WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Договір купівлі-продажу права оренди земельної ділянки

2024-01-18T07:35:09Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закон України "Про оренду землі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закон України "Про іпотеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану»] від 24.03.2022 р. № 2145-IX визначено '''особливості регулювання земельних відносин на час дії воєнного стану''', серед яких, зокрема:

Укладення, виконання, зміна, поновлення і '''припинення''' договорів оренди землі та набуття права оренди, суборенди земельних ділянок в Україні або окремих її місцевостях, у яких введено воєнний стан, здійснюється з урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 пунктів 27 і 28 розділу X] "Перехідні положення" Земельного кодексу України".
|}
== Загальні положення ==
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельним кодексом України] (далі - ЗК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України] (далі - ЦК України), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Законом України "Про оренду землі"], законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також положеннями [[Договір оренди земельної ділянки|договору оренди землі]] (стаття 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#Text Закону України "Про оренду землі"]).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1085 статті 190 ЦК України], майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки, до яких відноситься і право оренди. Відповідно до законодавства підставами для заміни сторін у [[Договір оренди земельної ділянки|договорі оренди]] є передача прав за правочином та шляхом правонаступництва.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 частин першої статті 93 ЗК України], '''право оренди земельної ділянки''' - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися в [[Застава земельних ділянок або прав на них|заставу]], спадщину, вноситися до статутного фонду (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]).

Згідно з частиною першою статті 133 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1198 ЗК України] та частиною сьомою статті 5 Закону України "Про іпотеку" (об’єктом іпотеки може бути право оренди земельної ділянки). У цьому випадку це право може відчужуватися в разі невиконання заставодавцем договору, забезпеченого заставою.

'''Підставою''' '''для укладення договору оренди може бути''' цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Водночас, відповідно до статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України «Про оренду землі»] позбавляє права орендаря земель державної і комунальної власності відчужувати право оренди на такі землі, але продаж права оренди — одна із самостійних підстав заміни сторони в договорі оренди. '''Договір купівлі-продажу''' права є підставою для укладання додаткової угоди до договору оренди щодо заміни сторони в договорі оренди земельної ділянки. Тому, заміна сторін у договорі оренди земель державної власності неможлива виключно у випадку продажу права оренди, оскільки такий продаж заборонено законом.

'''Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності не може бути відчужено''' її орендарем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу. Водночас частиною другою статті 81 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n59 Закону України "Про оренду землі"] існує виключення з даного правила. Право на оренду земельної ділянки державної або комунальної власності, наданої для будівництва житлового будинку, може бути відчужене орендарем за згодою орендодавця у разі, якщо таке будівництво розпочате, на строк та на умовах, визначених первинним договором оренди, або якщо таке відчуження передбачено первинним договором оренди. Інші підстави для заборони заміни сторони в договорі оренди відносно земель державної і комунальної власності відсутні.

== Порядкок набуття права оренди землі на підставі договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки ==
Відповідно до статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] проведення земельних торгів, є обов’язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються:

* продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;

* продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення всіх форм власності;

* продаж земельних ділянок, прав емфітевзису, суперфіцію на них державним виконавцем, приватним виконавцем під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, що перебуває у державній власності.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису), може здійснюватися на земельних торгах виключно з ініціативи власників земельної ділянки. Виключення становлять лише випадки, коли продаж прав відбувається під час виконання рішень, що підлягають примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" державним або приватним виконавцем.

'''Об’єктом правовідносини із земельних торгів є право оренди землі''' (якщо воно включене до лоту). Це означає, що особа, яка придбала лот, набуває права оренди земельної ділянки. Однак, право оренди надає можливість користуватися об’єктом оренди, тоді як покупець лоту такого права ще не має. Переможець торгів здобуває право на укладення правочину, за результатами проведення аукціону з переможцем укладається договір оренди, на підставі якого таке право й виникає.

Наслідком продажу права є заміна учасника існуючого правовідношення, чого не виникає внаслідок «продажу» права оренди земельної ділянки з торгів. У цих випадках відбувається укладення договору оренди на конкурентних засадах і наділення правом користування.

== Заміна орендаря у договорі оренди на підставі договору купівлі-продажу права оренди ==
Частиною першою статті 82 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n654 ЗК України] передбачено, що юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі придбання за договором к[[Договір купівлі – продажу|упівлі-продажу]], [[Договір ренти|ренти]], [[Договір дарування|дарування]], [[Договір міни земельної ділянки|міни]], іншими цивільно-правовими угодами.

Перехід права оренди відбувається на підставі цивільно-правової угоди від орендаря-продавця до орендаря-покупця. За договором купівлі-продажу право оренди, що належить орендарю переходить до покупця такого права. Договір купівлі-продажу права оренди є підставою для укладання додаткової угоди із внесенням змін до договору оренди в частині заміни особи орендаря.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі '''спір вирішується в судовому порядку''' (стаття 30 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/161-14#n194 Закону України "Про оренду землі"]). Відповідно до статті 651 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 ЦК України] зміна або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Право власності на землю виникає виключно з моменту реєстрації правовстановлюючого документу, а не з моменту укладання правочину про перехід права власності (стаття 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3217 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"], стаття 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1107 ЗК України]).

За обставин, визначених статтями 131, 132 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 ЗК України], відбувається перехід права оренди із заміною сторони в укладеному договорі оренди. Якщо до нового власника переходить право оренди на тих же умовах, в тому ж обсязі, то відсутня необхідність проходити довгу процедуру припинення договору, набуття ділянки в оренду. Для орендодавця розірвання договору і надання її в оренду новому орендарю означає втрату орендної плати за земельну ділянку в період оформлення договору, а для орендаря неможливість належним чином приступати до використання як ділянки так і об’єкту нерухомості, що перебуває у його власності. Тому заміна сторони в договорі оренди вигідна обом сторонам.

Між новим власником орендованого майна, який виступатиме відтепер орендодавцем, і орендарем укладається договір оренди, в якому вони позначають, що відбулася зміна орендодавця, який придбав предмет оренди у власність на підставі договору купівлі-продажу, укладеного між колишнім орендодавцем (попереднім власником) і новим орендодавцем (теперішнім власником) від такого-то числа, місяця, року, про що у встановленому порядку орендар був повідомлений, як того вимагає стаття 516 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2669 ЦК України], і сторони домовилися внести відповідні зміни до договору оренди шляхом його укладення в новій редакції.

== Судова практика ==
* Ухвала Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 149/1120/19 (висновок суду апеляційної інстанції про те, що право оренди може відчужуватися орендарем є обґрунтованим. Право оренди надає орендарю правомочності володіти та користуватися земельною ділянкою, однак не надає йому права розпоряджатися як земельною ділянкою, так і майновими правами на неї землевласника. Рівень оборотоздатності права оренди земельної ділянки залежить від суб'єкта права, виду права на користування земельною ділянкою (емфітевзис і суперфіцій, оренда у спеціально визначених випадках), форми права власності на земельну ділянку. Частина друга статті 135 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1251 ЗК України] передбачає право виконавця звернути стягнення на земельні ділянки або права на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) під час виконання рішення. Право оренди земельної ділянки може відчужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутного капіталу власником земельної ділянки - на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом (частина п'ята статті 93 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n792 ЗК України]).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Договір_купівлі_–_продажу Договір купівлі – продажу]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Сплата_податку_при_оформленні_договору_купівлі-продажу_земельної_ділянки Сплата податку при оформленні договору купівлі-продажу земельної ділянки]

[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право користування землями]]

Порядок передачі земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність

2023-12-18T07:18:17Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельний кодекс України]
* Закон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"]
== Аналіз законодавства ==
Згідно зі ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»], право на земельну частку земель колективного сільськогосподарського підприємства (пай) мають такі категорії осіб:
* колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай);
* громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом;
* громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай);
* громадяни України, евакуйовані із зони безумовного відчуження або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонерами з їх числа, які проживають у сільській місцевості;

* громадяни, право на земельну частку (пай), яких встановлене судом. Громадянам, зазначеним в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, земельні ділянки в натурі (на місцевості) виділяються із земель запасу чи резервного фонду в розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. У разі відсутності на території відповідної ради необхідних площ земель запасу чи резервного фонду земельна ділянка за їх згодою може бути виділена в натурі (на місцевості) меншого розміру або за рахунок земель запасу чи резервного фонду, розташованих на території іншої ради в межах області.
Для забезпечення реалізації права на земельну частку (пай) власник земельної частки (паю) зобов'язаний '''підтвердити наявність такого права.''' '''Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), <big>є сертифікат на право на земельну частку (пай),</big>''' що видається органами місцевого самоврядування кожному члену підприємства, кооперативу, товариства із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі. 

Крім сертифікату, документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), відповідно до ст. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» є:]
* свідоцтво про право на спадщину;
* договори купівлі-продажу, дарування, міни, посвідчені у встановленому законом порядку, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай);
* рішення суду про визнання права на земельну частку (пай);
* трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства (за наявності) чи нотаріально засвідчена виписка з неї (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (для громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов'язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості).
'''Організаційно-правові засади виділення''' власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали сільськогосподарським підприємствам, на праві колективної власності, а також '''порядок обміну цими земельними ділянками''' визначає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".] 
Передача в натурі земельної частки (паю) здійснюється громадянину України, що має сертифікат на право на земельну частку (пай), згідно з його заявою, після складання "[https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0017219-97#Text Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї)]". 
Місце розташування та першочерговість виділення земельних ділянок визначається з урахуванням вимог раціональної організації території, компактності землекористування відповідно до проектів роздержавлення і приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організацій та іншої технічної документації. Складанню Схеми передують підготовчі роботи, які містять аналіз земельно-кадастрових, статистичних і планово-картографічних матеріалів, результатів польових вишукувань і обстежень земельного фонду з метою встановлення фактичного стану використання земель підприємства та здійснення розрахунків проведеного паювання земель. 
Згідно зі ст. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»] власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Для прийняття такого рішення необхідно, щоб власник земельної частки (паю) виявив бажання виділити її у натурі (на місцевості). Виявлення такого бажання власника виражається у формі письмової заяви, яку він подає до відповідного органу місцевого самоврядування чи органу державної влади. 
Сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)"] сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості):
* розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм у натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* уточнюють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток;
* укладають із землевпорядними організаціями договори на виконання робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) та виготовлення технічної документації, яка необхідна для складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, якщо роботи виконуються за рахунок місцевого бюджету;
* сприяють в укладанні договорів на виконання землевпорядними організаціями робіт із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), якщо такі роботи виконуються за рахунок осіб, які мають право на земельну частку (пай), або за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, що орендують земельні частки (паї), проектів технічної допомоги тощо;
* розглядають та погоджують проекти землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);
* організовуй проведення розподілу земельних ділянок між особами, які мають право на виділення їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості);
* оформляють матеріали обміну земельними частками (паями), проведеного за бажанням їх власників до моменту видачі державних актів на право власності на земельну ділянку;
* приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв). 
Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. Однак за бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища). Якщо одна і та сама особа має дві чи більше земельних часток (паїв), то вона має право, об'єднавши паї, виділити їх у натурі (на місцевості) однією земельною ділянкою. 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшості власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Роботи по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), які виконуються землевпорядними організаціями, здійснюються на договірній основі. Організаціям, що виконують такі роботи, органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, державні та інші землевпорядні організації повинні надавати безоплатно всі геодезичні та картографічні матеріали й документи, необхідні для виконання робіт по землеустрою щодо виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
У проекті землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) визначається місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, наявність обмежень (обтяжень) при користуванні земельними ділянками, в тому числі земельних сервітутів (ч. 2 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/899-15#Text Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".] 
Проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) зберігається у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) і в районному відділі земельних ресурсів. 
''' Що стосується земель КСП, які ліквідовані, то необхідно зазначити з 01.01.2019 членам колективних сільськогосподарських підприємств паювання земель у яких завершилось до 2020 року надано можливість перерозподілити між собою (допаювати) залишок сільськогосподарських угідь та передати землі несільськогосподарського призначення до комунальної власності.''' 
Рішення щодо передачі не розпайованих земель КСП до земель запасу повинно прийматись загальними зборами власників земельних часток (паїв) КСП чи зборами уповноважених або створеного ним органу управління, якому передано функції по господарському управлінню колективним майном. 
<big>'''У разі якщо до 01 січня 2025 року власник не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємець не оформив право власності на земельну ділянку, він вважається таким, що відмовився від одержання земельної ділянки.'''</big> 
Така не витребувана земельна частка (пай) після формування її у земельну ділянку за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (у разі необхідності формування) за заявою відповідної ради на підставі рішення суду передається у комунальну власність територіальної громади, на території якої вона розташована, у порядку визнання майна безхазяйним.

Вм зв’язку із цим місцевим радам право тимчасового розпорядження шляхом надання в оренду нерозподіленими земельними ділянками, невитребуваними часткам (паями) після формування їх у земельні ділянки для використання за цільовим призначенням на строк до дня державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
{| class="wikitable"
|-
! Додатково - [[Набуття права власності на об’єкти безхазяйної нерухомої речі]]
|}
За позовом власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцю у разі пропуску строку для оформлення права власності на земельну ділянку з поважної причини суд може визначити додатковий строк, достатній для такого оформлення. У разі відсутності земель сільськогосподарських угідь колективної власності така земельна частка (пай) може бути виділена в натурі (на місцевості) за рахунок земель запасу комунальної власності відповідної територіальної громади (за наявності таких земель). 
Протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, сформовану з не витребуваної земельної частки (паю), забороняється передача її у приватну власність (крім передачі її власнику не витребуваної земельної частки (паю) або його спадкоємцям).

'''01 січня 2019 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2498-19#Text Закон України від 10.07.2018 № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».]''' 
Цим Законом були внесені зміни до Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)»2, де у самій преамбулі законодавець зазначив, що цей закон визначає '''''особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв)'''''. 
Також було видалено згадування такого суб’єкта, як районна державна адміністрація, відповідні трансформації відбулися в статтях 3, це відображено у ст. 5, 7, 9, 10 та 14. 
Так, відтепер відповідно до ст. 3 Закону № 899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є лише '''''рішення відповідної сільської, селищної або міської ради'''''. 
Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання отримати належну їм земельну частку (пай) у натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної або міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). 
У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна '''''сільська, селищна або міська рада''''' приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).
Законом № 2498 були внесені зміни і до ст. 4 Закону № 899. Передбачається, що громадянам (подружжю) та іншим особам, які подали до відповідної '''''сільської, селищної або міської ради''''' спільну заяву чи клопотання, підписані кожним із них, про виділення в натурі (на місцевості) належних їм земельних часток (паїв) єдиним масивом, виділяється одна земельна ділянка у спільну власність.
== Висновок ==
Передача земель колективного сільськогосподарського підприємства громадянам у власність та виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) відбувається лише '''''рішенням відповідних сільських, селищних або міських рад'''''. 

Право власності на землю, як і будь-яке інше право для практичної реалізації повинно мати певний механізм його втілення в тому числі і визначений термін дії починаючи від моменту його виникнення і до можливого моменту припинення його дії.

Стаття 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] пов'язує виникнення чинності цього права з двома обов'язковими умовами:
# встановлення меж земельної ділянки на місцевості;
# одержанням державного документа, який засвідчує право власності на землю.
В зв'язку з цим необхідно підкреслити, що земля, передана у власність, не може бути предметом повної або абсолютної власності, оскільки володіння нею носить чисто умовний характер і не може бути порівняно, наприклад, з володінням спорудами, насадженнями, тваринами чи особистими речами. Тому у всьому світі землевласники володіють фактично не землею, а лише низкою прав на визначену земельну площу, якими дозволяються ті чи інші легітимні операції з нею.

== Особливості застосування законодавства УРСР під час розгляду судом справи про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ==
Залежно від часу від часу відкриття спадщини, під час вирішення питання в суді застосуванню підлягають норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української СРСР] 1963 року.

Згідно ст. 548 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української СРСР] 1963 року для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

Відповідно до ст. 549 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української СРСР] 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 529 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1540-06#Text Цивільного кодексу Української СРСР] 1963 року При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
[[Категорія:Земельне право]]

Землі оборони

2023-11-17T06:21:04Z

Olha.mokusei: /* Порядок відчуження земель оборони */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил"]

*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].
== Правовий режим земель оборони ==
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

'''''Військовим частинам''''' для виконання покладених на них функцій та завдань '''''земельні ділянки надаються у постійне користування''''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].

'''''Особливості надання земельних ділянок військовим частинам''''' під військові та інші оборонні об'єкти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України.]

'''''Розміри земельних ділянок''''', необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки '''''відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог''''' щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону.
== Зони особливого режиму використання земель ==
При проходженні на землях оборони '''''ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій''''' умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.

'''''Уздовж державного кордону України''''' відповідно до закону встановлюється '''''прикордонна смуга''''', в межах якої діє особливий режим використання земель.

'''''Землі в межах прикордонної смуги та інші землі,''''' необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

'''''Навколо військових частин та оборонних об'єктів''''' можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

'''''Розмір та правовий режим зон з особливим режимом''''' використання земель встановлюються відповідно до закону.
== Використання земель оборони в господарських цілях ==
'''''Військові частини''''' за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, '''''можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.'''''

'''''Землі оборони можуть використовуватися для будівництва''''' об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

'''''Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України''''', можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==
'''''Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація''''' будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.

''На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.''
== Відчуження земель оборони ==
Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та й відповідності до закону.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетним кодексом України].

'''''Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна''''', що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

'''''Забороняється відчуження земельних ділянок''''', на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.
=== Порядок відчуження земель оборони ===
▷ Міноборони, Адміністрація Держспецтрансслужби під час проведення реформування Збройних Сил і Держспецтрансслужби здійснюють заходи щодо визначення місця розташування і площі земельних ділянок, що можуть бути продані, та складають переліки земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об’єктами нерухомого військового майна, за формою згідно з додатком 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919], та '''''переліки земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування''''' Збройних Сил і Держспецтрансслужби та підлягають реалізації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n88 додатком 1.]
▷ Зазначені '''''переліки земельних ділянок подаються''''' в установленому порядку Кабінетові Міністрів України '''''для затвердження'''''.

* '''Строк''' дії рішення Кабінету Міністрів України щодо затвердження переліку рухомого військового майна, яке може бути відчужено, становить '''три роки.'''
* а переліків нерухомого військового майна, яке може бути відчужено, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване, - '''п’ять років від дати їх затвердження'''.
* Додаткові переліки військового майна, яке може бути відчужено, діють до закінчення строку дії відповідних переліків військового майна, яке може бути відчужено.

Міноборони складає '''не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії переліків військового майна''', затверджених рішеннями Кабінету Міністрів України, нові переліки військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено, погоджує їх в установленому порядку, в тому числі з Мінекономрозвитку, і подає Кабінетові Міністрів України для затвердження

▷ На підставі зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n26 пункті 3 цього Порядку] переліків Міноборони чи Адміністрація Держспецтрансслужби '''''повідомляють організаторам земельних торгів''''' згідно з їх компетенцією про земельні ділянки, які включені до таких переліків і розташовані в межах відповідних адміністративних територіальних одиниць, та про те, що ці земельні ділянки згідно з прийнятим Кабінетом Міністрів України рішенням пропонуються до продажу з подальшою зміною їх цільового призначення.

▷ Організатори земельних торгів у місячний строк з дня надходження зазначеного повідомлення приймають рішення про проведення добору земельних ділянок, підготовку лотів до проведення земельних торгів та про виставлення на продаж земельних ділянок окремими лотами.

▷ Заходи з добору земельних ділянок здійснюються організаторами земельних торгів за участю Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок коштів організаторів земельних торгів та/або Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби згідно з відповідними бюджетними призначеннями.

▷ Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечують їх організатори.

▷ Підготовка лотів до проведення земельних торгів у частині визначення їх виконавців здійснюється організаторами земельних торгів за рахунок коштів, передбачених їм у державному бюджеті на відповідну мету.
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).
== Дивись додаткова: ==
* [[Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
*[[Порядок проведення земельних торгів]]
[[ Категорія:земельне право ]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Землі оборони

2023-11-17T06:14:32Z

Olha.mokusei: /* Правовий режим земель оборони */

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил"]

*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].
== Правовий режим земель оборони ==
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

'''''Військовим частинам''''' для виконання покладених на них функцій та завдань '''''земельні ділянки надаються у постійне користування''''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].

'''''Особливості надання земельних ділянок військовим частинам''''' під військові та інші оборонні об'єкти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України.]

'''''Розміри земельних ділянок''''', необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки '''''відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог''''' щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону.
== Зони особливого режиму використання земель ==
При проходженні на землях оборони '''''ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій''''' умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.

'''''Уздовж державного кордону України''''' відповідно до закону встановлюється '''''прикордонна смуга''''', в межах якої діє особливий режим використання земель.

'''''Землі в межах прикордонної смуги та інші землі,''''' необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

'''''Навколо військових частин та оборонних об'єктів''''' можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

'''''Розмір та правовий режим зон з особливим режимом''''' використання земель встановлюються відповідно до закону.
== Використання земель оборони в господарських цілях ==
'''''Військові частини''''' за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, '''''можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.'''''

'''''Землі оборони можуть використовуватися для будівництва''''' об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

'''''Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України''''', можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==
'''''Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація''''' будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.

''На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.''
== Відчуження земель оборони ==
Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та й відповідності до закону.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетним кодексом України].

'''''Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна''''', що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

'''''Забороняється відчуження земельних ділянок''''', на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.
=== Порядок відчуження земель оборони ===
▷ Міноборони, Адміністрація Держспецтрансслужби під час проведення реформування Збройних Сил і Держспецтрансслужби здійснюють заходи щодо визначення місця розташування і площі земельних ділянок, що можуть бути продані, та складають переліки земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об’єктами нерухомого військового майна, за формою згідно з додатком 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919], та '''''переліки земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування''''' Збройних Сил і Держспецтрансслужби та підлягають реалізації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n88 додатком 1.]
▷ Зазначені '''''переліки земельних ділянок подаються''''' в установленому порядку Кабінетові Міністрів України '''''для затвердження'''''.

▷ '''''Строк дії рішення''''' Кабінету Міністрів України щодо затвердження таких переліків земельних ділянок становить '''''п’ять років.'''''

▷ На підставі зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n26 пункті 3 цього Порядку] переліків Міноборони чи Адміністрація Держспецтрансслужби '''''повідомляють організаторам земельних торгів''''' згідно з їх компетенцією про земельні ділянки, які включені до таких переліків і розташовані в межах відповідних адміністративних територіальних одиниць, та про те, що ці земельні ділянки згідно з прийнятим Кабінетом Міністрів України рішенням пропонуються до продажу з подальшою зміною їх цільового призначення.

▷ Організатори земельних торгів у місячний строк з дня надходження зазначеного повідомлення приймають рішення про проведення добору земельних ділянок, підготовку лотів до проведення земельних торгів та про виставлення на продаж земельних ділянок окремими лотами.

▷ Заходи з добору земельних ділянок здійснюються організаторами земельних торгів за участю Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок коштів організаторів земельних торгів та/або Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби згідно з відповідними бюджетними призначеннями.

▷ Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечують їх організатори.

▷ Підготовка лотів до проведення земельних торгів у частині визначення їх виконавців здійснюється організаторами земельних торгів за рахунок коштів, передбачених їм у державному бюджеті на відповідну мету.
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).
== Дивись додаткова: ==
* [[Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
*[[Порядок проведення земельних торгів]]
[[ Категорія:земельне право ]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Землі оборони

2023-11-17T06:10:48Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1345-15#Text Закон України "Про використання земель оборони"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 року № 436 "Про затвердження Порядку відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил і Державної спеціальної служби транспорту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил"]

*
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!''' 9 червня 2002 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2247-20#Text Закон України від 12 травня 2022 року № 2247-IХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану"], яким визначаються особливості регулювання земельних відносин, а саме володіння користування та розпорядження землею на час воєнного стану.
|}
== Загальні положення ==
'''Землі оборони''' - землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 законодавства України].
== Правовий режим земель оборони ==
Землі оборони можуть перебувати лише в '''державній власності'''. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

У межах прикордонної смуги з метою забезпечення національної безпеки і оборони, дотримання режиму державного кордону військовим частинам Державної прикордонної служби України для будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій надаються в постійне користування земельні ділянки шириною 30-50 метрів уздовж лінії державного кордону на суші, по берегу української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми, а вздовж лінії державного кордону України з Російською Федерацією і Республікою Білорусь - шириною до 2 кілометрів.

'''''Військовим частинам''''' для виконання покладених на них функцій та завдань '''''земельні ділянки надаються у постійне користування''''' відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n592 Земельного кодексу України].

'''''Особливості надання земельних ділянок військовим частинам''''' під військові та інші оборонні об'єкти визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#Text Кабінетом Міністрів України.]

'''''Розміри земельних ділянок''''', необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, визначаються згідно із потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.

Військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки '''''відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог''''' щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
== Зони особливого режиму використання земель ==
При проходженні на землях оборони '''''ліній електропередачі і зв'язку та інших комунікацій''''' умови їх використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.

Власники або користувачі '''''земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам''''', можуть вимагати встановлення [[Право земельного сервітуту|земельних сервітутів]] відповідно до закону.

'''''Уздовж державного кордону України''''' відповідно до закону встановлюється '''''прикордонна смуга''''', в межах якої діє особливий режим використання земель.

'''''Землі в межах прикордонної смуги та інші землі,''''' необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

'''''Навколо військових частин та оборонних об'єктів''''' можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.

'''''Розмір та правовий режим зон з особливим режимом''''' використання земель встановлюються відповідно до закону.
== Використання земель оборони в господарських цілях ==
'''''Військові частини''''' за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, '''''можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування.'''''

'''''Землі оборони можуть використовуватися для будівництва''''' об'єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

'''''Землі оборони, призначені для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України''''', можуть використовуватися для розміщення засобів зв’язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), що належать підрозділам об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, з погодженням умов розміщення та експлуатації зазначених об’єктів з Міністерством оборони України.
== Охорона навколишнього природного середовища та екологічна безпека на землях оборони ==
'''''Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація''''' будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.

''На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.''
== Відчуження земель оборони ==
Особливості відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та й відповідності до закону.

Кошти, отримані від відчуження таких земельних ділянок, зараховуються до Державного бюджету України та використовуються виключно на потреби оборони відповідно до кошторису Міністерства оборони України у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2456-17 Бюджетним кодексом України].

'''''Відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна''''', що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, здійснюється в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n15 порядку], встановленому Кабінетом Міністрів України та у відповідності до цього закону.

'''''Забороняється відчуження земельних ділянок''''', на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, іноземним державам, іноземним юридичним особам та іноземцям.
=== Порядок відчуження земель оборони ===
▷ Міноборони, Адміністрація Держспецтрансслужби під час проведення реформування Збройних Сил і Держспецтрансслужби здійснюють заходи щодо визначення місця розташування і площі земельних ділянок, що можуть бути продані, та складають переліки земельних ділянок, які можуть бути відчужені разом з розташованими на них об’єктами нерухомого військового майна, за формою згідно з додатком 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1919-2000-%D0%BF#n18 Положення про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2000 р. № 1919], та '''''переліки земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування''''' Збройних Сил і Держспецтрансслужби та підлягають реалізації, за формою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n88 додатком 1.]
▷ Зазначені '''''переліки земельних ділянок подаються''''' в установленому порядку Кабінетові Міністрів України '''''для затвердження'''''.

▷ '''''Строк дії рішення''''' Кабінету Міністрів України щодо затвердження таких переліків земельних ділянок становить '''''п’ять років.'''''

▷ На підставі зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-2013-%D0%BF#n26 пункті 3 цього Порядку] переліків Міноборони чи Адміністрація Держспецтрансслужби '''''повідомляють організаторам земельних торгів''''' згідно з їх компетенцією про земельні ділянки, які включені до таких переліків і розташовані в межах відповідних адміністративних територіальних одиниць, та про те, що ці земельні ділянки згідно з прийнятим Кабінетом Міністрів України рішенням пропонуються до продажу з подальшою зміною їх цільового призначення.

▷ Організатори земельних торгів у місячний строк з дня надходження зазначеного повідомлення приймають рішення про проведення добору земельних ділянок, підготовку лотів до проведення земельних торгів та про виставлення на продаж земельних ділянок окремими лотами.

▷ Заходи з добору земельних ділянок здійснюються організаторами земельних торгів за участю Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби. Фінансування зазначених заходів здійснюється за рахунок коштів організаторів земельних торгів та/або Міноборони чи Адміністрації Держспецтрансслужби згідно з відповідними бюджетними призначеннями.

▷ Підготовку лотів до проведення земельних торгів забезпечують їх організатори.

▷ Підготовка лотів до проведення земельних торгів у частині визначення їх виконавців здійснюється організаторами земельних торгів за рахунок коштів, передбачених їм у державному бюджеті на відповідну мету.
== Відповідальність за порушення законодавства про використання земель оборони ==
Особи, винні в порушенні законодавства про використання земель оборони, несуть відповідальність згідно із законом.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/90951429 Постанова Верховного Суду від 21 липня 2020 року у справі № 815/1784/18] (для цілей одержання додаткових джерел фінансування життєдіяльності військ (сил) для підтримання на належному рівні їх бойової та мобілізаційної готовності військові частини вправі здійснювати господарську діяльність, у тому числі шляхом укладення з фізичними та юридичними особами відповідних договорів з вирощування сільськогосподарських культур на земельних ділянках, наданих військовим частинам у постійне користування. При цьому порядок укладення таких договорів і надання дозволів фізичним та юридичним особам на використання земель оборони у сільськогосподарських цілях має визначатися Кабінетом Міністрів України. Отже, залучення уряду до розгляду справи зумовлено тим, що на Кабінет Міністрів України як на вищий орган виконавчої влади Конституцією та законами України покладено повноваження, зокрема, стосовно підзаконного регулювання порядку використання земель оборони, тож, відповідно, рішення у цій справі стосується обов’язків уряду щодо здійснення такого регулювання).
== Дивись додаткова: ==
* [[Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
*[[Порядок проведення земельних торгів]]
[[ Категорія:земельне право ]]
[[Категорія:Відповідальність за порушення земельного законодавства]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Право постійного користування земельною ділянкою

2023-10-16T10:16:05Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]
== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК), '''право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку'''.

'''Право постійного користування земельними ділянками''' може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.'''

При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.
== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
Відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають''':
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
* громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 ;]
* публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом";
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]
== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих пра'''в та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV).

Статтею 28 Закону № 1952-IV, відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Також, стаття 28 Закону № 1952-IV визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''.

Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''.

Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.

Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова від 15.11.2021 № 906/620/19 Верховний Суд]
== Корисні посилання ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова Верхоного Суду України № 906/709/19,] від 15.02.2022, в даній постанові верховного суду йдеться про те, чи переходить право постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 Земельного кодексу України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування.
[[Категорія:Право користування землями]]

Право постійного користування земельною ділянкою

2023-10-16T10:14:03Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно»]
== Поняття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] (далі - ЗК), '''право постійного користування земельною ділянкою''' - це право '''володіння і користування земельною ділянкою''', яка перебуває у '''державній або комунальній власності''', '''без встановлення строку'''.

'''Право постійного користування земельними ділянками''' може вноситися державою до статутного капіталу господарського товариства, утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", а також господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".

Право постійного користування земельними ділянками характеризується обмеженим суб’єктно-об’єктним складом: '''об’єктом''' права власності можуть бути лише '''земельні ділянки державної або комунальної власності'''; '''суб’єктами''' можуть бути лише юридичні особи, а саме: '''підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.'''

При цьому слід звернути увагу, що '''громадяни не можуть''' набувати права постійного користування земельними ділянками.
== Суб’єкти права постійного користування земельною ділянкою ==
Відповідно до статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] '''права постійного користування земельною ділянкою''' із земель державної та комунальної власності '''набувають''':
* органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;
* громадські організації осіб з інвалідністю України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації;
* релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
* господарське товариство, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4442-17 ;]
* заклади освіти незалежно від форми власності;
* співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
* оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
* господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1630-20#Text Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності".]
== Порядок набуття права постійного користування земельною ділянкою ==
Згідно із статтями 125 та 126 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''право постійного користування земельної ділянки''' виникає '''з моменту державної реєстрації цих пра'''в та оформлюються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року № 1952-IV] (далі – Закон № 1952-IV).

Статтею 28 Закону № 1952-IV, відповідно до якої '''рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у постійне користування''' можуть прийматися '''за відсутності державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на таку земельну ділянку в Державному реєстрі''' речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав).

Також, стаття 28 Закону № 1952-IV визначає, що '''під час проведення державної реєстрації право постійного користування''' земельними ділянками державної чи комунальної власності, '''право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі''' прав, '''державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності''' на такі земельні ділянки '''без подання відповідної заяви органами''', які передають земельні ділянки у власність або у користування, '''оскільки, рішення органу виконавчої влади''' чи органу місцевого самоврядування '''про передачу земельної ділянки у користування''' і буде вважатися '''заявою про здійснення державної реєстрації права власності''' держави чи територіальної громади '''на зазначену земельну ділянку'''.

Таким чином, згідно вищезазначених норм законодавства, '''реєстрацію похідних речових прав на земельні ділянки''' державної та комунальної власності право постійного користування, '''можна проводити не після державної реєстрації права власності''' держави або територіальної громади на ці земельні ділянки, '''а одночасно з реєстрацією похідного речового права''' на земельну ділянку.

Відповідно до статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], '''юридичні особи набувають права користування''' земельними ділянками із земель державної або комунальної власності '''за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування''' в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом '''або за результатами аукціону'''.

Також, згідно пункту 81² [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/868-2013-%D0%BF Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127], передбачено, що для державної реєстрації права власності та права постійного користування на земельну ділянку, права на яку набуваються шляхом передачі земельних ділянок у постійне користування із земель державної або комунальної власності, подається рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи надання у постійне користування або про затвердження документації із землеустрою щодо формування земельної ділянки та передачу її у власність чи надання у постійне користування.

'''Статтею 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], передбачено повноваження органів виконавчої влади,''' органів місцевого самоврядування '''щодо передачі земельних ділянок''' у власність або у користування.

Відповідно до частини п’ятої ст. 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
== Перехід права постійного користування земельною ділянкою (судова практика) ==
Спірним залишається питання переходу права постійного землекористування. Наразі у землекористувачів виникає два питання:
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою в разі припинення землекористувача шляхом реорганізації?;
# чи припиняється право постійного користування земельною ділянкою, якщо землекористувач, який має у постійному користуванні земельну ділянку, але не може мати її на такому праві відповідно до чинного законодавства, не переоформив право на земельну ділянку?
З цього приводу у судовій практиці сформувалось дві позиції:

♦ право постійного користування земельною ділянкою припиняється у разі реорганізації землекористувача, оскільки земельне законодавство не передбачає автоматичного переходу права постійного користування до юридичної особи, яка утворилась в процесі реорганізації. Суди приходять до висновку, що це право припиняється з моменту припинення юридичної особи, а правонаступник його не набуває.

Відповідно до частини другої статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] визначено виключний перелік осіб, які можуть набувати землю за правом постійного користування. Цей перелік наведено вище. Оскільки більшість правонаступників юридичних осіб до наведеного переліку не відносяться, а тому, до них не може переходити право постійного користування земельною ділянкою в процесі реорганізації.
* П[https://reyestr.court.gov.ua/Review/86075356 останова Верховного Суду від 21 листопада 2020 року у справі № 918/194/19] приписи підпункту «в» частини першої статті 141 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] слід розуміти таким чином, що припинення права користування земельною ділянкою з підстав припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво, є правильним за умови, що правонаступник може набувати відповідне таке право згідно з чинним на час правонаступництва законодавством, тобто у даному випадку, згідно зі статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України], яка чітко визначає суб’єктів права постійного користування. У випадку ж, коли внаслідок реорганізації суб’єкт перестає відповідати встановленим статтею 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] вимогам, набуття ним права постійного користування земельною ділянкою є неможливим в силу прямої вказівки закону.
♦ право постійного користування земельною ділянкою не припиняється в разі реорганізації землекористувача, оскільки припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення установи допускається лише у випадку, коли припинення останньої виключає правонаступництво.

Згідно з частиною першою статті 104 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] в процесі реорганізації всі права та обов’язки ''переходять'' до правонаступників юридичної особи. Таке правонаступництво називають універсальним, оскільки правонаступник(и) повністю замінює(ють) собою попередника у всьому обсязі прав і обов’язків останнього. Право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом на нерухоме майно. Воно належало реорганізованій юридичній особі, а тому, за загальним правилом, має включатися до обсягу прав, яких набуває правонаступник(и) в процесі реорганізації. Тому '''у процесі реорганізації право постійного користування земельною ділянкою має переходити до правонаступника(ів) юридичної особи'''.

Із судових рішень видно, що в таких справах суди часто беруть до уваги, такі обставини:
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/45597923 ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16 червня 2015 року у справі № 815/2601/14] (в установчому документі новоутвореної юридичної особи є пряма вказівка на правонаступництво);

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/38289171 постанова Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 5004/1264/12] (новоутворена юридична особа має однаковий код ЄДРПОУ, майно, юридичну адресу, що й юридична особа, що припинилася).
До права постійного користування земельною ділянкою, яке було раніше набуте попередником юридичної особи, у випадку переходу цього права до правонаступника, не застосовуються обмеження передбачені частиною другою статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України].
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v005p710-05#Text Рішення Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005] (поняття "набувають права" за змістом частини другої статті 92 та частини першої статті 116 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] . . . припускають '''поширення цього поняття лише на випадки первинного отримання земельної ділянки''' із земель державної та комунальної власності підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності, а також громадянами та юридичними особами, які набувають права власності та користування земельними ділянками. Положення статті 92 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n780 Земельного кодексу України] '''не обмежують і не скасовують права постійного користування''' земельними ділянками, яке '''набуте''' особами в установлених законодавством випадках станом на 01 січня 2002 року).

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85838039 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18] (Колгоспний ринок, який був землекористувачем земельної ділянки згідно з державним актом, змінив назву юридичної особи на Кооперативний ринок. Також здійснено перереєстрацію статуту ринку, при цьому код ЄДРПОУ не змінювався. Фактично, Кооперативний ринок був тією ж юридичною особою, якій було видано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, місцева рада безпідставно прийняла рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою).
*[https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова від 15.11.2021 № 906/620/19 Верховний Суд]
== Корисні посилання ==
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/102298024?utm_source=jurliga.ligazakon.ua&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.71701392.267867262.1665751136-2054598948.1633069284 Постанова Верхоного Суду України № 906/709/19,] від 15.02.2022, в даній постанові верховного суду йдеться про те, чи переходить право постійного користування землею в порядку правонаступництва від державного підприємства, яке набуло його на підставі закону, до відповідача, який не входить в перелік осіб, що на підставі статті 92 Земельного кодексу України можуть отримати земельні ділянки в порядку постійного користування.
[[Категорія:Право користування землями]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2023-09-15T08:14:27Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
== Основні положення ==
'''Внутрішньо переміщеною особою''' є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

'''Зверніть Увагу!''' Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі – Закон № 1706)

Україна гарантує вжиття усіх можливих заходів передбачених законодавством України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО), створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

== Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання ==
Громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] , має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

== Облік внутрішньо переміщених осіб ==
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб] .

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

== Пільги ВПО ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 '''Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"''':] 
# Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання '''статусу безробітного''', отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. Див. додатково консультацію "[[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]" 
# '''Припинення самозайнятості''' ВПО здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальному органі Державної міграційної служби України], на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]" 
# Реєстрація ВПО юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або '''реєстрація такою ВПО фізичної особи - підприємця''' здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]" 
# Взята на облік ВПО має право на '''забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації''', на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання. 
# Заходи щодо забезпечення '''прийому, проїзду, розміщення та облаштування''' вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України. 
# З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для ВПО регіональні '''довгострокові програми з пільгового кредитування''' (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла. Див. додатково консультацію "[[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]" 
# У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для ВПО з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.
== Гарантії ВПО у сфері зайнятості населення ==

Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства.

Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до пункту 1 статті 36, статей 38, 39 Кодексу законів про працю України у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

- роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);

- територіальний орган Пенсійного фонду України;

- територіальний орган Державної податкової служби.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
== Гарантії ВПО у сфері соціального страхування на випадок безробіття ==
Порядок надання допомоги по безробіттю врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0537-20#Text Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06 квітня 2020 року № 624].

Під час дії воєнного стану:

- Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;

- Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;

- Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

- допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;

- виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;

- призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:

Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;

Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;

інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;

Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;

податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

- До отримання зазначених вище відомостей, допомога по безробіттю призначається особам у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів; після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства;

- максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.
== Пільги ВПО у кредитних відносинах ==
Відповідно до частини шостої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.

Положення цього пункту не поширюються на об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені статтею 266 Податкового кодексу України.

'''Увага: території, тимчасово окуповані після 24.02.2022 року, на сьогоднішній день не визнані такими у встановленому законом порядку.'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#Text Закону України “Про споживче кредитування”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України “Про іпотеку”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Також відповідно до ст. 9-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.

Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

У разі невиконання кредитором свого обов’язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється.

Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".]

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Положення частин першої - п’ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

- до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

- до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Положення частин першої - п’ятої статті 9-2 не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;

залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики.
= Пільги ВПО під час проведення антитерористичної операції =
Відповідно до ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Указ Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не видавався, тому можна констатувати, що відповідний правовий режим зберігається і до сьогодні.

Відповідно до ст. 2 зазначеного закону, на час проведення антитерористичної операції '''забороняється нарахування пені та/або штрафів''' на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. 
Див. додатково консультацію "[[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]"
== Пільги ВПО у сфері освіти ==
Держава забезпечує дітям, зареєстрованим як ВПО, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах, - до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 абзац перший частини п'ятнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Крім того, взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у статті 1 цього Закону, на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Див. додатково консультацію "[[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]"
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
== Див. також ==
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення

2023-08-15T07:07:58Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1054 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text; Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням певних особливостей (заборон).

Окрім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 "Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру"] зупинено строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб’єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. Зупинені строки будуть поновлені ''у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану'' на відповідній території України.
|}
== Загальна інформація ==
01 липня 2021 року набирав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження, в тому числі дарування, раніше підмараторних земельних ділянок (земель сільськогосподарського призначення).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, '''НЕ''' є договором дарування.

''Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F правовій консультації "Договір дарування"]''

'''За договором дарування земельна ділянка сільськогосподарського призначення може бути відчужена лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).'''

'''ВАЖЛИВО!''' При посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.
== Форма договору дарування земельної ділянки ==
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 стаття 181 Цивільного кодексу України]).

Як передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3547 статтею 719 Цивільного кодексу України], договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
=== Куди звернутись ===
Для укладення та посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно звернутися до місцевого нотаріуса. Знайти державну нотаріальну контору або приватного нотаріуса для укладення договору можна за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx.

Важливо пам’ятати, що при посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 статті 55 Закону України «Про нотаріат»] визначено, що посвідчення договорів щодо відчуження, зокрема земельної ділянки, здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.
== Документи необхідні для укладення договору дарування ==
Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно мати наступні документи (орієнтовний перелік):
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт);
* Витяг з Державного земельного кадастру;
Якщо договір укладається від імені особи представником за довіреністю, то окрім вказаних вище документів необхідно мати:
* довіреність;
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків повіреного.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

'''УВАГА! Для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номеру земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти.'''

''Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83 «Порядок отримання кадастрового номеру»].''
== Сплата податків при оформленні договору дарування земельної ділянки ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податкового кодексу України,] об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

'''У зв’язку з цим, договір дарування земельної ділянки НЕ обкладається податком (ставка дорівнює нулю):'''
* родичу першого ступеня (діти, батьки, один із подружжя),
* другого ступеня споріднення (онуки, дідусі/бабусі).
В іншому випадку в процесі дарування земельної ділянки (між фізичними особами-резидентами) дарунок обкладається '''ставкою 5% від вартості ділянки.'''

'''Фізична особа-резидент''' – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо однією зі сторін договору дарування є фізична особа-нерезидент, то сплачується податок '''в розмірі 18% ПДФО.''' В свою чергу, у разі сплати ПДФО, з’являється зобов’язання '''сплати 1,5% військового збору''' від вартості оцінки.

Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).

''З Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та орієнтовними зразками заяв можна ознайомитися за посиланням:'' https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-otsiniuvachiv-z-ekspertnoi-hroshovoi-otsinky-zemelnykh-dilianok/.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''
* нотаріус;
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.
''Перелік центрів надання адміністративних послуг - https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.''

'''Перелік необхідних документів:'''
* заява встановленої форми;
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
* копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (не обов'язково);
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 року – '''250. грн.00 коп.)'''
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.'''

На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Розірвання договору дарування земельної ділянки ==
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:
* обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
* обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
* обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
* внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Розірвання або внесення змін до нотаріально посвідченого договору дарування здійснюється шляхом укладення окремого договору, який погоджується та підписується сторонами. Також він посвідчується нотаріусом та може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Договір дарування нерухомості у цих випадках вважається розірваним з моменту набрання законної сили рішенням суду.

'''''Як визнати договір дарування земельної ділянки недійсним? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 "Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки".]'''''
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]

Дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення

2023-08-15T05:17:02Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1054 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text; Земельний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text; Сімейний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 Закон України «Про нотаріат»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] установлено, що в умовах воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування нотаріальні дії вчиняються з урахуванням певних особливостей (заборон).

Окрім цього, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/165-2022-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 165 "Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру"] зупинено строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб’єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб’єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні. Зупинені строки будуть поновлені ''у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану'' на відповідній території України.
|}
== Загальна інформація ==
01 липня 2021 року набирав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text; Закон України від 31 березня 2021 року № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення»], у зв’язку із чим дозволяється відчуження, в тому числі дарування, раніше підмараторних земельних ділянок (земель сільськогосподарського призначення).

За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, '''НЕ''' є договором дарування.

''Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F правовій консультації "Договір дарування"]''

'''За договором дарування земельна ділянка сільськогосподарського призначення може бути відчужена лише на користь іншого з подружжя, родичів (дітей, батьків, рідних (повнорідних і неповнорідних) братів і сестер, двоюрідних братів і сестер, діда, баби, онуків, правнуків, рідних дядька та тітки, племінниці та племінника, пасинка, падчериці, вітчима, мачухи).'''

'''ВАЖЛИВО!''' При посвідченні договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення нотаріус буде перевіряти дотримання вимог щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа (максимальний розмір - 100 гектарів на одну особу). Така перевірка здійснюється з використанням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Якщо за результатами перевірки виявлено невідповідність таким вимогам, нотаріус відмовить у посвідченні угоди.
== Форма договору дарування земельної ділянки ==
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1050 стаття 181 Цивільного кодексу України]).

Як передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n3547 статтею 719 Цивільного кодексу України], договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
=== Куди звернутись ===
Для укладення та посвідчення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно звернутися до місцевого нотаріуса. Знайти державну нотаріальну контору або приватного нотаріуса для укладення договору можна за посиланням: https://ern.minjust.gov.ua/pages/default.aspx.

Нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 статті 55 Закону України «Про нотаріат»] визначено, що посвідчення договорів щодо відчуження, зокрема земельної ділянки, здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.
== Документи необхідні для укладення договору дарування ==
Для укладення договору дарування земельної ділянки сільськогосподарського призначення необхідно мати наступні документи (орієнтовний перелік):
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків;
* звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
* документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку (свідоцтво про право власності на земельну ділянку; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний акт);
* Витяг з Державного земельного кадастру;
Якщо договір укладається від імені особи представником за довіреністю, то окрім вказаних вище документів необхідно мати:
* довіреність;
* паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків повіреного.
Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

'''УВАГА! Для відчуження земельної ділянки сільськогосподарського призначення вона повинна мати кадастровий номер. Якщо кадастрового номеру земельна ділянка не має, то його необхідно присвоїти.'''

''Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA_%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%83 «Порядок отримання кадастрового номеру»].''
== Сплата податків при оформленні договору дарування земельної ділянки ==
Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text; Податкового кодексу України,] об’єкти дарування, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими для оподаткування спадщини.

'''У зв’язку з цим, договір дарування земельної ділянки НЕ обкладається податком (ставка дорівнює нулю):'''
* родичу першого ступеня (діти, батьки, один із подружжя),
* другого ступеня споріднення (онуки, дідусі/бабусі).
В іншому випадку в процесі дарування земельної ділянки (між фізичними особами-резидентами) дарунок обкладається '''ставкою 5% від вартості ділянки.'''

'''Фізична особа-резидент''' – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо однією зі сторін договору дарування є фізична особа-нерезидент, то сплачується податок '''в розмірі 18% ПДФО.''' В свою чергу, у разі сплати ПДФО, з’являється зобов’язання '''сплати 1,5% військового збору''' від вартості оцінки.

Для визначення суми податку, який підлягає сплаті, використовують експертну та нормативну оцінки землі. Згідно з роз’ясненнями ДФС України, для визначення розміру податку необхідно зробити експертну оцінку земельної ділянки, звернувшись до будь-якого сертифікованого оцінювача (або ж організації).

''З Державним реєстром оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та орієнтовними зразками заяв можна ознайомитися за посиланням:'' https://land.gov.ua/info/derzhavnyi-reiestr-otsiniuvachiv-z-ekspertnoi-hroshovoi-otsinky-zemelnykh-dilianok/.
== Державна реєстрація права власності на земельну ділянку ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 статті 125 Земельного кодексу України] визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

'''Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють:'''
* нотаріус;
* інші державні реєстратори (виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, районних, районних у містах державних адміністрації), в тому числі через центри надання адміністративних послуг.
''Перелік центрів надання адміністративних послуг - https://my.gov.ua/info/servicecenters<nowiki/>.''

'''Перелік необхідних документів:'''
* заява встановленої форми;
* документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
* копія реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про передачу земельної ділянки у власність;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (не обов'язково);
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2022 року – '''250. грн.00 коп.)'''
Заява та документи розглядаються державним реєстратором '''протягом 5 робочих днів.'''

На підтвердження державної реєстрації права власності на землю державний реєстратор видає витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
== Розірвання договору дарування земельної ділянки ==
Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо:
* обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей;
* обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування;
* обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність;
* внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена
* дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.
У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

Розірвання або внесення змін до нотаріально посвідченого договору дарування здійснюється шляхом укладення окремого договору, який погоджується та підписується сторонами. Також він посвідчується нотаріусом та може бути розірваний в судовому порядку.

'''''Як визнати договір дарування земельної ділянки недійсним? Дивись правову консультацію [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BC_%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83_%D0%B4%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8 "Визнання недійсним договору дарування земельної ділянки".]'''''
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Договір дарування]]

Свідоцтво на промисловий зразок

2023-07-07T07:17:26Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правила складання й подачі заяви на промисловий зразок, затверджені Міністерством освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-02 Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 року № 198]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0378-01 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290]
== Поняття «промисловий зразок» та його види ==
Відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Такі зміни відбулися із прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 ст. 1 ЗУ "Про охорону прав на промислові зразки]" '''промисловий зразок''' – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. 
'''Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом'''. 
'''Право на одержання свідоцтва має автор''' та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом. 
'''Об'єктом''' промислового зразка може бути '''форма, малюнок чи розфарбування''' або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Також '''промисловим зразком може бути''' зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. 
'''Необхідно відмітити, що промислові зразки можуть бути:''' 
* '''пласкими''' (містять двомірну композицію, наприклад, текстури тканин, зображення на одязі, етикетки);
* '''об'ємними''' (являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, ручки, пляшки);
* '''комбінованими''' (містять у собі ознаки, які мають форму, малюнок або розфарбування, наприклад, зовнішній вигляд взуття, в який вшитий який-небудь малюнок, або малюнок, який зображений на будівельній плитці). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.02.2002 р. N 110] (далі - Правила)'''поняття "промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до набору (комплекту) виробів.''' Тобто з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо. 
Поняття "один виріб" застосовується як до цілого виробу,наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу. 
Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. 
== Порядок набуття та обсяг правової охорони промислового зразка ==
В Україні відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правова охорона надається промисловому зразку, '''що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності''', тобто є '''новим'''. Зареєструвати можна тільки об'єкт в цілому, а не певну його частину. 
'''Обсяг правової охорони''', яка надається, '''визначається сукупністю суттєвих ознак''' промислового зразка, які заявник висвітлює найбільш доцільним способом на зображеннях промислового зразка, '''визначають обсяг правової охорони, що надається'''. Вони '''вносяться до Державного реєстру патентів України''' на промислові зразки (далі – Реєстр), а також дублюються у виданому документі.
'''Промисловий зразок отримує правову охорону за таких умов:'''
* в якості об’єкту, на який подається заявка, може виступати форма, малюнок чи колірна схема або ж їх сукупність. Вони визначають зовнішні ознаки виробу, задовольняють естетичні та ергономічні потреби; також об'єктом може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
* правову охорону може отримати лише той промисловий зразок, який не суперечить принципам гуманності та моралі, правилам публічного порядку та є патентоспроможним;
* поданий на отримання патенту об’єкт повинен мати ознаки новизни, тобто нового оригінального дизайнерського рішення;
* промисловий зразок може бути визнаний новим лише у тому випадку, коли відомості про нього не були розголошені у світі до дати подання офіційної заявки або до дати оголошення пріоритету.
* ще одним критерієм охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.
'''Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер,''' якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
== Об'єкти, які не можуть одержати правову охорону ==
'''Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти''':

* об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
* результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.. (ч. 3 ст. 5 ЗУ"Про охорону прав на промислові зразки").

== Подання заявки на отримання свідоцтва на промисловий зразок та проведення експертизи ==
Заявки на одержання свідоцтва подаються в '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/about Український інститут промислової власності]''' (далі- Укрпатент). Укрпатент відноситься до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і забезпечує (а де-факто здійснює) державну реєстрацію та видачу охоронних документів на зазначені об'єкти.
'''Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, подає до Укрпатенту заявку. Документи заявки, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, їх переклад - також у одному примірнику.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил]'''заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. 
Вона складається українською мовою й повинна містити:
* заяву про видачу свідоцтва;
*комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
* опис промислового зразка;
*креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо)
Крім цього, '''повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності] розмірі'''. 
'''Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник.''' Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства. 
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України. 
'''Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу''', то до '''заявки додається довіреність''', яка засвідчує його (її) повноваження. 
Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. (п. 1 ст. 13 ЗУ"Про охорону прав на промислові зразки"). 
'''Експертиза''' перевіряє правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги. Якщо опис промислового зразка викладено іншою мовою, то для збереження дати подання його переклад повинен надійти до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки. '''Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник одержує рішення про видачу свідоцтва на промисловий зразок.'''
==Видача свідоцтва та строк його дії==
'''Після оплати відомості про видачу свідоцтва на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр.''' При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво і статус власника виключних прав на промисловий зразок. 
'''Видача свідоцтва здійснюється у місячний строк після державної реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва на промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.''' 
Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 25 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений. 
Чинність свідоцтва підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту.
==Див. також ==
*[[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
*[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Свідоцтво на промисловий зразок

2023-07-07T07:15:47Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 Закон України "Про охорону прав на промислові зразки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правила складання й подачі заяви на промисловий зразок, затверджені Міністерством освіти і науки України від 18 лютого 2002 року № 110]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0313-02 Правила розгляду заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 березня 2002 року № 198]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0378-01 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 12 квітня 2001 року № 290]
== Поняття «промисловий зразок» та його види ==
Відбулася суттєва реформа у сфері інтелектуальної власності, зокрема, і по відношенню до промислових зразків. Такі зміни відбулися із прийняттям [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/815-20#Text Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення охорони і захисту прав на торговельні марки і промислові зразки та боротьби з патентними зловживаннями»].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3688-12 ст. 1 ЗУ "Про охорону прав на промислові зразки]" '''промисловий зразок''' – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. 
'''Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується свідоцтвом'''. 
'''Право на одержання свідоцтва має автор''' та інші особи, які набули право на промисловий зразок за договором чи законом. 
'''Об'єктом''' промислового зразка може бути '''форма, малюнок чи розфарбування''' або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу й призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Також '''промисловим зразком може бути''' зовнішній вигляд виробу або його частини, що визначається, зокрема, лініями, контурами, кольором, формою, текстурою та/або матеріалом виробу, та/або його оздобленням. 
'''Необхідно відмітити, що промислові зразки можуть бути:''' 
* '''пласкими''' (містять двомірну композицію, наприклад, текстури тканин, зображення на одязі, етикетки);
* '''об'ємними''' (являють собою композицію, в основі якої лежить об'ємно-просторова структура, наприклад, зовнішній вигляд меблів, ручки, пляшки);
* '''комбінованими''' (містять у собі ознаки, які мають форму, малюнок або розфарбування, наприклад, зовнішній вигляд взуття, в який вшитий який-небудь малюнок, або малюнок, який зображений на будівельній плитці). 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 18.02.2002 р. N 110] (далі - Правила)'''поняття "промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до набору (комплекту) виробів.''' Тобто з точки зору художнього конструювання всі вироби набору (комплекту) повинні мати спільність композиційного та стилістичного вирішення, наприклад чайний або столовий сервіз, набір інструментів, мебельний гарнітур тощо. 
Поняття "один виріб" застосовується як до цілого виробу,наприклад автомобіля, так і до його частини, наприклад бампера, фари тощо.
Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу. 
Власник свідоцтва може передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника свідоцтва. 
== Порядок набуття та обсяг правової охорони промислового зразка ==
В Україні відповідно до Закону України "Про охорону прав на промислові зразки" правова охорона надається промисловому зразку, '''що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності''', тобто є '''новим'''. Зареєструвати можна тільки об'єкт в цілому, а не певну його частину. 
'''Обсяг правової охорони''', яка надається, '''визначається сукупністю суттєвих ознак''' промислового зразка, які заявник висвітлює найбільш доцільним способом на зображеннях промислового зразка, '''визначають обсяг правової охорони, що надається'''. Вони '''вносяться до Державного реєстру патентів України''' на промислові зразки (далі – Реєстр), а також дублюються у виданому документі.
'''Промисловий зразок отримує правову охорону за таких умов:'''
* в якості об’єкту, на який подається заявка, може виступати форма, малюнок чи колірна схема або ж їх сукупність. Вони визначають зовнішні ознаки виробу, задовольняють естетичні та ергономічні потреби; також об'єктом може виступати результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу; ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями; ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені.
* правову охорону може отримати лише той промисловий зразок, який не суперечить принципам гуманності та моралі, правилам публічного порядку та є патентоспроможним;
* поданий на отримання патенту об’єкт повинен мати ознаки новизни, тобто нового оригінального дизайнерського рішення;
* промисловий зразок може бути визнаний новим лише у тому випадку, коли відомості про нього не були розголошені у світі до дати подання офіційної заявки або до дати оголошення пріоритету.
* ще одним критерієм охороноздатності промислового зразка – індивідуальний характер.
'''Промисловий зразок визнається таким, що має індивідуальний характер,''' якщо загальне враження, яке він справляє на інформованого користувача, відрізняється від загального враження, яке справляє на такого користувача будь-який інший промисловий зразок, доведений до загального відома щодо: зареєстрованого промислового зразка - до дати подання заявки або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету; незареєстрованого промислового зразка - до дати, на яку промисловий зразок, щодо якого вимагається охорона, вперше був доведений до загального відома.

Для оцінки індивідуального характеру береться до уваги ступінь свободи автора під час створення промислового зразка.
== Об'єкти, які не можуть одержати правову охорону ==
'''Не можуть одержати правову охорону такі об'єкти''':

* об’єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо;
* результат інтелектуальної, творчої діяльності в галузі художнього конструювання, втілений або застосований у виробі, що є частиною складеного виробу та є невидимим під час звичайного використання виробу. Звичайним використанням виробу вважається використання його кінцевим користувачем, при цьому матеріально-технічне забезпечення, обслуговування або ремонт виробу звичайним використанням не вважаються;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, зумовлені виключно його технічними функціями;
* ознаки зовнішнього вигляду виробу, розмір та форма якого мають бути точно відтворені для того, щоб один виріб був механічно з’єднаний з іншим виробом або розташований усередині, навколо чи навпроти іншого виробу таким чином, щоб кожен виріб міг виконувати свою функцію; дія зазначеного положення не поширюється на зовнішній вигляд виробів, призначених для множинного складання або з’єднання взаємозамінних виробів усередині модульної конструкції.. (ч. 3 ст. 5 ЗУ"Про охорону прав на промислові зразки").

== Подання заявки на отримання свідоцтва на промисловий зразок та проведення експертизи ==
Заявки на одержання свідоцтва подаються в '''[https://ukrpatent.org/uk/articles/about Український інститут промислової власності]''' (далі- Укрпатент). Укрпатент відноситься до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України і є єдиним в Україні державним закладом експертизи, який здійснює розгляд і забезпечує (а де-факто здійснює) державну реєстрацію та видачу охоронних документів на зазначені об'єкти.
'''Особа, яка бажає одержати свідоцтво і має на це право, подає до Укрпатенту заявку.''' 
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0226-02 Правил]'''заявка''' – це сукупність документів, необхідних для видачі свідоцтва. 
Вона складається українською мовою й повинна містити:
* заяву про видачу свідоцтва;
*комплект зображень виробу (власне виробу чи у вигляді його макета або малюнка), які дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
* опис промислового зразка;
*креслення, схему, карту (або в разі потреби пояснення суті промислового зразка, визначення габаритів та співвідношень між розмірами загального вигляду виробу чи його елементами, пояснення ергономічних особливостей зовнішнього вигляду виробу тощо)
Крім цього, '''повинен бути сплачений державний збір за подання заявки у встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1716-2004-%D0%BF Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності] розмірі'''. 
'''Заявником промислового зразка може бути його автор, роботодавець автора або їхній правонаступник.''' Подати заявку може як фізична, так і юридична особа (резидент і нерезидент) - як самостійно (тільки резиденти), так і через довірену особу. В останньому випадку до матеріалів заявки додається довіреність, видана заявником на ведення діловодства. 
Якщо до складу заявників входить хоча б одна фізична особа, яка має постійне місце проживання на території України, чи юридична особа, яка має місцезнаходження на території України, то заявка подається без залучення патентного повіреного за умови зазначення адреси для листування на території України. 
'''Якщо заявка подається через патентного повіреного або іншу довірену особу''', то до '''заявки додається довіреність''', яка засвідчує його (її) повноваження. 
Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же промисловий зразок протягом шести місяців від дати подання попередньої заявки чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет. (п. 1 ст. 13 ЗУ"Про охорону прав на промислові зразки"). 
'''Експертиза''' перевіряє правильність оформлення матеріалів заявки й відповідність їхнім вимогам Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», а також проводиться класифікація об'єкта по Міжнародній класифікації промислових зразків (МКПЗ). У випадку невідповідності матеріалів заявки якій-небудь із встановлених вимог, заявникові направляється повідомлення із зазначенням порушеної вимоги. Якщо опис промислового зразка викладено іншою мовою, то для збереження дати подання його переклад повинен надійти до Укрпатенту протягом двох місяців від дати подання заявки. '''Якщо матеріали заявки відповідають всім установленим вимогам, заявник одержує рішення про видачу свідоцтва на промисловий зразок.'''
==Видача свідоцтва та строк його дії==
'''Після оплати відомості про видачу свідоцтва на промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені і одночасно заносяться у відповідний Державний реєстр.''' При цьому заявник промислового зразка одержує свідоцтво і статус власника виключних прав на промисловий зразок. 
'''Видача свідоцтва здійснюється у місячний строк після державної реєстрації свідоцтва. Строк дії свідоцтва на промисловий зразок становить 5 років від дати подання заявки і продовжується за клопотанням власника промислового зразка повинен подовжувати строк його дії кожні 5 років від дати подання заявки та сплачувати відповідний збір.''' 
Таким чином, строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок в Україні становить 25 років від дати подання заявки й цей строк не може бути перевищений. 
Чинність свідоцтва підтримується шляхом сплати річного збору за кожний рік дії патенту.
==Див. також ==
*[[Право інтелектуальної власності на наукове відкриття, винахід, корисну модель та промисловий зразок]]
*[[Патент як охоронний документ та порядок його отримання]]
[[Категорія:Право інтелектуальної власності]]

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

2023-06-15T07:47:15Z

Olha.mokusei:

[[Файл:Клопотання.png|міні]]
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України "Про рослинний світ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Поняття земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14#n121 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про рослинний світ»] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.
[[Файл:Положення.png|міні]]
== Хто має право отримати в користування та обмеження щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби ==
Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності. Крім того, слід звернути увагу, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Законом України «Про рослинний світ»] передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.
== Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби ==
Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, яко ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до статті 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

'''Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:'''
* надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
* формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 123 Земельного кодексу України].
== Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу. 
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору. 
Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
== Отримання земель для громадського пасовища ==
Згідно з частиною 2 статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади громадські пасовища. 
Жителі територіальної громади, які мають потребу у створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села. 
'''Виконком місцевої ради:'''
* збирає інформацію щодо потреби у створенні громадського пасовища , уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
* розробляє Положення про громадське пасовище.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище . 
За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або у користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища .

'''Згідно з вимогами статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] до клопотання місцевої ради додаються:'''
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах ради, її розмір, письмову згоду землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* рішення місцевої ради про створення громадського пасовища;
* довідка про склад поголів’я на території ради початок поточного року;
* інформація щодо потреби в площі земельних ділянок для створення громадського пасовища.
Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]”, замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Якщо сільська рада не бажає створювати громадське пасовище, землі пасовищ можуть передаватися громадянам в оренду. Для цього потрібно лише звернутися до сільської (селищної) ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння або випасання худоби із земель державної або комунальної власності. Договір оренди із сільською (селищною) радою завжди укладається в письмовій формі, реєструється у сільській (селищній) раді і за бажанням може посвідчуватися нотаріально.Обов’язковою умовою в даному договорі буде сплата земельного податку. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але повинен бути не меншим ніж це прописано в п.288 Податкового Кодексу України, а саме: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (для сільськогосподарських угідь) – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Це мотивується тим, що коли сільська/селищна рада, яка надаватиме в оренду земельну ділянку та встановить відсоток, тобто розмір плати, повинна знати її ринкову вартість.У разі не згоди з прийнятим рішення кожному громадянину гарантується право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності до суду.

Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу.

Лише по завершенню вищезазначеної процедури земельна ділянка переходить з державної власності у комунальну і громадські пасовища вважаються створеними.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

2023-06-15T07:43:11Z

Olha.mokusei: /* Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби */

[[Файл:Клопотання.png|міні]]
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України "Про рослинний світ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Поняття земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14#n121 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про рослинний світ»] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.
[[Файл:Положення.png|міні]]
== Хто має право отримати в користування та обмеження щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби ==
Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності. Крім того, слід звернути увагу, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Законом України «Про рослинний світ»] передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.
== Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби ==
Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, яко ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до статті 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

'''Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:'''
* надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
* формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 123 Земельного кодексу України].

== Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору. 
Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
== Отримання земель для громадського пасовища ==
Згідно з частиною 2 статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.. 
Жителі територіальної громади, які мають потребу у створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села. 
'''Виконком місцевої ради:'''
* збирає інформацію щодо потреби у створенні громадського пасовища , уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
* розробляє Положення про громадське пасовище.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище . 
За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або у користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища .

'''Згідно з вимогами статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] до клопотання місцевої ради додаються:'''
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах ради, її розмір, письмову згоду землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* рішення місцевої ради про створення громадського пасовища;
* довідка про склад поголів’я на території ради початок поточного року;
* інформація щодо потреби в площі земельних ділянок для створення громадського пасовища.
Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]”, замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Якщо сільська рада не бажає створювати громадське пасовище, землі пасовищ можуть передаватися громадянам в оренду. Для цього потрібно лише звернутися до сільської (селищної) ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння або випасання худоби із земель державної або комунальної власності. Договір оренди із сільською (селищною) радою завжди укладається в письмовій формі, реєструється у сільській (селищній) раді і за бажанням може посвідчуватися нотаріально.Обов’язковою умовою в даному договорі буде сплата земельного податку. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але повинен бути не меншим ніж це прописано в п.288 Податкового Кодексу України, а саме: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (для сільськогосподарських угідь) – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Це мотивується тим, що коли сільська/селищна рада, яка надаватиме в оренду земельну ділянку та встановить відсоток, тобто розмір плати, повинна знати її ринкову вартість.У разі не згоди з прийнятим рішення кожному громадянину гарантується право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності до суду.

Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу.

Лише по завершенню вищезазначеної процедури земельна ділянка переходить з державної власності у комунальну і громадські пасовища вважаються створеними.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби

2023-06-15T07:35:52Z

Olha.mokusei:

[[Файл:Клопотання.png|міні]]
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закон України "Про оренду землі"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Закон України "Про рослинний світ"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/858-15 Закону України "Про землеустрій"]
== Поняття земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби – це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище. Переводити такі ділянки в інші види сільськогосподарських угідь, до прикладу в ріллю чи багаторічні насадження, заборонено. Такі земельні ділянки можуть надаватись лише громадянам, які утримують худобу (корів, кіз, овець тощо).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14#n121 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про рослинний світ»] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва здійснюється на земельних ділянках, що визначаються в установленому земельним законодавством порядку.
[[Файл:Положення.png|міні]]
== Хто має право отримати в користування та обмеження щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби ==
Слід вважати, що поняття «громадяни» у статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] включає не лише власне громадян України, а також іноземців та осіб без громадянства, адже право на оренду землі зазначених суб’єктів прямо передбачено ст. 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/161-14 Закону України «Про оренду землі»]. Громадяни можуть брати для сінокосіння та випасання худоби в оренду землі як комунальної, державної, так і приватної власності. Крім того, слід звернути увагу, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/591-14 Законом України «Про рослинний світ»] передбачена можливість встановлення обмежень щодо надання та використання земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/591-14 ч. 2 ст. 18 вказаного Закону] використання природних рослинних ресурсів для випасання худоби та забезпечення інших потреб тваринництва забороняється, якщо це може призвести до деградації земель, зайнятих об’єктами рослинного світу, або перешкоджає їх своєчасному природному відтворенню.
== Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби ==
Для отримання в оренду земельної ділянки для сінокосіння і випасання худоби, якщо вона розташована в межах населеного пункту необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування, яко ж земельна ділянка розташована за межами населеного пункту (села, селища, міста) до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області. Розгляд питання та надання в оренду земельної ділянки або аргументована відмова в наданні здійснення відповідно до статті 123 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України].

'''Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:'''
* надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;
* формування нової земельної ділянки (крім поділу та об’єднання).
Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до [https://land.gov.ua/ Головного управління Держгеокадастру] у відповідній області або органу місцевого самоврядування. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 123 Земельного кодексу України].
== Строки розгляду клопотання про надання в користування земельних ділянок для сінокосіння та випасання худоби ==
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. 
Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем (землевпорядною організацією) цих робіт відповідно до типового договору. 
Головне управління Держгеокадастру в області або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
== Отримання земель для громадського пасовища ==
Згідно з частиною 2 статті 34 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть створювати на землях, що перебувають у власності держави чи територіальної громади, громадські сіножаті і пасовища.. 
Жителі територіальної громади, які мають потребу у створенні громадського пасовища, обирають уповноважену особу, яка подає відповідну пропозицію до місцевої ради. Проводять загальні збори села, обговорюють питання. Пропозиція оформлюється протоколом загальних зборів села. 
'''Виконком місцевої ради:'''
* збирає інформацію щодо потреби у створенні громадського пасовища , уточнює норми випасу, кількість наявного поголів’я худоби, визначає площу кормових угідь та встановлює, за рахунок яких земель буде відбуватися створення громадського пасовища;
* розробляє Положення про громадське пасовище.
Орган місцевого самоврядування приймає рішення про створення громадського пасовища та затверджує розроблене виконавчим комітетом Положення про громадське пасовище . 
За дорученням органу місцевого самоврядування голова місцевої ради, у відповідності до вимог статті 122 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] стосовно повноважень з передачі земельних ділянок у власність або у користування, подає клопотання до Головного управління Держземагентства в області про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для створення громадського пасовища .

'''Згідно з вимогами статті 123 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text Земельного кодексу України] до клопотання місцевої ради додаються:'''
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки в межах ради, її розмір, письмову згоду землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки);
* копія свідоцтва з ЄДРПОУ;
* копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (місцевої ради);
* рішення місцевої ради про створення громадського пасовища;
* довідка про склад поголів’я на території ради початок поточного року;
* інформація щодо потреби в площі земельних ділянок для створення громадського пасовища.
Орган місцевого самоврядування, після отримання дозволу на проведення робіт із землеустрою, у відповідності до вимог статті 26 Закону України “[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Про землеустрій]”, замовляє документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для створення громадського пасовища і підписує із суб’єктом господарювання, який має сертифікованих спеціалістів, договір на виконання робіт із землеустрою.

Розроблений та погоджений відповідно до законодавства проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається замовником документації із землеустрою через Центр надання адміністративних послуг державному реєстратору для здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Якщо сільська рада не бажає створювати громадське пасовище, землі пасовищ можуть передаватися громадянам в оренду. Для цього потрібно лише звернутися до сільської (селищної) ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки для сінокосіння або випасання худоби із земель державної або комунальної власності. Договір оренди із сільською (селищною) радою завжди укладається в письмовій формі, реєструється у сільській (селищній) раді і за бажанням може посвідчуватися нотаріально.Обов’язковою умовою в даному договорі буде сплата земельного податку. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але повинен бути не меншим ніж це прописано в п.288 Податкового Кодексу України, а саме: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено (для сільськогосподарських угідь) – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Це мотивується тим, що коли сільська/селищна рада, яка надаватиме в оренду земельну ділянку та встановить відсоток, тобто розмір плати, повинна знати її ринкову вартість.У разі не згоди з прийнятим рішення кожному громадянину гарантується право на оскарження рішення, дії чи бездіяльності до суду.

Відповідно до статті 55 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституції України], кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Громадянин може подати скаргу на рішення, дії або бездіяльність органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування у порядку підлеглості вищому органу особисто або через уповноважену ним особу.

Лише по завершенню вищезазначеної процедури земельна ділянка переходить з державної власності у комунальну і громадські пасовища вважаються створеними.

Контроль за користуванням пасовищем на землях комунальної власності здійснює місцева рада.
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Право власності на землю]]

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

2023-05-02T06:29:04Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр/page Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
== Вступ ==
'''Визнання судом недійними правочинів укладених в силу обману регулюється ст. 230''' [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України). Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

'''Обман''' — це навмисне введення в оману сторони правочину іншою стороною або особою, в інтересах якої вчиняється правочин.

Омана так само сприяє перекрученому формуванню волі учасника правочину, однак, на відміну від обману не є результатом навмисних, цілеспрямованих дій іншого учасника правочину. Виникненню омани може сприяти відсутність належної обачності, часом самовпевненість учасника угоди або дії третіх осіб.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

'''Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.'''

Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. '''Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел:''' особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Тлумачення статті 230 ЦК України свідчить, ''що під обманом розуміється умисне введення в оману сторони правочину його контрагентом щодо обставин, які мають істотне значення.'' '''Тобто при обмані завжди наявний умисел з боку другої сторони правочину,''' яка, напевно знаючи про наявність чи відсутність тих чи інших обставин і про те, '''що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї, спрямовує свої дії для досягнення цілі - вчинити правочин.''' '''Обман може стосуватися тільки обставин, які мають істотне значення (абзац 2 частини першої статті 229 ЦК України),''' тобто істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

'''Обман, що стосується обставин, які мають істотне значення, має доводитися позивачем як стороною, яка діяла під впливом обману.''' Отже, '''стороні,''' яка '''діяла під впливом обману,''' необхідно '''довести''': по-перше, '''обставини, які не відповідають дійсності, але які є істотними для вчиненого нею правочину;''' по-друге, '''що їх наявність не відповідає її волі перебувати у відносинах, породжених правочином;''' по-третє, '''що невідповідність обставин дійсності викликана умисними діями другої сторони правочину.'''

Тобто, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, '''ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину'''.
== Судовий порядок ==
Право звернутися до суду з позовом має кожен, хто вважає, що його права, свободи чи інтереси було порушено (ч. 1 ст. 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільного процесуального кодексу України]).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 257, ч. 1 ст. 261 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільного кодексу України]).
Для того, щоб передати спір на розгляд суду, слід вчинити такі дії:
# З’ясувати суд, до якого слід подавати позов, відповідно до правил підсудності.
# Визначити ціну позову, якщо у позові заявляються майнові вимоги. Ціна позову – це виражена в грошових одиницях вартість майна або сума грошей, стосовно яких позивач пред’являє вимоги до відповідача.
# Оплатити судовий збір. Ставки судового збору визначені статтею 4 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] від 08.07.2011 № 3674-VI. У випадку, коли позивач підпадає під категорію осіб, які звільнені від сплати судового збору відповідно до ст. 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»] у позові зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
# Оформити позовну заяву відповідно до вимог встановлених статтею 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] та додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб (стаття 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
=== Порядок подачі позовної заяви до суду ===
Нормативно-правовим актом, що регулює питання звернення до місцевого загального суду є [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України] (надалі – ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду здійснюється у більшості випадків шляхом пред’явлення позову. Позов, в свою чергу, пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня переається судді(ч. 1 ст. 184 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обгрунтування.
Позивач вправі об’єднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які пов’язані між собою. Вимоги вважаються такими, що пов’язані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави.

Разом з тим недоцільним є об’єднання позовів, які перешкоджають розгляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка містить об’єднані вимоги, вирішує суддя.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України], згідно із якою позовна заява подається до суду в письмовій формі. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Норми ЦПК України не визначають способів і технічних засобів, за допомогою яких допускається виготовлення позовної заяви. Однак у судовій практиці склався звичай, згідно з яким позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи комп’ютерної техніки. Не заперечується й виготовлення позовної заяви рукописним способом.

Процесуальне законодавство не передбачає обов’язкової форми (шаблону) позовної заяви. Проте закон встановлює необхідні її реквізити. Так, відповідно до ч. 3 ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] позовна заява повинна містити:
# найменування суду першої інстанції, до якого подається заява
# повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище,ім'я та по батькові-для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс,ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) а також реєстраційний номер облікової картки платника податків(для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб-громадян України( якщо такі відомості позвачу відомі),відомі номери засобів звязку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
# зазначення ціни позову,якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум,що стягуються чи оспорюються;
# зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором,або інший спосіб (способи)захисту прав та інтересів,який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
# виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
# відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі,якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
# відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви,якщо такі здійснювалися;
# перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою(за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у звязку із розглядом справи:
# підтвердження позивача про те,що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] позовна заява подається до суду у письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатись до суду в інтересах іншої особи.

Частиною 4 ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповілно до закону..

Якщо позовна заява подається представником позивача, до позовної заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження (ч. 7 ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]).

Частина 1 статті 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] встановлює також обов’язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. 
Копія позовної заяви може бути виготовлена шляхом копіювання оригіналу, підписаного позивачем. Замість такої копії суду може бути подано необхідну кількість позовних заяв, особисто підписаних позивачем (або його уповноважених представником). При цьому усі примірники повинні бути ідентичними між собою.

Ті документи, які надаються в копіях для відповідачів та третіх осіб, доцільно подавати суду зшитими (з’єднаними) окремо, оскільки вони у справі не залишаються.

Подання копій позовної заяви необхідно для того, щоб вручити їх відповідачам і третім особам ще до початку розгляду справи по суті. Одержавши своєчасно копію позовної заяви, відповідач зможе підготуватися до захисту проти вимог позивача, зібрати необхідні докази, представити заперечення проти позову.

При цьому правила ст. 177 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України] щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів,що здійснюють оперативно-розшукову діяльність,досудові розслідування, прокуратури або суду.

В цих випадках законодавець встановлює пільговий режим для позивачів з метою створення їм максимального доступу до правосуддя.
=== Судовий збір ===
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір ставок судового збору визначається [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI] і залежить від об’єктивних ознак позову: з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги по його сплаті передбачені статтею 5 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»].

Якщо позивач звільнений від сплати судового збору, то в позовній заяві доцільно вказати про це з посиланням на конкретну норму закону, яка надає йому такі пільги.

Документи про сплату судового збору подаються суду в оригіналі.
=== Розгляд судом позовної заяви ===
Після надіслання до суду позовної заяви з додатками можливі чотири варіанти реагування суду.
* По-перше, суд може залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків відповідно до ч. 1,2 ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
* По-друге, суд може повернути позовну заяву і додані до неї документи на підставі ч. 4 ст. 185 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України].
* По-третє, суд може відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 186 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення. яка надсилається сторонам. До ухвали про відмову у відкритті провадження, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.
* По-четверте, суд може відкрити провадження у справі, про що також виносить ухвалу. Винесення такої ухвали свідчить про те, що всі вимоги процесуального законодавства можна вважати належно виконаними.
== Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману (ст. 230 ЦК України) ==
Правочин, вчинений під впливом обману, належить до правочинів з вадами волі, оскільки у сторони, яка діяла під впливом обману, внутрішня воля сформувалася невірно під впливом хибних відомостей про обставини правочину, спричинених діями інших осіб.

Обман може відбуватися як у вигляді активної поведінки або повідомлення про будь-які обставини, яких насправді немає (повідомлення недостовірних відомостей про предмет договору, надання підробних документів про право власності на продавану річ, про право на вчинення такого правочину), так і у вигляді свідомого замовчування обставин, які можуть перешкодити укладенню правочину. Не можуть визнаватися недійсними за коментованою статтею правочини сторін, одна з яких обіцяла другій сторона допомогти у працевлаштуванні, навчанні, будівництві тощо, але таких обіцянок не виконала. Суб'єктом введення в оману може бути як сторона правочину, так і третя особа, яка діяла з відома або на прохання сторони правочину. Якщо ж обман здійснений третьою особою за власною ініціативою, підстав для визнання правочину недійсним немає.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. 
Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
== Судова практика ==
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObiluT1pnVVFOSTBGZ1E/view?usp=sharing Рішення Біляївського районного суду Одеської області по справі № 496/1226/15-ц від 25 травня 2015 року].
* [https://drive.google.com/file/d/0B84Fn7fObilucU1qSjVoNnVfczQ/view?usp=sharing Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 185/6039/16-ц від 04 серпня 2016 року.]
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/80633515 Постанова Верховного Суду від 14.03.2019 у справі №755/3903/17 , в якій ВС вказав що необхідно довести стороні, яка діяла під впливом обману, для визнання недійсним договору.]
[[Категорія:Інші питання цивільного права]]
[[Категорія:Суди]]

Правові наслідки вчинення правочину під впливом обману

2023-05-01T12:27:04Z

Olha.mokusei:

Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами

2023-04-14T08:12:33Z

Olha.mokusei:

== Нормативна база ==
<div align="justify">
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1041-2022-%D0%BF#n216 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2022 року № 1041 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/373-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 373 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/409-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 409 "Про встановлення державних соціальних стандартів у сфері житлово-комунального обслуговування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішення Конституційного Суду України від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018]
</div>
== Особливості надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Відповідно до ч. 2 статті 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n39 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] '''ветеранами війни є учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2017-14#Text Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»] пільги на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі електроенергії, спожитої на комунально-побутові потреби, є видом державних соціальних гарантій, які визначаються законами України.

Встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] є одним із засобів реалізації державою конституційного обов’язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей.

Пунктами 4, 5, 6 частини 1 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] учасникам війни надані такі пільги на оплату за користування житлово-комунальними послугами:
*50-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю);
*50-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.
Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);

Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 50-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю);
*50-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.
'''Пільги щодо плати за житло, комунальні послуги та паливо, передбачені пунктами 4-6 статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], надаються учасникам війни та членам їх сімей, що проживають разом з ними, незалежно від виду житла чи форми власності на нього.'''

Площа житла, на яку нараховується 50-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону], визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати.
== Порядок надання учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/117-2003-%D0%BF#Text Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 № 117 (далі - Реєстр)] особи, які мають право на пільги повинні бути включені до Реєстру. Держателем Реєстру є Мінсоцполітики.

До Реєстру про пільговиків вноситься така інформація - прізвище, ім'я, по батькові, число, місяць, рік народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають про це відмітку в паспорті громадянина України) (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податків), адреса задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування) або адреса фактичного місця проживання), реквізити паспорта громадянина України, документа, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика.

Інформація про осіб, які мають право на пільги відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], вноситься до Реєстру диференційовано з урахуванням належності особи до визначеної підкатегорії.

У разі втрати в установленому порядку права на пільги особами, зазначеними в цьому пункті, відповідна інформація вноситься до Реєстру, за поданням органу, уповноваженого на встановлення та позбавлення відповідного статусу, за формою, визначеною в додатку 1.

'''''Для включення до Реєстру інформації про пільговика такий пільговик (крім педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників, працівників бібліотек, музеїв, спеціалістів із захисту рослин і працівників культури в сільській місцевості і селищах міського типу) подає:'''''
* заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики;
* копії документів, що підтверджують право пільговика та членів його сім’ї на пільги (з пред’явленням оригіналів зазначених документів - посвідчення учасника бойових дій, інваліда війни, члена загиблого військовослужбовця тощо);
* копію документа, що засвідчує реєстрацію особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), зокрема копію, надану в електронному вигляді (за наявності в одержувача інформації технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних фізичної особи за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі інформаційно-телекомунікаційними засобами з використанням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації);
* копію паспорта громадянина України / свідоцтва про народження (на вибір) із внесеними даними про реєстраційний номер облікової картки платника податків або з відповідною відміткою у разі, коли особа через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* паспорт, документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, особу, яку визнано в Україні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* інформацію про характеристику житла і послуги, щодо отримання яких він має право на пільги та якими користується;
* будь-який офіційний документ, що підтверджує фактичне місце проживання (за потреби).
У разі коли пільговик з поважних причин (хвороба, інвалідність тощо) самостійно не може звернутися до уповноваженого органу, цей орган вживає заходів до включення інформації про нього до Реєстру.

Якщо під час наповнення Реєстру використовується інформація з інших баз даних щодо персоніфікованого обліку громадян, до Реєстру включається інформація про пільговика без його особистої участі (за винятком інформації, що міститься у базі персональних даних - Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків).

'''Важливо!''' Облік пільговиків у Реєстрі ведеться по зареєстрованому місцю проживання.

Надання пільг по фактичному місцю проживання, як виняток, можливе в окремих випадках лише за рішенням комісії з питань призначення пільг при органах місцевого самоврядування.

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання пільговик або його законний представник повинен повідомити про це письмово:

''до 30 листопада 2022 р. включно - структурному підрозділу з питань соціального захисту населення.''

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання в межах адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, такий підрозділ вносить відповідні зміни до Реєстру.

У разі зміни зареєстрованого (задекларованого) або фактичного місця проживання поза межами адміністративно-територіальної одиниці пільговик знімається з обліку в структурному підрозділі з питань соціального захисту населення та стає на облік за новим місцем проживання.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за попереднім місцем проживання пільговика закриває його персональну облікову картку та видає пільговику довідку про зняття з обліку, а за новим місцем проживання відкриває нову облікову картку з дати реєстрації пільговика;

''з 1 грудня 2022 р. - органу Пенсійного фонду України.''

Орган Пенсійного фонду України вносить відповідні зміни до Реєстру.

Відомості, зазначені в документах, що додаються до заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з відповідними центральними органами виконавчої влади.

Передбачено дві форми надання пільг у грошовій формі: '''безготівкова і готівкова''':
* '''безготівкова форма''' - такі пільговики платять, як і раніше, частину платежу, а суму пільги за них перерахує Ощадбанк (за наявності даних про номер мобільного телефону пільговик отримає інформаційне повідомлення від банку про здійснені платежі);

* '''готівкова форма''' - виплата здійснюється у готівковій формі у вказаний в заяві спосіб (банк або пошта). У разі отримання готівки пільговик повинен сплатити спожиті послуги повністю.
== Відновлення учасникам війни пільг на оплату за користування житлово-комунальними послугами ==
Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] передбачено надання особам, які мають статус учасника війни, право пільги. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту.

Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 №389], затверджений Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Вказаним Порядком визначено механізм надання пільг окремим категоріям громадян з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, придбання твердого побутового палива та скрапленого газу за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї пільговика в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величину доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу. Водночас рішенням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018] визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ, якими внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», зокрема щодо: надання учасникам війни пільг з оплати житлово-комунальних послуг, твердого палива, скрапленого газу залежно від сукупного доходу сім`ї; скасування пільгового проїзду учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, особам, на яких поширюється чинність Закону, а також компенсації вартості проїзду до санаторно-курортного закладу і назад особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною. Зазначені норми, що визнані неконституційними, втрачають чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Для відновлення конституційних прав учасників війни, необхідно внести зміни до Закону та вищевказаної постанови Кабінету Міністрів України. Однак на теперішній час зміни не внесені. За таких підстав є необхідність у зверненні до суд за захистом своїх прав.

Тобто, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-18#Text Рішенням Конституційного Суду від 18.12.2018 № 12-р/2018] визнано такою, що не відповідає Конституції (є неконституційною) частину шосту статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], якою встановлено, що пільги, передбачені пунктами 1, 2, 4, 5, 6 та 18 частини першої цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Відповідно до статті 151-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n5292 Конституції України] '''рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.'''

'''Отже, з 19.03.2019 положення частини шостої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] втрачають чинність і не підлягають застосуванню.'''

Відповідно особи, які мають статус учасники війни та позбавлені 50-відсоткової знижки на оплату житлово-комунальних послуг, мають право звернутися до уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) із заявою про нарахування передбачених чинним законодавством пільг на отримання 50-ти відсоткової знижки з оплати житлово-комунальних послуг.
==Захист прав в судовому порядку==
У випадку відмови уповноваженого органу (управління соціального захисту населення) в нарахуванні пільг на оплату житлово-комунальних послуг, з підстав застосування положень частини шостої статті 14 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#n335 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] особа, яка має статус учасника війни, має право звернутися до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Згідно статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9560 Кодексу адміністративного судочинства України] кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною другою статті 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4223 Конституції України] передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9497 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9590 Кодексу адміністративного судочинства України] розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10117 Кодексу адміністративного судочинства України] кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а ч. 2 статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 139 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10529 Кодексу адміністративного судочинства України] при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приклади судових рішень:
[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88744254 1 Постанова Першого апеляційного адміністративного суду 14.04.2020р.] 
[https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88744254 2 Постанова Восьмого апеляційного адміністративного суд від 22.09.2021р.]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги на користування комунальними послугами]]
[[Категорія:Ветерани війни та учасники АТО]]