WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Права та обов'язки учасників виконавчого провадження

2023-08-07T08:44:56Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
== Перелік учасників виконавчого провадження ==
Учасниками виконавчого провадження є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 14 ЗУ "Про виконавче провадження"]):
* виконавець;
* сторони (стягувач та боржник);
* представники сторін;
*прокурор;
* експерт;
* спеціаліст;
* перекладач;
* суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання;
* особи, права інтелектуальної власності яких порушені.
Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 14 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
== Права та обов'язки виконавця ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"] виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
=== Виконавець зобов’язаний: ===
# Здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
# Надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.
# Розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
# Заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом.
# Роз’яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов’язки.
#Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну "Укроборонпром", акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну "Укроборонпром", державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну "Укроборонпром" або на момент припинення Державного концерну "Укроборонпром" було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності"], ''вчинити дії щодо зняття арешту з майна'', щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".
=== Виконавець має право: ===
# Проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
# Проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
# З метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
# За наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв’язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
# Безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
# Накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
# Накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
# Здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв’язку з виконавчим провадженням;
# Використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
# Звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз’яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
# Приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
# Звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
# Звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
# Викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з’явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
# Залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання;
# Накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
# Застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
# Вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
# У разі ухилення боржника від виконання зобов’язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов’язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
# Залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб’єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
# Отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
# Здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов’язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 4 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 5 ст. 14 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
== Права та обов'язки стягувача ==
=== Стягувач має право: ===
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом;
# Укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
=== Стягувач зобов'язаний: ===
# Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження.
== Права та обов'язки боржника ==
=== Боржник має право: ===
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом;
# Укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
=== Боржник зобов’язаний: ===
# Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а також про зміну місця роботи;
# Утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
# Допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;
# За рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;
# Повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;
# Своєчасно з’являтися на вимогу виконавця;
# Надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
== Права та обов'язки представників сторін виконавчого провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 16 ЗУ "Про виконавче провадження]" сторони можуть реалізувати свої права і обов’язки у виконавчому провадженні через представників. За загальним правилом представник може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти така особа. При цьому наявні обмеження щодо представництва прописують у довіреності або вносять до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
== Права та обов'язки експерта, суб'єкта оціночної діяльності ==
Експерт або спеціаліст зобов’язаний надати письмовий висновок, а суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 20 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

Експерт або спеціаліст зобов’язаний надавати усні рекомендації щодо дій, які виконуються в його присутності. Експерт, спеціаліст і суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання мають право на винагороду за надані ними послуги.
== Права та обов'язки перекладача ==
Під час виконавчого провадження виконавець або сторони у разі потреби можуть запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як 10 робочих днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити постановою виконавець. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що належить до витрат виконавчого провадження. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження"]).

Перекладач несе кримінальну відповідальність за здійснення завідомо неправильного перекладу під час виконавчого провадження, а також за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків під час виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 ч. 3 ст. 21 ЗУ "Про виконавче провадження"]).
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]

Рентна плата

2023-07-27T10:01:40Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80#Text Кодекс України про надра]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6117 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80#Text Водний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1770-14#Text Закон України «Про радіочастотний ресурс України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3852-12#Text Лісовий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1051-15#n21 Наказ Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 "Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати"]

== Основні положення ==
Рентна плата - це загальнодержавний податок, який справляється за:
# користування надрами для видобування корисних копалин;
# користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
# користування радіочастотним ресурсом України;
# спеціальне використання води;
# спеціальне використання лісових ресурсів;
# транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

== Розподіл плати. Плата (збір) за видачу спеціальних дозволів ==
Плата за користування надрами зараховується до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України. Плата за користування надрами, що надходить до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і міських бюджетів міст Києва та Севастополя, розподіляється між місцевими бюджетами відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Розмір плати за надання спеціальних дозволів на користування надрами визначається за результатами аукціону. У разі надання дозволу без проведення аукціону справляється збір, який розраховується виходячи з початкової ціни продажу такого дозволу на аукціоні. Початкова ціна продажу дозволу на аукціоні розраховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, виходячи з вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовищ або ділянок надр відповідно до методики, встановленої Кабінетом Міністрів України. Початкова ціна продажу на аукціоні спеціального дозволу на геологічне вивчення бурштиноносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням бурштину (промисловою розробкою родовищ), становить дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки бурштиноносних надр, що надається на умовах економічного ризику (нерівномірність залягання бурштину, недостатність геологічної інформації та неможливість проведення підрахунку ресурсів та запасів корисних копалин без проведення попередніх розвідувальних та/або видобувних робіт на певних територіях), з обов’язковим подальшим затвердженням оцінки запасів у встановленому законодавством порядку.

'''Не справляється збір за видачу спеціальних дозволів державним дитячим спеціалізованим санаторно-курортним закладам за здійснення видобутку мінеральних вод у частині, що використовується для лікування на їх території.'''

== Рентна плата відповідно до норм Податкового кодексу ==
Рентна плата належить до загальнодержавних податків та зборів.

Під оподаткуванням для цілей розділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6117 IX Податкового кодексу] розуміється оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин, оподаткування рентною платою за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України, оподаткування рентною платою платою за спеціальне використання води, оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів, оподаткування рентною платою за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Під рентною платою розуміється загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

На офіційному сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється щомісячно інформація щодо сплати податків суб’єктами природних монополій та суб’єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами.

Рентна плата складається з:

* рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
* рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
* рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
* рентної плати за спеціальне використання води;
* рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів;
* рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

{| class="wikitable"
|+ Порівняльна таблиця основних характеристик різних видів рентної плати
! Види рентних плат/критерії !! за користування надрами для видобування корисних копалин !! за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин !! за користування радіочастотним ресурсом України !! за спеціальне використання води !! за спеціальне використання лісових ресурсів !! за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
|-
| Платники|| суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр. || юридичні та фізичні особи - суб’єкти господарювання, які використовують у межах території України ділянки надр для: зберігання природного газу, нафти, газоподібних та інших рідких нафтопродуктів; витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції; вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин; зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів; провадження інших видів господарської діяльності || загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою || первинні водокористувачі - суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів; суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва || лісокористувачі - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи - підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами || суб’єкти господарювання, які експлуатують об’єкти магістральних трубопроводів та надають (організовують) послуги з транспортування (переміщення) вантажу трубопроводами України
|-
| Об’єкт оподаткування || вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) || обсяг підземного простору (ділянки) надр: для зберігання природного газу та газоподібних продуктів - активний об’єм зберігання газу в пористих чи тріщинуватих геологічних утвореннях (пластах-колекторах); для зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів - об’єм спеціально створених та існуючих гірничих виробок (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнин (печер); для витримування виноматеріалів, виробництва і зберігання винопродукції, вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин, зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів, провадження інших видів господарської діяльності - площа підземного простору, що надана у користування в спеціально створених та існуючих гірничих виробках (відпрацьованих і пристосованих), а також природних порожнинах (печерах) || ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм || для потреб гідроенергетики - фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії; для потреб водного транспорту - час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць). Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування) || деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування; деревина, заготовлена під час проведення заходів: щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років - рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів - суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки); з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства); використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт || для нафти та нафтопродуктів є їх фактичні обсяги, що транспортуються територією України у податковому (звітному) періоді; для аміаку є сума добутків відстаней відповідних маршрутів його транспортування (переміщення), узгоджених між платником рентної плати та замовником на відповідний податковий (звітний) період, на обсяги аміаку, транспортованого (переміщеного) кожним маршрутом транспортування
|-
| Ставки || у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у визначених розмірах || залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання у визначених розмірах || у визначених розмірах || у визначених розмірах || у визначених розмірах з урахуванням розподілу лісів за поясами || 0,56 долара США за транспортування однієї тонни нафти магістральними нафтопроводами; 0,56 долара США за транспортування однієї тонни нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами; 2,4 долара США за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування
|}

== Подання декларації і строки сплати рентної плати ==
Базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю.

Платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов’язань з рентної плати.

Платник рентної плати до закінчення граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1051-15#n21 Наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 "Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати"] податкову декларацію з відповідними додатками, а саме:

# з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин:
#* за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, у разі розміщення такої ділянки надр у межах території України;
#* за місцем обліку платника рентної плати у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України;
# з рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин - за місцезнаходженням ділянки надр;
# з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України - за місцем податкової реєстрації;
# з рентної плати за спеціальне використання води - за місцем податкової реєстрації;
# з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів - за місцезнаходженням лісової ділянки;
# з рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України - за місцем його податкової реєстрації.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми рентної плати, зазначеної в спеціальних дозволах, виданих у відповідному календарному році, крім сум рентної плати, сплачених відповідно до підпунктів "а" і "б" підпункту 256.11.6 пункту 256.11 статті 256 ПКУ.

У разі якщо місце обліку платника рентної плати не збігається з місцезнаходженням ділянки надр, платник рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та платник рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, подає за місцем податкової реєстрації платника або уповноваженої особи копію податкової декларації та копію платіжного документа про сплату податкових зобов’язань з рентної плати.

== Відповідальність платників рентної плати. Особливості контролю за справлянням рентної плати за спеціальне використання води ==
На платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів.

На суму податкових зобов’язань з рентної плати, що нарахована платником рентної плати за податковий (звітний) період, але не сплачена протягом 10 календарних днів, що настають за останнім календарним днем граничного строку подання податкової декларації, нараховується пеня в порядку, встановленому розділом II цього Кодексу.

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати

Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння рентної плати здійснюють контролюючі органи.

Контролюючі органи для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 252.2 статті 252 ПКУ у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

За фактами, які відбуваються протягом шести місяців, щодо невнесення, несвоєчасного внесення платником рентної плати сум податкових зобов’язань або невиконання платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, порушує перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії відповідного спеціального дозволу.

До доходів, що виникли у платника в результаті реалізації таким платником прав користування ділянкою надр у період невнесення, несвоєчасного внесення платником сум податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (за виключенням випадків донарахувань та штрафних санкцій за результатами перевірок контролюючих органів) протягом шести місяців, а також на період зупинення дії відповідного спеціального дозволу, застосовується адміністративно-господарська санкція у вигляді вилучення отриманого (нарахованого) платником або відповідним контролюючим органом прибутку (доходу) від господарської діяльності з видобування корисних копалин.

Органи державного гірничого нагляду у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилають до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, повідомлення про надання такому платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, у місячний строк після прийняття відповідного рішення надсилає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації платника, який буде здійснювати видобуток корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення, копію затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції з конкретизацією порядку визначення якості сировини та кінцевого продукту, визначення вмісту основної та супутньої корисної копалини в лабораторіях, атестованих згідно з правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі.

Контроль за правильністю визначення обсягів використання надр в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного гірничого нагляду, який подає у місячний строк з дня видачі чи вилучення акта про надання гірничого відводу контролюючим органам за місцезнаходженням ділянки надр інформацію про зміни у переліку користувачів надр.

У разі несплати рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України або сплати її в неповному обсязі платниками рентної плати протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про таких платників до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Інформацію про платників рентної плати, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм і протягом шести місяців не сплатили рентну плату або сплатили її не в повному обсязі, контролюючі органи подають до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення для вжиття до них заходів згідно із законодавством.

Органи, що видають дозволи на спеціальне водокористування, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства інформацію про водокористувачів, яким видано такі дозволи.

Водокористувачі, яким видано дозволи на спеціальне водокористування та які здійснюють постачання води іншим водокористувачам, щороку до 20 січня подають контролюючим органам та органам водного господарства перелік водокористувачів - абонентів.

У разі зміни умов водокористування, видачі протягом року нових дозволів на спеціальне водокористування, укладення договорів на поставку води водокористувачі, які отримали переоформлені дозволи на спеціальне водокористування, договори на поставку води, зобов’язані протягом 10 днів повідомити про це контролюючим органам та органам водного господарства.
У разі несплати рентної плати або сплати її не в повному обсязі протягом шести місяців контролюючі органи подають інформацію про платників рентної плати до органів, що видають дозволи на спеціальне водокористування, для вжиття до них заходів згідно із законом;

Суб’єкти лісових відносин, які видають спеціальні дозволи, до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, направляють контролюючим органам перелік лісокористувачів, яким видано лісорубні квитки та лісові квитки, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства.
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Право користування чужим майном]]

Пенсія за особливі заслуги перед Україною

2023-06-22T08:42:07Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20 Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядок порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 378]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
Вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку різноманітних сфер діяльності держави є державні нагороди України.

Державними нагородами України відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закону України «Про державні нагороди України»] є, зокрема, звання Герой України, орден, медаль, почесне звання України.

Так, громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Це право громадян на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], який був прийнятий Верховною Радою України 1 червня 2000 року № 1767-III та набрав чинності з 1 січня 2001 року.
== Суб’єкти, на яких розповсюджується [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:
# Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний";
# ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження;
# видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
# космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
# народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
# особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
# депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
# матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
== Розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги ==
Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
* від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 пунктах 1 і 8 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"];
* від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 пунктах 2-5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"];
* від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 пунктах 6 і 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"].
Розмір надбавки визначається відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"], залежно від заслуг особи. У разі, коли особа одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"], призначається та надбавка, яка є більшою у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії, але не раніше дати набрання чинності положеннями Закону, що встановлює право на таку пенсію. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про порушення клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі необхідні документи, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, вказана на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що здійснює підготовку документів для встановлення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"], відсотку надбавки. Перерахунок здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму.
== Право на пенсію за особливі заслуги у разі смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною ==
У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною відповідно до цього Закону, мають непрацездатні члени сім’ї померлого, а саме:
# чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»];
# діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
# Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
# чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Пенсія за особливі заслуги у разі втрати годувальника встановлюється у таких розмірах:
* на одного непрацездатного члена сім’ї — 70 відсотків,
* на двох і більше — 90 відсотків від розміру надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
== Порядок порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною ==
Механізм порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною (далі - клопотання) регулюється [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядком порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 378 від 29.05.2013].

Клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги подається у відповідні органи виконавчої влади, зазначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], які розглядають його в місячний строк з дня подання документів.

Рішення про встановлення пенсії за особливі заслуги або про відмову в її встановленні, прийняте відповідними органами виконавчої влади, повідомляється не пізніше 10 днів після його прийняття громадянам, які звернулися за встановленням пенсії за особливі заслуги, і посадовим особам, які порушили клопотання.

До клопотання додаються:

'''для призначення пенсії особі, яка має особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи українською мовою;
'''для призначення пенсії членам сім’ї померлої особи, яка мала особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові члена сім’ї особи українською мовою;
* копія свідоцтва про смерть особи;
* документи, що підтверджують родинні стосунки з особою (копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення родинних стосунків);
* копії документів, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків у період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Держспецзв’язку чи Державній кримінально-виконавчій службі внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання таких обов’язків, військовослужбовців та осіб, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 частині другій статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»].
Копії документів, що додаються до клопотання, засвідчуються в установленому порядку.

Питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними органами виконавчої влади, за клопотанням посадових осіб.

У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням відповідних органів виконавчої влади, пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.
== Досудовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
Процедура подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 року № 18-6].

У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Подання скарги відповідно до Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

У скарзі має бути зазначено:
# прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
# найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
# суть порушеної вимоги;
# інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду України, не належать до його повноважень, то така скарга в термін не більше п’яти робочих днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявнику.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом Пенсійного фонду України від одного і того ж заявника з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, про що виноситься рішення про припинення розгляду такого звернення та повідомляється заявнику.

За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (далі - Комісія), утвореною при Пенсійному фонді України або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
У рішенні зазначається, що в разі незгоди заявника з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.
== Судовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
=== Підсудність ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 ст. 16 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] рішення органу, що призначає пенсію за особливі заслуги, може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі – КАСУ) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача
=== Строки подання позовної заяви та її розгляду ===
Особа може оскаржити дії/рішення органів Пенсійного фонду шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 122 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строки розгляду справи визначаються в залежності від типу провадження
{| class="wikitable"
|+
!загальне позовне провадження
!спрощене позовне провадження
|-
|суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі,
а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Справу по суті уд розглядає протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
|протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
|}
=== Судовий збір ===
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подачу позовних заяв немайнового характеру фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20 Закон України "Про державний бюджет України на 2023 рік"] прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2684,00 грн.

Тобто розмір судового збору за подачу позовної заяви складає: 2684,00 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних) х 0,4 = 1073,60 грн.

Сплата судового збору здійснюється на розрахунковий рахунок суду, до підсудності якого відноситься розгляд справи у готівковій чи безготівковій формі.

Судовий збір позивач має право сплатити через електронні сервіси Міністерства юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] передбачені пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору серед інших звільняються:
# особи з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб з інвалідністю;
# позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Окрім цього згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»] можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення його розміру або взагалі звільнення від сплати останнього. Рішення про останнє приймається у вигляді ухвали суди, прийнятої із врахуванням майнового стану сторони.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 160 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ===
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія:Суди]]

Спадкування у селянських господарствах

2023-06-07T10:33:15Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закон України "Про особисте селянське господарство"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується (постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Основні положення ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство"] '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України,інших нормативно-правових актів.
Діяльність,пов'язана з веденням особистого селянського господарства,не відноситься до підприємницької діяльності.

'''До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку. 
Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи,спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.
Звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду.

Також відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] '''землі фермерського господарства можуть складатися із:
• земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
• земельних ділянок, що належать фермерськиму господарству на праві власності, користування.

Тобто, у випадку особистого селянського господарства жодних відмінностей від загальних положень спадкування немає, оскільки особисте селянське господарство є не організаційно-правовою формою юридичної особи, а діяльністю, відповідно, власного майна з особливим статусом не має.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 1 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї відповідно до закону.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець.

'''Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).

В установчому документі зазначаються:
# Найменування господарства.
# Його місцезнаходження та юридична адреса.
# Предмет і мета діяльності.
# Порядок формування майна (складеного капіталу).
# Органи управління, порядок прийняття ними рішень.
# Порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.
'''Смерть голови фермерського господарства не є підставою припинення його діяльності за умови, що залишається хоча б один член такого господарства, який бажає продовжити його діяльність.''' Так, відповідно до ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства.
Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина(чоловік), батьки, діти, баба,дід,прабаба,прадід, внеки, правнуки,мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюридні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини( її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищевказаними членами сім'ї та родичами(батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).
Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Оскільки після смерті голови фермерського господарства членом такого господарства залишається інший з подружжя, фермерське господарство не підлягає ліквідації.
Однак якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв’язку зі смертю єдиного члена господарства). Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку (ч .2 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).

Порядок спадкування майна члена фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог законодавства України, а саме відповідно до закону. (ч .1 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).
== Спадкування у фермерському господарстві ==
'''Фермерське господарство складається з:'''
# Майна, переданого до складеного капіталу;
# Нерозподіленого прибутку;
# Майнових зобов'язань;
# Інших зобов’язань.
'''Фермерським господарствам можуть належати:''' будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

'''Успадкування фермерського господарства''' (в цілому або частини - у випадку наявності декількох спадкоємців) полягає у спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі. При цьому спадкування права на участь не входить до складу спадщини відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1219 Цивільного кодексу України].
=== Варіанти спадкування ===
'''У випадку створення фермерського господарства одним учасником:'''

1) якщо є лише один спадкоємець - він буде спадкувати безпосередньо майно фермерського господарства, за бажанням може бути включений до складу фермерського господарства замість померлого учасника для подальшого ведення фермерського господарства;

2) якщо є декілька спадкоємців - спадкують безпосередньо майно фермерського господарства у визначених долях, за бажанням кожен зі спадкоємців може бути включений до складу фермерського господарства.

Якщо ніхто зі спадкоємців не бажатиме займатися фермерською діяльністю, то таке господарства припиняється відповідно до вимог статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство]".
=== Порядок спадкування ===
'''Алгоритм успадкування майна фермерського господарства:'''
# Звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини.
# Отримання свідоцтва про право на спадщину після спливу 6-місячного строку з моменту смерті спадкодавця. При цьому, видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, в залежності від того типу майна, яке належить фермерському господарству (земельні ділянки, будівлі, техніка, грошові кошти тощо). Для кожного конкретного випадку спадкування фермерського господарства перелік необхідних документів буде визначатись індивідуально, оскільки перш за все нотаріусу необхідно ознайомитись зі '''статутом господарства.''' Адже, саме статут установлює первісні внески до фермерського господарства (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Земельне право]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2023-05-29T07:25:01Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 № 333 "Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2019 року № 300 "Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України"]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. 
Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації. 
=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.
=== Безоплатне забезпечення ліками ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, внесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#Text:~:text=%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A%0A%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 Національного переліку основних лікарських засобів].

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я. Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків. Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому особи з інвалідністю внаслідок війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»].
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;]
* є особами з інвалідністю із числа осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).
=== Оздоровлення дітей ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»] до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:
* діти учасників АТО, які отримали статус учасника бойових дій (окрім членів добровольчих формувань) (пункт 19 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції.
Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:
* виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
* оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.
Якщо дитина учасника АТО потребує особливих умов для оздоровлення, фінансування послуг з її оздоровлення здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел.
При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується.
Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей учасників АТО, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей учасників АТО є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Окрім цього, якщо учасник АТО продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до Наказу Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів».

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], можуть бути віднесені до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==
=== Складання письмового звернення ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===
Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність ===
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, Законом України "Про судовий збір" передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до ст. 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження ===
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
== Див.також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%83_%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2023-05-29T05:53:45Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2019 року № 300 "Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України"]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===
Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. 
Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації. 
=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.
Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.
=== Безоплатне забезпечення ліками ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби. Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Такі ліки можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 №1071.
Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===
Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому особи з інвалідністю внаслідок війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»].
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;]
* є особами з інвалідністю із числа осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 Наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).
=== Оздоровлення дітей ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»] до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, віднесені, зокрема:
* діти учасників АТО, які отримали статус учасника бойових дій (окрім членів добровольчих формувань) (пункт 19 частини першої статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]);
* діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції.
Надання послуг з оздоровлення та відпочинку дітям, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, є принципом державної політики у сфері оздоровлення та відпочинку дітей.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень забезпечують:
* виділення коштів з місцевих бюджетів на організацію оздоровлення та відпочинку дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
* оздоровлення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, протягом року.
Якщо дитина учасника АТО потребує особливих умов для оздоровлення, фінансування послуг з її оздоровлення здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел.
При вирішенні питання щодо першочерговості оздоровлення та відпочинку дітей враховується соціальний статус дитини і матеріальне становище сім'ї, у якій вона виховується.
Для того, щоб скористатися пільгами щодо оздоровлення дітей учасників АТО, слід звернутися до управління соціального захисту населення. Доступність програм оздоровлення для дітей учасників АТО є неоднаковою у різних регіонах і залежить від рішень місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування.
Окрім цього, якщо учасник АТО продовжує військову службу, він може скористатися окремими програмами оздоровлення дітей, наприклад, відповідно до Наказу Міноборони від 14.09.2015 №483 «Про затвердження Інструкції про порядок направлення дітей для оздоровлення та відпочинку до Дитячого оздоровчого табору імені Юрія Гагаріна за рахунок бюджетних коштів».

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], можуть бути віднесені до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==
=== Складання письмового звернення ===
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===
Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===
Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність ===
Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, Законом України "Про судовий збір" передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до ст. 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження ===
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
== Див.також ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%83_%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2023-05-26T09:18:33Z

Olha.yakovlieva:

= Нормативна база =
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 "Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.11.2018 № 315 "Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг"]
= Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг =
[[Файл:51664-2 uk origin.jpg|міні|Зміни доЗакону про ЖКП]]
Відповідно до частини 1 статті 16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

'''Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є:''' власник, споживач, виконавець, виробник (частина 2 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виробник послуг може бути їх виконавцем (частина 3 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (частина 4 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина 5 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).
= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =
Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договорів між споживачем і постачальником, що розробляється постачальником згідно з Типовими договорами про надання житлово-комунальних послуг:
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.]
== Користування електричною енергією ==
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на '''договірних засадах'''.
Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі '''види договорів''', які передбачені частиною 1 статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n169 Закону України «Про ринок електричної енергії»] .

Згідно з пунктом 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] укладення '''договорів''' між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] здійснюється '''''до 01 грудня 2018 року''''' '''шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання''' (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 '''заяви-приєднання'''] за формою, наведеною у додатку до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови].

'''Постачання електричної енергії''' здійснюється електропостачальником на підставі '''договору про постачання електричної енергії споживачу''', який розробляється електропостачальником на основі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил)] та укладається в установленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] порядку (пункт 1.2.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе також шляхом '''оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії''' (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку) (пункт 1.2.15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

На роздрібному ринку '''не допускається споживання (використання)''' електричної енергії споживачем '''без укладення договорів''' відповідно до Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії].

Крім того, споживачі укладають '''договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії''' шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (пункт 2.1.3. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за формою договору, що є додатком 3 до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] (пункт 2.1.4. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''У разі незгоди споживача''' приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач '''не має права використовувати електричну енергію''' із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу '''письмову заяву про припинення розподілу''' електричної енергії на його об’єкт (пункт 2.1.6. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Фактом приєднання''' споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ''(акцептування договору)'' є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема '''повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії'''.

Згідно з пунктом 2.1.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник '''у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки '''має надати оператору системи такі '''документи''':
# заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об’єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;
# копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);
# копію документа, яким визначено право власності чи користування на об’єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об’єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об’єкта споживача);
# копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
# копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов’язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об’єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок).
Детально за посиланням: http://www.cherkasyoblenergo.com/ikc/ikcinfo/1640-do-uvag-spozhvachiv-elektrchnoyi-energiyi-.html
== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==
Відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України] договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються '''виключно на договірних засадах''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].

Також згідно з пунктом 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення] послуги надаються споживачеві згідно '''з договором''', що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункту 3.1. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункту 3.7. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання (пункту 3.12. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатку 1 до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення '''подає''' до виробника таких послуг:
# заяву;
# опитувальний лист за формою згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатком 2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України];
# ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою '''протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням '''умов''' для проектування вводу:
* місця приєднання,
* місця розташування водомірного вузла,
* умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (пункт 4.1. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).
'''Забороняється будь-яке самовільне приєднання''' об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів) (пункт 4.3. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).
== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==
Послуги надаються споживачеві згідно з договором.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
== Користування послугами з газопостачання ==
Постачання природного газу здійснюється відповідно до '''договору''', за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] (частина 1 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).

'''Договір постачання повинен містити такі істотні умови:'''
# обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
# обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
# обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
# порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання (частина 5 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 заяві-приєднанні] постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.

У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.

У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 4.8. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам]).
= Облік використаних житлово-комунальних послуг =
== Облік електричної енергії ==
На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії '''без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається''', крім випадків, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексом комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (пункт 2.3.3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Відповідальність''' за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування '''покладається на власника (користувача)''' електроустановки у приміщенні якої вони встановлені (пункт 2.3.4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється '''за рахунок споживача''' (пункт 2.3.6.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить '''1 календарний місяць''' (пункт 2.3.13.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.14.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

За домовленістю між постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) і споживачем '''споживач може знімати покази лічильника самостійно''', надаючи ППКО цю інформацію відповідно до умов договору зі всіх лічильників, встановлених на об'єктах споживача (пункт 6.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії]).
== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==
Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.1. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.2. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.3. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:
* у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);
* у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;
* у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
У разі виявлення у будівлі витоку води із внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання протягом періоду, за який здійснюється розрахунок за послуги з централізованого водопостачання, розподіл обсягів наданих послуг між споживачами здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методики розподілу.]

Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.
== Порядок обліку теплової енергії ==
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об’єму) приміщення споживача відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методики розподілу].

Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця '''один раз на місяць''' у присутності постачальника та представника споживачів (пункт 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Показання квартирних засобів обліку знімаються '''споживачем щомісяця'''.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, '''є календарний місяць.''' Оплата послуг здійснюється '''не пізніше 20 числа місяця''', наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
== Облік послуг з газопостачання ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 частині 1 статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"] (стаття 18 глави 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]).

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

'''Оплата побутовим споживачем''' за надані послуги з газопостачання може провадитися:
* за квитанціями абонентської книжки постачальника;
* за платіжними документами, які виписуються постачальником.
Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні.

Споживач не обмежується у '''праві здійснювати оплату''' за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб (пункт 12 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися '''на підставі даних про об'єм (обсяг) газу''', визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, '''або за плановою величиною середньомісячного споживання''' в опалювальний та міжопалювальний періоди (абзац 1 пункту 13 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем '''є календарний місяць''' (абзац 1 пункту 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника '''споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує''' його постачальнику не пізніше '''10 числа місяця''', наступного за розрахунковим (пункт 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).
= Припинення користування житлово-комунальними послугами =
# [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Припинення послуг з газопостачання]
# [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC._%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9 Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам]
# Припинення водопостачання
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] передбачено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду '''обмежити його питне водопостачання''' до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Однак, таке обмеження водопостачання може застосовуватися виключно до споживачів-суб’єктів господарювання і не стосується споживачів з числа населення.

Зокрема, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ статті 16-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] екологічна броня застосовується з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] можливість '''припинення постачання води населенню''' за заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення '''не передбачена взагалі''', а для інших споживачів (крім населення) передбачене лише обмеження до екологічної броні питного водопостачання.

Частиною 2 статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску.

Тобто, Закони України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 «Про житлово-комунальні послуги»] '''не надають права''' підприємствам водопостачання '''припиняти населенню постачання питної води.'''
= Права та обов'язки споживача та виконавця =
Споживач має право:

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;

12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

'''Індивідуальний споживач зобов'язаний:'''

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''Колективний споживач має право:'''

1) укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;

2) розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

Колективний споживач зобов’язаний:

1) допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;

2) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;

3) забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);

4) у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

'''Виконавець має право:'''

1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;

2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;

3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг;

4) доступу до житла, інших об’єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг;

5) припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;

6) звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору;

7) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;

3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;

4) своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;

5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;

8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;

10) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

12) контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.
*
== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==
Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.

Детально про '''перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки''' за спожиті послуги можна дізнатися у статті: [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]
= Порядок вирішення спорів =
== Досудовий порядок ==
'''Оформлення претензій'''

У разі порушення постачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#n198 '''акта-претензії'''] побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі відмови представника постачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. 
{| class="wikitable"
|-
| Порядок та строки розгляду претензії залежить від виду житлово-комунальної послуги та нормативно-правового акту, яким регулюється порядок надання такої послуги.
|}
== Судовий порядок ==
Порядок вирішення спорів, пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні вирішується в [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A5.D1.82.D0.BE_.D0.BC.D0.B0.D1.94_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.D0.B7_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.8E_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.BE.D1.8E порядку позовного провадження у цивільному процесі]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2023-05-26T09:15:18Z

Olha.yakovlieva:

= Нормативна база =
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 "Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України"]
= Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг =
[[Файл:51664-2 uk origin.jpg|міні|Зміни доЗакону про ЖКП]]
Відповідно до частини 1 статті 16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

'''Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є:''' власник, споживач, виконавець, виробник (частина 2 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виробник послуг може бути їх виконавцем (частина 3 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (частина 4 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина 5 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).
= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =
Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договорів між споживачем і постачальником, що розробляється постачальником згідно з Типовими договорами про надання житлово-комунальних послуг:
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.]
== Користування електричною енергією ==
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на '''договірних засадах'''.
Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі '''види договорів''', які передбачені частиною 1 статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n169 Закону України «Про ринок електричної енергії»] .

Згідно з пунктом 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] укладення '''договорів''' між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] здійснюється '''''до 01 грудня 2018 року''''' '''шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання''' (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 '''заяви-приєднання'''] за формою, наведеною у додатку до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови].

'''Постачання електричної енергії''' здійснюється електропостачальником на підставі '''договору про постачання електричної енергії споживачу''', який розробляється електропостачальником на основі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил)] та укладається в установленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] порядку (пункт 1.2.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе також шляхом '''оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії''' (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку) (пункт 1.2.15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

На роздрібному ринку '''не допускається споживання (використання)''' електричної енергії споживачем '''без укладення договорів''' відповідно до Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії].

Крім того, споживачі укладають '''договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії''' шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (пункт 2.1.3. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за формою договору, що є додатком 3 до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] (пункт 2.1.4. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''У разі незгоди споживача''' приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач '''не має права використовувати електричну енергію''' із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу '''письмову заяву про припинення розподілу''' електричної енергії на його об’єкт (пункт 2.1.6. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Фактом приєднання''' споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ''(акцептування договору)'' є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема '''повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії'''.

Згідно з пунктом 2.1.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник '''у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки '''має надати оператору системи такі '''документи''':
# заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об’єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;
# копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);
# копію документа, яким визначено право власності чи користування на об’єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об’єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об’єкта споживача);
# копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
# копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов’язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об’єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок).
Детально за посиланням: http://www.cherkasyoblenergo.com/ikc/ikcinfo/1640-do-uvag-spozhvachiv-elektrchnoyi-energiyi-.html
== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==
Відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України] договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються '''виключно на договірних засадах''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].

Також згідно з пунктом 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення] послуги надаються споживачеві згідно '''з договором''', що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункту 3.1. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункту 3.7. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання (пункту 3.12. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатку 1 до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення '''подає''' до виробника таких послуг:
# заяву;
# опитувальний лист за формою згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатком 2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України];
# ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою '''протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням '''умов''' для проектування вводу:
* місця приєднання,
* місця розташування водомірного вузла,
* умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (пункт 4.1. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).
'''Забороняється будь-яке самовільне приєднання''' об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів) (пункт 4.3. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).
== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==
Послуги надаються споживачеві згідно з договором.

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
== Користування послугами з газопостачання ==
Постачання природного газу здійснюється відповідно до '''договору''', за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] (частина 1 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).

'''Договір постачання повинен містити такі істотні умови:'''
# обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
# обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
# обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
# порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання (частина 5 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 заяві-приєднанні] постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.

У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.

У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 4.8. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам]).
= Облік використаних житлово-комунальних послуг =
== Облік електричної енергії ==
На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії '''без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається''', крім випадків, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексом комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (пункт 2.3.3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Відповідальність''' за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування '''покладається на власника (користувача)''' електроустановки у приміщенні якої вони встановлені (пункт 2.3.4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється '''за рахунок споживача''' (пункт 2.3.6.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить '''1 календарний місяць''' (пункт 2.3.13.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.14.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

За домовленістю між постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) і споживачем '''споживач може знімати покази лічильника самостійно''', надаючи ППКО цю інформацію відповідно до умов договору зі всіх лічильників, встановлених на об'єктах споживача (пункт 6.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії]).
== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==
Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.1. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.2. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.3. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:
* у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);
* у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;
* у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
У разі виявлення у будівлі витоку води із внутрішньобудинкових систем централізованого водопостачання протягом періоду, за який здійснюється розрахунок за послуги з централізованого водопостачання, розподіл обсягів наданих послуг між споживачами здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методики розподілу.]

Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.
== Порядок обліку теплової енергії ==
Розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об’єму) приміщення споживача відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методики розподілу].

Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця '''один раз на місяць''' у присутності постачальника та представника споживачів (пункт 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Показання квартирних засобів обліку знімаються '''споживачем щомісяця'''.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, '''є календарний місяць.''' Оплата послуг здійснюється '''не пізніше 20 числа місяця''', наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
== Облік послуг з газопостачання ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 частині 1 статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"] (стаття 18 глави 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]).

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

'''Оплата побутовим споживачем''' за надані послуги з газопостачання може провадитися:
* за квитанціями абонентської книжки постачальника;
* за платіжними документами, які виписуються постачальником.
Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні.

Споживач не обмежується у '''праві здійснювати оплату''' за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб (пункт 12 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися '''на підставі даних про об'єм (обсяг) газу''', визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, '''або за плановою величиною середньомісячного споживання''' в опалювальний та міжопалювальний періоди (абзац 1 пункту 13 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем '''є календарний місяць''' (абзац 1 пункту 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника '''споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує''' його постачальнику не пізніше '''10 числа місяця''', наступного за розрахунковим (пункт 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).
= Припинення користування житлово-комунальними послугами =
# [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Припинення послуг з газопостачання]
# [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC._%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9 Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам]
# Припинення водопостачання
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] передбачено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду '''обмежити його питне водопостачання''' до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Однак, таке обмеження водопостачання може застосовуватися виключно до споживачів-суб’єктів господарювання і не стосується споживачів з числа населення.

Зокрема, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ статті 16-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] екологічна броня застосовується з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] можливість '''припинення постачання води населенню''' за заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення '''не передбачена взагалі''', а для інших споживачів (крім населення) передбачене лише обмеження до екологічної броні питного водопостачання.

Частиною 2 статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску.

Тобто, Закони України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 «Про житлово-комунальні послуги»] '''не надають права''' підприємствам водопостачання '''припиняти населенню постачання питної води.'''
= Права та обов'язки споживача та виконавця =
Споживач має право:

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;

12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

'''Індивідуальний споживач зобов'язаний:'''

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''Колективний споживач має право:'''

1) укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;

2) розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

Колективний споживач зобов’язаний:

1) допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;

2) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;

3) забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);

4) у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

'''Виконавець має право:'''

1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;

2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;

3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг;

4) доступу до житла, інших об’єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг;

5) припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;

6) звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору;

7) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;

3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;

4) своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;

5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;

8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;

10) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

12) контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.
*
== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==
Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.

Детально про '''перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки''' за спожиті послуги можна дізнатися у статті: [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]
= Порядок вирішення спорів =
== Досудовий порядок ==
'''Оформлення претензій'''

У разі порушення постачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#n198 '''акта-претензії'''] побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі відмови представника постачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. 
{| class="wikitable"
|-
| Порядок та строки розгляду претензії залежить від виду житлово-комунальної послуги та нормативно-правового акту, яким регулюється порядок надання такої послуги.
|}
== Судовий порядок ==
Порядок вирішення спорів, пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні вирішується в [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A5.D1.82.D0.BE_.D0.BC.D0.B0.D1.94_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.D0.B7_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.8E_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.BE.D1.8E порядку позовного провадження у цивільному процесі]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2023-05-26T08:50:54Z

Olha.yakovlieva:

= Нормативна база =
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 "Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України"]
= Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг =
[[Файл:51664-2 uk origin.jpg|міні|Зміни доЗакону про ЖКП]]
Відповідно до частини 1 статті 16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

'''Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є:''' власник, споживач, виконавець, виробник (частина 2 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виробник послуг може бути їх виконавцем (частина 3 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (частина 4 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина 5 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).
= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =
Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договорів між споживачем і постачальником, що розробляється постачальником згідно з Типовими договорами про надання житлово-комунальних послуг:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.]
== Користування електричною енергією ==
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на '''договірних засадах'''.
Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі '''види договорів''', які передбачені частиною 1 статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n169 Закону України «Про ринок електричної енергії»] .

Згідно з пунктом 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] укладення '''договорів''' між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] здійснюється '''''до 01 грудня 2018 року''''' '''шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання''' (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 '''заяви-приєднання'''] за формою, наведеною у додатку до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови].

'''Постачання електричної енергії''' здійснюється електропостачальником на підставі '''договору про постачання електричної енергії споживачу''', який розробляється електропостачальником на основі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил)] та укладається в установленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] порядку (пункт 1.2.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе також шляхом '''оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії''' (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку) (пункт 1.2.15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

На роздрібному ринку '''не допускається споживання (використання)''' електричної енергії споживачем '''без укладення договорів''' відповідно до Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії].

Крім того, споживачі укладають '''договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії''' шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (пункт 2.1.3. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за формою договору, що є додатком 3 до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] (пункт 2.1.4. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''У разі незгоди споживача''' приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач '''не має права використовувати електричну енергію''' із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу '''письмову заяву про припинення розподілу''' електричної енергії на його об’єкт (пункт 2.1.6. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Фактом приєднання''' споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ''(акцептування договору)'' є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема '''повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії'''.

Згідно з пунктом 2.1.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник '''у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки '''має надати оператору системи такі '''документи''':
# заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об’єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;
# копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);
# копію документа, яким визначено право власності чи користування на об’єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об’єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об’єкта споживача);
# копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
# копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов’язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об’єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок).
Детально за посиланням: http://www.cherkasyoblenergo.com/ikc/ikcinfo/1640-do-uvag-spozhvachiv-elektrchnoyi-energiyi-.html
== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==
Відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України] договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються '''виключно на договірних засадах''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].

Також згідно з пунктом 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення] послуги надаються споживачеві згідно '''з договором''', що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункту 3.1. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункту 3.7. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання (пункту 3.12. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатку 1 до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення '''подає''' до виробника таких послуг:
# заяву;
# опитувальний лист за формою згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатком 2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України];
# ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.
Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою '''протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням '''умов''' для проектування вводу:
* місця приєднання,
* місця розташування водомірного вузла,
* умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (пункт 4.1. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).
'''Забороняється будь-яке самовільне приєднання''' об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів) (пункт 4.3. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).
== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]. 
Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.
== Користування послугами з газопостачання ==
Постачання природного газу здійснюється відповідно до '''договору''', за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] (частина 1 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).

'''Договір постачання повинен містити такі істотні умови:'''
# обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
# обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
# обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
# порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання (частина 5 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).
Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 заяві-приєднанні] постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.

У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.

У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 4.8. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам]).
= Облік використаних житлово-комунальних послуг =
== Облік електричної енергії ==
На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії '''без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається''', крім випадків, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексом комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (пункт 2.3.3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Відповідальність''' за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування '''покладається на власника (користувача)''' електроустановки у приміщенні якої вони встановлені (пункт 2.3.4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється '''за рахунок споживача''' (пункт 2.3.6.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить '''1 календарний місяць''' (пункт 2.3.13.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.14.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

За домовленістю між постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) і споживачем '''споживач може знімати покази лічильника самостійно''', надаючи ППКО цю інформацію відповідно до умов договору зі всіх лічильників, встановлених на об'єктах споживача (пункт 6.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії]).
== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==
Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.1. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.2. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.3. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:
* у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);
* у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;
* у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.
За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено (пункт 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.
== Облік теплової енергії ==
У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку (пункт 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії у багатоквартирному будинку, де окремі або всі квартири обладнані квартирними засобами обліку теплової енергії, споживачі, які не мають таких засобів обліку та які не передали виконавцю показання квартирних засобів обліку теплової енергії, оплачують таку послугу за показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії '''пропорційно опалюваній площі (об’єму) квартири''', не враховуючи витрати теплової енергії виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат тепла за показаннями усіх квартирних засобів обліку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:
* у разі відсутності засобів обліку теплової енергії, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);
* у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;
* у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку теплової енергії за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення].
Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця '''один раз на місяць''' у присутності постачальника та представника споживачів (пункт 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Показання квартирних засобів обліку знімаються '''споживачем щомісяця'''.

Розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, '''є календарний місяць.''' Оплата послуг здійснюється '''не пізніше 20 числа місяця''', наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Система (щомісячна або авансова) та форма (готівкова або безготівкова) оплати послуг визначається у договорі між споживачем і виконавцем.
== Облік послуг з газопостачання ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 частині 1 статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"] (стаття 18 глави 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]).

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

'''Оплата побутовим споживачем''' за надані послуги з газопостачання може провадитися:
* за квитанціями абонентської книжки постачальника;
* за платіжними документами, які виписуються постачальником.
Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні.

Споживач не обмежується у '''праві здійснювати оплату''' за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб (пункт 12 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися '''на підставі даних про об'єм (обсяг) газу''', визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, '''або за плановою величиною середньомісячного споживання''' в опалювальний та міжопалювальний періоди (абзац 1 пункту 13 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем '''є календарний місяць''' (абзац 1 пункту 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника '''споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує''' його постачальнику не пізніше '''10 числа місяця''', наступного за розрахунковим (пункт 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).
= Припинення користування житлово-комунальними послугами =
# [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Припинення послуг з газопостачання]
# [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC._%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9 Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам]
# Припинення водопостачання
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] передбачено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду '''обмежити його питне водопостачання''' до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Однак, таке обмеження водопостачання може застосовуватися виключно до споживачів-суб’єктів господарювання і не стосується споживачів з числа населення.

Зокрема, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ статті 16-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] екологічна броня застосовується з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] можливість '''припинення постачання води населенню''' за заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення '''не передбачена взагалі''', а для інших споживачів (крім населення) передбачене лише обмеження до екологічної броні питного водопостачання.

Частиною 2 статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску.

Тобто, Закони України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 «Про житлово-комунальні послуги»] '''не надають права''' підприємствам водопостачання '''припиняти населенню постачання питної води.'''
= Права та обов'язки споживача та виконавця =
Споживач має право:

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;

12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

'''Індивідуальний споживач зобов'язаний:'''

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''Колективний споживач має право:'''

1) укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;

2) розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

Колективний споживач зобов’язаний:

1) допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;

2) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;

3) забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);

4) у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

'''Виконавець має право:'''

1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;

2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;

3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг;

4) доступу до житла, інших об’єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг;

5) припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;

6) звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору;

7) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;

3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;

4) своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;

5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;

8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;

10) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

12) контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.
*
== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==
Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.

Детально про '''перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки''' за спожиті послуги можна дізнатися у статті: [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]
= Порядок вирішення спорів =
== Досудовий порядок ==
'''Оформлення претензій'''

У разі порушення постачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#n198 '''акта-претензії'''] побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі відмови представника постачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. 
{| class="wikitable"
|-
| Порядок та строки розгляду претензії залежить від виду житлово-комунальної послуги та нормативно-правового акту, яким регулюється порядок надання такої послуги.
|}
== Судовий порядок ==
Порядок вирішення спорів, пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні вирішується в [https://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A5.D1.82.D0.BE_.D0.BC.D0.B0.D1.94_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.D0.B7_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.8E_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.BE.D1.8E порядку позовного провадження у цивільному процесі]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок і умови перерахунку пенсії

2023-05-26T08:43:01Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закон України "Про жертви нацистських переслідувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n249 Закон України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20 Закон України "Про державний бюджет України на 2023 рік"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2019-%D0%BF#n22 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”]

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду “Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя" від 7 липня 2014 року № 13-4]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена спільним наказом Міністерства транспорту та зв'язку та Міністерства праці та соціальної політики від 28 квітня 2009 року № 464/156]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою КМУ від 30 серпня 1999 року № 1596]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1]
== Порядок звернення за перерахунком пенсії та перелік документів, що додаються ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page Пунктом 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] передбачено, що заява про перерахунок пенсії подається заявником або його представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр). Заява про призначення/перерахунок пенсії подається разом із додатками до неї.

Також, така заява може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID.

Пунктом 2.7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0895-14/page Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] передбачено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв’язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв’язку зі зміною кількості членів сім’ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються такі документи:

1) документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637] (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14 з додатком 4] до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14 Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1] , а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

За період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які [[Зарахування трудового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі|працювали в районах Крайньої Півночі]] чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період перебування на інвалідності у зв’язку із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням підтверджується випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК).

Період отримання допомоги по безробіттю підтверджується до 01 січня 2010 року на підставі записів у трудовій книжці, а починаючи з 01 січня 2010 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку;

2) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14 Положення]).

За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2027.03.2018%7D-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%205,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE додаток 5 Положення]) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (за формою, передбаченою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2027.03.2018%7D-,%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%206,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE додатком 6 Положення]).

За бажанням особи для додаткового виключення періоду догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до абзацу третього частини першої статті 40 Закону за період з 01 липня 2000 року до 01 січня 2005 року подається довідка з місця роботи про період такої відпустки.

Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу,] та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку;
* документи про місце проживання (реєстрації) особи;

* про перебування на утриманні заявника непрацездатних членів сім’ї;

* документи про визнання заявника ветераном війни, особою, на яку поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], або особою, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсій згідно зі статтями 12-16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]);

* документи про визнання особи такою, що має особливі заслуги перед Батьківщиною (для підвищення пенсії відповідно до статті 9 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12 "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні");]

* документи про визнання заявника реабілітованим або членом його сім’ї, якого було примусово переселено (для підвищення пенсії згідно з пунктом "г" статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12?find=1&text=%EF%E5%F0%E5%F0%E0%F5%F3%ED%EE%EA#w12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"]);

* документи про надання статусу особи, яка проживає, працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського (для підвищення пенсії згідно зі статтею 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/56/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні"]);

* документи про [[Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян|надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС]] чи потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для призначення додаткової пенсії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);

* експертний висновок щодо встановлення причинного зв’язку смерті з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (для призначення компенсаційної виплати відповідно до статті 52 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"]);

* документи про нагородження нагрудним знаком "Почесний донор України" (для встановлення надбавки відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/931-20#n249 Закону України "Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові"]);

* висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду (для встановлення надбавки на догляд відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян"]);

* документи про визнання особи жертвою нацистських переслідувань або дружиною (чоловіком) померлої жертви нацистських переслідувань (для підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання згідно зі статтями 6-1-6-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1584-14 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"]).
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
== Перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ==
Дане питання врегулюване [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2019-%D0%BF Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році".]

Цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2019-%D0%BF Порядком] відповідно до частини другої статті 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n730 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] визначено механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перерахунку підлягають пенсії, обчислені:
* відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n730 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;]

* відповідно до статті 54 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] у розмірі відшкодування фактичних збитків;

* з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.]
Перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:
* по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-2019-%D0%BF Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”] (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);

* в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”] у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України.
== Перерахунок пенсій з більш високого заробітку ==
Статтею 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n608 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] передбачено, що пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсій за віком або інвалідністю не менш як 2 роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за 2 роки роботи підряд після призначення пенсії відповідно до статей 64 - 67 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n608 Закону].

На тих же умовах провадиться перерахунок пенсії, призначеної в мінімальному розмірі у зв’язку з відсутністю заробітку.

У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.
== Перерахунок пенсій при неповному стажі роботи ==
Статтею 70 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n608 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] визначено, якщо пенсіонер, якому при неповному стажі призначено пенсію за віком або пенсію по інвалідності, пропрацював після призначення пенсії не менш як 2 роки, то за його заявою провадиться перерахунок пенсії виходячи із стажу, який є на час перерахунку. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки роботи після попереднього перерахунку.

Якщо пенсіонер, продовжуючи працювати, набув стажу, достатнього для призначення повної пенсії, то за заявою пенсіонера провадиться відповідний перерахунок пенсії, незалежно від того, скільки часу минуло після призначення пенсії при неповному стажі. При цьому повна пенсія по інвалідності встановлюється за умови, якщо пенсіонер має стаж, достатній для призначення повної пенсії відповідно віку пенсіонера на час настання інвалідності (стаття 25).

Перерахунок пенсії провадиться за вибором пенсіонера із заробітку, з якого пенсію було спочатку призначено (або згодом перераховано в порядку, передбаченому статтею 69 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n608 Закону]), або з останнього заробітку.
== Строки перерахунку пенсії ==
Статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12?find=1&text=%E2%B3%E4%EC%EE%E2#w13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] передбачено строки, з яких провадиться перерахунок призначеної пенсії:
* при виникненні права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15-го числа;

* при настанні обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15-го числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15-го числа.
В статті 47 цього ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12?find=1&text=%E2%B3%E4%EC%EE%E2#w13 Закону] вказано, що пенсія в разі втрати годувальника та встановлюється на весь період, протягом якого член сім’ї померлого вважається непрацездатним згідно з статтею 37 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12?find=1&text=%E2%B3%E4%EC%EE%E2#w13 Закону], а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї провадиться з першого числа місяця, що йде за тим місяцем, в якому настали обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Статтею 35 вказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12?find=1&text=%E2%B3%E4%EC%EE%E2#w13 Закону] визначено, що у разі зміни групи інвалідності пенсія в новому розмірі виплачується з дня зміни групи інвалідності. У разі визнання особи, яка пройшла повторний огляд, здоровою пенсія виплачується до кінця місяця, в якому її визнано здоровою, але не довше ніж до дня, по який встановлено інвалідність.
== Підстави для відмови у перерахунку пенсії ==
Чинним законодавством не визначено вичерпного переліку підстав відмови у перерахунку пенсії, однак, такими підставами може бути:
* подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії,
* подання недостовірних відомостей,
* відсутність правових підстав для перерахунку.
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з перерахунком пенсії ==
[https://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Постановою Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6 "Про затвердження Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України"] визначено, що скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (далі - заявник). Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Скарга на рішення управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також об’єднаними управліннями подається відповідно до головних управлінь Пенсійного фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні органи Пенсійного фонду України), на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України - до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

У скарзі має бути зазначено:
* прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
* найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
* суть порушеної вимоги;
* інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати. Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто. Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги. У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.
== Судовий порядок ==
=== Підсудність ===
Частиною 1 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9741 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено , що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, в тму числі й спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Оскільки управління Пенсійного фонду України є суб‘єктами владних повноважень, тому спори щодо перерахунку пенсій відносяться до юрисдикції адміністративних судів.
=== Строки звернення до суду ===
Частиною 2 статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9741 Кодексу адміністративного судочинства України] встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 123 цього ж [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Кодексу] передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. 
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!! Строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/80580127 постанова Верховного Суду України від 19.03.2019 р. у справі № 806/1952/18]).'''
Тому, у разі подання позовної заяви до адміністративного суду після закінчення шестимісячного строку, установленого ст. 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 Кодексу адміністративного судочинства України], необхідно подати клопотання про поновлення пропущеного строку з посиланням на [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80580127 постанову Верховного Суду України від 19.03.2019 р. у справі № 806/1952/18].
|}
=== Судовий збір ===
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік"] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 1073 грн. 60 коп.).

[[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|Судовий збір]] заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях:
* особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

* особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;

* позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

* учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80580127 Постанова Верховного Суду України від 19.03.2019 у справі № 806/1952/18]
== Корисні посилання ==
* [https://portal.pfu.gov.ua Пенсійний фонд України. Портал електронних послуг]
== Див. також ==
* [[Порядок призначення та виплати пенсії]]
* [[Обчислення пенсій]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсіонери‎]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2023-04-26T11:05:56Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#n2 Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"] тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв’язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
|}
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
{| class="wikitable"
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи
! rowspan="2" |не більше ніж за півтора роки до досягнення пенсійного віку
|-
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ц зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]
|-
|особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики
!після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок
|-
|особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи
!після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок
|-
|жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку
! '''після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу'''
|-
|за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком
!після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років
|-
|військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
! rowspan="6" |після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону
|-
|'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
!після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
|-
|'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:'''
 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
!після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України,
!незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років
|-
|працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень)
! rowspan="2" |незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
|-
|При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок
!пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік
|-
|трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']).
|-
|жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства
!'''після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей
!'''незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв
!'''після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
*для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
|-
| colspan="2" |'''особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення із зменшенням загального пенсійного віку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]):'''
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів
!зменшення віку на 10 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів
!зменшення віку на 8 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році
!зменшення віку на 5 років
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше),
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше)
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік
|-
| colspan="2" |'''Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]'''
|-
| - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році
!10 років
|-
| - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році
!8 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років
!4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років
!3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років
!2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями
!2 роки
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки.
!
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.
!
|-
|Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
!
|}
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: '''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; '''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; '''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2023-04-26T10:40:02Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#n2 Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"] тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв’язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
|}
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
{| class="wikitable"
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи
! rowspan="2" |не більше ніж за півтора роки до досягнення пенсійного віку
|-
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ц зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]
|-
|особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики
!після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок
|-
|особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи
!після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок
|-
|жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку
! '''після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу'''
|-
|за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком
!після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років
|-
|військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
! rowspan="6" |після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону
|-
|'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
!після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
|-
|'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:'''
 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
!після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України,
!незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років
|-
|працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень)
! rowspan="2" |незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
|-
|При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок
!пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік
|-
|трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']).
|-
|жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства
!'''після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей
!'''незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв
!'''після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
*для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
|-
| colspan="2" |'''особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення із зменшенням загального пенсійного віку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]):'''
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів
!зменшення віку на 10 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів
!зменшення віку на 8 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році
!зменшення віку на 5 років
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше),
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше)
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік
|-
| colspan="2" |'''Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]'''
|-
| - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році
!10 років
|-
| - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році
!8 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років
!4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років
!3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років
!2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями
!2 роки
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки.
!
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.
!
|-
|Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
!
|}
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; '''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 
Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 
Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2023-04-26T10:36:24Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#n2 Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"] тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв’язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
|}
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
{| class="wikitable"
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи
! rowspan="2" |не більше ніж за півтора роки до досягнення пенсійного віку
|-
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ц зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]
|-
|особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики
!після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок
|-
|особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи
!після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок
|-
|жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку
! '''після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу'''
|-
|за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком
!після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років
|-
|військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
! rowspan="6" |після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону
|-
|'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
!після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
|-
|'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:'''

 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
!після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України,
!незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років
|-
|працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень)
! rowspan="2" |незалежно від віку за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
|-
|Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
|-
|При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок
!пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", знижується на 1 рік
|-
|трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']).
|-
|жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів
!'''після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства
!'''після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком
!'''після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей
!'''незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
|-
|водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв
!'''після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''])
*для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
|-
| colspan="2" |'''особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення із зменшенням загального пенсійного віку ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]):'''
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів
!зменшення віку на 10 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів
!зменшення віку на 8 років
|-
|Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році
!зменшення віку на 5 років
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше),
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки
|-
|Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше)
!вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік
|-
| colspan="2" |'''Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]'''
|-
| - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році
!10 років
|-
| - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році
!8 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років
!4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років
!3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років
!2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями
!2 роки
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки.
!
|-
|Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік.
!
|-
|Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
!
|}
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; '''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 
Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 
Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2023-04-26T07:38:34Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#n2 Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"] тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв’язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
|}
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
{| class="wikitable"
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи
! rowspan="2" |не більше ніж за півтора роки до досягнення пенсійного віку
|-
|особи, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу ц зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]
|-
|особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики
!після досягнення чоловіками 45 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років у чоловіків і не менше 15 років у жінок
|-
|особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи
!після досягнення чоловіками 50 років, жінками 40 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років у чоловіків і не менше 10 років у жінок
|-
|жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку
! '''після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу'''
|-
|за вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п’ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком
!після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років
|-
|військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України
! rowspan="6" |після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|особи з числа резервістів, військовозобов’язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім’ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п’ятого частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних
|-
|дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, діти, які стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття, і батьки, яким надано статус сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пункту 1 статті 10 зазначеного Закону
|-
|
!
|-
|
!
|-
|
!
|-
|
!
|-
|
!
|-
|
!
|-
|
!
|}
'''4. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списками № 1 та № 2] виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n80 (п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)]. 
'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 
* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 
'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 
- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 
'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 
* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 
За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 
жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 
За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 
За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 
'''5. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 
'''6. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''7. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''8. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''9. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''10. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
'''11. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 
* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''12. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 
{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 
{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 
'''Пенсії за віком окремим категоріям громадян''' 
Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років. 
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; '''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 
Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 
Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2023-04-26T06:42:58Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2981-20#n2 Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" щодо призначення пенсії особам, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії"] тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається:
за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку;

по інвалідності - з дня встановлення інвалідності;

у зв’язку з втратою годувальника - з дня, що настає за днем смерті годувальника;

за вислугу років - з дня, наступного за днем звільнення з роботи, яка дає право на таку пенсію, але не раніше 24 лютого 2022 року.
|}

З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
'''УВАГА!!!''' Особам, трудовий договір з якими розірвано не більше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, відповідно до частини 6-7 статті 115 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",]гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком. В разі якщо трудові відносини припинині з наступних обстави:

- З ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи;

- У зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]

'''На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:''' 
'''1. особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 
'''2. Жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).'''

У разі відсутності матері, коли виховання дитини з інвалідністю здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років. 
'''3. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів( особи, яким надано статус учасника бойових дій) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 20 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, добровольці Сил територіальної оборони, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 19 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону], а також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону] з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII]); '''

'''4. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списками № 1 та № 2] виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n80 (п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)]. 
'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 
* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 
'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 
- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 
'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 
* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 
За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 
жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 
За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 
За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 
'''5. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 
'''6. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''7. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''8. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''9. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''10. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
'''11. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 
* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''12. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 
{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 
{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 
'''Пенсії за віком окремим категоріям громадян''' 
Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років. 
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; '''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 
Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 
Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Пенсія за віком. Умови дострокового виходу на пенсію за віком

2023-04-24T10:53:56Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення окремих категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2040-20#Text Закон України від 15 лютого 2022 року №2040-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства"]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 16.05.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядок призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF/stru#Stru Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ru/583-92-%D0%BF/stru#Stru Список текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затверджений постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6]
*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
# адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
# номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
# нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Загальна інформація ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до [http://www.pfu.gov.ua/pfu/control/uk/index органів Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).
== Пенсійний вік ==
З квітня 2021-го пенсійний вік для жінок збільшено до 60 років і таким чином вік і правила виходу на пенсію у чоловіків і жінок однакові.

Проте жінки, які досягнули віку 59,6 років до квітня 2021 року, зможуть отримати виплату на півроку раніше (це ті, хто народився з 1 жовтня 1960-го по 31 березня 1961 року)

'''До досягнення 60 років,''' право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

У 2021 році в Україні відповідно до закону [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] зміняться вимоги до страхового стажу, а саме:
* щоб вийти на пенсію в 60 років потрібно 28 років стажу (до цього часу було 27 років);
* щоб вийти на пенсію в 63 роки потрібно від 18 до 28 років стажу;
* щоб вийти в 65 років потрібно від 15 до 18 років стажу.
Слід зазначити, що вимоги для виходу на пенсію в 60 років в Україні підвищуються поетапно: у 2020 для цього було потрібно 27 років офіційного працевлаштування, а в 2028 році збільшиться до 35 років.

Крім того, якщо особі, якій вже виповнилося 60 років, офіційного страхового стажу для виходу на пенсію недостатньо, його можна докупити. Щоб докупити рік стажу, доведеться заплатити 31 680 грн (до квітня 2021 року ця сума була 24 937 грн).
=== Категорії громадян, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком ===
'''УВАГА!!!''' Особам, трудовий договір з якими розірвано не більше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, відповідно до частини 6-7 статті 115 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування",]гарантується право на достроковий вихід на пенсію за віком. В разі якщо трудові відносини припинині з наступних обстави:

- З ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва та праці, у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників, за умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи;

- У зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, та якщо трудовий договір був розірваний з дотриманням вимог положень [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-poriadku-rozirvannia-trudovoho-dohovoru-z-initsiatyvy-robotodavtsia-1449-271222 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2022 р. № 1449 "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком"]

'''На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:''' 
'''1. особи з інвалідністю по зору I групи - сліпі та особи з інвалідністю з дитинства I групи''' (тимчасово, до прийняття відповідного закону) - після досягнення чоловіками 50 років, жінками - 40 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу в чоловіків і не менше 10 років страхового стажу в жінок ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 абз. 3 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону]); 
'''2. Жінки, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56). При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94).'''

У разі відсутності матері, коли виховання дитини з інвалідністю здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років. 
'''3. військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов’язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов’язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів( особи, яким надано статус учасника бойових дій) [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 20 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], особи з числа резервістів і військовозобов’язаних, добровольці Сил територіальної оборони, яким надано статус учасника бойових дій [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 19 статті 6], особи з інвалідністю внаслідок війни [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону], а також [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону] з числа членів сімей резервістів і військовозобов’язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1683-19 абз. 6 п. 3 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону в редакції Закону України від 18.10.2016 № 1683-VIII]); '''

'''4. працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,''' - за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списками № 1 та № 2] виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461] (далі – працівники [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF списком № 2]) і за результатами атестації робочих місць до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#n80 (п. «а», п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»)]. 
'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] :''' 
* після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 
'''До досягнення 50 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 45 років - по 31 березня 1970 року включно;
* 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
* 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
* 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
* 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
* 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
* 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
* 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
* 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
* 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
* 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. 
За відсутності стажу роботи 25 років у чоловіків та 20 років у жінок, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
* жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
'''Для працівників [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2]:''' 
- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. 
'''До досягнення 55 років,''' право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
При наявності стажу роботи менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці (12 років і 6 місяців для чоловіків та 10 років для жінок), [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2], але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи (30 років для чоловіків і 25 - для жінок), пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням загального пенсійного віку: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
Працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років. 
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону, знижується на 1 рік. 
'''Окремим категоріям працівників залежно від умов праці за результатами атестації робочих місць можуть призначатися пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій, але не раніше ніж за 5 років до досягнення віку, передбаченого статтею 26 Закону, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.''' 
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/937-2007-%D0%BF Порядком призначення пенсії за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2007 № 937] пільгові пенсії можуть призначатися за рахунок коштів підприємств та організацій (крім тих, що фінансуються або дотуються з бюджету) відповідно до Закону працівникам, що працюють (працювали) на виробництвах, роботах, за професіями і на посадах, не передбачених списками № 1 та № 2: 
* чоловікам - при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 
За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 29 років 6 місяців; 
жінкам - при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, на тому підприємстві, у тій організації, за рахунок яких призначається пенсія. 
За відсутності встановленого стажу роботи, в період до 1 квітня 2024 р. пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 р. по 31 березня 2016 р. - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 р. по 31 березня 2017 р. - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 р. по 31 березня 2018 р. - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 р. по 31 березня 2019 р. - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 р. по 31 березня 2020 р. - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 р. по 31 березня 2021 р. - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 р. по 31 березня 2022 р. - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 р. по 31 березня 2023 р. - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 р. по 31 березня 2024 р. - не менше 24 років 6 місяців. 
За наявності не менш як половини стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, вік виходу на пенсію зменшується: 
* чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
* жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року. 
Механізм зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пільгової пенсії, інших періодів, які згідно із законодавством зараховуються до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, визначається в колективному договорі (угоді). 
'''5. трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; 
'''6. жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «г» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''7. жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - після досягнення 55 років при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
50 років - по 31 березня 1965 року включно;
50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''8. жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «е» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''9. робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за Списком текстильних виробництв і професій, робота на яких дає робітницям право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України від 12.10.1992 № 583 - після досягнення 55 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «є» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''10. жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, відповідно до''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/244-92-%D0%BF '''Постанови Кабінету Міністрів України від 16.0.5.1992 № 244 «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей»'''] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «ж» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']). 
'''11. водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - після досягнення 55 років і при стажі роботи''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»''']): 
* для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; 

* для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
 
За відсутності встановленого стажу роботи, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: 
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок. 
До досягнення встановленого віку, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 
* 50 років - по 31 березня 1965 року включно;
* 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року;
* 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року;
* 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року;
* 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року;
* 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року;
* 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року;
* 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року;
* 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року;
* 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року;
* 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року. 
'''12. особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення – із зменшенням загального пенсійного віку''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 '''ст. 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення»'''], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/796-12 '''ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»''']): 
{| class="wikitable"
|-
! '''№ п\п''' !! '''Категорії осіб, які постраждали''' !! '''Зменшення віку'''
|-
| 1 || Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: || -
|-
| - || - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів || 10 років
|-
| - || - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів || 8 років
|-
| - || - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році || 5 років
|}
 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки. 
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 
{| class="wikitable"
|-
! '''2''' !! '''Потерпілі від Чорнобильської катастрофи:''' !! '''-'''
|-
| - || - евакуйовані з 10-кілометрової зони відчуження у 1986 році || 10 років
|-
| - || - евакуйовані з інших територій зони відчуження у 1986 році || 8 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років || 4 роки*
та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років || 3 роки*
та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років
|-
| - || - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років || 2 роки*
та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років
|-
| - || - особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями || 2 роки
|}
 
''(* Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період).'' 
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 1] (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на два роки. 
Потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF за списком № 2] (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік. 
Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року. 
'''Пенсії за віком окремим категоріям громадян''' 
Особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути), і диспропорційні карлики мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 20 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* інваліди по зору I групи - сліпі та інваліди з дитинства I групи мають право на пенсію за віком:
* чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років;
* жінки - після досягнення 40 років і при стажі роботи не менше 10 років. 
== Позасудовий порядок звернення за призначенням пенсії за віком ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. 
Для призначення пенсії необхідно подати заяву до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Заява про призначення пенсії працюючим особам може бути подана через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації (далі - посадова особа) за місцезнаходженням такого підприємства, установи, організації.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. 
=== Перелік необхідних документів ===
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1] до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 
'''1.''' документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; '''2.''' трудова книжка та документи про стаж, що визначені [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637]. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року. У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників. Коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/461-2016-%D0%BF Списками № 1 та № 2], такі довідки є необхідними, оскільки в трудових книжках не зазначається, в яких умовах працювали особи, та не вказується, чи були такі особи зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. У довідці мають бути вказані:
* - періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* - професія або посада;
* - характер виконуваної роботи;
* - розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* - первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
* Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядку, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до для призначення пенсії, визначеному Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1], за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном, відповідними комісіями, що створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області. 
'''3.''' документи про місце проживання (реєстрації) особи; 
'''4.''' документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах): 
* посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про період (періоди) участі у бойових діях;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), або внаслідок захворювання, пов’язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* висновок МСЕК щодо причинного зв’язку смерті особи з пораненням, контузією, каліцтвом, одержаними при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків), або захворюванням, пов’язаним з перебуванням на фронті, ліквідацією Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов’язку;
* довідка МСЕК про визнання особи особою з інвалідністю по зору I групи – сліпим;
* закладу охорони здоров’я про наявність відповідного захворювання: гіпофізарний нанізм (ліліпути), диспропорційні карлики;
* посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою Постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об’єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями);
* документи про народження та виховання дитини до чотирнадцятирічного віку;
* документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю;
* заява матері про згоду щодо призначення пенсії батьку або документи, що підтверджують її відсутність (свідоцтво органу державної реєстрації актів цивільного стану про смерть, рішення суду про визнання її безвісно відсутньою тощо), у разі звернення за пенсією батька, яким здійснювалось виховання п’ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю.
=== Строки розгляду питання ===
''Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.'' 
Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення. 
Пенсії за віком призначаються з дня досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією надійшло не пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку. Якщо звернення надійшло пізніше 3 місяців з дня досягнення пенсійного віку, пенсії за віком призначаються з дня звернення за пенсією. 
Пенсії за віком призначаються довічно, незалежно від стану здоров’я. 
=== Підстави для відмови ===
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. 
Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах). 

== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:

* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]].
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень з боку споживача

2023-04-24T09:51:20Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494]
== Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об’ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування ==
{| class="wikitable"
|+
!№
!Групи порушень за наслідками
!Види порушень
|-
| rowspan="6" |1
| rowspan="6" |Порушення споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об’ємів (обсягів) природного газу
|1) наявність несанкціонованого газопроводу;
|-
|2) несанкціоноване відновлення газоспоживання;
|-
|3) несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема лічильника газу);
|-
|4) несанкціоноване підключення газових приладів на об’єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;
|-
|5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);
|-
|6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
|-
| rowspan="5" |2
| rowspan="5" |Порушення, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об’ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу
|1) відмова в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об’єкті споживача;
|-
|2) відмова в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної повірки;
|-
|3) використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об’єкті побутового споживача;
|-
|4) пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим;
|-
|5) відмова в доступі до об’єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.
|-
| rowspan="4" |3
| rowspan="4" |Порушення (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об’єму природного газу
|1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;
|-
|2) фіксація коректором чи обчислювачем об’єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об’єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;
|-
|3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об’єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об’єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;
|-
|4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.
|}

== Порядок визначення необлікованих об’ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичній особі) ==
У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об’єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об’єм природного газу визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану – з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору – з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів на об'єкті споживача, що обліковується за нормами споживання, розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за 6 місяців до дня виявлення порушення.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів на об'єкті споживача (за наявності лічильника), внаслідок якого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильника газу), розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється виходячи з '''70 відсотків граничних об’ємів споживання''' природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника газу (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку для його усунення.

У разі відмови в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (за його наявності на об’єкті споживача), визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня забезпечення вільного доступу представникам Оператора ГРМ для контрольного зняття показань лічильника.

При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення '''має попередити споживача під особистий підпис''' про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об’ємами споживання природного газу населенням буде здійснено '''через 20 днів з дня складання акта про порушення''' і до цього часу споживач може забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для контрольного зняття показань лічильника газу. У разі забезпечення споживачем доступу представникам Оператора ГРМ протягом цього строку для контрольного зняття показань лічильника газу та зняття таких показань процедура нарахування за граничними об’ємами споживання природного газу населенням не застосовується.

У разі відмови в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної повірки, визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня забезпечення вільного доступу представникам Оператора ГРМ для монтажу/демонтажу лічильника газу. При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунок збитків за граничними об’ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, якщо протягом цього часу споживач не забезпечить доступ представникам Оператора ГРМ для демонтажу лічильника газу з метою проведення його періодичної повірки, або монтажу лічильника газу після проведення його періодичної повірки.

'''ВАЖЛИВО!''' У разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби (крім її відсутності) за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедури зміни режиму нарахування об'ємів природного газу не застосовуються. Єдине виключення в такому разі - період відсутності пошкодженого лічильника газу, який був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку.
== Граничні об'єми споживання природного газу населенням у разі порушення вимог Кодексу газорозподільних систем ==
Зазначені граничні об'єми використовуються для нарахування об'ємів у випадку виявлення використання газопостачання з порушенням встановлених законодавством України.
{| class="wikitable"
|Тип та комбінації обладнання
|Одиниця виміру
|Граничний обсяг споживання
|-
|Плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання
|м куб. людино-місяць
|9,8
|-
|Плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача
|
|18,3
|-
|Плита газова та водонагрівач
|
|23,6
|-
|Опалювально-варильна піч (кухонне вогнище) - на приготування їжі, підігрівання води та інші побутові потреби:
|м куб. метрів людино-місяць в міжопалювальний період
|
|-
|включно до трьох мешканців
|
|70
|-
|на кожного наступного мешканця
|
|45
|-
|Опалювально-варильна піч (кухонне вогнище) на опалення, приготування їжі, підігрівання води та інші побутові потреби:
|м куб. м кв. на місяць в опалювальний період
|
|-
|включно до 20 м кв. метрів опалювальної площі
|
|20
|-
|на кожний додатковий м кв. опалювальної площі
|
|11
|-
|Індивідуальне опалення в будинках, крім будинків, де встановлено опалювально-варильну піч (кухонне вогнище) (на 1 м кв. опалювальної площі)
|м куб. м кв. на місяць в опалювальний період
|11,0
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об'ємів природного газу у разі виявлення порушень з боку споживача

2023-04-24T09:42:41Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1379-15 Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494]
== Види порушень, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об’ємів природного газу або зміна їх режиму нарахування ==
=== Порушення споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з газорозподільної мережі (далі - ГРМ) (крадіжка газу) та внаслідок яких здійснюється нарахування необлікованих об’ємів (обсягів) природного газу. ===
1) наявність несанкціонованого газопроводу;

2) несанкціоноване відновлення газоспоживання;

3) несанкціоноване втручання в роботу засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) (комерційного вузла обліку природного газу, зокрема лічильника газу);

4) несанкціоноване підключення газових приладів на об’єкті споживача, який обліковується за нормами споживання;

5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку);

6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
=== Порушення, внаслідок яких Оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об’ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу ===
1) відмова в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (ЗВТ) за їх наявності на об’єкті споживача;

2) відмова в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної повірки;

3) використання газу побутовим споживачем (за відсутності лічильника) у випадках, коли споживачем протягом місяця з дати настання відповідних змін не було письмово повідомлено Оператора ГРМ про зміни, що стосуються збільшення опалюваної площі та збільшення кількості осіб, зареєстрованих на об’єкті побутового споживача;

4) пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим;

5) відмова в доступі до об’єкта побутового споживача, який розраховується за нормами споживання, внаслідок чого Оператор ГРМ не здійснив за власний рахунок встановлення лічильника газу побутовому споживачу.
=== Порушення (за умови відсутності несанкціонованого втручання в ГРМ або роботу ЗВТ), що сталися внаслідок пошкодження чи позаштатного режиму роботи комерційного вузла обліку природного газу (далі - ВОГ) або його складових (які кваліфікуються як «не з вини споживача»), але внаслідок яких споживачу здійснюється перерахунок розподіленого (спожитого) об’єму природного газу ===
1) пошкодження ЗВТ (лічильника газу) або робота комерційного ВОГ чи його складових в позаштатному режимі, внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним ВОГ не обліковується або обліковується некоректно;

2) фіксація коректором чи обчислювачем об’єму газу даних щодо збоїв в роботі комерційного ВОГ або його складових, внаслідок чого об’єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

3) виявлення помилок в конфігурації даних обчислювача об’єму газу, що були введені при його первинному програмуванні, чи в протоколі параметризації (діаметр газопроводу звужуючого пристрою, кількість імпульсів, параметрів ФХП тощо), внаслідок чого об’єм розподіленого (спожитого) природного газу за попередній період визначений некоректно;

4) перевищення діапазону обчислення вузла обліку тощо.
== Порядок визначення необлікованих об’ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування побутовому споживачу (фізичній особі) ==
У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу розрахунок об’єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача (фізичної особи) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Якщо несанкціонований газопровід проведений шляхом прихованих заходів або фізичною особою, яка є несанкціонованим споживачем, початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня набуття споживачем (фізичною особою) права власності/користування на житлові (підсобні) приміщення, але не більше двох років, що передували дню виявлення порушення.

Якщо несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу здійснено шляхом прихованих заходів, початок періоду, за який визначається об’єм необлікованого природного газу, визначається з дня встановлення лічильника газу та/або пломби, які виявились пошкодженими (їх встановлення повинно підтверджуватися відповідним актом про їх встановлення), але не більше 12 місяців.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об’єм природного газу визначається за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану – з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору – з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів на об'єкті споживача, що обліковується за нормами споживання, розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за 6 місяців до дня виявлення порушення.

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів на об'єкті споживача (за наявності лічильника), внаслідок якого перевищується діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення лічильника газу), розрахунок об'єму необлікованого природного газу здійснюється виходячи з '''70 відсотків граничних об’ємів споживання''' природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника газу (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку для його усунення.

У разі відмови в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив контрольне зняття показань лічильника газу (за його наявності на об’єкті споживача), визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня забезпечення вільного доступу представникам Оператора ГРМ для контрольного зняття показань лічильника.

При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення '''має попередити споживача під особистий підпис''' про те, що розрахунки за спожитий газ за граничними об’ємами споживання природного газу населенням буде здійснено '''через 20 днів з дня складання акта про порушення''' і до цього часу споживач може забезпечити доступ представникам Оператора ГРМ для контрольного зняття показань лічильника газу. У разі забезпечення споживачем доступу представникам Оператора ГРМ протягом цього строку для контрольного зняття показань лічильника газу та зняття таких показань процедура нарахування за граничними об’ємами споживання природного газу населенням не застосовується.

У разі відмови в доступі до об’єкта споживача, внаслідок чого представник Оператора ГРМ не здійснив демонтаж лічильника газу (ЗВТ), що призвело до порушення строку проведення періодичної повірки лічильника газу (ЗВТ) та/або його ремонту, або його монтажу після проведення періодичної повірки, визначення об’єму спожитого природного газу здійснюється за граничними об’ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника до дня забезпечення вільного доступу представникам Оператора ГРМ для монтажу/демонтажу лічильника газу. При цьому представник Оператора ГРМ в акті про порушення має попередити споживача під особистий підпис про те, що розрахунок збитків за граничними об’ємами споживання природного газу населенням буде здійснено через 20 днів з дня складання акта про порушення, якщо протягом цього часу споживач не забезпечить доступ представникам Оператора ГРМ для демонтажу лічильника газу з метою проведення його періодичної повірки, або монтажу лічильника газу після проведення його періодичної повірки.

'''ВАЖЛИВО!''' У разі своєчасного (до виявлення порушення представником Оператора ГРМ) письмового повідомлення споживачем Оператора ГРМ про пошкодження лічильника газу або пошкодження пломби (крім її відсутності) за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу чи пошкодження пломби з прихованими заходами процедури зміни режиму нарахування об'ємів природного газу не застосовуються. Єдине виключення в такому разі - період відсутності пошкодженого лічильника газу, який був направлений на експертизу та/або позачергову чи експертну повірку.
== Граничні об'єми споживання природного газу населенням у разі порушення вимог Кодексу газорозподільних систем ==
Зазначені граничні об'єми використовуються для нарахування об'ємів у випадку виявлення використання газопостачання з порушенням встановлених законодавством України.
{| class="wikitable"
|Тип та комбінації обладнання
|Одиниця виміру
|Граничний обсяг споживання
|-
|Плита газова за наявності централізованого гарячого водопостачання
|м куб. людино-місяць
|9,8
|-
|Плита газова у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача
|
|18,3
|-
|Плита газова та водонагрівач
|
|23,6
|-
|Опалювально-варильна піч (кухонне вогнище) - на приготування їжі, підігрівання води та інші побутові потреби:
|м куб. метрів людино-місяць в міжопалювальний період
|
|-
|включно до трьох мешканців
|
|70
|-
|на кожного наступного мешканця
|
|45
|-
|Опалювально-варильна піч (кухонне вогнище) на опалення, приготування їжі, підігрівання води та інші побутові потреби:
|м куб. м кв. на місяць в опалювальний період
|
|-
|включно до 20 м кв. метрів опалювальної площі
|
|20
|-
|на кожний додатковий м кв. опалювальної площі
|
|11
|-
|Індивідуальне опалення в будинках, крім будинків, де встановлено опалювально-варильну піч (кухонне вогнище) (на 1 м кв. опалювальної площі)
|м куб. м кв. на місяць в опалювальний період
|11,0
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Платник єдиного податку четвертої групи

2023-04-24T09:35:36Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20#Text Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
{| class="wikitable"
|+
|У зв'язку з воєнним станом, тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Також тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#n15 наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309].
|}
== Визначення платника єдиного податку четвертої групи ==
Платниками єдиного податку четвертої групи є:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"], за умови виконання сукупності таких вимог:
* здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
* провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
* не використовують працю найманих осіб;
* членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України];
* площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
# суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
# суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
# суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
== База оподаткування та ставки податку ==
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
=== База оподаткування ===
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] для справляння плати за землю.
=== Ставки єдиного податку ===
Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
{| class="wikitable"
!Категорія (тип) земель
!Ставка єдиного податку
|-
|для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту)
|0,95
|-
|для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях
|0,57
|-
|для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях)
|0,57
|-
|для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях
|0,19
|-
|для земель водного фонду
|2,43
|-
|для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту
|6,33
|-
|для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу "Будівлі для птахівництва" (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру
|50
|}
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.
== Підстави для анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи ==
{| class="wikitable"
|+
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
!Підстава для анулювання
!З якого моменту відбувається анулювання
|-
|подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України
|в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву
|-
|припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону
|в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення
|-
|якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків
|
|-
|самостійна відмова від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України
|з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
|-
|якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність:
* податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України;
* загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
* звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
|
|}
[[Категорія:Податкове право]]

Платник єдиного податку четвертої групи

2023-04-24T09:26:32Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20#Text Закон України від 16 січня 2020 року № 466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
{| class="wikitable"
|+
|У зв'язку з воєнним станом, тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов’язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
|}
== Визначення платника єдиного податку четвертої групи ==
Платниками єдиного податку четвертої групи є:

а) юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків;

б) фізичні особи - підприємці, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство"], за умови виконання сукупності таких вимог:
* здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
* провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
* не використовують працю найманих осіб;
* членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейного кодексу України];
* площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:
# суб’єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);
# суб’єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва, а також крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб’єкта господарювання);
# суб’єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
== База оподаткування та ставки податку ==
Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
=== База оподаткування ===
Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка 1 гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] для справляння плати за землю.

У разі якщо нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проведена, базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі в Автономній Республіці Крим або області.

Базою оподаткування податком для платників єдиного податку четвертої групи для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня базового податкового (звітного) року відповідно до порядку, встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковим кодексом України] для справляння плати за землю.
=== Ставки єдиного податку ===
Розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду залежить від категорії (типу) земель, їх розташування та становить (у відсотках бази оподаткування):
{| class="wikitable"
!Категорія (тип) земель
!Ставка єдиного податку
|-
|для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту)
|0,95
|-
|для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях
|0,57
|-
|для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях)
|0,57
|-
|для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях
|0,19
|-
|для земель водного фонду
|2,43
|-
|для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту
|6,33
|-
|для сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до підкласу "Будівлі для птахівництва" (код 1271.2) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, або для сільськогосподарських угідь, які використовуються для обслуговування таких будівель, споруд, з урахуванням даних Державного земельного кадастру
|50
|}
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку четвертої групи є календарний рік.

== Підстави для анулювання статусу платника єдиного податку четвертої групи ==
{| class="wikitable"
|+
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
!Підстава для анулювання
!З якого моменту відбувається анулювання
|-
|подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України
|в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву
|-
|припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону
|в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення
|-
|якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків
|
|-
|самостійна відмова від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Податковим кодексом України
|з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
|-
|якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність:
* податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України;
* загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);
* звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи);
|
|}
[[Категорія:Податкове право]]

Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників

2023-03-28T10:11:19Z

Olha.yakovlieva:

= Нормативна база =
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n1235 Закон України «Про освіту»];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n984 Закон України «Про повну загальну середню освіту»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1841-14 Закон України «Про позашкільну освіту»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закон України «Про наукову-та науково-технічну діяльність»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту»];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 « Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років»];
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1130-05 Наказ Міністерства освіти і науки України від 26 вересня 2009 року № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 жовтня 2005 року за № 1130/11410];
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06 Порядок, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1];
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6].
= Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років =
Порядок виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти затверджено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/78-2001-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2001 № 78 «Про реалізацію окремих положень частини першої статті 57 Закону України «Про освіту», частини першої статті 25 Закону України «Про загальну середню освіту», частини другої статті 18 і частини першої статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» (зі змінами)].
До стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років педагогічних та науково-педагогічних працівників зараховується час роботи на посадах, визначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14 червня 2000 р. № 963 «Про затвердження переліку посад педагогічним та науково-педагогічних працівників»].
Основним документом для визначення стажу педагогічної роботи є трудова книжка (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування та інші документи (витяги з наказів, відомостей про виплату заробітної плати тощо), що відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідальність за обчислення стажу покладається на роботодавця.
Розміри надбавки у відсотках та періоди роботи, що зараховуються до відповідного спеціального стажу для працівників освітянської галузі: до 3 років – 0%; від 3 до 10 років – 10%; від 10 до 20 років – 20%; більше 20 років – 30%.
Розмір надбавки за вислугу років у зв'язку зі збільшенням спеціального стажу підвищується:
* з місяця, що настає за тим, у якому виникло таке право, якщо документи, необхідні для обчислення стажу, знаходяться в цьому закладі (установі);
* з дня подання працівником відповідних документів про стаж, що дають право на таке підвищення.
Отже, якщо вказані документи знаходяться в установі, закладі, організації, то контроль за зміною тривалості спеціального стажу роботи покладається на адміністрацію цих закладів, тобто на роботодавця.

Стаж роботи за спеціальністю особам, яким встановлюється надбавка за вислугу років, обчислюється сумарно за час роботи на всіх посадах, зазначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 14.06.2000 № 963].
Виплачується надбавка за вислугу років на підставі наказу чи іншого розпорядчого документа, виданого керівником відповідного закладу, установи.

До стажу роботи, що дає право на надбавку за вислугу років, зараховується не лише стаж, набутий на посадах, визначених у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Переліку № 963], а також й періоди, передбачені пунктом 2 Порядку № 78, іншими нормативними актами України. До таких періодів слід віднести:
* час перебування громадян на військовій службі (ст. 8 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] від 20.12.1991 № 2011 -XII);
* військова служба в Службі безпеки (ч. 2 ст. 27 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-12 Закону України «Про Службу безпеки України»] від 25.03.1992 № 2229-ХІІ);
* Відповідно до Порядку № 78 до стажу педагогічної роботи зараховується час перебування громадянина України на військовій службі (незалежно від того, коли працівник проходив службу).
З 01.01.2009 відповідно до змін, внесених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/535-2008-%D0%BF#Text постановою Кабміну «Про доповнення пункту 2 Порядку виплати надбавок за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти» від 11.06.2008 № 535 до Порядку № 78], до стажу педроботи викладачів професійно-теоретичної підготовки, старших майстрів та майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів (далі — ПТНЗ), зараховується час роботи за відповідною професією (спеціальністю) на виробництві та у сфері послуг.
Особливістю обчислення стажу роботи для вказаної категорії працівників є те, що час роботи за робітничою професією зараховується за умови, що кваліфікаційний розряд, клас, категорія, група, за якою вони працювали (і це все документально підтверджено), є вищим від планового кваліфікаційного розряду, класу, категорії, групи, які присвоюються випускникам ПТНЗ.
Щодо зарахування до стажу педагогічної роботи часу навчання в аспірантурі зауважимо, що період навчання в аспірантурі чи ад'юнктурі за денною (очною) формою та перебування в докторантурі (ст. 22-3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/848-19 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»] від 13.12.1991 № 1977-ХИ; далі — Закон № 1977) зараховується до стажу наукової роботи, що дає право встановлювати науковим працівникам надбавки за цей стаж (п. 2 Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи, затвердженого постановою Кабміну від 14.04.2004 № 494). До такого стажу також включається і час роботи на посадах наукових працівників, визначених у статті 22-1 Закону № 1977, у т. ч. докторантів. Порядок № 78 не передбачає зарахування до педагогічного, науково-педагогічного стажу роботи часу служби в органах надзвичайних ситуацій.
Отже, час навчання в аспірантурі (ад'юнктурі) та перебування в докторантурі, а також час служби в органах надзвичайних ситуацій до стажу педагогічної роботи для виплати надбавки за вислугу років не зараховується.
Надбавка за вислугу років педагогічним працівникам виплачується як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
Працівникам, які обіймають посади, зазначені у Переліку № 963, і одночасно займаються викладацькою роботою, надбавка нараховується на посадовий оклад, установлений за основною посадою, і за години навчального навантаження.
== Пенсійний вік, право на пенсію за вислугу років для працівників бюджетної сфери ==
Для реалізації права на призначення пенсії за віком законодавством встановлено порядок звернення громадянами до органів [https://www.pfu.gov.ua/ Пенсійного фонду України] (добровільний порядок). У разі прийняття органами Пенсійного фонду України рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, особа отримує право звернутися до суду для оскарження відповідного рішення (судовий порядок).

Відповідно до змін внесених до пункту «е» статті 55 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»], працівники освіти після досягнення 55 років (для деяких інший вік) і за наявності необхідної кількості спеціального стажу роботи мають право на пенсію за вислугу років. Раніше педагогічні працівники виходили на пенсію за вислугу років незалежно від віку.

Зверніть увагу, що збережено право виходу на пенсію за вислугу років незалежно від віку особам, які в період до 01.01.2016 вже мали спеціальний стаж на відповідних посадах станом на 01.04.2015 — 25 р.; на 31.12.2015 — 25 р. 6 міс.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення:
# які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
# 1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
* 50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
* 50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
* 51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
* 51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
* 52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
* 52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
* 53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
* 53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
* 54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
* 54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
* 55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
== Позасудовий порядок призначення пенсії ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок призначення та виплати пенсії]]"

== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії[ред. | ред. код] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:

* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення], затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6;
* у судовому порядку.

'''Детальніше див.:''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]"
[[Категорія:Оплата праці‎]]
[[Категорія:Трудова книжка. Трудовий стаж]]
[[Категорія:Призначення пенсії‎]]
[[Категорія:Пенсійне забезпечення‎]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Зупинення виконавчих дій

2023-03-28T09:44:33Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== '''Підстави та строки зупинення виконавчих дій''' ==
Статтею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (часток) боржника
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|
|-
|17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"
|на час позбавлення особи особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення такої особи
|}
=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== '''Порядок зупинення виконавчих дій''' ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]
=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
== '''Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану''' ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-20#Text (''Законом № 2456-IX від 27.07.2022).'']

'''Дія заборони, не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Зупинення виконавчих дій

2023-03-28T09:43:14Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Закон України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" від 15.03.2022 № 2129-IX]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://kyivobljust.gov.ua/news/info/derjavna-vikonavcha-slujba-yak-zvyazatis-iz-derjavnimi-vikonavtsyami?fbclid=IwAR1pYKBLZd58n_6EdHHEyw3aUgZT56QjCc3y-2QcZFnTtqRn3_66MAhtlpo Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби].
|}
== '''Підстави та строки зупинення виконавчих дій''' ==
Сттатею 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] встановлено підстави зупинення виконавчих дій.
{| class="wikitable sortable"
!<big>Підстави зупинення виконавчих дій</big>
!Строки зупинення виконавчого провадження
|-
|1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
|до розгляду питання по суті
|-
|3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
|до розгляду питання по суті
|-
|4) відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 15 цього Закону];
|до розгляду питання по суті
|-
|6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2711-15 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу"], крім рішень, передбачених абзацом шостим пункту 3.7 статті 3 зазначеного Закону;
|до закінчення процедури погашення заборгованості, визначеної Законом України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії"
|-
|8) затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) якщо стягувач включений до плану санації;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень]";
|до надходження від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повідомлення про перерахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або стягувачу
|-
|10) включення (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні) підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення]", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", оператор газотранспортної системи, оператори газорозподільних систем, електропостачальники, оператори системи розподілу (як правонаступники в частині прав та обов’язків за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією), у тому числі їхні правонаступники у разі заміни стягувача у виконавчому провадженні, а також теплогенеруючі організації, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення"]. У разі поновлення виконавчого провадження, зупиненого на підставі пункту 10 частини першої статті 34 цього Закону, виконавче провадження повторному зупиненню з цих підстав не підлягає (за кожним кредитором, який є стягувачем у відповідному виконавчому провадженні)
|-
|11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов’язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;
|до закінчення строку дії зазначених обставин
|-
|12) включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації або до припинення приватизації відповідного об’єкта приватизації
|-
|12'''-1''') відкриття виконавчого провадження після завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства, якщо виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, стосується зобов’язань боржника - державного або комунального підприємства, господарського товариства, які виникли до завершення приватизації єдиного майнового комплексу такого державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу господарського товариства;
|до закінчення однорічного строку з дня завершення приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (часток) боржника
|-
|13) наявності підстав, передбачених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку";]
|на період дії обставин, визначених статтею 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5213-17 Закону України "Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу - учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку"]
|-
|14) наявності підстав, передбачених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств".]
|на період дії обставин, визначених статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2021-19 Закону України "Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств"]
|-
|15) якщо сума, що стягується, підлягає врегулюванню відповідно до процедур, передбачених Законом України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу", за умови перебування боржника в реєстрі підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу;
|до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб’єктів ринку природного газу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1639-20#Text Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу"]
|-
|16) якщо рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, зобов’язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, встановити оператору газорозподільних систем економічно обґрунтований тариф на послуги з розподілу природного газу з включенням компенсацій за період з 1 січня 2015 року по 31 грудня 2020 року включно.
|
|-
|17) позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, що встановлюється згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"
|на час позбавлення особи особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення такої особи
|}
=== Зупинення виконавчого провадження у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ===
Виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі '''поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ,''' або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду ''(крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження").]''
== '''Порядок зупинення виконавчих дій''' ==
'''Виконавець не пізніше наступного робочого дня''', '''коли йому стало відомо про обставини, перелік яких зазначено вище''' ''(таблиця №1)'', а з підстави, передбаченої пунктом 9, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, '''зупиняє вчинення виконавчих дій''', '''про що виносить відповідну постанову.'''

Відповідно до частини 4 статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України "Про виконавче провадження"] '''сторони зобов’язані невідкладно''', не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, '''письмово повідомити виконавцю про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій.'''

'''Арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти''' на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, '''не знімається''', крім випадків, передбачених пунктами 10,15 частини першої статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 цього Закону.] '''У період зупинення''' вчинення виконавчих дій '''виконавець має право''' звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]

Зупинення вчинення виконавчих дій '''не є підставами для скасування раніше вжитих заходів''' щодо примусового виконання рішення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.18 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов’язаний продовжити примусове виконання рішення''' у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження").]
=== '''Зупинення вчинення виконавчих дій стягувачами за якими є Російська Федерація''' ===
До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2129-20 Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року], передбачається '''зупинення вчинення виконавчих дій''' та забороняється заміна '''стягувачів у виконавчих діях, стягувачами за якими є Російська Федерація або такі особи:'''
* громадяни Російської Федерації;
* юридичні особи, які створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації;
* юридичні особи, що створені та зареєстровані відповідно до законодавства, відмінного від законодавства України, серед кінцевих бенефіціарних власників, членів або учасників (акціонерів) яких є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
Зазначене обмеження не застосовується до громадян Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, та юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до закону України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах, або виключно громадяни України та громадяни Російської Федерації, які проживають на території України на законних підставах.
== '''Зупинення вчинення виконавчих дій на період дії воєнного стану''' ==
Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України з'''упиняється''' у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у '''виконавчих провадженнях з виконання рішень''' (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), '''боржниками за якими є''' підприємства '''оборонно-промислового комплексу,''' визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, '''органи військового управління, з’єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України''', '''<big>рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості</big> <big>за житлово-комунальні послуги</big> в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних''' (бойових) дій, '''або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)''' відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, '''або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-20#Text (''Законом № 2456-IX від 27.07.2022).'']

'''Дія заборони, не поширюється на рішення''', стягувачами за якими є держава, органи Пенсійного фонду України, інші державні цільові фонди, суб’єкти, а також на рішення про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю внаслідок кримінального правопорушення.
== Див. також ==
* [[Оскарження дій державних виконавців|'''Оскарження дій державних виконавців''']]
[[Категорія: Виконавче провадження]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]

Оподаткування пенсії

2023-02-07T10:02:54Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1411-19 Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0a6p710-07 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян)№ 6-рп/2007 від 09.07.2007]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-05 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання)№ 8-рп/2005 від 11.10.2005]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-18#n68 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу I Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (справа про оподаткування пенсій і щомісячного довічного грошового утримання)№ 1-р/2018 від 27.02.2018]
== Підстави оподаткування пенсій ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1411-19 164.2.19. п. 164.2 ст. 164 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування пенсій]" суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п.165.1.1 е п.165.1 ст. 165 Податкового кодексу України] до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати. Ставка ПДФО складає 18 відсотків (до 1.07.2016 було 15%) бази оподаткування відносно доходів, зокрема, нарахованих (виплачениx, наданих) у виглядi пенсій, якщo база оподаткування для місячного доходу оподаткування перевищує 3 розміpи мінімальної зарплати, встановленої законом нa 01 січня звітногоo податкового року. Якщо база оподаткування (тобтo сума пенсії) в календарному місяці перевищує десятиразовий розмір мінімальної заробітної плати, дo суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.
{| class="wikitable"
|-
|'''На підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20#n1591 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві"] від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 ПКУ виключено!'''
|}
== Куди необхідно звернутися для розгляду питання щодо оподаткування пенсії. ==
В разі необхідності отримання інформації щодо оподаткування пенсії необхідно звертатись Державної фіскальної служби за місцем проживання.
== Строки розгляду питання ==
Питання що до оподаткування пенсії вирішуються Державною фіскальною службою у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.
== Порядок оскарження ==
'''Рішення щодо оподаткування пенсій оскаржуються в Адміністративному суді протягом шести місяців з моменту коли особа дізналась про те що її права порушено'''. Посилаючись на визначення України як соціальної, правової держави, необхідно звернути увагу на основний обов’язок органів влади — утвердження й забезпечення прав і свобод людини ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 1, 3 Конституції України]).

Крім того, як зазначалося, [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 ст. 22] Основного Закону визначає основоположний принцип неприпустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових або внесенні змін до чинних законів. На цьому наголошував КС у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0a6p710-07 рішенні від 9.07.2007 №6-рп/2007] у справі про соціальні гарантії громадян. Згідно з позицією Суду «невиконання державою взятих на себе соціальних зобов’язань порушує принцип соціальної, правової держави». А встановлення певних соціальних пільг, компенсацій і гарантій є «складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права».

Не може інакше тлумачитися й саме поняття «звуження змісту прав і свобод». Адже в [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v008p710-05 рішенні №8-рп/2005] КС чітко окреслив критерії, за якими можна встановити, чи відбулося таке звуження: «Звуження обсягу прав та свобод — це зменшення кола суб’єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики».
== Особливі випадки, що до оподаткування пенсій. ==
Не поширюється обмеження щодо виплати пенсій працюючим пенсіонерам, які є особами з інвалідністю I і II груп, особами з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасниками бойових дій, особам, на яких поширюється дія пункту 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Пенсійне забезпечення]]

Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів

2023-01-31T08:46:01Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", затверджений Постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
# ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
# паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

'''Детальніше:''' [https://www.msp.gov.ua/news/21495.html Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану]
|}
== Особливості призначення пенсії за вислугу років працівникам медичних закладів ==
Медичним працівникам за нормами Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] за наявності стажу, передбаченого Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text «Про пенсійне забезпечення»] можуть призначатися пенсії за вислугу років (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закон № 1788]).

Відповідно до норм статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12#Text Закону № 1788] пенсія за вислугу років працівникові призначається за умови, якщо він залишає роботу, яка дає право на цю пенсію. Ще однією умовою є наявність спеціального стажу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909] (далі - Перелік).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліку] '''право на пенсію за вислугу років мають:'''
* лікарі та середній медичний персонал в лікарняних закладах, лікувально-профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органів Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах;
* фармацевти, асистенти фармацевтів (незалежно від найменування посад), лаборанти;
* лікарі та середній медичний персонал в медико-соціальних експертних комісіях, бюро судово-медичної експертизи;
* лікарі та середній медичний персонал, які працюють у навчальних закладах і установах, перелічених у розділі "1. Освіта".
Відповідно до примітки 3 вищезазначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліку] робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ робота за спеціальністю, яка передбачена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліком], дає право на пенсію за вислугу років. Тому працівники закладів та установ приватної форми власності, якщо такі визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліком], мають право на призначення пенсії за вислугу років. При призначенні даного виду пенсії допускається підсумовування стажу за періоди роботи працівників у закладах і установах освіти, охорони здоров'я та соціального захисту.

Законом України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/213-19#Text від 2 березня 2015 року № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»] збільшено спеціальний стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років медичним працівникам. При призначенні даного виду пенсії у період:
* з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року необхідно мати – не менше 25 років 6 місяців спеціального стажу;
* з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року – не менше 26 років;
* з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року – не менше 26 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року – не менше 27 років;
* з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року – не менше 27 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року – не менше 28 років;
* з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року – не менше 28 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року – не менше 29 років;
* з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року – не менше 29 років 6 місяців;
* з 1 квітня 2024 року або після цієї дати – не менше 30 років.
Спеціальний стаж обчислюють за даними трудової книжки. Якщо за записами трудової не можна зробити достовірного висновку про страховий стаж, потрібно додатково подати уточнювальну довідку закладу або інші підтвердні документи (положення про заклад; структуру, штатні розписи, акредитаційний сертифікат тощо) до районного (міського) управління Пенсійного фонду України. Пенсійне законодавство не передбачає зарахування до спеціального стажу часу навчання у вишах та періоду проходження військової служби.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1110-15#Text Закону України від 10 липня 2003 року № 1110-IV "Про внесення змін до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення"] робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Пільгове обчислення (в подвійному розмірі) страхового стажу застосовується лише до 1 січня 2004 року.

Оскільки пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію, особа у період отримання цього виду пенсії може працювати лише на посадах і в закладах, які не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліком]. У разі повернення пенсіонера на роботу на посаду, зазначену в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/909-93-%D0%BF#Text Переліку], виплата пенсії припиняється на весь період роботи і поновлюється після звільнення з роботи.
== Позасудовий порядок ==
Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється [https://www.pfu.gov.ua/pro-pfu/struktura/pidvidomchi-upravlinnya/ органами Пенсійного фонду України] шляхом подання відповідної заяви. Заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання заявника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. При цьому пенсії за віком призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується.

'''Детальніше див.:''' [[Порядок призначення та виплати пенсії|"Порядок призначення та виплати пенсії"]]
== Перелік необхідних документів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05#Text Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1], до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
# документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування;
# трудова книжка та документи про стаж, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF#Text Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637];
# документи про місце проживання (реєстрації) особи;
# документи, які засвідчують особливий статус особи (при призначенні відповідної пенсії на пільгових умовах).
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 30 червня 2000 року.

У тих випадках, коли в трудовій книжці немає відомостей, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій (далі – підприємства) або їх правонаступників.

У довідці мають бути вказані:
* періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу;
* професія або посада;
* характер виконуваної роботи;
* розділ, підрозділ, пункт, найменування (або номери) Списків, якими передбачено ці роботи;
* первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Видавати такі довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. Якщо правонаступника немає, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1231-06#Text Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, визначеному постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1], комісіями з питань підтвердження стажу роботи. Такі комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до їх складу включаються:
* обов’язково - представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці;
* за згодою - представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об’єднань.
== Строки розгляду питання ==
Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку оскарження орган, що призначає пенсії, видає або надсилає підприємству, організації або заявникові не пізніше 5 днів після винесення відповідного рішення.
== Підстави для відмови ==
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

Підставами для відмови в призначенні пенсії за віком є:
* відсутність встановленого законодавством стажу;
* недосягнення встановленого законодавством віку;
* відсутність підтвердження належності особи до відповідної категорії (при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах).
== Порядок оскарження дій, пов’язаних з призначенням пенсії ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07#Text Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6];
* у судовому порядку.
'''Детальніше див.:''' "[[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення]]"
== Корисні посилання ==
* [https://www.pfu.gov.ua/od/290590-medyky-mayut-pravo-na-pensiyu-za-vyslugu-rokiv/ Медики мають право на пенсію за вислугу років]
* [https://www.pfu.gov.ua/kv/214393-shho-vazhlyvo-znaty-pro-pensiyu-za-vyslugu-rokiv-dlya-medychnyh-pratsivnykiv/ Що важливо знати про пенсію за вислугу років для медичних працівників]
== Див. також ==
* [[Пенсія за вислугу років для працівників бюджетної сфери]]
* [[Пенсії за вислугу років]]
* [[Особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану]]
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Перерахунок пенсії]]

Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)

2023-01-23T09:11:40Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 Закон України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13/print1443166621041046 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1295-11 Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05 вересня 2011 року № 561 "Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності"]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-poryadku-provedennya-mediko-socialnoyi-ekspertizi-na-period-diyi-voyennogo-stanu-na-teritoriyi-ukrayini-225 Постанова Кабінету Міністрів України від 08 березня 2022 року №225 "Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 статті 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

'''Медико-соціальна експертиза''' - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2961-15 стаття 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні"]). Цій експертизі підлягають особи, які втратили здоров’я внаслідок захворювання, травм та уроджених дефектів, що обмежує їх життєдіяльність, а також особи, які відповідно до законодавством мають право на соціальну допомогу, компенсацію втраченого заробітку або звільнення від виконання відповідних обов’язків тощо.

Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

МСЕК перебувають у віданні [https://moz.gov.ua/ Міністерства охорони здоров’я України] і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 (далі – Положення)], медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення [[Інвалідність та порядок її встановлення|інвалідності]], за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Датою встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності потерпілому від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у відсотках вважається день надходження до комісії документів Інвалідність та ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) такого потерпілого встановлюються до першого числа місяця, що настає за місяцем, на який призначено повторний огляд. Повторний огляд інвалідів з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму з метою визначення ефективності реабілітаційних заходів, стану здоров’я і ступеня соціальної адаптації проводиться раз на один—три роки. Повторний огляд інвалідів, а також осіб, інвалідність яких встановлено без зазначення строку проведення повторного огляду, проводиться раніше зазначеного строку за заявою такого інваліда, інших заінтересованих осіб у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності або за рішенням суду чи прокуратури. МСЕК видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, '''довідку та індивідуальну програму реабілітації.'''
== Повноваження медико-соціальної експертної комісії при повторному огляді особи щодо встановлення групи інвалідності. ==
Комісії проводять своєчасно повторний огляд осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. При повторному огляді особи медико-соціальна експертна комісія наділена правами та обов’язками щодо вивчення попередніх результатів, які будуть обґрунтовувати фактор продовження строку тимчасової непрацездатності на період відновного лікування.Результати проведення повторного огляду осіб з інвалідністю здійснюється з метою:

Þ виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу;

Þ динаміки інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками у розрізі окремих підприємств;
разом з лікувально-профілактичними закладами охорони здоров'я результати диспансеризації переважно осіб, які часто та тривалий час хворіють, та осіб з інвалідністю
'''Детальніше див.:''' "[[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]"
== Порядок оскарження рішення МСЕК ==
Законодавством України передбачено два порядки оскарження рішення МСЕК: досудовий та судовий.
=== Досудове оскарження ===
→ У разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської МСЕК хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або особа з інвалідністю має право подати '''протягом місяця''' після одержання висновку МСЕК письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських МСЕК або до МСЕК, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. МСЕК, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України:Þ проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, в разі необхідності скасовує їх; Þ повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF пункт 23 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317]).

→ Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської МСЕК може бути оскаржене до [https://moz.gov.ua/ Міністерства охорони здоров’я України].

Міністерство охорони здоров’я України за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній МСЕК Міністерства охорони здоров’я України або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній МСЕК іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна МСЕК Міністерства охорони здоров’я України, Кримська республіканська, обласна, центральна міська МСЕК та Міністерство охорони здоров’я України можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки [https://ndimspi.com/ Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності] (м. Дніпро) та [http://www.ndiroi.vn.ua/?fbclid=IwAR1esvRgDnQ7HfIMK_lTpJkK7TScdFoRxsAXlcGLdea6Am3mRomMiI7OASI Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю] (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для МСЕК мають рекомендаційний характер.

Датою, від якої встановлено інвалідність, вважається та, якою подано документи на МСЕК.
=== Судове оскарження ===
==== Підсудність ====
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/875-12 статті 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"] громадянин має право в судовому порядку оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю. Відповідачем у даній справі буде відповідна МСЕК.

Рішення МСЕК спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації осіб з інвалідністю, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності, а тому вони мають публічний характер та підлягають оскарженню в порядку [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|адміністративного судочинства]] ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0008760-13/print1443166621041046 абзац восьмий пункту 15 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів"]).

Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ)].
==== Строки подання позовної заяви та її розгляду ====
Особа може оскаржити рішення МСЕК шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк '''не пізніше 6 місяців''' з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Однак, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється '''тримісячний''' строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина четверта статті 122 КАСУ]).

Суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 частина перша статті 193 КАСУ]).
==== Судовий збір ====
За подання до адміністративного суду адміністартивного позову фізичними особами справляється [[Порядок сплати судового збору|судовий збір]] у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадку коли особи звільнення від його сплати (наприклад, громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи тощо) ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]).
{| class="wikitable"
|-
| [https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ Автоматичний розрахунок на сайті "Судова влада"]
|}
==== Порядок складення позову ====
Позовна заява оформлюється відповідно до вимог статті 160 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ]. Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього [[Поняття, види доказів у адміністративному процесі, обов'язок доказування|докази]], що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

'''Детальніше див.:''' "[[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]"
==== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ====
Рішення суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржено в [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|апеляційній інстанції]] протягом 30 днів з дня проголошення постанови адміністративного суд (протягом 15 днів з дня проголошення ухвали), в окремих випадках протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/78977522 Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц] (спір про оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених МСЕК, є публічно-правовим і має розглядатися за правилами адміністративного судочинства)
== Див. також ==
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Встановлення факту каліцтва]]
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Суди]]

Правова регламентація аквакультури

2023-01-23T08:29:26Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/213/95-%D0%B2%D1%80 Водний кодекс України]

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5293-17 Закон України «Про аквакультуру»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3677-17 Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0240-13 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.01.2013 № 45 «Про затвердження зон аквакультури (рибництва) та рибопродуктивності по регіонах України»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0514-12 Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 21.03.2012 № 141 «Про затвердження форми звітності № 1А-риба (річна) «Виробництво продукції аквакультури за 20__ р.» та інструкції щодо її заповнення»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0064-08 Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах»]
* [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0775-13 Порядок розроблення паспорта водного об’єкта, затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 18.03.2013 № 99]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-2021-%D0%BF#n12 Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом" від 02.06.2021 року № 572]
== Поняття водних ресурсів та аквакультури ==
Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Аквакультура (рибництво) - сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг.
== Обов'язкові умови для суб’єкта аквакультури ==
Найбільш поширеним видом рибогосподарської діяльності на малих водних об’єк тах є ведення рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури. При веденні господарства в режимі аквакультури важливо враховувати вимоги законодавства.

У користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
== Отримання водного об’єкта у користування ==
Рибогосподарський водний об’єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.

Частини рибогосподарського водного об’єкта надаються в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі органами, які здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, лише для розміщення плавучих рибницьких садків. У такому разі межі наданої в користування частини рибогосподарського водного об’єкта визначаються координатами відведеної акваторії.

Відведення земельної ділянки водного фонду під водою (водним простором) та встановлення її меж у натурі (на місцевості) не здійснюються.

Рибогосподарська технологічна водойма для цілей аквакультури надається юридичній чи фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.
== Вимоги до договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом ==
У договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом має бути вказана ціль оренди — для рибогосподарських потреб.

Істотними умовами договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом є:
* об’єкт оренди;
* строк дії договору;
* орендна плата (із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату);
* умови використання об’єкта оренди;
*умови повернення об’єкта оренди;
*обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди;
*права та обов’язки орендодавця;
*права та обов’язки орендаря;
*страхування об’єкта оренди;
* визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
* відповідальність сторін. За згодою сторін у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом можуть конкретизуватися його умови.
== Наявність дозволу на спеціальне водокористування ==
Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно. Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі.
== Наявність технічного проекту або паспорта водного об’єкта ==
Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Замовником робіт із розроблення паспорта водного об’єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою). Паспорт водного об’єкта розробляється за формою і складається із: короткої пояснювальної записки; характеристик річки (водотоку); характеристик водного об’єкта; характеристик греблі; характеристик водоскидної споруди; характеристик відвідного каналу; характеристик прибережної захисної смуги; графічних матеріалів. Паспорт водного об’єкта погоджується з [https://www.facebook.com/davr.gov.ua/?locale=ru_RU Держводагенством] у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження. Паспорт водного об’єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу. Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об’єкта розпоряднику земельної ділянки під водою. Паспорт водного об’єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об’єкта і гідротехнічних споруд. Коригування паспорта водного об’єкта здійснюється відповідно до Порядку його розроблення.
== Ізольованість та раціональне використання об’єкта аквакультури ==
Водойма, на якій здійснюється діяльність з рибництва (аквакультури), має бути ізольованою. З метою забезпечення раціонального використання рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) при наданні у користування водних об'єктів (їх частин) з метою риборозведення наведено норми рибопродуктивності зон аквакультури (рибництва) та зональну рибопродуктивність по регіонах України.
== Звітність при веденні рибогосподарської діяльності в режимі аквакультури ==
Користувачі, що здійснюють свою господарську діяльність з рибництва (аквакультури), повинні надавати звітність за формою № 1А — риба. Форма звітності № 1А-риба "Виробництво продукції аквакультури за 20____р." (річна) подається територіальному органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері рибного господарства за місцезнаходженням/місцем проживання респондента, який здійснює виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби в умовах аквакультури. Заповнення звіту здійснюють на підставі даних спеціалізованих форм первинної документації для підприємств по вирощуванню аквакультури. Усі показники звіту повинні бути взаємоузгоджені, достовірні та обґрунтовані документами, які оформлені в установленому законодавством порядку.
== Обмеження ==
Не підлягають передачі у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб водні об’єкти, що використовуються для питних потреб, розташовані в межах територій та об’єктів, що перебувають під охороною відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд», а також річки, струмки, канали.
== Відповідальність за порушення законодавства у сфері аквакультури ==
Порушення вимог законодавства у сфері аквакультури тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну і кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє осіб, винних у порушенні вимог законодавства у сфері аквакультури, від відшкодування збитків.

Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов’язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства у сфері аквакультури, у розмірах і порядку, встановлених законодавством.

Спори у сфері аквакультури вирішуються у встановленому законом порядку.
[[Категорія: Екологічне право]]
[[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Порядок призначення та виплати пенсії

2022-11-30T21:12:02Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/637-93-%D0%BF Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF Порядок виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n8 Порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 03 листопада 2017 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2017 року за № 1464/31332]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 № 18-6, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за № 1241/14508]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0592-09 Інструкція про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України і Міністерства праці та соціальної політики України від 28 квітня 2009 року № 464/156, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02 липня 2009 року за № 592/16608]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0804-14 Постанова правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-4 "Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за №804/25581]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/277-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України № 277 від 29 березня 2021 року «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''![[Файл:Механізм виплати пенсії в умовах воєнного стану.jpg|міні]]
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
# спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''

Увага ! '''[https://www.msp.gov.ua/news/21658.html Перелік сервісних центрів Пенсійного фонду України, до яких можна звернутись для вирішення пенсійних питань]'''
|}
== Порядок призначення пенсії ==
=== Куди звернутись ===
Заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, до територіального органу Пенсійного фонду (у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі) або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846].
=== Порядок подання заяви про призначення пенсії ===
'''Заява про призначення пенсії подається:'''
{| class="wikitable"
|-
! № з/п !! Заява про призначення пенсії !! Ким подається !! Куди
|-
|1|| заява про призначення пенсії '''непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника''' || '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально || безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі (далі - орган, що призначає пенсію) '''за місцем проживання (реєстрації)'''
|-
| rowspan="2" |2|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''працюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника'''|| '''заявником через уповноважену посадову особу''' підприємства, установи, організації, де він працює || до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації'''
|-
|за бажанням особи така заява може бути подана '''особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника || до органу, що призначає пенсію '''за місцем проживання (реєстрації)'''
|-
| rowspan="2" | 3|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''особі, яка не досягла повноліття або є недієздатною''' || '''батьками, усиновителями, батьками-вихователями, прийомними батьками, патронатними вихователями, опікунами, піклувальниками''' || до органу, що призначає пенсію '''за місцем їх проживання (реєстрації)'''
|-
| '''представниками закладів (органів опіки і піклування), які виконують функції опікунів і піклувальників''' || до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням таких закладів (органів)'''
|-
| rowspan="2" |4|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''засудженим до позбавлення волі''' || подається '''через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально || rowspan="2" |до органу, що призначає пенсію '''за місцезнаходженням виправного закладу'''
|-
|'''за бажанням особи''' відповідні документи можуть подаватися ним '''безпосередньо''' відповідно до статті 122 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1129-15 Кримінально-виконавчого кодексу України] шляхом подання адміністрації виправного закладу клопотання про забезпечення необхідних умов для призначення їй пенсії у тому числі щодо виклику представників Пенсійного фонду України з метою подання у встановленому порядку необхідних документів безпосередньо особою, яка відбуває покарання, '''або представником особи''', яка відбуває покарання, за нотаріальним дорученням. 
При цьому, адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання
|-
| rowspan="2" |5|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''громадянам України, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації''' || rowspan="2" | подається '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника, або надсилається поштою ||щодо пенсійного забезпечення осіб, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей) або згідно з міжнародними договорами України з пенсійного забезпечення, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України '''до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області'''
|-
|щодо осіб, які отримують пенсію відповідно до інших законодавчих актів до '''управління Пенсійного фонду України в Генічеському, Каланчацькому, Новотроїцькому та Чаплинському районах Херсонської області'''
|-
| rowspan="2" |6|| rowspan="2" | заява про призначення пенсії '''внутрішньо переміщеним особам''' || rowspan="2" | подається '''заявником особисто або через представника''', який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». || до територіальних органів Пенсійного фонду України '''за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб”
|}
=== Перелік документів, необхідних для призначення пенсії ===
До заяви про призначення пенсії додаються такі документи:
{| class="wikitable"
|-
! Вид пенсії !! Перелік необхідних документів
|-
| '''Пенсія за віком''' || документи, визначені пунктом 2.1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846] (далі – Порядок)
|-
| '''Пенсія по інвалідності''' || документи, визначені пунктом 2.2 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|-
| '''Пенсія у зв’язку з втратою годувальника'''|| документи, визначені пунктом 2.3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|-
| '''Пенсія за вислугу років'''|| документи, визначені пунктом 2.4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05/print1452598866666322 Порядку]
|}
'''Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред’явити паспорт''' (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Для дітей, які не мають паспорта, документом, який засвідчує вік, є свідоцтво про народження.

До заяви опікуна (піклувальника) додається копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або відповідне рішення суду; батьків-вихователів додається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу;

До заяви патронатного вихователя додається копія договору про патронат.

'''Документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані в паперовій формі або в електронній формі через [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.]'''

При поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

'''ВАЖЛИВО! Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.'''

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис. У випадку звернення за призначенням пенсії через вебпортал з використанням електронної системи BankID для виплати пенсії заявник або представник заявника, який діє на підставі довіреності, посвідченої нотаріально, законний представник пред’являє до органу, що призначає пенсію, оригінали сканованих копій документів, що підтверджують право на пенсію.

'''Пенсія може бути призначена і автоматично (без звернення особи)''', у разі, якщо в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, міститься вся інформація про набутий нею страховий стаж для призначення пенсії за віком, при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статті 26 Закону].
У разі якщо документи про страховий стаж '''не подані протягом трьох місяців''' з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа '''виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку'''.
=== Строк подання заяви про призначення пенсії ===
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися '''в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку'''.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається:
* якщо заява подається особисто - день прийняття органом, що призначає пенсію, такої заяви;
* якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал - дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів);
* якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій) - дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
=== Строк розгляду заяви про призначення пенсії ===
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається '''не пізніше 10 днів''' після надходження заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу).

Якщо вони будуть подані ''не пізніше трьох місяців'' із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n713 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»], а саме:
* у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
* у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Орган, що призначає пенсію, '''не пізніше 10 днів після винесення рішення''' видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
=== Час, з якого призначається пенсія ===
'''Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією''', ''крім таких випадків'', коли пенсії призначаються з більш раннього строку:
* пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
* пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
* пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
=== Документ, який підтверджує призначення особі пенсії ===
Документом, який підтверджує призначення особі пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом, що призначає пенсію, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1464-17#n8 Порядку оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсі]ї.
== Порядок виплати пенсії ==
=== Способи виплати пенсії ===
'''Виплата пенсій здійснюється:''' 
* '''національним оператором поштового зв'язку (Укрпоштою);'''
За заявою одержувача, що надається до органу Пенсійного фонду, органу праці та соціального захисту населення, виплата пенсій може здійснюватися безпосередньо в операційній касі виплатного об'єкта поштового зв'язку згідно із зазначеною на відомості датою або після цієї дати протягом виплатного періоду (з 4 по 25 число кожного місяця).

Виплата пенсій об'єктами поштового зв'язку за відомостями здійснюється у виплатних об'єктах поштового зв'язку та з доставкою додому (здійснює працівник відповідного поштового відділення).

Виплата пенсій провадиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості.
* '''установами уповноважених банків (через поточні рахунки в банках).'''
Поточні рахунки відкриваються на підставі договору банківського рахунка між уповноваженим банком і одержувачем.

При цьому, одержувачі, крім внутрішньо переміщених осіб, можуть у будь-який час змінити уповноважений банк, подавши заяву до відповідного уповноваженого банку.

Заява про виплату пенсії встановленого зразка через поточний рахунок в банку подається одержувачем особисто ''до органу Пенсійного фонду'' чи ''органу соціального захисту населення'' за місцем проживання одержувача або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України ''в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису''. (пункт 10 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1596-99-%D0%BF#n120 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596]).

Заяви приймаються за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з’ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!'''
Поточні рахунки для виплати пенсії можуть відкривати лише уповноважені банки, які визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій відповідно до законодавства ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1231-2001-%D0%BF Порядок проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1231]). 
Для ознайомлення з переліком уповноважених банків можна звернутись до органу Пенсійного фонду.
|}
'''Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-dodatkovi-zahodi-shchodo-organizaciyi-viplati-i-dostavki-pensij-ta-groshovoyi-dopomogi-za-miscem-faktichnogo-prozhivannya-oderzhuvachiv-u-mezhah-ukrayini-277-290321 Постанову Кабінету Міністрів України № 277 «Про додаткові заходи щодо організації виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України»], Пенсійному фонду України необхідно провести конкурс для вибору організацій, які здійснюють виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України, протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні. До останнього дня місяця, що передує місяцю набрання чинності договором із переможцем конкурсу, функції організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України, здійснює національний оператор поштового зв’язку, функції якого виконує акціонерне товариство “Укрпошта”.'''
=== Строки виплати пенсії ===
Пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, '''у строк не пізніше 25 числа місяця,''' за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок.
=== Виплата пенсії за минулий час ===
Виплата пенсії за минулий час - нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно:
* з власної вини - виплачуються за минулий час, але ''не більше ніж за три роки до дня звернення'' за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії;
* з вини органу, що призначає та виплачує пенсію - виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
У відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.2022 року № 162 "Про особливості виплати і доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану"] '''на кожного пенсіонера, що проживає на території адміністративно-територіальних одиниць, на яких проводяться бойові дії''' та які визначені Мінрегіоном з переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”, Пенсійним фондом України відкрито поточні рахунки в АТ "Ощадбанк". На ці рахунки будуть зараховуватися та акумулюватися пенсійні кошти кожної окремої особи. Отримати ці кошти можливо наступним чином:
* під час особистого звернення до АТ "Ощадбанк" та укладення відповідного договору;
* у разі надання до Пенсійного фонду України заяви про відкриття рахунку в іншій банківській установі або надання заяви про переїзд до іншого/тимчасового місця проживання та поновлення доставки та виплати пенсії за новим місцем проживання через АТ "Укрпошта".
* при відновленні технічних можливостей АТ "Укрпошта" здійснювати доставку в звільнених населених пунктах
Кошти, які були акумульовані на рахунках АТ "Ощадбанк" згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/162-2022-%D0%BF#Text Постановою 162] після надання особою відповідної заяви, за вимогою Пенсійного фонду України будуть переведені на відкритий нею банківський рахунок.
=== Виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні ===
Виплата пенсії особам, які перебувають на повному державному утриманні:
* пенсіонерам - виплачується 25 відсотків призначеної пенсії. У випадках, якщо розмір його пенсії перевищує вартість утримання, виплачується різниця між пенсією і вартістю утримання, але не менше 25 відсотків призначеної пенсії.
Якщо у пенсіонера є непрацездатні члени сім'ї, зазначені в частині другій статті 36 цього Закону, які перебувають на його утриманні, пенсія виплачується в такому порядку: 25 відсотків пенсії- самому пенсіонерові, а інша частина пенсії, але не більш як 50 відсотків призначеного розміру пенсії - зазначеним членам сім'ї;
* дітям-сиротам - виплачується в повному розмірі та перераховується на їхні особисті рахунки у банку за період перебування на повному державному утриманні;
* іншим дітям, що перебувають на повному державному утриманні - виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку;
=== Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк ===
Виплата пенсій особам, засудженим до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк - здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України на рахунок установи за місцем відбування покарання.

Із пенсій засуджених до обмеження волі або позбавлення волі на певний строк відшкодовуються витрати на їх утримання в установах виконання покарань, при цьому не менш як 50 відсотків пенсії зараховуються установою за місцем відбування покарання на особовий рахунок засудженого.
=== Виплата пенсії у разі виїзду за кордон ===
Виплата пенсії у разі виїзду за кордон здійснюється за заявою пенсіонера може бути виплачена йому ''за шість місяців наперед ''перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
=== Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера ===
Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера - виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Такі особи повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера ''протягом шести місяців'' з дня відкриття спадщини.
=== Виплата пенсії за довіреністю ===
Пенсія може виплачуватися за довіреністю, порядок оформлення і строк дії якої визначаються цивільним законодавством. Виплата пенсії за довіреністю здійснюється протягом усього періоду дії довіреності за умови поновлення пенсіонером заяви про виплату пенсії за довіреністю через кожний рік дії такої довіреності.
=== Випадки невиплати/обмеження розміру виплати призначених пенсій ===
Передбачені обмеження розміру виплати призначених пенсій були скасовані ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року № 2148-VІІІ.
=== Припинення та поновлення виплати пенсії ===
'''Виплата пенсії''' за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду '''припиняється:'''
# якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості;
# на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;
# у разі смерті пенсіонера;
# у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд;
# в інших випадках, передбачених законом.
'''Поновлення виплати пенсії здійснюється''' за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
== [[Порядок подання та розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення |Порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду України]] ==
У разі, якщо особа вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа має право оскаржити таке рішення:
* у органі Пенсійного фонду України вищого рівня [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 12.10.2007 № 18-6,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.2007 за №1241/14508];
* у судовому порядку.
=== Судовий порядок ===
Особа не згодна з рішенням щодо призначення\не призначення пенсії також має право оскаржити таке рішення шляхом подання позовної заяви до суду про оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо призначення пенсії.

Відповідачем у таких справах є відповідне управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах.
==== Підсудність ====
Підсудність справ даної категорії визначається відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАС України] - усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу призначення пенсії підсудні місцевим загальним судам як адміністративним. Позовна заява подається відповідно до місцевого загального суду (як адміністративного) за місцезнаходженням управління Пенсійного фонду України.

Загальний строк звернення до суду в адміністративних справах становить шість місяців. Водночас, якщо позивач скористався досудовим порядком вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги.
==== Судовий збір ====
Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закону України “Про Державний бюджет України на 2022 рік”] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2022 року становить 2481 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 994 грн. 40 коп.).

Судовий збір заявник має право сплатити через [https://kap.minjust.gov.ua/ електронні сервіси Міністерства Юстиції України], в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.
==== Порядок складання позову ====
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

На прохання позивача службовцем апарату адміністративного суду може бути надана допомога в оформленні позовної заяви.

В позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої цієї статті стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
==== Порядок оскарження ====
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Суди]]

Процедура відновлення платоспроможності боржника у випадку банкрутства (санація)

2022-11-30T20:45:01Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодекс України з процедур банкрутства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
== Основні положення ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#Text Кодексу України з процедур банкрутства] санація боржника може мати місце як до відкриття провадження у справі про банкрутство, так і після відкриття такого провадження.

Відповідно до наведеного вище розрізняють:
# санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство - систему заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які може здійснювати засновник (учасник, акціонер) боржника, власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, інші особи з метою запобігання банкрутству боржника шляхом вжиття організаційно-господарських, управлінських, інвестиційних, технічних, фінансово-економічних, правових заходів відповідно до законодавства до відкриття провадження у справі про банкрутство;
# санацію - систему заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.
== Особливості санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство ==
Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до відкриття провадження у справі про банкрутство.
=== План санації ===
Санація боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюється відповідно до плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

У плані санації визначаються:
* розміри, порядок і строки погашення вимог кредиторів, які беруть участь у санації;
* заходи щодо виконання плану санації та нагляду за виконанням плану санації;
* обсяг повноважень керуючого санацією (у разі його призначення).
Планом санації може бути передбачено:
* поділ кредиторів, які беруть участь у санації, на категорії залежно від виду вимог та наявності (відсутності) забезпечення вимог таких кредиторів;
* різні умови задоволення вимог для кредиторів різних категорій;
* заходи з отримання позик чи кредитів;
* заходи, передбачені частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#:~:text=2.%20%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%20%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%3A статті 51 Кодексу України з процедур банкрутства].
До плану санації додається ліквідаційний аналіз, який свідчить про вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника. До плану санації може додаватися фінансовий аналіз, який підтверджує здатність боржника виконувати умови плану санації.
== Особливості санації після відкриття провадження у справі про банкрутство ==
Господарський суд затверджує схвалений план санації боржника і постановляє ухвалу про введення процедури санації.

Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодексом України з процедур банкрутства], з числа арбітражних керуючих.

Ухвала господарського суду про введення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає законної сили з дня її постановлення.

З моменту постановлення ухвали про введення процедури санації:
* члени виконавчого органу (керівник) боржника звільняються з посади у порядку, визначеному законодавством;
* управління боржником переходить до керуючого санацією;
* зупиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи щодо управління та розпорядження майном боржника, повноваження органів управління передаються керуючому санацією, крім повноважень, передбачених планом санації.
Органи управління боржника протягом '''15 днів''' з дня прийняття рішення про введення процедури санації та призначення керуючого санацією зобов’язані здійснити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, його печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей. Арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, за умови що вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Не допускається арешт грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках умовного зберігання (ескроу), відкритих боржником у встановленому законодавством порядку. Господарський суд за заявою керуючого санацією знімає арешт з майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження його майном, якщо такі арешт чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності. Офіційне оприлюднення повідомлення про введення процедури санації здійснюється на офіційному веб-порталі [https://court.gov.ua/ судової влади України].
=== Права та обов'язки керуючого санацією ===
Керуючий санацією має право:
# звертатися до господарського суду в передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1753 Кодексом України з процедур банкрутства] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарським процесуальним кодексом України] випадках;
# розпоряджатися майном боржника відповідно до плану санації та з урахуванням обмежень, встановлених законодавством;
# укладати від імені боржника цивільно-правові, трудові та інші правочини (договори);
# подавати заяви про визнання правочинів (договорів), укладених боржником, недійсними.
Керуючий санацією зобов’язаний:
# прийняти в господарське відання майно боржника;
# відкрити спеціальний рахунок для проведення санації та розрахунків з кредиторами;
# забезпечити ведення боржником бухгалтерського обліку і статистичного звіту та фінансової звітності;
# здійснювати заходи щодо стягнення на користь боржника дебіторської заборгованості, а також стягнення заборгованості з осіб, які відповідно до закону або договору несуть з боржником субсидіарну чи солідарну відповідальність;
# розглядати вимоги конкурсних кредиторів;
# заявляти в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог конкурсних кредиторів;
# повідомляти у десятиденний строк з дня постановлення господарським судом відповідної ухвали орган, уповноважений управляти державним майном, про своє призначення, закінчення виконання плану санації, звільнення від обов’язків;
# повідомляти орган, уповноважений управляти державним майном, про реалізацію плану санації щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого частка державної власності становить 50 і більше відсотків;
# надавати господарському суду на його вимогу інформацію про виконання плану санації;
# на період санації виступати представником сторони (власника) у колективному договорі;
# щокварталу звітувати перед комітетом кредиторів та судом про виконання плану санації;
# здійснювати інші передбачені законодавством повноваження.
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Банківське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]

Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення

2022-11-08T08:40:39Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n15 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" від 21.10.1995 № 848]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 409 «Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування»]
== Поняття ==
'''Житлова субсидія''' є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
== Порядок подання документів ==
Для призначення житлової субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає шляхом надіслання поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг) структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):

– [https://www.msp.gov.ua/files/subsydii/%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20-%20505.pdf заяву про призначення та надання житлової субсидії],

– [https://www.msp.gov.ua/files/subsydii/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20-%20505.pdf декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії].

За потреби можуть бути також додані:
# договір найму (оренди) житла (за наявності);
# довідки про доходи (у разі зазначення у декларації доходів, інформація про які відсутня в ДФС, ПФУ);
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (у разі наявності);
#рішення суду (в разі наявності);
# інші документи, які необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби), наприклад, документами, що підтверджують непроживання особи за місцем реєстрації. Такими документами можуть бути:
#* довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв’язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, у тому числі легалізовані в Україні документи про набуття страхового стажу в іншій країні;
#* довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні;
#* акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради;
#* договори оренди житла в іншому місці тощо.
Заява та декларація можуть бути надіслані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання) поштою або в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія), офіційний веб-сайт Мінсоцполітики або інтегровані з ними інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також інформаційні системи Мінсоцполітики (з накладенням кваліфікованого електронного підпису).

Заяви з необхідними документами також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.
== Порядок прийняття та дія рішення комісії ==
Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF 10 Положення] житлові субсидії непрацездатним непрацюючим особам, які проживають самі, призначаються на норму, що перевищує встановлену законодавством соціальну норму житла (далі - понаднормова площа житла), якщо про це зазначено у заяві.

Площа житла, на яку призначається субсидія з урахуванням понаднормової площі, розраховується шляхом збільшення соціальної норми житла для домогосподарства на 30 відсотків.

Відповідно до чинного законодавства установлена соціальна [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text норма житла], в межах якої держава надає громадянам субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, а саме послуг постачання та розподілу природного газу для індивідуального опалення незалежно від джерела та виду енергії - 13,65 кв. метра опалюваної площі на одну особу та додатково 35,22 кв. метра на домогосподарство.

'''До непрацездатних непрацюючих осіб, які проживають самі і яким житлову субсидію може бути призначено на понаднормову площу житла, належать:'''
* особи, які не досягли повноліття;
* громадяни, які отримують пенсію за віком, у зв’язку з втратою годувальника або по інвалідності, а також ті, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, і отримують пенсію за вислугою років;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю;
* громадяни, які отримують державну соціальну допомогу особі, яка не має права на пенсію, та особам з інвалідністю;
* громадяни, які отримують тимчасову державну соціальну допомогу непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.
Призначення житлових субсидій на понаднормову площу житла переглядається у разі зміни складу осіб, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), складу сім’ї члена домогосподарства, працевлаштування таких осіб або виникнення у них інших джерел доходів, про що одержувач житлової субсидії зобов’язаний повідомити протягом 30 календарних днів уповноваженому органу про виникнення таких обставин.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.
== Строки прийняття рішення ==
Структурним підрозділом з питань соціального захисту населення протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів приймається рішення про:
* призначення житлової субсидії;
* непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від’ємне значення);
* відмову в призначенні житлової субсидії.
У разі прийняття рішення про призначення (непризначення) житлової субсидії структурний підрозділ з питань соціального захисту населення повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому структурний підрозділ з питань соціального захисту населення самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через Портал Дія).
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Діти війни]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Оскарження бездіяльності слідчого у зв’язку із неповерненням тимчасово вилученого майна

2022-11-08T08:32:08Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*[https://ips.ligazakon.net/document/VRR00212 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування»]
== Тимчасове вилучення майна як вид заходу забезпечення кримінального провадження, підстави та порядок його застосування ==
Тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження та застосовується з метою досягнення дієвості кримінального провадження, може кореспондуватися з таким заходом забезпечення кримінального провадження як арешт майна (ч.ч. 1, 2 ст. 131 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]). Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про '''арешт''' майна або його '''повернення''' (ч. 1 ст.167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]). Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
# підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
# призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
# є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом;
# одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено (ч. 2 ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]). Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно '''затримав''' особу в порядку, передбаченому статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1991 207,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1998 208 Кримінального процесуального кодексу України]. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом (ч. 1 ст. 168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час '''обшуку''', '''огляду'''. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. (ч. 2 ст. 168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
 Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп’ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об’єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов’язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп’ютерних системах, їх невід’ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. (ч. 3 ст. 168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)].

На вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп’ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп’ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп’ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп’ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста (окрім випадків, якщо обіг інформації заборонено законом). Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний '''протокол''', копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику (ч. 4 ст. 168 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)].
== Припинення тимчасового вилучення майна ==
Речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 160-166, 170-174 Кримінального процесуального кодексу України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1156 ч. 1 ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України]).

Тимчасово вилучене майно '''повертається''' особі, у якої воно було вилучено:
# за постановою '''прокурора''', якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
# за ухвалою '''слідчого судді''' чи '''суду''', у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
# у випадках, передбачених частиною п’ятою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1668 статті 171 Кримінального процесуального кодексу України] ('''клопотання''' слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано '''не пізніше''' наступного робочого дня після вилучення майна, '''інакше''' майно має бути негайно '''повернуто''' особі, у якої його було вилучено), частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1685 173 Кримінального процесуального кодексу України] ('''ухвалу''' про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє '''не пізніше''' сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, '''інакше''' таке майно '''повертається''' особі, у якої його було вилучено);
# у разі '''скасування арешту'''.
Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
 Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про '''арешт''' тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове '''скасування арешту''' тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо '''виконання''' судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
== Оскарження бездіяльності слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна ==
'''Неповернення тимчасово вилученого майна''' згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1656 статті 169 Кримінального процесуального кодексу України] може бути оскаржено на досудовому провадженні Така скарга може бути подана володільцем тимчасово вилученого майна (п. 1 ч. 1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 303 Кримінального процесуального кодексу України], можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України)]. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються '''слідчим суддею місцевого суду''', а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - '''слідчим суддею Вищого антикорупційного суду''' згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 318-380 цього Кодексу,] з урахуванням положень цієї глави (ч. 1 ст. 306 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов’язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги (ч. 3 ст. 306 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).

За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється '''ухвала''' згідно з правилами цього Кодексу.Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
# скасування рішення слідчого чи прокурора;
# зобов’язання припинити дію;
# зобов’язання вчинити певну дію; '''вчинити певну дію;'''
# '''відмову у задо'''воленні скарги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2718 (ч.ч. 1,2 ст. 306] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]).
== Висновки узагальненої судової практики ==
У січні 2017 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ здійснено '''узагальнення''' судової практики з питання «оскарження бездіяльності слідчого з '''неповернення тимчасово вилученого майна''' згідно з вимогами ст. 169 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]». Відповідно до ч. 1 ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках:
# у затриманої особи;
# при проведенні огляду;
# при проведенні обшуку.
Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт. Згідно з ч. 5 ст. 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно повинно бути негайно повернуто особі, у якої воно вилучено. Саме невиконання процесуального обов’язку щодо негайного повернення майна особі й зумовлює існування процесуального механізму щодо оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, визначеного в п. 1 ч. 1 ст. 303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України]. При цьому, зі змісту узагальнення судової практики з цього питання вбачається, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зробив окремі '''акценти на нижчевикладених процесуальних питаннях''':
# суб'єкти оскарження,
# залежність повернення вилученого майна від процесуального порядку його одержання,
# перебіг строку на оскарження,
# недостатня коректність скарги,
# неналежність процесуальних рішень.
=== Щодо суб’єктів оскарження ===
У контексті питання про суб’єкта, який наділений повноваженням оскаржити бездіяльність з неповернення майна, необхідно враховувати, що п. 1 ч. 1 ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 303 Кримінального процесуального кодексу України] передбачає процесуальну можливість оскарження трьох видів бездіяльності, а перелік суб’єктів оскарження '''єдиний''' для всіх видів.
 Водночас одним із таких суб’єктів є '''володілець''' тимчасово вилученого майна, який, зокрема, і наділений правом оскарження бездіяльності, яка аналізується в межах цього підрозділу.

Результат аналізу судової практики свідчить про те, що неоднаково і не завжди обґрунтовано вирішується питання участі представника власника тимчасово вилученого майна у справах цієї категорії.

Так, в одних випадках слідчі судді повертають скарги на бездіяльність слідчого, подані захисником в інтересах скаржника, оскільки захисник не є володільцем тимчасово вилученого майна.
* ''Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.10.2015 скаргу адвоката К. в інтересах Ч. на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, разом з усіма доданими до неї документами повернуто скаржнику К., оскільки скаргу на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, подано не володільцем тимчасово вилученого майна, а його представником.''
В інших випадках слідчі судді обґрунтовано розглядають такі скарги на бездіяльність слідчого по суті, оскільки правовідносини, які виникають у зв’язку з такими скаргами, не виключають '''представництво'''.
* ''Так, ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 30.11.2015 скаргу адвоката Р., який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність начальника та слідчих щодо неповернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження N****305067000**** задоволено, оскільки слідчим органом не були надані докази на підтвердження того, що вилучені під час обшуку грошові кошти визнані речовими доказами.''

*
=== Щодо процесуального порядку одержання тимчасово вилученого майна органом досудового розслідування ===
Слідчим суддям необхідно ретельно оцінювати підстави віднесення певного майна до категорії тимчасово вилученого в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 ст. 167 Кримінального процесуального кодексу України], оскільки вони залежать від процесуального порядку його '''одержання''' органом досудового розслідування.

Зокрема, такий порядок регламентовано положеннями п. 6 ч. 2 ст.235 та ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], згідно з якими ухвала слідчого судді про дозвіл на '''обшук''' житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук. Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. На підставі ч. 7 ст. 236 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] при обшуку слідчий, прокурор має право оглядати і вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, якщо стосовно вилученого під час обшуку майна, яке '''не було включено до відповідного переліку''', передбаченого в ухвалі слідчого судді, слідчий, прокурор '''не внесли клопотання''' в порядку і строки, встановлені ч. 5 ст. 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України,] слідчі судді обґрунтовано задовольняють скарги на бездіяльність зазначених суб’єктів з неповернення відповідного майна.
* ''Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12.02.2015 задоволено скаргу К. на бездіяльність слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області М. у кримінальному провадженні N ****412007000**** та зобов’язано слідчого СВ Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області М. у кримінальному провадженні N****412007000**** негайно передати К. на зберігання автомобіль.''
Задовольняючи цю скаргу, слідчий суддя виходив з того, що у володільця майна під час проведення обшуку вилучено майно, '''перелік якого не був прямо визначений в ухвалі''' слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, стосовно вилученого майна не вносилось клопотання про накладення арешту і на це майно не поширювався режим тимчасов

илученого майна.
 Водночас результати аналізу судової практики свідчать про те, що володільці вилученого майна або їх представники досить часто у відповідних скаргах порушують питання повернення майна, яке було включене до переліку, щодо якого здійснювався обшук. Слідчі судді у таких випадках '''обґрунтовано відмовляють''' у задоволенні скарг, оскільки вилучення майна, яке відповідає передбаченим ч. 2 ст. 167 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] ознакам, у такий спосіб '''не зумовлює необхідності додаткового накладення арешту''' на таке майно в порядку ч. 5 ст. 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].
* ''Так, ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 17.07.2015 відмовлено у задоволенні скарги представника ПП "НВК "Х", адвоката Б., на бездіяльність слідчого з ОВС 1-го ВКР СУ ФР ГУ ДФС в Донецькій області М. щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яке належить ПП "НВК "Х", за кримінальним провадженням N ****50505000000**** за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1447 ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.]''

* ''Так, в ухвалі слідчого судді від 16.06.2015 було прямо надано дозвіл слідчому на відшукання та вилучення речей і документів, у тому числі належних ПП "НВК "Х", за визначеним переліком, тому вказані речі та документи не можуть вважатися тимчасово вилученим майном. Відповідно, посилання представника скаржника на відсутність надання слідчим суддею прямої вказівки на вилучення під час проведення обшуку документів та речей ПП "НВК "Х", які були вилучені 30.06.2015 слідчим М., слідчий суддя не приймає.''
Таким чином, правильність розгляду скарг на бездіяльність стосовно неповернення тимчасово вилученого майна значною мірою залежить від '''чіткості переліку''', сформованого в ухвалі слідчого судді про обшук. Отже, слідчим суддям, з огляду на непорушність права власності, слід ретельно оцінювати доводи скаржника стосовно того, що вилучення певного майна здійснене з виходом '''за межі''', регламентовані ухвалою про обшук.
* ''Так, слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ухвалою від 01.04.2015 визнав протиправною бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна у тому випадку, коли ухвалою слідчого судді про обшук було надано дозвіл для виявлення та, відповідно, вилучення "ігрових столів для гри в покер, ігрових фішок, які використовуються для гри в покер, інших предметів, які мають відношення до грального бізнесу", а в ході обшуку, крім зазначених предметів, було вилучено грошові кошти, а саме: 28436 гривень, 40000 угорських форинтів, 70 доларів США та 450 євро. З огляду на те що на вилучені кошти не було у встановленому законодавством порядку накладено арешт, слідчий суддя обґрунтовано визнав протиправною бездіяльність з неповернення зазначених коштів та зобов'язав уповноважених суб’єктів відповідні кошти повернути.''
Результат аналізу ухвал слідчих суддів свідчить про те, що аргументом сторони обвинувачення, яким ця сторона послуговується для підтвердження законності залишення майна у володінні органів досудового розслідування та відсутності підстав для його повернення, є визнання такого майна '''речовими доказами'''. Однак слід враховувати, що якщо ці докази були одержані під час обшуку і не були визначені в ухвалі про обшук як майно, для виявлення якого надано дозвіл на обшук, визнання такого майна речовими доказами без звернення з '''клопотанням''' про його арешт не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння відповідним майном органами досудового розслідування. З огляду на це обґрунтованими є ухвали слідчих суддів щодо '''зобов’язання повернення''' такого майна.
* ''Так, слідчим суддею Лубенського міськрайонного суду від 25.05.2015 постановлено ухвалу про повернення вилученого в ході обшуку майна. Постановляючи ухвалу, слідчий суддя зазначив: "вилучені комплектуючі до комп’ютерів, не дивлячись на те, що вони визнані речовими доказами, необхідно повернути на відповідальне зберігання ОСОБА_6, власнику майна".''
Наведене ґрунтується на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 100 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 160 - 166, 170 - 174 цього Кодексу.] Таким чином, правомірність володіння органами досудового розслідування майном, яке наділене ознаками речових доказів, має підтверджуватись в порядку, визначеному зазначеними статтями.

Те саме стосується майна, яке вилучене не в ході проведення обшуку, а під час '''затримання''' особи в порядку, передбаченому ст. 208 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК,] та при огляді місця події.

Якщо стосовно такого вилученого майна '''не накладено арешт''' і воно перебуває у володінні органів досудового розслідування без належної правової підстави, слідчі судді постановляють обґрунтовані ухвали про зобов’язання повернення такого майна.
* ''Так, слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ухвалою від 27.10.2015 задовольнив скаргу на бездіяльність з неповернення грошових коштів, які були вилучені під час затримання особи та в арешті яких у встановленому порядку було відмовлено.''
=== Щодо перебігу строку на оскарження ===
На окрему увагу заслуговують питання, пов’язані з обчисленням строку на звернення зі скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна. У судовій практиці мають місце випадки застосування положень ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] щодо граничного строку аналізованого виду бездіяльності, починаючи з того моменту, коли особа дізналась про відповідне неповернення тимчасово вилученого майна, у зв’язку з чим слідчі судді ухвалюють рішення про повернення таких скарг на підставі п. 2 ч. 2 ст.304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] з огляду на пропущений скаржником десятиденний строк.
* ''Залишаючи в силі відповідну ухвалу слідчого судді, колегія суддів апеляційного суду м. Києва в ухвалі від 16.03.2015 зазначила таке: на підставі ухвали суду 22.12.2014 за вказаною адресою був проведений обшук, під час якого і було вилучено відповідне майно та документи, про повернення яких і ставиться питання у скарзі. Таким чином, перебіг строку на оскарження бездіяльності слідчого відповідно до кримінального процесуального закону розпочався з 24.12.2014, отже з того часу товариство мало право звернутись до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчих органів, яка полягала у неповерненні тимчасово вилученого майна, не порушуючи при цьому питання про поновлення пропущених строків, у термін до 05.01.2015. З огляду на наведене, оскільки з відповідною скаргою директор товариства звернувся до слідчого судді лише 06.02.2015, надіславши її поштою, яка була отримана судом 09.02.2015, без заявлення клопотання про поновлення строку на таке звернення, слідчий суддя обґрунтовано повернув вказану скаргу особі, яка її подала.''
Цей підхід не можна визнати обґрунтованим, ураховуючи таке. У ч. 1 ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] встановлено строки звернення особи зі скаргою, у тому числі на бездіяльність, які становлять 10 днів з моменту такої бездіяльності. Однак, на відміну від бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, та бездіяльності, що полягає у нездійсненні окремих процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов’язані вчинити, бездіяльність з неповернення майна слід віднести до категорії '''триваючих'''.

Так, результати аналізу змісту ч.5 ст. 171 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] свідчать про те, що вона встановлює обов’язок слідчого, прокурора подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна. У свою чергу, за умови невиконання такого обов’язку у зазначених суб’єктів виникає інший обов’язок - негайно повернути особі вилучене майно, строк виконання якого '''не обмежується в часі''', а отже, моментом завершення виконання такого обов’язку є винятково його виконання. Саме тому немає підстав повертати скарги на бездіяльність, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, з підстав пропущеного строку звернення з такою скаргою, оскільки така бездіяльність має лише початковий момент, однак '''не має кінцевого строку'''.
=== Щодо недостатньої коректності скарги ===
Як випливає з аналізу судової практики, є поодинокі випадки необґрунтованої відмови у відкритті провадження за скаргою на бездіяльність з неповернення тимчасово вилученого майна, яка недостатньо коректно з цього приводу сформульована скаржником.
* ''Так, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 29.02.2016 відмовив у відкритті провадження за скаргою про зобов’язання процесуального прокурора у кримінальному провадженні N ****500000000**** винести постанову, якою визнати безпідставним вилучення майна в ході обшуку 16.01.2016 за місцем його володіння та проживання. Таким чином, з огляду на те, що скаргу було сформульовано не так, як цього вимагає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2691 п. 1 ч. 1 ст. 303 Кримінального процесуального кодексу України,] і незважаючи на те, що по суті перед слідчим суддею порушувалось питання бездіяльності з неповернення тимчасово вилученого майна, відповідне питання з формальних міркувань по суті розглянуто не було.''
Слідчим суддям доцільно уникати таких порушень.
=== Щодо неналежних процесуальних рішень ===
Також у судовій практиці є випадки прийняття неналежних процесуальних рішень за результатами розгляду скарг на аналізований вид бездіяльності. Зокрема, замість рішення про відмову в задоволенні скарги слідчі судді приймають рішення про її повернення.
* ''Так, слідчий суддя Іллічівського міського суду Одеської області ухвалою від 30.11.2015 повернув скаргу на бездіяльність, встановивши, що стосовно майна, яке було предметом скарги, постановлено ухвалу про арешт.''
Враховуючи те що така обставина не входить до переліку визначених ч. 3 ст. 304 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] підстав, які зумовлюють повернення скарги, у цьому випадку слідчий суддя повинен був ухвалити рішення про '''відмову''' в задоволенні скарги.
[[Категорія:Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]

Порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок

2022-08-31T21:09:13Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0165810-13#Text Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року № 165]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого під час дії воєнного стану дозволяється проводити лише фактичні податкові та камеральні перевірки декларацій, до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Фактичні податкові перевірки (за місцем фактичного провадження платником діяльності) здійснюються щодо:
* дотримання норм законодавства про регулювання обігу готівки;
* ведення касових операцій;
* наявності відповідних ліцензій та свідоцтв;
* дотримання роботодавцем вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин з працівником;
* порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій.
Будь-які інші перевірки '''забороняється проводити''' на період дії воєнного стану, а ті перевірки, які розпочалися та не завершилися до 24 лютого поточного року '''зупиняються''' до закінчення воєнного стану.

Установлено мораторій на проведення документальних перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на період дії правового режиму воєнного стану та протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

12 травня 2022 року прийнято Закон України № <abbr>2260-IX</abbr> "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", відповідно до якого під час воєнного стану дозволяється проведення:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

в) фактичних перевірок.
|}
== Основні поняття ==
'''Камеральна податкова перевірка''' - перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

'''Документальна податкова перевірка''' - перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

'''Види документальних податкових перевірок:'''
{| class="wikitable"
|-
! Вид !! Особливості
|-
| документальна планова || проводиться відповідно до плану-графіку
|-
| документальна позапланова || не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених Податковим кодексом України
|-
| документальна виїзна || проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка
|-
|документальна невиїзна
|проводиться в приміщенні контролюючого органу
|-
|документальна невиїзна позапланова електронна перевірка
|проводиться на підставі заяви, поданої платником податків з незначним ступенем ризику, визначеним відповідно до пункту 77.2 статті 77 цього Кодексу, до контролюючого органу, в якому він перебуває на податковому обліку.
|}
== Порядок проведення перевірки ==
==== Порядок проведення камеральної перевірки ====
# Проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
# Перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
# Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
==== Порядок проведення документальної планової перевірки ====
# Повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок (план-графік оприлюднюється на [https://tax.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti- офіційному веб-сайті Державної податкової служби України]).
# Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
==== Порядок проведення документальної позапланової перевірки ====
# Здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:
## отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу;
## платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо їх подання передбачено законом;
## платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
## виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу.
# Про проведення видається наказ.
== Строки проведення перевірок ==
{| class="wikitable"
|+
!Тип перевірки
!для великих платників податків
!для суб'єктів малого підприємництва
!інші платники податків
!Можливість продовження
|-
|документальна планова
|30 робочих днів
|10 робочих днів
|20 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.
|-
|документальна позапланова
|15 робочих днів
|5 робочих днів
|10 робочих днів
|за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.
|}
[[Категорія:Податкове право]]

Фінансування виконавчого провадження

2022-08-31T20:56:54Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2004-%D0%BF Порядок використання коштів виконавчого провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554.]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5.]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1300-16 Наказ Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження»]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0003760-10 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішення Конституційного Суду України справа № 3-368/2018(5259/18) № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019]
== Загальні положення ==
'''Фінансування виконавчого провадження''' здійснюється за рахунок '''коштів виконавчого провадження''', які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 статті 42 Закону України «Про виконавче провадження»] '''складаються з:'''
* '''виконавчого збору,''' стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 27 Закону України «Про виконавче провадження»], або основної винагороди приватного виконавця;
* '''авансового внеску стягувача''';
* стягнутих з боржника коштів на '''витрати виконавчого провадження.'''
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-2004-%D0%BF Порядку використання коштів виконавчого провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 року № 554,] вищезазначені '''кошти використовуються органами державної виконавчої служби''' для організації та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), а саме '''для оплати:'''
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Використання коштів органами державної виконавчої служби
|-
|1)
|послуг з перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;
|-
|2)
|послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій;
|-
|3)
|поштового переказу стягувачеві стягнених аліментних сум;
|-
|4)
|проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;
|-
|5)
|розміщення оголошення в засобах масової інформації;
|-
|6)
|виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження,    ведення    автоматизованої системи виконавчого провадження;
|-
|7)
|інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби, у тому числі на:
|-
| colspan="2" |зарахування коштів на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби (комісія банку);
|-
| colspan="2" |виплату винагороди державним виконавцям;
|-
| colspan="2" |придбання службових приміщень та службових житлових приміщень;
|-
| colspan="2" |страхування державних виконавців;
|-
| colspan="2" |забезпечення працівників органів державної виконавчої служби форменим одягом;
|-
| colspan="2" |матеріально-технічне    забезпечення    діяльності    органів державної виконавчої служби (придбання предметів та матеріалів канцелярського приладдя, обладнання, інвентарю та інших), їх ремонт та обслуговування;
|-
| colspan="2" |передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань;
|-
| colspan="2" |витрати на транспортні послуги (утримання та оренда транспортних засобів), грошова компенсація за використання державними   виконавцями   власних транспортних засобів;
|-
| colspan="2" |оренда приміщень;
|-
| colspan="2" |витрати на послуги поштового зв’язку та послуги зв’язку (доступ до Інтернету, установка телефонів тощо);
|-
| colspan="2" |оплату послуг з охорони;
|-
| colspan="2" |проведення поліграфічних робіт;
|-
| colspan="2" |проведення семінарів;
|-
| colspan="2" |оплату службових відряджень та проїзду державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;
|-
| colspan="2" |оплату комунальних послуг та енергоносіїв;
|-
| colspan="2" |придбання основних засобів, комп’ютерних програм та програмного забезпечення;
|-
| colspan="2" |поточний та капітальний ремонт службових приміщень;
|-
| colspan="2" |сплату судового збору.
|}
== Особливості стягнення виконавчого збору ==
Виконавчий збір стягується згідно постанови державного виконавця, яка виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів). У постанові про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем зазначається розмір та обов’язок сплати виконавчого збору.

'''Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі:'''
* 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів;
* двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи (відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня складає 6000,00 грн.,з 1 грудня – 6500,00 грн., тобто розмір виконавчого збору з 1 січня становить 6000,00*2 = 12000,00 грн., з 1 грудня – 13000,00 грн. ) та в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (тобто розмір виконавчого збору становить з 1 січня 6000,00*4 = 24000,00 грн., з 1 грудня 6500,00* 4 = 26000,00 грн.) за примусове виконання рішення немайнового характеру;
* 10 відсотків суми '''заборгованості зі сплати аліментів наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців. У подальшому''' державний виконавець '''зобов’язаний нараховувати виконавчий збір щомісяця''' у розмірі, визначеному вище, залежно від розміру простроченого щомісячного аліментного платежу.
'''Постанова про стягнення виконавчого збору''' за виконавчими документами про стягнення аліментів '''виноситься державним виконавцем після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі''' або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.

Якщо '''рішення про стягнення коштів було виконано боржником частково''' '''до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження''', сума виконавчого збору зазначається в '''розмірі 10 % з суми, яка не була сплачена боржником''' до відкриття виконавчого провадження [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п. 8 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

Слід зазначити, що виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби.
=== У яких випадках виконавчий збір не стягується? ===
{| class="wikitable"
! colspan="2" |Виконавчий збір не стягується:
|-
|1)
|за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
|-
|2)
|у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
|-
|3)
|якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4901-17 Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"];
|-
|4)
|за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів;
|-
|5)
|у разі виконання рішення приватним виконавцем;
|-
|6)
|за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1730-19 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії"], а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом
|}
Під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі.У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.

Виконавчий збір не стягується, якщо інше не передбачено угодою про врегулювання спору (мировою угодою), укладеною між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулюваня спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, відповідно до якої виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню
== Випадки сплати стягувачем авансового внеску ==
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Обов’язок сплати авансового внеску стягувачем при пред’явленні виконавчого документа згідно положення статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», визнано такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-19 Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2019 від 15.05.2019}.]
|}
Крім того слід зазначити, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України «Про виконавче провадження»] '''передбачено й інші випадки, де зазначено щодо необхідності сплати авансового внеску,''' а саме:
* за умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», витрат виконавчого провадження, документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.3 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження»);]
* у випадку залучення до проведення виконавчих дій суб’єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов’язаних із перерахуванням коштів, стягувач зобов’язаний додатково здійснити авансування таких витрат [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.1 ст. 43 ЗУ «Про виконавче провадження»);]
* у разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення такої документації здійснюється за зверненням виконавця в установленому законодавством порядку за рахунок додаткового авансування стягувача. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.5 ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження»).]
У разі '''перебування виконавчого провадження на виконанні у приватного виконавця''' авансування стягувачем зазначених '''витрат виконавчого провадження є обов’язковим лише на вимогу приватного виконавця.'''

З метою забезпечення провадження виконавчих дій виконавець може здійснювати інші витрати виконавчого провадження, крім встановлених Міністерством юстиції України, за умови їх обов’язкового авансування стягувачем.
=== Повернення авансового внеску ===
'''Авансовий внесок повертається стягувачу після закінчення''' '''виконавчого провадження''' або '''повернення''' виконавчого документа, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження (ч. 3 статті 43 ЗУ «Про виконавче провадження»)].

'''Невикористаний авансовий внесок повертається стягувачу впродовж 3 робочих днів з дня винесення відповідної постанови''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 (п.3 Розділу '''VI''' Інструкції з організації примусового виконання рішень).]

'''Про використання авансового внеску виконавець готує звіт,''' в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, '''із зазначенням сум коштів, які було сплачено на фінансування кожної з витрат.'''

За умови повернення виконавчого документа за письмовою заявою стягувача відповідно до '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»] звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачено, що при розподілі стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) у '''першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій'''.
== Особливості стягнення витрат на проведення виконавчих дій ==
Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

'''Витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження.'''

'''Мінімальні витрати''' виконавчого провадження '''складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов’язаних з винесенням постанов про''':
* відкриття виконавчого провадження;
* стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується);
* стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується);
* стягнення витрат виконавчого провадження;
* закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу).
'''Витрати, пов’язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження:'''
* виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари);
* пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв’язку)).
До '''додаткових витрат''' виконавчого провадження належать '''витрати''' виконавчого провадження, '''які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати''' виконавчого провадження.

Якщо під час примусового виконання рішення виконавцем '''було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження''', виконавець '''на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум''' згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] '''виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження''' (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

'''У разі повернення виконавчого документа стягувачу''' з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»], '''чи закінчення виконавчого провадження''' з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»,] '''витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження''' (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні.

'''У випадку закінчення або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження,''' яка підлягає виконанню в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Законом України «Про виконавче провадження»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0489-12 Інструкцією з організації примусового виконання рішень.] Слід зазначити, що '''дана постанова підлягає виконанню іншим приватним виконавцем або органом державної виконавчої служби''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 (ч.4 ст.5 ЗУ «Про виконавче провадження»).]

Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
== Див. також ==
* [[Повернення виконавчого документу стягувачу]]
* [[Закінчення виконавчого провадження]]
* [[Порядок сплати виконавчого збору]]
* [[Оскарження дій державних виконавців]]
[[Категорія: Виконання судових рішень]]
[[Категорія: Виконавче провадження]]

Відповідальність за порушення правил полювання

2022-08-01T07:23:51Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України (далі - КК України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14 Закон України "Про мисливське господарство та полювання"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1211-11 Положення про правила проведення полювань, поводження із зброєю та порядок видачі ліцензій на добування мисливських тварин, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 жовтня 2011 року № 549]
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
Відповідно до ст. 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"] порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України.
Зокрема, відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть особи, винні у: порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин, правил регулювання їх чисельності.
== Кримінальна відповідальність за незаконне полювання ==
Кримінальна відповідальність за незаконне полювання регламентується ст. 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України], а саме:

Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, - караються штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії кримінальних проступків.

Ті самі дії, якщо вони вчинені службовою особою з використанням службового становища, або за попередньою змовою групою осіб, або способом масового знищення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу, або з використанням транспортних засобів, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, - караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Дане кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

При цьому, істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян (шкода повинна бути більше 4250,00 грн.).
=== Суб'єкт кримінального правопорушення ===
Суб'єкт кримінального правопорушення загальний. Для ч. 2 ст. 248 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК] України можлива наявність спеціального суб'єкта — службової особи. Суб'єктами кримінальних правопорушень проти довкілля можуть бути особи, які досягли 16-річного віку.
=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення характеризується умислом.
=== Об'єкт кримінального правопорушення ===
Об'єктом кримінального правопорушення є встановлений порядок охорони, раціонального використання і відтворення тваринного світу суходолу - диких звірів і птахів як невід'ємної складової частини довкілля.
=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
З об'єктивної сторони кримінальне правопорушення виражається у:
# порушенні правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду;
# незаконному полюванні в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;
# полюванні на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
Полюванням визнаються дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах. Полюванням у сенсі ст. 248 слід також визнавати перебування осіб:
# у межах мисливських угідь, у т.ч. на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання;
# на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Порушення правил полювання означає, що даний вид використання тваринного світу здійснюється без належного дозволу, в заборонений час, у недозволених місцях, у т.ч. на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, забороненими знаряддями або способами, стосовно тих видів тварин, які занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Червоної книги].

Полювання без належного дозволу має місце тоді, коли воно здійснюється самовільно, без належного документа, виданого уповноваженим органом. Документами на право полювання є:
* посвідчення мисливця;
* щорічна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з позначкою про сплату державного мита;
* дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо);
* відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю;
* паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів з відміткою про допуск до полювання у поточному році у разі їх використання під час полювання.
Незаконність полювання слід вбачати і в тому разі, коли воно відбувається з відступом від умов, зазначених у дозвільних документах, наприклад добування тварин, які не зазначені у ліцензії або понад встановлену у дозволах норму, або в угіддях, не зазначених у дозволі.

Полювання в заборонений час означає, що воно здійснюється тоді, коли займатись полюванням на будь-яких тварин заборонено:
* взагалі (наприклад, у темний період доби (пізніше години після заходу сонця і раніше години до його сходу) або на тварин, які зазнають лиха);
* у строки, протягом яких забороняється полювати на певних видів диких звірів і птахів.
Тривалість мисливського сезону стосовно конкретних представників фауни встановлюється законодавством. Строки полювання (конкретна дата відкриття та закриття полювання на той чи інший вид мисливських тварин, дні полювання) визначаються нормативно-правовими актами і доводяться до відома користувачів мисливських угідь і громадськості. Відстріл та відлов хижих і шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових потреб або переселення у нові місця перебування може здійснюватись у встановленому порядку поза межами мисливського сезону.

Полювання у недозволених місцях - це полювання у таких місцях, де воно взагалі заборонено, або де для цього потрібен спеціальний дозвіл. Полювання забороняється:
* на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду;
* на відтворювальних ділянках;
* у межах населених пунктів, за винятком випадків, передбачених рішеннями обласних рад;
* на відстані ближче ніж 200 метрів від будівель населеного пункту та окремо розташованих будівель, де можливе перебування людей.
Забороненими слід визнавати ті знаряддя і способи, якими полювати взагалі не дозволяється або які заборонено використовувати для відстрілу чи відлов певних об'єктів тваринного світу. До таких знарядь і способів слід відносити зокрема: використання клеїв, петель, гачків, самострілів; ловчих ям, отруйних та анестезувальних принад, живих сліпих чи знівечених тварин як принади, звуковідтворювальних приладів та пристроїв, приладів нічного бачення, дзеркал та інших пристроїв, що осліплюють тварин, заливання нір звірів. На пернату дичину забороняється полювати з нарізною вогнепальною зброєю, а на копитних тварин та ведмедя - з використанням малокаліберної гвинтівки під патрон кільцевого запалювання або набоїв, споряджених картеччю чи шротом.
Порушення правил полювання є закінченим з моменту заподіяння істотної шкоди.
Незаконне полювання у заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на об'єкти тваринного світу, що занесені до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3055-14 Червоної книги України], є формальним складом злочину і вважається закінченим з моменту початку полювання незалежно від того, чи були фактично здобуті відповідні мисливські тварини.
=== Суміжні кваліфікації ===
Порушення правил полювання, яке не заподіяло істотної шкоди, не здійснюється у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду і не пов'язано з полюванням на ті види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, тягне за собою адміністративну відповідальність (ст. 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).
=== Порядок притягнення до кримінальної відповідальності ===
Загальний порядок притягнення до кримінальної відповідальності:
# [[Повідомлення про підозру|Повідомлення про підозру.]]
# [[Досудове розслідування: загальні положення|Досудове розслідування.]]
# [[Форми закінчення досудового розслідування|Закінчення досудового розслідування.]]
# Судовий розгляд.
=== Строк притягнення до кримінальної відповідальності ===
Відповідно до ст. 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК] України за здійснення незаконного полювання особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули 3 роки за ч. 1 ст. 248 КК України (закінчення строку давності для кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років) та 5 років за ч. 2 ст. 248 КК України (закінчення строку давності для нетяжкого злочину).
== Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання ==
Адміністративна відповідальність регламентується ст. 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], а саме:

Порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.
=== Суб'єкт адміністративного правопорушення ===
Особи, які досягли 16 років.
=== Суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення ===
Суб'єктивна сторона характеризується умислом або необережністю.
=== Об'єкт адміністративного правопорушення ===
Об'єктом є суспільні відносини, що виникають у сфері використання об'єктів тваринного світу.
=== Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення ===
Об'єктивна сторона полягає у вчиненні таких дій: порушення правил полювання, яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в дозволі на їх добування; повторне порушення правил полювання чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.
=== Порядок притягнення до адміністративної відповідальності ===
Протоколи за правопорушення передбачені статтею 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] мають право складати уповноважені посадові особи органів, які здійснюють розгляд цього правопорушення.

Зокрема, відповідно до статті 242 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], справи про адміністративне правопорушення за статтею 85 КУпАП розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства (станом на 2018 рік — наразі таким органом є Державне агентство лісових ресурсів України).

Від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право посадові особи, уповноважені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства, керівники, заступник керівника з питань мисливського господарства, головні лісничі, головні мисливствознавці, державні районні мисливствознавці, керівники, головні лісничі, лісничі, головні мисливствознавці, мисливствознавці держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств.

Керівниками, заступником керівника з питань мисливського господарства, головними лісничими, головними мисливствознавцями, державними районними мисливствознавцями, керівниками, головними лісничими, лісничими, головними мисливствознавцями, мисливствознавцями держлісгоспів, інших державних лісогосподарських підприємств, а також державних лісомисливських та державних мисливських господарств штраф до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачені частиною першою статті 85 цього Кодексу, може стягуватися на місці.

Крім того, протоколи за правопорушення, передбачене статтею 85 КУпАП мають право складати:
* уповноважені працівники органів Державної прикордонної служби України;
* уповноважені працівники органів служби державної охорони природно-заповідного фонду України;
* громадський інспектор з охорони довкілля;
* єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.
=== Строк притягнення до відповідальності ===
Відповідно до ч. 1 ст. 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] адміністративне стягнення за ст. 85 КУпАП може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при тривалому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]

Оренда нежитлового приміщення

2022-08-01T07:08:03Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n475 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що '''строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.'''

Також, під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків, стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди, необхідності здійснення оцінки об’єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону тощо.

'''Зазначені зміни діють під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня припинення чи скасування дії воєнного стану.'''
|}
== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

Відповідно до цих нормативно-правових актів за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк. Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20760.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення. Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків. (стаття 769 Цивільного кодексу України). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20795.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є акт приймання-передачі майна, який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю. Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20767.%20%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B стаття 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі. Відповідно до статей 766, 770, 776, 778, 779,780 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він чинності не припиняє. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%C2%A7%204.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п’ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, укладених за результатами електронного аукціону, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20654.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20193.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.%20%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20764.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20781.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20782.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20774.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC,-1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Оренда нежитлового приміщення

2022-08-01T07:06:46Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#n475 Закон України "Про оренду державного та комунального майна"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»]
{| class="wikitable"
|+
!Під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо:
строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків;

стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди;

необхідності здійснення оцінки об’єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону;

строків проведення аукціону і затвердження протоколу результатів аукціону;

необхідності та строків завантаження орендодавцем договору оренди та акта приймання-передачі до ЕТС;

можливості підписання документів за допомогою кваліфікованого електронного підпису та переліку таких документів;

продовження договору оренди, зокрема щодо запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану;

припинення орендарем договору оренди;

незастосування окремих обмежень на передачу майна в суборенду, передбачених абзацами дев’ятим і десятим частини першої статті 3 та статтею 22 цього Закону, при цьому строк дії укладеного відповідно до цієї статті договору суборенди не може перевищувати строк дії воєнного стану, збільшений на чотири місяці;

можливості застосування пільгової орендної плати на строк, що не перевищує шість місяців, для орендарів, які беруть участь в аукціоні з оренди державного майна з метою переміщення виробництв, активів і потужностей для здійснення господарської діяльності, розміщених на території, визначеній Кабінетом Міністрів України, а також механізму підтвердження права на застосування пільгової орендної плати;

повноважень військової адміністрації з питань, визначених цим пунктом.

{Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 2181-IX від 01.04.2022 - діє під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня припинення чи скасування дії воєнного стану}

6-2. Строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
|}
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що '''строк дії договорів оренди державного майна, які укладаються під час дії воєнного стану, не може перевищувати 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану.'''

Також, під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені Законом України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема щодо строків надання згоди на включення об’єкта оренди до одного з Переліків, стартової орендної плати у випадках, якщо інформація про залишкову балансову вартість об’єкта оренди є меншою 10 відсотків первісної балансової вартості об’єкта оренди, необхідності здійснення оцінки об’єкта оренди для цілей передачі його в оренду орендарям, передбаченим абзацом першим частини першої статті 15 цього Закону тощо.
|}

== Загальні положення ==
Основними законодавчими актами, які регулюють правовідносини у сфері оренди, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України].

Відповідно до цих нормативно-правових актів за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк. Право передачі майна у оренду має власник речі або особа, якій належать майнові права. Орендодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору оренди.

При передачі в оренду об’єкта, який знаходиться у спільній власності подружжя, передбачається наявність письмового дозволу співвласника об’єкту (згода має бути нотаріально посвідчена).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20760.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BC%D0%B5%D1%82%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 760 Цивільного кодексу України] предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). В даному випадку це нежитлове приміщення. Якщо приміщення, яке здається в оренду, знаходиться в заставі (іпотеці), то передача такого приміщення здійснюється за згодою заставодержателя (іпотекодавця). Передання приміщення в оренду не припиняє та не змінює прав на неї третіх осіб, зокрема права застави. При укладенні договору оренди орендодавець зобов'язаний повідомити орендаря про всі права третіх осіб на предмет оренди. В іншому випадку орендар має право вимагати зменшення розміру плати за користування або розірвання договору та відшкодування збитків. (стаття 769 Цивільного кодексу України). Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20795.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D статті 795 Цивільного кодексу України] передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (її окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписують сторони договору. Таким документом є акт приймання-передачі майна, який є необхідним додатком до договору найму. Вказаний документ підтверджує факт передання майна від однієї особи іншій і з саме з моменту підписання цього документу починається строк з якого має розраховуватись сплата орендної плати. В акті слід зафіксувати стан майна, наявні несправності, залишити зауваження і т.д. Можливо також провести фото або відео фіксацію стану приміщення, яке передається в оренду та повертається орендодавцю. Якщо при отриманні майна в оренду не перевірити його справність, то буде вважатися, що воно передане в належному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20767.%20%D0%AF%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%B5%D1%87%D1%96%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B стаття 767 Цивільного кодексу України]). Форма акта приймання-передачі майна в оренду законодавчо не встановлена, тому скласти його можна в довільній формі. Відповідно до статей 766, 770, 776, 778, 779,780 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] у разі непередання майна орендарю він вправі вимагати від орендодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору оренди і вимагати відшкодування завданих йому збитків. У разі зміни власника нерухомості, переданої у оренду до нового власника переходять права та обов'язки орендодавця.

Сторони можуть встановити у договорі оренди, що у разі відчуження нерухомості договір оренди припиняється. У випадку наявності договору страхування нерухомості він чинності не припиняє. Також сторони у договорі можуть встановити обов’язок укладення договору страхування нерухомості орендарем. У випадку затримки повернення нерухомості орендарем він несе ризик її знищення або випадкового пошкодження.

Орендар може поліпшити стан нерухомості, але тільки за згодою орендодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені без пошкодження нерухомості орендар має право на їх вилучення. Якщо ж поліпшення не можуть бути відокремлені орендар має право на відшкодування вартості витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати. Якщо орендар без згоди орендодавця зробив поліпшення він не має права на відшкодування їх вартості. Погіршення стану нерухомості, які сталися з вини орендаря, він повинен усунути, а у разі неможливості усунення відшкодувати завдані збитки. Шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням нерухомістю відшкодовується орендодавцем на загальних підставах. Відшкодовується шкода орендодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок недоліків нерухомості, про наявність яких орендар не був попереджений і про які він не знав і не міг знати. Поточний ремонт нерухомості провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться орендодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. Якщо орендодавець не провів капітального ремонту і це перешкоджає використанню нерухомості відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати її, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування або вимагати відшкодування вартості ремонту, або вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
== Умови договору оренди нежитлового приміщення ==
Правовідносини пов’язані з орендою нерухомого майна регламентовані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%C2%A7%204.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B9%D0%BC%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B параграфом 4 глави 58 книги 5 Цивільного кодексу України] про найм будівлі або іншої капітальної споруди. З огляду на те що вказані правовідносини повинні бути оформлені у вигляді укладення цивільно-правового договору необхідно врахувати деякі характерні особливості даного виду договору.
=== Форма договору ===
Договір оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається '''у письмовій формі'''. За бажанням сторін будь-який договір, для якого достатньо письмової форми, '''може бути''' засвідчений нотаріусом.

При цьому, законодавством передбачені випадки '''обов’язкового засвідчення договору нотаріусом, а саме:'''

якщо договір оренди укладений '''на строк більше п'яти років''', крім договору, предметом якого є майно державної або комунальної власності, який підлягає нотаріальному посвідченню у разі, якщо він укладений за результатами електронного аукціону строком більше ніж на п’ять років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20793.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB частини 2 статті 793 Цивільного кодексу України], частини 3 статті 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-20#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2016.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE Закону України «Про оренду державного та комунального майна"].

При цьому право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"], крім договорів, укладених за результатами електронного аукціону, предметом яких є майно державної або комунальної власності.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20638.%20%D0%A3%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83 статті 638 Цивільного кодексу України] договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Враховуючи роз’яснення Вищого господарського суду України надані ним в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0011600-13#Text Постанові Пленуму від 29.05.2013 року за № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними»] в абзацах 6 та 7 пункту 2.6. зазначеної постанови визначено, що «не вважаються вчиненими правочини (укладеними договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним. Сама лише відсутність у договорі тієї чи іншої істотної умови (умов) може свідчити про його не укладення…».

Таким чином, відсутність нотаріального посвідчення договору оренди нежитлового приміщення, укладеного на три роки і більше, буде свідчити про відсутність укладення договору, а відповідно і відсутність будь-яких правових наслідків для сторін за таким договором.

Згідно статті 654 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. В абзаці 2 пункту 2.9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012600-13#Text Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна»] зазначено: «У разі якщо внаслідок внесення змін до договору така його істотна умова як строк його дії сторонами визначено більше, ніж три роки (а саме, якщо додатковою угодою відповідним чином змінюється пункт договору, який передбачав менш ніж трирічний строк), то, за загальним правилом, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20654.%20%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D1%80%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0 статтею 654 Цивільного кодексу України], відповідна додаткова угода чи договір у редакції такої угоди підлягають нотаріальному посвідченню".

В господарських відносинах слід враховувати в першу чергу норми Господарського кодексу України. Зокрема, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20193.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%B7%D0%B0%D0%BD%D1%8C частина 1 статті 193 Господарського кодексу України] встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
=== Істотні умови договору ===
Істотними є умови договору, без узгодження яких договір вважається неукладеним. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20284.%20%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8 частині 1 статті 284 Господарського кодексу України] встановлено, що істотними умовами договору оренди є:
# об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації);
# строк, на який укладається договір оренди;
# орендна плата з урахуванням її індексації;
# порядок використання амортизаційних відрахувань;
# відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Оцінка об'єкта оренди здійснюється за відновною вартістю, крім об'єктів оренди державної та комунальної власності, оцінка яких здійснюється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/629-95-%D0%BF#Text Методикою оцінки об'єктів майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 року № 629]. Умови договору оренди зберігають свою силу на весь строк дії договору, а також у разі якщо після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря.

У договорі оренди потрібно зазначити точні характеристики майна, переданого в оренду, для нежитлового приміщення це – місце знаходження, площа та інші відмінні ознаки
=== Строк договору ===
Сторони самостійно вирішують, на який строк їм укласти договір. Крім строку дії договору, необхідно передбачити можливість його продовження на новий строк і дострокового розірвання. У договорі можна зазначити, що договір вважається продовженим на новий строк, якщо жодна із сторін за певний період до закінчення дії договору не заявить про свій намір розірвати договір. Якщо така умова в договорі не передбачена і орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку його дії, то продовжити договір можливо відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20764.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0 статті 764 Цивільного кодексу України], в якій зазначено, що в даному випадку за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20781.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 781 Цивільного кодексу України] дострокове припинення договору оренди можливо у випадку смерті фізичної особи – орендаря або ліквідації юридичної особи – орендаря або орендодавця. Договір оренди також може бути достроково розірваний на вимогу орендодавця, якщо орендар не сплачує оренду плату протягом трьох місяців підряд, користується об’єктом оренди всупереч умовам договору або призначенню об’єкту оренди, передав об’єкт оренди в користування іншій особі без дозволу орендодавця, створює загрозу пошкодження об’єкта оренди, не розпочав капітальний ремонт приміщення, якщо обов'язок на його проведення був покладений на нього договором. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20782.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D1%83 статті 782, 783 Цивільного кодексу України]).

Наймач в свою чергу може вимагати розірвання договору у випадку передачі йому в користування об’єкта оренди стан якого не відповідає умовам договору та його призначенню або якщо наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ремонту, якщо інше не було встановлено договором. Також сторони можуть передбачити інші підстави для дострокового розірвання договору оренди. Після закінчення строку договору орендар зобов’язаний повернути взяте в оренду майно в тому стані, в якому його отримав, з урахуванням нормального зносу або в іншому стані, обумовленому в договорі.
=== Оренда плата ===
Оренда плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю за користування орендованим майном. Порядок, умови та строки внесення орендної плати визначаються договором. Вона може бути розрахована за 1 кв. м. на рік чи за все приміщення на місяць Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Вважаємо за необхідне включити до договору розмір плати, періодичність і строки ії сплати, форма оплати, а також порядок сплати комунальних послуг.

Щоб у подальшому між сторонами договору не виникало спорів, у договорі слід чітко прописати, чи входять в орендну плату комунальні платежі. І якщо не входять, то в якому порядку та в які строки компенсуються орендодавцю витрати на їх сплату чи їх сплачує сам орендар.
== Піднайм (суборенда) ==
Договір піднайму (суборенди) не може бути укладений на строк, що перевищує строк дії договору оренди . Передача майна в піднайм (суборенду) можлива тільки за згодою орендодавця, якщо інше не передбачене договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20774.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC,-1.%20%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BC стаття 774 Цивільного кодексу України]). Тобто, у договорі оренди можна відразу передбачити можливість передачі майна в піднайм третім особам із повідомленням (або без такого) орендодавця про укладення орендарем договору піднайму (суборенди). Якщо в договорі не обумовлена можливість передачі приміщення в піднайм (суборенду), то для здачі його в піднайм орендарю необхідно отримати згоду орендодавця. Така згода повинна бути оформлена в письмовій формі. Якщо орендар передав приміщення в піднайм третій особі без згоди орендодавця, то орендодавець має право розірвати договір достроково.
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Договір оренди]]

Пенсія за особливі заслуги перед Україною

2022-06-30T13:01:53Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база: ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закон України "Про державні нагороди України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядок порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 378]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядок розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 12 жовтня 2007 року № 18-6]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то:

→ до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2);

→ до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет.

Інформація, яку необхідно повідомити оператору:
#ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги;
#адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року;
#паспортні дані (серія та номер паспорту);
#номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги;
#спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою);
#нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання).
Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні.

Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору.

''За інформацією Укрпошти''
|}
== Опис суттєвих аспектів, що впливають на один із варіантів вирішення проблеми ==
Вищою формою відзначення громадян за видатні заслуги у розвитку різноманітних сфер діяльності держави є державні нагороди України.

Державними нагородами України відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1549-14 Закону України «Про державні нагороди України»] є, зокрема, звання Герой України, орден, медаль, почесне звання України.

Так, громадянам, які мають значні заслуги у сфері державної, громадської або господарської діяльності, досягнення у галузі науки, культури, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури і спорту тощо, встановлюються пенсії за особливі заслуги перед Україною.

Це право громадян на призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною регулюється [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], який був прийнятий Верховною Радою України 1 червня 2000 року № 1767-III та набрав чинності з 1 січня 2001 року.
== Суб’єкти, на яких розповсюджується [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 Закон України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України:
# Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, Героям Соціалістичної Праці, особам, нагородженим орденом Леніна, орденом Слави трьох ступенів, орденом Трудової Слави трьох ступенів, чотирма і більше медалями "За відвагу", чотирма і більше орденами України та колишнього Союзу РСР, повним кавалерам ордена "За службу Родине в Вооруженных Силах СССР", особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "народний";
# ветеранам війни, нагородженим за бойові дії орденом, медаллю "За відвагу" або медаллю Ушакова, незалежно від часу нагородження;
# видатним спортсменам - переможцям Олімпійських та Паралімпійських ігор, Всесвітніх ігор глухих, чемпіонам і рекордсменам світу та Європи;
# космонавтам, які здійснили політ у космос, членам льотно-випробувальних екіпажів літаків;
# народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Кабінету Міністрів України та Уряду колишньої Української РСР;
# особам, відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР "заслужений", державними преміями України, колишніх Союзу РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР, Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного чи республіканського значення;
# депутатам - всього чотирьох і більше скликань Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, районних, районних у містах, міських рад міст обласного значення в Україні та в колишній Українській РСР;
# матерям, які народили п’ятеро і більше дітей та виховали їх до шестирічного віку. Якщо у разі смерті матері або позбавлення її батьківських прав виховання дітей до зазначеного віку здійснювалося батьком, право на пенсію за особливі заслуги надається батьку. При цьому враховуються діти, усиновлені в установленому законом порядку.
== Розмір надбавки до пенсії за особливі заслуги ==
Пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність:
* від 35 до 40 відсотків - особам, зазначеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 пунктах 1 і 8 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"];
* від 25 до 35 відсотків - особам, зазначеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 пунктах 2-5 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"];
* від 20 до 25 відсотків - особам, зазначеним у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 пунктах 6 і 7 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"].
Розмір надбавки визначається відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"], залежно від заслуг особи. У разі, коли особа одночасно має право на надбавки, зазначені в кількох пунктах [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"], призначається та надбавка, яка є більшою у максимальному розмірі.

Пенсія за особливі заслуги призначається з дня звернення за встановленням пенсії, але не раніше дати набрання чинності положеннями Закону, що встановлює право на таку пенсію. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про порушення клопотання про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і при цьому подаються всі необхідні документи, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, вказана на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.

У разі, коли до заяви додані не всі необхідні документи, орган, що здійснює підготовку документів для встановлення пенсії за особливі заслуги, повідомляє заявнику, які документи повинні бути подані додатково. Якщо вони будуть подані не пізніше 3 місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.

У разі збільшення прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, органи, що виплачують пенсії, здійснюють перерахунок надбавки, виходячи із цього прожиткового мінімуму, з урахуванням встановленого відповідними органами виконавчої влади, зазначеними у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною"], відсотку надбавки. Перерахунок здійснюється з дати, з якої встановлений новий розмір прожиткового мінімуму.
== Право на пенсію за особливі заслуги у разі смерті особи, яка мала особливі заслуги перед Україною ==
У разі смерті особи, яка мала право на пенсію за особливі заслуги перед Україною відповідно до цього Закону, мають непрацездатні члени сім’ї померлого, а саме:
# чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»];
# діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
# Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;
# чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Пенсія за особливі заслуги у разі втрати годувальника встановлюється у таких розмірах:
* на одного непрацездатного члена сім’ї — 70 відсотків,
* на двох і більше — 90 відсотків від розміру надбавки до пенсії померлого годувальника або надбавки до пенсії, що могла бути йому встановлена.
== Порядок порушення клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги перед Україною ==
Механізм порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною (далі - клопотання) регулюється [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/378-2013-п Порядком порушення клопотання про призначення пенсій за особливі заслуги перед Україною, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 378 від 29.05.2013].

Клопотання про призначення пенсії за особливі заслуги подається у відповідні органи виконавчої влади, зазначені у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 2 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»], які розглядають його в місячний строк з дня подання документів.

Рішення про встановлення пенсії за особливі заслуги або про відмову в її встановленні, прийняте відповідними органами виконавчої влади, повідомляється не пізніше 10 днів після його прийняття громадянам, які звернулися за встановленням пенсії за особливі заслуги, і посадовим особам, які порушили клопотання.

До клопотання додаються:

'''для призначення пенсії особі, яка має особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові особи українською мовою;
'''для призначення пенсії членам сім’ї померлої особи, яка мала особливі заслуги перед Україною:'''
* копії документів, що підтверджують такі заслуги;
* копія сторінки паспорта із зазначенням прізвища, імені та по батькові члена сім’ї особи українською мовою;
* копія свідоцтва про смерть особи;
* документи, що підтверджують родинні стосунки з особою (копії свідоцтва про шлюб, свідоцтва про народження дітей, рішення суду про встановлення родинних стосунків);
* копії документів, що підтверджують факт загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків у період проходження військової служби, служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Держспецзв’язку чи Державній кримінально-виконавчій службі внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаного під час виконання таких обов’язків, військовослужбовців та осіб, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 частині другій статті 6 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»].
Копії документів, що додаються до клопотання, засвідчуються в установленому порядку.

Питання про збільшення розміру пенсії за особливі заслуги у разі виявлення нових даних про заслуги особи розглядається відповідними органами виконавчої влади, за клопотанням посадових осіб.

У разі вчинення пенсіонером умисного злочину або виявлення помилкових чи неправдивих даних, на підставі яких було призначено пенсію за особливі заслуги, рішенням відповідних органів виконавчої влади, пенсіонер позбавляється призначеної пенсії. Сума пенсії, виплачена пенсіонерові надміру внаслідок зловживань з його боку, стягується у порядку, встановленому законом.
== Досудовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
Процедура подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій (далі - рішення), прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах регулюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1241-07 Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 року № 18-6].

У разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Подання скарги відповідно до Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного фонду України вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного фонду України, що розглядає скаргу.

У скарзі має бути зазначено:
# прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання заявника;
# найменування органу Пенсійного фонду України, яким прийнято рішення;
# суть порушеної вимоги;
# інформація про оскарження рішення органу Пенсійного фонду України в суді (у разі оскарження рішення).
Скарга повинна бути викладена в письмовій формі та підписана заявником із зазначенням дати.

Скарга надсилається до органу Пенсійного фонду України поштою або передається заявником особисто.

Скарга, оформлена без дотримання цих вимог, що не дає можливості розглянути скаргу по суті, повертається заявнику з відповідними обґрунтуваннями не пізніше ніж через десять днів від дня отримання такої скарги.

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються заявнику.

Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом Пенсійного фонду України, не належать до його повноважень, то така скарга в термін не більше п’яти робочих днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявнику.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом Пенсійного фонду України від одного і того ж заявника з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, про що виноситься рішення про припинення розгляду такого звернення та повідомляється заявнику.

За бажанням особи скарга може бути розглянута Комісією з питань розгляду скарг громадян на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення (далі - Комісія), утвореною при Пенсійному фонді України або при регіональних органах Пенсійного фонду України. Рішення Комісії, прийняте за розглядом скарги, носить рекомендаційний характер.
Орган Пенсійного фонду України зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його у термін не більше одного місяця від дня надходження скарги на адресу заявника поштою або надати йому під розписку.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у скарзі питання неможливо, орган Пенсійного фонду України може прийняти рішення про продовження строків розгляду скарги заявника, про що письмово повідомити заявника до закінчення тридцятиденного строку. При цьому загальний термін розгляду скарги не може перевищувати сорока п'яти днів.

У разі, якщо останній день строків розгляду скарги припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший наступний робочий день.

Орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:
# залишає скаргу без задоволення;
# повністю або в певній частині задовольняє скаргу. У разі повного або часткового задоволення скарги органу, що призначає пенсії, даються розпорядження про вчинення відповідних дій.
У рішенні зазначається, що в разі незгоди заявника з прийнятим рішенням воно може бути оскаржене в органі Пенсійного фонду України вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку. Рішення Пенсійного фонду України, прийняте за розглядом скарги, може бути оскаржене в судовому порядку в термін, передбачений законодавством України.
== Судовий порядок оскарження рішення органів Пенсійного фонду України ==
=== Підсудність ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-14 статті 16 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною»] рішення органу, що призначає пенсію за особливі заслуги, може бути оскаржене у судовому порядку.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України] (далі – КАСУ) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача
=== Строки подання позовної заяви та її розгляду ===
Особа може оскаржити дії/рішення органів Пенсійного фонду шляхом подання до суду адміністративної позовної заяви у строк не пізніше 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ч. 4 ст. 122 КАСУ], якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору, і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Строки розгляду справи визначаються в залежності від типу провадження
{| class="wikitable"
|+
!загальне позовне провадження
!спрощене позовне провадження
|-
|суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі,
а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

Справу по суті уд розглядає протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
|протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
|}

=== Судовий збір ===
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору передбачено [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір»].

Так, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подачу позовних заяв немайнового характеру фізичними особами справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про державний бюджет України на 2022 рік"] прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2481,00 грн.

Тобто розмір судового збору за подачу позовної заяви складає: 2481,00 (розмір прожиткового мінімуму для працездатних) х 0,4 = 992,40 грн.

Сплата судового збору здійснюється на розрахунковий рахунок суду, до підсудності якого відноситься розгляд справи у готівковій чи безготівковій формі.

Судовий збір позивач має право сплатити через електронні сервіси Міністерства юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Нормами [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»] передбачені пільги щодо сплати судового збору. Так, від сплати судового збору серед інших звільняються:
# особи з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
# особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю та недієздатних осіб з інвалідністю;
# позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Окрім цього згідно зі [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»] можливе відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення його розміру або взагалі звільнення від сплати останнього. Рішення про останнє приймається у вигляді ухвали суди, прийнятої із врахуванням майнового стану сторони.
=== Порядок складення позову ===
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 ст. 160 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.
=== Порядок оскарження рішення суду першої інстанції ===
При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.

Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
[[Категорія:Призначення пенсії]]
[[Категорія:Пенсіонери]]
[[Категорія:Особи, які мають особливі (трудові) заслуги перед Батьківщиною]]
[[Категорія:Суди]]

Спадкування у селянських господарствах

2022-06-30T12:42:36Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закон України "Про фермерське господарство"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text Закон України "Про особисте селянське господарство"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0325-22#Text Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року № 1118/5 "Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату"] (набрав чинності 19.03.2022) внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5,] відповідно до яких:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини;
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.
На виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану»] наказом Міністерства юстиції України від 3 травня 2022 р. № 1760/5 затверджено '''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна.]'''
|}
== Основні положення ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/742-15#Text статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство"] '''особисте селянське господарство''' - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.
Члени особистого селянського господарства здійснюють діяльність на свій розсуд і ризик у межах встановленого правового господарського порядку, дотримуючись вимог цього Закону, законів України,інших нормативно-правових актів.
Діяльність,пов'язана з веденням особистого селянського господарства,не відноситься до підприємницької діяльності.

'''До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать земельні ділянки, жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку. 
Майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи,спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.
Звернення стягнення на майно члена особистого селянського господарства допускається лише на підставі рішення суду.

Також відповідно до статті 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] '''землі фермерського господарства можуть складатися із:
• земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування;
• земельних ділянок, що належать фермерськиму господарству на праві власності, користування.

Тобто, у випадку особистого селянського господарства жодних відмінностей від загальних положень спадкування немає, оскільки особисте селянське господарство є не організаційно-правовою формою юридичної особи, а діяльністю, відповідно, власного майна з особливим статусом не має.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text статті 1 Закону України "Про фермерське господарство"] фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї відповідно до закону.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа-підприємець.

'''Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства).

В установчому документі зазначаються:
# Найменування господарства.
# Його місцезнаходження та юридична адреса.
# Предмет і мета діяльності.
# Порядок формування майна (складеного капіталу).
# Органи управління, порядок прийняття ними рішень.
# Порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

'''Смерть голови фермерського господарства не є підставою припинення його діяльності за умови, що залишається хоча б один член такого господарства, який бажає продовжити його діяльність.''' Так, відповідно до ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України «Про фермерське господарство»] членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім’ї, родичі, які об’єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства.
Для цілей цього Закону до членів сім'ї та родичів голови фермерського господарства відносяться дружина(чоловік), батьки, діти, баба,дід,прабаба,прадід, внеки, правнуки,мачуха, вітчим, падчерка, пасинок, рідні та двоюридні брати та сестри, дядько, тітка, племінники як голови фермерського господарства, так і його дружини( її чоловіка), а також особи, які перебувають у родинних стосунках першого ступеня споріднення з усіма вищевказаними членами сім'ї та родичами(батьки такої особи та батьки чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти).

Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом). Оскільки після смерті голови фермерського господарства членом такого господарства залишається інший з подружжя, фермерське господарство не підлягає ліквідації.

Однак якщо спадкодавець був єдиним членом фермерського господарства, то господарство, як юридична особа, припиняє своє існування (у зв’язку зі смертю єдиного члена господарства). Якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менше мінімального розміру, встановленого для даного регіону. У разі виникнення спору з приводу того, кому зі спадкоємців повинна перейти земельна ділянка, якщо вона не підлягатиме поділу з вищенаведених підстав, спір повинен вирішуватися в судовому порядку (ч .2 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).

Порядок спадкування майна члена фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог законодавства України, а саме відповідно до закону. (ч .1 ст. 23 ЗУ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text “Про фермерське господарство”]).
== Спадкування у фермерському господарстві ==
'''Фермерське господарство складається з:'''
# Майна, переданого до складеного капіталу;
# Нерозподіленого прибутку;
# Майнових зобов'язань;
# Інших зобов’язань.
'''Фермерським господарствам можуть належати:''' будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

'''Успадкування фермерського господарства''' (в цілому або частини - у випадку наявності декількох спадкоємців) полягає у спадкуванні права на частку в статутному (складеному) капіталі. При цьому спадкування права на участь не входить до складу спадщини відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 1219 Цивільного кодексу України].

=== Варіанти спадкування ===
'''У випадку створення фермерського господарства одним учасником:'''

1) якщо є лише один спадкоємець - він буде спадкувати безпосередньо майно фермерського господарства, за бажанням може бути включений до складу фермерського господарства замість померлого учасника для подальшого ведення фермерського господарства;

2) якщо є декілька спадкоємців - спадкують безпосередньо майно фермерського господарства у визначених долях, за бажанням кожен зі спадкоємців може бути включений до складу фермерського господарства.

Якщо ніхто зі спадкоємців не бажатиме займатися фермерською діяльністю, то таке господарства припиняється відповідно до вимог статті 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15#Text Закону України "Про фермерське господарство]".

=== Порядок спадкування ===

'''Алгоритм успадкування майна фермерського господарства:'''
# Звернення до нотаріуса за місцем відкриття спадщини для прийняття спадщини.
# Отримання свідоцтва про право на спадщину після спливу 6-місячного строку з моменту смерті спадкодавця. При цьому, видача свідоцтва про право на спадщину на майно здійснюється нотаріусом на підставі правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, в залежності від того типу майна, яке належить фермерському господарству (земельні ділянки, будівлі, техніка, грошові кошти тощо). Для кожного конкретного випадку спадкування фермерського господарства перелік необхідних документів буде визначатись індивідуально, оскільки перш за все нотаріусу необхідно ознайомитись зі '''статутом господарства.''' Адже, саме статут установлює первісні внески до фермерського господарства (що характеризують статус майна господарства), визначає порядок формування майна господарства (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього тощо. Нотаріус після детального аналізу основних положень статуту визначає, що є спадковим майном фермерського господарства, який правовий статус такого майна та, відповідно, які саме документи необхідні для оформлення спадкових прав.
[[Категорія:Спадкове право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Земельне право]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2022-06-02T12:20:07Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах.

Психологічна допомога організовується психологічними службами військових частин (підрозділів), а в разі потреби здійснюється у військово-медичних закладах охорони здоров’я згідно з порядками, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.

Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації. 

=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.

Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.

=== Безоплатне забезпечення ліками ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби.

Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#:~:text=%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A%0A%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 Національному переліку основних лікарських засобів].

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому особи з інвалідністю внаслідок війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»].
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;]
* є особами з інвалідністю із числа осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД (зокрема електронне посвідчення ветерана), особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень.

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], можуть бути віднесені до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==

=== Складання письмового звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.
== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, Законом України "Про судовий збір" передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===

Відповідно до ст. 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Див.також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%83_%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування]

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2022-06-02T12:17:30Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах.

Психологічна допомога організовується психологічними службами військових частин (підрозділів), а в разі потреби здійснюється у військово-медичних закладах охорони здоров’я згідно з порядками, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.

Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації. 

=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.

Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.

=== Безоплатне забезпечення ліками ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби.

Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#:~:text=%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A%0A%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 Національному переліку основних лікарських засобів].

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому особи з інвалідністю внаслідок війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»].
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;]
* є особами з інвалідністю із числа осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень.

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], можуть бути віднесені до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==

=== Складання письмового звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.
== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, Законом України "Про судовий збір" передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===

Відповідно до ст. 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Див.також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%83_%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування]

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Медичне забезпечення особи, яка має статус учасника бойових дій

2022-06-02T12:06:09Z

Olha.yakovlieva:

== Нормативна база ==

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про відпустки»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/375-17 Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про звернення громадян»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0875-19 Наказ Міністерства оборони України від 07 червня 2019 року № 300 "Про затвердження Інструкції з організації оздоровлення та відпочинку дітей у Дитячому закладі оздоровлення та відпочинку Збройних Сил України"]
== Право на безоплатну медичну допомогу ==

Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів сіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.ст. 3, 27, 49 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України]).

Відповідно до законодавства України, кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров'я медичної допомоги, до якої, зокрема, належать:
* екстрена медична допомога;
* первинна медична допомога, яка учасникам бойових дій (далі - УБД), як правило, надається сімейними лікарями;
* вторинна (спеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями. Як правило, така допомога надається районними закладами охорони здоров'я за місцем проживання учасника антитерористичної операції (далі - АТО);
* третинна (високоспеціалізована) медична допомога, що надається за медичними показаннями.
Як правило, надається за направленням закладів вторинної.
Наявність статусу УБД не є обов'язковою для отримання безоплатного лікування, оскільки норми про право на медичне забезпечення є загальними для усіх громадян. Місцеві програми з реабілітації учасників АТО не вимагають наявності посвідчення УБД і допускають надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги за програмами реабілітації учасників АТО за наявності довідки про участь в АТО та/або направлення до певного лікувального закладу.
Разом з тим, процедура забезпечення лікування з використанням високовартісних медичних засобів, а також протезування визначається підзаконними актами про реалізацію відповідних програм і може вимагати наявності статусу УБД.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) і спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров'я чи відповідних відділень або спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога надається державними або комунальними закладами охорони здоров'я за рахунок Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Відповідно до Статусу внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовці, які захворіли в період відпустки або у відрядженні, на стаціонарне лікування направляються військовими комендантами або військовими комісарами. Однак ця норма зрідка дотримується, у зв'язку з чим комунальні заклади охорони здоров'я фактично позбавляються можливості отримання компенсації вартості лікування військовослужбовця. Військовослужбовці, звільнені з військової служби внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, члени сімей військовослужбовців приймаються на обстеження і лікування до військово-медичних закладів охорони здоров'я в порядку, встановленому Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).

Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1923-99-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 1999 року № 1923 «Про затвердження Порядку надання медичної допомоги у військово-медичних закладах і взаєморозрахунків за неї між військовими формуваннями»], пенсіонерам з числа військовослужбовців, яким відповідно до законодавства надані пільги щодо безоплатного користування військово-медичними закладами відповідних військових формувань, медична допомога у військово-медичних закладах інших військових формувань надається на умовах, передбачених цим Порядком для надання медичної допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до ст. 38 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»] гарантується вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров'я, кожний пацієнт, який досяг чотирнадцяти років і який звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, та вибір методів лікування, відповідно до його рекомендацій. Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування.
=== Психологічна реабілітація учасників АТО ===

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах.

Психологічна допомога організовується психологічними службами військових частин (підрозділів), а в разі потреби здійснюється у військово-медичних закладах охорони здоров’я згідно з порядками, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.

Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]). Надання психологічної допомоги також здійснюється у державних і комунальних закладах охорони здоров'я, зокрема і у межах реалізації окремих програм. Психологічною реабілітацією також займаються приватні фахівці, приватні медичні заклади і громадські організації. 

=== Щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів ===
Для того, щоб проходити щорічне медичне обстеження і диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, потрібно в державному закладі охорони здоров'я пред'явити посвідчення УБД.

Першочергове обслуговування УБД у лікувально-профілактичних закладах, аптеках здійснюється незалежно від форми власності (державних чи приватних). Для реалізації зазначеної пільги необхідно пред'явити посвідчення УБД.

=== Безоплатне забезпечення ліками ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на безоплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. Учасникам війни ці пільги надаються лише якщо їх дохід за останні 6 місяців з розрахунку на одного члена сім'ї є меншим за той, який дає право на податкову соціальну пільгу. Процедура реалізації цього прав встановлена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1303-98-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»]. Цією ж постановою визначено перелік захворювань, за наявності яких надаються лікарські засоби.

Безоплатно і на пільгових умовах відпускаються лікарські засоби, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2009-%D0%BF#:~:text=%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%99%20%D0%9F%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%9B%D0%86%D0%9A%0A%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2 Національному переліку основних лікарських засобів].

Відпуск лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах у разі амбулаторного лікування осіб провадиться аптеками за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб. Для отримання ліків необхідно звернутись до державної аптеки, закріпленої за відповідним медичним закладом, лікар якого надав рецепт, за місцем проживання особи, та пред'явити посвідчення УБД та рецепт лікаря. Особи, які обслуговуються у відомчих лікувально-профілактичних закладах і мають право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів, отримують їх у аптеках, закріплених за цими закладами. Фінансування цих пільг передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров'я.

'''Отримання пільгового рецепту на ліки'''

Учасник АТО, який звертається за медичною допомогою, має повідомити лікаря про те, що має пільги, та пред'явити посвідчення. Обов'язковою умовою безоплатного забезпечення учасників АТО ліками є наявність рецепта лікаря з його особистим підписом і печаткою за формою, яка відповідає нормативним актам Міністерства охорони здоров'я.
Слід уточнити у лікаря адресу державної аптеки, яка обслуговує медичний заклад. Рекомендується вказувати у рецепті міжнародні непатентовані назви ліків для того, щоб перевірити чи є вони у переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва. Якщо необхідного препарату в аптеці немає, провізор за цією назвою зможе зробити заміну на аналогічний препарат іншого виробника.

'''Порядок дій у разі відмови у наданні ліків безоплатно'''

Якщо лікар або провізор аптеки, які обслуговують лікарню, відмовили у наданні рецепта або фактичному відпуску ліків за ним, цю відмову слід письмово оскаржити головному лікарю, керівнику аптеки і також до управління охорони здоров'я та органу місцевого самоврядування, до відання якого відноситься аптека або лікарських заклад. Якщо ліки були необхідні терміново і учасник АТО був змушений їх купувати, слід письмово звертатися до лікарні, місцевих органів влади і органів місцевого самоврядування з вимогою компенсувати витрати. Якщо такі звернення будуть безуспішними, слід оскаржити незаконні дії чи бездіяльність відповідних органів та установ до суду. У випадку відмови у відпуску ліків за рецептом лікаря з посиланням на відсутність таких ліків, перевірити це можна, надіславши до місцевого управління охорони здоров'я інформаційний запит з питаннями про наявність залишків відповідного препарату у аптеці і на балансі міста.
=== Стоматологічна медична допомога ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члени сімей загиблих учасників АТО мають право на першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
Учасники війни користуються цими пільгами лише за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному КМУ. Для того, щоб скористатися цією пільгою, слід звернутися до державного або комунального закладу охорони здоров'я, як правило за місцем проживання, та пред'явити посвідчення УБД. Надання пільги без наявності посвідчення можливе за умови наявності належних ресурсів у лікарському закладі, зокрема за програмами забезпечення лікування учасників АТО, які фінансуються місцевими бюджетами і порядок реалізації яких передбачає надання медичної допомоги за довідками про участь в АТО. Можливе фінансування і з інших джерел.
Якщо учасник бойових дій продовжує військову службу, він може забезпечуватися безоплатним зубопротезуванням у військово-медичних закладах Збройних Сил України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1071-15 Наказ Міністерства оборони України від 18 серпня 2015 року № 414 «Про затвердження Інструкції про порядок надання стоматологічної допомоги в закладах охорони здоров'я та медичних підрозділах Збройних Сил України»]).
=== Санаторно-курортне лікування ===

Учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни і члени сімей загиблих мають право на безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування.
Учасники бойових дій і особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками щороку строком на 18-21 день. При цьому особи з інвалідністю внаслідок війни отримують путівку позачергово.
Учасники війни і члени сімей загиблих мають право на отримання путівки 1 раз на 2 роки строком на 18-21 день. Порядок видачі путівок встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/187-2006-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 187 «Про затвердження Порядку забезпечення санаторно-курортними путівками деяких категорій громадян структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення (крім м. Києва) рад»].
Закупівля та забезпечення путівками здійснюється в межах коштів, передбачених на зазначену мету у державному бюджеті на поточний рік. Путівки надаються за рахунок коштів Державного бюджету або субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.
Особливості забезпечення учасників АТО санаторним лікуванням встановлюються додатковими нормативними актами. У 2015 році такі особливості встановлювались [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/200-2015-%D0%BF Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 200 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях санаторно-курортним лікуванням»].
Для отримання путівки учасник АТО має звернутися до управління соціального захисту населення за місцем проживання і стати на облік (якщо він не перебуває на обліку за місцем роботи).
Необхідні документи:
* заява;
* медична довідка лікувальної установи за Формою №070/о http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0680-12;
* копія посвідчення учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
* документ, що підтверджує безпосереднє залучення особи до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Пільгові путівки надаються згідно з медичними рекомендаціями в порядку черговості в міру надходження путівок. Особам з інвалідністю внаслідок війни — позачергово.

''' Надання путівок за рахунок Міністерства оборони України '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни забезпечуються путівками відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони здоров'я, соціального захисту населення, захисту державного кордону, та іншими органами за місцем перебування особи з інвалідністю на обліку або за місцем його роботи (стаття 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]).
Право на забезпечення путівками за цим порядком мають учасники АТО, які:
* є ветеранами війни та особами, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;]
* є особами з інвалідністю із числа осіб, на яких поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] та які отримують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
Процедура надання путівок аналогічна процедурі, що діє у системі Міністерства соціальної політики України.

''' Компенсація вартості проїзду до санаторію '''

Військовослужбовці, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, особи, звільнені з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах, в обов'язковому порядку повинні пройти безоплатну психологічну, медико-психологічну реабілітацію у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до цих центрів і назад. Порядок проведення реабілітації та відшкодування вартості проїзду встановлюються Кабінетом Міністрів України (стаття 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей»]).
Для отримання компенсації слід звернутися в управління соціального захисту населення за місцем обліку. Компенсується проїзд у транспорті загального користування (залізничному та автомобільному) згідно з поданими проїзними квитками.
У разі проїзду залізничним транспортом відшкодовується вартість квитка у плацкартному вагоні.
Витрати на такі компенсації здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в межах видатків, передбачених Міністерству соціальної політики України на зазначену мету.

''' Компенсація за невикористану путівку '''

Особи з інвалідністю внаслідок війни мають право отримати грошову компенсацію за невикористану путівку. У статті 13 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"] передбачено, що за бажанням осіб з інвалідністю замість такої путівки вони можуть один раз на два роки одержувати компенсацію.
Так, особи з інвалідністю внаслідок війни 1-2 груп можуть отримати компенсацію у розмірі середньої вартості путівки, особи з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи — у розмірі 75 відсотків середньої вартості путівки. Грошова компенсація надається незалежно від наявності медичного висновку про необхідність санаторно-курортного лікування або медичних протипоказань. Порядок компенсації встановлений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/785-2004-%D0%BF Постанові Кабінету Міністрів України від 17.06.2004 № 785 «Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян»].
Підставою для виплати грошової компенсації є такі документи:
* заява про виплату грошової компенсації;
* посвідчення УБД, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, члена сім'ї загиблого;
* облікові дані про одержання путівок та грошової компенсації.
Грошова компенсація виплачується особам через два роки після звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації, якщо вони протягом цього періоду не одержували безоплатної санаторно-курортної путівки.
Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної Наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень.

''' Компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування '''

Таку компенсацію отримують учасники бойових дій, учасники війни і члени сімей загиблих — компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування за їх бажанням у розмірі вартості самостійного санаторно-курортного лікування на час проведення оздоровлення, але не більше ніж середня вартість санаторно-курортної путівки.
Підставою для виплати компенсації вартості самостійного санаторно- курортного лікування є такі документи:
* заява про виплату компенсації;
* про сплату повної вартості санаторно-курортної путівки; про підтвердження проходження санаторно-курортного лікування або зворотний талон санаторно-курортної путівки строком санаторно- курортного лікування не менш як 18 днів;
* посвідчення ветерана війни або члена сім'ї загиблого.
Право на компенсацію вартості самостійного санаторно- курортного лікування настає з дня звернення із заявою про її виплату один раз на два роки (з урахуванням року проходження самостійного санаторно-курортного лікування). Компенсація виплачується у розмірі, що не перевищує середньої вартості санаторно-курортної путівки, визначеної наказом Міністерства соціальної політики України в межах обсягу бюджетних призначень. У 2015 році така компенсація становила 360 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-15 наказ Міністерства соціальної політики України від 13.03.2015 № 279).]

''' Додаткова відпустка для проходження санаторно-курортного лікування '''

Учасники бойових дій та особи з інвалідністю внаслідок війни мають право на додаткову відпустку 14 днів, яку вони відповідно до Закону України «Про відпустки» можуть використати окремо або разом з основною у зручний для них час.
Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності (лікарняний) можлива лише, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад (Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, допомога по тимчасовій непрацездатності»).
Листок непрацездатності видається до від'їзду в санаторно-курортний заклад при наявності путівки, довідки з місця роботи про тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки та картки санаторно- курортного відбору (інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності).

''' Поранення при захисті Батьківщини '''

Залежно від причини інвалідності особи з інвалідністю з числа військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ та інших осіб, при настанні інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків) чи пов'язаних з перебуванням на фронті, а також інші особи, зазначені у статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], можуть бути віднесені до осіб з інвалідністю внаслідок війни.
== Позасудовий порядок вирішення спорів ==

=== Складання письмового звернення ===

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] заявник має право звернутися до відповідного органу (органів місцевого самоврядування, органів соціального захисту населення) із письмовим зверненням для отримання письмового роз’яснення щодо реалізації своїх прав.

Відповідно до статті 5 вказаного [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону] письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

У письмовому зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

У електронному зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Роз’яснення щодо порушеного питання, або рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві, доводиться до відома громадянина в письмовій формі з обґрунтуванням та посиланням на чинне законодавство, викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

В разі незгоди з прийнятим рішенням, заявник має право оскаржити його у порядку ст. 16 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
=== Строк розгляду звернення ===

Відповідно ст. 20 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”] звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
=== Підстави для відмови ===

Підставами для відмови у розгляді звернення є порушення вимог ст. 5, 9 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закону України “Про звернення громадян”], щодо невідповідності форми та змісту звернення, а також неможливості вирішити питання окрім як звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні.
== Судовий порядок ==

=== Підсудність ===

Адміністративний позов подається до суду першої інстанції на вибір позивача: або за місцем проживання позивача, або за місцезнаходженням відповідача. Адміністративний позов може бути подано безпосередньо до суду першої інстанції позивачем (його представником) або надіслано поштою. Якщо позов подається до суду представником позивача, він повинен мати довіреність, яка посвідчує його право на подання позову.
=== Судовий збір ===

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру від прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня відповідного року. Судовий збір заявник має право сплатити через електронні сервіси Міністерства Юстиції України, в тому числі, звернувшись до місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за місцем проживання. Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

Крім того, Законом України "Про судовий збір" передбачено, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
=== Порядок складення позову ===

Відповідно до ст. 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 КАСУ] у позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб’єктом владних повноважень. Суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.
Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім’я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

=== Порядок оскарження ===

При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. Негайно після закінчення судового розгляду суд приймає постанову іменем України.
Постанова суду першої інстанції може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

== Див.також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B7%D0%B0_%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%83_%D0%BF%D1%83%D1%82%D1%96%D0%B2%D0%BA%D1%83_%D1%82%D0%B0_%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D1%80%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Виплата грошової компенсації за невикористану санаторно-курортну путівку та вартості самостійного санаторно-курортного лікування]

[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Право на медичну допомогу‎ ]]
[[Категорія:Безоплатне забезпечення санаторно - курортним лікуванням]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу‎]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток‎]]
[[Категорія:Безоплатний проїзд транспортом]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Адміністративне право‎]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎‎]]

Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги

2022-06-02T11:47:58Z

Olha.yakovlieva:

= Нормативна база =
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України "Про житлово-комунальні послуги"]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закон України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закон України "Про ринок природного газу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закон України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Постанова Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630 "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 "Про затвердження Кодексу комерційного обліку електричної енергії"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 "Про затвердження Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України"]

= Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг =
[[Файл:51664-2 uk origin.jpg|міні|Зміни доЗакону про ЖКП]]

Відповідно до частини 1 статті 16 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"] відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

'''Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є:''' власник, споживач, виконавець, виробник (частина 2 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виробник послуг може бути їх виконавцем (частина 3 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація) (частина 4 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення (частина 5 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником (частина 6 статті 19 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]).

= Укладення договору про користування житлово-комунальними послугами =
Користування житлово-комунальними послугами здійснюється на підставі договорів між споживачем і постачальником, що розробляється постачальником згідно з Типовими договорами про надання житлово-комунальних послуг:
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Типовий договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 р. № 712;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Примірний договір про постачання електричної енергії споживачу, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1070-2008-%D0%BF Типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070.]

== Користування електричною енергією ==
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на '''договірних засадах'''.
Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі '''види договорів''', які передбачені частиною 1 статті 4 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19#n169 Закону України «Про ринок електричної енергії»] .

Згідно з пунктом 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] укладення '''договорів''' між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] здійснюється '''''до 01 грудня 2018 року''''' '''шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання''' (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 '''заяви-приєднання'''] за формою, наведеною у додатку до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Постанови].

'''Постачання електричної енергії''' здійснюється електропостачальником на підставі '''договору про постачання електричної енергії споживачу''', який розробляється електропостачальником на основі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил)] та укладається в установленому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] порядку (пункт 1.2.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе також шляхом '''оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії''' (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку) (пункт 1.2.15 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

На роздрібному ринку '''не допускається споживання (використання)''' електричної енергії споживачем '''без укладення договорів''' відповідно до Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії].

Крім того, споживачі укладають '''договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії''' шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи (пункт 2.1.3. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] за формою договору, що є додатком 3 до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] (пункт 2.1.4. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''У разі незгоди споживача''' приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач '''не має права використовувати електричну енергію''' із системи розподілу та має подати оператору системи розподілу '''письмову заяву про припинення розподілу''' електричної енергії на його об’єкт (пункт 2.1.6. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Фактом приєднання''' споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії ''(акцептування договору)'' є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, зокрема '''повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи розподілу та/або документально підтверджене споживання електричної енергії'''.

Згідно з пунктом 2.1.7. [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії] для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії заявник '''у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки '''має надати оператору системи такі '''документи''':
# заяву про укладення відповідного договору із зазначенням місцезнаходження об’єкта та реквізитів заявника та наявності чинного паспорту точки розподілу;
# копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті);
# копію документа, яким визначено право власності чи користування на об’єкт (приміщення), або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку або її частину (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об’єкта), право на розміщення електроустановок на території здійснення господарської діяльності з розподілу електричної енергії (у разі відсутності об’єкта споживача);
# копію документа про підтвердження повноважень особи на укладення договору (копію довіреності, виданої в установленому порядку тощо), за необхідності;
# копію декларації (повідомлення) про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт (для укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) та постачання електричної енергії на будівельні майданчики, у разі якщо наявність такого дозволу є обов’язковою або зазначені документи вимагаються законодавством у сфері містобудування) та/або у визначених законодавством випадках, копію декларації про готовність об’єкта до експлуатації або сертифіката (для новозбудованих та реконструйованих електроустановок).

Детально за посиланням: http://www.cherkasyoblenergo.com/ikc/ikcinfo/1640-do-uvag-spozhvachiv-elektrchnoyi-energiyi-.html

== Користування послугами водопостачання та водовідведення ==
Відповідно до пункту 2.1. розділу ІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України] договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються '''виключно на договірних засадах''' відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1875-15 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"].

Також згідно з пунктом 8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення] послуги надаються споживачеві згідно '''з договором''', що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку (пункту 3.1. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (пункту 3.7. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Плата за воду, яка використовується на поливання дворів, вулиць, зелених насаджень, газонів, прибирання громадських і дворових туалетів тощо, сплачується споживачами (субспоживачами) відповідно до показів засобів обліку води або норм водоспоживання (пункту 3.12. розділу ІІІ [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Форма технічних умов наведена в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатку 1 до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення '''подає''' до виробника таких послуг:
# заяву;
# опитувальний лист за формою згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08/ додатком 2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України];
# ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території.

Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва.

Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою '''протягом десяти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням '''умов''' для проектування вводу:
* місця приєднання,
* місця розташування водомірного вузла,
* умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску (пункт 4.1. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

'''Забороняється будь-яке самовільне приєднання''' об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів) (пункт 4.3. розділу ІV [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

== Користування послугами з опалення житлового приміщення ==
Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/830-2019-%D0%BF#Text типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830]. 

Рішення про початок та закінчення опалювального сезону приймається виконавчими органами відповідних сільських, селищних та міських рад або місцевими державними адміністраціями виходячи з кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації, нормами санітарного законодавства та іншими нормативними документами.

== Користування послугами з газопостачання ==
Постачання природного газу здійснюється відповідно до '''договору''', за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам] (частина 1 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).

'''Договір постачання повинен містити такі істотні умови:'''
# обов’язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов’язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;
# обов’язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;
# обов’язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;
# обов’язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;
# порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання (частина 5 статті 12 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/329-19 Закону України «Про ринок природного газу»]).

Якщо побутовий споживач відповідно до законодавства має пільги з оплати природного газу, у [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 заяві-приєднанні] постачальника із спеціальними обов’язками має міститися відповідна інформація.

У разі отримання права на пільги з оплати природного газу побутовий споживач повинен звернутися до постачальника із спеціальними обов’язками з письмовою заявою та документами, що підтверджують його право на пільги.

У разі отримання адресної субсидії або іншого виду державної соціальної допомоги побутовий споживач вносить плату за надані послуги з газопостачання в установленому порядку (пункт 4.8. [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам]).

= Облік використаних житлово-комунальних послуг =
== Облік електричної енергії ==
На роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії '''без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається''', крім випадків, передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правилами роздрібного ринку електричної енергії] та [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексом комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії (пункт 2.3.3.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

'''Відповідальність''' за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування '''покладається на власника (користувача)''' електроустановки у приміщенні якої вони встановлені (пункт 2.3.4.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.

Надання споживачу замовлених ним послуг з облаштування вузла обліку або реконструкції вузла обліку електричної енергії здійснюється '''за рахунок споживача''' (пункт 2.3.6.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить '''1 календарний місяць''' (пункт 2.3.13.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії] (пункт 2.3.14.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#n1168 Правил роздрібного ринку електричної енергії]).

За домовленістю між постачальником послуг комерційного обліку електричної енергії (ППКО) і споживачем '''споживач може знімати покази лічильника самостійно''', надаючи ППКО цю інформацію відповідно до умов договору зі всіх лічильників, встановлених на об'єктах споживача (пункт 6.1.[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0311874-18#n544 Кодексу комерційного обліку електричної енергії]).

== Облік послуг з водопостачання та водовідведення ==
Облік відпущеної питної води та прийнятих стоків здійснюється виробником і споживачами засобами вимірювальної техніки, які занесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.1. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Вузли обліку повинні розташовуватись на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.2. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

Обладнання вузла обліку здійснюється за рахунок споживачів ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0936-08 пункт 5.3. розділу 5 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України]).

У разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку води, а у разі його відсутності (несправності) за нормативами (нормами) споживання у таких випадках:
* у разі відсутності засобів обліку води, встановлених у квартирі (будинку садибного типу);
* у разі несправності квартирних засобів обліку, що не підлягає усуненню, з моменту її виявлення;
* у разі відсутності у виконавця показань квартирних засобів обліку за розрахунковий період з подальшим перерахунком відповідно до пункту 18 цих Правил.

За наявності витоків із загальнобудинкової мережі споживачі, які не мають квартирних засобів обліку або не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку, оплачують послуги з холодного, гарячого водопостачання та водовідведення за встановленими нормативами (нормами) за місяць, у якому ці витоки виявлено (пункт 11 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Для передачі показників засобу обліку, споживач має право звернутися до виконавця послуг з водопостачання та водовідведення (особисто, за номером телефону, через особисту веб-сторінку на сайті виконавця), або звернутися до голови ОСББ.

== Порядок обліку теплової енергії ==
Визначення кількості та якості послуги з постачання теплової енергії здійснюється відповідно до умов договору:

1) за показаннями вузла комерційного обліку теплової енергії та іншими засобами вимірювальної техніки - для колективного договору, договору з колективним споживачем, договору з власником (користувачем) будівлі, індивідуального договору;

2) з урахуванням показань вузла (вузлів) розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії (у разі їх наявності) або дотриманням нормативної температури повітря у приміщеннях (для приміщень, не оснащених вузлами розподільного обліку/приладами-розподілювачами теплової енергії) - для індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.

Одиницею вимірювання обсягу (кількості) спожитої споживачем теплової енергії є гігакалорія (Гкал).

До встановлення вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії обсяг споживання теплової енергії у будівлі визначається відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1502-18#n15 Методики розподілу].

== Облік послуг з газопостачання ==
Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством, до термінів, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 частині 1 статті 2 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"] (стаття 18 глави 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3533-17 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу"]).

Результати вимірювань вузла обліку природного газу можуть бути використані за умови забезпечення єдності вимірювань.

'''Оплата побутовим споживачем''' за надані послуги з газопостачання може провадитися:
* за квитанціями абонентської книжки постачальника;
* за платіжними документами, які виписуються постачальником.

Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні.

Споживач не обмежується у '''праві здійснювати оплату''' за договором на постачання природного газу через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб (пункт 12 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися '''на підставі даних про об'єм (обсяг) газу''', визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, '''або за плановою величиною середньомісячного споживання''' в опалювальний та міжопалювальний періоди (абзац 1 пункту 13 розділу ІІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

Періодом для визначення розміру оплати послуг з газопостачання побутовим споживачем '''є календарний місяць''' (абзац 1 пункту 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

При розрахунку за квитанціями абонентської книжки постачальника '''споживач самостійно розраховує суму платежу та сплачує''' його постачальнику не пізніше '''10 числа місяця''', наступного за розрахунковим (пункт 14 розділу III [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Правил постачання природного газу"]).

= Припинення користування житлово-комунальними послугами =
# [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Припинення послуг з газопостачання]
# [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC_%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BC._%D0%9E%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9 Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам]
# Припинення водопостачання
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Згідно з частиною 1 статті 23 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] передбачено, що підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду '''обмежити його питне водопостачання''' до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Однак, таке обмеження водопостачання може застосовуватися виключно до споживачів-суб’єктів господарювання і не стосується споживачів з числа населення.

Зокрема, відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ статті 16-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] екологічна броня застосовується з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2918-14#Text Законом України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] можливість '''припинення постачання води населенню''' за заборгованість за спожиті послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення '''не передбачена взагалі''', а для інших споживачів (крім населення) передбачене лише обмеження до екологічної броні питного водопостачання.

Частиною 2 статті 23 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачено, що виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску.

Тобто, Закони України [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2918-14/ «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n436 «Про житлово-комунальні послуги»] '''не надають права''' підприємствам водопостачання '''припиняти населенню постачання питної води.'''

= Права та обов'язки споживача та виконавця =
Споживач має право:

1) одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів;

2) без додаткової оплати одержувати від виконавця житлово-комунальних послуг інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості;

3) на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров’ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об’єкт нерухомого майна);

4) на усунення протягом строку, встановленого договорами про надання житлово-комунальних послуг або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг;

5) на зменшення у встановленому законодавством порядку розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі їх ненадання, надання не в повному обсязі або зниження їхньої якості;

6) на неоплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об’єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг;

7) отримувати від управителя, виконавців комунальних послуг штраф у розмірі, визначеному договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відновних робіт;

8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у встановленому законодавством порядку;

9) складати та підписувати акти-претензії у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг, зміною їхніх споживчих властивостей та перевищенням строків проведення аварійно-відновних робіт;

10) без додаткової оплати отримувати від виконавця відповідної послуги чи іншої уповноваженої на розподіл комунальної послуги особи детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку;

11) без додаткової оплати отримувати інформацію про проведені управителем, виконавцем комунальної послуги нарахування плати за житлово-комунальні послуги (з розподілом за періодами та видами нарахувань) та отримані від споживача платежі;

12) у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води;

13) розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги. Це право не поширюється на договір про постачання теплової енергії, укладений зі споживачами у багатоквартирному будинку, крім випадку розірвання такого договору колективним споживачем.

'''Індивідуальний споживач зобов'язаний:'''

1) укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом;

2) своєчасно вживати заходів до усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини;

3) забезпечувати цілісність обладнання приладів (вузлів) обліку комунальних послуг відповідно до умов договору та не втручатися в їхню роботу;

4) власним коштом проводити ремонт та заміну санітарно-технічних приладів і пристроїв, обладнання, іншого спільного майна, пошкодженого з його вини, яка доведена в установленому законом порядку;

5) оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;

6) дотримуватися правил безпеки, зокрема пожежної та газової, санітарних норм;

7) допускати у своє житло (інший об’єкт нерухомого майна) управителя, виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку;

8) дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об’єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг;

9) забезпечити своєчасну підготовку об’єктів, що перебувають у його власності, до експлуатації в осінньо-зимовий період;

10) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг;

11) інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

12) надавати виконавцю комунальних послуг або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів спожитих послуг, показання наявних приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирі (приміщенні) багатоквартирного будинку, в порядку та строки, визначені договором.

'''Колективний споживач має право:'''

1) укладати договір про надання комунальної послуги відповідно до статуту в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем;

2) розірвати договір про надання комунальної послуги, укладений ним в інтересах споживачів, об’єднаних таким колективним споживачем, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання.

Колективний споживач зобов’язаний:

1) допускати до об’єктів нерухомого майна, що належать колективному споживачу, а також у місця загального користування і допоміжні приміщення багатоквартирних будинків (для об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) виконавців комунальних послуг або їхніх представників у порядку, визначеному законом і договорами про надання відповідних житлово-комунальних послуг, для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань засобів вимірювальної техніки;

2) у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг для споживачів, яких об’єднує такий колективний споживач;

3) забезпечувати розподіл між споживачами, об’єднаними таким колективним споживачем, обсягу спожитих комунальних послуг відповідно до законодавства (крім випадку, коли співвласниками визначено іншу особу, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги);

4) у разі безпосереднього здійснення розподілу обсягу комунальних послуг між споживачами у будівлі надавати споживачам, об’єднаним таким колективним споживачем, детальний розрахунок розподілу між ними обсягу спожитих комунальних послуг, а в разі обліку комунальних послуг засобами вимірювальної техніки вузла обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі (її частині), надавати також інформацію про їх показання.

'''Виконавець має право:'''

1) вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних правил і правил пожежної безпеки, інших нормативно-правових актів у сфері комунальних послуг;

2) вимагати від споживача своєчасного проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з отриманням комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості таких робіт;

3) отримувати компенсацію за надані відповідно до закону окремим категоріям громадян пільги та нараховані субсидії з оплати комунальних послуг;

4) доступу до житла, інших об’єктів нерухомого майна для ліквідації аварій, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічних та профілактичних оглядів і перевірки показань приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку, в порядку, визначеному законом і договорами про надання комунальних послуг;

5) припинити/зупинити надання комунальних послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі в порядку і строки, встановлені законом та договором, крім випадків, коли якість та/або кількість таких послуг не відповідають умовам договору;

6) звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору;

7) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем отримувати інформацію від споживача про зміну власника житла (іншого об’єкта нерухомого майна) та фактичної кількості осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором;

8) утворювати системи управління якістю та проводити їх сертифікацію відповідно до національних або міжнародних стандартів акредитованими органами із сертифікації.

'''Виконавець зобов'язаний:'''

1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором;

3) без додаткової оплати надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості та іншу інформацію, передбачену законодавством;

4) своєчасно проводити підготовку об’єктів житлово-комунального господарства до експлуатації в осінньо-зимовий період;

5) розглядати у визначений законодавством строк претензії та скарги споживачів, у визначених законом випадках - управителів, і проводити відповідні перерахунки розміру плати за комунальні послуги в разі їх ненадання, надання не в повному обсязі, несвоєчасно або неналежної якості, а також в інших випадках, визначених договором про надання комунальних послуг;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

6) вживати заходів до ліквідації аварій, усунення порушень якості послуг у строки, встановлені законодавством;

7) виплачувати споживачу штраф за перевищення встановлених строків проведення аварійно-відновних робіт у розмірі, визначеному законодавством;

8) своєчасно реагувати на виклики споживачів, підписувати акти-претензії, вести облік вимог (претензій) споживачів у зв’язку з порушенням порядку надання житлово-комунальних послуг;

9) своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов’язаних з наданням комунальних послуг, що виникли з його вини;

10) у разі укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем здійснювати розподіл загальнобудинкового обсягу послуг між співвласниками багатоквартирного будинку у передбаченому законодавством та договором порядку;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

11) інформувати споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до законодавства;

12) контролювати дотримання встановлених міжповіркових інтервалів вузлів комерційного обліку;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

13) у разі укладення колективного договору або договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем інформувати управителя, уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, правління житлово-будівельного кооперативу, з якими укладено відповідний договір, про вихід з ладу, необхідність ремонту, зняття з абонентського обліку вузлів комерційного обліку, а також про настання терміну їх повірки;

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.

14) направляти управителю або відповідним виконавцям протягом п’яти робочих днів отримані скарги споживачів щодо надання комунальних послуг, якщо вирішення таких скарг стосується обов’язків управителя або інших виконавців послуг.
*

== Особи, які мають пільги за користування житлово-комунальними послугами ==
Під час укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, особа, яка має право на пільги повинна надати виконавцю таких послуг відповідну заяву, а також документи, які підтверджують наявність пільги.

Детально про '''перелік пільгових категорій громадян та розмір відсоткової знижки''' за спожиті послуги можна дізнатися у статті: [[Застосування пільг при сплаті житлових послуг]]

= Порядок вирішення спорів =
== Досудовий порядок ==

'''Оформлення претензій'''

У разі порушення постачальником умов договору побутовий споживач викликає представника постачальника для складання та підписання [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF#n198 '''акта-претензії'''] побутового споживача, в якому зазначаються терміни, види, відхилення показників з надання послуг тощо ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення]).

Акт-претензія складається побутовим споживачем та представником постачальника і скріплюється їхніми підписами.

У разі відмови представника постачальника від підписання акта, акт вважається дійсним, якщо його підписали не менше ніж три побутових споживачі або побутовий споживач і виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоврядування. 

{| class="wikitable"
|-
| Порядок та строки розгляду претензії залежить від виду житлово-комунальної послуги та нормативно-правового акту, яким регулюється порядок надання такої послуги.
|}

== Судовий порядок ==
Порядок вирішення спорів, пов'язаних із користуванням житлово-комунальними послугами, оскарження рішення про відмову у їх наданні вирішується в [http://wiki.legalaid.gov.ua:8555/index.php/%D0%97%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%BE_%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83:_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%83_%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96#.D0.A5.D1.82.D0.BE_.D0.BC.D0.B0.D1.94_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE_.D0.B7.D0.B2.D0.B5.D1.80.D0.BD.D1.83.D1.82.D0.B8.D1.81.D1.8F_.D0.B7_.D0.BF.D0.BE.D0.B7.D0.BE.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.8E_.D0.B7.D0.B0.D1.8F.D0.B2.D0.BE.D1.8E порядку позовного провадження у цивільному процесі]

[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги‎]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]