішнє погодження та/або погодження за вмовчанням нормативно-правового акта із суб’єктами нормотворення та/або з іншими заінтересованими органами відповідно до законодавства в порядку та за формою, встановленими законодавством з питань документування управлінської діяльності;
* рішення ДРС про погодження проекту регуляторного акта;
* довідка щодо відповідності зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу (acquis ЄС) за формою, визначеною в додатку 1 до Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 54, ст. 2180; 2011 р., № 88, ст. 3199; 2016 р., № 21, ст. 829);
* висновок Мінцифри про проведення цифрової експертизи, якщо проект нормативно-правового акта стосується питань інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства, електронної демократії, надання адміністративних послуг або цифрового розвитку;
* висновок про проведення гендерно-правової експертизи проекту нормативно-правового акта за формою, визначеною у додатку 2 до Порядку проведення гендерно-правової експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2018 р. № 997 “Питання проведення гендерно-правової експертизи” (Офіційний вісник України, 2018 р., № 96, ст. 3173).

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, вони також повідомляють про позицію уповноваженого представника від всеукраїнських профспілок, їх об'єднань та уповноваженого представника від всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців щодо цього акта та про проведену роботу з врахування їх зауважень і пропозицій. При цьому необхідність врахування зазначених зауважень і пропозицій визначають міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, які приймають цей акт.

У разі коли на державну реєстрацію міністерства та інші центральні органи виконавчої влади подають нормативно-правовий акт з питань, що стосуються осіб з інвалідністю, вони також повідомляють про позицію Урядового уповноваженого з прав осіб з інвалідністю, всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю та їх спілок.
== Проведення державної реєстрації нормативно-правових актів ==
Нормативно-правові акти, що надійшли до Управління державної реєстрації нормативно-правових актів (далі - Управління), заносяться до журналу обліку нормативно-правових актів, що надійшли на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України, який ведеться в Управлінні.

Спеціалісти Управління проводять правову експертизу нормативно-правових актів, а саме перевіряють їх відповідність Конституції та чинному законодавству України, а також правилам нормопроектувальної техніки.

Експертиза нормативно-правового акта провадиться з метою встановлення повноважень суб’єкта нормотворення на прийняття цього нормативно-правового акта, забезпечення його відповідності законодавству, якості й обґрунтованості, своєчасності прийняття, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

Експертиза нормативно-правового акта, у якому міститься одна або декілька норм права, що стосуються зміни обсягу процесуальних прав та обов’язків громадянина; надання адміністративних послуг; проведення конкурсних (тендерних) процедур; здійснення державних закупівель; надання дискреційних повноважень органам державної влади, органам місцевого самоврядування чи їх посадовим особам; фінансування поточної діяльності політичних партій та виборчих компаній, провадиться із залученням Департаменту з питань правосуддя та національної безпеки.

== Строк проведення державної реєстрації нормативно-правового акта в органах юстиції ==
'''Державна реєстрація нормативно-правового акта проводиться протягом 15 робочих днів з дня надходження його до органу державної реєстрації з дотриманням вимог''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/731-92-%D0%BF#n3 (стаття 11 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади)]'''.'''

'''У разі потреби''' (необхідність проведення аналізу нормативно-правового акта із залученням експертів, вивчення значної кількості актів законодавства тощо) '''строки можуть бути продовжені''' директором Департаменту, '''але не більш як на 10 робочих днів'''. У цьому разі працівник Управління, який проводить правову експертизу нормативно-правового акта (далі - виконавець), готує доповідну записку за підписом начальника Управління, яка подається на погодження директору Департаменту.

У разі продовження строку проведення державної реєстрації нормативно-правового акта про це повідомляється суб'єкт нормотворення.

== Занесення нормативно-правових актів до Державного реєстру нормативно-правових актів та набрання ними чинності ==
Нормативно-правовий акт заноситься до Державного реєстру за датою підписання наказу про його державну реєстрацію, відповідно до якого йому присвоюється реєстраційний номер, що складається з двох частин: число перед правобічною похилою рискою - це порядковий номер, що починається з 01 січня кожного року, після правобічної похилої риски - це число, що означає загальну кількість нормативно-правових актів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України з дня запровадження державної реєстрації нормативно-правових актів. Застосування у Державному реєстрі поряд з цифровою літерної нумерації не допускається.

У разі якщо одним розпорядчим документом затверджуються декілька нормативно-правових актів, нормативно-правовому акту, що затверджується першим, присвоюється реєстраційний номер розпорядчого документа, а іншим нормативно-правовим актам - наступні реєстраційні номери в такому порядку, як вони зазначені в розпорядчому документі.

== Особливості проведення державної реєстрації нормативно-правових актів в електронній формі ==
Підготовка та подання нормативно-правових актів в електронній формі на державну реєстрацію здійснюються відповідно до законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, у тому числі цього Порядку, та з урахуванням вимог Типової інструкції з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55.

У разі якщо нормативно-правовий акт відповідає вимогам законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, орган державної реєстрації приймає рішення про його державну реєстрацію.
Кожен запис державного реєстру засвідчується спеціально для цього призначеною електронною печаткою органу державної реєстрації. Відповідне засвідчення здійснює уповноважена особа органу державної реєстрації.

У разі необхідності з відповідного реєстру робляться витяги в електронній та паперовій формах.

У разі подання нормативно-правового акта в електронній формі з державного реєстру одразу за фактом засвідчення запису про державну реєстрацію відповідного акта автоматично надсилається повідомлення органу видання цього акта через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади з такими реєстраційними даними: дата державної реєстрації, номер акта згідно з державним реєстром. Реєстраційні дані нормативно-правового акта автоматично завантажуються до реєстраційно-моніторингової картки відповідного акта у системі електронного документообігу органу видання цього акта та не можуть бути спотворені шляхом їх редагування.
[[Категорія: Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Особливості ввезення в Україну лікарських засобів

2025-02-08T11:29:00Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про лікарські засоби"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2271-20#n5 Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо обмеження обігу лікарських засобів, виробництво яких розташовано на території Російської Федерації або Республіки Білорусь, а також щодо вивезення лікарських засобів з України" від 22.05.2022 № 2271-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)" від 30 листопада 2016 року № 929]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09#n16 Порядок проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 вересня 2009 року № 690, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2009 року за № 1010/17026]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0334-22#n6 наказом Міністерства охорони здоров'я від 13.03.2022 № 481] до припинення та скасування воєнного стану в Україні зупинено дію [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0965-11#Text наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26 квітня 2011 року № 237 «Про затвердження Порядку ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів»].
|}
==Загальна інформація==
'''Лікарський засіб''' - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-вр#n13 стаття 2 Закону України "Про лікарські засоби"] ).
==Одержання ліцензії для ввезення в Україну лікарських засобів==
На територію України можуть ввозитися лікарські засоби, зареєстровані в Україні, за наявності '''сертифіката якості серії лікарського засобу''', що видається виробником, та '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/929-2016-%D0%BF#Text ліцензії на імпорт лікарських засобів]''' (крім АФІ), що видається імпортеру (виробнику або особі, що представляє виробника лікарських засобів на території України), у порядку, встановленому законодавством. У додатку до ліцензії зазначаються перелік лікарських засобів, дозволених до імпорту ліцензіату, а також особливі умови провадження діяльності.

Підставою для видачі ліцензії на імпорт лікарських засобів є:
*наявність відповідної матеріально-технічної бази,
*кваліфікованого персоналу,
*умови щодо контролю за якістю лікарських засобів, що будуть ввозитися на територію України.
Відповідність матеріально-технічної бази, кваліфікації персоналу, а також умов щодо контролю за якістю лікарських засобів, що будуть ввозитися на територію України, встановленим вимогам та заявленим характеристикам у поданих заявником документах для одержання ліцензії підлягає обов'язковій перевірці до видачі ліцензії у межах строків, передбачених для видачі ліцензії, за місцем провадження діяльності органом ліцензування у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Термін придатності лікарських засобів, що ввозяться на територію України, має становити не менше половини терміну, визначеного виробником, за умови, якщо виробник визначив термін менше одного року, або не менш як шість місяців, за умови, якщо виробник визначив термін більше одного року ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-вр#n202 стаття 17 Закону України "Про лікарські засоби"] ).
==Контроль за ввезенням на територію України лікарських засобів==
Контроль за ввезенням на митну територію України лікарських засобів здійснюється [https://www.dls.gov.ua/%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%BB%D1%96 центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів]. Усі лікарські засоби, що ввозяться на митну територію України з метою їх подальшої реалізації (торгівлі) або використання у виробництві готових лікарських засобів, підлягають державному контролю якості. Порядок здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться на митну територію України, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Особи, винні в порушенні законодавства про лікарські засоби, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законодавством ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-вр#n271 стаття 27 Закону України "Про лікарські засоби"] ).

'''''На період дії воєнного стану в Україні Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, може тимчасово зупинити експорт лікарських засобів у разі незабезпечення потреб системи охорони здоров’я України в таких лікарських засобах у повному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2271-20#n5 обсязі (частина друга статті 18 Закону України "Про лікарські засоби" діє до завершення тримісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану).]'''''
==Ввезення лікарських засобів, які підлягають закупівлі за результатами закупівельної процедури==
На територію України можуть ввозитися зареєстровані в Україні лікарські засоби, які підлягають закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, лише на виконання угоди щодо закупівлі між [https://moz.gov.ua/ центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я], та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, за наявності сертифіката якості серії лікарського засобу, що видається виробником.
==Ввезення незареєстрованих лікарських засобів==
'''Незареєстровані лікарські засоби''' - лікарські засоби (субстанції у формі пелет, преміксу, грануляту тощо, референтні препарати, зразки плацебо (препарати порівняння), що не пройшли процедуру державної реєстрації в Україні відповідно до законодавства.

'''Незареєстровані лікарські засоби можуть ввозитись на митну територію України для:'''
*переміщення транзитом через територію України або поміщення у митний режим митного складу з подальшим реекспортом у порядку, визначеному Митним кодексом України. При цьому дозволяється ввезення на митну територію України для поміщення у митний режим митного складу з подальшим реекспортом лише тих лікарських засобів, що зареєстровані в країні виробника, супроводжуються сертифікатом якості та ввезення яких на митну територію України не суперечить положенням Конвенції Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, що загрожують охороні здоров’я. Реекспорт таких лікарських засобів повинен бути здійснений не пізніше ніж за шість місяців до закінчення строку їх придатності;
*проведення доклінічних досліджень фармацевтичної розробки і клінічних випробувань;
*реєстрації лікарських засобів в Україні (зразки препаратів у лікарських формах);
*експонування на виставках, ярмарках, конференціях тощо без права реалізації;
*медичного забезпечення (без права реалізації) підрозділів збройних сил інших держав, які відповідно до закону допущені на територію України;
*лікування рідкісних (орфанних) захворювань за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Це положення стосується лише лікарських засобів, розроблених виключно для лікування рідкісних (орфанних) захворювань, які в установленому порядку допущені до застосування на території Сполучених Штатів Америки або держав - членів Європейського Союзу, незалежно від того, чи зареєстровані вони як лікарські засоби компетентними органами Сполучених Штатів Америки або Європейського Союзу;
*індивідуального використання громадянами;
*постачання за результатами закупівлі, проведеної особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я за кошти державного бюджету, або закупівлі, проведеної із залученням особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за кошти місцевих бюджетів, за умови наявності сукупності таких обставин:
- в Україні відсутні альтернативні засоби для профілактики та/або лікування відповідних захворювань (відсутні зареєстровані в Україні лікарські засоби із відповідною діючою речовиною);

- потреба у таких лікарських засобах в Україні є обмеженою, тобто лікарський засіб передбачений для використання незначною кількістю пацієнтів;

- відповідні лікарські засоби в установленому порядку допущені до застосування на території однієї з таких країн: Сполучені Штати Америки, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада або за централізованою процедурою у державах - членах Європейського Союзу та застосовуються в одній із зазначених країн;

- проведення програм розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я;

- проведення програм доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-вр#n202 частина шоста статті 17 Закону України "Про лікарські засоби"] ).

Порядок ввезення лікарських засобів у зазначених випадках (крім ввезення для переміщення транзитом через територію України або для поміщення в митний режим митного складу, або для ввезення з використанням Форми 302, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митним кодексом України]) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

У випадках стихійного лиха, катастроф, епідемічного захворювання тощо за окремим рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я дозволяється ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів зарубіжних країн за наявності документів, що підтверджують їх реєстрацію і використання в цих країнах.

Також, за окремим рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, дозволяється ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів іноземних держав з метою медичного забезпечення (медичного застосування) військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які відповідно до закону направляються Україною для участі в міжнародній операції з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту чи національного персоналу, виконують завдання під час проведення антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, під час дії надзвичайного стану, особливого періоду, за наявності документів, що підтверджують реєстрацію і використання лікарських засобів у таких державах.

Незареєстровані лікарські засоби, які можуть ввозитися на територію України з метою постачання за результатами закупівлі, проведеної особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я за кошти державного бюджету, або закупівлі, проведеної із залученням особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за кошти місцевих бюджетів, безоплатно постачаються структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або суб’єктам господарювання, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та застосовуються в медичній практиці. Перелік незареєстрованих лікарських засобів (за міжнародними непатентованими назвами), які можуть ввозитися на територію України з метою постачання за результатами закупівлі, проведеної особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я за кошти державного бюджету, або закупівлі, проведеної із залученням особи, уповноваженої на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, за кошти місцевих бюджетів, та порядок формування такого переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, відповідає за безпеку та ефективність і здійснює фармаконагляд в Україні незареєстрованих лікарських засобів, ввезених на територію України та введених в обіг за процедурою закупівлі, проведеною особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я.

На територію України можуть ввозитися лікарські засоби як паралельний імпорт у встановленому законодавством порядку.
==Ввезення громадянами на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів ==
Митне оформлення незареєстрованих лікарських засобів, призначених для індивідуального використання громадянами, які належать до особистих речей громадян (переміщуються в ручній поклажі та/або в супроводжуваному або несупроводжуваному багажі громадянина), здійснюється без отримання митними органами листа-повідомлення Міністерства охорони здоров'я України щодо можливості ввезення на митну територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів або відповідного електронного повідомлення.

Ввезення незареєстрованих в Україні лікарських засобів, призначених для проведення '''клінічних випробувань''', здійснюється за наявності рішення Міністерства охорони здоров'я України про проведення клінічних випробувань, прийнятого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1010-09#n16 Порядку проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23 вересня 2009 року № 690, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 жовтня 2009 року за № 1010/17026 ( у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України 12 липня 2012 року № 523)], яким дозволяється проведення клінічних випробувань лікарських засобів.

'''Зупинити дію''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0965-11#n19 наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26 квітня 2011 року № 237 "Про затвердження Порядку ввезення на територію України незареєстрованих лікарських засобів, стандартних зразків, реагентів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 серпня 2011 року за № 965/19703] , '''до припинення та скасування воєнного стану в Україні''' ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0334-22#n6 наказ Міністерства охорони здоров’я України від 13.03.2022 року № 481 "Про зупинення дії наказу Міністерства охорони здоров’я України від 26 квітня 2011 року № 237" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 березня 2022 року за № 334/37671] ).
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]

Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

2025-02-05T11:23:01Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України “Про адміністративну процедуру”]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250 "Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 651 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2023-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853 “Деякі питання надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]
== Загальні положення ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Призначення і виплата державної соціальної допомоги, здійснюються '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення''' районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) '''за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) особи, яка звертається за призначенням державної соціальної допомоги''' (далі - заявник), з використанням (за технічної можливості) функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215-2022-п#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 “Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану”] .

'''Заяви про призначення державної соціальної допомоги,''' '''до яких додаються необхідні документи''' (далі - заява з документами), приймаються органами соціального захисту населення. Структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій заяви з документами приймаються лише в разі надіслання їх засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).

Посадова особа органу соціального захисту населення, яка приймає заяви з необхідними документами та/або відомостями, зокрема надіслані з використанням засобів поштового зв’язку, реєструє їх та формує електронні особові справи з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх в електронній формі ''не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження'' відповідному органу соціального захисту населення.

Якщо для отримання державної соціальної допомоги необхідно подати документи та/або відомості, що містяться в інформаційно-комунікаційних системах, або якщо такі документи та/або відомості можуть бути отримані/підтверджені шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади, такі документи та/або відомості '''не подаються,''' а в заяві зазначаються відомості, необхідні для верифікації особи та отримання даних з відповідних реєстрів і надання державної соціальної допомоги.

'''У період воєнного стану для призначення державної соціальної допомоги заявник''', який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором щодо України), надсилає заяву з необхідними документами та/або відомостями до органу соціального захисту населення за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування).

Якщо заявник зазначає відомості про адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, включених до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією] , затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначено дату завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, така заява з необхідними документами та/або відомостями може надсилатися на поштову адресу структурного підрозділу з питань соціального захисту населення обласних держадміністрацій (далі - регіональний орган соціального захисту населення) у відповідному регіоні.

== Кому надається допомога ==
Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 5 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]).

== Перелік необхідних документів ==
Для призначення допомоги '''за умови пред'явлення паспорта громадянина України''' або іншого документа, що посвідчує особу (посвідки на постійне проживання/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), '''подається заява одного з батьків, з яким постійно проживає дитина''', що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики, '''та копії таких документів:'''
* посвідчення батьків багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу). У разі досягнення дитиною з багатодітної сім’ї шестирічного віку подається посвідчення дитини з багатодітної сім’ї (з пред’явленням оригіналу);
* свідоцтв про народження всіх дітей (з пред’явленням оригіналів).

'''У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи''' та/або відомості, орган соціального захисту населення повідомляє заявнику, які документи та/або відомості повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані '''не пізніше ніж протягом одного місяця''' з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

У разі неможливості подання посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається довідка багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, видана структурним підрозділом районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради.

Якщо заявник виявив бажання отримати послугу з призначення допомоги під час надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”, орган соціального захисту населення призначає допомогу на підставі відомостей, отриманих у порядку інформаційної взаємодії, відповідно до Порядку надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2023-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853 “Деякі питання надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”]

'''Детальніше див.:''' [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених]]

У такому разі орган соціального захисту населення призначає допомогу без подання заявником посвідчення батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, а також інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пунктом 7 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях].
{| class="wikitable"
|-
| '''''Документи та/або відомості, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто.'''''
|}

== Строк розгляду документів ==
Документи та/або відомості, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом соціального захисту населення '''протягом десяти днів з дня подання заяви''' з усіма необхідними документами та/або відомостями.

Про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган соціального захисту населення видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення '''протягом п'яти днів''' після прийняття відповідного рішення.

Рішення органу соціального захисту населення про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України “Про адміністративну процедуру”] та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 8 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]).

== Розмір та порядок виплати допомоги ==
Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину '''з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами та/або відомостями, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.'''

У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 9 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]).

{| class="wikitable"
|-
| '''''Допомога призначається у розмірі 2100 гривень.'''''
|}

'''Важливо!''' Сума цієї допомоги буде включатися у розрахунок доходів родини для призначення інших видів соціальних допомог (це може мати вплив на статус малозабезпеченості та при призначенні субсидії, також ця сума враховуватиметься при визначення права на пільги на комунальні послуги для багатьодітних).

Виплата допомоги проводиться шляхом перерахування коштів через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта" за місцем проживання отримувача або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

'''У разі зміни місця проживання отримувача допомоги''' виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання на підставі електронної особової справи отримувача допомоги, а для отримувачів допомоги, які зверталися за її призначенням раніше та на яких не сформовано електронної особової справи, - на підставі особової справи в електронному вигляді, зокрема сформованої з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

== Підстави для припинення виплати допомоги ==
'''Виплата допомоги припиняється у разі:'''
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення його батьківських прав;
* влаштування дитини на повне державне утримання;
* зарахування дитини на цілодобове перебування (від чотирьох ночівель на тиждень) до інтернату (пансіону) закладу загальної середньої освіти (за винятком спеціальних закладів освіти, закладів освіти III ступеня, ліцеїв, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, та випадків, коли батьки сплачують повну вартість утримання дитини в закладі);
* перебування отримувача допомоги в місцях позбавлення волі за рішенням суду;
* втрати статусу багатодітної сім’ї;
* подання отримувачем допомоги заяви про припинення виплати допомоги;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 11 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]).

== Порядок припинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги '''припиняється з місяця''', що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу соціального захисту населення, який призначив допомогу.

Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язаний у '''десятиденний строк''' повідомити про це органам соціального захисту населення.

Для підтвердження даних про смерть отримувача допомоги або дитини використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Міністерства соціальної політики України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 11 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]).

== Порядок поновлення допомоги ==
Виплата допомоги поновлюється багатодітній сім’ї у разі продовження строку дії посвідчень або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї (якщо діти або особи віком від 18 до 23 років навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти) за умови, що період між припиненням виплати допомоги та зверненням за продовженням її виплати не перевищує чотирьох місяців.

Виплата допомоги проводиться шляхом перерахування коштів через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання отримувача або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання отримувача допомоги виплата її продовжується органом соціального захисту населення за новим місцем проживання з місяця звернення до органу соціального захисту населення за новим місцем проживання на підставі електронної особової справи отримувача допомоги, а для отримувачів допомоги, які зверталися за її призначенням раніше та на яких не сформовано електронної особової справи, - на підставі особової справи в електронному вигляді, зокрема сформованої з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

На кожного отримувача допомоги органом соціального захисту населення ведеться електронна особова справа, в якій зберігаються документи та/або відомості, на підставі яких призначена допомога, а також розрахунки її розміру.

Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язаний у десятиденний строк повідомити про це органам соціального захисту населення.

== Повернення коштів у разі надання недостовірних відомостей ==
'''''Якщо багатодітною сім’єю приховано відомості або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення допомоги, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи соціального захисту населення:'''''

1) визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану багатодітної сім’ї;

2) повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

'''''Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:'''''
* отримувачем допомоги самостійно;
* за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;
* за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок наступних виплат допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
'''''У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.'''''

== Дивись також: ==
* [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги]]
* [[Кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Право на свободу світогляду і віросповідання людини в Україні

2025-02-05T10:05:11Z

Pashchenko.Diana:

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043 Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3894-20#Text Закон України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій"]
==Зміст права на свободу совісті та віросповідання==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4272 Стаття 35 Конституції України] передбачає право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Ніхто не може встановлювати обов'язкових переконань і світогляду. Не допускається будь-яке примушування при визначенні громадянином свого ставлення до релігії, до сповідання або відмови від сповідання релігії, до участі або неучасті в богослужіннях, релігійних обрядах і церемоніях, навчання релігії.

Ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань. У разі якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою.

'''Згідно Конституції України свобода світогляду і віросповідання означає:'''
# Свободу вибору релігії або відмову від всякого віросповідання;
# Свободу проводити релігійні обряди;
# Свободу засновувати нові релігійні організації.
Законодавством встановлена кримінальна відповідальність за перешкоджання релігійній діяльності, яка не порушує права і свободи громадян, а також за організацію релігійної групи, яка несе загрозу життю і здоров'ю громадян.
==Види та правовий статус релігійних організацій==
Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

Релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Будь-яка оформлена релігійна організація має «управлінський орган» і «виконавчий орган»; чітку структуру, цілісність чого забезпечується віровченням. Між цими підсистемами існують нормативно оформлені, ієрархічно витримані відносини, що дозволяють керувати релігійною діяльністю та упорядковувати її проведення.

У кожній релігійній системі виникають організації, які виконують ряд функцій:
* вироблення систематизованого віровчення;
* розробку систем його ідеологічного захисту;
* керівництво і здійснення культової діяльності;
* контроль за діяльністю (і мисленням) членів, вживання санкцій за невиконання релігійних норм;
* підтримку зв'язків зі світськими організаціями, державним апаратом.
==Засади взаємодії релігійних організацій з державою==
Держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії. Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Установлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.
== Суб'єкти здійснення державного контролю за додержанням законодавства України про свободу совісті та релігійні організації==
Забезпечення виконання та додержання законодавства про свободу совісті, світогляду, віросповідання та релігійні організації здійснюють у межах компетенції центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері релігії, інші центральні органи виконавчої влади, органи прокуратури, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, забезпечує проведення державної політики щодо релігій і церкви шляхом:
* здійснення реєстрації статутів (положень) релігійних організацій, зазначених у частині другій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#n84 статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"], а також змін і доповнень до них;
* офіційного погодження можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю, виконання релігійних обрядів священнослужителями, релігійними проповідниками, наставниками, іншими представниками зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні;
* здійснення контактів і координаційних зв’язків із відповідними органами інших держав;
* забезпечення релігієзнавчої експертизи за участю представників релігійних організацій та відповідних спеціалістів;
* сприяння зміцненню взаєморозуміння і терпимості між релігійними організаціями різних віросповідань;
* сприяння участі релігійних організацій у міжнародних релігійних рухах, форумах, ділових контактах із міжнародними релігійними центрами та зарубіжними релігійними організаціями;
* проведення дослідження щодо питання наявності ознак афілійованості релігійної організації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3894-20#n24 статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій"] , у порядку, встановленому законодавством;
* визнання релігійної організації афілійованою з релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3894-20#n24 статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій"];
* винесення обов’язкового до виконання припису про усунення порушень законодавства про свободу совісті та релігійні організації, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії;
* надання індивідуального погодження на відносини та/або зв’язки, та/або комунікації з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3894-20#n24 статті 3 Закону України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій"] , та здійснення моніторингу зв’язків і контактів з такою іноземною релігійною організацією;
* звернення до суду з позовом про припинення релігійної організації у випадках, встановлених законом;
* здійснення інших дій, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації"].
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Особисті немайнові права фізичної особи]]

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-01-12T13:08:05Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196/2018 Указ Президента України від 05 липня 2018 року №196 "Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 854 "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18 Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-24#Text Рішення Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(I)/2024]

== Загальні положення ==
Основні принципи на яких базується державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях це:
* пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
* комплексне розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
* соціальний захист людей, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
* здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
* забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
* міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
[[Файл:Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.jpg|міні|<nowiki>https://mrd.gov.ua/</nowiki>]]
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі - Закон) особам, віднесеним до категорії 1 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 1 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою такі компенсації та пільги:
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
* позачергове щорічне безоплатне '''забезпечення санаторно-курортними путівками''' шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 Дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] );
* право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
* користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
* щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;
* переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога '''в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати''', а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але ''не більше одного року''. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі '''100 процентів середньої заробітної плати''' незалежно від страхового стажу;
* виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності ''до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році'';
* позачергове ''забезпечення жилою площею'' осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею ''протягом року'' з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися лише один раз''';
* '''50-процентна знижка плати за користування житлом''' (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Особам, які проживають ''у будинках, що не мають центрального опалення'', відшкодовується ''50 процентів вартості палива'', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі ''50 процентів встановленої плати'';
* передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;

* позачергове безоплатне '''забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю I групи''' незалежно від наявності медичних показань та '''осіб з інвалідністю II групи''' за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Особи з інвалідністю II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також '''особи з інвалідністю III групи''' за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;

* забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''50 процентів вартості продуктів харчування'' за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

* одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

* позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

* безплатний проїзд '''один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

* обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

* використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

* позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також '''право на позачергове придбання садових будинків''' або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Цим пунктом пільгами по забезпеченню житлом громадяни '''мають право скористатися один раз''';

* першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

* першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

* '''позачергове влаштування в заклади соціального захисту''', а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

* позачергове встановлення '''телефону з оплатою 50 процентів вартості''' його встановлення;

* оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 вищезазначеного Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2 ==
Особам, віднесеним до категорії 2 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 2 статті 14 Закону]), згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n247 статті 21 Закону] , надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону];

* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

''Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.''

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз:
* '''50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом;

* першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

* забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''25 процентів вартості продуктів харчування'' за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3 ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 статті 22 Закону], особам, віднесеним до категорії 3 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 3 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], а також пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону]для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3;

* щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;

* першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;

* зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти осіб з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами. Зазначені особи навчаються за рахунок держави.
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;
* пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;

* взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

* передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;

* передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення '''не менш як три роки''', безплатно в приватну власність квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, які вони займають у цій зоні;

* '''відшкодування 50 процентів вартості палива''', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;

* звільнення від плати за землю.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 14 частини першої статті 22 Закону], надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 частини першої статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження ==
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року '''не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців''' протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 15 статті 22 Закону], зокрема:

- безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

- щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;

- обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

- позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

- звільнення від плати за землю.

Слід зауважити, що пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 пунктом 1 статті 20 Закону] - безплатне придбання ліків за рецептами лікарів - надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-п#Text порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.]
== Захист дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону] , належать неповнолітні діти, які:

1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;

2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше одного року''' у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;

3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше двох років''' у зоні гарантованого добровільного відселення;

4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше трьох років''' у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;

7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону], та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

* безплатне харчування учнів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
* зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Дітям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 пункті 7 статті 27 Закону], надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 30 Закону]. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх замінює, надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 2 частини першої статті 30 Закону].

Дітям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону], яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 частини першої статті 30 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 4 частини третьої статті 30 Закону] , а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 6 статті 22 Закону], надаються такі компенсації та пільги:

1) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

2) позачергове обов'язкове забезпечення місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;

3) використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;

4) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

5) позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;

6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#n26 абзацом п'ятим частини першої статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];

7) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, надається право позачергового одержання жилих приміщень;

8) 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину з інвалідністю, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;

9) позачергове встановлення сім'ї, що має дитину з інвалідністю, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

10) щорічне '''безплатне забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою''' для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей з інвалідністю або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]). Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

11) першочергове безкоштовне протезування дітей з інвалідністю.

Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3, до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 частині першій статті 30 Закону], надаються пільги, передбачені пунктами 2, 4 і 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 частини третьої статті 30 Закону].

Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону], надаються пільги та компенсації відповідно до встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 статтею 14 Закону] категорій.

Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні заклади вищої освіти, заклади фахової передвищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктами 4 і 5 частини першої статті 30 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 4 частини третьої статті 30 Закону], а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 6 статті 22 Закону].

Установити, що пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої статті 30 Закону] , надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
== Компенсації за шкоду, заподіяну здоров´ю ==
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760]).
== Виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (далі – Закон) позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]).

З 1 січня 2018 року громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку] надання щорічної допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854], звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою на отримання компенсації замість путівки, будуть отримувати таку компенсацію.

Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні). Це визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] .

Для отримання зазначеної компенсації до органу соціального захисту населення подаються наступні документи:

1. Громадянами, віднесеними до категорії 1:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12#n3 формою 070/о] ;
* копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою)
* копію паспорта;
* довідку про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою (у разі подання заяви за місцем проживання, відмінним від зареєстрованого).
2. Одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, що їх замінює:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12#n3 формою 070/о];
* копію посвідчення дитини з інвалідністю (із вкладкою);
* копію свідоцтва про народження або копію паспорта дитини з інвалідністю;
* довідку про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
* довідку про те, що дитина з інвалідністю не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі подання заяви за місцем проживання, відмінним від зареєстрованого).
Розмір грошової компенсації буде щорічно встановлюватись наказом Мінсоцполітики і підлягатиме державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року №854 «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] мають право за бажанням громадянина, віднесеного до категорії, у разі відмови від санаторно-курортного лікування, на отримання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку. За бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення. До 1 липня 2021 р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати грошової компенсації, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Про електронні документи та електронний документообіг”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Про електронні довірчі послуги”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-вр#Text “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”]. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Особливості пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

У випадку, коли людина працювала у зоні відчуження не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

Якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв’язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Законодавство гарантує учасникам ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, щодо якої встановлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, мінімальну пенсійну виплату. Так, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи – 285% , ІІ групи – 255%, ІІІ групи – 225% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Розмір пенсії означених категорій визначається відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-п#Text до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210], де прописані мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також розмір мінімальних пенсійних виплат.

Варто зазначити, що мінімальний розмір пенсій змінюється. З 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн. Відповідно до означеного показника обчислено мінімальний та максимальний розміри пенсій, а також надбавки та підвищення, встановлені до пенсій.

Розмір пенсії, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пункт 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Розміри основних пенсійних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислені з прожиткового мінімуму.
{| class="wikitable"
| colspan="2" |'''Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та у 1987 – 1990 роках та інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї'''
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 180%
|4249.80 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 160%
|3777.60 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 145%
|3423.45 грн.
|-
| colspan="2" |'''Інші особи з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою'''
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 150%
|3541.50 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 125%
|2951.25 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 110%
|2597.10 грн.
|-
| colspan="2" |'''Діти з інвалідністю'''
|-
|Діти з інвалідністю 100%
|2361.00 грн.
|}
При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n527 до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов’язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Розрахунок пенсії означеним особам проводиться за формулою, затвердженою пунктом 9 Постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Умови ж надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n532 статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]. Зокрема, особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік знижується на 8 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсійний вік знижується на 5 років.
Таким чином, пенсії особам, віднесеним до ІІ-ІV категорій, обчислюють за загальними правилами, але призначають з більш раннього віку.

Право на зниження пенсійного віку визначається на підставі первинних документів, які надаються особою до органів Пенсійного фонду. Це можуть бути: довідки про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Держкомітету з праці і соціальних питань від 09.03.1988 р. № 122 (видається тією установою, в складі якої особа брала участь у ліквідації аварії); довідки військових частин; довідки архівних установ або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт, де особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії (посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населеного пункту); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості відпрацьованих днів і населеного пункту; виписки із особових рахунків за умови, що в них зазначена кратність оплати праці чи населений пункт і кількість днів.
== Видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян»] (далі – Постанова) передбачено проведення до 1 січня 2022 року заміни посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень наступним категоріям осіб:
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
* особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
Для видачі посвідчень та вкладки до посвідчення дитини з інвалідністю, пов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи, '''до 1 січня 2027 року''' дозволено використовувати невикористані бланки посвідчень та вкладки до посвідчення, виготовлені до набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/593-2024-п#n2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 № 593] , за зразком, затвердженим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п#Text Постановою]. Зазначені посвідчення та вкладки до посвідчення є дійсними до заміни їх в установленому порядку згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/593-2024-п#n2 постановою Кабінету Міністрів України від 24.05.2024 № 593] .

== Рішення Конституційного Суду України по захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
1. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційними):

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#n25 підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7] пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n309 частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами];

- [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n524 статтю 53] (крім її назви), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n582 статтю 60] Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text № 76-VIII].

2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#n25 Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7] пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n304 частина третя статті 22], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n309 частина друга статті 24], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n388 частина сьома статті 30] Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n524 стаття 53] (крім її назви), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n582 стаття 60] Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#n3 Рішення].

3. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n524 Стаття 53] (крім її назви) Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text № 76-VIII] втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#n3 Рішення].

Застосуванню підлягає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n524 Стаття 53] Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text № 76-VIII], а саме:

"''Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника''

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".

4. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n582 Стаття 60] Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text № 76-VIII] втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#n3 Рішення].

Застосуванню підлягає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n582 стаття 60] Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text № 76-VII], а саме:

"''Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи''

Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".

5. Ч[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n530 астину третю] статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n530 Частина третя] статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, '''утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану''', введеного Указом Президента України „Про введення воєнного стану в Україні “ від 24 лютого 2022 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text № 64/2022] зі змінами.

== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги: контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044) 363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-01-12T11:35:52Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196/2018 Указ Президента України від 05 липня 2018 року №196 "Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 854 "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18 Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-24#Text Рішення Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(I)/2024]

== Загальні положення ==
Основні принципи на яких базується державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях це:
* пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
* комплексне розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
* соціальний захист людей, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
* здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
* забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
* міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
[[Файл:Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.jpg|міні|<nowiki>https://mrd.gov.ua/</nowiki>]]
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі - Закон) особам, віднесеним до категорії 1 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 1 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою такі компенсації та пільги:
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
* позачергове щорічне безоплатне '''забезпечення санаторно-курортними путівками''' шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 Дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] );
* право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
* користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
* щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;
* переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога '''в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати''', а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але ''не більше одного року''. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі '''100 процентів середньої заробітної плати''' незалежно від страхового стажу;
* виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності ''до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році'';
* позачергове ''забезпечення жилою площею'' осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею ''протягом року'' з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися лише один раз''';
* '''50-процентна знижка плати за користування житлом''' (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Особам, які проживають ''у будинках, що не мають центрального опалення'', відшкодовується ''50 процентів вартості палива'', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі ''50 процентів встановленої плати'';
* передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;

* позачергове безоплатне '''забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю I групи''' незалежно від наявності медичних показань та '''осіб з інвалідністю II групи''' за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Особи з інвалідністю II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також '''особи з інвалідністю III групи''' за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;

* забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''50 процентів вартості продуктів харчування'' за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

* одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

* позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

* безплатний проїзд '''один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

* обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

* використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

* позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також '''право на позачергове придбання садових будинків''' або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Цим пунктом пільгами по забезпеченню житлом громадяни '''мають право скористатися один раз''';

* першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

* першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

* '''позачергове влаштування в заклади соціального захисту''', а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

* позачергове встановлення '''телефону з оплатою 50 процентів вартості''' його встановлення;

* оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 вищезазначеного Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2 ==
Особам, віднесеним до категорії 2 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 2 статті 14 Закону]), згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n247 статті 21 Закону] , надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону];

* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

''Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.''

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз:
* '''50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом;

* першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

* забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''25 процентів вартості продуктів харчування'' за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3 ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 статті 22 Закону], особам, віднесеним до категорії 3 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 3 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], а також пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону]для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3;

* щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;

* першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;

* зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти осіб з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами. Зазначені особи навчаються за рахунок держави.
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;
* пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;

* взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

* передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;

* передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення '''не менш як три роки''', безплатно в приватну власність квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, які вони займають у цій зоні;

* '''відшкодування 50 процентів вартості палива''', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;

* звільнення від плати за землю.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 14 частини першої статті 22 Закону], надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 частини першої статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження ==
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року '''не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців''' протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 15 статті 22 Закону], зокрема:

- безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

- щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;

- обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

- позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

- звільнення від плати за землю.

Слід зауважити, що пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 пунктом 1 статті 20 Закону] - безплатне придбання ліків за рецептами лікарів - надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-п#Text порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.]
== Захист дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону] , належать неповнолітні діти, які:

1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;

2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше одного року''' у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;

3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше двох років''' у зоні гарантованого добровільного відселення;

4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше трьох років''' у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;

7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону], та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

* безплатне харчування учнів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
* зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Дітям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 пункті 7 статті 27 Закону], надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 30 Закону]. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх замінює, надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 2 частини першої статті 30 Закону].

Дітям, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону], яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 частини першої статті 30 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 4 частини третьої статті 30 Закону] , а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 6 статті 22 Закону], надаються такі компенсації та пільги:

1) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

2) позачергове обов'язкове забезпечення місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;

3) використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;

4) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

5) позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;

6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#n26 абзацом п'ятим частини першої статті 2 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];

7) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, надається право позачергового одержання жилих приміщень;

8) 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину з інвалідністю, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;

9) позачергове встановлення сім'ї, що має дитину з інвалідністю, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

10) щорічне '''безплатне забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою''' для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей з інвалідністю або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]). Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

11) першочергове безкоштовне протезування дітей з інвалідністю.

Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3, до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 частині першій статті 30 Закону], надаються пільги, передбачені пунктами 2, 4 і 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 частини третьої статті 30 Закону].

Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n319 статті 27 Закону], надаються пільги та компенсації відповідно до встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 статтею 14 Закону] категорій.

Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні заклади вищої освіти, заклади фахової передвищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктами 4 і 5 частини першої статті 30 Закону] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 4 частини третьої статті 30 Закону], а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 6 статті 22 Закону].

Установити, що пільги, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n335 пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої статті 30 Закону] , надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
== Компенсації за шкоду, заподіяну здоров´ю ==
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760]).
== Виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (далі – Закон) позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"]).

З 1 січня 2018 року громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку] надання щорічної допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854], звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою на отримання компенсації замість путівки, будуть отримувати таку компенсацію.

Середня вартість путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, та дітям, яким установлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, визначається Міністерством соціальної політики щороку з розрахунку 35 відсотків розміру одного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність (із заокругленням до однієї гривні). Це визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] .

Для отримання зазначеної компенсації до органу соціального захисту населення подаються наступні документи:

1. Громадянами, віднесеними до категорії 1:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12#n3 формою 070/о] ;
* копію посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою)
* копію паспорта;
* довідку про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою (у разі подання заяви за місцем проживання, відмінним від зареєстрованого).
2. Одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, що їх замінює:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12#n3 формою 070/о];
* копію посвідчення дитини з інвалідністю (із вкладкою);
* копію свідоцтва про народження або копію паспорта дитини з інвалідністю;
* довідку про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
* довідку про те, що дитина з інвалідністю не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі подання заяви за місцем проживання, відмінним від зареєстрованого).
Розмір грошової компенсації буде щорічно встановлюватись наказом Мінсоцполітики і підлягатиме державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року №854 «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] мають право за бажанням громадянина, віднесеного до категорії, у разі відмови від санаторно-курортного лікування, на отримання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку. За бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення. До 1 липня 2021 р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати грошової компенсації, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/851-15#Text Про електронні документи та електронний документообіг”], “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Про електронні довірчі послуги”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80/94-вр#Text “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”]. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Особливості пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців такої роботи поспіль.

У випадку, коли людина працювала у зоні відчуження не менше як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

Якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв’язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Законодавство гарантує учасникам ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, щодо якої встановлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, мінімальну пенсійну виплату. Так, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи – 285% , ІІ групи – 255%, ІІІ групи – 225% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Розмір пенсії означених категорій визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, де прописані мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також розмір мінімальних пенсійних виплат.

Варто зазначити, що мінімальний розмір пенсій змінюється. З 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн. Відповідно до означеного показника обчислено мінімальний та максимальний розміри пенсій, а також надбавки та підвищення, встановлені до пенсій.

Розмір пенсії, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пункт 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Розміри основних пенсійних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислені з прожиткового мінімуму.
{| class="wikitable"
| colspan="2" |Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та у 1987 – 1990 роках та інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 180%
|4249.80 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 160%
|3777.60 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 145%
|3423.45 грн.
|-
| colspan="2" |Інші особи з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 150%
|3541.50 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 125%
|2951.25 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 110%
|2597.10 грн.
|-
| colspan="2" |Діти з інвалідністю
|-
|Діти з інвалідністю 100%
|2361.00 грн.
|}
При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов’язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Розмір пенсії таких осіб залежить не тільки від показника заробітної плати, а й від відсотка втрати працездатності, який зазначається в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Розрахунок пенсії означеним особам проводиться за формулою, затвердженою пунктом 9 Постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Умови ж надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]. Зокрема, особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік знижується на 8 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсійний вік знижується на 5 років.
Таким чином, пенсії особам, віднесеним до ІІ-ІV категорій, обчислюють за загальними правилами, але призначають з більш раннього віку.

Право на зниження пенсійного віку визначається на підставі первинних документів, які надаються особою до органів Пенсійного фонду. Це можуть бути: довідки про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Держкомітету з праці і соціальних питань від 09.03.1988 р. № 122 (видається тією установою, в складі якої особа брала участь у ліквідації аварії); довідки військових частин; довідки архівних установ або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт, де особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії (посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населеного пункту); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості відпрацьованих днів і населеного пункту; виписки із особових рахунків за умови, що в них зазначена кратність оплати праці чи населений пункт і кількість днів.
== Видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян»] (далі – Постанова) передбачено проведення до 1 січня 2022 року заміни посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень наступним категоріям осіб:
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
* особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
== Рішення Конституційного Суду України по захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
1. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційними):
- підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;
- частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами;
- статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року] № 76-VIII.

2. Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Стаття 53 (крім її назви) Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України]" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 53 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII], а саме:
"Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".
Стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII] втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII,] а саме:
"Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".

4. Конституційний Суд України ухвалив визнати такою, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Частина третя статті 54 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, '''утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану''', введеного Указом Президента України „[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні] “ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги: контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044) 363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-01-12T10:10:56Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196/2018 Указ Президента України від 05 липня 2018 року №196 "Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 854 "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18 Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-24#Text Рішення Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(I)/2024]

== Загальні положення ==
Основні принципи на яких базується державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях це:
* пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
* комплексне розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
* соціальний захист людей, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
* здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
* забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
* міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
[[Файл:Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.jpg|міні|<nowiki>https://mrd.gov.ua/</nowiki>]]
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі - Закон) особам, віднесеним до категорії 1 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 1 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою такі компенсації та пільги:
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
* позачергове щорічне безоплатне '''забезпечення санаторно-курортними путівками''' шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 Дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] );
* право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
* користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
* щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;
* переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога '''в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати''', а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але ''не більше одного року''. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі '''100 процентів середньої заробітної плати''' незалежно від страхового стажу;
* виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності ''до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році'';
* позачергове ''забезпечення жилою площею'' осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею ''протягом року'' з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися лише один раз''';
* '''50-процентна знижка плати за користування житлом''' (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Особам, які проживають ''у будинках, що не мають центрального опалення'', відшкодовується ''50 процентів вартості палива'', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі ''50 процентів встановленої плати'';
* передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;

* позачергове безоплатне '''забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю I групи''' незалежно від наявності медичних показань та '''осіб з інвалідністю II групи''' за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Особи з інвалідністю II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також '''особи з інвалідністю III групи''' за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;

* забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''50 процентів вартості продуктів харчування'' за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

* одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

* позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

* безплатний проїзд '''один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

* обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

* використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

* позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також '''право на позачергове придбання садових будинків''' або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Цим пунктом пільгами по забезпеченню житлом громадяни '''мають право скористатися один раз''';

* першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

* першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

* '''позачергове влаштування в заклади соціального захисту''', а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

* позачергове встановлення '''телефону з оплатою 50 процентів вартості''' його встановлення;

* оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 вищезазначеного Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2 ==
Особам, віднесеним до категорії 2 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 2 статті 14 Закону]), згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n247 статті 21 Закону] , надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону];

* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

''Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.''

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз:
* '''50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом;

* першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

* забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''25 процентів вартості продуктів харчування'' за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3 ==
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 статті 22 Закону], особам, віднесеним до категорії 3 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 3 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], а також пунктом 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону]для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3;

* щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;

* першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;

* зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти осіб з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами. Зазначені особи навчаються за рахунок держави.
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;
* пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;

* взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

* передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;

* передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення '''не менш як три роки''', безплатно в приватну власність квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, які вони займають у цій зоні;

* '''відшкодування 50 процентів вартості палива''', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;

* звільнення від плати за землю.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n276 пунктом 14 частини першої статті 22 Закону], надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження ==
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року '''не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців''' протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 статті 20, пунктом 15 статті 22, зокрема:

- безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

- щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;

- обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

- позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

- звільнення від плати за землю

Слід зауважити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20 - безплатне придбання ліків за рецептами лікарів - надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-п#Text порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.]
== Захист дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно статті 27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], належать неповнолітні діти, які:

1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;

2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше одного року''' у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;

3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше двох років''' у зоні гарантованого добровільного відселення;

4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше трьох років''' у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;

7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів.
Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я:
* безплатне харчування учнів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
* зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Дітям, зазначеним у пункті 7 статті 27 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону,] надаються пільги, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх замінює, надаються пільги, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті.

Дітям, зазначеним у статті 27 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону,] яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги:

1) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

2) позачергове обов'язкове забезпечення місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;

3) використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;

4) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

5) позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;

6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];

7) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, надається право позачергового одержання жилих приміщень;

8) 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину з інвалідністю, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю. Сім'ям, що мають дітей інвалідністю, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;

9) позачергове встановлення сім'ї, що має дитину з інвалідністю, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

10) щорічне '''безплатне забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою''' для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей з інвалідністю або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]). Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

11) першочергове безкоштовне протезування дітей з інвалідністю.

Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3, до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у частині першій цієї статті, надаються пільги, передбачені пунктами 2, 4 і 5 частини третьої цієї статті.

Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 цього Закону, надаються пільги та компенсації відповідно до встановлених статтею 14 цього Закону категорій.

Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні заклади вищої освіти, заклади фахової передвищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті та пунктом 4 частини третьої цієї статті, а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені пунктом 6 статті 22 цього Закону.

Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
== Компенсації за шкоду, заподіяну здоров´ю ==
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760]).
== Виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (далі – Закон) визначено право постраждалих громадян на позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням чи отримання за їх бажанням грошової компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#n195 (дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2024 рік згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік № 3460-IX від 09.11.2023] ).

З 1 січня 2018 року громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку] надання щорічної допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854], звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою на отримання компенсації замість путівки, будуть отримувати таку компенсацію.

Розмір компенсації буде становити 35 відсотків чинного на 01 січня відповідного року одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838] "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для отримання зазначеної компенсації до органу соціального захисту населення подаються наступні документи:

1. Громадянами, віднесеними до категорії 1:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка 070/о;
* копія посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою);
* копія паспорта;
* довідка про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).
2. Одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, що їх замінює:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка 070/о;
* копія посвідчення дитини з інвалідністю (із вкладкою);
* копія свідоцтва про народження або копія паспорта дитини з інвалідністю;
* довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
* довідка про те, що дитина з інвалідністю не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).
Розмір грошової компенсації буде щорічно встановлюватись наказом Мінсоцполітики і підлягатиме державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року №854 «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] мають право за бажанням громадянина, віднесеного до категорії, у разі відмови від санаторно-курортного лікування, на отримання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку. За бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення. До 1 липня 2021 р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати грошової компенсації, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Особливості пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців такої роботи поспіль.

У випадку, коли людина працювала у зоні відчуження не менше як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

Якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв’язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Законодавство гарантує учасникам ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, щодо якої встановлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, мінімальну пенсійну виплату. Так, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи – 285% , ІІ групи – 255%, ІІІ групи – 225% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Розмір пенсії означених категорій визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, де прописані мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також розмір мінімальних пенсійних виплат.

Варто зазначити, що мінімальний розмір пенсій змінюється. З 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн. Відповідно до означеного показника обчислено мінімальний та максимальний розміри пенсій, а також надбавки та підвищення, встановлені до пенсій.

Розмір пенсії, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пункт 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Розміри основних пенсійних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислені з прожиткового мінімуму.
{| class="wikitable"
| colspan="2" |Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та у 1987 – 1990 роках та інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 180%
|4249.80 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 160%
|3777.60 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 145%
|3423.45 грн.
|-
| colspan="2" |Інші особи з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 150%
|3541.50 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 125%
|2951.25 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 110%
|2597.10 грн.
|-
| colspan="2" |Діти з інвалідністю
|-
|Діти з інвалідністю 100%
|2361.00 грн.
|}
При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов’язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Розмір пенсії таких осіб залежить не тільки від показника заробітної плати, а й від відсотка втрати працездатності, який зазначається в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Розрахунок пенсії означеним особам проводиться за формулою, затвердженою пунктом 9 Постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Умови ж надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]. Зокрема, особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік знижується на 8 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсійний вік знижується на 5 років.
Таким чином, пенсії особам, віднесеним до ІІ-ІV категорій, обчислюють за загальними правилами, але призначають з більш раннього віку.

Право на зниження пенсійного віку визначається на підставі первинних документів, які надаються особою до органів Пенсійного фонду. Це можуть бути: довідки про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Держкомітету з праці і соціальних питань від 09.03.1988 р. № 122 (видається тією установою, в складі якої особа брала участь у ліквідації аварії); довідки військових частин; довідки архівних установ або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт, де особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії (посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населеного пункту); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості відпрацьованих днів і населеного пункту; виписки із особових рахунків за умови, що в них зазначена кратність оплати праці чи населений пункт і кількість днів.
== Видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян»] (далі – Постанова) передбачено проведення до 1 січня 2022 року заміни посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень наступним категоріям осіб:
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
* особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
== Рішення Конституційного Суду України по захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
1. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційними):
- підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;
- частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами;
- статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року] № 76-VIII.

2. Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Стаття 53 (крім її назви) Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України]" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 53 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII], а саме:
"Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".
Стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII] втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII,] а саме:
"Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".

4. Конституційний Суд України ухвалив визнати такою, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Частина третя статті 54 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, '''утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану''', введеного Указом Президента України „[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні] “ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги: контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044) 363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

2025-01-12T09:51:06Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закон України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2148-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196/2018 Указ Президента України від 05 липня 2018 року №196 "Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного поводження з радіоактивними відходами"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 854 "Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року № 760 "Про затвердження Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2017 року № 838 "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18 Рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-24#Text Рішення Конституційного Суду України від 03 квітня 2024 року № 4-р(I)/2024]

== Загальні положення ==
Основні принципи на яких базується державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи та створення умов проживання і праці на забруднених територіях це:
* пріоритет життя та здоров'я людей, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, повної відповідальності держави за створення безпечних і нешкідливих умов праці;
* комплексне розв'язання завдань охорони здоров'я, соціальної політики і використання забруднених територій на основі державних цільових програм з цих питань та урахування інших напрямів економічної та соціальної політики, досягнень в галузі науки та охорони навколишнього середовища;
* соціальний захист людей, повне відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
* використання економічних методів поліпшення життя шляхом проведення політики пільгового оподаткування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та їх об'єднань;
* здійснення заходів щодо професійної переорієнтації та підвищення кваліфікації постраждалого населення;
* забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та об'єднань громадян, що вирішують різні проблеми соціального захисту постраждалого населення, а також співробітництва і проведення консультацій між державними органами і постраждалими (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з соціального захисту на місцевому та державному рівнях;
* міжнародного співробітництва в галузях охорони здоров'я, соціального захисту, охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з цих питань.
[[Файл:Пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.jpg|міні|<nowiki>https://mrd.gov.ua/</nowiki>]]
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 1 ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] (далі - Закон) особам, віднесеним до категорії 1 ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n105 пункт 1 статті 14 Закону]), надаються такі гарантовані державою такі компенсації та пільги:
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;
* безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та прирівняних по вартості до них, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* першочергове обслуговування у лікувально-профілактичних закладах та аптеках;
* позачергове щорічне безоплатне '''забезпечення санаторно-курортними путівками''' шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок через безготівкове перерахування санаторно-курортним закладам, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із санаторно-курортного лікування чи одержання за їх бажанням грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4059-20#n178 Дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік"] );
* право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків.
Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]).

Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
* користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи;
* щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;
* переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування.
У разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога '''в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати''', а також зберігається за їх бажанням посадовий оклад, тарифна ставка (оклад) на новому місці роботи, але ''не більше одного року''. Їм також гарантується працевлаштування з урахуванням їх побажань або можливість навчання нових професій (спеціальностей) із збереженням у встановленому порядку середньої заробітної плати за останнім місцем роботи за весь період перепідготовки, але не більше одного року.

При переведенні у зв'язку із станом здоров'я на нижчеоплачувану роботу зазначеним працівникам виплачується різниця між попереднім заробітком і заробітком на новій роботі до встановлення інвалідності або одужання, але не більше одного року;
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі '''100 процентів середньої заробітної плати''' незалежно від страхового стажу;
* виплата працюючим особам з інвалідністю допомоги по тимчасовій непрацездатності ''до 4 місяців підряд або до 5 місяців у календарному році'';
* позачергове ''забезпечення жилою площею'' осіб, які потребують поліпшення житлових умов (включаючи сім'ї загиблих або померлих громадян). Особи, зазначені в цьому пункті, забезпечуються жилою площею ''протягом року'' з дня подання заяви, для чого місцеві ради щорічно виділяють 15 відсотків усього збудованого житла (в тому числі підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності). Кабінет Міністрів України щорічно виділяє обласним державним адміністраціям цільовим призначенням капітальні вкладення відповідно до кількості сімей, що потребують поліпшення житлових умов. Фінансування будівництва здійснюється з Державного бюджету України.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах.

Особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня або стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, які потребують поліпшення житлових умов, надається додаткова жила площа у вигляді окремої кімнати.

Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни '''мають право скористатися лише один раз''';
* '''50-процентна знижка плати за користування житлом''' (квартирної плати, плати за управління багатоквартирними будинками), комунальними послугами (газ, електрична і теплова енергія, водопостачання, водовідведення та інші послуги) у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним.
Особам, які проживають ''у будинках, що не мають центрального опалення'', відшкодовується ''50 процентів вартості палива'', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню.

У разі проживання у гуртожитку оплата за проживання провадиться у розмірі ''50 процентів встановленої плати'';
* передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім'ями квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду незалежно від того, чи є зазначена особа наймачем чи членом сім'ї наймача. Зазначена пільга може бути використана один раз;

* позачергове безоплатне '''забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю I групи''' незалежно від наявності медичних показань та '''осіб з інвалідністю II групи''' за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем, відсутності у них протипоказань до керування автомобілем; позачергове пільгове забезпечення автомобілем осіб з інвалідністю II групи за наявності медичних показань та протипоказань до керування з правом передачі керування автомобілем члену сім'ї. Особи з інвалідністю II групи за відсутності відповідних медичних показань мають право на безоплатне або на пільгових умовах забезпечення автомобілем, а також '''особи з інвалідністю III групи''' за наявності медичних показань - на забезпечення автомобілем та відсутності протипоказань до керування ним - на пільгових умовах у порядку загальної черги. Порядок та умови забезпечення автомобілем визначаються Кабінетом Міністрів України;

* забезпечення продуктами харчування за медичними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''50 процентів вартості продуктів харчування'' за медичними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

* одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, з виплатою допомоги по державному соціальному страхуванню незалежно від того, ким і за чий рахунок видано путівку;

* позачергове обов'язкове забезпечення їх дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості;

* зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства;

* безплатний проїзд '''один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним або повітряним, або залізничним, або водним транспортом з правом першочергового придбання квитків;

* обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

* використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих днів на рік;

* позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічного обслуговування, до садівницьких товариств, а також '''право на позачергове придбання садових будинків''' або матеріалів для їх будівництва, для індивідуальної забудови. У випадку одержання житла права, передбачені пунктом 10 цієї статті, втрачаються, якщо житлові умови поліпшились настільки, що відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Цим пунктом пільгами по забезпеченню житлом громадяни '''мають право скористатися один раз''';

* першочергове обслуговування на підприємствах, в установах, організаціях зв'язку, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, служби побуту, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

* першочергове придбання промислових товарів підвищеного попиту, в тому числі легкового автомобіля, мотоцикла, моторного човна, телевізора, холодильника, меблів, пральної машини, пилососа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

* вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

* '''позачергове влаштування в заклади соціального захисту''', а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

* позачергове встановлення '''телефону з оплатою 50 процентів вартості''' його встановлення;

* оплата лікарняних листків по тимчасовій непрацездатності особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, нараховується за їх бажанням з середнього фактичного заробітку, який вони одержували під час роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, без обмеження двома тарифними ставками або посадовими окладами.
У такому ж порядку оплата лікарняних листків провадиться і особам, тимчасова непрацездатність яких настала внаслідок загального захворювання.

Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 вищезазначеного Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 1, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктом 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону] , поширюються на неповнолітніх дітей громадян, віднесених до категорії 1. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#n177 статті 20 Закону], надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2 ==
Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), згідно статті 21 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 17, 18, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 29, 30, 31 статті 20;

* позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Крім загальних підстав, передбачених законодавством України, такими, що потребують поліпшення житлових умов, визнаються особи, які забезпечені жилою площею нижче рівня середньої забезпеченості громадян у даному населеному пункті або які проживають у комунальних квартирах. ''Сім'я, що втратила годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, має право на додаткову жилу площу, порядок надання і розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України.''

Передбаченими цим пунктом пільгами щодо забезпечення житлом громадяни мають право скористатися один раз:
* '''50-процентна знижка вартості проїзду один раз на рік''' до будь-якого пункту України і назад автомобільним, або повітряним, або залізничним, або водним транспортом;

* першочергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

* забезпечення продуктами харчування за фізіологічними нормами з обов'язковим прикріпленням до відповідних магазинів за місцем проживання. Зазначеним особам компенсується ''25 процентів вартості продуктів харчування'' за фізіологічними нормами, встановлюваними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

* відшкодування у встановленому законодавством порядку втраченого заробітку, який вони мали до ушкодження здоров'я, якщо захворювання або каліцтво, що виникли у зв'язку з виконанням робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, призвели до стійкої втрати професійної працездатності (без встановлення інвалідності), що встановлено уповноваженою медичною комісією;

* безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2, за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян, віднесених до категорії 2, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.]

Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 3 ==
У відповідності до статті 22 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], особам, віднесеним до категорії 3 (пункт 3 статті 14 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону]), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5, 6, 8, 17, 20, 27 статті 20, а також пунктом 7 статті 20 для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 3;

* щорічне отримання відпустки строком до 14 робочих днів без збереження заробітної плати одному з батьків, які мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення;

* першочерговий вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів для тих, хто потребує поліпшення житлових умов;

* зарахування поза конкурсом при одержанні позитивних оцінок на вступних екзаменах у заклади освіти осіб з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають на територіях радіоактивного забруднення і направлені на навчання згідно з планом цільової підготовки або договорами з підприємствами. Зазначені особи навчаються за рахунок держави.
Студентам із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи гарантується надання гуртожитку, якщо вони не мають житла, а також виплата соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України;
* пріоритетне забезпечення промисловими товарами тривалого користування, перелік і порядок продажу яких визначається Кабінетом Міністрів України;

* взяття на квартирний облік громадян, які проживають у комунальних квартирах, незалежно від розміру жилої площі;

* передача в особисту власність жилих будинків та жилих приміщень державного і громадського житлового фонду, в які відселені або самостійно переселилися громадяни, відповідно до статті 4 цього Закону, незалежно від розміру займаної площі;

* передача громадянам, які відпрацювали на території зони гарантованого добровільного відселення '''не менш як три роки''', безплатно в приватну власність квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, які вони займають у цій зоні;

* '''відшкодування 50 процентів вартості палива''', придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню, особам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення до відселення у будинках, що не мають центрального опалення;

* звільнення від плати за землю.
Пільги, передбачені пунктами 1, 2, 17, 26, 27 статті 20, поширюються на неповнолітніх дітей померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 3, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлих громадян. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-п порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].

Установити, що пільги, передбачені пунктом 1 частини першої та частиною другою цієї статті в частині пільг, передбачених пунктами 1, 2, 11 статті 20, пунктом 14 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 частини першої статті 20, надаються дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт. Дружинам (чоловікам) зазначеної категорії померлих громадян '''видається посвідчення''' у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України].
== Пільги особам, які працювали за межами зони відчуження ==
Особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року '''не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців''' протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов'язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, надаються гарантовані державою пільги та компенсації, передбачені пунктами 1, 6, 8, 20 і 27 статті 20, пунктом 15 статті 22, зокрема:

- безплатне придбання ліків за рецептами лікарів;

- щорічне медичне обслуговування, диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах;

- виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу;

- обов'язкове (протягом року після подання заяви) відведення місцевими радами земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва для тих, хто потребує поліпшення житлових умов та перебуває на квартирному обліку, а також відведення земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, садівництва і городництва, будівництва індивідуальних гаражів і дач;

- позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також на обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо хворий не має близьких родичів, які проживають з ним. У разі неможливості організації такого обслуговування закладами соціального захисту відшкодовуються витрати, пов'язані з доглядом за хворим;

- звільнення від плати за землю

Слід зауважити, що пільги, передбачені пунктом 1 статті 20 - безплатне придбання ліків за рецептами лікарів - надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-п#Text порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.]
== Захист дітей, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
До дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, згідно статті 27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], належать неповнолітні діти, які:

1) евакуйовані із зони відчуження, у тому числі діти, які на момент евакуації знаходились у стані внутріутробного розвитку;

2) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше одного року''' у зоні безумовного (обов'язкового) відселення;

3) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше двох років''' у зоні гарантованого добровільного відселення;

4) проживали на момент аварії чи прожили або постійно навчалися після аварії '''не менше трьох років''' у зоні посиленого радіоекологічного контролю;

5) народились після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, або народжені матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до категорії 1, 2 або 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

6) хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу;

7) одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону], та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги:
* виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років - у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу за весь період хвороби, включаючи санаторно-курортне лікування, одному з батьків або особі, яка їх замінює, якщо дитина потребує догляду батьків згідно з медичним висновком закладу охорони здоров'я, в якому дитина лікується чи перебуває на диспансерному обліку;
* безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, а також безплатне позачергове зубопротезування (за винятком зубопротезування із дорогоцінних металів та матеріалів, прирівняних до них за вартістю, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я);
* надання жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відпустки по вагітності і родах тривалістю 90 календарних днів до пологів і 90 календарних днів після пологів, яка обчислюється сумарно і надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до родів, з оплатою в розмірі повного заробітку незалежно від страхового стажу та місця роботи. За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 90 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів.
Вагітні жінки забезпечуються додатковим харчуванням за нормами, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я:
* безплатне харчування учнів закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) освіти, студентів закладів фахової передвищої освіти, розташованих на територіях радіоактивного забруднення, а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених закладах освіти, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;
* зарахування до стажу роботи одному з батьків часу догляду за потерпілою дитиною до досягнення нею віку 12 років.
Дітям, зазначеним у пункті 7 статті 27 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону,] надаються пільги, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті. Одному з батьків зазначених дітей або особі, яка їх замінює, надаються пільги, передбачені пунктом 2 частини першої цієї статті.

Дітям, зазначеним у статті 27 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону,] яким встановлено інвалідність, пов'язану з Чорнобильською катастрофою, надаються компенсації та пільги, передбачені пунктами 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11 частини першої цієї статті, а також надаються такі компенсації та пільги:

1) безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

2) позачергове обов'язкове забезпечення місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;

3) використання чергової відпустки у зручний час для одного з батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік;

4) вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов'язковим наданням гуртожитку на час навчання тим, хто не має житла, і виплатою соціальної стипендії в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, незалежно від місця навчання на території України. Особи, які закінчили середні загальноосвітні школи та професійно-технічні заклади освіти з відзнакою (відмінними оцінками), приймаються без екзаменів до державних вищих закладів освіти за результатами співбесіди. Зазначені особи навчаються в цих закладах освіти за рахунок держави;

5) позачергове влаштування в заклади соціального захисту, а також обслуговування службами соціального захисту вдома, якщо дитина з інвалідністю не має близьких родичів, які проживають разом з нею;

6) розмір державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років, підвищується на 50 процентів від розміру, передбаченого абзацом п'ятим частини першої статті 2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];

7) надання додаткової жилої площі у вигляді окремої кімнати дитині, яка стала особою з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи та потребує особливого догляду. Відсутність окремої кімнати є підставою для взяття на квартирний облік. Сім'ям, що мають дітей з інвалідністю, надається право позачергового одержання жилих приміщень;

8) 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину з інвалідністю, житлом (квартирна плата), телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) та комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності в межах норм, передбачених законодавством, за умови, що дитина проживає разом з сім'єю. Сім'ям, що мають дітей інвалідністю, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення, відшкодовується 50 процентів вартості палива, придбаного в межах норм, встановлених для продажу населенню;

9) позачергове встановлення сім'ї, що має дитину з інвалідністю, телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення;

10) щорічне '''безплатне забезпечення дитини з інвалідністю та одного з батьків чи особи, яка їх замінює, путівкою''' для будь-якого виду оздоровлення чи відпочинку протягом двох місяців шляхом надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівки через безготівкове перерахування закладам оздоровлення чи відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, за надання послуг із оздоровлення або відпочинку чи одержання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні. Батьки потерпілих дітей з інвалідністю або особа, яка їх замінює, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу відповідного профілю чи закладу відпочинку, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та, за бажанням, здійснення доплати за надання додаткових послуг за рахунок власних коштів у разі недостатності суми щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування чи відпочинок у вибраному закладі. Санаторно-курортні заклади незалежно від форми власності зобов'язані надавати санаторно-курортні та оздоровчі послуги шляхом безготівкових розрахунків. Порядок надання щорічної грошової допомоги та здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації в розмірі середньої вартості путівки в Україні встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 854]). Розмір щорічної грошової допомоги, щорічний розмір середньої вартості путівки в Україні визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

11) першочергове безкоштовне протезування дітей з інвалідністю.

Дітям, які мають підстави для встановлення категорії 2 або 3, до досягнення повноліття, крім компенсацій та пільг, зазначених у частині першій цієї статті, надаються пільги, передбачені пунктами 2, 4 і 5 частини третьої цієї статті.

Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу у передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням, відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) особам, зазначеним у статті 27 цього Закону, надаються пільги та компенсації відповідно до встановлених статтею 14 цього Закону категорій.

Дітям до досягнення повноліття, які до вступу в державні заклади вищої освіти, заклади фахової передвищої освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, розташовані за межами зони забруднення, мали підстави для отримання категорії 4, надаються пільги, передбачені пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті та пунктом 4 частини третьої цієї статті, а студентам з числа цих дітей віком до 23 років надаються пільги, передбачені пунктом 6 статті 22 цього Закону.

Установити, що пільги, передбачені пунктом 4 частини першої та пунктами 8, 9 частини третьої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу '''за попередні шість місяців''' не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
== Компенсації за шкоду, заподіяну здоров´ю ==
Одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.

Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, кожній дитині, яка втратила одного з батьків внаслідок Чорнобильської катастрофи, та евакуйованим із зони відчуження у 1986 році.

Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються в порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/760-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760]).
== Виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] (далі – Закон) визначено право постраждалих громадян на позачергове щорічне безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням чи отримання за їх бажанням грошової компенсації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#n195 (дію пункту 4 частини першої статті 20 зупинено на 2024 рік згідно із Законом України Про Державний бюджет України на 2024 рік № 3460-IX від 09.11.2023] ).

З 1 січня 2018 року громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку] надання щорічної допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 854], звернулися до органів соціального захисту населення за місцем проживання із заявою на отримання компенсації замість путівки, будуть отримувати таку компенсацію.

Розмір компенсації буде становити 35 відсотків чинного на 01 січня відповідного року одного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Це визначено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/838-2017-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 № 838] "Про розмір середньої вартості путівки для виплати грошової компенсації замість путівки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Для отримання зазначеної компенсації до органу соціального захисту населення подаються наступні документи:

1. Громадянами, віднесеними до категорії 1:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка 070/о;
* копія посвідчення громадянина, віднесеного до категорії 1 (із вкладкою);
* копія паспорта;
* довідка про те, що громадянин, віднесений до категорії 1, не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).
2. Одним із батьків дитини з інвалідністю або особою, що їх замінює:
* заява на отримання грошової компенсації замість путівки;
* довідка 070/о;
* копія посвідчення дитини з інвалідністю (із вкладкою);
* копія свідоцтва про народження або копія паспорта дитини з інвалідністю;
* довідка про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб;
* довідка про те, що дитина з інвалідністю не перебуває на обліку для забезпечення путівкою за зареєстрованим місцем проживання (у разі відміни місця проживання від зареєстрованого).
Розмір грошової компенсації буде щорічно встановлюватись наказом Мінсоцполітики і підлягатиме державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/854-2016-%D0%BF#Text Порядку надання щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок санаторно-курортним закладам та закладам відпочинку, здійснення доплат за рахунок власних коштів, виплати грошової компенсації громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року №854 «Деякі питання санаторно-курортного лікування та відпочинку громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»] мають право за бажанням громадянина, віднесеного до категорії, у разі відмови від санаторно-курортного лікування, на отримання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України щороку. За бажанням громадянина, віднесеного до категорії 1, одного із батьків дитини з інвалідністю або особи, яка їх замінює, у разі відмови від отримання санаторно-курортного лікування або відпочинку виплачується грошова компенсація у розмірі середньої вартості путівки в Україні, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення. З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються від громадян органами соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг). Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення. До 1 липня 2021 р. посадова особа виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, яка приймає заяву з необхідними документами для виплати грошової компенсації, за наявності технічної можливості реєструє заяву та формує електронну справу (заповнює відповідні електронні форми з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики) і не пізніше наступного робочого дня надсилає електронну справу відповідному органу соціального захисту населення засобами електронного зв’язку через інформаційні системи Мінсоцполітики з дотриманням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”. З 1 липня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації (після формування електронної справи) у паперовому вигляді передаються відповідному органу соціального захисту населення не рідше ніж раз на два тижні.
== Особливості пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»].

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців такої роботи поспіль.

У випадку, коли людина працювала у зоні відчуження не менше як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні.

Якщо особа відпрацювала в зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

У разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв’язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Законодавство гарантує учасникам ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, особам з інвалідністю, щодо якої встановлено причинний зв’язок із Чорнобильською катастрофою, мінімальну пенсійну виплату. Так, коли розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій та інших доплат, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в осіб з інвалідністю І групи – 285% , ІІ групи – 255%, ІІІ групи – 225% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначених розмірів.

Розмір пенсії означених категорій визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, де прописані мінімальні розміри пенсій по інвалідності, розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також розмір мінімальних пенсійних виплат.

Варто зазначити, що мінімальний розмір пенсій змінюється. З 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить 2361,00 грн. Відповідно до означеного показника обчислено мінімальний та максимальний розміри пенсій, а також надбавки та підвищення, встановлені до пенсій.

Розмір пенсії, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пункт 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Розміри основних пенсійних виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчислені з прожиткового мінімуму.
{| class="wikitable"
| colspan="2" |Ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та у 1987 – 1990 роках та інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 180%
|4249.80 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 160%
|3777.60 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 145%
|3423.45 грн.
|-
| colspan="2" |Інші особи з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою
|-
|Особи з інвалідністю 1 групи 150%
|3541.50 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 2 групи 125%
|2951.25 грн.
|-
|Особи з інвалідністю 3 групи 110%
|2597.10 грн.
|-
| colspan="2" |Діти з інвалідністю
|-
|Діти з інвалідністю 100%
|2361.00 грн.
|}
При обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов’язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінетом Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210].

Розмір пенсії таких осіб залежить не тільки від показника заробітної плати, а й від відсотка втрати працездатності, який зазначається в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Розрахунок пенсії означеним особам проводиться за формулою, затвердженою пунктом 9 Постанови [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1210-2011-%D0%BF Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210]).

Умови ж надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]. Зокрема, особам, які працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»] за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року – не менше 5 календарних днів, пенсійний вік знижується на 10 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів, пенсійний вік знижується на 8 років;
* учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 році, пенсійний вік знижується на 5 років.
Таким чином, пенсії особам, віднесеним до ІІ-ІV категорій, обчислюють за загальними правилами, але призначають з більш раннього віку.

Право на зниження пенсійного віку визначається на підставі первинних документів, які надаються особою до органів Пенсійного фонду. Це можуть бути: довідки про період участі в ліквідації аварії на ЧАЕС за формою, затвердженою постановою Держкомітету з праці і соціальних питань від 09.03.1988 р. № 122 (видається тією установою, в складі якої особа брала участь у ліквідації аварії); довідки військових частин; довідки архівних установ або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт, де особа виконувала роботи з ліквідації наслідків аварії (посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населеного пункту); довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості відпрацьованих днів і населеного пункту; виписки із особових рахунків за умови, що в них зазначена кратність оплати праці чи населений пункт і кількість днів.
== Видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-2018-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 «Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян»] (далі – Постанова) передбачено проведення до 1 січня 2022 року заміни посвідчень у зв’язку із затвердженням нових зразків посвідчень наступним категоріям осіб:
* особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1);
* учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорії 2 і 3) з числа громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт;
* особам, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 2), з числа постраждалих від радіаційного опромінення за інших обставин не з власної вини.
== Рішення Конституційного Суду України по захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ==
1. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційними):
- підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII;
- частину третю статті 22, частину другу статті 24, частину сьому статті 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами;
- статтю 53 (крім її назви), статтю 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року] № 76-VIII.

2. Підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII; частина третя статті 22, частина друга статті 24, частина сьома статті 30 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами; стаття 53 (крім її назви), стаття 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України"] від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

3. Стаття 53 (крім її назви) Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України]" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 53 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII], а саме:
"Стаття 53. Виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу".
Стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII] втратила чинність та не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягає стаття 60 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції до внесення змін Законом України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII,] а саме:
"Стаття 60. Інші пільги та компенсації особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватись й інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України".

4. Конституційний Суд України ухвалив визнати такою, що не відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами.

Частина третя статті 54 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, визнана неконституційною, '''утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану''', введеного Указом Президента України „[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Про введення воєнного стану в Україні] “ від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

== Отримання безоплатної правничої допомоги==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги: контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
*для дзвінків з-за кордону - '''+38(044) 363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]

Поліцейське піклування

2025-01-11T11:54:22Z

Pashchenko.Diana:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.10.2020 № 724, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2020 року за № 1174/35457]

== Суб’єкти поліцейського піклування ==
[[Файл:Застосування поліцейського піклування відносно дитини.jpg|міні|Застосування поліцейського піклування відносно дитини]]
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 з статтею 41 Закону України "Про Національну поліцію"] поліцейське піклування може здійснюватися щодо:'''

1) неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;

2) особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;

3) особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;

4) особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.
== Наслідки поліцейського піклування ==
{| class="wikitable"
|-
! colspan=3 | Поліцейське піклування має наслідком щодо:
|-
| 1. || неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду || передання батькам або усиновителям, опікунам, піклувальникам, органам опіки та піклування
|-
| 2. || особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення або особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання відповідному закладу
|-
| 3. || особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі || передання у спеціальний лікувальний заклад чи до місця проживання
|}
== Обов’язки поліцейського при застосуванні поліцейського заходу ==

* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.
* Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.
* Поліцейський уповноважений вилучити у особи зброю чи інші предмети, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу.
* Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.
* Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції.
* У разі наявності достатніх підстав вважати, що передання особи тривало довше, ніж це необхідно, відповідальний поліцейський в підрозділі поліції зобов’язаний провести перевірку для вирішення питання про відповідальність винуватих у цьому осіб.
* Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.
* Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

== Порядок застосування заходів поліцейського піклування ==
Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.

Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи.

Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського заходу; підстави застосування; опис вилученої зброї чи інших предметів; клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили, наявність чи відсутність видимих тілесних ушкоджень.

У разі якщо є достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров’ю такої особи або інших осіб, поліцейський проводить поверхневу перевірку і огляд з додержанням вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n271 статтею 34 Закону України "Про Національну поліцію"] .

Поліцейському заборонено здійснювати обшук особи, щодо якої здійснюється поліцейське піклування.

Поліцейський може тимчасово обмежити фактичне володіння річчю або пересування транспортного засобу для запобігання небезпеці, якщо є достатні підстави вважати, що річ або транспортний засіб можуть бути використані особою з метою посягання на своє життя і здоров’я або на життя чи здоров’я іншої людини, або пошкодження чужої речі. На вимогу особи поліцейський зобов’язаний повідомити про причини застосування ним відповідних заходів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n271 статтею 37 Закону України "Про Національну поліцію"] .

Поліцейський зобов’язаний у письмовій формі повідомити свого керівника про тимчасове обмеження фактичного володіння річчю особи, а також зобов’язаний скласти протокол про здійснення тимчасового обмеження фактичного володіння річчю та вручити протокол цій особі.

Про кожне застосування поліцейського заходу поліцейський одразу повідомляє за допомогою технічних засобів відповідального поліцейського в підрозділі поліції.

== Протоколювання поліцейського піклування ==
'''Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1174-20#Text Інструкції з оформлення матеріалів про застосування поліцейського піклування, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.10.2020 № 724, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 листопада 2020 року за № 1174/35457], зазначаються: '''
* місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського піклування;
* посада, прізвище, ім’я, по батькові поліцейського, який склав протокол;
* відомості про особу, щодо якої здійснюється поліцейське піклування (прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності), рік та місце її народження; місце проживання (перебування). У разі неможливості встановити особу, щодо якої застосовується поліцейське піклування, поліцейський описує особу за ознаками зовнішності;
* назва, серія та номер документа (за наявності), що посвідчує особу;
* дата і точний час (година і хвилини), найменування (назва) органу (підрозділу) поліції, посада, прізвище, ім’я, по батькові відповідального поліцейського, якого повідомлено про застосування поліцейського піклування;
* підстави застосування поліцейського піклування;
* підпис особи про роз’яснення їй прав та підстави застосування поліцейського піклування (у разі такого роз’яснення);
* відомості про спосіб та осіб (прізвище, ім’я, по батькові), яких повідомлено про застосування поліцейського піклування (у разі повідомлення);
* опис вилученої зброї чи інших предметів, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу;
* наявність або відсутність видимих тілесних ушкоджень, виявлених під час поверхневої перевірки та огляду;
* відомості про осіб та/або орган (заклад), до якого передано особу;
* клопотання, заяви чи скарги особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, якщо такі надходили.

== Порядок заповнення протоколу поліцейського піклування ==
Протокол підписують поліцейський, який його склав, та особа, щодо якої здійснено поліцейське піклування. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі.

Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n323 абзацом другим частини першої статті 41 Закону України "Про Національну поліцію".] У разі відмови особи, щодо якої застосовано поліцейське піклування, підписати протокол, у ньому робиться відповідний запис про це.

Записи в протоколі робляться світлостійким чорнилом або пастою державною мовою розбірливим почерком.

У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляється прочерк.

== Облік протоколів поліцейського піклування ==
Автоматизований облік протоколів здійснюється в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) з метою забезпечення контролю за дотриманням прав і свобод людини, формування статистичної звітності про застосування превентивних поліцейських заходів.

Відомості про застосування поліцейського піклування, що містяться у протоколі, уносяться до системи ІПНП уповноваженим працівником органу (підрозділу) поліції, на якого покладено обов’язок ведення обліку цих протоколів, упродовж доби із часу застосування такого заходу.

Контроль за складанням протоколів та унесенням інформації про застосування поліцейського піклування до системи ІПНП здійснює керівник відповідного органу (підрозділу) поліції.

== Дивись також: ==
* [[Поліцейські заходи примусу]]
* [[Поліцейські превентивні заходи: умови та особливості застосування]]
* [[Скасування постанов патрульної поліції за наявності клопотання про надання захисника у справі]]

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]
[[Категорія: Правоохоронні органи]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінально-процесуальне право]]