WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

2026-02-13T10:26:22Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Хто має право на утримання ==
Повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення двадцяти трьох років) і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги (частина перша статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

== Підстави виникнення у батьків обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
* досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
* продовження навчання дочкою, сином;
* потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
* наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

(частина перша стаття 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Способи виконання батьками обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги можуть виплачуватись:
* в добровільному порядку;
* в судовому порядку.

== Добровільний порядок ==
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Так, '''один із батьків може подати заяву за місцем роботи''', місцем виплати пенсії, стипендії '''про відрахування аліментів на дитину''' з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Договір має бути укладений письмово та підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]] органом державної виконавчої служби.

== Судовий порядок ==
=== Хто може звернутись до суду ===

Відповідно до частини третьої статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають:
* той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
* безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

=== Коли виникає право на звернення до суду ===
Після досягнення дитиною 18-річного віку за наявності підстав для виникнення права на утримання, визначених частиною першою статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].

=== До якого суду звернутись ===
еПозовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.

=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення аліментів).

Примірний перелік документів:
* копія паспорта та ідентифікаційного номера (позивача та дочки, сина);
* довідки про реєстрацію місця проживання позивача та дочки, сина;
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* довідка з навчального закладу про те, що повнолітні дочка, син перебуває на навчанні;
* копія договору про надання освітніх послуг;
* копія договору на проживання у гуртожитку;
* квитації про оплату за навчання та проживання у гуртожитку;
* докази, які підтверджують можливість іншого з батьків надавати матріальну допомогу на навчання дочки чи сина (довідки з місця роботи, служби іншого з батьків або ж документи про наявнсть нерухомого майна чи цінного рухомого майна) тощо.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluWVVuQVNpS0xxSlE/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-9ko0uWuLfTR8dh6q5udgpQ&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на повнолітню дитину що продовжує навчання від одного з батьків]

=== Вартість ===
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»)].

=== [[Визначення розміру аліментів на дитину|Розмір аліментів]] ===
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України], а саме:
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
* інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачу слід обґрунтовувати в суді свої витрати документальним обґрунтуванням витрат, наприклад якщо особа навчається на платній формі слід долучити довідки з начального закладу про розмір оплати за навчання чи копію договору, квитанції на проїзні документи, канцелярські витрати та витрати на проживання (квитанції з гуртожитку чи орендованого житла) та інші витрати.

При цьому мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.

Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== З якого часу присуджуються аліменти ===
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Зміна розміру аліментів ===
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Припинення права на утримання ===
Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання (частина друга статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів ===
Згідно зі статтею 196 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
[[Файл:Графіка аліменти- виправлено(1).jpg|230x230px|thumb|Ухилення від сплати аліментів]]Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років.

Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття та продовжують навчання (до досягнення 23-річного віку) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою (пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).
|}

== Судова практика ==

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81796155 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц] ( заочна форма навчання)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702 Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17] (той факт, що під час канікул не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89426602 Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17] ( аліменти на період навчання повнолітньої дитини, яка перебуває на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету)

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Аліменти_на_повнолітню_дитину_з_інвалідністю Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_способу_стягнення_аліментів_(не_розміру) Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_несплату_аліментів Відповідальність за несплату аліментів]

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

2026-02-13T10:20:05Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Хто має право на утримання ==
Повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення двадцяти трьох років) і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги (частина перша статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

== Підстави виникнення у батьків обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
* досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
* продовження навчання дочкою, сином;
* потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
* наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

(частина перша стаття 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Способи виконання батьками обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги можуть виплачуватись:
* в добровільному порядку;
* в судовому порядку.

== Добровільний порядок ==
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Так, '''один із батьків може подати заяву за місцем роботи''', місцем виплати пенсії, стипендії '''про відрахування аліментів на дитину''' з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Договір має бути укладений письмово та підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]] органом державної виконавчої служби.

== Судовий порядок ==
=== Хто може звернутись до суду ===

Відповідно до частини третьої статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають:
* той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
* безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

=== Коли виникає право на звернення до суду ===
Після досягнення дитиною 18-річного віку за наявності підстав для виникнення права на утримання, визначених частиною першою статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].

=== До якого суду звернутись ===
еПозовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.

=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення аліментів).

Примірний перелік документів:
* копія паспорта та ідентифікаційного номера (позивача та дочки, сина);
* довідки про реєстрацію місця проживання позивача та дочки, сина;
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* довідка з навчального закладу про те, що повнолітні дочка, син перебуває на навчанні;
* копія договору про надання освітніх послуг;
* копія договору на проживання у гуртожитку;
* квитації про оплату за навчання та проживання у гуртожитку;
* докази, які підтверджують можливість іншого з батьків надавати матріальну допомогу на навчання дочки чи сина (довідки з місця роботи, служби іншого з батьків або ж документи про наявнсть нерухомого майна чи цінного рухомого майна) тощо.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluWVVuQVNpS0xxSlE/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-9ko0uWuLfTR8dh6q5udgpQ&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на повнолітню дитину що продовжує навчання від одного з батьків]

=== Вартість ===
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»)].

=== [[Визначення розміру аліментів на дитину|Розмір аліментів]] ===
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України], а саме:
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
* інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачу слід обґрунтовувати в суді свої витрати документальним обґрунтуванням витрат, наприклад якщо особа навчається на платній формі слід долучити довідки з начального закладу про розмір оплати за навчання чи копію договору, квитанції на проїзні документи, канцелярські витрати та витрати на проживання (квитанції з гуртожитку чи орендованого житла) та інші витрати.

При цьому мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.

Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== З якого часу присуджуються аліменти ===
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Зміна розміру аліментів ===
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Припинення права на утримання ===
Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання (частина друга статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів ===
Згідно зі статтею 196 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
[[Файл:Графіка аліменти- виправлено(1).jpg|230x230px|thumb|Ухилення від сплати аліментів]]Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років.

Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття та продовжують навчання (до досягнення 23-річного віку) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою (пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).
|}

== Судова практика ==

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81796155 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц] ( заочна форма навчання)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702 Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17] (той факт, що під час канікул не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання)
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89426602 Постанова Верховного суду від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17] ( аліменти на період навчання повнолітньої дитини, курсанта ВНЗ, який перебуває на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету)

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Аліменти_на_повнолітню_дитину_з_інвалідністю Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_способу_стягнення_аліментів_(не_розміру) Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_несплату_аліментів Відповідальність за несплату аліментів]

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

2026-02-13T09:26:02Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Хто має право на утримання ==
Повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення двадцяти трьох років) і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги (частина перша статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

== Підстави виникнення у батьків обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
* досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
* продовження навчання дочкою, сином;
* потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
* наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

(частина перша стаття 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Способи виконання батьками обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги можуть виплачуватись:
* в добровільному порядку;
* в судовому порядку.

== Добровільний порядок ==
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Так, '''один із батьків може подати заяву за місцем роботи''', місцем виплати пенсії, стипендії '''про відрахування аліментів на дитину''' з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Договір має бути укладений письмово та підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]] органом державної виконавчої служби.

== Судовий порядок ==
=== Хто може звернутись до суду ===

Відповідно до частини третьої статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають:
* той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
* безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

=== Коли виникає право на звернення до суду ===
Після досягнення дитиною 18-річного віку за наявності підстав для виникнення права на утримання, визначених частиною першою статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].

=== До якого суду звернутись ===
еПозовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.

=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення аліментів).

Примірний перелік документів:
* копія паспорта та ідентифікаційного номера (позивача та дочки, сина);
* довідки про реєстрацію місця проживання позивача та дочки, сина;
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* довідка з навчального закладу про те, що повнолітні дочка, син перебуває на навчанні;
* копія договору про надання освітніх послуг;
* копія договору на проживання у гуртожитку;
* квитації про оплату за навчання та проживання у гуртожитку;
* докази, які підтверджують можливість іншого з батьків надавати матріальну допомогу на навчання дочки чи сина (довідки з місця роботи, служби іншого з батьків або ж документи про наявнсть нерухомого майна чи цінного рухомого майна) тощо.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluWVVuQVNpS0xxSlE/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-9ko0uWuLfTR8dh6q5udgpQ&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на повнолітню дитину що продовжує навчання від одного з батьків]

=== Вартість ===
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»)].

=== [[Визначення розміру аліментів на дитину|Розмір аліментів]] ===
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України], а саме:
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
* інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачу слід обґрунтовувати в суді свої витрати документальним обґрунтуванням витрат, наприклад якщо особа навчається на платній формі слід долучити довідки з начального закладу про розмір оплати за навчання чи копію договору, квитанції на проїзні документи, канцелярські витрати та витрати на проживання (квитанції з гуртожитку чи орендованого житла) та інші витрати.

При цьому мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.

Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== З якого часу присуджуються аліменти ===
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Зміна розміру аліментів ===
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Припинення права на утримання ===
Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання (частина друга статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів ===
Згідно зі статтею 196 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
[[Файл:Графіка аліменти- виправлено(1).jpg|230x230px|thumb|Ухилення від сплати аліментів]]Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років.

Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття та продовжують навчання (до досягнення 23-річного віку) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою (пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).
|}

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/89426602 Постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №635/1139/17] ( аліменти на період навчання повнолітньої дитини курсанта ВНЗ, який перебуває на повному речовому, продовольчому та фінансовому забезпеченні за рахунок державного бюджету)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81796155 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц] ( заочна форма навчання)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702 Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17] (той факт, що під час канікул не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Аліменти_на_повнолітню_дитину_з_інвалідністю Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_способу_стягнення_аліментів_(не_розміру) Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_несплату_аліментів Відповідальність за несплату аліментів]

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання

2026-02-13T07:54:57Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/146-93-%D0%BF Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанова Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]

== Хто має право на утримання ==
Повнолітня дочка, син, які продовжують навчання (до досягнення двадцяти трьох років) і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги (частина перша статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України]).

== Підстави виникнення у батьків обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:
* досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;
* продовження навчання дочкою, сином;
* потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;
* наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

(частина перша стаття 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], пункт 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).

== Способи виконання батьками обов’язку утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання ==
Аліменти на утримання повнолітніх дочки,сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребує матеріальної допомоги можуть виплачуватись:
* в добровільному порядку;
* в судовому порядку.

== Добровільний порядок ==
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Так, '''один із батьків може подати заяву за місцем роботи''', місцем виплати пенсії, стипендії '''про відрахування аліментів на дитину''' з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.
На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.
На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Договір має бути укладений письмово та підлягає [[Нотаріальне посвідчення правочинів|нотаріальному посвідченню]]. У разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі [[Вчинення нотаріусами виконавчих написів|виконавчого напису нотаріуса]] органом державної виконавчої служби.

== Судовий порядок ==
=== Хто може звернутись до суду ===

Відповідно до частини третьої статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають:
* той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання;
* безпосередньо дочка, син, які продовжують навчання.

=== Коли виникає право на звернення до суду ===
Після досягнення дитиною 18-річного віку за наявності підстав для виникнення права на утримання, визначених частиною першою статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України].

=== До якого суду звернутись ===
еПозовна заява про стягнення аліментів подається в порядку цивільного судочинства '''до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів''' за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача або позивача.

=== Перелік і зразки необхідних документів ===
До позовної заяви, [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|оформленої відповідно до вимог]] Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги (підтверджують право на стягнення аліментів).

Примірний перелік документів:
* копія паспорта та ідентифікаційного номера (позивача та дочки, сина);
* довідки про реєстрацію місця проживання позивача та дочки, сина;
* копія свідоцтва про розірвання шлюбу;
* копія свідоцтва про народження дитини;
* довідка з навчального закладу про те, що повнолітні дочка, син перебуває на навчанні;
* копія договору про надання освітніх послуг;
* копія договору на проживання у гуртожитку;
* квитації про оплату за навчання та проживання у гуртожитку;
* докази, які підтверджують можливість іншого з батьків надавати матріальну допомогу на навчання дочки чи сина (довідки з місця роботи, служби іншого з батьків або ж документи про наявнсть нерухомого майна чи цінного рухомого майна) тощо.
[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluWVVuQVNpS0xxSlE/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-9ko0uWuLfTR8dh6q5udgpQ&rtpof=true&sd=true Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на повнолітню дитину що продовжує навчання від одного з батьків]

=== Вартість ===
Позивачі за подання до суду позовної заяви про стягнення аліментів '''звільняються від сплати судового збору''' під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 3 частини першої статті 5 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України «Про судовий збір»)].

=== [[Визначення розміру аліментів на дитину|Розмір аліментів]] ===
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України], а саме:
* стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
* стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
* наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
* наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
* доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
* інші обставини, що мають істотне значення.
Позивачу слід обґрунтовувати в суді свої витрати документальним обґрунтуванням витрат, наприклад якщо особа навчається на платній формі слід долучити довідки з начального закладу про розмір оплати за навчання чи копію договору, квитанції на проїзні документи, канцелярські витрати та витрати на проживання (квитанції з гуртожитку чи орендованого житла) та інші витрати.

При цьому мінімальний розмір аліментів на повнолітню дитину законом не встановлений.

Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина друга статті 200 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== З якого часу присуджуються аліменти ===
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (стаття 191 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Зміна розміру аліментів ===
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України (стаття 192 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

=== Припинення права на утримання ===
Право на утримання повнолітніх дочки, сина припиняється у разі припинення ними навчання (частина друга статті 199 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України]).

Разом з тим поновлення навчання (за умови недосягнення 23-річного віку) дозволяє звернутися з новим позовом до суду про стягнення аліментів.

=== Відповідальність за прострочення сплати аліментів ===
Згідно зі статтею 196 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page Сімейного кодексу України] при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. 
[[Файл:Графіка аліменти- виправлено(1).jpg|230x230px|thumb|Ухилення від сплати аліментів]]Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
{| class="wikitable"
|-
|'''Увага!'''
Рішення суду, за яким на користь дитини стягувались аліменти до досягнення нею повноліття, не дає права на стягнення аліментів після досягнення дитиною 18 років.

Стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття та продовжують навчання (до досягнення 23-річного віку) і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою (пункт 15 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»]).
|}

== Судова практика ==

* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/81796155 Постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16-ц] ( заочна форма навчання)
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/79516702 Постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 346/103/17] (той факт, що під час канікул не проходить навчання, не є підставою для звільнення від передбаченого статтею 199 СК України обов’язку батьків утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, оскільки канікулярний час входить в період навчання).

== Див. також ==

* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Аліменти_на_повнолітню_дитину_з_інвалідністю Аліменти на повнолітню дитину з інвалідністю]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Зміна_способу_стягнення_аліментів_(не_розміру) Зміна способу стягнення аліментів (не розміру)]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Відповідальність_за_несплату_аліментів Відповідальність за несплату аліментів]

[[index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів]]
[[index.php?title=Категорія:Суди]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-13T07:42:08Z

Olha.mohylevets:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі №638/5446/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673 Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725214 Постанова ККС Верховного суду від 24 квітня 2024 року по справі №743/149/23]'''

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/ Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-13T07:36:43Z

Olha.mohylevets:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 184 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі №638/5446/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673 Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725214 Постанова ККС Верховного суду від 24 квітня 2024 року по справі №743/149/23]'''

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/ Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-13T07:17:50Z

Olha.mohylevets:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення кримінальних правопорушень проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі №638/5446/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673 Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725214 Постанова ККС Верховного суду від 24 квітня 2024 року по справі №743/149/23]'''

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/ Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень]
[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T12:40:52Z

Olha.mohylevets: видалила неактивні посилання вкінці тексту червоним

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі №638/5446/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673 Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725214 Постанова ККС Верховного суду від 24 квітня 2024 року по справі №743/149/23]'''

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T12:18:16Z

Olha.mohylevets:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі №638/5446/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673 Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22]'''

* '''[https://reyestr.court.gov.ua/Review/118725214 Постанова ККС Верховного суду від 24 квітня 2024 року по справі №743/149/23]'''

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T09:56:19Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */ дадано посилання

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі № 638/5446/[./Https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 22]
* Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673]
* Постанова ККС Верховного суду від 24 квітня 2024 року по справі №743/149/23

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T09:50:33Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */ посилання на постанову

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі № 638/5446/[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 22]
* Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22 [https://reyestr.court.gov.ua/Review/116955673]

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T09:46:53Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */ дадано посилання

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі № 638/5446/[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 22]
* Постанова ККС Верховного суду від 08 лютого 2024 року по справі №161/12980/22

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T09:40:51Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */ данано рішення суду та посилання на сайт

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі № 638/5446/[https://reyestr.court.gov.ua/Review/116705070 22]

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2026-02-12T09:38:14Z

Olha.mohylevets: /* Судова практика */ додано посилання

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* Постанова ККС Верховного суду від 31 січня 2024 року по справі № 638/5446/22

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[index.php?title=Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:45:09Z

Olha.mohylevets: /* Об'єктивна сторона проступку */ Особливості ведення військового обліку громадян України, які перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах. Закордонні дипломатичні установи України: інформують призовникі

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний''' військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів;

*'''персонально-первинний''' військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
*'''персональний''' військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, які згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовий облік громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, здійснюється районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами СБУ, відповідними підрозділами розвідувальних органів на загальних засадах.

'''Закордонні дипломатичні установи України:'''

* інформують призовників віком від 18 до 25 років, які перебувають на постійному або тимчасовому консульському обліку;

* під час особливого періоду інформують військовозобов’язаних та резервістів, які не мають відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та сприяють їх поверненню в Україну;

* повідомляють про взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього призовників, військовозобов’язаних та резервістів відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів за місцем перебування їх на військовому обліку за списком (додаток 15 постанови КМУ від 16.05.2024р. №563) засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів (до впровадження такої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів повідомлення здійснюється у семиденний строк з дати взяття на постійний або тимчасовий консульський облік або зняття з нього на офіційну адресу електронної пошти органу ведення військового обліку, яка розміщена на його офіційному веб-сайті).

Порядок взяття на військовий облік працівників системи органів дипломатичної служби України визначається Генеральним штабом Збройних Сил за погодженням із МЗС.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти, які виїжджають за кордон, не знімаються (не виключаються) з військового обліку у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:20:31Z

Olha.mohylevets: /* Об'єктивна сторона проступку */ Військовозобов’язані, які згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний''' військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів;

*'''персонально-первинний''' військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
*'''персональний''' військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, які згідно із Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:18:11Z

Olha.mohylevets: /* Об'єктивна сторона проступку */ які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний''' військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів;

*'''персонально-первинний''' військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
*'''персональний''' військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час;
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:14:03Z

Olha.mohylevets: /* Об'єктивна сторона проступку */ Персональний військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний''' військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів;

*'''персонально-первинний''' військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
*'''персональний''' військовий облік передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи (служби) або навчання та покладається на керівників державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:12:43Z

Olha.mohylevets: /* Об'єктивна сторона проступку */ військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний''' військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів;

*'''персонально-первинний''' військовий облік передбачає облік відомостей стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за місцем їх проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці. У селах та селищах, а також у містах ведення такого обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
*'''персональний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:10:53Z

Olha.mohylevets: /* Об'єктивна сторона проступку */ військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціал

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний''' військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів;

*'''персонально-первинний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування;
*'''персональний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T09:01:26Z

Olha.mohylevets: /* Нормативна база */ Постанова КМПУ від 30.12.2022рю №1487

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від 30.12.2022 р. № 1487 Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний облік''' - облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України; військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України;

*'''персонально-первинний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування;
*'''персональний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-18T08:59:53Z

Olha.mohylevets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Постанова КМУ від № Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний облік''' - облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України; військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України;

*'''персонально-первинний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування;
*'''персональний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2025-02-18T08:52:53Z

Olha.mohylevets: /* Запобіжний захід */ має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104408418 Ухвала Київського районного суду у м. Харкова від 13 травня 2022 року у справі № 953/3149/22]

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2025-02-18T08:40:03Z

Olha.mohylevets: /* Запобіжний захід */ Під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114'''-1''', 258-258'''-5''', 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104408418 Ухвала Київського районного суду у м. Харкова від 13 травня 2022 року у справі № 953/3149/22]

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Пособництво державі-агресору та відповідальність за такі дії

2025-02-18T08:32:32Z

Olha.mohylevets: /* Загальні положення */ Давність не застосовується у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv#n3862 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Закон України №2198-IX від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»]
== Загальні положення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом України від 14 квітня 2022 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та особливостей застосування запобіжних заходів за вчинення злочинів проти основ національної та громадської безпеки»] (далі Закон) було доповнено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України] (далі КК України) статтею '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112 Пособництво державі-агресору].'''

Відповідно до частини п'ятої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n210 статті 49] КК України [[Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності|'''строки давності не застосовуються''']] у разі вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109-114-2, катування, передбаченого частиною третьою статті 127, кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених статтями 437-439, 442, 442-1 КК України.

Отже, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 стаття 1112] КК України є злочином проти основ національної безпеки України, тому строки давності притягнення до кримінальної відповідальності не застосовуються.

== Склад кримінального правопорушення ==
'''Суб’єкт правопорушень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 статтею 1112 КК]''' – загальний: громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, за винятком '''громадян держави-агресора.'''

'''За суб’єктивною стороною''' ці кримінальні правопорушення можуть бути вчинені у формі прямого або непрямого умислу. Кримінальне правопорушення вчиняється '''з''' '''метою''' завдати шкоди Україні.

'''Об’єктивна сторона''' має вираження у формі дій.

◆ Першою такою дією є реалізація чи підтримки рішень та/або дій держави-агресора, збройних формувань та/або окупаційної адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

◆ Другою такою дією є добровільний збір, підготовка та/або передача матеріальних ресурсів чи інших активів представникам держави-агресора, її збройним формуванням та/або окупаційній адміністрації держави-агресора '''з метою завдати шкоди Україні.'''

Місце і обстановка вчинення злочину. Законодавець не конкретизує, за яких умов обов’язково може бути вчинено вказане правопорушення, тобто і до тимчасової окупації певної території і вже під час такої окупації шляхом вчинення дій на користь окупаційної адміністрації держави-агресора, на відміну від положень за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3862 ст. 1111 КК (Колабораційна діяльність),] за якими [[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності|незаконні дії вчиняються переважно на тимчасово окупованій території тощо.]]

== Запобіжний захід ==
Окрім доповнення до КК України, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2198-20#Text Законом] також внесено зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінального процесуального кодекс України] (далі КПК Украйни).

Частиною шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text 176 КПК України] встановлено, що під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114'''-1''', 258-258'''-5''', 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 статті 177] КПК , застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Частиною четвертою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1783 статті 183] встановлено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1723 177] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1731 178] цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114'''-1''', 258-258'''-5''', 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.

Тобто під час кримінального провадження (за наявності обґрунтованої підозри) застосовується лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому слідчий суддя, виходячи з ризиків та інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, має право не визначати розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.

== Санкція (покарання) ==
Дії передбачені статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n3931 1112] КК України караються '''позбавленням волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п’ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.'''

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/104408418 Ухвала Київського районного суду у м. Харкова від 13 травня 2022 року у справі № 953/3149/22]

== Корисні посилання ==

* [https://hrvector.org/podiyi/22-05-03-art3 Кравчук О., Бондаренко М. Стаття "ПОСОБНИЦТВО ДЕРЖАВІ-АГРЕСОРУ: нові склади злочинів за ст. 111-2 Кримінального кодексу України"]
* [https://legalaid.gov.ua/wp-content/uploads/2023/01/robota-v-okupacziyi.pdf Буклет "Продовження виконання своїх трудових обов'язків під час окупації чи колабораціонізм: у чому різниця"]
* Як розмежовувати колабораційну діяльність і суміжні склади кримінальних правопорушень https://supreme.court.gov.ua/supreme/pres-centr/news/1299973/

[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів

2025-02-06T10:22:21Z

Olha.mohylevets: Додано. Розділ судова практика та додані 2 посилання на вироки судів з даного питання

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок та військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1487-2022-%D0%BF#Text Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 статті 337] Кримінального кодексу України (далі - КК України) передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від військового обліку або навчальних (спеціальних) зборів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n15 Стаття 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»] передбачає, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані зобов’язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Порядок проходження навчальних (перевірних) та спеціальних зборів встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20210801#Text Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу"].
==Склад проступку==
===Об'єкт проступку===
Об'єктом проступку є встановлений з метою забезпечення нормальної діяльності органів державної виконавчої влади порядок ведення військового обліку й організації відповідних зборів.
===Об'єктивна сторона проступку===
З об'єктивної сторони проступок може мати дві форми:

▶ ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина перша статті 337 КК України)];

▶ ухилення військовозобов'язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1452953226375018#n2338 частина друга статті 337 КК України]).

Способами ухилення військовозобов'язаного від військового обліку або від зборів можуть бути самокалічення, симуляція хвороби, підроблення документів, які, скажімо, можуть свідчити про наявність поважних причин на постановки на військовий облік або нез'явлення на збори, інший обман, пряма відмова від постановки на військовий облік або від з'явлення на збори, а так само фактичне неприбуття у відповідний строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на:
*'''персонально-якісний облік''' - облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки; військовозобов’язаних та резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України; військовозобов’язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України;

*'''персонально-первинний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. У селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, здійснення такого обліку покладається на органи місцевого самоврядування;
*'''персональний облік''' - облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік військовозобов’язаних та резервістів за призначенням поділяється на:
*'''загальний військовий облік''' - перебувають резервісти, а також військовозобов’язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час:
*'''спеціальний військовий облік''' ''-'' перебувають військовозобов’язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Особливості ведення військового обліку громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, визначаються Кабінетом Міністрів України. Військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, '''не ведеться'''.

Призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в '''семиденний строк''' стати на військовий облік (частина третя [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12/ed20240907#n700 статті 37] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу"]).

Інше порушення військовозобов'язаними, призовниками, резервістами правил військового обліку, крім безпосереднього ухилення від військового обліку (скажімо, нез'явлення військовозобов'язаного до територіального центру комплектування та соціальної підтримки без поважних причин за викликом, якщо такий виклик не стосується обов'язку стати на військовий облік або пройти навчальні (перевірні) чи спеціальні збори, або ухилення від подання в орган військового обліку відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, навіть і з метою унеможливити таким шляхом наступний виклик на навчальні (чи перевірні) або спеціальні збори), у тому числі повторне протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період, тягне адміністративну відповідальність за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428 статтею 210] Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП).

За порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію винна особа може бути притягнена до адміністративної відповідальності відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434 статті 2101] КУпАП.
===Суб’єкт проступку===
Суб'єктами проступку є:
*'''військовозобов'язані''' - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави. Згідно з законодавством України вони періодично призиваються на навчальні (спеціальні) збори. Військовозобов'язані під час проходження ними навчальних або інших зборів прирівнюються до військовослужбовців;
*'''резервісти''' - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних сил України, інших військових формувань і призначенні для їх комплектування у мирний час та в особливий період;
*'''призовники''' - особи, приписані до призовних дільниць.
Не можуть бути суб'єктами даного проступку військовозобов'язані, зняті або виключені з військового обліку. Крім того, суб'єктами проступку у формі ухилення від навчальних (спеціальних) зборів не можуть бути військовозобов'язані, які згідно з законом звільняються від проходження таких зборів (працівники Збройних Сил України та інших військових формувань, військовозобов'язані жінки та багато інших категорій військовозобов'язаних).
===Суб'єктивна сторона проступку===
Суб’єктивна сторона проступку характеризується прямим умислом.
==Санкція (покарання)==
Ухилення призовника, військовозобов’язаного, резервіста від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, керівниками відповідних органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, -

карається штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року.

Ухилення військовозобов’язаного, резервіста від навчальних (спеціальних) зборів -

карається штрафом від п’ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/124630955 Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 22.01.2025р. по справі №935/153/25]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80376491 Вирок Менського районного суду Чернігівської області від 12.03.2019р. по справі №738/1397/18]

==Корисні посилання==
*[http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/334.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
==Див. також==
*[[Військовий облік та бронювання військовозобов'язаних і призовників в державних установах, на підприємствах, організаціях]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]
[[Категорія:Військова служба]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2024-07-18T12:56:12Z

Olha.mohylevets: /* Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення */

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення – зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, рішенням Конституційного Суду з 17 липня 2018 року відновлено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України] з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі двох мінімальних заробітних плат'''.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду Велика по зразковій справі № 240/19227/21 від 04 квітня 2024 року норма пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VIIІ (в частині інших виплат, щодо яких не застосовується мінімальна заробітна плата як розрахункова величина) поширюється на підвищення (доплату) до пенсій непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, а відтак розмір підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам на підставі статті 39 Закону № 796-ХІІ (у редакції, яка діяла до 01.01.2015) встановлюється із застосуванням як '''розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня відповідного календарного року''', а не мінімальної заробітної плати.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Право на підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення

2024-07-18T12:39:38Z

Olha.mohylevets: /* Нормативна база */ https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Нормативна база==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]”;
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закон України “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України”];
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-18#Text Рішення Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018;]
* [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 Постанова Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18.]
* Велика Палата Верховного Суду по зразковій справі № 240/19227/21 https://lpd.court.gov.ua/adjudication/43540

==Хто має право на доплату==
Непрацюючі пенсіонери, які проживають на території радіоактивного забруднення – зоні гарантованого добровільного відселення, на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] мають право на отримання підвищення до пенсії у розмірі, встановленому [https://www.kmu.gov.ua/ Кабінетом Міністрів України].

==Загальна інформація==
Підпунктом 7 пункту 4 розділу І [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-19#Text Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»] від 28 грудня 2014 року №76/-VIII, який набрав чинності з січня 2015 року, статтю 31, 37, 39 та 45 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] виключено, відповідно з цим дана доплата була припинена.

Однак, згідно з рішенням Конституційного Суду № б-р/2018 від 17.07.2018 року підпункт 7 визнано таким, що не відповідає Конституції України ('''є неконституційним''').

Таким чином, рішенням Конституційного Суду з 17 липня 2018 року відновлено дію ст. 39 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто остання з 17 липня 2018 року є чинною, а '''її норми підлягають застосуванню без будь-яких обмежень.'''

Слід зазначити, що правова позиція, щодо порушення аналогічних прав, була сформована в [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/88952401 постанові Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 240/4937/18, яка була оприлюднена 18.03.2020 року].

==Порядок отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення==
Для отримання підвищення пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, першочергово необхідно звернутись до [https://www.pfu.gov.ua/ Головного управління пенсійного фонду України] з заявою про нарахування та виплату коштів передбачених ст. 39 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/796-12#Text Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"] у '''розмірі двох мінімальних заробітних плат'''.

== Порядок оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України==
Для оскарження відмови Головного управління пенсійного фонду України необхідно протягом '''шести місяців з дати отримання відмови''' звернутись до суду в порядку адміністративного судочинства з позовною заявою до Головного управління пенсійного фонду України про визнання бездіяльності суб’єктів владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.
== Див. додатково ==
* [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі]]
* [[Особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
* [[Компенсації та пільги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
== Корисні посилання ==
* Автоматичний розрахунок судового збору [http://court.gov.ua/affairs/sudytax/ на сайті «Судова влада»]
* [https://portal.pfu.gov.ua/ Портал електронних послуг Пенсійного фонду України]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи]]
[[Категорія:Пенсіонери]]

Договір найму (оренди) транспортних засобів

2024-07-18T12:06:43Z

Olha.mohylevets:

===== Нормативна база =====
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодекс торговельного мореплавства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”]
== Предмет договору найму (оренди) транспортних засобів ==
За договором найму транспортного засобу наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві транспортний засіб в користування за плату на певний строк.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3859 ч. 1 ст. 798 ЦК України] предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

'''Повітряне судно''' - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні (п. 79 ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України]).

'''Торговельне судно''' - самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується:для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних цілей; для спорту; для інших цілей (ч. 1 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-вр Кодексу торговельного мореплавства України]).

'''Наземні транспортні засоби''' - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”]).
== Форма договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 ст. 799 ЦК України] договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 ст. 220 ЦК України]).
== Сторони договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Сторонами договору найму є наймодавець і наймач. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3710 ст. 761 ЦК України]).
== Істотні умови договору найму (оренди транспортного засобу) ==
Крім предмета, до істотних умов договору найму належать умови про плату та терміни.
=== Плата договору найму (оренди) транспортних засобів ===
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
=== Строк договору найму (оренди) транспортних засобів ===
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
== Особливості договору найму транспортного засобу ==
Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3866 ст. 800 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3868 ст. 801 ЦК України]).

Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3871 ст. 802 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 803 ЦК України])

Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 804 ЦК України]).

'''Судова практика'''

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20 (провадження № 14-25цс23) відступив від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року в справі № 14/5025/1982/11 (провадження № 3-66гс12) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року в справі № 910/22473/17, про те, що договір оренди транспортного засобу, який укладено між ФОП, є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки ці суб`єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Тому положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки поняття ФОП та юридичної особи в цих правовідносинах є однаковими.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Договір найму (оренди) транспортних засобів

2024-07-18T12:05:39Z

Olha.mohylevets: Додано розділ судова практика.

===== Нормативна база =====
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодекс торговельного мореплавства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”]
== Предмет договору найму (оренди) транспортних засобів ==
За договором найму транспортного засобу наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві транспортний засіб в користування за плату на певний строк.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3859 ч. 1 ст. 798 ЦК України] предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

'''Повітряне судно''' - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні (п. 79 ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України]).

'''Торговельне судно''' - самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується:для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних цілей; для спорту; для інших цілей (ч. 1 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-вр Кодексу торговельного мореплавства України]).

'''Наземні транспортні засоби''' - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”]).
== Форма договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 ст. 799 ЦК України] договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 ст. 220 ЦК України]).
== Сторони договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Сторонами договору найму є наймодавець і наймач. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3710 ст. 761 ЦК України]).
== Істотні умови договору найму (оренди транспортного засобу) ==
Крім предмета, до істотних умов договору найму належать умови про плату та терміни.
=== Плата договору найму (оренди) транспортних засобів ===
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
=== Строк договору найму (оренди) транспортних засобів ===
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
== Особливості договору найму транспортного засобу ==
Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3866 ст. 800 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3868 ст. 801 ЦК України]).

Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3871 ст. 802 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 803 ЦК України])

Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 804 ЦК України]).
Судова практика

Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі №125/1216/20 (провадження № 14-25цс23) відступив від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2012 року в справі № 14/5025/1982/11 (провадження № 3-66гс12) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 березня 2019 року в справі № 910/22473/17, про те, що договір оренди транспортного засобу, який укладено між ФОП, є правомочним і не потребує додаткового нотаріального посвідчення, оскільки ці суб`єкти здійснюють свою діяльність з метою одержання прибутку та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Тому положення частини другої статті 799 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки поняття ФОП та юридичної особи в цих правовідносинах є однаковими.

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Договір найму (оренди) транспортних засобів

2024-07-18T11:57:42Z

Olha.mohylevets:

===== Нормативна база =====
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-%D0%B2%D1%80 Кодекс торговельного мореплавства України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”]
== Предмет договору найму (оренди) транспортних засобів ==
За договором найму транспортного засобу наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві транспортний засіб в користування за плату на певний строк.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3859 ч. 1 ст. 798 ЦК України] предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

'''Повітряне судно''' - апарат, що підтримується в атмосфері у результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні (п. 79 ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3393-17 Повітряного кодексу України]).

'''Торговельне судно''' - самохідна чи несамохідна плавуча споруда, що використовується:для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для несення спеціальної державної служби (охорона промислів, санітарна і карантинна служби, захист моря від забруднення тощо); для наукових, навчальних і культурних цілей; для спорту; для інших цілей (ч. 1 ст. 15 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/176/95-вр Кодексу торговельного мореплавства України]).

'''Наземні транспортні засоби''' - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах (ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1961-15 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”]).
== Форма договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3863 ст. 799 ЦК України] договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1242 ст. 220 ЦК України]).
== Сторони договору найму (оренди) транспортних засобів ==
Сторонами договору найму є наймодавець і наймач. Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3710 ст. 761 ЦК України]).
== Істотні умови договору найму (оренди транспортного засобу) ==
Крім предмета, до істотних умов договору найму належать умови про плату та терміни.
=== Плата договору найму (оренди) транспортних засобів ===
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
=== Строк договору найму (оренди) транспортних засобів ===
Договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк.Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
== Особливості договору найму транспортного засобу ==
Наймач самостійно здійснює використання транспортного засобу у своїй діяльності і має право без згоди наймодавця укладати від свого імені договори перевезення, а також інші договори відповідно до призначення транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3866 ст. 800 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3868 ст. 801 ЦК України]).

Страхування транспортного засобу здійснюється наймодавцем. Порядок страхування відповідальності наймача за шкоду, яка може бути завдана іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу, встановлюється законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3871 ст. 802 ЦК України]).

Наймач зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із втратою або пошкодженням транспортного засобу, якщо він не доведе, що це сталося не з його вини. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 803 ЦК України])

Наймач зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану іншій особі у зв'язку з використанням транспортного засобу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3876 ст. 804 ЦК України]).

[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2020-09-30T15:19:24Z

Olha.mohylevets: /* Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому. Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.

== Договір про сплату аліментів на дитину ==
Згідно законодавства передбачена можливість укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.
Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 183, ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки (стаття 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

25 вересня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 1 вересня 2020 року № 831-IX, яким до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" [://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#Text] внесені такі зміни: 1) частину першу доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"; 2) перше речення абзацу першого частини четвертої викласти в такій редакції:"4. Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті".

'''Заборгованність по аліментам'''

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). [[Відповідальність за несплату аліментів|Законодавством передбачено адміністративна відповідальність за несплату аліментів]].

== Відповідальність за ухилення від сплати аліментів ==

Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) аліментів. Це дії чи бездіяльність, що фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку: пряма відмова від сплати встановлених судом аліментів, приховування доходу, що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміна місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»] передбачено нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців. 
Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про адміністративні правопорушення України], та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. 
Таким чином, Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час. Вид таких робіт визначатимуть органи місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. 
У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Тоді строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб. 
Законом внесені зміни і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], які передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку - за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. 
Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. 
Внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про: 
* тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
* тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
* тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* тимчасове обмеження боржника у праві полювання. 
При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі: 
* якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
* використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
* проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
* розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. 
Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. 
Щодо інших обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися виконавцем щодо несумлінного боржника по аліментах, то таких немає. 
Відповідно до ст. 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років. 
Відповідно до ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. 
При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від аліментів ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

== Сплата аліментів після повноліття ==
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання (стаття 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України)].

== Стягнення аліментів за кордоном ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном] можливо виконати рішення суду України на території 61 країни або на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.
Якщо у вас немає рішення суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, вам потрібно подати документи через територіальні управління Міністерства юстиції для розгляду цього питання в іноземній державі. Таке звернення подається позивачем письмово в довільній формі. До нього додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, де пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/stru#Stru ст. 188 СК]). Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ==
[[Файл:Стягнення аліментів на дитину.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини]] 

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Житлове право ]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2020-09-30T15:10:10Z

Olha.mohylevets: /* Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому. Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.

== Договір про сплату аліментів на дитину ==
Згідно законодавства передбачена можливість укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.
Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 183, ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки (стаття 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

25 вересня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 1 вересня 2020 року № 831-IX, яким до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" внесені такі зміни: 1) частину першу доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"; 2) перше речення абзацу першого частини четвертої викласти в такій редакції:"4. Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті".

'''Заборгованність по аліментам'''

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). [[Відповідальність за несплату аліментів|Законодавством передбачено адміністративна відповідальність за несплату аліментів]].

== Відповідальність за ухилення від сплати аліментів ==

Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) аліментів. Це дії чи бездіяльність, що фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку: пряма відмова від сплати встановлених судом аліментів, приховування доходу, що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміна місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»] передбачено нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців. 
Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про адміністративні правопорушення України], та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. 
Таким чином, Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час. Вид таких робіт визначатимуть органи місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. 
У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Тоді строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб. 
Законом внесені зміни і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], які передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку - за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. 
Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. 
Внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про: 
* тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
* тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
* тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* тимчасове обмеження боржника у праві полювання. 
При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі: 
* якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
* використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
* проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
* розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. 
Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. 
Щодо інших обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися виконавцем щодо несумлінного боржника по аліментах, то таких немає. 
Відповідно до ст. 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років. 
Відповідно до ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. 
При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від аліментів ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

== Сплата аліментів після повноліття ==
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання (стаття 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України)].

== Стягнення аліментів за кордоном ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном] можливо виконати рішення суду України на території 61 країни або на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.
Якщо у вас немає рішення суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, вам потрібно подати документи через територіальні управління Міністерства юстиції для розгляду цього питання в іноземній державі. Таке звернення подається позивачем письмово в довільній формі. До нього додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, де пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/stru#Stru ст. 188 СК]). Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ==
[[Файл:Стягнення аліментів на дитину.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини]] 

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Житлове право ]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Обов'язок матері, батька утримувати дитину та його виконання

2020-09-30T15:04:37Z

Olha.mohylevets: /* Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенція про стягнення аліментів за кордоном від 20 червня 1956 року]
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2475-19 Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-06 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів"]

== Аліменти як спосіб виконання батьківського обов'язку ==
Аліменти є одним із способів виконання батьками обов'язку по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів не залежить від того, чи знаходяться в шлюбі батьки дитини, розлучені вони або взагалі не перебували в ньому. Аліменти на дитину стягуються на користь одного з батьків, з яким проживає дитина, є його власністю і повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто саме на утримання дитини.

== Договір про сплату аліментів на дитину ==
Згідно законодавства передбачена можливість укладення між батьками договору про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. При цьому умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.
Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 189 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

== Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду ==
У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду у частці від доходу платника і (або) у твердій грошовій сумі (ст. 183, ст. 184 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть до суду докази того, що він вживав заходів для отримання аліментів з відповідача, але не міг їх отримати у зв’язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за 3 роки (стаття 194 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

25 вересня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" від 1 вересня 2020 року № 831-IX, яким до статті 71 Закону України "Про виконавче провадження" внесені такі зміни: 1) частину першу доповнити абзацами третім і четвертим такого змісту:

"Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

У разі самостійного надіслання стягувачем виконавчого документа безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю чи фізичній особі, зазначеним у частині першій статті 7 цього Закону, індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"; 2) перше речення абзацу першого частини четвертої викласти в такій редакції:

"4. Виконавець зобов’язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті".

'''Заборгованність по аліментам'''

При виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Водночас, розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів. Неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (стаття 195 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]). [[Відповідальність за несплату аліментів|Законодавством передбачено адміністративна відповідальність за несплату аліментів]].

== Відповідальність за ухилення від сплати аліментів ==

Під ухиленням від сплати аліментів розуміються дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь дитини (дітей) аліментів. Це дії чи бездіяльність, що фактично унеможливлюють виконання вказаного обов’язку: пряма відмова від сплати встановлених судом аліментів, приховування доходу, що підлягає облікові при відрахуванні аліментів, зміна місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо. 
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2234-19 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів»] передбачено нові засоби примусового виконання рішень до боржника, який не сплачує аліменти більше ніж шість місяців. 
Несплата аліментів, що призвела до виникнення заборгованості понад шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк від 120 до 240 годин. При наявності такої заборгованості державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 1831 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодексу про адміністративні правопорушення України], та надсилає його для розгляду до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби. 
Таким чином, Закон впроваджує новий вид адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, які боржник виконуватиме у вільний від роботи чи навчання час. Вид таких робіт визначатимуть органи місцевого самоврядування. Водночас, суспільно корисні роботи не призначаються особам, визнаним особами з інвалідністю I або II групи, вагітним жінкам, жінкам старше 55 років та чоловікам старше 60 років. 
У разі ухилення порушника від виконання суспільно корисних робіт постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, строк невиконаних суспільно корисних робіт може бути замінений адміністративним арештом. Тоді строк арешту визначається з розрахунку, що одна доба арешту дорівнює 15 годинам невиконаних суспільно корисних робіт, але не може перевищувати 15 діб. 
Законом внесені зміни і до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейного кодексу України], які передбачають право того із батьків, з ким за рішенням суду проживає дитина, самостійно вирішувати питання щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку - за наявності довідки, виданої органом державної виконавчої служби, про наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. 
Така довідка видається органом державної виконавчої служби на вимогу стягувача протягом десяти днів і дійсна протягом одного місяця з дня її видачі. 
Внесені зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закону України «Про виконавче провадження»] передбачають також, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про: 
* тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України;
* тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами;
* тимчасове обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та вихолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;
* тимчасове обмеження боржника у праві полювання. 
При цьому визначається ряд застережень, коли тимчасове обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами не може бути застосовано, зокрема, у разі: 
* якщо встановлення такого обмеження позбавляє боржника основного законного джерела засобів для існування;
* використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю I, II групи, визнаної в установленому порядку, або дитини з інвалідністю;
* проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції;
* розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліментами у порядку, встановленому законом. 
Порушення обмеження боржника у праві керування транспортним засобом тягне за собою накладення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців. 
Щодо інших обмежувальних заходів, які можуть застосовуватися виконавцем щодо несумлінного боржника по аліментах, то таких немає. 
Відповідно до ст. 164 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України] встановлено кримінальну відповідальність за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні. Санкція статті передбачає громадські роботи на строк від 80 до 120 годин або арешт на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років. 
Відповідно до ст. 165 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України], злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків карається штрафом від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від 80 до 120 годин, або виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. 
При цьому під злісним ухиленням від сплати аліментів на дітей або непрацездатних батьків слід розуміти будь-які діяння боржника, спрямовані на невиконання рішення суду (приховування доходів, зміну місця проживання чи місця роботи без повідомлення державного виконавця, приватного виконавця тощо), які призвели до виникнення заборгованості із сплати таких коштів у розмірі, що сукупно складають суму виплат за три місяці відповідних платежів.
== Розстрочка, відстрочка чи звільнення від аліментів ==
З урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла в зв’язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Суд може звільнити платника аліментів від сплати заборгованості, якщо буде встановлено, що вона виникла внаслідок непред’явлення без поважної причини виконавчого листа до виконання особою, на користь якої присуджено аліменти (стаття 197 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України]).

== Сплата аліментів після повноліття ==
Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється в разі припинення навчання (стаття 199 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 СК України)].

== Стягнення аліментів за кордоном ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_425 Конвенції про стягнення аліментів за кордоном] можливо виконати рішення суду України на території 61 країни або на підставі наданих документів прийняти рішення про стягнення аліментів у цих державах.
Якщо у вас немає рішення суду про стягнення аліментів з відповідача, який проживає за кордоном, вам потрібно подати документи через територіальні управління Міністерства юстиції для розгляду цього питання в іноземній державі. Таке звернення подається позивачем письмово в довільній формі. До нього додається заява про стягнення аліментів на підставі Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, а також переклад заяви і документів, що до неї додаються, на офіційну мову тієї країни, де пропонується стягнути аліменти, а якщо це неможливо, – на англійську чи французьку мову. Міністерство юстиції надсилає заяву органу країни, де знаходиться відповідач, протягом місяця від дня її надходження.

== Дострокове припинення права на аліменти на дитину ==
За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути достроково припинений шляхом укладення договору про припинення права на аліменти на дитину у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

== Звільнення від сплати аліментів ==
Батьки за рішенням суду можуть бути звільнені від обов’язку утримувати дитину, якщо дохід дитини перевищує дохід кожного з них і забезпечує повністю її потреби ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/stru#Stru ст. 188 СК]). Однак, якщо дитина перестала отримувати дохід, або її дохід зменшився, заінтересована особа може звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

== Зразок позовної заяви про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ==
[[Файл:Стягнення аліментів на дитину.docx|міні|Позовна заява про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини]] 

[[Категорія: Сімейне право]]
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Житлове право ]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]

Оплата праці: поняття, види та форми

2020-06-30T15:40:59Z

Olha.mohylevets:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закон України «Про оплату праці»]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]

== Поняття та структура заробітної плати ==
'''Заробітна плата (оплата праці)'''', у розумінні [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про оплату праці"], – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Структура заробітної плати складається з наступних її видів:'''
* ''основна заробітна плата''. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. 
* ''додаткова заробітна плата.'' Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. 
* ''інших заохочувальні та компенсаційні виплати''. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

== Мінімальна заробітна плата в Україні ==
'''Мінімальна заробітна плата''' - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці.
Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. 
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-20 Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»] мінімальна заробітна плата у 2020 році становить: 
з 01.01.2020:
* у місячному розмірі — 4723 гривні;
* у погодинному розмірі — 28,31 гривні.

Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. При обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати. Якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати. У разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці. Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі застосовується на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та у фізичних осіб, які використовують найману працю, у разі застосування погодинної оплати праці.

== Форми та системи оплати праці ==
''Форми оплати праці в Україні:'' 

— погодинна — це оплача праці за відпрацьований час (тобто кількість праці визначається відпрацьованим часом);

— відрядна — за якої розмір заробітку залежить від кількості і якості виконаної роботи згідно з нормами виробітку та відрядними розцінками.

Вказані форми мають свої різновиди (системи):
{| class="wikitable"
| При погодинній оплаті праці виділяють:
|}

* Просту погодинну оплату праці - яка становить оплату праці у залежності від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

'''Приклад 1.'''
{| class="wikitable"
|-
! При простій погодинній оплаті праці посадовий оклад головного економіста 3200 грн. У січні 24 робочих дні. Він відпрацював 20 робочих днів.
|-
|
|-
| Визначаємо середньоденний заробіток: 4723 грн : 24 дні = 196,79грн.
|-
| Заробіток за фактично відпрацьовані робочі дні: 196,79грн х 20 днів = 3935,80грн.
|}
* Погодинно-преміальну - до посадових окладів або ставок за одиницю часу роботи дають надбавки (премії) за досягнення певних якісних і кількісних показників.
'''Приклад 2.'''

{| class="wikitable"
|-
! При погодинно-преміальній оплаті праці слюсар 3-го розряду з погодинною оплатою праці на ремонтних роботах у січні відпрацював 151 годину. Встановлена погодинно-тарифна ставка 6.17 грн. Премія за якість виконаної роботи встановлена 15 % від фактичного заробітку.
|-
| 1. Заробіток за фактично відпрацьований час: 151 годинах 6.17 е 931,67 грн.
|-
| 2. Нарахована сума премії за якість роботи: 931,67 грн. 15 : 100= 139,75 грн.
|-
| 3. Нарахована сума заробітної плати: 931,67+ 139,75 = 1071.42 грн.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
| В свою чергу відрядна форма оплати праці має наступні системи:
|}

* ''пряма відрядна'' -розцінки за одиницю продукції (роботи) є незмінними, а розмір заробітної плати залежить від виробітку (чим вище виробіток, тим вища й оплата) Ця система оплати праці застосовується в основному в промислових цехах підприємств, а також у будівництві.
* ''відрядно-преміальна'' - поряд з оплатою за відрядними розцінками за обсяг виконаних робіт, працівникам нараховують премії за перевиконання норм виробітку, за перевиконання місячних, квартальних, річних виробничих завдань. Ця система оплати праці використовується в ремонтних майстернях, автопарку, в рослинництві, тих галузях тваринництва, де продукція надходить протягом року.
* ''акордно-преміальна'' - найбільш прогресивна система оплати праці. Суть акордно-преміальної оплати праці полягає в тому, що оплата нараховується за одержання кінцевого виду продукції з урахуванням її кількості і якості.

'''Оплата праці строки та періодичність.'''

'''Ст. 24 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text "Про оплату праці"] закріплено, що з'''аробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

== Захист прав в сфері оплати праці ==
Крім того слід зазначити, що [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] гарантує право кожному громадянину на звернення до суду за вирішенням порушених прав.

Тому, у разі порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком].

Також слід відмітити, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Відповідно до ст. 28 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80 Закону України «Про оплату праці»] у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2343-12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"].

[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Трудове право]]

Адміністративні комісії, розгляд справ та порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2020-05-04T12:34:20Z

Olha.mohylevets: /* Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення */

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://www.vasu.gov.ua/plenum/post_plenum/postanova_plenumu_vasu_2_23-01-2015/ Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5540-11 Положення про адміністративні комісії Української РСР, затверджене Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 9 березня 1988 року № 5540-XI]

== Адміністративні комісії та їх компетенція ==

Чинним законодавством України передбачений вичерпний перелік органів, які уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Одним з таких органів є адміністративні комісії при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад.
Адміністративні комісії утворюються відповідними органами місцевого самоврядування, до складу яких входять голова, заступник голови, відповідальний секретар, а також не менш як 6 членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих органах міських рад є посада звільненого відповідального секретаря комісії.
До складу адміністративної комісії не можуть входити представники державних органів, службові особи яких мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, а також працівники прокуратури, суду і адвокати.
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних у містах рад утворюються у разі надання районній у місті раді та її виконавчому комітету відповідних повноважень міською радою.
До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах міських рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* в галузі охорони здоров’я (ст.ст. 45, 46);
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99, 103-1);
* у сільському господарстві (ст. 104-1);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 138, 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 149-152, ч. 1,2 ст. 152-1, ч. 1 ст. 154);
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ст.ст. 156-1, 156-2, 159);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ст. 181-1, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1, 212-1).

До виключної компетенції адміністративних комісій при виконавчих органах сільських, селищних рад відноситься розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачені КУпАП:
* у сфері охорони культурної спадщини (ст. 92);
* у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів (ст.ст. 99 (коли правопорушення вчинено громадянином, 103-1, 103-2);
* у сільському господарстві (ст. 104);
* на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку (ст.ст. 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), 141, 142);
* в галузі житлових прав громадян, житлово-комунального господарства та благоустрою (ст.ст. 150-152, ч. 1,2 ст. 152-1);
* в галузі торгівлі ст.ст. 155, 155-2, ч. 2 ст. 156, ст.ст. 156-1, 156-2, 159);
* що посягають на громадську безпеку (ст. 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), ст.ст. 179, 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), ч. 4 ст. 181, ч. 1 ст. 182, ст. 183);
* що посягають на встановлений порядок управління (ст.ст. 186, 186-1, 196, 212-1).

== Правомочність засідань та повноваження посадових осіб, які розглядають справи про адміністративні правопорушення ==

Адміністративні комісії мають право розглядати справи про адміністративні правопорушення при наявності не менш як половини членів їх складу.

По справі про адміністративне правопорушення адміністративна комісія виносить одну з таких постанов:
# про накладення адміністративного стягнення;
# про закриття справи.

Адміністративні комісії при розгляді справ про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення у вигляді: попередження; штрафу; оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення; конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення.
Накладення адміністративного стягнення можливе лише у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.

== Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення ==

Підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення адміністративною комісією є протокол про адміністративне правопорушення, складений у встановленому порядку уповноваженою на те службовою особою або представником громадської організації чи органу громадської
самодіяльності.
Справа про адміністративні правопорушення має розглядатися адміністративною комісією за місцем проживання порушника та в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи строк.
Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення
При підготовці до розгляду справи відповідальним секретарем адміністративної комісії повинно бути вирішено наступні питання:

чи належить до компетенції адміністративної комісії розгляд даної справи;
# чи правильно складено протокол та інші матеріали справи. Відповіно до вимог ст. 256 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] протокол повинен містити наступну інформацію: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність матеріальної шкоди; відмітка про роз'яснення прав і обов'язків передбачених ст. 268 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП] особі, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також свідками і потерпілими та іншими особами при їх наявності. А в разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, робиться запис про це. Окрім цього особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
# чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Вручення повістки особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншим особам, які беруть участь у провадженні по справі вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи, в якій зазначаються дата і місце розгляду. Оскільки справа повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розгляд справи без такої особи можливий лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
# чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
# чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

== Розгляд справ про адміністративне правопорушення ==

Розгляд справи про адміністративне правопорушення розпочинається з оголошення головуючим на засіданні адміністративної комісії, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи про їх права і обов'язки визначені ст.ст. 268-274 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП], після чого оголошується протокол про адміністративне правопорушення.

На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.

Обов’язковою умовою при розгляді кожної справи про адміністративне
правопорушення адміністративною комісією є ведення протоколу, в якому повинно бути зазначено: 1) дата і місце засідання; 2) найменування і склад комісії; 3) зміст справи, що розглядається; 4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі; 5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду; 6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи; 7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.

Протокол засідання адміністративної комісії підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем.

== Постанова по справі про адміністративне правопорушення ==

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, адміністративна комісія виносить постанову по справі.

Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні.

Постанова повинна містити наступну інформацію: найменування органу; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Якщо одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові зазначається розмір шкоди, порядок і строк її відшкодування. В разі вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується головуючим на засіданні і відповідальним секретарем комісії.

Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається під розписку або висилається особі, щодо якої її винесено, потерпілому на його прохання, про що робиться відповідна відмітка у справі.

== Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==

Постанову адміністративної комісії може бути оскаржена як у виконавчий комітет відповідної ради, так і в районний, районний у місті, міський чи
міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне
правопорушення, звільняється від сплати судового збору .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2020 року № 543/775/17 відступила від попередньої правової позиції визначивши, що за оскарження постанови про адміністративне правопорушення,необхідно платити судовий збір. Розмір судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховний Суд України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Адміністративне правопорушення]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2020-03-31T13:29:52Z

Olha.mohylevets:

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19.12.2018 № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Записатись на відвідування до будь-якого центру зайнятості можна на сайті Державної служби зайнятості за посиланням <ref>[https://www.dcz.gov.ua/EReception/#/about https]://www.dcz.gov.ua/EReception/#/</ref>
=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного. 

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється з дня:
* реєстрації її як безробітної;
* відмови від отримання послуг центру зайнятості;
* відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
* смерті.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту;
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.
=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
* '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]
<references />

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2020-03-31T13:25:24Z

Olha.mohylevets: /* Куди звертатися? */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19.12.2018 № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.

Записатись на відвідування до будь-якого центру зайнятості можна на сайті Державної служби зайнятості за посиланням <ref><nowiki>https://www.dcz.gov.ua/EReception/#/about</nowiki></ref>
=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного. 

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється з дня:
* реєстрації її як безробітної;
* відмови від отримання послуг центру зайнятості;
* відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
* смерті.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту;
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.
=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
* '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2020-03-31T13:01:44Z

Olha.mohylevets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19.12.2018 № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.
=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного. 

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється з дня:
* реєстрації її як безробітної;
* відмови від отримання послуг центру зайнятості;
* відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
* смерті.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту;
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.
=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
* '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2020-03-31T12:51:54Z

Olha.mohylevets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
# [https://https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]

# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19.12.2018 № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.
=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного. 

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється з дня:
* реєстрації її як безробітної;
* відмови від отримання послуг центру зайнятості;
* відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
* смерті.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту;
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.
=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
* '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]

Реєстрація центром зайнятості безробітних осіб, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні

2020-03-31T12:46:21Z

Olha.mohylevets: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
# Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"
# [https://https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 Наказ Мінсоцполітики України від 19.12.2018 № 1913 "Про затвердження Порядку та умов складання, виконання індивідуальних планів надання послуг і працевлаштування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]

== Визначення термінів ==
'''''Безробітний''''' - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших, передбачених законодавством доходів, як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''''Зареєстрований безробітний''''' - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]). 
'''Працевлаштування''' - комплекс правових, економічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на працю ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/page п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення"]) 
'''''Кар’єрний радник''''' - співробітник центру зайнятості, який відповідно до цього Порядку забезпечує організацію надання послуг особам, які шукають роботу, зареєстрованим безробітним, здійснює супровід таких осіб з метою їх подальшого працевлаштування. 
'''''Облік осіб, які шукають роботу''''', - внесення даних про осіб, які шукають роботу, до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості.
== Облік осіб, які шукають роботу ==
=== Куди звертатися? ===
Облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб.
=== Перелік необхідних документів ===
Для взяття на облік у центрі зайнятості особи, які шукають роботу:
* пред’являють:
# громадяни України - паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
# іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, визнані в Україні біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, яким надано в Україні притулок чи тимчасовий захист, а також ті, що одержали дозвіл на імміграцію, - посвідку на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
# довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
* інформують про освіту, досвід роботи, зайнятість або перебування у трудових відносинах.

'''Особа з інвалідністю''', яка не досягла встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"], '''подає копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією та у разі наявності пред’являє індивідуальну програму реабілітації.''' 

Особи, які не пред’явили документи зазначені вище мають право на отримання інформації про послуги, що надаються центром зайнятості.
=== Порядок взяття на облік ===
Кар’єрний радник вносить до Єдиної інформаційно-аналітичної системи державної служби зайнятості отримані про особу, яка шукає роботу, персональні дані: 
* прізвище, ім’я та по батькові;
* серію та номер паспорта або дані іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України або дані посвідки на постійне проживання або посвідчення біженця або особи, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист;
* зареєстроване місце проживання чи місце перебування;
* число, місяць та рік народження;
* реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відповідну відмітку в паспорті) та інші відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF Порядком].
У разі прийняття рішення про звільнення працівника відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктів 2, 4, 6, 8 частини першої статті 36, пунктів 2, 6, 10, 11 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] та повідомлення ним про це центру зайнятості '''не пізніше ніж за два тижні''' така особа береться на облік у центрі зайнятості в день звернення та має право на першочергове формування її резюме, розміщення його на офіційному веб-сайті державної служби зайнятості, профорієнтацію, інформаційно-консультаційні послуги та послуги з пошуку роботи з метою працевлаштування до набуття статусу безробітного. 

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, беруться на облік у центрі зайнятості та '''мають право на першочергове отримання послуг центру зайнятості.''' 
Військові комісаріати надають інформацію центрам зайнятості про осіб, які звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Складення індивідуального плану надання послуг ===
За результатами первинного профілювання кар’єрний радник разом з особою, яка шукає роботу, складають індивідуальний план надання послуг.

В індивідуальному плані надання послуг зазначається комплекс заходів, які мають вжити кар’єрний радник та особа, яка шукає роботу, строки та періодичність їх надання, зобов’язання сторін щодо виконання цього плану.

Індивідуальний план надання послуг особі, яка шукає роботу, складається у двох примірниках, підписується безпосередньо такою особою та кар’єрним радником.

Один примірник підписаного обома сторонами індивідуального плану надання послуг видається особі, яка шукає роботу.

За спільною згодою кар’єрного радника та особи, яка шукає роботу, строк надання послуг згідно з індивідуальним планом надання послуг може бути змінено.

У разі зміни центру зайнятості індивідуальний план надання послуг розробляється та підписується з урахуванням раніше складеного плану за попереднім місцем обліку особи, яка шукає роботу.

Примірна форма індивідуального плану надання послуг, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1516-18#n14 порядок та умови його складення], виконання затверджуються Мінсоцполітики.

У разі наявності пропозиції щодо роботи кар’єрний радник повідомляє про це особі, яка шукає роботу, та за її згодою видає направлення на працевлаштування.
=== Облік особи, яка шукає роботу, припиняється===
Облік особи, яка шукає роботу, припиняється з дня:
* реєстрації її як безробітної;
* відмови від отримання послуг центру зайнятості;
* відмови від підписання індивідуального плану надання послуг;
* смерті.

== Надання статусу безробітного ==
Особи, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та зареєструвалися в центрі зайнятості '''протягом шести місяців''' з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби, мають право на додаткові гарантії у сприянні з працевлаштування.

Особам, які навчаються за денною формою у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, а також особам, у яких відсутній страховий стаж, крім тих, що зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 частині другій статті 6 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"], не може бути надано статус безробітного.

=== Перелік необхідних документів ===
Для надання статусу безробітного особа, яка шукає роботу, подає заяву про надання статусу безробітного, пред’являє документи, що посвідчують особу та підтверджує громадянство, а також:
* трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Особа, яка втратила трудову книжку, пред’являє дублікат трудової книжки чи довідку архівної установи про прийняття та звільнення з роботи;
* документ про освіту;
* військово-обліковий документ для осіб, які звільнилися із строкової військової служби.
Крім документів зазначених вище, для отримання статусу безробітного подаються: 
♦ '''внутрішньо переміщеними особами у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення:'''
# заява про припинення трудових відносин, справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості (цивільно-правовий договір, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), або відповідне рішення суду - у разі припинення трудових відносин (припинення зайнятості) у судовому порядку;
# розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення (за можливості);
♦ '''членами особистого селянського господарства, для яких така робота була основною''' (крім осіб, які закінчили або припинили навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти), звільнилися із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і вперше приймаються на роботу та звернулися для реєстрації до центру зайнятості протягом шести місяців з дня закінчення або припинення навчання чи звільнення із служби), - довідка про припинення ведення особистого селянського господарства або вихід з такого господарства, видана сільською, селищною або міською радою за місцезнаходженням земельної ділянки.

Для цілей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF#n26 Порядку] ведення особистого селянського господарства вважається основною роботою для члена такого господарства за умови, що '''протягом 12 місяців,''' які передували дню звернення до центру зайнятості, він провадив лише таку діяльність чи одночасно перебував у трудових відносинах або був зайнятим згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення"] менше шести місяців.

Зазначену довідку не подають члени особистого селянського господарства, які:
* є внутрішньо переміщеними особами;
* проходили військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

♦ '''військовослужбовцями''' (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки, інших військових формувань, утворених відповідно до законів, Держприкордонслужби, СБУ, Держспецтрансслужби, поліцейськими, особами рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, органів внутрішніх справ, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, а також особовим складом воєнізованих аварійно-рятувальних служб, утворених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), які звільнені із служби за станом здоров’я, у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів без права на пенсію, - військово-обліковий документ, в якому зазначена дата взяття їх на облік у військовому комісаріаті відповідно до законодавства.

'''Особи, які зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про зайнятість населення"]''' (крім осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку і норматив працевлаштування яких встановлюється згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12 Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) '''та які мають право на додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню''' на підприємства, в установи, організації з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб за рахунок квоти у розмірі 5 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників, з метою прискорення їх працевлаштування, крім документів, зазначених вище, подають:
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років,''''' - свідоцтво про народження дитини, рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність, рішення місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування про встановлення опіки чи піклування над такою дитиною або рішення суду та/або довідку структурного підрозділу з питань соціального захисту населення місцевої держадміністрації або виконавчого органу міської ради про отримання (неотримання) соціальної допомоги;
* '''''один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку),''''' - пенсійне посвідчення, що містить запис про інвалідність. У разі відсутності пенсійного посвідчення належність до однієї з категорій осіб (один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю, утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності), один з батьків або особа, яка їх замінює і виховує без одного з подружжя дитину з інвалідністю (до досягнення нею 18-річного віку) може підтверджуватися одним з таких документів:
# посвідченням особи, яка отримує державну соціальну допомогу відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2109-14 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю"];
# медичним висновком про дитину з інвалідністю віком до 18 років;
# довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
* '''''дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування,''''' - копію рішення місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;
* '''''особа, яка звільнена після відбування покарання або примусового лікування, за умови відсутності будь-якого виду зайнятості з дати звільнення до дати реєстрації у центрі зайнятості''''' - відповідну довідку установи, в якій така особа відбувала покарання або проходила примусове лікування;
* '''''особа, якій виповнилося 15 років та яка за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, може, як виняток, прийматися на роботу''''', - заяву одного з батьків або особи, яка їх замінює, про згоду на працевлаштування такої особи, свідоцтво про народження чи рішення суду або розпорядження органів опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування;
* '''''учасники бойових дій''''', зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], - посвідчення учасника бойових дій та копію довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або копію довідки про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення.
=== Порядок реєстрації ===
Особа, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного, зобов’язана подати кар’єрному раднику '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня отримання направлення на працевлаштування письмову відповідь роботодавця про працевлаштування або відмову у працевлаштуванні.

Під час формування направлення на працевлаштування кар’єрний радник зобов’язаний перевірити актуальність пропозиції підходящої роботи та попередньо узгодити з роботодавцем умови проведення співбесіди з особою, яка шукає роботу і подала заяву про надання статусу безробітного.

Якщо в зазначений строк така особа подає кар’єрному раднику письмову відповідь роботодавця про відмову у працевлаштуванні або відстрочення вирішення питання щодо працевлаштування у зв’язку з необхідністю проходження медичного та наркологічного огляду, призначення дати конкурсного відбору, такій особі надається статус безробітного з дня подання відповідної заяви.

У разі відсутності підходящої роботи особі, яка шукає роботу, може бути надано статус безробітного з '''першого дня''' взяття на облік у центрі зайнятості.
=== Строк прийняття рішення про відмову чи надання статусу безробітного ===
Рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості '''не пізніше сьомого календарного дня''' з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.

З рішенням про надання (відмову в наданні) статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття, відкладення, скорочення тривалості та припинення виплати такого забезпечення особа ознайомлюється під час відвідування кар’єрного радника, про що ставить підпис у відповідному додатку до персональної картки.

У разі відмови особи поставити підпис у додатку до персональної картки кар’єрним радником вноситься до неї відповідний запис.
=== Підстави для відмови у наданні статусу безробітного ===
Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:
* відсутність на дату прийняття рішення про надання статусу безробітного документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF пунктах 17 і 18 Порядку];
* встановлення факту зайнятості особи, у тому числі отримання повідомлення від роботодавця про працевлаштування особи;
* подання заяви про надання статусу безробітного особою, яка не зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 частині першій статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"];
* письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;
* невідвідування роботодавця та неподання в установлений строк без поважних причин особою письмової відповіді роботодавця про результати співбесіди відповідно до виданого центром зайнятості направлення на працевлаштування;
* неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаців вісімнадцятого - двадцятого підпункту 1 пункту 30 Порядку.] 

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше '''ніж через сім календарних днів''' з дня прийняття такого рішення.

Рішення центру зайнятості про відмову у наданні статусу безробітного може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.

== Зміна зареєстрованим безробітним центру зайнятості==
У разі бажання зареєстрованого безробітного здійснювати пошук роботи, отримувати виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги в іншому центрі зайнятості така особа подає до обраного центру зайнятості відповідну заяву, на підставі якої формується персональна картка безробітного.

З дня подання такої заяви реєстрація у попередньому центрі зайнятості, в якому особа набула статусу безробітного та отримувала соціальні послуги і матеріальне забезпечення, припиняється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзацу двадцять третього підпункту 1 пункту 30 Порядку].

Перереєстрація безробітного в центрі зайнятості, до якого він звернувся, здійснюється на '''наступний день після подання відповідної заяв'''и.

У випадку зміни центру зайнятості розробляється та підписується новий індивідуальний план працевлаштування з урахуванням плану, складеного за попереднім місцем реєстрації безробітного.

== Припинення реєстрації безробітного==
Центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного:
* '''з дня''':
# початку зайнятості особи (крім участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, зайнятості працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів);
# працевлаштування за наймом на умовах трудового договору (контракту);
# укладення цивільно-правового договору про виконання робіт (надання послуг);
# забезпечення роботою самостійно;
# призначення виплати грошового забезпечення батькам - вихователям дитячих будинків сімейного типу, прийомним батькам;
# призначення грошової допомоги на догляд за особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього нагляду;
# призначення грошової допомоги, компенсації та/або надбавки непрацюючій працездатній особі, яка фактично здійснює догляд за дитиною з інвалідністю, особою з інвалідністю I групи або особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку;
# зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі;
# вступу на навчання за денною формою, у тому числі з використанням ваучера;
# призову чи прийому на військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу;
# набрання законної сили вироком суду про засудження зареєстрованого безробітного до позбавлення волі, обмеження волі, арешту (крім випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням);
# досягнення зареєстрованим безробітним встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"] пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років;
# подання ним заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до трьох років;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про припинення реєстрації;
# визнання зареєстрованого безробітного нездатним до трудової діяльності відповідно до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;
# встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації;
# встановлення факту виконання зареєстрованим безробітним оплачуваної роботи (надання послуг), зайняття іншим видом діяльності згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 статтею 4 Закону України "Про зайнятість населення"];
# припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин;
# відмови від двох пропозицій підходящої роботи, в тому числі за набутою професією за направленням центру зайнятості, а для зареєстрованого безробітного, який вперше шукає роботу та не має професії (спеціальності), - відмови від двох пропозицій проходження професійного навчання у період з дня реєстрації (перереєстрації);
# смерті зареєстрованого безробітного або визнання його за рішенням суду померлим, безвісно відсутнім, недієздатним чи обмежено дієздатним;
# подання зареєстрованим безробітним заяви про бажання отримувати соціальні послуги та виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в іншому центрі зайнятості;
* '''у разі невідвідування зареєстрованим безробітним без поважних причин центру зайнятості:'''
# '''''протягом 30 робочих днів''''' з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов’язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (реєстрація припиняється з наступного дня після останнього фактичного відвідування центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 31-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, закінчення праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів (реєстрація припиняється з дня припинення участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру, праці, пов’язаної з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості (реєстрація припиняється з дня закінчення професійного навчання за направленням центру зайнятості. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
# '''''протягом 14 робочих днів''''' з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах (реєстрація припиняється з дня закінчення строку дії медичної довідки по вагітності та пологах. Рішення про припинення реєстрації безробітного у цьому випадку приймається на 15-й день);
* '''з дня відмови від складення, підписання, а також з дня встановлення факту невиконання без поважних причин, зазначених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/792-2018-%D0%BF абзаці третьому пункту 28 Порядку], індивідуального плану працевлаштування.'''
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Одинока мати (батько)]]
[[Категорія:Безробіття]]

Визнання фізичної особи недієздатною

2020-02-11T14:09:41Z

Olha.mohylevets: /* Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною */

== '''Нормативна база''' ==
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України];
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України];
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_090 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року;]
# [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_155 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року;]
# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0003700-72 Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним" від 28 березня 1972 року № 3]. 

== '''Підстави визнання фізичної особи недієздатною''' ==
[[Файл: Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві.jpg|200px|thumb|right|Визнання фізичної особи недієздатною- що змінилося у законодавстві]]

'''Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 39 Цивільного кодексу України]). Тому до заяви мають бути додані докази такого психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби. 

Якщо суд відмовить у задоволенні заяви про визнання особи недієздатною і буде встановлено, що вимога була заявлена недобросовісно без достатньої для цього підстави, фізична особа, якій такими діями було завдано моральної шкоди, має право вимагати від заявника її відшкодування ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 3 ст. 39 Цивільного кодексу України]). 

== '''Порядок визнання фізичної особи недієздатною''' ==

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 2 ст. 39 Цивільного кодексу України]). 

=== '''Куди подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?''' ===

'''Заява''' про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною '''подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі - за місцезнаходженням цього закладу'''. 

Підсудність справ про обмеження цивільної дієздатності чи визнання недієздатним громадянина України, який проживає за її межами, визначається за клопотанням заявника ухвалою судді Верховного Суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 295 Цивільного процесуального кодексу України]). 

=== '''Хто може подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною?''' ===

'''Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 296 Цивільного процесуального кодексу України]). 

=== '''Вимоги до змісту заяви про визнання фізичної особи недієздатною''' ===

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 3 ст. 297 Цивільного процесуального кодексу України]). Заява має містити вимогу/або окреме клопотання про призначення по справі судово-психіатричної експертизи, назву медичного закладу для проведеня експертизи, перелік запитань які необхідно поставити на вирішення експертизи. ( чи хворіє особа на психічне захворювання ? чи розуміє особа характер та зміст власних дій, чи може керувати ними і передбачати їх наслідки ? чи потребує особа призначення йому опікуна ?)
=== '''Судові витрати''' ===
Відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч.2 ст.299 Цивільного процесуального кодексу України] '''Судові витрати,пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться за рахунок держави.''' Про те, в разі, якщо суд встановить, що заявник діяв недобросовісно без достатньої для цього підстави, стягує із заявника всі судові витрати ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 299 Цивільного процесуального кодексу України]). 

=== '''Чи потрібно призначення експертизи?''' ===

Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров’я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. 

У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України]). 
 
Європейський суд з прав людини визначив вимоги, яких необхідно дотримуватися під час розгляду такої категорії справ, вказавши, що сама сутність того, в чому слід переконати компетентні державні органи - наявність психічного розладу, що вимагає об’єктивної медичної експертизи ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/980_155 пункт 39 рішення у справі "Вінтерверп проти Нідерландів" від 24 жовтня 1979 року]). 
 
Європейський суд з прав людини також вказав, що ця процедура повинна мати судовий характер. ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_090 пункт 40 рішення у справі "Горшков проти України" від 8 листопада 2005 року]).
 
За таких підстав '''по справі доцільне проведення судово-психіатричної експертизи'''. 

=== '''Як відбувається розгляд справи в суді?''' ===

'''Справи про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника,''' особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, '''та представника органу опіки та піклування'''. З урахуванням стану здоров’я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі. 

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров’я. 

Для визначення фактичної можливості такої особи з’явитися в судове засідання, а також про можливість особисто дати пояснення по суті справи у разі необхідності суд може призначити відповідну експертизу. 

=== '''Особливості рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною''' ===
[[Файл:Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною.jpg|міні|Встановлення опіки над особою, яка визнана недієздатною ]]
'''Суд, ухвалюючи рішення про визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй опікуна'''. 

Суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу. 

Суд розглядає питання про звільнення опікуна в судовому засіданні з повідомленням заінтересованих осіб. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання про звільнення опікуна. 

Скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім’ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною. 

Рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи. 

Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. 

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п’ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ч. 6 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України]. 

Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. 

Суд зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 статтею 299 Цивільного процесуального кодексу України]. 

== '''З якого моменту фізична особа вважається недієздатною?''' ==

'''Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це'''. 

Якщо від часу виникнення недієздатності залежить визнання недійсним шлюбу, договору або іншого правочину, суд з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших доказів щодо психічного стану особи може визначити у своєму рішенні день, з якого вона визнається недієздатною ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ст. 40 Цивільного кодексу України]). 

== '''Які правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною?''' ==

# Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
# Недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
# Правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун.
# Відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 стаття 1184 Цивільного кодексу України]). 

== '''Чи можливо поновити цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною?''' ==

'''За заявою опікуна або органу опіки та піклування суд поновлює цивільну дієздатність фізичної особи, яка була визнана недієздатною, і припиняє опіку, якщо буде встановлено, що внаслідок видужання або значного поліпшення її психічного стану у неї поновилася здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними''' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 42 Цивільного кодексу України]). 

Порядок поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, встановлюється [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільним процесуальним кодексом України]. 

[[Категорія: Опіка та піклування, визнання особи недієздатною, або обмежено дієздатною‎]]
[[Категорія: Цивільні справи окремого провадження‎]]
[[Категорія: Суди‎]]