WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі

2024-03-29T11:55:50Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 (далі - Порядок)]
== Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 статті 54 Закону України "Про освіту"] '''педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право''' на:
* академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
* педагогічну ініціативу;
* розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
* користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
* підвищення кваліфікації, перепідготовку;
* вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
* доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
* відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
* справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
* захист професійної честі та гідності;
* індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
* творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
* забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
* забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
* безпечні і нешкідливі умови праці;
* подовжену оплачувану відпустку;
* участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
* участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
* захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
'''Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:'''
* постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
* виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
* сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
* дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
* дотримуватися педагогічної етики;
* поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
* настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
* формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
* виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
* формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
* захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
* додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
* повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.
== Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/conv#n836 статті 57 Закону України "Про освіту"] держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
* належні умови праці та медичне обслуговування;
* оплату підвищення кваліфікації;
* правовий, соціальний, професійний захист;
* диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
* виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків;
* виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
* надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
* пенсію за вислугу років;
* інші гарантії, визначені законом України.
Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у '''власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.'''

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) або земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

== Державні гарантії педагогічним працівникам в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 частини 1 статті 57'''¹''' Закону України "Про освіту"] працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується:

* організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
* збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом;
* місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

Забезпечення вказаних державних гарантій в умовах воєнного стану у межах своєї компетенції здійснюють:

* органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
* заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;
* громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.

== Вимоги до педагогічних працівників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n291 Відповідно до статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту"] на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних працівників] встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 статті 58 Закону України "Про освіту"] педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені '''на посаду педагогічного працівника строком на один рік.'''

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).
== Підвищення кваліфікації педагогічних працівників ==
З прийняттям 16.01.2020 нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України «Про повну загальну середню освіту»] застосовуються нові підходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 затверджений Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників] (зі змінами, внесеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1133]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] передбачено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний '''''щороку''''' підвищувати свою кваліфікацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Педагогічні працівники надають педагогічній раді закладу освіти пропозиції для формування та затвердження річного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік.

В річному плані зазначаються: вид, форма, суб’єкти підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.

За результатами успішного підвищення кваліфікації кожен суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати педагогічному працівникові документ про підвищення кваліфікації, що має містити, зокрема, опис досягнутих ним результатів навчання.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text пункту 9 Порядку] суб’єктами підвищення кваліфікації педагогічних працівників можуть бути:
* заклад освіти (його структурний підрозділ),
* наукова установа,
* інша юридична особа,
* фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець.
Всі перелічені суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

Перевірити інформацію щодо діяльності обраного суб’єкта підвищення кваліфікації (юридичної особи або фізичної особи – підприємця) можна на сайті «Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України» за наступним посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search шляхом безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
== Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника ==
'''Крок 1.''' Звернутися з [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|письмовою скаргою]] на ім'я керівника закладу освіти.

'''Крок 2.''' Звернутися з [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|письмовою скаргу]] до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні.

Також кожен учасник освітнього процесу може звернутися до [https://eo.gov.ua/podaty-zvernennia/2020/06/21/ Освітнього омбудсмена], який відповідно до своїх повноважень, має право розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти тощо.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] при надсиланні електронного звернення не вимагається.

'''Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику''' з відповідними роз’ясненнями не пізніше, як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"].
== Див. також ==
* [[Порядок атестації педагогічних працівників]]
* [[Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників]]
* [[Гарантії на оплату комунальних послуг педагогічним працівникам]]
* [[Грошова допомога педагогам при виході на пенсію]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Трудове право]]

Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів

2024-03-29T11:23:18Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр Конституція України]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України “Про судовий збір”]
* [https://www.rivneprod.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/Lyst-Golovam-apelyatsijnyh-sudiv-shhodo-zastosuvannya-ch.-3-st.-22-ZU-Pro-zahyst-prav-spozhyvachiv.pdf Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17]
== Право звільнення споживача від сплати судового збору ==
Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр ст. 42 Конституції України] держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Частиною [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 1 статті 22 Закону України “Про захист прав споживачів”] передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. Частиною 3 цієї ж статті зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу!''' 10 червня 2023 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Верховною радою України прийнято новий Закон України “Про захист прав споживачів” № 3153-IX], який набирає чинності через один рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Цей Закон опубліковано 07.07.2023.
|}
== Колізія між Законом України “Про захист прав споживачів” та Законом України “Про судовий збір ==
Певний час існувала суперечність між положеннями двох Законів, що регулюють одні й ті ж правовідносини, а саме ч. 3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України “Про захист прав споживачів”] та ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України “Про судовий збір”] стосовно обов’язку сплати споживачем судового збору.

На практиці окремі суди за позовними заявами захисту прав споживачів залишають такі позовні заяви без руху у зв’язку із не сплатою позивача судового збору у загальному порядку, посилаючись у своїх ухвалах, що ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України “Про судовий збір”] не передбачено пільг для даної категорії споров.

Практика окремих судів є хибною, оскільки залишення позовної заяви без руху з підстав несплати судового збору позбавляє таких споживачів права на справедливий судовий розгляд, що також є порушенням вимог ст. 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.]
== Роз’яснення щодо звільнення споживачів від сплати судового збору ==
Остаточну позицію щодо звільнення від сплати судового збору під час здійснення цивільного судочинства висловив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у своєму [https://www.rivneprod.gov.ua/wp-content/uploads/2017/10/Lyst-Golovam-apelyatsijnyh-sudiv-shhodo-zastosuvannya-ch.-3-st.-22-ZU-Pro-zahyst-prav-spozhyvachiv.pdf листі від 09.08.2017 № 93-1517/0/4-17] щодо застосування [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 ч. 3 ст. 22 Закону України “Про захист прав споживачів”], а саме:

Норма ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"] не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав.

Спеціальний Закон — це саме [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України “Про захист прав споживачів”].

Крім того у цьому ж листі Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ зазначив, що застосування передбаченої ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"] підстави для звільнення від сплати судового збору не обмежується розглядом справи в суді першої інстанції, оскільки ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України] споживачу гарантується апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (рішень), прийнятого за результатами розгляду його позову.
== Див. також ==
* [[Порядок сплати судового збору]]
* [[Порядок та підстави повернення судового збору. Відстрочення та розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати]]
* [[Судові витрати:поняття, види, порядок оплати|Судові витрати: поняття, види, порядок оплати]]
[[Категорія: Суди ]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право ]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2023-12-14T13:01:27Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 166,167,168, 172, 181-183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з додатком 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням https://newmap.land.gov.ua;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/index.php/terorhany/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2023 році адміністративний збір за вказану послугу становить 80 грн.52 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2023-12-14T12:55:43Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 166,167,168, 172, 181-183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про найменування та межі територій територіальних громад;

* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких розташовані земельні ділянки, необхідні для розміщення об’єктів, щодо яких відповідно до закону може здійснюватися примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності;
* відомості про облікові номери та межі функціональних зон;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про облікові номери та межі меліоративних мереж, складових частин меліоративних мереж;
* відомості про облікові номери та межі територій, на яких здійснюються заходи щодо охорони земель і ґрунтів;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.

=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з додатком 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру [https://land.gov.ua/index.php/terorhany/ https://land.gov.ua/info/pokrokova-skhema-dii-dlia-dopomohy-uchasnykam-ato-v-otrymanni-zemelnykh-dilianokk/].

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням https://newmap.land.gov.ua;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/info/pokrokova-skhema-dii-dlia-dopomohy-uchasnykam-ato-v-otrymanni-zemelnykh-dilianokk/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням [https://guide.diia.gov.ua/asc/ https://land.gov.ua/]..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2023 році адміністративний збір за вказану послугу становить 80 грн.52 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[Категорія:Земельне право]]

Особливості складення європротоколу під час дорожньо-транспортної пригоди

2023-11-28T14:22:52Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]
* [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/europrotocol/96561/ Інструкція щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затверджена Протоколом президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 11.08.2011 р. №274/2011] 
* [https://bank.gov.ua/ua/legislation/Resolution_30052022_108 Постанова Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 108 "Про деякі питання здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]

== Поняття Європротоколу ==
Спеціальним законом, який регулює порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхового випадку за договорам (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"]. 
Згідно абзацу другого пункту 33.2 статті 33 вказаного Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про ДТП ('''Європротокол'''). 
Такий механізм спрощеного оформлення ДТП запроваджено в Україні з 19 вересня 2011 року, коли вступив в силу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3045-17 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011 №3045-VI]. 

'''''Європротокол''''' – '''''це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим'''''. 
Європротокол може заповнюватись:
* в паперовому вигляді на спеціальному бланку,
* в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Система «Електронний Європротокол» є доступною за посиланням https://dtp.mtsbu.ua.
Інформаційна система «Електронний Європротокол» впроваджена в МТСБУ з 01.10.2017 року. У відповідності до рішення Президії МТСБУ від 13.07.17 № 403/2017, Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом Європротоколів, надісланих або пред’явлених страховику у паперовій формі. 
Порядок заповнення повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди передбачено [http://www.mtsbu.ua/ua/for_consumers/europrotocol/96561/ Інструкцією щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, затвердженою Протоколом президії Моторного (транспортного) страхового бюро України від 11.08.2011 р. №274/2011]

=== Ким видається бланк Європротоколу автовласнику: ===
- вперше страховиком (страховою компанією) безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 
- повторно ( у разі втрати або використання бланку Європротоколу) видається страховиком безоплатно на підставі письмової заяви автовласника.

=== Умови для застовування Європротоколу ===
Європротоколом можна скористатися при умовах, коли:
# у ДТП немає фізично постраждалих людей чи людей, які загинули:
# обидва учасники не мають претензій щодо вживання наркотичних, алкогольних або лікарських засобів;
# обидва учасники згодні з обставинами події;
# одна із сторін визнала свою провину;
# обидва учасники мають бути забезпечені полісами ОСАЦВ (автоцивілки);
# сума матеріального збитку не повинна перевищувати 80000 гривень.

'''У разі невиконання хоча б однієї з зазначених умов, виклик відповідного підрозділу Національної поліції для оформлення ДТП є обов’язковим.'''

Оформлення ДТП, як страхової події, при її настанні за участю осіб, які в силу Закону звільнені від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України (за відсутності у них договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (полісу)), має проводитись з інформуванням відповідних підрозділів Національної поліції ([http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 204/3413/16-ц]).
До таких осіб відносять учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, осіб з інвалідністю внаслідок війни, осіб з інвалідністю I групи (стаття 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»]).
Додаткові умови для застосування системи «Електронний Європротокол»:
# Транспортні засоби обох учасників ДТП повинні мати діючі поліси внутрішнього страхування. Якщо будь-який ТЗ забезпечений полісом іноземного страховика, необхідно використовувати паперовий бланк Європротоколу або викликати поліцію. 
# Хоча б один з учасників ДТП повинен мати з собою справний пристрій (смартфон, планшет, ноутбук) з фотокамерою та доступом в Інтернет. 
# Ідентифікаційні дані про страхувальника (коди ІНПП або ЄДРПОУ) та про забезпечений транспортний засіб (номерний знак, марку та модель) мають бути зазначені в полісі та коректно внесені в єдину централізовану базу даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ). В протилежному випадку не можливо буде правильно ідентифікувати учасників ДТП.
# Транспортні засоби учасників ДТП не мають причепів.

== Права учасників ДТП у зв'язку з складенням Європротоколу ==
Якщо водії скористались Європротоколом (незалежно від його форми), то вони:
# мають право залишити місце ДТП,
# звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції України про настання ДТП,
# звільняються від адміністративної відповідальності, передбаченої за спричинення ДТП,
# повинні не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика, з яким укладали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів,
# в разі використання системи «Електронний Європротокол» повідомлення страховикам учасників ДТП відправляються автоматично.
== Порядок отримання страхового відшкодування ==
'''1)''' Вчасно протягом не пізніше трьох робочих днів з дати ДТП звернутись зі своїм примірником заповненого Європротоколу до страховика. 
'''2)''' Протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу) подати страховику заяву про страхове відшкодування.
'''''Разом з заявою подаються наступні документи'':'''
* паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
* у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину),
* довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
* документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
* відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). 
'''3)''' Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, документів, зазначених у ст. 35 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»], але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. 
'''4)''' Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов`язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.

== Судова практика ==
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77801491 постанова Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 204/3413/16-ц]

[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Сплата єдиного внеску за осіб структурними підрозділами з питань соціального захисту населення

2023-11-27T12:47:14Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом-Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 178 « Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі за текстом-Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

== Поняття єдиного та мінімального страхового внеску ==

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.2 ч.1 ст.1 Закону]).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.5 ч.1 ст.1 Закону]).

''Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2023 році становить:'' ''6700 х 22%=1474 грн.''

== Перелік осіб, за яких підрозділи управління праці та соціального захисту населення (далі за текстом-УПСЗН) сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ==
До осіб, за яких підрозділи УПСЗН сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належать:
# Особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.
# Один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
# Патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

{| class="wikitable"
|-
! Перелік осіб !! Умови сплати ЄСВ!! Розмір сплаченого ЄСВ

|-
| особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку|| отримання допомоги по
догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та/або допомоги при народженні дитини
|| єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
| особи, які при усиновленні доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку || отримання допомоги по
догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку
||єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
|один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів,
які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною,
хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку
вроджену ваду розвитку, рідкісне органне захворювання,
онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний
параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу
(інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV
ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує
трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не
встановлено інвалідності
|| отримання допомоги, надбавки або
компенсації відповідно до законодавства
|| єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
| непрацюючі працездатні особи,
які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою
похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує
постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку
|| отримання допомоги, надбавки або
компенсації відповідно до законодавства
|| єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
| патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки || отримання грошового забезпечення відповідно до законодавства || не
менше мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого
законом

|}

У разі коли період, за який нараховується єдиний внесок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text Порядку], становить менш як один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному кількості календарних днів місяця, за який сплачуються такі внески.
{| class="wikitable"
|-
| Увага! Період догляду, за який нараховується єдиний внесок за особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text підпунктах 2, 3 та 4 пункту 1 Порядку], зараховується до страхового стажу особи, яка здійснює догляд
|}

== Умови припинення сплати єдиного внеску ==

Сплата єдиного внеску припиняється:

1) з дати припинення виплати грошового забезпечення, допомоги або компенсації;
2) з дати працевлаштування для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text підпункті 3 пункту 1 Порядку];
3) з дати настання непрацездатності для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text підпункті 3 пункту 1 Порядку].

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю

2023-10-31T09:08:12Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011890-18 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18#Text Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#n27 Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З '''01 січня 2023 року''' набула чинності оновлена редакція [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#Text Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»].
Також з 01 січня 2023 року Фонд соціального страхування України передав свої завдання та функції до Пенсійного фонду України – відтепер саме '''Пенсійний фонд України''' є уповноваженим органом управління в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Фонд соціального страхування України перебуває в процесі припинення.
|}
== Право фізичних осіб-підприємців на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) не менше мінімального розміру (його нараховують щомісяця за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати). Мінімальна заробітна плата становить 6700 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2710-20#n35 ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2023 рік"]). Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1283 статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] фізичні особи - підприємці підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1285 абзацу другого частини першої статті 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] право громадян на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період зайняття підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. Згідно статті 13 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» одним з видів страхових виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). Отже, фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ та за якими не обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ, мають право на одержання від Пенсійного фонду України «лікарняних виплат» в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною. 
Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком звільнені від сплати ЄСВ, тому на виплати їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, отримають страхові виплати.
== Порядок отримання «лікарняних виплат» ==
=== Листок непрацездатності ===
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n1383 частиною 1 статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Пенсійним фондом України. Тому, якщо особа захворіла, або здійснює догляд за хворою дитиною, необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я для відкриття листа непрацездатності та в подальшому його отримати. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»] затверджено зразок листка непрацездатності, його технічний опис та інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності. 

Для отримання виплат по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутись до Пенсійного фонду України та подати наступні документи: 
* Заява-розрахунок ( форма заяви-розрахунку наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку №1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12]). Така заява-розрахунок починаючи з 1 січня 2023 року подається до Пенсійного фонду України через особистий електронний кабінет страхувальника на вебпорталі електронних послуг.
* Листок непрацездатності
* Довідка з податкової про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ або копії квитанцій, які підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед настанням тимчасової втрати працездатності
* Письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування виплат по тимчасовій непрацездатності
=== Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності залежить від наявного страхового стажу фізичної особи-підприємця:
* 50% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж до 3 років;
* 60% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
* 70% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
* 100% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж більше 8 років.
Для отримання інформації щодо наявного страхового стажу можна звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації для отримання довідки, форма якої наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14#Text додатку № 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.]
=== Обчислення виплат по тимчасовій непрацездатності фізичної особи-підприємця ===
Підприємець самостійно обчислює свої ''«лікарняні виплати»''. Потрібно порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу. Обчислення середньоденного доходу: сума, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділимо на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів. Якщо до цього періоду потрапили дні, коли особа була на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дні не враховуємо. 
'''ФОП на спрощеній системі''': якщо ЄСВ сплачували від мінімальної заробітної плати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінімальній зарплаті. 
'''ФОП на загальній системі''' сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було, або він менше від мінімальної заробітної плати, для розрахунку береться до уваги мінімальна зарплата. 
Для розрахунку денної виплати необхідно помножити середньоденний дохід на відсоток оплати ''«лікарняного листка»''.
=== Тривалість виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи-підприємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частина 2 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]). 
Пенсійний фонд України оплачує «лікарняні» з 6-го дня, тому якщо листок непрацездатності закрили через п'ять днів після відкриття, допомога не виплачується. 
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзац 1 частини 3 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)]. 
Після отримання ''«лікарняних»'', необхідно подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (форма повідомлення наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку № 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]).
== Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП) ==
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.5 статті 295 Податкового кодексу України]).

Для цього вже після хвороби та отримання лікарняного листка потрібно подати в податкову заяву, указати в ній період хвороби й прикласти копію "лікарняного". Якщо лікарняний відкритий до 20-го числа місяця й закритий у наступних місяцях, єдиний податок не сплачується за повний календарний місяць хвороби, а за місяць, у якому лікарняний закрили, ЄП треба сплатити.

Якщо сплатили ЄП шляхом здійснення авансового внеску, суму податку за період перебування на "лікарняному" зарахують в рахунок майбутніх платежів з ЄП, для цього треба подати відповідну заяву в податкову службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.6 статті 295 ПКУ]).

Якщо податківці виявлять, що під час "лікарняного" здійнювалась діяльність у вигляді надання послуг або виконання робіт, заповнювалась книга обліку, на рахунок надходили оплати, то втрачається право на звільнення від сплати ЄП.
== Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності нарахованої (виплаченої) фізичній особі – підприємцю ==
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4292 ст. 177 Податкового кодексу України.]

Допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю, не є доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України] у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ] - до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 292 ПКУ], не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка податку становить 18 %) та військовим збором (ставка військового збору становить 1,5 %).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Призначення надбавки до пенсії пенсіонерам, які мають на утриманні дітей

2023-09-29T14:49:57Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1788-12 Закон України “Про пенсійне забезпечення”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/654-2008-%D0%BF Постанова КМУ від 16 липня 2008 року N 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 Постанова Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0785-14/ed20180612 Постанова правління Пенсійного фонду України "Про затвердження Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування" від 18.06.2014 №10-1]

== Нормативні документи, якими передбачено призначення надбавки до пенсії.Поняття непрацюючого пенсіонера.Документи, які підтверджують, що особа не працює. ==
Відповідно до п. 6 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” '''непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, до пенсії за віком, по інвалідності та за вислугу років призначається і виплачується надбавка у розмірі 150 гривень на кожну дитину.'''
{| class="wikitable"
|+
|''Непрацюючими пенсіонерами - є особи, які не перебувають у трудових відносинах та не зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності''
|}
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 абзацу першого пункту 2.21 розділу II Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"], документами, які підтверджують, що особа не працює (не провадить діяльність, пов’язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування), є:
* трудова книжка або відомості про трудову діяльність із реєстру застрахованих осіб;
* копія наказу (розпорядження) про звільнення з роботи;
* індивідуальні відомості про застраховану особу, що додаються органом, що призначає пенсію;
* відомості про відсутність інформації про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця за наявними в органі, що призначає пенсію, даними.
У разі відсутності у зареєстрованої (взятої на облік) внутрішньо переміщеної особи документів, що підтверджують факт звільнення (припинення зайнятості), факт звільнення з роботи встановлюється на підставі особистої заяви із зазначенням дати, з якої особа не працює, та поясненням обставин, у зв’язку з якими неможливо внести запис у трудову книжку чи надати оригінал трудової книжки, копію наказу (розпорядження) про звільнення.

== Порядок призначення надбавки до пенсії ==
В разі настання умов, коли пенсіонер не працює та має на своєму утриманні дітей до 18 років необхідно:

♦ '''звернутися із заявою до відділення Пенсійного фонду України за місцем отримання пенсії;'''

'''♦ надати документи, що засвідчують особу, родинні стосунки та вік утриманця, підтверджують перебування його на утриманні заявника;'''

'''♦ надати документи, які свідчать про те, що пенсіонер не працює.''' 

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1566-05 пункту 4.3 розділу IV Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку пенсії. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок раніше призначеної пенсії візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов’язків) та завіряється печаткою управління.

== Перелік документів, необхідних для призначення надбавки до пенсії ==
Перелік документів, необхідних для призначення надбавки до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, передбачено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 

Такими документами є:
* заява для призначення (перерахунку) пенсії;
* паспорт пенсіонера;
* довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру пенсіонера;
* трудова книжка пенсіонера;
* свідоцтво про народження дитини, яка перебуває на утримання пенсіонера;
* довідка уповноважених органів з місця проживання (органів управління житловим фондом, відділу реєстрації місця проживання) про перебування на утриманні чи про спільне проживання з заявником;
* довідка з відділу управління та соціального захисту населення про неотримання соціальної допомоги.
{| class="wikitable"
|+
|''Виплата надбавки здійснюється до досягнення дитиною 18 – річного віку.''
|}

== Підстави відмови у призначенні надбавки до пенсії та припинення виплати надбавки ==

У разі прийняття на роботу чи реєстрації фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, виплата пенсіонеру зазначеної надбавки припиняється.

Слід також зазначити, що на тих дітей, які отримують пенсію або державну соціальну допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», надбавка до пенсії не нараховується.

Пенсіонери, які на своєму утриманні мають дітей до 18 років, та отримують відповідну надбавку до пенсії, в обов’язковому порядку повинні своєчасно повідомляти управління Пенсійного фонду України за місцем перебування на обліку про факт працевлаштування або здійснення підприємницької діяльності.
[[Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2023-08-22T13:36:28Z

Olha.severin: Додано новий заголовок: " Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача".

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону УкраїниУ "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
== Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
* відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
* недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
* заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
* несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);
* невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
* закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
* закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
* порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209];
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
* заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
* недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
== Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.

== Підстави, за яких здійснюється припинення електроживлення електроустановок споживача оператором системи без попередження споживача ==
Оператор системи має право припинити електроживлення електроустановок споживача без попередження за наступних умов [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 (пункт 7.6 розділу VII Правил]):

'''1)''' після оформлення у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991 Правилами] порядку акта про порушення у разі:

* самовільного підключення споживачем струмоприймачів або приєднання струмоприймачів поза засобами комерційного обліку;
* зниження показників якості електричної енергії з вини споживача (у тому числі внаслідок збільшення величини потужності понад величину, визначену умовами договору з оператором системи, або невідповідності генеруючої установки/установки зберігання енергії з можливістю відпуску в ОЕС України або в мережі інших власників, та/або їх налаштувань до вимог Кодексу систем розподілу/Кодексу системи передачі та нормативно-технічних документів) до величин, які порушують функціонування електроустановок оператора системи та інших споживачів;
* неусунення споживачем або повторного виявлення оператором системи порушення в частині споживання побутовим споживачем електричної енергії на непобутові потреби;

'''2)''' на виконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади.

У разі виявлення факту приєднання споживачем струмоприймачів поза розрахунковими засобами комерційного обліку оператор системи має право припинити електроживлення лише безоблікового приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта про порушення, припиненню електроживлення підлягає об'єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті.

Про застосовані заходи протягом одного робочого дня повідомляється адміністратор комерційного обліку та електропостачальник споживача. Разом з повідомленням електропостачальнику надається копія акта про порушення.

== Відновлення постачання електричної енергії ==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
* станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
== Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==
=== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів===
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.
=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії===
==== У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.
==== У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''

[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи

2023-07-31T13:21:12Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 14 травня 2015 року № 425-VIII ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб" від 16 січня 2020 року № 474-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1045 “Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
{| class="wikitable"
|24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 від 14 березня 2022 року № 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 від 18 квітня 2022 року № 259], [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 від 6 лютого 2023 року № 58], а також '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/2023#n2 від 1 травня 2023 року № 254 (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб)].'''
|}

== Державна цільова підтримка ==
Дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи (ВПО), державна цільова підтримка надається у вигляді:
* повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства). Підтримка надається до закінчення особою навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
* надання в установленому законодавством порядку пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у разі зарахування на навчання згідно з угодами, укладеними між вищим навчальним закладом та фізичною або юридичною особою, відповідно до умов прийому;
* соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;
* безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
* безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
* безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках - для осіб, які навчаються за денною формою навчання;
* проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою у розмірі, визначеному закладом фахової передвищої або вищої освіти в установленому законодавством порядку, але не більш як 50 відсотків граничного розміру плати за проживання у студентських гуртожитках відповідного типу закладу освіти - для студентів закладів фахової передвищої або вищої освіти, курсантів невійськових закладів фахової передвищої або вищої освіти за умови, що такі особи не отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”] ''(зверніть увагу, що зазначена Постанова втратила чинність 22.03.2022 року)'';
* забезпечення безкоштовним харчуванням навчальними закладами незалежно від підпорядкування, типу і форми власності передбачає:
- для дітей грудного віку та дітям раннього віку числа внутрішньо переміщених осіб за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- для дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності забезпечення безкоштовним харчуванням навчальними закладами;

- для дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які здобувають професійну (професійно-технічну) освіту безкоштовним харчуванням навчальними закладами.
== Які документи необхідно надати? ==
* засвідчену в установленому порядку копію довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи видана згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n9 Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509]
* заяву на ім’я керівника відповідного закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особа претендує (подається особисто або через законного представника, якщо особа є неповнолітньою).
Проживання в учнівських та студентських гуртожитках осіб забезпечується відповідним навчальним закладом за рахунок та в межах видатків, передбачених на зазначену мету в кошторисах таких навчальних закладів, затверджених в установленому порядку.

Діти із категорії ВПО мають право на проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою, однак державний або комунальний вищий навчальний заклад може самостійно встановлювати конкретний розмір плати, що не може перевищувати 50 відсотків граничного розміру плати за проживання у студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності, визначеного в установленому порядку.

'''Державна цільова підтримка таких осіб здійснюється до закінчення ними професійно-технічних, вищих навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років.'''
== Грошова допомога дітям з числа ВПО ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text Порядку про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022р. (далі - Порядок)]. Так, з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332], продовжується автоматично на один шестимісячний період.

Для дітей розмір такої допомоги становить - 3000 гривень.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Соціальні стипендії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 28.12.2016 року], право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти) з числа ВПО, які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці. Розмір стипендії складає 890 гривень на місяць.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]

Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи

2023-07-31T13:19:15Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/425-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти" від 14 травня 2015 року № 425-VIII ]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-20 Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безкоштовним харчуванням дітей внутрішньо переміщених осіб" від 16 січня 2020 року № 474-IX]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Постанова Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 року № 1045 “Деякі питання виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/975-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975 "Про надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-%D0%BF#n54 Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/709-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 року № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб"]
{| class="wikitable"
|24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#n2 Указом Президента України № 64/2022] введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України [https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 від 14 березня 2022 року № 133], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/259/2022#n2 від 18 квітня 2022 року № 259], [https://www.president.gov.ua/documents/3412022-42617 від 18 травня 2022 року № 341], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/573/2022#n2 від 12 серпня 2022 року № 573], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/757/2022#Text від 7 листопада 2022 року № 757], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/58/2023#n2 від 6 лютого 2023 року № 58], а також '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254/2023#n2 від 1 травня 2023 року № 254 (строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб)].'''
|}

== Державна цільова підтримка ==
Дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи (ВПО), державна цільова підтримка надається у вигляді:
* повної оплати навчання для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти за певним освітньо-кваліфікаційним рівнем (рівнем вищої освіти) за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів - у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до умов та правил прийому (з урахуванням квот, установлених відповідно до законодавства). Підтримка надається до закінчення особою навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
* надання в установленому законодавством порядку пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти - у разі зарахування на навчання згідно з угодами, укладеними між вищим навчальним закладом та фізичною або юридичною особою, відповідно до умов прийому;
* соціальної стипендії для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;
* безоплатного забезпечення підручниками - за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;
* безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;
* безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках - для осіб, які навчаються за денною формою навчання;
* проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою у розмірі, визначеному закладом фахової передвищої або вищої освіти в установленому законодавством порядку, але не більш як 50 відсотків граничного розміру плати за проживання у студентських гуртожитках відповідного типу закладу освіти - для студентів закладів фахової передвищої або вищої освіти, курсантів невійськових закладів фахової передвищої або вищої освіти за умови, що такі особи не отримують допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/505-2014-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”] ''(зверніть увагу, що зазначена Постанова втратила чинність 22.03.2022 року)'';
* забезпечення безкоштовним харчуванням навчальними закладами незалежно від підпорядкування, типу і форми власності передбачає:
- для дітей грудного віку та дітям раннього віку числа внутрішньо переміщених осіб за рахунок держави гарантується забезпечення дитячим харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- для дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності забезпечення безкоштовним харчуванням навчальними закладами;

- для дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які здобувають професійну (професійно-технічну) освіту безкоштовним харчуванням навчальними закладами.
== Які документи необхідно надати? ==
* засвідчену в установленому порядку копію довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи видана згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n9 Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 509]
* заяву на ім’я керівника відповідного закладу професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти, складену в довільній формі, із зазначенням конкретних видів державної цільової підтримки, на які особа претендує (подається особисто або через законного представника, якщо особа є неповнолітньою).
Проживання в учнівських та студентських гуртожитках осіб забезпечується відповідним навчальним закладом за рахунок та в межах видатків, передбачених на зазначену мету в кошторисах таких навчальних закладів, затверджених в установленому порядку.

Діти із категорії ВПО мають право на проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою, однак державний або комунальний вищий навчальний заклад може самостійно встановлювати конкретний розмір плати, що не може перевищувати 50 відсотків граничного розміру плати за проживання у студентських гуртожитках вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності, визначеного в установленому порядку.

'''Державна цільова підтримка таких осіб здійснюється до закінчення ними професійно-технічних, вищих навчальних закладів, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років.'''
== Грошова допомога дітям з числа ВПО ==
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 внесено зміни до Порядку про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022р. (далі - Порядок). Так, з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332, продовжується автоматично на один шестимісячний період.

Для дітей розмір такої допомоги становить - 3000 гривень.

На другий шестимісячний період призначається допомога неповнолітнім та малолітнім дітям, які прибули без супроводу законного представника.

== Соціальні стипендії ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2016-%D0%BF#n16 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати соціальних стипендій студентам (курсантам) закладів фахової передвищої та вищої освіти, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 28.12.2016 року], право на соціальні стипендії мають студенти (курсанти) з числа ВПО, які навчаються за державним замовленням у закладах фахової передвищої освіти державної форми власності за денною або дуальною формою здобуття освіти, у закладах вищої освіти державної форми власності за денною формою здобуття освіти та їх структурних чи відокремлених структурних підрозділах, що не мають статусу юридичної особи (далі - заклади освіти), та не перебувають в академічній відпустці. Розмір стипендії складає 890 гривень на місяць.
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія: Пільги у сфері освіти]]

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2023-06-30T11:04:01Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»] (далі-Правила)
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном. За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.] 

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 7 глави 1 розділу II цих Правил, документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать про акти громадянського стану, вчинених за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі. У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні. 

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни. 

Варто також звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Проходження інтернатури випускниками медичних і фармацевтичних закладів освіти

2023-05-30T13:34:21Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD#w1_20 Закон України "Про освіту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1081-21#top Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22 червня 2021 року № 1254 "Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську (провізарську) спеціалізацію]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0293-19#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22 лютого 2019 року № 446 "Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1366-06 Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 12 грудня 2006 року № 818 "Про вдосконалення атестації провізорів та фармацевтів"]
== Поняття "інтернатури" ==
'''''Інтернатура''''' (первинна спеціалізація) - форма післядипломної підготовки випускників за лікарськими та провізорськими спеціальностями. Інтернатура проводиться в університетах, академіях, інститутах, наукових установах, закладах охорони здоров’я, визнаних центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як бази інтернатури ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n270 ч.7 ст.18 Закону України "Про освіту"]). .

Заклади освіти, що провадять освітню діяльність з підвищення кваліфікації працівників, обов’язковість якої передбачена законом, з підготовки в інтернатурі мають отримати ліцензію на відповідну діяльність та/або акредитувати відповідні освітні програми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n270 ч.11 ст.18 Закону України "Про освіту"]).

'''''Інтерн''''' − особа, яка має ступінь магістра (освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста) медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури.

'''''Вторинна лікарська спеціалізація''' -'' набуття лікарем спеціальності, не передбаченої для підготовки в інтернатурі;

'''''Програма підготовки в інтернатурі''''' - єдиний комплекс освітніх та практичних компонентів, спланованих і організованих закладами вищої освіти і базами стажування лікарів (провізорів)-інтернів з метою забезпечення набуття лікарями (провізорами)-інтернами компетентностей, необхідних для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста або провізора-спеціаліста, та який ґрунтується на академічній доброчесності, медичній та фармацевтичній етиці та деонтології, доказовій медицині;

''Завданням'' є підвищення рівня практичної та теоретичної підготовки лікарів(провізорів)-інтернів, їх професійної готовності до самостійної діяльності за фахом з метою присвоєння звання «лікар-спеціаліст» або «провізор-спеціаліст» за відповідною спеціальністю.
{| class="wikitable"
!'''Вимоги Наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження Положення про інтернатуру та вторинну лікарську (провізарську) спеціалізацію" № 1254 від 22.06.2021 року, поширюються на осіб, які вступають в інтернатуру з 2022 року.'''
|}
== Зарахування до інтернатури ==
Зарахування до інтернатури здійснюється наказом:

- Міністра охорони здоров’я України;

- керівника Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

- керівника закладу вищої освіти.

У наказі про зарахування до інтернатури зазначаються спеціальність інтернатури, заклад вищої освіти та база стажування лікарів-інтернів, відповідно до результатів рейтингового розподілу в інтернатуру. Направлення на проходження програми підготовки в інтернатурі формується за результатами рейтингового розподілу.

База стажування лікарів-інтернів щороку до '''''01 березня поточного року подає заявку''''' до Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо кількості посад лікарів-інтернів з певних спеціальностей, які можуть проходити програму підготовки в інтернатурі на базі стажування лікарів (провізорів)-інтернів з певної спеціальності, за електронним підписом керівника бази стажування лікарів-інтернів відповідно до умов договору про відшкодування базі стажування лікарів-інтернів витрат на оплату праці та нарахувань на оплату праці лікарям-інтернам, які працевлаштовані у закладах охорони здоров’я.

Кількість посад за штатним розписом, яка заявлена базою стажування лікарів-інтернів та на які поточного року мають бути прийняті лікарі-інтерни, не може бути скорочена та замінена на інші посади.
== Організація навчального процесу ==
Підготовка лікарів (провізорів)-інтернів в інтернатурі проводиться за індивідуальними навчальними планами, розробленими на підставі програм підготовки в інтернатурі, та навчальних планів, затверджених Вченою радою закладу вищої освіти.

Примірні програми підготовки в інтернатурі розробляються групами експертів за спеціальностями та затверджуються МОЗ.

За період підготовки в інтернатурі лікарі (провізори)-інтерни повинні оволодіти відповідними компетенціями, знаннями та навичками, які визначені індивідуальним навчальним планом та програмою підготовки в інтернатурі. 
'''''Бази стажування лікарів (провізорів)-інтернів''''' - заклади охорони здоров’я державної, комунальної, приватної форми власності, заклади охорони здоров’я, що належать до сфери управління інших міністерств, в тому числі аптеки (для проходження програми підготовки в інтернатурі провізорами-інтернами), що мають у своєму складі структурні підрозділи, підготовка в яких передбачена навчальним планом та програмою інтернатури з відповідної спеціальності. 
'''Бази стажування лікарів(провізорів)-інтернів повинні відповідати таким вимогам:''' мати у своєму складі лікувально-діагностичні відділення, лабораторні та діагностичні кабінети, інші виробничі підрозділи, для забезпечення навчання лікарів(провізорів)-інтернів згідно з навчальним планом і програмою підготовки в інтернатурі з певної спеціальності;
* бути забезпечені медичним (фармацевтичним) обладнанням, апаратурою та інструментарієм, необхідними для здійснення діагностичної, лікувальної, санітарно-профілактичної (протиепідемічної), провізорської роботи на сучасному рівні і відповідно до завдань даного закладу чи установи (підприємства) ;
* мати можливість надати лікарям(провізорам)-інтернам обсяг роботи відповідно до вимог навчальних планів та програм підготовки в інтернатурі з певної спеціальності;
* мати навчальні приміщення для лікарів(провізорів)-інтернів, обладнані необхідними навчально-методичними посібниками, таблицями, макетами, стендами, сучасними технічними засобами навчання тощо;
* мати необхідну кількість кураторів лікарів(провізорів)-інтернів;
* мати можливість забезпечення лікарів(провізорів)-інтернів місцем проживання. 
== Атестація лікарів (провізорів)-інтернів ==
По закінченню строку підготовки в інтернатурі лікарі-інтерни проходять підсумковий контроль у формі атестації для визначення знань і практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст», з відповідної спеціальності згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 446, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 року за № 293/33264.

По закінченню строку підготовки в інтернатурі провізори-інтерни проходять підсумковий контроль у формі атестації для визначення знань і практичних навичок з присвоєнням звання «провізор-спеціаліст», згідно з Порядком, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 грудня 2006 року № 818, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1366/13240.

До атестації для визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар-спеціаліст» («провізор-спеціаліст»), допускаються лікарі (провізори)-інтерни, які повністю виконали програму підготовки в інтернатурі і навчальний план, а також успішно склали тестовий екзамен ліцензійного інтегрованого іспиту Крок-3.

Виконання програми та навчального плану засвідчується заліковими відомостями, які подаються кафедрами закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, до деканату факультету (відділення) інтернатури не пізніше, як за тиждень до початку атестації.

Допуск лікарів (провізорів)-інтернів до проведення атестації для визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар(провізор)-спеціаліст» оформлюється наказом керівника закладу вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів 
{| class="wikitable"
|-
| Лікарі (провізори)-інтерни мають право пройти повторну атестацію для визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання «лікар(провізор)-спеціаліст» один раз протягом трьох років, але не раніше, ніж через рік з моменту відмови в присвоєнні звання «лікар-спеціаліст» («провізор-спеціаліст»).
|}
== Відрахування з інтернатури ==
'''Відрахування з інтернатури, з можливістю повторного зарахування в інтернатуру, здійснюється''':
* за невиконання програми підготовки в інтернатурі та навчального плану;
* за систематичне порушення правил внутрішнього розпорядку;
* за пропуск занять без поважних причин, якщо лікарі (провізори)-інтерни пропустили більше третини занять в закладі вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів) ;
* за порушення терміну початку навчання в інтернатурі, у разі, якщо лікар (провізор)-інтерн без поважних причин не з’явився своєчасно та не повідомив про це (з обов’язковим зазначенням поважної причини нез’явлення) заклад вищої освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, та базу стажування лікарів (провізорів)-інтернів протягом 10 календарних днів з дати початку програми підготовки в інтернатурі;
* за непрацездатністю, якщо за висновком лікарсько-консультативної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), визначена непрацездатність лікаря (провізора)-інтерна до роботи лікарем (провізором)- інтерном;
* у разі отримання листка непрацездатності у зв’язку з вагітністю та пологами;
* у разі виходу у відпустку для догляду за дитиною;
* у зв’язку із завершенням підготовки за відповідною програмою підготовки в інтернатурі.
Відрахування з інтернатури здійснюється наказом Міністерства охорони здоров’я, керівника Міністерства охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, за поданням керівника бази стажування.

Копія наказу про відрахування з інтернатури направляється до бази стажування лікарів (провізорів)-інтернів.
== Фінансове забезпечення інтернатури ==
Фінансування підготовки в інтернатурі для громадян України може відбуватися за кошти державного бюджету, кошти фізичних(юридичних) осіб та інших джерел, не заборонених законодавством.

Фінансування підготовки в інтернатурі іноземців та осіб без громадянства відбувається за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Фінансування підготовки в інтернатурі випускників, які навчались в закладі вищої освіти за кошти державного бюджету та проходитимуть програму підготовки в інтернатурі в закладі охорони здоров’я приватної форми власності відбувається за кошти фізичних (юридичних) осіб.

Державне замовлення на підготовку лікарів-інтернів, визначається щороку, з урахуванням кадрових потреб, сформованих на підставі заявок, які подають щороку до 1 березня поточного року Міністерство охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій до МОЗ, та обсягу бюджетних призначень передбачених на відповідний рік.
== Права та обов'язки лікарів (провізорів)-інтернів ==
На лікарів (провізорів)-інтернів під час очної частини навчання на кафедрах поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти, під час стажування - правила внутрішнього трудового розпорядку, встановлені для працівників даного закладу(установи) охорони здоров'я. 
'''Лікарі(провізори)-інтерни мають право:'''
* користуватися лабораторіями, кабінетами, аудиторіями, читальними залами, бібліотеками та іншими навчальними і допоміжними підрозділами бази стажування лікарів (провізорів)-інтернів та закладу вищої або післядипломної освіти, що здійснює підготовку лікарів (провізорів)-інтернів, в якому вони навчаються в інтернатурі;
* брати участь у виробничих нарадах кафедр в частині обговорення питань удосконалення освітнього процесу та інших питань, пов’язаних з навчанням, побутом лікарів (провізорів)-інтернів;
* здійснювати діяльність з відповідної спеціальності з прогресивним рівнем складності під час проходження програми інтернатури;
* ініціювати зміну бази стажування лікарів (провізорів)-інтернів, у разі, якщо невиконання програми інтернатури в інтернатурі за результатами проміжного контролю сталося з вини бази стажування лікарів (провізорів)-інтернів. 
'''Лікарі(провізори)-інтерни зобов'язані:'''
# набувати, поглиблювати і удосконалювати теоретичні знання, вміння і навички;
#у повному обсязі та своєчасно виконувати програму підготовки в інтернатурі та індивідуальний навчальний план;
#чітко дотримуватися інструкцій керівника та куратора лікарів (провізорів)-інтернів на базі стажування лікарів (провізорів)-інтернів, що стосуються діяльності лікарів (провізорів)-інтернів..

[[Категорія: Право на освіту‎]]
[[Категорія: Міністерства‎]] [[Категорія: Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2023-05-30T12:50:24Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс УРСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-п#Text Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 № 572]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРРТУ від 31.01.2020 № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 №206]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - '''заборонено'''.

Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.
|}
== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До житлової послуги законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До комунальних послуг належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо). Розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.
== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній статті 156 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''
== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до ЖЕК повинні бути здані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.
== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:
* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).
Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Інформація щодо атестованих судових експертів, які мають право проводити будівельно-технічну експертизу, міститься в Реєстрі атестованих судових експертів на сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/legal_expertise. Рекомендуємо при обранні експерта для співпраці обов'язково перевіряти наявне в нього свідоцтво на проведення експертизи та звертати увагу на термін його дії.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text до ч. 3 ст. 358 ЦК України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму ч.2 ст.373 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за правилами аналогії закону, встановленої ч.1 ст.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].
== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.
== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==
* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).
== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).
== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]
[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Відповідальність за порушення ветеринарно-санітарних норм

2023-04-11T08:19:29Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України «Про ветеринарну медицину»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2042-19 Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин]»
== Основні завдання ветеринарної медицини ==
Засади функціонування ветеринарної медицини, вимоги щодо ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження, охорони довкілля, а також повноваження державних органів, права й обов'язки юридичних та фізичних осіб у сфері забезпечення ветеринарного і епізоотичного благополуччя, карантину тварин, здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду визначає [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2498-12 Закон України "Про ветеринарну медицину"] (далі - Закон).

Основними завданнями держави в галузі ветеринарної медицини є:
* зменшення або усунення ризиків виникнення зоонозів та захворювання населення;
*охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон;
*захист тварин та населення від збудників та хвороб тварин шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів;
*здійснення заходів унеможливлення перенесення хвороб тварин через товари, засоби догляду за тваринами і супутні об’єкти;
*встановлення ефективних та дієвих засобів виявлення, локалізації, контролю і за можливості - ліквідації ендемічних хвороб тварин та ліквідації екзотичних хвороб тварин, занесених на територію України;
*забезпечення надійних та ефективних заходів ліквідації спалахів хвороб тварин з метою зменшення втрат тварин, а в разі зоонозів - зменшення ризику для людей;
*моніторинг кормів та води для забезпечення їх придатності для вживання та неможливості перенесення хвороб тварин;
*забезпечення правильного, належного, ефективного та безпечного застосування ветеринарних препаратів;
*захист навколишнього природного середовища від негативних наслідків, що пов’язані з вирощуванням та обігом тварин;
*захист благополуччя тварин шляхом забезпечення гуманного ставлення до них протягом усього їхнього життя;
*здійснення передзабійного клінічного огляду тварин та проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів тваринного походження, у тому числі тварин, забитих на полюванні, включаючи бактеріологічні, радіологічні, паразитологічні та токсикологічні лабораторні дослідження;
*здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в процесі виробництва і обігу продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, штамів мікроорганізмів, репродуктивного і патологічного матеріалу та здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду під час обігу засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами;
*здійснення моніторингу залишкових кількостей ветеринарних препаратів та інших забруднюючих речовин у тваринах, продуктах тваринного походження і кормах;
*здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю та/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за об’єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
*контроль за переміщенням об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в межах України;
*сприяння впровадженню системи ідентифікації тварин;
*сприяння постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;
*сприяння впровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини;
*розроблення, впровадження та застосування ветеринарно-санітарних заходів.
== Види відповідальності ==
'''Адміністративна відповідальність.''' За правопорушення в галузі ветеринарної медицини на фізичних, юридичних осіб та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, чия діяльність пов’язана з вирощуванням (розведенням) тварин, виробництвом та обігом об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, а також з наданням послуг лабораторної діагностики та веденням ветеринарної практики, накладається штраф відповідно до закону (ст. 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Закону]).

Сплата штрафів не звільняє юридичних та фізичних осіб від усунення у порядку, встановленому законодавством, допущених порушень і відшкодування завданої ними шкоди.

За порушення ветеринарних правил, що не спричинило вказаних наслідків, передбачено адміністративну відповідальність. Так, за порушення правил щодо карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 107 КУпАП]) до адміністративної відповідальності притягають згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ст. 238 КУпАП].

'''Кримінальна відповідальність.''' За порушення ветеринарних правил також передбачена кримінальна відповідальність ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 251 КК України]) у вигляді:

* штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
* або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років,
* або обмеження волі на строк до трьох років,
* або позбавлення волі на строк до трьох років.

Під ветеринарними правилами слід розуміти вимоги нормативних актів, які регулюють діяльність фізичних і юридичних осіб у галузі ветеринарної медицини. Ветеринарні правила може бути порушено шляхом вчинення дії або бездіяльності. До тяжких наслідків злочину, про який йдеться, належить, передусім, епізоотія, тобто широке вибухоподібне розповсюдження інфекційної хвороби тварин, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на даній території, а також масове отруєння людей або захворювання на відповідну хворобу хоча б однієї людини, масове захворювання або падіж худоби за відсутності ознак епізоотії, що завдало істотної шкоди тваринному світові, великих матеріальних втрат, пов'язаних із вжиттям карантинних заходів, зниженням якості або втратою продукції тваринного походження. Для притягнення особи до відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 251 КК України] потрібно встановити, що тяжкі наслідки перебувають у причинному зв'язку з порушенням ветеринарних правил, а не зумовлені іншими чинниками. Злочин вважається закінченим із моменту настання тяжких наслідків.
== Органи, уповноважені розглядати справи про порушення законодавства у галузі ветеринарної медицини ==
Справи про правопорушення, передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-12#Text Законом], розглядають Департамент, його територіальні органи і регіональні служби не пізніш як протягом двох місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі тривалого правопорушення - двох місяців з дня його виявлення.

Накладати штрафи від імені Департаменту, його територіальних органів і регіональних служб мають право головні державні ветеринарні інспектори та їх заступники.

На вимогу спеціалістів державної служби ветеринарної медицини виконання заходів щодо припинення порушень законодавства з питань ветеринарної медицини в необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів Національної поліції, служби безпеки.
== Порядок розгляду ==
Справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядають Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи і регіональні служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!''' Накладати штрафи від імені Державного департаменту ветеринарної медицини, його територіальних органів і регіональних служб державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті мають право головні державні інспектори ветеринарної медицини, їх заступники, державні інспектори ветеринарної медицини.
|}
Рішення про накладення штрафів за правопорушення у галузі ветеринарної медицини оформляються постановами. Штраф підлягає сплаті суб'єктом господарювання у місячний строк з дня отримання постанови. У разі порушення цього строку штраф стягується у судовому порядку. Сплата штрафів не звільняє суб'єктів господарювання від усунення допущених порушень і відшкодування завданих збитків у порядку, встановленому законодавством. Рішення у справах про правопорушення у галузі ветеринарної медицини можуть бути оскаржені у судовому порядку.
[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Злочини]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Складання акту про порушення, виявлені представником енергопостачальника

2023-04-11T07:54:09Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0203874-23#n10 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 № 203 "Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
== Поняття акту про порушення. Підстави складення акту про порушення ==
'''Актом про порушення''' є документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об’єкті споживача відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312] (далі – Правил).

Акт про порушення складається у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20230216#n3052 Правил], у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
== Порядок заповнення акту про порушення ==
Акт про порушення складається '''у присутності споживача''' (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об’єкт (територію) споживача для проведення перевірки) '''представниками енергопостачальника''', які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, '''пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень''' (пункт 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правил]).
[[Файл:Складення акта про порушення.jpg|міні]]
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред’явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред’являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

''Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.''

'''До акта про порушення''' сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

В акті про порушення зазначаються: зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20230216#n3052 Правил]:
* меж балансової належності;
* перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
* номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
* фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються.

Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
== Бланк акту про порушення ==
Акт про порушення оформляється згідно з встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Додаток 9 до Правил]).
*
[[Файл:Додаток 9 (акт про порушення).docx|міні]]

== Підстави дійсності документа в разі відмови споживача від підписання акту про порушення ==
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис.

''Якщо споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) відмовляється від підписання акту про порушення, документ вважається дійсним за наступних умов:''
* ''якщо його підписали'' більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи;
* ''якщо його підписали'' більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
== Розгляд актів про порушення ==
Комісія з розгляду актів порушень створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії '''не пізніше ніж за 7 календарних днів''' до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Якщо споживач або представник споживача відмовився від отримання акта про порушення ( в якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії) або окремого повідомлення із зазначенням місця, часу і дати засідання комісії, тоді оператор системи направляє споживачу повідомлення щодо засідання комісії (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи) у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення).

У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи.

Рішення комісії оформлюється протоколом,копія якого видається споживачу.

Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.
== Оскарження споживачем акту про порушення ==
Якщо під час складання акту про порушення або визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії допущені порушення, споживач має право оскаржити зазначений документ шляхом подачі скарги до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) або в судовому порядку. В разі підтвердження факту порушень НКРЕКП має повноваження щодо скасування відповідного акту про порушення.

Крім того, акт про порушення може бути скасовано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Контакти та розташування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):
* адреса: 03057, м. Київ, вул. Сімʼї Бродських, 19;

* вебсайт: [https://www.nerc.gov.ua/ www.nerc.gov.ua];

* e-mail: box@nerc.gov.ua.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії]]
* [[Дії особи у випадку виявлення у платіжному документі електропостачальника помилкових показань приладу обліку (лічильника)]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Складання акту про порушення, виявлені представником енергопостачальника

2023-04-11T07:52:58Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0203874-23#n10 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 № 203 "Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
== Поняття акту про порушення. Підстави складення акту про порушення ==
'''Актом про порушення''' є документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об’єкті споживача відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312] (далі – Правил).

Акт про порушення складається у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20230216#n3052 Правил], у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
== Порядок заповнення акту про порушення ==
Акт про порушення складається '''у присутності споживача''' (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об’єкт (територію) споживача для проведення перевірки) '''представниками енергопостачальника''', які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, '''пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень''' (пункт 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правил]).
[[Файл:Складення акта про порушення.jpg|міні]]
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред’явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред’являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

''Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.''

'''До акта про порушення''' сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

В акті про порушення зазначаються: зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20230216#n3052 Правил]:
* меж балансової належності;
* перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
* номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
* фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються.

Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
== Бланк акту про порушення ==
Акт про порушення оформляється згідно з встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Додаток 9 до Правил]).
*
[[Файл:Бланк акту про порушення.docx|міні]]
== Підстави дійсності документа в разі відмови споживача від підписання акту про порушення ==
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис.

''Якщо споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) відмовляється від підписання акту про порушення, документ вважається дійсним за наступних умов:''
* ''якщо його підписали'' більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи;
* ''якщо його підписали'' більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
== Розгляд актів про порушення ==
Комісія з розгляду актів порушень створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії '''не пізніше ніж за 7 календарних днів''' до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Якщо споживач або представник споживача відмовився від отримання акта про порушення ( в якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії) або окремого повідомлення із зазначенням місця, часу і дати засідання комісії, тоді оператор системи направляє споживачу повідомлення щодо засідання комісії (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи) у строк до 60 календарних днів від дати складення акта (крім випадків проведення експертизи або отримання висновку заводу виробника пломби та/або індикатора, та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії; повторного розгляду акта на засіданні комісії з розгляду актів про порушення).

У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення, але не пізніше 90 календарних днів від дати направлення такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження та/або обстеження заводом виробником, перебіг зазначеного терміну починається з дати їх отримання оператором системи.

Рішення комісії оформлюється протоколом,копія якого видається споживачу.

Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.
== Оскарження споживачем акту про порушення ==
Якщо під час складання акту про порушення або визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії допущені порушення, споживач має право оскаржити зазначений документ шляхом подачі скарги до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) або в судовому порядку. В разі підтвердження факту порушень НКРЕКП має повноваження щодо скасування відповідного акту про порушення.

Крім того, акт про порушення може бути скасовано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Контакти та розташування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):
* адреса: 03057, м. Київ, вул. Сімʼї Бродських, 19;

* вебсайт: [https://www.nerc.gov.ua/ www.nerc.gov.ua];

* e-mail: box@nerc.gov.ua.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії]]
* [[Дії особи у випадку виявлення у платіжному документі електропостачальника помилкових показань приладу обліку (лічильника)]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Файл:Додаток 9 (акт про порушення).docx

2023-04-11T07:52:04Z

Olha.severin:

Додаток 9 (акт про порушення)

Складання акту про порушення, виявлені представником енергопостачальника

2023-04-03T13:27:19Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0203874-23#n10 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.01.2023 № 203 "Про затвердження Змін до Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
== Поняття акту про порушення. Підстави складення акту про порушення ==
'''Актом про порушення''' є документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об’єкті споживача відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312] (далі – Правил).

Акт про порушення складається у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20230216#n3052 Правил], у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки.
== Порядок заповнення акту про порушення ==
Акт про порушення складається '''у присутності споживача''' (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об’єкт (територію) споживача для проведення перевірки) '''представниками енергопостачальника''', які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, '''пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень''' (пункт 8.2.5 глави 8.2 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Правил]).
[[Файл:Складення акта про порушення.jpg|міні]]
Особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред’явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред’являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

''Працівники енергопостачальника перед складанням акта про порушення зобов'язані повідомити споживача про його право внести зауваження та заперечення до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень та пропозицій.''

'''До акта про порушення''' сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

В акті про порушення зазначаються: зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 розділу VIII [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/ed20230216#n3052 Правил]:
* меж балансової належності;
* перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
* номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
* фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються.

Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення.

Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.
== Бланк акту про порушення ==
Акт про порушення оформляється згідно з встановленою формою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Додаток 9 до Правил]).
*
[[Файл:Бланк акту про порушення.docx|міні]]
== Підстави дійсності документа в разі відмови споживача від підписання акту про порушення ==
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис.

''Якщо споживач (представник споживача або інша особа, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) відмовляється від підписання акту про порушення, документ вважається дійсним за наступних умов:''
* ''якщо його підписали'' більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи;
* ''якщо його підписали'' більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
== Розгляд актів про порушення ==
Комісія з розгляду актів порушень створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії '''не пізніше ніж за 7 робочих днів''' до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Якщо споживач або представник споживача відмовився від отримання акта про порушення ( в якому визначено місце, час та дату проведення засідання комісії) або окремого повідомлення із зазначенням місця, часу і дати засідання комісії, тоді оператор системи направляє споживачу повідомлення щодо засідання комісії (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, визначену в даних щодо споживача, наявних в оператора системи).

У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення.

Рішення комісії оформлюється протоколом.

Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати не облікованої електричної енергії та/або збитків.
== Оскарження споживачем акту про порушення ==
Якщо під час складання акту про порушення або визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії допущені порушення, споживач має право оскаржити зазначений документ шляхом подачі скарги до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) або в судовому порядку. В разі підтвердження факту порушень НКРЕКП має повноваження щодо скасування відповідного акту про порушення.

Крім того, акт про порушення може бути скасовано на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Контакти та розташування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):
* адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19;

* вебсайт: [https://www.nerc.gov.ua/ www.nerc.gov.ua];

* e-mail: box@nerc.gov.ua.
== Див. також ==
* [[Відповідальність за споживання необлікованої електричної енергії]]
* [[Дії особи у випадку виявлення у платіжному документі електропостачальника помилкових показань приладу обліку (лічильника)]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Ухвалення додаткового рішення суду у цивільному процесі. Виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні

2023-04-03T11:49:15Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (ЦПК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-08 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жвотня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку]
== Загальна інформація ==
Виправлення описок чи арифметичних помилок, ухвалення додаткового рішення здійснюється за загальними правилами, визначеними статтями 269-270 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8081 ЦПК України].

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України] прав і свобод людини та здійснення проголошеного основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 стаття 263 ЦПК України]).

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 2 ЦПК України], вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 10 ЦПК України], а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Рішення суду повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані із розглядом спору. Способом усунення неповноти рішення суду є ухвалення додаткового рішення.
== Вирішення спору в судовому порядку про ухвалення додаткового рішення суду у цивільному процесі ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Статтею 270 ЦПК України] визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
* стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
* суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
* судом не вирішено питання про судові витрати;
* суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 430 ЦПК України].
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути [[Оскарження судового рішення в цивільній справі в суді апеляційної інстанції|оскаржено]].

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0012700-08 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку"] рішення суду першої інстанції, у тому числі додаткові, [[Заочний розгляд справи у цивільному процесі|заочні]], можуть бути оскаржені в апеляційному порядку як у цілому, так і в частині, а також щодо обставин (фактів), встановлених судом (незалежно від того, чи вплинули висновки суду про ці обставини (факти) на вирішення справи по суті), або резолютивної частини з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку та способу виконання рішення тощо.
=== Судовий збір ===
За подання заяви про ухвалення додаткового рішення - судовий збір не сплачується (пункт 5 частини другої статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"]).
=== Строк розгляду справи ===
Згідно з [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частиною третьою статті 270 ЦПК України] суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі '''протягом десяти днів''' із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
== Вирішення спору в судовому порядку про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні ==
Згідно вимог [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статті 269 ЦПК України] суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.

Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється '''ухвала'''. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Ухвала про внесення виправлень надсилається всім особам, яким видавалося чи надсилалося судове рішення, що містить описки чи арифметичні помилки.

Відповідно до пункту 19 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-09 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 "Про судове рішення у цивільній справі"] вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення його правосудності. Проте якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.

Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна, проте у виконавчому листі наводяться формулювання резолютивної частини рішення в тій редакції, яку воно отримало у зв'язку з постановленням відповідної ухвали.
=== Судовий збір ===
За подання заяви про виправлення описки у судовому рішенні - судовий збір не сплачується.
=== Строк розгляду справи ===
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 частини третьої статті 269 ЦПК України] заява про внесення виправлень розглядається протягом '''десяти днів''' після її надходження до суду.
== Зразки процесуальних документів ==
* [[Файл:ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО УХВАЛЕННЯ ДОДАТКОВОГО РІШЕННЯ.docx|міні]]
* [[Файл:ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВИПРАВЛЕННЯ ОПИСОК У СУДОВОМУ РІШЕННІ 1.docx|міні]]
* [[Файл:ЗРАЗОК ЗАЯВИ ПРО ВИПРАВЛЕННЯ ОПИСОК У СУДОВОМУ РІШЕННІ 2.docx|міні]]
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90111500 Постанова Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 759/9300/13-ц] (відсутність складу колегії суддів апеляційного суду, що ухвалювали у цій справі судове рішення, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94490072?fbclid=IwAR2gJs9IlIEMew_AQPY2p4Evr9jIzhsnZSwOJuF0H5q7IdCNQ97OFvMJLY0 Постанова Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 22-ц/354/11] (Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки наявні у висновку експерта або в наданих суду документах, вони судом не виправляються. Арифметичні помилки у висновку експерта усуваються шляхом допиту експерта та уточнення ним свого висновку або враховуються судом під час оцінки цього доказу).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/93666648 Постанова Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 300/765/15-ц] (Судове рішення повинно бути точним. Помилки у тексті судового рішення, зумовлені арифметичними помилками або граматичними помилками (описками), що стосуються істотних обставин або ускладнюють виконання рішення, можуть бути усунуті судом, який ухвалив рішення або ухвалу. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення.Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності).
== Див. також ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Звернення до суду: окреме провадження]]
* [[Звернення до суду: наказне провадження]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Цивільне процесуальне право]]

Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення

2023-03-28T13:05:18Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523 «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»]
== Нормативні акти, якими регламентується виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущену органом, що здійснює його ведення ==
Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущену органом, що здійснює його ведення регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text пунктами 138, 139, 142,144, 149 Порядку № 1051.]
== Поняття технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення ==
Технічна помилка, допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру – це може бути описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка у відомостях з Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Технічна помилка може бути виявлена у наступних документах: витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру.
== Порядок подачі повідомлення та документів територіальному органові Держгеокадастру про виявлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру ==
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описки, друкарської, граматичної, арифметичної чи іншої помилки заінтересована особа письмово повідомляє про це за органові, що здійснює ведення Державного земельного кадастру '''''за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 29 Порядку №1051]'''''.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/'''''
|}
До повідомлення, в якому викладено суть виявлених помилок, додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

'''''Способи подання повідомлення разом із доданими до нього документами:'''''
* в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;
*в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.
'''Особи, які мають право подавати повідомлення про виявлення технічної помилки:'''
* заінтересована фізична особа;
* заінтересована юридична особа.
Повідомлення про виявлення технічних помилок реєструються у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text пункт 140 Порядку №1051]).

Повідомлення про виявлення технічних помилок реєструються в день їх надходження в порядку черговості.

Під час розгляду повідомлення Державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах.

'''''Якщо факт невідповідності відомостей підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вчиняє наступні дії:'''''
* складає в електронній формі протокол виправлення помилки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text '''додатком 30 Порядку №1051'''];
* безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);
* письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 31 Порядку №1051] (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);
* безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.
На протокол виправлення помилки накладається кваліфікований електронний підпис Державного кадастрового реєстратора.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, документах, в яких виявлено помилку та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення.

'''''На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 32 Порядку №1051], в якій зазначаються:'''''
* дата та номер протоколу виправлення помилки;
* дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості;
* відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.
Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки не виявлено розбіжностей між відомостями Державного земельного кадастру та документами, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 33 Порядку №1051].

Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту виготовлення витягу, довідки з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено технічну помилку, або відмови у виправленні помилок надсилає заявникові такі документи в електронній формі з накладеним кваліфікованим електронним підписом технічними засобами електронних комунікацій на вказану у повідомленні про виявлення технічної помилки адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, та за бажанням заявника передає такі документи у паперовій формі зазначеному у повідомленні про виявлення технічної помилки центру надання адміністративних послуг.
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення» ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text пункту 152 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» від 16 травня 2014 р. № 523 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 р. № 969-р))] послугу з виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущеної органом, що здійснює його ведення, з видачею витягу, можна отримати в Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).
=== Куди звернутись для отримання адміністративної послуги ===
Адміністративна послуга надається Центрами надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП).
{| class="wikitable"
|-
| '''''Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/'''''
|}
=== Документи, які необхідно надати: ===
* повідомлення про виявлення технічної помилки із викладенням суті виявлених помилок за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 29 Порядку №1051];
* документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки (витяг, довідка з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру);
* документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.
=== Спосіб подання документів: ===
* в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;
*в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
Зазначена адміністративна послуга надається безоплатно.
=== Строк надання послуги ===
Протягом 2 робочих днів з дня реєстрації відповідного повідомлення у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги: ===
* протокол виправлення помилки;
* повідомлення про виправлення помилки заінтересованим особам (у тому числі власників та користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, яких стосувалось виправлення помилок);
* заміна документа, в якому виявлено помилку (витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру) заявникові за його бажанням;
* рішення про відмову у виправленні помилки.
=== Способи отримання результату: ===

* надсилається заявникові в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру
* видається заявнику (уповноваженій особі) Центром надання адміністративних послуг.
=== '''Підстави для відмови:''' ===

* Не виявлення відповідних технічних помилок, які наведені в повідомленні про виявлення технічної помилки.
* Невідповідність поданих документів вимогам законодавства.
* Виявлення недостовірних даних.

Див. [[Виправлення помилок у державному акті на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення

2023-03-28T12:30:27Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 р. № 523 «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»]
== Нормативні акти, якими регламентується виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущену органом, що здійснює його ведення ==
Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущену органом, що здійснює його ведення регламентується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text пунктами 138, 139, 142,144, 149 Порядку № 1051.]
== Поняття технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення ==
Технічна помилка, допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру – це може бути описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка у відомостях з Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text ст.37 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Технічна помилка може бути виявлена у наступних документах: витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру.
== Порядок подачі повідомлення та документів територіальному органові Держгеокадастру про виявлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру ==
У разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки, заінтересована особа надає територіальному органу Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки письмове повідомлення '''''за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 29 Порядку №1051]'''''.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/'''''
|}
До повідомлення, в якому викладено суть виявлених помилок, додаються документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки, та документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.

'''''Способи подання повідомлення разом із доданими до нього документами:'''''
* в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, чи іншого альтернативного засобу електронної ідентифікації особи з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру;
*в електронній формі з Державного аграрного реєстру з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру.
'''Особи, які мають право подавати повідомлення про виявлення технічної помилки:'''

* заінтересована фізична особа
* заінтересована юридична особа

Повідомлення про виявлення технічних помилок реєструються у Державному земельному кадастрі з присвоєнням їм реєстраційного номера, фіксацією дати їх реєстрації та створенням їх електронних копій за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text пункт 140 Порядку №1051]).

Повідомлення про виявлення технічних помилок реєструються в день їх надходження в порядку черговості.

Під час розгляду повідомлення Державний кадастровий реєстратор перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах.

'''''Якщо факт невідповідності відомостей підтверджено, Державний кадастровий реєстратор за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру вчиняє наступні дії:'''''
* складає в електронній формі протокол виправлення помилки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text '''додатком 30 Порядку №1051'''];
* безоплатно виправляє допущену помилку (крім випадків, коли технічна помилка допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру);
* письмово повідомляє не пізніше наступного дня про виправлення помилки заінтересованим особам за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 31 Порядку №1051] (у тому числі власників, користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, інтересів яких стосувалося виправлення помилок);
* безоплатно видає заявникові за його бажанням витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру на заміну документа, в якому виявлено помилку.
На протокол виправлення помилки накладається кваліфікований електронний підпис Державного кадастрового реєстратора.

Виправлення технічної помилки здійснюється Державним кадастровим реєстратором у Державному земельному кадастрі, документах, в яких виявлено помилку та всіх документах, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру (в електронній та паперовій формі) та містять відповідні відомості, шляхом повторного виготовлення.

'''''На аркуші документа у паперовій формі, в якому виявлено технічну помилку, Державний кадастровий реєстратор робить позначку про наявність та виправлення помилки за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 32 Порядку №1051], в якій зазначаються:'''''
* дата та номер протоколу виправлення помилки;
* дата та номер відповідного документа (за наявності), що містить виправлені відомості;
* відомості про Державного кадастрового реєстратора, який зробив позначку.
Документ у паперовій формі, що містить виправлені відомості, разом з протоколом виправлення помилки та повідомленням про виявлення технічної помилки (за наявності) долучається до документа, в якому виявлено технічну помилку, і зберігається разом з ним.

Якщо за результатами розгляду повідомлення про виявлення технічної помилки не виявлено розбіжностей між відомостями Державного земельного кадастру та документами, Державний кадастровий реєстратор повідомляє заявникові про відмову у виправленні вказаних у його повідомленні помилок із зазначенням причини відмови згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 33 Порядку №1051].
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення» ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text пункту 61 Додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» від 16 травня 2014 р. № 523 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2017 р. № 782-р)] послугу з виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, допущеної органом, що здійснює його ведення, з видачею витягу, можна отримати в Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП).
=== Куди звернутись для отримання адміністративної послуги ===
Для отримання адміністративної послуги потрібно звернутись в Центр надання адміністративних послуг.
{| class="wikitable"
|-
| '''''Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/'''''
|}
=== Документи, які необхідно надати: ===
* повідомлення про виявлення технічної помилки із викладенням суті виявлених помилок за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text додатком 29 Порядку №1051];
* документи, що містять зазначені у повідомленні технічні помилки (витяг, довідка з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру);
* документи, що підтверджують такі помилки і містять правильну редакцію відповідних відомостей.
=== Спосіб подання документів: ===
* особисто заявником або уповноваженою ним особою шляхом подачі повідомлення у паперовій формі з доданими документами;
* поштою (надсилання заяви та документів рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
Зазначена адміністративна послуга надається безоплатно.
=== Строк надання послуги ===
Протягом 2 робочих днів з дня реєстрації відповідного повідомлення у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги: ===
* протокол виправлення помилки;
* повідомлення про виправлення помилки заінтересованим особам (у тому числі власників та користувачів земельних ділянок, а також третіх осіб, яких стосувалось виправлення помилок);
* заміна документа, в якому виявлено помилку (витяг, довідку з Державного земельного кадастру, викопіювання з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру) заявникові за його бажанням;
* рішення про відмову у виправленні помилки.
=== Способи отримання результату: ===
видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника) або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.
=== '''Підстави для відмови:''' ===
Не виявлення відповідних технічних помилок, які наведені в повідомленні про виявлення технічної помилки.

Див. [[Виправлення помилок у державному акті на землю]]
[[Категорія:Земельне право]]

Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види

2023-03-28T10:49:26Z

Olha.severin: Внесено зміни щодо переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації, додано перелік підстав для відмови у державній реєстрації та результат надання адм.послуги

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 Закон України "Про громадські об’єднання"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0200-16#Text Порядок державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09 лютого 2016 року № 359/5]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16 Наказ Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань"]
== Загальна інформація ==
Відповідно до частини [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4572-17 1 статті 13 Закону України "Про громадські об’єднання"] (далі - Закон) громадське об'єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом, у порядку, визначеному [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

Види відокремлених підрозділів:

♦ філія - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (частина перша статті 95 Ц[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n515 ивільного кодексу України]);

♦ представництва - відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (частина друга статті 95 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n515 Цивільного кодексу України]).

Таким чином, різниця між філією і представництвом полягає в обсязі та характері виконуваних ними функцій. Якщо філія виконує всі або частину функцій громадського об’єднання, то представництво здійснює лише представництво та захист її інтересів.

Якщо громадське об’єднання має на меті здійснювати повноцінну діяльність, для цього необхідно утворювати філію. Для організації своєї діяльності філія може відкрити поточні рахунку в установах банку, мати печатку та штамп зі своїм найменуванням та найменуванням громадського об’єднання.

Якщо основною метою громадського об’єднання є представлення інтересів, то для такої діяльності достатньо утворити представництво.
== Порядок створення відокремлених підрозділів ==
'''Алгоритм дій:'''

→ перевірка у статусі громадського о'єднання можливість утворення відокремленого підрозділі відповідно до пункту 9 частини першої статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text Закону]. У випадку відсутності такої можливості потрібно внести необхідні зміни у статут об'єднання щодо утворення відокремленого підрозділу;

→ прийняття рішення про утворення відокремленого підрозділу (у тому числі його назва, місце розташування та кандидатура керівника) шляхом проведення зборів уповноваженого органу (загальні збори, правління) або одноосібно головою громадського об'єднання залежно від порядку, передбаченого статутом;

→ реєстрація відокремленого підрозділу:

Документи для реєстрації відокремленого підрозділу подаються [https://minjust.gov.ua/str_ter територіальному органу Міністерства юстиції України] за місцем знаходження громадського об'єднання.

Також Центрами надання адміністративних послуг надається '''адміністративна послуга з державної реєстрації створення відокремленого підрозділу громадського об’єднання'''.

'''Перелік необхідних документів:'''

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1500-16#Text '''заява про державну реєстрацію створення відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);''']
# '''примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про створення відокремленого підрозділу''' (частина сімнадцята статті 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n505 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"]).

Якщо документи подаються особисто, заявник пред’являє документ, що відповідно до закону посвідчує особу.

У разі подання документів представником, додатково подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує його повноваження (крім випадку, коли відомості про повноваження цього представника містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

''Для цілей проведення реєстраційних дій документом, що засвідчує повноваження представника, може бути:''

1) нотаріально посвідчена довіреність (крім проведення реєстраційних дій щодо державного органу, органу місцевого самоврядування);

2) довіреність, видана відповідно до законодавства іноземної держави.

Документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій (особисто заявником або поштовим відправленням) або електронній формі (якщо портал електронних послуг надає таку можливість).

'''Вартість'''

Реєстрація відокремленого підрозділу здійснюється безкоштовно.

'''Строк розгляду'''

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації щодо громадського об’єднання здійснюється не пізніше трьох робочих днів з дати подання документів для державної реєстрації (пункт 7 частини першої статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n505 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"]).

Строк розгляду документів може бути продовжений суб’єктом державної реєстрації за необхідності, але не більше ніж на 15 робочих днів.

'''Перелік підстав для відмови у державній реєстрації'''

* Документи подано особою, яка не має на це повноважень;
* у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії;
* документи подані до неналежного суб’єкта державної реєстрації;
* подання документів або відомостей, передбачених Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», не в повному обсязі;
* документи суперечать вимогам Конституції та законів України;
* невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»;
* невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб,фізичних осіб-підприємців та громадських формувань чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

'''Результат надання адміністративної послуги'''

* Унесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
* виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
* повідомлення про відмову в державній реєстрації із зазначенням виключного переліку підстав для відмови.

== Діяльність відокремлених підрозділів ==
Відокремлені підрозділи громадського об’єднання зі статусом юридичної особи можуть мати своє '''положення''', якщо це передбачено статутом громадського об’єднання.

Положення про відокремлений підрозділ містить інформацію про:
* найменування відокремленого підрозділу;
* назву керівних (та в разі потреби контролюючих) органів;
* порядок обрання (призначення);
* строк повноважень;
* перелік повноважень керівних (та в разі потреби контролюючих) органів (абзац третій частини другої статті 13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#Text Закону]).
Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання не може суперечити законам та статуту громадського об’єднання.

Майно та кошти, якими користується та розпоряджається відокремлений підрозділ, належать громадському об’єднанню.
== Див. також ==
* [[Утворення та реєстрація громадського об'єднання зі статусом юридичної особи]]
* [[Порядок припинення громадської організації]]
* [[Порядок державної реєстрації громадської організації, яка діє на підставі модельного статуту]]
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Права та обов'язки педагогічного працівника загальноосвітнього закладу. Порядок оскарження його дій чи бездіяльністі

2023-02-21T14:26:19Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20 Закон України "Про повну загальну середню освіту"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про звернення громадян"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 963 "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 (далі - Порядок)]
== Права та обов’язки педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 статті 54 Закону України "Про освіту"] '''педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право''' на:
* академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;
* педагогічну ініціативу;
* розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання;
* користування бібліотекою, навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою інфраструктурою закладу освіти та послугами його структурних підрозділів у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів;
* підвищення кваліфікації, перепідготовку;
* вільний вибір освітніх програм, форм навчання, закладів освіти, установ і організацій, інших суб’єктів освітньої діяльності, що здійснюють підвищення кваліфікації та перепідготовку педагогічних працівників;
* доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності;
* відзначення успіхів у своїй професійній діяльності;
* справедливе та об’єктивне оцінювання своєї професійної діяльності;
* захист професійної честі та гідності;
* індивідуальну освітню (наукову, творчу, мистецьку та іншу) діяльність за межами закладу освіти;
* творчу відпустку строком до одного року не більше одного разу на 10 років із зарахуванням до стажу роботи;
* забезпечення житлом у першочерговому порядку, пільгові кредити для індивідуального і кооперативного будівництва;
* забезпечення службовим житлом з усіма комунальними зручностями у порядку, передбаченому законодавством;
* безпечні і нешкідливі умови праці;
* подовжену оплачувану відпустку;
* участь у громадському самоврядуванні закладу освіти;
* участь у роботі колегіальних органів управління закладу освіти;
* захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
'''Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов’язані:'''
* постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність;
* виконувати освітню програму для досягнення здобувачами освіти передбачених нею результатів навчання;
* сприяти розвитку здібностей здобувачів освіти, формуванню навичок здорового способу життя, дбати про їхнє фізичне і психічне здоров’я;
* дотримуватися академічної доброчесності та забезпечувати її дотримання здобувачами освіти в освітньому процесі та науковій діяльності;
* дотримуватися педагогічної етики;
* поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
* настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства;
* формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України, захищати суверенітет і територіальну цілісність України;
* виховувати у здобувачів освіти повагу до державної мови та державних символів України, національних, історичних, культурних цінностей України, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання України та навколишнього природного середовища;
* формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
* захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувача освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
* додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
* повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов’язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Права та обов’язки інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, визначаються законодавством, відповідними договорами та/або установчими документами закладу освіти.

Відволікання педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників від виконання професійних обов’язків не допускається, крім випадків, передбачених законодавством.
== Державні гарантії педагогічним і науково-педагогічним працівникам ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19/conv#n836 статті 57 Закону України "Про освіту"] держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам:
* належні умови праці та медичне обслуговування;
* оплату підвищення кваліфікації;
* правовий, соціальний, професійний захист;
* диференціацію посадових окладів (ставок заробітної плати) відповідно до кваліфікаційних категорій, встановлення підвищених посадових окладів (ставок заробітної плати) за педагогічні звання, надбавок за почесні звання, доплат за наукові ступені та вчені звання;
* виплату педагогічним працівникам щорічної грошової винагороди в розмірі до одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання покладених на них обов’язків;
* виплату педагогічним і науково-педагогічним працівникам допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу (ставки заробітної плати) при наданні щорічної відпустки;
* надання пільгових довгострокових кредитів на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла або надання службового житла у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України;
* пенсію за вислугу років;
* інші гарантії, визначені законом України.
Педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в таких населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до законодавства забезпечує безоплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм. Зазначені пільги надаються за умови, що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зазначені працівники мають право на безоплатне одержання у '''власність земельної ділянки в межах земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, розташованих на території відповідної ради, із земель сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарської установи чи організації, що приватизуються, або земель запасу чи резервного фонду, але не більше норм безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, встановлених законом для ведення особистого селянського господарства.'''

Дія абзацу другого цієї частини не поширюється на громадян, які раніше набули право на земельну частку (пай) або земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства, крім випадків успадкування права на земельну частку (пай), земельні ділянки для ведення особистого підсобного господарства чи для ведення особистого селянського господарства відповідно до закону.

== Державні гарантії педагогічним працівникам в умовах воєнного стану ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#n766 частини 1 статті 57'''¹''' Закону України "Про освіту"] працівникам закладів освіти, установ освіти, наукових установ, у тому числі тим, які в умовах воєнного стану, надзвичайної ситуації або надзвичайного стану в Україні чи окремих її місцевостях, оголошених у встановленому порядку (особливий період) були вимушені змінити місце проживання (перебування), залишити робоче місце, незалежно від місця їх проживання (перебування) на час особливого періоду гарантується:

* організація освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників;
* збереження місця роботи, середнього заробітку, здійснення виплати стипендії та інших виплат, передбачених законом;
* місце проживання (пансіон, гуртожиток тощо) та забезпечення харчуванням (у разі потреби).

Забезпечення вказаних державних гарантій в умовах воєнного стану у межах своєї компетенції здійснюють:

* органи виконавчої влади, органи військового командування, військові, військово-цивільні адміністрації та органи місцевого самоврядування, їх представники, посадові особи (керівники, голови, начальники), органи управління (структурні підрозділи) у сфері освіти;
* заклади освіти, установи освіти, наукові установи, їх засновники;
* громадські об’єднання, благодійні організації та фізичні особи, які здійснюють благодійну (волонтерську) діяльність.

== Вимоги до педагогічних працівників ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#n291 Відповідно до статті 22 Закону України "Про повну загальну середню освіту"] на посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/963-2000-%D0%BF Перелік посад педагогічних працівників] встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 статті 58 Закону України "Про освіту"] педагогічну діяльність у закладах освіти здійснюють особи, які працюють на посадах педагогічних працівників.

На посади педагогічних працівників приймаються особи, фізичний і психічний стан яких дозволяє здійснювати педагогічну діяльність та які мають освітню та/або професійну кваліфікацію, що відповідає встановленим законодавством, зокрема професійним стандартом (за наявності), кваліфікаційним вимогам до відповідних посад педагогічних працівників.

Особам, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за педагогічною спеціальністю (педагогічну освіту), відповідний заклад освіти присвоює професійну кваліфікацію педагогічного працівника. Педагогічна освіта передбачає підготовку особи, результатом якої є набуття компетентностей зі спеціальності (предметної спеціальності, спеціалізації), педагогіки, психології, у тому числі шляхом проходження педагогічної практики, необхідних для забезпечення процесу навчання, виховання і розвитку особистості, у тому числі осіб з особливими освітніми потребами, моніторингу педагогічної діяльності та аналізу педагогічного досвіду, проведення освітніх вимірювань, застосування освітніх технологій і методів навчання, ефективних способів взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

Особам, які здобули у закладі освіти вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю, цей заклад може присвоїти професійну кваліфікацію педагогічного працівника у разі, якщо це передбачено відповідною освітньою програмою.

Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені '''на посаду педагогічного працівника строком на один рік.'''

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності).
== Підвищення кваліфікації педагогічних працівників ==
З прийняттям 16.01.2020 нового [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Закону України «Про повну загальну середню освіту»] застосовуються нові підходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 затверджений Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників] (зі змінами, внесеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1133-2019-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1133]).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text Статтею 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту»] передбачено, що кожен педагогічний працівник зобов’язаний '''''щороку''''' підвищувати свою кваліфікацію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text Закону України "Про освіту"] з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Педагогічні працівники надають педагогічній раді закладу освіти пропозиції для формування та затвердження річного плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників на наступний календарний рік.

В річному плані зазначаються: вид, форма, суб’єкти підвищення кваліфікації, кількість годин і строки проходження підвищення кваліфікації педагогічними працівниками закладу освіти.

За результатами успішного підвищення кваліфікації кожен суб’єкт підвищення кваліфікації зобов’язаний видати педагогічному працівникові документ про підвищення кваліфікації, що має містити, зокрема, опис досягнутих ним результатів навчання.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019-%D0%BF#Text пункту 9 Порядку] суб’єктами підвищення кваліфікації педагогічних працівників можуть бути:
* заклад освіти (його структурний підрозділ),
* наукова установа,
* інша юридична особа,
* фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець.
Всі перелічені суб’єкти повинні провадити освітню діяльність у сфері підвищення кваліфікації педагогічних та/або науково-педагогічних працівників.

Перевірити інформацію щодо діяльності обраного суб’єкта підвищення кваліфікації (юридичної особи або фізичної особи – підприємця) можна на сайті «Кабінет електронних сервісів Міністерства юстиції України» за наступним посиланням <nowiki>https://kap.minjust.gov.ua/</nowiki> шляхом безкоштовного пошуку відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
== Порядок оскарження дії чи бездіяльності педагогічного працівника ==
'''Крок 1.''' Звернутися з [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|письмовою скаргою]] на ім'я керівника закладу освіти.

'''Крок 2.''' Звернутися з [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|письмовою скаргу]] до місцевого органу управління освіти або Департаменту (управління) освіти і науки у відповідному регіоні.

Також кожен учасник освітнього процесу може звернутися до [https://eo.gov.ua/podaty-zvernennia/2020/06/21/ Освітнього омбудсмена], який відповідно до своїх повноважень, має право розглядати подані учасниками освітнього процесу звернення, перевіряти викладені у них факти тощо.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованого електронного підпису]] при надсиланні електронного звернення не вимагається.

'''Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику''' з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про звернення громадян"].
== Див. також ==
* [[Порядок атестації педагогічних працівників]]
* [[Особливості обчислення педагогічного стажу для встановлення надбавки за вислугу років та право на пенсію для педагогічних працівників]]
* [[Гарантії на оплату комунальних послуг педагогічним працівникам]]
* [[Грошова допомога педагогам при виході на пенсію]]
[[Категорія: Право на освіту]]
[[Категорія:Трудове право]]

Порушення зобов'язання.Відповідальність

2023-02-21T12:21:18Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/543/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:
* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані '''включно з 24 лютого 2022 року''' за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257-259], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 728], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 786], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293] цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";
|}
== Порушення зобов'язання (неналежне виконання) ==
'''Порушення зобов'язання''' - невиконання зобов'язання ''(нездійснення боржником жодної з передбачених у зобов'язанні дій)'' або виконання з порушенням умов, визначених його змістом ''(неналежне виконання - часткове невиконання будь-якого обов'язку за зобов'язанням або виконання, що не відповідає тим або іншим умовам зобов'язання)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 ст. 610 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]).

Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов’язання як тоді, коли він взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але нижчої ніж обумовлена договором якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором місце тощо.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696 ч. 1 ст. 526 ЦК України]).

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696 ч.2 ст. 526 ЦК України]).
== Прострочення зобов'язання ==
'''Прострочення''' - невиконання зобов'язання однією із сторін (кредитором чи боржником) у певний строк.
=== Прострочення боржника ===
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він ''не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк'', встановлений договором або законом.

'''''Наслідки прострочення для боржника:''''' → відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення; → відмова кредитора від прийняття виконання і вимога відшкодувати збитки, якщо внаслідок прострочення зобов'язання втратило для кредитора інтерес.
=== Прострочення кредитора ===
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він ''відмовився прийняти належне виконання'', запропоноване боржником, або ''не вчинив дій'', що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, а також у разі ''відмови кредитора повернути'' борговий документ або видати розписку боржнику (частина четверта статті 545 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''''Наслідки прострочення для кредитора:''''' → виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок; → боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора; → зменшення розміру збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо порушення сталося з вини кредитора;
== Правові наслідки порушення зобов’язання ==
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 ЦК України]), зокрема:
# припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
# зміна умов зобов’язання;
# сплата неустойки;
# відшкодування збитків та моральної шкоди.
Сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди є мірами відповідальності і застосовуються, за загальним правилом, при наявності вини порушника.
== Одностороння відмова від зобов'язання ==
У випадку порушення зобов'язань однією стороною інша сторона має право частково чи в повному об'ємі відмовитися від зобов'язань, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок цього зобов’язання відповідно стає зміненим або припиняється.

Крім того, одностороння відмова ''не звільняє'' винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Тому сторона, яка в односторонньому порядку відмовилася від зобов’язання, має право вимагати від другої сторони (в тому числі через суд) сплати штрафних санкцій за порушення своїх зобов'язань, передбачених законом або договором, або нести іншу передбачену відповідальність.
== Відповідальність за порушення зобов'язання ==
=== Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання ===
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим '''збитки''':
# втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
# доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
=== Відповідальність боржника за дії інших осіб ===
Боржник ''відповідає'' за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.
=== Відповідальність за невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками ===
'''''Індивідуально визначена річ''''' - річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1065 (стаття 184 ЦК України]).

Якщо боржник не виконав обов'язку передати у власність або в користування індивідуально визначену річ, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Якщо боржник уклав декілька договорів щодо передачі однієї і тієї ж індивідуально визначеної речі кільком особам, але не встиг передати річ жодному з набувачів, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше. Якщо неможливо визначити, право якого кредитора виникло раніше, перевагу має той з кредиторів, який першим подав позов.
=== Субсидіарна відповідальність ===
Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (стаття 619 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''''Субсидіарна відповідальність''''' - додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарна відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника (наприклад, відповідно до частини другої статті 1179 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини).

Пред'явлення кредитором вимоги до додаткового (субсидіарного) боржника можливе в двох випадках:
# якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, незалежно з якої причини він надав таку відмову;
# якщо кредитор не одержав від основного боржника в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу.
Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.
=== Відповідальність за порушення грошового зобов’язання ===
'''''Грошове зобов'язання''''' – це зобов'язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Стаття 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Особливістю застосування статті 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] України є можливість зобов'язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов'язання (за договором кредиту, іпотеки, позики тощо) сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відсутність вини, як правило, звільняє особу - порушника зобов'язання від відповідальності. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.
==== Одночасне стягнення штрафу та пені за прострочення грошового зобов'язання ====
Відповідно до частини першої статті 546, статті 549 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] зобов’язання забезпечується, зокрема, [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|неустойкою]], яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

Аналіз судової практики показав, що суди здебільшого приймають рішення про одночасне стягнення штрафу та пені за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Підставами одночасного стягнення є зміст укладених договорів, положеннями яких це прямо передбачено. Такі умови стягнення передбачені у договорах банків ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Раффайзен банк Аваль" тощо.
{| class="wikitable"
|-
|'''Цікаво!''' [http://hra.court.gov.ua/sud2090/inf_court/generalization/civil7/ Узагальнення судової практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві судами Харківської області]
|}
==== Порушення грошового зобов'язання, вчиненого в іноземній валюті ====
Судова практика у виходить з того, що законодавство не суперечить стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором, а позивач просить стягнути суму у валюті. Разом з тим, вказана норма діє лише за умови наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій, отриманих у встановленому порядку.

При задоволенні позову про стягнення грошових сум суди зазначають в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, у грошовій одиниці України – гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суди у мотивувальній частині рішення наводять розрахунки з переведенням іноземної валюти в національну за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Однак, наявні випадки, коли суди виносять рішення про стягнення сум заборгованостей саме в іноземній валюті.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби

2023-01-31T09:18:31Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page Закон України «Про державну службу»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#top Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 року № 494 "Про затвердження Порядку укладення контрактів про проходження державної служби"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448-2016-%D0%BF#n9 Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 448 "Про затвердження Типових вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії “А”]

== Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу ==
Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог.

'''Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», «Б» і «В», повинні відповідати загальним вимогам''', визначеним частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»], в тому числі '''вільно володіти державною мовою.'''

Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених Національним агентством України з питань державної служби.

Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/448-2016-%D0%BF#n9 (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 448 "Про затвердження Типових вимог до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорії “А”]).

Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/494-2020-%D0%BF#Text порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України].
== Документи, що підтверджують рівень вільного володіння державною мовою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-20#n190 Законом України від 19 вересня 2019 року № 117-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади»] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року № 798] внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10#top Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246], а саме у пункті 19 додано підпункт 3¹, відповідно до якого особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає Комісії з питань вищого корпусу державної служби або конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби '''''копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови.'''''

Ознайомитись з інформацією щодо порядку проведення іспиту для визначення рівня володіння державною мовою, реєстрації на іспит та подальшого отримання сертифіката можна на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови за наступним посиланням: https://mova.gov.ua/.

'''Детальніше див.:''' [[Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою]]

Після проведення іспиту потрібно отримати витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою за наступним посиланням: https://rds.mova.gov.ua/.
== Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою ==
Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою видавалось відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 301] (''втратив чинність на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974-2019-%D0%BF#n34 постанови Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 974]'') (далі – Порядок), за результатами атестації осіб, які претендували на зайняття посади державної служби.

Порядок визначав механізм проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, зокрема:
* організацію роботи атестаційної комісії;
* склад атестаційної комісії;
* права та обов’язки учасників атестації;
* порядок проходження атестації;
* порядок видачі посвідчення тощо.
Організацію і проведення атестації здійснював уповноважений вищий навчальний заклад, який утворював з цією метою атестаційну комісію.

Посвідчення про вільне володіння державною мовою вручалось учасникам, які успішно пройшли атестацію, та особам, зазначеним у пункті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку], відповідним уповноваженим закладом вищої освіти на підставі рішення відповідної атестаційної комісії.

З 25 жовтня 2019 року робота атестаційних комісій уповноважених закладів вищої освіти припинена.
== Див. також ==
* [[Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою]]
* [[Вступ на державну службу та заробітна плата державного службовця]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Трудове право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2022-12-20T12:11:37Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 166,167,168, 172, 181-183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-97 (КОАТУУ), найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.
=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з додатком 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

'''''Учасники бойових дій (АТО/ООС), які вирішили отримати землю на території будь-якої області України, можуть ознайомитись з переліком вільних ділянок в розділі «Інформація для учасників бойових дій (АТО/ООС) та членів їх сімей» на сайтах територіальних органів Держгеокадастру, де містяться графічні матеріали - викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця знаходження вільних земельних ділянок.'''''

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/info/pokrokova-skhema-dii-dlia-dopomohy-uchasnykam-ato-v-otrymanni-zemelnykh-dilianokk/.

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням https://newmap.land.gov.ua;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП) (у випадку звернення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування - безоплатно).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/info/pokrokova-skhema-dii-dlia-dopomohy-uchasnykam-ato-v-otrymanni-zemelnykh-dilianokk/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2022 році адміністративний збір за вказану послугу становить 74 грн.43 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
*повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру за наступних підстав:

# У Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості.
# Із заявою про надання відомостей з Державного земельного кадастру звернулася неналежна особа (на отримання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) має право будь-яка фізична або юридична особа за умови її ідентифікації з використанням схем електронної ідентифікації, в тому числі органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом).
# Документи подані не в повному обсязі (відсутність документа, що підтверджує повноваження діяти від імені заявника, відсутність документа (або інформації (реквізитів платежу)), що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання та/або не відповідають вимогам, встановленим законом (заява не відповідає встановленій формі).

=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)

2022-12-15T14:45:15Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» (далі – Порядок № 1051)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/523-2014-%D1%80#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг»]
== Нормативні акти, якими регламентується отримання викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) ==
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) є однією з форм надання відомостей Державного земельного кадастру ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 162 Порядку №1051]).

Порядок надання відомостей Державного земельного кадастру у формі викопіювань передбачено статтею 38 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр»], пунктами 166,167,168, 172, 181-183 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051].
== Складові та форми викопіювання ==
=== Складові викопіювання ===
Викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) містить наступну інформацію ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 пункт 181 Порядку №1051]):
* пояснення умовних позначень;
* частину ортофотоплану у масштабі 1:5000 або в іншому масштабі, який забезпечує чітке відображення всіх елементів картографічної основи Державного земельного кадастру та відображених на ній відомостей Державного земельного кадастру;
* відомості про Класифікатор об’єктів адміністративно-територіального устрою України ДК 014-97 (КОАТУУ), найменування та межі адміністративно-територіальних одиниць;
* відомості про номери та межі кадастрових зон і кварталів;
* відомості про облікові номери та межі масивів земель сільськогосподарського призначення;
* відомості про облікові номери та межі обмежень у використанні земель;
* відомості про режимоутворюючі об’єкти;
* відомості про межі земельних ділянок та кадастровий номер однієї земельної ділянки;
* відомості про межі земельних ділянок, які набули статусу архівних.
=== Форми викопіювання: ===
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) у паперовій формі згідно з додатком 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку №1051];
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) в електронній формі;
* викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця розташування майбутньої земельної ділянки, підготовлене та роздруковане самостійно її замовником, може застосовуватися як графічні матеріали у випадках, передбачених частиною шостою статті 118, абзацом другим частини другої статті 123, пунктом “б” частини шостої статті 151 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України].
== Поняття «графічні матеріали» ==
Для безоплатної приватизації земельних ділянок: для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів разом з клопотанням додаються '''''графічні матеріали''''', на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

'''''Учасники бойових дій (АТО/ООС), які вирішили отримати землю на території будь-якої області України, можуть ознайомитись з переліком вільних ділянок в розділі «Інформація для учасників бойових дій (АТО/ООС) та членів їх сімей» на сайтах територіальних органів Держгеокадастру, де містяться графічні матеріали - викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням бажаного місця знаходження вільних земельних ділянок.'''''

Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/info/pokrokova-skhema-dii-dlia-dopomohy-uchasnykam-ato-v-otrymanni-zemelnykh-dilianokk/.

''Отримати відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи кадастрової карти можна:''
* '''безоплатно''', шляхом самостійного отримання графічних матеріалів у вигляді викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) із зазначенням на ньому бажаного місцезнаходження земельної ділянки за наступним посиланням https://newmap.land.gov.ua;
* '''платно''', шляхом сплати адміністративного збору в разі отримання послуги в територіальних органах Держгеокадастру або адміністративної послуги в Центрі надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП).
== Порядок отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» ==
=== Куди звернутись ===
Для отримання адміністративної послуги: «Надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану)» можна звернутись до:
* Державного кадастрового реєстратора територіальних органів Держгеокадастру. Посилання на офіційні веб-сайти територіальних органів Держгеокадастру наведені за наступним посиланням Держгеокадастру https://land.gov.ua/info/pokrokova-skhema-dii-dlia-dopomohy-uchasnykam-ato-v-otrymanni-zemelnykh-dilianokk/.
* Центру надання адміністративних послуг. Повний перелік ЦНАПів в Україні можна знайти на офіційному сайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/..
У разі подання заяви органом державної влади, органом місцевого самоврядування у заяві зазначаються підстави надання відповідної інформації з посиланням на норму закону, яка передбачає право відповідного органу запитувати таку інформацію, а також реквізити справи, у зв'язку з якою виникла потреба в отриманні інформації. Така заява розглядається у позачерговому порядку.
=== Документи, які необхідно надати ===
Перелік документів, які необхідно надати для отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):
* заява про надання відомостей з Державного земельного кадастру за формою, встановленою додатком 42 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n1324 Порядку № 1051];
* документ, що підтверджує оплату послуг з надання викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
* документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою заявником особою).
=== Платність отримання адміністративної послуги ===
За отримання адміністративної послуги – надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану):сплачується адміністративний збір: 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text пункт «в» частини другої статті 41 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).
{| class="wikitable"
|-
| ''У 2022 році адміністративний збір за вказану послугу становить 74 грн.43 коп.''
|}
=== Строк надання послуги ===
Протягом 3 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви у територіальному органі Держгеокадастру.
=== Результат надання послуги ===
* викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру;
* повідомлення про відмову у наданні відомостей з Державного земельного кадастру.
=== Способи отримання результату: ===
Видається центром надання адміністративних послуг заявнику (уповноваженій особі заявника), або надсилається поштою на адресу, вказану заявником у заяві.

У разі подання заяви в електронній формі за власним кваліфікованим електронним підписом заявника видаються відомості з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з картографічної основи державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану) або мотивована відмова у наданні таких відомостей.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом) або електронною поштою.
== Див. також: ==
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Публічна_кадастрова_карта_та_порядок_користування Публічна кадастрова карта та порядок користування]

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_отримання_витягу_з_ДЗК_на_земельну_ділянку_для_вчинення_правочинів Порядок отримання витягу з ДЗК на земельну ділянку для вчинення правочинів]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Внесення_змін_до_Державного_земельного_кадастру Внесення змін до Державного земельного кадастру]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Порядок_виправлення_технічної_помилки_у_відомостях_з_Державного_земельного_кадастру,_яка_була_допущена_органом,_що_здійснює_його_ведення Порядок виправлення технічної помилки у відомостях з Державного земельного кадастру, яка була допущена органом, що здійснює його ведення]
[[Категорія:Земельне право]]

Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт

2022-10-31T13:55:30Z

Olha.severin:

== '''Нормативна база''' ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13 Порядок виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року № 474/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 березня 2013 року за № 457/22989 (далі за текстом-Порядок)]
== '''Порядок виконання адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт''' ==
=== '''Поняття громадських робіт''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 30-1 КУпАП] громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
=== '''Ким призначаються громадські роботи та на який строк''' ===
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.
=== '''Кому не призначаються громадські роботи''' ===
Громадські роботи не призначаються особам з інвалідністю першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
=== '''Порядок виконання стягнення у вигляді громадських робіт''' ===
Виконання постанови суду (судді) (далі - постанова суду) про накладення адміністративного стягнення у вигляді громадських робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації. 
Виконання стягнення у вигляді громадських робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, види якої визначають органи місцевого самоврядування. 
Громадські роботи порушники виконують на об’єкті в межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання у вільний від роботи чи навчання час. 
Строк стягнення у вигляді громадських робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконував визначену суспільно корисну працю. 
Громадські роботи виконуються не більш як чотири години на день, а неповнолітніми - дві години на день. 
Щороку на початку року уповноважений орган з питань пробації надсилає запит (додаток 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13 Порядку]) до органів місцевого самоврядування щодо визначення видів громадських робіт та переліку об’єктів, на яких порушники виконуватимуть такі роботи.
== '''Виправні роботи''' ==
=== '''Поняття виправних робіт''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 31 КУпАП] виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).
=== '''Порядок виконання стягнення у вигляді виправних робіт''' ===
Підставою для виконання стягнення у вигляді виправних робіт є постанова суду, яка набрала законної сили. 
Порушники перебувають на обліку в уповноваженому органі з питань пробації за місцем постійної роботи порушника. 
Постанова суду про застосування виправних робіт уповноваженим органом з питань пробації приводиться до виконання не пізніше десятиденного строку з дня її отримання. 
У день отримання постанови суду дані про порушника заносяться до Журналу обліку порушників ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13 додаток 2 Порядку]). 
У триденний строк уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду, який виніс постанову, повідомлення про прийняття постанови суду до виконання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13 додаток 3 Порядку]). 
На кожного порушника уповноваженим органом з питань пробації заводиться особова справа та заповнюється облікова картка порушника (додаток 15 Порядку), у якій ведеться сумарний облік грошових сум, переказаних у дохід держави.
== '''Суспільно корисні роботи''' ==
=== '''Поняття суспільно корисних робіт''' ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 31-1 КУпАП] суспільно корисні роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, оплачуваних робіт, вид яких визначає відповідний орган місцевого самоврядування.
=== '''Ким призначаються суспільно корисні роботи та на який строк''' ===
Суспільно корисні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від ста двадцяти до трьохсот шістдесяти годин і виконуються не більше восьми годин, а неповнолітніми - не більше двох годин на день.
=== '''Кому не призначаються суспільно корисні роботи''' ===
Суспільно корисні роботи не призначаються особам з інвалідністю I або II групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.
=== '''Порядок виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт''' ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Статтею 325-1 КупАП] встановлено, що постанова районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт надсилається на виконання органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, не пізніше дня, наступного за днем набрання постановою законної сили. 
Виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. 
За виконання суспільно корисних робіт порушнику нараховується плата за виконану ним роботу. Оплата праці здійснюється погодинно за фактично відпрацьований час у розмірі не меншому, ніж встановлений законом мінімальний розмір оплати праці. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 статті 325-2 КупАП] строк виконання адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт обчислюється в годинах, протягом яких порушник виконує призначену йому суспільно корисну працю. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#Text Статтею 325-3 КупАП] встановлено, зокрема, що на власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт покладається погодження з органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, та видів таких робіт та нарахування плати порушнику за виконання суспільно корисних робіт. 
Так, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13 пунктом 13.15 Порядку] відповідно до визначеного переліку об`єктів, на яких порушники виконують суспільно корисні роботи, уповноважений орган з питань пробації у десятиденний строк з дня отримання постанови суду (судді) видає порушнику направлення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13#Text (додаток 23)] на один з цих об`єктів. 
Слід зауважити, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13#n152 пункту 13.16 Порядку] власник підприємства видає наказ або розпорядження про початок відбування порушником суспільно корисних робіт. 
У наказі (розпорядженні) зазначаються відомості про закріплення за порушником відповідальної особи, ознайомлення порушника із правилами техніки безпеки при виконанні робіт. 
На строк суспільно корисних робіт власник підприємства складає графік виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13#Text (додаток 10),] у якому зазначаються час та місце відбування цих робіт. 
Витяг з наказу (розпорядження) та графік завіряються підписом керівника та печаткою підприємства і не пізніше наступного дня надсилаються до уповноваженого органу з питань пробації. Зазначені документи долучаються до особової справи порушника.
Робота таких порушників фіксується в табелі виходу на роботу особи, до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, форма якого є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0457-13#Text додаток 24 до Порядку].
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю

2022-10-07T09:41:05Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011890-18 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]
== Право фізичних осіб-підприємців на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) не менше мінімального розміру (його нараховують щомісяця за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати). З 1.10.2022 мінімальна заробітна плата становить 6700 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік"]). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] фізичні особи - підприємці підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період зайняття підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] одним з видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). 
Отже, фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ та за якими не обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ, мають право на одержання від Фонду соціального страхування України (далі за текстом – Фонд) «лікарняних виплат» в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною. 
Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком звільнені від сплати ЄСВ, тому на виплати від Фонду їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, Фонд гроші на «лікарняні» перерахує.
== Порядок отримання «лікарняних виплат» ==
=== Листок непрацездатності ===
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом. Без «лікарняного листка» виплати від Фонду особа не отримає. Тому, якщо особа захворіла, або здійснює догляд за хворою дитиною, необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я для відкриття листа непрацездатності та в подальшому його отримати. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»] затверджено зразок листка непрацездатності, його технічний опис та інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності. 
=== Перелік документів, які необхідно надати до Фонду для отримання виплат ===
Для отримання виплат по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутись до Фонду та подати наступні документи: 
* Заява-розрахунок ( форма заяви-розрахунку наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку №1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12]). Подати заяву-розрахунок можна особисто або в електронному вигляді, але тоді треба укладати договір про визнання ЕЦП з Фондом.
* Листок непрацездатності
* Довідка з податкової про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ або копії квитанцій, які підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед настанням тимчасової втрати працездатності
* Письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування виплат по тимчасовій непрацездатності
=== Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності залежить від наявного страхового стажу фізичної особи-підприємця: 
* 50% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж до 3 років;
* 60% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
* 70% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
* 100% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж більше 8 років. 
Для отримання інформації щодо наявного страхового стажу можна звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації для отримання довідки, форма якої наведена у додатку № 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
=== Обчислення виплат по тимчасовій непрацездатності фізичної особи-підприємця ===
Підприємець самостійно обчислює свої ''«лікарняні виплати»''. Потрібно порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу. Обчислення середньоденного доходу: сума, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділимо на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів. Якщо до цього періоду потрапили дні, коли особа була на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дні не враховуємо. 
'''ФОП на спрощеній системі''': якщо ЄСВ сплачували від мінімальної заробітної плати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінімальній зарплаті. 
'''ФОП на загальній системі''' сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було, або він менше від мінімальної заробітної плати, для розрахунку береться до уваги мінімальна зарплата. 
Для розрахунку денної виплати необхідно помножити середньоденний дохід на відсоток оплати ''«лікарняного листка»''.
=== Тривалість виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи-підприємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частина 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]). 
Фонд оплачує «лікарняні» з 6-го дня, тому якщо листок непрацездатності закрили через п'ять днів після відкриття, допомога не виплачується. 
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзац 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)].
=== Розгляд документів Фондом ===
Після подачі документів до Фонду, там перевірять інформацію, правильність заповнення заяви-розрахунку, протягом 10 днів, і якщо все гаразд, Фонд приймає рішення про виплату грошей і перераховує допомогу по тимчасовій непрацездатності. 
Фонд може надіслати запит на уточнення даних у розрахунку, а якщо знайде помилки — розрахунок повернуть, можна буде виправити помилки й подати повторно. 
Після отримання ''«лікарняних»'', необхідно подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (форма повідомлення наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку № 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]).
== Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП) ==
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.5 статті 295 Податкового кодексу України]).

Для цього вже після хвороби та отримання лікарняного листка потрібно подати в податкову заяву, указати в ній період хвороби й прикласти копію "лікарняного". Якщо лікарняний відкритий до 20-го числа місяця й закритий у наступних місяцях, єдиний податок не сплачується за повний календарний місяць хвороби, а за місяць, у якому лікарняний закрили, ЄП треба сплатити.

Якщо сплатили ЄП шляхом здійснення авансового внеску, суму податку за період перебування на "лікарняному" зарахують в рахунок майбутніх платежів з ЄП, для цього треба подати відповідну заяву в податкову службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.6 статті 295 ПКУ]).

Якщо податківці виявлять, що під час "лікарняного" здійнювалась діяльність у вигляді надання послуг або виконання робіт, заповнювалась книга обліку, на рахунок надходили оплати, то втрачається право на звільнення від сплати ЄП.
== '''Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності нарахованої (виплаченої) фізичній особі – підприємцю Фондом''' ==
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 177 Податкового кодексу України.]

Допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю Фондом, не є доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України] у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ] - до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 292 ПКУ], не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю Фондом соціального страхування України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка податку становить 18 %) та військовим збором (ставка військового збору становить 1,5 %). Фонд соціального страхування України є податковим агентом щодо такого доходу.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю

2022-10-07T07:49:45Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011890-18 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"]
== Право фізичних осіб-підприємців на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) не менше мінімального розміру (його нараховують щомісяця за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати). З 1.10.2022 мінімальна заробітна плата становить 6700 гривень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1928-20#Text ст.8 Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік"]). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] фізичні особи - підприємці підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період зайняття підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] одним з видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). 
Отже, фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ та за якими не обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ, мають право на одержання від Фонду соціального страхування України (далі за текстом – Фонд) «лікарняних виплат» в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною. 
Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком звільнені від сплати ЄСВ, тому на виплати від Фонду їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, Фонд гроші на «лікарняні» перерахує.
== Порядок отримання «лікарняних виплат» ==
=== Листок непрацездатності ===
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом. Без «лікарняного листка» виплати від Фонду особа не отримає. Тому, якщо особа захворіла, або здійснює догляд за хворою дитиною, необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я для відкриття листа непрацездатності та в подальшому його отримати. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»] затверджено зразок листка непрацездатності, його технічний опис та інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності. 
=== Перелік документів, які необхідно надати до Фонду для отримання виплат ===
Для отримання виплат по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутись до Фонду та подати наступні документи: 
* Заява-розрахунок ( форма заяви-розрахунку наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку №1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12]). Подати заяву-розрахунок можна особисто або в електронному вигляді, але тоді треба укладати договір про визнання ЕЦП з Фондом.
* Листок непрацездатності
* Довідка з податкової про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ або копії квитанцій, які підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед настанням тимчасової втрати працездатності
* Письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування виплат по тимчасовій непрацездатності
=== Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності залежить від наявного страхового стажу фізичної особи-підприємця: 
* 50% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж до 3 років;
* 60% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
* 70% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
* 100% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж більше 8 років. 
Для отримання інформації щодо наявного страхового стажу можна звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації для отримання довідки, форма якої наведена у додатку № 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
=== Обчислення виплат по тимчасовій непрацездатності фізичної особи-підприємця ===
Підприємець самостійно обчислює свої ''«лікарняні виплати»''. Потрібно порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу. Обчислення середньоденного доходу: сума, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділимо на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів. Якщо до цього періоду потрапили дні, коли особа була на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дні не враховуємо. 
'''ФОП на спрощеній системі''': якщо ЄСВ сплачували від мінімальної заробітної плати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінімальній зарплаті — 4173 грн. у 2019 році, 4723 грн. - у 2020 році. 
'''ФОП на загальній системі''' сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було, або він менше від мінімальної заробітної плати, для розрахунку береться до уваги мінімальна зарплата. 
Для розрахунку денної виплати необхідно помножити середньоденний дохід на відсоток оплати ''«лікарняного листка»''.
=== Тривалість виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи-підприємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частина 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]). 
Фонд оплачує «лікарняні» з 6-го дня, тому якщо листок непрацездатності закрили через п'ять днів після відкриття, допомога не виплачується. 
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзац 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)].
=== Розгляд документів Фондом ===
Після подачі документів до Фонду, там перевірять інформацію, правильність заповнення заяви-розрахунку, протягом 10 днів, і якщо все гаразд, Фонд приймає рішення про виплату грошей і перераховує допомогу по тимчасовій непрацездатності. 
Фонд може надіслати запит на уточнення даних у розрахунку, а якщо знайде помилки — розрахунок повернуть, можна буде виправити помилки й подати повторно. 
Після отримання ''«лікарняних»'', необхідно подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (форма повідомлення наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку № 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]).
== Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП) ==
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.5 статті 295 Податкового кодексу України]).

Для цього вже після хвороби та отримання лікарняного листка потрібно подати в податкову заяву, указати в ній період хвороби й прикласти копію "лікарняного". Якщо лікарняний відкритий до 20-го числа місяця й закритий у наступних місяцях, єдиний податок не сплачується за повний календарний місяць хвороби, а за місяць, у якому лікарняний закрили, ЄП треба сплатити.

Якщо сплатили ЄП шляхом здійснення авансового внеску, суму податку за період перебування на "лікарняному" зарахують в рахунок майбутніх платежів з ЄП, для цього треба подати відповідну заяву в податкову службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.6 статті 295 ПКУ]).

Якщо податківці виявлять, що під час "лікарняного" здійнювалась діяльність у вигляді надання послуг або виконання робіт, заповнювалась книга обліку, на рахунок надходили оплати, то втрачається право на звільнення від сплати ЄП.
== '''Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності нарахованої (виплаченої) фізичній особі – підприємцю Фондом''' ==
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 177 Податкового кодексу України.]

Допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю Фондом, не є доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України] у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ] - до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 292 ПКУ], не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю Фондом соціального страхування України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка податку становить 18 %) та військовим збором (ставка військового збору становить 1,5 %). Фонд соціального страхування України є податковим агентом щодо такого доходу.
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Розробка статутів громадських об'єднань

2022-10-07T07:20:55Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закон України "Про громадські об'єднання"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12 Наказ Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5 «Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу»]
== Загальна інформація ==
'''Громадське об'єднання''' - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (стаття 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закону України "Про громадські об'єднання"] (далі - Закон).

Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як: ♦ громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи; ♦ громадська спілка - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

'''Статут громадського об'єднання''' - встановлений засновниками об'єднання обсяг правил, які регулюють діяльність об'єднання, його відносини з іншими об'єднаннями та громадянами, права й обов'язки у певній сфері суспільних відносин.

Наявність статуту, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закону] є необхідною умовою утворення, реєстрації та діяльності будь-якого виду громадського об'єднання зі статусом юридичної особи, а у випадку громадського об'єднання, яке створюється без статусу юридичної особи – на розсуд засновників такого об'єднання.

Статут громадського затверджується на установчих зборах засновників.
== Статут громадського об'єднання ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 статті 11 Закону] статут громадського об'єднання '''має містити відомості про:'''
# найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування;
# мету (цілі) та напрями діяльності;
# порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників);
# повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи);
# періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
# порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками);
# порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг;
# джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання;
# [[Відокремлені підрозділи громадських об’єднань зі статусом юридичної особи: поняття, ознаки, види|порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання]] (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
# порядок внесення змін до статуту;
# порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.
У статуті громадських об’єднань можуть бути передбачені додаткові положення, щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об’єднання, що не суперечать закону.
== Найменування громадського об'єднання ==
Найменування громадського об'єднання складається з двох частин - загальної та власної назв. У загальній назві зазначається організаційно-правова форма громадського об'єднання ("громадська організація", "громадська спілка") (частина друга статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закону]).

Вимоги щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу затверджені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0367-12 наказом Міністерства юстиції України від 05 березня 2012 року № 368/5].

Найменування громадського об'єднання викладається державною мовою. Громадське об'єднання може також викласти свою власну назву, поряд з державною мовою, іноземною мовою або мовою національної меншини.

Власна назва громадського об'єднання не повинна бути тотожною власним назвам інших зареєстрованих громадських об'єднань.

'''Власна назва громадського об'єднання не може містити:'''
* найменування органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, складових найменувань цих органів (міністерство, агентство, служба, інспекція, комітет, адміністрація, прокуратура, суд);
* власну назву громадського об'єднання, діяльність якого заборонена в судовому порядку (протягом трьох років після набрання відповідним рішенням суду законної сили);
* інші позначення, використання яких обмежено законом (частина п'ята статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закону]);
* слова "державний", "комунальний" та похідні від них. Власна назва навчального закладу, установи чи організації у власній назві громадського об'єднання може використовуватися лише за згоди відповідного навчального закладу, установи чи організації. Забороняється використання у власній назві громадського об'єднання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2016-%D1%80#Text історичних державних найменувань, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України].
Власна назва громадського об'єднання має містити інформацію про статус громадського об'єднання ("дитяче", "молодіжне", "всеукраїнське") та може містити інформацію про його вид ("екологічне", "правозахисне" тощо), наприклад, "громадська організація "Молодіжне об'єднання ГУРТ". Громадське об'єднання зі статусом "дитяче" та "молодіжне" утворюється у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Законом], з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-14#Text Закону України "Про молодіжні та дитячі громадські організації"].

Власна назва громадського об'єднання може містити ім'я (псевдонім) фізичної особи за умови попередньої письмової згоди цієї особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом.

Громадське об'єднання має право на використання свого найменування з моменту реєстрації або прийняття в установленому цим Законом порядку повідомлення про його утворення. Забороняється використання найменування громадського об'єднання фізичними та юридичними особами, які не належать до цього громадського об'єднання, без згоди такого громадського об'єднання для цілей, не пов'язаних з діяльністю цього громадського об'єднання.

Громадське об'єднання може також мати скорочене найменування, яке визначається рішенням його установчих зборів або вищого органу управління - з'їзду, конференції, загальних зборів тощо.

Зміна найменування громадського об'єднання здійснюється на засіданні вищого органу управління такого об'єднання з додержанням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закону] та статуту об'єднання (за наявності).
== Мета (цілі) та напрями діяльності громадського об'єднання ==
Якщо засновники мають мету здійснення та захисту прав і свобод, задоволення власних чи суспільних інтересів у конкретній (конкретних) сферах, вони визначають мету (цілі) та напрями з урахуванням відповідних законів. Наприклад, якщо засновники мають на меті спостереження за виборчим процесом, необхідно враховувати законодавство у даній сфері.
{| class="wikitable"
|+
|'''Приклад:''' "Мета (цілі) громадської організації - здійснення та захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів громадян України при здійсненні своїх політичних прав.На реалізацію мети (цілей) громадська організація здійснює таку діяльність: ''офіційне спостереження за виборами".''
|}
== Порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Стаття 8] визначає, що членами (учасниками) громадської організації, крім молодіжної та дитячої, можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, які '''досягли 14 років'''. Вік членів молодіжної, дитячої організації визначається її статутом у межах, встановлених законом.

Членами (учасниками) громадської спілки, крім молодіжної та дитячої, можуть бути юридичні особи приватного права, у тому числі громадські об’єднання зі статусом юридичної особи, фізичні особи, '''які досягли 18 років''' та не визнані судом недієздатними. Вік членів молодіжної, дитячої спілки визначається її статутом у межах, встановлених законом (стаття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Закону]). 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Стаття 3 Закону], також визначає, '''принципи утворення і діяльності громадських об'єднань''', зокрема:
* '''добровільності''', який передбачає право особи на вільну участь або неучасть у громадському об'єднанні, у тому числі в його утворенні, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в ньому;
* '''самоврядності''' - передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом;
* '''відсутності майнового інтересу''' - передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи);
* '''прозорості, відкритості''' - передбачає право всіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення та здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ;
* '''публічність''' означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свої мету (цілі) та діяльність. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 Стаття 5 Закону] визначає гарантії права на свободу об'єднання, зокрема, кожна особа має право добровільно у будь-який час у порядку, встановленому статутом, припинити членство (участь) у громадському об'єднанні. 
Важливо, що згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 статтею 7 Закону] повноваження засновника громадського об'єднання закінчуються після прийняття рішення про реєстрацію або прийняття повідомлення про утворення громадського об'єднання в установленому цим Законом порядку. 
Звертаємо увагу на відсутність у Законі поняття «колективний член». Тому, громадські організації, зареєстровані до 1 січня 2013 року, при внесенні змін до статуту повинні виписувати членство відповідно до свого статусу (засновниками і учасниками є фізичні особи). Це матиме наслідком внесення змін і до інших розділів статуту, наприклад в частині повноважності вищого керівного органу, на якому делегатами або учасниками будуть виключно «індивідуальні» члени. 

'''Пропозиції до редакції розділу:'''

'''«ЧЛЕНИ ОРГАНІЗАЦІЇ. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЧЛЕНІВ. НАБУТТЯ І ПРИПИНЕННЯ ЧЛЕНСТВА '''
'''... Членами Організації можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які досягли 18-річного віку та активно сприяють виконанню статутних завдань Організації. Членство в Організації є фіксованим і підтверджується записом у реєстрі членів Організації.''' 
'''... Рада Організації приймає рішення про прийняття особи в члени Організації та вносить відповідний запис у Реєстр членів Організації не пізніше ніж через два місяці після одержання письмової заяви, в якій особа підтверджує зобов'язання виконувати Статут, а також згоду на обробку своїх персональних даних відповідно до статутних завдань і чинного законодавства.''' 
'''Рада Організації має право відмовити у прийнятті особи в члени Організації.''' 
'''Рада Організації має право делегувати право прийняття в члени Організації відокремленим підрозділам Організації або іншим статутним органам.''' 
'''... Члени Організації мають право:''' 
'''1) брати участь у статутній діяльності та заходах Організації;''' 
'''2) брати участь у Конференції, обирати і бути обраними до керівних органів Організації;''' 
'''3) вносити пропозиції, заяви та скарги на розгляд керівних органів;''' 
'''4) отримувати інформацію та пояснення стосовно діяльності Організації, за умови захисту конфіденційної інформації та персональних даних;''' 
'''5) мати доступ до фінансових та інших звітів Організації;''' 
'''6) добровільно припиняти членство в Організації.''' 
'''... Члени Організації зобов'язані:''' 
'''1) виконувати вимоги Статуту і рішення керівних органів, пов’язані з виконанням статутних завдань Організації;''' 
'''2) сприяти виконанню статутних завдань Організації;''' 
'''3) пропагувати ідеї, мету, статутні завдання і діяльність Організації;''' 
'''4) виконувати вимоги керівних органів Організації, відокремленого підрозділу, у якому член Організації перебуває на обліку, щодо порядку та умов використання персональних даних та іншої інформації, яка є конфіденційною;''' 
'''5) сплачувати членські внески.''' 
.'''.. Рада має право приймати рішення про прийняття інших осіб, які сприяли виконанню статутних завдань Організації протягом не менш ніж 12 місяців, в почесні члени Організації на підставі рекомендації принаймні двох членів Організації. Почесні члени мають право брати участь у Конференції з правом дорадчого голосу.''' 
'''... Рада має право встановлювати відзнаки, інші засоби громадського заохочення для членів Організації та інших осіб, які сприяли виконанню статутних завдань Організації.''' 
'''... Припинення членства в Організації відбувається на підставі:''' 
'''1) письмової заяви члена, поданого до Ради Організації або іншого статутного органу Організації, яким було прийнято рішення про прийом особи у члени Організації;''' 
'''2) рішення Ради або уповноваженого нею органу.''' 
'''Членство в Організації припиняється у разі смерті особи.''' 
'''Припинення членства не є підставою для припинення або невиконання будь-яких зобов’язань відповідно до цивільно-правових чи трудових договорів.''' 
'''Припинення членства має наслідком припинення перебування особи на посаді.''' 
'''... Рада або уповноважений нею орган приймає рішення про виключення члена Організації в випадку:''' 
'''1) неодноразового порушення вимог Статуту;''' 
'''2) вчинення дій або бездіяльності, несумісних із метою Організації;''' 
'''3) вчинення дій або бездіяльності, що завдають значну майнову або немайнову шкоду Організації;''' 
'''4) неучасті в діяльності Організації протягом 12 попередніх місяців.''' 
.'''.. Скарги на рішення, дії або бездіяльність керівних органів, пов’язаних із набуттям та припиненням членства, правами та обов’язками членів, розглядаються черговою Конференцією. Якщо чергова Конференція уповноважить інший постійний або тимчасовий орган, скарги розглядаються протягом двох місяців після того, як особа дізналася або мала дізнатися про указані рішення, дії або бездіяльність.”'''

=== Керівні органи громадського об'єднання: перелік, повноваження, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи), періодичність засідань і процедура прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку ===
Громадське об'єднання самостійно визначає структуру органів управління громадським об'єднанням та контролю, порядок їх формування (призначення чи обрання), термін повноважень тощо. 
Слід враховувати, що окремі повноваження керівних органів прямо передбачені Законом: у статті 10 щодо найменування громадського об'єднання; статті 24 щодо власності; статтях 25, 26, 29 щодо припинення громадського об'єднання тощо. 
Керівними органами громадського об'єднання можуть бути: 
Вищим колегіальним органом управління - Загальні збори, Конференція, З’їзд тощо. Вищий колегіальний орган управління складається з безпосередньо членів, що забезпечується їх особистою участю, або з уповноважених представників членів – делегатів, які обираються локальними колегіальними органами. 
Для вищого колегіального органу управління, на якому присутні безпосередньо члени громадського об’єднання, притаманне визначення кваліфікованої більшості для прийняття рішень, виходячи з простої більшості (50+1), або 2/3 чи ¾ від присутніх на засіданні членів. Часто у статутах вимагається 2/3 чи ¾ голосів за ключові для організації рішення: зміни у статуті чи припинення. Для скликання такого вищого органу виконавчий орган у своєму рішенні має визначити дату, конкретний час і місце (адресу) проведення вищого органу. 
Для чисельного громадського об’єднання, яке має відокремлені підрозділи, як правило вищий колегіальний орган управління формується з числа делегатів від членів Організації, облік яких ведуть відокремлені підрозділи. Для скликання такого вищого органу виконавчий орган у своєму рішенні обов’язково має, крім вищенаведеного, вказати норму представництва делегатів від відокремлених підрозділів. Така норма може бути фіксована (по 1 делегату від відокремленого підрозділу) або залежати від кількості членів, які перебувають на обліку у відокремленому підрозділі. Таким чином громадське об’єднання забезпечує пропорційність представництва.
Статут повинен передбачити порядок скликання вищого органу. Як правило – це повноваження виконавчих органів. А у випадках, коли необхідні термінові рішення з питань контролюючих статутних органів – вони також можуть бути органом скликання вищого органу.
Необхідним є чітке визначення періодичності скликання вищого органу, оскільки з цим пов’язані строки повноважень виборних органів чи посадових осіб, реалізація членами громадського об’єднання своїх прав на обрання і контроль. '''Загальні збори, З’їзд, Конференція можуть бути черговими або позачерговими.''' Підстава, процедура скликання і проведення позачергово вищого колегіального органу управління має бути так само детально прописана. 
'''Виконавчим органом може бути Рада, Правління, Дирекція''' тощо. Таких органів може бути декілька, наприклад Рада і Президія Ради. Формування таких органів може бути різним. Наприклад, Рада може складатись з певних осіб «за посадою»: керівників відокремлених підрозділів, керівника і його заступників. Звертаємо увагу, що якщо особа входить до виконавчого органу «за посадою», то не слід вказувати також про її обрання до цього органу. Інакше виникне різнотлумачення статуту і повно важності цієї особи. Тому, якщо у пунктах статуту про формування виконавчого органу прописується його формування «за посадою», то у пунктах статуту про вищий колегіальний орган управління не слід писати про обрання цих осіб. 
'''Керівником громадського об’єднання може бути Президент, Голова, Виконавчий директор''' тощо. Може бути декілька керівників (Співголови), але слід чітко виписати повноваження кожного з них. 
'''Контролюючим органом може бути: Контрольно-Ревізійна комісія,Ревізійна комісія, Ревізор, Наглядова рада'''. 
Звертаємо увагу, що ті питання, які Законом віднесені до відання статуту, не можуть регулюватись рішеннями статутних органів (наприклад, розширювати повноваження керівних органів громадського об'єднання, строки повноважень, процедуру скликання чи формування, порядок прийому чи виключення з членів). 
Керівні органи громадського об’єднання мають право затверджувати внутрішні правила, процедури (регламенти), створювати і припиняти консультативні, дорадчі, постійні і тимчасові органи за напрямками діяльності, затверджувати положення про ці органи, а також обирати, призначати або заміщати членів цих органів. 
Члени інших постійних і тимчасових органів можуть брати участь у засіданнях керівного органу громадського об’єднання, який створив ці постійні і тимчасові органи, з правом дорадчого голосу. 
Членами Ради/Правління, а також інших постійних і тимчасових органів громадського об’єднання можуть бути особи, які не є членами громадського об’єднання, якщо це допускає статут громадського об’єднання. 
'''''У статуті можуть бути передбачені особливості процедури прийняття рішень.''''' Якщо окремі члени керівного органу письмово повідомили до початку засідання керівного органу про неможливість взяти особисту участь у засіданні, вони мають право голосувати з використанням засобів зв'язку (телефон, електронна пошта, Інтернет тощо) одночасно або до моменту закінчення засідання. 
У випадку проведення письмового опитування за допомогою електронної пошти рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували у письмовій формі не менше 60% членів керівного органу. Члени керівного органу управління зобов'язані письмово підтвердити результати свого голосування або відмову від голосування не пізніше трьох робочих днів з дати надсилання питання. 
Стосовно рішень про обрання або затвердження складу керівних органів або дорадчих чи консультативних органів громадського об'єднання, а також про дострокове припинення повноважень цих органів враховуються тільки результати особистого голосування. 
'''Чергові Загальні збори/Конференція скликаються Радою/Правлінням один раз протягом календарного року.''' Рада/Правління повідомляє членів громадського об’єднання про час і місце чергових Загальних зборів/Конференції не пізніше ніж за 10 робочих днів до їх проведення. 
Чергові Загальні збори/Конференція мають право приймати рішення, якщо в голосуванні беруть участь більшість від усіх членів громадського об’єднання, які перебувають на обліку на день проведення Загальних зборів/Конференції. 
Рада/Правління скликає '''позачергові Загальні збори/Конференцію''' на підставі власного рішення, а також у разі отримання письмової вимоги не менше ніж 20% членів.
Рада/Правління повідомляє членів громадського об'єднання про час і місце позачергових Загальних зборів/Конференції не пізніше ніж через 10 робочих днів після прийняття відповідного рішення або одержання письмової вимоги про їх скликання. 
Члени громадського об'єднання, у випадку невиконання Радою/Правлінням відповідної письмової вимоги, повідомляють членів громадського об’єднання про час і місце позачергових Загальних зборів/Конференції відповідно до Статуту самостійно. 
Загальні збори/Конференція приймають рішення простою більшістю голосів членів, які беруть участь у голосуванні. Рішення про внесення змін до статуту, саморозпуск чи реорганізацію приймається 2/3 (3/4) голосів членів, які беруть участь у голосуванні, але не менше 75% загальної кількості членів. 
'''До виключної компетенції Загальних зборів/Конференції належить прийняття рішень про:''' 
* затвердження змін і доповнень до Статуту; затвердження регламенту проведення Конференції; 
* затвердження основних напрямків, планів і програм діяльності громадського об’єднання; 
* затвердження річних бюджетів, балансів, фінансових та інших звітів керівних органів; 
* обрання членів Ради/Правління, Ревізійної комісії/Контрольно-ревізійної комісії/Наглядової ради; 
* участь громадського об'єднання в інших юридичних особах, а також в об'єднаннях юридичних осіб; 
* створення і припинення відокремлених підрозділів громадського об'єднання; 
* розпорядження майном громадського об'єднання, делегування окремих повноважень іншим органам або особам (крім тих, що законами віднесені до повноважень вищого керівного органу); 
* проведення незалежного фінансового або іншого аудиту громадського об'єднання; 
* прийняття рішення про саморозпуск/реорганізацію. 
Загальні збори/Конференції має право приймати рішення з інших питань, які не належать до компетенції інших керівних органів громадського об'єднання.
Рішення Загальних зборів/Конференції оформлюються протоколом, який підписується Головуючим та секретарем. 
Для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, особа уповноважена представляти громадське об’єднання, визначається на установчих зборах засновників такого громадського об’єднання. В подальшому така особа змінюється (переобирається) також на вищому колегіальному органі управління, якщо інше не передбачено статутом 
'''Рада/Правління''' є постійно діючим керівним органом громадського об'єднання в період між черговими Загальними зборами/Конференціями. 
'''Рада/Правління обирається на два роки у складі не менше трьох членів.''' Члени Ради/Правління можуть бути переобрані на наступний термін. 
Якщо член Ради/Правління подає письмову заяву про припинення повноважень або втрачає здатність виконувати обов'язки з інших причин - у зв'язку з чим кількість членів Ради/Правління стає меншою, ніж визначено статутом, Рада/Правління більшістю голосів призначає (кооптує) нового члена на строк до чергових Загальних зборів/Конференції громадського об'єднання. Рішення Ради/Правління, прийняті у кооптованому складі, мають ту ж юридичну силу, що й рішення Ради/Правління, обраних З’їздом /Конференцією. 
'''Рада/Правління має повноваження:''' 
* визначати конкретні завдання і форми діяльності громадського об'єднання згідно зі статутом та рішеннями Конференції; 
* затверджувати і змінювати оперативні і фінансові плани, складати річні бюджети, баланси і звіти громадського об'єднання; 
* встановлювати порядок фінансування та інших форм реалізації статутних завдань; 
* приймати рішення про заснування і припинення підприємств, установ, організацій, а також про придбання і розпорядження нерухомим майном громадського об'єднання; 
* затверджувати символіку, визначати порядок її використання і зберігання; 
* затверджувати зразки та описи бланків, штампів, печаток. 
Засідання Ради/Правління скликаються керівником громадського об’єднання не рідше одного разу на три місяці, або протягом п'ятьох робочих днів після одержання письмової заяви члена Ради/Правління про необхідність скликання засідання Ради/Правління. 
Засідання Ради/Правління правомочне, коли у ньому бере участь більшість членів. 
Рішення Ради/Правління приймаються простою більшістю голосів осіб, які беруть участь у голосуванні, якщо Рада/Правління не визначить кваліфіковану більшість. Рішення Ради/Правління оформлюються протоколом та зберігаються Секретарем. 
'''Керівник''' здійснює керівництво поточною діяльністю громадського об'єднання відповідно до законодавства, Статуту, рішень керівних органів управління. 
'''Керівник призначається Конференцією/З’їздом або Радою/Правлінням строком на два роки.''' Орган, що обрав/призначив керівника, має право достроково припинити повноваження керівника на підставі: 
* письмової заяви керівника; 
* вступу керівника на державну або іншу публічну службу; 
* завдання рішеннями, діями або бездіяльністю керівника значної майнової або немайнової шкоди громадського об'єднання. 
До призначення або заміщення керівника виконавчим органом його повноваження здійснює Голова виконавчого органа (інша особа, визначена статутом, наприклад заступник керівника). 
'''Керівник має повноваження:''' 
* офіційно представляти громадське об'єднання без довіреності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими особами в Україні та в інших державах; 
* укладати від імені громадського об'єднання договори та інші правочини з урахуванням обмежень, встановлених Статутом або рішеннями Конференції/З’їзду;
* забезпечувати виконання рішень і доручень керівних органів управління громадського об'єднання; 
* відкривати і закривати рахунки громадського об’єднання в банках та інших фінансових установах, підписувати банківські та інші фінансові документи; 
* затверджувати штатний розклад, укладати трудові та цивільно-правові договори, звільняти працівників згідно з законодавством, видавати накази та інші обов'язкові для працівників громадського об’єднання акти і керувати їхньою діяльністю; 
* звітувати керівним органам управління про поточну діяльність громадського об'єднання; 
* приймати рішення щодо інших поточних питань діяльності громадського об'єднання та здійснювати інші адміністративні функції, спрямовані на реалізацію статутних завдань громадського об'єднання. 
Керівник має право призначати тимчасового заступника і видавати іншим особам довіреності на вчинення юридичних дій від імені громадського об'єднання. 
'''Контрольно-Ревізійна комісія/Ревізійна комісія/Ревізор/Наглядова рада (контрольний орган)''' має консультативні і контрольні повноваження з питань фінансової діяльності і цільового використання активів громадського об'єднання. 
'''Контрольний орган обирається Загальними зборами/Конференцією на два роки у складі не менше трьох членів, які обирають голову і секретаря.''' Члени інших керівних органів і працівники громадського об'єднання не можуть бути членами Контрольного органу. 
Контрольний орган скликається її головою принаймні два рази на рік, а також протягом 10 діб на письмовий запит Ради/Правління або 5% членів громадського об'єднання.
Рішення Контрольного органу приймаються простою більшістю голосів членів Ревізійної комісії. 
'''Контрольний орган має повноваження:''' 
* вносити пропозицій щодо фінансової діяльності та використання активів громадського об'єднання; 
* складати висновки про фінансову діяльність та використання активів громадського об'єднання до затвердження Загальними зборами/Конференцією річних бюджетів, балансів, фінансових та інших звітів керівних органів; 
* складати висновки з інших питань за поданням керівних органів громадського об'єднання; 
* проводити періодичні та спеціальні перевірки фінансової діяльності та використання активів громадського об'єднання, залучати незалежних експертів до указаних перевірок.
=== Порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками) ===
Враховуючи, що громадські об’єднання діють та здійснюють свою діяльність на принципах самоврядності, що передбачає право самостійно здійснювати управління громадським об’єднанням, а також не втручання органів державної влади інших державних органів, органів АР Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадських об’єднань, то керівні органи (Рада/Правління, Президент/Виконавчий директор тощо) зобов'язанні періодично звітувати перед членами громадського об'єднання на Загальних зборах/Конференції з питань, пов'язаних з реалізацією покладених на них повноважень та здійснення статутних завдань громадського об'єднання. 
Щорічний звіт по виконанню статутних завдань підлягає оприлюдненню протягом 30 днів з дня озвучування. 
Усі керівні органи громадського об'єднання мають у 30 денний терміни надавати відповіді письмово або електронною поштою на запити членів громадського об'єднання щодо діяльності керівних органів та реалізації статутних завдань. 
Керівні органи громадського об'єднання мають забезпечити для членів громадського об'єднання вільний доступ до інформації про їх діяльність, у тому числі про прийняті рішення та про здійсненні статутні завдання.
=== Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг ===
Для захисту прав членів громадського об’єднання Законом визначено положення щодо обов’язкового зазначення у статуті громадського об’єднання порядку оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг. 
'''Члени громадського об'єднання мають право оскаржити рішення, дію або бездіяльність іншого члена громадського об'єднання, Президента/Виконавчого директор тощо, Ради/Правління або Загальних зборів/Конференції шляхом подання письмової скарги, а саме:''' 
* ''на дії, бездіяльність або рішення члена громадського об'єднання - первинна скарга подається до Президента/Виконавчого директора тощо, який зобов'язаний отримати письмові пояснення від особи, дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується, та протягом 20 (двадцяти) робочих днів розглянути скаргу із письмовими поясненнями та повідомити про результати її розгляду скаржника. В разі відхилення скарги - повторна скарга подається до Ради/Правління, яке зобов'язане розглянути скаргу на найближчому засідання, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання, який скаржиться, а також члена громадського об'єднання, бездіяльність або рішення якого оскаржується. В разі відхилення скарги Правлінням - повторна скарга подається до Загальних зборів/Конференції громадського об'єднання, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання який скаржиться, а також члена громадського об'єднання дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується;'' 
* ''на дії, бездіяльність або рішення Президента/Виконавчого директор тощо - первинна скарга подається до Ради/Правління, яка зобов'язана розглянути скаргу на найближчому засідання, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання, який скаржиться, а також Президента/Виконавчого директор тощо дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується. В разі відхилення скарги Радою/Правлінням - повторна скарга подається до Загальних зборів/Конференції, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому або позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена, який скаржиться, а також Президента/Виконавчого директор тощо дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується;' ''
* ''на дії, бездіяльність або рішення члена Ради/Правління - первинна скарга подається до Президента/Виконавчого директор тощо, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом 20 робочих днів, із обов'язковим викликом члена громадського об'єднання, який скаржиться, а також члена Правління дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується. В разі відхилення скарги Президентом/Виконавчим директором тощо - повторна скарга подається до Загальних зборів/Конференції, які зобов'язані розглянути скаргу на черговому або позачерговому засіданні, із обов'язковим викликом члена, який скаржиться, а також члена Правління дії, бездіяльність або рішення якого оскаржується. Скарга, яка потребує розгляду на позачергових Загальних зборах/Конференції, є підставою для скликання таких Загальних зборів/Конференції протягом тридцяти днів з дня надходження такої скарги;'' 
* ''на дії, бездіяльність або рішення Загальних зборів/Конференції громадського об'єднання - до суду, відповідно до чинного законодавства на момент оскарження таких дій, бездіяльності або рішень.''
=== Джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання ===
 
Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом. 
Право власності громадського об'єднання зі статусом юридичної особи реалізовує його вищий орган управління в порядку, передбаченому законом та статутом громадського об'єднання. Окремі функції щодо управління майном за рішенням вищого органу управління громадського об'єднання можуть бути покладені на створені ним відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи утворені громадським об'єднанням. 
'''Майно і кошти громадського об'єднання використовуються для статутної діяльності відповідно до законодавства України, з урахуванням обмежень щодо громадських організацій зі статусом неприбуткових, визначених Податковим кодексом України.''' Так, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.133.4.1., 133.4.2. ст.133 Податкового кодексу України] ''установчі документи громадської організації мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.'' 
Організація може здійснювати щодо майна і коштів, які перебувають у її власності будь-які правочини, що не суперечать статуту і законодавству України. 
'''Джерелами формування коштів і майна громадського об'єднання можуть бути:''' 
* ''кошти і майно, що надходять безоплатно, безповоротна фінансова допомога, добровільні пожертви членів Організації, інших осіб;'' 
* ''фінансова підтримка (дотації або субсидії) з державного чи місцевих бюджетів;'' 
* ''благодійна допомога, гуманітарна допомога;'' 
* ''доходи від основної діяльності громадської організації відповідно до Статуту та законодавства.'' 
Громадське об'єднання, створені нею підприємства, організації та установи ведуть оперативний і бухгалтерський облік, а також подають статистичну, фінансову та іншу звітність в порядку та обсягах, встановлених законодавством. 
Громадське об'єднання не рідше одного разу на рік оприлюднює звіти та іншу інформацію про джерела залучення коштів і майна для здійснення статутної діяльності та про напрямки їх використання відповідно до законодавства України. 
'''У статуті це може бути сформульовано таким чином:''' 
'''... Організація може мати право власності, інші речові права на рухоме і нерухоме майно, кошти в національній та іноземних валютах, цінні папери, нематеріальні активи та інше майно, що не заборонено законом та сприяє статутній діяльності Організації.''' 
'''... Організація має право здійснювати щодо майна і майнових прав, які перебувають у її власності або на інших речових правах, правочини, що не суперечать законодавству та Статуту. Кошти і майно. Організації використовуються для реалізації статутних завдань, оплати праці працівників Організації.''' 
'''... Організація не несе відповідальності за зобов'язаннями членів Організації. Члени не несуть відповідальності за зобов'язаннями Організації, якщо інше не передбачено законодавством.''' 
'''Організація не має права забезпечувати позики або кредити членам керівних органів Організації. Конференція має право визначити інші випадки конфлікту інтересів щодо використання активів Організації.''' 
'''... Джерелами формування коштів і майна Організації можуть бути:''' 
'''1) кошти і майно, що надходять безоплатно, безповоротна фінансова допомога, добровільні пожертви членів Організації, інших осіб;'''
'''2)фінансова підтримка (дотації або субсидії) з державного чи місцевих бюджетів;'''
'''3)благодійна допомога, гуманітарна допомога;'''
'''4)доходи від основної діяльності громадської організації відповідно до Статуту та законодавства.'''
'''... Організація, створені нею підприємства, організації та установи ведуть оперативний і бухгалтерський облік, а також подають статистичну, фінансову та іншу звітність в порядку та обсягах, встановлених законодавством.'''
'''... Організація не рідше одного разу на рік оприлюднює звіти та іншу інформацію про джерела залучення коштів і майна для здійснення статутної діяльності та про напрямки їх використання відповідно до законодавства України'''.</small 
=== Порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи) ===
 
<big>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 пункту 8 розділу V «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону] правовий статус місцевих осередків громадських організацій, які діяли зі статусом юридичної особі на день введення цього Закону в дію (до 01.01.2013), має бути приведений у відповідність із Законом. Рішення про припинення таких осередків як юридичних осіб приймається вищим органом управлінням громадської організації. Правонаступником майна, активів та пасивів таких осередків є відповідна громадська організація. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4572-17#n100 статті 13 Закону] громадські об'єднання зі статусом юридичної особи можуть мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об'єднання згідно із статутом у порядку визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних сіб-підприємців та громадських формувань” 
Відокремлені підрозділи громадського об'єднання не є юридичними особами. 
Відомості про утворені відокремлені підрозділи громадського об'єднання подаються до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання. 
Відокремлені підрозділи громадського об’єднання утворюються та здійснюють свою діяльність на основі статуту громадського об’єднання. 
Відокремлені підрозділи громадського об’єднання зі статусом юридичної особи можуть мати своє положення, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання. Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання містить інформацію про найменування відокремленого підрозділу, назву керівних (та в разі потреби контролюючих) органів, порядок обрання (призначення), строк повноважень, перелік повноважень керівних (та в разі потреби контролюючих) органів. Положення про відокремлений підрозділ громадського об’єднання не може суперечити законам та статуту громадського об’єднання. </big>

'''У статуті ці положення можуть бути зазначені так:''' 
'''... Члени Організації ведуть спільну діяльність шляхом об'єднання у відокремлені підрозділи, які створюються членами Організації за територіальним принципом за місцем проживання не менш, ніж двома членами Організації.''' 
'''... Відокремлені підрозділи керуються у своїй діяльності Статутом Організації.''' 
'''... Відокремлені підрозділи Організації не мають статусу юридичної особи.''' 
'''Відокремлений підрозділ має вищий керівний орган – збори членів, та керівника відокремленого підрозділу, який обирається зборами членів Організації.''' 
'''Керівник відокремленого підрозділу організовує діяльність членів Організації по виконанню статуту Організації, веде облік членів, що приймаються до Організації відокремленим підрозділом, виконує інші повноваження, надані керівними органами Організації.''' 
'''Керівники відокремлених підрозділів мають право діяти від імені Організації на підставі довіреностей, виданих Виконавчим директором/Президентом/Головою.'''
 
=== Порядок внесення змін до статуту ===
 
<big>'''Внесення змін до статуту/затвердження нової редакції статуту затверджується рішенням вищого керівного статутного органу громадського об'єднання (З'їзд, Загальні збори, Конференція).''' 
Внесення змін до установчого документа юридичної особи, положення, регламенту, списку суддів постійно діючого третейського суду, статуту (положення) громадського формування, що не має статусу юридичної особи, оформляється шляхом '''викладення його в новій редакції;''' 
Законодавством не встановлено якихось особливостей щодо порядку прийняття таких рішень, зазначені рішення можуть бути прийняті в загальному порядку для вищого статутного органу, передбаченому у відповідному розділі статуту. 
Разом з тим, процедура прийняття таких рішень може бути виписана й окремо. Наприклад, рішення про внесення змін до статуту/ затвердження нової редакції статуту можуть прийматися 2/3 або 3/4 делегатів/членів присутніх на засіданні вищого статутного органу. 
Рішення про внесення змін оформлюється протоколом у порядку визначеному законодавством. 
Про внесені зміни громадське об'єднання повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об'єднання протягом 60 днів з дня прийняття такого рішення керівним статутним органом громадського об'єднання.</big>
=== Порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної ===
 
'''Припинення діяльності громадського об'єднання здійснюється:''' 
<big>''1) за рішенням громадського об'єднання, прийнятим вищим органом управління громадського об'єднання, у визначеному статутом порядку, шляхом саморозпуску або реорганізації;''

''2) за рішенням суду про заборону (примусовий розпуск) громадського об'єднання.'' 
Припинення діяльності громадського об’єднання відбувається в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"]. 
Разом з тим, процедура прийняття таких рішень може бути виписана й окремо. Наприклад, рішення про внесення змін до статуту/ затвердження нової редакції статуту можуть прийматися 2/3 або 3/4 делегатів/членів присутніх на засіданні вищого статутного органу. 
Вищий керівний орган, який прийняв рішення про саморозпуск громадського об'єднання, створює ліквідаційну комісію для проведення припинення громадського об'єднання як юридичної особи, а також приймає рішення щодо використання коштів та майна Організації після його ліквідації відповідно до статуту.
У разі саморозпуску громадського об'єднання його майно та кошти після задоволення вимог кредиторів передаються за рішенням громадського об'єднання на статутні або благодійні цілі іншому (кільком іншим) громадському об'єднанню такого самого статусу, а в разі неприйняття такого рішення - зараховуються відповідно до закону до державного або місцевого бюджету. 
З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення громадського об'єднання про саморозпуск розпочинається припинення громадського об'єднання як юридичної особи та набуває повноважень ліквідаційна комісія. З дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення Організації про саморозпуск таке рішення не може бути скасоване Організацією. 
Реорганізація громадського об'єднання, здійснюється шляхом його приєднання до іншого громадського об'єднання такого самого статусу. Реорганізація здійснюється на підставі рішення громадського об'єднання, яке приєднується, про припинення діяльності з приєднанням до іншого об'єднання та рішення громадського об'єднання, до якого приєднуються, про згоду на таке приєднання. У разі реорганізації організації його майно, активи та пасиви передаються правонаступнику. 
Громадське об'єднання є таким, що припинило свою діяльність, з дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. 
Громадське об'єднання може бути заборонено судом. Заборона громадського об'єднання має наслідком припинення його діяльності. У разі прийняття рішення про заборону громадського об'єднання майно, кошти та інші активи за рішенням суду спрямовуються до державного бюджету. 
У разі прийняття судом рішення про припинення юридичної особи громадського об'єднання з підстав, зазначених у Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», громадське об'єднання протягом шести місяців в довільній формі повідомляє уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи та надає відомості про особу (осіб) уповноважених представляти громадське об’єднання. 
Якщо громадське об’єднання протягом шести місяців не повідомило уповноважений орган з питань реєстрації про продовження діяльності без статусу юридичної особи уповноважений орган з питань реєстрації вносить до Реєстру громадських об’єднань запис про припинення діяльності громадського об’єднання.
</big>
=== Додаткові положення щодо утворення, діяльності і саморозпуску чи реорганізації громадського об'єднання ===
 
<big>У додаткових розділах статуту можуть бути виписані особливості, пов’язані зі статусом громадського об’єднання (всеукраїнський, молодіжна чи дитяча організація).
</big>
== Затвердження статутів ==
 
<big>Статут викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами, крім випадків заснування юридичної особи). 
'''Титульна сторінка статуту громадського об'єднання повинна містити гриф «ЗАТВЕРДЖЕНО» та напис “Статут громадської організації “________________”, населений пункт, рік.''' 
Зміни до статуту приймаються вищим керівним органом управління (Загальними зборами/Конференцією) громадського об’єднання у порядку визначеному статутом громадського об’єднання (2/3 (3/4) голосів членів, які беруть участь у голосуванні але не менше 75% загальної кількості членів). 
Положення статуту має відповідати Конституції та законам України.
</big>
[[Категорія:Господарське право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Укладення договору оренди житлового приміщення

2022-10-07T06:58:47Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
== Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму (оренди) житла ==
При укладенні договору оренди житла слід керуватися положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 глави 59 Цивільного кодексу України] , якою передбачено підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму (оренди) житла.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3898 частини 1 статті 810 Цивільного кодексу України] за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3898 частини 1 статті 811 Цивільного кодексу України] договір найму житла укладається у письмовій формі.

Найчастіше предметом договору найму житла є квартира. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Наймач житла у багатоквартирному житловому будинку має право користування майном, що обслуговує будинок.

Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п’ять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3964 стаття 821 Цивільного кодексу України]).

Крім того, наймач не має права провадити перевлаштування та реконструкцію житла без згоди наймодавця [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 (частина друга статті 815 Цивільного кодексу України]).

Проте, поточний ремонт житла, переданого у найм, відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3936 статті 819 Цивільного кодексу України], зобов’язаний здійснювати наймач, якщо інше не встановлено договором.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 820 Цивільного кодексу України] передбачається, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.

Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.

Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла.

Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.
== Нотаріальне посвідчення договору найму (оренди) житла ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Частиною першою статті 811 Цивільного кодексу України] не передбачено обов’язкового нотаріального посвідчення договору найму житла.

Проте, за правилом частини четвертої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 209 Цивільного кодексу України] правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 статті 54 Закону України «Про нотаріат»] нотаріуси, зокрема, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов’язкову нотаріальну форму, а також за бажанням сторін й інші угоди.

Тобто, договір найму (оренди) житла необхідно укласти у письмовій формі, а посвідчувати його нотаріально, за бажанням, має право наймодавець за погодженням з іншою стороною – наймачем. Порядок нотаріального посвідчення договору передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Законом України "Про нотаріат"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"].

За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених законодавством. Перелік осіб, які звільняються від сплати державного мита, передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 №7-93 «Про державне мито».]
== Орендна плата ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 762 Цивільного кодексу України] за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Що стосується оренди житлових приміщень, то відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 820 Цивільного кодексу України] розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.

Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.

Одностороння зміна розміру плати за користування житлом не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору.

Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця.

Особа-орендар також зобов'язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.

Таким чином, підсумовуючи викладене варто зазначити, що зважаючи на принцип свободи договору, визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3922 Цивільним кодексом України], розмір орендної плати встановлюється сторонами шляхом переговорів, під час яких досягається згода щодо будь-якого розміру орендної плати, на який погодилися обидві сторони договору.
== Порядок оподаткування доходів, отриманих від оренди житлового приміщення ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України] пільги з податку, передбачені для фізичних осіб, не застосовуються до об’єкта оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

ПКУ визначено, що розмір податкового зобов’язання з доходу від здачі житла в оренду обчислюють на основі орендної плати, зазначеної в договорі.

Сума фіскального зобов’язання не може бути меншою за мінімальну суму платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Кожен громадянин, який не є підприємцем, але здає квартиру, будинок чи навіть кімнату в оренду, довгострокову або подобову, має сплатити з отриманого доходу ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) у розмірі 18% та 1,5% військового збору.

Орендодавець в поточному році сам обчислює і сплачує податок щокварталу.

Сплату податку, за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3965 статті 170 Податкового кодексу України], треба зробити протягом 40 календарних днів, після останнього дня звітного (податкового) кварталу. Сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов'язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації
[[Файл:Проект договору оренди (квартири).docx|міні]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Припинення постачання енергопостачальником електричної енергії побутовим споживачам. Оформлення претензій

2022-08-31T08:39:54Z

Olha.severin:

== Нормативна база==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 Закон України "Про ринок електричної енергії"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] (далі - Правила)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0310874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310 "Про затвердження Кодексу систем розподілу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0309874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 309 "Про затвердження Кодексу системи передачі"]
== Загальні положення ==
'''Електропостачальник''' - суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону УкраїниУ "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи передачі''' - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Оператор системи розподілу''' - юридична особа, відповідальна за безпечну, надійну та ефективну експлуатацію, технічне обслуговування та розвиток системи розподілу і забезпечення довгострокової спроможності системи розподілу щодо задоволення обґрунтованого попиту на розподіл електричної енергії з урахуванням вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та забезпечення енергоефективності ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2019-19 стаття 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"]).

'''Регулятор''' - [https://www.nerc.gov.ua/ Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.]
== Підстави припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.5.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D1%83%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 7.5 Правил] припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

♦ '''оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі:'''
* відсутності персоналу для обслуговування електроустановок споживача або договору на обслуговування електроустановок (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);
* недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв’язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача;
* заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи;
* несплати вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил], визначеної відповідно до законодавства (за умови прийняття судом рішення щодо споживання споживачем необлікованої електричної енергії на користь оператора системи);
* невиконання припису представника відповідного органу виконавчої влади;
* закінчення терміну дії, розірвання або неукладення договору між споживачем та оператором системи;
* закінчення терміну дії договору між споживачем та постачальником «останньої надії» (за умови неукладення споживачем договору з іншим електропостачальником);
* порушення споживачем під час виконання робіт або провадження іншої діяльності поблизу електричних мереж [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209];
Створення неналежних умов експлуатації електричних мереж унаслідок незабезпечення збереження електричних мереж, створення умов, наслідком яких можуть стати нещасні випадки від впливу електричного струму. Відключенню підлягають електроустановки та струмоприймачі споживача, для електрозабезпечення яких використовуються електричні мережі, щодо яких споживачем порушуються [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/209-97-%D0%BF Правила охорони електричних мереж] (на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади);

♦ '''електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі:'''
* заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником;
* недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.
'''На період розгляду судом спірних питань''' щодо порушення споживачем цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами], припинення електропостачання такого споживача, пов’язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.
== Порядок попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії==
Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім’я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

'''Датою отримання таких попереджень буде вважатися''' дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Попередження про припинення постачання електричної енергії може надаватись споживачу в інший спосіб, передбачений договором з електропостачальником та договором з оператором системи або додатками до нього.

Якщо '''підставою для припинення постачання електричної енергії є заборгованість''' споживача перед відповідним учасником роздрібного ринку, у попередженні про припинення постачання електричної енергії додатково зазначається сума заборгованості за відповідним договором та період, за який ця заборгованість виникла.

У разі усунення споживачем в установлений строк порушень, що завчасно (до дня відключення) підтверджується належним чином, постачання електричної енергії споживачу не припиняється.

Оператор системи '''протягом одного робочого дня''' після надання споживачу попередження про припинення електроживлення повідомляє про це електропостачальника споживача та адміністратора комерційного обліку. У разі отримання оператором системи від електропостачальника звернення щодо відключення електроустановки споживача оператор системи має повідомити адміністратора комерційного обліку про отримання відповідного звернення протягом дня його отримання.
== Відновлення постачання електричної енергії ==
Згідно з пунктом 7.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.12.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97. Правил] відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених вище, здійснюється оператором системи у порядку, '''протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості''' після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються '''за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт''', які відшкодовуються йому споживачем, якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/paran29#n29 Правилами] порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:
* станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.
Відновлення електроживлення електроустановки, '''яка була відключена за заявою її власника''', здійснюється за заявою власника цієї електроустановки '''протягом 5 робочих днів''' після оплати власником цієї електроустановки оператору системи послуги з підключення (пункт 7.13 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=7.13.%20%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. Правил]).
== Порядок розгляду звернень, скарг та претензій споживачів==
=== Загальний порядок дій учасників роздрібного ринку електричної енергії під час розгляду звернень, скарг та претензій споживачів===
Відповідно до пункту 8.1.2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.1.2.%20%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%20%D1%83,%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B8/%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%97%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0. Правил] '''споживач''' у разі порушення його прав та законних інтересів першочергово має звернутись до учасника роздрібного ринку зі '''зверненням/скаргою/претензією''' щодо усунення таким учасником порушення та відновлення прав та законних інтересів споживача.

До звернення/скарги/претензії споживач має додати наявні оригінали рішень або копії рішень, які приймалися за його зверненням/скаргою/претензією раніше, а також за наявності інші документи, необхідні для розгляду звернення/скарги/претензії, які після його (її) розгляду повертаються споживачу.

Якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення, учасник роздрібного ринку може у строк '''не більше 3 календарних днів''' звернутися до споживача за додатковою інформацією, яка необхідна йому для повного та об’єктивного розгляду звернення/скарги/претензії.

У разі ненадання споживачем необхідної інформації (документів), пояснень щодо обставин, зазначених у зверненні/скарзі/претензії, учасник роздрібного ринку має надати споживачу роз’яснення (відповідь) виходячи з наявної у нього інформації. Ненадання споживачем додаткової інформації не є підставою для відмови учасником роздрібного ринку у розгляді звернення/скарги/претензії споживача.

Учасник роздрібного ринку, отримавши від споживача звернення/скаргу/претензію, має її зареєструвати та розглянути. Якщо споживач не погоджується з рішенням, прийнятим за його зверненням/скаргою/претензією, він може оскаржити таке рішення шляхом направлення скарги Регулятору.

Скарга може бути подана споживачем '''протягом 1 року''' з моменту прийняття рішення учасником роздрібного ринку, що оскаржується, але '''не пізніше 1 місяця,''' починаючи з дня, наступного за днем ознайомлення або отримання споживачем цього рішення. Учасник роздрібного ринку має право не розглядати скаргу, подану з порушенням зазначеного строку.

Пропущений споживачем з поважної причини строк може бути поновлений посадовою особою учасника роздрібного ринку, яка згідно з посадовими обов’язками має повноваження приймати такі рішення.

Рішення Регулятора або учасника роздрібного ринку, який розглядав звернення/скаргу/претензію, у разі незгоди з ним може бути оскаржено споживачем або учасником роздрібного ринку (щодо рішення Регулятора, енергетичного омбудсмена) шляхом звернення до суду у строки, передбачені законодавством України.
=== Оформлення претензій учасниками роздрібного ринку електричної енергії===
==== У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів====
У разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правил] та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page Правилами], учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, '''складає у довільній формі претензію''' та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

У разі заподіяння учаснику роздрібного ринку електричної енергії збитків у претензії зазначаються підстави та розмір нарахованих збитків. До претензії можуть додаватися документи, які підтверджують вину оператора системи (електропостачальника електричної енергії або споживача) та розмір нарахованих збитків.

Учасник роздрібного ринку '''протягом 30 календарних днів''' з дати отримання претензії має усунути порушення та/або відшкодувати збитки, завдані учаснику роздрібного ринку, яким було подано претензію, про що повідомити іншу сторону, чи надати йому обґрунтовану відмову щодо задоволення його претензій повністю або частково. До відмови щодо задоволення претензії учасник роздрібного ринку може додати документи, які підтверджують вину іншої сторони або відсутність своєї вини.

'''У випадку ненадання учасником роздрібного ринку відповіді''' на претензію іншого учасника роздрібного ринку у встановлений строк або незгоди зі змістом відповіді учасник роздрібного ринку має право звернутись до Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, Антимонопольного комітету України відповідно до компетенції та/або до суду.

Спірні питання щодо відшкодування збитків та/або визначення їх розміру вирішуються під час розгляду претензії шляхом переговорів між учасниками роздрібного ринку або в судовому порядку.
==== У разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії ====
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18/page#n2991:~:text=8.2.2.%20%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2. пунктом 8.2.2 Правил] у разі надходження претензії/скарги споживача щодо якості електричної енергії оператор системи розглядає її '''протягом 15 днів''' з дня отримання претензії/скарги, а у разі проведення вимірювань показників якості електричної енергії в точці розподілу (передачі) електричної енергії - '''протягом 30 днів.'''
[[Категорія: Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра

2022-08-29T13:35:39Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Закон України "Про угоди про розподіл продукції"]
* [http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1127-14 Гірничий закон України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003600-09/page#Text Про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов’язаних з охороною навколишнього природного середовища від 01.01.2009 року.]
== Порядок розгляду спорів з питань користування надрами ==
'''Спори з питань користування надрами розглядаються:'''
* Органом державного геологічного контролю – Державна служба геології та надр України (Держгеонадра);
* Органом державного гірничого нагляду – Державна служба України з питань праці;
* Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів - Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція);
* Місцевими радами;
* Судом у порядку, встановленому законодавством України.
Позивачі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, - звільняються від сплати державного мита у справах про стягнення коштів та відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення законодавства про надра. Відповідно до '''статті 67''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n710:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2067.%20%D0%92%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D1%83%20%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»], спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються судом, місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Спори підприємств, установ і організацій України у галузі охорони навколишнього природного середовища з підприємствами, установами та організаціями інших держав, розглядаються комісіями, що утворюються на паритетних засадах із представників України і заінтересованих держав, або третейським судом.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та власником надр, розглядаються відповідно до законодавства України.

Спори з питань користування надрами на умовах розподілу продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених такими угодами, що укладаються відповідно до Закону України "Про угоди про розподіл продукції".

Серед позовних вимог заявлялись як майнові (про відшкодування шкоди, заподіяної незаконним видобуванням корисних копалин; стягнення незаконно отриманого доходу), так і немайнові (про розірвання договору на право тимчасового
користування землею для розташування кар’єру; розірвання договору оренди земельної ділянки, наданої для видобутку корисних копалин; припинення самовільного користування надрами).

Як свідчить [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003600-09/page#Text судова практика], при вирішенні спорів, пов’язаних із самовільним надрокористуванням, господарські суди задовольняли позовні вимоги у разі коли позивач (чи прокурор) звертались з вимогою про стягнення незаконно отриманого доходу від несанкціонованого видобування корисних копалин.

При цьому, суд виходив з того, що '''статтею 68''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1264-12#n715:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2068.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%B0 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»] передбачено, що незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення – конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Розмір незаконно отриманого доходу вираховувався виходячи з кількості добутих корисних копалин.

Посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з рішеннями їх органів управління позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково.
== Відповідальність за порушення законодавства про надра ==
Відповідно до '''статті 65''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80/paran489#n489 Кодексу України про надра] порушення законодавства про надра тягне за собою ''дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність'' згідно з законодавством України.

'''Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:'''
# Самовільному користуванні надрами;
# Порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;
# Вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;
# Наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;
# Пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;
# Порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;
# Невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;
# Знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;
# Незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;
# Невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.
'''Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.'''

'''Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень законодавства про надра'''

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Самовільне користування надрами та забудова площ залягання корисних копалин з порушенням установленого порядку припиняються без відшкодування понесених витрат.
== Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про надра ==
Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про надра полягає у застосуванні дисциплінарних стягнень до працівників, які вчинили дисциплінарні правопорушення (проступки).

Такими правопорушеннями, зокрема, у сфері проведення гірничих робіт відповідно до '''статті 49''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1127-14/paran339#n339 Гірничого закону України] є:
* невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів, що регулюють безпеку проведення гірничих робіт, прийнятих у встановленому законодавством порядку;
* прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства;
* проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог;
* перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт;
* невиконання законних вимог відповідних центральних органів виконавчої влади у сфері проведення гірничих робіт;
* пошкодження вентиляційних приладів, засобів протипожежного захисту та порушення режиму вентиляції;
* порушення встановлених правил вибухозахисту електроустаткування;
* невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам;
* наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;
* паління та користування відкритим вогнем на гірничих підприємствах, а також проведення вогневих і підривних робіт з порушенням правил безпеки;
*проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів;
*виведення з ладу апаратури газового, струмового та протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку, а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки;
*інші передбачені законами України правопорушення.
== Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра ==
Регулювання питання щодо цивільно-правової відповідальності за порушення законодавства про надра регулюється '''статті 69''' [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»]. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню відповідно до вимог '''статті 29''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1039-14 Закону України "Про угоди про розподіл продукції"].

Загальні положення відшкодування шкоди передбачені у '''статті 1166''' [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України].
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
== Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про надра ==
Традиційно адміністративна відповідальність є найбільш часто застосовуваним видом юридичної відповідальності за правопорушення у сфері надрокористування. Нормативною базою застосування адміністративної відповідальності є [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»], [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/132/94-%D0%B2%D1%80 Кодекс України про надра].

Згідно '''статті 47''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n285:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2025.02.94%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2047.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0,-%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8 Кодексу України про адміністративні правопорушення] самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, - ''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Згідно '''статті 57''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n367:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2028.04.2021%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2057.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80,-%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D1%89 Кодексу України про адміністративні правопорушення] самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків -''тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів -''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації -''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах,- ''тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно '''статті 58''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n378:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2058.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%B3%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80 Кодексу України про адміністративні правопорушення] порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв'язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ, -''тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.''
== Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про надра ==
Відповідно до '''статті 240''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20220819#n1616:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20240.%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD Кримінального кодексу України] порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі - ''караються штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.''

Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення -''караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.''

Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи службовою особою з використанням службового становища, ''-караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.''

Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, -''караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.''

'''Примітка.'''

Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

[[Категорія:Екологічне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Легалізація свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого за кордоном

2022-06-29T13:43:55Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15 Закон України “Про міжнародне приватне право”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00 Наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02 Наказ Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113 «Про затвердження Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном»] 
== Поняття легалізації ==
Легалізація — це процедура підтвердження дійсності оригіналів офіційних документів або засвідчення справжності підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати підписи на документах, а також дійсності відбитків штампів, печаток, якими скріплено документ, з метою використання його за кордоном. За загальним правилом, легалізація – це процедура приведення документів у ту форму, яка відповідає законодавству іноземної держави і визнається державними органами цієї держави. Процедура легалізації в Україні такого документу, як свідоцтва про розірвання шлюбу відбувається на підставі Інструкції про порядок консульської легалізації офіційних документів в Україні і за кордоном, затвердженої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0535-02#Text наказом Міністерства закордонних справ України від 04.06.2002 року №113.] 

Документом, який встановлює безпосередні процедури легалізації документів, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text наказ Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року №52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"] (із змінами та доповненнями). Відповідно до пункту 7 цих Правил, документи, видані компетентними органами іноземних держав, що свідчать про акти громадянського стану, вчинених за межами України за законами іноземних держав, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. 

Легалізація в установленому порядку документа надає йому право на існування в міжнародному обігу.

== Процедура легалізації в Україні свідоцтва про розірвання шлюбу ==
Для легалізації свідоцтва про розірвання шлюбу зацікавленим особам необхідно звернутися в консульство України тієї країни, в якій було розірвано шлюб, де український консул поставить відповідний посвідчувальний напис на документі. У разі відсутності в країні походження документів консульської установи України, іноземні документи можуть бути легалізовані Міністерством закордонних справ України за умови їх засвідчення в міністерстві закордонних справ країни походження документів та в консульській установі цієї країни, яке представляє її інтереси в Україні. За фактом в’їзду в Україну необхідно буде зробити офіційний переклад документа (свідоцтва про розірвання шлюбу), після чого документом можна буде користуватися нарівні з документами, що видаються в Україні. 

Необхідно звернути увагу на те, що в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 5 жовтня 1961 року, немає необхідності проходити консульську легалізацію, а досить проставити апостиль в Міністерстві юстиції відповідної країни. 

Варто також звернути увагу на те, що проставлення апостиля або проходження консульської легалізації документів взагалі не потрібно, якщо вони видані країнами, з якими Україна уклала угоди про взаємодопомогу в цивільних і кримінальних справах.

Ознайомитись з переліком країн, з якими Україна уклала договори про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах, можна на офіційному сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/m/4906.

[[Категорія:Шлюб: укладення, розірвання, визнання недійсним]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2022-05-05T12:33:40Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс УРСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-п#Text Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 № 572]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 № 630]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРРТУ від 31.01.2020 № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
*[https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" від 05.03.2022 №206]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - '''заборонено'''.

Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.
|}
== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До житлової послуги законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До комунальних послуг належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо). Розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.

== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній статті 156 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''

== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до ЖЕК повинні бути здані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.

== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:

* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Інформація щодо атестованих судових експертів, які мають право проводити будівельно-технічну експертизу, міститься в Реєстрі атестованих судових експертів на сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/legal_expertise. Рекомендуємо при обранні експерта для співпраці обов'язково перевіряти наявне в нього свідоцтво на проведення експертизи та звертати увагу на термін його дії.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text до ч. 3 ст. 358 ЦК України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму ч.2 ст.373 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за правилами аналогії закону, встановленої ч.1 ст.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.

== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==

* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).

== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Розподіл оплати житлово-комунальних послуг між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку

2022-05-05T12:29:56Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс УРСР]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/572-92-п#Text Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.1992 № 572]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/630-2005-%D0%BF Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 21.07.2005 № 630]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 12.04.1985 № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0202-20#Text Наказ МРРТУ від 31.01.2020 № 23 Про затвердження Вимог до формування рахунків на оплату послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://www.kmu.gov.ua/npas/deyaki-pitannya-oplati-zhitlovo-komunalnih-poslug-v-period-voyennogo-stanu-206 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги населенням - '''заборонено'''.

Водночас надання комунальних послуг у разі несплати або оплати не в повному обсязі припинено не буде.
|}
== Розподіл оплати житлово-комунальних послуг ==
Розподіл оплати житлово-комунальних послуг це процедура за якої між мешканцями квартири, житлового приміщення у гуртожитку може бути здійснено розподіл витрат на утримання спільного майна. Розподіл оплати може бути здійсненим присвоєнням окремих особових рахунків на оплату комунальних послуг.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] виокремлює поняття житлової та комунальних послуг.

До житлової послуги законодавчо віднесено послугу з управління багатоквартирним будинком.

До комунальних послуг належать:
* послуги з постачання та розподілу природного газу;
* послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
* послуги з постачання теплової енергії;
* послуги з постачання гарячої води;
* послуги з централізованого водопостачання;
* послуги з централізованого водовідведення;
* послуги поводження з побутовими відходами.
Бажання розділити особовий рахунок на оплату комунальних послуг може виникнути за різних обставин:
* в одному помешканні живуть декілька сімей або осіб, які не бажають залежати один від одного при оплаті комунальних платежів;
* між мешканцями відсутня згода на розподіл комунальних платежів чи один із пожильців взагалі не надає кошти на таку оплату, відповідно можуть створюватись заборгованості за такі послуги та бути наявні судового рішення про її стягнення заборгованості від компаній.
У зв’язку із цим може складатися парадоксальна ситуація, оскільки обов’язок по сплаті комунальних платежів несуть всі власники та особи, що проживають у квартирі або будинку. Обслуговуючі організації хвилює лише факт надходження коштів на їх рахунки. Якщо хтось із мешканців не бажає надавати кошти на оплату, виходить, що інші мешканці мають оплачувати рахунки і за себе, і «за сусіда». Оскільки особовий рахунок єдиний і невчасна оплата може тягнути за собою застосування санкцій (пеня, штрафи тощо). Розподіл особових рахунків дає можливість кожному, за ким такий рахунок закріплений, оплачувати виключно за ті послуги, які були спожиті саме ним.

== Особовий рахунок ==
Особовий рахунок - це «ідентифікатор» («умови») доставки рахунку на здійснення виплат за комунальними послугами. При розрахунку вказується конкретний платник, до якого (при несвоєчасному здійсненні виплат) буде пред'явлений судовий позов з боку органів житлово-комунального господарства (далі - ЖКГ).

Перед розділенням особових рахунків в приватизованих квартирах необхідно врахувати ряд важливих моментів. Так, за законом, постачання житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі укладеного з власником квартири договору про обслуговування прибудинкової території та оплату комунальних послуг. Даний документ тісно пов'язаний з порядком користування житлом (в якості основних параметрів виступає кількість зареєстрованих і площа квартири). Вищезазначена угода укладається з одним із мешканців квартири, який повинен проводити щомісячну оплату послуг ЖКГ. Інші члени сім'ї мають рівні права на користування житлом.

Дана особливість докладно описана у чинній статті 156 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житлового кодексу УРСР], якою встановлюються права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) та передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї, при цьому на вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Співвласники у разі бажання упорядкувати свої обов`язки зі сплати комунальних платежів мають право звернутись до підприємств, які надають комунальні послуги, особисто та надати необхідні правовстановлюючі документи для укладення відповідних договорів на погоджених сторонами умовах та відкриття окремих особових рахунків , якщо укладення такого договору є можливим відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють надання конкретних-житлових послуг. Так як оплата житлово-комунальних послуг здійснюється на підставі договору про надання таких послуг, то відкриття окремих особових рахунків для оплати житлово-комунальних послуг здійснюється відповідною організацією після укладення з кожним із співвласників окремого договору.

'''Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.'''

== Мешканці дійшли згоди ==
У випадку, якщо '''мешканці дійшли згоди''' щодо необхідності розподілу особових рахунків, вони можуть подати заяви до обслуговуючої організації та отримати кожен окремо особовий рахунок на сплату комунальних платежів. Суттєвим для цього є наявність згоди усіх проживаючих у квартирі осіб та власників між собою. Поділ особового рахунку має здійснюватися на прохання наймача. В результаті змінюється суть договору найму, і квартира стає комунальною. Члени сім'ї «перетворюються» у сусідів. Право на поділ особового рахунку має дієздатний і повнолітній громадянин України, що зареєстрований та проживає в квартирі. Для поділу рахунків до ЖЕК повинні бути здані заяви від усіх співвласників житла. При цьому оплата за комунальні послуги проводитися з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. При відсутності лічильників розмір платежів багато в чому залежить від площі приміщення.

== Примусовий розподіл особових рахунків у судовому порядку ==
Проблема ж може виникнути у випадку, якщо такої згоди немає і один із мешканців не зважає та відверто ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців. В такому випадку виникає необхідність '''примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку'''.

Пунктом 10 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/45-2006-%D0%BF Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572] встановлено, що у разі коли між мешканцями квартири відсутня згода щодо оплати житлово-комунальних послуг та інших послуг плата розподіляється:

* за електроенергію при загальному лічильнику - пропорційно потужності побутового електричного обладнання кожного співвласника, наймача (орендаря);
* за газ, водопостачання та водовідведення, освітлення підсобних приміщень - за чисельністю зареєстрованих осіб, що проживають у квартирі, житловому приміщенні у гуртожитку;
* за послуги з централізованого опалення, з утримання житлових будинків і споруд та прибудинкових територій - за встановленими тарифами відповідно до опалюваної та загальної площі приміщення, яким користується власник, співвласник, наймач (орендар).

Разом із тим, вирішити питання про поділ особових рахунків як це передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n86 Законом України «Про житлово-комунальні послуги»], Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка претендує на оформлення особового рахунку на своє ім'я, та визначення площі приміщень, що перебуватимуть у спільному користуванні.

Питання розподілу особових рахунків є наслідком вирішення питання щодо встановлення порядку користування квартирою між співвласниками.При подачі позовної заяви, питання про необхідність поділу особових рахунків, має бути поставлено чітко і коректно. Важливо визначитися з порядком користування житлом (кому і яка кімната буде належати). Варто звертати увагу, що після поділу житлові умови членів сім'ї не повинні погіршитися. Після винесення позитивного рішення про поділ особового рахунку, квартира або будинок, залишається у загальному користуванні, але кожен власник стає власником своєї частини житла та здійснює оплату за неї. Як вже згадувалося, одна частина квартири (кімнати) виділяється в окреме користування, а друга - в загальне. Якщо квартира занадто маленька, то для чіткого визначення порядку користування може проводитися будівельна експертиза.

Інформація щодо атестованих судових експертів, які мають право проводити будівельно-технічну експертизу, міститься в Реєстрі атестованих судових експертів на сайті Міністерства юстиції України за наступним посиланням https://minjust.gov.ua/legal_expertise. Рекомендуємо при обранні експерта для співпраці обов'язково перевіряти наявне в нього свідоцтво на проведення експертизи та звертати увагу на термін його дії.

Системний аналіз зазначених норм цивільного та житлового законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення часток кожного із співвласників або встановлення порядку користування спірною квартирою, оскільки для відкриття окремих особових рахунків має бути зазначено, яка площа приміщення виділяється особі в користування і яка площа залишається в спільному користуванні, вказану правову позицію викладено Верховним Судом у постанові [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87115143 від 20 січня 2020 року у справі № 711/8946/18].

Успішний розділ особового рахунку дає реальну можливість мешканцеві приватизувати свою кімнату (якщо квартира не була приватизована). Це, в свою чергу, дозволить розпоряджатися житлом на свій розсуд, не цікавлячись думкою «сусідів». У ситуації, коли квартира перебуває у приватній власності, мешканець може оплачувати тільки ту частину приміщення, яка відійшла йому за рішенням суду. Для цього проводиться перерахунок, відкривається новий особовий рахунок і складається договір. 
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text до ч. 3 ст. 358 ЦК України] кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85#Text п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 12 квітня 1985 року №2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України"], при поділі жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача йому може бути виділено ізольоване жиле приміщення розміром меншим за жилу площу, що припадає на нього.

Оскільки цивільним законодавством України не встановлено прямої норми, яка б врегульовувала правовідносини з приводу поділу особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між спільними сумісними власниками квартири, то у даному випадку з метою врегулювання даного цивільно-правового спору необхідно використовувати норму ч.2 ст.373 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] за правилами аналогії закону, встановленої ч.1 ст.8 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України].

== Позитивне рішення суду ==
Така ж правова позиція відображена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/29234889 рішенні Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07.02.2013 у справі № 2035/5980/2012] про розділ особового рахунку на оплату комунальних послуг.

== Штрафи за прострочення виплат ==
Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому у договорі. Цей штраф буде не вище 0,1 відсотка за кожен день прострочення від суми боргу. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Також якщо споживач отримає зарплатню із затримкою, або ж держава невчасно перераховує кошти на субсидії, штрафні санкції не застосовуються.
== Договірні засади на отримання послуг ЖКГ ==
Учасниками договору є споживач (індивідуальний або колективний), управитель та безпосередньо виконавці комунальних послуг.
Ціни на комунальні послуги встановлюють уповноважені державними органами або органами місцевого самоврядування.
Ціна послуги з управління багатоквартирним будинком не регулюється на державному рівні, а вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін.
Типовий договір з надання послуг затверджується Кабінетом міністрів. Ціна ж складається із витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території (відповідно до кошторису витрат) і винагороди управителю.
Змінюватися ціна може виключно за погодженням сторін.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну цін/тарифів на комунальні послуги виконавець протягом 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачам з посиланням на рішення відповідних органів.
== Моделі договірних відносин між споживачами та виконавцями комунальних послуг ==

* індивідуальний договір (облік наданих послуг на вході в будинок та на вході у квартиру);
* індивідуальний договір (облік наданих послуг лише на вході в будинок);
* колективний договір (укладається управителем або іншою уповноваженою особою (у тому числі ОСББ) від імені та за дорученням співвласників);
* колективний споживач (може виступати юридична особа, що об’єднує індивідуальних споживачів (ОСББ, ЖБК).

== Комерційний облік ==
Це передбачає встановлення лічильників на будинках для обліку теплової енергії та води усіх будівель, що приєднані до зовнішніх мереж (крім мереж систем автономного водопостачання).

== Припинення надання послуг з боку споживача та виконавця ==
Виконавець комунальної послуги має право припинити/зупинити надання послуг у разі їх неоплати або оплати не в повному обсязі у встановлені терміни.
А споживач має право відключитися від систем централізованого теплопостачання та постачання гарячої води і розірвати договір, попередивши про це виконавця не менш як за два місяці до дати розірвання договору.
Умовою для дозволу на відключення від централізованого опалення і постачання гарячої води є наявність певної кількості вже відключених квартир в будинку.
І наостанок, документ дозволяє не сплачувати вартість комунальних послуг (крім теплопостачання), якщо споживач не жив у помешканні понад 30 календарних днів.

== Див. також: ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Застосування_пільг_при_сплаті_житлових_послуг Застосування пільг при сплаті житлових послуг]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Житлова_субсидія_у_грошовій_готівковій_формі Житлова субсидія у грошовій готівковій формі]

[[Категорія:Житлове право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Порушення зобов'язання.Відповідальність

2022-05-04T13:30:21Z

Olha.severin: щодо нормативної бази

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/543/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані '''включно з 24 лютого 2022 року''' за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257-259], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 728], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 786], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293] цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";
|}
== Порушення зобов'язання (неналежне виконання) ==
'''Порушення зобов'язання''' - невиконання зобов'язання ''(нездійснення боржником жодної з передбачених у зобов'язанні дій)'' або виконання з порушенням умов, визначених його змістом ''(неналежне виконання - часткове невиконання будь-якого обов'язку за зобов'язанням або виконання, що не відповідає тим або іншим умовам зобов'язання)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 ст. 610 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]).

Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов’язання як тоді, коли він взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але нижчої ніж обумовлена договором якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором місце тощо.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696 ч. 1 ст. 526 ЦК України]).

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696 ч.2 ст. 526 ЦК України]).

== Прострочення зобов'язання ==
'''Прострочення''' - невиконання зобов'язання однією із сторін (кредитором чи боржником) у певний строк.

=== Прострочення боржника ===
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він ''не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк'', встановлений договором або законом.

'''''Наслідки прострочення для боржника:''''' → відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення; → відмова кредитора від прийняття виконання і вимога відшкодувати збитки, якщо внаслідок прострочення зобов'язання втратило для кредитора інтерес.
=== Прострочення кредитора ===
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він ''відмовився прийняти належне виконання'', запропоноване боржником, або ''не вчинив дій'', що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, а також у разі ''відмови кредитора повернути'' борговий документ або видати розписку боржнику (частина четверта статті 545 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''''Наслідки прострочення для кредитора:''''' → виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок; → боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора; → зменшення розміру збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо порушення сталося з вини кредитора;

== Правові наслідки порушення зобов’язання ==
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 ЦК України]), зокрема:
# припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
# зміна умов зобов’язання;
# сплата неустойки;
# відшкодування збитків та моральної шкоди.
Сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди є мірами відповідальності і застосовуються, за загальним правилом, при наявності вини порушника.

== Одностороння відмова від зобов'язання ==
У випадку порушення зобов'язань однією стороною інша сторона має право частково чи в повному об'ємі відмовитися від зобов'язань, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок цього зобов’язання відповідно стає зміненим або припиняється.

Крім того, одностороння відмова ''не звільняє'' винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Тому сторона, яка в односторонньому порядку відмовилася від зобов’язання, має право вимагати від другої сторони (в тому числі через суд) сплати штрафних санкцій за порушення своїх зобов'язань, передбачених законом або договором, або нести іншу передбачену відповідальність.

== Відповідальність за порушення зобов'язання ==
=== Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання ===
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим '''збитки''':
# втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
# доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

=== Відповідальність боржника за дії інших осіб ===
Боржник ''відповідає'' за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. Так, відповідно до частини статті 1092 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], якщо для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта, банк платника залучає інший банк (виконуючий банк), у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.

=== Відповідальність за невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками ===
'''''Індивідуально визначена річ''''' - річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Якщо боржник не виконав обов'язку передати у власність або в користування індивідуально визначену річ, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Якщо боржник уклав декілька договорів щодо передачі однієї і тієї ж індивідуально визначеної речі кільком особам, але не встиг передати річ жодному з набувачів, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше. Якщо неможливо визначити, право якого кредитора виникло раніше, перевагу має той з кредиторів, який першим подав позов.

=== Субсидіарна відповідальність ===
Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (стаття 619 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''''Субсидіарна відповідальність''''' - додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарна відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника (наприклад, відповідно до частини другої статті 1179 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини).

Пред'явлення кредитором вимоги до додаткового (субсидіарного) боржника можливе в двох випадках:
# якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, незалежно з якої причини він надав таку відмову;
# якщо кредитор не одержав від основного боржника в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу.
Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.

=== Відповідальність за порушення грошового зобов’язання ===
'''''Грошове зобов'язання''''' – це зобов'язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Стаття 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Особливістю застосування статті 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] України є можливість зобов'язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов'язання (за договором кредиту, іпотеки, позики тощо) сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відсутність вини, як правило, звільняє особу - порушника зобов'язання від відповідальності. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

==== Одночасне стягнення штрафу та пені за прострочення грошового зобов'язання ====
Відповідно до частини першої статті 546, статті 549 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] зобов’язання забезпечується, зокрема, [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|неустойкою]], яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

Аналіз судової практики показав, що суди здебільшого приймають рішення про одночасне стягнення штрафу та пені за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Підставами одночасного стягнення є зміст укладених договорів, положеннями яких це прямо передбачено. Такі умови стягнення передбачені у договорах банків ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Раффайзен банк Аваль" тощо.

{| class="wikitable"
|-
|'''Цікаво!''' [http://hra.court.gov.ua/sud2090/inf_court/generalization/civil7/ Узагальнення судової практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві судами Харківської області]
|}

==== Порушення грошового зобов'язання, вчиненого в іноземній валюті ====
Судова практика у виходить з того, що законодавство не суперечить стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором, а позивач просить стягнути суму у валюті. Разом з тим, вказана норма діє лише за умови наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій, отриманих у встановленому порядку.

При задоволенні позову про стягнення грошових сум суди зазначають в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, у грошовій одиниці України – гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суди у мотивувальній частині рішення наводять розрахунки з переведенням іноземної валюти в національну за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Однак, наявні випадки, коли суди виносять рішення про стягнення сум заборгованостей саме в іноземній валюті.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Порушення зобов'язання.Відповідальність

2022-05-04T13:28:55Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/543/96-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6094 розділ] "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19 такого змісту:

* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3107 статтею 625] цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані '''включно з 24 лютого 2022 року''' за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

* У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1415 257-259], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1960 362], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2833 559], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3357 681], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3587 728], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3814 786], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6039 1293] цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";
|}
== Порушення зобов'язання (неналежне виконання) ==
'''Порушення зобов'язання''' - невиконання зобов'язання ''(нездійснення боржником жодної з передбачених у зобов'язанні дій)'' або виконання з порушенням умов, визначених його змістом ''(неналежне виконання - часткове невиконання будь-якого обов'язку за зобов'язанням або виконання, що не відповідає тим або іншим умовам зобов'язання)'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3045 ст. 610 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]).

Так, наприклад, постачальник вважається таким, що порушив зобов’язання як тоді, коли він взагалі не поставив передбачений договором товар, так і тоді, коли він хоча і поставив товар, але нижчої ніж обумовлена договором якості, або з простроченням, або не в обумовлене договором місце тощо.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696 ч. 1 ст. 526 ЦК України]).

Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2696 ч.2 ст. 526 ЦК України]).

== Прострочення зобов'язання ==
'''Прострочення''' - невиконання зобов'язання однією із сторін (кредитором чи боржником) у певний строк.

=== Прострочення боржника ===
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він ''не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк'', встановлений договором або законом.

'''''Наслідки прострочення для боржника:''''' → відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення; → відмова кредитора від прийняття виконання і вимога відшкодувати збитки, якщо внаслідок прострочення зобов'язання втратило для кредитора інтерес.
=== Прострочення кредитора ===
Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він ''відмовився прийняти належне виконання'', запропоноване боржником, або ''не вчинив дій'', що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, а також у разі ''відмови кредитора повернути'' борговий документ або видати розписку боржнику (частина четверта статті 545 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''''Наслідки прострочення для кредитора:''''' → виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок; → боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора; → зменшення розміру збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо порушення сталося з вини кредитора;

== Правові наслідки порушення зобов’язання ==
У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3047 стаття 611 ЦК України]), зокрема:
# припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
# зміна умов зобов’язання;
# сплата неустойки;
# відшкодування збитків та моральної шкоди.
Сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди є мірами відповідальності і застосовуються, за загальним правилом, при наявності вини порушника.

== Одностороння відмова від зобов'язання ==
У випадку порушення зобов'язань однією стороною інша сторона має право частково чи в повному об'ємі відмовитися від зобов'язань, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок цього зобов’язання відповідно стає зміненим або припиняється.

Крім того, одностороння відмова ''не звільняє'' винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. Тому сторона, яка в односторонньому порядку відмовилася від зобов’язання, має право вимагати від другої сторони (в тому числі через суд) сплати штрафних санкцій за порушення своїх зобов'язань, передбачених законом або договором, або нести іншу передбачену відповідальність.

== Відповідальність за порушення зобов'язання ==
=== Відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання ===
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим '''збитки''':
# втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
# доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доводиться кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

=== Відповідальність боржника за дії інших осіб ===
Боржник ''відповідає'' за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця. Так, відповідно до частини статті 1092 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], якщо для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта, банк платника залучає інший банк (виконуючий банк), у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення у зв'язку з порушенням правил розрахункових операцій виконуючим банком відповідальність може бути покладена судом на цей банк.

=== Відповідальність за невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками ===
'''''Індивідуально визначена річ''''' - річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Якщо боржник не виконав обов'язку передати у власність або в користування індивідуально визначену річ, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Якщо боржник уклав декілька договорів щодо передачі однієї і тієї ж індивідуально визначеної речі кільком особам, але не встиг передати річ жодному з набувачів, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше. Якщо неможливо визначити, право якого кредитора виникло раніше, перевагу має той з кредиторів, який першим подав позов.

=== Субсидіарна відповідальність ===
Договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи (стаття 619 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

'''''Субсидіарна відповідальність''''' - додаткова відповідальність осіб, які разом із боржником відповідають у випадках, передбачених законом або договором. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарна відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника (наприклад, відповідно до частини другої статті 1179 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини).

Пред'явлення кредитором вимоги до додаткового (субсидіарного) боржника можливе в двох випадках:
# якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора, незалежно з якої причини він надав таку відмову;
# якщо кредитор не одержав від основного боржника в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу.
Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника.

=== Відповідальність за порушення грошового зобов’язання ===
'''''Грошове зобов'язання''''' – це зобов'язання по сплаті певної грошової суми, яке повинно припинятися шляхом його належного виконання. Стаття 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Особливістю застосування статті 625 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] України є можливість зобов'язати боржника у разі невиконання ним свого грошового зобов'язання (за договором кредиту, іпотеки, позики тощо) сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Відсутність вини, як правило, звільняє особу - порушника зобов'язання від відповідальності. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

==== Одночасне стягнення штрафу та пені за прострочення грошового зобов'язання ====
Відповідно до частини першої статті 546, статті 549 [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] зобов’язання забезпечується, зокрема, [[Засоби забезпечення виконання зобов'язань|неустойкою]], яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою чи іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов’язання.

Аналіз судової практики показав, що суди здебільшого приймають рішення про одночасне стягнення штрафу та пені за позовами банківських установ до фізичних осіб про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Підставами одночасного стягнення є зміст укладених договорів, положеннями яких це прямо передбачено. Такі умови стягнення передбачені у договорах банків ПАТ КБ "Приватбанк", ПАТ КБ "Надра", ПАТ "Раффайзен банк Аваль" тощо.

{| class="wikitable"
|-
|'''Цікаво!''' [http://hra.court.gov.ua/sud2090/inf_court/generalization/civil7/ Узагальнення судової практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві судами Харківської області]
|}

==== Порушення грошового зобов'язання, вчиненого в іноземній валюті ====
Судова практика у виходить з того, що законодавство не суперечить стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором, а позивач просить стягнути суму у валюті. Разом з тим, вказана норма діє лише за умови наявності у банку генеральної ліцензії та письмового дозволу на здійснення валютних операцій, отриманих у встановленому порядку.

При задоволенні позову про стягнення грошових сум суди зазначають в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, у грошовій одиниці України – гривні. У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суди у мотивувальній частині рішення наводять розрахунки з переведенням іноземної валюти в національну за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Однак, наявні випадки, коли суди виносять рішення про стягнення сум заборгованостей саме в іноземній валюті.
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Приватизація допоміжних приміщень у багатоквартирному будинку

2022-01-31T08:52:12Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 Цивільний Кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий Кодекс Української РСР]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14 Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 Рішення Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11 Рішення Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"]

== Визначення поняття допоміжні приміщення житлового ==
Відповідно до статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] 
'''допоміжними приміщенням багатоквартирного будинку''' є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення). 
'''Нежитловими приміщенням''' є ізольовані приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійними об’єктами нерухомого майна.

До загальної площі житлових будинків не входить площа:
* сходових кліток, ліфтових холів, тамбурів, загальних коридорів, вестибюлей, галерей, неопалюваних мансард, мезонінів;
* зайнята виступаючими конструктивними елементами та опалювальними печами;
* окремо розташованих літніх кухонь, лазень, сараїв, альтанок, а також нежитлових приміщень, зайнятих житлово-експлуатаційними організаціями, магазинами, поліклініками, аптеками, банками, відділеннями зв'язку, дитячими установами, підприємствами служби побуту тощо.

== Набуття права власності на допоміжні приміщення (підвали, горища) ==
Згідно зі [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 ст. 382 Цивільного кодексу України] всі власники квартир і нежилих приміщень в багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. 
Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (в тому числі допоміжні). А право спільної сумісної власності передбачає розпорядження спільним майном за згодою всіх співвласників. 
Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 частини першої ст. 355 Цивільного кодексу України] майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). 
Як зазначено у частині першій ст. 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. 
Частиною 2 даної статті передбачено, що спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку. 
Абзацом шостим частини першої ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-19 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»] визначено, що '''спільним майном багатоквартирного будинку''' є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія. 
Відповідно до пункту 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] (далі - Закон про приватизацію) власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. 
Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають. 
Згідно з частиною першою ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону про приватизацію] суть '''приватизації державного житлового фонду''' полягає у відчуженні квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Закон врегульовує також відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду. 
Отже, допоміжні приміщення стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. 

== Рішення Конституційного Суду України ==
''Згідно з п. 2 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-04 рішення Конституційного суду України від 2 березня 2004 року № 4-рп/2004 у справі за конституційним зверненням Ярового Сергія Івановича та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків)]:'' 
«2. У листі до Конституційного Суду України Президент України наголосив на тому, що право власності на квартиру породжує й право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, технічне обладнання тощо, які призначені для обслуговування житлового комплексу і забезпечують його використання. В процесі приватизації державного житлового фонду одночасно відчужуються на користь громадян не тільки квартири, але й допоміжні приміщення. Тому момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення......». 
Відповідно до резолютивної частини рішення: 
«1. В аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» треба розуміти так:
# Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
# Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
# Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності».

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-11 Рішенням Конституційного Суду України від 9 листопада 2011 року № 14-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина Гуляка Володимира Олександровича щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] визначено, що положення пункту 2 статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"] необхідно розуміти так, що власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою.

Отже, законодавством не передбачено механізм передачі у власність громадян окремо допоміжних приміщень будинку шляхом приватизації, викупу тощо, також як і право власників квартир багатоквартирних будинків на розпорядження своєю частиною зазначених приміщень.

== Див.також ==
[[Право власності на допоміжні приміщення у багатоквартирному будинку]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Вирішення житлових спорів]]

Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби

2022-01-31T08:38:45Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №798 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]

== Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу ==
Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог. 
'''Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», «Б» і «В», повинні відповідати загальним вимогам''', визначеним частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»], в тому числі '''вільно володіти державною мовою. '''
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених НАДС. 
Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України. 
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. 

== Документи, що підтверджують рівень вільного володіння державною мовою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-20#n190 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади»] від 19 вересня 2019 року № 117-IX внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] (''набрав чинність 25.09.2019'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №798] внесено зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок), а саме додано підпункт 3¹ пункту 19 відповідно до якого особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає Комісії або конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби '''''копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови.'''''

Ознайомитись з інформацією щодо порядку проведення іспиту для визначення рівня володіння державною мовою, реєстрації на іспит та подальшого отримання сертифіката можна на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови за наступним посиланням https://mova.gov.ua/.

Після проведення іспиту потрібно отримати витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою за наступним посиланням https://rds.mova.gov.ua/.

== Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою ==
Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою видавалось відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 301] (''втратив чинність на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974-2019-%D0%BF#n34 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 974]'') (далі – Порядок), за результатами атестації осіб, які претендували на зайняття посади державної служби.

Порядок визначав механізм проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, зокрема:
* організацію роботи атестаційної комісії;
* склад атестаційної комісії;
* права та обов’язки учасників атестації;
* порядок проходження атестації;
* порядок видачі посвідчення тощо.

Організацію і проведення атестації здійснював уповноважений вищий навчальний заклад, який утворював з цією метою атестаційну комісію.

Посвідчення про вільне володіння державною мовою вручалось учасникам, які успішно пройшли атестацію, та особам, зазначеним у пункті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку], відповідним уповноваженим закладом вищої освіти на підставі рішення відповідної атестаційної комісії.

З 25.10.2019 робота атестаційних комісій уповноважених закладів вищої освіти припинена.

== Див.також ==
[[Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Трудове право]]

Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби

2022-01-31T08:36:24Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №798 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]

== Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу ==
Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог. 
'''Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», «Б» і «В», повинні відповідати загальним вимогам''', визначеним частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»], в тому числі '''вільно володіти державною мовою. '''
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених НАДС. 
Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України. 
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. 

== Документи, що підтверджують рівень вільного володіння державною мовою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-20#n190 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади»] від 19 вересня 2019 року № 117-IX внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] (''набрав чинність 25.09.2019'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №798] внесено зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок), а саме додано підпункт 3¹ пункту 19 відповідно до якого особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає Комісії або конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови.

Ознайомитись з інформацією щодо порядку проведення іспиту для визначення рівня володіння державною мовою, реєстрації на іспит та подальшого отримання сертифіката можна на офіційному сайті Національної комісії зі стандартів державної мови за наступним посиланням https://mova.gov.ua/.

Після проведення іспиту потрібно отримати витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою за наступним посиланням https://rds.mova.gov.ua/.

== Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою ==
Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою видавалось відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 301] (''втратив чинність на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974-2019-%D0%BF#n34 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 974]'') (далі – Порядок), за результатами атестації осіб, які претендували на зайняття посади державної служби.

Порядок визначав механізм проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, зокрема:
* організацію роботи атестаційної комісії;
* склад атестаційної комісії;
* права та обов’язки учасників атестації;
* порядок проходження атестації;
* порядок видачі посвідчення тощо.

Організацію і проведення атестації здійснював уповноважений вищий навчальний заклад, який утворював з цією метою атестаційну комісію.

Посвідчення про вільне володіння державною мовою вручалось учасникам, які успішно пройшли атестацію, та особам, зазначеним у пункті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку], відповідним уповноваженим закладом вищої освіти на підставі рішення відповідної атестаційної комісії.

З 25.10.2019 робота атестаційних комісій уповноважених закладів вищої освіти припинена.

== Див.також ==
[[Проходження іспиту на визначення рівня володіння державною мовою]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Трудове право]]

Підтвердження рівня вільного володіння державною мовою переможцем конкурсу на зайняття посади державної служби

2022-01-31T08:16:36Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/889-19/page Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-%D0%BF/paran10 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №798 «Про внесення змін до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби»]

== Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу ==
Вимогами до осіб, які претендують на вступ на державну службу, є вимоги до їхньої професійної компетентності, які складаються із загальних та спеціальних вимог. 
'''Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», «Б» і «В», повинні відповідати загальним вимогам''', визначеним частиною другою статті 20 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»], в тому числі '''вільно володіти державною мовою. '''
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби категорій «Б» і «В», визначаються суб’єктом призначення з урахуванням рекомендацій, затверджених НАДС. 
Особи, які претендують на зайняття посад державної служби категорії «А», мають відповідати типовим вимогам (включаючи спеціальні), затвердженим Кабінетом Міністрів України. 
Спеціальні вимоги до осіб, які претендують на зайняття посад державної служби, також можуть визначатися суб’єктом призначення у контракті про проходження державної служби (у разі укладення) у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. 

== Документи, що підтверджують рівень вільного володіння державною мовою ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-20#n190 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади»] від 19 вересня 2019 року № 117-IX внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закону України «Про державну службу»] (''набрав чинність 25.09.2019'').

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/798-2021-%D0%BF#n20 Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2021 року №798] внесено зміни до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок), а саме додано підпункт 3¹ пункту 19 відповідно до якого особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає Комісії або конкурсній комісії через Єдиний портал вакансій державної служби копію Державного сертифіката про рівень володіння державною мовою (витяг з реєстру Державних сертифікатів про рівень володіння державною мовою), що підтверджує рівень володіння державною мовою, визначений Національною комісією зі стандартів державної мови.

== Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою ==
Посвідчення щодо вільного володіння державною мовою видавалось відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 301] (''втратив чинність на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974-2019-%D0%BF#n34 постанови Кабінету Міністрів України від 27.11.2019 № 974]'') (далі – Порядок), за результатами атестації осіб, які претендували на зайняття посади державної служби.

Порядок визначав механізм проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою, зокрема:
* організацію роботи атестаційної комісії;
* склад атестаційної комісії;
* права та обов’язки учасників атестації;
* порядок проходження атестації;
* порядок видачі посвідчення тощо.

Організацію і проведення атестації здійснював уповноважений вищий навчальний заклад, який утворював з цією метою атестаційну комісію.

Посвідчення про вільне володіння державною мовою вручалось учасникам, які успішно пройшли атестацію, та особам, зазначеним у пункті 56 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/301-2017-%D0%BF Порядку], відповідним уповноваженим закладом вищої освіти на підставі рішення відповідної атестаційної комісії. 

З 25.10.2019 робота атестаційних комісій уповноважених закладів вищої освіти припинена.

[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Трудове право]]

Державна соціальна допомога на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку

2021-11-30T13:18:06Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закон України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Закон України від 02 червня 2020 року № 646-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2005 року № 261 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» (далі - Постанова КМУ № 261)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/663-2020-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 року № 663 «Про внесення змін до Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд» (далі - Постанова КМУ № 663)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 «Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг»]

== Правові засади надання державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком ЛКК потребують постійного стороннього догляду (далі - державна соціальна допомоги на догляд) ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/646-20#Text Законом України № 646-IX від 02.06.2020 «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальних гарантій для окремих категорій осіб»] запроваджено новий вид допомоги на догляд - одиноким особам, які досягли 80-річного віку та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"].

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/663-2020-%D0%BF#Text Постановою КМУ № 663,] яка застосовується з 1 січня 2020 року внесено зміни до Постанови КМУ № 261, а саме додано порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на догляд одиноким особам, які досягли 80-річного віку.

== Умови призначення та розмір державної соціальної допомоги на догляд ==
''Державна соціальна допомога на догляд призначається за наступних умов:''
* досягнення особою 80-річного віку;
* відсутність працездатних родичів, зобов'язаних за законом утримувати особу (Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text до статті 202 Сімейного Кодексу України] повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text статті 266 Сімейного Кодексу України] повнолітні внуки, правнуки зобов'язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання);
* особа, яка потребує догляду, одержує пенсію відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"];
* наявність висновку лікарсько-консультативної комісії про потребу постійного стороннього догляду за особою.

Державна соціальна допомога на догляд встановлена у розмірі 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (пункт 6 статті 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15#Text Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»]).

Для осіб, які втратили працездатність встановлено прожитковий мінімум (стаття 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1082-20#Text Закону України „Про Державний бюджет України на 2021 рік]):
* з 1 січня 2021 року - 1769 гривень,
* з 1 липня 2021 року - 1854 гривень,
* з 1 грудня 2021 року- 1934 гривень.

== Перелік документів, необхідних для призначення державної соціальної допомоги на догляд ==
Для призначення державної соціальної допомоги на догляд подаються наступні документи (абзаци другий-десятий пункту 10, абзац перший пункту 21 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд):
* заява за формою, встановленою Мінсоцполітики (форма заяви, затверджена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0475-15#Text Наказом Міністерства соціальної політики України від 21.04.2015 № 441]). Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України, трудова книжка та довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* декларація про доходи та майновий стан осіб для призначення соціальної допомоги, яка складена за формою, встановленою Мінсоцполітики;
* висновок лікарсько-консультативної комісії про потребу постійного стороннього догляду за особою.

== Порядок приймання заяви та документів для призначення соціальної допомоги на догляд ==
До ''1 січня 2021 року'' заява з необхідними документами для призначення соціальної допомоги на догляд подається заявником за місцем проживання відповідно до органів соціального захисту населення.

З ''1 січня 2021 року'' заяви з необхідними документами для призначення соціальної допомоги на догляд приймаються від заявників органами соціального захисту населення лише у разі надіслання їх поштою або в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний веб-портал електронних послуг).
Крім того, документи прийматимуться посадовими особами центру надання адміністративних послуг, які передають їх протягом трьох робочих днів з дати їх надходження відповідному органу соціального захисту населення.

== Строки призначення соціальної допомоги на догляд ==
{| class="wikitable"
|-
! Допомога на догляд призначається з дня звернення за допомогою
|-
|}
Днем звернення за призначенням допомоги на догляд вважається день прийняття органом, що призначає допомогу, заяви з усіма необхідними документами.

У разі коли заява про призначення допомоги на догляд з усіма необхідними документами надсилається поштою, днем звернення вважається дата на поштовому штемпелі з місця відправлення заяви.

У разі коли до заяви про призначення допомоги на догляд додано не всі необхідні документи, заявнику повідомляється, які документи необхідно додати. У разі подання решти документів не пізніше трьох місяців з дня відправлення повідомлення про необхідність їх подання днем звернення вважається день прийняття або відправлення заяви про призначення такої допомоги.

== Органи, які призначають державну соціальну допомогу ==
''Державна соціальна допомога на догляд призначається органами соціального захисту населення''
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Сплата єдиного внеску за осіб структурними підрозділами з питань соціального захисту населення

2021-11-30T11:39:22Z

Olha.severin:

== '''Нормативна база''' ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі за текстом-Закон)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 178 « Про затвердження Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (далі за текстом-Порядок)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0508-15#Text Наказ Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»]

== '''Поняття єдиного та мінімального страхового внеску''' ==

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.2 ч.1 ст.1 Закону]).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2464-17#Text п.5 ч.1 ст.1 Закону]).

''Мінімальний страховий внесок з ЄСВ у 2021 році становить:''

''- з січня по листопад 6000 х 22% = 1320 грн.''

- ''за грудень місяць 6500 х 22%=1430 грн.''

== '''Перелік осіб, за яких підрозділи управління праці та соціального захисту населення (далі за текстом-УПСЗН) сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування''' ==
До осіб, за яких підрозділи УПСЗН сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування належать:
# Особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або допомогу при народженні дитини, при усиновленні дитини.
# Один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідності, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.
# Патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства.

{| class="wikitable"
|-
! Перелік осіб !! Умови сплати ЄСВ!! Розмір сплаченого ЄСВ

|-
| особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку|| отримання допомоги по
догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та/або допомоги при народженні дитини
|| єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
| особи, які при усиновленні доглядають за дитиною до досягнення нею 3-річного віку || отримання допомоги по
догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку
||єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
|один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів,
які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною,
хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку
вроджену ваду розвитку, рідкісне органне захворювання,
онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний
параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу
(інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV
ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує
трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не
встановлено інвалідності
|| отримання допомоги, надбавки або
компенсації відповідно до законодавства
|| єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
| непрацюючі працездатні особи,
які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або особою
похилого віку, яка згідно з висновком медичного закладу потребує
постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку
|| отримання допомоги, надбавки або
компенсації відповідно до законодавства
|| єдиний внесок
визначається у розмірі мінімального страхового внеску за кожну
особу, встановленого законом

|-
| патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки || отримання грошового забезпечення відповідно до законодавства || не
менше мінімального страхового внеску за кожну особу, встановленого
законом

|}

У разі коли період, за який нараховується єдиний внесок відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text Порядку], становить менш як один календарний місяць, єдиний внесок розраховується у розмірі, пропорційному кількості календарних днів місяця, за який сплачуються такі внески.

{| class="wikitable"
|-
| Увага! Період догляду, за який нараховується єдиний внесок за особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text підпунктах 2, 3 та 4 пункту 1 Порядку], зараховується до страхового стажу особи, яка здійснює догляд
|}

== '''Умови припинення сплати єдиного внеску''' ==

Сплата єдиного внеску припиняється:

1) з дати припинення виплати грошового забезпечення, допомоги або компенсації;
2) з дати працевлаштування для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text підпунктах 3 та 4 пункту 1 Порядку];
3) з дати настання непрацездатності для осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/178-2011-%D0%BF#Text підпунктах 3 та 4 пункту 1 Порядку].
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю

2021-10-27T11:24:48Z

Olha.severin: додавання інформації щодо Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності нарахованої (виплаченої) фізичній особі – підприємцю Фондом

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1266-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0011890-18 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»]

== Право фізичних осіб-підприємців на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності ==
Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) не менше мінімального розміру, у 2021 році він становить 1320 грн. на місяць (його нараховують щомісяця за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] фізичні особи - підприємці підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період зайняття підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законом. 
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] одним з видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною). 
Отже, фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ та за якими не обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ, мають право на одержання від Фонду соціального страхування України (далі за текстом – Фонд) «лікарняних виплат» в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною. 
Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком звільнені від сплати ЄСВ, тому на виплати від Фонду їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, Фонд гроші на «лікарняні» перерахує.

== Порядок отримання «лікарняних виплат» ==
=== Листок непрацездатності ===
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»] підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом. Без «лікарняного листка» виплати від Фонду особа не отримає. Тому, якщо особа захворіла, або здійснює догляд за хворою дитиною, необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я для відкриття листа непрацездатності та в подальшому його отримати. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1456-04#Text Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності»] затверджено зразок листка непрацездатності, його технічний опис та інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності. 

=== Перелік документів, які необхідно надати до Фонду для отримання виплат ===
Для отримання виплат по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутись до Фонду та подати наступні документи: 
* Заява-розрахунок ( форма заяви-розрахунку наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку №1 до Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12]). Подати заяву-розрахунок можна особисто або в електронному вигляді, але тоді треба укладати договір про визнання ЕЦП з Фондом.
* Листок непрацездатності
* Довідка з податкової про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ або копії квитанцій, які підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед настанням тимчасової втрати працездатності
* Письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування виплат по тимчасовій непрацездатності

=== Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності залежить від наявного страхового стажу фізичної особи-підприємця: 
* 50% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж до 3 років;
* 60% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
* 70% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
* 100% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж більше 8 років. 

Для отримання інформації щодо наявного страхового стажу можна звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації для отримання довідки, форма якої наведена у додатку № 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

=== Обчислення виплат по тимчасовій непрацездатності фізичної особи-підприємця ===
Підприємець самостійно обчислює свої ''«лікарняні виплати»''. Потрібно порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу. Обчислення середньоденного доходу: сума, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділимо на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів. Якщо до цього періоду потрапили дні, коли особа була на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дні не враховуємо. 
'''ФОП на спрощеній системі''': якщо ЄСВ сплачували від мінімальної заробітної плати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінімальній зарплаті — 4173 грн. у 2019 році, 4723 грн. - у 2020 році. 
'''ФОП на загальній системі''' сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було, або він менше від мінімальної заробітної плати, для розрахунку береться до уваги мінімальна зарплата. 
Для розрахунку денної виплати необхідно помножити середньоденний дохід на відсоток оплати ''«лікарняного листка»''.

=== Тривалість виплат по тимчасовій непрацездатності ===
Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи-підприємця ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 частина 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»]). 
Фонд оплачує «лікарняні» з 6-го дня, тому якщо листок непрацездатності закрили через п'ять днів після відкриття, допомога не виплачується. 
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1105-14#n373 абзац 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»)].

=== Розгляд документів Фондом ===
Після подачі документів до Фонду, там перевірять інформацію, правильність заповнення заяви-розрахунку, протягом 10 днів, і якщо все гаразд, Фонд приймає рішення про виплату грошей і перераховує допомогу по тимчасовій непрацездатності. 
Фонд може надіслати запит на уточнення даних у розрахунку, а якщо знайде помилки — розрахунок повернуть, можна буде виправити помилки й подати повторно. 

Після отримання ''«лікарняних»'', необхідно подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (форма повідомлення наведена у [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0012890-18 додатку № 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України]).

== Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП) ==
Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.5 статті 295 Податкового кодексу України]).

Для цього вже після хвороби та отримання лікарняного листка потрібно подати в податкову заяву, указати в ній період хвороби й прикласти копію "лікарняного". Якщо лікарняний відкритий до 20-го числа місяця й закритий у наступних місяцях, єдиний податок не сплачується за повний календарний місяць хвороби, а за місяць, у якому лікарняний закрили, ЄП треба сплатити.

Якщо сплатили ЄП шляхом здійснення авансового внеску, суму податку за період перебування на "лікарняному" зарахують в рахунок майбутніх платежів з ЄП, для цього треба подати відповідну заяву в податкову службу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 295.6 статті 295 ПКУ]).

Якщо податківці виявлять, що під час "лікарняного" здійнювалась діяльність у вигляді надання послуг або виконання робіт, заповнювалась книга обліку, на рахунок надходили оплати, то втрачається право на звільнення від сплати ЄП.

== '''Оподаткування допомоги по тимчасовій непрацездатності нарахованої (виплаченої) фізичній особі – підприємцю Фондом''' ==
Оподаткування доходів фізичних осіб – підприємців передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 177 Податкового кодексу України.]

Допомога по тимчасовій непрацездатності нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю Фондом, не є доходом, отриманим від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 п. 177.6 ст. 177 Податкового кодексу України] у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

Згідно підпункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 4 п. 292.11 ст. 292 ПКУ] - до складу доходу ФОП – платника єдиного податку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n7038 ст. 292 ПКУ], не включаються, зокрема суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) нарахована (виплачена) фізичній особі – підприємцю Фондом соціального страхування України є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ставка податку становить 18 %) та військовим збором (ставка військового збору становить 1,5 %). Фонд соціального страхування України є податковим агентом щодо такого доходу.

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Поняття та види доказів у цивільному процесі. Витребування доказів у цивільному процесі

2021-07-29T13:33:06Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19 Закон України "Про електронні довірчі послуги"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/851-15 Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг"]

== Загальна інформація ==
'''''Доказами''''' є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Докази в цивільному процесі повинні відповідати таким вимогам:
* ''належність'' (містити інформацію щодо предмета доказування, де предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cтаття 77 ЦПК України)];
* ''допустимість'' (суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cтаття 78 ЦПК України]);
* ''достовірність'' (достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cтаття 79 ЦПК України]);
* ''достатність'' (достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text cтаття 79 ЦПК України]).
Докази в цивільному процесі характеризуються єдністю таких елементів:
* змісту доказів;
* процесуальної форми доказів;
* процесуального порядку одержання, дослідження і оцінки змісту;
* процесуальної форми доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 ЦПК України].

У справах про [[Рівність прав чоловіків та жінок|дискримінацію]] позивач зобов’язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

У справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ним загрози застосування негативних заходів впливу до позивача ([[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|звільнення]], примушування до звільнення, [[Дисциплінарна відповідальність працівників|притягнення до дисциплінарної відповідальност]]<nowiki/>і, [[Переведення працівника на іншу роботу|переведення]], [[Порядок проведення атестації працівників|атестація]], [[Зміна істотних умов праці|зміна умов праці]], відмова в призначенні на вищу посаду, скорочення заробітної плати тощо) у зв’язку з повідомленням ним або членом його сім’ї про порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18 Закону України "Про запобігання корупції"] іншою особою обов’язок доказування правомірності прийнятих при цьому рішень, вчинених дій покладається на відповідача.

У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов’язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
{| class="wikitable"
|-
| '''Зверніть увагу!!!''' Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв важливу постанову ([http://reyestr.court.gov.ua/Review/85211537 справа № 917/1307/18]), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов’язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.
|}

== Засоби встановлення фактичних данних (доказів) ==
♦ '''Письмові докази''' - документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6708 ЦПК України]. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених [[Порядок отримання кваліфікованого електронного підпису|кваліфікованим електронним підписом]], прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього або іншої особи, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв’язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 95 ЦПК України]).

♦ '''Речові докази -''' предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дають змогу встановити обставини, що мають значення для справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 97 ЦПК України]).

Речові докази до набрання рішенням законної сили зберігаються в матеріалах справи або за окремим описом здаються до камери схову речових доказів суду. Речові докази, що не можуть бути доставлені до суду, зберігаються за їх місцезнаходженням за ухвалою суду; вони повинні бути докладно описані та опечатані, а в разі необхідності - сфотографовані. Суд вживає заходів для забезпечення зберігання речових доказів у незмінному стані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 98 ЦПК УКраїни]).

Речові докази після огляду та дослідження їх судом повертаються особам, від яких вони були одержані, якщо такі особи заявили про це клопотання і якщо його задоволення можливе без шкоди для розгляду справи. Речові докази, що є об’єктами, які вилучені з цивільного обороту або обмежено оборотоздатні, передаються відповідним підприємствам, установам або організаціям. За клопотанням державних експертних установ такі речові докази можуть бути передані їм для використання в експертній та науковій роботі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Речові докази повертаються особам, від яких вони були одержані, або передаються особам, за якими суд визнав право на ці речі, після набрання рішенням суду законної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 99 ЦПК УКраїни]).

♦ '''Електронні докази''' - інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 100 ЦПК України]).

Див. додатково консультацію "[[Електронні докази в цивільному процесі]]"

♦ '''Висновок експерта''' - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 102 ЦПК України]).

♦ '''Показання свідка''' - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text стаття 90 ЦПК України]).

Див. додатково консультацію "[[Правовий статус свідка, його права, обов’язки та відповідальність]]"

== Зміст доказів ==
'''Зміст доказів''' — це будь-які фактичні дані, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, у справі за позовом про визнання [[Визнання договору купівлі- продажу недійсним|договору купівлі-продажу недійсним]], змістом наданого позивачем доказу,встановленого на підставі показань свідка, є фактичні дані про перебування продавця у стані, коли він не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Процесуальною формою доказів є визначені цивільним процесуальним законом засоби доказування, в яких закріплюються фактичні дані, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] процесуальною формою доказів, тобто засобами доказування, є пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показання свідків, письмові докази, речові докази, зокрема звуко- і відеозаписи,висновки експертів. Так, за позовом про відновлення порушених [[Авторське право|авторських прав]] на твір образотворчого мистецтва позивач обґрунтовував свої вимоги фактичними даними про те, що видавництво всупереч умовам [[Авторський договір|авторського договору]] самочинно внесло зміни у твір. Процесуальною формою цих доказів став письмовий документ — оригінал авторського договору.

Процесуальний порядок одержання, дослідження і оцінки змісту і процесуальної форми доказів - це встановлена цивільним процесуальним законом послідовність отримання, дослідження й оцінки змісту доказів та засобів доказування.

Загалом слід розрізняти такі три загальноприйняті елементи предмету доказування:
# обставини, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги (підстава позову);
# обставини, на яких відповідач обґрунтовує свої заперечення (підстава заперечення);
# інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. А взагалі – обставини, які повинні бути встановлені як підстави для вирішення спору між сторонами – всі які відбулися, а також наявні юридичні факти та обставини, що мають значення для справи. Саме на обставинах, що підлягають встановленню, й будується предмет доказування в справі.
Подаючи докази, сторони реалізовують своє право на доказування і одночасно виконують обов’язок із доказування, оскільки стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

== Витребування доказів у цивільному процесі ==
Статтею 84 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] визначені умови та випадки витребування доказів. Так, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6634#n6634 ЦПК України].

'''''При поданні до суду даного клопотання необхідно пам’ятати:''''' позивач подає таке клопотання обов’язково разом з позовною заявою (ч. 1 ст. 84, ч. 2 ст. 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]), а відповідач – разом з відзивом на позовну заяву, у строк встановлений судом для подання відзиву (ч. 1 ст. 84, ч. 3 ст. 83 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text ЦПК України]).

Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:
* який доказ витребовується;
* обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
* підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
* вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 116-118 ЦПК України.]

Суд може уповноважити на одержання таких доказів заінтересовану сторону. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов’язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п’яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6634 ЦПК України].

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов’язку подати витребувані судом докази. У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з’ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
{| class="wikitable"
|-
|'''Зверніть увагу!!!''' Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції, а не чекати, коли їм буде відмовлено в задоволенні позовних вимог за недоведеністю, та потім вишукувати нові й долучати їх до апеляційної скарги. Ці положення випливають з частини третьої статті 367 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], яка вимагає, аби докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний суд приймав лише у виняткових випадках. Зокрема, якщо учасник справи доведе неможливість їх подання раніше з причин, що об’єктивно не залежали від нього.
|}

== <big>Див. також</big> ==
* [[Подання доказів у цивільному процесі]]
* [[Електронні докази в цивільному процесі]]
* [[Тимчасове вилучення доказів для дослідження судом]]
* [[Підстави для звільнення від доказування у цивільному процесі]]
* [[Визнання доказів недопустимими в цивільному процесі]]
[[Категорія: цивільне процесуальне право]]
[[Категорія: суди]]

Визнання договору оренди земельної ділянки недійсним (нікчемним)

2021-07-29T12:14:35Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/436-15 Господарський кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України «Про оренду землі»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/191-19 Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України «Про землеустрій»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15 Закон України «Про особисте селянське господарство»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1378-15 Закон України «Про оцінку земель»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1444-20#n186 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF/paran10#n10 Постанова Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 року № 220 "Про затвердження Типового договору оренди землі»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0003700-08#Text Узагальнення Верховного Суду України від 24 листопада 2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84481451 Постанова від 11.09.2019 по справі № 522/11532/15-ц Касаційний цивільний суд Верховного Суду]

== Поняття та істотні умови договору оренди землі ==
Серед прав на землю в України важливе значення має право орендного землекористування, засноване на договірному строковому платному володінні і користуванні земельною ділянкою. Згідно ст. 13 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»], '''''договір оренди землі''''' – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства. Порядок укладання договору оренди землі визначено статтею 16 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text Закону України «Про оренду землі»]. А саме, укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку. Типова форма договору оренді землі затверджена [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/220-2004-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220] ([https://drive.google.com/file/d/1WBOlxmsfRF5fFYyX7CqLP11AGmEkSR3y/view?usp=sharing Типовий договір оренди землі]).

Істотними умовами договору оренди землі є:
* об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

== Правові наслідки недодержання сторонами при укладенні договору оренди землі вимог закону ==
Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.

Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

'''Зміна найменування сторін договору оренди землі, зокрема внаслідок реорганізації юридичної особи або зміни типу акціонерного товариства, не є підставою для внесення змін до договору оренди землі та/або його переоформлення.'''

Відповідно до статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], загальними необхідними вимогами, для чинності правочину є:
* Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
* Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
* Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
* Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
* Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
* Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

Згідно статті 215 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених Цивільним кодексом України, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачені правові наслідки недійсності правочину, зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки передбачені вище застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Також статтею 217 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] передбачено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. Згідно статті 234 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами. Згідно статті 235 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється (стаття 236 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України]).

'''Позиція Верховного Суду 11 вересня 2019 року м. Київ справа № 522/11532/15-ц провадження № 61-18199св18'''

Згідно із положенням частини другої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8795 389 ЦПК] України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК] України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК] України одна із сторін договору або інша заінтересована особа вправі заперечити його дійсність, якщо недійсність правочину прямо не встановлена.

Аналіз змісту частини третьої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215 ЦК] України свідчить про те, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Саме по собі порушення сторонами договору при його укладенні окремих вимог закону не може бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що укладеним договором порушено право чи законний інтерес позивача і воно може бути відновлене шляхом визнання договору недійсним. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n20 3], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94 15], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n97 16 ЦК України], які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини перша, третя статті 10ЦПК України у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах).

За приписами статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6454 57 ЦПК] України (у зазначеній редакції) доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Аналогічні норми містяться у статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6586 76 ЦПК] України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

У частині другій статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6467 59 ЦПК] України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Аналогічні вимоги містяться у статті 78 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до вимог частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 ЦПК] України (у редакції, чинній на час подання позову та розгляду справи в судах) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6471 60 ЦПК] України (у зазначеній редакції).

Крім того, ЦК України передбачені засади захисту права власності. Зокрема, статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2082 387 ЦК України] передбачено право власника витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Згідно із частиною першою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України], якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Оскільки добросовісне набуття в розумінні статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України] можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, установленого статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1220 215], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1225 216 ЦК] України. При встановленні наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов`язальний спосіб захисту. У зобов`язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2084 388 ЦК України], які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2101 392 ЦК] України права такої особи підлягають захисту шляхом пред`явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

== Недотримання істотних умов договору оренди землі, як підстава визнання договору недійсним відповідно до закону ==
Згідно з частиною 1 статті 638 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України], договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом частини 2 статті 792 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

'''Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є''':
* об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
* дата укладення та строк дії договору оренди;
* орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
''Слід звернути увагу'', що державні акти на право власності на земельну ділянку, видані до 2002 року, не містили інформації щодо кадастрового номера земельної ділянки, а тому таким земельним ділянкам кадастрові номери присвоєні не були. В той же час, при укладенні договору оренди землі обов’язковою умовою є наявність кадастрового номеру земельної ділянки, а тому, перш ніж укладати договір оренди землі, необхідно здійснити дії щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Присвоєння кадастрових номерів на вже приватизовані земельні ділянки при існуючому державному акті відбувається на підставі технічної документації із землеустрою, а також із внесенням відомостей про земельну ділянку до бази даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди землі та інші.

При укладанні договорів оренди землі необхідною вимогою є його письмова форма. Що стосується нотаріального посвідчення договору, то воно здійснюється лише за бажанням однієї із сторін (стаття 14 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/161-14/page?text=%E0%EA%F2 Закону України «Про оренду землі»]).

За нотаріальне посвідчення договорів суборенди, договорів оренди землі ставка державного мита становить 0,01 відсоток від грошової оцінки земельної ділянки, яка встановлюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт «у» пункту 3 статті 3 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрету «Про державне мито» від 21.01.1993 № 7-93]).

У разі відсутності грошової оцінки земель, ставка державного мита становить 1 відсоток від суми договору, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Відповідно до статті 4 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»], право оренди земельної ділянки підлягає обов’язковій державній реєстрації.

== Див. також ==
* [[ Договір оренди земельної ділянки]]
* [[Припинення договору оренди землі]]
* [[Дострокове розірвання договору оренди землі]]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]
[[Категорія:Договір оренди]]
[[Категорія:Суди]]

Відводи в цивільному процесі

2021-06-30T08:44:09Z

Olha.severin:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] 
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/page Закон України "Про судоустрій і статус суддів"] 
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-07#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р.]
== Підстави для відводу (самовідводу) ==
=== Підстави для відводу (самовідводу) судді ===
Суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
# він є членом сім’ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім’ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
# він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
# він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
# було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
# є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України]. 
Пунктом 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-07#Text постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади] визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді. 
За приписами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р.] передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі [https://sudpraktika.wordpress.com/%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8/%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%82%D0%B0-%D0%BD%D0%B5%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%81%D1%83%D0%B4/%D0%B3%D0%B0%D1%83%D1%81%D1%88%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B4%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0-%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%97/ Гаусшильдт проти Данії] , [https://zakon.rada.gov.ua/go/974_567 Мироненко і Мартиненко проти України] зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "[https://precedent.in.ua/2016/04/08/persak-protyv-belgyy/ П`єрсак проти Бельгії]" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім’ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав порушення правил щодо відводу (самовідводу).

Увільнення від виконання обов’язків присяжного внаслідок відводу (самовідводу) у конкретній справі здійснюється в порядку, встановленому процесуальним законом або за поданням головуючого судді.

=== Недопустимість повторної участі судді в розгляді справи ===

* Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.
* Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.
* Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції.
* Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції.
* Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.
* Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з виключними обставинами у цій справі.

=== Підстави для відводу (самовідводу) секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача ===

Секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України].

Експерт або спеціаліст, крім того, не може брати участь у розгляді справи, якщо:
# він перебував або перебуває в службовій або іншій залежності від учасників справи;
# з’ясування обставин, які мають значення для справи, виходить за межі сфери його спеціальних знань.

Участь секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача у судовому засіданні під час попереднього розгляду даної справи відповідно як секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача не є підставою для їх відводу.

== Заяви про самовідводи та відводи ==

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов’язані заявити самовідвід.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], статті 37 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], звільняє заявника від обов’язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
* [[Файл:Зразок заяви про відвід судді.docx|міні]]

== Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу ==

* Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
* Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
* Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України]. Такому судді не може бути заявлений відвід.
* Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною третьою статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України], неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду.
* Якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється в нарадчій кімнаті суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що виноситься ухвала. У такому разі положення частин третьої та четвертої статті 40 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page ЦПК України] не застосовуються.
* Питання про відвід судді Великої Палати розглядає Велика Палата. У розгляді Великою Палатою питання про відвід не бере участі суддя, якому такий відвід заявлено.
* Питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді.
* Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
* Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
* Питання про відвід секретаря судового засідання, експерта, спеціаліста, перекладача вирішується складом суду, що розглядає справу. Суд, який розглядає заяву про відвід, заслуховує особу, якій заявлено відвід, якщо вона бажає надати пояснення, а також думку учасників справи. Неявка особи, якій заявлено відвід, у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
* За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

== Вартість ==
За подання заяви про відвід судді або інших учасників процесу судовий збір не справляється.

== Наслідки відводу ==
У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6298#n6298 33 ЦПК України].

У разі задоволення заяви про відвід одному із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/paran6298#n6298 33 ЦПК України].

Якщо після задоволення відводів (самовідводів) або за наявності підстав, зазначених у статті 37 ЦПК України, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, справа за розпорядженням голови суду передається до іншого суду, визначеного в порядку, встановленому ЦПК.

[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Суди‎]]