WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Підстави та порядок припинення трудового договору

2026-01-21T14:16:23Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" | '''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У зв'язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров'я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури) (''стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]'').

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану '''працівник, робоче місце якого розташоване на територіях активних бойових дій,''' '''який відсутній на роботі, не підлягає звільненню''' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] (прогулу). Час відсутності на роботі такого працівника не підлягає оплаті та не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів (''стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]'').
|}
Термін '''припинення трудового договору''' охоплює всі випадки закінчення дії трудового договору, в тому числі за угодою сторін.

'''Розірвання трудового договору''' торкається лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

'''Звільнення''' - термін, якому відповідає процедура технічного оформлення вже припинених трудових відносин. Проте термін "звільнення" застосовується також до всіх випадків припинення трудового договору.

Припинення трудового договору є правомірним лише за наявності наступних умов:

· за передбаченими у законі підставами припинення трудового договору;

· з дотриманням певного порядку звільнення за конкретною підставою;

· є юридичний факт щодо припинення трудових правовідносин (розпорядження власника, заява працівника, відповідний акт третьої сторони - суду, військкомату).

== Підстави припинення трудового договору ==
Відповідно до статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставами припинення трудового договору є:
# [[Звільнення працівника за угодою сторін|угода сторін]](пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю). У такому випадку трудовий договір припиняється у визначений сторонами строк, а скасування цієї угоди можливе лише за згодою обох сторін. Проста згода роботодавця на розірвання трудового договору у визначений працівником строк, без конкретного зазначення, що це звільнення здійснено на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП, не вважається розірванням договору (пункт 8 Постанови Пленуму № 9);
# закінчення строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України]), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення. Ця підстава застосовується до строкових трудових договорів і договорів на виконання конкретної роботи. Якщо трудові відносини в строк, передбачений у таких договорах, фактично продовжуються, і жодна із сторін не вимагає їх припинення – у такому випадку договір вважається укладеним на невизначений строк, і його припинення проводиться з інших підстав;
# призов або вступ працівника або роботодавця - фізичної особи на військову службу, направлення на [[Альтернативна (невійськова) служба|альтернативну (невійськову) службу]], крім випадків, коли за працівником зберігаються місце роботи, посада відповідно до частин третьої та четвертої статті 119 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]. Працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";
# [[розірвання трудового договору з ініціативи працівника]] (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]), з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України]: на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності");
# переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду;
# відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (пункт 6 статті 36 КЗпП). Якщо працівник відмовляється від переведення, його можуть звільнити з виплатою вихідної допомоги, розмір якої становить не менше середнього місячного заробітку (згідно зі статтею 44 КЗпП). Також, підставою для припинення трудового договору за пунктом 6 статті 36 КЗпП є випадки, коли роботодавець не може зберегти колишні умови праці, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах (згідно з частиною 4 статті 32 КЗпП);
# набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням) до позбавлення волі або до іншого покарання, яке виключає можливість продовження даної роботи (пункт 7 статті 36 КЗпП). У цьому випадку підставою для звільнення є набуття законної сили вироком суду, яким працівника засуджено до позбавлення волі чи іншого покарання, що передбачає припинення трудових відносин. Працівник може бути звільнений протягом трьох днів з моменту, коли роботодавець отримує копію судового рішення. Ця підстава не застосовується до випадків звільнення від відбування покарання з умовним строком. Також працівника, якого визнано особою, що відбуває покарання у зв’язку з перебуванням під вартою, не можуть звільнити за цією підставою до набуття законної сили вироком суду (пункт 11 Постанови № 9);
# укладення трудового договору (контракту), всупереч вимогам Закону України "Про запобігання корупції", встановленим для осіб, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом року з дня її припинення (пункт 7.1 статті 36 Кодексу законів про працю);
# з підстав, передбачених Законом України "Про очищення влади" (пункт 7.2 статті 36 Кодексу законів про працю);
# набрання законної сили рішенням суду про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави стосовно особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках (пункт 7.3 статті 36 Кодексу законів про працю);
# підстави, передбачені трудовим договором з нефіксованим робочим часом, [[Контракт як особлива форма трудового договору|контрактом]];
#смерть роботодавця - фізичної особи або набрання законної сили рішенням суду про [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання такої фізичної особи безвісно відсутньою чи про оголошення її померлою]];
#смерть працівника, [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим]];
#відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці поспіль;
# підстави, передбачені іншими законами.
'''Важливо!''' Зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації ''не припиняє дії'' трудового договору.

У випадках, передбачених пунктами 7, 7-1 і 7-3 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України], особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, а у випадку, передбаченому пунктом 7-2 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України], особа підлягає звільненню з посади у порядку, визначеному Законом України "Про очищення влади".

Для припинення трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1716 пунктом 81] частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України], працівник подає в електронній або паперовій формі до будь-якого районного, міськрайонного, міського центру зайнятості, філії регіонального центру зайнятості заяву про припинення трудового договору з викладенням відповідної інформації та копії документів, що підтверджують обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1716 пункті 81] частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України] (за наявності). Датою припинення трудового договору вважається день подання відповідної заяви. Районний, міськрайонний, міський центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості за місцем звернення працівника у день припинення трудового договору повідомляє про це:
* центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню ([https://portal.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України]);
* центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ([https://tax.gov.ua/ Державна податкова служба України]).
Порядок припинення трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1716 пунктом 81] частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України], встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни роботодавця, а також у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи роботодавця можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України]).
== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця ==
Згідно зі статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України] трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

# [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці|змін в організації виробництва і праці]], в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# виявленої [[Звільнення у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі|невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі]] внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# [[Звільнення з роботи у разі систематичного невиконання працівником своїх обов'язків без поважних причин|систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків]], покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи [[Застосування дисциплінарних стягнень та їх оскарження|дисциплінарного стягнення]];
# [[Звільнення з роботи за прогул|прогулу]] (в тому числі відсутності на роботі ''більше трьох годин протягом робочого дня'') без поважних причин;
# [[Звільнення у разі нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності|нез'явлення на роботу протягом ''більш як чотирьох місяців підряд'' внаслідок тимчасової непрацездатності]], не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
# [[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]] ''(звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# [[Звільнення з роботи у разі появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння|появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння]];
# [[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна роботодавця]], встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;
# призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;
# встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування.
# вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;
# відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України;
# набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;
# невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 цього Кодексу.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 цього Кодексу не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.

== Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця з окремими категоріями працівників за певних умов ==
Крім підстав, передбачених статтею 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках:
# одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами;
# винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;
# вчинення керівником підприємства, установи, організації мобінгу (цькування) незалежно від форм прояву та/або невжиття заходів щодо його припинення, встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;
# винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір'я до нього з боку роботодавця;
# вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи;
# вчинення домашнім працівником винних дій, які завдали або могли завдати шкоди життю чи здоров’ю члена домогосподарства;
# перебування всупереч вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закону України "Про запобігання корупції"] у прямому підпорядкуванні у близької особи ''(звільнення проводиться, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)'';
# наявності у працівника реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб, передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України "Про запобігання корупції"].
# припинення повноважень посадових осіб;
#неможливості забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій ''(звільнення проводиться, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу)''.
Роботодавець з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі ''повторного порушення'' нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 16610, 16612, 18844 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1694 Кодексу України про адміністративні правопорушення].
{| class="wikitable"
|-
| '''Не допускається звільнення працівника''' з ініціативи власника або уповноваженого ним органу '''в період його тимчасової непрацездатності''' ''(крім звільнення за нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (пункт 5 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України])'', а також '''у період перебування працівника у відпустці'''.
'''Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.'''

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України], а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 421, частин першої, другої і третьої статті 492, статті 74, частини третьої статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print КЗпП України], встановлюються законом, що регулює їхній статус.
|}
== Розірвання трудового договору з ініціативи працівника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 38 КЗпП України] працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово '''за два тижні'''.

Роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, а саме:
*переїзд на нове місце проживання;
*переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість;
*вступ до навчального закладу;
*неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком;
*вагітність;
*догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю;
*догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи;
*вихід на пенсію;
*прийняття на роботу за конкурсом;
*інші поважні причини.
'''Важливо!''' Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Окрім цього, ''строковий трудовий договір'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пункти 2 і 3 статті 23 КЗпП України]) підлягає розірванню ''достроково'' на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.
== Куди звертатись в разі виникнення трудового спору ==
Трудові спори розглядаються:

1) [[Комісія по трудових спорах|комісіями по трудових спорах]];

2) [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами]].

'''Важливо!''' Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. (стаття 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]).

У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року.

Позивач має право подати позов у порядку цивільного судочинства за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування.
== Вартість ==
Позивачі за подання до суду позовної заяви про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
== Порядок розрахунку при звільненні з роботи ==
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

'''Важливо!''' Днем звільнення вважається останній день роботи. Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України] при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, роботодавець в усякому випадку повинен в день звільнення, а якщо працівник в день звільнення не працював, то не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України], при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в статті 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України] відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за але не більш як за шість місяців.

[[index.php?title=Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2025-12-15T13:03:09Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.
=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. 
Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. 
З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки. 
Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін.
=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.
== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів,додержання громадянами правил добросусідства. 
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін '''у тижневий строк з дня подання заяви'''. 
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. 
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам '''у триденний строк з дня його прийняття'''. 
Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів. 
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' . Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 
'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 
У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.
=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.
=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Врегулювання земельних спорів шляхом медіації — це позасудовий процес, де нейтральний медіатор допомагає сторонам знайти взаємовигідне рішення
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158-1 Земельного кодексу України], земельний спір може бути врегульовано '''''шляхом медіації''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20 Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]

Органи, передбачені статтею 158 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], сприяють примиренню сторін земельного спору.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Медіація застосовується до широкого спектра земельних спорів, що стосуються меж, користування ділянкою, добросусідства тощо, за винятком спорів, що впливають на права третіх осіб, які не беруть участі.

== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом 
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. 
Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]). 
Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. 
Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.
=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 
Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]
=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]). 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]
=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]). 
При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.
=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .
=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]
== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==
Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. 
Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 
Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] така шкода відшкодовується у повному обсязі. 
Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо). 
Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. 
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963].

Пунктом 7 цієї [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики] передбачено, розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.”

== Див. також ==
* [[Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки

2025-12-15T12:33:51Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-15 Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 Постанова Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»]
== '''Добровільний порядок''' ==
З метою усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також звільнення самовільно зайнятої ділянки законний власник земельної ділянки може звернутися до відповідної особи, що здійснює такі перешкоди чи самовільно зайняла ділянку, з проханням про припинення здійснення неправомірних дій.
=== Перелік необхідних документів ===
Звернення може бути '''''усним''''' або '''''письмовим'''''. Письмове звернення складається у довільній формі та має містити відомості, що підтверджують законне право особи користуватися зазначеною ділянкою, а також вимогу припинити здійснення неправомірних дій, виражених у створенні перешкод у користуванні земельною ділянкою чи самовільному захопленні земельної ділянки. 
Письмове звернення вручається адресату під підпис або відправляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. 
З метою підтвердження законності користування земельною ділянкою власник може надати опоненту наступні документи:
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку чи право користування такою земельною ділянкою;
* документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, а також права постійного користування чи права оренди земельної ділянки. 
Строки розгляду питання встановлюються за домовленістю сторін.
=== Підстави для відмови та порядок оскарження===
Особа, що здійснює перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи самовільно зайняла ділянку, може не визнати неправомірний характер своїх дій або відмовитись добровільно припинити здійснення таких дій. У разі безрезультатності добровільного порядку вирішення спірної ситуації необхідно застосувати позасудовий та судовий способи.
== '''Позасудовий порядок''' ==
З метою захисту своїх прав та законних інтересів особа може звернутись до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158 Земельного кодексу України] такими органами є органи місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів,додержання громадянами правил добросусідства. 
Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін '''у тижневий строк з дня подання заяви'''. 
Земельні спори розглядаються за участю зацікавлених сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладення розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. 
Відсутність однієї із сторін без поважних причин при повторному розгляді земельного спору не зупиняє його розгляд і прийняття рішення. У рішенні органу місцевого самоврядування визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам '''у триденний строк з дня його прийняття'''. 
Зазвичай при сільських, селищних, міських радах створюються постійні комісії з розгляду земельних спорів. 
У разі необхідності можливим є дослідження ситуації на місці, для чого постійна комісія із земельних питань оголошує перерву в розгляді спору, визначає дату та час виходу на місце, повідомляє про це всіх присутніх. Під час виходу на місце визначається дата та час продовження розгляду земельного спору, про що повідомляються члени комісії та сторони спору. 
Сторони, які беруть участь у земельному спорі, мають право знайомитися з матеріалами щодо цього спору, робити з них виписки, брати участь у розгляді земельного спору, подавати документи та інші докази, порушувати клопотання, давати усні і письмові пояснення, заперечувати проти клопотань та доказів іншої сторони, одержувати копію рішення щодо земельного спору, і, у разі незгоди з цим рішенням, оскаржувати його.
=== Вартість ===
Розгляд заяв та прийняття рішення стосовно земельного спору компетентними органами здійснюються безкоштовно. Зацікавлена особа несе витрати, пов'язані із виготовленням копій документів, що надаються як додатки до заяви про вирішення земельного спору, а також можливі витрати на відправлення листів поштою.
=== Перелік та зразки необхідних документів ===
Земельні спори '''''розглядаються на підставі заяви однієї із сторін''''' . Така заява повинна містити:
* найменування органу, до якого вона подається;
* ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
* зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
* зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
* перелік документів, що додаються до заяви.
Заява про вирішення земельного спору підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження 
'''''При поданні заяви про вирішення земельного спору надаються такі документи''''':
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу, завірена особистим підписом заявника та його представника (відповідно);
* копія документу, який підтверджує повноваження представника заявника, завірена особистим підписом представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку, завірена особистим підписом заявника;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно, завірена особистим підписом заявника;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна, завірені особистим підписом заявника;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів) завірені особистим підписом заявника;
* копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце. 
Для надання консультацій (висновків) під час розгляду та вирішення земельного спору з питань, що потребують спеціальних знань, постійна депутатська комісія з земельних питань може заслуховувати спеціалістів та експертів, залучених зацікавленими сторонами. Витрати, пов’язані із залученням спеціалістів та експертів, покладаються на ініціатора такого залучення. 
У випадку виявлення у діях сторін земельного спору ознак правопорушень, відповідальність за які передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n323 ст. 531 КУпАП]) чи злочинів, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України (наприклад, самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1321 ст. 1971 КК України]), постійна комісія з розгляду земельних спорів, а також особа, що постраждала від таких діянь, мають право передати інформацію про такі факти до відповідних органів, що розглядають справи про адміністративні правопорушення чи здійснюють досудове розслідування злочинів.
=== Підстави для відмови ===
Заява про вирішення земельного спору повертається заявнику у таких випадках:
* не додержано вимог, встановлених для змісту заяви, або не надано необхідних документів;
* заява про вирішення земельного спору від імені заявника подана особою, яка не має відповідних повноважень;
* земельний спір не підвідомчий відповідній раді.
=== Порядок оскарження ===
Особа, яка не згідна з рішенням за результатами розгляду земельного спору, має право оскаржити це рішення у судовому порядку. Оскарження зазначених рішень у суді призупиняє їх виконання. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1595 ст. 161 ЗК України])

Врегулювання земельних спорів шляхом медіації — це позасудовий процес, де нейтральний медіатор допомагає сторонам знайти взаємовигідне рішення
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1574 ст. 158-1 Земельного кодексу України], земельний спір може бути врегульовано '''''шляхом медіації''''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20 Закону України "Про медіацію"] з урахуванням особливостей, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України]

Органи, передбачені статтею 158 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], сприяють примиренню сторін земельного спору.

Договір про проведення медіації та угода за результатами медіації у земельних спорах укладаються в письмовій формі.

У разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації сторони медіації мають право звернутися для розгляду земельного спору до органів, що вирішують земельні спори.

Медіація застосовується до широкого спектра земельних спорів, що стосуються меж, користування ділянкою, добросусідства тощо, за винятком спорів, що впливають на права третіх осіб, які не беруть участі.

== '''Судовий порядок''' ==
У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування спір вирішується судом 
Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran1517#n2099 ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України], власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 
Відповідно до ч. 3 ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. 
Розгляд питань про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також вирішення інших земельних спорів, що відповідно до визначеної ЗК компетенції розглядалися органом місцевого самоврядування здійснюється судами в порядку цивільного судочинства ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 абз. 2 п. 1 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7]). 
Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов).
Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. 
Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.
=== Куди звернутися ===
З метою судового захисту порушених прав особі необхідно звернутися із позовною заявою до відповідного районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем знаходження земельної ділянки ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 30 ЦПК України]). 
Адресу та контактну інформацію відповідного суду можна дізнатися на [https://court.gov.ua/sudova-vlada/sudy/ офіційному веб-порталі Судової влади України]
=== Вартість ===
Вартість вирішення земельного спору у судовому порядку обумовлюється сплатою [[Порядок сплати судового збору#Розміри ставок судового збору|судового збору]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»]). 
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»] передбачає [[Порядок сплати судового збору|пільги щодо сплати судового збору]]
=== Перелік необхідних документів ===
Для вирішення спору судом необхідно подати [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовну заяву]], що відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7328 ст. 175 ЦПК України]). 
При поданні позовної заяви до суду надаються такі документи:
* копія паспорта заявника та його представника або іншого документу, що посвідчує особу;
* документ, який підтверджує повноваження представника заявника;
* копія документу, що посвідчує право на земельну ділянку;
* кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності);
* порівняльний план із відображенням меж, кількісних характеристик земельної ділянки;
* копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки;
* копія витягу із Реєстру прав власності на нерухоме майно;
* копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна;
* копії матеріалів з технічної інвентаризації нерухомого майна (копії технічних паспортів);
* копії рішень органів місцевого самоврядування або державних органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце;
* інші документи, що можуть стати доказами у цивільній справі.
=== Строки розгляду питання ===
Розгляд судом земельних спорів у порядку цивільного судочинства здійснюється у строки, встановлені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
=== Підстави для відмови ===
Суд може залишити позовну заяву без руху, повернути заяву, зупинити або закрити провадження у справі, залишити заяву без розгляду у випадках та в порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом] .
=== Порядок оскарження ===
Особа, що зверталась за захистом своїх прав до суду, має право на [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|апеляційне]] та [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції|касаційне оскарження]] судових рішень у випадках та порядку, встановлених
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом]
== Відшкодування шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки ==
Відповідно до ст. 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. 
Згідно абз. 2 п. 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 ПП ВСУ від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»] у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] особами, що її заподіяли. При заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки її відшкодовує володілець цього джерела згідно зі статтею 1187 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]. 
Пунктом 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/va007700-04 цієї постанови] передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельних ділянок, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України], статті 1166 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] така шкода відшкодовується у повному обсязі. 
Розмір шкоди визначається з урахуванням витрат на відновлення родючості землі, а також доходів, які власник землі або землекористувач міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки. Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення. Якщо замість пошкоджених посівів землекористувач провів у тому ж сезоні повторний посів культур, відшкодуванню підлягають витрати на пересівання (вартість насіння, обробітку землі тощо). 
Відповідно до статей 90, 95, 212 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 ЗК України] самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. 
Визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2007-%D0%BF Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. № 963].
== Див. також ==
* [[Відповідальність та порядок визначення шкоди внаслідок вчинення земельного правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Земельне право]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Встановлення факту постійного проживання на території України

2025-08-14T11:45:47Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n175 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Указ Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12#Text Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 “Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України”]
== Кого це стосується? ==
Встановлення факту постійного проживання на території України станом на певні дати в подальшому є підставою для оформлення належності до громадянства України або ж його набуття за територіальним походженням.

Процедура встановлення належності до громадянства України стосується тих громадян колишнього СРСР, хто вже визнається громадянином України відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n44 статті 3 Закону України “Про громадянство України”] та з тих чи інших причин досі не має паспорту громадянина України.

'''Оформлення належності до громадянства України застосовується до:'''

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України (втч. закордонного), та не мають у радянському паспорті відмітки про прописку станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року, в тому числі:

– особи, які проходили строкову військову службу та залишилися проживати на території України;

– особи, які відбували покарання в місцях позбавлення волі і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали на території УРСР (України).

б) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій осіб, зазначених у підпункті «а».

в) осіб, які за станом на 24.08.1991 року або на 13.11.1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України;

г) осіб, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України.

Зазначеним категоріям осіб необхідно буде пройти процедуру оформлення належності до громадянства України, визначену [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001/conv#n141 Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"].
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Інформація про кампанію УВКБ ООН "#ЯІсную" з подолання безгромадянства та документування осіб із невизначеним громадянством]]

== Із чого почати? ==
[[Файл:Scheme.jpg|міні|Алгоритм дій заявника для встановлення належності до громадянства України]]
У Вас має бути '''свідоцтво про народження''' або інший документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території України, Ви можете отримати його повторно, звернувшись до будь-якого підрозділу ДРАЦС. Слід зазначити, що свідоцтво про народження може бути видане Вам лише за наявності паспорта, тож звернутись до ДРАЦС слід Вашим батькам або адвокату.

Якщо Ви втратили свідоцтво про народження, видане на території іноземної держави, витребування буде проводитися через Міністерство закордонних справ України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України. Так, Україною із більшістю колишніх республік СРСР укладено договори про правову допомогу, які дозволяють отримання свідоцтв про народження за прямими зверненнями до відповідних органів цих держав.

Якщо Ваше народження не було зареєстровано і Ви ніколи не мали свідоцтва про народження, реєстрація Вашого народження буде здійснюватись на підставі документів медичного закладу або за рішенням суду про встановлення факту народження.
== Порядок встановлення факту постійного проживання на території України ==
Виникнення особистих і майнових прав громадян, їх зміну і припинення закон завжди пов'язує з настанням чи зміною певних обставин, тобто з юридичними фактами. У більшості випадків вони підтверджуються різними свідоцтвами, довідками та іншими документами, що видаються громадянам в адміністративному порядку. Проте не завжди заінтересована особа має можливість довести документально, що той чи інший факт мав місце (неможливість поновлення втраченого документа або виправлення наявних у ньому помилок тощо). Тому в певних випадках допускається судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у цивільному процесі в порядку окремого провадження. Теорія цивільного процесуального права виходить із того, що окреме провадження є різновидом проваджень цивільного судочинства, в якому, як і в інших провадженнях, здійснюється правосуддя у цивільних справах.

[https://ips.ligazakon.net/document/VSS00037 Листом Верховного суду України від 01.01.2012 року "Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення"] роз’яснено, що у порядку частини другої статті 256, яка змінена на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 статтю 315 Цивільного процесуального кодексу України] - (далі - ЦПК України), суди встановлюють факти, що породжують право особи на набуття громадянства України, зокрема постійного проживання на території України. Для встановлення факту належності до громадянства України відповідно до положень статті 315 [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ЦПК] та залежно від підстав цього встановлення предметом розгляду в суді можуть бути зокрема, заяви про встановлення таких фактів:

* постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 р., постійного проживання на території України станом на 13 листопада 1991 р.; постійного проживання дитини на території України станом на 24 серпня 1991 р. або станом на 13 листопада 1991 р.;
* постійного проживання на території України батьків (одного з них) дитини або іншого законного представника, з яким дитина постійно проживала станом на 24 серпня 1991 р. чи 13 листопада 1991 р.;
* постійного проживання особи на території України чи УРСР на момент набрання законної сили вироку суду;
* наявності родинних зв'язків заявника з його батьками (усиновителями, з дідом, бабою);
* постійного проживання на території України діда та баби заявника; народження на території України батьків заявника, діда чи баби тощо.

== Підсудність справ ==
Відповідно до статті 316 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8385#n8385 ЦПК України] заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення (в нашому випадку заяви про встановлення факту постійного проживання на території України), подається до суду '''за місцем її проживання.'''

Відповідно до статті 29 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n175 Цивільного кодексу України] місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Підсудність справ за заявою громадянина України, який проживає за її межами, визначається за його клопотанням ухвалою судді Верховного Суду.
== Що може бути використано в якості доказів під час судового розгляду справи ==
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України»] та [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/215/2001 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України"] заявник для оформлення набуття громадянства України повинен, зокрема, подати документи, що підтверджують народження заявника на території України чи постійне проживання на ній, або підтверджують родинні відносини з такою особою, або рішення суду.

Доказами у цьому випадку можуть слугувати:
* довідки органів місцевого самоврядування;
* довідки зі школи, з місця роботи, з місця проживання;
* поквартирні картки та картки прописки;
* трудові книжки, військові квитки, медичні книжки;
* витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян;
* показання свідків, насамперед родичів та сусідів;
* довідка з Єдиного демографічного реєстру;
* інші документи, в яких чітко зазначений період проживання на території України.
Таким чином, якщо заявник не може надати документи, які б підтверджували вищезазначені обставини він вправі встановити юридичний факт в судовому порядку.
== Вимоги до заяви про встановлення факту постійного проживання на території України (юридичного факту) ==
Для встановлення факту, що має юридичне значення (в тому числі, встановлення факту постійного проживання на території України) до суду необхідно подати заяву (в порядку окремого провадження), яка повинна відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим статтею 175 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/#n7328 ЦПК України], так і вимогам щодо її змісту, передбаченим статтею 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8396#n8396 ЦПК України].

Відповідно до статті 318 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8396#n8396 ЦПК України] у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Важливе значення має вимога про обов’язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування. З урахуванням зазначеної в заяві мети, суд визначає коло осіб, які можуть бути залучені до участі у справі.
== Судовий збір ==
За подання фізичною особою до суду заяви у справах окремого провадження справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, відповідно до статті 4 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran32#n32 Закону України «Про судовий збір»].

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2025 році встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Законом України "Про державний бюджет України на 2025 рік"]

Таким чином, у 2025 році розмір судового збору становить (3028х0.2) 605 гривень 60 копійок.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* особи з інвалідністю внаслідок війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
* особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
* учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;
Перелік категорій осіб, звільнених від сплати судового збору визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/conv#n37:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%205.%20%D0%9F%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D1%83 стаття 5 ЗУ «Про судовий збір»].

Відповідно до статті 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran99#n99 Закону України «Про судовий збір»] враховуючи майновий стан сторони, суд може за її клопотанням, своєю ухвалою зменшити розмір судового збору, звільнити від його сплати, відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;

або

2) позивачами є:

''а) військовослужбовці;''

''б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;''

''в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;''

''г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;''

''ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена;''

або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Отримати реквізити для сплати судового збору та сформувати квитанцію онлайн можна перейшовши за посиланням [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Судова Влада України]
== Підстави для відмови ==
Відповідно до частини четвертої статті 315 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran8371#n8371 ЦПК України] суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
[[ Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[ Категорія:Суди]]

Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги

2025-02-17T14:29:30Z

Olha.zhyla: форма заяви

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#Text Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#Text Указ Президента України від 29.06.2001 № 476 "Про почесні звання України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-21#Text Наказ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 18.05.2021 № 253 "Про затвердження форми заяви для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї"]
== Поняття "багатодітна сім’я" ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.

До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї ==
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Законом України "Про охорону дитинства"], є відповідне '''''посвідчення'''''.
=== Куди звернутися ===
Посвідчення видаються '''структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських (міст обласного значення), районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і центрами надання адміністративних послуг одному''' з батьків незалежно від місця проживання '''протягом десяти робочих днів''' з дати подання заяви.

Заява для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається одним із батьків структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за формою, затвердженою Мінсоцполітики, одним із таких способів:

* ''у паперовій формі'' - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред’являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус) або надсилання поштою (реєстрованим поштовим відправленням);
* ''в електронній формі'' - через [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний веб-портал електронних послуг,] у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (ідентифікація особи при цьому здійснюється з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг);
* ''в усній формі'' - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред’являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус).

=== Які подати документи для отримання посвідчення ===
У '''заяві''' зазначаються відомості:

# прізвища, імена та по батькові батьків;
# місце і дата народження;
# серія та номер паспорта громадянина України;
# унікальні номери запису особи (за наявності) в Єдиному державному демографічному реєстрі;
# відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають про це відмітку в паспорті або які не є громадянами України);
# прізвища, імена, по батькові, місце і дата народження дітей, їх унікальні номери запису особи в Єдиному державному демографічному реєстрі та відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

'''''До заяви додаються:'''''

- одна фотокартка (кольорова або чорно-біла) розміром 30 × 40 міліметрів;

- копія свідоцтва про народження дитини або довідки із закладу освіти. Такі документи подаються за умови їх легалізації, якщо інше не передбачено законом та міжнародним договором України, та з перекладом на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально (''у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України'');

- один із документів, що підтверджують факт виховання дитини одним із батьків (копія рішення суду із зазначенням місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу; витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання заявника та дитини, у паперовій або електронній формі (''у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу'');

- ''у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу''- витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання заявника та дитини, у паперовій або електронній формі; копія судового наказу/рішення суду про стягнення аліментів, у якому зазначено місце проживання дитини; копія висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України; копія акта обстеження умов проживання, виданого службою у справах дітей; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія рішення суду про позбавлення батька чи матері батьківських прав, визнання батька (матері) недієздатним (недієздатною), безвісти відсутнім (відсутньою); копія свідоцтва про смерть батька чи матері; копія свідоцтва про народження дитини ''- у разі внесення до актового запису цивільного стану змін у зв’язку з усиновленням такої дитини'');

- у разі продовження строку дії посвідчення, якщо дитина навчається за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, довідка про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (інформація підтверджується заявником кожного семестру, до закінчення закладу освіти, але не довше ніж до досягнення особою 23 років).

-копії свідоцтв про народження дітей;

-копія свідоцтва про шлюб (не стосується батьків, які не перебувають у шлюбі);

-копії сторінок паспорта громадянина України кожного з батьків із даними про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату видачі паспорта;

-копія посвідки на постійне проживання батьків, якщо вони є іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відомості, необхідні для оформлення посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, можуть також перевірятись у порядку електронної інформаційної взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

У разі відсутності необхідної інформації у реєстрах та базах даних заявнику протягом двох робочих днів надсилається повідомлення (у тому числі в електронній формі - за його бажанням) з переліком документів, які необхідно подати у паперовій формі структурному підрозділу/виконавчому органу або центру надання адміністративних послуг для підтвердження відомостей, необхідних для оформлення посвідчень, та зазначенням причини неотримання такої інформації на запит.

'''У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану''' заява про продовження строку дії посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається в ''довільній формі одним із батьків'' структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за ''місцем фактичного перебування.''

Для '''продовження''' строку дії посвідчення заявник пред’являє:

# документ, що посвідчує особу;
# свідоцтво про народження дитини або е-свідоцтво про народження, або довідку із закладу освіти - у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України;
# довідки про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (інформація підтверджується заявником кожного семестру до закінчення закладу освіти, але не довше ніж до досягнення особою 23 років) - у разі навчання дитини за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

''До заяви додаються:''

# оригінали посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, строк дії яких підлягає продовженню;
# фотокартка (кольорова або чорно-біла) розміром 30 × 40 міліметрів (за наявності). У разі відсутності фотокартки посвідчення дійсне за наявності документа, що посвідчує особу.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1041-21#n13:~:text=%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90%0A%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%97 Форма заяви для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї]

=== Строк дії та вартість посвідчення ===
Посвідчення видається '''''безоплатно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається з 6 років.

Строк дії посвідчень визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї.

Для продовження строку дії посвідчень структурному підрозділу/виконавчому органу, центру надання адміністративних послуг подаються копії свідоцтв про народження дітей та/або довідка із закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (''для осіб від 18 до 23 років, якщо вони навчаються за денною формою навчання'').

Якщо особа бажає підтвердити відомості, зазначені у заяві, без використання певної інформаційної системи або не надає згоди на обробку її персональних даних, до заяви додаються документи, що підтверджують зазначені відомості.

До заяви, крім документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF#Text:~:text=%2D2.%20%D0%A3%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A пунктом 3-2 цього Порядку], додаються копії:

свідоцтв про народження дітей;

свідоцтва про шлюб (не стосується батьків, які не перебувають у шлюбі);

копії сторінок паспорта громадянина України кожного з батьків із даними про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату видачі паспорта;

посвідки на постійне проживання батьків, якщо вони є іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах/посвідчення біженця/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту.

== Пільги для багатодітної сім’ї ==
Багатодітній сім'ї надаються пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n122 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. 

{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].
|}
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n122 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"] (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах (пункт 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).
== Додаткові пільги ==
Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку).

Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#n41 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]).
== Житлове забезпечення ==
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).

Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»])
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==
Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 стаття 19 Закону України «Про відпустки»]).
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#Text Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476]).
== Див. також ==
* [[Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]]
* [[Кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги

2025-01-23T13:58:01Z

Olha.zhyla: щодо відпустки

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3334-15 Закон України "Про житловий фонд соціального призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14/ed20211124#Text Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#Text Указ Президента України від 29.06.2001 № 476 "Про почесні звання України"]
== Поняття "багатодітна сім’я" ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує.

До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (стаття 1 Закону України "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Про охорону дитинства]").

== Підтвердження статусу багатодітної сім'ї ==
Документом, що підтверджує статус багатодітної сім'ї і дітей з такої сім'ї та їх право на отримання пільг згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Законом України "Про охорону дитинства"], є відповідне '''''посвідчення'''''.
=== Куди звернутися ===
Посвідчення видаються '''структурними підрозділами районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських (міст обласного значення), районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад і центрами надання адміністративних послуг одному''' з батьків незалежно від місця проживання '''протягом десяти робочих днів''' з дати подання заяви.

Заява для оформлення посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається одним із батьків структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за формою, затвердженою Мінсоцполітики, одним із таких способів:

* ''у паперовій формі'' - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу, центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред’являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус) або надсилання поштою (реєстрованим поштовим відправленням);
* ''в електронній формі'' - через [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний веб-портал електронних послуг,] у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування (ідентифікація особи при цьому здійснюється з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг);
* ''в усній формі'' - у разі особистого відвідування структурного підрозділу/виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг (для посвідчення особи пред’являється паспорт громадянина України або документ, що посвідчує особу та підтверджує її громадянство або спеціальний статус).

=== Які подати документи для отримання посвідчення ===
У '''заяві''' зазначаються відомості:

# прізвища, імена та по батькові батьків;
# місце і дата народження;
# серія та номер паспорта громадянина України;
# унікальні номери запису особи (за наявності) в Єдиному державному демографічному реєстрі;
# відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають про це відмітку в паспорті або які не є громадянами України);
# прізвища, імена, по батькові, місце і дата народження дітей, їх унікальні номери запису особи в Єдиному державному демографічному реєстрі та відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності).

'''''До заяви додаються:'''''

- одна фотокартка (кольорова або чорно-біла) розміром 30 × 40 міліметрів;

- копія свідоцтва про народження дитини або довідки із закладу освіти. Такі документи подаються за умови їх легалізації, якщо інше не передбачено законом та міжнародним договором України, та з перекладом на українську мову. Вірність перекладу або справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально (''у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України'');

- один із документів, що підтверджують факт виховання дитини одним із батьків (копія рішення суду із зазначенням місця проживання дитини з одним із батьків після розірвання шлюбу; витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання заявника та дитини, у паперовій або електронній формі (''у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу'');

- ''у разі реєстрації повторного шлюбу та проживання із дітьми від попереднього шлюбу''- витяг з реєстру територіальної громади, що підтверджує відомості про місце проживання заявника та дитини, у паперовій або електронній формі; копія судового наказу/рішення суду про стягнення аліментів, у якому зазначено місце проживання дитини; копія висновку служби у справах дітей про підтвердження місця проживання дитини для її тимчасового виїзду за межі України; копія акта обстеження умов проживання, виданого службою у справах дітей; копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; копія рішення суду про позбавлення батька чи матері батьківських прав, визнання батька (матері) недієздатним (недієздатною), безвісти відсутнім (відсутньою); копія свідоцтва про смерть батька чи матері; копія свідоцтва про народження дитини ''- у разі внесення до актового запису цивільного стану змін у зв’язку з усиновленням такої дитини'');

- у разі продовження строку дії посвідчення, якщо дитина навчається за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, довідка про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (інформація підтверджується заявником кожного семестру, до закінчення закладу освіти, але не довше ніж до досягнення особою 23 років).

-копії свідоцтв про народження дітей;

-копія свідоцтва про шлюб (не стосується батьків, які не перебувають у шлюбі);

-копії сторінок паспорта громадянина України кожного з батьків із даними про прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату видачі паспорта;

-копія посвідки на постійне проживання батьків, якщо вони є іноземцями або особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Відомості, необхідні для оформлення посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, можуть також перевірятись у порядку електронної інформаційної взаємодії з державними електронними інформаційними ресурсами за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

У разі відсутності необхідної інформації у реєстрах та базах даних заявнику протягом двох робочих днів надсилається повідомлення (у тому числі в електронній формі - за його бажанням) з переліком документів, які необхідно подати у паперовій формі структурному підрозділу/виконавчому органу або центру надання адміністративних послуг для підтвердження відомостей, необхідних для оформлення посвідчень, та зазначенням причини неотримання такої інформації на запит.

'''У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану''' заява про продовження строку дії посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається в ''довільній формі одним із батьків'' структурному підрозділу/виконавчому органу, що видає посвідчення, або центру надання адміністративних послуг за ''місцем фактичного перебування.''

Для '''продовження''' строку дії посвідчення заявник пред’являє:

# документ, що посвідчує особу;
# свідоцтво про народження дитини або е-свідоцтво про народження, або довідку із закладу освіти - у разі народження дитини або навчання особи віком від 18 до 23 років за денною формою навчання за межами України;
# довідки про підтвердження зарахування до закладу освіти або про переведення на наступний курс навчання в межах відповідної програми підготовки (інформація підтверджується заявником кожного семестру до закінчення закладу освіти, але не довше ніж до досягнення особою 23 років) - у разі навчання дитини за денною формою навчання у закладі загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.

''До заяви додаються:''

# оригінали посвідчень батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, строк дії яких підлягає продовженню;
# фотокартка (кольорова або чорно-біла) розміром 30 × 40 міліметрів (за наявності). У разі відсутності фотокартки посвідчення дійсне за наявності документа, що посвідчує особу.

=== Строк дії та вартість посвідчення ===
Посвідчення видається '''''безоплатно''''', строк дії якого визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї. Дітям з багатодітної сім'ї посвідчення видається з 6 років.

Строк дії посвідчень визначається окремо для кожної багатодітної сім'ї.

Для продовження строку дії посвідчень до структурного підрозділу районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської ради подаються довідка про склад сім'ї, копії свідоцтв про народження дітей та/або довідка із загальноосвітнього, професійно-технічного, вищого навчального закладу (''для осіб від 18 до 23 років у разі, коли вони навчаються за денною формою навчання'').
== Пільги для багатодітної сім’ї ==
Багатодітній сім'ї надаються пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n122 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* 50-відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги) та вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб (площа житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, становить 21 кв. метр опалюваної площі на кожного члена сім’ї, який постійно проживає в жилому приміщенні (будинку), та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю);
* 50-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення;
* позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів. 

{| class="wikitable"
|-
| '''''Увага!''''' Зазначені пільги надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].
|}
== Пільги дітям з багатодітних сімей ==
Дітям з багатодітних сімей надаються такі пільги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n122 стаття 13 Закону України "Про охорону дитинства"]):
* безоплатне одержання ліків за рецептами лікарів;
* щорічне медичне обстеження і диспансеризація в державних та комунальних закладах охорони здоров’я із залученням необхідних спеціалістів, а також компенсація витрат на зубопротезування;
* першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
* безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;
* безоплатне одержання послуг з оздоровлення та відпочинку відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей"] (за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб та інших джерел);
* студентам з багатодітних сімей призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога;
* 50% плати за перебування та харчування дітей у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах, а сім'ї, середньомісячний сукупний дохід яких нижче гарантованого мінімуму у розрахунку на одну особу, звільняються від плати за перебування та харчування дітей у цих закладах (пункт 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1243-2002-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2002 року № 1243 "Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів"]);
* право на безоплатне здобуття позашкільної освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1841-14#n287 стаття 26 Закону України "Про позашкільну освіту"]);
* перевага в отриманні пільгового кредиту для здобуття дітьми вищої освіти ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/673-2018-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2018 року № 673 "Про затвердження Порядку пільгового кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти"]).
== Додаткові пільги ==
Матері, які народили п'ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною (при цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку).

Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 35 до 40 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1767-14#n41 абзац другий частини першої статті 5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]).
== Житлове забезпечення ==
Надання жилого приміщення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей; першочергове - багатодітні сім'ї ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]).

Отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення: позачергове – сім'ї, які мають 5 і більше дітей, та у разі народження у однієї жінки одночасно 3 і більше дітей; першочергове - одинокі матері й батьки, які мають трьох або чотирьох дітей, а також у разі народження у однієї жінки одночасно двох дітей ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3334-15#Text Закон України «Про житловий фонд соціального призначення»])
== Право на отримання щорічної додаткової відпустки ==
Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80/paran214#n214 стаття 19 Закону України «Про відпустки»]).
== Почесне звання України "Мати-героїня" ==
Почесне звання України "Мати-героїня" присвоюється жінкам, які народили та виховали до восьмирічного віку п'ятьох і більше дітей, у тому числі дітей, усиновлених у встановленому законодавством порядку, враховуючи вагомий особистий внесок у виховання дітей у сім'ї, створення сприятливих умов для здобуття дітьми освіти, розвитку їх творчих здібностей, формування високих духовних і моральних якостей (пункт 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/476/2001#Text Положення про почесні звання України, затвердженого Указом Президента України від 29 червня 2001 року № 476]).
== Див. також ==
* [[Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]]
* [[Кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія: Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Порядок розірвання трудового договору

2024-10-18T09:13:16Z

Olha.zhyla: розміщено назву Порядку

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року "Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:

◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:

◆ допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

◆ норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]
|}

==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Порядок [[розірвання трудового договору з ініціативи працівника]] залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на невизначений строк чи строковий договір [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)].
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;

12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

13) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України;

14) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

15) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП України.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 статті 40 КЗпП України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173 КЗпП України), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. 
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання''' роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. 
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою статті 43 КЗпП України. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. 
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення '''у письмовій формі в 3-денний строк''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) '''дав згоду на розірвання трудового договору'''. 
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
|}
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). 
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

'''ВАЖЛИВО! У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів'''
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 431 КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;;
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна роботодавця]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
#звільнення домашнього працівника.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]. 
Якщо роботодавець, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком ==

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#n10 Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком] визначає механізм розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) (далі - роботодавець) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі, коли на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), і у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону.

2. Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:

довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;

повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою);

медичним висновком про неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я;

медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.

3. На підставі одного з документів, передбачених пунктом 2 цього Порядку, роботодавець зобов’язаний вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку за наявності відповідних вакансій або у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.

У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу роботодавець отримує від профспілкової організації (профспілкового представника) згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я (крім випадків звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, або відсутності на підприємстві, в установі, організації первинної профспілкової організації).

Виявлена невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі його відмови від переведення на іншу роботу або відсутності відповідних вакансій для його переведення може бути підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника за ініціативою роботодавця згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України чи пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”.

4. Непрацююча особа, яка має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону, звільнена не раніше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, за ініціативою роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України чи пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”, подає до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи заяву про призначення пенсії, до якої додається копія документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України чи пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”, та інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 7 частини першої статті 115 Закону та статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.

==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати (Частина перша статті 116 КЗпП України).
{| class="wikitable"
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
|}
==Вихідна допомога при звільненні працівника==
При припиненні трудового договору на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 та пункті 6 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП] (через незалежні від працівника причини), працівникові виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі, не меншому середнього місячного заробітку. 
У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат. 
Внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
{| class="wikitable"
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають комісії по трудових спорах та суди (КТС).
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
|}
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Порядок розірвання трудового договору

2024-10-01T10:03:38Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП)]
* Постанова Кабінету Міністрів України "Про [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року "Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:

◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:

◆ допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

◆ норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]
|}

==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на невизначений строк чи строковий договір [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)]:
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника]];
#[[Розірвання трудового договору з ініціативи працівника|розірвання строкового трудового договору з ініціативи працівника]].
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;

12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

13) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України;

14) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

15) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених частиною другою статті 142 КЗпП України.

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 статті 40 КЗпП України, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої статті 40 КЗпП України), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої статті 40 КЗпП України ). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 КЗпП України не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої статті 40 КЗпП України.

Особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 КЗпП України не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.

==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173 КЗпП України), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. 
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання''' роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. 
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою статті 43 КЗпП України. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. 
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення '''у письмовій формі в 3-денний строк''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) '''дав згоду на розірвання трудового договору'''. 
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
|}
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). 
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

'''ВАЖЛИВО! У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів'''
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 431 КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;;
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна роботодавця]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
#звільнення домашнього працівника.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]. 
Якщо роботодавець, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком ==

1. Цей Порядок визначає механізм розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) (далі - роботодавець) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі, коли на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), і у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону.

2. Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:

довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;

повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою);

медичним висновком про неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я;

медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.

3. На підставі одного з документів, передбачених пунктом 2 цього Порядку, роботодавець зобов’язаний вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку за наявності відповідних вакансій або у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.

У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу роботодавець отримує від профспілкової організації (профспілкового представника) згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я (крім випадків звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, або відсутності на підприємстві, в установі, організації первинної профспілкової організації).

Виявлена невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі його відмови від переведення на іншу роботу або відсутності відповідних вакансій для його переведення може бути підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника за ініціативою роботодавця згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України чи пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”.

4. Непрацююча особа, яка має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону, звільнена не раніше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, за ініціативою роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України чи пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”, подає до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи заяву про призначення пенсії, до якої додається копія документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України чи пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”, та інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 7 частини першої статті 115 Закону та статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.

==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати (Частина перша статті 116 КЗпП України).
{| class="wikitable"
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
|}
==Вихідна допомога при звільненні працівника==
При припиненні трудового договору на підставах, зазначених у пункті 6 статті 36, пунктах 1, 2, 6 частини першої статті 40 та пункті 6 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП] (через незалежні від працівника причини), працівникові виплачується [[Вихідна допомога працівнику у разі його звільнення|вихідна допомога]] у розмірі, не меншому середнього місячного заробітку. 
У разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат. 
Внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38, 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КзПП]) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
{| class="wikitable"
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають комісії по трудових спорах та суди (КТС).
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
|}
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-08-05T12:58:54Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#n8 Указ Президента України від 7 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
== Загальні положення ==
Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]). Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»] (далі - Закон).

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#Text Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

'''Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 83 Положення] військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:'''

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

'''Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358 пункту 82 Положення]:'''

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

'''Також призначення військовослужбовців на посади здійснюється:'''

* у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
* у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
* у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
* у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
* у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
* у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].

'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону]''' '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.
== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

* для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців; ♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;

{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

* для осіб рядового складу - 3 роки;
* для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
* для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Строки військової служби та звільнення з військової служби

2024-07-24T10:44:57Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження "Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Основні поняття ==
'''Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів''' є обов'язком громадян України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2065.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 65 Конституції України]).

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац четвертий частини першої ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%3B Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Особливий період''' - особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; (абзац п'ятий частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%3B Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Демобілізація''' - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (абзац шостий частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).
== Строки військової служби ==
=== Строки базової військової служби ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
* в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка''';'''
* під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
=== Строки служби за контрактом ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
* ''для осіб рядового складу - 3 роки;''
* ''для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;''
* ''для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;''
* для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років.
'''Для осіб офіцерського складу з числа:'''
* ''військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:''
# спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;
# іншими спеціальностями - 5 років;
* ''громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;''
* ''для інших громадян - від 1 до 5 років.''
'''Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини'''

строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до ч. 2 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"].

'''Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'''

які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті.

Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).

'''Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:'''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - '''на 3 роки''';''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - '''на строк від 3 до 5 років''';''
* ''для осіб офіцерського складу - '''на строк від 5 до 10 років'''.''
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 2 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

'''Зверніть увагу!''' '''Під час дії особливого періоду''' для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 1 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
=== Строки служби за призовом ===
'''Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні''':
* ''для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.''
'''Під час дії особливого періоду:'''

1) '''для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", ""д", "е", "є", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* до ''дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;''
2) '''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
3) '''в особливий період (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''' військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".]

'''''Звертаємо увагу!!!''' До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.''
== Звільнення з військової служби ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
# '''У запас''' - якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
# '''У відставку''' - якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
=== '''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
# за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
'''''Зверніть увагу!'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 "Про загальну мобілізацію"], та дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], військовослужбовці строкової військової служби, '''''строк військової служби яких''''', встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною першою статті 23 цього Закону], '''''закінчився під час дії воєнного стану''''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 дев'ятої статті 23 цього Закону], як виняток, '''''звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України'''''. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
# через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
# у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
# у зв’язку з припиненням громадянства України.
=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):''' ====
* у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
==== ''' Під час дії воєнного стану:''' ====

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

=== '''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років.

'''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

=== '''Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* за власним бажанням;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

* ґ) через службову невідповідність;
* д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

==== '''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану::''' ====
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
== Строки взяття на військовий облік, осіб звільнених із військової служби ==
Взяття на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів здійснюється у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в семиденний строк стати на військовий облік.
== Дивись також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Пільги учасникам бойових дій щодо сплати податків та зборів

2024-07-24T10:10:48Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
{| class="wikitable"
|+
!У зв’язку з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, Верховна Рада України постановляє:1. Підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) доповнити пунктом 69 такого змісту:
Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії або акцизного складу, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов’язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії або акцизні склади, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
|}
== Податок на дохід фізичних осіб (далі – ПДФО) ==
Учасники АТО отримують пільги при оподаткуванні ПДФО щодо наступних видів доходів:
=== Пільги зі сплати судового збору ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
* позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
=== Щорічна разова грошова допомога ===
Відповідно до підпункту «з» пункту 165.1.1 статті 165 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України], від оподаткування звільняється сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
15.04.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" , яким внесено зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та Закону України "Про жертви нацистських переслідувань". Відповідно до нововведень щорічна разова грошова виплата до 5 травня змінюється на '''виплату до Дня Незалежності.'''

Разова грошова виплата виплачуватиметься щороку до Дня Незалежності України у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України

'''Див. додатково [[Виплата щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України]]'''
=== Благодійна допомога ===
Відповідно до пп. «а» п. п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, в порядку, визначеному Законом України від 05 липня 2012 року №5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» на користь:
* учасників бойових дій - військовослужбовців (резервістів, військовозобов’язаних) та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, поліцейських та працівників Національної поліції України, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; працівників підприємств, установ, організацій, які залучаються (залучалися) та беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, у забезпеченні здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у порядку, встановленому законодавством, або на користь членів сімей таких учасників бойових дій, які під час участі в антитерористичній операції, участі в забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, отриманих під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, чи визнані безвісно відсутніми в установленому порядку
* учасників масових акцій громадського протесту в Україні, які зазнали поранення контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21 листопада 2013 року до 28 лютого 2014 року, а також 02 травня 2014 року в місті Одесі, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли внаслідок отриманих у цей період поранень, контузії чи іншого ушкодження здоров’я або визнані безвісно відсутніми в установленому порядку;
* фізичних осіб, які мешкають (мешкали) на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, та/або вимушено покинули місце проживання у зв’язку з проведенням антитерористичної операції в таких населених пунктах;
* фізичних осіб, які мешкали на території Автономної Республіки Крим та вимушено покинули місце проживання у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, визначеної Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
=== Пенсії ===
Відповідно до пп."е" пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
== Військовий збір ==
Що стосується сплати військового збору, то Податковим кодексом України передбачено звільнення від оподаткування цим збором доходів у вигляді грошового забезпечення на час безпосередньої участі особи в антитерористичній операції (''підпункту 1.7 пункту 16''-1 ''підрозділу 10 розділу ХХ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]'').
Наприклад: Особі, яка перебуває у зоні АТО виплачують грошове забезпечення. На період перебування такої особи у зоні антитерористичної операції вся сума грошового забезпечення не підлягає оподаткуванню військовим збором.
Період безпосередньої участі в АТО, може підтверджуватися:
# довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;
# витягами із наказів командира військової частини про вибуття для виконання завдань антитерористичної операції та прибуття після їх виконання.
# витягами із наказів (по стройовій частині) першого заступника керівника Антитерористичного центру (командира сектору) про прибуття для виконання завдань антитерористичної операції та вибуття до місця постійної дислокації.
# витягами із наказів керівника, (першого заступника, заступника керівника) Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції;
# витягами з наказів ГУМВС, УМВС України в областях, місті Києві, на транспорті, вищих навчальних закладів про відрядження до АТО тощо.
== Оподаткування доходів учасників АТО у вигляді банківських процентів ==
Згідно з п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 ПКУ) ,доходи у вигляді виграшів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Термін «пасивні доходи» означає, зокрема, доходи у вигляді процентів на депозитний (вкладний) банківський рахунок. Відповідно до внесених змін до п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 ПКУ ставка податку для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді процентів, становить 18 відсотків. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ). Особливостей стосовно оподаткування даних доходів для окремих категорій платників не встановлено. Враховуючи викладене вище, доходи фізичної особи, що має статус учасника бойових дій, у вигляді процентів, які нараховані на суму вкладного (депозитного) банківського рахунка, включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
== Оподаткування заробітної плати ==
Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”] встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства. Відповідно до п. 7.3 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] будь-які питання оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, де визначено перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п. 164.2 ст. 164 ПКУ) та доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (ст. 165 ПКУ). Також ст. 169 ПКУ встановлено порядок надання податкової соціальної пільги, її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу. Отже, положеннями розділу IV Податкового кодексу України не встановлено повного звільнення від сплати податку на доходи фізичних осіб жодної категорії платників незалежно від соціального статусу, майнового стану тощо. Також п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ. Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку, звільняється від оподаткування ПДФО та військовим збором. А дохід у вигляді заробітної плати учасникам АТО, що отримали статус учасника бойових дій, оподатковується ПДФО та військовим збором відповідно до норм Податкового кодексу України.
== Земельний податок ==
Від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]. Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених статтею 281 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
 
== Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. ==
Що стосується місцевих податків, то місцевими радами можуть надаватися пільги щодо їх сплати. Відповідно до пп. 266.4.2. п. 266.4 ст. 266 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України], сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування.

Крім того, підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]).

Для отримання інформації щодо права на користування додатковими пільгами зі сплати податку, які встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, особи мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації).
== Податок на додану вартість ==
Також, положенням Податкового кодексу встановлено, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України шоломів, бронежилетів та інших спецзасобів захисту, оптичних приладів для зброї, а також ліків і медикаментів, призначених для учасників АТО, чиє здоров'я було порушене (п. 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України).
== Пільги для мобілізованих фізичних осіб – підприємців ==
Фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність - призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку. Якщо зазначені особи мають найманих працівників і на строк своєї військової служби уповноважують іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, то обов'язок з нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб з таких виплат на строк військової служби самозайнятої особи несе ця уповноважена особа. Податок на доходи фізичних осіб, що був нарахований та утриманий уповноваженою особою з таких виплат фізичним особам, сплачується до бюджету демобілізованою самозайнятою особою протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Податкова звітність про суми податку, нарахованого та утриманого протягом строку військової служби самозайнятої особи уповноваженою особою з найманих працівників, подається демобілізованою самозайнятою особою, без нарахування штрафних і фінансових санкцій.
== Єдиний внесок, мобілізація ==
Самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до розділу IV Податкового кодексу України, а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України (п. 25 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України). Підставою для такого звільнення є заява фізичної особи - підприємця та копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, із зазначенням даних про призов такої особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які подаються до органу ДФС фізичною особою - підприємцем протягом 10 днів після її демобілізації.

Якщо демобілізована самозайнята особа перебуває на лікуванні (реабілітації) у зв’язку з виконанням обов’язків під час мобілізації, на особливий період, заява і копія військового квитка або копія іншого документа, виданого відповідним державним органом, подаються протягом 10 днів після закінчення її лікування (реабілітації). Якщо платник єдиного внеску має найманих працівників і на строк своєї військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, уповноважує іншу особу на виплату найманим працівникам заробітної плати та/або інших доходів, його зобов'язання здійснює така уповноважена особа. Єдиний внесок, що був нарахований уповноваженою особою з таких виплат, сплачується до бюджету демобілізованою фізичною особою - підприємцем протягом 180 календарних днів з першого дня її демобілізації без нарахування штрафних і фінансових санкцій. При цьому демобілізована фізична особа - підприємець у заяві зазначає дані про нарахований єдиний внесок на суму таких виплат уповноваженою особою протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця.
== Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи ==
Звітність про нарахований єдиний внесок протягом строку військової служби фізичної особи - підприємця уповноваженою особою на суми виплат найманим працівникам та іншим особам подається демобілізованою фізичною особою - підприємцем без нарахування штрафних і фінансових санкцій. Для платників єдиного внеску призваних на військову службу під час мобілізації або залучених до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь строк їхньої військової служби зупиняється застосування норм статті 25 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2464-17 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] в якій передбачені заходи впливу та стягнення.
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]

Строки військової служби та звільнення з військової служби

2024-06-14T08:13:41Z

Olha.zhyla: Строки військової служби

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3543-12 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указ Президента України від 29 грудня 2021 року № 687 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/413-2013-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 "Про затвердження "Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу"]
== Основні поняття ==
'''Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів''' є обов'язком громадян України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2065.,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. ст. 65 Конституції України]).

'''Мобілізація''' - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абзац четвертий частини першої ст.1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BC%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%2D%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2,%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%3B Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Особливий період''' - особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; (абзац п'ятий частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text:~:text=%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%2D%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D1%96%D0%B9%3B Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).

'''Демобілізація''' - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу (абзац шостий частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n15 ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"]).
== Строки військової служби ==
=== Строки базової військової служби ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] строки базової військової служби в календарному обчисленні встановлюються:
* в мирний час, в особливий період (крім періоду дії воєнного стану) - до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка''';'''
* під час дії воєнного стану - до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців - фахова підготовка.
=== Строки служби за контрактом ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 ст. 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом та призначаються на посади, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:
* ''для осіб рядового складу - 3 роки;''
* ''для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;''
* ''для курсантів закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у закладі фахової передвищої військової освіти, вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти;''
* для військовослужбовців, які закінчили заклади фахової передвищої військової освіти, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та здобули рівень фахової передвищої військової освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, - 5 років.
'''Для осіб офіцерського складу з числа:'''
* ''військовослужбовців, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу та оволоділи:''
# спеціальностями льотного складу авіації - 10 років;
# іншими спеціальностями - 5 років;
* ''громадян, яким первинне військове звання присвоєно після проходження повного курсу військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу або в порядку атестування осіб до присвоєння первинних військових звань офіцерського складу запасу, - від 2 до 5 років;''
* ''для інших громадян - від 1 до 5 років.''
'''Для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період та призначаються на посади, крім осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини'''

строки військової служби в календарному обчисленні встановлюються відповідно до ч. 2 ст. 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2023.,%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"].

'''Для військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період'''

які під час дії особливого періоду вислужили не менше двох місяців, осіб, звільнених з військової служби під час дії особливого періоду, які приймаються на військову службу за контрактом в особливий період (крім періоду дії воєнного стану), строк військової служби в календарному обчисленні встановлюється один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. Строк проходження військової служби для таких військовослужбовців може бути продовжено за новими контрактами на один рік або на строки, визначені частиною четвертою цієї статті. У разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію дія таких контрактів припиняється достроково.

Під час дії воєнного стану для осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, та військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період строк військової служби може встановлюватися на час до оголошення рішення про демобілізацію або на строки, визначені частиною другою цієї статті.

Під час дії воєнного стану для осіб (крім осіб офіцерського складу), які приймаються на військову службу за контрактом, із числа громадян віком від 18 до 25 років, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану для громадян України, які здобули медичну та/або психологічну освіту та які приймаються на військову службу за контрактом на посади за медичними, психологічними напрямами діяльності, строк військової служби встановлюється один рік.

Під час дії воєнного стану громадяни, які прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з листом (письмовою згодою) від командира військової частини, приймаються на військову службу за контрактом та після проходження відповідної підготовки (у разі необхідності) направляються для подальшого проходження служби до військової частини, зазначеної у листі (письмовій згоді).

'''Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:'''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - '''на 3 роки''';''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського і старшинського складу, - '''на строк від 3 до 5 років''';''
* ''для осіб офіцерського складу - '''на строк від 5 до 10 років'''.''
Для осіб офіцерського складу, які мають право на пенсію за вислугу років, за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 2 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

'''Зверніть увагу!''' '''Під час дії особливого періоду''' для військовослужбовців за їх бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено '''на строк від 1 до 10 років''', але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
=== Строки служби за призовом ===
'''Для громадян України, які призвані на військову службу, встановлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні''':
* ''для осіб офіцерського складу, які проходять військову службу за призовом, - до 18 місяців;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - до строків, визначених рішенням Президента України, у тому числі у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації;''
* ''для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, - на строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України.''
'''Під час дії особливого періоду:'''

1) '''для військовослужбовців, у яких закінчився строк військової служби, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], крім військовослужбовців базової військової служби, військова служба продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", "ґ", "д", "е", "є", "ж", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктами "б", "в", "г", ""д", "е", "є", "з", "и" частини третьої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] ;''
* до ''дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;''
2) '''для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:'''
* ''на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п’ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу];''
* ''до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України.''
3) '''в особливий період (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану)''' військова служба для військовослужбовців, строк контракту яких закінчився, може бути продовжена за новими контрактами на строки, визначені частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".]

'''''Звертаємо увагу!!!''' До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.''
== Звільнення з військової служби ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:
# '''У запас''' - якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби або під час дії воєнного стану визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
# '''У відставку''' - якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
=== '''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби - у строки, визначені Указом Президента України;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
# за сімейними обставинами - у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
'''''Зверніть увагу!'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n807 пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"] під час проведення загальної мобілізації, оголошеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 65/2022 "Про загальну мобілізацію"], та дії воєнного стану, введеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"], військовослужбовці строкової військової служби, '''''строк військової служби яких''''', встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною першою статті 23 цього Закону], '''''закінчився під час дії воєнного стану''''' та військову службу яких продовжено понад встановлені строки відповідно до частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 дев'ятої статті 23 цього Закону], як виняток, '''''звільняються з військової служби в запас у строки, визначені Указом Президента України'''''. Такі особи не можуть бути призвані на військову службу під час мобілізації протягом 12 місяців з дня звільнення з військової служби в запас, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу.

=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:''' ===
# у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
# за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
# через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
# у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
# у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
# у зв’язку з припиненням громадянства України.
=== '''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' Під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану):''' ====
* у строки, визначені Указом Президента України (у строки, визначені рішенням Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, - для військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період);
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.
==== ''' Під час дії воєнного стану:''' ====

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.

=== '''Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або обмежену придатність до військової служби, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням військовослужбовця);
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із встановленням за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають установленим законодавством вимогам для зайняття посади;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації та небажанням продовжувати військову службу за новим контрактом військовослужбовцями, які проходили військову службу за контрактом, укладеним на умовах, передбачених абзацом другим частини третьої статті 23 цього Закону;
* у зв’язку з припиненням громадянства України;
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* у зв’язку із закінченням строку контракту;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, за винятком випадків, визначених положеннями про проходження громадянами України військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку з встановленням невідповідності військовослужбовця вимогам проходження військової служби, визначеним частиною шостою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020%2D2,%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2026%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83. статті 20-2 цього Закону], чи визнанням його таким, що не пройшов випробування, встановлене частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2021%2D2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8,%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%2021%2D2%20%D1%96%D0%B7%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE статті 21-2 цього Закону];;
* які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, але не пізніше трьох місяців з дня набуття такого права, а тих, хто на час набуття права на звільнення зі служби виконують завдання в інтересах оборони України під час дії особливого періоду, беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України, - протягом трьох місяців з дня завершення виконання таких завдань;
* які проходять військову службу за контрактом, дію якого продовжено понад встановлені строки на період до закінчення особливого періоду або до оголошення демобілізації, та які вислужили не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду. Звільнення з військової служби військовослужбовців, які набули право на звільнення зі служби за цією підставою (за бажанням військовослужбовців), здійснюється у строки, визначені в абзаці другому підпункту "й" цього пункту цієї частини;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
* у зв’язку з відкликанням мандата на право здійснення військової капеланської діяльності;
* за угодою сторін - у разі набуття військовослужбовцем права на пенсію за вислугу років.

'''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану:'''

* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку або про непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
# у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;
# у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
# якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідний (повнорідний, неповнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

* за власним бажанням (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах України).

=== '''Військовослужбовці, які проходять кадрову військову службу, звільняються з військової служби на підставах:''' ===
==== ''' У мирний час:''' ====

* за власним бажанням;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* через службову невідповідність;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* у зв’язку із припиненням громадянства України;
* у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;

==== '''під час дії особливого періоду (крім періодів проведення мобілізації та дії воєнного стану):''' ====

* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час або обмежену придатність у воєнний час;
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі;
* через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

# військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років;
# виховання матір’ю (батьком) - військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей віком до 18 років, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);
# утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
# наявність дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
# необхідність здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи; необхідність здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
# наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років;
# виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
# військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
# один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

* ґ) через службову невідповідність;
* д) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади;
* є) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням, яким військовослужбовця притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
* ж) у зв’язку з неможливістю призначення на іншу посаду у разі прямого підпорядкування близькій особі;
* з) у зв’язку із застосуванням заборони, передбаченої частинами третьою або четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади";
* и) у зв’язку з набранням законної сили судовим рішенням про визнання активів військовослужбовця чи активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави.

==== '''під час проведення мобілізації та дії воєнного стану::''' ====
* за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі.
== Строки взяття на військовий облік, осіб звільнених із військової служби ==
Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані '''у п’ятиденний строк''' прибути до районних (міських) військових комісаріатів (військовозобов’язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України) для взяття на військовий облік.
== Дивись також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
[[Категорія: Військова служба]]
[[Категорія: Ветерани війни та учасники АТО]]

Підстави та порядок припинення трудового договору

2024-06-12T09:31:27Z

Olha.zhyla:

Підстави та порядок припинення трудового договору

2024-05-09T06:47:10Z

Olha.zhyla:

Порядок приватизації державного та комунального майна

2024-05-02T11:26:09Z

Olha.zhyla: зміна законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продаж"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2023-п#n296 Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2023 року № 183 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об’єктів великої приватизаціїі"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/134-2021-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 134 "Деякі питання залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/183-2023-п#n296 Наказ Фонду державного майна України від 10 березня 2023 року № 470 "Про затвердження Порядку надання переможцем електронного аукціону з продажу об’єкта великої приватизації коментарів та пропозицій до проєкту договору купівлі-продажу"]
== Загальні положення ==
'''Приватизація державного або комунального майна''' (далі - приватизація) - платне відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»] (далі - Закон) можуть бути покупцями.

До об’єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об’єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Законом] та іншими законами України.

'''Не підлягає приватизації майно казенних підприємств: '''
* об'єкти, необхідні для виконання державою її функцій щодо забезпечення обороноздатності країни;
* об'єкти права власності народу України;
* майно, яке становить матеріальну основу суверенітету України.
Вичерпний перелік заборонених для приватизації об'єктів наведено в статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону.]
== Класифікація об’єктів приватизації ==
З метою раціонального та ефективного застосування способів приватизації об’єкти приватизації поділяються на об’єкти малої приватизації та об’єкти великої приватизації.

'''''Об’єкти малої приватизації''''' — це підприємства та майно, '''вартість яких не перевищує 250 млн грн.''' Мала приватизація відбувається через державну систему електронних торгів [https://prozorro.sale/ ProZorro.Продажі.]

До '''''об’єктів великої приватизації''''' належать об’єкти державної або комунальної власності (єдині майнові комплекси державних підприємств та пакети акцій (часток) суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі), вартість активів яких згідно з даними фінансової звітності за останній звітний рік '''перевищує 250 мільйонів гривень.'''
== Порядок продажу об’єктів малої приватизації ==
Порядок продажу об’єктів малої приватизації затверджений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/432-2018-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 432.]
* '''''Затвердження Переліку об’єктів приватизації.'''''
Перелік об’єктів державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються [http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-privatization-objects.html Фондом державного майна України.] Перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, ухвалюється місцевою радою. Включення нових об’єктів до цього переліку здійснюється шляхом ухвалення окремого рішення щодо кожного об’єкта комунальної власності.
* '''''Публікація переліку об’єктів приватизації'''''
Оприлюднення інформації про прийняття рішення про приватизацію об’єктів здійснюється протягом '''5 робочих днів''' з дня видання державним органом приватизації наказу або ухвалення рішення місцевою радою на їхніх офіційних веб-сайтах та у системі ProZorro.Продажі (ЕТС).
* '''''Створення аукціонної комісії'''''
Для продажу об’єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом '''10 робочих днів''' з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входять '''не менш як п’ять осіб''' (частина четверта статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону]).
* '''''Затвердження умов аукціону по кожному об’єкту приватизації'''''
Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
* '''''Оголошення інформаційного повідомлення'''''
Після затвердження умов продажу органи приватизації не пізніш як через '''10 робочих днів''' публікують інформаційне повідомлення про приватизацію об’єкта малої приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України або на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та в електронній торговій системі.
* '''''Проведення аукціону через ProZorro.Продажі'''''
Аукціони з продажу об’єктів малої приватизації проводяться не раніше ніж через 20 днів, але не пізніше 35 днів після опублікування інформаційного повідомлення (частина п'ята статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text Закону]).
* '''''Підписання договору з переможцем'''''
Протокол про результати електронного аукціону формується та оприлюднюється електронною торговою системою автоматично в день завершення аукціону в електронній формі. У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, електронною торговою системою автоматично формується та оприлюднюється новий протокол аукціону. Переможець аукціону, який відмовився від підписання протоколу аукціону або договору купівлі-продажу, позбавляється права на участь у подальших аукціонах з продажу того самого об’єкта.
== Порядок продажу об’єктів великої приватизації ==
Порядок та умови продажу об’єктів великої приватизації державної власності затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/386-2018-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 р. № 386]. Особливості продажу об’єктів великої приватизації, що перебувають у комунальній власності, можуть бути встановлені рішенням відповідної місцевої ради.

Підготовка до приватизації та продаж об’єктів великої приватизації здійснюються із залученням на конкурсних засадах радників відповідно до Порядку залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності, завтердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/134-2021-%D0%BF#n12 постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2021 р. № 134 "Деякі питання залучення радників у процесі приватизації об’єктів державної власності"]. У випадках, якщо у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, підготовка до приватизації (продажу) об’єктів великої приватизації здійснюється без залучення радників.
* '''''Створення аукціонної комісії'''''
Для продажу об’єктів приватизації державними органами приватизації протягом '''10 робочих днів''' з дня прийняття рішення про приватизацію об’єкта приватизації утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулюється положенням, що затверджується Фондом державного майна.
* '''''Розроблення та затвердження умов продажу об’єкта приватизації'''''
Протягом '''5 робочих днів''' з дня отримання рекомендацій державного органу приватизації, звіту радника (у разі залучення) аукціонна комісія проводить засідання, на якому розробляє умови продажу об’єкта приватизації. Протоколи засідань аукціонної комісії надсилаються на затвердження державному органу приватизації. На підставі протоколу аукціонної комісії державний орган приватизації готує проект рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації, який вноситься на розгляд Кабінету Міністрів України.
* '''''Оголошення інформаційного повідомлення'''''
Після набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації аукціонна комісія проводить засідання, на якому розробляє проект інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та надсилає його на затвердження державному органу приватизації.

Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації та підсумки продажу об’єктів приватизації затверджується державним органом приватизації і публікується у додатку до Державного інформаційного бюлетеня про приватизацію - газеті "[http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/docs-list/press-publications-newspaper.html Відомості приватизації]" та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду державного майна. Інформаційне повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації публікується не пізніше ніж через '''10 робочих днів''' після набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження умов продажу об’єкта приватизації.
* '''''Проведення аукціону'''''
Аукціон з продажу об’єктів великої приватизації проводиться організатором аукціону н'''е раніше ніж через 30 днів, але не пізніше 60 днів''' після опублікування інформаційного повідомлення про приватизацію об’єктів приватизації. Для участі в аукціоні потенційний покупець разом із заявою на участь в аукціоні подає до організатора аукціону інформацію та документи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2269-19#Text статтею 14 Закону.]
* '''''Підписання договору з переможцем'''''
У разі відмови переможця аукціону від підписання протоколу аукціону або від укладення договору купівлі-продажу, що підтверджується відповідним актом, такий учасник та його кінцевий бенефіціар позбавляються права на участь у подальших аукціонах з продажу цього об’єкта. Гарантійний внесок йому не повертається та підлягає перерахуванню до державного бюджету. Покупцеві, який придбав об’єкт приватизації та підписав договір купівлі-продажу, гарантійний внесок зараховується під час розрахунку за придбаний об’єкт приватизації.

== Корисні посилання ==

* [https://privatization.gov.ua/about-iniciacija-privatizacii/ Як ініціювати приватизацію (вебсайт Фонду державного майна України)]

[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Договір купівлі- продажу]]

Військово-транспортний обов’язок: вилучення транспортних засобів під час мобілізації

2024-05-01T10:37:32Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 «Про затвердження Положення про військово-транспортний обов’язок»]
== Загальна інформація ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»] на всій території України введено правовий режим воєнного стану.

За таких умов виникає необхідність забезпечити Збройних Сил України, інші військові формування необхідними транспортними засобами і технікою для виконання завдань із захисту держави.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/65/2022#Text пункту 3 статті 8 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію»] місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Військово-транспортний обов’язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n119 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]

Також, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#n371 статтею 21 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»] передбачено, що підприємства, установи та організації, зокрема зобов’язані надавати під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні та інші матеріально-технічні засоби Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту згідно з мобілізаційними планами з наступним відшкодуванням їх вартості в порядку, встановленому законом.

Територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України щокварталу подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відомості про реєстрацію (перереєстрацію), переобладнання та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період.

Порядок виконання військово-транспортного обов’язку для задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв’язку та Держспецтрансслужби на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положенням про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 року № 1921 (далі - Положення).]

Дія цього Положення не поширюється на дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, представництва іноземних та міжнародних організацій, іноземців та осіб без громадянства.

Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися підприємства, установи та організації у зв’язку з виконанням ними встановлених мобілізаційних завдань за наявності укладеного з Міноборони договору на виконання мобілізаційних завдань, а також за умови, що їх транспортні засоби і техніка задіяні у виробничому процесі виконання мобілізаційних завдань. Від передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації можуть звільнятися також підприємства, установи та організації, у яких є висока суспільна потреба, та банки державного сектору. При цьому перелік підприємств, установ та організацій, у яких є висока суспільна потреба, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міноборони.

== Підготовка транспортних засобів і техніки для передачі ==
Військово-транспортний обов’язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов’язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.(пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Перелік транспортних засобів і техніки, які можуть призначатися для задоволення потреб військових формувань на особливий період, визначається Міноборони.(пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).] Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов’язку відповідно до закону. (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням під час мобілізації встановлюються '''розпорядженнями''' місцевих держадміністрацій за поданням ТЦК та СП та доводяться до відома через відповідні ТЦК та СП до керівників підприємств, установ та організацій шляхом вручення відповідних '''часткових нарядів''' та громадян - власників транспортних засобів у разі введення правового режиму воєнного стану шляхом вручення '''часткових нарядів''' (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

Для [[Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля|державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортних засобів]] у територіальних органах з надання сервісних послуг МВС (крім транспортних засобів, власниками яких є громадяни), крім документів, необхідних для реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, представником підприємства, установи чи організації, транспортні засоби яких підлягають реєстрації (перереєстрації), зняттю з обліку, подається '''довідка''', форма якої визначається Міноборони, з відміткою керівника ТЦК та СП про постановку транспортного засобу на військовий облік або зняття з такого обліку.

Для забезпечення ведення ТЦК та СП та органами військового управління військового обліку транспортних засобів і техніки, органи Державної служби з безпеки на транспорті, інспекцій державного технічного нагляду місцевих держадміністрацій подають до ТЦК та СП інформацію про реєстрацію (перереєстрацію), зміну реєстраційних даних та зняття з обліку транспортних засобів і техніки на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць. Зазначена інформація подається щороку не пізніше 20 червня та 20 грудня або протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів ТЦК та СП.

Інформація про реєстрацію (перереєстрацію) та зняття з обліку транспортних засобів, які перебувають у власності підприємств, установ та організацій і можуть бути призначені для задоволення потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період, подається до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки територіальними органами з надання сервісних послуг МВС щокварталу та протягом п’яти робочих днів з дати надходження відповідних запитів від таких центрів.

Керівники підприємств, установ та організацій подають ТЦК та СП щороку до 20 червня та 20 грудня інформацію про наявність транспортних засобів і техніки, їх технічний стан, а також про громадян, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях на таких транспортних засобах і техніці, за формою згідно з додатком 1 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]

У разі зміни найменування підприємства, установи та організації або форми власності, відправки транспортних засобів і техніки в інші регіони або за межі території України на тривалий час, передачі права власності на транспортні засоби і техніку іншим юридичним особам або громадянам, в довгострокову оренду ([[Фінансовий лізинг автотранспорту. Визнання договору фінансового лізингу автотранспорту недійсним|лізинг]]), а також якщо транспортний засіб або техніка є предметом застави як виконання зобов’язання за [[Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання|договорами про надання кредиту]] та [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|гарантії]] перед банківською установою, та в інших випадках, коли унеможливлюється передача транспортних засобів і техніки військовим формуванням, керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані у семиденний строк повідомити про це ТЦК та СП, на військовому обліку яких перебувають транспортні засоби і техніка (пункт 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), ліквідації або банкрутства підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, місцеві держадміністрації (виконавчі органи сільських, селищних, міських рад) повідомляють про це ТЦК та СП з поданням пропозиції щодо покладення завдання з підготовки та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням на правонаступників або на інші підприємства, установи та організації, які розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Визначена техніка підлягають не частіше одного разу на рік, але не рідше трьох разів на п’ять років в мирний час перевірці їх мобілізаційної готовності представниками ТЦК та СП.

Перевірка мобілізаційної готовності транспортних засобів і техніки проводиться за окремими графіками та планами, що розробляються ТЦК та СП, погоджуються з місцевими держадміністраціями, затверджуються обласними територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та доводяться районними (міськими) ТЦК та СП до відома керівників підприємств, установ та організацій.

За результатами перевірки складається '''акт''' у чотирьох примірниках, один з яких подається місцевій держадміністрації, другий - підприємству, установі чи організації, транспортні засоби і техніка яких перевірялися, третій - ТЦК та СП, четвертий - військовій частині (підрозділу), установі чи організації військового формування, для яких призначені транспортні засоби і техніка, що перевірялися (пункт 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення).]
== Порядок передачі транспортних засобів ==
Керівники підприємств, установ та організацій забезпечують доставку і передачу військовим формуванням в установлені строки у визначених пунктах передачі транспортних засобів і техніки у технічно справному стані з відповідними реєстраційними документами та документами, що засвідчують їх технічний стан, а також укомплектованих запасними частинами, шанцевим інструментом і заправним інвентарем, відповідно вимогам, визначеним у додатку 2 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.] Доставка транспортних засобів і техніки до пунктів передачі, проведення підготовчих заходів для встановлення на них обладнання, дообладнання згідно з комплектацією, встановленою заводом-виробником, здійснюються силами і засобами підприємств, установ та організацій.

Для забезпечення доставки транспортних засобів і техніки до визначених пунктів передачі місцеві держадміністрації (органи місцевого самоврядування) за поданням ТЦК та СП створюють на нафтобазах, автозаправних станціях незалежно від форми власності незнижувальний запас пально-мастильних матеріалів у обсязі, достатньому для забезпечення заправки пальним встановленої кількості транспортних засобів і техніки.

Технічний стан транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, та їх обладнання повинні відповідати вимогам чинних в Україні правил, нормативів, стандартів і забезпечувати використання (експлуатацію) транспортних засобів і техніки за призначенням.

Залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним '''актом приймання-передачі''' за формою згідно з додатком 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]

Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником ТЦК та СП або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.

В акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).

За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.

Після взяття на облік в установленому порядку у відповідній військовій частині (підрозділі), установі та організації військових формувань прийнятих транспортних засобів і техніки проводиться їх відомча реєстрація із здійсненням обов’язкового технічного контролю (у разі відсутності документів, що підтверджують його здійснення).
== Повернення транспортних засобів і техніки залучених під час мобілізації ==
Повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через ТЦК та СП, які здійснили таке залучення.

Для повернення транспортних засобів і техніки керівники підприємств, установ та організацій, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, звертаються до ТЦК та СП за місцем їх залучення з відповідною '''заявою'''.

Строки та пункти повернення транспортних засобів і техніки визначаються ТЦК та СП за погодженням з місцевими держадміністраціями і доводяться до відома керівників підприємств, установ та організацій.

Командири (начальники) військових частин (підрозділів), керівники установ та організацій військових формувань під час повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки зобов’язані забезпечити:

# технічне обслуговування транспортних засобів і техніки та їх заправку пальним в обсягах, що дадуть змогу доставити транспортні засоби і техніку до пунктів повернення із залишком пального після повернення в обсягах, які були на момент передачі;
# здійснення (у разі потреби) визначення обсягу шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації;
# своєчасну доставку транспортних засобів і техніки у визначені пункти повернення.

Транспортні засоби і техніка повертаються з відповідними реєстраційними документами та державними номерними знаками.
== Визначення обсягу шкоди, у випадку її заподіяння, транспортним засобам і техніці залученим під час мобілізації ==
Обсяг шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається під час підготовки військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань транспортних засобів і техніки до повернення підприємствам, установам та організаціям та здійснюється суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, суб’єктом оціночної діяльності - органом державної влади та органом місцевого самоврядування або судовим експертом за результатами проведення оцінки майна у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, відповідно до встановлених стандартів та методик за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Про повернення транспортних засобів і техніки, залучених під час мобілізації, складається '''акт''' за формою згідно з додатками 6 і 7 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення.]. До акта про повернення транспортних засобів і техніки додається '''висновок експерта''' (експертне дослідження) або '''звіт про оцінку майна''' (акт оцінки майна). Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), складений за результатами її проведення, підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
== Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації ==
Право на компенсацію шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності, транспортні засоби і техніка яких залучалися для задоволення потреб військових формувань під час мобілізації.

Компенсація шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету протягом п’яти наступних бюджетних періодів після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки підприємствам, установам та організаціям.

Для отримання компенсації шкоди керівник підприємства, установи та організації, транспортні засоби і техніка яких залучалися під час мобілізації, після оголошення демобілізації та повернення транспортних засобів і техніки звертається до ТЦК та СП за місцем їх залучення із '''заявою''', до якої додаються акт приймання-передачі, акт про повернення під час демобілізації транспортних засобів і техніки і висновок експерта (експертне дослідження) або звіт про оцінку майна (акт оцінки майна).

У заяві зазначаються такі відомості про підприємство, установу та організацію:

# повне найменування;
# місцезнаходження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків;
# реквізити банківського рахунка.

ТЦК та СП розглядає заяву протягом 10 робочих днів з дати її подання.

У разі виникнення потреби в перевірці викладених у заяві фактів та з’ясуванні додаткових обставин заява розглядається протягом одного місяця з повідомленням про це заявнику.

За результатами розгляду заяви ТЦК та СП оформляє '''висновок''' про здійснення виплати для компенсації шкоди, завданої транспортному засобу або техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, за формою згідно з додатком 8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1921-2000-п#Text Положення,] який підписується керівником ТЦК та СП із зазначенням прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.

Зазначений висновок складається у трьох примірниках, один з яких передається заявникові, другий - територіальному органу Казначейства, а третій зберігається у ТЦК та СП.

Виплата компенсації шкоди здійснюється ТЦК та СП у порядку черговості оформлення висновків.

У разі коли внаслідок залучення під час мобілізації транспортний засіб або техніка були знищені, їх власнику відшкодовується майнова шкода, визначена за результатами незалежної оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, на дату проведення такої оцінки.

Визначення майнової шкоди здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, призначених для фінансування військових формувань, для задоволення потреб яких залучалися транспортні засоби і техніка.

Звіт про оцінку майна разом з документами, які підтверджують знищення транспортного засобу або техніки, військові формування надають власнику транспортного засобу і техніки.

Транспортні засоби і техніка, які були знищені внаслідок їх залучення під час мобілізації, підлягають списанню з балансового обліку підприємств, установ та організацій на підставі наданих військовими формуваннями документів, які підтверджують знищення таких транспортних засобів і техніки.

Спори, пов’язані з виплатою компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації, та відшкодування майнової шкоди за знищені транспортні засоби і техніку розв’язуються в судовому порядку.
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Допомога по тимчасовій непрацездатності

2024-04-23T08:18:19Z

Olha.zhyla: допомога з тимчасової непрацездатності

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440 "Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язані з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1005-01 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядок формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затверджений Наказом Міністерства охорони здоров’я України 01 червня 2021 року № 1066]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04 Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0589-08 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 09 квітня 2008 року №189 "Про затвердження Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Тимчасова непрацездатність особи''' відповідно до медичного висновку - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру, та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. Тимчасова непрацездатність обраховується в календарних днях (п.3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0728-21#n43 Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 червня 2021 року № 1066]).

'''Тимчасова непрацездатність може бути спричинена:'''
* фізичною нездатністю особи здійснювати трудову діяльність (хвороба, травма, вагітність та пологи тощо);
* неможливістю працювати у зв’язку із необхідністю здійснювати догляд за іншим членом сім’ї (хворою дитиною, хворим членом сім’ї, за дитиною до трьох років, за дитиною до досягнення трьох річного віку або дитиною з інвалідністю до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною);
* неможливістю працювати у зв’язку із настанням обставин, спричинених діями державних органів (карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби).
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1309 стаття 15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
{| class="wikitable"
| '''1''' || '''тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві'''|| Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом соціального страхування України застрахованим особам з інвалідністю, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].
|-
| '''2''' ||'''необхідності догляду за хворою дитиною'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.
Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

|-
| '''3''' || '''необхідності догляду за хворим членом сім’ї'''|| Допомога по непрацездатності по догляду за хворим членом сім’ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім’ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.
|-
| '''4''' || '''догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною'''|| Допомога по непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14/page Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"].
Допомога по непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім’ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням або творчій відпустці.
|-
| '''5''' ||'''обмежувальні протиепідемічні заходи, встановлені місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування'''|| Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана обмежувальними протиепідемічними заходами, встановленими місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
|-
|'''5-1'''
|'''перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України"'''
|Особам, які перебувають в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, крім медичних працівників та фахівців з реабілітації, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено страхові внески, незалежно від страхового стажу.
|-
| '''6''' ||'''тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу'''|| У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.
|-
| 7 ||'''надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я'''|| Допомога по тимчасовій непрацездатності у разі надання реабілітаційної допомоги з протезування та ортезування у стаціонарних умовах у реабілітаційних закладах, реабілітаційних відділеннях, підрозділах закладів охорони здоров’я надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування у такому стаціонарі (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу і у зворотному напрямку).
Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка доглядає за дитиною віком до 14 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається за весь період надання реабілітаційної допомоги, за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дитиною (з урахуванням часу на проїзд до реабілітаційного закладу і у зворотному напрямку).
|}
У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.
== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1333 стаття 16 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування"]):
* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
*за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), втрачають право на цю допомогу з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність ==
Тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності. Видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред'явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності.

Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обгрунтуванням тимчасової непрацездатності.

Листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів. За наявності показань для подальшого лікування іншим лікувально-профілактичним закладом видається новий листок непрацездатності (довідка) як продовження попереднього. Листок непрацездатності (довідка) в
амбулаторно-поліклінічних закладах видається лікуючим лікарем (фельдшером) переважно за місцем проживання чи роботи. У разі вибору особою лікуючого лікаря і лікувально-профілактичного закладу не за місцем проживання чи роботи документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність, видаються за наявності заяви-клопотання особи, погодженої з головним лікарем обраного лікувально-профілактичного закладу, або його заступником, засвідченої підписом та круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу.

У разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою "дублікат" на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не здійснювалась. Якщо до моменту чергової виплати заробітної плати непрацездатність ще продовжується, громадянину на його бажання видається листок непрацездатності, з зазначенням у графі "Заключні висновки", що він продовжує хворіти, та подальшим оформленням продовження листка непрацездатності.

Формування медичних висновків здійснюється тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем, про що робиться відповідний запис у Реєстрі медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності
== Експертиза тимчасової непрацездатності ==
Направлення хворого для огляду до МСЕК здійснюють ЛКК лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання або лікування при наявності стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у тому разі, коли хворий був звільнений від роботи протягом чотирьох місяців безперервно з дня настання тимчасової непрацездатності чи протягом п'яти місяців у зв'язку з одним і тим самим захворюванням або його ускладненнями за останні дванадцять місяців, а при захворюванні на туберкульоз - протягом десяти місяців з дня настання непрацездатності.
На МСЕК направляються особи з інвалідністю для переогляду в зв'язку із змінами в стані здоров'я, працюючі особи з інвалідністю - для зміни трудової рекомендації чи внесення доповнень до індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю тощо.

У разі визнання хворого особою з інвалідністю листок непрацездатності закривається днем надходження документів хворого на МСЕК, дата встановлення інвалідності обов'язково вказується у листку непрацездатності.

Особам, не визнаним особою з інвалідністю:
* у разі визнання їх працездатними термін тимчасової непрацездатності закінчується датою огляду в МСЕК;
* у разі визнання їх непрацездатними листок непрацездатності продовжується ЛКК лікувально-профілактичного закладу до відновлення працездатності або повторного направлення до МСЕК.
При відмові хворого від направлення до МСЕК або несвоєчасному прибутті його на експертизу без поважної причини, факт відмови або нез'явлення засвідчується відповідною позначкою про це в листку непрацездатності та в медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого. Відмова від направлення до МСЕК і нез'явлення без поважної причини на огляд МСЕК не є підставою для виписки хворого на роботу.
== Розмір надання допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
{| class="wikitable"
! Категорія осіб !! Страховий стаж !! Розмір (у %-х середньої заробітної плати або доходу)
|-
| застрахована особа || до 3 років
від 3 до 5 років

від 5 до 8 років

понад 8 років
|| 50
60

70

100
|-
| застраховані особи, віднесені до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| один з батьків або особа, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України || Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, віднесені до жертв нацистських переслідувань відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| донори, які мають право на пільгу, передбачену статтею 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#Text Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
| особи, реабілітовані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.]
|| Незалежно від страхового стажу || 100
|-
|}
Особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується '''у розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, за винятком медичних працівників, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу)''' незалежно від страхового стажу, та працівників і гіг-спеціалістів резидентів Дія Сіті, яким допомога по тимчасовій непрацездатності у таких випадках виплачується '''в розмірі заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачувалися страхові внески до Фонду''', незалежно від страхового стажу.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї) в розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім’ї), допомоги по вагітності та пологах в розрахунку на місяць, що виплачується працівникам та гіг-спеціалістам резидентів Дія Сіті, не повинна перевищувати розміру заробітної плати (доходу) таких осіб, з якого фактично сплачено (єдиний внесок).
== Див. також ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями

2024-04-15T08:34:57Z

Olha.zhyla: подання заяви

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Постанова Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 "Деякі питання соціального захисту осіб з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1234-17 Наказ Міністерства соціальної політики України від 26 травня 2017 року № 877 "Про затвердження Порядку оформлення без взяття на облік особових справ за місцем реєстрації фактичного місця проживання для забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, яких зареєстровано як внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0034-95 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 23 січня 1995 року № 13 "Про затвердження Переліку медичних показань на право одержання інвалідами автомобілів з ручним керуванням"]
== Хто має право на отримання автомобіля ==
Легковими автомобілями забезпечуються особи з інвалідністю, зокрема діти з інвалідністю, які мають право на їх отримання безоплатно або на пільгових умовах, є громадянами України і місце проживання яких зареєстровано в Україні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пункт 1 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок)].

Особи з інвалідністю, які проживають в установах соціального обслуговування на повному державному утриманні або перебувають у місцях позбавлення волі, автомобілями ''не забезпечуються''.
== Куди звернутися ==
Забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю за зареєстрованим місцем проживання здійснюється здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення обласних і Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій) (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Для отримання автомобіля особа з інвалідністю '''повинна перебувати на обліку''', [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1234-17 крім внутрішньо переміщених осіб], в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення для забезпечення спецавтотранспортом. Діти з інвалідністю беруться на облік після досягнення ними п'ятирічного віку.
== Перелік перелік необхідних документів для взяття на облік ==
# Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю береться на облік на підставі заяви, форма якої затверджується Мінсоцполітики. Заяви з необхідними документами приймаються від осіб з інвалідністю, законних представників недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю органами з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання у паперовій формі або в електронній формі через електронний кабінет особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (у разі наявності технічної можливості). Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання. Заяви з необхідними документами приймаються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг виключно з формуванням електронної справи. Заяви з необхідними документами (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються відповідному органу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю не рідше ніж раз на два тижні. До заяви додаються: копія довідки МСЕК про групу та причину інвалідності (у разі відсутності технічної можливості отримання відповідної інформації з банку даних), для дітей з інвалідністю - копія медичного висновку, виданого лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я; паспорт громадянина України (для особи з інвалідністю, законного представника недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю), який після перевірки паспортних даних, зазначених у заяві, повертається заявнику; відомості, що містяться у свідоцтві про народження (для дитини з інвалідністю), шляхом отримання інформації про державну реєстрацію народження дитини з Державного реєстру актів цивільного стану громадян або копія свідоцтва про народження дитини у разі відсутності зазначеної інформації у такому Реєстрі; копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не подається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України) (у разі відсутності технічної можливості отримання відповідної інформації з банку даних). Якщо наявна технічна можливість отримати відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків з банку даних, такий документ до заяви не додається, а відповідні відомості отримуються шляхом надсилання інформаційного запиту до інформаційних систем ДПС; витяг з реєстру територіальної громади (роздруковується посадовою особою органу з питань соціального захисту населення), що підтверджує відомості про місце проживання (перебування) особи або інформацію про відсутність таких відомостей про члена сім’ї, іншої особи, яким передається право користування автомобілем; для осіб з інвалідністю I, II і III групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, - копія посвідчення про належність до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок дії зазначених факторів, та медична довідка визначеного органами охорони здоров’я зразка щодо спроможності особи з інвалідністю керувати автомобілем (для осіб з інвалідністю I і II групи, які забезпечуються автомобілями безоплатно); для осіб з інвалідністю від загального захворювання або захворювання, отриманого під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формувань, з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни, - довідка, видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки (далі - центр комплектування), інші документи (копія військового квитка або партизанського квитка), що підтверджують таку участь (видається центром комплектування на запит структурного підрозділу з питань соціального захисту населення чи органу з питань соціального захисту населення), посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни; для осіб з інвалідністю внаслідок нещасного випадку - копія акта про нещасний випадок на виробництві або акта розслідування професійного захворювання; для недієздатних осіб з інвалідністю - копія рішення суду про визнання особи з інвалідністю недієздатною та копія рішення (розпорядження) про встановлення над нею опіки; для малолітніх і неповнолітніх дітей з інвалідністю, позбавлених батьківського піклування, - копія рішення (розпорядження) про встановлення опіки та піклування. Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами виконавчого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяву про взяття на облік. Протягом трьох робочих днів після надходження до органу з питань соціального захисту населення заяви з необхідними документами особі з інвалідністю надається направлення до закладу охорони здоров’я для проходження медичного огляду та направлення на МСЕК. Після проходження особою з інвалідністю медичного огляду заклад охорони здоров’я протягом п’яти робочих днів надсилає до облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК направлення (форма № 088/о), витяг з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та в обов’язковому порядку повідомляє про це орган з питань соціального захисту населення, який видав направлення для проходження медичного огляду. Після надходження повідомлення закладу охорони здоров’я орган з питань соціального захисту населення надсилає документи особи з інвалідністю разом із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення. '''Незалежно від медичних показань мають право на забезпечення автомобілями:'''
* особи з інвалідністю I та II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
* особи з інвалідністю внаслідок війни I групи по зору або без обох рук;
* особи з інвалідністю з куксами обох ніг і рук.
== Облік осіб з інвалідністю ==
На облік беруться і забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які:
* не мають в особистому користуванні автомобільного транспортного засобу, зазначеного в абзаці четвертому статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закону України "Про автомобільний транспорт"] (крім причепів, напівпричепів), у тому числі придбаного за власні кошти або отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції, що перебував в експлуатації менш як 10 років (крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пунктом 8 Порядку]);
* протягом семи років перед взяттям на облік і за час перебування на обліку не отримували автомобіль як благодійну допомогу або протягом цього часу не реєстрували придбаний автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж п'ять років. 
Взяття на облік особи з інвалідністю (крім особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва) у розрізі наявних черг осіб з інвалідністю (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пунктів 25-28 Порядку]) з дати огляду обласної, центральної міської у мм. Києві та Севастополі, республіканської в Автономній Республіці Крим медико-соціальної експертної комісії (далі - відповідно облМСЕК, ЦМСЕК, КрМСЕК), яка видала особі з інвалідністю висновок про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем у разі, коли такий висновок видано не раніше ніж дата реєстрації заяви, а особи з інвалідністю, які мають право на забезпечення автомобілями незалежно від наявності медичних показань, - з дати подання заяви разом з документами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 34 Порядку]. 
Сім'ї, які складаються з 2 і більше осіб з інвалідністю, беруться на облік як сім'я на підставі спільної заяви про бажання отримати один автомобіль з дати взяття на облік першого з них. У разі бажання однієї з осіб з інвалідністю, які перебувають на обліку як сім'я, отримати автомобіль окремо він береться на облік на підставі заяви з дати, з якої він міг бути взятий на облік, якби не перебував на обліку як сім'я, та відповідно до своєї категорії.
=== Підстави для дострокового взяття на облік ===
Особа з інвалідністю може бути достроково взята на облік на підставі рішення структурного підрозділу соціального захисту населення за погодженням з Міністерством соціальної політики України, а особа з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва - за рішенням правління Фонду соціального страхування у разі:
* викрадення автомобіля, якщо автомобіль не було знайдено протягом одного року, що необхідно підтвердити довідкою, виданою підрозділом МВС;
* неможливості відновлення автомобіля та непридатності його для подальшої експлуатації внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася не з вини особи з інвалідністю або особи, яка керувала автомобілем у присутності особи з інвалідністю, або нещасного випадку чи стихійного лиха, що підтверджуються відповідними довідками, виданими підрозділами МВС чи ДСНС.
=== Зняття з обліку ===
Якщо протягом часу перебування на обліку особа з інвалідністю втратила підстави, зазначені у розділі 5 цієї консультації, а також коли особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, яким інвалідність встановлено на певний період, не поновлюють без поважних причин інвалідність протягом шести місяців, - '''знімаються з обліку'''.
== Умови для забезпечення автомобілями ==
Особа з інвалідністю або член сім'ї, якому передано право користування автомобілем, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль '''особисто''' (пункт 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку]).

У разі коли в сім'ї є дві і більше особи з інвалідністю, що перебувають на обліку, позачергово виділяється один автомобіль з подальшим зняттям їх із черги. При цьому одна з осіб з інвалідністю на вибір (за згодою інших) забезпечується автомобілем на більш вигідних для неї умовах (безоплатно або з оплатою 7 % вартості), якщо один з членів сім'ї має право на забезпечення автомобілем на таких самих умовах. 
'''Підприємство-постачальник''' через дилерську мережу здійснює підготовку автомобілів до експлуатації і видає їх особам з інвалідністю, законним представникам недієздатних осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю згідно з наказом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про розподіл автомобілів та забезпечення ними осіб з інвалідністю, а особам з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва - згідно із наказом управління виконавчої дирекції Фонду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п пункт 10 Порядку]). 
Датою забезпечення автомобілем вважається день отримання його особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю на підставі акта приймання-передачі, виданого дилером підприємства - постачальника автомобілів для осіб з інвалідністю.
== Черговість забезпечення автомобілями ==
Відповідно до пункту 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку] '''позачергово''' автомобілі отримують:
* за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:
# особи з інвалідністю внаслідок війни;
# особи з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин з числа колишніх малолітніх (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язнів концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання;
# сім'ї з двома і більше особами з інвалідністю, які забезпечуються автомобілями згідно з пунктом 9 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку];
# особи з інвалідністю II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
# особи з інвалідністю з ампутацією обох ніг, якщо вони постійно працюють або навчаються;
* незалежно від наявності медичних показань для забезпечення автомобілем:
# особи з інвалідністю I групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1);
# особи з інвалідністю внаслідок війни I групи по зору або без обох рук;
# особи з інвалідністю з куксами обох ніг і рук. 
Першочергово з осіб, зазначених у пункті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку], забезпечуються автомобілями особи з інвалідністю, які відповідно до статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] належать до осіб, що мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особи з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які брали безпосередню участь у бойових діях під час Другої світової війни (за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем). 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 27 Порядку] у порядку '''загальної черговості''' автомобілями забезпечуються:
* особи з інвалідністю II групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї (категорія 1), за відсутності медичних показань для забезпечення автомобілем;
* інші особи з інвалідністю, які мають відповідні медичні показання.
* особи з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва забезпечуються автомобілями з дотриманням умов, визначених у Порядку.
== Строк користування автомобілем ==
Особа з інвалідністю, законний представник недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю отримує автомобіль '''на десятирічний строк''' без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 6 Порядку]). 
Після закінчення зазначеного строку особа з інвалідністю може користуватися таким автомобілем до отримання нового або повернути його структурному підрозділу соціального захисту населення чи управлінню виконавчої дирекції на умовах згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 14 Порядку], або за їх бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. 
За рішенням управління виконавчої дирекції особа з інвалідністю унаслідок трудового каліцтва може викупити автомобіль, що перебуває у її користуванні, незалежно від строку експлуатації без права взяття її на облік протягом 10 років з дня отримання викупленого автомобіля ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п абзац четвертий пункту 15 Порядку]). 
Іншому члену сім'ї померлої особи з інвалідністю, який зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю на час смерті, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом 6 місяців з дня смерті особи з інвалідністю до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, а членом сім'ї померлої особи з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва - на рахунки відповідних управлінь виконавчої дирекції вартості автомобіля з урахуванням розрахункової вартості автомобіля та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю.
== Оформлення реєстраційних документів ==
Реєстраційні документи на автомобіль оформлюються на осіб з інвалідністю, а недієздатним особам з інвалідністю і дітям осіб з інвалідністю - на їх законних представників. 
У реєстраційних документах на автомобіль підрозділом Міністерства внутрішніх справ України робиться позначка про видачу автомобіля структурним підрозділом соціального захисту населення або управлінням виконавчої дирекції, а також про заборону відчуження автомобіля та передачі права користування ним без дозволу структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. 
Строк, на який передається право користування автомобілем члену сім'ї особи з інвалідністю, встановлюється у реєстраційних документах на автомобіль з дозволу структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції виходячи з обставин конкретної сім'ї особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю (пункт 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку]).
== Забезпечення автомобілями у якості гуманітарної допомоги ==
За бажанням осіб з інвалідністю структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п 41 Порядку]).
== Повернення виданих автомобілів ==
Автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років після смерті особи з інвалідністю залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка:
* мала підстави для забезпечення автомобілем на час смерті особи з інвалідністю або протягом не більше 6 місяців з дня її смерті;
* була зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем її реєстрації;
* не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурний підрозділ соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. 
Автомобіль, отриманий особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особою з інвалідністю, дитини з інвалідністю, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби '''за рішенням суду''' за поданням структурного підрозділу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції (абзац 16 пункту 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/999-2006-п Порядку]).

У разі відсутності членів сім’ї, спадкоємців або в разі небажання членів сім’ї, спадкоємців отримати автомобіль такий автомобіль повертається структурному підрозділу соціального захисту населення. 
У разі коли таку особу з інвалідністю було забезпечено автомобілем на пільгових умовах (за 7 або 30 відсотків вартості), за її заявою, поданою не пізніше ніж через шість місяців з дня вилучення автомобіля, їй повертається сума, що була нею сплачена за автомобіль, з урахуванням розрахункової вартості автомобіля на день подання заяви.
== Порядок оскарження незаконних дій ==
Якщо особою чи органом, які уповноважені на забезпечення особи з інвалідністю автомобілем, вчиняються дії, що суперечать законодавству (наприклад, незаконна відмова у постановці на облік, необґрунтована відмова у видачі автомобіля, чи інші дії чи бездіяльність), такі дії можна оскаржити [http://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%96 в порядку адміністративного судочинства]. 
Особи з інвалідністю І та ІІ груп звільняються від сплати судового збору ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пункт 9 частини першої статті Закону України "Про судовий збір"]).

== Див. також ==

* [https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-napravlennia-na-prokhodzhennia-oblasnoi-tsentralnoi-miskoi-u-mm-kyievi-ta-sevastopoli-medyko-sotsialnoi-ekspertnoi-komi-89705a3e-cc25-4889-a09e-4962c110b393 Забезпечення осіб з інвалідністю автомобілем]

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Ухилення від призову на строкову військову службу

2024-04-05T08:38:32Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12 Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12 Закон України «Про альтернативну (невійськову) службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/352-2002-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2002 року № 352 <nowiki>''Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом''</nowiki>]
* [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-orhanizatsii-ta-vedennia-viiskovoho-obliku-pryzovnykiv-viiskovozoboviazanykh-ta-rezervistiv-i301222-1487 Постанова Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників,військовозобов’язаних та резервістів"]
= Загальна інформація =
'''Важливо!''' Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n1479 ст. 181 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] '''під час дії [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]] призов на строкову військову службу не проводиться.'''

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

'''Строкову військову службу''' громадяни України проходять відповідно до законів України у Збройних Силах України та інших військових формуваннях з метою здобуття військово-облікової спеціальності, набуття практичних навичок і умінь для збройного захисту Вітчизни.

Військовий обов’язок включає:
* підготовку громадян до військової служби;
* приписку до призовних дільниць;
* прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу;
* проходження військової служби;
* виконання військового обов’язку в запасі;
* проходження служби у військовому резерві;
* дотримання правил військового обліку.
Громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтернативною (невійськовою) службою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1975-12#Text Законом України «Про альтернативну (невійськову) службу».]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законів України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text “Про військовий обов’язок і військову службу”] громадяни, які '''ухиляються від призову на строкову військову службу''', призову за мобілізацією, військового обліку або спеціальних (перевірочних) зборів, несуть адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.
= Адміністративна відповідальність =
Нез’явлення військовозобов’язаного,призовника або резервіста до військового комісаріату без поважних причин не для відправлення у військову частину у зв’язку з призовом на строкову військову службу, а за іншим викликом, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення].

За цією ж статтею військовозобов’язаний,призовник або резервіст несуть відповідальність за ухилення від подання до військового комісаріату відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть якщо це вчинено ними з метою ухилення в майбутньому від призову на військову службу.

Згідно '''статті 210''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою '''накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою '''накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Згідно '''статті 210-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою '''накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою '''накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян''' і на посадових осіб - від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно '''статті 211''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов’язаними і резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов’язаних), яке спричинило їх втрату, - тягнуть за собою '''накладення штрафу від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.

Повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою '''накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян'''.
= Кримінальна відповідальність =
Ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу - кримінальний проступок, що передбачений статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 335] КК України та карається '''обмеженням волі''' на строк до трьох років.
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об’єкт кримінального правопорушення ===
Родовим об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу є суспільні відносини, що забезпечують безпеку та обороноздатність України.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4215 статті 17 Конституції України] захист суверенітету й територіальної цілісності України, забезпечення економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Безпосереднім об’єктом ухилення від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу є встановлений відповідно до чинного законодавства порядок комплектування Збройних Сил України, що забезпечує її обороноздатність.
=== Об’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення проявляється в ухиленні від призову на строкову військову службу шляхом дії або так званої змішаної бездіяльності (ухилення від виконання певного обов’язку вчинюється шляхом вчинення активних дій).

'''Призов на строкову військову службу '''- це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування Збройних сил та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування). Ухилення може полягати:
* в підробці документів про хворобу,
* від’їзді із місця постійного проживання,
* умисному спричиненні собі тілесного ушкодження або іншої хвороби,
* симуляції хвороби,
* підкупі працівників військкомату ,
* в прямій відмові від несення обов’язків військової служби.
Кримінальне правопорушення є закінченим з моменту отримання повного або тимчасового звільнення від військової служби. При цьому самі самокалічення, симуляція хвороби, підробка документів, інший обман можуть за наявності відповідних підстав кваліфікуватися як замах на ухилення від призову на строкову військову службу.

Готування до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України], не тягне кримінальної відповідальності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ч. 2 ст. 14 КК України].

При ухиленні шляхом бездіяльності, коли призовник без поважних причин не прибуває у строки, встановлені військовим комісаріатом та вказані у повістці, до призовної дільниці для відправлення у військову частину, проступок є закінченим з моменту нез’явлення призовника до призовної дільниці.

Поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений військовим комісаріатом, які підтверджені відповідними документами, визнаються:
* перешкода стихійного характеру,
* хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк;
* смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.
Незгода призовника з рішенням комісії у справах альтернативної служби про відмову в проходженні ним такої служби та оскарження такого рішення в судовому порядку ''не звільняють'' особу від обов’язку з’явитися для проходження строкової військової служби.

Початком проходження військової служби для призовників є день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату. Тому особа, яка прибула у районний (міський) військкомат і була відправлена у військову частину, але вже після цього ухилилась від відправлення у війська, є військовослужбовцем і її дії треба кваліфікувати за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2875 407], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2884 408] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2891 409] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 КК України].
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
Суб’єктом є громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу і якому не надано відстрочку.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n316 Статтею 18 Закону України "Про військовий обовʼязок і військову службу"] визначено категорії громадян України, які звільняються від призову на строкову військову службу '''в мирний час.'''

'''[[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу|Не підлягають призову на строкову військову службу]]''', тобто не є суб’єктами розглядуваного проступку особи:
* не досягли 18 років;
* які визнані особами з інвалідністю або за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час;
* які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку;
* які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
* батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов'язаних. Призовники, які мають право на звільнення від призову на цій підставі, можуть його не використовувати;
* які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
* які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;
* які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіком), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;
* які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
* які були засуджені за вчинення кримінального правопорушення до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
* яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
*та ін.
'''Важливо!''' Підлягають виключенню з військового обліку особи засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів. Тому вони не можуть бути суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу. Те саме стосується осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.

Особи, виконання якими військового обов’язку суперечить їхнім релігійним переконанням та які належать до діючих відповідно до законодавства України релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю, проходять ''невійськову (альтернативну) службу'' на підставі рішення комісій у справах альтернативної служби. Такі особи можуть стати суб’єктами ухилення від призову на строкову військову службу лише у випадку, коли вказане рішення було скасоване на підставах, передбачених законодавством.

Особи, які мають духовний сан, але не мають посади в одній із зареєстрованих релігійних конфесій, також призиваються на строкову військову службу і, відповідно, є суб’єктами розглядуваного злочину. Не є обставиною, що звільняє громадянина України від військового обов’язку, й те, що він проживає за кордоном.

Не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ухилення від призову на строкову військову службу особи, яким за рішенням призовної комісії була надана відповідна відстрочка, - протягом дії відстрочки.

'''Відстрочка від призову''' на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.

Особа, яка підмовила призовника до самокалічення, симуляції хвороби, підроблення документів, іншого обману, до прямої відмови від несення обов’язків військової служби чи до нез’явлення до призовної дільниці, організувала цей злочин, сприяла його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, переховувала призовника, притягується до відповідальності за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 27] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 335] КК України, а за відповідних обставин і за статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 121], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n792 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n804 125], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n831 130], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n848 133] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 Кримінального кодексу України] (якщо, скажімо, самокалічення було вчинене з допомогою такої особи), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2469 358] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2571 366] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 Кримінального кодексу України] (якщо нею було підроблено відповідні документи).
=== Суб’єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2332 ст. 335 КК України] характеризується прямим умислом. Якщо призовник не з’явився на призовний пункт у зв’язку з тим, що, скажімо, своєчасно не отримав повістку, кримінальна відповідальність виключається.
== Див. також ==
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Мікрокредитування в умовах воєнного стану

2024-03-25T13:21:30Z

Olha.zhyla: врегулювання простроченої заборгованості

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закон України "Про споживче кредитування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Презедента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
== Мікрокредит: переваги та недоліки ==
Мікрокредитом є позика невеликої суми грошей, приблизно до 15-20 тис. грн, яку видають на короткий час фінансові установи.

Для оформлення мікрокредиту знадобиться лише паспорт, реєстраційний номер облікової картки платників податків та картка для зарахування коштів.

Основними перевагами в мікрокредитуванні є:
* мінімум бюрократії, адже не потрібно збирати довідки для підтвердження платоспроможності;
* швидкість оформлення такої позики (займає приблизно до 15 хвилин);
* переказ грошових коштів на картку обраного банку;
* великий вибір фінансових установ, які займаються мікрокредитуванням, і широкий вибір тарифних планів, за якими відбувається кредитування.
Утім слід не забувати про те, що мікропозики мають велику небезпеку, яка полягає у високих відсотках. Тобто якщо особа вчасно не вноситиме платежі, це може призвести до боргової ями. У такому разі розмір поверненого боргу буде значно перевищувати суму початкового мікрокредиту. У деяких випадках особам, для того щоб погасити таку заборгованість, доводиться брати додаткові мікрозайми або кредит в банківських установах.
== На що слід звернути увагу під час оформлення мікрозайму? ==
Перед тим, як оформлювати мікрозайм, щоб не потрапити в боргову яму необхідно звернути увагу на такі чинники:
* установа, яка надає послуги з мікрокредитування, має бути офіційно зареєстрована та мати ліцензію на провадження такої діяльності (перевірити таку інформацію можна на вебсайті Національного банку України). Якщо необхідної інформації про обрану фінансову установу немає, то краще ухилитися від укладення договору позики з нею;
* умови договору та строки погашення платежів. Необхідно уважно ознайомитися з умовами позики, який, зокрема, може містити приховані умови, щодо необхідності сплати відсотків у разі не здійснення виплат за таким договором тощо. Особливу увагу слід звертати на текс, прописаний дрібним шрифтом;
* процентну ставку та штрафні санкції в разі прострочення (навіть декілька днів прострочення можуть коштувати значної суми).
== Основні умови мікрокредитування ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/891-20#Text Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо споживчого кредитування і формування та обігу кредитних історій"] передбачено основні умови мікрокредитування.

''По-перше'', це кредитні договори, укладені на строк до одного місяця, і договори, розмір позики за якими не перевищує однієї мінімальної заробітної плати, у тому числі які підлягають під регулювання положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України «Про споживче кредитування».] А отже максимальна сукупна сума неустойки (штрафу, пені) за порушення споживачем виконання його зобов’язань не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

''По друге'', за порушення виконання споживачем зобов’язань за договором про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, процентна ставка за кредитом, порядок її обчислення, порядок сплати процентів не можуть бути змінені в бік погіршення для споживача.

''По-третє'', під час оформлення мікрокредиту клієнт надає доступ до інформації, що становить його кредитну історію, а також на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації, щодо нього та цього кредиту. У разі відмови споживача у наданні такої згоди кредитодавець має відмовити у наданні мікрокредиту.

'''І наостанок.''' Законодавством встановлено вимогу для фінансових установ щодо розміщення істотних характеристик кредитних продуктів (зокрема, і мікрокредитів) на своїх вебсайтах.
== Що можна зробити з мікрокредитом під час воєнного стану, щоб не виникла заборгованість? ==
З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан. Через повномасштабну збройну агресію багато громадян втратили роботу, були змушені покинути свої домівки, тому їх можливість сплачувати за своїми кредитними зобов’язаннями значно обмежилася або взагалі зникла. Багато хто, навпаки брали мікрозайми для влаштування свого життя на новому місці. Постає питання: що ж роботи, якщо немає можливості сплачувати за зобов’язаннями.

'''''Кредитні канікули''''' – це тимчасове відстрочення від сплати кредитних платежів, яке надають за бажанням фінансової установи. Слід зауважити, що запровадження кредитних канікул – це право банківської установи, а не її обов’язок. Для отримання інформації про умови кредитних канікул у фінансовій установі, боржником якої є особа, остання має звернутися безпосередньо до такої установи. У майбутньому заборгованість потрібно погасити, а тому за наявності доходів і можливості виплачувати позику краще продовжувати виконувати умови зобов’язання.

'''''Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі''''', сплату яких передбачено мікрозаймом і які нараховано лише з 24 лютого 2022 року (початок дії воєнного стану) за прострочення виконання за відповідним договором, підлягають списанню.

Крім того, відповідно до [https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1] військову агресію росії проти України визнано форс-мажорною обставиною. Тобто, якщо в договорі є пункт, який вказує, що форс-мажор є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань, боржник має право обґрунтовувати несплату або невчасну плату за договором позики наявністю зазначених обставин. Про настання форс-мажору боржнику бажано повідомити фінансову установу офіційним листом, щоб у майбутньому уникнути претензій від такої установи.

Форс-мажор не звільняє від погашення мікрозайму, а лише відтерміновує такий обов’язок до закінчення дії форс-мажору (воєнного стану).

Під час врегулювання простроченої заборгованості у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування кредитодавець, новий кредитор, колекторська компанія, фізичні та юридичні особи, залучені на договірних засадах кредитодавцем, новим кредитором, колекторською компанією до безпосередньої взаємодії із споживачем, його близькими особами, представником, спадкоємцем, поручителем або майновим поручителем, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію, додатково зобов’язані дотримуватися таких вимог щодо етичної поведінки:

1) не взаємодіяти за власною ініціативою із споживачем, який у передбачений цим пунктом спосіб повідомив про свою належність до захищеної категорії або щодо належності якого до захищеної категорії у передбачений цим пунктом спосіб повідомили близькі особи такого споживача, його представники, спадкоємці, поручителі, майнові поручителі або треті особи, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит та які надали згоду на таку взаємодію.

Для цілей цього пункту захищеними категоріями є:

а) військовослужбовці Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України;

б) військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби;

в) члени сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

г) особи, які перебувають у полоні, особи, з якими втрачено зв’язок, особи, зниклі безвісти;

2) не взаємодіяти за власною ініціативою з близькими особами споживача, який належить до захищеної категорії, його представником, крім представника, який не є близькою особою такого споживача, третіми особами, взаємодія з якими передбачена договором про споживчий кредит такого споживача та які надали згоду на таку взаємодію.

Споживач, який належить до захищеної категорії та має бажання на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування припинити взаємодію з особами, зазначеними в абзаці першому цього пункту, його близькі особи, представники, спадкоємці, поручителі або майнові поручителі повідомляють кредитодавця або нового кредитора про таке волевиявлення та про належність споживача до захищеної категорії за допомогою будь-якого засобу комунікації, реквізити якого розміщено на веб-сайті такого кредитодавця або нового кредитора, з наданням копій підтвердних документів про належність споживача до захищеної категорії.

== Що робити, якщо ви постраждали від фінансової установи? ==
Попри воєнний стан, багато фінансових установ намагаються нажитися на горі людей, а саме нараховують неустойку (штраф, пеню), змінюють процентну ставку та передають відомості про боржників до колекторських установ для повернення боргу.

У разі незаконних дій з боку фінансових установ, що надають мікрокредити особа може звернутися [https://bank.gov.ua Національного банку України], подавши скаргу на відповідні дії: на адресу електронної пошти '''nbu@bank.gov.ua''' або за номером гарячої лінії '''0 800 505 240'''.
[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняних) працівникам, які мають страховий стаж менше 6 місяців

2024-03-20T14:49:16Z

Olha.zhyla: оплата за сумісництвом

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 « Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/440-2015-%D0%BF/paran9#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440 «Про затвердження Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Право на матеріальне забезпечення застрахованих осіб, що мають страховий стаж менше шести місяців ==
Право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж '''менше шести місяців''', мають право на страхові виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 частини 4 статті 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»], однак з певними обмеженнями та особливостями та в таких розмірах:
* ''допомога по тимчасовій непрацездатності'' - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;
* ''допомога по вагітності та пологах'' - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку. 
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, '''призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).'''
Допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за '''основним місцем роботи (діяльності) та за сумісництвом (наймом)''' у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
== Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця ==
''Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок коштів роботодавця, а за період починаючи із 6 робочого дня — за рахунок '''Пенсійного фонду України.'''''

'''Страхові виплати здійснюються на підставі: виданого в установленому порядку листка непрацездатності.''' Листок непрацездатності формується в Реєстрі на підставі медичного висновку (медичних висновків) у разі ідентифікації пацієнта як застрахованої особи в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У разі коли на момент настання страхового випадку '''застрахована особа працює за сумісництвом''',на умовах цивільно-правового договору, провадить підприємницьку або іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності, обчислення середньої заробітної плати (суми заробітної плати) здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи, за сумісництвом та за місцем (місцями) провадження іншого виду (видів) діяльності. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця ''здійснюються на підставі виданого в установленому порядку листка непрацездатності (у разі видачі листка непрацездатності у формі документа на папері - на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи''.
Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом ''не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску'' (пункт 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#Text Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266] (далі - Порядок)''.''
== Порядок розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
Якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страховий стаж працівника становив менше 6 місяців, допомогу по тимчасовій непрацездатності розраховують виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачений ЄСВ, але не більше розміру допомоги, обчисленої з мінімальної зарплати (МЗП), встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Тобто, при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу), на яку нараховуються страхові внески на страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
* Якщо людина відпрацювала '''менше 6 місяців''' перед місяцем настання страхового випадку, то до розрахунку беруть наявні повні календарні місяці (з першого до першого числа). Наприклад робітника прийняли на роботу в березні, а захворів він у травні. Отже до розрахунку візьмуть єдиний повний календарний місяць — квітень.
Якщо людину прийняли на роботу у перший робочий день місяця то його беруть у розрахунок, якщо на другий робочий день і пізніше — до розрахунку його не беруть.
* У разі перебування застрахованої особи у трудових відносинах ''менше ніж календарний місяць'', розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF#Text пункт 27 Порядку]). Наприклад працівника прийняли на роботу 03 вересня, а захворів він 15 жовтня, у такому випадку у працівника ''немає жодного повного календарного місяця (з 1-го до 1-го числа) перебування у трудових відносинах'', тож до розрахунку буде враховано весь фактичний час перебування працівника у трудових відносинах з останнім роботодавцем до дня настання хвороби, а саме з 03 вересня по 14 жовтня.
* Якщо в розрахунковий період потрапляє місяць, в якому немає жодного фактично відпрацьованого дня (наприклад, у зв’язку з декретною відпусткою, або людина була на лікарняному), то такий місяць не беруть до уваги.
У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Враховуючи рекомендації Міністерства соціальної політики України, викладені в [http://consultant.parus.ua/?doc=0AWEVCD2AD листі від 13 листопада 2015 року № 646/18/99-15], допомогу по тимчасовій непрацездатності потрібно розраховувати в такій послідовності:
# розраховується середньоденна заробітна плата виходячи з фактичних виплат;
Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).
# розраховується сума денної виплати (середньоденна заробітна плата множиться на відсоток страхового стажу);
# порівнюється сума денної виплати з виплатою, розрахованою з мінімальної заробітної плати;
# якщо сума денної виплати не перевищує мінімальну виплату, ця сума помножується на кількість днів, що підлягають оплаті;
# якщо сума денної виплати перевищує мінімальну виплату, то сума допомоги розраховується виходячи з мінімальної виплати без додаткового урахування відсотка страхового стажу.
== Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності ==
'''Допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:'''
* у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею кримінального правопорушення;
* у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов’язків або симуляції хвороби;
* за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
* за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
* у разі тимчасової непрацездатності у зв’язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп’яніння або дій, пов’язаних з таким сп’янінням;
* за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням;
*за період тимчасової непрацездатності, зазначений у листку непрацездатності, визнаному необґрунтованим.
Застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушують режим, встановлений для них лікарем, або не з’являються без поважних причин у призначений строк на медичний огляд, у тому числі на лікарсько-консультативну комісію (ЛКК) чи [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи|медико-соціальну експертну комісію]] (МСЕК), ''втрачають право на цю допомогу'' з дня допущення порушення на строк, що встановлюється рішенням органу, який призначає допомогу по тимчасовій непрацездатності.
== Див. також ==
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності учасникам ООС (АТО), ветеранам війни]]
* [[Оформлення листка непрацездатності (лікарняного) під час перебування у відпустці]]
* [[Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю]]
* [[Обов'язок роботодавця оплатити листок непрацездатності, в якому не зазначено діагноз]]
[[Категорія:Гарантії і компенсації]]

Час, відведений для відпочинку

2024-03-19T08:07:12Z

Olha.zhyla: перенесення вихідних

==Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальна декларація прав людини]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_062 Європейська соціальна хартія]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП України)]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"](далі - Закон), відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону]:

* Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо).

* Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень.
*П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
*Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
*Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
*У період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої - п’ятої статті 67, статей 71, 73 (святкові і неробочі дні), 78-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"].
*У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці.
*Норми частин першої, другої та п’ятої цієї статті не застосовуються до праці неповнолітніх.
|}
==Загальні положення==
'''Час відпочинку''' — це час, протягом якого працівники вільні від обов'язку працювати і вправі використовувати його на свій розсуд. Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015 Загальної декларації прав людини], ст. 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]). Це право забезпечується наданням:
* днів щотижневого відпочинку
* оплачуваної [[Щорічні та додаткові відпустки|щорічної відпустки]]
* встановленням [[Норма тривалості робочого часу|скороченого робочого дня]] щодо окремих професій і виробництв
* [[Норма тривалості робочого часу|скороченої тривалості роботи у нічний час]].
Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.
==Перерва для відпочинку та харчування==
* '''Максимальна тривалість''' - дві години.
* '''Мінімальна тривалість''' законодавством не встановлена. Проте вона має бути такою, аби перерва виконувала своє призначення: за час перерви працівники повинні встигнути відпочити і прийняти їжу.
* Має надаватись через чотири години після початку роботи.
* Не включається до [[Норма тривалості робочого часу|робочого часу]].
* Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
* Працівнику дозволено відлучатись з місця роботи на момент перерви.
Якщо через умови виробництва перерву встановити неможливо, тоді працівникові має бути надана можливість приймати їжу протягом робочого часу.
==Вихідні дні==
При п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються '''два вихідних дня''', а при шестиденному - тільки '''один вихідний день'''.

Загальним вихідним днем є неділя, а другий вихідний день встановлюється графіком роботи підприємства, організації чи установи, погодженим з профспілковим органом, але це тільки у випадку, якщо цей другий вихідний день не встановлено законодавством.

Вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем.
== Перенесення робочих та вихідних днів ==
* '''мета''' - створення сприятливих умов для використання святкових та неробочих днів (стаття 73 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]), а також раціональне використання робочого часу;
* '''підстава''' - розпорядження Кабінету Міністрів України, яке видається не пізніше ніж за три місяці до таких днів та рекомендує керівникам підприємств, установ та організацій перенести вихідні та робочі дні у порядку і на умовах, установлених законодавством;
* '''сфера застосування''' - для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями;
* '''порядок надання''' - власник або уповноважений ним орган у разі застосування рекомендації Кабінету Міністрів України не пізніше ніж за два місяці видає наказ (розпорядження) про перенесення вихідних та робочих днів на підприємстві, в установі або організації, погоджений з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
== Робота у вихідні дні ==
'''Робота у вихідні дні забороняється.''' Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках:
# для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
# для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
# для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
# для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
# інших випадках, що визначені законодавством.
{| class="wikitable" style="float:right; margin-right:1.4em; clear:right;"
| bgcolor=#EED8AE| '''Підприємства, установи, організації, пов'язані з обслуговуванням населення''' -
це підприємства, установи, організації, де робота не може бути перервана

в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення

(магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші)

'''Безперервно діючі підприємства, установи, організації''' - це підприємства,

установи, організації, зупинення роботи яких неможливе:
* з виробничо-технічних умов;
* або через необхідність безперервного обслуговування населення,
* або через вантажно-розвантажувальні роботи, пов'язані з роботою транспорту.
|}
'''Вихідні дні на підприємствах, в установах, організаціях, пов'язаних з обслуговуванням населення,''' встановлюються місцевими радами (ст. 68 [https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 
'''Вихідні дні на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях''' надаються:
* в різні дні тижня почергово кожній групі працівників;
* згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Перенесення вихідних та робочих днів, крім випадків, встановлених цим Кодексом законів про правцю України, визначається трудовим та/або колективним договором. У разі відсутності відповідного положення у трудовому та/або колективному договорі перенесення вихідних та робочих днів здійснюється за наказом (розпорядженням) роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників
==Тривалість щотижневого безперервного відпочинку==
Тривалість щотижневого безперервного відпочинку має бути '''не менш як сорок дві години'''.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Це правило не поширюється на випадки роботи за режимом підсумованого обліку робочого часу.
|}
==Святкові і неробочі дні==
==Святкові дні ==
* '''1 січня''' - Новий рік
* '''8 березня''' - Міжнародний жіночий день
* '''1 травня''' - День праці
* '''8 травня''' - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років
* '''28 червня''' - День Конституції України
*'''15 липня''' - День Української Державності
* '''24 серпня''' - День незалежності України
* '''01 жовтня''' - День захисників і захисниць України.
* '''25 грудня''' - Різдво Христове
==Неробочі дні==
Робота також не провадиться в дні релігійних свят:
* '''один день (неділя)''' - Пасха (Великдень)
* '''один день (неділя)''' - Трійця
* '''25 грудня''' - Різдво Христове
За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят з відпрацюванням за ці дні.
*
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''Важливо!'''
* У випадку, коли '''святковий або неробочий день''' (стаття 73 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) '''збігається з вихідним днем''', вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.
* '''Напередодні''' святкових і неробочих днів (ст. 73 [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]) '''тривалість роботи''' працівників '''скорочується на одну годину''' як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. 
|}
== Робота у святкові та неробочі дні ==
'''У святкові та неробочі дні робота може проводитися тільки за наявності таких підстав''':
* допускаються роботи:
# припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації);
# викликані необхідністю обслуговування населення
* у виняткових випадках:
# для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
# для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
# для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у дальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;
# для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Робота у зазначені дні компенсується.
|}
==Щорічні відпустки та їх тривалість==
Громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями мають право на [[Порядок надання щорічних відпусток|щорічні відпустки]] (основну або додаткову) при цьому зберігається їх заробітна плата та місце роботи. Щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше як 24 календарних дня за відпрацьований рік. Особам віком до вісімнадцяти років [[Праця неповнолітніх: оплата, відпустка, пільги та гарантії|така відпустка]] надається тривалістю 31 календарний день. Для окремих категорій осіб законодавством може бути передбачена інший термін відпустки.
== Див. також ==
* [[Норма тривалості робочого часу]]
* [[Порядок надання щорічних відпусток]]
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Компенсація працівнику за роботу у святкові чи неробочі дні]]
* [[Робота у вихідний день. Компенсація за роботу у вихідний день]]
[[Категорія: Трудове право]] [[Категорія: Робочий час]] [[Категорія: Відпустка]]

Підстави набуття громадянства України

2024-02-02T10:45:38Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України «Про громадянство України'''»''']
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року №715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку»]
== Поняття громадянства України ==
'''Громадянство України''' - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
== Правові підстави набуття громадянства України ==
'''Статтею 6 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону України «Про громадянство України]»''' (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закон]) встановлено вичерпний перелік підстав для набуття громадянства України. Це означає, що громадянство України не може набуватися на інших підставах, ніж ті, які перелічені у статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. Кожна з підстав набуття громадянства України співвідноситься з певними статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]. 

'''Громадянство України набувається:'''
* за народженням (ст. 7 Закону);
* за територіальним походженням (ст.8);
* внаслідок прийняття до громадянства (ст.9);
* внаслідок поновлення у громадянстві (ст.10);
* внаслідок усиновлення (ст.11);
* внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров'я заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю. (ст.12);
* внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки (ст.13);
* у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини (ст.14);
* внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства (ст.15);
* за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України (угоди про спрощений порядок зміни громадянства).

== Набуття громадянства за народженням ==
Відповідно до статті 7 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , ''особа є громадянином України'', якщо:
* батьки або один з батьків на момент її народження були громадянами України;
* народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України;
* народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави;
* народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків;
* народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні;
* народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем;
* є новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда);
Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (далі ДМС України ) за місцем проживання дитини або одного з її батьків чи іншого законного представника особи.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
 
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються:
'''Особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України (частина перша статті 7 Закону), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 Закону документа, що підтверджує факт перебування одного з батьків особи у громадянстві України на момент її народження. 

'''Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України (частина друга статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і проживали на законних підставах на території України. 

'''Особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які на законних підставах постійно проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави (частина третя статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи або інший документ, який підтверджує факт народження особи за межами України;
* копії посвідок на постійне проживання в Україні для осіб без громадянства або інших документів, які підтверджують, що на момент народження особи її батьки були особами без громадянства і на законних підставах постійно проживали на території України;
* декларацію про ненабуття особою громадянства іншої держави за народженням. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків (частина четверта статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копії документів, які підтверджують факт перебування батьків особи у громадянстві іншої держави (інших держав) на момент її народження;
* копії документів, які підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків.

'''Особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і яка не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні (частина п'ята статті 7 Закону), один з її батьків подає:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* копію посвідчення біженця, виданого тому з батьків особи, якому надано статус біженця в Україні, або копію документа, що підтверджує факт надання одному з батьків особи притулку в Україні;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства жодного з батьків або декларацію про набуття особою за народженням громадянства того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні. 

'''Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем (частина шоста статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), один з її батьків подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття особою громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження особи;
* документи, які підтверджують, що на момент народження особи один з її батьків перебував у громадянстві іншої держави (інших держав), а інший - був особою без громадянства;
* документи, що підтверджують факт проживання на законних підставах батьків особи на території України на момент її народження;
* декларацію про ненабуття особою за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем. 

'''Для оформлення набуття громадянства України за народженням новонародженою дитиною, знайденою на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда) (частина сьома статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону]), законний представник дитини подає такі документи:'''
* заяву про оформлення набуття дитиною громадянства України за народженням;
* копію свідоцтва про народження дитини.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України за територіальним походженням ==
Відповідно до статті 8 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], особа без громадянства або іноземець, який подав зобов’язання припинити іноземне громадянство, та подав заяву про набуття громадянства України, а також його неповнолітні діти, реєструються громадянами України, якщо така особа (один з варіантів):
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України Закону України «Про правонаступництво України»;
* сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР).

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання

=== Вартість та пільги ===
Оплату за набуття громадянства України не передбачено.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства пред’являється паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою.
Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 24-44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# відсутніть підстав для отримання послуги;
# невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.
У серпні 2022 року за цією процедурою громадянства набув чоловік, якого раніше було визнано особою без громадянства в Україні. Його справу підтримували юристи БФ "Право на захист". Історію цієї людини можна побачити за [https://www.facebook.com/watch/?v=1009688853761121 посиланням].

== Прийняття до громадянства України ==
Відповідно до статті 9 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , іноземець або особа без громадянства можуть бути за їх клопотаннями прийняті до громадянства України. Умовами прийняття до громадянства України є (є виключення, детальніше - див. статтю 9 Закону):
* визнання і дотримання Конституції України та законів України;
* знання основ Конституції України, історії України;
* подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов'язання припинити іноземне громадянство (для іноземців);
* безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх '''п'яти років'''. Для осіб, які в’їхали в Україну '''особами без громадянства''' термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на '''три роки''' з моменту в’їзду в Україну або з моменту визнання особою без громадянства;
* отримання дозволу на імміграцію;
* володіння державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови;
* наявність законних джерел існування.
Датою набуття громадянства України у наведеному випадку є дата видання відповідного Указу Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Вартість та пільги ===
Відповідно статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету КМУ «Про державне мито»] за подання заяв про прийняття у громадянство України встановлено ставку у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (8 грн. 50 коп.). 

'''Від сплати державного мита звільняються''' особи, перелік яких закріплений у ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито".
=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

В залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 45-51 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].
Квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує підстави для звільнення від його сплати (разом із копією).

=== Термін розгляду заяви ===
Не більше 1 року.
Загальний строк розгляду заяв про прийняття до громадянства України дітей, осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, та осіб без громадянства не повинен перевищувати <big>'''9 місяців'''</big> з дня їх надходження.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Поновлення у громадянстві України ==
Поновлення у громадянстві України застосовується щодо осіб, громадянство яких було припинено відповідними указами Президента України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов поновлення у громадянстві України ('''поновлення у громадянстві України''' '''особи, яка припинила громадянство України і є особою без громадянства; поновлення у громадянстві України особи, яка після припинення громадянства України набула іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства), повернулася в Україну на постійне проживання; поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який припинив громадянство України і є особою без громадянства; оформлення поновлення у громадянстві України дитини разом з одним із батьків, який після припинення громадянства України набув іноземне громадянство (підданство) або іноземні громадянства (підданства) і повернувся в Україну на постійне проживання; оформлення поновлення у громадянстві України іноземця, який після припинення громадянства України проживав за межами України'''), подаються документи, визначені п.п. 52-55-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
# До громадянства України не приймається особа, яка:
* вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид;
* засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості) з урахуванням рівня загрози для національної безпеки держави;
* вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким або особливо тяжким злочином;
# Невиконання підстав для отримання послуги.
# Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття дітьми громадянства України внаслідок усиновлення ==
Усиновлення дитини або повнолітньої особи громадянами України або подружжям, один з якого є громадянином України.
Відповідно до статті 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням про усиновлення, незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном.
Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином України з моменту набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 56-59 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України»].

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров’я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім’ю. ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено громадянина України або осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – особою без громадянства.
# Дитина, яка є особою без громадянства або іноземцем, над якою встановлено опіку чи піклування і опікуном або піклувальником призначено осіб, одна з яких є громадянином України, а друга – іноземцем.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і влаштована до закладу охорони здоров’я, закладу освіти або іншого дитячого закладу, адміністрація яких виконує щодо неї функції опікуна або піклувальника.
# Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства і виховується в дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім'ї, якщо хоча б один із батьків-вихователів чи прийомних батьків, є громадянином України.
# Повнолітня особа, яка у випадках, передбачених цією статтею, на момент встановлення над нею до досягнення повноліття опіки чи піклування або влаштування в заклад охорони здоров’я, заклад освіти, інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу, прийомну сім’ю була іноземцем або особою без громадянства і стосовно якої рішення про набуття громадянства України оформлено не було.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи або законного представника дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від підстав для набуття громадянства, подаються документи, визначені п.п. 60-64-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* Невиконання підстав для отримання послуги.
* Невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України особою, визнаною судом недієздатною, внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства</big>:'''
* Встановлення опіки громадянина України над іноземцем або особою без громадянства, що визнані судом недієздатними та проживають в Україні на законних підставах.
* Відповідно до статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], іноземець або особа без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, визнані судом недієздатними, над якими встановлено опіку громадянина України, набувають громадянство України з моменту набрання чинності рішенням про встановлення опіки.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно вернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи.

=== Перелік необхідних документів ===
'''Опікун, що звертається до підрозділу ДМС України з питань громадянства, подає:'''
* копію паспорта громадянина України або іншого передбаченого статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону] документа, що підтверджує перебування опікуна особи, яка визнана судом недієздатною, у громадянстві України;
* заяву про оформлення набуття особою, яка визнана судом недієздатною, громадянства України внаслідок встановлення над нею опіки громадянина України;
* дві фотокартки (розміром 35 x 45 мм) особи, яка визнана судом недієздатною;
* копію рішення суду про встановлення над особою, яка визнана судом недієздатною, опіки;
* документ, що підтверджує проживання особи, яка визнана судом недієздатною та над якою встановлено опіку, на території України.

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України дитиною у зв’язку з перебуванням у громадянстві України її батьків чи одного з них ==
'''Підстави для отримання громадянства:'''
* Подання тим із батьків дитини, який є громадянином України заяви про оформлення набуття дитиною громадянства України.
Відповідно до статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#Text Закону], датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання одного з батьків дитини.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 66-69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
*відсутніть підстав для отримання послуги;
*невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Набуття громадянства України внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства ==
'''<big>Підстави для отримання громадянства:</big>'''
# Відповідно до статті 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закону], у разі визнання батьківства (материнства) або встановлення факту батьківства (материнства) дитини, мати (батько) якої є іноземцем або особою без громадянства, а батьком (матір’ю) визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є особою без громадянства, також набуває громадянство України за вищезазначених умов.
# Датою набуття громадянства України в таких випадках є дата народження дитини (особи) або дата набуття громадянства України батьком чи матір’ю, якщо вони набули громадянство України після народження дитини (особи).
# Якщо визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства мали місце після досягнення дитиною повноліття, така особа, яка є іноземцем, набуває громадянство України за вищезазначених умов, якщо вона подала заяву про набуття громадянства України та зобов’язання припинити іноземне громадянство.
# Датою набуття громадянства України у цьому випадку є дата реєстрації набуття особою громадянства України.

=== Куди звернутися? ===
Необхідно звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання особи, одного з її батьків чи іншого законного представника.

=== Перелік необхідних документів ===
Під час подання заяви та інших документів з питань громадянства '''пред’являється''' паспортний документ або документ, що його замінює та посвідчує особу заявника, а також документ про проживання заявника на території України або про його постійне проживання за кордоном. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. 

Крім того, в залежності від умов набуття громадянства України, подаються документи, визначені п.п. 70-77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/215/2001#n63 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України».]

=== Термін розгляду заяви ===
До трьох місяців.

=== Підстави для відмови ===
* відсутніть підстав для отримання послуги;
* невідповідність оформлення поданих документів вимогам законодавства України.

== Оскарження рішень з питань громадянства ==
Рішення з питань громадянства можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду.
Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду справ про громадянство і виконання рішень з питань громадянства, можуть бути оскаржені у судовому та адміністративному порядку.

=== Вартість ===
Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Отримання_громадянства_України_іноземцями_та_апатридами,_які_брали_участь_у_захисті_територальної_цілісності_та_недоторканості_України Отримання громадянства України іноземцями та апатридами, які брали участь у захисті територальної цілісності та недоторканості України]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Тимчасове_посвідчення_громадянина_України Тимчасове посвідчення громадянина України]

[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Територіальні органи]]

Звільнення з роботи за прогул

2024-01-29T09:20:11Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

У період дії воєнного стану норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#Text Кодексу законів про працю України]"Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)" не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Якщо працівник не з’являється на роботі внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, час неявки працівника у табелі обліку використання робочого часу доцільно відмічати умовним позначенням «І» – інші причини неявок або «НЗ» - неявка з нез’ясованих причин.

Слід зазначити, що працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] за підставою "прогул".

Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. Якщо не було [[Оформлення та оплата простою на підприємстві|оголошено простою]], у такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посада.
|}
== Загальні положення ==
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпПУ) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Таким чином, допущення працівником прогулу без поважних причин може стати підставою для прийняття роботодавцем рішення про звільнення такого працівника.
При цьому варто зазначити, що прогулом визнається не лише відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, а й відсутність ''більше трьох годин безперервно або сумарно'' протягом робочого дня. А обов'язковою умовою такого звільнення є відсутність у працівника поважної причини невиходу на роботу.

'''Прогулом вважається:'''
* самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки;
* припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору або строку, який працівник повинен відпрацювати після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу;
* залишення роботи без попередження роботодавця працівником, з яким укладено трудовий договір на невизначений строк;
* залишення роботи до закінчення строку попередження про звільнення без згоди роботодавця.
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Відсутність працівника на роботі в обідню перерву у час прогулу не зараховується, оскільки згідно ст. 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] перерва не включається до робочого часу і може використовуватися працівником на свій розсуд, у тому числі із відлученням з місця роботи. У той же час обідня перерва не перериває відліку часу, протягом якого працівник вважається відсутнім на роботі. Тому, якщо до обідньої перерви працівник був відсутнім на роботі, після закінчення такої перерви перебіг строку відсутності продовжується.
|}
</div>
</div>
'''Не може вважатися прогулом:'''
* відсутність працівника на своєму робочому місці, якщо він при цьому перебував на території підприємства;
* невихід працівника на роботу у зв'язку з незаконним переведенням;
* відсутність на роботі з поважних причин.
Чинне законодавство не містить переліку причин відсутності на роботі, які слід вважати поважними. У кожному окремому випадку їх наявність або відсутність визначає роботодавець. Оцінка таких причин на предмет поважності повинна виходити з того, що ці причини мають бути істотними, тобто такими, які перешкоджають явці на роботу і не можуть бути усунені самим працівником. Кожна з таких причин має бути належним чином підтверджена працівником, наприклад, шляхом надання відповідної довідки.

'''Зазвичай поважними визнаються такі обставини:'''
* хвороба працівника, навіть якщо в нього немає листка непрацездатності;
* запізнення на роботу через аварії чи затори на дорогах, інші форс-мажорні обставини;
* виконання громадянського обов’язку (надання допомоги особам, що постраждали від нещасного випадку, порятунок майна при пожежі, стихійному лиху тощо);
* невихід на роботу працівників у зв’язку з їх переміщенням із районів проведення АТО, а також тих, які, залишаючись у таких районах під час проведення антитерористичної операції, не мали можливості виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я;
* '''причини сімейно-побутового характеру''' (якщо вихід працівника на роботу за наявності таких причин міг би заподіяти працівникові або іншим особам шкоду, що значно перевищує ту шкоду, що заподіяна роботодавцю невиходом на роботу);
* догляд за захворілим членом родини, що раптово захворів та інші;
*недопуск працівника до роботи роботодавцем;
*'''інші причини''', '''які виключають вину працівника''' (''постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 754/16137/15-ц.''
*'''Прогул — це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Оскільки прогул є порушенням трудової дисципліни, за його вчинення працівник може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності та підданий стягненню у вигляді догани або звільнення (ст. 147 КЗпП). У постанові Верховного Суду від 6 березня 2018 року у справі № 235/2284/17 (провадження № 61-72св17) зроблено висновок, що основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є''' '''наявність об’єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.'''
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Прогулом вважається відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Робота — поняття ширше, ніж робоче місце, і охоплює підприємство в цілому. Тому у випадках, коли на прохідній підприємства було зафіксувано прихід працівника на роботу (його прохід на територію підприємства), однак він не був присутнім на свому робочому місці, такий праціник не може бути звільнений за прогул. У той же час такі дії працівника свідчать про порушення ним трудової дисципліни, що може мати наслідком застосування до нього дисципліного стягнення у вигляді ''догани''. Якщо ж до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, такий працівник може бути звільнений з ініціативи роботодавця на підставі п. 3 ст. 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] - у зв'язку із систематичним невиконанням працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
|}
</div>
</div>
== Основні етапи звільнення за прогул ==
Процедура звільнення за прогул передбачає врахування не лише загальних правил звільнення працівників (ч. 1 ст. 47, ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), але й порядку звільнення працівників з ініціативи роботодавця (ч.3 ст. 40, ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]), а також строків застосування, правил та порядку накладання і оголошення дисциплінарних стягнень (ст.ст. 147-149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).

Таким чином, звільнення працівника за прогул передбачає здійснення ряду послідовних дій, які можна розділити на декілька етапів.
=== Встановлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі ===
Самого виявлення відсутності працівника на роботі недостатньо для його звільнення за прогул. Такий факт має бути належним чином зафіксованим.

Зазвичай про факт відсутності працівника на роботі роботодавцю повідомляє один із працівників або безпосередній керівник шляхом подання '''доповідної записки'''. Законодавство не встановлює вимог до форми доповідної записки, тому вона подається у довільній, простій письмовій формі. У доповідній записці має бути вказано про те, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й на підприємстві.

Відсутність працівника на роботі може бути зафіксовано '''актом про відсутність працівника на роботі''', підписаним комісією, що складається не менше ніж із ''3 осіб''.

Як доповідну записку, так й акт про відсутність працівника на роботі необхідно оформити безпосередньо ''в день нез’явлення'' працівника на роботі. В таких документах обов'язково потрібно вказати не тільки дату, а й конкретний час відсутності працівника. Якщо працівник не виходить на роботу протягом декількох днів поспіль, варто складати окремі акти за кожний день відсутності такої особи на роботі, оскільки потім може виявитися, що на частину днів, протягом яких працівник був відсутній на робочому місці, в нього є поважні причини, а на частину – ні.

Відсутність працівника повинна відображатись '''в табелі обліку робочого часу''' шляхом проставлення літерного коду «НЗ» (нез'явлення з нез'ясованих причин) або цифрового коду «28». Відмітку про відсутність працівника на роботі необхідно проставити ''в день його нез’явлення на роботі'', а в подальшому - проставляти кожного робочого дня, коли він не з’являється на роботі. У разі проставлення такої відмітки зарплата працівнику не нараховується до з'ясування причин його відсутності (ст. 94 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Якщо ж у табелі обліку робочого часу така відмітка відсутня, це є підставою для нарахування працівнику зарплати за час його відсутності та може надалі трактуватися як підтвердження присутності працівника на робочому місці, оскільки заробітна плата − це винагорода, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Якщо відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності затягнеться на 4 місяці поспіль і більше, то роботодавець має можливість скористатися новою підставою для розірвання трудового договору з ним, а саме п. 8 3 ''ч. 1 ст. 36 КЗпП''. При цьому нову підставу для припинення трудового договору '''не слід ототожнювати зі звільненням у зв’язку з прогулом''' (''п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП''). Це дві самостійні підстави для розірвання трудового договору.
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Поки причини нез’явлення працівника на роботі не з’ясовані, не варто в табелі обліку робочого часу проставляти відмітку «ПР» (прогул). Адже може виявитися, що причина відсутності працівника – поважна. Наприклад, людина захворіла і знаходиться в лікарні. Тоді роботодавцеві треба просто дочекатися, коли працівник вийде на роботу і подасть лікарняний листок.
|}
</div>
</div>
Відсутність працівника може бути зафіксована і в інший спосіб. До прикладу, якщо на підприємстві ведеться журнал, у якому працівник фіксує час свого приходу на роботу і виходу з неї, то такий журнал може стати додатковим доказом у разі спору. Також у нагоді можуть стати дані автоматизованої пропускної системи, якщо таку встановлено на підприємстві.
=== З'ясування причин відсутності працівника на роботі ===
Після виявлення та фіксування факту відсутності працівника на роботі роботодавець повинен вжити заходів для з’ясування причин такої відсутності.

1.Перш за все необхідно ''зателефонувати працівнику'' за номерами телефонів, зазначених в його особовій картці.

2.Якщо причини відсутності працівника не з’ясовано або з’ясовано, але виникають сумніви щодо правдивості пояснень працівника, слід вжити додаткових заходів щодо з'ясування причин відсутності працівника, наприклад, ''розпочати службове розслідування''. Зазвичай початок проведення такого розслідування оформлюється наказом роботодавця у довільній формі. У наказі має бути викладено доручення про проведення службового розслідування та з’ясування причин відсутності працівника на роботі, призначено виконавців та визначено строки проведення службового розслідування. Наказ видається керівником підприємства в день отримання доповідної записки.

3.У разі появи працівника на роботі роботодавець повинен затребувати у такого працівника ''письмові пояснення'' причини прогулу. Цю вимогу роботодавець може оформити наказом, у якому слід встановити строк, достатній для підготовки пояснень. Наказ необхідно довести до відома працівника під підпис. Якщо працівник відмовляється дати пояснення щодо вчиненого проступку, про це складається відповідний акт.

4.Якщо ж працівник на дзвінки не відповідає та декілька днів поспіль не з'являється на роботі, ''вимога про надання письмових пояснень щодо причин відсутності на роботі надсилається'' такому працівнику на адресу реєстрації його місця проживання, а також на адресу його фактичного проживання (якщо він не проживає за місцем реєстрації). Надсилати таку вимогу варто цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

5.За результатами службового розслідування ''складається акт'', у якому відображаються результати вжитих заходів для з’ясування причин відсутності працівника на роботі. Вказаний акт оформлюється у довільній формі. В акті мають бути викладені конкретні причини відсутності працівника на роботі або вказано про те, що з’ясувати причини не вдалось. Акт за результатами службового розслідування складається наступного робочого дня після спливу строку, наданого працівникові для надання письмових пояснень та документів щодо причин відсутності на роботі.
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Звільнення працівника за прогул без отримання від нього письмових пояснень або складання акту про відмову надати такі пояснення є неправомірним (ст. 149 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]
|}
</div>
</div>
=== Оформлення звільнення працівника ===
За результатами службового розслідування роботодавець має право розпочати процедуру звільнення працівника, який допустив прогул без поважних причин.

1.Для початку роботодавець повинен подати обґрунтоване письмове подання до виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, для отримання ''попередньої згоди профспілкового органу на звільнення працівника за прогул''. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Подання роботодавця має бути розглянуте виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) у присутності працівника в ''15-денний строк'' з подальшим письмовим повідомленням роботодавця про прийняте рішення у ''3-денний строк'' після його прийняття. Якщо виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) заперечує проти звільнення, свою незгоду він повинен обґрунтувати (ч. 7 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).

Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації та звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації.
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || Рішення роботодавця про звільнення працівника за прогул всупереч вмотивованому рішенню виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) є незаконним. Якщо ж роботодавець взагалі не звертався до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) за згодою на звільнення, то у разі розгляду трудового спору у суді суд повинен призупинити розгляд справи, запитати у такого органу його згоду на звільнення працівника за прогул (ч.9 ст. 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). Відмова такого органу надати згоду на звільнення буде підставою для поновлення працівника на роботі.
|}
</div>
</div>
2.Отримавши згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення працівника, що вчинив прогул, роботодавець вправі видати '''наказ про накладення на такого працівника дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення'''. Працівника потрібно ''ознайомити зі змістом наказу під підпис''. Якщо працівник відмовляється підписувати, про це потрібно скласти відповідний акт.

Оскільки, звільнення за прогул є дисциплінарним стягненням, роботодавцю необхідно дотримуватись правил та обмежень, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Зокрема, чинним законодавством передбачено, що наказ роботодавця про звільнення працівника за прогул виноситься у такі строки:
* не пізніше ''одного місяця'' з дня виявлення прогулу, не враховуючи часу перебування працівника у відпустці чи на лікарняному;
* не пізніше ''шести місяців'' з дня вчинення прогулу;
* не пізніше ''місяця з дня одержання згоди'' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
3.У день звільнення працівника роботодавець зобов'язаний:
* видати працівнику належним чином оформлену трудову книжку; на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника;
* виплатити працівнику всі належні йому кошти: суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати (ст. 47, 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* на вимогу працівника видати йому довідку про роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру зарплати (ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]);
* видати працівнику копію наказу (розпорядження) про звільнення з роботи, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (ст. 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).
При оформленні трудової книжки працівника роботодавець повинен внести запис про звільнення із таким формулюванням: «Звільнений у зв’язку з прогулом без поважних причин, п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ» (пункт 2.26 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Запис у трудовій книжці про звільнення засвідчується підписом роботодавця та печаткою підприємства.

'''Важливо!''' Днем звільнення вважається останній день роботи працівника (пункт 2.27 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]). Якщо працівник з’явився на роботу після прогулу та продовжує працювати, дата звільнення співпадає з датою видання наказу. Якщо ж працівник взагалі відмовляється з’являтися на роботу, його звільняють останнім днем роботи перед днем, коли працівник вчинив прогул, а сам наказ про звільнення видається більш пізньою датою.

Трудова книжка у день звільнення видається працівникові, про що він має особисто розписатись в Книзі обліку руху трудових книжок. У випадку відмови працівника від отримання трудової книжки роботодавцеві необхідно письмово зафіксувати таку відмову шляхом складання відповідного акта. Якщо ж працівник, який вчинив прогул, на роботу так і не з’явився, необхідно в день видання наказу про звільнення направити на адресу проживання працівника копію наказу про звільнення та лист з пропозицією з’явитися за трудовою книжкою. Надсилати саму трудову книжку поштою забороняється без письмової згоди працівника (пункт 4.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0110-93 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників]).
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 1.5em 0 1.5em 0;">
<div style="text-align: left; background:#9af09a; padding: 0.1em 0.1em 0.1em 0.1em;">
{| style="border:solid 0px;"
|-
| style="width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ч. 5 ст. 235 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]). А в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ]).
|}
</div>
</div>
== Врегулювання спору між роботодавцем та працівником ==
Незважаючи на те, що умови та правила звільнення працівника за прогул достатньо детально врегульовано чинним законодавством, між роботодавцями та працівниками часто виникають спори та конфлікти. Нерідко такі ситуації пов'язані із словживаннями сторонами своїми правами чи навіть вчиненням ними протиправних дій. Недобросовісні роботодавці розглядають звільнення за прогул як швидкий спосіб позбутися небажаного працівника, а недобросовісні працівники, користуючись захистом трудового законодавства, недбало ставляться до виконання своїх обов'язків. Саме тому чітке виконання вимог закону та дотримання певних рекомендацій як роботодавцями, так і працівниками істотно знижує ризик виникнення спору та необхідності доводити свою правоту в суді.
=== Рекомендації для роботодавця ===
З метою мінімазації ризиків скасування судом наказу про звільнення працівника за прогул роботодавцеві варто дотримуватись таких рекомендацій:
* Точно та неухильно дотримуйтесь вимог закону протягом всієї процедури звільнення.
* Подбайте про належне документальне оформлення відсутності працівника на робочому місці. Звісно, чим більше документів (актів, доповідних записок, письмових заяв) Ви зберете, тим краще. Проте треба подбати і про повноту змісту таких документів та їх правильне оформлення. Зазначені документи офомляйте безпосередньо в день виявлення прогулу. Обов'язково вказуйте не тільки дату, а й час складення документа, а також конкретний часовий період відсутності працівника на роботі. Не забудьте вказати, що працівник відсутній не лише на робочому місці, а й загалом на підприємстві, та зазначте, як саме та за яких обставин це було з'ясовано. При проведенні службового розслідування активно залучайте працівників-очевидців, які своїми підписам засвідчать правдивість інформації, викладеної у складених документах. Упевніться, що такий працівник в день підписання документів виконує трудову функцію на підприємстві. До прикладу, не варто залучати працівника, який у перший день відпустки прийшов в офіс, щоб завершити термінову справу.
* Надайте працівнику можливість подати письмові пояснення з приводу причин прогулу та ретельно перевірте вказані ним обставини.
* У разі подальшого нез'явлення працівника спробуйте зв'язатися з ним за допомогою телефонних дзвінків, електронної пошти, соцмереж тощо. Фіксуйте спроби зв'язатися з працівником та їх результат.
* Ознайомлення працівника з наказами та іншими документами здійснюйте у присутності свідків. У разі відмови працівника ознайомитись з документом чи підписати їх складайте відповідний акт.
* Документи працівнику надсилайте не лише на зареєстровану адресу проживання, а й на адресу фактичного проживання. При цьому документи варто відправляти рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення.
* Не поспішайте звільняти працівника, не з'ясувавши причини прогулу та не надавши їм об'єктивної оцінки на предмет поважності. Цілком можлива ситуація, що працівник, який тривалий час не виходив на зв'язок, з'явиться на роботі та надасть, до прикладу, листок непрацездатності за весь період відсутності на роботі.
* Пам'ятайте, що звільнення працівника за допущення ним прогулу є правом роботодавця, а не обов'язком. Таким чином, роботодавець у кожному конкретному випадку прогулу самостійно вирішує чи варто застосовувати до такого працівника дисциплінарне стягнення. До прикладу, роботодавець може обмежитись доганою. Якщо ж працівник не має наміру працювати на певному підприємстві, такого працівника може бути звільнено за угодою сторін.
=== Рекомендації для працівника ===
У житті кожного працівника може трапитись ситуація, коли з певної причини він не може з'явитись на роботі або змушений терміново покинути робоче місце. Щоб уникнути ризиків неправомірного звільнення за прогул, працівнику варто дотримуватись наступних рекомендацій:
* У разі необхідності відлучитися з робочого місця завжди попереджайте про це безпосереднього керівника. Якщо є ймовірність того, що за час обідньої перерви не вдасться вирішити власні справи, заздалегідь повідомте такого керівника. Це актуально не лише для тривалої відсутності, а й короткочасних відлучень з робочого місця.
* З обережністю ставтесь до доручень, що передбачають тривалу відсутність на робочому місці, особливо, якщо їх виконання лежить за межами Ваших посадових обов'язків. Якщо є змога, попросіть доручення у письмовому вигляді. Також не зайвим буде повідомити колегам про відлучення з роботи для виконання доручення.
* У разі неможливості вийти на роботу за станом здоров'я невідкладно повідомте про це роботодавця та зверніться до сімейного лікаря для вирішення питання про оформлення листка непрацездатності. Важливо, щоб листок непрацездатності був відкритий у перший день невиходу на роботу. Зазвичай для відкриття лікарняного необхідно особисто звернутися до лікаря, а в деяких випадках (наприклад, при підозрі зараження коронавірусною інфекцією COVID-19) можна це зробити дистанційно по телефону. В окремих випадках поважність відсутності на роботі за станом здоров'я може підтверджуватися й іншими доказами.
* Після закриття лікарняного передайте листок непрацездатності роботодавцеві. Якщо немає змоги зробити це особисто, надішліть документи рекомендованим листом з повідомленням про вручення та описом вкладення. Не надсилайте документи з використанням послуг "до запитання" чи "відділення-відділення".
* У разі прогулу з іншиї поважних причин, не пов'язаних із станом здоров'я, варто заздалегідь подбати про підтвердження поважності причин відсутності на роботі. В якості підтвердження найбільш ефективними доказами стануть письмові документи (довідки, акти, письмові свідчення тощо). За першої нагоди повідомлете роботодавця про неможливість прибути на роботу, не ігноруйте виклики і повідомлення від керівництва та колег.
* При наступному виході на роботу не ігноруйте прохання роботодавця про надання письмових пояснень щодо причин прогулу. У своїх поясненнях детально опишіть ситуацію, що склалася та наведіть факти, які свідчать про те, що ви не вчиняли прогулу, або про те, що прогул допущено з поважних причин. До пояснювальної записки додайте необхідні письмові докази, а у разі їх відсутності на час дачі пояснень - вкажіть конкретний строк, протягом якого Вами буде надано вказані документи. Якщо ж після Вашого виходу на роботу роботодавець не вимагає від Вас писомвих пояснень, не зайвим буде надати такі пояснення за власною ініціативою.
* У разі, якщо роботодавець чи уповноважена ним особа пропонує Вам своїм підписом підтвердити ознайомлення зі змістом наказу, акту, чи будь-якого іншого документа, варто діяти наступним чином:
** уважно ознайомтесь зі змістом документа, що пропонується до підпису;
** попросіть надати Вам копію такого документа;
** якщо у Вас немає заперечень до змісту документа, варто підписати такий документ;
** у разі наявності заперечень щодо змісту документа чи уточнень, зробіть запис у відповідному полі (таке поле може мати назву "пояснення працівника", "заперечення", "для нотаток" тощо) та підпишіть такий документ;
** у разі відсутності такого поля зробіть запис на вільному місці документа (зазвичай це робиться внизу документа, де проставляється підпис особи, що ознайомлюється), після чого підпишіть такий документ.
** у разі, якщо Вам незрозумілий зміст запропонованого до ознайомлення документа, Ви також можете зазначити про це в такому документі.
** не варто ухилятися від ознайомлення та підписування документів. Як показує практика, такі дії не мають позитивного результату, адже роботодавець сформує комісію та складе акт про те, що Ви відмовились ознайомитись зі змістом документа та підписати його, що дасть роботодавцю змогу діяти без Вашого підпису. У той же час Ви втратите можливість отримати копію такого документа, ознайомитись з його змістом та, як наслідок, не зможете вчасно оскаржити такий документ в передбаченому законом порядку.
=== Звільнення за угодою сторін ===
Мирне врегулювання спору можливе безпосередньо з роботодавцем. Найкращим тут є оформлення звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпПУ] — за угодою сторін. При цьому рекомендовано оформлювати таку угоду сторін, як письмову угоду про припинення трудового договору між роботодавцем та працівником, навіть якщо письмового трудового договору з працівником не укладалося. Саме така угода і має визначати всі аспекти та умови звільнення працівника, зокрема:
* зазначення останнього дня роботи працівника;
* суму винагороди, що буде виплачена працівникові при звільненні;
* положення про відсутність у працівника будь-яких фінансових, майнових та інших претензій до роботодавця, пов’язаних з його звільненням та працевлаштуванням у роботодавця;
* обов’язок працівника повернути все майно роботодавця в останній день роботи або раніше;
* обов’язок працівника не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію, що стала йому відома протягом роботи на вашому підприємстві.
=== Оскарження звільнення в судовому порядку ===
Безпосередньо в місцевих загальних судах розглядаються трудові спори за заявами працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини.

Строк звернення до суду: протягом місяця з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94938539 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.02.2021 у справі № 758/2641/17] (неналежне оформлення листка тимчасової непрацездатності саме по собі не може свідчити про неповажність причин відсутності працівника на роботі та не є підставою для його подальшого звільнення на підставі пункту 4 частини першої статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].)
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/101179576 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.11.2021 у справі №212/9516/19] відповідно до якої визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106660021 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.10.2022 року у праві № 279/1345/21] За приписами пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
*Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 9 листопада 2021 року у справі № 235/5659/20 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101179576] відповідно до якої визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності (наприклад, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).
При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з`ясування поважності причин його відсутності на роботі.
Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.
Невихід працівника на роботу у зв`язку з незаконним переведенням не можна вважати прогулом без поважних причин. Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 08 травня 2019 року в справі № 489/1609/17.
Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 32 КЗпП України переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.
Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
[[Категорія: Трудове‎ право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Порядок розірвання шлюбу

2024-01-12T11:44:34Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету міністрів України від 26 червня 2015 року № 669-р "Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 14 глави 1 розділу II [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00/page#top Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених накзом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], у разі введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України «Про правовий режим воєнного стану»] державна реєстрація актів цивільного стану проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника.
|}
==Припинення шлюбу внаслідок його розірвання==
[[Файл:Припинення шлюбу внаслідок його розірвання.jpg|міні|Припинення шлюбу внаслідок його розірвання]]
'''Шлюб може бути припинено/розірвано внаслідок:'''
*смерті одного з подружжя або оголошення його померлим (ст. 104 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);
*за спільною заявою подружжя в органах ДРАЦС (цей спосіб можливий лише за відсутності неповнолітніх дітей та за відсутності спору між подружжям щодо його розірвання при якому обоє з подружжя готові підписати заяву в органах ДРАЦС (ст. 105,106 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] );
*за заявою одного з подружжя в органах ДРАЦС (можливо в випадку якщо інший з подружжя визнаний безвісно відсутнім або визнаний судом недієздатним згідно ст. 107 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]);
* на підставі рішення суду (шляхом звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу одним з подружжя так і за спільною заявою подружжя).

==Розірвання шлюбу в позасудовому порядку через органи ДРАЦС==
===Куди звернутися===
'''I.''' За спільною заявою подружжя в органі ДРАЦС за місцем проживання подружжя або одного з них за умови спільної згоди та відсутності неповнолітніх дітей.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї заяву від його імені може подати другий з подружжя.
У випадку перебування одного з подружжя [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|в установі виконання покарань]],засвідчення справжності підпису на документах здійснюється начальником установи виконання покарань згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 ст. 40-1 Закону України "Про нотаріат"]. Засвідчення начальником установи виконання покарань справжності підпису на документах прирівнюється до нотаріального засвідчення справжності підпису.

'''II.''' За заявою одного з подружжя: проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них, якщо другий із подружжя:
*визнаний безвісно відсутнім;
*визнаний недієздатним.

===Перелік необхідних документів:===
* заява про розірвання шлюбу;
* свідоцтво про шлюб;
* копія рішення суду (витяг з рішення суду) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним (у випадку розірвання шлюбу за заявою одного з подружжя).

Той із подружжя, який бажає ''відновити своє дошлюбне прізвище'', повинен письмово заявити про це у відділі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

===Вартість===
За реєстрацію розірвання шлюбу справляється ''державне мито'' у розмірі:
*за взаємною згодою подружжя, яке не має неповнолітніх дітей → '''''0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''';
*з особами, визнаними в установленому порядку безвісно відсутніми або недієздатними → '''''0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян''''' (підпункт "б" пункту 5 статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]).
===Строк розгляду===

Державна реєстрація розірвання шлюбу проводиться '''''після закінчення одного місяця від дня подання відповідної заяви, якщо вона не була відкликана.'''''

У разі якщо подружжя через поважну причину не може з'явитися до органу державної реєстрації актів цивільного стану для державної реєстрації розірвання шлюбу у встановлений для них день, строк такої реєстрації на письмове прохання подружжя може бути перенесений на інший день. При цьому ''строк перенесення державної реєстрації розірвання шлюбу не може перевищувати одного року з дня подання заяви'' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2398-17 абзац перший частини четвертої статті 15 Закон України "Про державну реєстрацію актів цивільного стан"]).

Якщо один з подружжя через поважну причину не може з'явитися для державної реєстрації розірвання шлюбу, він може під час подачі заяви про реєстрацію розірвання шлюбу або впродовж місяця письмово повідомити орган державної реєстрації актів цивільного стану про згоду реєстрації розірвання шлюбу за його відсутності та зазначити місцезнаходження органу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого слід надіслати свідоцтво про розірвання шлюбу. У разі надсилання письмового повідомлення підпис на ньому того з подружжя, який не може з'явитися, повинен бути нотаріально засвідчений.

Майнові та інші спори між подружжям, що виникли з шлюбу та залишились невирішеними на момент його розірвання, можуть бути розглянуті судами загальної юрисдикції у порядку позовного провадження за позовною заявою, поданою одним з подружжя.

== Розірвання шлюбу онлайн ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/669-2015-%D1%80#Text розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 № 669-р «Про реалізацію пілотного проєкту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»] та з метою оптимізації процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану у відділах державної реєстрації актів цивільного стану запроваджено проєкт «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет.

Пунктами 1, 2 Порядку розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану поданих через мережу Інтернет, визначено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають, зокрема, заяви фізичних осіб про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Кодексу, поданих через мережу Інтернет з використанням вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі – Вебпортал) або через [https://my.gov.ua/info/news/348/details Єдиний державний вебпортал електронних послуг] з накладенням електронних підписів, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронного підпису, а також звернення щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет, з використанням Вебпорталу.

Згідно з Порядком роботи вебпорталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», технічним адміністратором Вебпорталу є державне підприємство [https://nais.gov.ua/ «Національні інформаційні системи»] (далі – ДП «НАІС»).

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, ДП «НАІС» з 24 лютого 2022 тимчасово призупинило роботу Вебпорталу з метою недопущення будь-яких несанкціонованих дій з інформацією, що міститься в ньому.
==Розірвання шлюбу в судовому порядку==
'''У випадку, коли подружжя має неповнолітніх дітей, або один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу, шлюб може бути розірваний лише у судовому порядку.'''

Справи про розірвання шлюбу розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами в порядку окремого або позовного провадження.

Позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

У разі розірвання шлюбу судом '''шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу'''. Якщо шлюб розривається через суд, свідоцтво про розірвання шлюбу '''''не видається'''''. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (ст.115 СК України).

'''Важливо!''' Залишення позовної заяви без руху з підстав ненадання оригіналу свідоцтва про шлюб є порушенням принципу верховенства права, права на справедливий суд та суперечить завданням цивільного судочинства ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/107077982 Постанова Верховного суду у справі № 526/442/22 від 19 жовтня 2022 року]).
===Розірвання шлюбу у порядку окремого провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]] розглядаються справи про розірвання шлюбу за '''спільною заявою подружжя''', яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Справа про [[Розірвання шлюбу із засудженою особою|розірвання шлюбу за заявою особи, засудженої до позбавлення волі]], може бути розглянута судом за участю представника такої особи.

При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя ''обов'язковою є наявність згоди між дружиною та чоловіком щодо розірвання шлюбу''. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Особливостями судової процедури в порядку окремого провадження є те, що, суд не з’ясовує причини розлучення, не вживає заходів щодо примирення подружжя, але при цьому суд повинен перевірити відповідність умов Договору інтересам дитини, а також пересвідчитись, що умови Договору не порушують засади рівності прав батьків дитини.

Враховуючи вимоги положень цивільного та сімейного законодавства, можна стверджувати, що у Заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви розірвання шлюбу та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей. Також варто зазначити, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання Заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати Заяву про розірвання шлюбу (частина четверта статті 109 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text СК України]).
====Договори, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу====
1) Разом зі спільною заявою в порядку окремого провадження подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із '''письмовим договором''' про те:
#з ким із них будуть проживати діти;
#яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо;
#умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
2) '''Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений''' та передбачати:
#способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини;
#порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
====Вартість====
За подання заяви про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на 1 січня 2024 року - 605,60 грн) [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір")] крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.

'''Реквізити для сплати судового збору, формування квитанції або онлайн сплати судового збору''' [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті "Судова влада"]
====Строк розгляду====
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
===Розірвання шлюбу в порядку позовного провадження===
У порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|позовного провадження]] судами загальної юрисдикції ''(за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача)'' розглядаються справи про розірвання шлюбу у випадках, коли один з подружжя заперечує проти розірвання шлюбу або ухиляється від подання спільної заяви подружжя до органу реєстрації актів цивільного стану чи суду.

Провадження у справі відкривається судом на '''підставі позовної заяви''' (''[https://vl.rv.court.gov.ua/sud1702/30/151/ зразок]''), поданої одним з подружжя у встановленому порядку. В даній позовній заяві має бути зазначено дату і місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання та наявність від такого шлюбу неповнолітніх дітей.

Позови про розірвання шлюбу може підписувати та подавати і представник ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/98221879 постанова Верховного Суду/КЦС від 09.07.2021 у справі № 607/10879/20] )

Слід зазначити, що діти, які досягли чотирнадцяти років, мають право самостійно обирати своє місце проживання після розірвання шлюбу батька та матері.
====Вартість====
За подання позовної заяви про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження особа повинна сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2024 року - 1211,20 грн) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text (підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]) крім випадків, коли особа звільнена від сплати судового збору.
====Строк для примирення====
У справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю '''строк для примирення''', який не може перевищувати шести місяців [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 (частина сьома статті 240 Цивільного процесуального кодексу України)].

Вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується ''у випадку відсутності згоди'' одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (пункт десятий [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя"]). Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

* Про державну реєстрацію розірвання шлюбу та про розірвання шлюбу, здійснене в судовому порядку, робиться відмітка в актовому записі про шлюб.
'''У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.'''

===<big>Розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження</big>===

Відповідно до частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv#n8126 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України] розірвання шлюбу в судовому порядку може здійснюватися за правилами [[Спрощене провадження в цивільних справах|спрощеного позовного провадження.]]
Для того, щоб розірвання шлюбу здійснювалося за правилами спрощеного позовного провадження, потрібно подати клопотання у письмовій формі одночасно із поданням позовної заяви, або таке клопотання може міститися у позовній заяві [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text (ч.1 ст. 276 Цивільного процесуального кодексу України)].

====Зміна спрощеного провадження на загальне позовне провадження====

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За наслідками розгляду клопотання про розірвання шлюбу за правилами спрощеного позовного провадження, суд може його задовольнити і одночасно надати відповідачу строк для подання заяви із запереченням щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Якщо відповідач вчасно подасть обґрунтовані заперечення і суд знайде підстави для їх задоволення, то порядок розгляду справи може бути змінений на загальний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ( стаття 277 Цивільного процесуального кодексу України).]
====Строк====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text статті 275 Цивільного процесуального кодексу України], справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються судом протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

===Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлено===
Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений будь-ким з подружжя у випадках:
*при вагітності дружини;
*протягом одного року після народження дитини.
'''Винятки:'''

1) позов може бути подано у разі, коли один з подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини (право на розірвання шлюбу за таких обставин не пов'язується з винесенням судом обвинувального вироку);

2) позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини може бути подано, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою у встановленому порядку шляхом подання заяви про визнання батьківства;

3) чоловік або дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про батька дитини виключено із актового запису про народження дитини.

==Див. також==
*[[Встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території]]
*[[Визнання розірвання шлюбу фіктивним]]
*[[Розірвання шлюбу із засудженою особою]]
*[[Вибір прізвища при розірванні шлюбу]]
== Отримання правової консультації ==
Для отримання правничої допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' для дзвінків в межах України;
* https://t.me/+380677213103 безкоштовні дзвінки з мобільного застосунку Telegram;
* +380 44 363 10 41 для дзвінків з-за кордону, вартість дзвінка за тарифами оператора;
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільні справи окремого провадження]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Суди]]

Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі

2024-01-12T11:31:51Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]

'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
|}
== Хто має право звернутися з позовною заявою ==
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Куди звернутися ==
Усі справи позовного провадження в порядку цивільного судочинства розглядаються ''районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами''.
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!''' Позивач має можливість надіслати до суду позовну заяву через [https://id.court.gov.ua/ портал "Електронний суд"] з використанням [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]].
|}
== Протягом якого строку особа може звернутися до суду ==
За загальним правилом, звернутися до суду з позовом особа може протягом 3 років з дня, коли вона довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 257, частина перша статті 261 Цивільного кодексу України]).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина перша статті 258 Цивільного кодексу України]).

Більш детально про позовну давність: [[Позовна давність]]
== До якого суду звернутися (підсудність справи) ==
{| class="wikitable"
|-
! style="background-color:#98FB98;" | №!! style="background-color:#98FB98;" |Вид підсудності !! style="background-color:#98FB98;" | Предмет позову !! style="background-color:#98FB98;" | Який суд розглядає
|-
| rowspan="2" |1.|| rowspan="2" |Підсудність справ за місцезнаходженням відповідача|| Позови до фізичної особи || За зареєстрованим місцем проживання/перебування особи
|-
|Позови до юридичної особи||За місцезнаходженням юридичної особи згідно з [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань]
|-
| rowspan="15" |2.|| rowspan="15" |Підсудність справ за вибором позивача||Позови про '''стягнення аліментів,''' збільшення їх розміру; оплату '''додаткових витрат на дитину'''; стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, '''індексацію аліментів''', зміну способу їх стягнення; про '''визнання батьківства''' відповідача; позови, що виникають з '''трудових правовідносин'''||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача
|-
|Позови про '''розірвання шлюбу''' (у разі, якщо на утриманні особи є малолітні або неповнолітні діти або якщо вона не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати за місцем проживання відповідача))||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або за домовленістю за місцем проживання/перебування позивача/відповідача
|-
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, чи шкоди завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення||За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача або місцем заподіяння шкоди
|-
|Позови про '''відшкодування шкоди''', завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду|| За зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача
|-
|Позови про захист прав споживачів||За місцем проживання/перебування споживача, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору
|-
|Позови про відшкодування шкоди, завданої майну||За місцем завдання шкоди
|-
|Позови, що виникають з діяльності філій або представництв юридичної особи, відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи||За місцезнаходженням філії, представництва юридичної особи, відокремленого підрозділу
|-
|Позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки певному місці||За місцем виконання договорів
|-
|Позови до відповідача, місце проживання/перебування якого невідоме||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання/перебування відповідача чи постійного його заняття (роботи)
|-
|Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання/перебування||За місцезнаходженням майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання/перебування в Україні
|-
|Позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден та про стягнення сум винагороди за рятування на морі
|За місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна
|-
|Позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом||За місцем виконання виконавчого напису нотаріуса
|-
|Позови Міністерства юстиції України на підставі міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, в інтересах і за довіреністю позивача, який не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування
|За місцезнаходженням міністерства або його територіальних органів
|-
|Позови про відшкодування збитків, спричинених заходами забезпечення позову || За місцем застосування заходів забезпечення позову (до суду, який застосував відповідні заходи)
|-
|Позови про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб (в тому числі про відшкодування шкоди, завданої внаслідок обмеження у здійсненні права власності на нерухоме майно або його знищення, пошкодження) у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру
|За місцем проживання чи перебування позивача
|-
|3.||Підсудність кількох вимог, пов’язаних між собою||Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях||За місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів
|-
| rowspan="7" |4.|| rowspan="7" |Виключна підсудність||Позови, що виникають з приводу '''нерухомого майна'''|| rowspan="2" |За місцезнаходженням майна або основної його частини
|-
|Позови про зняття арешту з майна
|-
|Позови кредиторів спадкодавця, що подаються до '''прийняття спадщини''' спадкоємцями||За місцезнаходженням спадкового майна або основної його частини
|-
|Позови до перевізників, що виникають з договорів перевезення вантажів, пасажирів, багажу, пошти||За місцезнаходженням перевізника
|-
|Зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору || За місцем розгляду первісного позову
|-
|У випадку об'єднання щодо укладання, зміни, розірвання і виконання правочину з вимогами щодо іншого правочину, укладеного для забезпечення основного зобов'язання || За місцезнаходженням відповідача, який є стороною основного зобов'язання
|-
|Вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій || Розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги
|}
[[Файл:29542510 763426103850744 6795031551460226431 n.jpg|міні|Позовне провадження]]
== [http://court.gov.ua/userfiles/pozov_civil.pdf Форма і зміст позовної заяви] ==
Позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:
* найменування суду, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
* зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
* зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
* підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав ([http://parabellum.in.ua/kompaniya/dokumenty-i-novosti/276-zrazok-zayavi-pro-vidsutnist-inshogo-analogichnogo-pozovu-styagnennya-borgu зразок підтвердження]) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 175 Цивільного процесуального кодексу України]).
'''''До позовної заяви додаються:'''''
#документ про сплату судового збору або зазначається підстава звільнення від сплати судового збору;
#документ, що підтверджує повноваження представника (якщо позовну заяву подає представник);
#клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо (за необхідності);
#копії позовної заяви та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (виключення: позови, що виникають з трудових правовідносин; про відшкодування шкоди, завданої завданою каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 177 Цивільного процесуального кодексу України]).
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6709 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу України] передбачено, що, за загальним правилом, документи мають подаватися в оригіналі або належним чином завіреній копії. Заявник, який подає документи в копіях, має вказати про наявність у нього або іншої особи оригіналу. Засвідчення вірності копії документа оригіналу здійснюється шляхом проставлення власноручного підпису і дати. Особа має право завіряти копії лише тих документів, оригінали яких знаходяться у неї. Якщо оригіналу немає, до суду можна надати незасвідчену ксерокопію чи фотокопію документа з вказівкою про те, у кого знаходиться оригінал.

Відмітка має містити наступні реквізити:
* слова – «Згідно з оригіналом»,
* особистий підпис,
* власне ім’я та прізвище,
* дата засвідчення.
== Вартість ==
За подання позову особа сплачує [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].(1211 грн. 20 коп. у 2024 році)
'''Автоматичний розрахунок судового збору''' [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
== Строки розгляду справи судом ==
Суд розглядає справу по суті ''протягом тридцяти днів'' з дня початку розгляду справи по суті. Водночас суд має розпочати розгляд справи по суті ''не пізніше ніж через шістдесят днів'' з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 210 Цивільного процесуального кодексу України]).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов’язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільним процесуальним кодексом України]), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України], якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв’язку з карантином ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 пункт 3 розділу ХІІ Цивільного процесуального кодексу України]).
== Порядок оскарження ==
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в '''апеляційній інстанції''' протягом 30 днів з дня проголошення рішення суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали) ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 354 Цивільного процесуального кодексу України]).

Рішення суду апеляційної інстанції може бути оскаржено в '''касаційній інстанції''' протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частина перша статті 390 Цивільного процесуального кодексу України]).
== Див. також ==
* [[Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система (ЄСІТС) – "Електронний суд"]]
*[[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції]]
* [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді касаційної інстанції]]
* [[Перегляд рішення суду за нововиявленими або виключними обставинами в цивільному процесі]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Подання цивільного позову у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Суди‎]]

Оформлення посвідки на постійне проживання на території України

2024-01-08T13:06:52Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закон України "Про імміграцію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито]"
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1983-2002-п Постанова Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 року № 1983 "Про затвердження Порядку формування квоти імміграції, Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень]"
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 "Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n68 постанова Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321 "Про затвердження зразка, технічного опису бланка та Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказ Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 "Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861]
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 Наказ Державної міграційної служби України від 29 серпня 2019 року № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]
== Поняття посвідки на постійне проживання ==
'''Посвідка на постійне проживання''' - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні (пункт 17 частини першої статті 1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3773-17 Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]).

''Посвідка виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.''
== Хто має право на отримання посвідки на постійне проживання ==
'''Право на отримання посвідки на постійне проживання мають:'''
# іноземці та особи без громадянства, які відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України "Про імміграцію"] іммігрували в Україну на постійне проживання;
# іноземці та особи без громадянства, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території (у цьому випадку підставою для видачі посвідки на постійне проживання іноземцям та особам без громадянства є відповідний указ Президента України про припинення громадянства України та заяви таких осіб).
Посвідки оформляються іноземцям та особам без громадянства, які:
* '''досягли 16-річного віку''' - на підставі заяв-анкет, поданих ними особисто;
* '''не досягли 16-річного віку або визнані обмежено дієздатними чи недієздатними,''' - на підставі заяв-анкет одного з батьків (усиновлювачів), з ким проживають особи на підставі дозволу на імміграцію, опікунів, піклувальників.
== Куди звернутися ==
'''Документи для оформлення посвідок (у тому числі замість втраченої або викраденої), іі обміну''' подаються за місцем проживання іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, до:
* державного підприємства, що належить до сфери управління Державної міграційної служби України (далі - ДМС);
* центру надання адміністративних послуг;
* [https://dmsu.gov.ua/pro-dms/struktura-ta-kontakti/teritorialni-organi-dms.html територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС].
==Сторок подання документів==
Документи для оформлення посвідки подаються '''не пізніше ніж за 15 робочих днів''' до закінчення встановленого строку перебування/проживання в Україні.

У разі закінчення строку дії посвідки документи для її обміну можуть бути подані ''не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати закінчення строку її дії.''
== Вартість ==
'''Загальна вартість оформлення посвідки на постійне проживання складає 1013, 00 грн., у тому числі:'''
* державне мито – '''85 грн.''' (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) (пункт 6 статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]);
* вартість адміністративної послуги –'''496''' '''грн.''' ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/770-2016-%D0%BF постанова Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2016 року № 770 «Деякі питання надання адміністративних послуг у сфер міграції»]);
* вартість бланку посвідки на постійне проживання з безконтактним електронним носієм – '''432 грн.''' ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0231839-19#n29 наказ Державної міграційної служби України від 29.08.2019 № 231 "Про затвердження Класифікаторів"]).
== Перелік необхідних документів ==
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання необхідно подати такі документи:'''
# заява-анкета;
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, з візою типу D, якщо інше не передбачено законодавством і міжнародними договорами України (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''подається оригінал'');
# копію рішення про надання дозволу на імміграцію (''копія'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
'''Для оформлення особам, зазначеним в абзацах другому, третьому та п’ятому пункту 4 Прикінцевих положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2491-14 Закону України “Про імміграцію”], посвідки на постійне проживання замість копії рішення про надання дозволу на імміграцію, подаються такі документи:'''
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну на постійне проживання до набрання чинності Законом України “Про імміграцію” та мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про прописку або отримали посвідку в Україні, - оригінал і копія паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року з відміткою про прописку або дійсна посвідка;
* іноземцями або особами без громадянства, які змушені були залишити місця постійного проживання в Автономній Республіці Абхазія Грузії і прибули в Україну, а також їх повнолітніми дітьми, які прибули в Україну разом з ними до досягнення повноліття, - тимчасова довідка (або довідка, що підтверджує факт прибуття неповнолітнього разом з батьками), отримана після прибуття в Україну, та документ про підтвердження факту проживання в Україні не менш як п’ять років, видані територіальними органами ДМС;
* іноземцями або особами без громадянства, які прибули в Україну дітьми-сиротами у зв’язку із збройними конфліктами в місцях їх постійного проживання і виховуються або виховувалися у державних дитячих закладах чи дитячих будинках сімейного типу або над якими встановлено чи було встановлено опіку або піклування громадян України, - документ, що підтверджує виховання в державному дитячому закладі чи дитячому будинку сімейного типу або встановлення опіки чи піклування.
'''Для оформлення посвідки на постійне проживання особам, які до прийняття рішення про припинення громадянства України постійно проживали на території України і після прийняття такого рішення залишилися постійно проживати на її території,''' замість рішення про надання дозволу на імміграцію, '''подається довідка про припинення громадянства України,''' видана територіальним органом або підрозділом ДМС відповідно до форми 47, затвердженої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1549-12 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 серпня 2012 року № 715 „Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку”, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 7 вересня 2012 року за № 1549/21861].
== Строк розгляду документів ==
Посвідка видається '''протягом 15 робочих днів''' з дати прийняття документів від іноземця або особи без громадянства.
== Строк дії посвідки на постійне проживання ==
Посвідка видається '''строком на 10 років.'''

У разі виникнення обставин (подій), у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (крім закінчення строку дії), документи для її обміну подаються протягом одного місяця з дати виникнення таких обставин (подій).
== Обмін посвідки на постійне проживання ==
'''Обмін посвідки здійснюється у разі:'''
* зміни інформації, внесеної до посвідки;
* виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки;
* закінчення строку дії посвідки;
* непридатності посвідки для подальшого використання (посвідка/фотокартка має пошкодження, що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім’я, дату та місце народження, ким видана посвідка, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження серії та номера, що не дають змогу встановити реквізити посвідки, виправлення, пошкодження, які блокують можливість зчитування, а також внесення змін до інформації безконтактного електронного носія), а також у разі відсутності частини посвідки;
* досягнення іноземцем або особою без громадянства 25- або 45-річного віку (у разі, коли іноземець або особа без громадянства документовані посвідкою, що не містить безконтактного електронного носія).
'''Для обміну посвідки подаються:'''
# заява-анкета;
# посвідку, що підлягає обміну (крім випадків втрати та викрадення) (''копія та пред’являється оригінал'');
# паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (''копія та пред’являється оригінал'');
# переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку (''оригінал'');
# документи, що підтверджують обставини, у зв’язку з якими посвідка підлягає обміну (у випадку зміни інформації, внесеної до посвідки або виявлення помилки в інформації, внесеній до посвідки)(''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, у разі подання документів законним представником (''копія та пред’являється оригінал'');
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору, або документ про звільнення від його сплати (''копія та пред’являється оригінал'').
У разі коли обмін посвідки здійснюється у зв’язку із закінченням строку її дії, додатково подається копія рішення про надання дозволу на імміграцію; документи, зазначені у пунктах 33 і 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2018-%D0%BF#n82 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року № 321].
== Підстави для відмови у видачі посвідки на постійне проживання ==
'''Рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається у разі:'''
* іноземець або особа без громадянства мають посвідку чи посвідку на тимчасове проживання (крім випадків обміну посвідки або оформлення посвідки іноземцю або особі без громадянства, які тимчасово проживали на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця чи посвідчення особи, якій надано додатковий захист, які є дійсними на день звернення;
* іноземець або особа без громадянства перебувають на території України з порушенням встановленого строку перебування або щодо них діє невиконане рішення уповноваженого державного органу про примусове повернення, примусове видворення або заборону в’їзду;
* дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану іноземцем або особою без громадянства інформацію;
* встановлено належність особи до громадянства України;
* за видачею посвідки звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень для її отримання;
* іноземцем або особою без громадянства подано не в повному обсязі або з порушенням строків, визначених пунктами 17 і 18 цього Порядку, документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі посвідки;
* отримано від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу інформацію про те, що дії іноземця та особи без громадянства загрожують національній безпеці, громадському порядку, здоров’ю, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні;
* паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі або строк його дії закінчився;
* встановлено факт подання іноземцем або особою без громадянства завідомо неправдивих відомостей, підроблених документів або встановлено факт скасування наданого їм дозволу на імміграцію;
* виявлено факти невиконання іноземцем або особою без громадянства рішення суду чи державних органів, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов’язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов’язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в’їзду в Україну;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Підстава скасування посвідки на постійне проживання ==
Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі:
* скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статті 12 Закону України “Про імміграцію”;
* отримання від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів;
* в інших випадках, передбачених законом.
== Порядок оскарження ==
Рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування може бути оскаржено іноземцем або особою без громадянства в адміністративному порядку (ДМС, територіальний орган ДМС) або до суду в установленому порядку.

ДМС, територіальний орган ДМС мають право переглянути рішення, прийняте відповідно територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, за наявності підстав зобов’язати їх відмінити попереднє рішення про відмову в оформленні, обміні та видачі посвідки, про її скасування і прийняти нове рішення на підставі раніше поданих документів.
== Див. також ==
* [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України]]
* [[Порядок отримання дозволу на імміграцію]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану

2024-01-04T07:55:53Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України.]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України «Про правовий режим воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про відпустки»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/877-16#Text Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
==Загальні положення==
'''Організація трудових відносин в умовах воєнного стану''' - це особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]. На період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 43, 44 Конституції України.]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 ст.43 Конституції України]держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Використання примусової праці забороняється. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан.

Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Cтаттею 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституцією України] визначено, що порядок здійснення права на страйк встановлюється законом з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі закону.

У період дії воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору. При укладенні трудового договору в період дії воєнного стану умова про випробування працівника під час прийняття на роботу може встановлюватися для будь-якої категорії працівників. З метою оперативного залучення до виконання роботи нових працівників, а також усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили, у тому числі внаслідок фактичної відсутності працівників, які евакуювалися в іншу місцевість, перебувають у відпустці, простої, тимчасово втратили працездатність або місцезнаходження яких тимчасово невідоме, роботодавець може укладати з новими працівниками строкові трудові договори у період дії воєнного стану або на період заміщення тимчасово відсутнього працівника.
== Особливості переведення та зміни істотних умов праці в умовах воєнного часу==
У період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди (крім переведення на роботу в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії), якщо така робота не протипоказана працівникові за станом здоров’я, лише для відвернення або ліквідації наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей, з оплатою праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n188 статті 32] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n637 статтею 103 Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.

Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Працівник, який повідомив про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України "Про запобігання корупції", вчинених іншою особою, не може бути звільнений чи змушений до звільнення, притягнутий до дисциплінарної відповідальності у зв’язку з таким повідомленням або підданий іншим негативним заходам впливу, або загрозі таких заходів впливу.

Викривачі корупції користуються також іншими правами та гарантіями захисту, встановленими Законом України "Про запобігання корупції".
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 (стаття 38 Кодексу законів про працю).]

Строковий трудовий договір [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_4 пункти 2 і 3 статті 23 Кодексу законів про працю] підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_15 частиною першою статті 38 Кодексу законів про працю].

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

У зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).
==Особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
У період дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки. У період дії воєнного стану норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43] Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 ст.43 Кодексу законів про працю України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_7 пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+41#w2_4 пунктами 2 і 3 статті 41] цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником.

Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору.

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через місяць з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.».
==Особливості встановлення та обліку часу роботи та часу відпочинку==
* Нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена '''до 60 годин на тиждень''' для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) - '''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* Для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури ''(в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо)'', яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану '''не може перевищувати 40 годин на тиждень - ''не застосовується до праці неповнолітніх.'''''
* П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем.
* Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) визначається роботодавцем.
* Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин- '''''не застосовується до праці неповнолітніх'''''.
* У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n358 статті 53] (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n417 частини першої] статті 65, частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n429 третьої - п’ятої] статті 67, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n441 статей 71], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n497 78-1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини другої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n45Закону України "Про відпустки"].
{| class="wikitable"
!У разі встановлення нормальної тривалості робочого часу ''(щодо роботи працівників на об'єктах критичної інфраструктури)'' понад норму, встановлену відповідно до законодавства, оплата праці здійснюється у розмірі, збільшеному пропорційно до збільшення норми праці
|}
==Особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця==
Порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

Сторони трудового договору можуть домовитися про '''альтернативні способи створення, пересилання і зберігання''' наказів (розпоряджень) роботодавця, повідомлень та інших документів з питань трудових відносин та про будь-який інший доступний спосіб електронної комунікації, який обрано за згодою між роботодавцем та працівником.
==Робота в нічний час==
У період дії воєнного стану не залучаються до роботи в нічний час без їх згоди: вагітні жінки і жінки, які мають дитину віком до одного року, особи з інвалідністю, яким за медичними рекомендаціями протипоказана така робота.

Норми частин першої і другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+54#w2_13 статті 54 Кодексу законів про працю України] не застосовуються. А саме: «При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+51#w2_1 (пункт 2 частини першої і частина третя статті 51)]. Тривалість нічної роботи зрівнюється з денною в тих випадках, коли це необхідно за умовами виробництва, зокрема у безперервних виробництвах, а також на змінних роботах при шестиденному робочому тижні з одним вихідним днем».
==Особливості залучення до роботи деяких категорій працівників ==
У період дії воєнного стану дозволяється застосування праці жінок ''(крім вагітних жінок і жінок, які мають дитину віком до одного року)'' '''за їхньою згодою''' на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах.
==Оплата праці==
* Заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.
* Роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати.
* Роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.
* Звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.
* У разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойові дії, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
==Зупинення дії окремих положень колективного договору==
На період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Наприклад щодо відпусток:
*У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
*Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+26#w2_3 частиною першою статті 26 Закону України "Про відпустки"] «За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік».
==Відпустки==
* надання щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця '''може бути''' обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік, а якщо тривалість щорічної основної відпустки становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану;
* роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки;
* норми щодо ''"надання невикористаної частини щорічної відпустки до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка", "заборони ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці"'' - '''не застосовуються;'''
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки;
* якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури, то роботодавець '''має право''' відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток ''(крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку);''
* роботодавець, на прохання працівника, '''може''' надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 15-денного строку;
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, '''в обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
== Призупинення дії трудового договору==
'''<big>Призупинення дії трудового договору</big>''' - ''це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором''.

'''Умови:'''
#абсолютна неможливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ''(роботодавцю - надавати роботу, працівникові - виконувати роботу);''
#ініціатором призупинення трудового договору можуть бути як роботодавець, так і працівник;
#на строк не більше ніж період дії воєнного стану;
#оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця;
#щодо посадових осіб державних органів та органів місцевого самоврядування - необхідність погодження з військовими адміністраціями, які здійснюють свої повноваження на відповідній території ''(військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності – обласні);''
#роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи ''(у разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану)'' .
{| class="wikitable"
! colspan="4" |Призупинення дії трудового договору ≠ припинення трудових відносин!
''Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.''
|}
'''Наказ (розпорядження) роботодавця, має містити:'''
*''інформацію про причини призупинення дії трудового договору (у тому числі деталізувати обставини, що засвідчують неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки);''
*''спосіб обміну інформацією між сторонами;''
*''строк призупинення дії трудового договору;''
*''кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівника (ів);''
*''реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників;''
*''умови відновлення дії трудового договору.''
{| class="wikitable"
|'''незгода працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору <big>→</big> оскарження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю <big>→</big> вивчення змісту наказу (розпорядження) <big>→</big> внесення, за погодженням військової адмінітрації, припису про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом ''(обов’язково до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису)'''''

''− припис може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку;''

''− невиконання припису тягне за собою відповідальність, передбачену абзацом дев’ятим частини другої статті 265 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text КЗпП] - порушення інших вимог законодавства про працю, та статті 188-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] - невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю.''
|}
==Діяльність профспілок==
*У межах своєї діяльності професійні спілки повинні максимально сприяти забезпеченню обороноздатності держави та забезпечувати громадський контроль за мінімальними трудовими гарантіями, передбаченими цим Законом.
*На період дії воєнного стану призупиняється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"] та відповідні норми колективних договорів. «Роботодавці зобов'язані відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу в розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 відсотка фонду оплати праці з віднесенням цих сум на валові витрати, а у бюджетній сфері - за рахунок виділення додаткових бюджетних асигнувань».
==Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України==
Відшкодування працівникам та роботодавцям пов’язаних із трудовими відносинами грошових сум, втрачених внаслідок збройної агресії проти України, '''здійснюється за рахунок коштів держави агресора''', а також '''коштів, отриманих з/від відповідних фондів на відновлення України, у тому числі міжнародних, міжнародної технічної та/або поворотної чи безповоротної фінансової допомоги, інших джерел,''' передбачених законодавством.

''Наразі, механізм відшкодування розробляється та опрацьовується Кабінетом Міністрів України.''
==Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану==
Для забезпечення дотримання основоположних прав працівників у трудових відносинах, зокрема - в умовах воєнного стану, а також з метою легалізації зайнятості та виплати заробітної плати ухвалено рішення про '''відновлення заходів контролю Держпраці''' з обмеженого переліку підстав та питань.

'''''Інспектори праці здійснюватимуть позапланові заходи державного нагляду (контролю), а саме - перевірятимуть дотримання вимог законодавства:'''''

''- в частині додержання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»];''

''- з питань виявлення неоформлених трудових відносин;''

''- з питань законності припинення трудових договорів.''

'''Умови здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану:'''
* звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави;
* доручення Прем’єр-міністра України про перевірку суб’єктів господарювання у відповідній сфері у зв’язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
* настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання;
* звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом;
* звернення профспілки;
* за звернення Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації;
* невиконання суб’єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 1 травня 2022 року.
{| class="wikitable"
|'''''!!! У разі усунення роботодавцями виявлених порушень заходи впливу (штрафи) не застосовуватимуться !!!'''''
|}
== Корисні посилання ==
* [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Соціальні відпустки. Порядок надання

2024-01-01T13:20:13Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/693-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 693 "Про затвердження Порядку надання відпустки при народженні дитини"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0004323-14 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 23.01.2014 "Право на відпустки.Соціальні відпустки"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено режим воєнного стану!'''
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

'''Згідно з статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] у період дії воєнного стану:'''
* надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану.
* роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закону України "Про відпустки"] у період дії воєнного стану не застосовуються.
* роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку), якщо такий працівник '''залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.'''
* роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закону України "Про відпустки"].
* роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр#Text Закону України "Про відпустки".]
|}
==Поняття та види відпусток==
'''Відпу́стка'''— час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам із збереженням місця роботи і заробітної плати. Основним законом, що регулює відпустки є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про відпустки"].

'''Згідно з законодавством відпустки поділяються на''':
*щорічні відпустки;
*додаткові відпустки у зв'язку з навчанням ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 13, 14 і 15 Закону України "Про відпустки"]);
*творчі відпустки ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 стаття 16 Закону України "Про відпустки"]);
*соціальні відпустки ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 17, 18, 18-1, 19 Закону України "Про відпустки"]);
*відпустки без збереження заробітної плати ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статті 25, 26 Закону України "Про відпустки"]).
''Також, законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.''
==Види соціальних відпусток==
'''Згідно [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 з Законом України "Про відпустки"] соціальні відпустки поділяються на такі види:'''
===Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами===
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю:
*''до пологів - 70 календарних днів;''
*''після пологів - 56 календарних днів (70 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.''
*За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів).
===Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку===
Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
===Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини===
Особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини тривалістю 56 календарних днів (70 календарних днів - при усиновленні двох і більше дітей) без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини (якщо усиновлювачами є подружжя - одному з них на їх розсуд).

Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла '''не пізніше трьох місяців''' з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.
{| class="wikitable"
|-
|Чоловік, який усиновив дитину дружини від попереднього шлюбу, права на соцільну відпустку у зв'язку з усиновленням дитини не має.
|}
===Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи===
'''Одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років''', або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю '''''10 календарних днів''''' без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]).

''За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.''

Див. статтю [[Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю]]
===Відпустка при народженні дитини===
Підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів може надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Хто має право на відпустку при народжені дитини (надається лише одній особі з нижчезазначених:)
* чоловік, дружина якого народила дитину;
* батько дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, що підтверджується заявою матері дитини та свідоцтвом про народження дитини, в якому зазначена відповідна інформація про батька дитини;
* одній із таких осіб: бабі або діду, або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати (батько) якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком), на підставі заяви одинокої матері (одинокого батька) дитини.
Така відпустка є одноразовою, оплачуваною і надається тривалістю до 14 календарних днів (без врахування святкових та неробочих днів).
==Порядок надання соціальних відпусток==
'''Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами''' обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів). Вона надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів.
До відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за заявою жінки приєднати щорічну відпустку незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''' надається за заявою жінки або осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n209 частині третій статті 18 Закон]у, повністю або частково в межах установленого періоду та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку''' надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

'''Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років''' не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу).
Особам, зазначеним у [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 частині третій статті 18 Закону України "Про відпустки"] (крім осіб, які усиновили чи взяли дитину під опіку у встановленому законодавством порядку, прийомних батьків і батьків-вихователів), відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на підставі довідки з місця роботи (навчання, служби) матері дитини про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну цієї відпустки і виплату допомоги по догляду за дитиною їй припинено (із зазначенням дати).

'''Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини віком старше трьох років''' надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 статтями 6, 7 і 8 Закону України "Про відпустки"], а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку.

'''Відпустка при народженні дитини''' надається власником або уповноваженим ним органом на підставі письмової заяви особи. Особа, яка отримала відпустку при народженні дитини, зобов’язана надати власнику або уповноваженому ним органу копії документа, необхідного для державної реєстрації народження дитини, або свідоцтва про народження дитини протягом 30 календарних днів з дня виходу в таку відпустку. Відпустка надається не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини та повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.
== Надання соціальних відпусток під час воєнного стану ==
Статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text] роботодавцю дали право відмовляти працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо йдеться про виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Правило на час війни передбачає виняток для двох видів соціальних відпусток, а саме:
* у зв’язку вагітністю та пологами
* для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Таким чином, на час війни обмеження щодо використання соціальних відпусток встановлені '''лише для працівників об’єктів критичної інфраструктури.'''
== Див. також ==
*[[Особливості організації трудових відносин в умовах воєнного стану]]
*[[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]
*[[Відпустка без збереження заробітної до досягнення дитиною шестирічного віку]]
*[[Щорічні та додаткові відпустки]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]

Щорічні та додаткові відпустки

2024-01-01T11:00:20Z

Olha.zhyla: зміни до відпустки без збереження заробітної плати

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 Закон України «Про судоустрій і статус суддів»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 Закон України «Про прокуратуру»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 Закон України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/570-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 570 «Про затвердження Списку робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, і Порядку його застосування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634 «Про затвердження Порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-п Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року №1290 "Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня1998 року № 45 «Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 565 «Про затвердження Порядку надання та оплати відпусток для підготовки та участі у всеукраїнських і міжнародних спортивних змаганнях»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року №7 «Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року №16 «Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України № 2136-IX "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 43, 44 Конституції України].
*У період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік. Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п’ятої статті 80 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] та частини п’ятої статті 11, частини другої статті 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"] у період дії воєнного стану не застосовуються. У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"].
*У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
*У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|статусу внутрішньо переміщеної особи]], в '''обов’язковому порядку''' надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n298 Закону України "Про відпустки"].
|}
== Кому належить право на відпустки ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4314 Стаття 45 Конституції України] гарантує кожному, хто працює, право на відпочинок. Це право забезпечується, у тому числі, наданням оплачуваної щорічної відпустки. Мінімальна тривалість оплачуваної щорічної відпустки, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n13 статті 2 Закону України "Про відпустки"] право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Іноземці та особи без громадянства, які працюють в Україні, мають право на відпустки нарівні з громадянами України. Законом України "Про відпуски" встановлено, що щорічні відпустки складаються з основної та додаткових відпусток.
== Види відпусток ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n23 статті 4 Закону України "Про відпустки"] установлюються такі види відпусток:
* щорічні відпустки (основна та додаткові);
* додаткові відпустки у зв'язку з навчанням;
* творча відпустка;
* відпустка для підготовки та участі в змаганнях;
* соціальні відпустки;
* відпустки без збереження заробітної плати.
Законодавством, колективним договором, угодою та трудовим договором можуть установлюватись інші види відпусток.
== Щорічна основна відпустка ==
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Для окремих категорій працівників [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"] встановлено більшу тривалість щорічної основної відпустки:
{| class="mw-datatable wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F;" | Категорія працівників !! style="background:#8FBC8F;" | Тривалість відпустки
|-
| style="text-align:center;" | 1|| Промислово-виробничий персонал вугільної, сланцевої, металургійної, електроенергетичної промисловості, а також зайнятий на відкритих гірничих роботах, на роботах на поверхні шахт, розрізів, кар'єрів і рудників, на будівельно-монтажних роботах у шахтному будівництві, на транспортуванні та збагаченні корисних копалин || 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 2|| Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною 150 метрів і нижче|| 28 календарних днів незалежно від стажу роботи
|-
| style="text-align:center;" | 3|| Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах та в розрізах, кар'єрах і рудниках глибиною до 150 метрів|| 24 календарних дні із збільшенням на 4 календарних дні при стажі роботи на даному підприємстві 2 роки і більше
|-
| style="text-align:center;" | 4|| Працівники лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, - за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/570-97-%D0%BF Списком робіт, професій і посад, затвердженим Кабінетом Міністрів України]|| 28 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 5|| Воєнізований особовий склад гірничорятувальних частин|| 30 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 6|| Невоєнізовані працівники гірничорятувальних частин|| 24 календарних дні із збільшенням за кожних два відпрацьованих роки на 2 календарних дні, але не більше 28 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 7|| Керівні працівники навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічні працівники та наукові працівники - у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України]|| до 56 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 8|| Особи з інвалідністю I і II груп || 30 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 9|| Особи з інвалідністю III групи || 26 календарних днів
|-
|10|| Особи віком до вісімнадцяти років || 31 календарний день
|-
|11|| Сезонні працівники, а також тимчасові працівники || пропорційно до відпрацьованого часу
|}
Примітка. Положення цієї таблиці щодо тривалості щорічної основної відпустки не поширюються на працівників, тривалість відпустки яким установлюється спеціальними актами законодавства, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою 24 календарних днів, а також тривалості, передбаченої пунктами 8-10 таблиці.
== Щорічні додаткові відпустки ==
Поряд із щорічною основною відпусткою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] передбачає також щорічні додаткові відпустки, до яких належать:
* додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
* додаткова відпустка за особливий характер праці;
* інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
=== Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці ===
Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов'язаних із негативним впливом на здоров'я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. 
Така відпустка надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад, передбачених відповідними розділами зазначеного Списку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва і цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ. 
Застосування Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку здійснюється у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0057-98 порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня1998 року №16] . 
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими та важкими умовами праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів [[Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці|атестації робочих місць за умовами праці]] та часу зайнятості працівника в цих умовах.
=== Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці ===
Щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається:
* окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я;
* працівникам з ненормованим робочим днем.
==== Щорічна додаткова відпустка окремим категоріям працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я ====
Надається тривалістю до 35 календарних днів за [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-п Списком виробництв, робіт, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України], незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ. 
Застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов'язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров'я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, здійснюється у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0058-98 порядку, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року №16] 
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. 
Для працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах (у тому числі персональних комп’ютерах), передбачено надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів. 
''Докладніше:'' [[Додаткова відпустка за роботу з комп'ютером]]
==== Щорічна додаткова відпустка працівникам з ненормованим робочим днем ====
Надається тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. 
Відповідно до п.1 [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007203-97 Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці], затверджених наказом Мінпраці та соціальної політики України від 10 жовтня 97 року № 7, ненормований робочий день - це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов'язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). 
Така відпустка надається як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу. 
Ненормований робочий день на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для керівників, спеціалістів і робітників, а саме:
* осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;
* осіб, робочий час яких за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);
* осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.
=== Інші щорічні додаткові відпустки ===
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про відпустки"] передбачена можливість надання деяким категоріям працівників щорічних відпусток, що не передбачені цим законом. Такі види щорічних відпусток можуть встановлюватися як спеціальним законодавством, так і колективним договором.
{| class="wikitable mw-datatable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F; width: 49%" | Категорія працівників !! style="background:#8FBC8F;" | Тривалість відпустки !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава
|-
| style="text-align:center;" | 1 || Державні службовці після досягнення п’ятирічного стажу державної служби || style="text-align:center;" | 1 календарний день за кожний додатковий рік державної служби, але не більш як 15 календарних днів || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 ст. 58 Закону України "Про державну службу"]
|-
| style="text-align:center;" | 2 || Посадові особи, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років || style="text-align:center;" | до 15 календарних днів || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14 ст. 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування"]
|-
| style="text-align:center;" | 3 || Судді, які мають стаж роботи більше 10 років || style="text-align:center;" | 15 календарних днів|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19 ст. 136 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"]
|-
| style="text-align:center;" | 4 || Прокурори, які мають стаж роботи в органах прокуратури понад 10 років || style="text-align:center;" | 15 календарних днів || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18 ст. 82 Закону України "Про прокуратуру"]
|-
| style="text-align:center;" | 5 || Особи, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи || style="text-align:center;" | 14 робочих днів|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст.ст. 20-21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]
|-
| style="text-align:center;" | 6 || Батьки ВІЛ-інфікованих дітей і дітей, які страждають на хворобу, зумовлену ВІЛ, та особи, які їх замінюють || style="text-align:center;" | 10 днів|| [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1972-12 ст. 18 Закону України «Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ»]
|-
| style="text-align:center;" | 7 || Один з батьків дитини з інвалідністю чи особа, яка його замінює || style="text-align:center;" | до 5 днів || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 ст. 26 Закону України "Про охорону дитинства"]
|-
| style="text-align:center;" | 8 || Військовослужбовці, виконання обов'язків військової служби яких пов'язано з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або здійснюється в особливих природних географічних, геологічних, кліматичних і екологічних умовах та умовах підвищеного ризику для життя і здоров'я, крім військовослужбовців строкової військової служби || style="text-align:center;" | визначається залежно від часу проходження служби в цих умовах та не може перевищувати 15 календарних днів || [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»]
|-
| style="text-align:center;" | 9 || Окремі категорії медичних працівників || style="text-align:center;" | 3 календарні дні|| ст. 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
|}
Примітка. Наведений у таблиці список не є вичерпним. Спеціальним законодавством чи колективним договором можуть встановлюватись щорічні додаткові відпустки також для інших категорій осіб.
== Порядок надання щорічної відпустки ==
''Докладніше:'' [[Порядок надання щорічних відпусток]] 
Щорічні основна та додаткові відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються працівникам після закінчення шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. 
У разі надання зазначених відпусток до закінчення шестимісячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, крім визначених законом випадків, коли ці відпустки за бажанням працівника надаються повної тривалості. 
Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року. 
Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. 
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. 
Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї. 
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.
== Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про відпустки"] передбачено надання додаткових оплачуваних відпусток у зв'язку з навчанням, а саме:
* відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах;
* відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах;
* відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі.
Крім цього [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] додатково встановлює пільги для для працівників, які поєднують роботу з навчанням. 
''Докладніше:'' [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням]] 
=== Відпустка у зв'язку з навчанням у середніх навчальних закладах ===
Надається працівникам, які здобувають загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період складання:
* випускних іспитів в основній школі - тривалістю 10 календарних днів;
* випускних іспитів у старшій школі - тривалістю 23 календарних дні;
* перевідних іспитів в основній та старшій школах - від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.
Працівникам, які складають іспити екстерном за основну або старшу школу, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю відповідно 21 та 28 календарних днів.
=== Відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах ===
Надається працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів, для підготовки та складання іспитів загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

=== Відпустка у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти та аспірантурі ===
Надається працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання
{| class="wikitable mw-datatable" style="text-align: center;"
|+Тривалість відпустки у зв'язку з навчанням у вищих навчальних закладах у календарних днях
|-
! rowspan="6" | Період навчання, на який надається відпустка !! colspan="8" style="background:#8FBC8F;" | Рівень акредитації навчального закладу
|-
! colspan="4" | І та ІІ !! colspan="8" | ІІІ та IV
|-
! colspan="8" style="background:#8FBC8F;" | Форма навчання
|-
! colspan="2" | Вечірня!! colspan="2" | Заочна !! colspan="2" | Вечірня!! colspan="2" | Заочна
|-
! colspan="8" style="background:#8FBC8F;" | Курс навчання у вищому навчальному закладі
|-
! style="width: 5%" | I та ІІ!! style="width: 7%" | ІІІ та наступні !! style="width: 5%" | I та ІІ !! style="width: 7%" | ІІІ та наступні !! style="width: 5%" | I та ІІ !! style="width: 7%" | ІІІ та наступні !! style="width: 5%" | I та ІІ !! style="width: 7%" | ІІІ та наступні
|-
| style="text-align:left;" | На період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів || 10 || 20|| 30 || 40 || 20|| 30 || 30 || 40
|-
| style="text-align:left;" | На період складання державних іспитів у вищих навчальних закладах || colspan="8" | 30
|-
| style="text-align:left;" | На період підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) || colspan="4" | 2 місяці|| colspan="4" | 4 місяці
|}
Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту за заочною (вечірньою) формою навчання у навчальних закладах післядипломної освіти та вищих навчальних закладах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на третьому і наступних курсах вищого навчального закладу відповідного рівня акредитації. 
Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит. 
Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання - один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника. 
Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, передбачено відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року №634]. 
Згідно цієї постанови для працівників, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації за вечірньою та заочною формами навчання, з нижченаведених напрямів підготовки, де навчальний процес має свої особливості, понад відпустки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%D1%80#n162 статтею 15 Закону України "Про відпустки"], надаються також наступні відпустки відпустки:
{| class="wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F; width: 62%" | Напрям підготовки !! style="background:#8FBC8F; width: 28%" | Вид відпустки, що надається !! style="background:#8FBC8F; width: 10%" | Тривалість у календарних днях
|-
| rowspan="2" | Культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання) || щорічно, із збереженням заробітної плати || style="text-align:center;" | 10
|-
| щорічно, без збереження заробітної плати || style="text-align:center;" | 10
|-
| rowspan="2" | Театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво ( кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство) || щорічно, із збереженням заробітної плати || style="text-align:center;" | 20
|-
| щорічно, без збереження заробітної плати || style="text-align:center;" | 10
|-
| Філологія (мова та література) || щорічно, без збереження заробітної плати || style="text-align:center;" | 10
|}
Примітка. Вказані у таблиці відпустки надаються відповідно на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи). Вищі навчальні заклади у разі потреби можуть здійснювати перерозподіл додаткових відпусток між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.
=== Відпустка у зв'язку з профспілковим навчанням ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%D1%80#n182 статті 151 Закону України "Про відпустки"] на час профспілкового навчання працівникам, обраним до складу виборних профспілкових органів підприємства, установи, організації, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 6 календарних днів.
== Творча відпустка ==
Надається працівникам для закінчення дисертаційних робіт, написання підручників та в інших випадках, передбачених законодавством. 
Умови, тривалість, порядок надання та оплати творчих відпусток передбачено відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року №45]. 
Згідно цієї постанови творчі відпустки надаються працівникам підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності за основним місцем їх роботи для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук, для написання підручника, а також наукових праць: монографій, довідників тощо.
{| class="wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F; width: 22%" | Творча відпустка !! style="background:#8FBC8F;" | Тривалість !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава надання
|-
| Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук || до 3 місяців || rowspan="2" | заява працівника та рекомендація наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про доцільність надання творчої відпустки. Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обгрунтуванням тривалості творчої відпустки.
|-
| Творча відпустка для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук || до 6 місяців
|-
| Творча відпустка для написання підручника чи наукової праці || до 3 місяців || заява працівника та довідка видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік
|}
Примітки:
1. Вказана у таблиці творча відпустка надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із відповідною науковою чи творчою роботою.
2. Творча відпустка не надається для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.
3. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.
Творчі відпустки надаються працівникам поряд з іншими відпустками, передбаченими законодавством, і оформлюються наказом власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації. 
На час творчих відпусток за працівниками зберігається місце роботи (посада) та заробітна плата.
== Відпустка для підготовки та участі в змаганнях ==
Надається працівникам, які беруть участь у всеукраїнських та міжнародних спортивних змаганнях. 
Тривалість, порядок, умови надання та оплати відпусток для підготовки та участі в змаганнях встановлюються відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/565-2011-%D0%BF постановою Кабінету Міністів України від 01.06.2011 р. №565].
{| class="wikitable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | Вид змагань !! style="background:#8FBC8F;" | Категорії працівників, що мають право на отримання відпустки !! style="background:#8FBC8F;" | Тривалість !! style="background:#8FBC8F;" | Підстава надання
|-
| Всеукраїнські спортивні змагання, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік || Працівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за основним місцем роботи, які систематично займаються певним видом (видами) спорту та беруть участь у спортивних змаганнях, крім працівників підрозділів правоохоронних органів, Збройних Сил, інших військових формувань, фізкультурно-спортивних організацій, які за своїми функціональними обов'язками беруть участь у всеукраїнських змаганнях з видів спорту || rowspan="2" style="text-align:center;" | не більш як 40 календарних днів на рік || rowspan="2" style="text-align:center;" | заява працівника та лист-виклик на відповідні спортивні змагання, який готується Мінмолодьспортом
|-
| Міжнародні спортивні змагання, що включені до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік || Працівники підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності за основним місцем роботи, які включені до основного складу національних збірних команд України, крім спортсменів штатної команди національних збірних команд України та працівників підрозділів правоохоронних органів, Збройних Сил, інших військових формувань, фізкультурно-спортивних організацій, які за своїми функціональними обов'язками беруть участь у міжнародних змаганнях з видів спорту
|}
Тривалість відпустки включає час, необхідний для проїзду до місця проведення спортивних змагань та повернення. Відпустки можуть надаватися частинами, про що зазначається в листі-виклику на відповідні спортивні змагання. 
Відпустки можуть надаватися працівникам окремо від інших відпусток, передбачених законодавством, і оформляються наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи та організації. 
На час перебування у відпустках за працівниками зберігається місце роботи (посада). Оплата відпусток працівникам, зазначеним у таблиці, здійснюється за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, призначених на оплату праці, або коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.
== Додаткова відпустка окремим категоріям громадян та постраждалим учасникам Революції Гідності ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/504/96-%D0%B2%D1%80#n192 статті 162 Закону України "Про відпустки"] право на додаткову відпустку із збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік мають:
* учасники бойових дій;
* постраждалі учасники Революції Гідності;
* особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"];
* особи, реабілітовані відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу.
== Соціальні відпустки ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] передбачає такі види соціальних відпусток:
* відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами;
* відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* відпустка у зв'язку з усиновленням дитини;
* додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
=== Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами ===
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n196 статті 17 Закону України "Про відпустки"] визначено, що на підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами.
{| class="wikitable mw-datatable"
|+ Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами у календарних днях
|-
! style="background:#8FBC8F;" | Відпустка !! style="background:#8FBC8F;" | До пологів !! style="background:#8FBC8F;" | Після пологів !! style="background:#8FBC8F;" | Сумарно
|-
| У разі народження однієї дитини за відсутності ускладнення пологів || style="text-align:center;" | 70 || style="text-align:center;" | 56, починаючи з дня пологів || style="text-align:center;" | 126
|-
| У разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів || style="text-align:center;" | 70 || style="text-align:center;" | 70, починаючи з дня пологів || style="text-align:center;" | 140
|}
За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. При цьому загальна тривалість відпустки не може перевищувати сумарно 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). 
=== Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ===
''Докладніше:'' [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]] 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n202 статті 18 Закону України "Про відпустки"] після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 
Підприємство, установа, організація за рахунок власних коштів може надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. 
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

За бажанням матері, батька дитини або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років не надається працівнику, якщо дитина перебуває на державному утриманні (крім прийомних дітей у прийомних сім’ях та вихованців у дитячих будинках сімейного типу).
=== Відпустка у зв'язку з усиновленням дитини ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n209 статті 181 Закону України "Про відпустки"] особі, яка усиновила дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування, надається одноразова оплачувана відпустка у зв'язку з усиновленням дитини:
* при усиновленні одної дитини - тривалістю 56 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини;
* при усиновленні двох і більше дітей - тривалістю 70 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням про усиновлення дитини.
Якщо усиновлювачами є подружжя, відпустка надається одному з них на їх розсуд. 
Особа, яка усиновила дитину, має право на відпустку у зв'язку з усиновленням дитини за умови, якщо заява про надання відпустки надійшла не пізніше 3 місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини. 
Вказана відпустка надається за заявою особи, яка усиновила дитину, на підставі рішення суду про усиновлення дитини та оформляється наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
=== Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи ===
''Докладніше:'' [[Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю]] 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n214 статтею 19 Законом України "Про відпустки"] право на щорічну додаткову оплачувану відпустку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів має:
* жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років;
* жінка, яка працює і має дитину з інвалідністю;
* жінка, яка працює і усиновила дитину;
* матір особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* одинока матір дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування * матері в лікувальному закладі);
* особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* один із прийомних батьків дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.
За наявності декількох підстав для надання вищезазначеної відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. 
Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні основну та додаткові відпустки і переносяться на інший період або продовжуються у визначеному законом порядку.
== Відпустки без збереження заробітної плати ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n268 Стаття 25 Закону України "Про відпустки"] передбачає перелік категорій працівників, яким за їх бажанням надається відпустка без збереження заробітної плати в обов'язковому порядку:
{| class="wikitable mw-datatable"
|-
! style="background:#8FBC8F;" | № !! style="background:#8FBC8F;" | Категорія працівників !! style="background:#8FBC8F;" | Тривалість відпустки
|-
| style="text-align:center;" | 1 || Матір або батько, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю || До 14 календарних днів щорічно
|-
| style="text-align:center;" | 2 || Чоловік, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці || До 14 календарних днів
|-
| style="text-align:center;" | 3 || Матір або інші особи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки"], в разі якщо дитина потребує домашнього догляду || На період, визначений у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною 6-річного віку
|-
| style="text-align:center;" | 4 || Матір або інші особи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки"], в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) || Не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку
|-
| style="text-align:center;" | 5 || Матір або інші особи, зазначені у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ч. 3 ст. 18 та ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки"], якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" || До досягнення дитиною 18-річного віку
|-
| style="text-align:center;" | 6 || Матір або інша особа, зазначена у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про відпустки"], для догляду за дитиною віком до 14 років || На період оголошення карантину на відповідній території
|-
| style="text-align:center;" | 7 || Учасники війни, членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України || До 14 календарних днів щорічно
|-
| style="text-align:center;" | 8 || Особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, статус яких встановлений відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] || До 21 календарного дня щорічно
|-
| style="text-align:center;" | 9 || Особи, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною || До 21 календарного дня щорічно
|-
| 10 || Пенсіонери за віком || До 30 календарних днів щорічно
|-
| 11 || Особи з інвалідністю III групи || До 30 календарних днів щорічно
|-
| 12 || Особи з інвалідністю I та II груп || До 60 календарних днів щорічно
|-
| 13 || Особи, які одружуються || До 10 календарних днів
|-
| 14 || Працівники у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер || До 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад
|-
| 15 || Працівники у разі смерті інших рідних || До 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад
|-
| 16 || Працівники для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду || На період, визначений у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів
|-
| 17 || Працівники, що потребують завершення санаторно-курортного лікування || На період, визначений у медичному висновку
|-
| 18 || Працівники, допущені до вступних іспитів у вищі навчальні заклади || 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад
|-
| 19 || Працівники, допущені до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва || Тривалість, необхідна для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад
|-
| 20 || Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки || Тривалість, необхідна для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад
|-
| 21 || Сумісники || На термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи
|-
| 22 || Ветерани праці || До 14 календарних днів щорічно
|-
| 23 || Працівники, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію || До 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи
|-
| 24 || Працівники, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості || 12 календарних днів на кожну таку дитину без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі
|-
| 25 || Працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року
Членам добровільних формувань цивільного захисту

| тривалістю до 5 календарних днів щороку

тривалістю до 5 календарних днів у рік залучення їх до виконання завдань із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у складі добровільних формувань цивільного захисту
|-
| 26 || Працівники, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі || Один вільний від роботи день на тиждень протягом четвертого року навчання
|-
|27
|Працівникам, які приступили до роботи після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації
|тривалістю до 60 календарних днів
|}
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.

На час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника у випадках, встановлених законодавством, та/або у разі виникнення загрози збройної агресії проти України, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку,. Тривалість такої відпустки визначається угодою сторін.
* [[Соціальні відпустки. Порядок надання]]
* [[Додаткова відпустка учасникам бойових дій]]
* [[Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]
[[Категорія: Відпустка]]

Права породіль

2023-12-15T13:22:10Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1533282-23#Text '''Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25.08.2023 №1533 «Про затвердження Стандарту медичної допомоги "Передчасний розрив плідних оболонок»''']
==Загальні положення==
'''Вагітність''' — це фізіологічний процес розвитку в жіночому організмі заплідненої яйцеклітини. У результаті формується плід, який до закінчення вагітності стає здатним до життя в зовнішньому середовищі. Після сплину термінів вагітності починаються пологи, що закінчуються народженням немовляти. Жінки, які народжують або народили називаються роділлями або породіллями. 
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4324 статтею 49 Конституції України] кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] '''кожний громадянин України має право на''' охорону здоров'я; безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я; тощо.
==Права вагітних жінок==
'''''Права вагітних жінок згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]''':'' 
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку '''[[Щорічні та додаткові відпустки#Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами|з вагітністю та пологами]]''' тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. 
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. 
За бажанням жінки їй надається '''[[відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]''' з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. 
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та '''[[Щорічні та додаткові відпустки#Відпустки без збереження заробітної плати|відпустку без збереження заробітної плати]]''' для догляду за дитиною більшої тривалості. 
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. 
У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган ''зобов'язаний'' за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. 
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю. 
Згідно з положеннями '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] та інших нормативно-правових актів''''' '''вагітні жінки мають право''':
 
*самостійно вибирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якій державній лікувальній установі на свій вибір, якщо ця медична установа має можливість забезпечити відповідне лікування.
* право на психологічну підготовку до пологів.
*право на інформацію. Медичний персонал зобов’язаний інформувати жінку про її стан здоров’я та майбутньої дитини, результати аналізів, будь-які маніпуляції, які робитимуть, тощо
*право на психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів вагітних жінок, планових відвідин лікаря тощо.
==Права жінок під час пологів==
Права породіллі розписані досить детально у двох важливих документах Міністерства охорони здоров’я України, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0782282-05#Text наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2005 року № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»], зі змінами та доповненнями, та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152282-05#Text наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 квітня 2005 року № 152 «Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною»]. 
З перших хвилин перебування в пологовому будинку у майбутніх мам є право на високу культуру медичного обслуговування. Важливо зазначити, що всі працівники акушерського стаціонару повинні володіти сучасними методиками психологічної підтримки вагітних і породіль». 
*'''Право на сімейні (партнерські) пологи.''' Присутність чоловіка під час пологів сьогодні вже ні в кого не викликає шоку. Навпаки, така ініціатива має всіляко підтримуватися медпрацівниками. Доведено, що під час таких пологів жінка почувається значно спокійніше і впевненіше, це запобігає багатьом ускладненням. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, заввідділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів. 
*'''Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.''' Якщо жінка бажає взяти до пологової зали не чоловіка, а матір, сестру чи іншу людину, вони мають право пройти навчання у школі батьківства і підготуватися до своєї ролі в пологах. 
*'''Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі.''' Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством. 
*'''Право на демедикалізацію пологів.''' Медпрацівники пологових будинків мусять прагнути провести пологи так, щоб жінка не отримала жодної ін’єкції чи таблетки, а мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями. 
*'''Право на свободу дій у пологах.''' Не обов’язкова класична позиція народження дитини на рахманівському ліжку. Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі, на колінах у чоловіка. Словом, повна свобода вибору і ніяких обмежень! 
*'''Право на грудне вигодовування.''' Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері. Навіть коли жінці зробили кесарів розтин і вона певний час не здатна самотужки підняти дитину, щоб прикласти до грудей, це має робити акушерка. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 
*'''Право побачити свою мертвонароджену дитину.''' Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.
*'''Право на індивідуальне перебування.''' У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Індивідуальні пологові зали, окреме перебування впроваджуються для того, щоб дитинка з перших днів мала «домашню» мікрофлору. 
У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів: 
*''' витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері (цю довідку потім жінка віддає гінекологу в жіночій консультації);'''
* ''' довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку (перша пред’являється в службу соціального забезпечення для отримання одноразової допомоги на дитину).''' 
==Матеріальне забезпечення сімей до народження і після народження дитини==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»], призначаються такі види державної допомоги:
*допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
*допомога при народженні дитини;
*допомога на дітей одиноким матерям. 
'''Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами''' надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. 
'''Допомога при народженні дитини''' призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1751-2001-%EF&p=1270204897733506 порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України]. 
'''Допомога на дітей одиноким матерям''' надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. 
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]

Права породіль

2023-12-15T13:13:14Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1533282-23#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2005 року № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»]
== Загальні положення ==
'''Вагітність''' — це фізіологічний процес розвитку в жіночому організмі заплідненої яйцеклітини. У результаті формується плід, який до закінчення вагітності стає здатним до життя в зовнішньому середовищі. Після сплину термінів вагітності починаються пологи, що закінчуються народженням немовляти. Жінки, які народжують або народили називаються роділлями або породіллями. 
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4324 статтею 49 Конституції України] кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] '''кожний громадянин України має право на''' охорону здоров'я; безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я; тощо.
== Права вагітних жінок ==
'''''Права вагітних жінок згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]''':'' 
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку '''[[Щорічні та додаткові відпустки#Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами|з вагітністю та пологами]]''' тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. 
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. 
За бажанням жінки їй надається '''[[відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]''' з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. 
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та '''[[Щорічні та додаткові відпустки#Відпустки без збереження заробітної плати|відпустку без збереження заробітної плати]]''' для догляду за дитиною більшої тривалості. 
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. 
У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган ''зобов'язаний'' за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. 
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю. 
Згідно з положеннями '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] та інших нормативно-правових актів''''' '''вагітні жінки мають право''':
 
* самостійно вибирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якій державній лікувальній установі на свій вибір, якщо ця медична установа має можливість забезпечити відповідне лікування.
* право на психологічну підготовку до пологів.
* право на інформацію. Медичний персонал зобов’язаний інформувати жінку про її стан здоров’я та майбутньої дитини, результати аналізів, будь-які маніпуляції, які робитимуть, тощо
* право на психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів вагітних жінок, планових відвідин лікаря тощо.
== Права жінок під час пологів ==
Права породіллі розписані досить детально у двох важливих документах Міністерства охорони здоров’я України, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0782282-05#Text наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2005 року № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»], зі змінами та доповненнями, та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152282-05#Text наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 квітня 2005 року № 152 «Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною»]. 
З перших хвилин перебування в пологовому будинку у майбутніх мам є право на високу культуру медичного обслуговування. Важливо зазначити, що всі працівники акушерського стаціонару повинні володіти сучасними методиками психологічної підтримки вагітних і породіль». 
* '''Право на сімейні (партнерські) пологи.''' Присутність чоловіка під час пологів сьогодні вже ні в кого не викликає шоку. Навпаки, така ініціатива має всіляко підтримуватися медпрацівниками. Доведено, що під час таких пологів жінка почувається значно спокійніше і впевненіше, це запобігає багатьом ускладненням. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, заввідділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів. 
* '''Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.''' Якщо жінка бажає взяти до пологової зали не чоловіка, а матір, сестру чи іншу людину, вони мають право пройти навчання у школі батьківства і підготуватися до своєї ролі в пологах. 
* '''Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі.''' Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством. 
* '''Право на демедикалізацію пологів.''' Медпрацівники пологових будинків мусять прагнути провести пологи так, щоб жінка не отримала жодної ін’єкції чи таблетки, а мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями. 
* '''Право на свободу дій у пологах.''' Не обов’язкова класична позиція народження дитини на рахманівському ліжку. Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі, на колінах у чоловіка. Словом, повна свобода вибору і ніяких обмежень! 
* '''Право на грудне вигодовування.''' Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері. Навіть коли жінці зробили кесарів розтин і вона певний час не здатна самотужки підняти дитину, щоб прикласти до грудей, це має робити акушерка. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 
* '''Право побачити свою мертвонароджену дитину.''' Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.
* '''Право на індивідуальне перебування.''' У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Індивідуальні пологові зали, окреме перебування впроваджуються для того, щоб дитинка з перших днів мала «домашню» мікрофлору. 
У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів: 
* ''' витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері (цю довідку потім жінка віддає гінекологу в жіночій консультації);'''
* ''' довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку (перша пред’являється в службу соціального забезпечення для отримання одноразової допомоги на дитину).''' 
== Матеріальне забезпечення сімей до народження і після народження дитини ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»], призначаються такі види державної допомоги:
* допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
* допомога при народженні дитини;
* допомога на дітей одиноким матерям. 
'''Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами''' надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. 
'''Допомога при народженні дитини''' призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1751-2001-%EF&p=1270204897733506 порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України]. 
'''Допомога на дітей одиноким матерям''' надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. 
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]

Порядок надання щорічних відпусток

2023-12-13T09:31:31Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП України)]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України "Про державну службу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 230 "Про затвердження Порядку відкликання державного службовця із щорічної відпустки"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 231 "Про затвердження Порядку відшкодування непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08 Наказ Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].
* У період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.
* У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури.
* Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"].
*У період дії воєнного стану роботодавець за заявою працівника, який виїхав за межі території України або набув статусу внутрішньо переміщеної особи, в обов’язковому порядку надає йому відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у заяві, але не більше 90 календарних днів, без зарахування часу перебування у відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]. .
|}
== Право на щорічні відпустки ==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Згідно з ст. 6 Закону України "Про відпустки"] щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Також цією статтею для окремих категорій працівників встановлено більшу тривалість щорічної основної відпустки.

Крім цього, для окремих категорій працівників тривалість щорічної основної відпустки може установлюватися спеціальними актами законодавства, проте тривалість їх відпустки не може бути меншою 24 календарних днів, а для осіб інвалідністю I і II груп - не менше 30 календарних днів, для для осіб інвалідністю III групи - не менше 26 календарних днів, для осіб віком до 18 років - не менше 31 календарного дня.

Водночас Кабінетом Міністрів України 14 квітня 1997 року прийнято постанову № 346, якою затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/346-97-%D0%BF#n3 Порядок надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам].

Поряд із щорічною основною відпусткою [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відпустки"] передбачає також щорічні додаткові відпустки, до яких належать:
* додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;
* додаткова відпустка за особливий характер праці;
* інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах, - 69 календарних днів.

Тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому працюючи неповний робочий день та/або неповний робочий тиждень, працівник має право на щорічну основну відпустку повної тривалості.
|}
Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. 
''Докладніше:'' [[Щорічні та додаткові відпустки]]
== Загальні правила надання щорічних відпусток ==
Щорічні відпустки надаються працівникові з таким розрахунком, щоб вони були використані, як правило, до закінчення робочого року.

Право працівника на щорічні відпустки повної тривалості у перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

У разі надання працівникові зазначених щорічних відпусток до закінчення 6-місячного терміну безперервної роботи їх тривалість визначається пропорційно до відпрацьованого часу, за винятком випадків, зазначених нижче.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 10 Закону України "Про відпустки"] щорічні відпустки повної тривалості до настання 6-місячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:
* жінкам - перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
* жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
* особам з інвалідністю;
* особам віком до вісімнадцяти років;
* чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами;
* особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом 3 місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
* сумісникам - одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
* працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
* працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;
* працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
* батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
* в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
Працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, за їхнім бажанням надається щорічна відпустка або її частина (не менш як 12 календарних днів) для супроводження дитини до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності 2 або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини.

Щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, а також додаткова відпустка за особливий характер праці надаються понад щорічну основну відпустку за однією підставою, обраною працівником. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-%D0%BF#Text Порядок надання додаткової відпустки з кількох підстав] встановлює Кабінет Міністрів України.

Щорічні додаткові відпустки за бажанням працівника можуть надаватись одночасно з щорічною основною відпусткою або окремо від неї.

За бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У разі звільнення працівника у зв'язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка може за його бажанням надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Ненадання роботодавцем найманим працівникам щорічних відпусток повної тривалості у строки, визначені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Законом України "Про відпустки"] і [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], є грубим порушенням законодавства про працю, за що такий роботодавець може бути притягнений до [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|відповідальності згідно із законодавством]].
|}
== Черговість надання щорічних відпусток ==
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку (частина десята статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n87 Закону України "Про відпустки"]).

Зважаючи на те, що форма графіка надання відпусток законодавчо не встановлена, він складається у довільній формі. У графіку надання відпусток, як правило, зазначається місяць початку використання відпустки, інколи – місяць початку відпустки і місяць її закінчення чи конкретна дата початку відпустки.

Як правило, графік надання відпусток затверджують щороку на самому початку календарного року — не пізніше 5 січня поточного року, на дотримання п. 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0213400-84#Text Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робочих і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Державного комітету СРСР з питань праці та соціальних питань від 20 липня 1984 року № 213].

Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вести облік відпусток, що надаються працівникам.

Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 10 Закону України "Про відпустки"] щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:
* особам віком до вісімнадцяти років;
* особам з інвалідністю;
* жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;
* жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
* одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
* дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
* ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
* ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;
* батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу;
*працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року;
* в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Бажання вищезазначених категорій працівників щодо вибору часу відпустки повинні бути враховані працедавцем не лише під час складання графіка відпусток, а й після його затвердження. Тобто навіть якщо відпустка була запланована у графіку відпусток чітко відповідно до побажань таких працівників, вони мають право змінити своє рішення і піти у відпустку в інший час.
|}
Керівним, педагогічним, науковим, науково-педагогічним працівникам, спеціалістам навчальних закладів щорічні відпустки повної тривалості у перший та наступні робочі роки надаються у період літніх канікул незалежно від часу прийняття їх на роботу.

Працівникам, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, щорічні відпустки за їх бажанням приєднуються до часу проведення настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, часу підготовки і захисту дипломного проекту та інших робіт, передбачених навчальною програмою.

Працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, щорічні відпустки за їх бажанням надаються з таким розрахунком, щоб вони могли бути використані до початку навчання в цих закладах.

Працівникам художньо-постановочної частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період у кінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу.
== Обчислення стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 9 Закону України "Про відпустки"] передбачено, що до стажу роботи, який дає право на щорічну основну відпустку, зараховуються:
* час фактичної роботи (в тому числі на умовах неповного робочого часу) протягом робочого року, за який надається відпустка;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно з законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу), крім випадків, коли за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігалися місце роботи і посада на підприємстві на час призову ;
* час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому виплачувалася допомога по державному соціальному страхуванню, за винятком частково оплачуваної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* час, коли працівник перебував у [[Щорічні та додаткові відпустки|відпустці без збереження заробітної плати]], за винятком відпустки без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною 16-річного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною 18-річного віку (Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1162-2018-%D0%BF#n9 постановою Кабінетом Міністрів України від 27.12.2018 № 1162]);
* час навчання з відривом від виробництва тривалістю менше 10 місяців за денною формою навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;
* час навчання новим професіям (спеціальностям) осіб, звільнених у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
* час, коли працівник, стосовно якого згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, фактично не працював у зв’язку з позбавленням особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата;
*інші періоди роботи, передбачені законодавством.
До стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки, зараховуються:
* час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
* час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
* час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Якщо працівник, переведений на роботу на інше підприємство, повністю або частково не використав щорічні відпустки і не одержав за неї грошову компенсацію, то до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки, зараховується час, за який він не використав ці відпустки за попереднім місцем роботи.
== Оформлення відпустки ==
Не пізніше як за два тижні до початку щорічної відпустки роботодавець зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки. Форму такого повідомлення законодавством не встановлено, тому його оформлення має довільний характер. Працівник також вважається письмово повідомленим про відпустку, якщо він поставив підпис у наказі про відпустку.

Якщо працівник йде у відпустку в обумовлений графіком термін, подання заяви про надання відпустки не є обов'язковим.

Якщо працівник має намір піти у відпустку в інший період, йому необхідно подати роботодавцю відповідну заяву про поділ відпустки або її перенесення.

У заяві працівник вказує дату початку щорічної відпустки та її тривалість. Зазначати дату закінчення відпустки не обов’язково.

Надання щорічних відпусток оформлюється наказом. Типова форма наказу (розпорядження) затверджена [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08 наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці"]
== Перенесення щорічної відпустки ==
Щорічна відпустка на вимогу працівника повинна бути перенесена на інший період у разі:
* порушення власником або уповноваженим ним органом терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки (роботодавець зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за 2 тижні до встановленого графіком терміну - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 10 Закону України "Про відпустки"]);
* несвоєчасної виплати власником або уповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки (заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку - [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 ст. 21 Закону України "Про відпустки"]).
Щорічна відпустка повинна бути перенесена на інший період або продовжена в разі:
* тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;
* виконання працівником державних або громадських обов'язків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи із збереженням заробітної плати;
* настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами;
* збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв'язку з навчанням.
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Якщо працівнику видано листок непрацездатності до початку відпустки, то її початок має бути перенесено на інший строк. Якщо непрацездатність настала у період відпустки, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів.
|}
При продовженні відпустки у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю невикористана частина щорічної відпустки по закінченні тимчасової непрацездатності не використовується працівником самостійно, вона має бути надана ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0030739-12#Text лист Мінсоцполітики від 31.01.2012 № 30/13/133-12]).

Щорічна відпустка за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом у разі, коли надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо відбитися на нормальному ході роботи підприємства, та за умови, що частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів буде використана в поточному робочому році.

У разі перенесення щорічної відпустки новий термін її надання встановлюється за згодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом. Якщо причини, що зумовили перенесення відпустки на інший період, настали під час її використання, то невикористана частина щорічної відпустки надається після закінчення дії причин, які її перервали, або за згодою сторін переноситься на інший період з додержанням правил поділу щорічної відпустки на частини.

Перенесення відпустки можливе також з ініціативи працівника. Для працівнику достатньо подати заяву на ім’я керівника з проханням перенести відпустку на інший (бажаний) період або поділити її на частини (у разі необхідності). Якщо керівник вирішить, що таке перенесення (поділ) не вплине на виробничий процес, то на підставі заяви працівника він видасть наказ (розпорядження) про перенесення відпустки і внесення змін до графіка відпусток. Таким чином, перенесення відпустки працівника, що не належить до вищезазначених категорій, яким відпустки надаються за їх бажанням у зручний для них час, можливе лише зі згоди роботодавця.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами чи з особливим характером праці.
== Поділ щорічної відпустки на частини. Відкликання з відпустки ==
Щорічну відпустку на прохання працівника може бути поділено на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів. При цьому основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів не обов’язково повинна бути першою її частиною.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. 
{|
|-
| style="border-right:hidden; background:#F0FFF0; width: 8%;" | [[File:Знак_оклику.png|link=|centre|64px]] || style="background:#F0FFF0;" | Можливість поділу щорічної відпустки на частини - право, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника. Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.
|}
Відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог, що застосовуються при поділі відпустки, та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n234 Закону України "Про відпустки"]).

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 ст. 60 Закону України "Про державну службу"] для виконання невідкладних завдань державні службовці, які займають посади категорії "А", можуть бути відкликані із щорічної основної або додаткової відпустки за рішенням суб’єкта призначення, а державні службовці, які займають посади категорій "Б" і "В", - за наказом (розпорядженням) керівника державної служби. Порядок відкликання державних службовців із щорічних відпусток затверджено відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230-2016-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 230].

Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником державної служби надається державному службовцю у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки. Порядок відшкодування непередбачуваних витрат державних службовців у зв’язку з їх відкликанням із щорічної основної або додаткової відпустки затверджено відповідною [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231-2016-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 231].
== Оплата щорічної відпустки ==
Заробітна плата працівникам за весь час відпустки виплачується до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором.

Порядок обчислення заробітної плати працівникам за час щорічної відпустки та компенсації за невикористані відпустки, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF встановлюється Кабінетом Міністрів України].

У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року.

Таке відрахування не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:
* призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
* переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
* відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
* змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
* виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
* нез'явленням на роботу понад 4 місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
* поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* направленням на навчання;
* виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.

Витрати, пов'язані з оплатою щорічних відпусток, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

В установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться із бюджетних асигнувань на їх утримання.
== Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки ==
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Слід зазначити, що накопичувати та використовувати компенсацію можна тільки відпустки, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n23 п.1 ч.1 ст.4 Закону України] «Про відпустки», в тому числі додаткову соціальну відпустку на дітей відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n214 ст. 19 цього Закону].

До таких відпусток належать:
* щорічна основна відпустка;
* щорічна додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці;
* щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці;
* інші щорічні додаткові відпустки, передбачені законодавством;
* додаткова соціальна відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А групи І.

Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток виплачується спадкоємцям.

''Докладніше:'' [[Компенсація за невикористану відпустку]]
== Див. також ==
* [[Щорічні та додаткові відпустки]]
* [[Щорічна відпустка після відпустки для догляду за дитиною]]
* [[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
* [[Оформлення листка непрацездатності (лікарняного) під час перебування у відпустці]]
* [[Відпустка на період карантину]]
[[Категорія:Відпустка]]

Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації

2023-12-07T09:28:21Z

Olha.zhyla: отримання путівок

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/110-2017-%D0%BF Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для забезпечення деяких категорій осіб з інвалідністю санаторно-курортними путівками, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 187 і від 31 березня 2015 р. № 200, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядок виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150]
== Порядок забезпечення санаторно-курортними путівками та перелік категорій осіб, які мають право на отримання даної послуги ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text п.2 Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад]

1.Органи соціального захисту населення забезпечують осіб відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, “Про жертви нацистських переслідувань”, “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням до санаторно-курортних закладів згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості та виплати компенсації.

2. За рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Соціальний захист осіб з інвалідністю”, здійснюється забезпечення путівками, пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплата компенсації:

-особам з інвалідністю усіх категорій, у тому числі особам, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням (далі - особи з інвалідністю), - за напрямом забезпечення санаторно-курортними путівками осіб з інвалідністю;

-особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, визначеним статтею 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” (далі - постраждалі особи), - за напрямом забезпечення пільговим санаторно-курортним лікуванням та виплати компенсації.

За рахунок коштів місцевих бюджетів здійснюється забезпечення путівками осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників бойових дій, учасників війни та осіб, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - ветерани війни), осіб, зазначених у статтях 6-1-6-4 Закону України “Про жертви нацистських переслідувань” (далі - жертви нацистських переслідувань), та осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.

Особи, зазначені в абзацах третьому і четвертому пункту 2 цього Порядку, мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, правовий режим на якій визначається Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”).

== Суб’єкт надання послуги та перелік документів, необхідних для надання (отримання) послуги ==
Зазначені '''особи повинні перебувати на обліку''' для забезпечення санаторно-курортним лікуванням '''в органах соціального захисту населення за місцем їх реєстрації.''' 
'''Працюючі особи та особи, що не досягли встановленого законодавством пенсійного віку''', забезпечуються путівками за місцем основної роботи або за місцем обліку в органах соціального захисту населення на підставі довідки з місця роботи про те, що їм не видавалася безоплатна путівка протягом попереднього року (для осіб, що забезпечуються путівками один раз на два роки, - протягом двох попередніх років). 
'''Осіб, що проживають в інтернатних установах системи соціального захисту населення, осіб з інвалідністю, які навчаються за очною (денною)''' формою навчання у закладах освіти, путівками '''забезпечують органи соціального захисту населення'''.br>
'''Осіб, інвалідність яких пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', забезпечує путівками Фонд соціального страхування на підставі висновку МСЕК про необхідність лікування за прямими наслідками виробничої травми чи професійного захворювання. 
Особи, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 2 Порядку], які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи, повинні перебувати на обліку для забезпечення санаторно-курортним лікуванням в органах соціального захисту населення за місцем фактичного проживання. 
Путівки видаються відповідно '''до медичних рекомендацій з урахуванням пільг''', передбачених законодавством для конкретної категорії осіб, в порядку черговості. Для одержання путівки подається '''заява та медична довідка закладу охорони здоров’я за формою № 070/о.''' 
'''Після закінчення строку дії зазначеної медичної довідки''', але не рідше ніж один раз на три роки, '''подається нова медична довідка.''' У разі неподання такої довідки особа, яка понад три роки перебуває на обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою, знімається з обліку. 
'''Осіб, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням''', що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, можуть забезпечувати путівками органи соціального захисту населення на загальних підставах у порядку черговості. 
Взяття на облік для забезпечення путівкою проводиться на підставі довідки, виданої Фондом соціального страхування про те, що особа з інвалідністю не одержувала у ньому санаторно-курортної путівки, та документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF#Text пункті 5 Порядку]. 
'''Забезпечення путівками осіб з інвалідністю загального захворювання, з дитинства та з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку та осіб, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи''' (за винятком осіб з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку), здійснюється за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою “Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю”, шляхом відшкодування вартості путівки санаторно-курортним закладам. 
Зазначене відшкодування здійснюється органами соціального захисту населення шляхом безготівкового перерахування коштів санаторно-курортним закладам за надані послуги відповідно до укладених договорів щодо забезпечення путівкою шляхом відшкодування її вартості. 
Про відмову від санаторно-курортного лікування особа повинна повідомити санаторно-курортний заклад та орган соціального захисту населення не менше ніж за десять днів до дати заїзду.
== Термін проходження санаторно-курортного лікування для осіб з інвалідністю ==
'''Термін проходження санаторно-курортного лікування''' у санаторно-курортних закладах для осіб з інвалідністю: 
{| class="wikitable"
|-
| особи з інвалідністю загального захворювання
|colspan=2 rowspan=2| забезпечуються путівками строком на 18-21 день в порядку черговості
|-
||особи з інвалідністю з дитинства |
|-
| rowspan=3 | особи з інвалідністю із захворюваннями нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) || I та II групи || до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|-
|| III групи || до санаторіїв неврологічного профілю строком на 18-21 день (відповідно до медичних рекомендацій) у порядку черговості
|}
== Супровід осіб з інвалідністю до санаторно-курортного закладу ==
Особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I та II групи до санаторіїв (відділень) спінального профілю, путівки не видаються, лише оплачується проїзд (двічі до санаторію і двічі в зворотньому напрямку) у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками. У випадку проїзду залізничним транспортом відшкодовують вартість квитка у плацкартному вагоні. 
Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи забезпечуються путівками без лікування. 
Якщо особа з інвалідністю I групи здатна обслуговувати себе самостійно, їй видається довідка про це закладу охорони здоров’я. 
Особу з інвалідністю I групи не можуть супроводжувати особи з інвалідністю I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 
Після закінчення санаторно-курортного лікування відповідно до умов договору органу соціального захисту населення особи з інвалідністю загального захворювання та особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, подають зворотний талон від путівки або інший документ, що підтверджує проходження лікування в санаторно-курортному закладі, завірений підписом керівника та скріплений печаткою (за наявності) такого санаторно-курортного закладу, а санаторно-курортний заклад - акт наданих послуг і документ щодо проведення розрахунків за результатами надання зазначених послуг за відповідний період згідно з умовами договору.

Акт наданих послуг може оформлятися в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису в разі його наявності в кожної із сторін з дотриманням вимог закону.

У разі дострокового вибуття особи з інвалідністю загального захворювання чи особи з інвалідністю з дитинства, у тому числі особи з інвалідністю з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку, із санаторно-курортного закладу орган соціального захисту населення здійснює відшкодування вартості використаної частини путівки (використаних ліжко-днів).

Вартість невикористаної частини путівки (невикористаних ліжко-днів) санаторно-курортному закладу не відшкодовується.

Відповідальність за недостовірність інформації про кількість невикористаних ліжко-днів несе санаторно-курортний заклад відповідно до закону.

'''Для того, щоб отримати відшкодування необхідно надати до управління соціального захисту населення наступні документи:'''
* заява про виплату компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад;
* проїздні квитки, що засвідчують проїзд до санаторно-курортного закладу і назад;
* документ, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування;
* посвідчення особи з інвалідністю, що підтверджує належність до даної категорії осіб;
* паспорт громадянина України. 
== Вибір санаторно-курортного закладу ==
Особи зазначених категорій мають право вільного вибору санаторно-курортного закладу, розміщеного на території України (крім закладів, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі), відповідного профілю лікування, безоплатними путівками до якого вони забезпечуються. 
Перелік базових санаторно-курортних послуг, що надаються особам з інвалідністю затверджується Мінсоцполітики. 
За бажанням осіб з інвалідністю їм можуть надаватися додаткові послуги за умови оплати санаторно-курортному закладу вартості наданих послуг за рахунок власних коштів чи інших джерел, не заборонених законодавством. 
== Грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки ==
Згідно з пунктом 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/150-2007-%D0%BF Порядку виплати деяким категоріям осіб з інвалідністю грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2007 року № 150] (зі змінами) грошова компенсація замість санаторно-курортної путівки особам з інвалідністю нараховується і виплачується в таких розмірах: 
І та ІІ групи - 75 відсотків; 
ІІІ групи - 50 відсотків 
розміру середньої вартості санаторно-курортної путівки, що обчислюється з розрахунку 35 відсотків (з округленням до однієї гривні) розміру одного прожиткового мінімуму, щороку встановленого законом на 1 січня відповідного року для осіб, які втратили працездатність. 
Грошова компенсація за путівку виплачується особі з інвалідністю, якщо вона протягом попередніх трьох календарних років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки. 
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування особі з інвалідністю, яка працює (навчається), виплачується на підставі довідки з місця роботи (навчання) про те, що вона протягом трьох років не одержувала безоплатну санаторно-курортну путівку. 
Грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування, не одержана особою з інвалідністю з вини органу виконавчої влади, виплачується без обмеження будь-яким строком. 
У разі смерті особи з інвалідністю, яка мала право на таку компенсацію, не одержана нею сума не виплачується.
Підставою для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування є такі документи: 
* заява особи з інвалідністю про виплату грошової компенсації;
* медична довідка за формою 070-О щодо необхідності забезпечення санаторно-курортним лікуванням;
* документ про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки строком санаторно-курортного лікування не менш як 18 днів, що засвідчує проходження особою з інвалідністю санаторно-курортного лікування (тільки для виплати грошової компенсації за самостійне лікування);
* посвідчення особи з інвалідністю;
Заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами міських рад міст обласного значення, районних у містах у разі їх утворення (крім мм. Києва та Севастополя) рад.''' 
'''З 1 січня 2021 р. заяви з необхідними документами для виплати грошової компенсації''' за путівку та за самостійне лікування приймаються від осіб з інвалідністю '''структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі''' (''через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг''). 
Особам, інвалідність яких пов'язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, що потребують лікування супутніх захворювань відповідно до медичних рекомендацій, якщо протягом трьох календарних років такі особи не одержували безоплатної путівки до санаторно-курортного закладу і не виплачувалася за це грошова компенсація за путівку та за самостійне лікування у зазначений період Фондом соціального страхування.
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Соціальне право]]

Права породіль

2023-12-01T13:14:41Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0782282-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2005 року № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152282-05#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 квітня 2005 року № 152 «Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною»]
== Загальні положення ==
'''Вагітність''' — це фізіологічний процес розвитку в жіночому організмі заплідненої яйцеклітини. У результаті формується плід, який до закінчення вагітності стає здатним до життя в зовнішньому середовищі. Після сплину термінів вагітності починаються пологи, що закінчуються народженням немовляти. Жінки, які народжують або народили називаються роділлями або породіллями. 
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4324 статтею 49 Конституції України] кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] '''кожний громадянин України має право на''' охорону здоров'я; безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я; тощо.
== Права вагітних жінок ==
'''''Права вагітних жінок згідно з положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України]''':'' 
На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку '''[[Щорічні та додаткові відпустки#Відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами|з вагітністю та пологами]]''' тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів - 70) календарних днів після пологів, починаючи з дня пологів.

За бажанням жінки та у разі відсутності медичних протипоказань частина відпустки тривалістю 70 календарних днів, передбачена до пологів, може бути перенесена та використана жінкою частково або повністю після пологів, починаючи з дня пологів. 
Тривалість відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів (140 календарних днів - у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів). Вона надається жінкам повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. 
За бажанням жінки їй надається '''[[відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку]]''' з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства. 
Підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати жінкам частково оплачувану відпустку та '''[[Щорічні та додаткові відпустки#Відпустки без збереження заробітної плати|відпустку без збереження заробітної плати]]''' для догляду за дитиною більшої тривалості. 
У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, жінці в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку. 
У разі надання жінкам відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами власник або уповноважений ним орган ''зобов'язаний'' за заявою жінки приєднати до неї щорічні основну і додаткову відпустки незалежно від тривалості її роботи на даному підприємстві, в установі, організації в поточному робочому році. 
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю. 
Згідно з положеннями '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] та інших нормативно-правових актів''''' '''вагітні жінки мають право''':
 
* самостійно вибирати пологовий будинок, лікаря або вимагати його заміни. Адже, пацієнт має право бути прийнятим у будь-якій державній лікувальній установі на свій вибір, якщо ця медична установа має можливість забезпечити відповідне лікування.
* право на психологічну підготовку до пологів.
* право на інформацію. Медичний персонал зобов’язаний інформувати жінку про її стан здоров’я та майбутньої дитини, результати аналізів, будь-які маніпуляції, які робитимуть, тощо
* право на психологічну підтримку, яка може полягає у залученні родичів або близьких людей під час проведення оглядів вагітних жінок, планових відвідин лікаря тощо.
== Права жінок під час пологів ==
Права породіллі розписані досить детально у двох важливих документах Міністерства охорони здоров’я України, зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0782282-05#Text наказ Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 2005 року № 782 «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги»], зі змінами та доповненнями, та [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0152282-05#Text наказ Міністерства охорони здоров’я України від 04 квітня 2005 року № 152 «Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною»]. 
З перших хвилин перебування в пологовому будинку у майбутніх мам є право на високу культуру медичного обслуговування. Важливо зазначити, що всі працівники акушерського стаціонару повинні володіти сучасними методиками психологічної підтримки вагітних і породіль». 
* '''Право на сімейні (партнерські) пологи.''' Присутність чоловіка під час пологів сьогодні вже ні в кого не викликає шоку. Навпаки, така ініціатива має всіляко підтримуватися медпрацівниками. Доведено, що під час таких пологів жінка почувається значно спокійніше і впевненіше, це запобігає багатьом ускладненням. Подружня пара має завчасно звернутися до адміністрації пологового будинку (головного лікаря, заввідділення) і повідомити про своє бажання партнерських пологів. 
* '''Присутніми під час пологів можуть бути не більше 2 осіб.''' Якщо жінка бажає взяти до пологової зали не чоловіка, а матір, сестру чи іншу людину, вони мають право пройти навчання у школі батьківства і підготуватися до своєї ролі в пологах. 
* '''Пологи мають відбуватися лише в індивідуальному пологовому залі.''' Величезні пологові зали з двома ліжками сьогодні є порушенням прав людини і заборонені законодавством. 
* '''Право на демедикалізацію пологів.''' Медпрацівники пологових будинків мусять прагнути провести пологи так, щоб жінка не отримала жодної ін’єкції чи таблетки, а мала можливість народити дитину в максимально природних умовах. Будь-які втручання можуть відбуватися лише за суворими медичними показаннями. 
* '''Право на свободу дій у пологах.''' Не обов’язкова класична позиція народження дитини на рахманівському ліжку. Кожна роділля може народжувати в такій позі, яка для неї є зручною. Можна народити на звичайному ліжку, на стільчику, на м’ячі, на колінах у чоловіка. Словом, повна свобода вибору і ніяких обмежень! 
* '''Право на грудне вигодовування.''' Не можна годувати лише за наявності відкритої форми туберкульозу або ВІЛ/СНІДу в матері. Навіть коли жінці зробили кесарів розтин і вона певний час не здатна самотужки підняти дитину, щоб прикласти до грудей, це має робити акушерка. Породіллі мають надати повну інформацію про грудне вигодовування, показати, як годувати дитину і доглядати за грудьми. 
* '''Право побачити свою мертвонароджену дитину.''' Обов’язково дитину після народження мають показати матері. Якщо мати непритомна, дитину відразу показують родичам.
* '''Право на індивідуальне перебування.''' У палаті має перебувати лише мати з дитиною. Індивідуальні пологові зали, окреме перебування впроваджуються для того, щоб дитинка з перших днів мала «домашню» мікрофлору. 
У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів: 
* ''' витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров’я матері (цю довідку потім жінка віддає гінекологу в жіночій консультації);'''
* ''' довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров’я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку (перша пред’являється в службу соціального забезпечення для отримання одноразової допомоги на дитину).''' 
== Матеріальне забезпечення сімей до народження і після народження дитини ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»], призначаються такі види державної допомоги:
* допомога у зв'язку з вагітністю та пологами;
* допомога при народженні дитини;
* допомога на дітей одиноким матерям. 
'''Допомога у зв'язку з вагітністю та пологами''' надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. 
'''Допомога при народженні дитини''' призначається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Особам, які на 30 червня 2014 року мали право на отримання допомоги при народженні дитини у розмірі, встановленому на першу дитину, після досягнення дитиною двох років на наступні 12 місяців призначається щомісячна допомога у розмірі 130 гривень, в [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1751-2001-%EF&p=1270204897733506 порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України]. 
'''Допомога на дітей одиноким матерям''' надається у розмірі, що дорівнює різниці між 100 відсотками прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. 
[[Категорія:Право на медичну допомогу]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]

Форма ОК-5 та форма ОК-7: отримання та використання

2023-11-23T09:41:15Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Постанова Правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 "Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування"]
== Форма ОК-5 ==
'''''Форма ОК-5 «Індивідуальні відомості про застраховану особу»''''' – це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з [https://www.pfu.gov.ua/2797-pro-reyestr/ реєстру застрахованих осіб] (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України]). 
'''Важливо!''' '''Форма ОК-5 формується починаючи з 2000 року.''' Вона містить данні щодо суми заробітку для призначення та обчислення (перерахунку) розміру пенсій, а також при нарахуванні лікарняних, нарахування соціальних виплат (у тому числі доплата до мінімальної заробітної плати) і страхового стажу.
[[Файл:Бланк довідки за формою ОК-5.pdf|міні]]
== Форма ОК-7 ==
'''''Форма ОК-7 «Індивідуальні відомості про застраховану особу»''''' – це сформовані індивідуальні відомості про застраховану особу з [https://www.pfu.gov.ua/2797-pro-reyestr/ реєстру застрахованих осіб] (автоматизованого банку відомостей, створеного для ведення обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, ведення якого забезпечує [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України]).

Форма ОК-7 містить такі дані:
* Перелік страхувальників, які подавали відомості про застраховану особу до системи персоніфікованого обліку.
* По кожному зі страхувальників за кожен місяць (починаючи з 2004 року):
# розмір заробітку, з якого сплачені страхові внески;
# кількість днів стажу;
# відмітку про сплату страхових внесків.
* Відомості про спеціальний стаж (за наявності даних).
'''Важливо! Довідка за формою ОК-7 формується за період з 2011 року''' і містить відомості про фактичні суми заробітної плати, з якої сплачується [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати|єдиний соціальний внесок]] (у межах максимальної величини), та [[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|страховий стаж]]. 

Бланк довідки за формою[[Файл:Ок7.pdf|міні|Бланк довідки за формою ОК-7]]
== Для чого потрібна? ==
'''Форма ОК- 5''' :
* допомагає проаналізувати свій [[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування|страховий стаж]], сплату страхових внесків та заробітну плату, яка буде врахована при [[Порядок призначення та виплати пенсії|призначенні пенсії]];
* використовується для призначення та обчислення ([[Порядок і умови перерахунку пенсії|перерахунку]]) розміру пенсії;
* є серед переліку документів, які малозабезпечені особи подають для отримання [[Правнича допомога|безоплатної вторинної правничої допомоги]].
'''Форма ОК- 7''' використовується з метою визначення страхового стажу для:
* з метою визначення страхового стажу для нарахування допомоги у зв’язку з [[Допомога по тимчасовій непрацездатності|тимчасовою втратою непрацездатності]] (ОК-5 обов’язково подається разом з листком непрацездатності);
* з метою визначення страхового стажу для розрахунку сум лікарняних, допомоги [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю|по безробіттю]].
== Чим відрізняється форма ОК-5 та ОК-7? ==
Єдиною відмінністю між формами є рядок “для пенсії” на першій сторінці форми ОК-5. Його немає у формі ОК-7. Таким чином, різниця між цими формами полягає у тому, що профільним призначенням ОК-5 є подання інформації для нарахування пенсії. 
Довідки ОК-5 і ОК-7 містять інформацію про заробітну плату, однак довідка ОК-7 має тільки заробітну плату, з якої сплачувався [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text єдиний соціальний внесок]. Довідка ОК-5 більш універсальна - вона потрібна для обрахування пенсій. 
Форму ОК-5 можна подавати і для розрахунку лікарняних. Фахівці Мінсоцполітики надали офіційний лист-роз"яснення, у якому зазначили, що страховий стаж, починаючи з 2016 року, можна обчислювати як за даними форми ОК-5, так і за даними форми ОК-7 ([https://buhgalter911.com/normativnaya-baza/pisma/minsocpolitiki/schodo-strahovogo-staghu-1037842.html Лист Мінсоцполітики від 27.04.2018 № 613/0/51-18/218])
== Як отримати? ==
'''І. Отримати онлайн на [https://diia.gov.ua/searchresult?key=ок%205 порталі ДІЯ] чи мобільному [https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.gov.diia.app&hl=uk&gl=US додатку ДІЯ]'''.

'''ІІ. Звернутися до територіального органу або до будь-якого сервісного центру Пенсійного фонду України особисто.''' З Реєстру застрахованих осіб надається територіальними органами Пенсійного фонду України в паперовій формі:

- застрахованій особі особисто при пред'явленні паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), документа, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта, або свідоцтва про загальнообов'язкове соціальне страхування чи пенсійного посвідчення;

у разі якщо застрахованою особою є неповнолітня або недієздатна особа чи особа, цивільна дієздатність якої обмежена:

-- батькам, опікуну, піклувальнику (законному представнику), представнику закладу, який здійснює опіку та піклування, при пред'явленні документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду України ідентифікувати застраховану особу та її законного представника чи піклувальника або представника закладу, який здійснює опіку та піклування, а також документів, що підтверджують статус законного представника застрахованої особи чи її піклувальника або представника закладу, який здійснює опіку та піклування (відповідне посвідчення, свідоцтво про народження, рішення суду тощо);

- представнику застрахованої особи чи страхувальника - при пред'явленні документів, що посвідчують особу представника та її повноваження діяти від імені особи, яку він представляє, а також засвідчених копій документів, що дають змогу територіальному органу Пенсійного фонду України ідентифікувати застраховану особу, страхувальника.

[https://www.pfu.gov.ua/kontakty/terytorialni-organy/ '''Контактна інформація територіальних органів Пенсійного фонду''']
[[Файл:Зразок запиту на отримання електронного документа.jpg|міні]]
[[Файл:Запит на отримання електронного документа 2.jpg|міні]]
'''ІІІ. Отримати онлайн - на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду''':
* Увійти на вебпортал за посиланням https://portal.pfu.gov.ua.
* Обрати і натиснути "Вхід" та авторизуватись у зручний спосіб:
# Використовуючи [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (ЕЦП).
# Через BankID (за номером банківської картки).
# За допомогою мобільного додатку «Пенсійний фонд», який можна завантажити на Google Play (якщо користуєтеся гаджетом).
* У меню ліворуч “Комунікації з ПФУ” обрати пункт “Запит на отримання електронних документів”.
* Заповнити поля запиту:
# Обрати у полі “Тип звернення” — “Довідка ОК-5” або "Довідка ОК-7".
# За замовчуванням поля "Податковий номер", "Прізвище", "Ім'я", "По батькові" - заповнені автоматично системою.
# Заповнити поле "Телефон"
# Поставити відмітку "Я даю згоду на передачу та обробку моїх персональних даних".
# Після цього натиснути "Відправити до ПФУ".
* Отримати Довідку можна в розділі «Звернення», вибравши завдання зі статусом «Виконано».
* В отриманому документі знайти файл у pdf-форматі «Довідка про трудовий та страховий стаж». Цей документ можна зберегти або роздрукувати.
{| class="wikitable"
|-
|bgcolor=#EED8AE|'''ВАЖЛИВО!''' Достовірність всіх довідок сформованих на вебпорталі ПФУ та ДІЯ підтверджується QR-кодом. Сформовані онлайн довідки ідентичні отриманим у відділенні ПФУ та мають однакову юридичну силу. Сформовані онлайн довідки можна роздруковувати і подавати в паперовому вигляді.
|}
== Вартість ==
Безкоштовно
== Термін отримання ==
На [https://diia.gov.ua/searchresult?key=ок%205 порталі ДІЯ] чи мобільному [https://play.google.com/store/apps/details?id=ua.gov.diia.app&hl=uk&gl=US додатку ДІЯ-] 5 хвилин.

На вебпорталі [https://portal.pfu.gov.ua електронних послуг Пенсійного фонду] формується і надсилається автоматично у персональному кабінеті. У разі особистого звернення до територіального органу Пенсійного фонду України - видається у день звернення в порядку черги.
== Корисні посилання ==
* [https://www.pfu.gov.ua/2797-pro-reyestr/ Реєстр застрахованих осіб]
* [https://www.pfu.gov.ua/kontakty/terytorialni-organy/ Контактна інформація територіальних органів Пенсійного фонду]
* [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійний фонд України]
== Див. також ==
* [[Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати]]
* [[Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування]]
* [[Порядок призначення та виплати пенсії]]
* [[Порядок і умови перерахунку пенсії]]
* [[Допомога по тимчасовій непрацездатності]]
* [[Умови призначення, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії]]
[[Категорія:Страховий стаж]]
[[Категорія:Безробіття]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Вагітні жінки]]
[[Категорія:Малозабезпечені особи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення

2023-11-22T09:21:09Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2573-20#Text Про систему громадського здоров’я]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1645-14 Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/530-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/577-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 577 «Про затвердження переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи або оточуючих»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1236-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0018-95 Наказ Міністерства охорони здоров'я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року № 263/121 "Про затвердження Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246 "Про затвердження Порядку проведення медоглядів працівників певних категорій"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1325-16 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 15 вересня 2016 року № 970 "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення"]
== Загальна характеристика ==
Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.
== Види медичних оглядів ==
Порядком проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246], визначено види медичних оглядів працівників.

Отже, '''медичні огляди поділяються на''':

• '''попередні''' (при прийнятті на роботу);

• '''періодичні''' (протягом трудової діяльності);

• '''позачергові''' (за ініціативною роботодавця чи працівника);

• '''щорічні''' (для осіб до 21 року).

''Попередній'' ''медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою'':

- визначення стану здоров'я працівника і реєстрації вихідних об'єктивних показників здоров'я та можливості виконання без погіршення стану здоров'я професійних обов'язків в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу;

- виявлення професійних захворювань (отруєнь), що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо зумовлених і професійних захворювань (отруєнь).

''Періодичні медичні огляди проводяться з метою:''

- своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників;

- забезпечення динамічного спостереження за станом здоров'я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу;

- розробки індивідуальних та групових закладів охорони здоров'я та реабілітаційних заходів працівникам, що віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику;

- проведення відповідних оздоровчих заходів.

''Позачерговий медичний огляд працівників проводииться:''

- за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язки.

Згідно ст.169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940 Кодексу законів про працю України] '''щорічний медичний огляд осіб до 21 року є обов’язковим'''.
== Проходження медичних оглядів особами молодше 18 років ==
Нормами ст.191 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1047 КЗпП України] та ст. 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n67 Закону України «Про охорону праці»] усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.
== Гарантії, права та обов’язки працівників при проходженні медичного огляду ==
Кодексом законів про працю України визначено, що працівник зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди (ст. 159 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n902 КЗпП України], ст. 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n94 Закону України «Про охорону праці»]).
На виконання статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n727 КЗпП України] за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи. Працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби. У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.
== Права і обов’язки роботодавців при проходженні працівниками медичного огляду ==
Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (ст.169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n940 КЗпП України]).
Також, статтею 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n119 Закону України «Про охорону праці»] встановлено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Згідно ст. 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n307 КЗпП України] за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено право відсторонення працівника від роботи за умови відмови або ухилення працівником від проходження обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n119 Закону України «Про охорону праці»]).

Розділом ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 №246] , прописано роль роботодавця при організації проходження медичного огляду працівниками.

'''Роботодавець:'''

• організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції;

• повинен під час укладання трудового договору поінформувати працівника під підписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору;

• працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи;

• погоджує план-графік проведення медичних оглядів закладами охорони здоров'я;

• забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження;

• здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з закладами охорони здоров'я, призначає відповідальних осіб за організацію медогляду;

відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін медичні огляди, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров'я.
== Перелік професій виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам ==
На виконання статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n186 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"] постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам (далі – Перелік). Переліком виділено 28 підприємств та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Детальніше із цими підприємствами та організаціями можна ознайомитися у самому [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF Переліку].

Також, обов’язковий профілактичний медичний огляд проводиться з метою професійного добору та для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, було затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці 23.09.1994 року №263/121. Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-07#o262 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 21.05.2007 року N 246 (Додаток 4)].
== Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/559-2001-%D0%BF#n208 Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок] затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 (далі - Порядок).

Як вже зазначалося, ''обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців'' (підприємств, установ, організацій або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників).

''Терміни проведення'' обов'язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ (у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів).

Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ.

Роботодавець має забезпечити ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника.

Видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати заклади та установи охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові медичні огляди.

Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника.

У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою.

Зразок бланка особистої медичної книжки та порядок її ведення затверджуються МОЗ.

Для проведення обов'язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров'я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов'язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров'я відповідного листа.

Роботодавець здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов'язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність.

Усі результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), обов'язково заносяться до особистої медичної книжки.
На підставі результатів обстеження кожен лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи.

Дані про результати обов'язкових медичних оглядів працівників підлягають обліку у відповідних установах державної санітарно-епідеміологічної служби.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду перевіряють своєчасність проходження обов'язкового медичного огляду та наявність особистих медичних книжок у працівників, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам.
== Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями ==
Відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#n200 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»] встановлено, що у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Зазначені особи можуть бути визнані тимчасово або постійно не придатними за станом здоров'я для виконання певних видів робіт. Рішення про тимчасову чи постійну непридатність осіб, які є бактеріоносіями, для виконання певних видів робіт приймається медико-соціальними експертними комісіями на підставі результатів лікування, даних медичних оглядів тощо. Таке рішення медико-соціальної експертної комісії може бути в установленому порядку оскаржено до суду.
== Розірвання трудового договору з працівником, який за станом здоров’я не може виконувати дану роботу ==
Трудовий договір з працівником, який за результатами проходження періодичних медичних оглядів, був визнаний таким, що стан його здоров’я перешкоджає подальшому виконанню даної роботи, може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП], якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу на цьому ж підприємстві, установі, яку працівник може виконувати, або працівник відмовився від такого переводу.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 Пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України] визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом '''лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.'''

Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров’я, що перешкоджає продовженню роботи. Про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пунктом 2 частини першої статті 40 КЗпП України] є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника, зобов'язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n321 Відповідно до частини першої статті 49-2 КЗпП України] про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення лише за наявності '''повної або частково постійної''' '''втрати працездатності''', тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України].

''До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78750578 постанові від 20 грудня 2018 року у справі № 521/17982/16-ц].''
[[Категорія: Право на медичну допомогу]]

Опіка і піклування над дітьми

2023-11-14T08:35:19Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text Наказ Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У звʼязку з цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866], доповнено нормами щодо особливості влаштування дітей, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі дітей, розлучених із сім’єю, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану ''('''пункти 78-82)'''''.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану діти, які залишилися без батьківського піклування, у тому числі діти, розлучені із сім’єю, тимчасово влаштовуються відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#n15 Порядку], до функціонуючих прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на умовах тимчасового влаштування в межах передбаченої граничної чисельності дітей, які можуть бути влаштовані до таких форм виховання.

У разі відсутності технічної можливості видати наказ служби у справах дітей за місцем функціонування відповідної прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу діти влаштовуються за наказом служби у справах дітей відповідної обласної та Київської міської військової адміністрації.

У разі набуття тимчасово влаштованою дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, така дитини влаштовується до прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу на загальних підставах з призначенням виплати державної соціальної допомоги.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах (у тому числі хрещені батьки) з дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, виявила бажання взяти її під опіку, піклування подає службі у справах дітей за місцем свого проживання або за місцем виявлення дитини такі документи:
* заяву;
* копію паспорта громадянина України;
* документи, що підтверджують сімейні, родинні зв’язки особи з дитиною;
* довідку від нарколога та психіатра про відсутність перебування на обліку;
* довідку про наявність чи відсутність судимості, видану територіальним центром з надання сервісних послуг МВС за місцем проживання заявника або через Портал “Дія”. У разі неможливості її отримання, кандидат в опікуни, піклувальники подає заяву про відсутність притягнення його до кримінальної відповідальності відповідно до статей Кримінального кодексу України, зазначених у пункті 10 частини першої статті 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]. Відповідальність за достовірність наданої службі у справах дітей інформації щодо відсутності судимості покладається на опікунів чи піклувальників.
Після припинення надзвичайного або воєнного стану довідка про наявність чи відсутність судимості опікуна, піклувальника надається службі у справах дітей протягом місяця.

У разі виявлення факту подання недостовірної інформації опіку, піклування може бути скасовано протягом місяця.

◆ Під час дії на території України надзвичайного або воєнного стану рішення про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, приймається районною, районною у м. Києві держадміністрацією, районною військовою адміністрацією або виконавчим органом міської, селищної, сільської ради за місцем проживання (перебування) або виявлення дитини з урахуванням документів, що підтверджують статус дитини.

У разі коли свідоцтво про смерть або загибель батьків відсутнє або смерть чи загибель батьків не зареєстрована відповідними уповноваженими на те органами, дитині встановлюється статус дитини, позбавленої батьківського піклування, до моменту документального підтвердження смерті або загибелі батьків.

Після припинення або скасування надзвичайного або воєнного стану статус дитини повинен бути підтвердженим чи спростованим за процедурами та на підставі документів, передбачених законодавством.
|}
== Загальні положення ==
'''Встановлення опіки та піклування''' - влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно, у сімейних, родинних відносинах з цими дітьми-сиротами або дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n14 стаття 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"] (далі - Закон).

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про '''малолітніх (до 14 років)''' та '''неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років)''', що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом [[Опіка та піклування|опіки та піклування]], а також судом у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n346 статтею 60 Цивільного кодексу України].

Органами опіки та піклування є районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15#n127 статті 11 Закону]).
== Порядок встановлення опіки та піклування над дитиною ==
Опіка (піклування) установлюється за місцем проживання особи, що підлягає опіці (піклуванню), або за місцем проживання опікуна (піклувальника).

Рішення про встановлення опіки (піклування) повинне бути прийняте не пізніше місячного строку з моменту, коли відповідному органу опіки й піклування стало відомо про необхідність установлення опіки або піклування.

'''Опіка (піклування) над дітьми встановлюється, якщо батьки:'''
* померли,
* невідомі,
* визнані в судовому порядку безвісно відсутніми або померлими.
'''Опіка (піклування) над неповнолітніми дітьми може встановлюватись за життя батьків ''', а саме:
# судом позбавлені батьківських прав або ухвалено рішення про відібрання дитини й передачу її під опіку незалежно від того, позбавлені вони батьківських прав чи ні, оскільки перебування з ними небезпечне для життя дитини;
# визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворими, розумово відсталими або перебувають на тривалому стаціонарному лікуванні в лікувально-профілактичній установі або на державному втримуванні в будинках-інтернатах);
# понад шість місяців не можуть займатися вихованням своїх дітей (засуджені до позбавлення волі на тривалий час за здійснення злочину, за станом здоров'я (інваліди І — II групи) і т.п.);
# понад шість місяців не проживають разом з дитиною й без поважних причин не беруть участі в її вихованні й утриманні, не проявляють до дитини батьківської уваги й турботи або підкинули (залишили) дитину, і це підтверджено відповідними актами, складеними органами внутрішніх справ;
# відмовилися від дітей у встановленому законом порядку;
# виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон або перебувають у тривалому відрядженні;
# перебувають під слідством (підпункт 2.2. пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#top Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справі сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88]).
{| class="wikitable"
|-
! '''Опікуном (піклувальником) може бути особа'''!! Опікуном (піклувальником) не можуть бути особи
|-
| За згодою дитини повнолітня дієздатна особа.
Переважне право серед кількох людей, які бажають стати опікунами або піклувальниками над дитиною, надається:
* родичам дитини незалежно від місця їхнього проживання,
* особам, у сім’ї яких проживає дитина під час виникнення підстав щодо встановлення опіки або піклування.
||
* не досягли 18 років,
* визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними,
* перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних і наркологічних установах,
* раніше були опікунами або піклувальниками й з їхньої вини опіка (піклування) були припинені,
* позбавлені батьківських прав,
* інтереси яких суперечать інтересам осіб, які підлягають опіці або піклуванню,
* засуджені за здійснення тяжкого злочину
|}
Якщо дитина постійно проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію цих закладів.
== Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування ==
Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право:
* на проживання в сім'ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку;
* на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності;
* на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону;
* на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника.
Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати.
== Права та обов’язки опікуна та піклувальника щодо дитини ==
1. Опікун, піклувальник зобов'язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, психічний, духовний розвиток, забезпечити одержання дитиною повної загальної середньої освіти.

2. Опікун, піклувальник має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування.

3. Опікун, піклувальник має право вимагати повернення дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду.

4. Опікун, піклувальник не має права перешкоджати спілкуванню дитини з її батьками та іншими родичами, за винятком випадків, коли таке спілкування суперечить інтересам дитини.

5. Цивільні права та обов'язки опікуна, піклувальника встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України].

6. Підстави для виникнення права на оплату послуг опікуна та піклувальника, її розмір і порядок виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF]

== <big>Опікун малолітньої дитини не має права без дозволу органу опіки та піклування</big> ==
1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина";

== Припинення опіки та піклування над дітьми ==
'''Опіка припиняється у разі:'''
* передачі малолітньої особи батькам (усиповлювачам);
* досягнення підопічним чотирнадцяти років. У цьому разі особа, яка здійснювала обов'язки опікуна, стає піклувальником без спеціального рішення щодо цього.
'''Піклування припиняється у разі:'''
# досягнення фізичною особою повноліття;
# реєстрації шлюбу неповнолітньої особи;
# надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності.
Особа може бути '''звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини'''.

Суд, якщо він призначив опікуна чи піклувальника, або орган опіки та піклування за заявою особи звільняє її від повноважень опікуна або піклувальника. Ця заява розглядається судом або органом опіки та піклування протягом одного місяця.

Особа виконує повноваження опікуна або піклувальника до винесення рішення про звільнення її від повноважень опікуна або піклувальника чи до закінчення місячного строку від дня подання заяви, якщо вона не була розглянута протягом цього строку.

Суд, якщо він призначив піклувальника, або орган опіки та піклування може звільнити піклувальника від його повноважень за заявою особи, над якою встановлено піклування.

За заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.

Крім того, звільнення від обов'язків опікуна та піклувальника дитини може бути тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною]]
[[Категорія: Цивільне право]]

Майнові права дітей та їх охорона відповідно до законодавства України

2023-11-14T08:17:40Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021 Конвенція про права дитини]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15 Закон України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2342-15 Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5/2018 Указ Президента України від 12 січня 2018 року № 5 "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99 Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 "Про затвердження Правил опіки та піклування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3265-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам"]

== Зміст майнового права дитини ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Згідно статті 31 ЦК України] фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини.
Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 32 ЦК України] визначає обсяг цивільних майнових прав.
Крім правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 31 Кодексу], '''фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право''':
# самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами;
# самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом;
# бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи;
# самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
<big>Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.</big>

'''На вчинення''' неповнолітньою особою '''правочину''' щодо транспортних засобів або нерухомого майна '''повинна бути''' '''письмова нотаріально посвідчена згода''' батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені повністю або частково іншими особами у фінансову установу на її ім'я, за згодою органу опіки та піклування та батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

'''Згода''' на вчинення неповнолітньою особою правочину '''має бути одержана''' від батьків (усиновлювачів) або піклувальника та органу опіки та піклування відповідно до закону.

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Глава 14 СК України] визначає порядок здійснення майнових прав дітей ними особисто та через законних представників.

=== Роздільність майна батьків і дітей ===
'''Батьки і діти''', зокрема ті, які спільно проживають, '''можуть бути''' самостійними власниками майна.

'''Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання'''

'''Важливо!''' При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що воно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом.
=== Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання ===
'''Майно''', придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), '''є власністю дитини'''.

<big>Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.</big>

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей.

'''Важливо!''' У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

'''Якщо''' '''виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частина друга статті 183 Цивільного кодексу України]), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, '''мають право''' на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
=== Права батьків та дітей щодо користування майном ===
'''Батьки зобов'язані''' передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток.

'''Важливо!''' Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.
=== Управління майном дитини ===
'''Батьки управляють майном''', належним малолітній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах.

Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси.

'''Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:'''
* відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов'язання від імені малолітньої дитини;
* вчиняти правочини щодо: об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина; відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина".
'''Батьки мають''' '''право дати згоду на вчинення''' неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text частиною другою статті 177 СКУ], лише з дозволу органу опіки та піклування.

'''Важливо!''' Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться ''протягом одного місяця'', і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.

'''Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:'''

# мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до статті 164 цього Кодексу;
# судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до статті 170 цього Кодексу;
# до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у статті 165 цього Кодексу;
# особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
# між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
# між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
# вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

'''Важливо!''' Після припинення управління батьки зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього.

'''Важливо!''' Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном.

Порядок провадження органами опіки та піклування визначеної законом діяльності, пов'язаної із захистом майнових прав дитини, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
=== Використання доходу від майна дитини ===
Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.
'''Важливо!''' Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
=== Право власності на аліменти, одержані на дитину ===
'''Важливо!''' Аліменти, одержані на дитину, '''є власністю дитини'''.

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

'''Важливо!''' Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].

== Захист майнових прав дітей ==

Згідно [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/print статті 154 СК України] '''на батьків покладається обов’язок із захисту майнових прав їхній дітей.'''

* Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина.
* Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
* Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

'''Важливо!''' Крім батьків захист майнових прав дітей здійснюється компетентними державними органами, органами місцевого самоврядування.

== Перелік установ, які здійснюють захист майнових прав дітей: ==

# органи опіки та піклування в особі районних державних адміністрацій;
# служби з питань захисту прав дітей, що створюються при органах державної влади та органах місцевого самоврядування;
# комунальні та державні спеціалізовані установи, діяльність яких прямо або опосередковано спрямована на захист прав дітей (наприклад: Центр сім’ї, дітей та молоді; Центри з надання безоплатної правової допомоги та ін..);
# органи поліції;
# суди;
# громадські організації.

== Повноваження органу опіки та піклування у сфері захисту майнових прав дітей: ==
# вирішують згідно з чинним законодавством питання щодо грошових виплат дітям, які перебувають під опікою (піклуванням);
# вирішують питання щодо забезпечення житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які закінчили навчально-виховні заклади і не мають житла;
# вживають заходи щодо захисту особистих та майнових прав неповнолітніх дітей і осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# беруть участь у розгляді судами спорів, пов'язаних із захистом прав неповнолітніх дітей та осіб, які перебувають під опікою (піклуванням);
# установлюють опіку над майном у передбачених законом випадках;
# оформлюють належні документи щодо особи підопічного та щодо майна, над яким установлюється опіка;
# охороняють та зберігають житло і майно підопічних і визнаних безвісно відсутніми;
# провадять іншу діяльність щодо забезпечення прав та інтересів неповнолітніх дітей та повнолітніх осіб, які потребують опіки і піклування.
'''Увага!''' Згідно закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення захисту права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що належать дітям та підопічним особам ст. 177 Сімейного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

"2. Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування:

1) відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;

2) видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;

3) вчиняти правочини щодо:

об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина";

== Див. також ==
* [[Опіка і піклування над дітьми]]
* [[Договір про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею нерухомого майна]]
* [[Перевірка цільового використання аліментів на дитину]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Сімейне право]]

Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя

2023-11-07T09:10:54Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»]
== Об’єкт права спільної сумісної власності подружжя та підстави його набуття ==
Статтею 60 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] визначено, що майно, яке набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n331 стаття 63 Сімейного кодексу України]).

'''До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:'''
* майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
* прибутки отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи);
* речі придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).
''Зазначений перелік не є вичерпним''. Так, якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості в наслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.
== Визначення особистої приватної власності подружжя ==
Як відзначається у пункті 23 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»] вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n292 статті 57 Сімейного кодексу України] '''особистою приватною власністю дружини, чоловіка є''':
* майно, набуте нею, ним до шлюбу;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі [[Договір дарування|договору дарування]] або в порядку спадкування;
* майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;
* житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"];
* земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян|приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні]], або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або [[Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності|одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації]], визначених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України].
== Поділ спільного майна подружжя ==
=== Добровільний порядок поділу майна подружжя ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейним кодексом України] передбачено право дружини і чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від [[Порядок розірвання шлюбу|розірвання шлюбу]]. Так, дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою зокрема уклавши '''[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору|договір про поділ майна]]''', що є у спільній сумісній власності. Якщо об’єктом поділу є '''нерухоме майно''', тоді такий договір укладається у письмовій формі та підлягає обов’язковому '''[[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]''' (частина друга [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n351 статті 69 Сімейного кодексу України]).
=== [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|Судовий порядок поділу майна подружжя]]===
Згідно з постановою [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0011700-07 Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»], вирішуючи питання про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої та п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n359 статті 71 Сімейного кодексу України], щодо обов’язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Неподільна річ (наприклад, автомобіль) не може бути реально поділений між подружжям, що як правило, встановлюється на підставі висновку відповідної судової експертизи, а інший з подружжя не згідний отримати грошову компенсацію замість своєї частки, або інша сторона не бажає сплачувати таку компенсацію та відповідно попередньо не вносить на депозитний рахунок суду належну грошову суму, то суд визнає за кожним із подружжя право власності на належну їм частку в спільному майні без його реального поділу і залишає майно у їх [[Право спільної часткової власності|спільній частковій власності]].
[[Файл:Поділ спільного майна подружжя.jpg|міні]]
Умови збільшення частки майна:
* проживання разом з дітьми, чи непрацездатними повнолітніми сином/дочкою;
* отримання аліментів на утримання дитини, чи непрацездатних повнолітніх сина/дочку;
* розмір аліментів, які така особа одержує, недостатній для забезпечення фізичного, духовного розвитку дитини та її лікування.
Під обставинами, що мають істотне значення для справи потрібно також розуміти і випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n315 статті 60 Сімейного кодексу України]).

Інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дочки/сина або другого з подружжя, що заслуговують на увагу, можуть враховуватися судом при визначенні способу поділу спільного майна в натурі.
==== Вартість ====
При поданні позову сплачується '''[[Порядок сплати судового збору|судовий збір]]''', який визначається виходячи із ціни позову (вартості майна, яке підлягає поділу), '''у розмірі 1-го відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
==== Позовна давність ====
До вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя позовна давність ''не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано''. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у '''три роки''', яка обчислюється '''від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності'''.

'''Увага!''' Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 72, 128, 129, 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 21 розділу VII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

[[:Файл:Заява про поділ майна.docx|Зразок заяви про поділ майна подружжя]]
== Особливості поділу окремого майна ==
♦ Кредитні зобов'язання

Відповідно до частини четвертої статті 65 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України] договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

У випадку укладення одним із подружжя, наприклад, кредитного договору в інтересах сім'ї, подружжя є солідарними боржниками за цим договором, а тому один із подружжя, який виконав зобов'язання, що виникло з кредитного договору, має право пред'явити до іншого вимогу про відшкодування частини сплачених за кредитним договором коштів.

При цьому, майно, яке набуто подружжям за час шлюбу за кошти, одержані в кредит, який не сплачений на час вирішення спору, все рівно підлягає поділу між подружжям.

'''Важливо!''' Здійснені ремонтні роботи є невід'ємною частиною квартири та не є окремим об'єктом спільної сумісної власності подружжя, тому розподілу не підлягають. Відповідну позицію висловив Верховний Суд у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89251857 постанові від 12 травня 2020 року у справі № 243/5477/15-ц].

♦ Поділ між подружжям незавершеного будівництвом будинку

'''Об’єкт будівництва (об’єкт незавершеного будівництва)''' – це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб’єктивних майнових, а також зобов’язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

Об’єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов’язки, тому такий об’єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.

''За позовом одного з подружжя'', які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об’єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
{| class="wikitable"
|-
| У разі неможливості поділу об’єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
|}
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об’єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об’єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток. При цьому суд може визнати право на частину об’єкта незавершеного будівництва за кожною зі сторін.
== Правовий режим майна, що є власністю жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою ==
Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення про право спільної сумісної власності подружжя ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n314 глава 8 Сімейного кодексу України]).
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/61260662 Постанова Верховного Суду України від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16] ''(Сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74777355 Постанова Верховного Суду від 18 червня 2018 року у справі № 711/5108/17] ''(Відповідач спростував презумпцію спільності права власності та довів витрату особистих коштів на придбання майна у шлюбі)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86738232 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі № 297/2837/17] ''(При вирішенні спору про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами другою та третьою статті 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування)… Проживання дітей з позивачем… само по собі не є підставою для збільшення частки одного з подружжя'').''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88570576 Постанова Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 715/1347/14-ц] ''(Позовні вимоги про визнання самочинно збудованого будинку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя не підлягає задоволенню, водночас будівельні матеріали, обладнання та конструкції, які були використані в процесі його будівництва, є майном, щодо якого можуть виникнути цивільні права та обов'язки)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95067130?fbclid=IwAR0jIuSLKBiOg30BdWw13RDU1DFxmhVFJUg1CuyThBdq1o3CBJQMC8Cmd20 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2021 року у справі № 264/2232/19] ''(Конструкція статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України] передбачає застосування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростовано й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об’єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Наведене дає правову можливість визнати майно не спільною, а особистою власністю, якщо воно набуте подружжям під час перебування у зареєстрованому шлюбі, проте за особисті кошти, за умови доведення обставин, необхідних для спростування презумпції спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу, тим із подружжя, який її спростовує)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102148927 Постанова Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 758/5454/18] ''(Вирішуючи питання про початок перебігу строку позовної давності необхідно виходити не з часу, коли сторони розірвали шлюб, а з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого майнового права, бо саме по собі припинення шлюбу не є свідченням порушення права власності когось із подружжя. Неподання позову про поділ майна, в тому числі до спливу трьох років з дня розірвання шлюбу, за відсутності доказів, які б свідчили про заперечення права одного з подружжя на набуте в період шлюбу майно, яке зареєстроване за іншим подружжям, не може свідчити про порушення права такого подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102941192 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 215/5672/20] ''(початок перебігу позовної давності у справах про поділ спільного майна подружжя, шлюб якого розірвано, обчислюється не з дати прийняття постанови державного органу реєстрації актів цивільного стану (статті 106, 107 СК України) чи з дати набрання рішенням суду законної сили (статті 109, 110 СК України), а від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності (частина друга статті 72 СК України), тобто з моменту виникнення спору між ними)''.
{| class="wikitable"
|-
|'''Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду в постановах [https://reyestr.court.gov.ua/Review/75241764 від 04 липня 2018 року у справі № 584/1319/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85646662 від 06 листопада 2019 року у справі № 203/304/17], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87733061 від 13 лютого 2020 року у справі № 320/3072/18], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90385060 від 13 липня 2020 року у справі № 570/4234/16-ц], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96106186 від 24 лютого 2021 року у справі № 303/6365/17]'''.
|}
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103056733 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2022 року у справі № 686/8610/17] ''(сам по собі факт перебування осіб у шлюбі на момент здійснення реконструкції спірного об'єкта нерухомого майна не є підставою для визнання зазначеного майна спільним сумісним майном подружжя)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105325146 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20] - ''щодо обов'язковості внесення одним з подружжя на депозитний рахунок суду суми компенсації у спорі про поділ спільної сумісної власності подружжя на неподільну річ'' ''(приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні. При цьому частини четверта та п`ята статті 71 СК України не передбачають обов'язкову згоду відповідача на присудження позивачеві грошової компенсації замість частки останнього у праві спільної сумісної власності на майно у спорах, у яких про припинення своєї частки у праві спільної сумісної власності й отримання компенсації на свою користь просить позивач).''
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/103371858 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року по справі № 760/16783/15] ''(щодо можливості поділу грошових коштів, сплачених на погашення кредиту за зобов'язаннями одного з колишнього подружжя за час перебування сторін у фактичних шлюбних відносинах)''.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104308946 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2022 року у справі № 495/4522/20] ''(Не заперечуються права подружжя на поділ майна, що є спільною сумісною власністю, а також права сторін у справі укласти мирову угоду. Але реалізація цих прав не може здійснюватися на шкоду іншим учасникам правовідносин)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/104392754 Постанова Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 212/10842/19] ''(Законодавець розмежував випадки, коли позовна давність для поділу майна подружжя застосовується та коли не застосовується (частина друга статті 74 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України]). У спорах про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою, позовна давність не застосовується, коли жінка та чоловік проживають однією сім’єю, і, навпаки, позовна давність застосовується, якщо жінка та чоловік припиняють проживати однією сім’єю)''.
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/108025883 Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 754/2060/17] (зазначення в резолютивній частині судового рішення конкретних приміщень, з яких складається належна сторонам на праві спільної часткової власності частка, є зайвим, оскільки кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, яка є ідеальною та визначається відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні).

==Корисні посилання==
*[https://www.rozluchennya.com/podil-majna-podruzhzhya-pry-rozluchenni/ Поділ спільного майна подружжя]
==Див. також==
*[[Право особистої приватної власності дружини та чоловіка]]
*[[Розподіл майна подружжя шляхом укладення спеціального договору]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя‎]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]
[[Категорія:Суди‎]]
[[Категорія:Нотаріат‎]]

Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису

2023-11-01T12:30:10Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://rm.coe.int/1680093d9e Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11 травня 2011 року]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-19#Text Наказ Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 "Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства"]
== Загальні положення ==
'''Обмежувальний припис стосовно кривдника''' - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. 
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Буклет "Протидія домашньому насильству: терміновий заборонний та обмежувальний припис" [[Файл:12.Domashne nasilstvo cr.pdf|міні|Буклет "Протидія домашньому насильству: терміновий заборонний та обмежувальний припис"]]
|}
Заходами, які можуть бути застосовані до кривдника на підставі обмежувального припису, є:
# заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою. При цьому, слід звернути увагу, що Закон не передбачає такого виду обмежувального припису, ''як заборона особі входити до місця реєстрації (квартири),'' тому за умови доведеності вчинення насильства суд може застосувати інший захід шляхом заборони перебувати у місці спільного проживання ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/82826699 правова позиція Верховного Суду від 04 липня 2019 року у справі № 638/17813/18]);
# усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
# обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
# заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
# заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
# заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Варто зауважити, що обмежувальний припис може передбачати застосування одразу кількох зазначених заходів. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування неповнолітнього кривдника у місці свого постійного проживання (перебування).

Обмежувальний припис виноситься на строк від одного до шести місяців (стаття 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n390 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Особи, які можуть звернутись з заявою про видачу обмежувального припису ==
[[Файл:Протидій домашньому насильству.png|праворуч|безрамки]]
Обмежувальний припис виноситься судом на підставі звернення зацікавлених осіб, а саме:
# постраждалої особи або її представника;
#особи, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представника - у випадках, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-15#Text Законом України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"];
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьків або інших законних представників дитини, родичів дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухи або вітчима дитини, а також органу опіки та піклування;
# у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікуна, органу опіки та піклування (стаття 3502 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9726 ЦПК України])
== Порядок звернення до суду ==
Видача обмежувального припису здійснюється шляхом '''ухвалення рішення суду у порядку [[Звернення до суду: окреме провадження|окремого провадження]]''', для цілей чого розділ IV [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК] доповнено новою главою 13.
[[Файл:Протидій домашньому насильству2.png|праворуч|безрамки]]
'''Заява про видачу обмежувального припису''' подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
* найменування суду, до якого подається заява;
* ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 3502 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису, а також інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису; органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції.
* обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України «[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Про запобігання та протидію домашньому насильству]».

Доказами, що підтверджують дані обставини можуть бути матеріали якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи, яка вчинила домашнє насильство, винесення [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника|термінового заборонного припису]], інформації про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, показання свідків, висновки експертиз, власна фіксація подій на аудіо- або відеоносії, фіксація з нагрудних камер поліцейських, повідомлення про подію в заклади охорони здоров‘я, медичні довідки, роздруківки текстових повідомлень, копії заяви до поліції тощо.

У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.

При вирішенні питання щодо застосування тимчасового обмеження права власності кривдника шляхом встановлення судом обмежувального припису суд на підставі установлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи з урахуванням того, що ці заходи пов’язані із протиправною поведінкою такої особи ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/89034240 постанова Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі № 754/11171/19]).

Стосовно оцінки ризиків повторного вчинення кривдником домашнього насильства, слід зауважити, що уповноважений представник поліції за кожним випадком домашнього насильства на кожну постраждалу особу складає оцінку ризиків відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0333-19#Text наказу Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України від 13 березня 2019 року № 369/180 "Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства"].
== Судовий збір ==
Відповідно до пункту 121 частини другої статті З [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] '''судовий збір не справляється''' за подання заяви про видачу обмежувального припису.
== Зразки заяв про видачу обмежувального припису ==
* [https://drive.google.com/open?id=1Pw9X3IyWKUDdGd3uIlDa0z1LBMZky3q1 Зразок заяви про видачу обмежувального припису 1]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/images/c/ce/%D0%97%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BA_%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%87%D1%83_%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83.docx Зразок заяви про видачу обмежувального припису 2]
* [[Файл:Заява про видачу обмежувального припису.docx|mini|Заява про видачу обмежувального припису]] 3
== Порядок розгляду та виконання рішення суду про видачу обмежувального припису ==
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.

Рішення суду про видачу обмежувального припису '''підлягає негайному виконанню''', а його оскарження не зупиняє його виконання.

Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.

За умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом передбачено покарання у виді арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років (стаття 3901 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3458 Кримінального кодексу України]).

Особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу на правничі послуги, а саме:здійснення представництва інтересів осіб в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами та на складення документів процесуального характеру, з питань, пов’язаних із захистом їхніх прав, визначених законами України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" і "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків";
== Судова практика ==
* Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/86205965 постанова Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 607/10122/19]).

* Сам по собі факт не притягнення особи до юридичної відповідальності ''' не може бути підставою для відмови''' у встановленні тимчасових обмежень за наявності інших об`єктивних даних, якими підтверджуються доводи заявника ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/89345674 постанова Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 404/5203/19]).
*Притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства (правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП ) може бути підставою для застосування заходів обмежувального припису [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84725899 (постанова Верховного Суду від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц).]

* [https://zakononline.com.ua/court-practice/show/12399?utm_source=landing&utm_medium=digest&utm_campaign=zo_digest_168&utm_term=29/06/21_1&utm_content=link_138/2655/19 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 липня 2020 року у справі № 138/2655/19] щодо видачі обмежувального припису.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793551 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 23 грудня 2020 року у справі № 753/17743/19] щодо відсутності підстав для видачі обмежувального припису внаслідок вчинення домашнього економічного насильства.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94974041 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 10 лютого 2021 року у справі № 761/49109/19] щодо обставини, яка не підтверджує факт вчинення домашнього насильства.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066994 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 лютого 2021 року у справі № 766/13927/20] щодо тимчасового обмеження права власності кривдника з метою забезпечення безпеки постраждалої особи шляхом встановлення судом обмежувального припису.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/95066934 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 17 лютого 2021 року у справі № 753/19409/19] щодо особливостей розгляду справ про видачу обмежувального припису стосовного одного з батьків.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/96822439 Правова позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду згідно з Постановою від 12 травня 2021 року у справі № 522/19426/20] щодо ненабуття особою статусу «кривдника» як підстави для відмови у встановленні тимчасових обмежень.
== Див. також ==
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни

2023-10-24T11:41:51Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 року № 685 "Про затвердження Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302 "Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1183-15 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 01 жовтня 2015 року № 634 "Про затвердження Положення про міжвідомчу комісію з питань встановлення факту участі осіб у Революції Гідності та отримання ними під час Революції Гідності ушкоджень здоров’я"]

== Особи, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни ==
Законодавство України містить вичерпний перелік осіб, що належать до осіб '''з інвалідністю внаслідок війни''', що визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text статтею 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"].
* особи з числа військовослужбовців діючої армії та флоту, партизанів, підпільників, працівників, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з'єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, визнаних такими законодавством України, в районі воєнних дій, на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю в бойових діях у мирний час;
* військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;
* особи начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами;
* особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних: - у районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; - від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, а з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях,з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти Україн ; - під час виконання робіт, пов’язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання.

* військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
* учасники бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з перебуванням у цих державах;
* особи, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
* особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (далі - Революція Гідності), та які звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року, крім працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які отримали інвалідність внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з подіями Революції Гідності.
* військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресію Російської Федерації проти України і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
* осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
* особи, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (у тому числі здійснювали волонтерську діяльність) та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції, перебуваючи безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
* осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної поліції, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;
* особи, залучених до конфіденційного співробітництва з розвідувальними органами України і які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання своїх завдань на тимчасово окупованій території України, у районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, або на інших територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії;
* особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у період дії воєнного стану внаслідок самооборони під час виконання завдань, пов’язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану.

== Куди звертатись за отриманням посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/302-94-%D0%BF Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302], ''посвідчення'' є документом, що підтверджує, зокрема, статус особи з інвалідністю внаслідок війни та ''' видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина'''''' на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про групу та причину інвалідності.'''
Вказана довідка МСЕК є одним із основних документів, на підставі якого приймається рішення про надання або відмову у наданні уповноваженими органами статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Рішення про надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни приймається органами соціального захисту населення ''у місячний строк з дня подання документів''.

== Позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/685-2015-%D0%BF пункту 8 Порядку надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 685], орган соціального захисту населення позбавляє особу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у разі:
* наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення;
* виявлення факту підроблення документів про участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або надання недостовірних даних про особу;
* подання особою заяви про позбавлення її статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.

У разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.

== Оскарження рішень органу соціального захисту населення ==
Рішення органу соціального захисту населення про відмову у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни або позбавлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни може бути оскаржене в [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|судовому порядку]].

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду.

== Підсудність ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини другої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України] адміністративні справи про визнання відмови суб'єкта владних повноважень неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії розглядаються окружними адміністративним судами.

Адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/conv#n9742 частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України]).

== Строки подання позовної заяви та її розгляду ==
Особа може оскаржити відповідне рішення шляхом подання до суду адміністративного позову у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 стаття 193 Кодексу адміністративного судочинства України]).

== Судовий збір ==
За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]).

Сплата судового збору здійснюється на розрахунковий рахунок суду, до підсудності якого відноситься розгляд справи у готівковій чи безготівковій формі.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 8 Закону України "Про судовий збір"] можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення його розміру або взагалі звільнення від сплати останнього. Рішення про останнє приймається у вигляді ухвали суду, прийнятої із врахуванням майнового стану сторони.

[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Стаття 5 Закону України "Про судовий збір"] передбачає пільги щодо сплати судового збору.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія: Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Компенсація особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю

2023-10-24T10:19:13Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закон України "Про соціальні послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#n7 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.05.2022 № 150 "Про затвердження Методики обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї для надання соціальних послуг"].
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n19 Наказ Міністерста соціальної політики України від 29.01.2021 року №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».]
== Загальні положення ==
Законодавство України передбачає виплату '''компенсації за догляд''' для фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності '''на непрофесійній основі''', без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам з числа членів своєї сім'ї, які спільно з нею проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та є:
* особами з інвалідністю 1 групи;
* дітьми з інвалідністю;
* громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;
* невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;
* дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1161-2018-%D0%BF#Text Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів, що дають право на одержання державної допомоги на дитину, якій не встановлено інвалідність, надання такій дитині соціальних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2018 року № 1161].
'''ВАЖЛИВО!''' Якщо фізичні особи отримують щомісячні компенсаційні виплати відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/558-2004-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 року №558 "Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги"], то вони продовжують отримувати такі виплати до дати призначення їм іншої виплати на догляд або до 31 грудня 2022 року.

'''Компенсація не призначається''' фізичним особам, які здійснюють догляд, якщо особи, за якими здійснюється догляд, отримують соціальні послуги догляду вдома, паліативного догляду та стаціонарного догляду.

Якщо фізична особа здійснює догляд за декількома особами, то компенсацію за догляд така особа зможе отримати лише одну.

Для підтвердження факту спільного проживання з особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та догляду за нею складається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0221-21#n25 акт про проведення обстеження сім’ї] фахівцями уповноваженого органу. Форма акта про проведення обстеження сім’ї затверджується Мінсоцполітики.

Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, обстеження сім’ї для встановлення факту догляду є обов’язковим.
== Розрахунок розміру компенсації ==
Компенсація призначається на '''12 місяців і виплачується щомісяця за рахунок коштів місцевого бюджету з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця з дня звернення подано всі необхідні документи.''' Якщо в у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, медичному висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді зазначено інший строк, то компенсація призначається на такий строк, але не більше 12 місяців.

'''Розмір компенсації''' обчислюється як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги,за один квартал, який передує місяцю, що є попереднім до місяця звернення із заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року компенсація перераховується без звернення фізичної особи, яка надає соціальні послуги. Уповноважені органи проводять перерахунок раніше призначеної компенсації з місяця встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Середньомісячний сукупний дохід фізичної особи - надавача соціальної послуги визначається шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, підприємств, установ, організацій та обчислюється шляхом ділення середньомісячного сукупного доходу її сім’ї на кількість членів сім'ї, які включаються до її складу. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0639-22#Text Методика обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для надання соціальних послуг, затверджена наказом Мінсоцполітики від 17 травня 2022 р. № 150.]

У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях компенсація за догляд, передбачена цією частиною, особам із числа внутрішньо переміщених осіб за новим місцем їх проживання/перебування разом із особами, за якими вони здійснюють догляд, призначається і виплачується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.7 ст.13 ЗУ "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Про соціальні послуги]")
==Куди звертатися==
Для того, щоб отримати компенсацію за догляд, фізичній особі потрібно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення '''за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.''' Якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то потрібно звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

'''УВАГА!''' Якщо фізична особа надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, але має інше зареєстроване місце проживання, структурні підрозділи перевіряють (із використанням інформаційних систем) відомості щодо неотримання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, компенсації за зареєстрованим місцем проживання.
==Необхідний перелік документів для отримання компенсації==
Фізична особа, '''яка надає догляд''', має звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (уповноваженої особи або центру надання адміністративних послуг) з '''заявою про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі у паперовій.'''
[[Файл:Заява_про_згоду_надавати_соціальні_послугм.doc|міні]]
Законний представник або '''особа, яка потребує догляду''', подає заяву про згоду отримувати соціальні послуги від фізичної особи, яка надає соціальні послуги.
[[Файл:Заява про згоду отримувати соціальні послуги (1).doc|міні]]
Такі заяви можна подати і в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Разом з вищевказаними заявами для призначення компенсації фізична особа, яка здійснює догляд, подає:

'''1) у паперовій формі:'''
# заява про надання компенсації;
# заява про перерахування коштів із зазначенням рахунка в установі банку;
# копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Для іноземців та осіб без громадянства - копія посвідчення біженця, копія посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, або копія паспортного документа іноземця та копія посвідки на тимчасове проживання/посвідка на постійне проживання (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги на непрофесійній основі);
# копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається фізичною особою, яка надає соціальні послуги, та особою, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі);
# копія свідоцтва про народження дитини (у разі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);
#декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника;[[Файл:Декларація форма.doc|міні]]
#копія акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0511-21#Text за формою, затвердженою МОЗ];
# висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
# копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
# довідка про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
# копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
# копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників);
'''2) в електронній формі:'''
* заява про надання компенсації;
* декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї заявника та відомості про членів його сім’ї (прізвище, ім’я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* відомості про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) дитини, прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) батьків;
* скановані копії документів, зазначених в абзацах 8-13 переліку документів для подання в паперовій формі, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг.
==Підстави припинення та тимчасового зупинення виплати компенсації==
Виплата компенсації '''припиняється''' у разі:
* зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію;
* смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
* смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги та отримувала компенсацію;
* перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, на повному державному утриманні або отримання соціальних послуг стаціонарного догляду, паліативного догляду в умовах стаціонару за плату.
У разі виникнення обставин, внаслідок яких '''припиняється''' догляд, фізична особа, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, зобов’язана в десятиденний строк письмово повідомити про це структурним підрозділам, що здійснюють її виплату. Виплата компенсації припиняється з місяця, що настає за тим, у якому сталися зміни.

Виплата компенсації '''тимчасово зупиняється''' у разі:
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 10 календарних днів;
* перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному лікуванні протягом повного календарного місяця;
* пропущення особою з інвалідністю I групи чергового переогляду органами медико-соціальної експертизи або дитиною з інвалідністю - огляду лікарсько-консультаційними комісіями.
Для продовження виплати компенсації на наступний строк подаються заява про надання компенсації, декларація про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї), документи, зазначені в абзацах восьмому - чотирнадцятому підпункту 1 пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-2020-%D0%BF#T Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 859], крім копії акта огляду медико-соціальною експертною комісією, висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді у разі, коли їх видано безстроково або якщо строк не зазначено.
==Виплата неодержаних сум компенсацій за минулий період==
Суми компенсації, не отримані своєчасно фізичною особою, яка надає соціальні послуги, виплачуються за минулий період, але не більш як за 12 місяців, що передують місяцю звернення за їх отриманням.

Суми компенсації, не отримані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, з вини структурного підрозділу, який їх призначає та виплачує, виплачуються за минулий період без обмеження будь-яким строком. При цьому виплата за минулий період проводиться з урахуванням прожиткового мінімуму, затвердженого на момент виплати.

Суми компенсації, що нараховані фізичній особі, яка надає соціальні послуги, та залишилися недоотриманими у зв’язку з її смертю, виплачуються за весь період по місяць (включно), що настає за тим, у якому сталися зміни, членам її сім’ї.

'''''У разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму на 1 січня відповідного року, перерахунок розміру компенсації здійснюється без подання заяви фізичною особою, яка надає соціальні послуги.'''''

<big>'''Призначення, виплата та контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами'''</big>

Рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської міста обласного значення, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади про відмову у призначенні компенсації може бути оскаржено в органі виконавчої влади вищого рівня або в суді.

На кожну фізичну особу, яка надає соціальні послуги та отримує компенсацію, відповідним структурним підрозділом формується особова справа, в якій зберігаються матеріали, необхідні для призначення компенсації.

В особовому рахунку, що заповнюється на підставі документів особової справи, фіксуються відомості про виплату компенсації.

Суми компенсації, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку фізичної особи, яка надає соціальні послуги, через подання документів із завідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім’ї, приховування обставин, які впливають на призначення і виплату компенсації тощо, стягуються відповідно до законодавства.

Відрахування надміру виплаченої суми компенсації на підставі рішень відповідних структурних підрозділів проводиться у щомісячному розмірі не більш як 20 відсотків суми виплачуваної компенсації.

Якщо фізична особа, яка надає соціальні послуги, не повернула добровільно надміру виплачені їй суми, вони стягуються в судовому порядку на підставі заяви структурного підрозділу, що призначив компенсацію.

Структурні підрозділи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.
== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Строковий трудовий договір

2023-10-19T10:22:40Z

Olha.zhyla:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»]

== Що таке строковий трудовий договір ==
Відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України] строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

При цьому роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

== В яких випадках укладається строковий трудовий договір ==
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням наступних умов:
# з урахуванням характеру роботи,
# умов її виконання,
# інтересів працівника,
# інших випадках, передбачених законодавчими актами.

== Прийняття за строковим трудовим договором ==
Оформлення працівника на роботу за строковим трудовим договором можна розділити наступним чином:

=== Перевірка, чи є підстава для укладання строкового трудового договору; ===
Ураховуючи вимоги статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України], '''прийняти працівника за строковим трудовим договором можна у таких випадках: '''
* якщо робота за своїм характером є такою, що не виконується постійно;
* якщо у зв’язку з конкретними умовами виконання роботи трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк. Загалом робота має постійний характер, але у зв’язку з певними умовами, виникає необхідність в укладенні строкового трудового договору
* у випадку зацікавленості самого працівника в укладені строкового договору.
* ''Інші випадки, передбачені законодавством, зокрема: ''
# наукові (науково-педагогічні) працівники після призначення пенсії відповідно до пункту 10 статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»]працюють за строковим трудовим договором (контрактом);
# іноземці, особи без громадянства працевлаштовуються на строк дії дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства (ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закону України «Про зайнятість населення»]);
# працівники, яких призначають, обирають на певний термін (народні депутати, судді та ін.). 
Поряд з цим необхідно зазначити, що законодавство не містить вичерпного переліку випадків, в яких укладення строкового трудового договору буде правомірним.

Роз'яснення понять «характер наступної роботи», «умови її виконання» міститься в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 3.02.2003р. № 06/2-4/13.

Характер майбутньої роботи в цьому випадку означає, що робота не може бути постійною, а є такою, що виконується протягом певного строку ( сезонні роботи тощо).

Під умовами виконання роботи розуміються такі обставини, за яких трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений термін, навіть коли сама робота за характером є постійною. Зокрема, мова йде прийняття на роботу особи для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким відповідно до закону зберігається це робоче місце. Укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених вище умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Тобто, якщо з працівником за його згодою все ж таки було укладено строковий трудовий договір, хоча для цього не було підстав, у разі звернення працівника до суду такий договір може бути визнано безстроковим. 

=== Визначення строку трудового договору; ===
'''''При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюють:'''''
* за погодженням сторін;
* сторонами з урахуванням часу, необхідного для виконання певної роботи (або може бути обумовлений виконанням певного обсягу робіт);
* законодавством (для певних категорій працівників). 
'''''При укладенні трудового договору на певний строк цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, а й настанням певної події, наприклад:'''''
* поверненням на роботу працівниці з відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
* поверненням працівника, який звільнився з роботи у зв’язку з призовом на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу,
* повернення працівника, звільненого у зв’язку з обранням народним депутатом чи виборну посаду.

=== Оформлення строкових трудових відносин. ===
Запис про прийняття на роботу на умовах строкового трудового договору вносять до трудової книжки працівника, але про строковість трудового договору при цьому не зазначають. 
Про строковість трудового договору свідчитиме запис про звільнення: «Звільнено у зв’язку із закінченням строку трудового договору, п. 2 частини першої ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]». 

== Встановлення випробувального терміну за строковим договором ==
При укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (ч.1 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України]). 
Частина 3 статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] передбачає, що випробування не встановлюється при прийнятті на роботу осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців. 

== Розірвання та припинення строкового трудового договору ==
Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю]. 
По закінченню строку трудовий договір підлягає припиненню за пунктом 2 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] . 
'''Зверніть увагу! ''' День звільнення відповідно до частини 2 статті 241-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] — ''останній день, визначений строковим трудовим договором. ''

Закінчення строку трудового договору може бути підставою для його припинення (працівника звільняють за п. 2 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП]), окрім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не висунула вимоги про їх припинення. Тобто звільнити працівника на підставі п. 2 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] можна в останній день строку трудового договору. Якщо ж наступного дня працівник вийшов на роботу (і це документально підтверджено), звільнити його на зазначеній підставі не можна, оскільки згідно із ч. 1 ст. 391 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП] у такому випадку дія строкового договору вважається подовженою на невизначений строк. У подальшому розірвати трудовий договір з ініціативи роботодавця можливо лише на загальних підставах, передбачених трудовим законодавством. 
Роботодавець має видати трудову книжку із записом про звільнення та розрахуватися останнього робочого дня.

Припинення трудового договору по закінченні його строку не потребує подання заяви чи якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору працівник уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договором. Одночасно він погодився і на припинення такого трудового договору по закінченні строку, на який його було укладено. Роботодавець також не зобов’язаний повідомляти працівника про наступне звільнення. 

Проте повинні бути певні дії зі сторони роботодавця спрямовані на припинення строкового трудового договору. 
Якщо наказу не буде і працівник у день, наступний за останнім днем дії строкового трудового договору, вийде на роботу, запрацюють положення ст. 39 КЗпП. І строковий трудовий договір автоматично буде продовжено '''на невизначений строк'''. 

Аби уникнути трансформації строкового трудового договору у безстроковий, роботодавець має попередити працівника про дату припинення з ним трудових відносин. Необхідно видати наказ про звільнення та ознайомити з ним працівника. 

Таким чином, наказ про звільнення і буде попередженням про бажання роботодавця розірвати трудові відносини із працівником у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору. 

До речі, видати такий наказ можна як в останній день дії строкового трудового договору, так і напередодні. Головне — не забудьте зазначити в ньому дату звільнення, обумовлену строком дії договору. 
'''ВАЖЛИВО!'''

Днем звільнення вважають останній день дії трудового договору. 

З 10 червня 2021 року ст. 47 КЗпП зобов’язує будь-якого роботодавця у день звільнення видати працівникові '''копію наказу про звільнення'''. Не є винятком і випадки звільнення після закінчення строкового трудового договору. 

'''Варто пам’ятати''', що згідно з частиною другою статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про відпустки»] працівники, які працюють за строковими договорами, перед звільненням мають право використати належні їм щорічні (основну та додаткову) відпустки, а також додаткову відпустку працівникам, які мають дітей. 

== Переведення зі строкового трудового договору на безстроковий ==
Необхідно пам'ятати, якщо після закінчення строку трудового договору трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Виняток — коли трудові відносини не можна встановити на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання, інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (ч. 2 ст. 23 КЗпП, вважаються такими, що укладені на невизначений строк (ч. 2 ст. 39-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]). 

[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина

2023-10-17T09:40:38Z

Olha.zhyla: Розгляд звернень

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%EA/96-%E2%F0 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page Закон України «Про прокуратуру»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України “Про Національну поліцію”]
== Загальні положення ==
'''Адміністративно-правовий захист прав і свобод людини і громадянина''' являє собою сукупність застосовуваних у порядку, врегульованому нормами адміністративного права, засобів, спрямованих на здійснення уповноваженими на те органами (посадовими особами), а також особами та громадянами відповідних процесуальних дій (процедур). Адміністративно-правовий захист - це сукупність способів, прийомів і різних процесуальних дій, встановлених у законному порядку, за допомогою яких здійснюється відновлення порушеного права особи.

Згідно зі статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України “Про Національну поліцію”] охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави становить одне з основних завдань поліції.

'''Об’єктом''' адміністративно-правового регулювання забезпечення прав і свобод людини та громадянина є адміністративно-правові відносини, що виникають між суб’єктами з приводу реалізації, охорони, захисту та відновлення їхніх порушених прав і свобод.

'''Суб’єктами''' адміністративно-правових відносин із забезпечення прав і свобод людини та громадянина, '''з одного боку''', ''є органи публічного управління – органи виконавчої влади, Президент України, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, правоохоронні органи'', а '''з іншого''' – ''фізична особа, навчальні заклади, підприємства, інші державні органи, установи й організації, діяльність яких пов’язана із забезпеченням прав і свобод людини та громадянина щодо їх реалізації, охорони, поновлення тощо. Органи виконавчої влади мають право породжувати адміністративні правовідносини в односторонньому порядку, керуючись інтересами держави й завданнями, що стоять перед ними.''

'''Належне адміністративно-правове гарантування прав і свобод громадян передбачає:'''
* Визначення у законодавстві персоніфікованих представників державної влади, відповідальних за забезпечення умов для реалізації прав і свобод.
* Закріплення конкретних обов' язків органів і посадових осіб публічної адміністрації, які б відповідали правам і свободам громадян.
* Встановлення конкретних адміністративних процедур, які вичерпно визначають порядок виконання відповідними суб' єктами управління своїх обов' язків у відносинах з громадянами.
*Посилення відповідальності органів і посадових осіб за невиконання ними своїх обов' язків, що призвело до порушення прав громадян.
'''Стадії механізму адміністративно-правового регулювання захисту прав і свобод людини та громадянина:'''

'''І стадія''' – загальна дія юридичних норм - регламентує умови виникнення прав й обов’язків, повноважень і відповідальності суб’єктів;

'''ІІ стадія''' - виникнення конкретних суб’єктивних прав й обов’язків, тобто правовідносин. Необхідною умовою цієї стадії стає юридичний факт (система фактів), з яким норми права пов’язують настання юридичних наслідків;

'''ІІІ стадія''' – неправомірна поведінка суб’єкта. Правовою підставою цієї стадії є правопорушення, а також норми права, що встановлюють санкції за їх учинення, які визначають порядок застосування відповідальності.
== Види адміністративно-правових засобів захисту прав людини і громадянина ==
'''Адміністративно-правові засоби захисту прав людини і громадянина:'''
* конституційне право особи на звернення і оскарження;
* судовий захист і контроль;
* діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві.
=== Право особи на звернення та оскарження ===
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Cтаттею 1 Закону України "Про звернення громадян"] передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності. Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

'''Під зверненнями громадян слід розуміти''' викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

'''Пропозиція (зауваження)''' - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

'''Заява (клопотання)''' - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

'''Скарга''' - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 стаття 3 Закону України «Про звернення громадян»]).

[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Статтею 4 Закону України «Про звернення громадян»] передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
* порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
* створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
* незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Звернення розглядаються і вирішуються '''у термін не більше одного місяця від дня їх надходження''', а ті, які не потребують додаткового вивчення, - '''невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання'''. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, '''не може перевищувати сорока п'яти днів'''. На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Одержані об'єднаннями громадян звернення із зауваженнями і пропозиціями щодо їх діяльності розглядаються цими об'єднаннями та їх органами відповідно до статутів об'єднань, а заяви і скарги на ущемлення чи порушення ними прав громадян - згідно з цим Законом.

Дія цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону] не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text законами України "Про судоустрій і статус суддів"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#Text "Про доступ до судових рішень"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України] (далі - КАСУ), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text законами України "Про запобігання корупції"], "[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text Про виконавче провадження".]

Звернення про надання безоплатної правничої допомоги розглядаються в порядку, встановленому Законом України "Про безоплатну правничу допомогу".
=== Судовий захист і контроль ===
Відповідно до положень [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частини першої статті 2 КАСУ] '''завданням адміністративного судочинства''' є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text частина перша статті 5 КАСУ]).

До суду можуть звертатись в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text частини третя-сьома статті 5 КАСУ]).

Субєкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Відмова від права на звернення до суду є недійсною.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що й громадяни та юридичні особи України.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text статті 16 КАСУ] учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. [[Правнича допомога|Безоплатна правнича допомога]] надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] передбачено, що в установлених законом випадках Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах (ч. 1), і при цьому окремо окреслено процесуальне становище прокурора (ч.3)
=== Діяльність органів прокуратури та представництво інтересів особи прокурором в адміністративному судочинстві ===
Відповідно до статті 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text КАСУ] визначено, що прокурор може здійснювати представництво в адміністративному суді інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно з положеннями [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/page статті 23 Закону України "Про прокуратуру"] '''представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у''' здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

'''Зверніть увагу!''' Хоча прокурор в адміністративному процесі має рівні процесуальні права з іншими учасниками і є суб’єктом звернення до адміністративного суду, він не може вважатися звичайною стороною в процесі. Обов’язки прокурора є значно ширшими і їх не можна ототожнювати з процесуальними обов’язками.

Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.

'''Під час здійснення представництва інтересів громадянина у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:'''
# Звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
# Вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження.
# Ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.
# Брати участь у розгляді справи.
# Подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом.
# Брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді.
# З дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

'''Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина в суді:'''
* право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку адміністративного судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
* право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в адміністративній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
* право подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом в адміністративній справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
* змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.
[[Категорія: Адміністративне процесуальне право ]]

Правила перетину кордону в умовах воєнного стану окремими категоріями громадян

2023-10-03T09:46:37Z

Olha.zhyla: щодо студентів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закон України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"]
* У[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text каз Президента від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року № 57] (далі - Правила)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указ Президента України від 23 січня 2023 року № 27 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року "Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану"]
*[https://wiki.legalaid.gov.ua/images/0/03/%D0%A9%D0%BE%D0%B4%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%97%D0%B7%D0%B4%D1%83_%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%BD_%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4_%D0%B4%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D0%BC%D1%83_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83.pdf Роз'яснення Державної прикордонної служби України від 17 березня 2022 року № 23-6855/0/6-22-Вих "Щодо порядку організації виїзду за кордон на період дії правового режиму воєнного стану"]
== Загальні положення ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] громадянин України ні за яких підстав не може бути обмежений у праві на в’їзд в Україну.

Статтею 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3857-12#Text Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»] документами, що дають право громадянину України на виїзд з України та на в’їзд в Україну, є:
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон|паспорт громадянина України для виїзду за кордон]];

* дипломатичний паспорт України;
* службовий паспорт України;
* посвідчення особи моряка;
* посвідчення члена екіпажу;
* [[Дії у разі втрати паспорта для виїзду за кордон під час перебування за межами України. Посвідчення особи на повернення в Україну|посвідчення особи на повернення в Україну]].
У зв'язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"] та на виконання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] визначено правила виїзду за межі України окремих категорій осіб.
== Виїзд за кордон чоловіків у віці від 18 до 60 років та жінок-військовослужбовців під час дії воєнного стану ==
За загальним правилом на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов'язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]".

'''Додатково див.:''' [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]

Ті ж чоловіки віком 18-60 років та жінки-військовослужбовці, на яких поширюється дія статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію]", '''можуть виїздити за межі України при пред'ялені таких документів:'''
{| class="wikitable mw-collapsible"
!№
!Категорія військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації
!Документи, що підтверджують право на виїзд з України під час дії воєнного стану
|-
|1.
|Особи, заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
|''посвідчення про відстрочку від призову (бронь) та документи про відрядження''
|-
|2.
|Особи, визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);
|''посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], в яких зазначено групу та причину інвалідності (далі - '''документи, що підтверджують інвалідність'''), або ''довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу'', за формою, затвердженою Мінсоцполітики, ''довідка військово-лікарської комісії про непридатність''
|-
|3.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
|''документи, що підтверджують '''утримання''' трьох і більше дітей віком до 18 років.''
[https://dpsu.gov.ua/ua/peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-pitannya-vidpovid/ Такими документами можуть бути:]
* свідоцтво про народження дітей (трьох і більше);
* посвідчення батька багатодітної сім’ї;
* рішення суду про позбавлення одного з батьків батьківських прав;
* свідоцтво про смерть одного із батьків дитини;
* рішення суду про відібрання дитини у одного із батьків без позбавлення батьківських прав;
* рішення суду про визнання одного із батьків безвісти зниклим;
* рішення суду про оголошення одного із батьків померлим.
Чоловік, який є батьком трьох і більше дітей, може перетинати кордон без дітей, за наявності зазначених документів або їх нотаріально завірених копій.

Якщо чоловік не проживає однією сім’єю зі своєю дитиною (дітьми), необхідно надати докази утримання такої дитини (дітей) ''(наприклад, рішення суду про призначення аліментів на утримання дитини (дітей) та довідка з державної виконавчої служби про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, розміру сплати таких аліментів, тощо).''
|-
|4.
|Жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей) та свідоцтво про смерть матері дитини / рішення суду про позбавлення матері батьківських прав / визнання безвісти відсутньою / рішення суду про оголошення матері померлою''
|-
|5.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
|''посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено категорію "дитина з інвалідністю" / довідка про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, видана структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради / індивідуальна програма реабілітації дитини з інвалідністю, видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу /'' ''медичний висновок про дитину з інвалідністю до 18 років, а також свідоцтво про народження дитини (дітей), документи, що підтверджують родинні зв'язки (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або документи, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|6.
|Жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги (далі - '''діти, хворі на тяжкі хороби'''), але якій не встановлено інвалідність;
|''документ, виданий лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я'' в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я (Міністерство охорони здоров'я України), ''довідка про отримання державної допомоги на таку дитину, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), свідоцтво про народження дитини (дітей), а також документи, що підтверджують родинні зв’язки (у разі здійснення супроводу матір’ю та / або батьком), або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями)''
|-
|7.
|Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю дитини (дітей); документи, що підтверджують інвалідність''
|-
|8.
|Усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
|письмове погодження служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей, а також ''документ, який підтверджує усиновлення, опікунство, піклування (рішення суду, рішення органу опіки та піклування, посвідчення - до 2005 року)''
|-
|9.
|Зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
|''довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|10.
|Особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність''
|-
|11.
|особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи
|''документи, що підтверджують родинні зв'язки та інвалідність, а також документіи, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд.''
|-
|12.
|особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи
|документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду.
|-
|13.
|Опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;
|''документ, який підтверджує опікунство, документ, що підтверджує інвалідність, та [[Визнання фізичної особи недієздатною|рішення суду про визнання особи недієздатною]]; довідка про отримання компенсації особі, зайнятій постійним доглядом за особами, що його потребують (може бути видана лише за зареєстрованим місцем проживання), рішення суду, довідка МСЕК''
|-
|14.
|Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
|''свідоцтво про народження дитини (дітей), свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дитини (дітей) та документ, що підтверджують проходження чоловіком/дружиною одного із видів військової служби''
|-
|15.
|Особи, які виїхали до інших держав на постійне місце проживання, що відповідно документально підтверджено;
|''відмітка в паспортному документів "Постійне проживання в "______________" / печатка "Оформлено виїзд на постійне проживання"''
|-
|16.
|Здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти ('''якщо на час оголошення мобілізації вони вже були студентами закордонного вишу''')
|''Виїзд за кордон для даної категорії заборонений. Дана категорія зазначена в абзаці другому частині третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а'' в''ідповідно до пункту 2-6 Правил у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону також мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому і третьому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти; наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.''
|-
|17.
|Наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;
|''військово-облікові документи з записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією), довідка видана територіальним центром комплектування та соціальної підтримки для виїзду за кордон зазначених осіб, документи, що підтверджують мету перетину кордону (наприклад, наказ про відрядження за кордон)''
|-
|18.
|Водії, які здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України
|''відповідне рішення про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека)''
|-
|19.
|Водії транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом
|''за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека''
|-
|20.
|Працівники підприємств залізничного транспорту, які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці
|''відповідне рішення про виїзд за межі України''
|-
|21.
|Спортсмени, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;
тренери із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортивні судді та інші фахівці, що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю;

Спортсмени, тренери, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, осіб, що забезпечують організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, які включені до складу команд спортивних клубів найвищих дивізіонів з ігрових видів спорту, спортивних суддів, арбітрів.
|''підтвердні документи щодо участі в офіційних міжнародних спортивних змаганнях та навчально-тренувальних зборах, що проводяться за кордоном''
|-
|22.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден або для проходження практичної підготовки на суднах
|1) курсанти закладів освіти:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''довідка від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
2) особи, які прямують для роботи на суднах у складі екіпажів суден, що здійснюють рейси до/з морських портів України, та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''суднова роль (список осіб суднового екіпажу) (crew list);''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
3) інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану:
# ''посвідчення особи моряка;''
# ''підтвердження від Адміністрації судноплавства про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів;''
# ''військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об'єднаного районного), міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки;''
# ''трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання або лист від судновласника, оператора судна про намір укласти з громадянином України трудовий договір (контракт) для роботи на морському судні, судні внутрішнього плавання''
|-
|23.
|Чоловіки віком від 18 до 60 років, що належать до авіаційного персоналу, є державними інспекторами з авіаційного нагляду або особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби, та працівниками Державного авіаційного підприємства “Україна”, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном, а також є студентами або курсантами закладів освіти України, які прямують для проходження практичної льотної підготовки в іноземні заклади освіти або в авіаційні школи або тренажерної підготовки.
|1.Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента):
* засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.
2.Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента):
* копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
* підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
* військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
3.Державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок:
* наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.
4.Працівників Державного авіаційного підприємства “Україна” - наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.

5.Студентів або курсантів закладів освіти України:

- довідка від закладу освіти України щодо направлення студента або курсанта для проходження практичної льотної підготовки в іноземному закладі освіти або в авіаційній школі;

- військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
|}
== Перетин кордону особами з інвалідністю в умовах надзвичайного або воєнного стану ==
'''Перетинати державний кордон мають право:'''
* особи з інвалідністю за '''наявності посвідчення, яке підтверджує відповідний статус''', або п'''енсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Законів України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”,] “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”], в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу встановленої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1198-15#n14 форми] (далі - документи, що підтверджують інвалідність);
*особи, які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність;
*особи, які мають одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи і супроводжують одного із таких батьків для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність, а також документів, що підтверджують спільне проживання (їх задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) збігається із задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) їх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або здійснення догляду за своїми батьками чи батьками дружини (чоловіка), що підтверджується актом встановлення факту здійснення догляду за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), або документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд. Акт встановлення факту здійснення догляду складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*особи, які здійснюють постійний догляд за особами з інвалідністю I чи II групи і супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або документів, що підтверджують інвалідність, та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за особою з інвалідністю I чи II групи складається на підставі звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа з інвалідністю I чи II групи є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи з інвалідністю I чи II групи або особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років, за наявності свідоцтва про народження дитини або документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує дитину з інвалідністю (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями), посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"], в якому зазначено статус "дитина з інвалідністю", або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради (незалежно від того, кого призначено отримувачем допомоги), або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років (їх нотаріально засвідчених копій);
*батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи, за наявності свідоцтва про її народження та документів, що підтверджують інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*баби, діди, повнолітні брати, сестри, мачухи, вітчими, які супроводжують дітей з інвалідністю для виїзду за межі України, у разі їх приналежності до категорії осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, за наявності у них відповідних підтвердних документів та документів, що підтверджують родинні зв’язки (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи, які потребують постійного догляду, - у супроводі одного із членів сім’ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n256 Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, та висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді або у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними особами, за наявності документів (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу у постійному сторонньому догляді та акта встановлення факту здійснення догляду. Акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду. У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|взятою на облік внутрішньо переміщеною особою]], звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. На підставі такого звернення особи, яка здійснює догляд, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням;
*опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними, які супроводжують таких осіб для виїзду за межі України, за наявності рішення про призначення опікуна над такою особою, а у разі, коли опікуна такій особі не призначено, - один з повнолітніх членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]) за наявності документів, що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність (їх нотаріально засвідчених копій);
*особи з інвалідністю або інші особи, які потребують постійного догляду, які проживають (перебувають) у закладах/установах незалежно від форми власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги із стаціонарного догляду, паліативного догляду, підтриманого проживання (далі - заклади догляду), - у супроводі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду або особою, яка його заміщує (за наявності наказу директора закладу догляду або особи, яка його заміщує, про виїзд осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, за межі України та документів, що підтверджують інвалідність). При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати працівники закладу догляду, які перебувають на військовому обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, підрозділах Служби зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 25 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду.
== Перетин кордону дітьми в умовах воєнного стану ==
⇒ Супровід '''дітей, хворих на тяжкі хвороби''', які мають ''документи, зазначені в пункту 5 таблиці'', здійснюється матір'ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід, а також ''документів, що підтверджують родинні зв'язки'' (у разі здійснення супроводу матір'ю та/або батьком), або ''документів, що підтверджують відповідні повноваження особи, що супроводжує таку дитину'' (у разі здійснення супроводу опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями) (пункт 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Виїзд за межі України '''дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку''' та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, здійснюється у супроводі законного представника або іншої уповноваженої ним особи та за наявності:
# паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України) / документів, що містять відомості про особу, на підставі яких [https://dpsu.gov.ua/ Державна прикордонна служба України] (далі - Держприкордонслужба) дозволить перетин державного кордону;
# наказу директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, або особи, яка його заміщує, про виїзд дітей за межі України;
# письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України дітей, погодженого з [https://nssu.gov.ua/ Національною соціальною сервісною службою України] (далі - Насоцслужба). Таке погодження може надаватися за допомогою електронних засобів зв'язку. У разі неможливості отримати таке погодження обласної військової (військово-цивільної) адміністрації дозвіл на виїзд за межі України дітей за запитом директора закладу/установи, де проживали/перебували діти, надає Нацсоцслужба, про що повідомляє Мінсоцполітики протягом одного робочого дня з наданням відомостей про дітей, супроводжуючих осіб/особу, державу остаточного перебування;
# запрошення установ, організацій різних типів та форм власності, які уповноважені державою остаточного перебування дітей або органами місцевого самоврядування такої держави на здійснення заходів щодо прийому та супроводу дітей з інших країн. У запрошенні зазначається держава остаточного перебування дітей, кількість та категорія дітей, умови їх перебування, відповідальна організація, яка буде супроводжувати дітей протягом усього періоду їх перебування за межами України, гарантії щодо повернення дітей на територію України.
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування''', але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється у супроводі особи, уповноваженої керівником відповідного закладу / працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, який здійснює догляд за дітьми, за наявності документів, передбачених для виїзду дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування, а також рішення органу опіки та піклування про влаштування дитини до сім'ї патронатного вихователя та письмового погодження за підписом голови або заступника обласної військової (військово-цивільної) адміністрації (засвідченого печаткою) про дозвіл на виїзд за межі України такої сім'ї або дітей, які влаштовані в сім'ю патронатного вихователя, із зазначенням держави їх остаточного перебування.

⇒ Виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку в супроводі одного із законних представників здійснюється за наявності '''письмового погодження''' служби у справах дітей за місцем звернення чи служби у справах дітей обласної військової (військово-цивільної) адміністрації на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.[[Файл:1404-3.jpg|міні]]
⇒ Виїзд за межі України '''дітей, які не досягли 16-річного віку''', в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків '''''письмовою заявою''''', завіреною органом опіки та піклування, здійснюється ''без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини'' (за відсутності паспорта громадянина України)/''документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону''. При цьому рішення щодо надання дозволу на виїзд за межі України особі чоловічої статі, яка супроводжує дитину, яка не досягла 16-річного віку, приймається з урахуванням приналежності супроводжуючої особи до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації, за наявності у неї підтвердних документів (зазначені в ''таблиці'').

Після прибуття дітей до держави остаточного перебування особи, що супроводжують дітей, зобов'язані '''протягом одного робочого дня''' звернутися до консульської установи України в державі перебування для постановки їх на тимчасовий [[Консульський облік громадян України|консульський облік]] (пункт 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

'''Зверніть увагу!'''

23 травня 2023 року змінилися деякі правила виїзду дітей за кордон у супроводі '''третіх осіб за довіреністю'''. Йдеться про довіреності, видані без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчені нотаріусом.

Після 23 травня 2023 року нотаріально завірені довіреності, оформлені на білому папері встрачають свою дійсність.

Довіреності на білому папері, оформлені до 23 травня 2023 року потребують довідки підтвердження.

Зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#top постановою Кабінету Міністрів України № 469] від 09.05.2023 року (набрала чинності 23.05.2023 року) передбачено, що для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена без використання спеціальних бланків нотаріальних документів на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом двох робочих днів видати довідку про підтвердження або спростування посвідчення ним такої довіреності;

Нотаріально завірені довіреності на білому папері на виїзд дитини за кордон у супроводі третіх осіб, видані після 23 травня, втрачають свою дійсність.

== Перетин кордону військовослужбовців, осіб із складових сил оборони та сил безпеки, які потребують лікування ==
Не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України на '''військовослужбовців''', які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів та які можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України і медичний персонал, що їх супроводжує, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2171-IX#Text Закону України від 01 квітня 2022 року № 2171-IX "Про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо вдосконалення порядку надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах воєнного стану"].
Виїзд '''осіб із складових сил оборони та сил безпеки''', постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон здійснюється за наявності паспорта громадянина України для виїзду за кордон або паспорта громадянина України (за їх відсутності - документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону) та за наявності висновку про необхідність направлення особи із складових сил оборони або сил безпеки, постраждалої у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон та листа Міністерства охороги здоров'я України про погоджений з іноземною стороною перелік осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, яких заклади охорони здоров'я іноземних держав можуть прийняти на лікування за кордоном.

'''Детальніше див.:''' [[Направлення військовослужбовців, постраждалих у зв’язку з військовою агресією РФ проти України, на лікування за кордон]]

'''Сили безпеки''' - правоохоронні та розвідувальні органи, державні органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, сили цивільного захисту та інші органи, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення національної безпеки України (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#top Закону України "Про Національну безпеку України"]).

'''Сили оборони''' - Збройні Сили України, а також інші утворені відповідно до законів України військові формування, правоохоронні та розвідувальні органи, органи спеціального призначення з правоохоронними функціями, на які [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] та законами України покладено функції із забезпечення оборони держави.

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім'ї першого ступеня споріднення (у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України]), тобто батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
== Перетин кордону водіями, працівниками підприємств залізничного транспорту, учасниками спортивних змагань (спортсменів, тренерів, спортивних суддів та інших фахівців) та членами екіпажів морських суден тощо ==
⇒ Рішення про виїзд за межі України '''водіїв''', що здійснюють перевезення для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами, приймається Міністерством інфраструктури України (Мінінфраструктури) або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у '''листах''' від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів:
# військових, правоохоронних органів;
# військових адміністрацій;
# медичних закладів;
# відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
Рішення про виїзд за межі України, яке дає можливість перетину державного кордону, приймається на строк '''не більше 6 місяців'''. Водночас, такі водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону.

У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном та/або зміни встановленої мети виїзду за кордон Мінінфраструктури та військові адміністрації скасовують своє рішення про виїзд за межі України відповідних осіб протягом семи робочих днів з моменту встановлення фактів зазначених порушень (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Інформація про '''водіїв''' транспортних засобів суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом, вноситься до відповідної інформаційної системи, адміністратором якої є Укртрансбезпека, на підставі '''заявки''' ліцензіата.

Перетин державного кордону здійснюється таким водієм лише на транспортному засобі, який є засобом провадження господарської діяльності ліцензіата, повна маса якого становить 3500 кілограмів та більше.

На одному транспортному засобі державний кордон можуть одночасно перетинати:
# один водій на вантажному транспортному засобі ліцензіата;
# два водії на пасажирському транспортному засобі (автобусі) ліцензіата.
Зазначені водії можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 60 календарних днів''' з дня перетину державного кордону. У разі перевищення строків перебування осіб за кордоном Укртрансбезпека може припинити доступ відповідного ліцензіата до Єдиного комплексу інформаційних систем Укртрансбезпеки на три місяці (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Рішення про виїзд за межі України '''працівників підприємств залізничного транспорту''', які забезпечують функціонування та безперебійну роботу залізниці, приймається:
* щодо працівників АТ "Українська залізниця" та підприємств залізничного транспорту, що належать до сфери управління Мінінфраструктури, - Мінінфраструктури;
* щодо працівників підприємств, для яких вантажний залізничний транспорт не є основним видом діяльності, - обласними, Київською міською військовими адміністраціями за місцезнаходженням таких підприємств.
Рішення про виїзд за межі України приймається на строк '''не більше 6 місяців''' на підставі '''листів''' підприємств залізничного транспорту, в яких містяться відповідні обґрунтування та наявні підтвердження обсягів перевезень вантажів залізничним транспортом в період воєнного стану (пункт 210 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердними документами для пропуску '''спортсменів''', які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''тренерів''' із складу національних збірних команд України, які забезпечують підготовку спортсменів, включених до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю; '''спортивних суддів та інших фахівців''', що забезпечують, зокрема, організаційне, науково-методичне, медичне супроводження, антидопінговий контроль тощо підготовки спортсменів, які включені до складу національних збірних команд України з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю, через державний кордон є '''рішення''' Міністерство молоді та спорту України щодо включення до складу учасників спортивного заходу.

Такі учасники спортивних змагань можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше 30 календарних днів''' з дня перетину державного кордону, але не менше строку проведення заходу, визначеного в Єдиному календарному плані фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік. Строк перебування за кордоном може бути збільшений у разі, коли зазначені особи братимуть участь в іншому спортивному заході в іншій країні, визначеній Єдиним календарним планом фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на відповідний рік, який починається протягом 10 робочих днів з дня завершення попереднього спортивного заходу (пункт 211 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).

⇒ Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів у довільній формі чоловікам віком від 18 до 60 років, якщо вони прямують '''для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден''', видається [https://marad.gov.ua/ua Адміністрацією судноплавства] у дводенний строк з моменту отримання завірених копій документів від зазначених осіб, за підписом Голови Адміністрації судноплавства або його заступника, яке містить гербову печатку або на яке накладено [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікований електронний підпис]] (пункт 212 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
[[Файл:Підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів моряків.jpg|міні]]
Інші особи, які прямують для роботи на морських суднах, суднах внутрішнього плавання у складі екіпажів таких суден та які здобули відповідну освіту та кваліфікацію до 24 лютого 2022 р., і випускники закладів освіти, які завершили навчання у період воєнного стану, після отримання від [https://marad.gov.ua/ua Адміністрації судноплавства] підтвердження про отримання копій освітніх і кваліфікаційних документів, а також особи, які досягли віку від 18 до 60 років та отримали довідку від закладу освіти щодо направлення курсанта для проходження практичної підготовки на судні під українським або іноземним прапором, зобов'язані особисто '''в семиденний строк''' повідомити відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, та отримати дозвіл на виїзд з місця проживання від керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти СБУ, Служби зовнішньої розвідки України - дозвіл відповідного керівника) для пред'явлення уповноваженим службовим особам Держприкордонслужби під час перетину кордону.

Такі особи можуть безперервно перебувати за кордоном '''не більше строку дії трудового договору (контракту)'''.

'''Важливо!''' [https://marad.gov.ua/ua/news/procedura-otrimannya-dozvolu-dlya-viyizdu-moryakiv-na-robotu Процедура отримання дозволу для виїзду моряків на роботу (роз'яснення Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України)]
== Право на перетин кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/27/2023#Text Указом Президента України від 23.01.2023 № 27 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану»] введено в дію рішення РНБО про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану, згідно з яким Кабінету Міністрів України доручено внести зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил] щодо перетину державного кордону посадовими особами державних органів, органів місцевого самоврядування, державних підприємств.'''

28.01.2023 набрали чинності зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-п#Text Правил], відповідно до яких члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, '''мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження.'''

Пропуск через державний кордон жінки (у тому числі тієї, яка є усиновлювачем, опікуном, піклувальником, однією з прийомних батьків або однією з батьків-вихователів) та/або чоловіка, який є одиноким батьком, одиноким усиновлювачем або опікуном, піклувальником, прийомним батьком чи батьком-вихователем (за умови, що він не перебуває у шлюбі та самостійно виховує та утримує дитину без участі матері), із числа зазначених у цьому пункті осіб, які мають або виховують дитину/дітей віком до 18 років, під час їх виїзду за межі України з метою відвідування таких дітей, які перебувають за межами України, або для супроводження таких дітей для виїзду за межі України здійснюється уповноваженими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних підтвердних документів.
== Право на першочергове проходження державного кордону ==
Особи з інвалідністю I групи та діти з інвалідністю мають першочергове право на проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон. Разом із зазначеними особами у пріоритетному порядку можуть слідувати особи, які їх супроводжують (не більше ніж дві особи). У пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення пріоритет може надаватися під час слідування в пішому порядку або на легковому автомобілі за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб.

Право на першочергове проходження передбачених законодавством видів контролю в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення також мають організовані групи осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, які слідують автобусом (за умови відсутності у транспортному засобі, в якому прямують зазначені особи, інших осіб, крім осіб з інвалідністю, інших осіб, які потребують постійного догляду та проживають/перебувають у закладах догляду, та наявності не більше ніж двох осіб, що супроводжують кожну особу з інвалідністю) (пункт 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил]).
== Консультація з питань перетину кордону ==
Отримати консультацію з пить перетину кордону можливо на гарячій лінії Державної прикордонської служби України:
* 1598 для дзвінків з території України (лінія безкоштовна);
* +38(044) 527-63-63 для дзвінків із-за кордону (згідно з тарифами відповідного оператора зв’язку).
== Корисні посилання ==
*[https://www.msp.gov.ua/files/pictures/2022/%D0%9F%D0%B0%D0%BC%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0%20-%201503.pdf Пам'ятка щодо перетинання державного кордону дітьми, особами з інвалідністю та особами, які їх супроводжують, в умовах надзвичайного та воєнного стану]
*[https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-pid-chas-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu-Pitannya-vidpovid/ Перетинання державного кордону під час правового режиму воєнного стану. Питання - відповідь Державної прикордонної служби]
*[https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
==Див. також==
* [[Підстави для обмеження права громадян на виїзд за кордон]]
*[[Виїзд дитини за кордон, у тому числі без згоди одного з батьків]]
*[[Консульський облік громадян України]]
==Отримання правової консультації==
Для отримання правової допомоги звертайтесь до системи надання безоплатної правової допомоги:
* контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);
* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правової допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Діти-сироти]]
[[Категорія:Діти, позбавлені батьківського піклування]]
[[Категорія:Усиновлювачі]]

Компенсація за невикористану відпустку

2023-09-13T13:23:42Z

Olha.zhyla: Компенсація

==Нормативна база==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
==Випадки виплати компенсації за невикористану відпустку==
Згідно зі статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n13 2 Закону України “Про відпустки”] право на відпустки забезпечується: гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 24 цього Закону].

На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України “Про відпустки”], у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості.
==Випадки, коли можна отримати компенсацію за відпустки==
Випадки, коли можна отримати компенсацію за відпустки, перераховані у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 статті 83 КЗпП України:]
* у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
* у разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості;
* за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
==Як визначити кількість днів невикористаної відпустки==
Відлік права на щорічну відпустку починається з дня укладення трудового договору, тобто це дата прийняття працівника на роботу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n48 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про відпустки»]). На кожну конкретну дату можна порахувати кількість днів щорічної відпустки, заробленої працівником, починаючи із дати його прийняття на роботу.

Святкові та неробочі дні, які передбачені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 ст. 73 КЗпП], при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховують ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n43 ч. 2 ст. 5 Закону "Про відпустки"]).

'''ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У період дії воєнного стану не застосовуються норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n43 частини другої статті 5] згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022] з урахуванням змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2352-20#n2 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022].'''

Кількість днів, за які потрібно виплатити компенсацію за невикористану відпустку, визначається виходячи з встановленої працівнику тривалості щорічної відпустки та розраховується пропорційно до відпрацьованого часу. Тобто, '''для визначення кількості днів потрібно скористатися формулою:''' '''Комп. дні = Трив. відп.: 365 кал.днів* Відпр. дні,'''

де Трив. відп. – тривалість щорічної відпустки; Відпр. дні – кількість відпрацьованих днів, за які належить відпустка, або Комп. дні = Трив. відп.: 12 місяців* Відпр. міс., де Відпр. міс. – кількість місяців, за які невикористана відпустка.
==Чи можливо отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення==
Відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 24 Закону України «Про відпустки»] у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. В той же час особи, за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника 28 календарних днів (24 к. д. - щорічна основна відпустка і 4 к. д. - щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0208739-11#Text Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року N 208/13/116-11 “Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток”]).

Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Якщо нема факту звільнення працівника, грошова компенсація за невикористані відпустки при його переведенні на іншу посаду не виплачується.
==Чи виплачується компенсація за невикористану відпустку у разі переведення працівника на інше підприємство==
В разі переведення працівника на інше підприємство можливі такі варіанти:
* компенсація за невикористані дні відпустки нараховується та виплачується працівнику за тими ж правилами, що й при звільненні. При цьому стаж роботи, що дає право на відпустку, на новому місці обчислюється від дня укладання трудового договору;
==Чи виплачується компенсація за час соціальної відпустки==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статті 24 Закону України «Про відпустки»] у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

В [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v807_739-13#Text листі Міністерства соціальної політики України від 20 вересня 2013 року № 807/13/155-13] вказано, що додаткова відпустка працівникам, які мають дітей, є соціальною відпусткою і не належить до виду щорічних відпусток [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n23 (стаття 4 Закону України «Про відпустки»)], а тому надається повною тривалістю у будь-який час протягом календарного року, незалежно від відпрацьованого часу і дати народження дитини. При звільненні за попереднім місцем роботи (у тому числі і звільнення у зв’язку з переведенням) працівнику має бути виплачена грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової соціальної відпустки.
==Чи впливає неповний робочий день або неповний робочий тиждень на розмір компенсації за невикористану відпустку при звільненні==
Тривалість відпустки працівника, який працює на умовах неповного робочого часу, не відрізняється від тривалості відпустки працівника, який працює повний робочий день (тиждень), тобто залежить від тривалості відпустки, встановленої для конкретної посади і від стажу, що дає право на відповідну відпустку.
==Чи виплачується компенсація за відпустку в разі смерті працівника==
У разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини. Для отримання коштів потрібна заява спадкоємця в довільній формі.
==Чи потрібно виплачувати компенсацію сезонним працівникам та тим, які прийняті на тимчасову роботу==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексом законів про працю України] для сезонних та тимчасових працівників передбачені такі ж трудові права та гарантії, як і для постійних робітників. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n48 статті 6 Закону України «Про відпустки»] сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України.
==Чи виплачується компенсація за відпустку працівнику, який був на випробувальному терміні==
Коли працівнику було встановлено випробний термін і його звільняють як такого, що не пройшов випробовування за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n171 статтею 28 КЗпП], йому зобов’язані теж нарахувати та виплатити компенсацію за дні невикористаної відпустки, як і іншим працівникам.
==Як розрахувати суму компенсації==
Як зазначено у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0208739-11#Text листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року № 208/13/116-11 "Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток"], кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Тому при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"], тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи-підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n454 73 Кодексу законів про працю України),] які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Для виплати грошової компенсації за невикористані працівником дні відпустки терміну давності не встановлено, тобто якщо працівник не брав щорічні та «дитячі» відпустки кілька років, під час звільнення компенсацію надають за всі роки ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6_08203-08#Text лист Міністерства праці та соціальної політики України від 22 лютого 2008 року N 33/13/116-08]).
==Чи можна виплатити грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні відпусток без звільнення==
'''Якщо працівник не був у відпустці тривалий час (або використав вибірково тільки окремі дні відпусток) і бажає, не звільняючись, отримати грошову компенсацію за дні невикористаних відпусток?'''

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 статтею 24 Закону України «Про відпустки»] тільки в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Отже, способом отримати грошову компенсацію за невикористану відпустку є звільнення працівника.

Другий варіант ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 стаття 24 Закону України «Про відпустки»]): за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Основною умовою для одержання грошової компенсацiї за частину щорiчної вiдпустки є обов’язкове використання працiвником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки. Оскільки 24 календарних дні надаються за робочий рік, то за два робочі роки буде 48 календарних днів. І ці дні за перший, другий (наступні) роки треба використати. Тільки пiсля використання працівником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки за робочий рiк, за який надається вiдпустка, за бажанням працiвника (за його письмовою заявою) за решту днiв невикористаної щорiчної вiдпустки може бути виплачено грошову компенсацiю.
==Утримання надміру використаних днів відпустки==
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n239 (стаття 22 Закону України «Про відпустки»)]. '''Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:'''
# призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
# переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
# відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
# змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
# виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
# нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
# поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
# направленням на навчання;
# виходом на пенсію.
Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться.
==В яких випадках та за які відпустки не виплачують компенсації==
Не можуть розраховувати на отримання компенсації за невикористані дні відпустки особи віком до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n258 стаття 24 Закону України "Про відпустки"], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n541 частина 5 статті 83 КЗпП України] ).

Не виплачують компенсацію також за навчальні, творчі, чорнобильські відпустки та відпустки для підготовки й участі у змаганнях.
==Способи захисту права працівників на виплату компенсації за невикористану відпустку:==
* в позасудовому порядку;
* в судовому порядку.
===Позасудовий порядок. Куди звернутись===
Згідно з частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1195 225 КЗпП України] працівник для вирішення спору про виплату належної йому компенсації за невикористану відпустку може звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1182 (стаття 223 КЗпП України)].

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1191 (частина друга статті 224 КЗпП України)].
====Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах====
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 статті 226 КЗпП України] комісія по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи. Засідання комісії по трудових спорах вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин обраних до її складу членів. Працівник і власник або уповноважений ним орган мають право заявити мотивований відвід будь-якому члену комісії. Питання про відвід вирішується більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. Член комісії, якому заявлено відвід, не бере участі у вирішенні питання про відвід. На засіданні комісії ведеться протокол, який підписується головою або його заступником і секретарем .
====Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах====
У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи власник або уповноважений ним орган можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 (стаття 228 КЗпП України)].
====Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах====
Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1200 (стаття 228 КЗпП України)], за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1255 статті 235 КЗпП України]. При цьому, У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (стаття 229 КЗпП України)] працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1216 (статті 229, 230 КЗпП України)].
===Судовий порядок. Позовне провадження. До якого суду звернутись. Строк звернення до суду===
У разі наявності спору щодо компенсації за невикористану відпустку працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки, згідно з частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України], у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.
====Вартість====
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»], позивачі у справах про стягнення компенсації за невикористану відпустку від сплати судового збору звільняються.
====Відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні====
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 статті 116 КЗпП України], при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (стаття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n701 117 КЗпП України)].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94237142 Постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 160/10875/19] (щодо невиплати поліцейським грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки, що передують року звільнення). 
[[Категорія:Трудове право]]

Звільнення працівника за угодою сторін

2023-09-11T09:52:18Z

Olha.zhyla: Характерні ознаки сторін договору

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0489202-08 Наказ Державного комітету статистики України від 05 грудня 2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [https://vk24.ua/regulations_and_jurisprudence/listi/zvilnenna/list-minsocpolitiki-ukraini-vid-04042014-r-no-6006186-14 Лист-роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 04 квітня 2014 року № 60/06/186-14]
== Порядок звільнення ==
Однією з підстав припинення трудового договору є угода сторін відповідно до пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 Кодексу законів про працю України] (далі – КЗпП України).

Потреба у використанні пункту 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України] з'являється насамперед у сторін строкового трудового договору для його дострокового припинення. З ініціативи власника такий трудовий договір може бути розірваний тільки за наявності підстав, зазначених у законі. Працівник також вправі розірвати строковий трудовий договір тільки за наявності причин, передбачених у статті 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України]. Коли ж в кожної з сторін немає права на дострокове розірвання строкового трудового договору, вони можуть домовитися про припинення його за пунктом 1 частини першої статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 КЗпП України].

Закон не перешкоджає тому, щоб за угодою сторін припинялися і трудові договори, укладені на невизначений строк.
=== '''Переваги для працівника''' ===
* '''по-перше''', можливість звільнення у будь-який строк. Головним, в даному разі, є наявність спільної згоди між працівником та роботодавцем, тому саме звільнення може відбутися як у день внесення пропозиції, так і у будь-який інший момент.
* '''по-друге''', згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за угодою сторін починається '''з 8-го дня''' з дня постановлення на облік у центрі зайнятості на відміну від звільнення власним бажанням без поважних причин, де виплата допомоги починається '''з 91-го календарного дня''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 ч.4 ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"])
'''ВАЖЛИВО !''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2622-IX#Text п.3-3 Прикінцевих положень Закону України № 2622-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці»] '''Під час воєнного стану, допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного.'''

Роботодавець в день звільнення зобов'язаний видати працівнику належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у цей же день. Якщо працівник в день звільнення не працював, то виплата належних сум повинна бути здійснена не пізніше наступного дня після того, як звільнений зажадав розрахунок. У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця останній зобов'язаний у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
== Строк звільнення ==
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за згодою сторін '''договір припиняється в строк, визначений сторонами'''.

У заяві про звільнення за угодою сторін працівник ставить бажану дату звільнення, яка може співпадати з датою подачі заяви, а роботодавець, розглядаючи цю заяву вирішує задовольняти її чи ні.

Саме у цьому полягає згода сторін, коли працівник і роботодавець '''спільно вирішують коли і як звільнитися працівникові.'''

Є такі випадки, коли працівник перед тим, як звільнитися повинен передати матеріальні цінності, документи, тощо, на що необхідно певний час - то роботодавець виходить з інтересів підприємства при прийнятті рішення. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника (відповідно до п. 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]).

Крім цього, слід зауважити, що роботодавець не має права звільняти працівника за власним бажанням, якщо працівник про це не просив і не подавав про це заяви, а подав заяву про звільнення за угодою сторін.
== Форма угоди ==
Форма домовленостi (угоди сторiн) про звiльнення за цiєю пiдставою припинення трудового договору не визначена, а це означає, що пропозицiя (iнiцiатива) i сама угода сторiн про припинення трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП] '''''можуть бути у письмовiй або уснiй формi.'''''

Незалежно вiд форми трудового договору припинення трудових правовiдносин допускається в разi досягнення домовленостi мiж працiвником i власником або уповноваженим ним органом у будь-який час i у строк, визначений сторонами.

Якщо працiвник подає письмову заяву про припинення трудового договору, то в нiй має бути зазначено прохання звiльнити його '''за угодою сторiн i дату звiльнення.'''

Ураховуючи, що трудовий договiр укладається, як правило, у письмовiй формi [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 (ст. 24 КЗпП)], процедуру припинення трудового договору вiдповiдно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП] доцiльно теж оформлювати у письмовiй формi.

Отже, звiльнення за угодою сторiн можна характеризувати так:

– вiдсутнiсть взаємних претензiй сторiн трудового договору (працiвник та власник або уповноважений ним орган);

– необов’язковiсть дотримання сторонами письмової форми волевиявлення про звiльнення, оскiльки така форма може бути усною;

– вiдсутнiсть зобов’язання сторiн щодо виконання будь-яких процесуальних дiй (наприклад, попередження; зобов’язання щодо працевлаштування працiвника; погодження звiльнення з виборним органом первинної профспiлкової органiзацiї тощо);

– вiдсутнiсть зобов’язання власника або уповноваженого ним органу щодо виплати працiвниковi вихiдної допомоги.

== Відмова роботодавця ==
Роботодавець, зі свого боку, '''вправі відмовити працівникові у розірванні трудового договору за угодою сторін'''.

Якщо роботодавець не погоджується звільняти працівника за угодою сторін, то він повинен написати письмову відмову у задоволенні заяви з обґрунтуванням того, чому він не може звільнити цього працівника.

У разі відсутності такого обґрунтування і відмови у звільненні - працівник має право не продовжувати працювати і вимагати через суд звільнення з роботи. Хоча, якщо письмова відмова надійшла працівникові - вона повинна містити причини неможливості її задоволення, умови, при яких заява буде задоволена і дата потенційного звільнення працівника.

Якщо працівник погоджується з цими причинами - він або переписує заяву, або на письмовій відповіді робить власноручний запис про те, що він погоджується бути звільненим за цих умов у визначений термін, що і виправдовує назву способу звільнення «за угодою сторін».

Якщо ж працівник не погоджується на умови, викладені у письмовій відмові - він вправі звертатися до суду з позовом про її оскарження чи переписати свою заяву на звільнення за власним бажанням з поважних чи без поважних причин.

А вже відмовити працівникові у звільненні за власним бажанням роботодавець не має права. При відсутності згоди кожної сторони на пропозицію іншої розірвання трудового договору проводиться за ініціативою працівника чи власника або уповноваженого ним органу.
== Порядок оскарження необґрунтованої відмови роботодавця ==
Необґрунтована відмова працівнику звільнитися за угодою сторін обмежує права та законні інтереси працівника. Це дає право працівнику на оскарження таких дій (бездіяльності) роботодавця в судових органах.

Оскільки ці вимоги спрямовані на захист трудових прав працівників, виникають із трудових правовідносин, то вони підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Згідно з вимогами частини першої статті 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися на вибір позивача за місцем знаходження підприємства (установи організації) або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
== Сплата судового збору ==
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (у 2023 році - 1073,60 грн.).

Перелік осіб які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text ст. 5 Закону України "Про судовий збір"].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101829790?fbclid=IwAR0m_dJ25DYe18I_DewjzAtXQuCFSR1GTJ03--NAqOgfGIbAOAJ-3VY9QLw Постанова Верховного Суду від 01 грудня 2021 року у справі № 591/1375/19] (Відсутність у заяві конкретної дати звільнення свідчить про відсутність волевиявлення працівника на припинення трудового договору за взаємною угодою сторін.)
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Медіація

2023-08-14T09:15:14Z

Olha.zhyla: правнича

== Нормативна база ==
* [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2002_10_2002_09_18_1.pdf Рекомендація Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах]
*[https://ukrmediation.com.ua/images/DOCS/Model-documents/mediation-directive-ukr.pdf Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_828 Рекомендація N R (99) 19 Комітету міністрів Ради Європи державам - членам Ради, які зацікавлені в організації медіації у кримінальних справах]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#top Закон України "Про медіацію"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
*[https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 Наказ Міністерства соціальної політики України від 17.08.2016 № 892 "Про затвердження Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації)", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.09.2016 за № 1243/29373]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0643-20#top Наказ Міністерства соціальної політики України від 23.06.2020 № 429 "Про затвердження Класифікатора соціальних послуг", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 643/34926]
==Загальні положення==
[[Файл:Медіація 1.png|міні]]
[[Файл:Медіація 2.png|міні]]
'''Медіація''' (від лат. Mediation - посередництво) - це приватне та конфіденційне використання посередників для виходу з конфліктної ситуації. Вона дає можливість уникнути втрати часу в судових розглядах та додаткових і непередбачуваних матеріальних витрат. Це нова форма залагодження правових спорів, яка прийшла до нас із західних країн. Спочатку в Україні деякі громадькі організації почали її впроваджувати у кримінальних справах. Сьогодні медіація має великий потенціал для розвитку в інших спорах з органами влади, комерційних спорах, сімейних, трудових тощо.

'''Медіація''' – це:
*позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів (пункт 4 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#top Закону України "Про медіацію"] (далі - Закон);
*структурований процес, незалежно від його назви або посилання на нього, за допомогою якого дві або більше сторін спору намагаються самостійно, на добровільній основі, досягти згоди для вирішення спору за підтримки медіатора ([https://ukrmediation.com.ua/images/DOCS/Model-documents/mediation-directive-ukr.pdf Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"]);
*процес врегулювання спорів, у межах якого сторони з допомогою одного чи кількох медіаторів проводять переговори щодо спірних питань з метою досягти домовленості (пункт І [https://supreme.court.gov.ua/userfiles/Rec_2002_10_2002_09_18_1.pdf Рекомендації Rec (2002) 10 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо медіації в цивільних справах]);
*метод розв’язання конфліктів/спорів, за допомогою якого дві або більше сторін конфлікту/спору намагаються в межах структурованого процесу за участю посередника/медіатора досягти згоди для його розв’язання (пункт 4 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1243-16 Державного стандарту соціальної послуги посередництва (медіації), затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 17.08.2016 № 892]);
*метод вирішення спорів із залученням посередника (медіатора), який допомагає сторонам конфлікту налагодити процес комунікації і проаналізувати конфліктну ситуацію таким чином, щоб вони самі змогли обрати той варіант рішення, який би задовольняв інтереси і потреби усіх учасників конфлікту;
*інструмент, призначення якого усунути негативні наслідки конфлікту чи покласти край непорозумінням, що виникли між сторонами;
*позасудова процедура врегулювання конфлікту (спору) шляхом переговорів його сторін за допомогою одного або кількох нейтральних посередників (медіаторів) ([http://namu.com.ua/ua/info/mediation/shcho-take-mediatsiya/ Національна асоціація медіаторів України]).
*медіація є важливим етапом реалізації "Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення.
Медіація може бути проведена до звернення до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або під час досудового розслідування, судового, третейського, арбітражного провадження, або під час виконання рішення суду, третейського суду чи міжнародного комерційного арбітражу.

У разі звернення до суду, сторони можуть примиритися, у тому числі шляхом медіації, на будь-якій стадії судового процесу. Результат домовленості сторін може бути оформлений мировою угодою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text пункт 7 статті 49 ЦПК України]).
==Медіатор та його роль в медації==
[[Файл:Медіація.jpg|міні]]
[[Файл:Постер медіатор USAID УАМ.jpg|міні|Медіатор та інструменти роботи медіатора|320x320пкс]]
'''Медіатор:'''
*спеціально підготовлена нейтральна, незалежна, неупереджена фізична особа, яка проводить медіацію (пункт 2 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#top Закону]);
*будь-яка третя особа, до якої звернулися з проханням провести медіацію ефективно, неупереджено та компетентно, незалежно від віросповідання або професії цієї третьої особи у відповідній державі-члені, та способу, у який ця третя особа була призначена або отримала запит провести медіацію ([https://ukrmediation.com.ua/images/DOCS/Model-documents/mediation-directive-ukr.pdf Директива 2008/52/ЄС Європейського Парламенту та Ради "Про деякі аспекти медіації у цивільних та господарських правовідносинах"]).
Медіатором може бути фізична особа, яка пройшла базову підготовку медіатора в Україні або за кордоном.

Сторони медіації '''самостійно''' обирають медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує проведення медіації (частина перша статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#Text Закону]).

Під час проведення медації медіатор:
#залучає іншу сторону конфлікту (спору) в медіацію;
#здійснює підготовці заходи для проведення медіації;
#управляє процесом переговорів;
#забезпечує рівність сторін у переговорах;
#зберігає конфіденційність;
#організовує конструктивну комунікацію;
#створює умови та простір для пошуку рішення сторонами;
#перевіряє, щоб домовленості сторін відповідали їх інтересам, були реалістичними та виконуваними;
#надає консультації та рекомендації щодо фіксування результатів медіації.
==Сторони медіації==
'''Сторони медіації''' - фізичні, юридичні особи або групи осіб, які звернулися до медіатора (медіаторів) чи суб’єкта, що забезпечує проведення медіації, з метою запобігання виникненню або врегулювання конфлікту (спору) між ними шляхом проведення медіації та уклали договір про проведення медіації (пункт 7 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1875-20#top Закону]).
{| class="wikitable"
|+
!Права сторін:
!Обов'язки сторін:
|-
|
#за взаємною згодою обрати медіатора (медіаторів) та/або суб’єкта, що забезпечує проведення медіації;
#визначити умови договору про проведення медіації;
#за взаємною згодою залучати до медіації інших учасників;
#відмовитися від послуг медіатора (медіаторів) та обрати іншого медіатора (медіаторів);
#у будь-який момент відмовитися від участі у медіації;
#у разі невиконання чи неналежного виконання угоди за результатами медіації звернутися до суду, третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу в установленому законом порядку;
#залучати експерта, перекладача та інших осіб, визначених за домовленістю сторін медіації;
#інші права, визначені за їх взаємною згодою.
|
#дотримуватися вимог цього Закону, договору про проведення медіації та правил проведення медіації;
#виконувати угоду за результатами медіації в порядку і строки, встановлені такою угодою;
#виконувати інші обов’язки, визначені законом.
|}
==Переваги медіації==
[[Файл:Постер для населення сімейна медіація АСМУ.jpg|міні|Сімейна медіація|380x380пкс]]
▷ Питання, які обговорюються в медіації, визначаються сторонами; ▷ Предметом переговорів можуть бути питання, які виходять за межі позовних вимог; ▷ Варіанти рішень щодо конфлікту (спору) приймають сторони; ▷ Зобов'язання, порядок виконання домовленостей та наслідки їх невиконання визначаються сторонами спільно в угоді за результатами медації; ▷ Домовленості у медіації мають юридичну силу, їх невиконання може бути оскаржено у суді; ▷ Забезпечується врахування інтересів дитини, у тому числі у контакті та у конфлікті з законом; ▷ Для збереження конфіденційності законом не допускається допит медіатора як свідка; ▷ Досягнення домовленостей у медіації дає право на повернення 60% судового збору; ▷ Медіація є швидшою за судовий процес; ▷ Емоційне напруження та репутаційні ризики знижуються.
==Етапи медіації==
[[Файл:Постер етапи медіації USAID, УАМ.jpg|міні|Етапи медіації|380x380пкс]]
'''Етап І. Підготовка до медіації''' На даному етапі медіатор:
*вивчає історію проблеми, основну інформацію про сторони конфлікту, їхні вимоги;
*переглядає відповідну літературу, нормативні документи, за потреби консультується з іншими фахівцями;
*налагоджує контакт зі сторонами та проводить індивідуальні зустрічі з кожною із них;
*організовує місце для проведення медіації.
'''Етап ІІ. Початок''' Включає в себе:
*підписання договору з медіатором;
*вступне слово медіатора;
*збір даних та оголошення порядку і правил;
*з’ясування позицій сторін;
*визначення тем для обговорення.
'''Етап ІІІ. Переговори''' На даному етапі відбувається виявлення інтересів кожного учасника конфлікту та з’ясування потреб, що приховані за виявленими інтересами.

'''Етап IV. Пошук можливостей та ідей для рішення'''

На даному етапі з'ясовуються позиції та інтереси кожної зі сторін, досить часто спростовуються хибні уявлення, думки, погляди, що дає змогу кожній зі сторін стати на місце іншої та зрозуміти вимоги опонента.

'''Етап V. Укладання та підписання угоди'''
*медіатор перевіряє напрацьовані варіанти рішень на реалістичність та можливість виконування;
*уточнюються деталі, узгоджуються пункти угоди, формується остаточне рішення, яке задовольняє всіх учасників;
*учасники ознайомлюються з текстом угоди, яка за загальним правилом, укладається у 2-х примірниках, та підписують її.
Угода повинна містити чіткий план виходу з конфліктної ситуації з вказаними часовими рамками та розподілом відповідальності між учасниками конфлікту.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#A9A9A9" |'''Медіаційна угода (угода про примирення)''' - письмова угода учасників правовідносин про спосіб врегулювання всіх або певних конфліктів (спорів), які виникли або можуть виникнути між ними, шляхом проведення медіації. Медіаційна угода може укладатися у формі медіаційного застереження в договорі або у формі окремої угоди.
|}
'''Увага!''' Проведення медіації не впливає на перебіг позовної давності.
==Медіація за участі дитини==
[[Файл:Медіація за участі дитини.png|міні]]
[[Файл:Медіація за участі дитини 2.png|міні]]

Медіація за участі дитини проводиться:
#за згодою батьків (законних представників) або осіб, які їх замінюють;
#батьки або особи, які їх замінюють, мають право брати участь в медіації разом з дитиною та надають згоду на укладення дитиною угоди за результатами медіації;
#з урахуванням особливостей віку, рівня розвитку особистості дитини, за домовленістю сторін медіації, можуть бути залучені адвокат, психолог, педагог та інші особи;
#із збереженням конфіденційної інформації, яка підлягає розголошенню лише за згоди дитини, якщо інше не встановлено законом;
#може проводитись за участі декількох медіаторів, у тому числі різної статі з метою забезпечення гендерного балансу.
Під час медіації за участі дитини медіато:

→ інформує про медіацію та організовує процедуру у спосіб, що відповідає віку та рівню розвитку особистості дитини;

→ роз’яснює батькам або особам, які їх замінюють, іншим особам їх роль та важливість участі в процедурі;

→ отримує інформацію про соціально-психологічну характеристику дитини від відповідних фахівців (за потреби);

→ створює безпечний та комфортний для дитини простір;

→ досліджує інтереси та потреби дитини враховуючи інформацію, отриману в медіації від сторін, залучених фахівців та безпосередньо дитини;

→ перевіряє, щоб домовленості сторін відповідали інтересам та потребам дитини, були реалістичними та виконуваними, не принижували честь та гідність дитини;

→ визначає осіб, які можуть приймати рішення, що стосуються дитини (родичі, посадові особи органів опіки та піклування тощо), та бути залученими до прийняття рішень (педагоги, представники громади у сфері освіти, культури, спорту тощо);

→ надає консультації та рекомендації щодо фіксування результатів медіації;

→ інформує сторін про важливість, за допомогою фахівця у сфері права, перевірити домовленості на дотримання законних прав та інтересів дитини.
==Медіація не застосовується==
Медіацію недоцільно застосовувати у таких випадках:
*відмова або нездатність прийняти принципи медіації, відсутність добровільності;
*вчинення стосовно сторони [[Запобігання та протидія домашньому насильству|домашнього насильства;]]
*зловживання алкоголем чи наркотиками;
*застосування тиску, погроз;
*наявність психічних розладів;
*розумова відсталість.
==Куди звернутися==
Доступ до медіації особа може отримати:
*звернувшись до [https://legalaid.gov.ua/ua/local-centres бюро правничої допомоги чи місцевого центру з надання безоплатної вторинної правничої допомоги] за адресою місця проживання чи перебування;
*обрати самостійно медіатора, скориставшись [http://namu.com.ua/ua/members/ Реєстром медіаторів - членів Національної асоціації медіаторів України].
==Корисні посилання==
*[http://imimediation.org Сайт Міжнародного інституту медіації]
*[http://namu.com.ua/ua/info/mediation/shcho-take-mediatsiya Національна асоціація медіаторів України]
*[http://namu.com.ua/ua/downloads/promomaterials/DODATOK%204%20BROSHURA%20MEDIACIA.pdf Медіація: Що? Як? Навіщо? (інформаційний буклет)]
*[http://afmu.org.ua/ Асоціація сімейних медіаторів України]
*[http://limu.org.ua/ Ліга Медіаторів України]
*[https://www.ukrmediation.com.ua/ua/ Український центр медіації]
[[Категорія: Трудове право]]
[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Вирішення житлових спорів]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне процесуальне право]]

Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні

2023-08-14T09:08:15Z

Olha.zhyla: правнича

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України «Про безоплатну правничу допомогу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1363 "Про затвердження Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4363 статті 59 Конституції України] кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

'''Захисник''' – адвокат, який здійснює захист підозрюваного, особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n742 cтаття 45 Кримінального процесуального кодексу України)] (далі - КПК України).
== Право на захист у кримінальному провадженні ==
'''Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n763 cтатті 48 КПК України] право залучити захисника до участі у кримінальному провадженні мають:'''
* підозрюваний;
* обвинувачений;
* законний представник підозрюваного або обвинуваченого;
* інших осіб за проханням чи згодою підозрюваного або обвинуваченого.
При цьому, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено обов'язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суд зобов’язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв’язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв’язку для запрошення захисника. У окремих випадках зазначені особи зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов’язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.
== Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням ==
'''Слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:'''
* участь захисника є обов’язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;
* підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об’єктивних причин не може його залучити самостійно;
* слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
У зазначених випадках слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, яку негайно направляє до відповідного [https://legalaid.gov.ua/tsentry/ Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги] і доручає призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Законом України «Про безоплатну правничу допомогу»].
== Підстави обов'язкового залучення захисника у кримінальному провадженні ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачено випадки обов’язкової участі захисника у кримінальному процесі, а також чітко визначено початковий момент, з якого в кожному з них захисник повинен бути залучений до провадження, зокрема:'''
* щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення у віці до 18 років, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
* щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, - з моменту встановлення факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;
* щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, сліпі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, - з моменту встановлення цих вад;
* щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне провадження, - з моменту встановлення цього факту;
* щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, - з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;
* щодо реабілітації померлої особи - з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи;
* щодо осіб, стосовно яких здійснюється спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження, - з моменту прийняття відповідного процесуального рішення;
* у разі укладення угоди між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості - з моменту ініціювання укладення такої угоди.
'''''Участь захисника є обов’язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів.''''' У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного (стаття 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
== Якими документами підтверджуються повноваження захисника у кримінальному провадженні ==
'''Повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються:'''
# Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.
# Ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
'''Не допускається''' в'''становлення''' будь-яких '''додаткових вимог''', крім пред’явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або '''умов''' для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні .
== Залучення захисника слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для проведення окремої процесуальної дії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17/conv#n790 cтатті 53 КПК України] слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд у невідкладних випадках, коли є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі у проведенні процесуальної дії чи забезпечити участь іншого захисника або якщо підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе, залучають захисника для проведення окремої процесуальної дії.

'''''Підозрюваний або обвинувачений мають право самі залучити захисника''''' у таких випадках. При цьому, якщо потреби у проведенні невідкладних процесуальних дій за участю захисника немає і коли неможливе прибуття захисника, обраного підозрюваним, обвинуваченим, протягом двадцяти чотирьох годин, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд мають право запропонувати підозрюваному, обвинуваченому залучити іншого захисника.

Під час проведення окремої процесуальної дії захисник має ті ж самі права й обов’язки, що й захисник, який здійснює захист протягом кримінального провадження.

Захисник як до процесуальної дії, так і після неї має право зустрічатися з підозрюваним, обвинуваченим для підготовки до проведення процесуальної дії або обговорення її результатів.

Здійснення захисту під час проведення окремої процесуальної дії не покладає на захисника обов’язку надалі здійснювати захист у всьому кримінальному провадженні або на окремій його стадії.
== Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні ==
=== Процесуальні права захисника ===
Згідно зі статтею 46 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.
Неприбуття захисника для участі у проведенні певної процесуальної дії, якщо захисник був завчасно попереджений про її проведення, і за умови, що підозрюваний, обвинувачений не заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, не може бути підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, крім випадків, коли участь захисника є обов’язковою.

Якщо підозрюваний, обвинувачений заперечує проти проведення процесуальної дії за відсутності захисника, проведення процесуальної дії відкладається або для її проведення залучається захисник у порядку, передбаченому статтею 53 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

'''Одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п’яти захисників одного обвинуваченого.'''

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним зустріч без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - мати такі зустрічі без обмеження в часі та кількості у робочі, вихідні, святкові, неробочі дні.
'''Такі зустрічі є конфіденційними.'''
Присутність на зустрічах інших осіб можлива за письмовою заявою захисника (захисників) або письмовою заявою підозрюваного, обвинуваченого, якщо таку заяву складено ним у присутності особи (осіб), яка (які) прибула (прибули) до нього.
Аудіофіксація такої зустрічі забороняється.

Відеофіксація такої зустрічі здійснюється відкрито. Підозрюваний, обвинувачений та особи, які до нього прибули, мають бути повідомлені про місце встановлення камери. Відеофіксація зустрічі камерою, про яку не повідомлено її учасників, забороняється.

Відеофіксація зустрічі здійснюється у спосіб, що унеможливлює фіксацію змісту документів, якими користується підозрюваний, обвинувачений та/або особа (особи), яка (які) до нього прибула (прибули), та змісту розмови підозрюваного, обвинуваченого з особою (особами), яка (які) до нього прибула (прибули).

Захисник (захисники) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого має (мають) право на зустріч із ним за власною ініціативою та/або клопотанням особи, стосовно якої він (вони) здійснює (здійснюють) захист, за місцем перебування такої особи.

Захисник (захисники) має (мають) право на зустріч з одним підозрюваним, обвинуваченим. '''Зустріч захисника (захисників) з двома і більше підозрюваними, обвинуваченими одночасно не допускається.'''

Підозрюваний, обвинувачений має право на таку зустріч не більш як з двома захисниками одночасно.

Якщо ініціатором зустрічі є захисник, але підозрюваний, обвинувачений, засуджений відмовляється від такої зустрічі, адміністрація установи зобов’язана організувати зустріч захисника з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим.

У разі якщо підозрюваний, обвинувачений, засуджений особисто та безпосередньо повідомляє захиснику про небажання продовжувати зустріч, така зустріч припиняється.

Не є підставою для відмови адміністрацією установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником наявність письмової заяви про відмову підозрюваного, обвинуваченого, засудженого від зустрічі. Відмова адміністрації установи в зустрічі підозрюваного, обвинуваченого, засудженого із захисником тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Особа, яка прийняла рішення про зміну місця перебування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, зміну його правового та/або процесуального статусу, не пізніш як ''за 24 години'' інформує письмово або шляхом надсилання листа на електронну поштову скриньку захисника, близьких родичів підозрюваного, обвинуваченого, засудженого про його місце перебування, дату зміни місця перебування, правового та/або процесуального статусу з обґрунтуванням підстав для прийняття такого рішення та із зазначенням суб’єкта, який його прийняв. Відповідний інформаційний лист вручається адміністрацією установи також захисникам, близьким родичам невідкладно після їх фактичного прибуття до підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

'''Документи, пов’язані з виконанням захисником його обов’язків, без його згоди <big>не підлягають</big> огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.'''

'''Важливо!''' Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов’язані виконувати законні вимоги захисника.
== Обов’язки захисника ==
Статтею 47 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] передбачені обов'язки захисника, відповідно до яких:

1. Захисник зобов’язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з’ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом’якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

2. Захисник зобов’язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов’язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

3. Захисник '''без згоди''' підозрюваного, обвинуваченого '''не має права розголошувати''' відомості, які стали йому відомі у зв’язку з участю в кримінальному провадженні і становлять адвокатську або іншу охоронювану законом таємницю.

4. Захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов’язків лише у випадках:

1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;

2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов’язкової участі захисника;

3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;

4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
== Порядок інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (порядок призначення безоплатного адвоката) ==
'''''Загальні вимоги та механізм інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги''''' про випадки затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затримання на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, застосування адміністративного затримання чи адміністративного арешту або обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (далі - затримання) відповідно органами (посадовими особами), уповноваженими здійснювати адміністративне затримання, органами досудового розслідування, слідчими, дізнавачами, прокурорами, службовими особами, відповідальними за перебування затриманих, іншими уповноваженими службовими особами (далі - суб’єкти подання інформації), а також особами, затриманими за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, затриманими на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання з метою приводу, особами, до яких застосовано адміністративне затримання, адміністративний арешт або обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, близькими родичами та членами їх сімей, перелік яких визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальним процесуальним кодексом України] (далі - заявники), Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, його представниками чи регіональними представництвами (далі - уповноважений з прав людини) встановлені відповідно до '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку інформування центрів з надання безоплатної вторинної правничої допомоги про випадки затримання, адміністративного арешту або застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою].'''''

'''''Негайно з моменту затримання особи суб’єкт подання інформації повідомляє за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правничої допомоги''''' (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги) '''''та інші телефонні номери, електронної пошти або через комплексну інформаційно-аналітичну систему забезпечення надання безоплатної правничої допомоги''''' (далі - система) відповідному регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - регіональний центр), крім випадків адміністративного затримання, якщо особа захищає себе особисто чи запросила захисника.

Повідомлення про затримання особи відповідному регіональному центру заявники можуть подати письмово або за допомогою телефонного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правничої допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги).

'''''Уповноважений з прав людини у разі''''' виявлення під час відвідування місць, в яких примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону особи, про затримання яких суб’єктом подання інформації не було здійснено повідомлення згідно з вимогами цього Порядку, може повідомити про таке затримання відповідному регіональному центру за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку на єдиний телефонний номер системи надання безоплатної правової допомоги (0-800-213103) (контактний центр системи надання безоплатної правничої допомоги) та інші телефонні номери, електронної пошти або через систему.

'''''Повідомлення суб’єктів подання інформації, які надходять до регіонального центру''''', реєструються в момент їх надходження в системі. Повідомленню присвоюється відповідний реєстраційний номер, який за допомогою телефонного, факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему повідомляється суб’єкту подання інформації.

'''''Протягом години з моменту реєстрації''''' повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа регіонального центру проводить перевірку інформації про затримання особи шляхом підготовки і надсилання від імені такого центру запиту факсимільним зв’язком або електронною поштою на адресу відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу. Протягом години після надходження запиту відповідний центральний, регіональний або міжрегіональний орган шляхом надсилання факсограми або листа електронною поштою у відповідь спростовує інформацію про затримання особи або підтверджує таку інформацію з повідомленням адреси місця для конфіденційного побачення адвоката з такою особою у порядку, встановленому для суб’єктів подання інформації.

'''''Протягом години з моменту реєстрації повідомлення''''' суб’єкта подання інформації про затримання особи або відповіді відповідного центрального, регіонального або міжрегіонального органу на запит, що підтверджує інформацію про затримання особи, уповноважена службова особа регіонального центру в установленому порядку призначає адвоката шляхом видачі доручення для надання такій особі безоплатної вторинної правової допомоги, копія якого із зазначенням реєстраційного номера повідомлення за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти або через систему передається суб’єкту подання інформації та реєструється ним.

'''''Уповноважена службова особа регіонального центру негайно перед передачею копії доручення суб’єкту подання інформації повідомляє призначеному адвокату реквізити виданого доручення, на підставі якого таким адвокатом може бути видано ордер.'''''

'''''Час прибуття адвоката''''' до затриманої особи для конфіденційного побачення та/або участі в процесуальних діях фіксується уповноваженою службовою особою суб’єкта подання інформації, органа (установи), де перебувають затримані особи, в системі та/або відповідному журналі реєстрації.

Після призначення адвоката для надання затриманій особі безоплатної вторинної правової допомоги в результаті подання повідомлення заявника або уповноваженого з прав людини уповноважена службова особа регіонального центру невідкладно інформує про це телефоном заявника або уповноваженого з прав людини із зазначенням номера доручення центру, прізвища, імені та по батькові адвоката і його номера телефону.
Призначений регіональним центром адвокат повинен прибути за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою '''''протягом години з моменту видачі йому доручення''''' для надання безоплатної вторинної правової допомоги, а у виняткових випадках, крім видання доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги особі, до якої застосовано адміністративне затримання, - н'''''е пізніше ніж протягом шести годин з моменту видачі йому доручення.'''''
'''''У разі коли призначений адвокат на підставах, визначених законом, або з інших незалежних від нього причин не може надати безоплатної вторинної правничої допомоги, він негайно повідомляє про це регіональному центру, який протягом однієї години з моменту надходження повідомлення призначає іншого адвоката.'''''

'''''Якщо призначений регіональним центром адвокат не прибув у встановлений цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядком]''''' строк за зазначеною адресою місця для конфіденційного побачення із затриманою особою, с'''''уб’єкт подання інформації негайно повідомляє про це такому центру''''' відповідно до пункту 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2011-%D0%BF#Text Порядку].

'''''Відмова затриманої особи від адвоката, призначеного регіональним центром''''', повинна бути здійснена такою особою в присутності цього адвоката у формі письмової заяви, копія якої подається адвокатом до відповідного регіонального центру.
== Див. також ==
* [[Відмова від захисника або його заміна]]
*[[Право на захист в кримінальному процесі]]
*[[Здійснення захисту при продовженні строку досудового розслідування]]
*[[Відводи у кримінальному процесі]]
*[[Участь захисника у процесі видачі особи (екстрадиції)]]
[[Категорія:Представництво інтересів особи, визнаної потерпілою, у кримінальному провадженні‎]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]