WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-24T10:47:19Z

Olha.sokolenko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}

== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n6 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n98 статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації здійснюється одноразово '''органами Пенсійного фонду України''' на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''незалежно від адреси''' зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n8 статті 1 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”], здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#n80 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917].
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до органів Пенсійного фонду України такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
Допомога постраждалій особі призначається з урахуванням інформації, зазначеної у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років), або копії висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text пункту 8 цього Порядку], орган Пенсійного фонду України протягом '''трьох робочих днів''' з дня отримання таких документів надсилає постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови та повідомлення в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) про зупинення строку розгляду заяви. У разі особистого звернення щодо призначення компенсації таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особи виконавчого органу або адміністратором центру надання адміністративних послуг. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи, що відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text пункту 8 цього Порядку].

Заяви з доданими документами '''розглядаються у місячний строк '''з дня їх прийняття або відправлення.

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''

=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності розмір призначеної постраждалій особі компенсації не перераховується.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].

== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-24T10:45:55Z

Olha.sokolenko: /* Нормативна база */ додано новий акт

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020 "Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}

== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n6 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n98 статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації здійснюється одноразово '''органами Пенсійного фонду України''' на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''незалежно від адреси''' зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n8 статті 1 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”], здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#n80 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917].
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до органів Пенсійного фонду України такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
Допомога постраждалій особі призначається з урахуванням інформації, зазначеної у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років), або копії висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text пункту 8 цього Порядку], орган Пенсійного фонду України протягом '''трьох робочих днів''' з дня отримання таких документів надсилає постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови та повідомлення в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) про зупинення строку розгляду заяви. У разі особистого звернення щодо призначення компенсації таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особи виконавчого органу або адміністратором центру надання адміністративних послуг. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи, що відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text пункту 8 цього Порядку].

Заяви з доданими документами '''розглядаються у місячний строк '''з дня їх прийняття або відправлення.

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''

=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності розмір призначеної постраждалій особі компенсації не перераховується.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].

== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-24T10:39:15Z

Olha.sokolenko: /* Умови призначення і виплати компенсації */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}
== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n6 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n98 статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації здійснюється одноразово '''органами Пенсійного фонду України''' на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''незалежно від адреси''' зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n8 статті 1 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”], здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#n80 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917].
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до органів Пенсійного фонду України такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
Допомога постраждалій особі призначається з урахуванням інформації, зазначеної у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років), або копії висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text пункту 8 цього Порядку], орган Пенсійного фонду України протягом '''трьох робочих днів''' з дня отримання таких документів надсилає постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови та повідомлення в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) про зупинення строку розгляду заяви. У разі особистого звернення щодо призначення компенсації таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особи виконавчого органу або адміністратором центру надання адміністративних послуг. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи, що відповідають вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text пункту 8 цього Порядку].

Заяви з доданими документами '''розглядаються у місячний строк '''з дня їх прийняття або відправлення.

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''

=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності розмір призначеної постраждалій особі компенсації не перераховується.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].

== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-24T10:35:06Z

Olha.sokolenko: /* Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}
== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n6 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n98 статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації здійснюється одноразово '''органами Пенсійного фонду України''' на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''незалежно від адреси''' зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування).

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що формується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, визначеними пунктом 1 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n8 статті 1 Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”], здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n2 постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#n80 Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917].
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до органів Пенсійного фонду України такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
Допомога постраждалій особі призначається з урахуванням інформації, зазначеної у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років), або копії висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 8 цього Порядку, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів з дня отримання таких документів надсилає постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови та повідомлення в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) про зупинення строку розгляду заяви. У разі особистого звернення щодо призначення компенсації таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особи виконавчого органу або адміністратором центру надання адміністративних послуг. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи, що відповідають вимогам пункту 8 цього Порядку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''
=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності розмір призначеної постраждалій особі компенсації не перераховується.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].

== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Надання компенсації та допомоги на оздоровлення особі, постраждалій від вибухонебезпечних предметів

2025-07-24T10:29:33Z

Olha.sokolenko: зміна порядку подання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закон України «Про протимінну діяльність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1020 «Деякі питання призначення і виплати одноразової компенсації та щорічної допомоги, передбачених Законом України «Про протимінну діяльність в Україні»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
В Україні запрацював '''[https://www.minefree.info/ мобільний застосунок із мінної безпеки "MineFree" (Без мін)]''' – це мобільний додаток, розроблений волонтерами благодійної швейцарської організації “Free Ukraine” (Вільна Україна) за підтримки Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

Додаток дозволяє повідомити про виявлення вибухонебезпечних або підозрілих предметів, боєприпасів, переглянути мапу небезпечних територій та отримати сповіщення про наближення до небезпечного об’єкту.
|}
== Загальні положення ==
'''Постраждалі від вибухонебезпечних предметів особи''' (далі - постраждалі особи) - окремі особи або групи осіб, які зазнали фізичних і психологічних травм, фінансових втрат або законні права та інтереси яких були порушені використанням та (або) наявністю вибухонебезпечних предметів або діями чи бездіяльністю відповідальних осіб, або члени сімей осіб, загиблих від вибухонебезпечних предметів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n6 пункт 11 частини першої статті 1 Закону України "Про протимінну діяльність в Україні"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#n98 статті 10 Закону України «Про протимінну діяльність в Україні»], допомога постраждалим особам включає в себе надання медичної, психологічної, професійної та соціальної допомоги з метою зменшення наслідків ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування постраждалим особам.

'''''Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту населення, забезпечує:'''''
# надання постраждалим особам одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щорічної допомоги на оздоровлення у сумі, порядок призначення і виплати якої встановлюється Кабінетом Міністрів України;
# проходження постраждалими особами безоплатної психологічної, медико-психологічної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проїзду до таких центрів і назад та вартості проживання протягом проходження реабілітації (у разі, якщо проживання не надається);
# позачергове обов’язкове забезпечення постраждалих дітей місцями у закладах дошкільної освіти незалежно від відомчої підпорядкованості;
# виплати постраждалій дитині у підвищеному розмірі державної соціальної допомоги, призначеної дітям з інвалідністю віком до 18 років відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14#Text Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"].
Відповідно до частини третьої статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Закону України “Про протимінну діяльність в Україні”] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 р. № 1020] затверджено:
* '''Порядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів''';
* ''' Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів'''.
== Надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі компенсації проводиться одноразово структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі '''заяви''' постраждалої особи або її законного представника '''за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''

'''Зверніть увагу!''' Компенсація призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло ''не пізніше ніж через 60 календарних місяців'' після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнями, спричиненими вибухонебезпечними предметами:
* на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я - для дітей віком до 18 років;
* на підставі висновку медико-соціальної експертної комісії - для осіб віком від 18 років.
Встановлення інвалідності з урахуванням ушкоджень, спричинених вибухонебезпечними предметами, здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1317-2009-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 “Питання медико-соціальної експертизи”] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/917-2013-%D0%BF#Text Порядку встановлення лікарсько-консультативними комісіями інвалідності дітям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 р. № 917] .
=== Умови призначення і виплати компенсації ===
Для отримання компенсації постраждалі особи або їх законні представники подають до органів Пенсійного фонду України такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал [https://diia.gov.ua/ Дія]);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (в разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
Допомога постраждалій особі призначається з урахуванням інформації, зазначеної у витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідці медико-соціальної експертної комісії, або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років), або копії висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).

Заяви з необхідними документами та/або відомостями можуть бути надіслані засобами поштового зв’язку або за технічної можливості в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України або Єдиний державний вебпортал електронних послуг (з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 8 цього Порядку, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів з дня отримання таких документів надсилає постраждалій особі або її законному представнику інформацію про відмову у призначенні компенсації з обґрунтуванням причин такої відмови та повідомлення в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) про зупинення строку розгляду заяви. У разі особистого звернення щодо призначення компенсації таке повідомлення вручається під розписку заявнику безпосередньо посадовою особи виконавчого органу або адміністратором центру надання адміністративних послуг. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник можуть повторно подати документи, що відповідають вимогам пункту 8 цього Порядку.

У разі незгоди з відмовою у призначенні компенсації постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

'''Важливо!''' У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні компенсації.''
=== Розмір компенсації ===
'''''Компенсація призначається та виплачується постраждалій особі в таких розмірах:'''''
* особі з інвалідністю I групи - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю II групи - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особі з інвалідністю III групи - у трикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю підгрупи А до 18 років - у п’ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* дитині з інвалідністю до 18 років - у чотирикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності розмір призначеної постраждалій особі компенсації не перераховується.

Розмір отриманої компенсації ''не враховується'' під час обчислення сукупного доходу сім’ї для призначення всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Розмір отриманої компенсації ''не включається'' до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податкового кодексу України].
== Надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів ==
Призначення постраждалій особі допомоги на оздоровлення проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад '''на підставі заяви''', поданої постраждалою особою або її законним представником '''до 15 жовтня поточного року за зареєстрованим або фактичним місцем проживання.'''
=== Умови призначення і виплати допомоги на оздоровлення ===
Для отримання допомоги на оздоровлення постраждалі особи або їх законні представники '''щороку подають''' до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій або до виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі надання такої послуги через центр надання адміністративних послуг - до центрів надання адміністративних послуг такі документи:
# заяву;
# копію паспорта громадянина України/тимчасового посвідчення громадянина України/посвідки на постійне проживання/посвідки на тимчасове проживання/посвідчення біженця. У разі пред’явлення постраждалою особою паспорта громадянина України у формі електронного відображення інформації, що міститься у паспорті громадянина України у формі картки, оформленому засобами Єдиного державного демографічного реєстру, разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом), а також інформації про місце проживання (за наявності) копія такого документа не подається;
# для дітей віком до 14 років - копію свідоцтва про народження дитини або за технічної можливості е-свідоцтва про народження (відображення в електронному вигляді інформації, що міститься у свідоцтві про народження, виготовленому на паперовому бланку), що подається засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг “Портал Дія” (далі - Портал Дія);
# копію реєстраційного номера облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) або за технічної можливості - дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника через засоби Порталу Дія, або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України або свідоцтва про народження;
# рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми), про влаштування таких дітей на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування або рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради про влаштування дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, в прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу;
# копію довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності (особам віком від 18 років) або копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії “дитина з інвалідністю” (дітям віком до 18 років).
Заяви разом з необхідними документами для призначення допомоги на оздоровлення приймаються від постраждалих осіб або їх законних представників структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних держадміністрацій лише в разі надіслання їх поштою або за технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Портал Дія).

Якщо документи, подані постраждалою особою або її законним представником, не відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку], структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради ''протягом семи робочих днів'' після отримання таких документів надсилає у письмовому вигляді постраждалій особі або її законному представнику ''інформацію про відмову у призначенні допомоги на оздоровлення'' з обґрунтуванням причин такої відмови. У разі усунення причин такої відмови постраждала особа або її законний представник може '''повторно подати документи''', що відповідають вимогам пункту 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1020-2021-%D0%BF#Text Порядку].

У разі незгоди з відмовою у призначенні допомоги на оздоровлення постраждала особа або її законний представник може оскаржити зазначене рішення в суді.

У разі надання постраждалими особами або їх законними представниками ''недостовірної інформації'' структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад можуть прийняти ''рішення про відмову в призначенні допомоги на оздоровлення.''

'''Зверніть увагу!''' Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2642-19#Text Законом України “Про протимінну діяльність в Україні”] і одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом '''''допомога на оздоровлення призначається лише за одним з них за вибором'''''такої особи.

'''Важливо!''' Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року ''не отримувала'' безоплатну санаторно-курортну путівку/путівку на оздоровлення/будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки/компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.

'''Зверніть увагу!''' Допомога на оздоровлення, '''не отримана''' постраждалою особою з вини структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, '''підлягає відшкодуванню не більше ніж за два роки.'''

У разі смерті постраждалої особи, яка мала право на допомогу на оздоровлення, не отримана нею сума такої допомоги не виплачується.
=== Розмір допомоги на оздоровлення ===
'''''Допомога на оздоровлення нараховується і виплачується постраждалій особі в таких розмірах, округлених до однієї гривні: '''''
* особам з інвалідністю I або II групи, дітям з інвалідністю - 40 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність;
* особам з інвалідністю III групи - 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня поточного року для осіб, які втратили працездатність.
У разі зміни групи інвалідності в період перебування особи з інвалідністю на обліку допомога на оздоровлення виплачується в розмірі, визначеному для групи інвалідності, встановленої такій особі на дату призначення допомоги.

Якщо постраждала особа має право на допомогу на оздоровлення згідно із Законом України “Про протимінну діяльність в Україні” та одночасно згідно з іншим нормативно-правовим актом – допомога, за вибором самої особи, призначається лише за одним з них.

Допомога на оздоровлення виплачується постраждалій особі, якщо вона протягом поточного року не отримувала безоплатну санаторно-курортну путівку, або путівку на оздоровлення, або будь-яку грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування чи щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного або місцевого бюджетів.

У разі отримання постраждалою особою допомоги на оздоровлення така особа знімається з обліку для забезпечення санаторно-курортною путівкою або з обліку для отримання грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки/компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування/щорічної допомоги на оздоровлення.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Безпека праці в сільському господарстві

2024-06-12T13:32:23Z

Olha.sokolenko: /* Загальні вимоги безпеки у галузі сільського господарства */ додано вибіркові вимоги

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12 Закон України «Про охорону праці»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 29 серпня 2018 р. № 1240 "Про затвердження Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві"]
== Визначення понять==
'''Охорона праці''' - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

'''Безпека праці''' — умови праці на об'єктах матеріального виробництва, зокрема промисловості, транспорту тощо, що виключають вплив небезпечних і шкідливих факторів на працюючих. Безпека праці підтримується шляхом виконання комплексу заходів щодо запобігання травматизму, захворювань і аварій.
== Загальні вимоги безпеки у галузі сільського господарства==
Вимоги безпеки до виробничого обладнання та організації робочих місць визначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18#Text Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затвердженіиминаказом Міністерства соціальної політики України від 29.08.2018 № 1240](далі - Правила).

Обладнання, що надається працівникам та ними використовується за призначенням, має бути технічно справним і відповідати:

• вимогам технічних регламентів, якщо обладнання виготовлене після дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання;

• загальним вимогам безпеки до обладнання, що зазначені у нормативно-правових актах з охорони і гігієни праці та відповідних нормативних документах на його виготовлення, якщо обладнання виготовлене до дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на це обладнання.

Обладнання, під час експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони, має бути обладнане місцевою вентиляцією.
Пуск місцевої вентиляції має бути зблокований із пуском технологічного обладнання.

Рівень шуму виробничого обладнання не має перевищувати встановлених норм. У разі перевищення допустимих норм шуму робочої зони працівники мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту органів слуху.

Струмопідвідні проводи до електрифікованих машин і установок у виробничих приміщеннях мають бути ізольовані і захищені від механічного пошкодження.

Трубопроводи, запірна арматура, насоси і вмістища, розміщені у теплицях, які використовують під час застосування гербіцидів та агрохімікатів, мають бути герметично закритими.
Гальма засобів малої механізації (підвісних транспортних ліній, стрічкових транспортерів, електричних талів, візків, що переміщуються надґрунтовими регістрами тощо), які застосовують під час збирання урожаю і транспортування його у складські приміщення, мають бути справними та зблокованими з пусковими пристроями.
Вимоги безпеки під час експлуатації сільськогосподарської техніки.

Експлуатація сільськогосподарських машин (сільськогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем складових частин та окремих технічних вузлів) має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

Вузли та елементи сільськогосподарських машин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.

Перед виконанням робіт треба переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач не буде зачіпати техніка, проїжджаючи під ними.
Під час проїзду сільськогосподарської техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.

'''Не дозволяється:'''

• експлуатація несправних машини та обладнання;

• експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18#Text Правилами] передбачено:

• '''Вимоги безпеки під час одержання продукції рослинництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n42 Розділ IV Правил])'''
# Вимоги безпеки під час використання пестицидів та мінеральних добрив
# Вимоги безпеки під час обробітку ґрунту, сівби, садіння і догляду за посівами
# Вимоги безпеки під час збирання зернових, зернобобових та круп’яних культур
# Вимоги безпеки під час післязбирального доробляння та зберігання зернових, зернобобових та круп’яних культур
# Вимоги безпеки під час збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу
# Вимоги безпеки під час збирання та післязбирального доробляння льону
# Вимоги безпеки під час вирощування та збирання цукрових буряків
# Вимоги безпеки під час вирощування, збирання та післязбирального доробляння картоплі
# Вимоги безпеки під час закладання і вирощування багаторічних насаджень та збирання врожаю
# Вимоги безпеки під час виконання робіт у захищеному ґрунті
# Вимоги безпеки до зрошувального землеробства

Виконувати роботи, пов’язані з мінеральними добривами, працівники повинні лише у відповідному спецодягу, спецвзутті та засобах індивідуального захисту органів дихання та зору.

Не дозволяється ручне завантаження добривами, лише за умови зупинення посівного або садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора.

Працівникам заборонено підніматися на або спускатися з машин під час їх руху

Не дозволяється сівачам працювати на навісних сівалках.

Під час роботи в полі, у комбайнах повинні перебувати лише комбайнер та його помічник.

Не дозволяється перебування працівників у кузові автомашини або тракторного причепа під час заповнення їх технологічним продуктом, а також під час транспортування продукту до місця складування.

Не дозволено відпочивати під машинами, в кабіні машини під час роботи двигуна, серед поля, у копицях тощо.

Не дозволяється у місцях проведення робіт із консервування зерна та зберігання хімічних консервантів вживати їжу, палити та користуватися відкритим вогнем.

• '''Вимоги безпеки під час одержання продукції тваринництва ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n198 Розділ V Правил])
'''
# Вимоги безпеки під час приготування кормів
# Вимоги безпеки під час навантаження, транспортування та роздавання кормів
# Вимоги безпеки під час транспортування, переганяння та випасання тварин
# Вимоги безпеки під час прибирання, видалення, оброблення та зберігання гною

Під час завантаження сипучих кормів працівники не мають перебувати у кузові транспортного засобу або ковші навантажувача

Транспортні засоби, поставлені під навантажування (розвантажування), мають бути загальмовані, щоб запобігти їх самовільному рухові.

Не дозволяється здійснювати очищення, технічне обслуговування і ремонт трактора за ввімкненого двигуна.

До виконання робіт із догляду, випасання, переганяння тварин допускаються спеціально навчені працівники, яким виповнилося 18 років та які за станом здоров’я можуть виконувати такі роботи.

'''Не дозволяється:'''
* залишати тварин без нагляду на смузі відведення дороги;
* вести тварин дорогами з покращеним покриттям, якщо поруч є інші дороги;
* переганяти тварин дорогами у темний час доби та за умов недостатньої видимості.

Для переганяння тварин через річки та інші водні перешкоди потрібно вибирати неглибокий брід, із рівним дном, без коріння, корчів та каміння.

Через залізничні колії тварин потрібно переганяти у спеціально відведених місцях. У туман, дощ або темний час доби тварин переводять на прив’язі не більше ніж по двоє на одного погонича.

• '''Вимоги безпеки під час утримання великої рогатої худоби ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n279 Розділ VI Правил])
'''
# Вимоги до утримання бугаїв та взяття сперми
# Вимоги до зберігання та перевезення сперми
# Вимоги до осіменіння корів і телиць
# Вимоги до ветеринарного обслуговування тварин
# Вимоги до догляду за тваринами, хворими на заразні хвороби
# Вимоги до проведення ветеринарно-санітарних заходів
# Вимоги до доїння корів та первинної обробки молока
# Вимоги до обігріву тварин

Територію, на якій розміщені приміщення для утримання биків і вигульні майданчики, потрібно загородити металевою огорожею заввишки не менше ніж 1,5 м.

Персонал, який працює з посудинами Дьюара і рідким азотом, має бути в халатах, захисних окулярах або щитках з органічного скла та рукавицях.

Одяг має бути без кишень, штани - без манжет і закривати верх взуття, рукавиці - сухими та вільно одягатися на руки. Одяг слід підбирати за зростом і розміром, повністю заправляти та застібати.

Ректальне дослідження тварин слід проводити у станках із надійною фіксацією. Не допускається проведення ректальних досліджень через перегородки в станках, денниках та на прив’язі.

У разі виявлення захворювання тварин заразними хворобами роботодавець має повідомити про це ветеринарну службу і вжити заходів для ізоляції тварин. У разі виникнення зооантропонозних захворювань треба також повідомити медичну службу.

Над стійлами агресивних тварин потрібно вивішувати таблички з попереджувальним написом «Обережно! Корова б’ється» або «Обережно! Б’є ногами».

• '''Вимоги безпеки під час утримання коней ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n366 Розділ VII Правил])
'''
# Вимоги до догляду за кіньми
# Вимоги до доїння кобил
# Вимоги до догляду за жеребцями-плідниками
# Вимоги до осіменіння кобил, зберігання та транспортування сперми
# Вимоги до догляду за тваринами, хворими на заразні хвороби
# Вимоги до проведення ветеринарно-санітарних заходів, ветеринарної обробки й чищення коней
# Вимоги до підковування та таврування коней
# Вимоги до перегону коней

Під час виведення коня з денника або заведення до нього треба, щоб приміщення було освітлене, двері повністю розчиненi, а двеpi суміжних денників зачинені. Працівникам стояти у цей час на порозі або поряд забороняється.

Перед посадкою в сідло вершник має загнуздати коня, перевірити правильність сідлання, міцність підпруг і путлищ.

Посадка вершника на коня у стайні й виїзд із неї верхом, а також в’їзд вершника у стайню забороняються.

Доїння кобил можна проводити тільки після того, як вони будуть зафіксовані методом обтяжки.

• '''Вимоги безпеки під час утримання свиней ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n429 Розділ VIII Правил])
'''
# Вимоги до догляду за свинями
# Вимоги до обігріву тварин
# Вимоги до догляду за кнурами
# Вимоги до штучного осіменіння тварин
# Вимоги до проведення ветеринарно-санітарних заходів
# Вимоги до догляду за тваринами, хворими на заразні хвороби

Із зовнішнього боку станків, де перебувають агресивні тварини, мають бути вивішені попереджувальні написи «Обережно! Злий норов»,
«Обережно! Кусається».

Працівники мають бути забезпечені засобами захисту від можливого нападу тварин (електропоганялками, переносними щитами, захисними циліндрами тощо).

• '''Вимоги безпеки під час гужових переїздів та перевезень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n504 Розділ IX Правил])'''

Керувати гужовим транспортом та переганяти тварин по дорозі дозволяється працівникам, які досягли 14-річного віку.

'''Не дозволяється:'''
* використовувати гужовий транспорт без гальмівних пристроїв, без ліхтарів у темний час доби та за умов недостатньої видимості;
* залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду;
* переїжджати через залізничні колії та дороги з покращеним покриттям поза спеціально відведеними місцями;
* переміщення автомагістралями і дорогами для автомобілів, якщо поруч є інші дороги;
* виконувати інші дії, що суперечать вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил дорожнього руху].

Спускаючись зі схилу, не можна сідати в гужовий транспорт, підтримувати або підпирати його руками, намотувати віжки на руку, тулуб.

Під час використання гужового транспорту в темний час доби або за умов недостатньої видимості вози (сани) мають бути облаштовані світловідбивачами відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#n16 Правил дорожнього руху].

• '''Вимоги безпеки під час утримання птиці ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n520 Розділ X Правил])
'''
# Вимоги до догляду за птицею
# Вимоги до застосування засобів інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання
# Вимоги до годівлі та напування птиці
# Вимоги до тримання водоплавної птиці з використанням відкритих водоймищ
# Вимоги до догляду за страусами
# Вимоги до збирання яєць, транспортування яєць і птиці
# Вимоги до інкубації яєць
# Вимоги до забою птиці

Для запобігання виділенню великої кількості аміаку з підстилки слід застосовувати препарати, що сприяють зв’язуванню аміаку. Через кожні 5-7 днів підстилку обробляють розчином бісульфіту натрію (100-120 г на 1 кв. м підлоги) або ж застосовують суперфосфат у порошку.

У разі виявлення інфекційних захворювань у птиці суб’єкт господарювання має повідомити про це ветеринарну службу і вжити відповідних карантинних заходів.

• '''Вимоги безпеки в бджільництві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1090-18/conv#n588 Розділ XI Правил])'''

До виконання робіт з обслуговування бджолиних сімей допускаються спеціально навчені працівники, яким виповнилося 18 років, які за станом здоров’я можуть виконувати такі роботи та не мають алергії на укуси бджіл.

Не дозволяється торкатися ротора медогонки до його остаточного зупинення.

Збирання маточного молочка, прополісу з полотнянок і сушіння квіткового пилку потрібно здійснювати в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.

== Контроль за дотриманням безпеки праці ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n303 ст. 38 Закону України «Про охорону праці»] державний нагляд за дотриманням законодавства та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють:
* Державний департамент з нагляду за охороною праці, його територіальні управління в областях та державні інспекції;
* органи, установи і заклади Державної санітарно-епідеміологічної служби МОЗ та інших центральних органів виконавчої влади;
* Головне управління державної пожежної охорони МНС, територіальні й місцеві органи державного пожежного нагляду;
* Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою (Держатомінспекція) та Державна екологічна інспекція (в частині нагляду за безпечним використанням джерел іонізуючого випромінювання), які належать до Мінекобезпеки, і підпорядковані їм інспекції на місцях.
'''Куди звернутись?'''

Для перевірки дотримання законодавства щодо безпечних умов праці необхідно звернутись з заявою до відповідної інспекції з охорони праці. На сайті Дєржавної служби з питань охорони праці містяться посилання на [http://dsp.gov.ua/kontakty/saity-rehioniv/ сайти регіонів]
== Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n343 ст.43 Закону України "Про охорону праці"], за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом.

Порушення вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді накладання штрафу на керівників і осіб, на яких покладено контроль за дотримання правил охорони праці підприємств, а також громадян – власників підприємств відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n210 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення].

'''Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені''' строки. 
За порушення вимог, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2694-12#n137 частинами третьою і четвертою статті 19 цього Закону], юридична чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, сплачує штраф із розрахунку '''25 відсотків від різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на охорону праці у звітному періоді та фактичною сумою цих витрат за такий період'''.

За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законом.
[[Категорія:Охорона праці]]

Порядок створення та діяльність громадського об'єднання без статусу юридичної особи

2024-06-11T12:41:25Z

Olha.sokolenko: /* Способи припинення діяльності громадського об'єднання */ доповнено новою нормою

== Нормативно-правова база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об`єднання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
== Поняття громадського об'єднання ==
'''Громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.

'''Громадська організація''' - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

'''Громадська спілка'''''- ''це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

'''Важливо!''''' Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.''
== Принципи утворення і діяльності громадських об'єднань. ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n23 статті 3 Закону України "Про громадські об`єднання"] громадські об'єднання утворюються і діють на принципах:
# добровільності, що передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому;
# самоврядності, що передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом;
# вільного вибору території діяльності - це право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, крім випадків, визначених законом;
# рівності перед законом - передбачає, що громадські об'єднання є рівними у своїх правах та обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду та/або статусу такого об'єднання;
# відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи);
# прозорості, відкритості та публічності, що передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ. Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність.
 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n37 статті 4 Закону України "Про громадські об'єднання"],'''ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ утворення і діяльність громадських об’єднань, мета (цілі) або дії яких спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками; поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну.'''

== Засновники та члени громадського об'єднання. ==
Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років, а молодіжної та дитячої громадської організації - 14 років. Засновниками громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи. Засновниками громадської спілки не можуть бути політичні партії, а також юридичні особи, щодо яких прийнято рішення щодо їх припинення або які перебувають у процесі припинення.

Кількість засновників громадського об'єднання не може бути меншою, ніж дві особи.

Засновником громадської спілки не може бути юридична особа приватного права, якщо засновник (власник істотної участі) цієї юридичної особи внесений до переліку осіб, пов'язаних зі здійсненням терористичної діяльності, або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

Засновником громадської організації не може бути особа, яку визнано судом недієздатною.

Повноваження засновника громадського об’єднання закінчуються після державної реєстрації громадського об’єднання в установленому законом порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n50 стаття 7 Закон Україниу "Про громадські об`єднання"]).

Члени (учасники) громадського об'єднання.

Членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які досягли 18 років.

Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Членами (учасниками) громадської спілки можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об'єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, які досягли 18 років та не визнані судом недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n59 стаття 8 Закону України "Про громадські об`єднання"]).
== Утворення та реєстрація громадського об’єднання ==
Утворення громадського об'єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.
 
Протокол установчих зборів громадського об'єднання має містити відомості про:
 
1) дату та місце проведення установчих зборів;
 
2) осіб, які брали участь в установчих зборах (відповідно до частини одинадцятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n59 статті 8 Закону України "Про громадські об'єднання"]);
 
3) рішення про утворення громадського об'єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності;
 
4) рішення про визначення найменування та за наявності - скороченого найменування громадського об'єднання;
 
5) рішення про затвердження статуту громадського об'єднання;
 
6) рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об'єднання відповідно до затвердженого статуту;
 
7) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об'єднання без додаткового уповноваження (далі - особа, уповноважена представляти громадське об'єднання), - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об'єднання;

8) рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n62 Стаття 9 Закону України "Про громадські об`єднання"])

'''У разі утворення громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, рішення, передбачені пунктами 5 та 6 приймаються, якщо наявність статуту та/або утворення (обрання) органів управління передбачено рішенням про утворення такого об'єднання.''' 
У протоколі установчих зборів можуть зазначатися відомості і про інші прийняті на цих зборах рішення стосовно утворення та/або діяльності громадського об'єднання.
 
Особа може бути обрана керівником, обрана до складу керівного органу громадського об'єднання, визначена особою, яка має право представляти громадське об'єднання для здійснення реєстраційних дій, або визначена особою, уповноваженою представляти громадське об'єднання, за наявності її особистої згоди.
Протокол установчих зборів підписується головуючим та секретарем зборів.
 Невід'ємною частиною протоколу установчих зборів громадського об'єднання є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах, в якому обов'язково зазначаються відомості:

1) щодо фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові особи, дата народження, а для іноземців та осіб без громадянства також дані національного паспорта або документа, що його замінює. Дані про особу засвідчуються її особистим підписом;

2) щодо юридичних осіб - повне найменування, ідентифікаційний код, юридична адреса, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка уповноважена брати участь в установчих зборах. Ці дані засвідчуються підписом особи, уповноваженої брати участь в установчих зборах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n62 стаття 9 Закону України "Про громадські об`єднання"])

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"], протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.
У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним.
== Статут громадського об'єднання ==
Статут громадського об'єднання має містити відомості про:
 
1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;

2) мету (цілі) та напрями його діяльності;

3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);

4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі – керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);

5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;

6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);

7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;

8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;

9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);

10) порядок внесення змін до статуту;

11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

'''Статут громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи (у разі, якщо наявність статуту такого об'єднання передбачена рішенням про його утворення), може не містити положень, передбачених пунктами 5-8''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 стаття 11 Закону України "Про громадські об`єднання"]).

У статуті громадського об'єднання можуть бути передбачені додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання, що не суперечать закону.
== Права громадських об'єднань ==
Для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право:
 
1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі);
 
2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами;
 
3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації;
 
4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя;
 
5) проводити мирні зібрання;
 
6) здійснювати інші права, не заборонені законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n23 частина 1 статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання"]).

== Способи припинення діяльності громадського об'єднання ==
Припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється:
 
1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;
 
2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n23 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про громадські об'єднання"]).
 
Громадське об'єднання має право у будь-який час прийняти рішення про припинення своєї діяльності (саморозпуск).
 
Рішення про саморозпуск громадського об'єднання приймається у порядку, встановленому статутом цього об'єднання. Вищий орган управління, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію або доручає керівному органу здійснювати повноваження ліквідаційної комісії для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна громадського об'єднання після його ліквідації відповідно до статуту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n23 ст. 26 Закону України "Про громадські об'єднання"]).

Громадське об’єднання може бути заборонено судом за позовом уповноваженого органу з питань реєстрації у разі виявлення ознак порушення громадським об’єднанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4276 статей 36, 37 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n37 статті 4 цього Закону], а також у разі засудження його уповноважених осіб за вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, передбаченого статтею 111-1 Кримінального кодексу України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n357 ч.1 ст.28 Закону України "Про громадські об'єднання"])

Припинення діяльності громадського об’єднання відбувається в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Припинення права власності на зруйноване майно

2024-05-17T13:15:13Z

Olha.sokolenko: перевірка на актуальність, відкореговані посилання на статті

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/paran23#n23 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-%D0%BF/page Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання.]
== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Загальні положення] ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1729 статті 316 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). '''Право власності це -''' право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

''У свою чергу'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4292 статтею 41 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1733 статтею 317 ЦК України] визначено, що '''''власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1705 Статті 312 ЦК України] право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні''.'' На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

'''Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.'''

Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.

=== Підстави припинення права власності ===
Загальна законодавча норма визначає, що відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872 ч. 1 ст. 346 ЦК України]'' '''''право власності припиняється у разі''':''
# відчуження власником свого майна;
# відмови власника від права власності;
# припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
# знищення майна;
# викупу пам'яток культурної спадщини;
# примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
# звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
# реквізиції;
# конфіскації;
# припинення юридичної особи чи смерті власника;
# визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
'''Слід звернути увагу!!''' Наведений перелік підстав не є вичерпним, згідно з '''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1872 ч. 2 ст. 346 ЦК України]''''' право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом. Як приклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 ст. 388 ЦК України]''), або смерть власника (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 ЦК України]'').
== Порядок припинення права власності на зруйноване майно ==
Положення ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1897 Статті 349 ЦК України]''] визначають, що '''право власності на майно припиняється в разі його знищення.''' При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

'''За причинами припинення права власності незалежно від волі власника умовно визначають:'''
* '''''припинення права власності з об'єктивних причин''''' (загибель речі, загублений речі власником; сплив строку набувальної давності);
* '''''припинення права власності внаслідок волевиявлення інших суб'єктів права''''' (примусовий викуп майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиція, конфіскація тощо). Але треба враховувати у разі припинення права власності з вище наведених обставин мають бути дотриманні положення Конституції України: «Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше, як за рішенням суду».
'''''Отже виходячи з наведеного державна реєстрація про припинення права власності на зруйноване майно проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.'''''

== Державна реєстрація припинення права власності на нерухоме майно у випадку його знищення ==

=== '''''Куди звертатись:''''' ===
Для належного засвідчення державою факту знищення та припинення прав на відповідне майно та внесення відповідних даних до державного реєстру застосовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні це регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закон)].

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n107 ч. 1 ст. 10 Закону]'' функції внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється '''державним реєстратором:'''

*Громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
* Нотаріус;
* Державний виконавець, приватний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а сам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п/paran23#n23 ''Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.'']

Для припинення права власності на зруйнований об'єкт нерухомості перед купівлею житла з використанням житлового сертифіката необхідно отримати в нотаріуса або в місцевому органі самоврядування виписку з Реєстру пошкодженого та знищеного майна.

=== ''Перелік документів:'' ===
Відповідно до '''''п. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-п/paran23#n23 Порядку]''''' для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням '''подаються:'''

# Заява власника нерухомого майна (підписану у відповідності з порядком визначеним Законом України "Про Нотаріат")
# Документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).
Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

'''Важливо!''' Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/page#n191 ч. 3 ст. 18 Закону]'' у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

'''''Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.'''''

=== '''''Строк розгляду звернення:''''' ===
Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''''п’яти робочих днів''''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

=== '''''Вартість послуги:''''' ===
'''Вартість послуги визначається з урахуванням положення статті''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n348 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]

== Державна реєстрація припинення права власності на транспортний засіб у випадку його знищення ==
У вападку коли необхідно здійснити зняття з державної реєстрації знищений транспортний засіб то відповідні правовідносини в Україні регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п/page#Text ''Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.'']

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі за текстом транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

=== '''''Куди звертатись:''''' ===
Зняття з державної реєстрації транспортних засобів проводиться: '''''Територіальними органами з надання сервісних послуг МВС.''''' з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

=== '''''Перелік документів:''''' ===
За правилом пункту ''45 вказаного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-98-п/page#Text Порядку],'' '''''вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян – за заявами їх власників.'''''

'''''Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС''.'''

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників.

Зареєстровані в Україні транспортні засоби, конфісковані або вибракувані за межами України компетентними органами іноземних держав, знімаються з обліку у зв’язку з їх вибракуванням на підставі відповідної інформації таких органів.

'''Важливо!''' Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

=== '''''Строк розгляду звернення:''''' ===
Строк зняття з обліку транспортного засобу складає протягом '''''робочого дня''''' з моменту одержання заяви.

=== '''''Вартість послуги:''''' ===
'''''Вартість послуги визначається з урахуванням''''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/795-2007-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2007 року № 795 "Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання]

'''Увага!''' ''Додатково перевірити вартість послуг із зняття з реєстрації транспортного засобу та актуальний перелік документів можна'' ''на офіційному веб-сайті: [https://hsc.gov.ua/index/poslugi/nomerni-znaki-vigotovlennya-ta-zberigannya/ Головного сервісного центру МВС]''

== Див також ==
[[Відмова від права власності]]

[[Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно]]

[[Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобіля]]
[[Категорія:Право власності на майно‎]]

Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств

2024-05-17T11:53:52Z

Olha.sokolenko: перевірено на актуальність, посилання на статті, редагування,приведення у відповідність

Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств

2024-05-17T11:41:20Z

Olha.sokolenko: /* Загальні положення */ заміна назви

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2018-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2021-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
== Порядок призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності ==
Призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України], постановою Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text 19.03.1994 №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-95-%D0%BF#Text 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами)]. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n582 пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Украхні"], '''призначення на посади та звільняє з посад''' керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснює голова сільської, селищної ради, крім випадків, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#n205 статті 21 Закону України "Про культуру"].

Призначення на посаду керівника комунального підприємства або закладу (далі – Керівник), здійснюється шляхом укладання з ним '''контракту'''. 

Керівники центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, підприємств, заснованих на комунальній власності, встановлюють умови оплати праці виключно, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text частиною 1 Постанови "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств"]

Керівники підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад звітують перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n305 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"])

'''Порядок призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, приймається та затверджується на виключно на пленарних засіданнях районної, обласної,селищної,сільської рад. '''

Дисциплінарні стягнення до Керівника застосовуються на підставі розпорядження голови територіальної громади у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. 
Керівник працює на постійній основі та не може працювати за сумісництвом. 

== Порядок призначення Керівника комунального підприємства або комунального закладу ==
Призначення на посаду Керівника здійснюється головою територіальної громади одноособово за контрактною формою трудового договору. 
Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст.21 Кодексу законів про працю України] є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. 
Контракт укладається згідно з типовою формою для відповідної організаційно-правової форми державного, комунального закладу в письмовій формі у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, якщо інше не передбачено контрактом, і може бути змінений за згодою сторін у письмовій формі.

Контракт укладається на строк '''від трьох до п’яти років'''.

== Порядок укладання або переукладання контракту з Керівником комунального підприємства або комунального закладу ==
Контракт із Керівником укладається строком до п’яти років. У разі необхідності контракт може бути переукладений. 
Проект контракту готує виконавчий орган громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або заклад, за типовою формою, затвердженою цим розпорядженням. Строк погодження проекту контракту кожною із посадових осіб '''не повинен перевищувати 3 (трьох) робочих днів'''. Погоджений та підписаний кандидатом на посаду контракт разом із заявою про призначення на посаду надається на підпис голові громади через відділ персоналу. Після підписання головою контракт реєструється у відділі персоналу громади, прошивається та завіряється печаткою відділу. Кожна сторінка контракту обов’язково нумерується, підпис головою скріплюється гербовою печаткою. Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 24 Кодексу законів про працю України] укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. 
Один примірник контракту разом з особовою справою Керівника зберігається у відділі персоналу громади. Другий примірник контракту зберігається у Керівника комунального підприємства або комунального закладу. 
== Прикінцеві положення ==
Спори між сторонами по контракту розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством України. При вирішенні питань, не визначених цим Порядком та умовами контракту, застосовуються норми чинного законодавства України. При внесенні змін до трудового законодавства України та локальних нормативних актів контракти з Керівниками приводяться у відповідність з даними змінами у порядку, встановленому цим Порядком.

'''Під час воєнного стану сільський, селищний, міський голова можуть призначати на посади та звільняти з посад в ОМС, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою, шостою статті 10 цього Закону (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, далі — Закон № 389). Відділ кадрів в умовах воєнного стану: алгоритми дій+персональні консультації'''

'''Частини п’ята та шоста статті 10 Закону № 389 визначать спрощений порядок, за яким призначають на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій під час воєнного стану. '''

У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. {Абзац перший частини п'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023}

Спеціальна перевірка не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади за результатами конкурсу на таку саму посаду, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час дії воєнного стану.{Частина восьма статті 10 в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023}

'''Крім цього, сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI (п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР). З огляду на викладене, на думку Мінекономіки, керівника комунального підприємства, закладу, установи та організації, якого призначили до введення в Україні воєнного стану, може звільнити з посади сільський, селищний, міський голова (Лист Мінекономіки від 06.06.2022 № 4712-06/33863-09). Нагадаємо, що зміни до Закону № 389 та додаткові повноваження сільським, селищним, міським головам у період дії воєнного стану запровадив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-ІХ. '''

[[Категорія:Трудове право]]

Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств

2024-05-17T11:39:57Z

Olha.sokolenko: /* Загальні положення */ візуалізація

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2018-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2021-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
== Загальні положення ==
Призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України], постановою Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text 19.03.1994 №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-95-%D0%BF#Text 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами)]. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n582 пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Украхні"], '''призначення на посади та звільняє з посад''' керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснює голова сільської, селищної ради, крім випадків, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#n205 статті 21 Закону України "Про культуру"].

Призначення на посаду керівника комунального підприємства або закладу (далі – Керівник), здійснюється шляхом укладання з ним '''контракту'''. 

Керівники центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, підприємств, заснованих на комунальній власності, встановлюють умови оплати праці виключно, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text частиною 1 Постанови "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств"]

Керівники підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад звітують перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n305 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"])

'''Порядок призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, приймається та затверджується на виключно на пленарних засіданнях районної, обласної,селищної,сільської рад. '''

Дисциплінарні стягнення до Керівника застосовуються на підставі розпорядження голови територіальної громади у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. 
Керівник працює на постійній основі та не може працювати за сумісництвом. 

== Порядок призначення Керівника комунального підприємства або комунального закладу ==
Призначення на посаду Керівника здійснюється головою територіальної громади одноособово за контрактною формою трудового договору. 
Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст.21 Кодексу законів про працю України] є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. 
Контракт укладається згідно з типовою формою для відповідної організаційно-правової форми державного, комунального закладу в письмовій формі у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, якщо інше не передбачено контрактом, і може бути змінений за згодою сторін у письмовій формі.

Контракт укладається на строк '''від трьох до п’яти років'''.

== Порядок укладання або переукладання контракту з Керівником комунального підприємства або комунального закладу ==
Контракт із Керівником укладається строком до п’яти років. У разі необхідності контракт може бути переукладений. 
Проект контракту готує виконавчий орган громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або заклад, за типовою формою, затвердженою цим розпорядженням. Строк погодження проекту контракту кожною із посадових осіб '''не повинен перевищувати 3 (трьох) робочих днів'''. Погоджений та підписаний кандидатом на посаду контракт разом із заявою про призначення на посаду надається на підпис голові громади через відділ персоналу. Після підписання головою контракт реєструється у відділі персоналу громади, прошивається та завіряється печаткою відділу. Кожна сторінка контракту обов’язково нумерується, підпис головою скріплюється гербовою печаткою. Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 24 Кодексу законів про працю України] укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. 
Один примірник контракту разом з особовою справою Керівника зберігається у відділі персоналу громади. Другий примірник контракту зберігається у Керівника комунального підприємства або комунального закладу. 
== Прикінцеві положення ==
Спори між сторонами по контракту розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством України. При вирішенні питань, не визначених цим Порядком та умовами контракту, застосовуються норми чинного законодавства України. При внесенні змін до трудового законодавства України та локальних нормативних актів контракти з Керівниками приводяться у відповідність з даними змінами у порядку, встановленому цим Порядком.

'''Під час воєнного стану сільський, селищний, міський голова можуть призначати на посади та звільняти з посад в ОМС, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою, шостою статті 10 цього Закону (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, далі — Закон № 389). Відділ кадрів в умовах воєнного стану: алгоритми дій+персональні консультації'''

'''Частини п’ята та шоста статті 10 Закону № 389 визначать спрощений порядок, за яким призначають на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій під час воєнного стану. '''

У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. {Абзац перший частини п'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023}

Спеціальна перевірка не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади за результатами конкурсу на таку саму посаду, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час дії воєнного стану.{Частина восьма статті 10 в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023}

'''Крім цього, сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI (п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР). З огляду на викладене, на думку Мінекономіки, керівника комунального підприємства, закладу, установи та організації, якого призначили до введення в Україні воєнного стану, може звільнити з посади сільський, селищний, міський голова (Лист Мінекономіки від 06.06.2022 № 4712-06/33863-09). Нагадаємо, що зміни до Закону № 389 та додаткові повноваження сільським, селищним, міським головам у період дії воєнного стану запровадив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-ІХ. '''

[[Категорія:Трудове право]]

Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств

2024-05-17T11:39:19Z

Olha.sokolenko: /* Порядок призначення Керівника комунального підприємства або комунального закладу */ видалення непідтверджениз записів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2018-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2021-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
== Загальні положення ==
Призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України], постановою Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text 19.03.1994 №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-95-%D0%BF#Text 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами)]. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n582 пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Украхні"], '''призначення на посади та звільняє з посад''' керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснює голова сільської, селищної ради, крім випадків, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#n205 статті 21 Закону України "Про культуру"].

Призначення на посаду керівника комунального підприємства або закладу (далі – Керівник), здійснюється шляхом укладання з ним '''контракту'''. 

Керівники центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, підприємств, заснованих на комунальній власності, встановлюють умови оплати праці виключно, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text частиною 1 Постанови "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств"]

Керівники підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад звітують перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n305 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"])

Порядок призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, приймається та затверджується на виключно на пленарних засіданнях районної, обласної,селищної,сільської рад.

Дисциплінарні стягнення до Керівника застосовуються на підставі розпорядження голови територіальної громади у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. 
Керівник працює на постійній основі та не може працювати за сумісництвом. 

== Порядок призначення Керівника комунального підприємства або комунального закладу ==
Призначення на посаду Керівника здійснюється головою територіальної громади одноособово за контрактною формою трудового договору. 
Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст.21 Кодексу законів про працю України] є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. 
Контракт укладається згідно з типовою формою для відповідної організаційно-правової форми державного, комунального закладу в письмовій формі у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, що мають однакову юридичну силу.

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами, якщо інше не передбачено контрактом, і може бути змінений за згодою сторін у письмовій формі.

Контракт укладається на строк '''від трьох до п’яти років'''.

== Порядок укладання або переукладання контракту з Керівником комунального підприємства або комунального закладу ==
Контракт із Керівником укладається строком до п’яти років. У разі необхідності контракт може бути переукладений. 
Проект контракту готує виконавчий орган громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або заклад, за типовою формою, затвердженою цим розпорядженням. Строк погодження проекту контракту кожною із посадових осіб '''не повинен перевищувати 3 (трьох) робочих днів'''. Погоджений та підписаний кандидатом на посаду контракт разом із заявою про призначення на посаду надається на підпис голові громади через відділ персоналу. Після підписання головою контракт реєструється у відділі персоналу громади, прошивається та завіряється печаткою відділу. Кожна сторінка контракту обов’язково нумерується, підпис головою скріплюється гербовою печаткою. Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 24 Кодексу законів про працю України] укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. 
Один примірник контракту разом з особовою справою Керівника зберігається у відділі персоналу громади. Другий примірник контракту зберігається у Керівника комунального підприємства або комунального закладу. 
== Прикінцеві положення ==
Спори між сторонами по контракту розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством України. При вирішенні питань, не визначених цим Порядком та умовами контракту, застосовуються норми чинного законодавства України. При внесенні змін до трудового законодавства України та локальних нормативних актів контракти з Керівниками приводяться у відповідність з даними змінами у порядку, встановленому цим Порядком.

'''Під час воєнного стану сільський, селищний, міський голова можуть призначати на посади та звільняти з посад в ОМС, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою, шостою статті 10 цього Закону (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, далі — Закон № 389). Відділ кадрів в умовах воєнного стану: алгоритми дій+персональні консультації'''

'''Частини п’ята та шоста статті 10 Закону № 389 визначать спрощений порядок, за яким призначають на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій під час воєнного стану. '''

У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. {Абзац перший частини п'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023}

Спеціальна перевірка не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади за результатами конкурсу на таку саму посаду, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час дії воєнного стану.{Частина восьма статті 10 в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023}

'''Крім цього, сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI (п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР). З огляду на викладене, на думку Мінекономіки, керівника комунального підприємства, закладу, установи та організації, якого призначили до введення в Україні воєнного стану, може звільнити з посади сільський, селищний, міський голова (Лист Мінекономіки від 06.06.2022 № 4712-06/33863-09). Нагадаємо, що зміни до Закону № 389 та додаткові повноваження сільським, селищним, міським головам у період дії воєнного стану запровадив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-ІХ. '''

[[Категорія:Трудове право]]

Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств

2024-05-17T11:32:27Z

Olha.sokolenko: /* Загальні положення */ перевірено на актуальність, відредаговано згідно норм, видалено не підтвердженні нормами записи,посилання на статті

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2018-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2021-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
== Загальні положення ==
Призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарським кодексом України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України], постановою Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text 19.03.1994 №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-95-%D0%BF#Text 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами)]. 

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n582 пунктом 10 частини 4 статті 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Украхні"], '''призначення на посади та звільняє з посад''' керівників підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, здійснює голова сільської, селищної ради, крім випадків, передбачених частиною другою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#n205 статті 21 Закону України "Про культуру"].

Призначення на посаду керівника комунального підприємства або закладу (далі – Керівник), здійснюється шляхом укладання з ним '''контракту'''. 

Керівники центральних, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які укладають контракти з керівниками підприємств, заснованих на державній власності, підприємств, заснованих на комунальній власності, встановлюють умови оплати праці виключно, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text частиною 1 Постанови "Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств"]

Керівники підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад звітують перед виконавчими органами сільських, селищних, міських рад ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n305 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"])

Порядок призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади, приймається та затверджується на виключно на пленарних засіданнях районної, обласної,селищної,сільської рад.

Дисциплінарні стягнення до Керівника застосовуються на підставі розпорядження голови територіальної громади у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. 
Керівник працює на постійній основі та не може працювати за сумісництвом. 

== Порядок призначення Керівника комунального підприємства або комунального закладу ==
Призначення на посаду Керівника здійснюється головою територіальної громади одноособово за контрактною формою трудового договору. 
Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст.21 Кодексу законів про працю України] є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. 
Подання про укладення контракту з Керівником подається голові громади виконавчим органом. 
У поданні на призначення Керівника зазначається прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, громадянство, посада, яку займає, рівень фахової та професійної підготовки, трудова діяльність, відомості про ділові та інші якості кандидата, пропозиції щодо строку дії контракту. 
До подання додаються: 
* особовий листок з обліку кадрів;
* автобіографія;
* копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;
* копія паспорта громадянина України;
* копія трудової книжки;
* копія військового квитка (для військовозобов’язаних).
До призначення на посаду Керівника особа зобов’язана подати в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України «Про запобігання корупції»] порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік (крім посадових осіб закладів, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, культури, мистецтв, фізичної культури та спорту) та '''щорічно до 1 квітня''' подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством. Виконавчий орган міської ради, якому підпорядковано комунальне підприємство або комунальний заклад, разом з кандидатом на заміщення посади Керівника на підставі відповідної резолюції голови громади готують проект контракту за типовими формами. Підписаний сторонами '''контракт є підставою''' для видання розпорядження голови громади про призначення Керівника з дати, встановленої у контракті. 
Розгляд матеріалів, погодження та підписання документів, пов’язаних з призначенням Керівника, здійснюється у місячний строк з дня внесення подання.
При призначенні Керівника може бути обумовлений строк випробування з метою перевірки його відповідності займаній посаді, крім випадків, коли відповідно до чинного законодавства випробування не встановлюється. Строк випробування визначається розпорядженням голови громади та '''не може становити більше 3 місяців'''. 
Якщо Керівник у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути подовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. 
Відповідність Керівника займаній посаді протягом строку випробування визначається виконавчим органом громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або комунальний заклад, за результатами обов’язкового звітування Керівника про виконану роботу за вказаний період. 
== Порядок укладання або переукладання контракту з Керівником комунального підприємства або комунального закладу ==
Контракт із Керівником укладається строком до п’яти років. У разі необхідності контракт може бути переукладений. 
Проект контракту готує виконавчий орган громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або заклад, за типовою формою, затвердженою цим розпорядженням. Строк погодження проекту контракту кожною із посадових осіб '''не повинен перевищувати 3 (трьох) робочих днів'''. Погоджений та підписаний кандидатом на посаду контракт разом із заявою про призначення на посаду надається на підпис голові громади через відділ персоналу. Після підписання головою контракт реєструється у відділі персоналу громади, прошивається та завіряється печаткою відділу. Кожна сторінка контракту обов’язково нумерується, підпис головою скріплюється гербовою печаткою. Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 24 Кодексу законів про працю України] укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. 
Один примірник контракту разом з особовою справою Керівника зберігається у відділі персоналу громади. Другий примірник контракту зберігається у Керівника комунального підприємства або комунального закладу. 
== Прикінцеві положення ==
Спори між сторонами по контракту розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством України. При вирішенні питань, не визначених цим Порядком та умовами контракту, застосовуються норми чинного законодавства України. При внесенні змін до трудового законодавства України та локальних нормативних актів контракти з Керівниками приводяться у відповідність з даними змінами у порядку, встановленому цим Порядком.

'''Під час воєнного стану сільський, селищний, міський голова можуть призначати на посади та звільняти з посад в ОМС, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою, шостою статті 10 цього Закону (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, далі — Закон № 389). Відділ кадрів в умовах воєнного стану: алгоритми дій+персональні консультації'''

'''Частини п’ята та шоста статті 10 Закону № 389 визначать спрощений порядок, за яким призначають на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій під час воєнного стану. '''

У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. {Абзац перший частини п'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023}

Спеціальна перевірка не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади за результатами конкурсу на таку саму посаду, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час дії воєнного стану.{Частина восьма статті 10 в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023}

'''Крім цього, сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI (п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР). З огляду на викладене, на думку Мінекономіки, керівника комунального підприємства, закладу, установи та організації, якого призначили до введення в Україні воєнного стану, може звільнити з посади сільський, селищний, міський голова (Лист Мінекономіки від 06.06.2022 № 4712-06/33863-09). Нагадаємо, що зміни до Закону № 389 та додаткові повноваження сільським, селищним, міським головам у період дії воєнного стану запровадив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-ІХ. '''

[[Категорія:Трудове право]]

Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств

2024-05-16T19:04:29Z

Olha.sokolenko: /* Загальні положення */ посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарський кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/975-2018-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про затвердження категорій об’єктів державної форми власності та сфер державного регулювання, які підлягають охороні органами поліції охорони на договірних засадах»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2021-%D0%BF#Text Постанова кабінету міністрів України «Про внесення змін у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. №1298»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Закон України «Про запобігання корупції»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
== Загальні положення ==
Порядок призначення керівника підприємства або закладу, що перебуває у комунальній власності повинно бути розроблено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України], постанов Кабінету Міністрів України від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF#Text 19.03.1994 №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору»], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-95-%D0%BF#Text 02.08.1995 №597 «Про типову форму контракту з керівником підприємства, що є у державній власності» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF#Text 19.05.1999 №859 «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» (зі змінами)], від [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF#Text 30.08.2002 №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами)]. 
Дія цього Порядку поширюється на всі підприємства або заклади, що перебувають у комунальній власності територіальної громади, крім комунальних закладів охорони здоров’я, а також підприємства, у статутному капіталі яких частка комунальної власності міста перевищує п’ятдесят відсотків чи становить кількість, яка забезпечує органам місцевого самоврядування право вирішального впливу на їх господарську діяльність. 
Цей Порядок '''регламентує питання:''' 
* призначення керівника комунального підприємства або закладу;
* укладання або переукладання контракту з керівником комунального підприємства або закладу;
* звільнення, розірвання контракту або припинення повноважень керівника комунального підприємства або закладу;
* умови оплати праці та преміювання керівника комунального підприємства або закладу.
Призначення на посаду керівника комунального підприємства або закладу (далі – Керівник), здійснюється шляхом укладання з ним '''контракту'''. 
Голова територіальної громади призначає та звільняє Керівника, визначає строк дії контракту та умови оплати праці згідно з чинним законодавством. 
Оформлення документів щодо призначення або звільнення Керівника, укладання, переукладання контракту, продовження строку його дії здійснюється виконавчим органом громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або комунальний заклад. 
Усі документи, пов’язані із призначенням та звільненням Керівника обліковуються, зберігаються та ведуться у відділі персоналу міської ради відповідно до вимог чинного законодавства. 
На кожного прийнятого на роботу Керівника відділом персоналу територіальної громади '''формується особова справа'''. 
Особові справи є документами з обмеженим доступом, що зберігаються у відповідно обладнаному приміщенні в опечатаному металевому сейфі. Не допускається винесення особових справ із приміщення, де вони зберігаються. 
Усі записи про роботу та звільнення Керівника вносяться до трудової книжки кадровою службою або уповноваженою особою комунального підприємства або комунального закладу на підставі відповідного розпорядження голови територіальної громади. 
Дисциплінарні стягнення до Керівника застосовуються на підставі розпорядження голови територіальної громади у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексом законів про працю України]. 
Керівник працює на постійній основі та не може працювати за сумісництвом. 

== Порядок призначення Керівника комунального підприємства або комунального закладу ==
Призначення на посаду Керівника здійснюється головою територіальної громади одноособово за контрактною формою трудового договору. 
Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст.21 Кодексу законів про працю України] є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки та відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін. 
Подання про укладення контракту з Керівником подається голові громади виконавчим органом. 
У поданні на призначення Керівника зазначається прізвище, ім’я та по батькові, дата народження, громадянство, посада, яку займає, рівень фахової та професійної підготовки, трудова діяльність, відомості про ділові та інші якості кандидата, пропозиції щодо строку дії контракту. 
До подання додаються: 
* особовий листок з обліку кадрів;
* автобіографія;
* копії документів про освіту, науковий ступінь, вчене звання;
* копія паспорта громадянина України;
* копія трудової книжки;
* копія військового квитка (для військовозобов’язаних).
До призначення на посаду Керівника особа зобов’язана подати в установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18#Text Законом України «Про запобігання корупції»] порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за минулий рік (крім посадових осіб закладів, які здійснюють основну діяльність у сфері соціального обслуговування населення, соціальної та професійної реабілітації інвалідів і дітей-інвалідів, культури, мистецтв, фізичної культури та спорту) та '''щорічно до 1 квітня''' подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію, за минулий рік за формою, що визначена Національним агентством. Виконавчий орган міської ради, якому підпорядковано комунальне підприємство або комунальний заклад, разом з кандидатом на заміщення посади Керівника на підставі відповідної резолюції голови громади готують проект контракту за типовими формами. Підписаний сторонами '''контракт є підставою''' для видання розпорядження голови громади про призначення Керівника з дати, встановленої у контракті. 
Розгляд матеріалів, погодження та підписання документів, пов’язаних з призначенням Керівника, здійснюється у місячний строк з дня внесення подання.
При призначенні Керівника може бути обумовлений строк випробування з метою перевірки його відповідності займаній посаді, крім випадків, коли відповідно до чинного законодавства випробування не встановлюється. Строк випробування визначається розпорядженням голови громади та '''не може становити більше 3 місяців'''. 
Якщо Керівник у період випробування був відсутній на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або з інших поважних причин, строк випробування може бути подовжено на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. 
Відповідність Керівника займаній посаді протягом строку випробування визначається виконавчим органом громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або комунальний заклад, за результатами обов’язкового звітування Керівника про виконану роботу за вказаний період. 
== Порядок укладання або переукладання контракту з Керівником комунального підприємства або комунального закладу ==
Контракт із Керівником укладається строком до п’яти років. У разі необхідності контракт може бути переукладений. 
Проект контракту готує виконавчий орган громади, якому підпорядковано комунальне підприємство або заклад, за типовою формою, затвердженою цим розпорядженням. Строк погодження проекту контракту кожною із посадових осіб '''не повинен перевищувати 3 (трьох) робочих днів'''. Погоджений та підписаний кандидатом на посаду контракт разом із заявою про призначення на посаду надається на підпис голові громади через відділ персоналу. Після підписання головою контракт реєструється у відділі персоналу громади, прошивається та завіряється печаткою відділу. Кожна сторінка контракту обов’язково нумерується, підпис головою скріплюється гербовою печаткою. Контракт відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статті 24 Кодексу законів про працю України] укладається в письмовій формі у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу. 
Один примірник контракту разом з особовою справою Керівника зберігається у відділі персоналу громади. Другий примірник контракту зберігається у Керівника комунального підприємства або комунального закладу. 
== Прикінцеві положення ==
Спори між сторонами по контракту розглядаються у порядку, встановленому чинним законодавством України. При вирішенні питань, не визначених цим Порядком та умовами контракту, застосовуються норми чинного законодавства України. При внесенні змін до трудового законодавства України та локальних нормативних актів контракти з Керівниками приводяться у відповідність з даними змінами у порядку, встановленому цим Порядком.

'''Під час воєнного стану сільський, селищний, міський голова можуть призначати на посади та звільняти з посад в ОМС, керівників комунальних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління відповідного органу місцевого самоврядування, у порядку, визначеному частинами п’ятою, шостою статті 10 цього Закону (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, далі — Закон № 389). Відділ кадрів в умовах воєнного стану: алгоритми дій+персональні консультації'''

'''Частини п’ята та шоста статті 10 Закону № 389 визначать спрощений порядок, за яким призначають на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій під час воєнного стану. '''

У період дії воєнного стану особи призначаються на посади державної служби, посади в органах місцевого самоврядування, посади керівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки, комунальних підприємств, установ, організацій керівником державної служби або суб’єктом призначення, сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради, начальником відповідної військової адміністрації без конкурсного відбору, обов’язковість якого передбачена законом, на підставі поданої заяви, заповненої особової картки встановленого зразка та документів, що підтверджують наявність у таких осіб громадянства України, освіти та досвіду роботи згідно з вимогами законодавства, встановленими щодо відповідних посад, а також за наявності у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. {Абзац перший частини п'ятої статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3384-IX від 20.09.2023}

Спеціальна перевірка не проводиться стосовно осіб, які призначаються на посади за результатами конкурсу на таку саму посаду, за умови що стосовно таких осіб вже проводилася спеціальна перевірка під час дії воєнного стану.{Частина восьма статті 10 в редакції Закону № 3384-IX від 20.09.2023}

'''Крім цього, сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону України «Про культуру» від 14.12.2010 № 2778-VI (п. 10 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР). З огляду на викладене, на думку Мінекономіки, керівника комунального підприємства, закладу, установи та організації, якого призначили до введення в Україні воєнного стану, може звільнити з посади сільський, селищний, міський голова (Лист Мінекономіки від 06.06.2022 № 4712-06/33863-09). Нагадаємо, що зміни до Закону № 389 та додаткові повноваження сільським, селищним, міським головам у період дії воєнного стану запровадив Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо функціонування місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» від 12.05.2022 № 2259-ІХ. '''

[[Категорія:Трудове право]]

Використання громадянами України транспортних засобів з іноземною реєстрацією та можливі юридичні наслідки

2024-05-16T18:55:05Z

Olha.sokolenko: /* Відповідальність за порушення порядку використання транспортних засобів на іноземній реєстрації. */ посилання на статті, перевіркана актуальність

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472 Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
== Режими ввезення транспортних засобів на територію України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України] транспортні засоби на територію України можливо ввозити використовуючи відповідні режими:

'''1) Режим транзит'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1166 Стаття 90 Митного кодексу України] встановлює, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту митною територією України здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Митний режим транзиту застосовується до транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються:

* прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);
* внутрішнім транзитом або каботажем:
* від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного органу, розташованого на митній території України;
* від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
* від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;
* від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Громадяни України (резиденти) можуть без проблем перетнути кордон на авто з іноземними номерами і легально використовувати його для особистих цілей при дотриманні строків транзитних перевезень.

'''Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 ст. 95 Митного кодексу України]):'''
# для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
# для залізничного транспорту - 28 діб;
# для авіаційного транспорту - 5 діб;
# для морського та річкового транспорту - 20 діб;
# для трубопровідного транспорту - 31 доба;
# для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

'''До вищезазначених строків не включається:'''
* час дії обставин, зазначених у ст. 192 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]''';
* час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
* час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів);
* час, протягом якого транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставлені до митного органу призначення внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил.

Необхідно мати документ, який засвідчить, що транспортний засіб офіційно зареєстрований у відповідних органах іноземної держави. Ним може бути техпаспорт, у якому людина зазначена як власник або співвласник автомобіля.

Продовжити легальне перебування (довше 5 або 10 днів) можливо у разі підтвердження неможливості вчасного перетину кордону з поважних причин. Такими документами можуть бути довідка з автосервісу про ремонт авто, лікарняний лист або інші підтвердження дії обставин непереборної сили.

'''2) Тимчасове ввезення автомобіля'''

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються військова техніка та інші товари підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України.

'''Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами''' на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк '''до одного року'''. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20240516#n3296 стаття 380 Митного кодексу України)]

'''Тимчасове ввезення громадянами-резидентами''' транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється '''на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення''' за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України '''інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року''' під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

'''Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації.'''
Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

'''Консульський облік'''

Громадяни-резиденти, які '''перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном''', мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, '''один транспортний засіб особистого користування та причіп до нього,''' (за умови ввезення разом із транспортним засобом), '''на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами)''', без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами.

== Порядок ввезення транспортних засобів за К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text онвенцією про тимчасове ввезення] ==
Товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети тимчасового ввезення.

'''Які автомобілі можна ввозити за Конвенцією?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text конвенція] розрізняє два види транспортних засобів (ТЗ):

1. ТЗ комерційного використання – використовують для міжнародних платних перевезень осіб або для міжнародних комерційних перевезень вантажів. Використовувати такі ТЗ для внутрішніх перевезень заборонено. Для міжнародного перевезення пасажирів потрібна ліцензія.

До автомобілів, які використовують для міжнародного перевезення вантажів, законодавство також висуває ряд вимог (детальніше в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text «Про автомобільний транспорт»]).

2. ТЗ приватного використання – використовують для особистих потреб. Поїздку на авто у відрядження митниця розглядає як особисте використання.

Тут краще використовувати поняття «резидент»/«нерезидент».

* '''Резидент''' – підприємства, зареєстровані на території України; громадяни, які постійно проживають на території України. Тобто, це можуть бути навіть іноземці, які мають посвідку на постійне проживання на території України.

* '''Нерезидент''' – іноземні підприємства; громадяни, які постійно проживають за кордоном.

Що стосується ТЗ приватного використання, то Конвенція надає пільги у сплаті митних платежів щодо таких ТЗ тільки нерезидентам.
Натомість ТЗ комерційного використання без сплати митних платежів можуть ввозити як резиденти так і нерезиденти. Такі ТЗ повинні бути зареєстровані за кордоном і належати нерезиденту. Якщо резидент ввозить такий ТЗ, то він повинен надати підтвердження, що цей ТЗ він буде використовувати для міжнародного перевезення вантажів за вказівками його власника.

'''Конвенція і «зелений коридор».'''

Майже у всіх випадках іноземні автомобілі ввозять на територію України з використанням «зеленого коридору». Цим самим водії автоматично декларують, що їхні ТЗ є ТЗ особистого використання.

Якщо ТЗ належить до ТЗ комерційного використання, то його не можна ввозити через «зелений коридор» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3286 частина 2 статті 379 Митного кодексу України]).

На порушника цього правила можуть скласти протокол за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3758 статтею 471 Митного кодексу України], а можуть ще і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3761 статтею 472] (санкція передбачає конфіскацію ТЗ + штраф у розмірі його вартості).

'''Чи можна передавати автомобіль українцю?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#o923 Стаття 7 додатку С до Конвенції] дозволяє третім особам використовувати тимчасово ввезені ТЗ. Але для того, щоб розібратися, які ТЗ і кому можна використовувати, наводимо повний текст цієї статті.

a) ТЗ комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) ТЗ приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.»

Як бачите, ТЗ комерційного використання можуть використовувати і українці, які працюють на користь власника такого ТЗ (іноземця чи іноземну компанію). Тобто вони повинні перевозити товари на користь такого власника ТЗ. Але це не означає, що такий ТЗ можна безконтрольно передавати. Для цього є установлений порядок.

Що стосується ТЗ приватного використання, то тут Конвенція надає право кожній державі-учасниці Конвенції, самій вирішувати, чи надавати своїм громадянам право використовувати такі автомобілі. В Україні це питання вирішено не на користь громадян – тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3296 частина 5 статті 380 Митного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення порядку використання транспортних засобів на іноземній реєстрації. ==

Визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3794 статтями 481-485 Митного кодексу України].

Будь-які автомобілі на іноземній реєстрації можуть перебувати в Україні чи “у митному режимі транзиту”, чи “у митному режимі тимчасового ввезення”. Перше – це автомобілі, які проїжджають країною, друге – автомобілі, що використовуються всередині країни тимчасово. Обидва режими мають визначені проміжки часу, за порушення яких передбачені штрафи.

'''По-перше''' - за перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України:
* не більше ніж на три доби - попередження або накладення штрафу в розмірі 850 грн.
* більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб - 5100 грн.
* більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб - 17000 грн.

'''По-друге''' - перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 34000 грн.

'''По-третє''' – перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України:
* більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб - штрафу в розмірі 85000 грн.
* більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування - штраф в розмірі 170000 грн. або конфіскацію таких транспортних засобів

'''Четверте''' – дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тягнуть накладення штрафу від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів

Зберігання, перевезення, придбання чи використання транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію

'''Як саме патрульна поліція може це реалізовувати?'''

Існують наступні механізми, якими керується поліція:

1) У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення] запроваджено адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, стосовно якого порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, постанову про що виноситиме сам поліцейський, а у випадку повторності протягом року – 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (в такому випадку розгляд справи здійснюватиметься судом).

2) Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#n222 ст. 16 Закону України "Про дорожній рух"] містять обов'язок водія не порушувати строки тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту транспортного засобу особистого користування, не використання тимчасово ввезений транспортний засіб для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, не передавати його у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Також до транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, запроваджено вимогу їх державної реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення. Ця вимога зобов’язує користуватися автомобілем тільки того водія, що ввіз цей автомобіль на територію України.

3) У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#n282 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію»] однією з підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу встановлено можливість зупинки авто на іноземній реєстрації з метою виявлення передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України (або не поміщували в митний режим транзиту). Одночасно запроваджено обов'язок поліцейського зупиняти транспортні засоби, якщо існує інформація про порушення власником транспортного засобу митних правил, або якщо безпосередньо транспортний засіб є об'єктом порушення митних правил.

[[Категорія:Митне право]]

Використання громадянами України транспортних засобів з іноземною реєстрацією та можливі юридичні наслідки

2024-05-16T18:49:23Z

Olha.sokolenko: преведено у актуальність відповідальність, доповнення тексту,

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472 Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
== Режими ввезення транспортних засобів на територію України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України] транспортні засоби на територію України можливо ввозити використовуючи відповідні режими:

'''1) Режим транзит'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1166 Стаття 90 Митного кодексу України] встановлює, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту митною територією України здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Митний режим транзиту застосовується до транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються:

* прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);
* внутрішнім транзитом або каботажем:
* від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного органу, розташованого на митній території України;
* від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
* від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;
* від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Громадяни України (резиденти) можуть без проблем перетнути кордон на авто з іноземними номерами і легально використовувати його для особистих цілей при дотриманні строків транзитних перевезень.

'''Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 ст. 95 Митного кодексу України]):'''
# для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
# для залізничного транспорту - 28 діб;
# для авіаційного транспорту - 5 діб;
# для морського та річкового транспорту - 20 діб;
# для трубопровідного транспорту - 31 доба;
# для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

'''До вищезазначених строків не включається:'''
* час дії обставин, зазначених у ст. 192 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]''';
* час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
* час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів);
* час, протягом якого транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставлені до митного органу призначення внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил.

Необхідно мати документ, який засвідчить, що транспортний засіб офіційно зареєстрований у відповідних органах іноземної держави. Ним може бути техпаспорт, у якому людина зазначена як власник або співвласник автомобіля.

Продовжити легальне перебування (довше 5 або 10 днів) можливо у разі підтвердження неможливості вчасного перетину кордону з поважних причин. Такими документами можуть бути довідка з автосервісу про ремонт авто, лікарняний лист або інші підтвердження дії обставин непереборної сили.

'''2) Тимчасове ввезення автомобіля'''

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються військова техніка та інші товари підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України.

'''Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами''' на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк '''до одного року'''. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20240516#n3296 стаття 380 Митного кодексу України)]

'''Тимчасове ввезення громадянами-резидентами''' транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється '''на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення''' за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України '''інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року''' під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

'''Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації.'''
Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

'''Консульський облік'''

Громадяни-резиденти, які '''перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном''', мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, '''один транспортний засіб особистого користування та причіп до нього,''' (за умови ввезення разом із транспортним засобом), '''на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами)''', без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами.

== Порядок ввезення транспортних засобів за К[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text онвенцією про тимчасове ввезення] ==
Товари (у тому числі транспортні засоби), на тимчасове ввезення яких був наданий дозвіл, повинні бути вивезені у визначений термін, визнаний достатнім для досягнення мети тимчасового ввезення.

'''Які автомобілі можна ввозити за Конвенцією?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text конвенція] розрізняє два види транспортних засобів (ТЗ):

1. ТЗ комерційного використання – використовують для міжнародних платних перевезень осіб або для міжнародних комерційних перевезень вантажів. Використовувати такі ТЗ для внутрішніх перевезень заборонено. Для міжнародного перевезення пасажирів потрібна ліцензія.

До автомобілів, які використовують для міжнародного перевезення вантажів, законодавство також висуває ряд вимог (детальніше в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text «Про автомобільний транспорт»]).

2. ТЗ приватного використання – використовують для особистих потреб. Поїздку на авто у відрядження митниця розглядає як особисте використання.

Тут краще використовувати поняття «резидент»/«нерезидент».

* '''Резидент''' – підприємства, зареєстровані на території України; громадяни, які постійно проживають на території України. Тобто, це можуть бути навіть іноземці, які мають посвідку на постійне проживання на території України.

* '''Нерезидент''' – іноземні підприємства; громадяни, які постійно проживають за кордоном.

Що стосується ТЗ приватного використання, то Конвенція надає пільги у сплаті митних платежів щодо таких ТЗ тільки нерезидентам.
Натомість ТЗ комерційного використання без сплати митних платежів можуть ввозити як резиденти так і нерезиденти. Такі ТЗ повинні бути зареєстровані за кордоном і належати нерезиденту. Якщо резидент ввозить такий ТЗ, то він повинен надати підтвердження, що цей ТЗ він буде використовувати для міжнародного перевезення вантажів за вказівками його власника.

'''Конвенція і «зелений коридор».'''

Майже у всіх випадках іноземні автомобілі ввозять на територію України з використанням «зеленого коридору». Цим самим водії автоматично декларують, що їхні ТЗ є ТЗ особистого використання.

Якщо ТЗ належить до ТЗ комерційного використання, то його не можна ввозити через «зелений коридор» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3286 частина 2 статті 379 Митного кодексу України]).

На порушника цього правила можуть скласти протокол за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3758 статтею 471 Митного кодексу України], а можуть ще і за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3761 статтею 472] (санкція передбачає конфіскацію ТЗ + штраф у розмірі його вартості).

'''Чи можна передавати автомобіль українцю?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#o923 Стаття 7 додатку С до Конвенції] дозволяє третім особам використовувати тимчасово ввезені ТЗ. Але для того, щоб розібратися, які ТЗ і кому можна використовувати, наводимо повний текст цієї статті.

a) ТЗ комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) ТЗ приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.»

Як бачите, ТЗ комерційного використання можуть використовувати і українці, які працюють на користь власника такого ТЗ (іноземця чи іноземну компанію). Тобто вони повинні перевозити товари на користь такого власника ТЗ. Але це не означає, що такий ТЗ можна безконтрольно передавати. Для цього є установлений порядок.

Що стосується ТЗ приватного використання, то тут Конвенція надає право кожній державі-учасниці Конвенції, самій вирішувати, чи надавати своїм громадянам право використовувати такі автомобілі. В Україні це питання вирішено не на користь громадян – тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3296 частина 5 статті 380 Митного кодексу України]).

== Відповідальність за порушення порядку використання транспортних засобів на іноземній реєстрації. ==

Визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3794 статтями 481-485 Митного кодексу України].
Будь-які автомобілі на іноземній реєстрації можуть перебувати в Україні чи “у митному режимі транзиту”, чи “у митному режимі тимчасового ввезення”. Перше – це автомобілі, які проїжджають країною, друге – автомобілі, що використовуються всередині країни тимчасово. Обидва режими мають визначені проміжки часу, за порушення яких передбачені штрафи.

"По-перше" - за перевищення встановленого відповідно до цього Кодексу строку тимчасового ввезення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України:
- не більше ніж на три доби - попередження або накладення штрафу в розмірі 850 грн.
- більше ніж на три доби, але не більше ніж на десять діб - 5100 грн.
- більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб - 17000 грн.

'''По-друге''' - перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України тягне за собою накладення штрафу в розмірі 34000 грн.

'''По-третє''' – перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України:
- більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб - штрафу в розмірі 85000 грн.
- більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування - штраф в розмірі 170000 грн. або конфіскацію таких транспортних засобів

'''Четверте''' – дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тягнуть накладення штрафу від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів

Зберігання, перевезення, придбання чи використання транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів або їх конфіскацію

'''Як саме патрульна поліція може це реалізовувати?'''

Існують наступні механізми, якими керується поліція:

1) У статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] запроваджено адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, стосовно якого порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, постанову про що виноситиме сам поліцейський, а у випадку повторності протягом року – 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (в такому випадку розгляд справи здійснюватиметься судом).

2) Положення ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"] містять обов'язок водія не порушувати строки тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту транспортного засобу особистого користування, не використання тимчасово ввезений транспортний засіб для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, не передавати його у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Також до транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, запроваджено вимогу їх державної реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення. Ця вимога зобов’язує користуватися автомобілем тільки того водія, що ввіз цей автомобіль на територію України.

3) У статті 35 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text «Про Національну поліцію»] однією з підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу встановлено можливість зупинки авто на іноземній реєстрації з метою виявлення передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України (або не поміщували в митний режим транзиту). Одночасно запроваджено обов'язок поліцейського зупиняти транспортні засоби, якщо існує інформація про порушення власником транспортного засобу митних правил, або якщо безпосередньо транспортний засіб є об'єктом порушення митних правил.

[[Категорія:Митне право]]

Використання громадянами України транспортних засобів з іноземною реєстрацією та можливі юридичні наслідки

2024-05-16T18:07:20Z

Olha.sokolenko: /* Режими ввезення транспортних засобів на територію України */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472 Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
== Режими ввезення транспортних засобів на територію України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України] транспортні засоби на територію України можливо ввозити використовуючи відповідні режими:

'''1) Режим транзит'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Стаття 90 Митного кодексу України] встановлює, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту митною територією України здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Митний режим транзиту застосовується до транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються:

* прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);
* внутрішнім транзитом або каботажем:
* від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного органу, розташованого на митній території України;
* від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
* від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;
* від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Громадяни України (резиденти) можуть без проблем перетнути кордон на авто з іноземними номерами і легально використовувати його для особистих цілей при дотриманні строків транзитних перевезень.

'''Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту (ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]):'''
# для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
# для залізничного транспорту - 28 діб;
# для авіаційного транспорту - 5 діб;
# для морського та річкового транспорту - 20 діб;
# для трубопровідного транспорту - 31 доба;
# для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

'''До вищезазначених строків не включається:'''
* час дії обставин, зазначених у ст. 192 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]''';
* час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
* час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів);
* час, протягом якого транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставлені до митного органу призначення внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил.

Необхідно мати документ, який засвідчить, що транспортний засіб офіційно зареєстрований у відповідних органах іноземної держави. Ним може бути техпаспорт, у якому людина зазначена як власник або співвласник автомобіля.

Продовжити легальне перебування (довше 5 або 10 днів) можливо у разі підтвердження неможливості вчасного перетину кордону з поважних причин. Такими документами можуть бути довідка з автосервісу про ремонт авто, лікарняний лист або інші підтвердження дії обставин непереборної сили.

'''2) Тимчасове ввезення автомобіля'''

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються військова техніка та інші товари підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України.

'''Тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами''' на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк '''до одного року'''. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

'''Тимчасове ввезення громадянами-резидентами''' транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється '''на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення''' за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України '''інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року''' під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів

Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб.

'''Транспортні засоби особистого користування, тимчасово ввезені на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації.'''
Порядок державної реєстрації транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

'''Консульський облік'''

Громадяни-резиденти, які '''перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном''', мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, '''один транспортний засіб особистого користування та причіп до нього,''' (за умови ввезення разом із транспортним засобом), '''на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами)''', без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

'''Робота в іноземній фірмі'''

Цей спосіб передбачає необхідність перетинати державний кордон України лише раз на рік. Щоб мати можливість його використовувати, українські громадяни повинні офіційно працювати на організацію, яка зареєстрована за межами України. При цьому нашим громадянам видається доручення на керування транспортом. Крім того, при перетині кордону необхідно написати декларацію, в якій буде зобов’язання про вивезення автомобіля у встановлені строки.
Врахуйте, що у такій ситуації власником автомобіля формально залишається іноземна фірма. При цьому вважається, що транспортний засіб використовується не в особистих, а в комерційних цілях.

'''Іноземне громадянство'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення], іноземні громадяни (нерезиденти) можуть безперешкодно перетинати український кордон на своєму автомобілі і цілий рік не виїжджати з України.

Термін в один рік може бути продовжений не більш як на 60 днів, при надані документів що підтверджуватимуть «обставини непереборної сили та особистих обставин громадян».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частини 4 статті 380 Митного кодексу України] транспортні засоби, які були ввезенні на українську територію тимчасово, можуть використовуватися винятково громадянами, які перевезли їх через кордон і лише для особистих потреб. На порушників чекає штраф у розмірі 300% від суми несплачених митних платежів.

== Стамбульська конвенція в українських реаліях. ==
'''Які автомобілі можна ввозити за Конвенцією?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text Стамбульська конвенція] розрізняє два види транспортних засобів (ТЗ):

1. ТЗ комерційного використання – використовують для міжнародних платних перевезень осіб або для міжнародних комерційних перевезень вантажів. Використовувати такі ТЗ для внутрішніх перевезень заборонено. Для міжнародного перевезення пасажирів потрібна ліцензія.

До автомобілів, які використовують для міжнародного перевезення вантажів, законодавство також висуває ряд вимог (детальніше в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text «Про автомобільний транспорт»]).

2. ТЗ приватного використання – використовують для особистих потреб. Поїздку на авто у відрядження митниця розглядає як особисте використання.

Тут краще використовувати поняття «резидент»/«нерезидент».

* '''Резидент''' – підприємства, зареєстровані на території України; громадяни, які постійно проживають на території України. Тобто, це можуть бути навіть іноземці, які мають посвідку на постійне проживання на території України.

* '''Нерезидент''' – іноземні підприємства; громадяни, які постійно проживають за кордоном.

Що стосується ТЗ приватного використання, то Конвенція надає пільги у сплаті митних платежів щодо таких ТЗ тільки нерезидентам.
Натомість ТЗ комерційного використання без сплати митних платежів можуть ввозити як резиденти так і нерезиденти. Такі ТЗ повинні бути зареєстровані за кордоном і належати нерезиденту. Якщо резидент ввозить такий ТЗ, то він повинен надати підтвердження, що цей ТЗ він буде використовувати для міжнародного перевезення вантажів за вказівками його власника.

'''Конвенція і «зелений коридор».'''

Майже у всіх випадках іноземні автомобілі ввозять на територію України з використанням «зеленого коридору». Цим самим водії автоматично декларують, що їхні ТЗ є ТЗ особистого використання.

Якщо ТЗ належить до ТЗ комерційного використання, то його не можна ввозити через «зелений коридор» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 2 статті 379 Митного кодексу України]).

На порушника цього правила можуть скласти протокол за статтею 471 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України], а можуть ще і за статтею 472 (санкція передбачає конфіскацію ТЗ + штраф у розмірі його вартості).

'''Чи можна передавати автомобіль українцю?'''

Стаття 7 додатку С до Конвенції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472] дозволяє третім особам використовувати тимчасово ввезені ТЗ. Але для того, щоб розібратися, які ТЗ і кому можна використовувати, наводимо повний текст цієї статті.

a) ТЗ комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) ТЗ приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.»

Як бачите, ТЗ комерційного використання можуть використовувати і українці, які працюють на користь власника такого ТЗ (іноземця чи іноземну компанію). Тобто вони повинні перевозити товари на користь такого власника ТЗ. Але це не означає, що такий ТЗ можна безконтрольно передавати. Для цього є установлений порядок.

Що стосується ТЗ приватного використання, то тут Конвенція надає право кожній державі-учасниці Конвенції, самій вирішувати, чи надавати своїм громадянам право використовувати такі автомобілі. В Україні це питання вирішено не на користь громадян – тимчасово ввезені ТЗ особистого використання заборонено передавати іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 4 статті 380 Митного кодексу України]).

Як ми бачимо, Стамбульська конвенція в Україні дозволяє тільки нерезидентам тимчасово ввозити легкові автомобілі без сплати мита. Українець зможе скористатися такими пільгами тільки якщо буде ввозити ТЗ комерційного використання з належно оформленими документами. Однак навіть у такому випадку мова йде про ввезення ТЗ не на строк до 1 року, а тільки на час, необхідний для здійснення перевезення вантажів (частина 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text статті 9 додатку С до Конвенції].
== Відповідальність за порушення порядку використання транспортних засобів на іноземній реєстрації. ==
Будь-які автомобілі на іноземній реєстрації можуть перебувати в Україні чи “у митному режимі транзиту”, чи “у митному режимі тимчасового ввезення”. Перше – це автомобілі, які проїжджають країною, друге – автомобілі, що використовуються всередині країни тимчасово. Обидва режими мають визначені проміжки часу, за порушення яких передбачені штрафи.

'''По-перше''' - штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування в митному режимі транзиту становлять, зокрема за перевищення строку але не більше однієї доби - 170 грн. або попередження; від однієї доби до 10 діб - 3400грн.; від 10 до 20 діб – 8500 гривень, від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень, а більш ніж на 30 діб (а також за втрату чи розкомплектування транспортних засобів) – 170 тисяч гривень, або ж конфіскацію автомобіля за рішенням суду.

'''По-друге''' - штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення в митному режимі тимчасового ввезення становлять- за перевищення строку не більш ніж на три доби - 850грн. або попередження; від 3 до 10 діб - 5100 грн.; від 10 до 20 діб – 17 тисяч гривень, від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень, більш ніж на 30 діб (а також за втрату чи розкомплектування транспортних засобів) – 170 тисяч гривень, або конфіскацію автомобіля за рішенням суду.

'''По-третє''' – запроваджується автоматизований обмін інформацією між фіскальними органами, Державною прикордонною службою та Національною поліцією це дозволить в автоматичному режимі перевіряти, коли та ким ввезений автомобіль з іноземними номерами.

'''Четверте''' – встановлено новий вид відповідальності за передачу транспортного засобу особистого користування (“тимчасово ввезеного на митну територію України” чи “поміщеного у митний режим транзиту”), у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України (чи не поміщувала його у митний режим транзиту), а так само за використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні (наприклад – таксі).

З 01.01.2020 р. митниця може штрафувати за порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України.] Штраф у розмірі 34 000 грн передбачений за такі порушення:
* використання ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного в митний режим транзиту, у підприємницькій діяльності та/або з метою отримання доходів в Україні;
* передачу такого ТЗ у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила його на митну територію України чи не поміщувала у митний режим транзиту (за винятком випадків, коли особа, яка безпосередньо здійснювала митне оформлення, знаходиться у транспортному засобі).

Максимальне покарання, передбачене за перевищення встановленого строку транзитного переміщення автомобіля, його втрату (в тому числі розкомплектування) ч. 6 ст. 470 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу], становить 170 000 грн або конфіскація такого транспортного засобу.

'''Як саме патрульна поліція може це реалізовувати?'''

Існують наступні механізми, якими керується поліція:

1) У статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] запроваджено адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, стосовно якого порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, постанову про що виноситиме сам поліцейський, а у випадку повторності протягом року – 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (в такому випадку розгляд справи здійснюватиметься судом).

2) Положення ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"] містять обов'язок водія не порушувати строки тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту транспортного засобу особистого користування, не використання тимчасово ввезений транспортний засіб для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, не передавати його у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Також до транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, запроваджено вимогу їх державної реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення. Ця вимога зобов’язує користуватися автомобілем тільки того водія, що ввіз цей автомобіль на територію України.

3) У статті 35 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text «Про Національну поліцію»] однією з підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу встановлено можливість зупинки авто на іноземній реєстрації з метою виявлення передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України (або не поміщували в митний режим транзиту). Одночасно запроваджено обов'язок поліцейського зупиняти транспортні засоби, якщо існує інформація про порушення власником транспортного засобу митних правил, або якщо безпосередньо транспортний засіб є об'єктом порушення митних правил.

[[Категорія:Митне право]]

Використання громадянами України транспортних засобів з іноземною реєстрацією та можливі юридичні наслідки

2024-05-16T17:53:04Z

Olha.sokolenko: /* Режими ввезення транспортних засобів на територію України */ доповнена

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472 Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
== Режими ввезення транспортних засобів на територію України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України] транспортні засоби на територію України можливо ввозити використовуючи відповідні режими:

'''1) Режим транзит'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Стаття 90 Митного кодексу України] встановлює, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Переміщення транспортних засобів комерційного призначення у митному режимі транзиту митною територією України здійснюється як прохідний або внутрішній транзит, або каботаж.

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

Митний режим транзиту застосовується до транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються:

* прохідним транзитом від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України (у тому числі в межах одного пункту пропуску через державний кордон України);
* внутрішнім транзитом або каботажем:
* від пункту ввезення (пропуску) на митну територію України до митного органу, розташованого на митній території України;
* від митного органу, розташованого на митній території України, до пункту вивезення (пропуску) за межі митної території України;
* від одного пункту, розташованого на митній території України, до іншого пункту, розташованого на митній території України, у тому числі якщо частина цього переміщення проходить за межами митної території України;
* від штучного острова, установки або споруди, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, до митного органу, розташованого на території України, зайнятій сушею, та у зворотному напрямку.

Громадяни України (резиденти) можуть без проблем перетнути кордон на авто з іноземними номерами і легально використовувати його для особистих цілей при дотриманні строків транзитних перевезень.

'''Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту (ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]):'''
# для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
# для залізничного транспорту - 28 діб;
# для авіаційного транспорту - 5 діб;
# для морського та річкового транспорту - 20 діб;
# для трубопровідного транспорту - 31 доба;
# для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

'''До вищезазначених строків не включається:'''
* час дії обставин, зазначених у ст. 192 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]''';
* час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
* час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів);
* час, протягом якого транспортні засоби комерційного призначення, поміщені у митний режим транзиту, не можуть бути своєчасно доставлені до митного органу призначення внаслідок накладення на них арешту (за винятком арешту внаслідок позовів приватних осіб) або вилучення у справі про порушення митних правил.

Необхідно мати документ, який засвідчить, що транспортний засіб офіційно зареєстрований у відповідних органах іноземної держави. Ним може бути техпаспорт, у якому людина зазначена як власник або співвласник автомобіля.

Продовжити легальне перебування (довше 5 або 10 днів) можливо у разі підтвердження неможливості вчасного перетину кордону з поважних причин. Такими документами можуть бути довідка з автосервісу про ремонт авто, лікарняний лист або інші підтвердження дії обставин непереборної сили.

'''2) Тимчасове ввезення автомобіля'''

Тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

У митний режим тимчасового ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами поміщуються військова техніка та інші товари підрозділів збройних сил держав - членів Європейського Союзу, держав - членів Організації Північноатлантичного договору та інших держав, які у встановленому законом порядку допущені на територію України.

Тимчасове ввезення транспортних засобів на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється терміном до одного року за умови сплати ввізного мита та інших податків і зборів, що передбачені законодавством при ввезенні автомобілів.

'''Виключення'''

Громадяни України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України тимчасово ввезти на митну територію України без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів:
* один власний транспортний засіб (легковий автомобіль або інший моторний транспортний засіб, що призначений головним чином для перевезення людей) та причеп до нього (причеп ввозиться разом з транспортним засобом);
* на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року;
* за умови надання зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу;
* за наявності документів, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу на території іноземної країни, право власності на нього та дозволяє його експлуатацію;
* за наявності страхового договору з цивільної відповідальністю перед третьою особою, що поширюється на території України.
'''Ввезений за таких умов транспортний засіб:'''
* не може використовуватись для цілей підприємницької (господарської) діяльності в Україні;
* не може надаватись в оренду або передаватися за довіреністю у користування іншим особам;
* не може бути розкомплектований на запасні частини;
* переданий у володіння або користування іншим особам.
'''Підстава:''' стаття 380 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України].

'''Консульський облік'''

Громадяни-резиденти, які '''перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном''', мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, '''один транспортний засіб особистого користування та причіп до нього,''' (за умови ввезення разом із транспортним засобом), '''на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами)''', без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

'''Робота в іноземній фірмі'''

Цей спосіб передбачає необхідність перетинати державний кордон України лише раз на рік. Щоб мати можливість його використовувати, українські громадяни повинні офіційно працювати на організацію, яка зареєстрована за межами України. При цьому нашим громадянам видається доручення на керування транспортом. Крім того, при перетині кордону необхідно написати декларацію, в якій буде зобов’язання про вивезення автомобіля у встановлені строки.
Врахуйте, що у такій ситуації власником автомобіля формально залишається іноземна фірма. При цьому вважається, що транспортний засіб використовується не в особистих, а в комерційних цілях.

'''Іноземне громадянство'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення], іноземні громадяни (нерезиденти) можуть безперешкодно перетинати український кордон на своєму автомобілі і цілий рік не виїжджати з України.

Термін в один рік може бути продовжений не більш як на 60 днів, при надані документів що підтверджуватимуть «обставини непереборної сили та особистих обставин громадян».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частини 4 статті 380 Митного кодексу України] транспортні засоби, які були ввезенні на українську територію тимчасово, можуть використовуватися винятково громадянами, які перевезли їх через кордон і лише для особистих потреб. На порушників чекає штраф у розмірі 300% від суми несплачених митних платежів.

== Стамбульська конвенція в українських реаліях. ==
'''Які автомобілі можна ввозити за Конвенцією?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text Стамбульська конвенція] розрізняє два види транспортних засобів (ТЗ):

1. ТЗ комерційного використання – використовують для міжнародних платних перевезень осіб або для міжнародних комерційних перевезень вантажів. Використовувати такі ТЗ для внутрішніх перевезень заборонено. Для міжнародного перевезення пасажирів потрібна ліцензія.

До автомобілів, які використовують для міжнародного перевезення вантажів, законодавство також висуває ряд вимог (детальніше в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text «Про автомобільний транспорт»]).

2. ТЗ приватного використання – використовують для особистих потреб. Поїздку на авто у відрядження митниця розглядає як особисте використання.

Тут краще використовувати поняття «резидент»/«нерезидент».

* '''Резидент''' – підприємства, зареєстровані на території України; громадяни, які постійно проживають на території України. Тобто, це можуть бути навіть іноземці, які мають посвідку на постійне проживання на території України.

* '''Нерезидент''' – іноземні підприємства; громадяни, які постійно проживають за кордоном.

Що стосується ТЗ приватного використання, то Конвенція надає пільги у сплаті митних платежів щодо таких ТЗ тільки нерезидентам.
Натомість ТЗ комерційного використання без сплати митних платежів можуть ввозити як резиденти так і нерезиденти. Такі ТЗ повинні бути зареєстровані за кордоном і належати нерезиденту. Якщо резидент ввозить такий ТЗ, то він повинен надати підтвердження, що цей ТЗ він буде використовувати для міжнародного перевезення вантажів за вказівками його власника.

'''Конвенція і «зелений коридор».'''

Майже у всіх випадках іноземні автомобілі ввозять на територію України з використанням «зеленого коридору». Цим самим водії автоматично декларують, що їхні ТЗ є ТЗ особистого використання.

Якщо ТЗ належить до ТЗ комерційного використання, то його не можна ввозити через «зелений коридор» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 2 статті 379 Митного кодексу України]).

На порушника цього правила можуть скласти протокол за статтею 471 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України], а можуть ще і за статтею 472 (санкція передбачає конфіскацію ТЗ + штраф у розмірі його вартості).

'''Чи можна передавати автомобіль українцю?'''

Стаття 7 додатку С до Конвенції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472] дозволяє третім особам використовувати тимчасово ввезені ТЗ. Але для того, щоб розібратися, які ТЗ і кому можна використовувати, наводимо повний текст цієї статті.

a) ТЗ комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) ТЗ приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.»

Як бачите, ТЗ комерційного використання можуть використовувати і українці, які працюють на користь власника такого ТЗ (іноземця чи іноземну компанію). Тобто вони повинні перевозити товари на користь такого власника ТЗ. Але це не означає, що такий ТЗ можна безконтрольно передавати. Для цього є установлений порядок.

Що стосується ТЗ приватного використання, то тут Конвенція надає право кожній державі-учасниці Конвенції, самій вирішувати, чи надавати своїм громадянам право використовувати такі автомобілі. В Україні це питання вирішено не на користь громадян – тимчасово ввезені ТЗ особистого використання заборонено передавати іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 4 статті 380 Митного кодексу України]).

Як ми бачимо, Стамбульська конвенція в Україні дозволяє тільки нерезидентам тимчасово ввозити легкові автомобілі без сплати мита. Українець зможе скористатися такими пільгами тільки якщо буде ввозити ТЗ комерційного використання з належно оформленими документами. Однак навіть у такому випадку мова йде про ввезення ТЗ не на строк до 1 року, а тільки на час, необхідний для здійснення перевезення вантажів (частина 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text статті 9 додатку С до Конвенції].
== Відповідальність за порушення порядку використання транспортних засобів на іноземній реєстрації. ==
Будь-які автомобілі на іноземній реєстрації можуть перебувати в Україні чи “у митному режимі транзиту”, чи “у митному режимі тимчасового ввезення”. Перше – це автомобілі, які проїжджають країною, друге – автомобілі, що використовуються всередині країни тимчасово. Обидва режими мають визначені проміжки часу, за порушення яких передбачені штрафи.

'''По-перше''' - штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування в митному режимі транзиту становлять, зокрема за перевищення строку але не більше однієї доби - 170 грн. або попередження; від однієї доби до 10 діб - 3400грн.; від 10 до 20 діб – 8500 гривень, від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень, а більш ніж на 30 діб (а також за втрату чи розкомплектування транспортних засобів) – 170 тисяч гривень, або ж конфіскацію автомобіля за рішенням суду.

'''По-друге''' - штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення в митному режимі тимчасового ввезення становлять- за перевищення строку не більш ніж на три доби - 850грн. або попередження; від 3 до 10 діб - 5100 грн.; від 10 до 20 діб – 17 тисяч гривень, від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень, більш ніж на 30 діб (а також за втрату чи розкомплектування транспортних засобів) – 170 тисяч гривень, або конфіскацію автомобіля за рішенням суду.

'''По-третє''' – запроваджується автоматизований обмін інформацією між фіскальними органами, Державною прикордонною службою та Національною поліцією це дозволить в автоматичному режимі перевіряти, коли та ким ввезений автомобіль з іноземними номерами.

'''Четверте''' – встановлено новий вид відповідальності за передачу транспортного засобу особистого користування (“тимчасово ввезеного на митну територію України” чи “поміщеного у митний режим транзиту”), у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України (чи не поміщувала його у митний режим транзиту), а так само за використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні (наприклад – таксі).

З 01.01.2020 р. митниця може штрафувати за порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України.] Штраф у розмірі 34 000 грн передбачений за такі порушення:
* використання ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного в митний режим транзиту, у підприємницькій діяльності та/або з метою отримання доходів в Україні;
* передачу такого ТЗ у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила його на митну територію України чи не поміщувала у митний режим транзиту (за винятком випадків, коли особа, яка безпосередньо здійснювала митне оформлення, знаходиться у транспортному засобі).

Максимальне покарання, передбачене за перевищення встановленого строку транзитного переміщення автомобіля, його втрату (в тому числі розкомплектування) ч. 6 ст. 470 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу], становить 170 000 грн або конфіскація такого транспортного засобу.

'''Як саме патрульна поліція може це реалізовувати?'''

Існують наступні механізми, якими керується поліція:

1) У статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] запроваджено адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, стосовно якого порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, постанову про що виноситиме сам поліцейський, а у випадку повторності протягом року – 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (в такому випадку розгляд справи здійснюватиметься судом).

2) Положення ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"] містять обов'язок водія не порушувати строки тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту транспортного засобу особистого користування, не використання тимчасово ввезений транспортний засіб для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, не передавати його у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Також до транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, запроваджено вимогу їх державної реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення. Ця вимога зобов’язує користуватися автомобілем тільки того водія, що ввіз цей автомобіль на територію України.

3) У статті 35 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text «Про Національну поліцію»] однією з підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу встановлено можливість зупинки авто на іноземній реєстрації з метою виявлення передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України (або не поміщували в митний режим транзиту). Одночасно запроваджено обов'язок поліцейського зупиняти транспортні засоби, якщо існує інформація про порушення власником транспортного засобу митних правил, або якщо безпосередньо транспортний засіб є об'єктом порушення митних правил.

[[Категорія:Митне право]]

Використання громадянами України транспортних засобів з іноземною реєстрацією та можливі юридичні наслідки

2024-05-16T17:30:01Z

Olha.sokolenko: /* Режими ввезення транспортних засобів на територію України */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472 Конвенція про тимчасове ввезення від 26 червня 1990 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12 Закон України "Про дорожній рух"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19 Закон України "Про Національну поліцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
== Режими ввезення транспортних засобів на територію України ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України] транспортні засоби на територію України можливо ввозити використовуючи відповідні режими:

'''1) Режим транзит'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Стаття 90 Митного кодексу України] встановлює, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені товари, транспортні засоби комерційного призначення незалежно від їх митного статусу.

У митний режим транзиту можуть бути поміщені будь-які товари, крім заборонених законодавством для ввезення та/або транзиту через митну територію України.

Громадяни України (резиденти) можуть без проблем перетнути кордон на авто з іноземними номерами і легально використовувати його для особистих цілей при дотриманні строків транзитних перевезень.

'''Встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту (ст. 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]):'''
# для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
# для залізничного транспорту - 28 діб;
# для авіаційного транспорту - 5 діб;
# для морського та річкового транспорту - 20 діб;
# для трубопровідного транспорту - 31 доба;
# для трубопровідного транспорту (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.

'''До вищезазначених строків не включається:'''
* час дії обставин, зазначених у ст. 192 '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1034 Митного кодексу України]''';
* час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення);
* час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Необхідно мати документ, який засвідчить, що транспортний засіб офіційно зареєстрований у відповідних органах іноземної держави. Ним може бути техпаспорт, у якому людина зазначена як власник або співвласник автомобіля.

Продовжити легальне перебування (довше 5 або 10 днів) можливо у разі підтвердження неможливості вчасного перетину кордону з поважних причин. Такими документами можуть бути довідка з автосервісу про ремонт авто, лікарняний лист або інші підтвердження дії обставин непереборної сили.

'''2) Тимчасове ввезення автомобіля'''

Тимчасове ввезення транспортних засобів на митну територію України громадянами-резидентами дозволяється терміном до одного року за умови сплати ввізного мита та інших податків і зборів, що передбачені законодавством при ввезенні автомобілів.

'''Виключення'''

Громадяни України, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в Посольстві України тимчасово ввезти на митну територію України без сплати ввізного мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при ввезенні автомобілів:
* один власний транспортний засіб (легковий автомобіль або інший моторний транспортний засіб, що призначений головним чином для перевезення людей) та причеп до нього (причеп ввозиться разом з транспортним засобом);
* на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року;
* за умови надання зобов'язання про зворотне вивезення транспортного засобу;
* за наявності документів, що підтверджують реєстрацію транспортного засобу на території іноземної країни, право власності на нього та дозволяє його експлуатацію;
* за наявності страхового договору з цивільної відповідальністю перед третьою особою, що поширюється на території України.
'''Ввезений за таких умов транспортний засіб:'''
* не може використовуватись для цілей підприємницької (господарської) діяльності в Україні;
* не може надаватись в оренду або передаватися за довіреністю у користування іншим особам;
* не може бути розкомплектований на запасні частини;
* переданий у володіння або користування іншим особам.
'''Підстава:''' стаття 380 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України].

'''Консульський облік'''

Громадяни-резиденти, які '''перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном''', мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов’язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, '''один транспортний засіб особистого користування та причіп до нього,''' (за умови ввезення разом із транспортним засобом), '''на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами)''', без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

'''Робота в іноземній фірмі'''

Цей спосіб передбачає необхідність перетинати державний кордон України лише раз на рік. Щоб мати можливість його використовувати, українські громадяни повинні офіційно працювати на організацію, яка зареєстрована за межами України. При цьому нашим громадянам видається доручення на керування транспортом. Крім того, при перетині кордону необхідно написати декларацію, в якій буде зобов’язання про вивезення автомобіля у встановлені строки.
Врахуйте, що у такій ситуації власником автомобіля формально залишається іноземна фірма. При цьому вважається, що транспортний засіб використовується не в особистих, а в комерційних цілях.

'''Іноземне громадянство'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text Стамбульської конвенції про тимчасове ввезення], іноземні громадяни (нерезиденти) можуть безперешкодно перетинати український кордон на своєму автомобілі і цілий рік не виїжджати з України.

Термін в один рік може бути продовжений не більш як на 60 днів, при надані документів що підтверджуватимуть «обставини непереборної сили та особистих обставин громадян».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частини 4 статті 380 Митного кодексу України] транспортні засоби, які були ввезенні на українську територію тимчасово, можуть використовуватися винятково громадянами, які перевезли їх через кордон і лише для особистих потреб. На порушників чекає штраф у розмірі 300% від суми несплачених митних платежів.

== Стамбульська конвенція в українських реаліях. ==
'''Які автомобілі можна ввозити за Конвенцією?'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text Стамбульська конвенція] розрізняє два види транспортних засобів (ТЗ):

1. ТЗ комерційного використання – використовують для міжнародних платних перевезень осіб або для міжнародних комерційних перевезень вантажів. Використовувати такі ТЗ для внутрішніх перевезень заборонено. Для міжнародного перевезення пасажирів потрібна ліцензія.

До автомобілів, які використовують для міжнародного перевезення вантажів, законодавство також висуває ряд вимог (детальніше в Законі України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#Text «Про автомобільний транспорт»]).

2. ТЗ приватного використання – використовують для особистих потреб. Поїздку на авто у відрядження митниця розглядає як особисте використання.

Тут краще використовувати поняття «резидент»/«нерезидент».

* '''Резидент''' – підприємства, зареєстровані на території України; громадяни, які постійно проживають на території України. Тобто, це можуть бути навіть іноземці, які мають посвідку на постійне проживання на території України.

* '''Нерезидент''' – іноземні підприємства; громадяни, які постійно проживають за кордоном.

Що стосується ТЗ приватного використання, то Конвенція надає пільги у сплаті митних платежів щодо таких ТЗ тільки нерезидентам.
Натомість ТЗ комерційного використання без сплати митних платежів можуть ввозити як резиденти так і нерезиденти. Такі ТЗ повинні бути зареєстровані за кордоном і належати нерезиденту. Якщо резидент ввозить такий ТЗ, то він повинен надати підтвердження, що цей ТЗ він буде використовувати для міжнародного перевезення вантажів за вказівками його власника.

'''Конвенція і «зелений коридор».'''

Майже у всіх випадках іноземні автомобілі ввозять на територію України з використанням «зеленого коридору». Цим самим водії автоматично декларують, що їхні ТЗ є ТЗ особистого використання.

Якщо ТЗ належить до ТЗ комерційного використання, то його не можна ввозити через «зелений коридор» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 2 статті 379 Митного кодексу України]).

На порушника цього правила можуть скласти протокол за статтею 471 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу України], а можуть ще і за статтею 472 (санкція передбачає конфіскацію ТЗ + штраф у розмірі його вартості).

'''Чи можна передавати автомобіль українцю?'''

Стаття 7 додатку С до Конвенції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472] дозволяє третім особам використовувати тимчасово ввезені ТЗ. Але для того, щоб розібратися, які ТЗ і кому можна використовувати, наводимо повний текст цієї статті.

a) ТЗ комерційного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення і які здійснюють свою діяльність на користь останнього, навіть якщо вони зареєстровані або постійно проживають на території тимчасового ввезення;

b) ТЗ приватного використання можуть використовуватись третіми особами, які мають належний дозвіл користувача права на тимчасове ввезення. Кожна Договірна Сторона може дозволити таке використання особою, яка постійно проживає на її території, зокрема якщо вона використовує його від імені і згідно з інструкціями користувача права на тимчасове ввезення.»

Як бачите, ТЗ комерційного використання можуть використовувати і українці, які працюють на користь власника такого ТЗ (іноземця чи іноземну компанію). Тобто вони повинні перевозити товари на користь такого власника ТЗ. Але це не означає, що такий ТЗ можна безконтрольно передавати. Для цього є установлений порядок.

Що стосується ТЗ приватного використання, то тут Конвенція надає право кожній державі-учасниці Конвенції, самій вирішувати, чи надавати своїм громадянам право використовувати такі автомобілі. В Україні це питання вирішено не на користь громадян – тимчасово ввезені ТЗ особистого використання заборонено передавати іншим особам ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text частина 4 статті 380 Митного кодексу України]).

Як ми бачимо, Стамбульська конвенція в Україні дозволяє тільки нерезидентам тимчасово ввозити легкові автомобілі без сплати мита. Українець зможе скористатися такими пільгами тільки якщо буде ввозити ТЗ комерційного використання з належно оформленими документами. Однак навіть у такому випадку мова йде про ввезення ТЗ не на строк до 1 року, а тільки на час, необхідний для здійснення перевезення вантажів (частина 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_472#Text статті 9 додатку С до Конвенції].
== Відповідальність за порушення порядку використання транспортних засобів на іноземній реєстрації. ==
Будь-які автомобілі на іноземній реєстрації можуть перебувати в Україні чи “у митному режимі транзиту”, чи “у митному режимі тимчасового ввезення”. Перше – це автомобілі, які проїжджають країною, друге – автомобілі, що використовуються всередині країни тимчасово. Обидва режими мають визначені проміжки часу, за порушення яких передбачені штрафи.

'''По-перше''' - штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування в митному режимі транзиту становлять, зокрема за перевищення строку але не більше однієї доби - 170 грн. або попередження; від однієї доби до 10 діб - 3400грн.; від 10 до 20 діб – 8500 гривень, від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень, а більш ніж на 30 діб (а також за втрату чи розкомплектування транспортних засобів) – 170 тисяч гривень, або ж конфіскацію автомобіля за рішенням суду.

'''По-друге''' - штрафні санкції за порушення строків переміщення транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення в митному режимі тимчасового ввезення становлять- за перевищення строку не більш ніж на три доби - 850грн. або попередження; від 3 до 10 діб - 5100 грн.; від 10 до 20 діб – 17 тисяч гривень, від 20 до 30 діб – 85 тисяч гривень, більш ніж на 30 діб (а також за втрату чи розкомплектування транспортних засобів) – 170 тисяч гривень, або конфіскацію автомобіля за рішенням суду.

'''По-третє''' – запроваджується автоматизований обмін інформацією між фіскальними органами, Державною прикордонною службою та Національною поліцією це дозволить в автоматичному режимі перевіряти, коли та ким ввезений автомобіль з іноземними номерами.

'''Четверте''' – встановлено новий вид відповідальності за передачу транспортного засобу особистого користування (“тимчасово ввезеного на митну територію України” чи “поміщеного у митний режим транзиту”), у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України (чи не поміщувала його у митний режим транзиту), а так само за використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні (наприклад – таксі).

З 01.01.2020 р. митниця може штрафувати за порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України.] Штраф у розмірі 34 000 грн передбачений за такі порушення:
* використання ТЗ особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного в митний режим транзиту, у підприємницькій діяльності та/або з метою отримання доходів в Україні;
* передачу такого ТЗ у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила його на митну територію України чи не поміщувала у митний режим транзиту (за винятком випадків, коли особа, яка безпосередньо здійснювала митне оформлення, знаходиться у транспортному засобі).

Максимальне покарання, передбачене за перевищення встановленого строку транзитного переміщення автомобіля, його втрату (в тому числі розкомплектування) ч. 6 ст. 470 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митного кодексу], становить 170 000 грн або конфіскація такого транспортного засобу.

'''Як саме патрульна поліція може це реалізовувати?'''

Існують наступні механізми, якими керується поліція:

1) У статті 121 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення] запроваджено адміністративна відповідальність за керування водієм транспортним засобом, стосовно якого порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень, постанову про що виноситиме сам поліцейський, а у випадку повторності протягом року – 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого (в такому випадку розгляд справи здійснюватиметься судом).

2) Положення ст. 16 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закону України "Про дорожній рух"] містять обов'язок водія не порушувати строки тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту транспортного засобу особистого користування, не використання тимчасово ввезений транспортний засіб для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, не передавати його у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Також до транспортних засобів особистого користування, тимчасово ввезених на митну територію України громадянами більш як на 30 діб, запроваджено вимогу їх державної реєстрації протягом десяти діб з моменту такого ввезення. Ця вимога зобов’язує користуватися автомобілем тільки того водія, що ввіз цей автомобіль на територію України.

3) У статті 35 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text «Про Національну поліцію»] однією з підстав для зупинки поліцейським транспортного засобу встановлено можливість зупинки авто на іноземній реєстрації з метою виявлення передачі транспортного засобу у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України (або не поміщували в митний режим транзиту). Одночасно запроваджено обов'язок поліцейського зупиняти транспортні засоби, якщо існує інформація про порушення власником транспортного засобу митних правил, або якщо безпосередньо транспортний засіб є об'єктом порушення митних правил.

[[Категорія:Митне право]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:20:05Z

Olha.sokolenko: /* Порядок дій, що передують звільненню працівника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n3 Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

'''У період дії воєнного стану''' норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 КЗпП] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 ч. 2 ст. 5 Закону "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]). Тобто у воєнний час згода профспілки потрібна, лише якщо звільняється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 п. 2 ст. 41 КЗпП] працівник, обраний до профспілкового органу.

==Вирішення трудового спору==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України] визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Суб’єктивне ставлення роботодавця та зміна ставлення до працівника через втрату довір’я ВС визначив у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 постанові від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:19:39Z

Olha.sokolenko: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n3 Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

'''У період дії воєнного стану''' норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 КЗпП] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 ч. 2 ст. 5 Закону "Про організацію трудових відносин у період воєнного стану"]). Тобто у воєнний час згода профспілки потрібна, лише якщо звільняється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 п. 2 ст. 41 КЗпП] працівник, обраний до профспілкового органу.

==Вирішення трудового спору==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України] визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Суб’єктивне ставлення роботодавця та зміна ставлення до працівника через втрату довір’я ВС визначив у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 постанові від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:17:58Z

Olha.sokolenko: /* Порядок дій, що передують звільненню працівника */ у періо воєнного стану

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

'''У період дії воєнного стану''' норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 статті 43 КЗпП] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n17 ч. 2 ст. 5 Закону "Про організацію трудових відносин у період воєнного стану"]). Тобто у воєнний час згода профспілки потрібна, лише якщо звільняється за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 п. 2 ст. 41 КЗпП] працівник, обраний до профспілкового органу.

==Вирішення трудового спору==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України] визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Суб’єктивне ставлення роботодавця та зміна ставлення до працівника через втрату довір’я ВС визначив у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 постанові від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:11:58Z

Olha.sokolenko: /* Вирішення трудового спору */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України] визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Суб’єктивне ставлення роботодавця та зміна ставлення до працівника через втрату довір’я ВС визначив у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 постанові від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:07:55Z

Olha.sokolenko: /* Вирішення трудового спору */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статті 233 КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України] визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 статті 234 КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 статтею 233 КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:03:58Z

Olha.sokolenko: /* Порядок дій, що передують звільненню працівника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:01:56Z

Olha.sokolenko: /* Порядок дій, що передують звільненню працівника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n852 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

'''Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.'''

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T17:00:13Z

Olha.sokolenko: /* Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.

==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-16T16:58:45Z

Olha.sokolenko: /* Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-14T14:55:21Z

Olha.sokolenko: додано поняття "культурні цінності", замінено термінологію відповідно до кодексу (грошові, товарні або культурні цінності), додано нову судову прктику щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності, перевірено на актуальність норми, доповнена законодавча база, перевірено на актуальність, візуалізація

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n3 Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

Під '''культурними цінностями''' розуміють предмети, що мають історичне, художнє, наукове й інше культурне значення.
За [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1068-14#n9 ст.1 Закону України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"], дано визначення за яким, культурні цінності - об'єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових,товарних або культурних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України].

При вирішенні трудового спору відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 частини першої статті 41 КЗпП України] у зв’язку з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця з працівником, '''який безпосередньо обслуговує культурні цінності''', слід зосередити увагу на таких основних критеріях:
* належність звільненого працівника до спеціальних суб’єктів трудових правовідносин, які обслуговують культурні цінності;
* спеціальний правовий режим культурних цінностей, їх суспільна значимість;
* наявність вини (умислу або необережності) у діях працівника;
* наслідки вчинення винних дій, зокрема, репутаційні втрати роботодавця;
* втрата довіри роботодавця до працівника (субʼєктивне ставлення роботодавця до конкретної ситуації і зміна ставлення до працівника) повинна ґрунтуватись на обʼєктивних фактах.

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

Дії, які дають підставу розірвати трудовий договір за вказаним пунктом, зумовлюються саме '''корисливим мотивом, що вказує на усвідомлення особою вчинення відповідного діяння та бажання настання певних наслідків'''.
Для звільнення працівника за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України не обов’язково, щоб працівник протиправними діями завдав шкоди роботодавцеві. Достатньо, щоб цими діями створювалася загроза завдання такої шкоди.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

Практика Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо звільнення працівника, який обслуговує культурні цінності через втрату довіри - [https://reyestr.court.gov.ua/Review/105218335 Постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 712/9873/20]

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-14T14:20:14Z

Olha.sokolenko: /* Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри

2024-05-14T14:14:14Z

Olha.sokolenko: /* Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я */

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]

== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довір'я ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пункту 2 статті 41 Кодексу законів про працю України] (далі - КЗпП України) підставою для [[Порядок розірвання трудового договору|розірвання трудового договору і ініціативи власника або уповноваженого ним органу]] можуть бути винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку роботодавця.

За цією підставою можуть бути звільнені працівники, які безпосередньо обслуговують грошові, товарні або культурні цінності.

Розірвання трудового договору за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/paran247#n247 пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України] можливе за таких умов:
* безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл тощо);
*винна дія працівника;
*втрата довір’я до працівника з боку роботодавця.

==Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей==

У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і тощо.

Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».

<nowiki/>'''''<nowiki/>'''<nowiki/>''

'''''Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під зві'''т '''('<nowiki/>'''наприклад: касир, інкасатор, комірник,вантажник, який займаються транспортуванням (переміщенням вручну) товарних цінностей.)''

Для вирішення питання, щодо віднесення до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, у кожному конкретному випадку потрібно з’ясувати:
#Чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків працівника;
#Чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Водночас не можуть бути працівниками, на яких у відповідних випадках поширюється дія [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пункт 2 статті 41 КЗпП України], сторожі, охоронці та інші працівники, які здійснюють функції з охорони або обліку. Щодо облікових працівників (рахівників, бухгалтерів, калькуляторів, контролерів тощо), то в їх трудових функціях відсутня ознака безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей. І тому вони не можуть бути звільнені згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП України.]

==Винна дія працівника==
Звільнення з підстави втрати довір'я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчиняє такі дії, які дають роботодавцю підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).

'''Підставою для розірвання трудового договору у зв’язку з втратою довір'я є здійснення працівником винних дій.'''

Форма вини при цьому значення не має. Необережна вина працівника також може бути підставою для звільнення так, як і вина умисна.

'''Власник у разі спору зобов’язаний довести і факт порушення, і вину працівника'''.

Якщо провина працівника в здійсненні конкретних дій не встановлена, то працівник не може бути звільнений за мотивами втрати довір'я, незважаючи навіть на недостачу або зіпсування довірених цінностей.

==Втрата довір'я до працівника з боку роботодавця==
Переліку дій працівника, що можуть бути підставою для втрати довір'я, законодавство не наводить, а тому це питання залишається на розсуд роботодавця. Критерієм визначення дій, що можуть бути підставою для втрати довір’я, є вчинення працівником правопорушень з корисливих мотивів та професійна недбалість, що може створити загрозу цінностям, обслуговуваним працівником. Підставою для втрати довір'я є використання працівником ввіреного йому для безпосереднього обслуговування майна в особистих цілях. Простіше за все довести обгрунтованість звільнення за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 статті 41 КЗпП України] у випадку пошкодження чи знищення працівником цінностей, вчинення розкрадання, недотримання правил зберігання матеріальних цінностей.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 КЗпП України] не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.
==Порядок дій, що передують звільненню працівника==
При розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 стаття 41 КЗпП України], судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цієї підстави не є заходом [[Дисциплінарна відповідальність працівників|дисциплінарного стягнення]] і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП України] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на цей випадок не поширюється. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довір'я у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст.

Справа в тому, що в таких поясненнях працівники часто визнають допущені ними порушення, і такі пояснення роботодавець вправі потім використовувати в суді як докази вчинення працівником порушення своїх трудових обов'язків або вчинення ним інших дій, які дають підстави для втрати довіри.

Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.

Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП України] розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП України], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу'''. Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''п'ятнадцятиденний строк''' обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. Подання роботодавця має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення у письмовій формі в '''триденний стро<big>к</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Роботодавець має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі '''''якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).'''''

Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частина перша цієї статті]) розглядає спір по суті.

==Вирішення трудового спору==
Згідно статті 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в '''тримісячний строк''' з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - '''в місячний строк''' з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/56610915 Верховного Суду України від 16 березня 2016 року у справі № 6-2426цс15] зроблено висновок, що «статтею 233 КЗпП України визначено три випадки обчислення початку перебігу строку звернення до суду. Так, '''перебіг строку звернення до суду починається у разі''':
*вирішення трудового спору - з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права (тримісячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня вручення копії наказу про звільнення (місячний строк звернення до суду);
*розгляду справи про звільнення - з дня видачі трудової книжки (місячний строк звернення до суду)».

Відповідно до статті 234 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України] у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого за пунктом 2 частини першої статті 41 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясувати:
*чи становить виконання операцій, пов'язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов'язків позивача;
*чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.
Зазначений висновок міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/57463789 постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-100цс16.]

Про обгрунтованість підстав звільнення роботодавцем працівника у звязку з втратою довіри наводиться у [https://verdictum.ligazakon.net/document/97429095?utm_source=biz.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=bizpress05&_ga=2.248903559.1438729956.1652340024-1365094714.1611825814 постанові Верховного суду від 02.06.2021 № 592/8437/20].

[[Категорія: Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Трудові спори]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2024-02-28T12:10:30Z

Olha.sokolenko: правова позиція ВСУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
*[https://minre.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/dodatok-do-nakazu-84-1.pdf Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 року № 309 (із змінами)]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів,''' - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.

Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на возз’єднання дитини з сім’єю; встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини, сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей; створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України "Про охорону дитинства"]).

Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване / не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів], визначається Кабінетом Міністрів України.
== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Згідно з пунктом 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268] (далі - Порядок), право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті: ♦ отримали поранення, контузію, каліцтво; ♦ зазнали:
* фізичного насильства — отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
* сексуального насильства — перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
'''♦''' були викрадені або незаконно вивезені за межі України; ''' '''
[[Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png|міні|[[Файл:Поряд.нез. вив.2.png|міні]]]]
♦ залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

♦ незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

♦ зазнали психологічного насильства — моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 пунктом 2 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. N 740.] 
{| class="wikitable"
|-
| Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
|}
== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 5 Порядку]).
== Хто може звернутись ==
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей необхідні документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 6 Порядку]).
[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"], документи, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання статусу;
# згода на обробку персональних даних відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"];
# засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
* свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
* документа, що посвідчує особу заявника;
* документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
* довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
*паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
*паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
*витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі відсутності відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або документів, зазначених в абзацах другому - п'ятому цього пункту, доказами підтвердження її місця проживання/перебування на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, можуть бути відомості, які містяться в [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно], або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики. За результатами розгляду заяви робиться відповідна відмітка: надано статус / відмовлено в наданні статусу.

'''Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво''' додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, із зазначенням діагнозу згідно з [https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду,] отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''За обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 2-5 пункту 3 Порядку], також подаються копії:'''
# заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
# витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
# висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 Порядку).
'''Якщо дитина зазнала психологічного насильства''' додатково подаються:
# висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
# копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran8#n8 до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;]
# копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них - із числа цивільних осіб.
Усі документи надаються в двох примірниках.

У разі відсутності документів, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF абзацах другому-п'ятому пункту 6 Порядку], Міністерство соціальної політики України '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів''' із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель

2024-01-30T18:50:07Z

Olha.sokolenko: /* Загальній огляд та підстави застосування мораторію */ додаткові розяснення, посилання, візуалізація

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
== Загальній огляд та підстави застосування мораторію ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 14 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 1 Земельного кодексу України] земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Така охорона полягає у забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування та забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

'''Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] визначає, що землями '''сільськогосподарського призначення визнаються землі,''' '''надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.'''

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
'''Заборона (мораторій) на продаж та відчуження сільськогосподарських земель означає, що власники землі не можуть вільно розпоряджатися нею, а лише у спосіб дозволений чинним законодавством.'''

У березні 1991 набув чинності перший український [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельний кодекс України]. На той час, умовою прийняття кодексу з приватною власністю на землю була вимога щодо запровадження мораторію на відчудження земельніх ділянок '''''на 6 років'''''. Це було реалізовано в новій редакції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України] в березні 1992 року, зокрема ст. 17 передбачала, що власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

В подальшому у 1990-х роках в Україні відбулась земельна реформа шляхом розпаювання земель колишніх радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств.

Ухвалений 18 січня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2242-14#Text Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки] (паю)» встановив, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати ці частки (паї), – окрім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.

Та ухвалений 25 жовтня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] не лише визначив термін такої заборони відчуження до 1 січня 2005 року, але й поширив її як на земельні частки (паї), так і на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва незалежно від форми власності. Це й стало називатися «мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення».

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/490-16/ed20070113#Text Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення до прийняття відповідних законодавчих актів"] від 19 грудня 2006 року N 490-V визначено заборону до 01 січня 2008 року купівлі-продажу або іншим способом відчуження земельних ділянок які перебувають у власності громадян та юридичних осіб:

* для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,
* виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського
* господарства,
* земельних часток (паїв)

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року діє обмеження, а саме:
* '''загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' '''у власності громадянина''' України '''не може перевищувати ста гектарів'''. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;
* '''забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок''', які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), '''крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави''', передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), '''укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток''' (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
'''Забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності,''' відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), '''розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя''', '''крім передачі їх у спадщину.''' Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п. 14-1розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).]

== '''Скасування мораторію''' ==
31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX], яким було знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вищевказаного закону '''1 липня 2021 року скасовано мораторій (заборону) на продаж земель сільськогосподарського призначення, крім земель державної власності.'''

'''Набувати право власності''' на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* '''громадяни України,'''
* '''юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;'''
* '''територіальні громади,'''
* '''держава.'''
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземці отримують право придбавати землю або частки в юридичних особах — власниках землі тільки в разі схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов заборона поширюється на:
* іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
* громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом;
* осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичних осіб, що належать іноземним державам;
* юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF;
* осіб, стосовно яких застосовано санкції.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати '''десяти тисяч гектарів.'''

Розрахунки за цивільно-правовими угодами про відчуження землі провадяться в безготівковій формі; обов’язкова наявність у набувача землі документів, які підтверджують джерела походження коштів. Переважне право на придбання земельної ділянки (яке належить поточному орендарю) може бути передано ним іншій особі.

'''Ціна продажу''' виділених в натурі (на місцевості) '''земельних часток (паїв)''' '''не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.'''

З 2030 року скасовується мінімальна ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

Відповідно до '''ст. 131''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України] врегульовано набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод:

1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки".

Припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом установленого законом строку визначено '''статтею 145''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України], та припиняється з наступних умов:

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду.

4. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику"

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]
== Див. також ==
* [[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]
[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель

2024-01-30T18:34:06Z

Olha.sokolenko: /* Загальній огляд та підстави застосування мораторію */ відсилання до прямої норми

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
== Загальній огляд та підстави застосування мораторію ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 14 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 1 Земельного кодексу України] земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Така охорона полягає у забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування та забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

'''Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] визначає, що землями '''сільськогосподарського призначення визнаються землі,''' '''надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.'''

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
'''Заборона (мораторій) на продаж та відчуження сільськогосподарських земель означає, що власники землі не можуть вільно розпоряджатися нею, а лише у спосіб дозволений чинним законодавством.'''

У березні 1991 набув чинності перший український [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельний кодекс України]. На той час, умовою прийняття кодексу з приватною власністю на землю була вимога щодо запровадження мораторію на відчудження земельніх ділянок '''''на 6 років'''''. Це було реалізовано в новій редакції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України] в березні 1992 року, зокрема ст. 17 передбачала, що власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

В подальшому у 1990-х роках в Україні відбулась земельна реформа шляхом розпаювання земель колишніх радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств.

Ухвалений 18 січня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2242-14#Text Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки] (паю)» встановив, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати ці частки (паї), – окрім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.

Та ухвалений 25 жовтня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] не лише визначив термін такої заборони відчуження до 1 січня 2005 року, але й поширив її як на земельні частки (паї), так і на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва незалежно від форми власності. Це й стало називатися «мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року діє обмеження, а саме:
* '''загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' '''у власності громадянина''' України '''не може перевищувати ста гектарів'''. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;
* '''забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок''', які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), '''крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави''', передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), '''укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток''' (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
'''Забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності,''' відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), '''розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя''', '''крім передачі їх у спадщину.''' Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п. 14-1розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).]

== '''Скасування мораторію''' ==
31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX], яким було знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вищевказаного закону '''1 липня 2021 року скасовано мораторій (заборону) на продаж земель сільськогосподарського призначення, крім земель державної власності.'''

'''Набувати право власності''' на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* '''громадяни України,'''
* '''юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;'''
* '''територіальні громади,'''
* '''держава.'''
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземці отримують право придбавати землю або частки в юридичних особах — власниках землі тільки в разі схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов заборона поширюється на:
* іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
* громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом;
* осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичних осіб, що належать іноземним державам;
* юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF;
* осіб, стосовно яких застосовано санкції.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати '''десяти тисяч гектарів.'''

Розрахунки за цивільно-правовими угодами про відчуження землі провадяться в безготівковій формі; обов’язкова наявність у набувача землі документів, які підтверджують джерела походження коштів. Переважне право на придбання земельної ділянки (яке належить поточному орендарю) може бути передано ним іншій особі.

'''Ціна продажу''' виділених в натурі (на місцевості) '''земельних часток (паїв)''' '''не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.'''

З 2030 року скасовується мінімальна ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

Відповідно до '''ст. 131''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України] врегульовано набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод:

1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки".

Припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом установленого законом строку визначено '''статтею 145''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України], та припиняється з наступних умов:

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду.

4. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику"

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]
== Див. також ==
* [[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]
[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель

2024-01-30T18:32:08Z

Olha.sokolenko: /* Загальній огляд та підстави застосування мораторію */ скасування посилання на норму, що втратила чинність, додавання чинного посилання

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
== Загальній огляд та підстави застосування мораторію ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text ст. 14 Конституції України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ст. 1 Земельного кодексу України] земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Така охорона полягає у забезпеченні раціонального використання земельних ресурсів, збереженні й відтворенні родючості ґрунтів, захисті їх від псування та забруднення, реалізації громадянами, юридичними особами та державою їхніх прав власності та землекористування відповідно до закону.

'''Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] визначає, що землями '''сільськогосподарського призначення визнаються землі,''' '''надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.'''

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).
'''Заборона (мораторій) на продаж та відчуження сільськогосподарських земель означає, що власники землі не можуть вільно розпоряджатися нею, а лише у спосіб дозволений чинним законодавством.'''

У березні 1991 набув чинності перший український [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельний кодекс України]. На той час, умовою прийняття кодексу з приватною власністю на землю була вимога щодо запровадження мораторію на відчудження земельніх ділянок '''''на 6 років'''''. Це було реалізовано в новій редакції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/561-12 Земельного кодексу України] в березні 1992 року, зокрема ст. 17 передбачала, що власники земельних ділянок, переданих їм Радою народних депутатів, не вправі протягом шести років з часу набуття права власності продавати або іншими способами відчужувати належну їм земельну ділянку, крім передачі її у спадщину або Раді народних депутатів на тих же умовах, на яких вона була їм передана. При наявності поважних причин суд за позовом власника може скоротити зазначений строк.

В подальшому у 1990-х роках в Україні відбулась земельна реформа шляхом розпаювання земель колишніх радгоспів/колгоспів серед працівників та пенсіонерів цих підприємств.

Ухвалений 18 січня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2242-14#Text Закон України «Про угоди щодо відчуження земельної частки] (паю)» встановив, що до врегулювання порядку реалізації прав громадян і юридичних осіб на земельну частку (пай) Земельним кодексом України власники земельних часток (паїв) тимчасово не можуть укладати угоди щодо купівлі-продажу, дарування земельної частки (паю) або іншим способом відчужувати ці частки (паї), – окрім передачі їх у спадщину та при викупі земельних ділянок для державних і громадських потреб.

Та ухвалений 25 жовтня 2001 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України] не лише визначив термін такої заборони відчуження до 1 січня 2005 року, але й поширив її як на земельні частки (паї), так і на земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва незалежно від форми власності. Це й стало називатися «мораторієм на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення».

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text пункту 15 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України] до 1 січня 2024 року діє обмеження, а саме:
* '''загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення''' '''у власності громадянина''' України '''не може перевищувати ста гектарів'''. Зазначене обмеження не поширюється на земельні ділянки, набуті у власність громадянином до набрання чинності цим підпунктом;
* '''забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок''', які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), '''крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави''', передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Угоди (у тому числі довіреності), '''укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток''' (паїв), встановленої цим підпунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на користь юридичних осіб на майбутнє (у тому числі укладення попередніх договорів), є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
'''Забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності,''' відчуження та зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), '''розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя''', '''крім передачі їх у спадщину.''' Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або відчуження в інший спосіб земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених цим пунктом, у частині їх купівлі-продажу та відчуження в інший спосіб, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє, є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text (п. 14-1розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України).]

== '''Скасування мораторію''' ==
31 березня 2020 року Верховною Радою України прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» № 552-IX], яким було знято мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до вищевказаного закону '''1 липня 2021 року скасовано мораторій (заборону) на продаж земель сільськогосподарського призначення, крім земель державної власності.'''

'''Набувати право власності''' на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:
* '''громадяни України,'''
* '''юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;'''
* '''територіальні громади,'''
* '''держава.'''
Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності.

Іноземці отримують право придбавати землю або частки в юридичних особах — власниках землі тільки в разі схвалення цього на референдумі.

За будь-яких умов заборона поширюється на:
* іноземців та їх юридичних осіб — в частині земель, що розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України;
* громадян держави, визнаної державою-агресором або державою-окупантом;
* осіб, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичних осіб, що належать іноземним державам;
* юридичних осіб, у яких неможливо встановити бенефіціарного власника (контролера);
* юридичних осіб, бенефіціарні власники (контролери) яких зареєстровані в офшорних зонах або державах з «чорного списку» FATF;
* осіб, стосовно яких застосовано санкції.
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності громадянина України не може перевищувати '''десяти тисяч гектарів.'''

Розрахунки за цивільно-правовими угодами про відчуження землі провадяться в безготівковій формі; обов’язкова наявність у набувача землі документів, які підтверджують джерела походження коштів. Переважне право на придбання земельної ділянки (яке належить поточному орендарю) може бути передано ним іншій особі.

'''Ціна продажу''' виділених в натурі (на місцевості) '''земельних часток (паїв)''' '''не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку.'''

З 2030 року скасовується мінімальна ціна продажу виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).

Відповідно до '''ст. 131''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України] врегульовано набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод:

1. Укладення цивільно-правових угод, що передбачають перехід права власності на земельні ділянки, а також набуття права власності на земельні ділянки за такими угодами здійснюються відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

2. Купівля-продаж земельної ділянки здійснюється з дотриманням переважного права на її придбання. Переважне право на придбання земельної ділянки може бути передано його суб’єктом іншій особі, про що такий суб’єкт має письмово повідомити власника земельної ділянки".

Припинення права власності на земельну ділянку особи, якщо земельна ділянка не може належати їй на праві власності та/або у зв’язку з порушенням обов’язку щодо її відчуження протягом установленого законом строку визначено '''статтею 145''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text Земельного Кодексу України], та припиняється з наступних умов:

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов’язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

3. У разі порушення вимог статті 130 цього Кодексу щодо граничної площі земель сільськогосподарського призначення, що можуть перебувати у власності однієї особи, земельні ділянки, площа яких перевищує зазначені граничні розміри, конфіскуються за рішенням суду.

4. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику"

== Корисні посилання ==
* [https://land.gov.ua Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру]
== Див. також ==
* [[Продаж земель сільськогосподарського призначення (ринок землі)]]
[[Категорія:Право користування землями‎]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]

Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна

2024-01-18T09:48:05Z

Olha.sokolenko: видалення не діючих нормативно-правових актів

== Нормативна база ==
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/page Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
#Постанова Кабінету Міністрів України від 7 липня 2021 р. № 690 "Про затвердження Порядку присвоєння адрес об’єктам будівництва, об’єктам нерухомого майна"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2021-%D0%BF#Text]
== Важливо! ==
{| class="wikitable"
|-
| Присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна '''з 01.07.2019 р. до 31.12.2020 р здійснюється виключно відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/367-2019-%D0%BF Тимчасового порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна]''', затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367.
|}
'''Визначення уповноваженого органу з присвоєння адреси'''

Норми п. 6 Тимчасового порядку визначають, що рішення про присвоєння або зміну адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури.

Цією ж нормою закріплено, що уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:
# виконавчий орган сільської, селищної, міської ради (якщо об'єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради);
# районні в м. Києві державні адміністрації (якщо об'єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації);
# місцева державна адміністрація (якщо об'єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій).
== Види об'єктів нерухомого майна, яким можливе надання поштової адреси ==
* Земельні ділянки;
* Об'єкти незавершеного будівництва;
* Новозбудовані об'єкти нерухомого майна;
* Існуючі об'єкти нерухомості.
=== Земельні ділянки ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Копія рішення органу місцевого самоврядування про надання відповідного дозволу на складання проекту землеустрою або згоди на поділ (об'єднання) земельних ділянок, в якому зазначено про необхідність в присвоєнні поштової адреси.
* Інженерно-топографічний план масштабу 1:500 з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.
=== Об'єкти незавершеного будівництва ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Належним чином завірена копія документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
* Копія зареєстрованої декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або дозвіл на виконання будівельних робіт.
* Опис об'єкта незавершеного будівництва із зазначенням ступеню готовності такого об'єкта до експлуатації (опис незавершеного будівництва складається експертною установою, що має сертифікат чи ліцензію на виконання такого виду робіт).
* Інженерно-топографічний план масштабу 1:500 з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.
=== Новозбудовані об'єкти нерухомого майна ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Належним чином завірена копія документу, що свідчить про прийняття об'єкту в експлуатацію.
* Належним чином завірена копія документу, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.
* Виконавче (контрольне) знімання закінченого будівництвом об'єкту з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.
=== Існуючі об'єкти нерухомості ===
Перелік документів, необхідний для отримання послуги:
* Копія документа, що ідентифікує та посвідчує особу заявника (паспорт - для фізичних осіб, витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), а у випадку подання документів уповноваженою особою - оригінал довіреності для огляду.
* Належним чином завірена копія правовстановлюючого документу на об'єкт нерухомості.
* Належним чином завірена копія документу, посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою (за наявності), а у разі присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна, що виникли внаслідок їх поділу (об'єднання) - надання документу про право власності чи користування земельною ділянкою обов'язкове.
* Копія висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна (у разі, коли передбачається присвоєння поштової адреси у зв'язку із поділом об'єктів нерухомого майна), складеного установою або фізичною особою, що має дозвільні документи на виконання робіт з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
* Інженерно-топографічний план масштабу 1:500 з відміткою управління містобудування та архітектури про внесення його до електронної бази даних, що ведеться управлінням містобудування та архітектури.
* Копія технічного паспорту об'єкта нерухомості.
* Копії документів, якими підтверджено присвоєння однієї адреси декільком об'єктам нерухомого майна (у випадках необхідності впорядкування поштових адрес існуючим об'єктам нерухомості.
'''Адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна не присвоюється''' тимчасовим спорудам, а також іншим об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Мінрегіоном. ''Вказаний перелік Мінрегіон має затвердити до 01.07.2019 року.''
== Порядок присвоєння та зміни адреси об’єкта будівництва ==
'''Адреса об’єкту будівництва ''(крім номеру окремої частини об’єкта)'' присвоюється за вибором замовника будівництва:'''
* під час надання '''будівельного паспорта забудови земельної ділянки''' або '''містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки'''. ''У разі коли до заяви про надання МУО законодавством вимагається подання викопіювання з топографо-геодезичного плану, то таке викопіювання подається у масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об’єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків)'';
* після отримання права на виконання будівельних робіт;
* після прийняття об’єкта в експлуатацію.
'''Присвоєна адреса об’єкта будівництва вказується в містобудівних умовах та обмеженнях (як місце розташування об’єкта) або будівельному паспорті.''' У містобудівних умовах та обмеженнях і будівельному паспорті '''додатково зазначаються відомості про дату та номер рішення уповноваженого органу з присвоєння адреси про присвоєння адреси''' об’єкту будівництва та найменування такого органу.

З дати прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта присвоєна відповідно до нового Порядку '''адреса об’єкта будівництва автоматично вважається адресою об’єкта нерухомого майна та не потребує прийняття додаткових розпорядчих документів''' відповідними уповноваженими органами з присвоєння адреси.

'''''Замовник будівництва''''' ''протягом п’яти робочих днів з дня реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації або видачі відповідного сертифіката '''забезпечує направлення в електронній формі повідомлення про прийняття в експлуатацію об’єкта нерухомого майна відповідному уповноваженому органу з присвоєння адреси.'''''

''За присвоєння адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна '''плата не стягується.'''''

'''Уповноважений орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання від замовника будівництва документів:'''
* приймає рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва;
* оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
* забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до Положення про містобудівний кадастр;
* забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.
=== Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна з 01 липня 2019 року є: ===
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної одиниці, вулиці або назви гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об’єкта нерухомого майна;
* упорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.
Повний пакет документів для певного виду нерухомого майна подається до Центру з надання адміністративних послуг або до управління містобудування та архітектури за місцем знаходження об'єкта нерухомості. Подання документів здійснюється заявником особисто, через уповноваженого представника або поштою ( рекомендованим листом з описом вкладення).
== Вартість і строк==
Дана послуга є безкоштовною, а строк її надання складає 30 календарних днів.
== Підстави для відмови ==
* Неповний пакет документів.
* Виявлення недостовірних відомостей.
* Невідповідність поданих документів встановленим вимогам.
'''Підставами для зміни адреси об’єкта нерухомого майна є:'''
* зміни в адміністративно-територіальному устрої;
* зміна назви адміністративно-територіальної автономії у складі України, області, району, населеного пункту, вулиці або поіменованого об’єкта;
* об’єднання та поділ вулиць;
* об’єднання, поділ об’єкта нерухомого майна, виділення частки з об'єкта нерухомого майна;
* впорядкування нумерації об’єктів нерухомого майна.
== Результат ==
За результатом отриманої послуги заявнику надаються:
# Свідоцтво про присвоєння поштової адреси об'єкту державної реєстрації, розташованому на території адміністративно-територіальної одиниці.
# Копія розпорядження голови адміністративно-територіальної одиниці.
# Викопіювання з плану М 1:2000 з показом місця розміщення об'єкту, якому присвоєна поштова адреса.
# Копія зразка адресної таблички.
== Див. додатково ==
Див. додатково [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%82%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%D0%BC_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%B7_01.07.2019_%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83) Порядок присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна (з 01.07.2019 року)]
[[категорія: Право власності на майно]]
[[категорія: Право власності на землю]]
[[категорія: Адміністративне право]]
[[категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

2023-12-10T13:49:03Z

Olha.sokolenko: /* Строк розгляду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»]

== Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя ==
=== Куди потрібно звернутися? ===
* 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
* 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
{| class="wikitable"
|+
|Регіональні служби у справах дітей https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html
|}

=== Перелік необхідних документів ===
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
* копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія свідоцтва про шлюб;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

=== Строк розгляду ===
Служба у справах дітей '''протягом 10 робочих днів''' після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей], '''розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.'''

Висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини оформляється на бланку районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, підписується головою (заступником голови), скріплюється печаткою та '''видається заявнику під розписку'''.

Разом з висновком заявнику повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатом в усиновлювачі.

=== Згода дитини на усиновлення ===
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91480916 Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя].

== Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем==
Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF відповідно до пункту 91 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.
=== Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру===
Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей '''протягом п'яти робочих днів''' надсилає повідомлення до Мінсоцполітики.

=== Перелік необхідних документів для здійснення перевірки ===
'''До повідомлення додаються:''' 
# копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
# засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Мінсоцполітики '''протягом десяти робочих днів''' після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників відповідно та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. 

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей '''протягом п'яти робочих''' днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників. 

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. '''Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87209071 Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх].
== Усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за її межами==
=== Куди звернутися?===
До [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini консульської установи чи дипломатичного представництва України] в країні проживання дитини.

=== Перелік необхідних документів===
Звертатися із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. 
'''До заяви додаються:'''
* копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
=== Строк розгляду ===
Консульська установа чи дипломатичне представництво України '''протягом 20 робочих днів''' після надходження заяви та документів, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач - громадянин України.

=== Порядок усиновлення===
У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

 Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України - до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Усиновлювачі]]
[[Категорія:Діти]]

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

2023-12-10T13:45:15Z

Olha.sokolenko: /* Куди потрібно звернутися? */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»]

== Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя ==
=== Куди потрібно звернутися? ===
* 1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
* 2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
{| class="wikitable"
|+
|Регіональні служби у справах дітей https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html
|}

=== Перелік необхідних документів ===
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
* копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія свідоцтва про шлюб;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

=== Строк розгляду ===
Служба у справах дітей '''протягом 10 робочих днів''' після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей], розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

=== Згода дитини на усиновлення ===
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91480916 Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя].

== Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем==
Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF відповідно до пункту 91 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.
=== Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру===
Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей '''протягом п'яти робочих днів''' надсилає повідомлення до Мінсоцполітики.

=== Перелік необхідних документів для здійснення перевірки ===
'''До повідомлення додаються:''' 
# копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
# засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Мінсоцполітики '''протягом десяти робочих днів''' після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників відповідно та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. 

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей '''протягом п'яти робочих''' днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників. 

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. '''Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87209071 Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх].
== Усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за її межами==
=== Куди звернутися?===
До [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini консульської установи чи дипломатичного представництва України] в країні проживання дитини.

=== Перелік необхідних документів===
Звертатися із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. 
'''До заяви додаються:'''
* копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
=== Строк розгляду ===
Консульська установа чи дипломатичне представництво України '''протягом 20 робочих днів''' після надходження заяви та документів, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач - громадянин України.

=== Порядок усиновлення===
У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

 Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України - до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Усиновлювачі]]
[[Категорія:Діти]]

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

2023-12-10T13:44:22Z

Olha.sokolenko: /* Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 року № 905 «Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей»]

== Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя ==
=== Куди потрібно звернутися? ===
1-крок - до служби у справах дітей за місцем проживання дитини та отримати висновок про доцільність усиновлення.
2-крок - до суду з позовною заявою про усиновлення.
{| class="wikitable"
|+
|Регіональні служби у справах дітей https://www.msp.gov.ua/content/kontakti1.html
|}

=== Перелік необхідних документів ===
Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.
До заяви додаються:
* копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія свідоцтва про шлюб;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням.

=== Строк розгляду ===
Служба у справах дітей '''протягом 10 робочих днів''' після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з'ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей], розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

=== Згода дитини на усиновлення ===
Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров'я дитини.

Для з'ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз'яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв'язку з її віком або станом здоров'я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/91480916 Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя].

== Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем==
Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/905-2008-%D0%BF відповідно до пункту 91 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей]). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.
=== Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру===
Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей '''протягом п'яти робочих днів''' надсилає повідомлення до Мінсоцполітики.

=== Перелік необхідних документів для здійснення перевірки ===
'''До повідомлення додаються:''' 
# копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
# засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Мінсоцполітики '''протягом десяти робочих днів''' після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників відповідно та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі. 

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей '''протягом п'яти робочих''' днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників. 

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. '''Строк дії повідомлення - один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.'''

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87209071 Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх].
== Усиновлення дитини - громадянина України, яка проживає за її межами==
=== Куди звернутися?===
До [https://mfa.gov.ua/diplomatichni-ustanovi/inozemni-diplomatichni-ustanovi-v-ukrayini консульської установи чи дипломатичного представництва України] в країні проживання дитини.

=== Перелік необхідних документів===
Звертатися із заявою до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. 
'''До заяви додаються:'''
* копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
* копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
* висновок про стан здоров'я заявника;
* довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
* висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім'ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов'язаної з усиновленням;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
* засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).
=== Строк розгляду ===
Консульська установа чи дипломатичне представництво України '''протягом 20 робочих днів''' після надходження заяви та документів, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач - громадянин України.

=== Порядок усиновлення===
У разі коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

 Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України - до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.
[[Категорія: Усиновлення, опіка та піклування над дітьми]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Усиновлювачі]]
[[Категорія:Діти]]

Особливості припинення права особи на частку у спільному майні

2023-10-13T19:53:00Z

Olha.sokolenko: /* Загальні положення */

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України;]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
==Загальні положення==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text частинами четвертою, п`ятою статті 41 Конституції України] '''ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.''' Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 317 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України)] власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 319 ЦК України] передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1,2 ст. 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Згідно з частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 356 ЦК України] власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є '''спільною частковою власністю.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України] передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. '''Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.''' У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

==Підстави припинення права особи на чатку у спільному майні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України], '''''право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:'''''
#частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
#річ є неподільною;
#спільне володіння і користування майном є неможливим;
#таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Щодо кожного пункту детальніше нижче.

Для припинення права на частку в майні на підставі позову інших співвласників достатньо наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині першій статті 365 ЦК України] обставин (зокрема, в пунктах 1-3).

Аналогічний правовий висновок викладено у [https://verdictum.ligazakon.net/document/78977551 постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18)] в якій зазначено, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 365 ЦК України] свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України], не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України], за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
===Частка є незначною і не може бути виділена в натурі===
З судової практики вбачається, що поняття '''«незначна частка»''' є оціночним, тому при вирішенні спору в судовому порядку суд враховує співвідношення вартості всього майна, розміру часток кожного.

[https://protocol.ua/ru/postanova_ktss_vp_vid_30_05_2018_roku_u_spravi_760_8958_15_ts/ У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18)] судом встановлено, що «позивачам на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частини трикімнатної, а інша 1/3 частина цієї ж квартири належить відповідачу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилались на те, що частка відповідача у спірній квартирі порівняно із часткою позивачів є незначною, спірна квартира є неподільною річчю, такою, яку неможливо поділити в натурі без втрати її цільового призначення, спільне володіння та користування майном для сторін є неможливим; відповідач та її діти мають інше житло, а отже припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім'ї, а також той факт, що з моменту набуття права власності на 1/3 частини спірної квартири відповідач жодних витрат на утримання квартири у придатному до використання стані не несла, а також відмовилась отримати компенсацію за свою частку у спільному майні.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалась на те, що припинення права власності на частку у спільному майні завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї, оскільки іншого житла на праві власності вона не має.

У силу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text статей 21, 24, 41 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статей 319, 358 ЦК України] всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс12.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Встановлено, що відповідачу належить 1/3 частина спірної квартири, указана частина у порівнянні із частинами співвласників позивачів, яким також належить по 1/3 частині квартири, не може бути визначена як незначна; зазначене житло є єдиною власністю відповідача, припинення на яку завдасть останній істотну шкоду. Та обставини, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім’ї.

Ураховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що немає достатніх правових підстав для припинення права власності відповідача на належну їй частку в праві спільної часткової власності на квартиру».

Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (суб’єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
===Річ є неподільною===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 183 ЦК України], '''подільною є річ,''' яку можна поділити без втрати її цільового призначення. '''Неподільною є річ,''' яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

'''Стосовно підтвердження неподільності, суд може призначити будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої може поставити наступні питання (перелік питань приблизний):'''
#Яка дійсна ринкова вартість майна?
#Чи технічно можливий поділ майна відповідно до часток кожного співвласника?
#Які можливі варіанти поділу майна на ізольовані рівноцінні об`єкти відповідно до часток у власності?
#Які переобладнання необхідно здійснити для поділу майна відповідно до варіантів розподілу?
#Якщо поділ майна технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласника іншому щодо кожного варіанту виділу майна?
#Які можливі варіанти встановлення порядку користування (поділу) майна?
Однак частими також є випадки, коли суд робить судження щодо неподільності нерухомого майна на основі висновку про неможливість виділу частки з майна.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 766/18974/18 (провадження № 61-6657св21) зроблено висновок «Виходячи з аналізу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 364 ЦК України,] з урахуванням закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пункті 6 статті 3 ЦК України] засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі у справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини третьої статті 358 ЦК України;] чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Відмовляючи у задоволенні позову про припинення права власності та стягнення компенсації у зв’язку з неспроможністю відповідача виплатити позивачу компенсацію, апеляційний суд у цій справі обмежився самим лише посиланням на майновий стан відповідача і залишив поза увагою те, що відповідач не проживає у спірній квартирі та не користується нею.

У свою чергу, суд першої інстанції врахував, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спірна квартира є єдиним житлом відповідача і в разі її відчуження відповідачу буде завдано значної шкоди, зокрема позбавить житла, у зв’язку з чим дійшов правильного висновку про те, що об’єкт спільної власності може бути відчужено з компенсацією кожному власнику його частки, що є прикладом дотримання балансу інтересів усіх співвласників».
=== Спільне володіння і користування майном неможливе ===
Якщо співвласники не є членами однієї сім’ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, один з них не бере участі у витратах, яких потребує утримання майна, не несе витрати зі сплати житлово-комунальних послуг – можна стверджувати про неможливість спільного володіння та користування майном, адже такі обставини практично завжди призводять до виникнення конфліктних ситуацій серед співвласників, що в свою чергу може призводити до звернення співвласників до правоохоронних органів – проте суд встановлює ці обставини у кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року у справі № 736/659/19 (провадження № 61-4489св21) зроблено висновок «Неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї».
===Припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї===

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), т'''обто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1050 ст. 181 ЦК] України'''

Якщо ж будинок належить двом господарям на праві спільної сумісної або часткової власності (простіше кажучи, техпаспорт на нього один, правовстановлюючий документ теж один, але в них перераховані всі власники, можливо, із зазначенням ідеальних часток кожного з них), то приватизація земельної ділянки може бути здійснена лише за згодою всіх співвласників. '''У разі її (згоди) відсутності потрібно поділити будинок в судовому порядку або шляхом укладення між власниками угоди про розподіл спільного майна, посвідченого нотаріально (нотаріальна угода не укладалась). Після такого поділу кожний з власників може подавати заяву на приватизацію земельної ділянки самостійно.'''

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок «Тлумачення пункту 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 365 ЦК України] свідчить, що припинення права на частку має відбуватися, '''якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї'''. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об’єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім’ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

[https://protocol.ua/ru/postanova_ktss_vp_vid_30_05_2018_roku_u_spravi_760_8958_15_ts/ У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18)] вказано, що: «висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Та обставина, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім`ї».

[https://verdictum.ligazakon.net/document/78977551 У постанові від 18 грудня 2018 р. у справі № 908/1754/17 Велика Палата Верховного Суду] зробила висновок, що правова норма, закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України] не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Приписи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України] перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники – фізичні особи.

== Порядок звернення до суду==
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 365 Цивільного кодексу України]).
=== Підсудність===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України], визначено, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються '''за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
===Строки звернення до суду===
Відповідно до ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 1 ст. 261 Цивільного кодексу України], перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
===Судовий збір ===
Позовна вимога припинити право спільної часткової власності є вимогою немайнового характеру, з якої належить сплатити збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 1073 грн. 60 коп.).

Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Статтею 5 Закону України «Про судовий збір»] визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях:
*особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
*особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
*позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Особливості припинення права особи на частку у спільному майні

2023-10-13T19:52:09Z

Olha.sokolenko: /* Припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї */

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України;]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
==Загальні положення==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text частинами четвертою, п`ятою статті 41 Конституції України] '''ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.''' Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 317 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України)] власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 319 ЦК України] передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1,2 ст. 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Згідно з частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 356 ЦК України] власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є '''спільною частковою власністю.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України] передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
==Підстави припинення права особи на чатку у спільному майні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України], '''''право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:'''''
#частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
#річ є неподільною;
#спільне володіння і користування майном є неможливим;
#таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Щодо кожного пункту детальніше нижче.

Для припинення права на частку в майні на підставі позову інших співвласників достатньо наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині першій статті 365 ЦК України] обставин (зокрема, в пунктах 1-3).

Аналогічний правовий висновок викладено у [https://verdictum.ligazakon.net/document/78977551 постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18)] в якій зазначено, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 365 ЦК України] свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України], не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України], за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
===Частка є незначною і не може бути виділена в натурі===
З судової практики вбачається, що поняття '''«незначна частка»''' є оціночним, тому при вирішенні спору в судовому порядку суд враховує співвідношення вартості всього майна, розміру часток кожного.

[https://protocol.ua/ru/postanova_ktss_vp_vid_30_05_2018_roku_u_spravi_760_8958_15_ts/ У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18)] судом встановлено, що «позивачам на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частини трикімнатної, а інша 1/3 частина цієї ж квартири належить відповідачу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилались на те, що частка відповідача у спірній квартирі порівняно із часткою позивачів є незначною, спірна квартира є неподільною річчю, такою, яку неможливо поділити в натурі без втрати її цільового призначення, спільне володіння та користування майном для сторін є неможливим; відповідач та її діти мають інше житло, а отже припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім'ї, а також той факт, що з моменту набуття права власності на 1/3 частини спірної квартири відповідач жодних витрат на утримання квартири у придатному до використання стані не несла, а також відмовилась отримати компенсацію за свою частку у спільному майні.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалась на те, що припинення права власності на частку у спільному майні завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї, оскільки іншого житла на праві власності вона не має.

У силу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text статей 21, 24, 41 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статей 319, 358 ЦК України] всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс12.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Встановлено, що відповідачу належить 1/3 частина спірної квартири, указана частина у порівнянні із частинами співвласників позивачів, яким також належить по 1/3 частині квартири, не може бути визначена як незначна; зазначене житло є єдиною власністю відповідача, припинення на яку завдасть останній істотну шкоду. Та обставини, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім’ї.

Ураховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що немає достатніх правових підстав для припинення права власності відповідача на належну їй частку в праві спільної часткової власності на квартиру».

Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (суб’єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
===Річ є неподільною===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 183 ЦК України], '''подільною є річ,''' яку можна поділити без втрати її цільового призначення. '''Неподільною є річ,''' яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

'''Стосовно підтвердження неподільності, суд може призначити будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої може поставити наступні питання (перелік питань приблизний):'''
#Яка дійсна ринкова вартість майна?
#Чи технічно можливий поділ майна відповідно до часток кожного співвласника?
#Які можливі варіанти поділу майна на ізольовані рівноцінні об`єкти відповідно до часток у власності?
#Які переобладнання необхідно здійснити для поділу майна відповідно до варіантів розподілу?
#Якщо поділ майна технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласника іншому щодо кожного варіанту виділу майна?
#Які можливі варіанти встановлення порядку користування (поділу) майна?
Однак частими також є випадки, коли суд робить судження щодо неподільності нерухомого майна на основі висновку про неможливість виділу частки з майна.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 766/18974/18 (провадження № 61-6657св21) зроблено висновок «Виходячи з аналізу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 364 ЦК України,] з урахуванням закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пункті 6 статті 3 ЦК України] засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі у справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини третьої статті 358 ЦК України;] чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Відмовляючи у задоволенні позову про припинення права власності та стягнення компенсації у зв’язку з неспроможністю відповідача виплатити позивачу компенсацію, апеляційний суд у цій справі обмежився самим лише посиланням на майновий стан відповідача і залишив поза увагою те, що відповідач не проживає у спірній квартирі та не користується нею.

У свою чергу, суд першої інстанції врахував, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спірна квартира є єдиним житлом відповідача і в разі її відчуження відповідачу буде завдано значної шкоди, зокрема позбавить житла, у зв’язку з чим дійшов правильного висновку про те, що об’єкт спільної власності може бути відчужено з компенсацією кожному власнику його частки, що є прикладом дотримання балансу інтересів усіх співвласників».
=== Спільне володіння і користування майном неможливе ===
Якщо співвласники не є членами однієї сім’ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, один з них не бере участі у витратах, яких потребує утримання майна, не несе витрати зі сплати житлово-комунальних послуг – можна стверджувати про неможливість спільного володіння та користування майном, адже такі обставини практично завжди призводять до виникнення конфліктних ситуацій серед співвласників, що в свою чергу може призводити до звернення співвласників до правоохоронних органів – проте суд встановлює ці обставини у кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року у справі № 736/659/19 (провадження № 61-4489св21) зроблено висновок «Неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї».
===Припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї===

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), т'''обто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1050 ст. 181 ЦК] України'''

Якщо ж будинок належить двом господарям на праві спільної сумісної або часткової власності (простіше кажучи, техпаспорт на нього один, правовстановлюючий документ теж один, але в них перераховані всі власники, можливо, із зазначенням ідеальних часток кожного з них), то приватизація земельної ділянки може бути здійснена лише за згодою всіх співвласників. '''У разі її (згоди) відсутності потрібно поділити будинок в судовому порядку або шляхом укладення між власниками угоди про розподіл спільного майна, посвідченого нотаріально (нотаріальна угода не укладалась). Після такого поділу кожний з власників може подавати заяву на приватизацію земельної ділянки самостійно.'''

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок «Тлумачення пункту 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 365 ЦК України] свідчить, що припинення права на частку має відбуватися, '''якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї'''. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об’єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім’ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

[https://protocol.ua/ru/postanova_ktss_vp_vid_30_05_2018_roku_u_spravi_760_8958_15_ts/ У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18)] вказано, що: «висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Та обставина, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім`ї».

[https://verdictum.ligazakon.net/document/78977551 У постанові від 18 грудня 2018 р. у справі № 908/1754/17 Велика Палата Верховного Суду] зробила висновок, що правова норма, закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України] не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Приписи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України] перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники – фізичні особи.

== Порядок звернення до суду==
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 365 Цивільного кодексу України]).
=== Підсудність===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України], визначено, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються '''за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
===Строки звернення до суду===
Відповідно до ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 1 ст. 261 Цивільного кодексу України], перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
===Судовий збір ===
Позовна вимога припинити право спільної часткової власності є вимогою немайнового характеру, з якої належить сплатити збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 1073 грн. 60 коп.).

Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Статтею 5 Закону України «Про судовий збір»] визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях:
*особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
*особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
*позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Особливості припинення права особи на частку у спільному майні

2023-10-13T12:30:34Z

== Нормативна база==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України;]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України «Про судовий збір»]
==Загальні положення==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text частинами четвертою, п`ятою статті 41 Конституції України] '''ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.''' Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 317 Цивільного кодексу України (далі- ЦК України)] власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Статтею 319 ЦК України] передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 1,2 ст. 321 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Згідно з частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 356 ЦК України] власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є '''спільною частковою власністю.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України] передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
==Підстави припинення права особи на чатку у спільному майні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 1 ст. 365 Цивільного кодексу України], '''''право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:'''''
#частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
#річ є неподільною;
#спільне володіння і користування майном є неможливим;
#таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Щодо кожного пункту детальніше нижче.

Для припинення права на частку в майні на підставі позову інших співвласників достатньо наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частині першій статті 365 ЦК України] обставин (зокрема, в пунктах 1-3).

Аналогічний правовий висновок викладено у [https://verdictum.ligazakon.net/document/78977551 постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2018 року у справі № 908/1754/17 (провадження № 12-180гс18)] в якій зазначено, що «відсутність конструкції («за наявності одночасно») в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 365 ЦК України] свідчить про можливість припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі позову інших співвласників за наявності хоча б однієї з перелічених законодавцем у частині першій цієї статті обставин (зокрема, в пунктах 1-3). Водночас необхідно зважати, що правова норма, закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пунктом 4 частини першої статті 365 ЦК України], не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду на підставі положень цієї статті можливе за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пунктами 1-3 частини першої статті 365 ЦК України], за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника, та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду, а не за наявності всіх обставин, передбачених цією статтею, в їх сукупності».
===Частка є незначною і не може бути виділена в натурі===
З судової практики вбачається, що поняття '''«незначна частка»''' є оціночним, тому при вирішенні спору в судовому порядку суд враховує співвідношення вартості всього майна, розміру часток кожного.

[https://protocol.ua/ru/postanova_ktss_vp_vid_30_05_2018_roku_u_spravi_760_8958_15_ts/ У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18)] судом встановлено, що «позивачам на праві спільної часткової власності належить по 1/3 частини трикімнатної, а інша 1/3 частина цієї ж квартири належить відповідачу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилались на те, що частка відповідача у спірній квартирі порівняно із часткою позивачів є незначною, спірна квартира є неподільною річчю, такою, яку неможливо поділити в натурі без втрати її цільового призначення, спільне володіння та користування майном для сторін є неможливим; відповідач та її діти мають інше житло, а отже припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім'ї, а також той факт, що з моменту набуття права власності на 1/3 частини спірної квартири відповідач жодних витрат на утримання квартири у придатному до використання стані не несла, а також відмовилась отримати компенсацію за свою частку у спільному майні.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилалась на те, що припинення права власності на частку у спільному майні завдасть істотної шкоди її інтересам та членам її сім'ї, оскільки іншого житла на праві власності вона не має.

У силу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text статей 21, 24, 41 Конституції України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статей 319, 358 ЦК України] всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

При цьому право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною. Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс12.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

Встановлено, що відповідачу належить 1/3 частина спірної квартири, указана частина у порівнянні із частинами співвласників позивачів, яким також належить по 1/3 частині квартири, не може бути визначена як незначна; зазначене житло є єдиною власністю відповідача, припинення на яку завдасть останній істотну шкоду. Та обставини, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім’ї.

Ураховуючи наведене, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що немає достатніх правових підстав для припинення права власності відповідача на належну їй частку в праві спільної часткової власності на квартиру».

Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (суб’єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
===Річ є неподільною===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 183 ЦК України], '''подільною є річ,''' яку можна поділити без втрати її цільового призначення. '''Неподільною є річ,''' яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

'''Стосовно підтвердження неподільності, суд може призначити будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої може поставити наступні питання (перелік питань приблизний):'''
#Яка дійсна ринкова вартість майна?
#Чи технічно можливий поділ майна відповідно до часток кожного співвласника?
#Які можливі варіанти поділу майна на ізольовані рівноцінні об`єкти відповідно до часток у власності?
#Які переобладнання необхідно здійснити для поділу майна відповідно до варіантів розподілу?
#Якщо поділ майна технічно можливий з незначними відхиленнями від ідеальних часток, то які існують варіанти поділу, розрахунки, компенсації, перерозподіл часток та яким є розмір грошової компенсації одного із співвласника іншому щодо кожного варіанту виділу майна?
#Які можливі варіанти встановлення порядку користування (поділу) майна?
Однак частими також є випадки, коли суд робить судження щодо неподільності нерухомого майна на основі висновку про неможливість виділу частки з майна.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 766/18974/18 (провадження № 61-6657св21) зроблено висновок «Виходячи з аналізу положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 364 ЦК України,] з урахуванням закріплених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text пункті 6 статті 3 ЦК України] засад справедливості, добросовісності та розумності, що спонукають суд до врахування при вирішенні спору інтересів обох сторін, при розгляді справ, у яких заявляються вимоги одного зі співвласників про припинення його права на частку у спільному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки, виділ якої є неможливим, суди мають встановити наступне: чи дійсно є неможливим виділ належної позивачу частки в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; чи користуються спільним майном інші співвласники - відповідачі у справі; чи сплачується іншими співвласниками, які володіють та користуються майном, матеріальна компенсація позивачу за таке володіння та користування відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини третьої статті 358 ЦК України;] чи спроможні інші співвласники виплатити позивачу компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на спільне майно та чи не становитиме це для них надмірний тягар.

Відмовляючи у задоволенні позову про припинення права власності та стягнення компенсації у зв’язку з неспроможністю відповідача виплатити позивачу компенсацію, апеляційний суд у цій справі обмежився самим лише посиланням на майновий стан відповідача і залишив поза увагою те, що відповідач не проживає у спірній квартирі та не користується нею.

У свою чергу, суд першої інстанції врахував, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що спірна квартира є єдиним житлом відповідача і в разі її відчуження відповідачу буде завдано значної шкоди, зокрема позбавить житла, у зв’язку з чим дійшов правильного висновку про те, що об’єкт спільної власності може бути відчужено з компенсацією кожному власнику його частки, що є прикладом дотримання балансу інтересів усіх співвласників».
=== Спільне володіння і користування майном неможливе ===
Якщо співвласники не є членами однієї сім’ї, не проживають спільно і не ведуть спільне господарство, один з них не бере участі у витратах, яких потребує утримання майна, не несе витрати зі сплати житлово-комунальних послуг – можна стверджувати про неможливість спільного володіння та користування майном, адже такі обставини практично завжди призводять до виникнення конфліктних ситуацій серед співвласників, що в свою чергу може призводити до звернення співвласників до правоохоронних органів – проте суд встановлює ці обставини у кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 липня 2021 року у справі № 736/659/19 (провадження № 61-4489св21) зроблено висновок «Неможливість виділення частки в натурі в окреме жиле приміщення та неприязні відносини між співвласниками не є безумовними підставами для примусового припинення права власності на частину належного особі майна, якщо таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї».
===Припинення права на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї===

Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні ст. 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/11178/17 (провадження № 61-42000св18) зроблено висновок «Тлумачення пункту 4 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статті 365 ЦК України] свідчить, що припинення права на частку має відбуватися, '''якщо таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї'''. Тобто можливе порушення інтересів як самого співвласника, так і членів його сім`ї виступатиме перешкодою для задоволення позову про припинення права на частку. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об’єкта, який є спільним майном. Ця умова спрямована на запобігання порушення інтересів співвласника та членів його сім’ї. Оскільки мається на увазі недопущення, то суд при розгляді справи повинен перевіряти, чи не будуть порушені інтереси й заподіяна шкода (майнова або немайнова) внаслідок припинення права на частку».

[https://protocol.ua/ru/postanova_ktss_vp_vid_30_05_2018_roku_u_spravi_760_8958_15_ts/ У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 760/8958/15-ц (провадження № 61-4860св18)] вказано, що: «висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному окремому випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном. Та обставина, що відповідач та її діти зареєстровані в іншому житловому приміщенні само по собі не є підставою для висновку про те, що право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, оскільки доказами по справі підтверджено, що таке припинення завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та членам її сім`ї».

[https://verdictum.ligazakon.net/document/78977551 У постанові від 18 грудня 2018 р. у справі № 908/1754/17 Велика Палата Верховного Суду] зробила висновок, що правова норма, закріплена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України] не може вважатися самостійною обставиною для припинення права особи на частку у спільному майні за рішенням суду, оскільки фактично встановлює неприпустимість такого припинення (таке припинення є неможливим у разі, якщо воно завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї). Приписи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України] перш за все спрямовані на регулювання майнових відносин, учасниками яких є співвласники – фізичні особи.

== Порядок звернення до суду==
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч. 2 ст. 365 Цивільного кодексу України]).
=== Підсудність===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Статтею 30 Цивільного процесуального кодексу України], визначено, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються '''за місцезнаходженням майна''' або основної його частини. Якщо пов’язані між собою позовні вимоги пред’явлені одночасно щодо декількох об’єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об’єкта, вартість якого є найвищою.
===Строки звернення до суду===
Відповідно до ч. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text 1 ст. 261 Цивільного кодексу України], перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
===Судовий збір ===
Позовна вимога припинити право спільної часткової власності є вимогою немайнового характеру, з якої належить сплатити збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] за подання до суду позовної заяви немайнового характеру заявник повинен сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік»] прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн. Таким чином, ставка судового збору дорівнюватиме 1073 грн. 60 коп.).

Реквізити для сплати судового збору можна дізнатися через сайт судової влади чи звернутися безпосередньо до місцевого суду.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Статтею 5 Закону України «Про судовий збір»] визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях:
*особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;
*особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю;
*позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;
*учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав.
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Поділ спільного майна подружжя]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2023-09-13T18:26:22Z

Olha.sokolenko: /* Період дії субсидії */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані:
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

==Розмір субсидії==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2023-09-13T18:25:04Z

Olha.sokolenko: /* Перелік та зразки необхідних документів */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані:
*поштою;
* в електронній формі;
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}

==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

'''Важливо! Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період з травня 2022 року домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному сезоні 2021-2022 років проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення без звернень громадян.'''

Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, де станом на 1 травня 2022 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити розгляд питання щодо призначення житлових субсидій на неопалювальний сезон, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, '''без звернень громадян протягом двох місяців після відновлення роботи''' структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та/або припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
==Розмір субсидії==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

2023-09-13T18:23:00Z

Olha.sokolenko: /* Куди звернутись */

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848 "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 ) (далі - Положення)]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1156-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/632-2020-%D0%BF#n15 Порядок обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 632]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 травня 2021 року № 505 "Деякі питання призначення житлових субсидій"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/462-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 року №462 «Деякі питання надання пільг та житлових субсидій в умовах воєнного стану»]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року №601 "Про реалізацію експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива"]
== Витрати, які відшкодовуються за рахунок субсидії ==
'''''Житлова субсидія''''' - безповоротна адресна державна соціальна допомога вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.

Види житлової субсидії:
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;
* щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об’єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

* житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Субсидія є безповоротною і її отримання не пов'язане і не тягне за собою зміни форми власності житла (абзац другий пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначаються у разі, коли домогосподарство не отримує комунальну послугу з постачання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) та не використовує природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення (пункт 6 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]). Якщо для опалення житлового приміщення (будинку) одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ, та/або електрична енергія, соціальні нормативи для опалення (теплопостачання) приміщення (будинку) під час розрахунку житлової субсидії застосовуються тільки на одну комунальну послугу (крім випадків, коли в багатоквартирних житлових будинках споживачам, що встановили автономні системи опалення, нараховується плата за послугу з постачання теплової енергії (в частині витрат теплової енергії на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку) (пункт 7 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

В Україні з травня 2021 року субсидія '''видається виключно у готівковій формі.''' Тобто субсидію перераховують на картку обраного банку. Ті, у кого немає рахунків, можуть отримувати допомогу через Укрпошту за адресою, яка була вказана під час звернення за субсидією.
== Хто має право на субсидію ==
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, що проживають у житлових приміщеннях (будинках) (пункт 4 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Субсидія призначається:
* одній із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб;
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) на підставі договору найму (оренди) житла, за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, якщо нараховується плата за житлово-комунальні послуги (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* особі, яка не зареєстрована, але фактично проживає у житловому приміщенні (будинку) без укладення договору найму (оренди) житла, у разі коли вона є внутрішньо переміщеною (до заяви додаються відповідні документи, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства);
* неповнолітнім дітям, які залишились без батьківської опіки (піклування), або недієздатним особам працездатного віку, над якими встановлено опіку (за заявою опікуна (піклувальника) і розраховується виходячи з розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, які отримує опікун (піклувальник) на підопічних дітей та недієздатних осіб.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Суми призначеної, але не виплаченої у разі смерті одержувача житлової субсидії, виплачується одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача (абзац перший пункту 3 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).
|}
== Куди звернутись ==
[[Файл:Subsidii 1.jpg|міні|347x347пкс]]
Контроль за правильністю призначення і виплати житлових субсидій здійснюють органи пенсійного фонду починаючи з 1 грудня 2022 року

Заяви про призначення та надання житлової субсидії за формою згідно з додатком 1 (далі - заява) з необхідними документами та/або відомостями приймаються від громадян:
*органами Пенсійного фонду України, у тому числі у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).
Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади або військової адміністрації (далі - посадові особи виконавчого органу) та посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження уповноваженому органу.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями (після формування електронної справи) у паперовій формі передаються уповноваженому органу не рідше ніж раз на два тижні.
{| class="wikitable"
|[https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-realizatsiiu-eksperymentalnoho-proektu-shchodo-udoskonalennia-poriadku-nadannia-naselenniu-subsydii-dlia-vidshkoduvannia-vytrat-na-oplatu-zhytlovo-komunalnykh-posluh-601-130623 Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 року № 601] затверджено '''''Порядок реалізації експериментального проекту щодо удосконалення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива''''' (далі – Порядок). '''Важливо! Наразі відбувається технічна реалізація.'''
|}

[[Файл:Subsidii 3.jpg|міні|352x352пкс]]
Порядок передбачає можливість подання ''спрощеної заяви'' про призначення та надання житлової субсидії, протягом строку дії експериментального проекту в електронній формі:

*через онлайн-кабінеті на [https://portal.pfu.gov.ua/ вебпорталі Пенсійного фонду України],мобільний додаток Пенсійного фонду України;
*засобами [https://id.diia.gov.ua/ Єдиного державного вебпорталу електронних послуг] (далі - Портал Дія).

Засобами Порталу Дія ''спрощені заяви'' можуть бути подані громадянами України, іноземцями, які на законних підставах перебувають на території України, документами, що посвідчують особу яких є паспорт громадянина України або посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання (оформлені виключно із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру). Заява '''''має бути підписана за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)'''''.

Також спрощене звернення можна буде надіслати поштою або подати через сервісні центри Пенсійного фонду України, уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідної територіальної громади, ЦНАП, що не обмежує населення в способах звернення.

Протягом 10 робочих днів триватиме перевірка домогосподарства на відповідність вимогам, передбаченим для призначення житлової субсидії, та формування заповненої – замість заявника – повної форми заяви і декларації по кожному домогосподарству.

За результатами розгляду спрощеної заяви та сформованих, на основі інформації з реєстрів та баз даних заяви і декларації, орган Пенсійного фонду прийме рішення про призначення і розмір житлової субсидії (або відмову). І повідомить про це громадянина.

==Умови призначення субсидії==
'''''Житлова субсидія призначається за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке паливо та інше і розміром обов'язкового відсотка платежу''''' (пункт 5 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії (пункт 24 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF Положення]).

Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім’ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.

Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв’язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.

Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

У разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих за цією адресою членів домогосподарства.

Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти).

Наявність у членів домогосподарства, які не проживають за зареєстрованим місцем проживання, та у членів їх сімей умов, зазначених у підпунктах 2-4, 7, 9-10 пункту 14 цього Положення, не є перешкодою для застосування під час призначення житлової субсидії абзаців першого та другого цього пункту.

Для підтвердження відсутності осіб, що зареєстровані, але фактично не проживають у приміщенні, особа, яка звернулася для отримання житлової субсидії може надати відповідні документи (''довідки, що підтверджують місце перебування особи на території іншої адміністративно-територіальної одиниці у зв'язку з роботою, лікуванням, навчанням, довготривалим відрядженням, відбуванням покарання, довідки про оплату житлово-комунальних послуг в іншому житловому приміщенні, акти обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства селищної, сільської або міської ради, акти житлово-експлуатаційних організацій про фактично проживаючих осіб, договори оренди житла в іншому місці'').

Громадянин, якому призначено житлову субсидію, зобов’язаний протягом 30 календарних днів поінформувати уповноважений орган про виникнення обставин, зокрема щодо:
*зміни складу зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) членів домогосподарств;
*зміни соціального статусу членів домогосподарства;
*зміни у складі сім’ї члена домогосподарства;
*зміни переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання;
*зміни управителя, виконавця комунальних послуг (крім випадків, коли інформація про зміну надається виконавцем послуги), створення об’єднання;
*настання умов, зазначених у підпунктах 2, 4, 8-10 пункту 14 цього Положення;
*отримання ним або членом сім’ї особи із складу домогосподарства одноразово доходу у сумі, що перевищує 25-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (крім цільової благодійної допомоги, що надається на здобуття освіти, отримання медичних послуг, подолання наслідків стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених зонами надзвичайної екологічної ситуації; страхових виплат на медичну та соціальну допомогу; спадщини у вигляді нерухомого майна або основної його частини; гранту або стипендії на навчання);
*настання умов, за яких втрачається право на отримання субсидії на понаднормову площу житла.
Норми цього пункту не застосовуються в період дії воєнного стану в Україні на території адміністративно-територіальних одиниць, визначених у переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка”, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204. Громадяни, яким призначено житлову субсидію, зобов’язані повідомити про обставини, передбачені цим пунктом, протягом місяця після припинення (скасування) воєнного стану в Україні.
{| class="wikitable"
|-
|'''Для врахування!''' [https://social.lviv.ua/benefit/subsydii/kalkulyator-subsydii/ Автоматичний орієнтовний розрахунок розміру субсидії]
|}
[[Файл:Житлова субсидія.jpg|міні|Схема призначення субсидії]]
==Перелік та зразки необхідних документів==
Для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем реєстрації (орендарі, внутрішньо переміщені особи - за фактичним місцем проживання):
#паспорт або інший документ, що посвідчує особу;
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 заяву про призначення та надання житлової субсидії];
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1450 декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії];
#довідки про доходи (''у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення'');
#копію договору про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (''за наявності'');
#договір найму (оренди) житла (''за наявності'');
#інші документи, які прямо не передбачені, але відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення] необхідні для розгляду питання по суті (у разі потреби) (пункт 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Під час прийому документів для призначення житлової субсидії '''забороняється вимагати від громадян документи''', подання яких не передбачено законодавством (пункт 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати структурному підрозділу з питань соціального захисту населення додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об’єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Відповідні документи можуть бути надані структурному підрозділу з питань соціального захисту населення:
*поштою;
* в електронній формі через [https://subsidii.mlsp.gov.ua/офіційний веб-портал] Міністерства соціальної політики України (з накладення [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|електронного підпису]]);
*надано особисто в Центрі надання адміністративних послуг.
У разі отримання надісланих з використанням засобів телекомунікаційних систем заяви та декларації, в яких відсутній кваліфікований електронний підпис із застосуванням електронної системи ідентифікації, що використовує базу клієнтських даних банків, житлова субсидія призначається лише після підписання заявником зазначених документів у паперовій формі протягом місяця з дня подання заяви та декларації в електронній формі, зокрема під час складання акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи. 
{| class="wikitable"
|-
|[https://subsidii.ioc.gov.ua/ Інформація про стан субсидії в домогосподарстві за даними Єдиного державного реєстру отримувачів субсидій Міністерства соціальної політики]
|}
==Строк розгляду питання==
Рішення про ''призначення житлової субсидії, непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення), відмову в призначенні житлової субсидії'' приймається протягом '''''10 днів''''' після подання заяви та отримання відомостей від органів (установ, організацій) щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами тощо та повідомляється заявнику '''''протягом 3 днів''''' з дня прийняття такого рішення (пункт 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).

Уповноважений орган повідомляє заявнику про прийняте рішення протягом трьох календарних днів з дня його прийняття. При цьому уповноважений орган самостійно обирає форму такого повідомлення (в паперовому або електронному (за наявності адреси електронної пошти) вигляді та спосіб для повідомлення (особиста бесіда, поштовий зв’язок, смс-повідомлення, електроні засоби зв’язку, електронна пошта (за наявності), повідомлення через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України або через Портал Дія).

У період дії воєнного стану в Україні уповноважений орган може повідомляти заявнику про прийняте рішення в телефонному режимі із внесенням відповідного запису до окремого журналу реєстрації інформування заявників, в якому зазначається (пункт 62 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#n1039 Положення]):

- номер рішення уповноваженого органу;

- номер телефону заявника;

- прізвище, ім'я та по батькові (у разі наявності) заявника;

- прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) посадової особи, яка здійснювала інформування;

- дата та час телефонного дзвінка.
===Оскарження рішення уповноваженого органу===
Заявник має право оскаржити до суду рішення уповноваженого органу щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Період дії субсидії==
Житлова субсидія на оплату житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону і розраховується:
*на неопалювальний сезон — з 1 травня по 30 вересня;
*на опалювальний сезон — з 1 жовтня по 30 квітня;
*для домогосподарств, які використовують природний газ або електричну енергію для індивідуального опалення, субсидія на опалювальний сезон — з 16 жовтня по 15 квітня включно (пункт 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
Якщо до складу домогосподарства входить особа, яка має право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, субсидія призначається з місяця, що настає за місяцем, в якому нараховано пільги, але не раніше місяця подання заяви.

Житлова субсидія на оплату комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії для централізованого, автономного та індивідуального опалення розраховується у квітні та жовтні з урахуванням тривалості опалювального сезону з 16 жовтня по 15 квітня включно.

Для орендарів житлового приміщення (будинку) житлова субсидія призначається за наявності договору наймання (оренди) житла з місяця звернення до дати закінчення опалювального сезону, але не більш як до кінця місяця, в якому закінчується строк дії договору наймання (оренди) житла. На наступний строк житлова субсидія призначається за особистим зверненням орендаря.

'''Важливо! Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період з травня 2022 року домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному сезоні 2021-2022 років проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення без звернень громадян.'''

Розгляд питання щодо призначення житлової субсидії на наступний період домогосподарствам, які перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, де станом на 1 травня 2022 року структурні підрозділи з питань соціального захисту населення не мають можливості забезпечити розгляд питання щодо призначення житлових субсидій на неопалювальний сезон, проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 р. № 848, '''без звернень громадян протягом двох місяців після відновлення роботи''' структурних підрозділів з питань соціального захисту населення та/або припинення чи скасування воєнного стану в Україні.
==Розмір субсидії==
Житлова субсидія на оплату комунальних послуг призначається з урахуванням соціальних нормативів відповідних комунальних послуг.

Якщо норми споживання комунальних послуг (або тарифи на послуги з централізованого опалення для населення), що затверджені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами, є меншими, ніж соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, що встановлені Кабінетом Міністрів України, для розрахунку житлових субсидій застосовуються:

у разі наявності засобів обліку - соціальні нормативи з оплати комунальних послуг, які встановлені Кабінетом Міністрів України;

у разі відсутності засобів обліку - норми споживання комунальних послуг, які встановлені органами місцевого самоврядування або іншими уповноваженими органами (пункт 99 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF/ed20190427 Положення]).
==Випадки, коли субсидія не призначається ==
1. загальна площа житлового приміщення перевищує '''130 кв. метрів''' для квартир у багатоквартирному будинку, '''230 кв. метрів''' для індивідуальних будинків (крім житлових приміщень дитячих будинків сімейного типу, прийомних сімей, багатодітних сімей, сімей, у яких на початок місяця, з якого призначається субсидія, проживають троє і більше дітей, з урахуванням тих, над якими встановлено опіку чи піклування; житлових приміщень, на які оформлено два і більше окремих особових рахунки на оплату житлово-комунальних послуг, за умови, що загальна площа частини або окремого житлового приміщення кожного домогосподарства, на яку призначається субсидія, не перевищує 130 кв. метрів для квартири, 230 кв. метрів для індивідуального будинку; житлових приміщень, якими забезпечено за рахунок державного чи місцевого бюджету осіб з інвалідністю з ураженнями опорно-рухового апарату, які пересуваються на візках);

2. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності:
*транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше 5 років''' (крім мопеда і причепа);
*більше ніж один транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з року випуску якого минуло '''менше ніж 15 років''' (крім мопедів, причепа)
При цьому не враховуються мотоцикли, вартість яких на дату набуття права власності не перевищує чотирьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, з якого призначається субсидія, самостійно зібрані транспортні засоби, транспортні засоби, одержані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками-вихователями дитячих будинків сімейного типу.

3. у складі домогосподарства або у складі сім’ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
*за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
*нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
*ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування); або
*такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев’ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за кордоном, що підтверджується відповідними документами.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця:
*навчалися за денною формою навчання у закладах загальної середньої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, фахової передвищої освіти, вищої освіти або зареєстровані у службі зайнятості як безробітні;
*отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України “Про зайнятість населення”;
*надавали соціальні послуги, перебували у місцях позбавлення або обмеження волі, або до них застосовувалися заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), застосовувалися запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою, а також перебували у складних життєвих обставинах, викликаних інвалідністю, тривалою хворобою, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я встановленого зразка, алко- або наркозалежністю, що підтверджується висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, який забезпечує надання первинної медичної допомоги, на підставі довідки встановленого зразка закладу охорони здоров’я, що провадить діяльність з надання наркологічної допомоги населенню, в якому особа перебувала на диспансерному обліку (далі - складні життєві обставини), або перебували у відпустці без збереження заробітної плати, якщо дитина потребує домашнього догляду, відповідно до пункту 3 частини першої статті 25 Закону України “Про відпустки”;
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п’ятим цього підпункту, також призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії сплатили (за них сплачено) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому ніж мінімальний, протягом кварталу, що передує кварталу перед місяцем звернення за призначенням житлової субсидії або перед місяцем, у якому житлова субсидія призначається без звернення громадянина. Водночас особі, яка працює за строковим трудовим договором, житлову субсидію може бути призначено лише у разі, коли строк дії строкового трудового договору є більшим, ніж строк, на який призначається житлова субсидія.

4. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом '''12 місяців перед''' зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив на суму, яка на дату проведення операції перевищує 50 тис. гривень:
*купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, транспортного засобу (механізму), цінних паперів та інших фінансових інструментів тощо;
*платіж (платежі), що випливає з правочинів, за якими передбачено набуття майнових прав на нерухоме майно та/або транспортні засоби (механізми) (крім об’єктів спадщини та дарування);
*внески до статутного (складеного) капіталу товариства, підприємства, організації;
*благодійну діяльність (виключно у вигляді сплати коштів);
*надання поворотної/безповоротної фінансової допомоги, позики та інше.
Житлові субсидії призначаються у разі купівлі квартири (будинку) протягом шести місяців після продажу іншої квартири (будинку), що були єдиним житловим приміщенням у власності особи, на підставі підтвердних документів, і доходи від такого продажу не враховуються у сукупний дохід домогосподарства.

5. наявна прострочена '''понад три місяці''' заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, '''строк позовної давності якої не минув''' і загальна сума якої перевищує '''40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян''' (680 гривень) на день звернення для призначення субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв’язку з приведенням об’ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов);

6. не повернуто надміру перераховану суму житлової субсидії за попередні періоди її одержання на вимогу управління праці та соціального захисту населення або не сплачуються суми до її повернення;

7. у складі сім'ї є особи, які мають заборгованість за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів '''понад 3 місяці''' (крім осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, осіб, які є алко- або наркозалежними, що підтверджується довідкою від лікаря, осіб, до яких застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді відсторонення від роботи (посади), осіб, до яких застосовуються запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту або тримання під вартою);

8. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства має у власності більше ніж одне житлове приміщення (квартиру, будинок), крім житла, яке належить на правах спільної сумісної або часткової власності, розташованого в сільській місцевості, на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), а також житла, отриманого дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, особою з їх числа за рахунок державного чи місцевого бюджету, житлових приміщень у гуртожитках;

9. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує '''100 тис. гривень''', або облігації внутрішньої державної позики на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень, про що зазначається в декларації;;

10. будь-хто із складу домогосподарства або член сім’ї особи із складу домогосподарства протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням житлової субсидії, призначенням житлової субсидії без звернення здійснив операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує '''50 тис. гривень'''.

'''ВАЖЛИВО!''' ''До 1 вересня 2022 року отримувачам житлової субсидії необхідно повідомити про наявність умов, за яких житлова субсидія не призначається.''
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''Підстави'''
|-
|1.
|домогосподарству припинено надання житлово-комунальної послуги (послуг);
|-
|2.
|не виконуються зобов'язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг;
|-
|3.
|у заяві та/або декларації зазначено недостовірні дані, що вплинуло на виникнення права на субсидію або визначення її розміру на суму понад 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (17 гривень) на день призначення субсидії (тобто 10×17=170 гривень);
|-
|4.
|особа не повідомила управлінню праці та соціального захисту населення про зміну складу зареєстрованих (фактично проживаючих) у житловому приміщенні (будинку) осіб, складу сім’ї члена домогосподарства, переліку отримуваних житлово-комунальних послуг, умов їх надання протягом 30 календарних днів з дня виникнення таких обставин;
|-
|5.
|під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства державним соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення житлової субсидії, які вплинули на право призначення житлової субсидії або визначення її розміру на суму, яка перевищує 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії;
|-
|6.
|виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи;
|-
|7.
|громадянин, якому призначено житлову субсидію, звернувся із заявою про припинення її надання (пункти 119, 120 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-95-%D0%BF#Text Положення]).
|}
Житлова субсидія у випадку може призначатися з початку опалювального (неопалювального) сезону за умови документального підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі) протягом двох місяців з початку такого сезону, в іншому випадку - з місяця, що настає за тим, у якому до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення надійшло документальне підтвердження сплати заборгованості або укладення договору про її реструктуризацію, або оскарження заборгованості в судовому порядку (ухвали про відкриття провадження у справі).
==Див. також==
*[[Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]]
*[[Особливості надання житлових субсидій під час карантину]]
*[[Порядок оформлення субсидії на понаднормову площу житла для індивідуального газового опалення]]
{| class="wikitable"
|+
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]

Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

2023-09-12T18:48:14Z

Olha.sokolenko: /* Загальні положення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1364 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''
* обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
* населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Місце перебування''' - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 (абзац четвертий частини першої статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні]".

'''Місце проживання''' - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

'''Реєстрація місця проживання (перебування) особи''' - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 частини першої статті 2 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (далі - Закон). 
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
Особа може зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок).

На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону] не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

== Куди звернутися ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі [https://guide.diia.gov.ua/asc/ через центр надання адміністративних послуг]) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону].

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Хто може звернутися ==
Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). Однак, до досягнення особою 18-річного віку, реєстрація її місця проживання (перебування) здійснюється за '''згодою''' батьків або інших законних представників такої особи, крім випадків коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти (пункт 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за '''згодою''' іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Така згода може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Особливості реєстрації місця проживання (перебування) деяких категорій осіб ===
▷ Спеціалізована соціальна установа, інший надавач соціальних послуг з проживанням подає заяву про реєстрацію місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання. Такі особи реєструються за адресою відповідного закладу.

▷ Орган опіки та піклування подає заяву про реєстрацію місця проживання або зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Такі особи реєструються за адресою закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї.

'''Увага!''' Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#n19Порядку надання комплексної послуги "єМалятко", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"], зареєструвати місце проживання новонародженої дитини можна скориставшись [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|послугою "єМалятко"]].

Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Якщо батьки є внутрішньо переміщеними особами, вони можуть задекларувати своє нове місце проживання без зняття з реєстрації попереднього. І вже після цього прописати новонароджену дитину. Отримати таку послугу можна в електронному вигляді через портал «Дія»

== Перелік необхідних документів ==
Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
* заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;
* паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
* свідоцтво про [[Отримання свідоцтва про народження дитини|народження]] (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
* довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
* документи, що підтверджують:
# право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
# право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
* відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
* військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
* письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника (у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Строк надання послуги ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Вартість послуги ==
За реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році адміністративний збір складає 40,26 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році адміністративний збір складає 67,10 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини (пункт 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання).

'''Адміністративний збір не справляється:'''
# за реєстрацію місця проживання/зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї;
# за реєстрацію місця перебування/зміну зареєстрованого місця перебування.
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
* у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на реєстрацію місця проживання);
* відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
* особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
* у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
* звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
* житлу, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
* за адресою житла, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
* відомості реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
* дані реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання (перебування) відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання (перебування) особи.

Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи, законного представника (представника), уповноваженої особи житла або уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, іншого надавача соціальних послуг з проживанням, в яких зазначеним особам надаються соціальні послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"], про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи ==
Відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
== Відповідальність ==
Якщо під час подання документів встановлено, що особа, яка є громадянином України, звернулася для реєстрації нового місця проживання після закінчення 30 календарних днів після зняття з реєстрації з попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88933237 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 642/5375/17] (відсутність будь-якого місця проживання дитини не виключає необхідності отримання згоди батька на реєстрацію).
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-mistsia-prozhyvannia-c17772e7-17df-43b8-9b6f-dcfa0766b513 Реєстрація місця проживання/Зміна реєстрації місця проживання (раніше прописка)]
== Див. також ==
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
* [[Порядок електронного декларування місця проживання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Порядок реєстрації місця проживання/перебування, у тому числі новонародженої дитини

2023-09-12T18:46:25Z

Olha.sokolenko: /* Особливості реєстрації місця проживання (перебування) деяких категорій осіб */

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1364-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 року № 1364 "Про реалізацію експериментального проекту щодо реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання в електронній формі"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1450-2021-п#Text Порядком встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1450] передбачено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування приймає рішення про запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб, яке негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації.

У рішенні зазначаються обставини, що склалися в Україні або в окремих її місцевостях, і несприятливі фактори воєнного характеру, що створюють загрозу для населення та істотно знижують рівень забезпечення його життєдіяльності, шляхи протидії таким факторам.

'''У рішенні також зазначаються:'''
* обґрунтування необхідності запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* строки запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* перелік осіб, яким забороняється або обмежується вибір місця перебування чи місця проживання;
* населені пункти, в яких запроваджується заборона або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб;
* інші заходи, що полягають у забезпеченні виконання указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
|}
== Загальні положення ==
'''Місце перебування''' - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги (абзац четвертий частини першої статті 3 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"].

'''Місце проживання''' - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

'''Реєстрація місця проживання (перебування) особи''' - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон). 
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
Особа може зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (пункт 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"] (далі - Порядок).

На період тимчасової окупації територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя положення частини першої статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону] не поширюється на осіб, місце проживання яких зареєстроване у житлі, що розташоване на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Така особа може зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
== Куди звернутися ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради (у тому числі [https://guide.diia.gov.ua/asc/ через центр надання адміністративних послуг]) (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Орган реєстрації''' - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи (пункт 7 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону].

Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) за адресою житла незалежно від форми власності (пункт 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Хто може звернутися ==
Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування). Однак, до досягнення особою 18-річного віку, реєстрація її місця проживання (перебування) здійснюється за '''згодою''' батьків або інших законних представників такої особи, крім випадків коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти (пункт 32 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).

Реєстрація місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за '''згодою''' іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Така згода може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

Громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов’язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні (пункт 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
=== Особливості реєстрації місця проживання (перебування) деяких категорій осіб ===
▷ Спеціалізована соціальна установа, інший надавач соціальних послуг з проживанням подає заяву про реєстрацію місця проживання бездомних та інших осіб, які не мають постійного місця проживання. Такі особи реєструються за адресою відповідного закладу.

▷ Орган опіки та піклування подає заяву про реєстрацію місця проживання або зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Такі особи реєструються за адресою закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячого будинку сімейного типу, прийомної сім’ї.

'''Увага!''' Батьки або інші законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання (перебування) новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#n19Порядку надання комплексної послуги "єМалятко", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 691 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"], зареєструвати місце проживання новонародженої дитини можна скориставшись [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених|послугою "єМалятко"]].

Також є можливість зареєструвати місце проживання новонародженої одночасно з подачею заяви на державну допомогу при народженні дитини.

Якщо батьки є внутрішньо переміщеними особами, вони можуть задекларувати своє нове місце проживання без зняття з реєстрації попереднього. І вже після цього прописати новонароджену дитину. Отримати таку послугу можна в електронному вигляді через портал «Дія»

== Перелік необхідних документів ==
Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:
* заяву за формою згідно з додатками 2, 3 і 8;
* паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
* свідоцтво про [[Отримання свідоцтва про народження дитини|народження]] (для дітей віком до 14 років), крім іноземців та осіб без громадянства, або документ про реєстрацію народження, виданий компетентним органом іноземної держави і легалізований у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;
* довідку про реєстрацію особи громадянином України (у разі здійснення вперше реєстрації місця проживання дитини віком до 14 років, у свідоцтві про народження якої зазначено, що батьки або один із батьків є іноземцем чи особою без громадянства);
* документи, що підтверджують:
# право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;
# право на перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням (довідка про прийняття на обслуговування в спеціалізованій соціальній установі, іншого надавача соціальних послуг з проживанням за формою згідно з додатком 4, копія посвідчення про взяття на облік бездомної особи, форма якого затверджується Мінсоцполітики (для осіб, які перебувають на обліку у таких установах або закладах);
* відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування);
* військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);
* письмова згода відповідного іпотекодержателя або довірчого власника (у разі перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань);
* документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини (пункт 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Строк надання послуги ==
Реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється в день отримання органом реєстрації документів (пункт 29 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
== Вартість послуги ==
За реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:
* 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році адміністративний збір складає 40,26 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку;
* 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2023 році адміністративний збір складає 67,10 грн.), - за реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Законом] строку, тобто після спливу 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або 3 місяців з дня реєстрації народження дитини (пункт 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
За декларування/реєстрацію місця проживання одночасно із зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір справляється лише за одну адміністративну послугу (декларування/реєстрація місця проживання).

'''Адміністративний збір не справляється:'''
# за реєстрацію місця проживання/зміну місця проживання дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, у закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім’ї;
# за реєстрацію місця перебування/зміну зареєстрованого місця перебування.
== Підстави для відмови у наданні послуги: ==
* у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа реєструє як місце проживання (перебування), що стосуються заборони реєстрації місця проживання (перебування) у такому житлі, або перебування житла в іпотеці, довірчій власності як способу забезпечення виконання зобов’язань (у разі відсутності письмової згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника на реєстрацію місця проживання);
* відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям, зазначеним у поданих особою документах або даних;
* особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості;
* у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
* звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
* житлу, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
* за адресою житла, в якому особа реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
* відомості реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій стосовно дитини;
* дані реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, зазначеним у декларації (заяві), поданій дитиною (пункт 87 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#Text Порядку]).
Не може бути підставою для відмови у реєстрації місця проживання (перебування) відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про житло, в якому реєструється місце проживання (перебування) особи.

Рішення про відмову в реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи, законного представника (представника), уповноваженої особи житла або уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, іншого надавача соціальних послуг з проживанням, в яких зазначеним особам надаються соціальні послуги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19#Text Закону України "Про соціальні послуги"], про що орган реєстрації інформує таких осіб із зазначенням підстав для відмови засобами поштового, телефонного або електронного зв’язку, в тому числі засобами Порталу Дія.
== Скасування відомостей про зареєстроване місце проживання (перебування) особи ==
Відомості про зареєстроване місце проживання (перебування) особи скасовуються органом реєстрації у разі проведення реєстраційних дій з порушенням вимог, встановлених законом (стаття 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-20#Text Закону]).
== Відповідальність ==
Якщо під час подання документів встановлено, що особа, яка є громадянином України, звернулася для реєстрації нового місця проживання після закінчення 30 календарних днів після зняття з реєстрації з попереднього місця проживання або подала для реєстрації місця проживання недійсний паспорт громадянина України, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг складає протокол про адміністративне правопорушення відповідно до статті 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексу України про адміністративні правопорушення].
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88933237 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 квітня 2020 року у справі № 642/5375/17] (відсутність будь-якого місця проживання дитини не виключає необхідності отримання згоди батька на реєстрацію).
== Корисні посилання ==
* [https://guide.diia.gov.ua/view/reiestratsiia-mistsia-prozhyvannia-c17772e7-17df-43b8-9b6f-dcfa0766b513 Реєстрація місця проживання/Зміна реєстрації місця проживання (раніше прописка)]
== Див. також ==
* [[Зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання]]
* [[Порядок електронного декларування місця проживання]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Державна реєстрація права власності на новозбудований житловий будинок

2023-08-29T11:26:43Z

Olha.sokolenko: посилання, зміни розмірів адмін.зборів

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів»]

Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic

Більш детально за посиланням: https://uteka.ua/ua/publication/news-14-novosti-zakonodatelstva-1-s-21-iyulya-izmeneniya-v-gosregistracii-v-predelax-neskolkix-administrativno-territorialnyx-edinic
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!

В умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування:

1) державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюються з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/209-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану"].

Так, державна реєстрація, крім державної реєстрації, що відповідно до законодавства здійснюється в автоматичному режимі, проводиться виключно:
*державними реєстраторами юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державними реєстраторами речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що перебувають у трудових відносинах із суб’єктом державної реєстрації/суб’єктом державної реєстрації прав, місцезнаходженням якого є адміністративно-територіальна одиниця, що не включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text переліку адміністративно-територіальних одиниць], та відповідають вимогам, визначеним підпунктом 10-4 пункту 1 цієї постанови (далі - державні реєстратори);
* посадовими особами Міністерства юстиції, його територіальних органів (далі - посадові особи), перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав/Єдиного державного реєстру;
*нотаріусами, включеними до затвердженого Міністерством юстиції [https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries переліку нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна] (далі - перелік нотаріусів);
*державними та приватними виконавцями відповідно до повноважень, визначених законом, перелік яких письмово повідомляється Міністерством юстиції технічному адміністратору Державного реєстру прав.
Нотаріусам, включеним до переліку нотаріусів із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження корпоративних прав, забороняється проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а із застереженням про заборону нотаріального посвідчення договорів щодо відчуження нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва або майнових прав щодо майбутнього нерухомого майна (далі - нерухоме майно) - державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна, місцезнаходженням яких є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0386-22#Text адміністративно-територіальна одиниця, що включена до затвердженого відповідно до пункту 1-2 цієї постанови переліку адміністративно-територіальних одиниць,] проводиться незалежно від місцезнаходження такої юридичної особи, громадського формування, нерухомого майна.

2) нотаріальні дії вчиняються з урахуванням особливостей, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану".]

'''Важливо!'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_state_registrars_and_officials_ministry_of_justice Перелік державних реєстраторів та посадових осіб Міністерства юстиції, його територіальних органів, якими в умовах воєнного стану проводиться дежавна реєстрація].'''

⇒'''[https://minjust.gov.ua/pages/list_of_notaries Перелік нотаріусів, якими в умовах воєнного стану вчиняються нотаріальні дії щодо цінного майна].'''
|}

== Набуття права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==
Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення такого майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його [[Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів|прийняття до експлуатації]]. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1787 частина статті 331 Цивільного кодексу України]).

'''Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно''' '''та їх обтяжень''' – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n10 стаття 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]» (далі - Закон).
== Документи, необхідні для реєстрації права власності на новозбудований об’єкт нерухомого майна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#n23 пункту 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок)], державна реєстрація прав проводиться '''за заявою заявника шляхом''' '''звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса'''.

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок може проводитися у разі, коли відомості про технічну інвентаризацію такого будинка, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому будинку адреси містяться в [https://e-construction.gov.ua/ Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва] (абзац восьмий пункту 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF/ed20211125#Text Порядку]).

Така заява формується суб’єкт надання адміністративної послуги (державний реєстратор, нотаріус, працівнику центру надання адміністративних послуг) за умови оплати послуг за державну реєстрацію прав у повному обсязі та встановлення особи заявника і надається на ознайомлення та проставлення підпису заявнику.

Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншим документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, передбаченим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5492-17#Text Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"]. Особа іноземця та особа без громадянства встановлюються за паспортним документом іноземця.

У разі подачі документів на державну реєстрацію уповноваженою на те особою встановлюється обсяг повноважень такої особи на підставі документа, що підтверджує її повноваження діяти від імені іншої особи ([[Особливості нотаріального посвідчення довіреності|нотаріально посвідчена довіреність]]; документ, що підтверджує повноваження законного представника тощо).

'''Документи, що підтверджують сплату адміністративного збору''' (крім випадків, коли особа звільнена від сплати адміністративного збору).
{| class="wikitable"
!ВАЖЛИВО! Відповідно до пункту 2 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n191 статті 18 Закону] державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
|}
== Строки та розмір адміністративного збору за державну реєстрацію права власності ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Статтею 19 Закону] встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 34 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону] за державну реєстрацію права власності справляється адміністративний збір у розмірі '''0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (268 грн.40 коп.)'''.

За державну реєстрацію права власності, проведену у строки менші, ніж передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text статтею 19 цього Закон]у, стягується адміністративний збір у розмірі:
* 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 684 грн) - у '''строк два робочі дні;'''
* 2 прожиткових мінімума для працездатних осіб (5 368)- у '''строк один робочий день;'''
* 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (13 420) - у '''строк 2 години.'''
Станом на сьогоднішній день (2023 рік) '''адміністративний збір стягується''' у розмірі '''268 грн.40 коп.''', якщо державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Слід зазначити, що '''адміністративний збір сплачується за одну надану послугу''' у сфері державної реєстрації прав. У випадку надання даної послуги '''одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір стягується один раз у повному обсязі'''.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного, адміністративний збір стягується у повному обсязі з кожного із співвласників.

'''Адміністративний збір не повертається''' '''у разі відмови''' у проведенні реєстраційних дій, а у '''випадку відкликання заяви''' про державну реєстрацію прав адміністративний збір '''підлягає поверненню'''.
== Отримання документа після проведення державної реєстрації ==
Після проведення державної реєстрації, '''суб’єкт надання адміністративної послуги''' (державний реєстратор, центр надання адміністративних послуг), надає заявнику - '''Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень про реєстрацію права власності,''' що підтверджує право власності на майно.
==Див. також==
*[[Порядок проведення державної реєстрації права власності на житлові будинки, побудовані до 05.08.1992]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Законність та порядок стягнення 3% річних та інфляційних втрат з боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги

2023-08-27T15:16:43Z

Olha.sokolenko: /* Застосування індексу інфляції та 3 процентів річних за несвоєчасне здійснення платежів */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1282-12#Text Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/690-2019-%D0%BF#n16 <nowiki> Правила надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від від 5 липня 2019 р. № 690]</nowiki>]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - '''заборонено'''.

Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.
|}

== Загальні положення обов'язку оплачувати житлово-комунальні послуги ==

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text ст. 5 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”] до житлово-комунальних послуг належать:
* послуги з управління багатоквартирним будинком (забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, купівля електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; виконання санітарно-технічних робіт, тощо;
* послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Споживач зобов’язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text п. 5 ч. 2 ст. 7 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”]. 
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 526 ЦК України], зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. 

== Порядок нарахування пені у разі несвоєчасного здійснення платежів ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text Пунктом 10 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] передбачено, що споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг. 
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов’язаний сплатити '''пеню''' в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#Text ст. 26 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги]). Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. 
Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.
* За умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином пеня не нараховується. 

== Застосування індексу інфляції та 3 процентів річних за несвоєчасне здійснення платежів ==

Застосування індексу інфляції за прострочення зобов'язання виплатити суму боргу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України] передбачено обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також '''трьох процентів річних від простроченої суми''', якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 
Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються ''незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання''. 

'''Втрати від інфляції розраховуються за формулою:''' 
'''* Втрати від інфляції= (сума боргу)х(Індекс інфляції) /100-(сума боргу) '''
Індекс споживчих цін (індекс інфляції ) показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання ст. 1 ЗУ “Про індексацію грошових доходів населення”. 
Не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і індекс інфляції обчислюється та публікується в офіційних періодичних виданнях. 

'''Три проценти річних розраховуються за формулою:''' 
* [Проценти] = [Сума боргу] × [Процентна ставка (%)] / 100% × [Кількість днів] / [Кількість днів у році]

Відповідно да даної формули:
[Сума боргу] – сума простроченого боргу;
[Процентна ставка (%)] – три проценти річних, відповідно до ст. 625 ЦК України;
[Кількість днів] – різниця між датою закінчення розрахунку та датою початку розрахунку;
[Кількість днів у році] – кількість днів у календарному році.

''* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).''

== Строки звернення до суду та територіальна підсудність ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 258 ЦК України] позовна давність до вимог про стягнення пені застосовується '''в один рік''' . 
Разом з тим спеціальна позовна давність застосовується за умови подання стороною у спорі відповідної заяви, зробленої до винесення судом рішення. 
Для стягнення індексу інфляції та 3% річних застосовується загальна позовна давність в '''3 роки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 257 ЦК України]).
Позови про стягнення пені, індексу інфляції та 3 % річних подаються до міського, міськрайонного суду за місцем знаходження боржника (відповідача по справі).

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Оформлення спадкових прав на земельну ділянку, що перебуває в оренді

2023-08-18T08:29:57Z

Olha.sokolenko:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття '''зупиняється''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.''' Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначена норма скасовується ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діятиме загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.
|}
==Загальні положення==
'''Спадкування''' - це перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1216 Цивільного кодексу України]). '''До складу спадщини входять''' усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5693 стаття 1218 Цивільного кодексу України] ). '''Часом відкриття спадщини''' є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5702 частина друга статті 1220 Цивільного кодексу України]). Законодавством '''передбачено два види спадкування:'''
*за законом;
*за заповітом ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5691 стаття 1217 Цивільного кодексу України]);
Але в будь-якому випадку, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5727 стаття 1225 Цивільного кодексу України]).

'''Місцем відкриття спадщини''' є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні такого майна, або вимоги кредиторів. На підставі отриманої першої заяви нотаріус заводить спадкову справу, яка підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1221 Цивільного кодексу України")].

'''Договір оренди землі''' - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14 стаття 13 Закону України "Про оренду землі")].

'''Див. також.''' [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
==Які права та обов’язки переходять до спадкоємця земельної ділянки, яка знаходиться в оренді? ==
Потрібно розуміти, що '''всі права та обов’язки, які належали спадкодавцю''' на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті '''переходять до спадкоємців''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 стаття 1216 Цивільного кодексу України]).

Зокрема, '''до особи, яка набула право власності на земельну ділянку у порядку спадкування, що перебуває у користуванні іншої особи переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки за чинним договором оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1467 частина перша статті 148-1 Земельного кодексу України]).
==Чи є підставою припинення договору оренди землі смерть орендодавця? ==
Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи в порядку спадкування не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n215 стаття 32 Закону України «Про оренду землі»]).

Тобто, '''за загальними правилами в разі смерті орендодавця договір оренди землі не припиняється'''. Але '''такий договір може бути припинено, якщо в самому договорі міститься підстава припинення – смерть орендодавця.'''
==Чи потрібно повідомляти орендаря про нового власника землі?==
'''Особа протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку зобов’язана повідомити про це орендаря''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1467 частина третя статті 148-1 Земельного кодексу України] ). Однак, договором оренди може бути передбачено інший термін, впродовж якого особа, яка набула право власності зобов’язана повідомити про це орендаря, тому варто керуватися й умовами договору також.

'''Повідомлення надсилається орендарю''' рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

'''У повідомленні зазначається:'''
#кадастровий номер (за наявності), місце розташування та площа земельної ділянки;
#найменування (для юридичних осіб), прізвище, ім’я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;
#місце проживання (знаходження) нового власника, його поштова адреса;
#платіжні реквізити (у разі, якщо договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).
[[:Файл:Зразок повідомлення про зміну власника землі.doc|Зразок повідомлення про зміну власника земельної ділянка]]
==Чи необхідно вносити зміни до чинного договору землі стосовно інформації про нового орендодавця?==
'''Внесення змін до договорів оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту чи застави із зазначенням нового власника земельної ділянки не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1467 частина четверта статті 148-1 Земельного кодексу України]). Вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1467 статті 148-1 Земельного кодексу України] поширюються на випадки переходу повноважень з розпорядження земельними ділянками державної власності від одного органу до іншого, а також при переході права власності на земельні ділянки від держави до територіальної громади і навпаки та при переході права власності на земельні ділянки від однієї територіальної громади до іншої.'''

'''Див. також.''' [[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]] 
==Як бути, якщо нового власника землі не влаштовують умови чинного договору оренди землі?==
'''Кожна зі сторін має право запропонувати зміни існуючих умов договору оренди землі.''' Проте, така зміна можлива лише за взаємною згодою сторін.

Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 стаття 30 Закону України «Про оренду землі»]). '''Внесення змін до договору здійснюється шляхом укладання додаткової угоди до договору оренди землі, яка підлягає обов’язковій державній реєстрації.'''

Варто звернути увагу, що '''зміни до договору оренди набирають чинності''' з моменту їх державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а якщо договір змінюється у судовому порядку, то з дня набрання рішенням суду про зміну договору законної сили, якщо в цьому рішенні не встановлено іншого строку, з подальшою державною реєстрацією.

'''Для державної реєстрації''' державному реєстратору '''необхідно подати:'''
*заяву;
* додаткову угоду про зміну умов договору оренди землі;
*документи, що підтверджують сплату адміністративного збору та/або внесення плати за надання інформації з Державного реєстру прав;
*документ, що посвідчує особу заявника;
*довіреність чи інший документ, що посвідчує представницькі повноваження у разі коли особа, яка звертається за державною реєстрацією діє як представник.
==За який період орендар має сплатити орендну плату новому власнику землі?==
'''Особа яка набула у порядку спадкування право власності на земельну ділянку має право на отримання орендної плати у повному обсязі згідно з умовами договору оренди за період, який фактично її не отримувала'''. В разі відмови орендаря щодо сплати орендної плати більше ніж за 3 роки, варто звернути увагу на строк позовної давності (це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) яка становить 3 роки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 стаття 257 Цивільного кодексу України]).
==Див.також==
*[[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
*[[Зміна і поновлення договору оренди земельної ділянки]]
*[[Оформлення спадщини на земельний пай]]
*[[Договір оренди земельної ділянки]] 
[[Категорія: Спадкове право]]
[[Категорія: Земельне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Право користування землями]]
[[Категорія: Договір оренди]]