WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг

2025-12-08T14:10:41Z

Olha.melnyk: /* Загальні вимоги щодо надання та отримання послуг */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text Закон України "Про електронні комунікації"]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медія"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2210-14#Text Закон України "Про захист економічної конкуренції"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/675-19#Text Закон України "Про електронну комерцію]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 761 "Про затвердження Правил надання та отримання електронних телекомунікаційних послуг"]
==Загальні вимоги щодо надання та отримання послуг==
Суб’єкт у сфері аудіовізуальних медіа, провайдер аудіовізуальних сервісів, постачальник електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра вважається таким, що підпадає під юрисдикцію України, за наявності принаймні однієї з таких ознак ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D0%A1%D1%83%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82+%D1%83+%D1%81%D1%84%D0%B5%D1%80%D1%96#w1_56 ч. 10 ст. 2 Закону України "Про медіа"]):

1) користування радіочастотним спектром України;

2) використання розташованої на території України станції програмування та доставки сигналу до супутникового ретранслятора;

3) використання супутникових потужностей України.

Провайдером аудіовізуальних сервісів є особа, що здійснює і є відповідальною за добір та організацію в пакети телеканалів та радіоканалів. Провайдер аудіовізуальних сервісів надає користувачам доступ до пакетів телеканалів та радіоканалів на договірній основі самостійно або за участі постачальника електронних комунікаційних мереж та/або послуг, який укладає відповідний договір з користувачем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83#n287 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про медіа"]).

Постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра є особа, що здійснює розповсюдження пакетів телеканалів та радіоканалів в ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі відповідно до ліцензії, виданої Національною радою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83#n296 ст. 19 Закону України "Про медіа"]).

Умовами надання та отримання послуг кінцевому користувачу є:

1) укладення договору про надання послуг відповідно до цих [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2025-%D0%BF#Text Правил] та інших актів законодавства;

2) оплата замовленої кінцевим користувачем послуги, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text Законом] або договором про надання послуг.

'''ВИМОГИ ДО ПОСТАЧАЛЬНИКА ЕЛЕКТРОННИХ КОМУНІКАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ДЛЯ ПОТРЕБ МОВЛЕННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ РАДІОЧАСТОТНОГО СПЕКТРА'''

Постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра може бути зареєстрована в установленому законодавством України порядку юридична особа.

Кінцевим бенефіціарним власником постачальника електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра для цілей цифрового наземного мовлення може бути виключно громадянин України. Ключовими учасниками такого постачальника можуть бути виключно громадяни України. Власниками істотної участі на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами такого постачальника не можуть бути особи, зареєстровані в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України.

Постачальник електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра зобов’язаний надавати такі послуги виключно суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа, які отримали ліцензію на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі.

Постачальник електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра зобов’язаний укласти із суб’єктом у сфері аудіовізуальних медіа, який отримав ліцензію на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі, договір відповідно до Типових умов договору на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра.

Припинення використання радіообладнання мовлення, обмеження або припинення надання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення, використання електронних комунікаційних мереж, призначених для передавання програм, здійснюються виключно на підставі анулювання відповідної ліцензії на мовлення або анулювання присвоєння радіочастоти.

Максимально граничні тарифи на послуги постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра та Типові умови договору на постачання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра затверджуються Національною радою після отримання висновку Регулятора комунікаційних послуг щодо відповідності запропонованих такими постачальниками тарифів принципам економічної обґрунтованості, об’єктивності, недискримінації, а також відповідності тарифів принципам ціноутворення у сфері електронних комунікацій, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text Законом України "Про електронні комунікації"].

Національна рада за погодженням з Антимонопольним комітетом України та Регулятором комунікаційних послуг визначає порядок розроблення та затвердження зазначених тарифів, у тому числі визначення граничного нормативу рентабельності та перелік допустимих прямих витрат, що враховуються при розрахунку такого нормативу.

Одна й та сама особа не може одночасно здійснювати діяльність постачальника електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра для цілей цифрового наземного мовлення загальнонаціональної категорії та діяльність провайдера аудіовізуальних сервісів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83#n339 (ст. 24 Закону України "Про медія")].

=== Постачальник послуг для послуг, що надаються на умовах публічного договору, не має права відмовити кінцевому користувачу в укладенні договору про надання послуг, за винятком таких випадків: ===
#відсутність технічної можливості забезпечення доступу до електронної комунікаційної мережі, з використанням якої надає послуги постачальник послуг у фіксованому місці отримання послуг, крім випадку, коли постачальник послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#n1854 статті 101 Закону] здійснює розгортання електронних комунікаційних мереж на відповідній призначеній території для надання універсальних послуг;
#заборгованість абонента перед постачальником послуг за надані послуги;
#невідповідність кінцевого (термінального) обладнання кінцевого користувача вимогам, встановленим у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2025-%D0%BF?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C+%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#n347 пункті 62] цих Правил;
#ненадання необхідних для укладення договору про надання послуг документів, якщо вони передбачені цими Правилами та іншими актами законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2025-%D0%BF?find=1&text=36.+%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA#w1_1 п. 36 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 761 "Про затвердження Правил надання та отримання електронних телекомунікаційних послуг"]).

=== Під час укладання договору про надання послуг (внесення змін до нього) постачальнику послуг забороняється вносити до нього положення, які передбачають: ===
#вимогу надання кінцевим користувачем відомостей, не передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20#Text Законом], цими Правилами чи іншими актами законодавства для укладення договору про надання послуг;
#порушення свободи волевиявлення кінцевого користувача та/або висловленого ним волевиявлення, свободи вибору послуг, в тому числі примушування його придбавати послуги (послугу) неналежної якості або непотрібного асортименту;
#право постачальника послуг в односторонньому порядку змінювати умови договору про надання послуг на підставах та в порядку, не зазначених у такому договорі;
#визначення такого порядку надання послуг, який може призвести до обмеження чи погіршення прав кінцевого користувача або включення до договору про надання послуг умов, які відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#Text Закону України “Про захист прав споживачів”] є несправедливими;
#встановлення значення рівнів показників якості послуг гірших, ніж ті, що визначені законодавством у сфері електронних комунікацій;
#встановлення обмежень у з’єднанні з будь-яким кінцевим користувачем електронної комунікаційної мережі загального користування під час надання послуги міжособистісної електронної комунікації, службою або послугою, що надається в електронній комунікаційній мережі іншого постачальника мереж та/або послуг, крім випадків, коли таке обмеження здійснюється за заявою кінцевого користувача та відповідно до договору про надання послуг;
#встановлення під час надання послуги міжособистісної електронної комунікації обмежень у з’єднанні з екстреними службами, крім випадків, передбачених законодавством;
#стягнення постачальником послуг з кінцевого користувача плати за доступ до електронних комунікаційних мереж загального користування для виклику пожежно-рятувальних підрозділів, Національної поліції, швидкої медичної допомоги, аварійних служб газу та підрозділів екстреної допомоги населенню за телефонними номерами 101, 102, 103, 104 і 112 та комунікаційного центру “Служба 112” за єдиним телефонним номером 112 відповідно або скорочення переліку таких послуг, а також за надсилання благодійного електронно-комунікаційного повідомлення;
#пропонування послуг, в тому числі послуги доступу до контенту, що вимагає обов’язкову відмову кінцевого користувача шляхом вчинення або утримання від вчинення певних дій, а також продовження надання на платній основі послуг, що пропонувалися та надавалися певний період безоплатно, на підставі відсутності відмови кінцевого користувача від таких послуг (за винятком, якщо абонент не погодився з такою умовою надання послуги);
#надання та/або оплату: послуг (послуги), які споживач послуг не замовляв; послуг за відсутності коштів на особовому рахунку або у разі досягнення визначеного договором про надання послуг граничного ліміту, крім випадків встановлення граничного ліміту кінцевим користувачем у договорах про надання послуг, що укладені між постачальником послуг та юридичною особою, та випадків прийняття постачальником послуг рішення надавати послуги без стягнення плати з кінцевого користувача або неможливості забезпечити постачальником послуг тарифікації у режимі реального часу під час отримання послуг роумінгу;
#списання з особового рахунка, призначеного для оплати послуг, оплати за послуги, інші ніж електронні комунікаційні, крім випадків, надання послуг з доступу до аудіовізуальних медіа-сервісів, пов’язаних послуг, послуг доступу до контенту та/або оренди кінцевого (термінального) обладнання, що надається або розповсюджується одним і тим самим постачальником послуг доступу до Інтернету або міжособистісних електронних комунікацій з використанням нумерації, обмежених платіжних послуг;
#надання послуг доступу до контенту без замовлення послуги і підтвердження замовлення, здійсненого кінцевим користувачем;
#розсилання без попередньої згоди (замовлення) кінцевого користувача на адреси його електронної пошти або кінцеве (термінальне) обладнання електронних, текстових, голосових та/або мультимедійних повідомлень та здійснення викликів, пов’язаних з рекламою та/або постачанням товарів, робіт чи послуг (крім електронних комунікаційних послуг, що становлять предмет договору);
#стягнення з кінцевого користувача окремої плати за роботи і послуги, які не є самостійними і призначені для забезпечення належної якості послуг, ліквідації пошкоджень або аварій на електронній комунікаційній мережі, що виникли не з вини кінцевого користувача;
#тарифікацію таких технологічних операцій, пов’язаних з отриманням послуг, як набір номера, отримання сигналу посилання виклику, тонового сигналу зайнятості (крім випадків, передбачених договорами міжнародного роумінгу щодо країн, в яких здійснюється тарифікація з’єднання), з’єднання та відбій з’єднання;
#обмеження конкуренції на ринках послуг, вчинення дій, які є недобросовісною конкуренцією, а також нечесні підприємницькі практики;
#ускладнення порядку пред’явлення претензій та скарг з боку кінцевого користувача, в тому числі кінцевого користувача, що отримує послуги знеособлено;
#стягнення з кінцевого користувача плати за отримання від постачальника послуг рахунків за надані послуги та розшифрування нарахованої до оплати суми за розрахунковий період, до якого кінцевий користувач має претензії;
#інші вимоги, що суперечать законодавству ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-2025-%D0%BF?find=1&text=25.+%D0%9F%D1%96%D0%B4+%D1%87%D0%B0%D1%81#w1_1 п. 25 Постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 року № 761 "Про затвердження Правил надання та отримання електронних телекомунікаційних послуг"]).
Відновлення послуг у разі втрати електронних ідентифікаційних засобів знеособленим (анонімним) абонентом (у тому числі SIM-карти, е-SIM, налаштування інтернет-роутера тощо) здійснюється за умови ідентифікації цього абонента у постачальника електронних комунікаційних послуг та надання персональних даних.

Постачальники електронних комунікаційних послуг зобов’язані забезпечити можливість ідентифікації кінцевих користувачів із застосуванням засобів електронної ідентифікації високої та середньої довіри відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20?find=1&text=2.+%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3#w1_1 ч. 2 ст. 107 Закон України "Про електронні комунікації"]).

Одже, кінцевий користувач має право отримувати послугу знеособлено відповідно до правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та умов надання послуг, встановлених постачальником електронних комунікаційних послуг. Кінцевий користувач, не ідентифікований постачальником електронних комунікаційних послуг, має право здійснити ідентифікацію в порядку, встановленому регуляторним органом, у тому числі дистанційну із застосуванням відповідно до законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг будь-яких засобів електронної ідентифікації середнього та високого рівнів довіри, передбачених зазначеним порядком ідентифікації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+104#w1_1 ч. 5 ст. 104 Закон України "Про електронні комунікації"]).

При цьому постачальники електронних комунікаційних послуг повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність даних щодо кінцевого користувача, отриманих при укладенні договору про надання електронних комунікаційних послуг та наданні електронних комунікаційних послуг, у тому числі щодо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+119.+%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82#w1_1 ст. 119 Закон України "Про електронні комунікації"]):
#персональних даних споживача;
#факту отримання кінцевим користувачем електронних комунікаційних послуг;
#змісту інформації, що передається та/або отримується кінцевим користувачем;
#обсягу, змісту, маршрутів передачі інформації (даних), у тому числі даних, що обробляються з метою передачі інформації в електронних комунікаційних мережах або оплати електронних комунікаційних послуг;
#даних про місцезнаходження, до яких відносяться будь-які дані, що обробляються постачальником електронних комунікаційних послуг при наданні послуг електронних комунікацій, у тому числі про розташування термінального обладнання. Зазначена вимога не поширюється на випадок передачі даних про місцезнаходження абонента, що здійснює екстрену комунікацію, до комунікаційного центру "Служба 112" та екстрених служб за телефонними номерами 112, 101, 102, 103 та 104;
#даних про спроби виклику між певними кінцевими точками електронної комунікаційної мережі, в тому числі про невдалі спроби виклику (таких, що були ініційовані і не отримали відповіді) або перерване з’єднання.
Інформація про електронні комунікаційні послуги, отримані кінцевим користувачем, може надаватися за наявності його попередньої згоди, вираженої у письмовій чи будь-якій іншій формі, що дає змогу зробити висновок про факт надання такої згоди або у порядку та відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України.

== Захист прав та інтересів користувачів послуг ==
''' Розгляд заяв споживачів електронних комунікаційних послуг'''

Споживач має право на подання заяв щодо надання електронних комунікаційних послуг постачальнику електронних комунікаційних послуг, регуляторному органу, іншим органам державної влади відповідно до компетенції, а також на їх розгляд та належне реагування щодо поновлення його прав і захисту законних інтересів відповідно до законодавства.

Подання, розгляд заяв споживачів та усунення порушень їхніх прав здійснюються відповідно до цього Закону, законів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text "Про адміністративну процедуру"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text "Про звернення громадян"], правил надання та отримання електронних комунікаційних послуг та інших нормативно-правових актів, у тому числі із застосуванням електронної регуляторної платформи.

Звернення споживачів з питань врегулювання спору з постачальником електронних комунікаційних послуг, замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг розглядаються регуляторним органом.

Регуляторний орган розглядає відповідно до законодавства заяви споживачів щодо надання послуг електронних комунікацій, отримує з цією метою від постачальників електронних комунікаційних послуг необхідні документи та інформацію, вживає у межах повноважень заходів для захисту прав споживачів, включаючи проведення, у разі необхідності, заходів державного нагляду, видання приписів, розпоряджень про усунення порушень, застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до закону.

Розгляд заяв споживачів електронних комунікаційних послуг здійснюється за умови зазначення ними у заяві номера абонента, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги, та/або реквізитів договору про надання таких послуг (крім випадків відмови в наданні електронних комунікаційних послуг) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+122#w1_1 ст. 122 Закон України "Про електронні комунікації"]).

'''Позасудове врегулювання спорів за зверненням споживачів'''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+123#w1_1 ст. 123 Закон України "Про електронні комунікації"], споживач має право звернутися до регуляторного органу з приводу врегулювання спору із постачальником електронних комунікаційних послуг з питань замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг.

Звернення може бути подано в рамках строку позовної давності, встановленого законом для певного виду вимог.

Перед поданням звернення до регуляторного органу про позасудове врегулювання спорів споживач повинен попередньо звернутися із зверненням (скаргою) до постачальника електронних комунікаційних послуг. У разі надходження такого звернення без попереднього звернення до постачальника замовлення, отримання чи припинення отримання електронних комунікаційних послуг, регуляторний орган направляє таке звернення постачальнику електронних комунікаційних послуг, про що інформує споживача.
У разі незадоволення постачальником електронних комунікаційних послуг протягом 30 календарних днів з дати отримання звернення вимог, викладених у зверненні (скарзі) споживача, або ненадання відповіді споживач направляє звернення до регуляторного органу разом з копіями попередніх звернень до постачальника з метою позасудового врегулювання спору. Врегулювання спору здійснюється уповноваженою посадовою особою регуляторного органу в строк, що не перевищує двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути подовжений на строк, необхідний для здійснення заходів державного нагляду чи експертизи.
У ході врегулювання спорів регуляторний орган має право:
#витребувати у сторін документи та інформацію, необхідні для з’ясування питань, викладених у зверненні;
#проводити заходи державного нагляду з питань спору, за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1089-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n345 частиною восьмою статті 10 цього Закону];
#призначати проведення експертизи щодо питань, які становлять предмет спору;
#залучати фахівців та експертів з відповідних питань;
#передавати матеріали, у разі необхідності, до органів державної влади, до компетенції яких віднесені відповідні питання;
#інші права відповідно до закону.
Під час врегулювання спору уповноважена посадова особа регуляторного органу, зокрема, повинна:
#дотримуватися принципів законності та рівності сторін, незалежності, нейтральності та конфіденційності інформації щодо споживача;
#ознайомити постачальника електронних комунікаційних послуг із зверненням та вимогами споживача і надати йому можливість висловити та обґрунтувати свою позицію;
#поінформувати сторони про положення законодавства, що застосовуються до предмета спору;
#запропонувати можливість вирішення спору між сторонами шляхом мирового врегулювання;
#вжити заходів щодо вивчення питання та вирішення спору, у тому числі за потреби внести подання щодо розгляду регуляторним органом питань, пов’язаних зі спором.
Про результати врегулювання спору сторони повідомляються у письмовій формі з обґрунтуванням. Інформація про результати розгляду спорів оприлюднюється на електронній регуляторній платформі (крім персональних даних та інформації з обмеженим доступом) відповідно до вимог, встановлених регуляторним органом.

'''''Відповідальність постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра'''''

Порушення постачальниками електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра вимог законодавства та/або умов ліцензії, за які Національна рада має право застосовувати заходи реагування, поділяються на:

* незначні;
* значні;
* грубі.

До незначних порушень відноситься:

# ненадання, порушення строків надання інформації за запитом Національної ради у випадках та з підстав, передбачених цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#top Законом];
# нерозміщення актуальних відомостей про структуру власності на своєму веб-сайті (у разі його наявності);
# порушення строків внесення змін до Реєстру, які ліцензіат відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+115#n952 частини сімнадцятої статті 60 цього Закону].

До значних порушень відноситься:

# неподання у визначені цим Законом строки заяви про внесення змін до Реєстру (крім змін, які ліцензіат відповідно до цього Закону самостійно вносить до Реєстру відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+115#n952 частини сімнадцятої статті 60 цього Закону]);
# невиконання умов ліцензії, в тому числі ненадання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення одному чи декільком суб’єктам у сфері аудіовізуальних медіа, які мають право на мовлення у відповідній ефірній багатоканальній електронній комунікаційній мережі, крім випадків, якщо це спричинено обставинами, які не залежать від волі суб’єкта;
# порушення вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+115#n341 частини другої статті 24 цього Закону];
# відмова у проведенні перевірки.

До грубих порушень відноситься:

# ненадання електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення упродовж п’яти днів поспіль, крім випадків, якщо це спричинено обставинами, які не залежать від волі суб’єкта;
# повторна відмова у проведенні перевірки впродовж останнього року;
# здійснення діяльності, яка відповідно до цього Закону може здійснюватися виключно за умови отримання ліцензії, без отримання відповідної ліцензії;
# непопередження населення про надзвичайну ситуацію у встановленому законодавством порядку, якщо підтримку відповідної системи передбачено умовами ліцензії.

За грубі порушення до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра застосовується штраф у розмірі 25 відсотків розміру ліцензійного збору.

За значні порушення до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра застосовується штраф у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору.

У випадку, що передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+115#n2074 пунктом 2 частини першої статті 116 цього Закону], до постачальників електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра застосовується штраф у розмірі 10 відсотків розміру ліцензійного збору.

У разі вчинення постачальником електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра грубого порушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+115#n2064 пунктом 3 частини четвертої цієї статті], Національна рада застосовує до такого суб’єкта захід реагування у вигляді штрафу за грубе порушення у подвійному розмірі та має право звертатися до правоохоронних органів, інших державних органів та посадових осіб щодо припинення відповідної діяльності.

Штраф розраховується виходячи з розміру ліцензійного збору за видачу ліцензії, нарахованого на момент прийняття Національною радою рішення про застосування штрафу.

Постачальник електронних комунікаційних послуг для потреб мовлення з використанням радіочастотного спектра не несе відповідальності за зміст інформації, що розповсюджується іншими суб’єктами у сфері медіа ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#n2047 стаття 115 Закону України "Про медіа"]).

Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг

2025-12-08T14:09:39Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

Засвідчення вірності копій документів

2025-12-08T10:29:10Z

Olha.melnyk: /* Див. також: */ Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144774-20#Text Наказ Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 "Про прийняття та скасування національних стандартів"]
== Способи засвідчення копій документів ==
* нотаріальне засвідчення копії документа;
* засвідчення копій документів посадовими особами органів державної влади;
* засвідчення копії документа фізичною особою.
== Нотаріальне засвідчення копії документа ==
Вчинення цієї нотаріальної дії є правовою гарантією охорони прав громадян і забезпечує подальшу реалізацію важливих для громадян прав і обов’язків. Однією з нотаріальних дій, що вчиняються в державних нотаріальних конторах, є засвідчення вірності копій документів і виписок з них. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n733 статті 75 Закону України «Про нотаріат»] встановлено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань.

Умови засвідчення вірності копій документів та виписок з них:
* відповідність документа з якого засвідчується вірність копії, вимогам закону. Це означає, що документ не повинен суперечити закону як за змістом, так і за формою;
* наявність юридичного значення документа. Ця вимога випливає з сутності цієї нотаріальної дії та означає, що документ, з якого засвідчується вірність копії, повинен стосуватися прав і законних інтересів громадян, мати значення для подальшої їх реалізації, а отже, створювати певні правові наслідки для громадянина;
* засвідчення вірності копії документа. Перевірка того факту, чи може нотаріус з представленого документа засвідчити копію.
Вимоги до документа, що посвідчується відповідність документа, з якого посвідчується копія, вимогам закону означає, що документ не повинен суперечити законові як за змістом, так і за формою. Документом, який суперечить законові, визнається такий, зміст якого є протиправним. Юридичне значення документа, копія якого засвідчується, полягає в тому, що він стосується прав і законних інтересів громадян, має значення для подальшої їх реалізації та створює певні правові наслідки для громадянина.

Вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана юридичною особою, що видала оригінал документа. У такому разі копія документа має бути викладена на бланку цієї юридичної особи з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться у цієї юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n736 стаття 76 Закону України «Про нотаріат»]).

== Засвідчення копій документів посадовими особами органів державної влади ==
Засвідчення копій документів, що видаються органами державної влади, здійснюється на підставі Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», згідно з [https://zakon.help/files/article/11494/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3%204163_2020.pdf наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144] який з 1 вересня 2021 року набрав чинності .

З 01 вересня 2021 року юридичним особам треба оформляти службові документи саме згідно з [https://zakon.help/files/article/11494/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3%204163_2020.pdf ДСТУ 4163:2020], чия дія поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально– цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Таким чином підприємства застосовують [https://zakon.help/files/article/11494/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3%204163_2020.pdf ДСТУ 4163:2020] обов'язково, а ФОПи можуть застосовувати цей стандарт за бажанням. Дія [http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0055609-03 Стандарту № 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації».] припинено з 01 вересня 2021 року.
== Засвідчення копії документа фізичною особою ==
Законодавством України не регламентований порядок засвідчення копій документів фізичними особами.

Рекомендується на таких копіях проставляти:
* відмітку «Згідно з оригіналом»;
* особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище;
* дату засвідчення копії.
'''Документи, копії з яких забороняється засвідчувати'''

Забороняється засвідчувати:
* правильність копії (фотокопії) з документа, на підставі якого відповідні установи видають оригінал документа (довідки про народження дитини, довідки про смерть тощо);
* не допускається засвідчення правильності копії (фотокопії) з додатка без пред’явлення основного документа (наприклад, витяг із залікової відомості);
* документів, що видаються органами охорони здоров’я: документа (довідки про народження дитини, довідки про смерть), довідки і висновки про наявність психічних захворювань;
* правильність копії з документів, які містять підчистки та дописки, необумовлені виправлення, закреслені слова;
* паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень тощо;
* документи, що написані олівцем, містять нечіткий, нерозбірливий текст, відбиток печатки стертий або такий, що не читається;
* документа, виданого за кордоном органом держави, з якою Україна не уклала договір про правову допомогу, що скасовує вимогу легалізації документів, без такої легалізації.
== Оформлення виписки з документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n739 статті 77 Закону України «Про нотаріат»], вірність виписки може бути засвідчена лише у тому разі, коли її зроблено з документа, в якому містяться рішення кількох не зв’язаних між собою питань, які можуть за своїм змістом існувати окремо одне від одного. Виписка повинна відтворювати повний текст частини документа з певного питання.

== Розмір ставок державного мита ==
Засвідчувати можна будь-яку кількість копій, реєструючи в реєстрі нотаріальних дій кожну копію, надаючи кожній з них окремий номер у реєстрі та '''стягуючи державне мито''' за кожну з них.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv#n39 статтею 3 декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"], '''розмір державного мита, яке стягується державними натаріусами, посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад становить:'''
{| class="wikitable"
|-
| 1||за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку)|| 0,01 неоподаткованого мінімуму доходів громадян
|-
|2|| за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ)|| 0,02 неоподаткованого мінімуму доходів громадян
|-
|}

== Див. також: ==

* [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9D%D0%BE%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83 Нотаріальне засвідчення вірності перекладу]
* [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%83_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%85 Засвідчення справжності підпису на документах]

Засвідчення вірності копій документів

2025-12-08T10:27:35Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93 Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1318-10 Наказ Міністерства юстиції України від 22 грудня 2010 року № 3253/5 "Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0144774-20#Text Наказ Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 01.07.2020 № 144 "Про прийняття та скасування національних стандартів"]
== Способи засвідчення копій документів ==
* нотаріальне засвідчення копії документа;
* засвідчення копій документів посадовими особами органів державної влади;
* засвідчення копії документа фізичною особою.
== Нотаріальне засвідчення копії документа ==
Вчинення цієї нотаріальної дії є правовою гарантією охорони прав громадян і забезпечує подальшу реалізацію важливих для громадян прав і обов’язків. Однією з нотаріальних дій, що вчиняються в державних нотаріальних конторах, є засвідчення вірності копій документів і виписок з них. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n733 статті 75 Закону України «Про нотаріат»] встановлено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування та посадові особи консульських установ України, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих юридичними особами, за умови що ці документи не суперечать закону, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом. Вірність копії документа, виданого фізичною особою, засвідчується у випадках, якщо справжність підпису фізичної особи на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, начальником установи виконання покарань.

Умови засвідчення вірності копій документів та виписок з них:
* відповідність документа з якого засвідчується вірність копії, вимогам закону. Це означає, що документ не повинен суперечити закону як за змістом, так і за формою;
* наявність юридичного значення документа. Ця вимога випливає з сутності цієї нотаріальної дії та означає, що документ, з якого засвідчується вірність копії, повинен стосуватися прав і законних інтересів громадян, мати значення для подальшої їх реалізації, а отже, створювати певні правові наслідки для громадянина;
* засвідчення вірності копії документа. Перевірка того факту, чи може нотаріус з представленого документа засвідчити копію.
Вимоги до документа, що посвідчується відповідність документа, з якого посвідчується копія, вимогам закону означає, що документ не повинен суперечити законові як за змістом, так і за формою. Документом, який суперечить законові, визнається такий, зміст якого є протиправним. Юридичне значення документа, копія якого засвідчується, полягає в тому, що він стосується прав і законних інтересів громадян, має значення для подальшої їх реалізації та створює певні правові наслідки для громадянина.

Вірність копії з копії документа може бути засвідчена нотаріусом, посадовою особою органу місцевого самоврядування, посадовою особою консульської установи України, якщо вірність копії засвідчена в нотаріальному порядку або якщо ця копія видана юридичною особою, що видала оригінал документа. У такому разі копія документа має бути викладена на бланку цієї юридичної особи з відміткою про те, що оригінал документа знаходиться у цієї юридичної особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n736 стаття 76 Закону України «Про нотаріат»]).

== Засвідчення копій документів посадовими особами органів державної влади ==
Засвідчення копій документів, що видаються органами державної влади, здійснюється на підставі Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», згідно з [https://zakon.help/files/article/11494/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3%204163_2020.pdf наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 р. № 144] який з 1 вересня 2021 року набрав чинності .

З 01 вересня 2021 року юридичним особам треба оформляти службові документи саме згідно з [https://zakon.help/files/article/11494/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3%204163_2020.pdf ДСТУ 4163:2020], чия дія поширюється на державні органи, органи місцевого самоврядування, установи, підприємства, організації та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально– цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Таким чином підприємства застосовують [https://zakon.help/files/article/11494/%D0%94%D0%A1%D0%A2%D0%A3%204163_2020.pdf ДСТУ 4163:2020] обов'язково, а ФОПи можуть застосовувати цей стандарт за бажанням. Дія [http://zakon3.rada.gov.ua/rada/show/v0055609-03 Стандарту № 55 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації».] припинено з 01 вересня 2021 року.
== Засвідчення копії документа фізичною особою ==
Законодавством України не регламентований порядок засвідчення копій документів фізичними особами.

Рекомендується на таких копіях проставляти:
* відмітку «Згідно з оригіналом»;
* особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище;
* дату засвідчення копії.
'''Документи, копії з яких забороняється засвідчувати'''

Забороняється засвідчувати:
* правильність копії (фотокопії) з документа, на підставі якого відповідні установи видають оригінал документа (довідки про народження дитини, довідки про смерть тощо);
* не допускається засвідчення правильності копії (фотокопії) з додатка без пред’явлення основного документа (наприклад, витяг із залікової відомості);
* документів, що видаються органами охорони здоров’я: документа (довідки про народження дитини, довідки про смерть), довідки і висновки про наявність психічних захворювань;
* правильність копії з документів, які містять підчистки та дописки, необумовлені виправлення, закреслені слова;
* паспорта, документів, що його замінюють, військового квитка, депутатського посвідчення, службових посвідчень тощо;
* документи, що написані олівцем, містять нечіткий, нерозбірливий текст, відбиток печатки стертий або такий, що не читається;
* документа, виданого за кордоном органом держави, з якою Україна не уклала договір про правову допомогу, що скасовує вимогу легалізації документів, без такої легалізації.
== Оформлення виписки з документа ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12/conv#n739 статті 77 Закону України «Про нотаріат»], вірність виписки може бути засвідчена лише у тому разі, коли її зроблено з документа, в якому містяться рішення кількох не зв’язаних між собою питань, які можуть за своїм змістом існувати окремо одне від одного. Виписка повинна відтворювати повний текст частини документа з певного питання.

== Розмір ставок державного мита ==
Засвідчувати можна будь-яку кількість копій, реєструючи в реєстрі нотаріальних дій кожну копію, надаючи кожній з них окремий номер у реєстрі та '''стягуючи державне мито''' за кожну з них.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv#n39 статтею 3 декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"], '''розмір державного мита, яке стягується державними натаріусами, посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних та міських рад становить:'''
{| class="wikitable"
|-
| 1||за засвідчення вірності копій документів та витягів з них (за сторінку)|| 0,01 неоподаткованого мінімуму доходів громадян
|-
|2|| за засвідчення справжності кожного підпису на документах, у тому числі справжності підпису перекладача (за кожний документ)|| 0,02 неоподаткованого мінімуму доходів громадян
|-
|}

== Див. також: ==

* [[Нотаріальне засвідчення вірності перекладу]]
* [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Засвідчення_справжності_підпису_на_документах Засвідчення справжності підпису на документах]

[[index.php?title=Категорія:Цивільне право]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріат]]
[[index.php?title=Категорія:Нотаріальні дії]]

Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

2025-11-11T14:42:29Z

Olha.melnyk: /* Див. також */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-IX#Text Закон України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z1074-03 Наказ Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
== Правові підстави відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП ==
Спори, що виникають з відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), розглядаються судами за загальними правилами підсудності. Право пред’явити такий позов мають особи за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача чи за місцем завдання шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+27#w1_1 статті 27, 28 ЦПК України]).

За загальними правилом право звернутися до суду мають:
* учасники ДТП;
* володільці (користувачі) джерел підвищеної небезпеки (далі - транспортний засіб);
* власники транспортних засобів, з якими винні особи перебували в трудових відносинах;
* страхові компанії, з якими власники транспортних засобів перебували в договірних відносинах;
* особи, з вини яких сталася ДТП, відшкодування за якою було проведено страховими компаніями;
* треті особи, як правило водії, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.
Позивачами можуть виступати як фізичні та юридичні особи, яким завдано матеріальної шкоди, зокрема власники та володільці майна, а також фізичні особи, яким завдано моральної шкоди.

Відповідачами можуть бути:
* володільці (власники) транспортних засобів;
* винні особи — володільці (власники) транспортних засобів;
* винні особи, які незаконно заволоділи транспортним засобом; власники (володільці) транспортних засобів, недбалість яких сприяла неправомірному заволодінню; роботодавці (володільці, власники транспортних засобів) — за шкоду, завдану їхніми працівниками під час виконання трудових обов’язків;
* страхова компанія — за майнову шкоду, завдану застрахованою особою;
* батьки (усиновлювачі), опікуни, піклувальники, чоловік (дружина) у випадках, визначених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1178#w1_1 1178], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1179#w1_1 1179], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1183#w1_1 1183], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1186#w1_1 1186-1188 ЦК України].
== Відповідальність за завдання майнової шкоди внаслідок ДТП ==
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 частина друга статті 1187 ЦК України]).

Відповідальність, у таких випадках, несе винна особа, яка є водієм автомобіля чи особа, яка керувала таким автомобілем і з вини такої сталася ДТП. З урахуванням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF?find=1&text=%D0%92%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA+%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83#w1_2 пункту 2.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила)], якщо особа під час керування автомобілем мала посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційний документ на такий, переданий їй власником чи іншою особою, яка на законній правовій підставі використовує цей транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання майнової шкоди.

Виняток із цього правила передбачено [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 частинами третьою, п'ятою статті 1187 ЦК України], відповідно до яких особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (власник, орендар, підрядчик тощо), звільняється від обов’язку відшкодування майнової шкоди, завданої транспортним засобом у випадках незаконного заволодіння автомобілем третьою особою, завдання майнової шкоди внаслідок непереборної сили або умислу потерпілої особи. Вказані випадки повинні бути підтверджені належними доказами (матеріалами кримінального провадження, якими встановлено обставину незаконного заволодіння третьою особою транспортним засобом; іншими матеріалами, що підтверджують дію непереборної сили або умисел потерпілої особи), про що обов’язково має бути зазначено в мотивувальній частині судового рішення.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5543 частинами третьою, п'ятою статті 1187 ЦК України]).

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1191#w1_1 до частини першої статті 1191 ЦК України], особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги ([https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE_%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8_%D0%B4%D0%BE_%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8_(%D1%80%D0%B5%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81) регресу]) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Наявність трудових відносин між володільцем та особою, яка керувала джерелом підвищеної небезпеки має підтверджуватись відповідними доказами, зокрема документами про наявність трудових відносин тощо. На виникнення зобов’язання володільця (власника) транспортного засобу щодо відшкодування заподіяної ним майнової шкоди впливають обставини, такі як:

* в який саме час було заподіяно шкоду (під час виконання трудових чи службових обов’язків);
* чи було джерело підвищеної небезпеки надано працівникові в процесі виконання ним трудових обов’язків чи він самовільно, неправомірно використав його в особистих цілях.

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95?new=1&find=1&text=%D0%97%D0%B0+%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%83+%28%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%83%29+%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83#w2_1 пункту 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"] за '''[[Відшкодування моральної шкоди|моральну (немайнову) шкоду]]''', заподіяну працівником під час виконання трудових обов’язків, відповідальність несе організація, з якою він перебуває в трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

== Застосування вироку, що набрав законної сили, або постанови в справі про адміністративне правопорушення внаслідок ДТП ==
Під час розгляду справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої постановлено вирок, що набрав законної сили, або винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, це судове рішення є обов’язковим для суду лише щодо з’ясування питань, чи мали місце такі дії та чи вчинені вони цією особою. Відтак, розглядаючи спір, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, '''суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може тільки вирішувати питання про розмір відшкодування'''. На підтвердження висновку суду щодо розміру збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також навести докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад урахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого).

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1166#w2_1 частини другої статті 1166 ЦК України], особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. У випадку встановлення вини особи в ДТП постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, ця особа не позбавлена права доводити протиправність дій інших учасників ДТП та причинний зв’язок цієї протиправності із завданою шкодою.

== Відшкодування шкоди в порядку часткової відповідальності ==
Визначаючи ступінь вини заподіювачів шкоди в процентному відношенні, суд має враховувати всі обставини, пов’язані із завданням майнової шкоди, зокрема форму вини щодо порушення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF Правил]. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1188#w1_1 Частиною другою статті 1188 ЦК України] встановлено, що в тих випадках, коли внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1190#w1_1 частини першої статті 1190 ЦК України] Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Відповідно до роз’яснень, викладених в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92?find=1&text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%27%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%82%D0%B8+%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%2C#w1_1 пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"], шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов’язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Відповідно, розмір компенсації шкоди встановлюється законом або домовленістю сторін, а в разі наявності спору між сторонами — судом.
== Право на відшкодування майнової шкоди внаслідок ДТП ==
При визначенні розміру майнової шкоди слід враховувати розмір такої шкоди, спричиненої майну або особистим немайновим правам потерпілих осіб. Під шкодою, що має бути відшкодована, слід розуміти втрату або зменшення блага потерпілих осіб внаслідок порушення їхніх прав або втрату нематеріальних благ (життя, здоров’я тощо).

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1195#w1_1 частина перша статті 1195 ЦК України]).

Розмір шкоди, завданої '''смертю потерпілих осіб''', відшкодовується за правилами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1200#w1_1 статтей 1200-1201 ЦК України]. Право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+386#w1_1 частина третя статті 386 ЦК України]) та/або особа, яка має речове право на чуже майно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+396#w1_1 статті 396 ЦК України]). Якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1192#w1_1 стаття 1192 ЦК України]).

Страхова (регламентна) виплата у разі знищення транспортного засобу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w1_1 статтею 28 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"] (далі - Закон). Транспортний засіб вважається знищеним, якщо вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу станом на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, страхова (регламентна) виплата розраховується як сума:

* матеріальних збитків, що визначаються як різниця між ринковою вартістю транспортного засобу на день настання дорожньо-транспортної пригоди до його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та після пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди;
* документально підтверджених витрат, пов’язаних з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання потерпілої особи або до місця стоянки такого транспортного засобу на території України.

== Право зворотної вимоги страховика (Моторне (транспортне) страхове бюро України) до особи, відповідальної за заподіяння шкоди ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20/conv#Text Закон України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”] термін '''“Регресний позов” замінено на “Право зворотної вимоги страховика (МТСБУ) до особи, відповідальної за заподіяння шкоди”'''. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#w1_1 статті 37 цього Закону], страховик після здійснення страхової виплати має право зворотної вимоги до:

# особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду (особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду), якщо: така особа керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції; така особа керувала транспортним засобом без права на керування транспортним засобом, у тому числі відповідної категорії; така особа після дорожньо-транспортної пригоди за її участю самовільно залишила місце дорожньо-транспортної пригоди (крім випадку, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n308 частиною другою статті 31 цього Закону]) чи відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських засобів (лікарських препаратів), що знижують увагу та швидкість реакції, або така особа до проведення зазначеного огляду вжила алкоголь, наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги, а також лікарські засоби (лікарські препарати), виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); дорожньо-транспортна пригода визнана у встановленому законодавством порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, правил дорожнього руху та технічної експлуатації; така особа використовувала транспортний засіб для вчинення кримінального правопорушення;
# органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги;
# страхувальника, особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, особи, яка отримала страхову виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
# особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду, у разі використання транспортного засобу з недотриманням умов, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n128 статтею 13 цього Закону], якщо внутрішній договір страхування укладено з особливостями, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n128 статтею 13 цього Закону].

(МТСБУ) після здійснення регламентної виплати має право зворотної вимоги до:

# особи, яка спричинила дорожньо-транспортну пригоду, керуючи транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди був відсутній чинний договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або особи, яка відповідно до закону несе цивільну відповідальність за заподіяну шкоду;
# особи, яка керувала транспортним засобом, що вийшов із володіння власника внаслідок вчинення протиправних дій;
# органів управління автомобільними дорогами (вулицями), інших осіб, на балансі або у власності яких перебуває автомобільна дорога, якщо шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно через невідповідний стан такої дороги;
# особи, яка отримала регламентну виплату, якщо її дії або дії її працівників були умисно спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, вчинених у стані крайньої необхідності або необхідної оборони;
# страховика, якщо встановлено, що на дату настання дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, був забезпеченим;
# страховика, якщо регламентну виплату здійснено відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n483 пункту 4] частини першої чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n488 пункту 1] або [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n489 2] частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w1_1 статті 43 цього Закону].

Вимоги, передбачені частинами першою і другою цієї статті, встановлюються у розмірі суми страхової (регламентної) виплати та фактичних витрат, понесених страховиком (МТСБУ) у зв’язку з її здійсненням. У разі якщо виплату здійснено страховиком потерпілої особи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3720-20?new=1&find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+37#n176 статті 19 цього Закону], право вимоги з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, належить страховику відповідальної особи (МТСБУ) і визначається у розмірі суми страхової виплати, здійсненої страховиком потерпілої особи, та витрат, понесених такими страховиками у зв’язку з її здійсненням.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/102892553 Постанова Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17]
== Див. також ==
* [[Страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (автоцивілка)]]
* [[Відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, винуватцями якої є окремі категорії громадян]]

Відшкодування майнової шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

2025-11-11T14:41:39Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2025-11-10T10:35:02Z

Olha.melnyk: /* До уваги громадян які працюють або планують за кордоном */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 року № 1118 "Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1100 "Деякі питання подання звітності про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
== Загальна інформація ==
Під терміном “заявник” розуміється суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначений один із видів діяльності за кодом 78 “Діяльність із працевлаштування” згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text КВЕД], який має укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників, реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 2 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_2 статті 381 Закон України "Про зайнятість населення"], декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовому чи електронному вигляді за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 формою] та у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n11 порядку], визначених Кабінетом Міністрів України.

У декларації зазначається інформація про:

1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 2 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 3 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 4 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 5 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 з додатком], декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 3 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Декларація в електронній формі подається заявником, що пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, згідно з вимогами законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення та подання заявниками декларації в електронній формі здійснюється згідно з вимогами законодавства у сферах електронних документів та електронного документообігу, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

У декларації зазначаються такі відомості про заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 4 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]):

* для юридичної особи - організаційно-правова форма; найменування, зокрема скорочене (за наявності); код згідно з ЄДРПОУ; код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); код виду економічної діяльності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 КВЕД]; місцезнаходження (адреса проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер квартири); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* зареєстроване місце (зареєстровані місця) провадження господарської діяльності (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення);

* для юридичних осіб - перелік відокремлених підрозділів, філій, у межах яких планується провадження господарської діяльності (у разі їх наявності); щодо кожного підрозділу зазначається адреса його місцезнаходження (найменування, зокрема скорочене (за наявності); поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* інформація про укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників і реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Відповідальність за достовірність та повноту відомостей, зазначених в декларації, покладається на заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 5 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Мінекономіки проводить аналіз повноти та достовірності зазначених у декларації відомостей шляхом перевірки заповнення всіх обов’язкових полів форми декларації та порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених заявником відомостей з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 6 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 1 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 2 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")]:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном надаються суб’єктами господарювання відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 3 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) зберігається у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом трьох років після закінчення строку його дії.

=== Обов'язки суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 4 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

* інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
* контактні дані консульських установ України у державі перебування;
* проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років;

2) вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n10 Порядок], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n31 форма] та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України;

5) повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про зміну даних, зазначених у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом одного місяця з дня настання такої зміни;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб’єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, для здійснення державного контролю.

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, крім зобов’язань, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1465 частиною третьою] цієї статті, зобов’язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 5 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

=== Заборони для суб’єктів господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 6 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров’я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов’язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

=== Порядок формування переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n28 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує вільний доступ до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на своєму офіційному веб-сайті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 7 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, виключається з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 8 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Підставою для прийняття рішення про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є:

1) заява суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1476 пунктом 4] частини четвертої цієї статті, протягом трьох звітних періодів поспіль;

5) акт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1468 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1481 шостою] цієї статті;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, перевірки за зазначеним у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, місцем провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном протягом шести місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

== До уваги громадян які працюють або планують за кордоном ==
Якщо Ви працюєте за кордоном або тільки плануєте скористатися такою можливістю, не виключені випадки, коли Ви можете зіткнутися з недобросовісними або дискримінаційна правилами чи рішеннями, порушеннями Ваших прав та перешкодами під час роботи та проживання. У такій ситуації слід пам’ятати, що консульські установи України за кордоном на постійній основі здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і національного права іноземних країн.

Консульські установи наділені повноваженнями:

* вживати заходів для відновлення Ваших порушених прав і інтересів через застосуванням правових механізмів, передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та багатосторонніми договорами, учасниками яких є України;
* недопущення будь-якої дискримінації громадян України за кордоном у порівнянні з громадянами країни перебування;
* надання консультативної та методологічної допомоги;
* вжиття заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги, моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
* вжиття заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб України за кордоном;
* співпраця з міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в скрутне становище за кордоном;
* поширення інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.

У всіх вищенаведених ситуаціях громадянам України рекомендується звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні.

Не збудьте занотувати контактні дані зазначених установ виїжджаючи за межі України. Також, якщо Ви працюєте або плануєте працювати у країнах Європейського союзу, у нагоді може стати сайт [https://ec.europa.eu/solvit/what-is-solvit/index_en.htm Европейської комісії, який містить інформацію, зокрема про шляхи вирішення низки проблемних питань під час легального перебування у країнах ЄС (послуга SOLVIT)].

Зокрема SOLVIT може допомогти Вам:

* підтвердити Вашу професійну кваліфікацію;
* продовжити строк дії візи;
* отримати посвідчення водія;
* сімейні пільги;
* пенсійні права;
* пошук роботи;
* допомога по безробіттю;
* медична страховка;
* доступ до освіти;
* та інші.

Для того, щоб скористатися даним ресурсом, Ви маєте володіти хоча б одною з мов країн Європейського союзу.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]
== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2025-11-10T10:26:01Z

Olha.melnyk: /* До уваги громадян які працюють або планують за кордоном */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 року № 1118 "Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1100 "Деякі питання подання звітності про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
== Загальна інформація ==
Під терміном “заявник” розуміється суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначений один із видів діяльності за кодом 78 “Діяльність із працевлаштування” згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text КВЕД], який має укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників, реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 2 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_2 статті 381 Закон України "Про зайнятість населення"], декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовому чи електронному вигляді за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 формою] та у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n11 порядку], визначених Кабінетом Міністрів України.

У декларації зазначається інформація про:

1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 2 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 3 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 4 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 5 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 з додатком], декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 3 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Декларація в електронній формі подається заявником, що пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, згідно з вимогами законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення та подання заявниками декларації в електронній формі здійснюється згідно з вимогами законодавства у сферах електронних документів та електронного документообігу, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

У декларації зазначаються такі відомості про заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 4 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]):

* для юридичної особи - організаційно-правова форма; найменування, зокрема скорочене (за наявності); код згідно з ЄДРПОУ; код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); код виду економічної діяльності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 КВЕД]; місцезнаходження (адреса проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер квартири); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* зареєстроване місце (зареєстровані місця) провадження господарської діяльності (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення);

* для юридичних осіб - перелік відокремлених підрозділів, філій, у межах яких планується провадження господарської діяльності (у разі їх наявності); щодо кожного підрозділу зазначається адреса його місцезнаходження (найменування, зокрема скорочене (за наявності); поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* інформація про укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників і реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Відповідальність за достовірність та повноту відомостей, зазначених в декларації, покладається на заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 5 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Мінекономіки проводить аналіз повноти та достовірності зазначених у декларації відомостей шляхом перевірки заповнення всіх обов’язкових полів форми декларації та порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених заявником відомостей з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 6 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 1 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 2 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")]:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном надаються суб’єктами господарювання відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 3 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) зберігається у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом трьох років після закінчення строку його дії.

=== Обов'язки суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 4 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

* інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
* контактні дані консульських установ України у державі перебування;
* проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років;

2) вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n10 Порядок], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n31 форма] та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України;

5) повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про зміну даних, зазначених у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом одного місяця з дня настання такої зміни;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб’єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, для здійснення державного контролю.

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, крім зобов’язань, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1465 частиною третьою] цієї статті, зобов’язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 5 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

=== Заборони для суб’єктів господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 6 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров’я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов’язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

=== Порядок формування переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n28 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує вільний доступ до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на своєму офіційному веб-сайті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 7 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, виключається з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 8 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Підставою для прийняття рішення про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є:

1) заява суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1476 пунктом 4] частини четвертої цієї статті, протягом трьох звітних періодів поспіль;

5) акт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1468 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1481 шостою] цієї статті;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, перевірки за зазначеним у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, місцем провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном протягом шести місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

== До уваги громадян які працюють або планують за кордоном ==
Якщо Ви працюєте за кордоном або тільки плануєте скористатися такою можливістю, не виключені випадки, коли Ви можете зіткнутися з недобросовісними або дискримінаційна правилами чи рішеннями, порушеннями Ваших прав та перешкодами під час роботи та проживання. У такій ситуації слід пам’ятати, що консульські установи України за кордоном на постійній основі здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і національного права іноземних країн.

Консульські установи наділені повноваженнями:

* вживати заходів для відновлення Ваших порушених прав і інтересів через застосуванням правових механізмів, передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та багатосторонніми договорами, учасниками яких є України;
* недопущення будь-якої дискримінації громадян України за кордоном у порівнянні з громадянами країни перебування;
* надання консультативної та методологічної допомоги;
* вжиття заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги, моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
* вжиття заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб України за кордоном;
* співпраця з міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в скрутне становище за кордоном;
* поширення інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.

У всіх вищенаведених ситуаціях громадянам України рекомендується звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні.

Не збудьте занотувати контактні дані зазначених установ виїжджаючи за межі України. Також, якщо Ви працюєте або плануєте працювати у країнах Європейського союзу, у нагоді може стати сайт [https://ec.europa.eu/solvit/what-is-solvit/index_en.htm Европейської комісії, який містить інформацію, зокрема про шляхи вирішення низки проблемних питань під час легального перебування у країнах ЄС (послуга SOLVIT)].

Зокрема SOLVIT може допомогти Вам:

* підтвердити Вашу професійну кваліфікацію;
* продовжити строк дії візи;
* отримати посвідчення водія;
* сімейні пільги;
* пенсійні права;
* пошук роботи;
* допомога по безробіттю;
* медична страховка;
* доступ до освіти;
* та інші.

Для того, щоб скористатися даним ресурсом, Ви маєте володіти хоча б одною з мов країн Європейського союзу.

Крім того, отримати інформацію та допомогу, дізнатися про свої права під час навчання, роботи, подорожі чи життя за кордоном можна скориставшись інтернет ресурсом Міжнародної організації з міграції [https://ukraine.iom.int/uk (http://iom.org.ua/ua)] або зателефонувавши до підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ) щоденно з 08:00 до 20:00 працює Національна безкоштовна гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, у тому числі щодо безпечного виїзду за кордон: 0-800-505-501 та 527.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]
== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2025-11-10T10:20:13Z

Olha.melnyk: /* До уваги громадян які працюють або планують за кордоном */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 року № 1118 "Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1100 "Деякі питання подання звітності про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
== Загальна інформація ==
Під терміном “заявник” розуміється суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначений один із видів діяльності за кодом 78 “Діяльність із працевлаштування” згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text КВЕД], який має укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників, реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 2 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_2 статті 381 Закон України "Про зайнятість населення"], декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовому чи електронному вигляді за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 формою] та у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n11 порядку], визначених Кабінетом Міністрів України.

У декларації зазначається інформація про:

1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 2 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 3 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 4 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 5 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 з додатком], декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 3 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Декларація в електронній формі подається заявником, що пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, згідно з вимогами законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення та подання заявниками декларації в електронній формі здійснюється згідно з вимогами законодавства у сферах електронних документів та електронного документообігу, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

У декларації зазначаються такі відомості про заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 4 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]):

* для юридичної особи - організаційно-правова форма; найменування, зокрема скорочене (за наявності); код згідно з ЄДРПОУ; код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); код виду економічної діяльності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 КВЕД]; місцезнаходження (адреса проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер квартири); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* зареєстроване місце (зареєстровані місця) провадження господарської діяльності (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення);

* для юридичних осіб - перелік відокремлених підрозділів, філій, у межах яких планується провадження господарської діяльності (у разі їх наявності); щодо кожного підрозділу зазначається адреса його місцезнаходження (найменування, зокрема скорочене (за наявності); поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* інформація про укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників і реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Відповідальність за достовірність та повноту відомостей, зазначених в декларації, покладається на заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 5 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Мінекономіки проводить аналіз повноти та достовірності зазначених у декларації відомостей шляхом перевірки заповнення всіх обов’язкових полів форми декларації та порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених заявником відомостей з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 6 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 1 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 2 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")]:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном надаються суб’єктами господарювання відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 3 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) зберігається у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом трьох років після закінчення строку його дії.

=== Обов'язки суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 4 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

* інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
* контактні дані консульських установ України у державі перебування;
* проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років;

2) вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n10 Порядок], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n31 форма] та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України;

5) повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про зміну даних, зазначених у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом одного місяця з дня настання такої зміни;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб’єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, для здійснення державного контролю.

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, крім зобов’язань, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1465 частиною третьою] цієї статті, зобов’язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 5 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

=== Заборони для суб’єктів господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 6 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров’я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов’язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

=== Порядок формування переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n28 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує вільний доступ до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на своєму офіційному веб-сайті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 7 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, виключається з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 8 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Підставою для прийняття рішення про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є:

1) заява суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1476 пунктом 4] частини четвертої цієї статті, протягом трьох звітних періодів поспіль;

5) акт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1468 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1481 шостою] цієї статті;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, перевірки за зазначеним у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, місцем провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном протягом шести місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

== До уваги громадян які працюють або планують за кордоном ==
Якщо Ви працюєте за кордоном або тільки плануєте скористатися такою можливістю, не виключені випадки, коли Ви можете зіткнутися з недобросовісними або дискримінаційна правилами чи рішеннями, порушеннями Ваших прав та перешкодами під час роботи та проживання. У такій ситуації слід пам’ятати, що консульські установи України за кордоном на постійній основі здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і національного права іноземних країн.

Консульські установи наділені повноваженнями:

* вживати заходів для відновлення Ваших порушених прав і інтересів через застосуванням правових механізмів, передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та багатосторонніми договорами, учасниками яких є України;
* недопущення будь-якої дискримінації громадян України за кордоном у порівнянні з громадянами країни перебування;
* надання консультативної та методологічної допомоги;
* вжиття заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги, моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
* вжиття заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб України за кордоном;
* співпраця з міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в скрутне становище за кордоном;
* поширення інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.

У всіх вищенаведених ситуаціях громадянам України рекомендується звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні.

Не збудьте занотувати контактні дані зазначених установ виїжджаючи за межі України. Також, якщо Ви працюєте або плануєте працювати у країнах Європейського союзу, у нагоді може стати сайт [https://ec.europa.eu/solvit/what-is-solvit/index_en.htm Европейської комісії, який містить інформацію, зокрема про шляхи вирішення низки проблемних питань під час легального перебування у країнах ЄС (послуга SOLVIT)].

Зокрема SOLVIT може допомогти Вам:

* підтвердити Вашу професійну кваліфікацію;
* продовжити строк дії візи;
* отримати посвідчення водія;
* сімейні пільги;
* пенсійні права;
* пошук роботи;
* допомога по безробіттю;
* медична страховка;
* доступ до освіти;
* та інші.

Для того, щоб скористатися даним ресурсом, Ви маєте володіти хоча б одною з мов країн Європейського союзу.

Крім того, отримати інформацію та допомогу, дізнатися про свої права під час навчання, роботи, подорожі чи життя за кордоном можна скориставшись інтернет ресурсом Міжнародної організації з міграції [https://ukraine.iom.int/uk (http://iom.org.ua/ua)] або зателефонувавши до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні пн-пт з 10:00 до 21:00, сб з 10:00 до 18:00) або 527 безкоштовно з номерів life:), Київстар, Beeline та MTS.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]
== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2025-11-10T10:06:54Z

Olha.melnyk: /* Див. також */ Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 року № 1118 "Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1100 "Деякі питання подання звітності про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
== Загальна інформація ==
Під терміном “заявник” розуміється суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначений один із видів діяльності за кодом 78 “Діяльність із працевлаштування” згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text КВЕД], який має укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників, реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 2 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_2 статті 381 Закон України "Про зайнятість населення"], декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовому чи електронному вигляді за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 формою] та у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n11 порядку], визначених Кабінетом Міністрів України.

У декларації зазначається інформація про:

1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 2 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 3 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 4 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 5 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 з додатком], декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 3 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Декларація в електронній формі подається заявником, що пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, згідно з вимогами законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення та подання заявниками декларації в електронній формі здійснюється згідно з вимогами законодавства у сферах електронних документів та електронного документообігу, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

У декларації зазначаються такі відомості про заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 4 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]):

* для юридичної особи - організаційно-правова форма; найменування, зокрема скорочене (за наявності); код згідно з ЄДРПОУ; код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); код виду економічної діяльності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 КВЕД]; місцезнаходження (адреса проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер квартири); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* зареєстроване місце (зареєстровані місця) провадження господарської діяльності (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення);

* для юридичних осіб - перелік відокремлених підрозділів, філій, у межах яких планується провадження господарської діяльності (у разі їх наявності); щодо кожного підрозділу зазначається адреса його місцезнаходження (найменування, зокрема скорочене (за наявності); поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* інформація про укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників і реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Відповідальність за достовірність та повноту відомостей, зазначених в декларації, покладається на заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 5 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Мінекономіки проводить аналіз повноти та достовірності зазначених у декларації відомостей шляхом перевірки заповнення всіх обов’язкових полів форми декларації та порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених заявником відомостей з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 6 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 1 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 2 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")]:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном надаються суб’єктами господарювання відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 3 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) зберігається у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом трьох років після закінчення строку його дії.

=== Обов'язки суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 4 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

* інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
* контактні дані консульських установ України у державі перебування;
* проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років;

2) вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n10 Порядок], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n31 форма] та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України;

5) повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про зміну даних, зазначених у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом одного місяця з дня настання такої зміни;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб’єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, для здійснення державного контролю.

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, крім зобов’язань, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1465 частиною третьою] цієї статті, зобов’язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 5 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

=== Заборони для суб’єктів господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 6 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров’я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов’язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

=== Порядок формування переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n28 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує вільний доступ до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на своєму офіційному веб-сайті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 7 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, виключається з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 8 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Підставою для прийняття рішення про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є:

1) заява суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1476 пунктом 4] частини четвертої цієї статті, протягом трьох звітних періодів поспіль;

5) акт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1468 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1481 шостою] цієї статті;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, перевірки за зазначеним у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, місцем провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном протягом шести місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

== До уваги громадян які працюють або планують за кордоном ==
Якщо Ви працюєте за кордоном або тільки плануєте скористатися такою можливістю, не виключені випадки, коли Ви можете зіткнутися з недобросовісними або дискримінаційна правилами чи рішеннями, порушеннями Ваших прав та перешкодами під час роботи та проживання. У такій ситуації слід пам’ятати, що консульські установи України за кордоном на постійній основі здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і національного права іноземних країн.

Консульські установи наділені повноваженнями:

* вживати заходів для відновлення Ваших порушених прав і інтересів через застосуванням правових механізмів, передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та багатосторонніми договорами, учасниками яких є України;
* недопущення будь-якої дискримінації громадян України за кордоном у порівнянні з громадянами країни перебування;
* надання консультативної та методологічної допомоги;
* вжиття заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги, моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
* вжиття заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб України за кордоном;
* співпраця з міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в скрутне становище за кордоном;
* поширення інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.

У всіх вищенаведених ситуаціях громадянам України рекомендується звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні.

Не збудьте занотувати контактні дані зазначених установ виїжджаючи за межі України. Також, якщо Ви працюєте або плануєте працювати у країнах Європейського союзу, у нагоді може стати сайт [https://ec.europa.eu/solvit/what-is-solvit/index_en.htm Европейської комісії, який містить інформацію, зокрема про шляхи вирішення низки проблемних питань під час легального перебування у країнах ЄС (послуга SOLVIT)].

Зокрема SOLVIT може допомогти Вам:

* підтвердити Вашу професійну кваліфікацію;
* продовжити строк дії візи;
* отримати посвідчення водія;
* сімейні пільги
* пенсійні права
* пошук роботи;
* допомога по безробіттю
* медична страховка
* доступ до освіти
* та інші.

Для того, щоб скористатися даним ресурсом, Ви маєте володіти хоча б одною з мов країн Європейського союзу.

Крім того, отримати інформацію та допомогу, дізнатися про свої права під час навчання, роботи, подорожі чи життя за кордоном можна скориставшись інтернет ресурсом Міжнародної організації з міграції [https://ukraine.iom.int/uk (http://iom.org.ua/ua)] або зателефонувавши до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні пн-пт з 10:00 до 21:00, сб з 10:00 до 18:00) або 527 безкоштовно з номерів life:), Київстар, Beeline та MTS.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]
== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]

Посередництво у працевлаштуванні за кордоном

2025-11-10T10:05:54Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/761-19 Закон України "Про зовнішню трудову міграцію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 27 жовтня 2023 року № 1118 "Деякі питання провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1100 "Деякі питання подання звітності про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном"]
== Загальна інформація ==
Під терміном “заявник” розуміється суб’єкт господарювання, що надає послуги у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у якого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зазначений один із видів діяльності за кодом 78 “Діяльність із працевлаштування” згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10#Text КВЕД], який має укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників, реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 2 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_2 статті 381 Закон України "Про зайнятість населення"], декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовому чи електронному вигляді за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 формою] та у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n11 порядку], визначених Кабінетом Міністрів України.

У декларації зазначається інформація про:

1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 2 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 3 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 4 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+38#w2_3 частина 5 статті 381 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n26 з додатком], декларація подається особисто заявником або його уповноваженою особою до Мінекономіки за формою згідно з додатком у паперовій формі поштовим відправленням з описом вкладення або через центр надання адміністративних послуг, або в електронній формі через відповідні інформаційно-комунікаційні системи (Портал електронних сервісів Мінекономіки, Єдиний державний вебпортал електронних послуг (у разі технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 3 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Декларація в електронній формі подається заявником, що пройшов автентифікацію з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, згідно з вимогами законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг або інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Оформлення та подання заявниками декларації в електронній формі здійснюється згідно з вимогами законодавства у сферах електронних документів та електронного документообігу, електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

У декларації зазначаються такі відомості про заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 4 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]):

* для юридичної особи - організаційно-правова форма; найменування, зокрема скорочене (за наявності); код згідно з ЄДРПОУ; код і назва виду економічної діяльності згідно з КВЕД; місцезнаходження (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи, реєстраційний номер його облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); код виду економічної діяльності згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vb457609-10 КВЕД]; місцезнаходження (адреса проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем) (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер квартири); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* зареєстроване місце (зареєстровані місця) провадження господарської діяльності (поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення);

* для юридичних осіб - перелік відокремлених підрозділів, філій, у межах яких планується провадження господарської діяльності (у разі їх наявності); щодо кожного підрозділу зазначається адреса його місцезнаходження (найменування, зокрема скорочене (за наявності); поштовий індекс; Автономна Республіка Крим або назва області; назва району; назва міста, селища чи села; назва вулиці (проспекту, бульвару, провулку, узвозу тощо); номер будинку; номер корпусу; номер офісу (приміщення); номер телефону та/або адреса електронної пошти; адреса веб-сайту (за наявності);

* інформація про укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг у сфері посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників і реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

Відповідальність за достовірність та повноту відомостей, зазначених в декларації, покладається на заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 5 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

Мінекономіки проводить аналіз повноти та достовірності зазначених у декларації відомостей шляхом перевірки заповнення всіх обов’язкових полів форми декларації та порівняння, встановлення відповідності та підтвердження поданих/внесених заявником відомостей з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BE%D0%BA#w1_3 пункт 6 Порядку подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном]).

== Діяльність суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ==
[[Файл:Памʼятка щодо попередження потрапляння у рабство.jpg|міні]]
Суб’єкт господарювання має право надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном після його включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, та в межах укладених зовнішньоекономічних договорів. Включення до такого переліку здійснюється на підставі поданої до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 1 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Для початку провадження діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та включення до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, такий суб’єкт господарювання має [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 2 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")]:

1) бути зареєстрованим у встановленому законодавством порядку за видом економічної діяльності з посередництва у працевлаштуванні;

2) мати укладений з іноземним роботодавцем зовнішньоекономічний договір (контракт) про надання послуг з посередництва у працевлаштуванні, пошуку та добору працівників (далі - зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження;

3) мати зареєстроване місце провадження господарської діяльності;

4) подати декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

Послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном надаються суб’єктами господарювання відповідно до укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 3 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення")].

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається українською мовою та однією чи більше мовами, що використовуються в державі місцезнаходження роботодавця.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) зберігається у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом трьох років після закінчення строку його дії.

=== Обов'язки суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, зобов’язаний [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 4 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) надати громадянину до виїзду для працевлаштування за кордоном:

* інформацію у письмовій формі про права та гарантії, які йому надаються за трудовим договором (контрактом), передбачені законодавством України та законодавством держави місцезнаходження роботодавця;
* контактні дані консульських установ України у державі перебування;
* проект трудового договору (контракту), завірений іноземним роботодавцем.

Одержання інформації та проекту трудового договору (контракту) підтверджується письмовим (електронним цифровим) підписом громадянина. Зазначені документи зберігаються у суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом п’яти років;

2) вести облік громадян, які за його посередництва працевлаштовані за кордоном;

3) безоплатно надавати громадянам інформацію та консультації про переваги легального працевлаштування за кордоном, характер майбутньої роботи, умови та розмір оплати праці, умови проживання в державі перебування, наявність міжнародних договорів (угод) у сфері працевлаштування та соціального забезпечення, укладених між Україною та державою місцезнаходження роботодавця;

4) подавати до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, звітність про здійснення діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n10 Порядок], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1100-2023-%D0%BF#n31 форма] та строки подання такої звітності затверджуються Кабінетом Міністрів України;

5) повідомляти центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, про зміну даних, зазначених у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, протягом одного місяця з дня настання такої зміни;

6) у разі укладення нового або декількох зовнішньоекономічних договорів (контрактів) відомості про них та реєстраційні документи таких іноземних суб’єктів господарювання - роботодавців у державі місцезнаходження надсилаються до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у місячний строк після їх укладення;

7) забезпечувати безперешкодний доступ до зареєстрованого місця провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном представників центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, для здійснення державного контролю.

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні моряків, рибалок на судна, що плавають під Державним Прапором України або прапором іноземної держави, крім зобов’язань, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1465 частиною третьою] цієї статті, зобов’язаний перевіряти наявність у моряків, рибалок, які працевлаштовуються за його посередництва, кваліфікації, необхідної для виконання робіт, заявлених судновласником, та документів, що її підтверджують [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 5 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

=== Заборони для суб’єктів господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Суб’єктам господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, забороняється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 6 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]):

1) вимагати, зберігати чи використовувати інформацію про стан здоров’я громадянина або використовувати таку інформацію для визначення його придатності до роботи, якщо зазначена інформація не пов’язана безпосередньо з вимогами до конкретної професії, виду діяльності та якщо на це не одержано письмову згоду громадянина;

2) стягувати з громадян будь-які гонорари, комісійні, винагороди, інші види оплати послуг з посередництва у працевлаштуванні прямо чи опосередковано, повністю або частково. Оплата послуг з посередництва у працевлаштуванні здійснюється виключно роботодавцем, якому надано такі послуги;

3) пропонувати громадянам роботу, що має ознаки неформальної зайнятості, а також таку, що приховує справжню мету та предмет роботи, або залучати до роботи, яка не визначена трудовим договором (контрактом).

=== Порядок формування переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном ===
Перелік суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1118-2023-%D0%BF#n28 порядку], визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забезпечує вільний доступ до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на своєму офіційному веб-сайті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 7 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Суб’єкт господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, виключається з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n352 (частина 8 статті 38 Закону України "Про зайнятість населення"]).

Підставою для прийняття рішення про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, є:

1) заява суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, про виключення з переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном;

2) наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця;

3) подання копії свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

4) неподання або порушення строків подання звітності, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1476 пунктом 4] частини четвертої цієї статті, протягом трьох звітних періодів поспіль;

5) акт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, складений за результатами проведення заходу державного контролю у зв’язку з невиконанням вимог про усунення порушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1468 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n1481 шостою] цієї статті;

6) встановлення факту надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без укладеного зовнішньоекономічного договору (контракту);

7) неможливість проведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, перевірки за зазначеним у переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, місцем провадження господарської діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном протягом шести місяців з дати, визначеної у рішенні про проведення перевірки;

8) встановлення особі у встановленому порядку статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, внаслідок працевлаштування за сприяння суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

== До уваги громадян які працюють або планують за кордоном ==
Якщо Ви працюєте за кордоном або тільки плануєте скористатися такою можливістю, не виключені випадки, коли Ви можете зіткнутися з недобросовісними або дискримінаційна правилами чи рішеннями, порушеннями Ваших прав та перешкодами під час роботи та проживання. У такій ситуації слід пам’ятати, що консульські установи України за кордоном на постійній основі здійснюють прийом громадян, надають безоплатну консультативно-правову допомогу з консульських питань, а також інформацію щодо міжнародного права і національного права іноземних країн.

Консульські установи наділені повноваженнями:

* вживати заходів для відновлення Ваших порушених прав і інтересів через застосуванням правових механізмів, передбачених законодавством іноземної держави, двосторонніми та багатосторонніми договорами, учасниками яких є України;
* недопущення будь-якої дискримінації громадян України за кордоном у порівнянні з громадянами країни перебування;
* надання консультативної та методологічної допомоги;
* вжиття заходів, у випадках затримання або арешту громадян України, з метою забезпечення неупередженого розгляду їх справ компетентними та судовими органами країни перебування, надання необхідної консультативної допомоги, моніторингу судових слухань, перевірки умов тримання громадян України у місцях позбавлення волі та наявності у них скарг на умови тримання, можливості користування належним кваліфікованим правовим захистом тощо;
* вжиття заходів, в межах компетенції, для встановлення місцезнаходження фізичних осіб України за кордоном;
* співпраця з міжнародними і громадськими організаціями та благодійними фондами з метою вирішення питання повернення в Україну наших співвітчизників, які потрапили в скрутне становище за кордоном;
* поширення інформації, що спрямована на підвищення рівня знань про міграційне та трудове законодавство конкретної іноземної держави, дій у типових проблемних ситуаціях.

У всіх вищенаведених ситуаціях громадянам України рекомендується звертатися із письмовою заявою на поштову або електронну адресу дипломатичного представництва чи консульської установи України у відповідній іноземній країні.

Не збудьте занотувати контактні дані зазначених установ виїжджаючи за межі України. Також, якщо Ви працюєте або плануєте працювати у країнах Європейського союзу, у нагоді може стати сайт [https://ec.europa.eu/solvit/what-is-solvit/index_en.htm Европейської комісії, який містить інформацію, зокрема про шляхи вирішення низки проблемних питань під час легального перебування у країнах ЄС (послуга SOLVIT)].

Зокрема SOLVIT може допомогти Вам:

* підтвердити Вашу професійну кваліфікацію;
* продовжити строк дії візи;
* отримати посвідчення водія;
* сімейні пільги
* пенсійні права
* пошук роботи;
* допомога по безробіттю
* медична страховка
* доступ до освіти
* та інші.

Для того, щоб скористатися даним ресурсом, Ви маєте володіти хоча б одною з мов країн Європейського союзу.

Крім того, отримати інформацію та допомогу, дізнатися про свої права під час навчання, роботи, подорожі чи життя за кордоном можна скориставшись інтернет ресурсом Міжнародної організації з міграції [https://ukraine.iom.int/uk (http://iom.org.ua/ua)] або зателефонувавши до Національної гарячої лінії з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні пн-пт з 10:00 до 21:00, сб з 10:00 до 18:00) або 527 безкоштовно з номерів life:), Київстар, Beeline та MTS.

== Судова практика ==
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/76886483 Постанова Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 320/2692/16-ц]
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/77136328 Постанова Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 279/4204/13-ц]
== Див. також ==
* [[Оподаткування доходів, отриманих за кордоном]]
* [[Підтвердження стажу, набутого за кордоном]]
* [[Оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон]]
* [[Міжнародне співробітництво у кримінальних провадженнях про торгівлю людьми]]
* [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини]]
* [[Шахрайство]]
[[index.php?title=Категорія:Господарське право]]
[[index.php?title=Категорія:Працевлаштування окремих категорій працівників]]
[[index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]

Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми

2025-10-10T12:24:50Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 Кримінальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17 Закон України «Про протидію торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України «Про соціальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/29-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 № 29 «Про Національного координатора у сфері протидії торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/111-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 111 «Про затвердження Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2020 року»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/783-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2012 № 783 «Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 18 червня 2012 року № 366 «Про затвердження форм заяв про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, журналу реєстрації заяв осіб, які мають намір отримати статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, розписки про нерозголошення відомостей, облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, журналу реєстрації видачі довідок про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1327-13#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 30 липня 2013 року  № 458 «Про затвердження стандартів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми»]
== Поняття торгівлі людьми ==
Поняття торгівлі людьми визначено рядом нормативно-правових актів.

Першим сучасним міжнародно-визнаним тлумаченням терміну '''«торгівля людьми»''' є визначення, що міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_791#Text Протоколі «Про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї, що доповнює Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності»] означає - здійснювані з метою експлуатації, вербування, перевезення, передачу, приховування або одержавння людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#Text Ст. 1 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»], визначено, що '''торгівля людьми''' — це здійснення незаконної угоди, об'єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України] визнаються злочином. Також, подібне тлумачення даного поняття міститься у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 ст. 149 Кримінального кодексу України] - торгівля людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію, — ''караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.''
{| class="wikitable"
|+
|[https://drive.google.com/file/d/1zd8Ue0h8k7KGgRXrE6BaUamxEb2XIfZp/view?usp=sharing ПАМ'ЯТКА для осіб, постраждалих від торгівлі людьми/посадових осіб, відповідальних за встановлення стутусу такої особи]
|}

== Державна політика у сфері торгівлі людьми ==
'''Основними напрямами державної політики у сфері протидії торгівлі людьми є:'''
* попередження торгівлі людьми шляхом підвищення рівня обізнаності населення, превентивної роботи, зниження рівня вразливості населення, подолання попиту;
* боротьба із злочинністю, пов'язаною з торгівлею людьми, шляхом виявлення злочинів торгівлі людьми, осіб, причетних до скоєння злочину, притягнення їх до відповідальності;
* надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом удосконалення системи відновлення їхніх прав, надання комплексу послуг, впровадження механізму взаємодії суб'єктів у сфері протидії торгівлі людьми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17#n36 ст. 4 Закону України «Про протидію торгівлі людьми»]).
'''Суб’єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, є:'''

* Президент України;
* Кабінет Міністрів України;
* центральні органи виконавчої влади;
* місцеві органи виконавчої влади;
* закордонні дипломатичні установи України;
* заклади допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми.

У здійсненні заходів, спрямованих на попередження протидії торгівлі людьми, беруть участь органи місцевого самоврядування, а також, за згодою, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські організації та окремі громадяни ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17/conv#n41 ст. 5 Закону України "Про протидію торгівлі людьми"]).

== Порядок та підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
=== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text Порядок встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми] ===
'''Особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми повинна здійснити наступні кроки:'''
# Подати за місцем перебування до місцевої держадміністрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n20 заяву про встановлення статусу] за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Іноземець або особа без громадянства, що не володіє українською або російською мовою, заповнює заяву з перекладачем. Для встановлення статусу дитині, яка постраждала від торгівлі людьми, заява подається до місцевої держадміністрації її законним представником або особою, якій стало відомо про таку дитину.
# Пройти співбесіду з відповідальною особою, яка призначається ''протягом трьох днів'' з дня подання заяви та заповнити [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#n55 опитувальний лист]. Під час співбесіди Посадова особа оформляє [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n39 розписку про нерозголошення відомостей], які їй стали відомі під час проведення співбесіди.
На підставі інформації, отриманої під час проведення співбесіди, посадова особа оформляє протягом ''двох робочих днів'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1133-12#n46 облікову картку особи], проводить перевірку ''у семиденний строк'' отриманих під час проведення співбесіди та направляє документи до [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України]. '''Місцева держадміністрація протягом ''двох робочих днів'' з дня завершення перевірки подає до Нацсоцслужби такі документи:'''

1) копію заяви;

2) копію документа, що посвідчує особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особу, зазначену у пункті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text Порядку];

3) копію заповненого опитувального листа;

4) копію облікової картки особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, або особи, зазначеної у пункті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF#Text Порядку];

5) копію заяви особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, до правоохоронних органів про захист своїх прав та інтересів (у разі звернення) або копію повідомлення (заяви) посадової особи до правоохоронних органів про виявлений факт торгівлі людьми;

6) копію зауважень особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, чи законного представника дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, перекладача, психолога чи педагогічного працівника та адвоката до змісту опитувального листа (у разі наявності);

7) інші документи та матеріали щодо наявності підстав для встановлення статусу (копії проїзних документів, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, довідку про перетин державного кордону, медичні висновки тощо).

Документи розглядаються Нацсоцслужбою протягом ''п’яти робочих днів ''від дати їх реєстрації.

Відповідно до рішення, прийнятого за результатами розгляду документів, Нацсоцслужба надсилає місцевій держадміністрації лист із повідомленням про встановлення/відмову у встановленні статусу або продовження/відмову у продовженні строку дії статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA+4#w1_5 додатком 4 Порядку].

'''Важливо! '''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF?find=1&text=20.#w1_15 постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року № 417 «Про затвердження Порядку встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми»] '''статус надається''' ''строком до двох років''''' та може бути продовжений за рішенням Нацсоцслужби не більш як '''''на один рік''''' з дати закінчення такого строку. Для продовження зазначеного строку місцева держадміністрація подає до Нацсоцслужби відповідне письмове обґрунтування. У разі прийняття рішення про продовження такого строку до довідки про встановлення статусу вносяться відповідні відомості.

У разі прийняття рішення про відмову у встановленні статусу місцева держадміністрація протягом п’яти робочих днів повідомляє особу, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, про його прийняття. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

=== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/417-2012-%D0%BF?find=1&text=%D1%83%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97+%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8#w1_1 Підстави встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми] ===
'''Підставами для встановлення статусу є:'''
# укладення незаконної угоди щодо особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми;
# вербування, переміщення, переховування, передача або одержання особи, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, шляхом обману, шахрайства, шантажу, її уразливого стану або застосування чи погрозою застосування насильства з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи;
# документи та матеріали, що зібрані під час проведення перевірки і підтверджують можливість встановлення статусу.
== Права особи, яка постраждала від торгівлі людьми ==
=== [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3739-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+16#w2_1 Особа якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми.] ===
'''Особа, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, має право на забезпечення особистої безпеки, поваги, а також на безоплатне одержання:'''
* інформації щодо своїх прав та можливостей, викладеної мовою, якою володіє така особа;
* медичної, психологічної, соціальної, правової та іншої необхідної допомоги;
* тимчасового розміщення, за бажанням постраждалої особи та у разі відсутності житла, в закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на строк ''до трьох місяців'', який у разі необхідності може бути продовжено за рішенням місцевої державної адміністрації, зокрема у зв'язку з участю особи в якості постраждалого або свідка у кримінальному процесі;
* відшкодування моральної та матеріальної шкоди за рахунок осіб, які її заподіяли, у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України];
* одноразової матеріальної допомоги у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-п#Text порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України];
* допомоги у працевлаштуванні, реалізації права на освіту та професійну підготовку.
 '''Іноземець та особа без громадянства, якій встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми на території України, крім передбачених частиною першою цієї статті прав, має також право на:'''
* безоплатне отримання послуг перекладача;
* тимчасове перебування в Україні строком до трьох місяців, який може бути продовжено у разі необхідності, зокрема у зв'язку з їхньою участю в якості постраждалих або свідків у кримінальному процесі;
* постійне проживання на території України в порядку, встановленому законодавством.
== Куди звертатися ==
'''Центр соціальних служб''' є основним виконавцем заходів з надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, на які покладені функції з здійснення оцінки потреб постраждалої особи. Центр соціальних служб відповідно до визначених для нього завдань, зокрема складає план реабілітації особи, яка постраждала від торгівлі людьми ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/479-2020-%D0%BF#n68 п.п. 6 п. 8 Типового положення про районний, міський, районний у місті, селищний, сільський центр соціальних служб, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 479]). 

Також, допомогу постраждалі особи можуть отримати в '''територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг)'''. '''Діти''', які постраждали від торгівлі людьми можуть бути влаштовані до '''центру соціально-психологічної реабілітації дітей та притулку для дітей''' з метою тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

'''[https://smu.dsp.gov.ua/news/torhivlia-liudmy-kudy-zvertatysia-za-otrymanniam-dopomohy/ За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ:]'''
* уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення);
* служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина);
* дільничного інспектора поліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України);
* громадських організацій.

'''Зверніть увагу!''' У разі коли особа постраждала від торгівлі людьми за кордоном, вона може звернутися за допомогою до дипломатичного представництва України в державі, в якій вона перебуває. Дипломатичне представництво України за кордоном сприяє поверненню громадян України, постраждалих від торгівлі людьми, в Україну відповідно до законодавства.

== Виплата одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/660-2012-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2012 року № 660 «Про затвердження Порядку виплати одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми»] '''виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органами соціального захисту населення''' за місцем проживання (перебування) заявника та '''становить три прожиткові мінімуму для особи відповідної категорії'''. 

Для отримання матеріальної допомоги особа або законний представник дитини, яка постраждала від торгівлі людьми і розлучена із сім’єю, або недієздатної особи подає органові соціального захисту населення за місцем проживання (перебування) зазначеної особи такі документи:
* заяву за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
* копію довідки про встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми;
* копію документа, що посвідчує особу;
* копію документа, що підтверджує непрацездатність особи (у разі потреби).

Виплата матеріальної допомоги здійснюється згідно з відомістю, яка складається органом соціального захисту населення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1677-12#n6 формою], затвердженою Мінсоцполітики, через державне підприємство поштового зв’язку або шляхом перерахування коштів на особистий банківський рахунок.

Матеріальна допомога виплачується особі ''не пізніше одного місяця ''з дня її звернення до органу соціального захисту населення у межах коштів, передбачених у державному бюджеті на такі цілі.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://nssu.gov.ua/ Національної соціальної сервісної служби України] ''''' ''''''''''</center>
|}

== Довідково ==
'''527''' та '''0 800 505 501''' – номери телефону Національної безкоштовної гарячої лінії з питань протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів.

[https://barcelona.mfa.gov.ua/news/8113-kontakti-gromadsykih-organizacij-jaki-pracyujuty-u-sferi-protidiji-torgivli-lyudymi-na-teritoriji-ukrajini-kontaktni-dani-pracivnikiv-oblasnih-derzhavnih-administracij-vidpovidalynih-za- Контакти громадських організацій, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми на території України.]

Недержавні пенсійні фонди

2025-10-10T12:19:26Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#top Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/448/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії]

== Загальні положення ==
'''Недержавний пенсійний фонд''' (далі - пенсійні фонди) — юридична особа, створена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] (далі - Закон), яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному законами України порядку.

'''Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_5 Закону]):'''

* законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;
* заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;
* добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;
* добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;
* добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
* економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
* неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;
* рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;
* розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та накопичувального пенсійного страхування з метою захисту майнових прав учасників пенсійного фонду та унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;
* визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

* гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;
* цільового та ефективного використання пенсійних коштів;
* державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;
* відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
* державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_7 Закону], пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як:

* відкриті пенсійні фонди;
* корпоративні пенсійні фонди;
* професійні пенсійні фонди (частина 4 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_7 Закону]).

'''Увага!''' Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду, що зазначається у кожному пенсійному контракті (частина 10 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_7 Закону]).

== Учасники та вкладники пенсійних фондів ==
Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону]. Пенсійні виплати можуть здійснюватися учаснику фонду або його спадкоємцю (частина 1 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 Закону]).

Вкладником фонду будь-якого виду на користь учасника фонду, якщо інше не передбачено цим Законом, може бути:

* роботодавець учасника фонду;
* професійна спілка, об'єднання професійних спілок щодо своїх членів;
* сам учасник фонду;
* подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Учасники відкритого та професійного пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь, припинення (розірвання) пенсійних контрактів, укладених на їх користь (частина 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 Закону]).

== Пенсійні внески ==
Пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#top Законом].

Інформація про суму накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку (частина 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 Закону]).

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених '''пенсійним контрактом''', відповідно до умов обраних пенсійних схем. Зазначені в пенсійному контракті розміри сплачуваних до пенсійного фонду пенсійних внесків можуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем. Внески за страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом (частина 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - '''10 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць''' (частина 2 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Розмір пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду, що сплачуються за кошти засновників цих фондів і роботодавців-платників, може визначатися у [[Колективний договір|колективному договорі]] з урахуванням вимог законів України (частина 3 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується (частина 5 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточні рахунки пенсійного фонду у зберігача (частина 7 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме (частина 1 статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+48#w1_1 Закону]).:

# інвестування відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону] з метою отримання доходу на користь учасників фонду;
# виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат, передбачених законом;
# оплати договорів страхування довічної пенсії та договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховиком;
# оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду (крім випадків, коли адміністрування самостійно здійснює юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду), включаючи оплату рекламних і агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом];
# виплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;
# оплати послуг зберігача;
# оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду;
# оплати послуг третіх осіб, надання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом] або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, включаючи оплату послуг інвестиційних фірм (посередників), витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду;
# оплати інших послуг, надання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом] та які визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

== Пенсійні виплати ==
Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат (частина 1 статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+60#w1_1 Закону]):

* пенсія на визначений строк;
* одноразова пенсійна виплата.

Підставами для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами є (частина 1 статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+61#w2_1 Закону]):

# досягнення учасником фонду пенсійного віку, визначеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону] (визначається за заявою учасника фонду, форма якої встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, крім випадків, коли пенсійний вік визначається пенсійним контрактом відповідно до закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян. Пенсійний вік може бути меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більш як на 10 років, якщо інше не визначено законом, або може бути більшим від пенсійного віку);
# визнання учасника фонду особою з [[Інвалідність та порядок її встановлення|інвалідністю]];
# медично підтверджений критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду;
# виїзд учасника фонду на [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|постійне проживання за межі України]];
# смерть учасника фонду.

Виплата пенсії на визначений строк, що здійснюється за рахунок коштів пенсійного фонду, розпочинається з дня досягнення учасником фонду віку, визначеного в його заяві, із здійсненням першої виплати '''протягом 45 робочих днів''' (частина 4 статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+61#w2_1 Закону]).

Пенсійні виплати з пенсійного фонду здійснюються незалежно від отримання виплати за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел (частина 6 статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+61#w1_1 Закону]).

'''УСПАДКУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ АКТИВІВ'''

Згідно статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+66#w1_2 Закону], пенсійні кошти, накопичені за час перебування у шлюбі одним з подружжя у пенсійному фонді чи на пенсійному депозитному рахунку, є спільним майном подружжя, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом або законом. У разі розподілу пенсійних коштів у зв'язку з розірванням шлюбу кожна із сторін визначає відповідно пенсійний фонд чи банківську установу, яка має право на відкриття пенсійного депозитного рахунку, для передачі належної їй частини пенсійних коштів та письмово повідомити про це адміністратора та банківську установу, з яких передаються пенсійні кошти.

'''УВАГА!''' Пенсійні кошти успадковуються згідно з цивільним законодавством України.

== Заснування пенсійних фондів ==
'''Засновником пенсійного фонду можуть бути (саття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_9 Закону]):'''

▷ відкритого пенсійного фонду - будь-які одна чи декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених частиною 11 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#n147 Закону];

▷ корпоративного пенсійного фонду - юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники;

▷ професійного пенсійного фонду - об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|професійні спілки]] (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять).

Пенсійний фонд діє на підставі '''статуту''', який повинен відповідати вимогам цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону]. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду. (частина 1 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_10 Закону]).

Статут та зміни до статуту погоджуються [https://www.nssmc.gov.ua/ Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку] у встановленому нею порядку до їх реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

'''Реєстрація пенсійного фонду як юридичної особи проводиться у такому порядку (частина 1 статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_12 Закону]):'''

→ [https://www.nssmc.gov.ua/admin_services/pohodzhennia-statutu-nederzhavnoho-pensiinoho-fondu/ погодження статуту пенсійного фонду] Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому законодавством порядку;

→ державна реєстрація пенсійного фонду як [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|юридичної особи]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"];

→ [https://www.nssmc.gov.ua/admin_services/pohodzhennia-chleniv-rady-nederzhavnoho-pensiinoho-fondu/ погодження складу ради фонду] Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку;

→ [https://www.nssmc.gov.ua/admin_services/vnesennia-nederzhavnoho-pensiinoho-fondu-do-derzhavnoho-reiestru-finansovykh-ustanov/ включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ] та реєстрація пенсійних схем Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

Пенсійний фонд набуває право на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту включення його до реєстру недержавних пенсійних фондів.

== Корисні посилання ==

* [https://www.fg.gov.ua/articles/50552-alternativna-pensiya--yak-pracyuyut-nederzhavni-pensiyni-fondi.html Альтернативна пенсія – як працюють недержавні пенсійні фонди]
* [https://www.youtube.com/watch?v=CzCQz1r9wyc Пенсія та недержавні пенсійні фонди (НПФ)]
* [https://ligapension.com/dlya-sebya/voprosy-o-npf-dlya-chastnykh-lits Питання про НПФ для фізичних осіб]

Недержавні пенсійні фонди

2025-10-10T12:15:31Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закон України "Про недержавне пенсійне забезпечення"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Закон України "Про страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2121-14#Text Закон України "Про банки і банківську діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3480-15#top Закон України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/448/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1953-20#Text Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії]

== Загальні положення ==
'''Недержавний пенсійний фонд''' (далі - пенсійні фонди) — юридична особа, створена відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення"] (далі - Закон), яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному законами України порядку.

'''Недержавне пенсійне забезпечення здійснюється на принципах (стаття 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_5 Закону]):'''

* законодавчого визначення умов недержавного пенсійного забезпечення;
* заінтересованості фізичних осіб у недержавному пенсійному забезпеченні;
* добровільності створення пенсійних фондів юридичними та фізичними особами, об'єднаннями фізичних осіб та об'єднаннями юридичних осіб;
* добровільної участі фізичних осіб у системі недержавного пенсійного забезпечення та вибору виду пенсійної виплати, крім випадків, передбачених цим Законом;
* добровільності прийняття роботодавцем рішення про здійснення пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
* економічної заінтересованості роботодавця у здійсненні пенсійних внесків на користь своїх працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення;
* неможливості необґрунтованої відмови роботодавця від здійснення пенсійних внесків до системи недержавного пенсійного забезпечення на користь своїх працівників, якщо роботодавець розпочав здійснення таких пенсійних внесків;
* рівноправності всіх учасників пенсійного фонду, які беруть участь в одній пенсійній схемі;
* розмежування та відокремлення активів пенсійного фонду від активів інших суб'єктів недержавного пенсійного забезпечення та накопичувального пенсійного страхування з метою захисту майнових прав учасників пенсійного фонду та унеможливлення банкрутства пенсійного фонду;
* визначення розміру пенсійної виплати залежно від суми пенсійних коштів, облікованих на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду або застрахованої особи;

* гарантування фізичним особам реалізації прав, наданих їм цим Законом;
* цільового та ефективного використання пенсійних коштів;
* державного регулювання розміру тарифів на послуги, що надаються у системі недержавного пенсійного забезпечення;
* відповідальності суб'єктів системи недержавного пенсійного забезпечення за порушення норм, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;
* державного регулювання діяльності з недержавного пенсійного забезпечення та нагляду за його здійсненням.

Відповідно до статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_7 Закону], пенсійні фонди створюються на підставі рішення засновника (зборів засновників) та не мають на меті одержання прибутку на користь одноосібного засновника або для його подальшого розподілу між засновниками. Недержавне пенсійне забезпечення є для пенсійних фондів виключним видом діяльності. Провадження пенсійними фондами іншої діяльності, не передбаченої цим Законом, забороняється. Активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду.

За видами пенсійні фонди можуть утворюватися як:

* відкриті пенсійні фонди;
* корпоративні пенсійні фонди;
* професійні пенсійні фонди (частина 4 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_7 Закону]).

'''Увага!''' Пенсійний фонд не несе відповідальності за зобов'язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов'язаннями пенсійного фонду, що зазначається у кожному пенсійному контракті (частина 10 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+6#w1_7 Закону]).

== Учасники та вкладники пенсійних фондів ==
Учасниками фонду можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства. Участь фізичних осіб у будь-якому недержавному пенсійному фонді є добровільною, крім випадків, встановлених законом. Фізична особа може бути учасником кількох пенсійних фондів за власним вибором відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону]. Пенсійні виплати можуть здійснюватися учаснику фонду або його спадкоємцю (частина 1 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 Закону]).

Вкладником фонду будь-якого виду на користь учасника фонду, якщо інше не передбачено цим Законом, може бути:

* роботодавець учасника фонду;
* професійна спілка, об'єднання професійних спілок щодо своїх членів;
* сам учасник фонду;
* подружжя, діти, батьки, рідні брати і сестри, дід і баба учасника фонду, діти подружжя учасника фонду, у тому числі усиновлені ним (нею) діти, батьки подружжя учасника фонду.

У будь-якому пенсійному фонді його учасники можуть бути одночасно і вкладниками такого фонду.

Учасники відкритого та професійного пенсійного фонду мають право залишатися його учасниками у разі припинення здійснення пенсійних внесків на їх користь, припинення (розірвання) пенсійних контрактів, укладених на їх користь (частина 2 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 Закону]).

== Пенсійні внески ==
[[Файл:Недержавний пенсійний фонд.jpg|міні|https://pidru4niki.com/1157071854245/strahova_sprava/nederzhavne_pensiyne_strahuvannya]]
Пенсійні кошти, що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, є власністю такого учасника та використовуються на цілі, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#top Законом].

Інформація про суму накопичених пенсійних коштів, належних кожному учаснику фонду, відображається на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду, який ведеться в системі персоніфікованого обліку (частина 3 статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 Закону]).

Пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених '''пенсійним контрактом''', відповідно до умов обраних пенсійних схем. Зазначені в пенсійному контракті розміри сплачуваних до пенсійного фонду пенсійних внесків можуть змінюватися відповідно до умов обраних пенсійних схем. Внески за страхуванням ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду сплачуються у порядку, визначеному пенсійним контрактом (частина 1 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Рада пенсійного фонду має право встановити мінімальний розмір пенсійних внесків - '''10 відсотків мінімальної заробітної плати у розрахунку на один місяць''' (частина 2 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Розмір пенсійних внесків до корпоративного або професійного пенсійного фонду, що сплачуються за кошти засновників цих фондів і роботодавців-платників, може визначатися у [[Колективний договір|колективному договорі]] з урахуванням вимог законів України (частина 3 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Максимальний розмір пенсійних внесків за пенсійними схемами недержавного пенсійного забезпечення не обмежується (частина 5 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Пенсійні внески сплачуються шляхом зарахування відповідних грошових сум на поточні рахунки пенсійного фонду у зберігача (частина 7 статті 50 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+50#w1_1 Закону]).

Пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, а саме (частина 1 статті 48 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+48#w1_1 Закону]).:

# інвестування відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону] з метою отримання доходу на користь учасників фонду;
# виконання договорів виплати пенсії на визначений строк, укладених з учасниками фонду, та для здійснення одноразових пенсійних виплат, передбачених законом;
# оплати договорів страхування довічної пенсії та договорів страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду, укладених із страховиком;
# оплати послуг з адміністрування пенсійного фонду (крім випадків, коли адміністрування самостійно здійснює юридична особа - одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду), включаючи оплату рекламних і агентських послуг, пов'язаних з функціонуванням пенсійного фонду, витрат на оприлюднення інформації про його діяльність, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом];
# виплати винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду;
# оплати послуг зберігача;
# оплати послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду;
# оплати послуг третіх осіб, надання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом] або нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, включаючи оплату послуг інвестиційних фірм (посередників), витрат на ведення обліку та перереєстрацію прав власності на активи пенсійного фонду;
# оплати інших послуг, надання яких передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Законом] та які визначені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Використання пенсійних активів для інших цілей забороняється.

== Пенсійні виплати ==
Пенсійні фонди можуть здійснювати такі види пенсійних виплат (частина 1 статті 60 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+60#w1_1 Закону]):

* пенсія на визначений строк;
* одноразова пенсійна виплата.

Підставами для здійснення пенсійних виплат пенсійними фондами є (частина 1 статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+61#w2_1 Закону]):

# досягнення учасником фонду пенсійного віку, визначеного відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону] (визначається за заявою учасника фонду, форма якої встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, крім випадків, коли пенсійний вік визначається пенсійним контрактом відповідно до закону, що встановлює обов'язковість відрахувань на недержавне пенсійне забезпечення для окремих категорій громадян. Пенсійний вік може бути меншим від пенсійного віку, який надає право на пенсію за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, але не більш як на 10 років, якщо інше не визначено законом, або може бути більшим від пенсійного віку);
# визнання учасника фонду особою з [[Інвалідність та порядок її встановлення|інвалідністю]];
# медично підтверджений критичний стан здоров'я (онкозахворювання, інсульт тощо) учасника фонду;
# виїзд учасника фонду на [[Оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання|постійне проживання за межі України]];
# смерть учасника фонду.

Виплата пенсії на визначений строк, що здійснюється за рахунок коштів пенсійного фонду, розпочинається з дня досягнення учасником фонду віку, визначеного в його заяві, із здійсненням першої виплати '''протягом 45 робочих днів''' (частина 4 статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+61#w2_1 Закону]).

Пенсійні виплати з пенсійного фонду здійснюються незалежно від отримання виплати за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням або з інших джерел (частина 6 статті 61 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+61#w1_1 Закону]).

'''УСПАДКУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ АКТИВІВ'''

Згідно статті 66 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+66#w1_2 Закону], пенсійні кошти, накопичені за час перебування у шлюбі одним з подружжя у пенсійному фонді чи на пенсійному депозитному рахунку, є спільним майном подружжя, якщо інше не передбачено шлюбним контрактом або законом. У разі розподілу пенсійних коштів у зв'язку з розірванням шлюбу кожна із сторін визначає відповідно пенсійний фонд чи банківську установу, яка має право на відкриття пенсійного депозитного рахунку, для передачі належної їй частини пенсійних коштів та письмово повідомити про це адміністратора та банківську установу, з яких передаються пенсійні кошти.

'''УВАГА!''' Пенсійні кошти успадковуються згідно з цивільним законодавством України.

== Заснування пенсійних фондів ==
'''Засновником пенсійного фонду можуть бути (саття 8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_9 Закону]):'''

▷ відкритого пенсійного фонду - будь-які одна чи декілька юридичних осіб з урахуванням обмежень, встановлених частиною 11 статті 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83#n147 Закону];

▷ корпоративного пенсійного фонду - юридична особа-роботодавець або декілька юридичних осіб-роботодавців, до яких можуть приєднуватися роботодавці-платники;

▷ професійного пенсійного фонду - об'єднання юридичних осіб-роботодавців, об'єднання фізичних осіб, включаючи [[Порядок створення первинної організації професійної спілки|професійні спілки]] (об'єднання професійних спілок), або фізичні особи, пов'язані за родом їх професійної діяльності (занять).

Пенсійний фонд діє на підставі '''статуту''', який повинен відповідати вимогам цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#Text Закону]. Статут пенсійного фонду, а також зміни до нього затверджуються засновником (зборами засновників) пенсійного фонду. (частина 1 статті 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_10 Закону]).

Статут та зміни до статуту погоджуються [https://www.nssmc.gov.ua/ Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку] у встановленому нею порядку до їх реєстрації відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

'''Реєстрація пенсійного фонду як юридичної особи проводиться у такому порядку (частина 1 статті 11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_12 Закону]):'''

→ [https://www.nssmc.gov.ua/admin_services/pohodzhennia-statutu-nederzhavnoho-pensiinoho-fondu/ погодження статуту пенсійного фонду] Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому законодавством порядку;

→ державна реєстрація пенсійного фонду як [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|юридичної особи]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"];

→ [https://www.nssmc.gov.ua/admin_services/pohodzhennia-chleniv-rady-nederzhavnoho-pensiinoho-fondu/ погодження складу ради фонду] Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку;

→ [https://www.nssmc.gov.ua/admin_services/vnesennia-nederzhavnoho-pensiinoho-fondu-do-derzhavnoho-reiestru-finansovykh-ustanov/ включення пенсійного фонду до Державного реєстру фінансових установ] та реєстрація пенсійних схем Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку.

Пенсійний фонд набуває право на провадження діяльності з недержавного пенсійного забезпечення з моменту включення його до реєстру недержавних пенсійних фондів.

== Корисні посилання ==

* [https://www.fg.gov.ua/articles/50552-alternativna-pensiya--yak-pracyuyut-nederzhavni-pensiyni-fondi.html Альтернативна пенсія – як працюють недержавні пенсійні фонди]
* [https://www.youtube.com/watch?v=CzCQz1r9wyc Пенсія та недержавні пенсійні фонди (НПФ)]
* [https://ligapension.com/dlya-sebya/voprosy-o-npf-dlya-chastnykh-lits Питання про НПФ для фізичних осіб]

[[index.php?title=Категорія:Пенсійне забезпечення]]
[[index.php?title=Категорія:Фінансове право]]
[[index.php?title=Категорія:Банківське право]]
[[index.php?title=Категорія:Пенсіонери]]

Надання допомоги та захисту особам, які постраждали від торгівлі людьми

2025-10-09T09:45:44Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2025-09-10T11:12:34Z

Olha.melnyk: /* Судова практика */

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]" (далі - Порядок № 1051)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 про "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX]
== Хто може звернутись ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''

Також, звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, закрито доступ до Публічної кадастрової карти.
|}
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+116#w2_1 частина 4 статті 116 Земельного кодексу України]).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 стаття 121 Земельного кодексу України]):
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину у власність для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися [https://docs.google.com/document/d/1MrrW2eA2MMCcvaJPb6Ms8NWf9isdxmTl/edit із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою] до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#w2_18 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
# Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
# Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1049 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1053 восьмою] цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.
# Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1045 частинами третьою], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1049 четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1053 восьмою] цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
# Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1053 восьмою] цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).

[https://land.gov.ua/algorytm-dij-dlya-otrymannya-v-korystuvannya-zemelnyh-dilyanok-gromadyanamy-v-tomu-chysli-i-tymy-yaki-nalezhat-do-romskoyi-naczionalnoyi-menshyny-dlya-vedennya-osobystogo-selyanskogo-gospodarstva-u/ До клопотання додаються]:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
Клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122] цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 частина 10 статті 118 Земельного кодексу України]).

'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 (частина 6 статті 118 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на [https://poltavska.land.gov.ua/info/alhorytm-rozrobky-proektu-zemleustroiu-shchodo-vidvedennia-zemelnoi-dilianky/ розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки] відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
[[Файл:ПЗ про визнання протиправними дій ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ.doc|міні]]
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина 2 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися на сайті [https://land.gov.ua/ Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] ("Онлайн сервіси" -"Всі набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників").
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником договору.

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12] розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт, або власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n205 статтею 21 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] (далі - заявник) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n372 пункт 69 Порядку № 1051]).

Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9#w1_30 пунктах 91-129], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=135#w1_2 135-137] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051], подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (печатки) надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через [https://se.diia.gov.ua/unified-state-web-portal-of-electronic-services-diia Єдиний державний веб-портал електронних послуг], у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему [https://e.land.gov.ua/ Держгеокадастру], представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

'''Увага!''' Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина 5 статті 26 Закону України “Про землеустрій”]).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що '''не перевищує 14 робочих днів''' з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає подані документи.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у такому внесенні здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідної документації, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+32#w1_1 частина 2 статті 32 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]).

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей із зазначенням підстав відмови.

'''Відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру надається у разі, якщо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+29#w1_1 частина 4 статті 29 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]''':'''
* заявником подано документи, не в повному обсязі;
* подані документи не відповідають вимогам законодавства;
* із заявою про державну реєстрацію звернулася неналежна особа;
Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надсилає заявникові таке рішення в електронній формі з накладеним кваліфікованим електронним підписом технічними засобами електронних комунікацій на вказану у заяві про внесення відомостей (змін до них) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, та за бажанням заявника передає таке рішення у паперовій формі зазначеному у заяві про внесення відомостей (змін до них) центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80+%D0%BD%D0%B5#w1_6 Порядку № 1051]).

У разі коли заявник особисто отримує рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, він пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі звернення уповноваженої заявником особи - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені заявника. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи, повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA+3#w1_4 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

'''До клопотання додаються:'''

* екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1104 стаття 125 Земельного кодексу України]).

Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг, нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+34#w1_7 частина 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91603052 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 805/4560/17-а] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області, а не листом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87902179 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/731/18] (оскільки Львівським міським головою не було винесено на пленарне засідання Львівської міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 1861 Земельного Кодексу України, ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86815234 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17] (не існує норми закону щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ділянок, які включені до переліку за наказом Головного управління Держгеокадастру).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83943059 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18] (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+118#w1_1 абзацу третього частини сьомої статті 118 Земельного Кодексу України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
* [https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/rishennya_sud_palat/509_4156_15_a_k_9901_7504_18 Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а] (невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361939 Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом).
== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2025-09-10T09:57:56Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]" (далі - Порядок № 1051)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 про "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX]
== Хто може звернутись ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''

Також, звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, закрито доступ до Публічної кадастрової карти.
|}
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+116#w2_1 частина 4 статті 116 Земельного кодексу України]).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 стаття 121 Земельного кодексу України]):
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину у власність для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю).

Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим).

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися [https://docs.google.com/document/d/1MrrW2eA2MMCcvaJPb6Ms8NWf9isdxmTl/edit із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою] до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#w2_18 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
# Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
# Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1049 частинами четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1053 восьмою] цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ для всіх потреб та за межами населених пунктів для: ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; індивідуального дачного будівництва.
# Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1045 частинами третьою], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1049 четвертою] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1053 восьмою] цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
# Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#n1053 восьмою] цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).

[https://land.gov.ua/algorytm-dij-dlya-otrymannya-v-korystuvannya-zemelnyh-dilyanok-gromadyanamy-v-tomu-chysli-i-tymy-yaki-nalezhat-do-romskoyi-naczionalnoyi-menshyny-dlya-vedennya-osobystogo-selyanskogo-gospodarstva-u/ До клопотання додаються]:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
Клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122] цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 частина 10 статті 118 Земельного кодексу України]).

'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 (частина 6 статті 118 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на [https://poltavska.land.gov.ua/info/alhorytm-rozrobky-proektu-zemleustroiu-shchodo-vidvedennia-zemelnoi-dilianky/ розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки] відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
[[Файл:ПЗ про визнання протиправними дій ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ.doc|міні]]
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''Розробниками документації із землеустрою є:'''
* юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
* фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина 2 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися на сайті [https://land.gov.ua/ Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] ("Онлайн сервіси" -"Всі набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників").
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником договору.

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12] розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт, або власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n205 статтею 21 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] (далі - заявник) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n372 пункт 69 Порядку № 1051]).

Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9#w1_30 пунктах 91-129], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=135#w1_2 135-137] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051], подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (печатки) надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через [https://se.diia.gov.ua/unified-state-web-portal-of-electronic-services-diia Єдиний державний веб-портал електронних послуг], у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему [https://e.land.gov.ua/ Держгеокадастру], представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

'''Увага!''' Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина 5 статті 26 Закону України “Про землеустрій”]).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що '''не перевищує 14 робочих днів''' з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає подані документи.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у такому внесенні здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідної документації, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+32#w1_1 частина 2 статті 32 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]).

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей із зазначенням підстав відмови.

'''Відмова у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру надається у разі, якщо''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+29#w1_1 частина 4 статті 29 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]''':'''
* заявником подано документи, не в повному обсязі;
* подані документи не відповідають вимогам законодавства;
* із заявою про державну реєстрацію звернулася неналежна особа;
Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надсилає заявникові таке рішення в електронній формі з накладеним кваліфікованим електронним підписом технічними засобами електронних комунікацій на вказану у заяві про внесення відомостей (змін до них) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, та за бажанням заявника передає таке рішення у паперовій формі зазначеному у заяві про внесення відомостей (змін до них) центру надання адміністративних послуг ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9+%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80+%D0%BD%D0%B5#w1_6 Порядку № 1051]).

У разі коли заявник особисто отримує рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, він пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі звернення уповноваженої заявником особи - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені заявника. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи, повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA+3#w1_4 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

'''До клопотання додаються:'''

* екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
* витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина 1 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91603052 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 805/4560/17-а] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області, а не листом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87902179 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/731/18] (оскільки Львівським міським головою не було винесено на пленарне засідання Львівської міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 186-1 ЗК України, ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86815234 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17] (не існує норми закону щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ділянок, які включені до переліку за наказом Головного управління Держгеокадастру).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83943059 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18] (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/7862647 Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а] (невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361939 Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом).
== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію

2025-09-09T09:28:02Z

Olha.melnyk: /* Загальні правила реструктуризації заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/554-15 Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) '''в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії''' (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) '''або тимчасово окупованих Російською Федерацією''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій] (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - '''заборонено'''.
|}

== Реструктуризація заборгованості за спожитий газ ==
Відносини між газопостачальними організаціями та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам"].

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15?find=1&text=25+%D1%83+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_1 пунктом 25 Розділу ІІІ Правил № 2496], визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності діючого графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Після отримання на інформаційній платформі повідомлення про намір споживача укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником постачальник не має права припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача.

Слід відмітити, що у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15?find=1&text=4.10#w1_18 пункті 4.10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам"], встановлено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. '''Отже, з вищезазначеного виникають наступні висновки:'''

1) чинним законодавством України встановлено право, а не обов’язок газопостачальної організації укладати договір реструктуризації заборгованості споживачам за спожитий природний газ;

2) укладення договору реструктуризації заборгованості можливе лише у випадку неможливості споживача сплачувати за послуги газопостачання, за умови чіткого виконання ним вимог договору постачання газу побутовим споживачами.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n12 Правилами постачання].

== Реструктуризація заборгованості за електричну енергію ==
Відносини між організаціями, які постачають електричну енергію та споживачами регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=4.24#w1_106 пунктом 4.24 Правил № 312], встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою укладають договір про реструктуризацію заборгованості та оформлюють графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. Такий договір укладається відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та діє до повного виконання сторонами зобов’язань за основним договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

== Загальні правила реструктуризації заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15#Text статті 1 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"], заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги. На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. За умови, якщо доходів громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Установити, що на громадян, які уклали договір відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15#Text статті 1 цього Закону], поширюється діючий порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_2 стаття 2 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).

Установити, що пеня за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в розмірі, визначеному в договорі про реструктуризацію заборгованості, нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, за умови відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_3 стаття 3 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).

Заборгованість громадян, які не уклали договір про реструктуризацію заборгованості та не сплачують поточних платежів, стягується житлово-комунальними підприємствами за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_4 стаття 4 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).

На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_5 стаття 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Реструктуризація заборгованості із квартирної плати, плати за житлово – комунальні послуги, послуги за спожитий газ та електроенергію

2025-09-09T09:24:46Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/554-15 Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/206-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану"] нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) '''в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії''' (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) '''або тимчасово окупованих Російською Федерацією''', відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#n16 переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій] (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги - '''заборонено'''.
|}

== Реструктуризація заборгованості за спожитий газ ==
Відносини між газопостачальними організаціями та споживачами природного газу регулюються Правилами постачання природного газу, затвердженими [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2496 "Про затвердження Правил постачання природного газу"] та [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15 Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам"].

Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15?find=1&text=25+%D1%83+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_1 пунктом 25 Розділу ІІІ Правил № 2496], визначено, що у разі виникнення у споживача заборгованості за договором постачання природного газу за домовленістю сторін (постачальника та споживача) може бути укладений графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості.

У разі відсутності діючого графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від виконання поточних зобов'язань за договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості або його недотримання чи неоплати поточних платежів постачальник має право у порядку, визначеному цим розділом та договором постачання природного газу, припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача до повного погашення заборгованості.

Після отримання на інформаційній платформі повідомлення про намір споживача укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником постачальник не має права припинити або обмежити постачання природного газу на об'єкт споживача.

Слід відмітити, що у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1386-15?find=1&text=4.10#w1_18 пункті 4.10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 "Про затвердження Типового договору постачання газу побутовим споживачам"], встановлено, що у разі виникнення у Споживача заборгованості за послуги з газопостачання за цим Договором Споживач може звернутися до Постачальника із заявою про складення графіка погашення заборгованості на строк не більше 12 місяців та за вимогою Постачальника подати довідки, що підтверджують неплатоспроможність Споживача. Графік погашення заборгованості оформлюється окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладення Сторонами та дотримання Споживачем графіка погашення заборгованості не звільняє Споживача від здійснення поточних платежів за цим Договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. '''Отже, з вищезазначеного виникають наступні висновки:'''

1) чинним законодавством України встановлено право, а не обов’язок газопостачальної організації укладати договір реструктуризації заборгованості споживачам за спожитий природний газ;

2) укладення договору реструктуризації заборгованості можливе лише у випадку неможливості споживача сплачувати за послуги газопостачання, за умови чіткого виконання ним вимог договору постачання газу побутовим споживачами.

У разі недотримання графіка погашення заборгованості або прострочення оплати поточних платежів Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання природного газу Споживачу у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1382-15#n12 Правилами постачання].

== Реструктуризація заборгованості за електричну енергію ==
Відносини між організаціями, які постачають електричну енергію та споживачами регулюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18#Text Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії"] Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0312874-18?find=1&text=4.24#w1_106 пунктом 4.24 Правил № 312], встановлено, що у разі виникнення у споживача заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію, сторони за взаємною згодою укладають договір про реструктуризацію заборгованості та оформлюють графік погашення заборгованості, який є додатком до цього договору. Такий договір укладається відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], та діє до повного виконання сторонами зобов’язань за основним договором.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Укладення сторонами та дотримання споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє споживача від оплати поточного споживання електричної енергії.

== Загальні правила реструктуризації заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15#Text статті 1 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"], заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Для реструктуризації заборгованості громадяни укладають з підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг договори про щомісячне рівномірне погашення реструктуризованої заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за житлово-комунальні послуги. На період погашення реструктуризованої заборгованості загальна сума платежів, що вносяться громадянами на оплату поточних платежів та платежів по погашенню реструктуризованої заборгованості, не повинна перевищувати 25 відсотків доходів, що визначаються при нарахуванні субсидій для працюючих громадян, і 20 відсотків - для пенсіонерів та інших осіб, які отримують будь-які види соціальної допомоги. За умови, якщо доходів громадян, які уклали договори про реструктуризацію заборгованості, не вистачить на повне погашення цієї заборгованості, термін дії договору продовжується до повного її погашення.

Установити, що на громадян, які уклали договір відповідно до статті 1 цього Закону, поширюється діючий порядок нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг для оплати поточних платежів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_2 стаття 2 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).

Установити, що пеня за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги в розмірі, визначеному в договорі про реструктуризацію заборгованості, нараховується за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, за умови відсутності заборгованості з виплати заробітної плати, пенсії, стипендії тощо ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_3 стаття 3 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).

Заборгованість громадян, які не уклали договір про реструктуризацію заборгованості та не сплачують поточних платежів, стягується житлово-комунальними підприємствами за рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_4 стаття 4 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).

На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг. На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_5 стаття 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію"]).
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Захист прав стягувача у виконавчому провадженні

2025-09-09T07:50:16Z

Olha.melnyk: /* Захист прав стягувача у виконавчому провадженні */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]

== Поняття виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження"], визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+15#w1_1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження"], сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. '''Стягувачем''' є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. '''Боржником''' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

===== Рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи =====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+3#w1_3 Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження"], визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів:'''

# виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України;
# судові накази;
# ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом;
# виконавчих написів нотаріусів;
# посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;
# постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди;
# постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
# рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України;
# рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень;
# рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами;
# рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_5 Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження"], передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом, та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

== Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+19#w1_1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження"], '''стягувачі у виконавчому провадженні мають право:'''
# Ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
# Пред’являти виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців.
# Укласти мирову угоду з боржником, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
# Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
# Стягувач може заявляти відвід державному виконавцю, експерту, спеціалісту, оцінювачу, перекладачу у разі, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.
'''Обов'язками стягувача у виконавчому провадженні є:'''
#Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
'''Боржник зобов’язаний:'''

# Утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
# Допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
# За рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
# Повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.
# Своєчасно з’являтися на вимогу виконавця.
# Надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі. У виконавчому провадженні за виконавчим документом на підставі судового рішення у справі за позовом, поданим учасником господарського товариства в інтересах останнього, укладення мирової угоди, відмова від стягнення і повернення виконавчого документа можливі лише за письмовою згодою всіх осіб, які у відповідній справі діяли в інтересах господарського товариства. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

== Захист прав стягувача у виконавчому провадженні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+57#w1_1 статті 57 Конституції України], кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+74#w1_1 Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження"], встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

'''Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:'''

# найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається;
# повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником;
# реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина);
# зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону;
# викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
# підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+75#w1_2 частина 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження"]). За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+76#w1_1 стаття 76 Закону України "Про виконавче провадження"]). Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+382#w1_10 частина 1 статті 382 Кримінального кодексу України]).

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Захист прав стягувача у виконавчому провадженні

2025-09-09T07:43:48Z

Olha.melnyk: /* Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження */

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]

== Поняття виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження"], визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+15#w1_1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження"], сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. '''Стягувачем''' є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. '''Боржником''' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

===== Рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи =====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+3#w1_3 Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження"], визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів:''' 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 11) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_5 Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження"], передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом, та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

== Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+19#w1_1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження"], '''стягувачі у виконавчому провадженні мають право:'''
# Ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
# Пред’являти виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців.
# Укласти мирову угоду з боржником, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
# Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
# Стягувач може заявляти відвід державному виконавцю, експерту, спеціалісту, оцінювачу, перекладачу у разі, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.
'''Обов'язками стягувача у виконавчому провадженні є:'''
#Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
'''Боржник зобов’язаний:'''

# Утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
# Допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
# За рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
# Повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.
# Своєчасно з’являтися на вимогу виконавця.
# Надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі. У виконавчому провадженні за виконавчим документом на підставі судового рішення у справі за позовом, поданим учасником господарського товариства в інтересах останнього, укладення мирової угоди, відмова від стягнення і повернення виконавчого документа можливі лише за письмовою згодою всіх осіб, які у відповідній справі діяли в інтересах господарського товариства. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

== Захист прав стягувача у виконавчому провадженні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+57#w1_1 статті 57 Конституції України], кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+74#w1_1 Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження"], встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

'''Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:'''

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+75#w1_2 частина 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження"]). За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+76#w1_1 стаття 76 Закону України "Про виконавче провадження"]). Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+382#w1_10 частина 1 статті 382 Кримінального кодексу України]).

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Захист прав стягувача у виконавчому провадженні

2025-09-09T07:39:39Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1404-19 Закон України "Про виконавче провадження"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1403-19 Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]

== Поняття виконавчого провадження. Сторони виконавчого провадження ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження"], визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+15#w1_1 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження"], сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. '''Стягувачем''' є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. '''Боржником''' є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

===== Рішення, що підлягають примусовому виконанню. Виконавчі документи =====
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+3#w1_3 Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження"], визначено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких '''виконавчих документів:''' 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 11) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів, рішень (актів) Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3477-15#Text Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"], а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень; 10) рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами; 11) рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу.

== Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_5 Статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження"], передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1403-19#Text Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"]. Державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом, та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.

== Права і обов’язки сторін та інших учасників виконавчого провадження ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+19#w1_1 Відповідно до статті 19 Закону України "Про виконавче провадження"], '''стягувачі у виконавчому провадженні мають право:'''
# Ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
# Пред’являти виконавчий документ для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців.
# Укласти мирову угоду з боржником, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
# Надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
# Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строку його пред'явлення до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.
# Стягувач може заявляти відвід державному виконавцю, експерту, спеціалісту, оцінювачу, перекладачу у разі, якщо вони є близькими родичами сторін, їх представників або інших осіб, які беруть участь у виконавчому провадженні, або заінтересовані в результаті виконання рішення, або є інші обставини, що викликають сумнів у їх неупередженості.
'''Обов'язками стягувача у виконавчому провадженні є:'''
#Невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов’язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
'''Боржник зобов’язаний:'''

# Утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.
# Допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
# За рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п’яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
# Повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини.
# Своєчасно з’являтися на вимогу виконавця.
# Надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Особи, які на підставі закону звернулися з позовом в інтересах інших осіб (крім прокурора), беруть участь у виконавчому провадженні і користуються правами сторони виконавчого провадження, відкритого за їхньою заявою або за заявою іншої сторони в справі. У виконавчому провадженні за виконавчим документом на підставі судового рішення у справі за позовом, поданим учасником господарського товариства в інтересах останнього, укладення мирової угоди, відмова від стягнення і повернення виконавчого документа можливі лише за письмовою згодою всіх осіб, які у відповідній справі діяли в інтересах господарського товариства. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

== Захист прав стягувача у виконавчому провадженні ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+57#w1_1 статті 57 Конституції України], кожному гарантується право знати свої права і обов'язки.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+74#w1_1 Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження"], встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов’язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.

'''Скарга у виконавчому провадженні подається виключно у письмовій формі та має містити:'''

1) найменування органу державної виконавчої служби, до якого вона подається; 2) повне найменування (прізвище, ім’я та по батькові) стягувача та боржника, їхні місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (прізвище, ім’я та по батькові) представника сторони виконавчого провадження, якщо скарга подається представником; 3) реквізити виконавчого документа (вид документа, найменування органу, що його видав, день видачі та номер документа, його резолютивна частина); 4) зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності та посилання на порушену норму закону; 5) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дня подання скарги.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+75#w1_2 частина 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження"]). За невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону. За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+76#w1_1 стаття 76 Закону України "Про виконавче провадження"]). Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+382#w1_10 частина 1 статті 382 Кримінального кодексу України]).

[[Категорія:Виконавче провадження]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади]]

Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

2025-09-04T11:05:00Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок; Видалено зображення у зв'язку з недостовірною інформацією;

== Нормативна база ==
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
*[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень]"
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру]" (далі - Порядок № 1051)
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1113-2020-%D0%BF#Text Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 про "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 року № 2145-IX]
== Хто може звернутись ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] у період дії воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, в межах України або окремої її місцевості, у якій введено воєнний стан, '''безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.''' '''Вищезазначене не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом''' ''(підпункт 5 пункту 27 розділу X із змінами, внесеними згідно із Законом № 2698-IX від 19.10.2022)''

Також, звертаємо увагу, що у зв’язку із введенням в Україні воєнного стану, закрито доступ до Публічної кадастрової карти.
|}
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 Земельного кодексу України], кожен громадянин України може отримати безкоштовно землю для різних потреб. Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
== Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються громадянам ==
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+116#w2_1 частина 4 статті 116 Земельного кодексу України]).

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
* для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
* для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
* для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
* для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
* для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
* для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Розмір земельних ділянок, що передаються безоплатно громадянину у власність для ведення особистого селянського господарства, може бути збільшено у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1031 частина 2 статті 121 Земельного кодексу України]).

== Куди звертатися для отримання земельної ділянки ==
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися [https://docs.google.com/document/d/1MrrW2eA2MMCcvaJPb6Ms8NWf9isdxmTl/edit із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою] до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%82%D1%8F+122#w2_18 статтею 122 Земельного кодексу України], а саме:
* сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
* районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті);
* обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
* [https://land.gov.ua/ Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області] (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб)
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі].
|}
== Вимоги до клопотання==
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації).

[https://land.gov.ua/algorytm-dij-dlya-otrymannya-v-korystuvannya-zemelnyh-dilyanok-gromadyanamy-v-tomu-chysli-i-tymy-yaki-nalezhat-do-romskoyi-naczionalnoyi-menshyny-dlya-vedennya-osobystogo-selyanskogo-gospodarstva-u/ До клопотання додаються]:
# графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
# погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
# документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
# копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
# документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
Клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, документація із землеустрою реєструються в день надходження до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статтею 122] цього Кодексу, та розглядаються у порядку черговості їх надходження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 частина 10 статті 118 Земельного кодексу України]).

'''Увага!''' Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 (частина 6 статті 118 Земельного кодексу України]).
== Термін розгляду заяви ==
Рішення про надання дозволу на [https://poltavska.land.gov.ua/info/alhorytm-rozrobky-proektu-zemleustroiu-shchodo-vidvedennia-zemelnoi-dilianky/ розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки] відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк. '''Підставою відмови''' у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
[[Файл:ПЗ про визнання протиправними дій ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ.doc|міні]]
== [[Розроблення документації землеустрою|Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки]] ==
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

'''''Розробником проекту землеустрою''''' можуть бути лише:
# юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;
# фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина 2 статті 26 Закону України "Про землеустрій"]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!''' З переліком суб’єктів господарювання, що надають відповідні послуги, можна ознайомитися на сайті [https://land.gov.ua/ Держаної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] ("Онлайн сервіси" -"Набори відкритих даних" -"Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників"), або у [https://land.gov.ua/terytorialni-orhany/ територіальному органі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] (Держгеокадастр).
|}
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником договору.

Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати '''6 місяців'''.
== Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі ==
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється за заявою згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n177 додатком 12] розробника документації із землеустрою та оцінки земель від імені замовника, якщо інше не передбачено договором на виконання відповідних робіт, або власника (розпорядника, у визначених законом випадках - користувача) земельної ділянки у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n205 статтею 21 Закону України “Про Державний земельний кадастр”] (далі - заявник) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n372 пункт 69 Порядку № 1051]).

Заява у паперовій формі разом з документацією із землеустрою або оцінки земель, електронним документом та іншими документами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=%D0%94%D0%BB%D1%8F+%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9#w1_30 пунктах 91-129], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF?find=1&text=135#w1_2 135-137] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#Text Порядку № 1051], подається заявником Державному кадастровому реєстраторові особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Заява в електронній формі за допомогою кваліфікованого електронного підпису (печатки) надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку через [https://se.diia.gov.ua/unified-state-web-portal-of-electronic-services-diia Єдиний державний веб-портал електронних послуг], у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему [https://e.land.gov.ua/ Держгеокадастру], представлену у формі Інтернет-сторінки, що забезпечує формування та подання заяви.

'''Увага!''' Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 частина 4 статті 26 Закону України “Про землеустрій”]).

Державний кадастровий реєстратор у строк, що '''не перевищує 14 робочих днів''' з дня прийняття заяви про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру розглядає подані документи.

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надання мотивованої відмови у такому внесенні здійснюється у строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів з дня отримання відповідної документації, якщо цим Законом не встановлено інший строк для здійснення цих дій.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор вносить відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру або приймає рішення про відмову у внесенні таких відомостей із зазначенням підстав відмови.

'''Підстави для відмови:'''
* документи подані не в повному обсязі;
* невідповідність поданих документів вимогам чинного законодавства;
* розташування земельної ділянки та території дії повноважень іншого кадастрового реєстратора;
* розташування в межах земельної ділянки, яка реєструється, іншої земельної ділянки або її частини.
Державний кадастровий реєстратор не пізніше наступного робочого дня з моменту прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надсилає заявникові таке рішення в електронній формі з накладеним кваліфікованим електронним підписом технічними засобами електронних комунікацій на вказану у заяві про внесення відомостей (змін до них) адресу електронної пошти або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, у тому числі через веб-сторінку Держгеокадастру, та за бажанням заявника передає таке рішення у паперовій формі зазначеному у заяві про внесення відомостей (змін до них) центру надання адміністративних послуг.

У разі коли заявник особисто отримує рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, він пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі звернення уповноваженої заявником особи - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені заявника. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи, повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку .

'''Вартість: '''внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]).

Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
== Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ==
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.

До клопотання додаються: екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

'''Строк розгляду:''' 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
== Реєстрація права власності на земельну ділянку ==
Реєстрацію права власності на земельну ділянку здійснюють виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг; нотаріус.

'''Перелік необхідних документів:'''
# [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1504-16 заява встановленої форми;]
# документ, що посвідчує особу;
# засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
# витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
# документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 частина перша статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]).
'''Строк розгляду:''' до 5 робочих днів.
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/91603052 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року у справі № 805/4560/17-а] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його наданні повинно оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі наказу Головного управління Держгеокадастру в області, а не листом).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87902179 Постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у справі № 813/731/18] (оскільки Львівським міським головою не було винесено на пленарне засідання Львівської міської ради, зокрема, не включено до порядку денного розгляд клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою та не забезпечено дотримання радою порядку і строку їх розгляду, то відповідно міським головою допущено протиправну бездіяльність та порушено вимоги ст. 186-1 ЗК України, ст.42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 31 Регламенту Львівської міської ради 7-го скликання).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/86815234 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 09 січня 2020 року у справі № 812/1264/17] (не існує норми закону щодо надання дозволів на розроблення проектів землеустрою для ділянок, які включені до переліку за наказом Головного управління Держгеокадастру).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85493050 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 420/914/19] (хоч і повноваження Головного управління Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідне клопотання (заяву) позивача про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/83943059 Постанова Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 року у справі № 420/5288/18] (у разі протиправної бездіяльності відповідного органу у вигляді ненадання дозволу у належній формі на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у встановлений строк, відповідно до абзацу третього частини сьомої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] особа має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/7862647 Постанова Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17 грудня 2018 року у справі № 509/4156/15-а] (невідповідність місця розташування земельної ділянки має бути пояснена вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць тощо).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77361939 Постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц] (рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом).
== Див. також ==
* [[Порядок державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі]]
* [[Порядок отримання земель для сінокосіння і випасання худоби]]
* [[Приватизація земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян]]
* [[Реєстрація права власності на земельну ділянку]]
* [[Розроблення документації землеустрою]]
* [[Публічна кадастрова карта та порядок користування]]
[[Категорія:Право власності на землю‎]]
[[Категорія:Територіальні органи]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2025-08-08T06:51:30Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/696-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб"]
== Основні положення ==
'''Внутрішньо переміщеною особою''' є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

'''Зверніть Увагу!''' Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі – Закон)].

Україна гарантує вжиття усіх можливих заходів передбачених законодавством України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО), створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

== Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання ==
Громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"], має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

== Облік внутрішньо переміщених осіб ==
Порядок оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509] (далі - Порядок 509), регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n171 статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".]

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, – через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n351 додатком 1] до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – уповноважені органи).

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний веб портал електронних послуг (далі – Портал Дія).

'''На отримання довідки мають право:'''

* військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які проходили військову службу та мали зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону], на дату їх виникнення;
* студенти, які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення;
* студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону];
* особи, житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), та неповнолітні діти, які отримали паспорт громадянина України, незалежно від наявності (відсутності) реєстрації місця проживання, якщо інформацію про них внесено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
* особи, які після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”"] (далі – територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії);
* особи, задеклароване/зареєстроване місце проживання яких розташоване поза межами території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, але такі особи: перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії; сплатили або за яких сплачено роботодавцем єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2021 р. або за 2021 рік на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.

Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв’язку з обставинами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 статті 1 Закону], та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Довідку отримує кожна дитина, в тому числі та, що прибула без супроводження батьків, законного представника, а також дитина, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, що перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також у дітей, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення. У довідці та в заяві про взяття на облік дитини, яка народилась у внутрішньо переміщеної особи, зазначається остання адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання батьків (одного з батьків).

У разі зміни фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщена особа звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана довідка вилучається.

== Пільги ВПО ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D0%92%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA+%D0%92%D0%9F%D0%9E#w1_1 '''Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"''':]
# Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання '''статусу безробітного''', отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. Див. додатково консультацію "[[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]"
# '''Припинення самозайнятості''' ВПО здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальному органі Державної міграційної служби України], на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]"
# Реєстрація ВПО юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або '''реєстрація такою ВПО фізичної особи - підприємця''' здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]"
# Взята на облік ВПО має право на '''забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації''', на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання.
# Заходи щодо забезпечення '''прийому, проїзду, розміщення та облаштування''' вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України.
# З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для ВПО регіональні '''довгострокові програми з пільгового кредитування''' (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла. Див. додатково консультацію "[[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]"
# У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для ВПО з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.
== Гарантії ВПО у сфері зайнятості населення ==

Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_10 частина 4 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n206 пункту 1] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+36#w2_20 статті 36], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 статей 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n223 39 Кодексу законів про працю України] у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n758 частини третьої] цієї статті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n750 стаття 241 Закону України "Про зайнятість населення")].

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

# роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
# територіальний орган Пенсійного фонду України;
# територіальний орган Державної податкової служби.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

'''Заходи сприяння зайнятості ВПО''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n750 стаття 241 Закону України "Про зайнятість населення")]:

* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;
* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;
* компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;
* компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб.

Підставою для припинення фінансування зазначених заходів є скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Важливим у сприянні зайнятості ВПО, що зареєстровані як безробітні, є надання пільг для роботодавців, що додатково стимулює створення нових робочих місць. Мова йде про компенсацію витрат на оплату праці, відшкодування єдиного соціального внеску.

Служба зайнятості проводить навчання безробітних у навчальних закладах, зокрема, в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Додатково запроваджена можливість отримання ваучера на навчання, що дає змогу внутрішньо переміщеним особам безоплатно підвищити кваліфікацію або отримати нову професію за затвердженим переліком професій. Така можливість надається ВПО, які не зареєстровані як безробітні, мають професійно-технічну чи вищу освіту.

== Гарантії ВПО у сфері соціального страхування на випадок безробіття ==
Порядок надання допомоги по безробіттю врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»].

Під час дії воєнного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"]):

* Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;
* Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;
* Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом України "Про зайнятість населення"], без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;
* виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;
* призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:

# Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
# Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
# інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;
# Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
# податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

* до отримання відомостей стосовно осіб, зазначених в абзаці сьомому цього пункту, допомога по безробіттю призначається їм у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів; після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства;

* максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

== Пільги ВПО у кредитних відносинах ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+15#w2_1 частини 6 статті 15 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.

Положення цього пункту не поширюються на об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статтею 266 Податкового кодексу України].

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+132-2#w2_2 частини 52 статті 1322 Закону України “Про іпотеку”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+9#w1_14 статті 92 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.

Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

У разі невиконання кредитором свого обов’язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється.

Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".]

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Положення частин першої - п’ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

* до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
* до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Положення частин першої - п’ятої статті 92 не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

* залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;
* залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики.

= Пільги ВПО під час проведення антитерористичної операції =
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 частини 1 статті 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116/2018#Text Указом Президента України від 30.04.2018 року № 116/2018 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях"] введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" Сам текст рішення РНБО не було опубліковано, а в Указі Президента міститься посилання "для службового користування".

Відповідно до п. 4 Указу Президента України від від 15 листопада 2006 року N 970/2006 Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності 10 червня 1997 року № 503/97 нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n29 Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Таким чином, період правовий режим проведення антитерористичної операції закінчився з листопада 2018 року.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року введено правовий режим воєнного стану з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Даний режим продовжено .У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України], а також впроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_2 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], на час проведення антитерористичної операції '''забороняється нарахування пені та/або штрафів''' на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Див. додатково консультацію "[[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]"

== Пільги ВПО у сфері освіти ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"], держава забезпечує дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти за певним ступенем вищої освіти, але не більш як до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді:

# повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
# пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
# соціальної стипендії;
# безоплатного забезпечення підручниками;
# безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
# безоплатного проживання в гуртожитку;
# інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 абзац 1 частини 15 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть за бажанням разово скористатися правом на безоплатне навчання зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти тривалістю до одного року з наступним вступом до закладів вищої освіти як внутрішньо переміщені особи у порядку, визначеному Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 абзац 4 частини 4 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Крім того, взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 9 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону], на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 9 статті 7 Закону]).

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 10 статті 7 Закону]).

Див. додатково консультацію "[[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]"
{| class="wikitable"
|<center> '''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ Благодійного Фонду «Право на захист»]''''' </center>
|}
== Див. також ==
* [[Особливості отримання субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2025-08-06T14:17:13Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/696-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб"]
== Основні положення ==
'''Внутрішньо переміщеною особою''' є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

'''Зверніть Увагу!''' Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі – Закон)].

Україна гарантує вжиття усіх можливих заходів передбачених законодавством України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО), створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

== Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання ==
Громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] , має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

== Облік внутрішньо переміщених осіб ==
Порядок оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509] (далі - Порядок 509), регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n171 статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".]

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, – через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n351 додатком 1] до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – уповноважені органи).

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний веб портал електронних послуг (далі – Портал Дія).

'''На отримання довідки мають право:'''

* військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які проходили військову службу та мали зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону], на дату їх виникнення;
* студенти, які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення;
* студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону];
* особи, житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), та неповнолітні діти, які отримали паспорт громадянина України, незалежно від наявності (відсутності) реєстрації місця проживання, якщо інформацію про них внесено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
* особи, які після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”"] (далі – територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії);
* особи, задеклароване/зареєстроване місце проживання яких розташоване поза межами території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, але такі особи: перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії; сплатили або за яких сплачено роботодавцем єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2021 р. або за 2021 рік на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.

Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв’язку з обставинами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 статті 1 Закону], та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Довідку отримує кожна дитина, в тому числі та, що прибула без супроводження батьків, законного представника, а також дитина, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, що перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також у дітей, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення. У довідці та в заяві про взяття на облік дитини, яка народилась у внутрішньо переміщеної особи, зазначається остання адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання батьків (одного з батьків).

У разі зміни фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщена особа звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана довідка вилучається.

== Пільги ВПО ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D0%92%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA+%D0%92%D0%9F%D0%9E#w1_1 '''Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"''':]
# Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання '''статусу безробітного''', отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. Див. додатково консультацію "[[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]"
# '''Припинення самозайнятості''' ВПО здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальному органі Державної міграційної служби України], на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]"
# Реєстрація ВПО юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або '''реєстрація такою ВПО фізичної особи - підприємця''' здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]"
# Взята на облік ВПО має право на '''забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації''', на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання.
# Заходи щодо забезпечення '''прийому, проїзду, розміщення та облаштування''' вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України.
# З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для ВПО регіональні '''довгострокові програми з пільгового кредитування''' (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла. Див. додатково консультацію "[[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]"
# У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для ВПО з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.
== Гарантії ВПО у сфері зайнятості населення ==

Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_10 частина 4 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n206 пункту 1] статті 36, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 статей 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n223 39 Кодексу законів про працю України] у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n758 частини третьої] цієї статті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n750 стаття 241 Закону України "Про зайнятість населення")].

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

# роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
# територіальний орган Пенсійного фонду України;
# територіальний орган Державної податкової служби.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

'''Заходи сприяння зайнятості ВПО''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n750 стаття 241 Закону України "Про зайнятість населення")]:

* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;
* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;
* компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;
* компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб.

Підставою для припинення фінансування зазначених заходів є скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Важливим у сприянні зайнятості ВПО, що зареєстровані як безробітні, є надання пільг для роботодавців, що додатково стимулює створення нових робочих місць. Мова йде про компенсацію витрат на оплату праці, відшкодування єдиного соціального внеску.

Служба зайнятості проводить навчання безробітних у навчальних закладах, зокрема, в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Додатково запроваджена можливість отримання ваучера на навчання, що дає змогу внутрішньо переміщеним особам безоплатно підвищити кваліфікацію або отримати нову професію за затвердженим переліком професій. Така можливість надається ВПО, які не зареєстровані як безробітні, мають професійно-технічну чи вищу освіту.

== Гарантії ВПО у сфері соціального страхування на випадок безробіття ==
Порядок надання допомоги по безробіттю врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»].

Під час дії воєнного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"]):

* Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;
* Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;
* Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом України "Про зайнятість населення"], без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;
* виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;
* призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:

# Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
# Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
# інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;
# Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
# податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

* до отримання відомостей стосовно осіб, зазначених в абзаці сьомому цього пункту, допомога по безробіттю призначається їм у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів; після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства;

* максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

== Пільги ВПО у кредитних відносинах ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+15#w2_1 частини шостої статті 15 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.

Положення цього пункту не поширюються на об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статтею 266 Податкового кодексу України].

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+132-2#w2_2 ч. 52 ст. 1322 Закону України “Про іпотеку”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Також відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+9#w1_14 ст. 92 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.

Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

У разі невиконання кредитором свого обов’язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється.

Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".]

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Положення частин першої - п’ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

* до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;
* до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Положення частин першої - п’ятої статті 92 не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

* залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;
* залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики.

= Пільги ВПО під час проведення антитерористичної операції =
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116/2018#Text Указом Президента України від 30.04.2018 року № 116/2018 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях"] введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" Сам текст рішення РНБО не було опубліковано, а в Указі Президента міститься посилання "для службового користування".

Відповідно до п. 4 Указу Президента України від від 15 листопада 2006 року N 970/2006 Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності 10 червня 1997 року № 503/97 нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n29 Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Таким чином, період правовий режим проведення антитерористичної операції закінчився з листопада 2018 року.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року введено правовий режим воєнного стану з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Даний режим продовжено .У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України], а також впроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+2#w1_2 статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], на час проведення антитерористичної операції '''забороняється нарахування пені та/або штрафів''' на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. Див. додатково консультацію "[[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]"

== Пільги ВПО у сфері освіти ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 статті 44 Закону України "Про вищу освіту"] держава забезпечує дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти за певним ступенем вищої освіти, але не більш як до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді:

# повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
# пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
# соціальної стипендії;
# безоплатного забезпечення підручниками;
# безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
# безоплатного проживання в гуртожитку;
# інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 абзац перший частини п'ятнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть за бажанням разово скористатися правом на безоплатне навчання зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти тривалістю до одного року з наступним вступом до закладів вищої освіти як внутрішньо переміщені особи у порядку, визначеному Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+44#w2_1 абзац четвертий частини четвертої статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Крім того, взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 9 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону], на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 ч. 9 ст. 7 Закону]).

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 10 статті 7 Закону]).

Див. додатково консультацію "[[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]"
{| class="wikitable"
|<center> '''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ Благодійного Фонду «Право на захист»]''''' </center>
|}
== Див. також ==
* [[Особливості отримання субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи

2025-08-06T13:18:54Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України "Про зайнятість населення"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1533-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/103/98-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про професійну (професійно-технічну) освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України КМУ від 01 жовтня 2014 року № 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/696-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 696 "Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб"]
== Основні положення ==
'''Внутрішньо переміщеною особою''' є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

'''Зверніть Увагу!''' Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
== Гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб ==
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі – Закон)].

Україна гарантує вжиття усіх можливих заходів передбачених законодавством України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб (далі - ВПО), створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

== Захист від примусового внутрішнього переміщення та примусового повернення на попереднє місце проживання ==
Громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"] , має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

== Облік внутрішньо переміщених осіб ==
Порядок оформлення та видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509] (далі - Порядок 509), регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n171 статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".]

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, – через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/509-2014-%D0%BF#n351 додатком 1] до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі – уповноважені органи).

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний веб портал електронних послуг (далі – Портал Дія).

'''На отримання довідки мають право:'''

* військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу), які проходили військову службу та мали зареєстроване місце проживання на території, де виникли обставини, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону], на дату їх виникнення;
* студенти, які навчаються в закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, які перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення;
* студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень і мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо вони не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону];
* особи, житлові приміщення яких зруйновані або стали непридатними для проживання внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується відповідним актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), та неповнолітні діти, які отримали паспорт громадянина України, незалежно від наявності (відсутності) реєстрації місця проживання, якщо інформацію про них внесено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб;
* особи, які після введення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”] воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-%D1%80#Text Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 “Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка”"] (далі – територія адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії);
* особи, задеклароване/зареєстроване місце проживання яких розташоване поза межами території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії, але такі особи: перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії; сплатили або за яких сплачено роботодавцем єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за IV квартал 2021 р. або за 2021 рік на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії.

Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв’язку з обставинами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 статті 1 Закону], та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Довідку отримує кожна дитина, в тому числі та, що прибула без супроводження батьків, законного представника, а також дитина, яка народилася у внутрішньо переміщеної особи, що перемістилася з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також у дітей, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення. У довідці та в заяві про взяття на облік дитини, яка народилась у внутрішньо переміщеної особи, зазначається остання адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання батьків (одного з батьків).

У разі зміни фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщена особа звертається за видачею довідки до уповноваженого органу за місцем фактичного проживання/перебування, а раніше видана довідка вилучається.

== Пільги ВПО ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D0%92%D0%B7%D1%8F%D1%82%D0%B0+%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA+%D0%92%D0%9F%D0%9E#w1_1 '''Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"''':]
# Взята на облік ВПО, яка не має документів, необхідних для надання '''статусу безробітного''', отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. Див. додатково консультацію "[[Отримання внутрішньо переміщеною особою статусу безробітного]]"
# '''Припинення самозайнятості''' ВПО здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному [https://dmsu.gov.ua/teritorialni-organi.html територіальному органі Державної міграційної служби України], на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]"
# Реєстрація ВПО юридичної особи (за умов її входження до складу засновників такої юридичної особи) або '''реєстрація такою ВПО фізичної особи - підприємця''' здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на підставі довідки про взяття на облік ВПО. Див. додатково консультацію "[[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]"
# Взята на облік ВПО має право на '''забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації''', на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання.
# Заходи щодо забезпечення '''прийому, проїзду, розміщення та облаштування''' вимушених переселенців є видатковими зобов’язаннями України та органів місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції щодо забезпечення соціальних прав і гарантій громадян України.
# З метою забезпечення будівництва та інвестування у розвиток житлової інфраструктури міст та населених пунктів відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування разом із державними банківськими установами, а також за наявності можливостей залучення міжнародної гуманітарної або благодійної допомоги формують для ВПО регіональні '''довгострокові програми з пільгового кредитування''' (у тому числі - іпотечного) будівництва або придбання житла. Див. додатково консультацію "[[Державна підтримка та забезпечення громадян доступним житлом]]"
# У разі виділення адресної цільової благодійної або міжнародної благодійної допомоги для будівництва або придбання житла для ВПО з тимчасово окупованої території чи у районах ведення військових дій чи проведення антитерористичної операції такі кошти не оподатковуються прибутковим податком та податком на додану вартість.
== Гарантії ВПО у сфері зайнятості населення ==

Внутрішньо переміщена особа, яка звільнилася з роботи (припинила інший вид зайнятості), за відсутності документів, що підтверджують факт звільнення (припинення іншого виду зайнятості), періоди трудової діяльності та страхового стажу, реєструється як безробітна та отримує допомогу по безробіттю, соціальні та інші послуги за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття відповідно до законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_10 частина 4 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Внутрішньо переміщена особа, яка не мала можливості припинити трудовий договір (інший вид зайнятості) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n206 пункту 1] статті 36, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n218 статей 38], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n223 39 Кодексу законів про працю України] у зв’язку з неможливістю продовження роботи за таким трудовим договором (іншого виду зайнятості) за попереднім місцем проживання, для набуття статусу безробітного та отримання допомоги по безробіттю і соціальних послуг за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття має право припинити такий трудовий договір в односторонньому порядку, подавши до центру зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи заяву на ім’я роботодавця про припинення трудового договору.

У разі якщо на місце звільненого працівника працевлаштовано зареєстрованого безробітного з числа внутрішньо переміщених осіб, виплата компенсації продовжується до закінчення встановленого строку збереження гарантій зайнятості з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n758 частини третьої] цієї статті ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n750 стаття 241 Закону України "Про зайнятість населення")].

Датою припинення трудового договору є день, наступний за днем подання такої заяви.

Центр зайнятості за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи у день припинення трудового договору повідомляє про це:

# роботодавця (будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними);
# територіальний орган Пенсійного фонду України;
# територіальний орган Державної податкової служби.

Взята на облік внутрішньо переміщена особа, яка не має документів, необхідних для надання статусу безробітного, отримує статус безробітного без вимог, що застосовуються за звичайної процедури. До отримання документів та відомостей про періоди трудової діяльності, заробітну плату (дохід), страховий стаж допомога по безробіттю таким особам призначається у мінімальному розмірі, встановленому законодавством на випадок безробіття.

Припинення самозайнятості внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою (без вимог, що застосовуються за звичайної процедури) за місцем проживання такої особи у відповідному територіальному органі державної виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

'''Заходи сприяння зайнятості ВПО''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#n750 стаття 241 Закону України "Про зайнятість населення")]:

* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб фактичних транспортних витрат на переїзд до іншої адміністративно-територіальної одиниці місця працевлаштування;
* компенсація зареєстрованому безробітному з числа внутрішньо переміщених осіб витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного огляду відповідно до законодавства, якщо це необхідно для працевлаштування;
* компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб;
* компенсація витрат роботодавця, який працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб, на перепідготовку та підвищення кваліфікації таких осіб.

Підставою для припинення фінансування зазначених заходів є скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Важливим у сприянні зайнятості ВПО, що зареєстровані як безробітні, є надання пільг для роботодавців, що додатково стимулює створення нових робочих місць. Мова йде про компенсацію витрат на оплату праці, відшкодування єдиного соціального внеску.

Служба зайнятості проводить навчання безробітних у навчальних закладах, зокрема, в центрах професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості.

Додатково запроваджена можливість отримання ваучера на навчання, що дає змогу внутрішньо переміщеним особам безоплатно підвищити кваліфікацію або отримати нову професію за затвердженим переліком професій. Така можливість надається ВПО, які не зареєстровані як безробітні, мають професійно-технічну чи вищу освіту.

== Гарантії ВПО у сфері соціального страхування на випадок безробіття ==
Порядок надання допомоги по безробіттю врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1533-14#Text Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»].

Під час дії воєнного стану ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2220-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування сфер зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття під час дії воєнного стану"]):

* Кабінет Міністрів України визначає перелік видів забезпечення, соціальних послуг, компенсацій та допомоги у сферах зайнятості та загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а також особливості їх надання;
* Кабінет Міністрів України визначає особливості реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, а також особливості призначення, відкладення, скорочення тривалості, припинення виплати допомоги по безробіттю, відмінні від встановленого порядку;
* Кабінет Міністрів України затверджує бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та приймає інші рішення, передбачені цим Законом та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17#Text Законом України "Про зайнятість населення"], без погодження (схвалення) правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;
* допомога по безробіттю призначається з першого дня надання статусу безробітного;
* виплата допомоги по безробіттю може здійснюватися без особистого відвідування безробітним, який перебуває на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за умови підтвердження безробітним наміру перебування у статусі безробітного будь-якими засобами комунікації, у тому числі електронними, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів;
* призначення допомоги по безробіттю внутрішньо переміщеним особам або особам, які перебувають на тимчасово окупованій території або на території, на якій ведуться бойові дії, які не мають документів про періоди страхового стажу, трудової діяльності, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), здійснюється на підставі відомостей, наявних у:

# Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
# Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
# Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування;
# інформаційній системі Державної міграційної служби України та Міністерства внутрішніх справ України;
# Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;
# податковій звітності за останній звітний період чи за IV квартал 2021 року або річній звітності за 2021 рік;

* до отримання відомостей стосовно осіб, зазначених в абзаці сьомому цього пункту, допомога по безробіттю призначається їм у мінімальному розмірі, а загальна тривалість виплати такої допомоги не може перевищувати 180 календарних днів; після надходження необхідних відомостей тривалість виплати допомоги по безробіттю та її розмір переглядаються відповідно до законодавства;

* максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 150 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року.

== Пільги ВПО у кредитних відносинах ==
Відповідно до частини шостої статті 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"], упродовж строку тимчасової окупації особи, які проживають на тимчасово окупованій території або перемістилися з неї, звільняються від обов’язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, якщо об’єктом іпотеки є майно, розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована. Національний банк України приймає рішення про зміну класифікації таких іпотечних кредитів або інші рішення з метою недопущення погіршення ліквідності (фінансового стану) кредитора.

Положення цього пункту не поширюються на об’єкти житлової нерухомості, загальна площа якого перевищує показники, встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6392 статтею 266 Податкового кодексу України].

Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#Text Закону України “Про іпотеку”], у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Також відповідно до ст. 9-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text ЗУ “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”], загальна сума процентів за кредитним договором та/або договором позики, боржником за яким є внутрішньо переміщена особа, яка у період після дати початку тимчасової окупації залишила або покинула своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України або у період після 14 квітня 2014 року залишила або покинула своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, не може перевищувати суми процентів, нарахованої протягом строку, на який надавався кредит (позика), за мінімальною ставкою, визначеною договором.

За невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики не нараховується неустойка (штраф, пеня), не настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та процентів річних від простроченої суми, не застосовуються інші санкції майнового характеру.

Кредитор з урахуванням вимог частин першої та другої цієї статті зобов’язаний здійснити перерахунок заборгованості за кредитним договором та/або договором позики у семиденний строк з дня надходження письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

У разі невиконання кредитором свого обов’язку щодо здійснення перерахунку заборгованості за кредитним договором та/або договором позики на умовах, визначених цією статтею, така заборгованість вважається автоматично перерахованою на наступний день після закінчення відповідного семиденного строку з дня надходження до кредитора письмового звернення від внутрішньо переміщеної особи.

Відступлення (продаж, передання) права вимоги за кредитним договором та/або договором позики, позичальником за яким є внутрішньо переміщена особа, визначена частиною першою цієї статті, без згоди боржника забороняється.

Дія абзацу першого цієї частини не поширюється на кредиторів, віднесених до категорії неплатоспроможних, а також на банки, щодо яких здійснюються процедури виведення з ринку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4452-17 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".]

Відповідальність за невиконання чи неналежне виконання внутрішньо переміщеною особою, визначеною частиною першою цієї статті, зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Положення частин першої - п’ятої цієї статті поширюються виключно на кредитні договори та договори позики, укладені:

- до дати початку тимчасової окупації з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України;

- до 14 квітня 2014 року з позичальниками, які після зазначеної дати залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

Положення частин першої - п’ятої статті 9-2 не поширюються на заборгованість внутрішньо переміщених осіб, які:

залишили або покинули своє місце проживання на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та в яких станом на дату початку тимчасової окупації наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики;

залишили або покинули своє місце проживання на території проведення антитерористичної операції та/або в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та станом на 14 квітня 2014 року в яких наявне прострочення сплати платежів за кредитними договорами та/або договорами позики.

Звільнення внутрішньо переміщеної особи від негативних наслідків порушення нею грошових зобов’язань за кредитним договором та/або договором позики відповідно до положень цієї статті не може бути підставою для відмови у наданні нового кредиту та/або позики.
= Пільги ВПО під час проведення антитерористичної операції =
Відповідно до ч. 1 ст. 1 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1669-18 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"], період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/405/2014#Text Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014] та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/116/2018#Text Указом Президента України від 30.04.2018 року № 116/2018 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях"] введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року "Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях" Сам текст рішення РНБО не було опубліковано, а в Указі Президента міститься посилання "для службового користування".

Відповідно до п.4 Указу Президента України від від 15 листопада 2006 року N 970/2006 Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності 10 червня 1997 року № 503/97 нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Неопубліковані акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності з моменту одержання їх державними органами або органами місцевого самоврядування якщо органом, що їх видав, не встановлено інший строк набрання ними чинності.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1669-18#n29 Відповідно до п.2 ст. 11 ЗУ "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"] дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Таким чином, період правовий режим проведення антитерористичної операції закінчився з листопада 2018 року.

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року введено правовий режим воєнного стану з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Даний режим продовжено .У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також впроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.

Відповідно до ст. 2 зазначеного закону, на час проведення антитерористичної операції '''забороняється нарахування пені та/або штрафів''' на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції. 
Див. додатково консультацію "[[Мораторій на нарахування пені та штрафів за кредитними зобов’язаннями ВПО]]"
== Пільги ВПО у сфері освіти ==
Держава забезпечує дітям, зареєстрованим як внутрішньо переміщені особи, дітям, які проживають у населених пунктах на лінії зіткнення, у тому числі дітям, які навчаються за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти, - до закінчення такими дітьми закладів освіти за певним ступенем вищої освіти, але не більш як до досягнення ними 23 років, державну цільову підтримку для здобуття вищої освіти у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді:

# повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
# пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
# соціальної стипендії;
# безоплатного забезпечення підручниками;
# безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
# безоплатного проживання в гуртожитку;
# інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом Міністрів України ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 абзац перший частини п'ятнадцятої статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Особи, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія окремих районів Донецької та Луганської областей, територія населених пунктів на лінії зіткнення, тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, можуть за бажанням разово скористатися правом на безоплатне навчання зі стипендіальним забезпеченням на підготовчих курсах закладів вищої освіти тривалістю до одного року з наступним вступом до закладів вищої освіти як внутрішньо переміщені особи у порядку, визначеному Умовами прийому на навчання для здобуття вищої освіти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#n747 абзац четвертий частини четвертої статті 44 Закону України "Про вищу освіту"]).

Крім того, взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 9 статті 7 Закону]).

Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання категорії осіб, які були зараховані у навчальні заклади на територіях, де виникли обставини, зазначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n5 статті 1 Закону], на навчання за рахунок коштів державного бюджету, встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 ч. 9 ст. 7 Закону]).

Діти з числа внутрішньо переміщених осіб чи діти, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, які навчаються у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, забезпечуються безкоштовним харчуванням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 частина 10 статті 7 Закону]).

Див. додатково консультацію "[[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи]]"
{| class="wikitable"
|<center> '''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ Благодійного Фонду «Право на захист»]''''' </center>
|}
== Див. також ==
* [[Особливості отримання субсидії на оренду житла для внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Призначення вперше пенсій внутрішньо переміщеним особам]]
[[Категорія: Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Пільги у сфері оподаткування]]
[[Категорія:Пільги у сфері освіти]]
[[Категорія:Пільга щодо забезпечення жилою площею]]

Порядок оформлення довіреності

2025-08-06T09:12:26Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України «Про нотаріат»]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06#Text Наказ Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5 "Про запровадження Єдиного реєстру довіреностей та внесення змін і доповнень до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 "Деякі питання державної реєстрації в умовах воєнного стану та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 164"] для перевірки дійсності довіреності, яка була викладена '''без використання спеціальних бланків нотаріальних документів''' на білих аркушах паперу та посвідчена нотаріусом відповідно до законодавства, яке передбачало таке посвідчення, заінтересована особа звертається з її копією до відповідного нотаріуса, який зобов’язаний протягом ''двох робочих днів'' видати '''довідку про підтвердження''' або спростування посвідчення ним такої довіреності.

В умовах воєнного стану довіреності, ''крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, управління і розпорядження цінними паперами, корпоративними правами, та заповіти'' військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також працівників правоохоронних (спеціальних) органів, органів цивільного захисту, які залучаються до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії іноземної держави, можуть посвідчуватися '''командиром (начальником) цих формувань''' (органів) або іншою уповноваженою таким командиром (начальником) особою з подальшим надсиланням таких заповітів, довіреностей через Генеральний штаб Збройних Сил, Міністерство оборони, відповідний правоохоронний (спеціальний) або інший орган до Міністерства юстиції або його територіального органу для забезпечення їх реєстрації нотаріусами в Єдиному реєстрі довіреностей, Спадковому реєстрі. Начальник табору (установи, де створено дільницю) для військовополонених може посвідчувати заповіт військовополоненого.
|}
== Поняття довіреності ==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1341 частиною 3 статтею 244 Цивільного Кодексу України] '''довіреністю''' є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіритель обов'язково вказує коло повноважень, що передаються повіреній особі. '''Присутність довірителя є обов'язковою.'''
== Форма довіреності ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1345 статті 245 Цивільного Кодексу України] '''форма довіреності''' повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених частиною четвертою цієї статті. Довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем.

Довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора.

Довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами.

Довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується у порядку, визначеному законодавством.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1363 Стаття 247 Цивільного Кодексу України] визначає, що строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

У тексті довіреності '''мають бути зазначені''' місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження - для юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посади, які вони займають. У довіреностях, що видаються на вчинення правочинів щодо розпорядження майном, також зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків довірителя (податковий номер). У довіреностях, виданих на ім'я адвокатів, можуть зазначатися їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001323-14?find=1&text=%D0%A3+%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D1%96#w1_1 Міністерство юстиції України "Особливості нотаріального посвідчення довіреності"]).

== Посадові, службові особи, які мають право посвідчувати довіреності ==
Посвідчувати заповіти і довіреності, що прирівнюються до нотаріально посвідчених (далі - заповіти і довіреності), відповідно до статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+245#w1_6 245] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1252#w2_2 1252 Цивільного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40%2C#w2_1 статті 40 Закону України "Про нотаріат"], мають право такі посадові, службові особи ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/419-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 419 "Про порядок посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених"]):
* уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування - довіреності осіб, які проживають у населених пунктах, де немає нотаріусів, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
* начальники госпіталів, санаторіїв, інших військово-лікувальних закладів, їх заступники з медичної частини, старші або чергові лікарі - довіреності військовослужбовців або інших осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
* командири (начальники) військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів - заповіти і довіреності військовослужбовців, а в пунктах дислокації військових частин, з'єднань, установ, військово-навчальних закладів, де немає нотаріуса чи посадової особи органу місцевого самоврядування, що вчиняють нотаріальні дії, - заповіти і довіреності працівників, членів їх сімей і членів сімей військовослужбовців;
* головні лікарі, їх заступники з медичної частини або чергові лікарі лікарень, госпіталів, інших стаціонарних закладів охорони здоров'я, начальники госпіталів - заповіти осіб, що перебувають на лікуванні в таких закладах;
* директори або головні лікарі будинків для осіб похилого віку та інвалідів - заповіти осіб, що проживають у таких будинках;
* начальники установ виконання покарань та слідчих ізоляторів - заповіти і довіреності осіб, що тримаються в таких установах;
* капітани морських або річкових суден, що плавають під прапором України, - заповіти осіб, що перебувають під час плавання на таких суднах;
* начальники пошукових або інших експедицій - заповіти осіб, що перебувають у таких експедиціях.
== Документи, які необхідні для оформлення довіреності ==
'''Для фізичної особи:'''

паспортний документ (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, національний паспорт іноземного громадянина, паспорт іноземного громадянина для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон) та реєстраційний номер облікової картки платника податків;

'''Для юридичної особи:'''

установчі документи юридичної особи (тобто установчий акт, статут, засновницький договір, положення), свідоцтво про державну реєстрацію, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, довідка про присвоєння юридичній особі ідентифікаційного коду (ЄДРПОУ);
== Припинення представництва за довіреністю ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1367 Стаття 248 Цивільного Кодексу України] передбачає підстави за яких представництво за довіреністю припиняється, у разі:
# закінчення строку довіреності;
# скасування довіреності особою, яка її видала;
# відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;
# припинення юридичної особи, яка видала довіреність;
# припинення юридичної особи, якій видана довіреність;
# смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;
# смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.
За вищенаведених обставинах потрібно враховувати, що з припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення. Крім того, законодавство зобов'язує представника, який здійснював представництво за довіреністю негайно повернути довіреність.
{| class="wikitable"
|-
| Довіреності (у тому числі їх дублікати), посвідчені в нотаріальному порядку, та довіреності, прирівнювані до нотаріально посвідчених, а також відомості про припинення їх дії підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1378-06 Положенням про Єдиний реєстр довіреностей, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 грудня 2006 року № 111/5.]
|}
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Інші питання цивільного права]]

Ядерна та радіоактивна (радіоекологічна) безпека в системі екологічного права

2025-08-06T07:49:25Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_023/parao64#o64 Конвенція про ядерну безпеку від 17 червня 1994 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0340-20 Положення про функціональну підсистему ядерної та радіаційної безпеки єдиної державної системи цивільного захисту, затверджене наказом Державної інспекції ядерного регулювання України від 14 лютого 2020 року № 57]

== Загальна інформація ==
'''Радіаційна безпека''' - дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами та правилами з безпеки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 абзац одиннадцятий частини першої статті 1 Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]).

'''Ядерна безпека''' - дотримання норм та правил та умов використання ядерних матеріалів, що забезпечують радіаційну безпеку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 абзац вісімнадцятий частини першої статті 1 Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]).

== Завдання ядерного законодавства ==
Основними завданнями ядерного законодавства відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+3#w1_3 статті 3 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"] є:

# правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;
# створення правових засад системи управління у сфері використання ядерної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;
# встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, установ і організацій, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
# визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколишнього природного середовища;
# забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
# сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного використання ядерної енергії.

===Основними цілями Міжнародної конвенції з ядерної безпеки===
Координація та об’єднання зусиль по забезпеченню ядерної безпеки - порівняно новий напрям міжнародного співробітництва у сфері мирного використання ядерної енергії. Одна із особливостей цього напряму полягає в тому, що він дедалі більше набуває міжнародно-правових форм. Свідченням цього є прийняття [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_023/parao64#o64 Конвенції з ядерної безпеки] (1994 pоку), яку Україна ратифікувала 17 грудня 1997 року.

Конвенція має наступні цілі:
* досягти високого рівня ядерної безпеки в усьому світі на основі зміцнення національних заходів і міжнародного співробітництва, в тому числі, у відповідних випадках, на основі технічного співробітництва в галузі безпеки, і підтримувати такий рівень;
* створити і підтримувати на ядерних установках ефективні засоби захисту від потенційної радіаційної небезпеки, з тим, щоб захистити окремих осіб, суспільство в цілому і навколишнє середовище від шкідливого впливу іонізуючих випромінювань від таких установок;
* відвертати аварії з радіологічними наслідками і пом'якшувати такі наслідки в тому випадку, якщо вони матимуть місце.

== Основні принципи ядерного та радіаційного захисту ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_4 статті 4 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"] радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:
* не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромінюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;
* величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймовірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;
* опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених лімітів доз.

=== Основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту===
Основними принципами державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту є ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+5#w1_5 стаття 5 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]):
# пріоритет захисту людини та навколишнього природного середовища від впливу іонізуючого випромінювання;
# забезпечення при використанні ядерної енергії мінімального рівня утворення радіоактивних відходів;
# заборона будь-якої діяльності у сфері використання ядерної енергії, результатом якої є обґрунтовано передбачений більший негативний вплив на майбутні покоління, ніж той, що допускається для нинішнього покоління;
# забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії;
# відкритість і доступність інформації, пов'язаної з використанням ядерної енергії;
# забезпечення відшкодування шкоди, зумовленої радіаційним впливом;
# створення правового і фінансового механізму щодо соціально-економічної компенсації ризику для населення, яке проживає в зонах спостереження;
# створення спеціальної соціальної інфраструктури в зонах спостереження;
# забезпечення заходів щодо соціально-економічної заінтересованості місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, на території яких розташовані ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами;
# встановлення відповідальності за порушення правового режиму безпеки у сфері використання ядерної енергії;
# розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;
# розмежування функцій державного управління у сфері використання ядерної енергії і безпосередньої господарчої діяльності щодо використання ядерної енергії;
# розподіл обов'язків, прав та відповідальності між усіма суб'єктами правовідносин у сфері використання ядерної енергії;
# нормування, ліцензування та нагляд у сфері використання ядерної енергії;
# створення правового та фінансового механізму відповідальності експлуатуючої організації перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну ядерну шкоду;
# створення правового та фінансового механізму відповідальності ліцензіата перед громадянами та суб'єктами господарювання за заподіяну шкоду в разі радіаційної аварії;
# захоронення та довгострокове зберігання радіоактивних відходів за рахунок виробників відходів;
# участь громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;
# заборона будь-якої діяльності, пов'язаної з іонізуючим випромінюванням, якщо перевага від такої діяльності менша, ніж можлива заподіяна нею шкода;
# дотримання лімітів доз впливу на персонал і населення, встановлених нормами та правилами з ядерної та радіаційної безпеки;
# встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються, ймовірності опромінення від будь-якого конкретного джерела іонізуючого випромінювання за нормами та правилами з радіаційної безпеки з урахуванням економічних і соціальних умов держави;
# виконання міжнародних договорів, розвиток міжнародного співробітництва у сфері використання ядерної енергії в мирних цілях та зміцнення міжнародного режиму безпеки та радіаційного захисту населення;
# розмежування державного управління у сфері використання ядерної енергії та захоронення радіоактивних відходів.

== Норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки ==

'''Норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки - це''' критерії, вимоги і умови забезпечення безпеки під час використання ядерної енергії.

Дотримання норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки є обов'язковим при здійсненні будь-якого виду діяльності у сфері використання ядерної енергії.

Вимоги зазначених норм та правил приймаються з урахуванням рекомендацій міжнародних організацій у сфері використання ядерної енергії.

Норми та правила з ядерної та радіаційної безпеки затверджуються у порядку, що визначається законодавством України, підлягають опублікуванню і є обов'язковими на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/39/95-%D0%B2%D1%80?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+8#w1_8 стаття 8 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"]).
[[Категорія:Екологічне право]]

Порядок включення до списку виборців

2025-07-08T09:17:39Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про державний реєстр виборців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran37#Text України "Про судовий збір"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Зверніть увагу!'''''
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 статтею 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”] в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також проведення всеукраїнських та місцевих референдумів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0061359-22#Text Постановою Центральної виборчої комісії від 24 лютого 2022 року № 61] тимчасово, на час дії воєнного стану, припинено функціонування Державного реєстру виборців.
|}
==Поняття "виборець" та хто ним може бути==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_1 статті 39 Виборчого кодексу України], для підготовки та проведення голосування на виборах орган ведення Державного реєстру виборців для кожної звичайної виборчої дільниці, утвореної на території, на яку поширюються його повноваження, складає на основі відомостей Державного реєстру виборців попередні списки виборців.

До попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування на виборах виповниться 18 років і які мають право голосу на відповідних виборах та відносяться до цієї виборчої дільниці згідно з відомостями Державного реєстру виборців. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

У разі включення виборця, якому тимчасово змінено місце голосування, до попереднього списку виборців у графі "Примітки" навпроти його прізвища робиться відмітка про це.

Попередні списки виборців складаються за формою, встановленою Центральною виборчою комісією з дотриманням вимог частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#n332 п’ятої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#n333 шостої] цієї статті.

Попередній список виборців має наскрізну нумерацію виборців та наскрізну нумерацію аркушів. Відомості про виборців у списку виборців на звичайній виборчій дільниці зазначаються так, щоб виборці з однаковою виборчою адресою були розміщені поруч. У попередньому списку виборців зазначаються такі відомості про виборця:

1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності);

2) дата народження;

3) виборча адреса (без зазначення поштового індексу і країни проживання чи перебування);

4) відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно (за наявності підстав) - у графі "Примітки".

Попередній список виборців для звичайної виборчої дільниці виготовляється на паперовому носії в одному примірнику, кожний аркуш якого засвідчується підписом керівника органу ведення Державного реєстру виборців і скріплюється печаткою цього органу.

У разі одночасного проведення загальнодержавних виборів з місцевими виборами особливості порядку складання та уточнення списків виборців визначаються Центральною виборчою комісією.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_1 статтею 40 Виборчого кодексу України], орган ведення Державного реєстру виборців виготовляє для кожного виборця іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців на відповідній звичайній виборчій дільниці, назву усіх виборів, на яких йому пропонується голосувати, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування.

Виборцям, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0123359-20#n5 Форма іменного запрошення] затверджується Центральною виборчою комісією.

==Загальний порядок включення особи до списку виборці==
[[Файл:Jamp buklet viborche pravo 001.jpg|міні|Буклет "Не знаєш, як захистити свої виборчі права" (проект "Я маю право")]]
[[Файл:Jamp buklet viborche pravo 002.jpg|міні|Буклет "Не знаєш, як захистити свої виборчі права"_ч. 2 (проект "Я маю право")]]

====Включення до списку виборців за власною ініціативою====
Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n205 стаття 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців"]).

Особа, зазначена в частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n205 статті 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців"] (далі - Закон) , подає до органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою розпорядником Реєстру, із зазначенням відомостей про себе, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n49 частині першій] статті 6 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n70 пункті 1] частини першої статті 7 цього Закону. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Також заява може бути надіслана особою в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. Особа, яка не має зареєстрованого місця проживання, може подати заяву щодо включення до Реєстру в строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n218 частиною третьою статті 20 цього Закону]. 

Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може особисто звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, зазначеною у частині другій цієї статті.

До заяви про включення до Реєстру додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта або тимчасового посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заява з копією зазначеного документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. 

У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру вручає виборцю або надсилає на виборчу адресу виборця повідомлення про його включення до Реєстру за формою, встановленою розпорядником Реєстру. У повідомленні зазначаються персональні дані виборця, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n49 частиною першою] статті 6 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n69 частиною першою] статті 7 цього Закону, а також дата його включення до Реєстру. Повідомлення підписується керівником органу ведення Реєстру та засвідчується печаткою цього органу.

Таке повідомлення в електронній формі надсилається на зазначену заявником адресу електронної пошти з накладанням кваліфікованого електронного підпису керівника органу ведення Реєстру відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"].

У разі якщо виборець уже включений до Реєстру, йому вручається або надсилається повідомлення, зазначене в частині сьомій цієї статті, на адресу, вказану в заяві як виборча адреса виборця, або на зазначену ним адресу електронної пошти.

====Підстави для відмови у включенні до списку виборців:====
1) якщо встановлено, що така особа не має права голосу;

2) якщо перевіркою, передбаченою частиною п’ятою цієї статті, встановлено невідповідність відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідним органом, закладом, установою.

Особі, якій відмовлено у включенні до Реєстру, повідомляється про це у письмовій формі із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови. Таке повідомлення вручається особі або надсилається на адресу, зазначену в заяві як її виборча адреса, чи на зазначену особою адресу електронної пошти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n205 частина 10 статті 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців]").

===Внесення змін до даних про виборця===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#w2_3 частини першої статті 20 Закону України "Про Державний реєстр виборців"], кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#n49 частині першій] статті 6 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#n70 пунктах 1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#n73 4] частини першої статті 7 цього Закону, може звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі за формою, встановленою розпорядником Реєстру. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Також заява може бути надіслана особою в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. Заява, надіслана з використанням мережі Інтернет, повинна містити адресу електронної пошти, на яку заявнику може бути надіслано повідомлення, передбачене цією статтею.

До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують відповідні зміни.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається із заявою до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву разом з документами (їх копіями), що додаються до неї, до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. Така заява з копіями відповідних документів може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку.

==Порядок ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та усунення неправильностей у списку виборців==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 статтею 42 Виборчий кодекс України], дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення, отримане від органу ведення Державного реєстру виборців.

Таке іменне запрошення надсилається або доставляється не пізніш як за дев’ять днів до дня голосування.

Виборець має право ознайомитися з попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.

Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.

Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців щодо обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n352 частиною третьою] цієї статті. У разі якщо виборець з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб. Така заява до органу ведення Державного реєстру виборців може бути подана також за допомогою електронних сервісів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості.

Заява, зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n352 частині третій] цієї статті, може бути подана не пізніш як за п’ять днів до дня голосування і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду.

За результатом розгляду заяви дільнична виборча комісія приймає рішення про передачу такої заяви до органу ведення Державного реєстру виборців. Рішення виборчої комісії невідкладно разом із заявою виборця та доданими до неї документами (копіями документів) направляється до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців і не пізніше наступного дня після дня його прийняття видається особі, яка подала заяву, а також надсилається особі, якої воно стосується (якщо така особа не є особою, яка подала заяву).

Орган ведення Державного реєстру виборців забезпечує розгляд заяв виборців у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Законом України "Про Державний реєстр виборців"]. Про результати розгляду звернення повідомляється особа, яка його подала, а також особа, якої воно стосується (якщо звернення виборця стосується іншої особи).

Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути подано до суду в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України].

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

==Уточнення попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 статті 43 Виборчого кодексу України], орган ведення Державного реєстру виборців на підставі відомостей, поданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Державний реєстр виборців"], рішень відповідних виборчих комісій щодо утворення дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць (у частині включення членів дільничних виборчих комісій до списків виборців на відповідній спеціальній виборчій дільниці), за наслідками розгляду заяв виборців, повідомлень дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць про включення виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, на підставі заяв членів окружних та дільничних виборчих комісій, поданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n363 частини другої] цієї статті, а також рішень судів, отриманих не пізніш як за п’ять днів до дня голосування, виготовляє уточнений список виборців.

Члени окружних та дільничних виборчих комісій не пізніш як за п’ять днів до дня голосування на загальнодержавних виборах подають до органу ведення Державного реєстру виборців за місцезнаходженням відповідної виборчої дільниці або за своєю виборчою адресою заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Члени окружних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, найбільш наближеній до місцезнаходження відповідної окружної виборчої комісії. Члени дільничних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, де вони включені до складу виборчої комісії.

Орган ведення Державного реєстру виборців, який отримав від дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, яка самостійно склала список виборців, відомості про включених до нього виборців, вносить до бази даних Державного реєстру виборців відповідні відмітки стосовно виборців, які не будуть голосувати за своїми виборчими адресами у зв’язку з їх включенням до списків виборців на інших виборчих дільницях.

Уточнені списки виборців для звичайних виборчих дільниць виготовляються органами ведення Державного реєстру виборців на паперовому носії в одному примірнику за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, з дотриманням вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n327 статтею 39 Виборчого кодексу України], та містять графу для підпису виборця за отримання виборчого бюлетеня.

Уточнені списки виборців передаються відповідним виборчим комісіям не пізніш як за два дні до дня голосування у порядку, встановленому цим Кодексом для передачі попередніх списків виборців на звичайних виборчих дільницях.[[Файл:52958306 1983023015128686 5702594826709499904 o.png|міні|Включення до списку виборців]]

== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів ведення Реєстру ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+32#w2_2 статті 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців"], особа, яка зверталася до органу ведення Реєстру щодо включення себе чи інших осіб до Реєстру, внесення змін до персональних даних Реєстру або отримання відповіді на свій запит, може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу ведення Реєстру в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом адміністративного судочинства України].

Політична партія, яка зверталася до органу ведення Реєстру в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C+%D1%8F%D0%BA%D0%B0+%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F+%D0%B4%D0%BE#n328 статтею 24 Закону України "Про Державний реєстр виборців"], може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу ведення Реєстру в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом адміністративного судочинства України]. 

Див. додатково консультацію [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|"Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"]].

[[Категорія: Виборче право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Захист прав споживачів

2025-07-08T09:14:06Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів від 19 березня 1994 року № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/667-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667 "Про затвердження Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів"]
== Поняття споживача. Права і обов'язки споживачів ==
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
{| class="wikitable"
|-
! Права споживачів !! Обов'язки споживачів
|-
| ''Споживач має право ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів"]):''
* ''на захист своїх прав державою;''
* ''на належну якість продукції та обслуговування;''
* ''на безпеку продукції;''
* ''на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];''
* ''на обслуговування державною мовою відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної"];''
* ''на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;''
* ''на звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав;''
* ''на об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).''
|| ''Споживачі зобов'язані ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4#w1_5 п. 3 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів"]):''
* ''перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар;''
* ''в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції;''
* ''користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації;''
* ''з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.''
|}
{| class="wikitable"
|'''Зверніть увагу! 10 червня 2023 року [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3153-20#Text Верховною радою України прийнято новий Закон України “Про захист прав споживачів” № 3153-IX], який набирає чинності через один рік з дня його опублікування, але не раніше дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Цей Закон опубліковано 07.07.2023.'''
|}

== Поняття товарів належної і неналежної якості ==
'''Належна якість''' товару, роботи або послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем. '''Недолік товару''', роботи або послуги - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). '''Істотний недолік''' - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
* він взагалі не може бути усунутий;
* його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
* він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів"]).
'''Інформація про продукцію повинна містити ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+15#w2_5 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів"]):'''

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об’єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

61) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

== Права споживача у разі придбання ним товару неналежної якості ==
=== Вимоги, які може висувати споживач ===
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print1518008423925403#n99 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів"], у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
* пропорційного зменшення ціни;
* безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
* відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку '''істотних недоліків''', які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
* розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
* вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1#w1_1 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів"], '''гарантійний строк''' - строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання про здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком. На сезонні товари (одяг, хутряні та інші вироби) гарантійний строк обчислюється з початку відповідного сезону, що встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+7#w1_8 ст. 7 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

 Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print1518008423925403#n99 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів"], продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги. Продавець, виробник або підприємство, що задовольняє вимоги споживача, зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги, незалежно від того, до кого звернувся споживач. Під час продажу товару продавець зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

'''Вимоги споживача розглядаються після пред’явлення споживачем розрахункового документа''' (договори, квитанції, чеки, акти виконаних робіт, рецепти, а щодо товарів, на які встановлено гарантійний строк, - технічні паспорти чи інші документи, що їх замінюють, з позначкою про дату продажу).

'''Вимоги споживача,''' передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання. Споживач має право брати участь у перевірці якості товару особисто або через свого представника.

=== Строки задоволення вимог споживача у разі придбання ним товару неналежної якості ===
За наявності товару вимога споживача про його заміну підлягає негайному задоволенню, а в разі виникнення потреби в перевірці якості - протягом чотирнадцяти днів або за домовленістю сторін. У разі відсутності товару вимога споживача про його заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту подання відповідної заяви. Якщо задовольнити вимогу споживача про заміну товару в установлений строк неможливо, споживач вправі на свій вибір пред'явити продавцю, виробнику (підприємству, що виконує їх функції).

При пред'явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print1518008423925403#n99 ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

== Права споживача у разі придбання ним товару належної якості ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12/print1518008423925403#n133 ст. 9 Закону України "Про захист прав споживачів"], споживач має право '''обміняти непродовольчий товар належної якості''' на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.

Зверніть увагу, що обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Не всі товари належної якості підлягають обміну. Так, не підлягають обміну продовольчі товари належної якості та інші товари, перелік яких затверджується [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. № 172].

Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості, або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов'язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару.

== Права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг) ==
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+10#w2_1 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів"], споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

У разі виявлення недоліків '''у виконаній роботі''' (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
* безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
* відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
* безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
* відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
* реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

За наявності у роботі (послузі) '''істотних недоліків''' споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків.

Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Виконавець не несе відповідальності за невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереборної сили ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+10#w2_1 п. 6 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

Виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги), або відтворити на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надіслати електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+10#w2_1 п. 8 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

== Алгоритм дій у випадку порушення прав споживача ==
У разі порушення своїх прав, споживач має право спробувати вирішити спір у досудовому порядку, звернувшись до територіальних органів [https://dpss.gov.ua/ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба)] (Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві; районних управлінь Головних управлінь Держпродспоживслужби в областях, в місті Києві). Споживач може підготувати позовну заяву та вирішити спір у суді.

Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+22#w2_2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів"]).

=== Досудове врегулювання ===
Головні управління Держпродспоживслужби розглядають скарги, заяви i пропозиції громадян з питань захисту прав споживачів i вживають необхідних заходів для їхнього розв'язання, консультують споживачів з питань законодавства про захист прав споживачів.

Звернення до Держпродспоживслужби розглядаються в порядку, визначеному [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80 Законом України «Про звернення громадян»]. Аби звернення було розглянуто, [[Вимоги до оформлення звернень громадян та терміни їх розгляду|воно повинно відповідати таким вимогам]]:
* повинно бути заадресованим (чи органу державної влади, чи посадовій особі);
* у зверненні має бути зазначено Ваше прізвище, ім ' я, по-батькові, місце проживання , викладено суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
* повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так i групою осіб (колективне). На рівні районів і міст обласного значення звернення щодо захисту прав споживачів також приймають відділи по захисту прав споживачів у місцевих державних адміністраціях, виконавчих органах місцевих рад.
=== Судове врегулювання спору ===
'''По-перше:''' негайно після виявлення факту порушення своїх прав, споживачу необхідно звернутися до продавця із письмовою заявою-претензією з вимогою щодо відновлення порушеного права. Претензія складається в двох примірниках в довільній формі і адресується продавцю (керівнику юридичної особи, фізичній особі-підприємцю). Важливо отримати на другому примірнику претензії відмітку про її отримання продавцем (із зазначенням дати, прізвища і посади особи, яка прийняла претензію, її підписом, печаткою юридичної особи, фізичної особи-підприємця). У випадку ухилення продавця від прийняття або реєстрації претензії слід направити її засобами поштового зв’язку на юридичну адресу продавця з описом вкладеної кореспонденції та повідомленням про вручення. Якщо претензія не була прийнята та/або розглянута або на неї не була надана відповідь або відповідь виявилася негативною, необґрунтованою та незаконною, а проведені переговори з продавцем/виробником товару (виконавчцем робіт, послуг) не призвели до задоволення ваших законних вимог, споживач має право оскаржити такі дії до Держпродспоживслужби. '''По-друге:''' у випадку якщо звернення з вимогами про поновлення порушеного права до продавця/виробника (виконавця робіт, послуг) або скарги до Держпродспоживслужби не дали бажаного результату, споживач має право звернутися до суду.

Позов про захист прав споживачів подається до суду: за місцем проживання споживача, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання договору - на вибір позивача.

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+22#w2_2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів"], споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Позовна заява має відповідати загальним вимогам щодо форми i змісту позовної заяви, зокрема, містити відомості:

* про те, яке право споживача порушено;
* коли i в чому це виявилось;
* про способи захисту, які належить вжити суду;
* про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками i обґрунтуваннями;
* про докази, що підтверджують позов.

До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, чек, транспортна чи інша накладна...).

== Відшкодування шкоди, завданої споживачу ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+4%2C#w1_5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів"], споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Моральна шкода, згідно із положеннями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+23#w2_1 ст. 23 Цивільного кодексу України] полягає у:
* фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
* душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
* душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
* приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+1167#w2_1 ст. 1167 Цивільного кодексу України], моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Вимогу про відшкодування моральної шкоди може бути заявлено як під час підготовки претензії так і в позовній заяві у разі звернення до суду.
== Див. також==
*[[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів]]

*[[Захист прав споживачів кредитних послуг]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди‎‎]]
[[Категорія:Захист прав споживачів]]

Договір дарування нерухомого майна

2025-07-07T14:13:02Z

Olha.melnyk: /* Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]

== Правові аспекти договору дарування нерухомого майна ==
Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в правовій консультації "[[Договір дарування]]".

'''Предметом договору''' дарування можуть бути, зокрема, '''нерухомі речі'''.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1050 ч. 1 ст. 181 Цивільний кодекс України]).

'''Форма договору дарування нерухомого майна'''

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України]).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України]).

Таким чином після набуття права власності на нерухоме майно, право власності на предмет договору слід зареєструвати відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].

== Порядок оформлення договору дарування нерухомого майна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 ст. 55 Закону України “Про нотаріат”], договори про відчуження та заставу майна, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n308 статтею 38 Закону України "Про іпотеку"], посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

Договори про відчуження та заставу об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо яких виникло після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], посвідчуються з урахуванням вимог зазначеного закону. Договори про заставу подільних об’єктів незавершеного будівництва посвідчуються за умови, що такий об’єкт може бути предметом застави відповідно до закону.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

У разі наявності заборони відчуження майна, обтяження його іпотекою договір про відчуження такого майна посвідчується за згодою кредитора, крім встановлених законом випадків, коли відчуження такого майна заборонено.

Наявність заборони відчуження або накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, відсутність згоди кредитора на продаж державного або комунального майна, що перебуває в заставі (іпотеці), а також відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20706 пунктом 92.4 статті 92 Податкового кодексу України], не є підставою для відмови в нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, що укладається у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. При цьому згода кредитора на укладення такого договору не вимагається.

Посвідчення договорів про відчуження, іпотеку житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору. Посвідчення договорів про відчуження, заставу транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.

Договори про відчуження житлового будинку, стороною в яких є фізична особа, та будівництво якого не закінчено і здійснюється з використанням коштів місцевих бюджетів, посвідчуються за наявності рішення виконавчого комітету місцевої ради або відповідної місцевої державної адміністрації про згоду на таке відчуження.

== Перелік документів ==

1. Паспорт та ідентифікаційний номер. 2. Свідоцтво про шлюб - якщо житло набувалось у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає
нотаріально засвідчену згоду на дарування даної нерухомості; 3. Правовстановлюючі документи. 4. Технічний паспорт на житло. 5. Експертна оцінка нерухомості. 6. Довідка про склад сім᾽ї. 7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг. 8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

'''Точний перелік документів можна отримати у Нотаріуса під час консультації, після вивчення кожного окремого випадку.'''

== Право на розпоряджання часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ==

Існують особливості укладання договору дарування, коли його учасниками є подружжя. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n345 ст. 67 Сімейного кодексу України], дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Якщо об’єктом договору дарування є спільне майно подружжя, то повинна бути нотаріально посвідчена письмова згода другого з подружжя. Оскільки для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України]). При посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Тому, на осіб, які припинили шлюбні відносини, проте мають нерухоме майно та намір укласти договір дарування, поширюються вказані вище правила, щодо нотаріально посвідченої згоди іншого співвласника майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+68#w2_1 ст. 68 Сімейного кодексу України]).

== Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+727#w2_1 ст. 727 Цивільного кодексу України], дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

'''''З питань сплати податку обдарованою особою слід зазначити, що законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб вартість дарунків, отриманих від дарувальника членами його сім’ї першого та другого ступеня споріднення'''''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України], об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податковий кодекс України.]

Об’єкти дарування, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 пункті 174.1] цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 п. 174.6 ст. 174 розділу IV Податковий кодекс України], згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, об’єкти дарування, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4214 пункті 174.1] цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Ставка податку становить 5 відсотків, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+167#w2_1 п. 167.2 ст. 167 Податковий кодекс України], оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податковий кодекс України]. Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податковий кодекс України], об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 ст. 163 Податковий кодекс України], зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податковий кодекс України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України]). Враховуючи зазначене, у разі отримання фізичною особою – резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 1,5 відсотка. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

За ставкою 18% , визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу], для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податковий кодекс України]).

Про видані свідоцтва про право на спадок та посвідчені договори дарування нотаріуси інформують органи Державної фіскальної служби України. Окрім цього, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України], нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку. Особа, яка отримала подарунок, має зазначити в річній майновій декларації у складі загального річного доходу дохід у вигляді вартості такого майна (оскільки подарунок класифікується органами ДФС як різновид прибутку та підлягає оподаткуванню у випадках, встановлених ПК України). Винятком є нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення факту дарування, та особи, які отримали у подарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також такі, що сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

== Див. також ==
* [[Договір дарування]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

[[Категорія: Договір дарування]]

Договір дарування нерухомого майна

2025-07-07T14:04:28Z

Olha.melnyk: /* Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника */

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]

== Правові аспекти договору дарування нерухомого майна ==
Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в правовій консультації "[[Договір дарування]]".

'''Предметом договору''' дарування можуть бути, зокрема, '''нерухомі речі'''.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1050 ч. 1 ст. 181 Цивільний кодекс України]).

'''Форма договору дарування нерухомого майна'''

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України]).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України]).

Таким чином після набуття права власності на нерухоме майно, право власності на предмет договору слід зареєструвати відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].

== Порядок оформлення договору дарування нерухомого майна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 ст. 55 Закону України “Про нотаріат”], договори про відчуження та заставу майна, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n308 статтею 38 Закону України "Про іпотеку"], посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

Договори про відчуження та заставу об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо яких виникло після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], посвідчуються з урахуванням вимог зазначеного закону. Договори про заставу подільних об’єктів незавершеного будівництва посвідчуються за умови, що такий об’єкт може бути предметом застави відповідно до закону.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

У разі наявності заборони відчуження майна, обтяження його іпотекою договір про відчуження такого майна посвідчується за згодою кредитора, крім встановлених законом випадків, коли відчуження такого майна заборонено.

Наявність заборони відчуження або накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, відсутність згоди кредитора на продаж державного або комунального майна, що перебуває в заставі (іпотеці), а також відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20706 пунктом 92.4 статті 92 Податкового кодексу України], не є підставою для відмови в нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, що укладається у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. При цьому згода кредитора на укладення такого договору не вимагається.

Посвідчення договорів про відчуження, іпотеку житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору. Посвідчення договорів про відчуження, заставу транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.

Договори про відчуження житлового будинку, стороною в яких є фізична особа, та будівництво якого не закінчено і здійснюється з використанням коштів місцевих бюджетів, посвідчуються за наявності рішення виконавчого комітету місцевої ради або відповідної місцевої державної адміністрації про згоду на таке відчуження.

== Перелік документів ==

1. Паспорт та ідентифікаційний номер. 2. Свідоцтво про шлюб - якщо житло набувалось у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає
нотаріально засвідчену згоду на дарування даної нерухомості; 3. Правовстановлюючі документи. 4. Технічний паспорт на житло. 5. Експертна оцінка нерухомості. 6. Довідка про склад сім᾽ї. 7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг. 8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

'''Точний перелік документів можна отримати у Нотаріуса під час консультації, після вивчення кожного окремого випадку.'''

== Право на розпоряджання часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ==

Існують особливості укладання договору дарування, коли його учасниками є подружжя. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n345 ст. 67 Сімейного кодексу України], дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Якщо об’єктом договору дарування є спільне майно подружжя, то повинна бути нотаріально посвідчена письмова згода другого з подружжя. Оскільки для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України]). При посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Тому, на осіб, які припинили шлюбні відносини, проте мають нерухоме майно та намір укласти договір дарування, поширюються вказані вище правила, щодо нотаріально посвідченої згоди іншого співвласника майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+68#w2_1 ст. 68 Сімейного кодексу України]).

== Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+727#w2_1 ст. 727 Цивільного кодексу України], дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

'''''З питань сплати податку обдарованою особою слід зазначити, що законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб вартість дарунків, отриманих від дарувальника членами його сім’ї першого та другого ступеня споріднення'''''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України] об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податковий кодекс України.]

Об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 п. 174.6 ст. 174 розділу IV Податковий кодекс України], згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, об’єкти дарування, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4214 пункті 174.1] цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Ставка податку становить 5 відсотків, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+167#w2_1 п. 167.2 ст. 167 Податковий кодекс України], оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податковий кодекс України]. Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податковий кодекс України], об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 ст. 163 Податковий кодекс України], зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податковий кодекс України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України]). Враховуючи зазначене, у разі отримання фізичною особою – резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 1,5 відсотка. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

За ставкою 18% , визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу], для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податковий кодекс України]).

Про видані свідоцтва про право на спадок та посвідчені договори дарування нотаріуси інформують органи Державної фіскальної служби України. Окрім цього, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України], нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку. Особа, яка отримала подарунок, має зазначити в річній майновій декларації у складі загального річного доходу дохід у вигляді вартості такого майна (оскільки подарунок класифікується органами ДФС як різновид прибутку та підлягає оподаткуванню у випадках, встановлених ПК України). Винятком є нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення факту дарування, та особи, які отримали у подарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також такі, що сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

== Див. також ==
* [[Договір дарування]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

[[Категорія: Договір дарування]]

Договір дарування нерухомого майна

2025-07-07T13:20:38Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”]

== Правові аспекти договору дарування нерухомого майна ==
Загальні поняття та зміст договору дарування викладені в правовій консультації "[[Договір дарування]]".

'''Предметом договору''' дарування можуть бути, зокрема, '''нерухомі речі'''.
До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1050 ч. 1 ст. 181 Цивільний кодекс України]).

'''Форма договору дарування нерухомого майна'''

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3547 ч. 2 ст. 719 Цивільного кодексу України]).

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1054 ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України]).

Таким чином після набуття права власності на нерухоме майно, право власності на предмет договору слід зареєструвати відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”] та [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”].

== Порядок оформлення договору дарування нерухомого майна ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n575 ст. 55 Закону України “Про нотаріат”], договори про відчуження та заставу майна, крім випадків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-15#n308 статтею 38 Закону України "Про іпотеку"], посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що відчужується або заставляється, або за наявності державної реєстрації права власності на таке майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі застави майбутнього майна або створення забезпечувального обтяження в майбутньому майні нотаріусу надаються документи, що підтверджують наявність прав на набуття такого майна у власність у майбутньому.

Договори про відчуження та заставу об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо яких виникло після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#Text Законом України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"], посвідчуються з урахуванням вимог зазначеного закону. Договори про заставу подільних об’єктів незавершеного будівництва посвідчуються за умови, що такий об’єкт може бути предметом застави відповідно до закону.

При посвідченні договорів про відчуження або заставу житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, транспортних засобів перевіряється відсутність будь-якої заборони відчуження або арешту майна.

У разі наявності заборони відчуження майна, обтяження його іпотекою договір про відчуження такого майна посвідчується за згодою кредитора, крім встановлених законом випадків, коли відчуження такого майна заборонено.

Наявність заборони відчуження або накладеного виконавцем у процесі виконавчого провадження арешту державного або комунального майна, крім арешту, накладеного у кримінальному провадженні, відсутність згоди кредитора на продаж державного або комунального майна, що перебуває в заставі (іпотеці), а також відсутність згоди контролюючого органу на відчуження майна, яке перебуває в податковій заставі, у випадку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n20706 пунктом 92.4 статті 92 Податкового кодексу України], не є підставою для відмови в нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу, що укладається у процесі приватизації єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, до складу якого входить таке майно. При цьому згода кредитора на укладення такого договору не вимагається.

Посвідчення договорів про відчуження, іпотеку житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості здійснюється за місцезнаходженням такого майна або за місцезнаходженням юридичної особи, або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору. Посвідчення договорів про відчуження, заставу транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи або за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - сторони відповідного договору.

Договори про відчуження житлового будинку, стороною в яких є фізична особа, та будівництво якого не закінчено і здійснюється з використанням коштів місцевих бюджетів, посвідчуються за наявності рішення виконавчого комітету місцевої ради або відповідної місцевої державної адміністрації про згоду на таке відчуження.

== Перелік документів ==

1. Паспорт та ідентифікаційний номер. 2. Свідоцтво про шлюб - якщо житло набувалось у стані подружжя, у такому випадку, дружина/чоловік дає
нотаріально засвідчену згоду на дарування даної нерухомості; 3. Правовстановлюючі документи. 4. Технічний паспорт на житло. 5. Експертна оцінка нерухомості. 6. Довідка про склад сім᾽ї. 7. Довідка про відсутність заборгованості по оплаті комунальних послуг. 8. Свідоцтво про народження дітей та дозвіл від опікунських органів на продаж (якщо діти мають частку в житлі або там зареєстровані).

'''Точний перелік документів можна отримати у Нотаріуса під час консультації, після вивчення кожного окремого випадку.'''

== Право на розпоряджання часткою у майні, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ==

Існують особливості укладання договору дарування, коли його учасниками є подружжя. Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n345 ст. 67 Сімейного кодексу України], дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або визначення порядку користування майном. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її визначення та виділу в натурі.

Якщо об’єктом договору дарування є спільне майно подружжя, то повинна бути нотаріально посвідчена письмова згода другого з подружжя. Оскільки для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n336 ч. 3 ст. 65 Сімейного кодексу України]). При посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна перевіряється відсутність заборони відчуження або арешту майна.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Тому, на осіб, які припинили шлюбні відносини, проте мають нерухоме майно та намір укласти договір дарування, поширюються вказані вище правила, щодо нотаріально посвідченої згоди іншого співвласника майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+68#w2_1 ст. 68 Сімейного кодексу України]).

== Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+727#w2_1 ст. 727 Цивільного кодексу України], дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдаровуваний умисно вчинив кримінальне правопорушення проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей.

Якщо обдаровуваний вчинив умисне вбивство дарувальника, спадкоємці дарувальника мають право вимагати розірвання договору дарування.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровуваний створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдаровуваного до речі, що становить культурну цінність, ця річ може бути знищена або істотно пошкоджена.

Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо на момент пред'явлення вимоги дарунок є збереженим.

У разі розірвання договору дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути дарунок у натурі.

'''''З питань сплати податку обдарованою особою слід зазначити, що законом звільняється від обкладання податком на доходи фізичних осіб вартість дарунків, отриманих від дарувальника членами його сім’ї першого та другого ступеня споріднення'''''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України] об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включається дохід у вигляді вартості успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3627 п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 Податковий кодекс України.]

Об’єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування) від фізичних осіб встановлено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 п. 174.6 ст. 174 розділу IV Податковий кодекс України] , згідно з яким кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, об’єкти дарування, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4214 пункті 174.1] цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини. Ставка податку становить 5 відсотків, визначеною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+167#w2_1 п. 167.2 ст. 167 Податковий кодекс України], оподатковується вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 Податковий кодекс України]. Крім того, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податковий кодекс України], об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3619 ст. 163 Податковий кодекс України], зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податковий кодекс України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8013 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України]). Враховуючи зазначене, у разі отримання фізичною особою – резидентом, яка не є членом сім'ї спадкодавця першого або другого ступеня споріднення, доходу у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, такий дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. та військовим збором 1,5 відсотка. Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали подарунок.

Отже, платник податку, який отримав дохід у вигляді вартості подарованого нерухомого майна, може сплатити податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до нотаріального посвідчення договору дарування нерухомого майна за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Якщо ж до нотаріального посвідчення податки не було сплачено, платник податку зобов'язаний до 1 травня року, що настає за звітним подати податкову декларацію до податкової інспекції за місцем проживання, та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій податковій декларації.

За ставкою 18% , визначеною у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n3851 пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу], для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n4213 пп. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Податковий кодекс України]).

Про видані свідоцтва про право на спадок та посвідчені договори дарування нотаріуси інформують органи Державної фіскальної служби України. Окрім цього, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України], нотаріус щокварталу подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про посвідчення договорів дарування в порядку, встановленому для податкового розрахунку. Особа, яка отримала подарунок, має зазначити в річній майновій декларації у складі загального річного доходу дохід у вигляді вартості такого майна (оскільки подарунок класифікується органами ДФС як різновид прибутку та підлягає оподаткуванню у випадках, встановлених ПК України). Винятком є нерезиденти, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення факту дарування, та особи, які отримали у подарунок об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також такі, що сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.

== Див. також ==
* [[Договір дарування]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

[[Категорія: Договір дарування]]

Порядок включення до списку виборців

2025-07-07T11:08:13Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#Text Виборчий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/page Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про державний реєстр виборців"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17/paran37#Text України "Про судовий збір"]

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Зверніть увагу!'''''
Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#n173 статтею 19 Закону України “Про правовий режим воєнного стану”] в умовах воєнного стану забороняються проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування, а також проведення всеукраїнських та місцевих референдумів. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0061359-22#Text Постановою Центральної виборчої комісії від 24 лютого 2022 року № 61] тимчасово, на час дії воєнного стану, припинено функціонування Державного реєстру виборців.
|}
==Поняття "виборець" та хто ним може бути==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#w2_1 статті 39 Виборчого кодексу України], для підготовки та проведення голосування на виборах орган ведення Державного реєстру виборців для кожної звичайної виборчої дільниці, утвореної на території, на яку поширюються його повноваження, складає на основі відомостей Державного реєстру виборців попередні списки виборців.

До попереднього списку виборців на виборчій дільниці включаються громадяни України, яким виповнилося або на день голосування на виборах виповниться 18 років і які мають право голосу на відповідних виборах та відносяться до цієї виборчої дільниці згідно з відомостями Державного реєстру виборців. Виборець може бути включений до списку виборців тільки на одній виборчій дільниці.

У разі включення виборця, якому тимчасово змінено місце голосування, до попереднього списку виборців у графі "Примітки" навпроти його прізвища робиться відмітка про це.

Попередні списки виборців складаються за формою, встановленою Центральною виборчою комісією з дотриманням вимог частин [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#n332 п’ятої] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+39#n333 шостої] цієї статті.

Попередній список виборців має наскрізну нумерацію виборців та наскрізну нумерацію аркушів. Відомості про виборців у списку виборців на звичайній виборчій дільниці зазначаються так, щоб виборці з однаковою виборчою адресою були розміщені поруч. У попередньому списку виборців зазначаються такі відомості про виборця:

1) прізвище, власне ім’я (усі власні імена) та по батькові (за наявності);

2) дата народження;

3) виборча адреса (без зазначення поштового індексу і країни проживання чи перебування);

4) відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно (за наявності підстав) - у графі "Примітки".

Попередній список виборців для звичайної виборчої дільниці виготовляється на паперовому носії в одному примірнику, кожний аркуш якого засвідчується підписом керівника органу ведення Державного реєстру виборців і скріплюється печаткою цього органу.

У разі одночасного проведення загальнодержавних виборів з місцевими виборами особливості порядку складання та уточнення списків виборців визначаються Центральною виборчою комісією.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+40#w2_1 Стаття 40 Виборчого кодексу України], орган ведення Державного реєстру виборців виготовляє для кожного виборця іменне запрошення, яким повідомляє про включення його до попереднього списку виборців на відповідній звичайній виборчій дільниці, назву усіх виборів, на яких йому пропонується голосувати, адресу дільничної виборчої комісії, її номер телефону і розпорядок роботи, а також про час і місце голосування.

Виборцям, стосовно яких у списку виборців є відмітка про постійну нездатність пересуватися самостійно, одночасно повідомляється, що їм буде надана можливість проголосувати за місцем перебування.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0123359-20#n5 Форма іменного запрошення] затверджується Центральною виборчою комісією.

==Загальний порядок включення особи до списку виборці==
[[Файл:Jamp buklet viborche pravo 001.jpg|міні|Буклет "Не знаєш, як захистити свої виборчі права" (проект "Я маю право")]]
[[Файл:Jamp buklet viborche pravo 002.jpg|міні|Буклет "Не знаєш, як захистити свої виборчі права"_ч. 2 (проект "Я маю право")]]

====Включення до списку виборців за власною ініціативою====
Особа, яка набула права голосу, або особа, яка має право голосу, однак виявила, що вона не включена до Реєстру, може за власною ініціативою звернутися до органу ведення Реєстру за місцем свого проживання на території України щодо свого включення до Реєстру ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n205 стаття 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців"]).

Особа, зазначена в частині першій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n205 статті 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців"] (далі - Закон) , подає до органу ведення Реєстру письмову заяву за формою, встановленою розпорядником Реєстру, із зазначенням відомостей про себе, наведених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n49 частині першій] статті 6 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n70 пункті 1] частини першої статті 7 цього Закону. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Також заява може бути надіслана особою в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. Особа, яка не має зареєстрованого місця проживання, може подати заяву щодо включення до Реєстру в строк, встановлений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n218 частиною третьою статті 20 цього Закону]. 

Особа, яка набула права голосу і проживає чи на час набуття права голосу перебуває за межами України, може особисто звернутися щодо свого включення до Реєстру до закордонної дипломатичної установи України за місцем свого проживання чи перебування із заявою за формою, зазначеною у частині другій цієї статті.

До заяви про включення до Реєстру додається копія документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, - паспорта громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичного паспорта, службового паспорта або тимчасового посвідчення громадянина України (якщо особа нещодавно набула громадянство України).

Керівник закордонної дипломатичної установи України невідкладно передає заяву до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України.

Заява з копією зазначеного документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. 

У разі включення виборця до Реєстру орган ведення Реєстру вручає виборцю або надсилає на виборчу адресу виборця повідомлення про його включення до Реєстру за формою, встановленою розпорядником Реєстру. У повідомленні зазначаються персональні дані виборця, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n49 частиною першою] статті 6 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n69 частиною першою] статті 7 цього Закону, а також дата його включення до Реєстру. Повідомлення підписується керівником органу ведення Реєстру та засвідчується печаткою цього органу.

Таке повідомлення в електронній формі надсилається на зазначену заявником адресу електронної пошти з накладанням кваліфікованого електронного підпису керівника органу ведення Реєстру відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"].

У разі якщо виборець уже включений до Реєстру, йому вручається або надсилається повідомлення, зазначене в частині сьомій цієї статті, на адресу, вказану в заяві як виборча адреса виборця, або на зазначену ним адресу електронної пошти.

====Підстави для відмови у включенні до списку виборців:====
1) якщо встановлено, що така особа не має права голосу;

2) якщо перевіркою, передбаченою частиною п’ятою цієї статті, встановлено невідповідність відомостей, зазначених у заяві та наданих відповідним органом, закладом, установою.

Особі, якій відмовлено у включенні до Реєстру, повідомляється про це у письмовій формі із зазначенням вичерпного переліку підстав відмови. Таке повідомлення вручається особі або надсилається на адресу, зазначену в заяві як її виборча адреса, чи на зазначену особою адресу електронної пошти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16/page#n205 частина 10 статті 19 Закону України "Про Державний реєстр виборців]").

===Внесення змін до даних про виборця===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#w2_3 частини першої статті 20 Закону України "Про Державний реєстр виборців"], кожен виборець у разі зміни його персональних даних, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#n49 частині першій] статті 6 та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#n70 пунктах 1] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+20#n73 4] частини першої статті 7 цього Закону, може звернутися до органу ведення Реєстру відповідно до своєї виборчої адреси із заявою про внесення змін до його персональних даних у Реєстрі за формою, встановленою розпорядником Реєстру. Така заява може бути подана до органу ведення Реєстру особисто або через уповноважену особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Також заява може бути надіслана особою в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку. Заява, надіслана з використанням мережі Інтернет, повинна містити адресу електронної пошти, на яку заявнику може бути надіслано повідомлення, передбачене цією статтею.

До заяви додаються документи (копії документів), що підтверджують відповідні зміни.

Виборець, який проживає чи перебуває за межами України, звертається із заявою до відповідної закордонної дипломатичної установи України, яка невідкладно передає заяву разом з документами (їх копіями), що додаються до неї, до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України. Така заява з копіями відповідних документів може бути надіслана особою до органу ведення Реєстру в Міністерстві закордонних справ України в електронній формі з накладанням кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"] з використанням мережі Інтернет у встановленому розпорядником Реєстру порядку.

==Порядок ознайомлення виборців із попереднім списком виборців на звичайній виборчій дільниці та усунення неправильностей у списку виборців==
Згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 статтею 42 Виборчий кодекс України], дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці наступного дня після отримання попереднього списку виборців надає його для загального ознайомлення у приміщенні дільничної виборчої комісії.

Дільнична виборча комісія звичайної виборчої дільниці надсилає або доставляє в інший спосіб кожному виборцю іменне запрошення, отримане від органу ведення Державного реєстру виборців.

Таке іменне запрошення надсилається або доставляється не пізніш як за дев’ять днів до дня голосування.

Виборець має право ознайомитися з попереднім списком виборців у приміщенні дільничної виборчої комісії та перевірити правильність внесених до нього відомостей.

Виборець може звернутися до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців із заявою про уточнення попереднього списку виборців, у тому числі про включення або виключення зі списку себе особисто або інших осіб, а також щодо наявності або відсутності відміток про постійну нездатність виборця пересуватися самостійно.

Виборець особисто подає заяву до дільничної виборчої комісії або безпосередньо до органу ведення Державного реєстру виборців щодо обставин, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n352 частиною третьою] цієї статті. У разі якщо виборець з порушенням здоров’я (у зв’язку з інвалідністю, тимчасовим розладом здоров’я, віком) не може особисто подати заяву, дільнична виборча комісія за зверненням такого виборця зобов’язана забезпечити прийняття заяви у такого виборця в інший спосіб. Така заява до органу ведення Державного реєстру виборців може бути подана також за допомогою електронних сервісів у порядку, встановленому Центральною виборчою комісією.

До заяви додаються документи (копії документів), які підтверджують зазначені в ній відомості.

Заява, зазначена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n352 частині третій] цієї статті, може бути подана не пізніш як за п’ять днів до дня голосування і розглядається виборчою комісією протягом одного дня. Заява, подана після зазначеного строку, залишається без розгляду.

За результатом розгляду заяви дільнична виборча комісія приймає рішення про передачу такої заяви до органу ведення Державного реєстру виборців. Рішення виборчої комісії невідкладно разом із заявою виборця та доданими до неї документами (копіями документів) направляється до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців і не пізніше наступного дня після дня його прийняття видається особі, яка подала заяву, а також надсилається особі, якої воно стосується (якщо така особа не є особою, яка подала заяву).

Орган ведення Державного реєстру виборців забезпечує розгляд заяв виборців у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Законом України "Про Державний реєстр виборців"]. Про результати розгляду звернення повідомляється особа, яка його подала, а також особа, якої воно стосується (якщо звернення виборця стосується іншої особи).

Адміністративний позов про уточнення списку виборців може бути подано до суду в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України].

Рішення суду про внесення змін до списку виборців не пізніш як за п’ять днів до дня голосування подається виборцем до відповідного органу ведення Державного реєстру виборців або до відповідної дільничної виборчої комісії для негайного направлення до такого органу, а пізніше цього строку - до дільничної виборчої комісії.

==Уточнення попереднього списку виборців на звичайній виборчій дільниці==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_1 Стаття 43 Виборчого кодексу України], орган ведення Державного реєстру виборців на підставі відомостей, поданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16#Text Закону України "Про Державний реєстр виборців"], рішень відповідних виборчих комісій щодо утворення дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць (у частині включення членів дільничних виборчих комісій до списків виборців на відповідній спеціальній виборчій дільниці), за наслідками розгляду заяв виборців, повідомлень дільничних виборчих комісій спеціальних виборчих дільниць про включення виборців до списку виборців на спеціальній виборчій дільниці, на підставі заяв членів окружних та дільничних виборчих комісій, поданих відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n363 частини другої] цієї статті, а також рішень судів, отриманих не пізніш як за п’ять днів до дня голосування, виготовляє уточнений список виборців.

Члени окружних та дільничних виборчих комісій не пізніш як за п’ять днів до дня голосування на загальнодержавних виборах подають до органу ведення Державного реєстру виборців за місцезнаходженням відповідної виборчої дільниці або за своєю виборчою адресою заяву про тимчасову зміну місця голосування без зміни виборчої адреси. Члени окружних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, найбільш наближеній до місцезнаходження відповідної окружної виборчої комісії. Члени дільничних виборчих комісій включаються до списку виборців на виборчій дільниці, де вони включені до складу виборчої комісії.

Орган ведення Державного реєстру виборців, який отримав від дільничної виборчої комісії спеціальної виборчої дільниці, яка самостійно склала список виборців, відомості про включених до нього виборців, вносить до бази даних Державного реєстру виборців відповідні відмітки стосовно виборців, які не будуть голосувати за своїми виборчими адресами у зв’язку з їх включенням до списків виборців на інших виборчих дільницях.

Уточнені списки виборців для звичайних виборчих дільниць виготовляються органами ведення Державного реєстру виборців на паперовому носії в одному примірнику за формою, встановленою Центральною виборчою комісією, з дотриманням вимог, установлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#n327 статтею 39 Виборчого кодексу України], та містять графу для підпису виборця за отримання виборчого бюлетеня.

Уточнені списки виборців передаються відповідним виборчим комісіям не пізніш як за два дні до дня голосування у порядку, встановленому цим Кодексом для передачі попередніх списків виборців на звичайних виборчих дільницях.[[Файл:52958306 1983023015128686 5702594826709499904 o.png|міні|Включення до списку виборців]]

== Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності органів ведення Реєстру ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+32#w2_2 статі 32 Закону України "Про Державний реєстр виборців"], особа, яка зверталася до органу ведення Реєстру щодо включення себе чи інших осіб до Реєстру, внесення змін до персональних даних Реєстру або отримання відповіді на свій запит, може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу ведення Реєстру в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом адміністративного судочинства України].

Політична партія, яка зверталася до органу ведення Реєстру в порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/698-16?find=1&text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C+%D1%8F%D0%BA%D0%B0+%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8F+%D0%B4%D0%BE#n328 статтею 24 Закону України "Про Державний реєстр виборців"], може оскаржити до суду рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу ведення Реєстру в порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодексом адміністративного судочинства України]. 

Див. додатково консультацію [[Звернення до суду: провадження в адміністративній справі|"Звернення до суду: провадження в адміністративній справі"]].

[[Категорія: Виборче право]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія: Суди]]

Оскарження рішень третейських судів

2025-06-06T08:02:08Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України "Про Третейські суди"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про режим іноземного інвестування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]

== Поняття третейського суду ==
'''Третейський суд''' - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Відповідно до ст. 50 Закону України "Про третейські суди"], сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.

Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text Ст. 5 Закону України "Про третейські суди"] юридичні та/або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Однак є винятки [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text (ст. 6 Закону України "Про третейські суди")]:

# не можна передавати на розгляд третейського суду спори про визнання недійсними нормативно-правових актів;
# щодо сімейних правовідносин, окрім тих, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);
# щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;
# справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення;
# трудових відносин;
# державної таємниці;
# укладення, зміни, розірвання, виконання господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;
# відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
# корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарського товариства, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;
# спори, коли хоча б одна зі сторін спору є нерезидентом України, та справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) тощо.

== Підстави оскарження рішень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text Ст. 51 Закону України "Про третейські суди"] Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

'''Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:'''

* справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text ч. 1 ст. 26 Закону України "Про режим іноземного інвестування"], спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Усі інші спори підлягають розгляду в судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у тому числі за кордоном.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12?find=1&text=%F2%F0%E5%F2%E5%E9%F1%FC%EA%B3+%F1%F3%E4%E8 п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК] господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону України "Про третейські суди"], якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

* рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

* третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

* склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#top статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»];

* третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами ''протягом трьох місяців з дня прийняття рішення'' третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, - ''протягом трьох місяців з дня'', коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

'''Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.'''

У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, або рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

== Порядок оскарження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top ч. 3 ст. 454 ЦПК України] заяви про скасування рішення третейського суду – подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Залежно від предметної та суб’єктної юрисдикції це можуть бути апеляційні загальні суди або апеляційні господарські суди.

При цьому за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top ч. 2 ст. 23 ЦПК України] справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Форма і зміст заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top ст. 455 ЦПК України].

Заява про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує.

У заяві мають бути зазначені:

* найменування суду, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* прізвища, імена та по батькові (для фізичних осіб), повне найменування (для юридичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;
* найменування (за наявності) та склад третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, який прийняв рішення;
* відомості про рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, яке оскаржується (оспорюється), а саме: номер справи (за наявності), дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення, арбітражні правила (регламент), згідно з якими було вирішено справу;
* дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, яке оскаржується (оспорюється);
* підстава для оскарження (оспорювання) і скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
* зміст вимоги особи, яка подає заяву;
* перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

У заяві можуть зазначатися й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв’язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу тощо).

До заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу додаються:

# оригінал рішення третейського суду, оригінал належним чином засвідченого рішення міжнародного комерційного арбітражу або належним чином завірені їх копії. Копія рішення постійно діючого третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, який знаходиться на території України, може також посвідчуватися головою постійно діючого третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, а копія рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;
# оригінал третейської або арбітражної угоди, або належним чином завірена її копія;
# документи, що подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;
# документ, що підтверджує сплату судового збору;
# довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження особи на подання заяви;
# копії заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top статті 43] цього Кодексу;
# засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у пунктах 1-3 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором України, якщо вони викладені іншою мовою.

До заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, а також поданої особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top частини шостої статті 14] цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top статті 185] цього Кодексу.

У випадку подання заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу в електронній формі документи, зазначені в пунктах 1, 2 частини четвертої цієї статті, можуть подаватися в копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаної заяви. У разі неподання вказаних документів заява повертається, про що судом постановляється відповідна ухвала.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Ст. 456 ЦПК України] Відкриття провадження у справі. Підготовка справи до розгляду''

Суд за відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі або повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу не пізніше п’яти днів з дня надходження такої заяви відкриває провадження у справі та пропонує учасникам справи подати свої заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви та докази, на яких такі заперечення (пояснення) ґрунтуються, та визначає строк для подання таких заперечень (пояснень) і доказів.

Суд до початку розгляду справи за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду або з власної ініціативи може запитати у третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу необхідні матеріали справи, що стосуються підстав для скасування рішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Витребувані матеріали направляються до суду протягом п’яти днів з дня надходження такої вимоги.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Ст. 350 ГПК України] підстави для скасування рішення третейського суду:''

* справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
* рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
* третейську угоду визнано судом недійсною;
* склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
* третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
* скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Стаття 351 ГПК України] за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені:

* відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його ухвалення;
* найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується;
* прізвища, імена та по батькові (найменування) сторін третейського спору;
* вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.

Ухвала господарського суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

== Суб’єкти оскарження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text ст. 34 Закону України "Про третейські суди"] учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

== Строки оскарження ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text Ст. 51 Закону України "Про третейські суди"] три місяці з дня прийняття рішення третейським судом, особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

== Вартість ==
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:

* заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу);
* заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) які подано юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]).

[[Категорія: Оскарження рішення суду‎]]

Соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в особливий період

2025-06-05T12:13:07Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#Text Закон України "Про оборону України"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
== Загальні положення ==
Особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про [[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації|мобілізацію]] (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту [[Введення воєнного стану: заборони та обмеження|введення воєнного стану]] в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1932-12#top (абзац тринадцятий частини першої статті 1 Закону України "Про оборону України")].
== Соціальні гарантії військовослужбовців ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#top Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (далі - Закон) передбачено соціальні гарантії військовослужбовців та членів їх сімей в особливий період.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#top Стаття 4 Закону] передбачає, що забезпечення виконання [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#Text Закону], інших нормативно-правових актів щодо соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей покладається на органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, мають переважне право на укладення [[Укладення контрактів про проходження державної служби|контракту]] [[Укладення контрактів про проходження державної служби|на проходження військової служби]] після завершення особливого періоду [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#top (пункт 6 статті 8 Закону)].

В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію військовослужбовцям надаються відпустки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n132 пунктами 1,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n140 6,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n144 8] (у частині надання одноразової відпустки при народженні дитини, передбаченої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#n331 статтею 19-1 Закону України "Про відпустки"]), [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n146 9,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n153 10] і [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n157 12] цієї статті. Надання військовослужбовцям відпусток, передбачених пунктом 1 цієї статті, здійснюється за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу. Відпустки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n153 пунктами 9 і 10] цієї статті, військовослужбовцям надаються із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#top (пункт 17 статті 101 Закону)].

Під час дії воєнного стану військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Щорічна основна відпустка, зазначена в абзаці першому цього пункту, надається частинами протягом календарного року, за умови що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів та одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців відповідного підрозділу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n131 (пункт 18 статті 101 Закону)].

Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об’єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220413#n245 (пункт 15 статті 14 Закону)].

Крім того, за працівниками, направленими для проходження базової військової служби, призваними на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи і посада на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n709 (частина третя статті 119 Кодексу законів про працю України)].
== Грошове забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей ==
Членам сімей військовослужбовців, які проходять військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", гарантується виплата грошового забезпечення цих військовослужбовців у разі неможливості ними його отримання під час участі у бойових діях та операціях. У такому разі виплата грошового забезпечення здійснюється членам сімей військовослужбовців, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220413#n108 пункті 6 статті 9 цього Закону] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220413#n353 (пункт 61 статті 18 Закону)].

Кабінетом Міністрів України, місцевими радами, підприємствами, установами, організаціями можуть встановлюватися й інші пільги та гарантії соціального захисту сімей військовослужбовців [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/ed20220413#n353 (пункт 7 статті 18 Закону)].

Крім того, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n8462 пунктом 25 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України] передбачено, що самозайняті особи (фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мали або не мали найманих працівників, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час особливого періоду, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], на весь період їх військової служби звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text розділу IV цього Кодексу], звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з єдиного податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n6944 глави 1 розділу XIV цього Кодексу], а також звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з військового збору у складі податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб або єдиного податку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/conv#n10056 пункту 16-1 цього підрозділу].

== Медичне забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n181 статті 11 Закону] охорона здоров'я військовослужбовців забезпечується створенням сприятливих санітарно-гігієнічних умов проходження військової служби, побуту та системою заходів з обмеження дії небезпечних факторів військової служби, з урахуванням її специфіки та екологічної обстановки, які здійснюються командирами (начальниками) у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Турбота про збереження та зміцнення здоров'я військовослужбовців - обов'язок командирів (начальників). На них покладається забезпечення вимог безпеки при проведенні навчань, інших заходів бойової підготовки, під час експлуатації озброєння і військової техніки, проведення робіт та виконання інших обов'язків військової служби.

Військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров’я. Військовослужбовці, резервісти під час служби у військовому резерві щорічно проходять медичний огляд, стосовно них проводяться лікувально-профілактичні заходи.

У разі відсутності за місцем проходження військової служби, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів або за місцем проживання військовослужбовців військово-медичних закладів охорони здоров’я, відповідних відділень або ліжко-місць чи спеціального медичного обладнання, а також у невідкладних випадках медична допомога військовослужбовцям надається державними або комунальними закладами охорони здоров’я за рахунок програми державних гарантій медичного обслуговування населення або інших бюджетних програм, розпорядниками яких є органи управління такими закладами.

Військовослужбовцям, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, медична допомога, санаторно-курортне лікування та відпочинок надаються відповідно до законодавства.

Держава забезпечує безоплатну психологічну допомогу особам, зазначеним у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n32 пункті 1 статті 3 цього Закону], які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах. Психологічна допомога надається силами та засобами структурних підрозділів психологічних служб військових частин (військових формувань та правоохоронних органів), а в разі потреби - на базі закладів, з якими укладено договори (на оплату послуг з харчування, проживання, відновлення тощо), згідно з порядками, затвердженими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.

Особи, стосовно яких згідно із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2010-20#Text Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей"] встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, з числа військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб після їх звільнення обов’язково проходять відновлювальні (постізоляційні, реінтеграційні) заходи, заходи з адаптації, підтримки (супроводу) в порядку, встановленому Міністерством оборони України.

Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"], мають право на безоплатну психологічну допомогу. Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб та членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2022-%D0%BF#n17 Порядок та умови] надання психологічної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

У період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України. Порядок надання військовослужбовцям медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації у медичних закладах за межами України і проведення оплати послуг з надання такої медичної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони.

У період дії воєнного стану військовослужбовці, визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n33 підпункті 1 пункту 1 статті 3 цього Закону], мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни та інших покладених на них обов’язків відповідно до законодавства, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі направлення військовослужбовців на лікування за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, безперервним перебуванням на лікуванні за кордоном вважається період надання медичних послуг у закладах охорони здоров’я іноземних держав, включаючи час переміщення з одного закладу охорони здоров’я до іншого та час очікування між плановими етапами лікування, реабілітації, протезування.

Військовослужбовці під час лікування та реабілітації у закладах охорони здоров’я всіх форм власності та підпорядкування забезпечуються за рахунок державного бюджету покращеним харчуванням. Оплата витрат на покращене харчування військовослужбовців здійснюється Міністерством оборони України за фактом надання послуги на підставі щомісячного звіту закладу охорони здоров’я, в якому військовослужбовці проходять лікування та реабілітацію.

Члени сімей військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки, закладів фахової передвищої військової освіти) за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я.

Члени сімей військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, а також військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років, мають право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

'''члени сімей:'''

* осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, загиблих (померлих) ветеранів війни, загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України мають право на безоплатну психологічну допомогу;
* за відсутності за місцем їх проживання державних або комунальних закладів охорони здоров'я отримують медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я;
* мають право на медичне обслуговування у закладах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів (військовослужбовців та осіб, звільнених у запас або у відставку, які загинули (померли), пропали безвісти, стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, якщо ці особи прослужили у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях та правоохоронних органах не менш як 20 календарних років);
* мають право не більше одного разу на рік на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. Таким же правом користуються члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби. До таких членів сімей належать: батьки, дружина (чоловік), неповнолітні діти, а також діти - особи з інвалідністю з дитинства (якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох прожиткових мінімумів).

== Пенсійне забезпечення військовослужбовців ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#top Статтями 101,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»] передбачено, що на сім’ї осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, які загинули або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час участі в антитерористичній операції, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України поширюються пільги, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»].

У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.
== Див. також ==
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців]]
* [[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
* [[Грошове забезпечення сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками та безвісно відсутніх]]
* [[Гарантії трудових прав працівників, призваних на військову службу, у тому числі під час мобілізації]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Законодавство у сфері військового обов'язку та військової служби]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Договір міни

2025-06-05T08:37:20Z

Olha.melnyk: Редагування тексту, добавлення силок.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15?find=1&text=%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%80#w1_9 Господарський кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"]

== Основні ознаки договору ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 Стаття 715 ЦК України] Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Договір міни спрямований на безповоротне відчуження кожною із сторін належного їй майна. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором міни може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Предмет договору:'''
* речі - рухоме чи нерухоме майно;
* грошова доплата - за товар більшої вартості (винятково грошова доплата не може бути предметом договору міни) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 (частина третя статті 715 ЦК України)];
* робота, послуга - в обмін на товар (послугу) іншої сторони [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 (частина п'ята статті 715 ЦК України)].
Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+716#w2_1 Стаття 716 ЦК України] До договору міни застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|купівлю-продаж]], [[договір поставки]], договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+293#w2_1 Стаття 293 ГК України] Міна (бартер) у сфері господарювання

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

== Форма договору міни ==
{| class="wikitable"
|+
|1.
|Договір міни, що повністю виконується сторонами в момент його вчинення
|усна форма (крім договору міни нерухомого майна, та договору міни, укладеного між юридичними особами та в інших випадках, встановлених законом) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 206 ЦК України)]
|-
|2.
|Договір міни між юридичними особами
|проста письмова форма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 208 ЦК України)]
|-
|3.
|[[Договір міни земельної ділянки]], цілісного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна
|письмова форма, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (статті 209-210 ЦК України)]
|}
'''Для посвідчення нотаріусом договору міни необхідні наступні документи:'''
# документ, що посвідчує особу (як правило, паспорт (''з вклеєною фотокарткою по досягненні особою 25 та 45 років!!!'');
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (''для фізичних осіб'');
# правовстановлюючий документ на рухоме або нерухоме майно;
# експертно-грошова оцінка (''якщо предметом міни є земельна ділянка або транспортний засіб'');
# довідка про відсутність забудов з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради (''у випадку міни земельної ділянки, на яких відсутня забудова'');
# довідка з управління земельних ресурсів про присвоєння кадастрового номеру (''у випадку міни земельної ділянки, в якої відсутній кадастровий номер'');
# довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (довідки житлово-експлуатаційної контори, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків; витяг з будинкової книги) (''у випадку міни житлової нерухомості'');
# витяг з поземельної книги (''у випадку міни земельної ділянки'');
# рішення (дозвіл) опікунської ради та свідоцтво про народження (''якщо власником (співвласником) майна є фізична особа, яка не досягла 18 років'');
# згода співвласників або чоловіка (дружини) та свідоцтво про реєстрацію шлюбу (''у випадку міни майна, що перебуває у спільній власності'').

'''Якщо однією із сторін договору міни є юридична особа''':
* свідоцтво про державну реєстрацію;
* статут;
* витяг з [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань];
* довідка з управління статистики;
* протокол про обрання керівника;
* печатка юридичної особи;
* протокол органу управління про згоду на укладення договору відчуження нерухомого майна;
* якщо від імені юридичної особи діє представник за довіреністю - нотаріально посвідчена довіреність.
[http://www.ledenev.com.ua/ua/service/dogovory-miny-mayna.php Детальний перелік документів], що необхідно надати для нотаріального посвідчення договіру міні.

[[Файл:Зразок договір міни.docx|альт=|міні]]

== Сторони договору міни ==
Сторона договору міни - фізична особа, яка має достатній обсяг [[Цивільна дієздатність фізичної особи|дієздатності]], чи юридична особа, для якої відчуження майна за договором міни відповідає цілям її діяльності.

Кожна зі сторін у договорі є одночасно продавцем і покупцем.

=== Права покупця (продавця): ===
♦ вимагати передачі товару від продавця відповідно до умов договору.

=== Обов'язки продавця (покупця): ===
♦ передати товар;

♦ забезпечити якість товару, переданого покупцеві відповідно умов договору;

♦ попередити покупця про відомі продавцю недоліки товару, а також про права третіх осіб на проданий товар;

♦ зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше його передачі.

== Зміна або розірвання договору міни ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 651 ЦК України]Зміна або розірвання договору міни допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частини перша, друга та четверта статті 653 ЦК України)].

Договір міни визнається недійсним, якщо він порушує загальні вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 203 ЦК України], додержання яких є необхідним для чинності правочину. У такому випадку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини першої статті 216 ЦК України] у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

== Особливості зовнішньоекономічного бартеру, як різновиду договору міни ==
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] поняття "міни" та "бартеру" є тотожними.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text статті 1 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"] товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг - дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 частина 1 статті 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"])

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text частинами першої та другої статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"] Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text частиною першою статті 2 цього Закону] строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг). При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text частиною першою статті 2 цього Закону], зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

== Див. також ==
* [[Договір міни земельної ділянки]]
* [[Договір купівлі – продажу]]
* [[Договір поставки]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Договір міни

2025-06-05T08:32:46Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15?find=1&text=%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%80#w1_9 Господарський кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"]

== Основні ознаки договору ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 Стаття 715 ЦК України] Договір міни

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Договір міни спрямований на безповоротне відчуження кожною із сторін належного їй майна. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором міни може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору міни.

'''Предмет договору:'''
* речі - рухоме чи нерухоме майно;
* грошова доплата - за товар більшої вартості (винятково грошова доплата не може бути предметом договору міни);
* робота, послуга - в обмін на товар (послугу) іншої сторони (частина п'ята статті 715 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ЦК України]).
Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+716#w2_1 Стаття 716 ЦК України] До договору міни застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|купівлю-продаж]], [[договір поставки]], договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+293#w2_1 Стаття 293 ГК України] Міна (бартер) у сфері господарювання

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

== Форма договору міни ==
{| class="wikitable"
|+
|1.
|Договір міни, що повністю виконується сторонами в момент його вчинення
|усна форма (крім договору міни нерухомого майна, та договору міни, укладеного між юридичними особами та в інших випадках, встановлених законом) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 206 ЦК України)]
|-
|2.
|Договір міни між юридичними особами
|проста письмова форма [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (стаття 208 ЦК України)]
|-
|3.
|[[Договір міни земельної ділянки]], цілісного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна
|письмова форма, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (статті 209-210 ЦК України)]
|}
'''Для посвідчення нотаріусом договору міни необхідні наступні документи:'''
# документ, що посвідчує особу (як правило, паспорт (''з вклеєною фотокарткою по досягненні особою 25 та 45 років!!!'');
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (''для фізичних осіб'');
# правовстановлюючий документ на рухоме або нерухоме майно;
# експертно-грошова оцінка (''якщо предметом міни є земельна ділянка або транспортний засіб'');
# довідка про відсутність забудов з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради (''у випадку міни земельної ділянки, на яких відсутня забудова'');
# довідка з управління земельних ресурсів про присвоєння кадастрового номеру (''у випадку міни земельної ділянки, в якої відсутній кадастровий номер'');
# довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (довідки житлово-експлуатаційної контори, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків; витяг з будинкової книги) (''у випадку міни житлової нерухомості'');
# витяг з поземельної книги (''у випадку міни земельної ділянки'');
# рішення (дозвіл) опікунської ради та свідоцтво про народження (''якщо власником (співвласником) майна є фізична особа, яка не досягла 18 років'');
# згода співвласників або чоловіка (дружини) та свідоцтво про реєстрацію шлюбу (''у випадку міни майна, що перебуває у спільній власності'').

'''Якщо однією із сторін договору міни є юридична особа''':
* свідоцтво про державну реєстрацію;
* статут;
* витяг з [https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань];
* довідка з управління статистики;
* протокол про обрання керівника;
* печатка юридичної особи;
* протокол органу управління про згоду на укладення договору відчуження нерухомого майна;
* якщо від імені юридичної особи діє представник за довіреністю - нотаріально посвідчена довіреність.
[http://www.ledenev.com.ua/ua/service/dogovory-miny-mayna.php Детальний перелік документів], що необхідно надати для нотаріального посвідчення договіру міні.

[[Файл:Зразок договір міни.docx|альт=|міні]]

== Сторони договору міни ==
Сторона договору міни - фізична особа, яка має достатній обсяг [[Цивільна дієздатність фізичної особи|дієздатності]], чи юридична особа, для якої відчуження майна за договором міни відповідає цілям її діяльності.

Кожна зі сторін у договорі є одночасно продавцем і покупцем.

=== Права покупця (продавця): ===
♦ вимагати передачі товару від продавця відповідно до умов договору.

=== Обов'язки продавця (покупця): ===
♦ передати товар;

♦ забезпечити якість товару, переданого покупцеві відповідно умов договору;

♦ попередити покупця про відомі продавцю недоліки товару, а також про права третіх осіб на проданий товар;

♦ зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше його передачі.

== Зміна або розірвання договору міни ==
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 651 ЦК України]Зміна або розірвання договору міни допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (частини перша, друга та четверта статті 653 ЦК України)].

Договір міни визнається недійсним, якщо він порушує загальні вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 203 ЦК України], додержання яких є необхідним для чинності правочину. У такому випадку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text частини першої статті 216 ЦК України] у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

== Особливості зовнішньоекономічного бартеру, як різновиду договору міни ==
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] поняття "міни" та "бартеру" є тотожними.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text статті 1 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"] товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг - дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 частина 1 статті 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"])

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text частинами першої та другої статті 3 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"] Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text частиною першою статті 2 цього Закону] строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг). При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), строки, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/351-14#Text частиною першою статті 2 цього Закону], зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

== Див. також ==
* [[Договір міни земельної ділянки]]
* [[Договір купівлі – продажу]]
* [[Договір поставки]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Оскарження рішень третейських судів

2025-06-04T12:40:04Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Господарський процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закон України "Про Третейські суди"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про режим іноземного інвестування"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0010600-11 Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції"]

== Поняття третейського суду ==
'''Третейський суд''' - недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому цим Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Відповідно до ст. 50 Закону України "Про третейські суди"], сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов’язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень.

Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.

На розгляд третейського суду може бути переданий будь-який спір, що виник із цивільних та господарських правовідносин. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди

Однак є винятки: не можна передавати на розгляд третейського суду спори про визнання недійсними нормативно-правових актів; щодо сімейних правовідносин, окрім тих, що виникають із шлюбних контрактів (договорів); щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки; справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення; трудових відносин; державної таємниці; укладення, зміни, розірвання, виконання господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб; відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом; корпоративних відносин між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками господарського товариства, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств; спори, коли хоча б одна зі сторін спору є нерезидентом України, та справи щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) тощо. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text (ст. 6 Закону України "Про третейські суди")]

== Підстави оскарження рішень ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text Ст. 51 Закону України "Про третейські суди"] Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

'''Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:'''

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/93/96-%D0%B2%D1%80#Text ч. 1 ст. 26 Закону України "Про режим іноземного інвестування"], спори між іноземними інвесторами і державою з питань державного регулювання іноземних інвестицій та діяльності підприємств з іноземними інвестиціями підлягають розгляду в судах України, якщо інше не визначено міжнародними договорами України. Усі інші спори підлягають розгляду в судах України або за домовленістю сторін - у третейських судах, у тому числі за кордоном.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12?find=1&text=%F2%F0%E5%F2%E5%E9%F1%FC%EA%B3+%F1%F3%E4%E8 п. 11 ч. 1 ст. 20 ГПК] господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15 Закону України "Про третейські суди"], якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#top статей 16-19 Закону України «Про третейські суди»];

5) третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі.

Заяву про скасування рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду сторонами, третіми особами ''протягом трьох місяців з дня прийняття рішення'' третейським судом, а особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, - ''протягом трьох місяців з дня'', коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

'''Скасування компетентним судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених цією статтею.'''

У разі, якщо рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення прийнято у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи цим рішенням вирішені питання, що виходять за межі третейської угоди, або рішення прийнято у справі, не підвідомчій третейському суду, відповідний спір не підлягає подальшому розгляду в третейських судах.

== Порядок оскарження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top ч. 3 ст. 454 ЦПК України] заяви про скасування рішення третейського суду – подається до апеляційного суду за місцем розгляду справи третейським судом. Залежно від предметної та суб’єктної юрисдикції це можуть бути апеляційні загальні суди або апеляційні господарські суди.

При цьому за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top ч. 2 ст. 23 ЦПК України] справи щодо оскарження рішень третейських судів, оспорювання рішень міжнародних комерційних арбітражів, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом (за місцезнаходженням арбітражу).

Форма і зміст заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top ст. 455 ЦПК України].

Заява про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу подається у письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує.

У заяві мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта заявника (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) прізвища, імена та по батькові (для фізичних осіб), повне найменування (для юридичних осіб) учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;

4) найменування (за наявності) та склад третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, який прийняв рішення;

5) відомості про рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, яке оскаржується (оспорюється), а саме: номер справи (за наявності), дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення, арбітражні правила (регламент), згідно з якими було вирішено справу;

6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, яке оскаржується (оспорюється);

7) підстава для оскарження (оспорювання) і скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;

8) зміст вимоги особи, яка подає заяву;

9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

У заяві можуть зазначатися й інші відомості, якщо вони мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв’язку, факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу тощо).

До заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу додаються:

1) оригінал рішення третейського суду, оригінал належним чином засвідченого рішення міжнародного комерційного арбітражу або належним чином завірені їх копії. Копія рішення постійно діючого третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, який знаходиться на території України, може також посвідчуватися головою постійно діючого третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, а копія рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу для вирішення конкретного спору має бути нотаріально завірена;

2) оригінал третейської або арбітражної угоди, або належним чином завірена її копія;

3) документи, що подані на обґрунтування підстав для скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу;

4) документ, що підтверджує сплату судового збору;

5) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження особи на подання заяви;

6) копії заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників судового розгляду, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top статті 43] цього Кодексу;

7) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених у пунктах 1-3 цієї частини документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародним договором України, якщо вони викладені іншою мовою.

До заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, поданої без додержання вимог, визначених у цій статті, а також поданої особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top частини шостої статті 14] цього Кодексу зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#top статті 185] цього Кодексу.

У випадку подання заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу в електронній формі документи, зазначені в пунктах 1, 2 частини четвертої цієї статті, можуть подаватися в копіях, проте заявник повинен надати такі документи до суду до початку судового розгляду вказаної заяви. У разі неподання вказаних документів заява повертається, про що судом постановляється відповідна ухвала.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Ст. 456 ЦПК України] Відкриття провадження у справі. Підготовка справи до розгляду''

Суд за відсутності підстав для відмови у відкритті провадження у справі або повернення заяви про скасування рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу не пізніше п’яти днів з дня надходження такої заяви відкриває провадження у справі та пропонує учасникам справи подати свої заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви та докази, на яких такі заперечення (пояснення) ґрунтуються, та визначає строк для подання таких заперечень (пояснень) і доказів.

Суд до початку розгляду справи за клопотанням будь-кого з учасників судового розгляду або з власної ініціативи може запитати у третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу необхідні матеріали справи, що стосуються підстав для скасування рішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Витребувані матеріали направляються до суду протягом п’яти днів з дня надходження такої вимоги.

''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12 Ст. 350 ГПК України] Підстави для скасування рішення третейського суду:''

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.

Скасування господарським судом рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків, передбачених законом.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1798-12#Text Стаття 351 ГПК України] За наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд постановляє ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для ухвалення рішення.

В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені:

1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його ухвалення;

2) найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується;

3) прізвища, імена та по батькові (найменування) сторін третейського спору;

4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.

Ухвала господарського суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена в апеляційному порядку, встановленому для оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвала суду за наслідками розгляду заяви про скасування рішення третейського суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

== Суб’єкти оскарження ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text ст. 34 Закону України "Про третейські суди"] учасниками третейського розгляду є сторони та їх представники. Питання щодо участі третіх осіб та їх процесуальні права у третейському розгляді вирішуються третейським судом відповідно до регламенту третейського суду або угоди сторін у третейському суді для вирішення конкретного спору. Третя особа бере участь у третейському розгляді добровільно.

== Строки оскарження ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1701-15#Text Ст. 51 Закону України "Про третейські суди"] Три місяці з дня прийняття рішення третейським судом, особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.

== Вартість ==
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) які подано юридичною особою або фізичною особою – підприємцем - 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 (підпункт 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір"]).

[[Категорія: Оскарження рішення суду‎]]

Перерахунок пенсії військовослужбовцям

2025-05-22T09:57:08Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення 2022 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-15#Text Наказ Міністерства Оборони України від 31.12.2014 р. № 937 "Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України"]
== Поняття та підстави для перерахунку пенсії військовослужбовцям ==
Основним законодавством, що на даний момент регламентує нарахування пенсій військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».] Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції України, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв’язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

'''Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором'''. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
 
Пенсіонерам з числа військовослужбовців (виплату пенсій яким, на час їх служби, припинено ), розрахунок розміру та виплата пенсії здійснюється при звільненні із служби з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період. 
'''Тобто, виплата раніше призначеної пенсії не припиняється, а після звільнення зі служби – підлягає перерахунку.'''

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.

'''Види пенсії:'''

* за вислугу років;
* по інвалідності;
* у разі втрати годувальника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-15#top Згідно з абзацами 2, 4 пункту 2.6.] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-15#Text Наказ Міністерства Оборони України від 31.12.2014 р. № 937 "Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України"], на обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

'''Етапи перерахунку пенсій:'''
# Подати заяву до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
# Після отримання довідки про розмір грошового забезпечення необхідно письмово звернутися із заявою про проведення перерахунку до відповідного територіального відділення Пенсійного фонду України, який призначив Вам пенсію.
== Перерахунок раніше призначених пенсій ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. '''При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.'''

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

'''Строки перерахунку призначених пенсій:'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] При настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім’ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].

Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Чинним законодавством не передбачено вичерпного переліку підстав відмови у перерахунку пенсії, однак, такими підставами може бути:
* подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії,
* подання недостовірних відомостей,
* відсутність правових підстав для перерахунку.
== Оскарження рішень органу, що призначає пенсії ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку.

Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"].

Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

== Судовий порядок ==
'''Підсудність'''
 Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, в тому числі й спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 
'''Оскільки управління Пенсійного фонду України є суб‘єктами владних повноважень, тому спори щодо перерахунку пенсій відносяться до юрисдикції адміністративних судів.'''

'''Строки звернення до суду:'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України] '''встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав,''' свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. '''При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.'''

2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. 

=== Судова практика: ===
- Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3858805-18#Text № 826/3858/18 від 12.12.2018] та [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82368814 № 826/12704/18 від 14.05.2019];

- [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82368814 Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/6453/18 від 29.01.2020];

- [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6077805-21#Text Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/6077/19 від 19.01.2021].
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Порушення державних стандартів у сфері благоустрою

2025-05-05T12:30:43Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15 Закон України «Про благоустрій населених пунктів»]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27 листопада 2017 року № 310 «Про затвердження Типових правил благоустрою території населеного пункту»]

== Об’єкт правопорушення ==
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини щодо дотримання стандартів, норм, правил у сфері благоустрою населених пунктів.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n9 абзацу 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»] (далі -Закон) благоустрій населених пунктів – це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів із покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n108 статті 13 Закону] до об'єктів благоустрою населених пунктів належать:
* території загального користування: парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні тощо), рекреаційні зони, сади, сквери і майданчики; пам'ятки культурної та історичної спадщини; майдани, площі, бульвари, проспекти; вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; пляжі; кладовища; інші території загального користування;
* прибудинкові території;
* території будівель та споруд інженерного захисту територій;
* території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору.
До об'єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

== Правила благоустрою території населеного пункту ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n330 Статтею 34 Закону] передбачено, що Правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.
Правила розробляються на підстав[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17 і Типових правил благоустрою території населеного пункту] (далі - Типові правила) для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.
У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1529-17#Text Типові правила].

Правила включають:
* порядок здійснення благоустрою та утримання територій об'єктів благоустрою;
* вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій;
* вимоги до утримання зелених насаджень на об'єктах благоустрою - територіях загального користування;
* вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території;
* вимоги до санітарного очищення території;
* розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні;
* порядок розміщення малих архітектурних форм;
* порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів;
* інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.
Правила не можуть передбачати обов'язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

== Права та обов'язки громадян у сфері благоустрою населених пунктів ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15#n148 статті 17 Закону]:

'''1. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право:'''
* користуватись об'єктами благоустрою населених пунктів;
* брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів;
* вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів;
* отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз'яснення їх змісту;
* брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об'єктів благоустрою;
* вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров'ю або майну громадян;
* звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
'''2. Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані:'''
* утримувати в належному стані об’єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об’єктів територію;
* дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів;
* не порушувати права і законні інтереси інших суб'єктів благоустрою населених пунктів;
* відшкодовувати в установленому порядку збитки, завдані порушенням законодавства з питань благоустрою населених пунктів;
* допускати на об’єкти благоустрою, що перебувають у їх власності або користуванні, аварійно-рятувальні та інші служби для здійснення заходів щодо запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

== Обмеження при використанні об'єктів благоустрою ==

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15?find=1&text=%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8+%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%B5%D0%B7+%D0%B4%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%83#w1_1 Статтею 16 Закону], на об'єктах благоустрою забороняється:
* виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов'язковість його отримання передбачена законом;
* самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;
* вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;
* складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;
* самовільно встановлювати об'єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;
* встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Національної поліції;
* влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;
* випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;
* здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

== Відповідальність за порушення ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 Статтею 42 Закону], до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів притягаються особи, винні у:

1) порушенні встановлених норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів;

2) проектуванні об'єктів благоустрою населених пунктів з порушенням затвердженої в установленому законодавством порядку містобудівної документації та державних будівельних норм;

3) порушенні встановлених законодавством екологічних, санітарно-гігієнічних вимог та санітарних норм під час проектування, розміщення, будівництва та експлуатації об'єктів благоустрою;

4) порушенні правил благоустрою територій населених пунктів;

5) порушенні режиму використання і охорони територій та об'єктів рекреаційного призначення;

6) самовільному зайнятті території (частини території) об'єкта благоустрою населеного пункту;

7) пошкодженні (руйнуванні чи псуванні) вулично-дорожньої мережі, інших об'єктів благоустрою населених пунктів;

8) знищенні або пошкодженні зелених насаджень чи інших об'єктів озеленення населених пунктів, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+28#w2_1 статтею 28 цього Закону];

9) забрудненні (засміченні) території населеного пункту;

10) неналежному утриманні об'єктів благоустрою, зокрема покриття доріг, тротуарів, освітлення територій населених пунктів тощо.

Притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, передбаченої законом, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог цього законодавства.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 Статтею 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"], шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1275 статті 152 Кодексу про адміністративні правопорушення], порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2807-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+42#w2_1 '''Статтею 42 Закону України "Про благоустрій населених пунктів"''']''', притягнення осіб, винних у порушенні законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, до відповідальності, не звільняє їх від обов'язку відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення встановлених вимог.'''

Шкода, завдана внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс, методик, розрахунків щодо обрахування шкоди. Відсутність таких такс, методик, розрахунків не може бути підставою для відмови у відшкодуванні шкоди. У такому разі шкода компенсується за фактичними витратами, затвердженими в установленому порядку рішенням органу місцевого самоврядування, на облаштування одного квадратного метра території міста або базової вартості одного квадратного метра землі на відновлення порушеного стану об'єкта благоустрою або довкілля.

[[Категорія:Житлове право]]

Перерахунок пенсії військовослужбовцям

2025-05-05T11:15:26Z

Olha.melnyk: Редагування тексту; Добавлення силок;

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закон України "Про судовий збір"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12 Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/118-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення 2022 році"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/103-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/704-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-15#Text Наказ Міністерства Оборони України від 31.12.2014 р. № 937 "Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України"]
== Поняття та підстави для перерахунку пенсії військовослужбовцям ==
Основним законодавством, що на даний момент регламентує нарахування пенсій військовослужбовцям, які звільняються з військової служби, є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».]
 
Цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб. '''Держава гарантує пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію таким особам:'''
# які перебували на військовій службі;
# службі в органах внутрішніх справ;
# Національній поліції;
# Державному бюро розслідувань;
# Національному антикорупційному бюро України;
# Службі судової охорони;
# державній пожежній охороні;
# Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України;
# органах і підрозділах цивільного захисту;
# Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України;
# та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
'''Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором'''. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"], яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
 
Пенсіонерам з числа військовослужбовців (виплату пенсій яким, на час їх служби, припинено ), розрахунок розміру та виплата пенсії здійснюється при звільненні із служби з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

Пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період. 
'''Тобто, виплата раніше призначеної пенсії не припиняється, а після звільнення зі служби – підлягає перерахунку.'''

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#Text Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.

'''Види пенсії:'''

* за вислугу років;
* по інвалідності;
* у разі втрати годувальника.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0073-15#top Згідно з абзацами 2, 4 пункту 2.6. Про затвердження Інструкції з організації роботи із забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України], на обласні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки покладаються: оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами. У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

'''Етапи перерахунку пенсій:'''
# Подати заяву до обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання довідки про розмір грошового забезпечення військовослужбовців.
# Після отримання довідки про розмір грошового забезпечення необхідно письмово звернутися із заявою про проведення перерахунку до відповідного територіального відділення Пенсійного фонду України, який призначив Вам пенсію.
== Перерахунок раніше призначених пенсій ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв’язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. '''При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.'''

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

'''Строки перерахунку призначених пенсій:'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] При настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім’ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#Text ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"].

Перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв’язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Чинним законодавством не передбачено вичерпного переліку підстав відмови у перерахунку пенсії, однак, такими підставами може бути:
* подання невідповідних додаткових документів, які дають право на подальший перегляд розміру виплачуваної пенсії,
* подання недостовірних відомостей,
* відсутність правових підстав для перерахунку.
== Оскарження рішень органу, що призначає пенсії ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2262-12#top Ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»] Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку.

Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України "Про адміністративну процедуру"].

Рішення про відмову в призначенні пенсії або її перерахунку, зарахуванні до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів служби в календарному обчисленні або на пільгових умовах, порушення строків і заниження розмірів пенсії може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

== Судовий порядок ==
'''Підсудність'''
 Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n9685 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України] визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, в тому числі й спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. 
'''Оскільки управління Пенсійного фонду України є суб‘єктами владних повноважень, тому спори щодо перерахунку пенсій відносяться до юрисдикції адміністративних судів.'''

'''Строки звернення до суду:'''

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10401 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України] '''встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав,''' свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України] передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

1. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. '''При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.'''

2. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

3. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. 

=== Судова практика: ===
- Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v3858805-18#Text № 826/3858/18 від 12.12.2018] та [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82368814 № 826/12704/18 від 14.05.2019];

- [https://zakononline.com.ua/court-decisions/show/82368814 Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду № 826/6453/18 від 29.01.2020];

- [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6077805-21#Text Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/6077/19 від 19.01.2021].
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія: Призначення пенсії]]

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні

2025-04-09T12:38:12Z

Olha.melnyk: Добавлення силок; Редагування тексту;

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
<big>Зверніть увагу!</big>

Згідно з частиною третьою статті 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (далі - Закон)] роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили.

Однак, звільнення роботодавця від відповідальності за несвоєчасну оплату праці, не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text частиною четвертою статті 10 '''Закону'''], у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій, строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства.
|}
== Строки розрахунку при звільненні==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Cтаття 116 Кодексу законів про працю України], при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Роботодавець зобов’язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text (стаття 116 Кодексу законів про працю України)] та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

У разі призову роботодавця - фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий роботодавець - фізична особа повинен виконати свої обов’язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 (частина 2 стаття 47 Кодексу законів про працю України)].
==Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Стаття 117 Кодексу законів про працю України], у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text статтею 116 Кодексу законів про працю України], при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
==Позасудовий порядок вирішення спору==
Вирішення спору з приводу затримки розрахунку при звільненні можливе в позасудовому та судовому порядках. Зокрема, працівник має право звернутися з заявою до комісії по трудових спорах (КТС) (у разі її створення) для вирішення спору '''у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права'''. КТС розглядає спір у присутності працівника '''протягом 10 днів''' з дня звернення та приймає рішення, яке підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом.

Сторони можуть оскаржити рішення КТС до суду '''в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії.'''
==Судовий порядок вирішення спору==
У випадку відмови роботодавця від здійснення розрахунку, працівник може звернутися із [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовною заявою до суду]] про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в тримісячний строк, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про затримку розрахунку. Позовна заява подається до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду за місцем находження підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача.
===Судовий збір===
За подання до суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору для фізичних осіб становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закону України "Про судовий збір"], згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, але не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Оскільки середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text ст.ст. 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#Text статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці»]).'' Аналогічна правова позиція викладена в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/63839821 постанові Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 226/168/15-ц].
===Відшкодування моральної шкоди===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top Статтями 16 та 23 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#top ч.ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України] моральна шкода відшкодовується якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ст. 1167 ЦК України] компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Статтею 237-1 Кодексу законів про працю України] передбачено, що відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
==Порядок визначення розміру середнього заробітку==
Визначення середньої заробітної плати здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100].

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов’язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Працівникам плаваючого складу суден флоту рибної промисловості і працівникам, зайнятим на підприємствах із сезонним характером виробництва, з урахуванням значного коливання протягом року заробітної плати, в інших випадках збереження середньої заробітної плати вона може обчислюватися виходячи з виплат за 12 календарних місяців.

Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. З розрахункового періоду також виключається час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану.

Суми нарахованої заробітної плати, крім премій (в тому числі за місяць) та інших заохочувальних виплат за підсумками роботи за певний період, враховуються у тому місяці, за який вони нараховані, та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт.

'''Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи,''' провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

'''Середньоденна (годинна) заробітна плата''' визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
==Відповідальність роботодавця за затримка розрахунку при звільненні==
У випадку порушення законодавства про працю передбачено [[Відповідальність за порушення трудового законодавства|адміністративну , матеріальну, кримінальну відповідальність.]] '''Адміністративна''' - ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ч. 1 ст. 41 КУпАП], порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян — суб'єктів підприємницької діяльності від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'' '''Матеріальна''' - ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України]- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі тягне за собою накладення штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.'' '''Кримінальна''' - ''відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 175 КК України] Безпідставна невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої установленої законом виплати громадянам більш як за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянином — суб’єктом підприємницької діяльностікарається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.''
==Судова практика==
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/94803108 '''Постанова''' '''Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 у справі №1540/3742/18'''] (право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати не ставлять у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку. Компенсація за порушення строків виплати виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата) особи (працівника) з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер, спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи та пов`язані з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Середній заробіток за час вимушеного прогулу, нарахований та стягнутий за рішенням суду, не є заробітною платою у розумінні як Закону України «Про оплату праці» так і Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», а тому не підлягає компенсації).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/87334250 '''Постанова Верхового Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 682/3060/16-ц'''] (звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред'явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена статтею 116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі статті 117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за статтею 117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у статті 116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/80050331 '''Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 21 лютого 2019 року у справі № 225/4384/іб-ц'''] (всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день звільнення цього працівника. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; при невиконанні такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу настає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність. Посилання заявника на те, що існує два варіанти стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку - по день проведення фактичного розрахунку або по день постановлення рішення суду, і законом не передбачено одночасне застосування обох вказаних варіантів (застосування одного варіанту виключає застосування іншого), є неспроможними, оскільки невиплата працівникові при звільненні всіх належних йому сум - це триваюче правопорушення, а тому працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку).
*[https://reyestr.court.gov.ua/Review/103893132 '''Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19'''] (щодо розмежування спорів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням працівника та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні: мають різну правову природу. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах, а середній заробіток за статтею 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати). Аналогічна правова позиція міститься в [https://reyestr.court.gov.ua/Review/62425737 '''Постанові Верховного Суду України від 26 жовтня 2016 року у справі № 362/7105/15-ц'''] та постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду [https://reyestr.court.gov.ua/Review/87527300 '''від 12 лютого 2020 року у справі № 620/3884/18'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84040906 '''від 05 вересня 2019 року у справі № 813/1247/17'''], [https://reyestr.court.gov.ua/Review/77506416 '''від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12721/17'''].
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Порядок користування транспортним засобом з іноземною реєстрацією

2025-04-08T12:41:21Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

==Нормативна база==
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text Митний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19#Text Закон України «Про Національну поліцію»]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3353-12#Text Закон України «Про дорожній рух»]
==Загальні положення==
Питання користування транспортного засобу з іноземною реєстрацією регулюється Митним кодексом України.

Транспортні засоби, зареєстровані з іноземною реєстрацією, можуть бути ввезені громадянами в Україну у двох режимах:
*тимчасового ввезення
*транзиту
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1166 статті 90 Митного кодексу України] '''транзит''' - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між митними органами однієї чи кількох країн або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1201 частини 1 статті 95 Митного кодексу України] в залежності від виду транспорту, встановлюються такі строки транзитних перевезень:
#автомобільний транспорт - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);
#залізничний транспорт - 28 діб;
#авіаційний транспорт - 5 діб;
#морський та річковий транспорт - 20 діб;
#трубопровідний транспорт - 31 доба;
#трубопровідний транспорт (з перевантаженням на інші види транспорту) - 90 діб.
Під час поміщення товарів у митний режим транзиту на умовах Конвенції про процедуру спільного транзиту строки транзитних перевезень встановлюються митним органом країни відправлення відповідно до положень зазначеної Конвенції. Строки транзитних перевезень, встановлені митними органами країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту, є незмінними.

==Поняття та особливості тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n1249 статті 103 Митного кодексу України] '''тимчасове ввезення''' - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3296 Стаття 380 Митного кодексу України] передбачає особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України:
*тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов’язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом;
*транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від проведення заходів офіційного контролю, а також від подання документів та/або відомостей, що підтверджують дотримання встановлених заборон та/або обмежень щодо переміщення транспортних засобів особистого користування через митний кордон України. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об’єктом оподаткування митними платежами;
*тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у кількості більше однієї одиниці на кожну товарну позицію дозволяється за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу;
*тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів;
*тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов’язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу;
*транспортні засоби, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепи до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які ввозяться громадянами-резидентами у зв’язку з виконанням своїх обов’язків за укладеними трудовими договорами з підприємствами-нерезидентами, що підтверджується документами відповідних компетентних органів країни реєстрації підприємства-нерезидента, для цілей цього Кодексу вважаються транспортними засобами особистого користування. Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України таких транспортних засобів дозволяється на строк до 10 діб за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та наданням забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.
Строки, передбачені абзацами першим, другим, третім та п’ятим цієї частини, можуть бути продовжені митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

==Відповідальність за порушення строків перебування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3296 Стаття 380 Митного кодексу України] Тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування повинні бути вивезені за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог Митного Кодексу, або поміщені у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи можуть бути оформлені для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

За порушення строків перебування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування на митній території України передбачена адміністративна відповідальність із застосуванням серйозних штрафних санкцій визначених Митним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+35#w2_1 Стаття 35 Закону України "Про Національну поліцію"] Поліцейський зобов’язаний зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені митними органами відповідно до Митного кодексу України, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;

2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

==Розміри штрафів за порушення строків перебування тимчасово ввезених транспортних засобів особистого користування==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3744 Частина 4 статті 469 Митного кодексу України] передбачає, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні – та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34000 грн.).

Перевищення строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення та документів до митного органу призначення в Україні, видача їх без дозволу митного органу або втрата [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n3751 (стаття 470 Митного кодексу України)]:

1. Перевищення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n1201 статтею 95 цього Кодексу] або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, що перебувають під митним контролем, до митного органу призначення в Україні (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби не більше ніж на одну добу -

'''тягне за собою попередження або накладення штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

2. Вчинення правопорушення, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n3751 частиною 1 статті 470 Митного кодексу], особою, яка протягом року притягалася до відповідальності за вчинення такого правопорушення, а так само перевищення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n1201 статтею 95 цього Кодексу] або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари, транспортні засоби більше ніж на одну добу, але не більше ніж на десять діб -

'''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

3. Перевищення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n1201 статтею 95 цього Кодексу] або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на десять діб, але не більше ніж на двадцять діб, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих документів -

'''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

4. Перевищення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n1201 статтею 95 цього Кодексу] або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) товарів, крім транспортних засобів особистого користування, більше ніж на двадцять діб, а так само втрата цих товарів чи видача їх без дозволу митного органу -

'''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

5. Перевищення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n1201 статтею 95 цього Кодексу] або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень Конвенції про процедуру спільного транзиту строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на двадцять діб, але не більше ніж на тридцять діб, а так само видача їх без дозволу митного органу -

'''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.'''

6. Перевищення встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17/ed20231107#n1201 статтею 95 цього Кодексу] або встановленого митним органом країни відправлення відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_001-87#Text Конвенції про процедуру спільного транзиту] строку транзитних перевезень (доставки) транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, -

'''тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.'''

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n958 Стаття 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення] передбачає адміністративну відповідальність у випадку керування водієм транспортного засобу, стосовно якого порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзит:
*у вигляді штрафу у розмірі 8500 гривень,
*у випадку повторності протягом року - 17 тисяч гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого
[[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок реєстрації релігійної організації

2025-04-07T12:12:05Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/987-12 Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1415-12 Наказ Міністерства культури України від 18 квітня 2012 року № 366 "Про затведження Стандарту надання адміністративної послуги з реєстрації статуту (положення) релігійної організації та змін до нього"]
== Поняття релігійної організації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] релігійними організаціями в Україні є релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об'єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об'єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Релігійні організації в Україні утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно із своїми статутами (положеннями).

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text Статтею 13 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] релігійна організація визнається юридичною особою з дня її державної реєстрації. Релігійна організація як юридична особа користується правами і несе обов'язки відповідно до чинного законодавства і свого статуту (положення).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text підпунктом 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України релігійні] організації відносяться до '''неприбуткових організацій''' та повинні відповідати вимогам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text підпункту 133.4.1.] Доходи (прибутки) релігійної організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n10610 . (підпункт 133.4.2 пункт 133.4 статті 133 Податкового кодексу України).]

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text підпунктом 133.4.7 пункту 133.4 статті 133 Податкового кодексу України] для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам цього пункту та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text підпунктом 133.4.3] цього пункту.

== Державна реєстрація релігійної організації ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#Text статті 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] для реєстрації статуту (положення) релігійної громади громадяни в кількості не менше десяти чоловік, які утворили її і досягли 18-річного віку, подають заяву та статут (положення) у трьох примірниках на реєстрацію до обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

До статуту (положення) релігійної громади на підтвердження відомостей, викладених у ньому, додатково подаються:

1) оригінал рішення про утворення релігійної громади, її найменування, затвердження статуту, обрання керівних (виконавчих) органів - протокол загальних зборів віруючих громадян або установчого релігійного з’їзду, конференції тощо (далі - протокол загальних зборів). Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійної громади, та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної громади;

2) належним чином засвідчена копія документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні) релігійної громади.

Для реєстрації статуту (положення) релігійної громади у новій редакції до органу реєстрації статуту подаються:

1) заява за підписом керівника або уповноваженого представника релігійної громади;

2) статут (положення) релігійної громади у новій редакції у трьох примірниках.

До статуту (положення) релігійної громади у новій редакції додатково подаються:

1) оригінал протоколу загальних зборів релігійної громади про внесення змін до статуту (положення) релігійної громади, ухвалених відповідно до порядку, визначеного у чинному на момент внесення змін статуті (положенні) релігійної громади, із зазначенням списку учасників таких загальних зборів;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної на дату подання документів редакції статуту (положення) релігійної громади, до якого мають бути внесені зміни, з відміткою про державну реєстрацію (з усіма змінами, що до нього вносились).

У разі зміни місцезнаходження релігійної громади має бути подано належним чином засвідчену копію документа про право власності чи користування приміщенням або письмової згоди власника приміщення на надання адреси за місцезнаходженням релігійної громади, зазначеним у статуті (положенні).

Статут релігійної організації підлягає реєстрації у порядку, що визначений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#top статтею 14 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"].

'''Релігійні центри, управління, монастирі, релігійні братства, місії та духовні навчальні заклади подають на реєстрацію статут (положення) до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії.'''

Для реєстрації статуту (положення) релігійного центру (управління), що згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#top частиною другою статті 7 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"] представляє релігійні об’єднання, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається заява, засвідчена підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо), що утворюють таке релігійне об’єднання.

Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається статут (положення) релігійного центру (управління) у трьох примірниках.

До статуту (положення) релігійної організації на підтвердження відомостей додатково подаються:

1) оригінал рішення про утворення релігійного об’єднання та затвердження (прийняття) статуту (положення) релігійного центру чи управління (протокол загальних зборів засновників, установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);

2) перелік релігійних організацій, що входять до складу релігійного об’єднання на дату подання документів, засвідчений підписом уповноважених представників (уповноваженого представника) загальних зборів засновників (установчого з’їзду (конференції) засновників тощо);

3) належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

'''У''' '''разі якщо релігійний центр (управління) входить до складу чи визнає (декларує) у будь-якій формі підлеглість у канонічних, організаційних, інших питаннях будь-яким іншим діючим в Україні чи за її межами релігійним організаціям, для реєстрації статуту (положення) цього релігійного центру (управління) додатково подається документ, що підтверджує визнання такою релігійною організацією підлеглості їй новоутвореного релігійного центру (управління), або документ, який підтверджує, що новоутворений релігійний центр (управління) входить до складу такої релігійної організації.'''

Для реєстрації статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійного центру (управління), що засновує відповідну релігійну організацію.

Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається статут (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу у трьох примірниках.

До статуту (положення) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії) або духовного навчального закладу на підтвердження відомостей, викладених у ньому згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#top статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"], додатково подаються:

1) оригінал рішення про утворення (заснування) монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу та затвердження статуту (положення) такої релігійної організації. Зазначене рішення приймається у порядку, передбаченому статутом (положенням) релігійного центру (управління), та оформлюється згідно з внутрішніми настановами цієї релігійної організації;

2) належним чином засвідчена копія статуту релігійного центру (управління), що засновує монастир, релігійне братство, місіонерське товариство (місію), духовний навчальний заклад;

3) належним чином засвідчена копія документа про право власності або користування приміщенням за місцезнаходженням релігійної організації, зазначеним у статуті (положенні).

'''Для реєстрації статуту (положення) релігійної організації (релігійного центру (управління), монастиря, релігійного братства, місіонерського товариства (місії), духовного навчального закладу) у новій редакції до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається заява за підписом керівника (іншої уповноваженої особи) релігійної організації, до статуту якої внесено зміни.'''

Разом із заявою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, подається статут (положення) релігійної організації, викладений у новій редакції.

До статуту (положення) релігійної організації у новій редакції додатково подаються:

1) оригінал рішення уповноваженого органу релігійної організації про внесення змін до статуту (положення), яке ухвалено відповідно до порядку, визначеного у статуті (положенні) релігійної організації, до установчих документів якої вносяться зміни;

2) оригінал чи належним чином засвідчена копія чинної редакції статуту (положення) релігійної організації з усіма змінами, що до нього вносилися (якщо вони оформлювалися окремими додатками).

У разі подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, а також обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим неповного переліку документів, визначеного у цій статті, та/або оформлення їх без дотримання встановлених вимог, відсутності у статуті (положенні) релігійної організації відомостей, встановлених частиною третьою статті 12 цього Закону, релігійній організації пропонується у межах строків, встановлених цим Законом, усунути виявлені недоліки.

У разі якщо релігійна організація не усунула виявлені недоліки протягом встановлених строків, всі документи, які надійшли до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Автономній Республіці Крим - до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, крім заяви про реєстрацію статуту (положення) релігійної організації (змін до них), повертаються їй супровідним листом із роз’ясненням причин такого повернення.

Орган, який здійснює реєстрацію, в місячний термін розглядає заяву, статут (положення) релігійної організації, приймає відповідне рішення і не пізніш як у десятиденний термін письмово повідомляє про нього заявникам.

У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій, може зажадати висновок місцевої державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, а також спеціалістів. У цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій приймається у тримісячний термін.

Перевищення строків, встановлених цим Законом для ухвалення рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути оскаржено в суді у порядку, визначеному законом.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і реєстрація статутів (положень).

У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту (положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники релігійної організації.

== Відмова в реєстрації статуту (положення) релігійної організації ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/987-12#top стаття 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації"]. У реєстрації статуту (положення) релігійної організації може бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення) релігійної організації, в реєстрації статуту (положення) релігійної організації у новій редакції із зазначенням підстав відмови повідомляється заявникам письмово в десятиденний строк. Таке рішення може бути оскаржено до адміністративного органу вищого рівня. У разі відсутності адміністративного органу вищого рівня скарга подається до того самого адміністративного органу, який прийняв адміністративний акт, вчинив процедурні дії та/або прийняв процедурне рішення чи допустив бездіяльність, що оскаржуються, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг. У разі якщо такий адміністративний орган не утворив комісію з розгляду скарг, позовна заява на адміністративний акт, процедурне рішення, дію чи бездіяльність адміністративного органу подається до суду відповідно до закону .

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Громадський сектор]]

Порядок відключення від централізованого опалення

2025-03-13T13:07:35Z

Olha.melnyk: Редагування тексту

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2633-15 Закон України «Про теплопостачання»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України «Про адміністративні послуги»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води»]
== Загальні положення ==
'''Споживач має право у встановленому законодавством порядку відключитися від систем централізованого теплопостачання відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#top Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]'''
Варто зазначити, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється тільки в тому випадку, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування схемою теплопостачання відповідно до Закону України "Про теплопостачання". Отже, забороняється самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води.
Також, згідно п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення, власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов’язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0982-19#Text Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26 липня 2019 року N 169, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 серпня 2019 р. за N 982/33953 затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Порядок).]'''

Вказаний Порядок визначає процедури:
# відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від систем (мереж) від ЦО.
# відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО.
Насамперед, орган місцевого самоврядування створює своїм рішенням та затверджує склад постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення, (далі - Комісія). Комісія є консультативно-дорадчим органом органу місцевого самоврядування, основним завданням якого є розгляд питань щодо відключення споживачів від ЦО та/або ГВП.

== Порядок відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків від центрального опалення (ЦО) ==

Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення Комісії.
 
Власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влаштування в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання). Для багатоквартирного будинку до заяви додатково додається протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку (витяг із протоколу) про ухвалене співвласниками рішення про відключення будинку від ЦО та зазначаються особи, уповноважені представляти інтереси співвласників у вирішенні питань щодо відключення багатоквартирного будинку.
 
Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні за участі заявника чи його уповноваженого представника приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія рішення органу місцевого самоврядування надається заявникові.
 
Для відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проєкту відключення будівлі від ЦО, який має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і проєкту системи індивідуального чи автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.
Відключення будівлі від ЦО здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.
 
Витрати, пов'язані з відключенням від ЦО, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених законом.
Після виконання робіт із відключення будівлі від ЦО складається акт про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) - по одному примірнику для власника / представника співвласників та кожного виконавця відповідної комунальної послуги, а також для оператора зовнішніх інженерних мереж або іншого суб'єкта господарювання. Такий акт підписується усіма присутніми під час відключення сторонами: власником / представником співвласників та кожним виконавцем відповідної комунальної послуги, а також оператором зовнішніх інженерних мереж або іншим суб'єктом господарювання (у разі їх залучення).
 
Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника (співвласників) про перегляд умов або розірвання договору про надання відповідної комунальної послуги.

== Порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО ==
Власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО у разі, якщо не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
 
Для відокремлення (відключення) від ЦО власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення) такої квартири чи нежитлового приміщення.
 
Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО передається на розгляд Комісії.
Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів. 
Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил.
 
Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП. Усі витрати, пов’язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника.
 
Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО складається акт про відокремлення (відключення) квартири / нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб'єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу.Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, а також іншим суб'єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення).
 
Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги.
Не допускається примусове відокремлення (відключення) від ЦО власників квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до ЦО, у багатоквартирних будинках у разі відокремлення (відключення) від ЦО інших власників квартир та нежитлових приміщень.

== Порядок звернення до постійно діючої міжвідомчої комісії ==

Власник квартири повинен звернутися до цієї Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення, у якій потрібно зазначити причини відключення.
Якщо власники, наймачі (орендарі) окремих приміщень мають бажання відключити весь житловий будинок, секцію або під’їзд будинку, то необхідно подати до Комісії колективну заяву про надання дозволу на відключення від мереж централізованого опалення квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) і влаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання.
 
'''''Додатки до заяви:''''' копія протоколу загальних зборів мешканців будинку, секції або під’їзду щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення, засвідчена власником будинку або уповноваженою ним особою.

== Строки розгляду питання ==
Комісія у місячний термін приймає рішення. Якщо Комісія прийняла позитивне рішення, то заявник отримує перелік організацій, до яких варто звернутися для отримання технічних умов для розробки проєкту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення.

== Підстави для відмови у наданні дозволу на відключення ==
Основною підставою для відмови у наданні дозволу на відключення є неможливість забезпечення, у разі відокремлення приміщення даного споживача (секції, під’їзду) від внутрішньо-будинкових мереж централізованого опалення, безперебійної роботи інженерного обладнання сусідніх приміщень або будинку в цілому.

== Акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення ==
Відключення може здійснювати тільки виконавець відповідної комунальної послуги або оператор зовнішніх інженерних мереж, а також залучений суб’єкт господарювання, який має ліцензію на виконання таких робіт. Варто звернути увагу на те, що відключення здійснюється тільки у між опалювальний період, але не пізніше за 1 вересня. Витрати, пов’язані з відключенням здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених законом.
По закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під’їзду, будинку) від мереж централізованого опалення в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.
Після затвердження акта на черговому засіданні Комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.

== Порядок оскарження відмов ==
Рішення органів місцевого самоврядування можуть бути оскаржені в судовому порядку.
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]

Права батьків і дітей на майно. Управління батьками майном дитини

2025-03-13T12:54:08Z

Olha.melnyk: Редагування тексту, добавлення силок.

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодекс адміністративного судочинства]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2623-15#Text Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України «Про охорону дитинства»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v_271323-09 Лист Міністерства юстиції України від 14.08.2009 № 31-48/271 "Щодо управління майном дитини"]
== Права батьків і дітей на майно ==
Батьки і діти, зокрема ті, які спільно проживають, можуть бути самостійними власниками майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20173.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0. частина перша ст. 173 Сімейного кодексу України]).

Оскільки, малолітні діти - віком до 14 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2031.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0,%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83. ст. 31 Цивільного кодексу України]) та неповнолітні діти — віком від 14 до 18 років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2032.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0,IV%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002.06.2005%7D ст. 32 Цивільного кодексу України]) наділені частковою та неповною цивільною дієздатністю відповідно, то правомочності щодо їх майна здійснюють батьки або усиновлювачі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20242.%20%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE,%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0 ст. 242 Цивільного кодексу України]).

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним, якщо такий правочин був укладений без згоди другого з батьків та якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

Батьки вирішують питання про управління майном дитини спільно, якщо інше не передбачено договором між ними. Спори, які виникають між батьками щодо управління майном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=7.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C,V%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2022.12.2006%7D частина сьома ст. 177 Сімейного кодексу України]).

При вирішенні спору між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які спільно проживають, щодо належності їм майна вважається, що це майно є власністю батьків, якщо інше не встановлено судом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=2.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%97%D0%BC%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%20%D1%94%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%BC. частина друга ст. 173 Сімейного кодексу України]).

=== Право власності дитини на майно, призначене для її розвитку, навчання та виховання ===
Майно, придбане батьками або одним із них для забезпечення розвитку, навчання та виховання дитини (одяг, інші речі особистого вжитку, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є власністю дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20174.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D1%94%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. ст. 174 Сімейного кодексу України]).
=== Право спільної сумісної власності батьків і дітей ===
Майно, набуте батьками і дітьми за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20175.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D1%83%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. частина перша ст. 175 Сімейного кодексу України]). При цьому, батьки '''зобов’язані''' передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20176.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0,%D0%B2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA. частина перша ст. 176 Сімейного кодексу України]).

Діти мають право на виділ у натурі майна, що є у спільній сумісній власності батьків і дітей. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна є неможливим ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=2.%20%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D1%94%20%D1%80%D1%96%D1%87%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D1%86%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. частина друга статті 183 Цивільного кодексу України]), діти, які мають право на виділ частки із майна у натурі, мають право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%AF%D0%BA%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%D0%B7%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%94%20%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20(%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20183%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8)%2C%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D1%96%D0%BB%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8%20%D1%96%D0%B7%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D1%96%2C%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BA%D0%B8. частина 2 ст. 175 Сімейного кодексу України]).

=== Права батьків та дітей щодо користування майном ===
Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом. Батьки зобов'язані передати у користування дитини майно, яке має забезпечити її виховання та розвиток. Права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20176.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0,%D0%BD%D0%B8%D1%85%2C%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC. ст. 176 Сімейного кодексу України]).

Якщо дитина проживає в житловому будинку (квартирі), що належить на праві приватної власності її батькам або одному з них, вона набуває право користування цим житлом (сервітут). Такий сервітут встановлюється законом, тому для його виникнення не потрібне укладення батьками та дітьми спеціального договору про користування житлом. Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20402.%20%D0%92%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. частина перша ст. 402 Цивільного кодексу України]).

Аналогічне право належить і батькам, які проживають в житловому будинку (квартирі), власником якого є малолітня дитина. Така ситуація може виникнути, якщо дитина одержала житло у спадщину, за договором дарування, міни тощо. Батьки не набувають права власності щодо цього житлового приміщення, проте вони мають право на проживання в ньому (сервітут).

== Управління майном дитини ==
Батьки управляють майном, належним '''малолітній дитині''', без спеціального на те повноваження. Батьки зобов'язані дбати про збереження та використання майна дитини в її інтересах. Якщо малолітня дитина може самостійно визначити свої потреби та інтереси, батьки здійснюють управління її майном, враховуючи такі потреби та інтереси ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20177.%20%D0%A3%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B2%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D1%85. частина перша ст. 177 Сімейного кодексу України]).

Батьки (усиновлювачі) або опікун малолітньої дитини '''не мають права''' без дозволу органу опіки та піклування:

* відмовитися від прав на майно малолітньої дитини, у тому числі речових прав на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації;
* видавати письмові зобов’язання від імені малолітньої дитини;
* вчиняти правочини щодо:

- об’єкта житлової нерухомості та/або земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, власником або користувачем яких є малолітня дитина;

- відчуження (у тому числі шляхом міни або внесення (передачі) до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) юридичної особи чи як вступного, членського та/або цільового внеску члена кооперативу), поділу, виділу нерухомого майна, об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, іншого цінного майна, зокрема транспортних засобів, власником якого є малолітня дитина.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною правочинів, передбачених частиною другою цієї статті, лише з дозволу органу опіки та піклування. ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=3.%20%D0%91%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B8%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8,%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%E2%84%96%202620%2DIV%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2002.06.2005%7D частина третя ст. 177 Сімейного кодексу України]).
'''''Зверніть увагу!''''' '''Малолітні діти — діти, яким не виповнилося 14 років. Неповнолітні діти — діти віком від 14 до 18 років.'''
{| class="wikitable"
|-
| '''Дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини надається органом опіки та піклування після перевірки, що проводиться протягом одного місяця, і лише в разі гарантування збереження права дитини на житло.'''
|}
Відповідно до положень пунктів 6.1 та 6.5 Правил опіки та піклування органи опіки та піклування приймають рішення протягом місяця з дня, коли їм стало відомо або мало бути відомо про потребу прийняття такого рішення (надходження заяв, повідомлень тощо).

Органи опіки та піклування можуть відмовити у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини з одночасним зверненням до нотаріуса щодо накладення заборони відчуження такого майна лише у випадках, якщо ними встановлено, що:
* мати та/або батько дитини, які (яка, який) звернулися за дозволом, позбавлені судом батьківських прав відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8,IV%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2023.06.2005%7D статті 164 Сімейного кодексу України];
* судом, органом опіки та піклування або прокурором постановлено (прийнято) рішення про відібрання дитини від батьків (або того з них, який звернувся за дозволом) без позбавлення їх батьківських прав відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20170.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%96%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94. статті 170 Сімейного кодексу України];
* до суду подано позов про позбавлення батьків дитини (або того з них, який звернувся за дозволом) батьківських прав особами, зазначеними у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20165.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,IV%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2023.02.2006%7D статті 165 Сімейного кодексу України];
* особа, яка звернулася за дозволом, повідомила про себе неправдиві відомості, що мають суттєве значення для вирішення питання про надання дозволу чи відмову в його наданні;
* між батьками дитини немає згоди стосовно вчинення правочину щодо нерухомого майна дитини;
* між батьками дитини або між одним з них та третіми особами існує судовий спір стосовно нерухомого майна, за дозволом на вчинення правочину щодо якого звернулися батьки дитини (або один з них);
* вчинення правочину призведе до звуження обсягу існуючих майнових прав дитини та/або порушення охоронюваних законом інтересів дитини.
Рішення про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20122.%20%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BA,IX%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%2009.12.2023%7D статті 122 Кодексу адміністративного судочинства] у 6-місячний термін з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, правочини, зазначені в абзаці другому цієї частини, можуть бути вчинені без його згоди.
{| class="wikitable"
|-
| На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна '''малолітньої дитини''' повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.
|}
'''Правочини, які батьки взагалі не мають права вчиняти з майном дитини:'''

1) здійснювати дарування від імені дитини;

2) зобов’язуватися від її імені порукою.

З набуттям повної цивільної дієздатності дитиною, батьки, після припинення управління зобов'язані повернути дитині майно, яким вони управляли, а також доходи від нього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+177#w2_1 частина восьма ст. 177 Сімейного кодексу України].

Неналежне виконання батьками своїх обов'язків щодо управління майном дитини є підставою для покладення на них обов'язку відшкодувати завдану їй матеріальну шкоду та повернути доходи, одержані від управління її майном [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14?find=1&text=%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%B5+%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8+%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85#w1_1 частина дев'ята ст. 177 Сімейного кодексу України].

== Використання доходу від майна дитини ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20178.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. статті 178 Сімейного кодексу України] дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утримання інших дітей та на невідкладні потреби сім'ї.

Неповнолітня дитина розпоряджається доходом від свого майна в межах правочинів, які можуть здійснювати діти віком від 14 до 18 років.

Так, неповнолітня особа може без згоди батьків самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами (дивідендами по вкладах у фінансово-кредитних установах, доходами від акцій, орендною платою від майна, яке знаходиться у власності неповнолітньої особи тощо), розпоряджатися банківським вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).

За наявності достатніх підстав суд за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування може обмежити право неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією чи іншими доходами або позбавити її цього права [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+32#w2_1 частина п'ята ст. 32 Цивільний кодекс України].

== Право власності на аліменти, одержані на дитину ==
'''Аліменти''', одержані на дитину, '''є власністю дитини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20179.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE,%D1%94%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8. частина перша ст. 179 Сімейного кодексу України]).

Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини ( для задоволення фізичних, духовних і інших потреб дитини, її навчання і розвитку).

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Неповнолітня дитина має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними в межах правочинів, встановлених для неповнолітніх осіб.

== Судова практика ==

* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119872566 Постанова Верховного суду України від 13 червня 2024 року № 214/65/20 (провадження № 61-5155св23]): орган опіки та піклування може пред’являти позов про оспорювання правочину (ресцисорний позов), на підставі якого відчужено квартиру, право на користування якою було збережено за дітьми, позбавленими батьківського піклування, якщо такий правочин порушує права дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. У такому разі дитина-сирота та/або дитина, позбавлена батьківського піклування, є заінтересованою особою.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/119897682?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR2SDS6JmcmSckgxyPzl6zrQFRiKOIeKcSAJw1WZ2NYUZAbiXSbXXcQtU1Y_aem_zrHZXYBUQo949y96D5dGZA Постанова Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №759/24309/19]: наявність у неповнолітньої дитини права користування квартирою не впливає на можливість встановлення порядку користування цією квартирою між її співвласниками та визначення конкретних варіантів такого порядку користування, оскільки право користування неповнолітньої особи є похідним від права власності співвласника квартири, членом сім’ї якого є дитина.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/110353987 Постанова Верховного суду від 19.04.2023 у справі № 357/8270/20]: відсутність оригіналів договорів дарування у матері дитини не свідчить про їх втрату або зіпсування, оскільки вони наявні у іншого законного представника малолітнього - його батька. Факт наявності між матір’ю та батьком дитини спору стосовно управління майном дитини не може бути підставою для визнання дій нотаріуса незаконними.
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/84845583 Постанова Верховного суду від 02.10.2019 у справі № 754/15589/14-ц]: звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія:Діти]]

Порядок розірвання трудового договору

2025-03-12T15:41:23Z

Olha.melnyk: Добавлення силок; Редагування тексту;

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України (КЗпП)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком" від 27.12.2022 р. № 1449]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11 Роз'яснення Міністерства юстиції України від 01 лютого 2011 року "Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
24 березня 2022 року набрав чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Статтею 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника:

◆ у зв’язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури).

Статтею 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закону] визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця у період дії воєнного стану:

◆ допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.

◆ норми статті 43 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодексу законів про працю України] не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Див. додатково: [https://dsp.gov.ua/faq/ Рекомендації Державної служби України з питань праці для роботодавців та працівників на період воєнного стану.]
|}

==Розірвання трудового договору з ініціативи працівника==
Порядок [[розірвання трудового договору з ініціативи працівника]] залежить від того, чи це є трудовий договір, укладений на невизначений строк чи строковий договір [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 (статті 38, 39 КЗпП)].
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця==
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках:

1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі відмови у наданні допуску до державної таємниці або скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов'язків вимагає доступу до державної таємниці;

3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення;

4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

5) нез'явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлений триваліший строк збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні. За працівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (посада) зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

6) поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;

7) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

8) вчинення за місцем роботи викрадення (в тому числі дрібного) майна роботодавця, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення;

10) призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду;

11) встановлення невідповідності працівника займаній посаді, на яку його прийнято, або виконуваній роботі протягом строку випробування;

12) вчинення працівником мобінгу (цькування), встановленого судовим рішенням, що набрало законної сили;

13) відмови працівника Бюро економічної безпеки України від проходження атестації або прийняття атестаційною комісією рішення про неуспішне проходження працівником Бюро економічної безпеки України атестації, що здійснюється відповідно до пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України;

14) набрання законної сили вироком суду, яким працівника засуджено (крім звільнення від відбування покарання з випробуванням) за вчинення злочину проти основ національної безпеки України;

15) невиконання працівником правил поведінки на підприємстві, в установі, організації в частині положень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB+%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8#n1976 частиною другою статті 142 КЗпП України].

Звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 статті 40 КЗпП України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 43 КЗпП] встановлює, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації, а також припинення трудового договору з домашнім працівником з ініціативи роботодавця відповідно до статті 173 КЗпП України), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 КЗпП, може бути проведено '''лише за попередньою згодою''' [[Первинна організація профспілки. Профспілковий представник|виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації]], членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства. 
У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає '''у 15-денний строк обґрунтоване письмове подання''' роботодавця про розірвання трудового договору з працівником. 
Подання роботодавця має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+43#w2_11 частиною другою статті 43 КЗпП України]. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. 
У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє роботодавця про прийняте рішення '''у письмовій формі в 3-денний строк''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) '''дав згоду на розірвання трудового договору'''. 
Якщо працівник одночасно є членом кількох первинних профспілкових організацій, які діють на підприємстві, в установі, організації, згоду на його звільнення дає виборний орган тієї первинної профспілкової організації, до якої звернувся роботодавець.
{| class="wikitable"
|-
|'''Важливо!''' Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, роботодавець має право звільнити працівника '''без згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
|}
Роботодавець має право розірвати трудовий договір '''не пізніш як через місяць з дня одержання згоди''' виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника). 
Якщо розірвання трудового договору з працівником проведено роботодавцем без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) і після її одержання або відмови виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) в дачі згоди на звільнення працівника (частина перша цієї статті) розглядає спір по суті.

'''ВАЖЛИВО! У період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів'''
==Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 ст. 431 КЗпП] розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках:
#[[Звільнення з ініціативи роботодавця: ліквідація підприємства (установи, організації)|ліквідації підприємства, установи, організації]];
#незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
#[[Звільнення з роботи у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу|поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу]];
#звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
#звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
#звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
#[[Звільнення з роботи за вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника|звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна роботодавця]], встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
#[[Звільнення з роботи у разі призову або мобілізації роботодавця-фізичної особи під час особливого періоду|призову або мобілізації роботодавця - фізичної особи під час особливого періоду]];
#звільнення працівника у зв’язку з неможливістю забезпечення його роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій;
#звільнення домашнього працівника.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
==Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Стаття 45 КЗпП] встановлює, що на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) роботодавець повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-14#Text Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"]. 
Якщо роботодавець, або керівник, стосовно якого пред'явлено вимогу про розірвання трудового договору, не згоден з цією вимогою, він може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) до суду у '''двотижневий строк з дня отримання рішення'''. У цьому разі виконання вимоги про розірвання трудового договору зупиняється до винесення судом рішення.

У разі, коли рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не виконано і не оскаржено у зазначений строк, виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) у цей же строк може оскаржити до суду діяльність або бездіяльність посадових осіб, органів, до компетенції яких належить розірвання трудового договору з керівником підприємства, установи, організації.

== Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком ==

1. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1449-2022-%D0%BF#n10 Порядок розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я за наявності в нього права на призначення дострокової пенсії за віком] визначає механізм розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує працю найманих працівників) (далі - роботодавець) у зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі, коли на день звільнення працівникові залишилося не більше ніж півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон), і у працівника наявний страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону.

2. Невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я підтверджується одним з таких документів, що містять інформацію, наведену в первинній обліковій документації закладу охорони здоров’я, а саме:

довідкою закладу охорони здоров’я, яка містить інформацію про заключний висновок лікарсько-консультативної комісії щодо зміни місця роботи, зазначену в журналі запису висновків такої комісії;

повідомленням роботодавцю щодо групи інвалідності та її причини або випискою з акта огляду медико-соціальної експертної комісії, або індивідуальною програмою реабілітації (за умови надання її особою) або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендаціями (які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю) у зв’язку з прийнятим рішенням експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи;

медичним висновком про неможливість виконання державним службовцем службових обов’язків за станом здоров’я;

медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника певної категорії, виданою комісією з проведення медичних оглядів закладів охорони здоров’я.

3. На підставі одного з документів, передбачених пунктом 2 цього Порядку, роботодавець зобов’язаний вжити заходів для переведення працівника за його згодою на іншу роботу тимчасово чи без обмеження строку за наявності відповідних вакансій або у разі відсутності відповідних вакансій скласти про це акт.

У разі відмови працівника від переведення на іншу роботу роботодавець отримує від профспілкової організації (профспілкового представника) згоду щодо звільнення працівника у зв’язку з виявленою невідповідністю займаній посаді за станом здоров’я (крім випадків звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації, або відсутності на підприємстві, в установі, організації первинної профспілкової організації).

Виявлена невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я у разі його відмови від переведення на іншу роботу або відсутності відповідних вакансій для його переведення може бути підставою для розірвання трудового договору та звільнення працівника за ініціативою роботодавця згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”].

4. Непрацююча особа, яка має страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону, звільнена не раніше ніж за півтора року до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону, за ініціативою роботодавця у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”], подає до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи заяву про призначення пенсії, до якої додається копія документа про виявлену невідповідність працівника займаній посаді за станом здоров’я, що стала підставою для звільнення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України] чи [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19#Text пунктом 2 частини першої статті 88 Закону України “Про державну службу”], та інші документи, необхідні для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3721-12#Text пункту 7 частини першої статті 115 Закону та статті 21 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”], відповідно до порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, що визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Мінсоцполітики.

==Порядок проведення розрахунку при звільненні з роботи працівника==
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F+116#w1_3 Частина перша статті 116 КЗпП України]).
{| class="wikitable"
!У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
|}
==Вихідна допомога при звільненні працівника==
При припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40'','' пункті 6 частини першої статті 41 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96+%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F+%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B0+%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0#w1_1 стаття 44 Закону України "Кодекс законів про працю України"]).

- у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат;

- внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.
{| class="wikitable"
!У випадку наявного трудового спору, їх розглядають комісії по трудових спорах та суди (КТС).
Позивачі, при зверненні до суду з позовною заявою про поновлення на роботі звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (пункт 1 частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України «Про судовий збір»]).
|}
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]
[[Категорія:Оплата праці]]
[[Категорія:Профспілкова діяльність. Колективний договір]]

Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання

2025-02-14T14:55:44Z

Olha.melnyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}
== Кредитний договір ==
'''Кредитний договір''' - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932 ст.1054 Цивільного Кодексу України]).

== Сторони кредитного договору ==
Сторонами договору є кредитодавець та позичальник.

== Укладення, форма та зміст кредитного договору ==
Питання, що пов'язані з банківським кредитуванням, вирішуються позичальником і банком шляхом укладання кредитного договору. 
Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Кредитний договір, '''укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4937 ч.2 ст.1055 Цивільного Кодексу України]). На вимогу однієї із сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідчений. 
Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.

== Структура кредитного договору ==
* Назва і номер кредитного договору. 
* Дата і місце укладання договору. 
* Преамбула, в якій зазначаються офіційне найменування сторін, що укладають кредитний договір, та їхня організаційно-правова форма, посилання на документи, що підтверджують повноваження осіб, які підписують договір. У преамбулі має зазначатись назва банку та позичальника, яка передбачена їхніми установчими документами. 
* Предмет договору, який містить такі відомості:
# Надання кредиту (відкриття кредитної лінії);
# Мета кредиту;
# Сума кредиту (прописом і цифрами);
# Процентна ставка за користування кредитом;
# Термін, на який видається кредит (строк погашення);
# Дата погашення кредиту.

== Права та обов’язки сторін ==
Позичальник зобов'язується:
* використати кредит на зазначені у договорі цілі (за цільовим призначенням);
* забезпечити повернення одержаного кредиту і сплату нарахованих процентів у встановлені строки відповідно до строкових зобов'язань.

Кредитодавець зобов'язується:
* надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором;

Кредитодавець має право:
* контролювати та перевіряти кредитоспроможність позичальника та поручителя, стан предмета забезпечення і цільове використання кредитних коштів (при цьому позичальник повинен надати всю необхідну інформацію для аналізу);
* у разі недотримання умов договору позичальником розірвати його і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу (зазначається розмір штрафу у відсотках до суми кредиту);
* дозволяти за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту за наявності вільних кредитних ресурсів із встановленням підвищеної процентної ставки;
* за згодою позичальника у випадку зміни ситуації на ринку кредитних ресурсів змінювати процентну ставку за діючим кредитним договором.

Позичальник має право:
* достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи проценти за користування ним, попередньо повідомивши про це банк;
* клопотатися щодо перенесення строків погашення кредиту (пролонгацію кредиту) у випадку виникнення тимчасових фінансових ускладнень. 

Права та обов’язки сторін не є вичерпними.

== Строк дії кредитного договору ==
Строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та сплати процентів за ним.

== Проценти за кредитним договором ==
# Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
# Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
# Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
# У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

== Порядок погашення кредиту ==
Порядок надання і погашення кредиту - розкриває механізм видачі і погашення кредиту із зазначенням терміну. При цьому має бути наведений графік погашення кредиту щодо сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартість усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань щодо кредиту. Слід визначити, яким чином повинен бути повернений позичальником кредит, а також дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником основної суми боргу та процентів за користування ним тощо.

== Нарахування та сплата процентів ==
Нарахування та сплата процентів - містить інформацію щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, механізм нарахування та сплати процентів, дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником процентів, можливості зміни чи перегляду встановлених банком процентних ставок. При цьому у кредитному договорі має зазначатися інформація щодо:
* виду і предмету кожної супутньої послуги, що надається позичальнику;
* обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень на рухоме майно, інших реєстрів тощо);
* тарифи та всі суми коштів, які повинен сплачувати позичальник у зв'язку з відкриттям, веденням та закриттям банківського рахунку для надання кредиту тощо. 
Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4944 ч.3 ст.1056-1 Цивільного кодексу України]).

== Санкції у разі невиконання чи порушення умов договору ==
* штраф
* пеня
* неустойка
* вимога негайного повернення заборгованості

== Несправедливі умови кредитного договору ==
До несправедливих умов кредитного договору належать:
* сплата штрафних санкцій за дострокове погашення кредитної заборгованості (клієнт банку має право достроково погасити кредит без застосування до нього штрафних санкцій з боку банку);
* умови, що передбачають зміни в витратах позичальника за кредитним договором, окрім процентної ставки (наприклад, умови щодо зміни розміру щомісячної комісії за користування кредитом);
* вимоги відносно сплати позичальником непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості послуги) у разі невиконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором (вартістю послуги при наданні кредиту рахуватиметься сума процентів за весь строк користування кредитом).

== Зміни до кредитного договору ==
У разі необхідності внесення змін до кредитного договору банку необхідно направити позичальнику пропозицію щодо зміни умов кредитного договору (або отримати таку пропозицію від позичальника). Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово - окремою угодою між сторонами.

== Відмова від надання або одержання кредиту ==
Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n4940 п.2 ст.1056 ЦКУ]).

Окремо необхідно виокремити споживчий кредит та порядок відмови від споживчого кредиту. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 п. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»] – '''договір про споживчий кредит''' – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»] Споживчий кредит – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

При неврученні позичальнику оригіналу договору про надання споживчого кредиту або за відсутності у банку доказів вручення такого оригіналу, позичальник може без пояснення причин відмовитися від кредитного договору в будь-який момент до отримання договору або протягом 14 днів з моменту цього.

Справа в тому, що згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n123 ч. 6 ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів»] споживач має право протягом 14 календарних днів відкликати свою згоду на укладення кредитного договору без пояснення причин. Перебіг цього строку починається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Аналогічна норма міститься і в іншому законі. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n172 статті 15 Закону України «Про споживче кредитування»] споживач має право протягом '''14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин''', у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення встановленого строку. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит. Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством

== Розірвання кредитного договору ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n3217 Частиною 2 ст.651 ЦК] встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3045#n3045 ст. 610 Цивільного Кодексу України]). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3047#n3047 пп.1 п.1 ст.611 Цивільного Кодексу України]).

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, проводить перевірки стану збереження заставленого майна. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n3232 ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України] якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішення суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

== Правові наслідки недійсності кредитного договору ==
'''''1'''. У разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.''

'''''2'''. Визнаючи недійсним кредитний договір, у якому виконання зобов'язання позичальника забезпечено заставою майна позичальника або поручителя, суд за заявою кредитодавця накладає на таке майно арешт.''

'''''3'''. Арешт на майно підлягає зняттю, якщо протягом 30 днів з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсним кредитного договору кошти у розмірі, визначеному судом, будуть повернуті кредитодавцю. Якщо у зазначений строк зобов'язання повернути кошти не виконано, кредитодавець має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на арештоване майно.''

'''''4'''. Арешт на майно, накладений раніше, підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти у розмірі, визначеному судом.''

'''''5'''. Визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця може накласти арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов'язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом.''
'

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82998244 Постанова Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17] (роздруківка із сайту банку про Умови та Правила споживчого кредитування не може бути належним доказом в суді).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181181 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019, справа] № 666/4957/15-ц, провадження № 61-43940св18 (висновок суду про те, що відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача)

== Додатково дивись також: ==
* [[Договір банківського рахунка]]
* [[Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]

Кредитний договір: порядок укладення, його зміна, розірвання та виконання

2025-02-14T14:54:24Z

Olha.melnyk: видалено розділи, які не відповідають чинним НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/679-14 Закон України «Про Національний банк України»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19 Закон України «Про споживче кредитування»]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
'''15 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX], яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] доповнено новими пунктом 18 відповідно до якого:'''

'''У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк''' '''після його припинення або скасування''' у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), '''позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України], а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.''' Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також забороняється у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит.

При цьому, [https://bank.gov.ua/ua/news/all/novi-pravila-roboti-bankiv-i-nebankivskih-finansovih-ustanov-scho-zaymayutsya-kredituvannyam-pid-chas-viyni Національний банк України на своєму офіційоному сайті] звертає увагу на те, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора. Кредитні канікули – це відтермінування сплати боргу, а не його прощення. Також кредитні канікули – це право кредитора, а не його зобов’язання. Саме тому рекомендуємо домовитися безпосередньо з кредитором про кредитні канікули. Однак, якщо позичальники мають достатній запас ресурсів, щоб продовжувати діяльність та обслуговувати позики, варто їх надалі сплачувати.
|}
== Кредитний договір ==
'''Кредитний договір''' - це цивільно-правовий документ, який визначає взаємні юридичні права і обов'язки та економічну відповідальність банку і клієнта (позичальника) з приводу проведення кредитної операції.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4932 ст.1054 Цивільного Кодексу України]).

== Сторони кредитного договору ==
Сторонами договору є кредитодавець та позичальник.

== Укладення, форма та зміст кредитного договору ==
Питання, що пов'язані з банківським кредитуванням, вирішуються позичальником і банком шляхом укладання кредитного договору. Кредитний договір укладається в письмовій формі і не може змінюватися в односторонньому порядку без згоди сторін. Кредитний договір, '''укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4937 ч.2 ст.1055 Цивільного Кодексу України]).

На вимогу однієї із сторін, кредитний договір може бути нотаріально посвідчений. Конкретний зміст кредитного договору і перелік усіх умов кредитної операції визначаються за згодою сторін. У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.

== Структура кредитного договору ==
* Назва і номер кредитного договору. 
* Дата і місце укладання договору. 
* Преамбула, в якій зазначаються офіційне найменування сторін, що укладають кредитний договір, та їхня організаційно-правова форма, посилання на документи, що підтверджують повноваження осіб, які підписують договір. У преамбулі має зазначатись назва банку та позичальника, яка передбачена їхніми установчими документами. 
* Предмет договору, який містить такі відомості:
# Надання кредиту (відкриття кредитної лінії);
# Мета кредиту;
# Сума кредиту (прописом і цифрами);
# Процентна ставка за користування кредитом;
# Термін, на який видається кредит (строк погашення);
# Дата погашення кредиту.

== Права та обов’язки сторін ==
Позичальник зобов'язується:
* використати кредит на зазначені у договорі цілі (за цільовим призначенням);
* забезпечити повернення одержаного кредиту і сплату нарахованих процентів у встановлені строки відповідно до строкових зобов'язань.

Кредитодавець зобов'язується:
* надати кредит позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором;

Кредитодавець має право:
* контролювати та перевіряти кредитоспроможність позичальника та поручителя, стан предмета забезпечення і цільове використання кредитних коштів (при цьому позичальник повинен надати всю необхідну інформацію для аналізу);
* у разі недотримання умов договору позичальником розірвати його і достроково стягнути кредит зі сплатою штрафу (зазначається розмір штрафу у відсотках до суми кредиту);
* дозволяти за клопотанням позичальника пролонгацію виданого кредиту за наявності вільних кредитних ресурсів із встановленням підвищеної процентної ставки;
* за згодою позичальника у випадку зміни ситуації на ринку кредитних ресурсів змінювати процентну ставку за діючим кредитним договором.

Позичальник має право:
* достроково розірвати договір, повністю повернувши одержаний кредит, включаючи проценти за користування ним, попередньо повідомивши про це банк;
* клопотатися щодо перенесення строків погашення кредиту (пролонгацію кредиту) у випадку виникнення тимчасових фінансових ускладнень. 

Права та обов’язки сторін не є вичерпними.

== Строк дії кредитного договору ==
Строк дії кредитного договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення кредиту та сплати процентів за ним.

== Проценти за кредитним договором ==
# Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
# Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
# Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
# Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка. У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов’язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
#Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: 1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в медіа або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс; 2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів; 3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.
#У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
#Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

== Порядок погашення кредиту ==
Порядок надання і погашення кредиту - розкриває механізм видачі і погашення кредиту із зазначенням терміну. При цьому має бути наведений графік погашення кредиту щодо сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартість усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань щодо кредиту. Слід визначити, яким чином повинен бути повернений позичальником кредит, а також дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником основної суми боргу та процентів за користування ним тощо.

== Нарахування та сплата процентів ==
Нарахування та сплата процентів - містить інформацію щодо розміру процентної ставки за користування кредитом, механізм нарахування та сплати процентів, дії банку у випадках несвоєчасної сплати позичальником процентів, можливості зміни чи перегляду встановлених банком процентних ставок. При цьому у кредитному договорі має зазначатися інформація щодо:
* виду і предмету кожної супутньої послуги, що надається позичальнику;
* обґрунтування вартості супутньої послуги (нормативно-правові акти щодо визначення розмірів зборів та обов'язкових платежів, тарифів нотаріусів, страхових компаній, суб'єктів оціночної діяльності, реєстраторів за надання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про наявність чи відсутність обтяжень на рухоме майно, інших реєстрів тощо);
* тарифи та всі суми коштів, які повинен сплачувати позичальник у зв'язку з відкриттям, веденням та закриттям банківського рахунку для надання кредиту тощо.
== Санкції у разі невиконання чи порушення умов договору ==
* штраф
* пеня
* неустойка
* вимога негайного повернення заборгованості.

== Зміни до кредитного договору ==
У разі необхідності внесення змін до кредитного договору банку необхідно направити позичальнику пропозицію щодо зміни умов кредитного договору (або отримати таку пропозицію від позичальника). Позичальник розглядає пропозицію і дає відповідь у зумовлений пропозицією ініціатора строк. Зміни і доповнення умов кредитного договору оформлюються у тому самому порядку, в якому оформлений сам договір, тобто письмово - окремою угодою між сторонами.

== Відмова від надання або одержання кредиту ==
Окремо необхідно виокремити споживчий кредит та порядок відмови від споживчого кредиту. Так, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 п. 1-1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»] – '''договір про споживчий кредит''' – вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов’язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n6 п. 11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»] Споживчий кредит – грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1734-19#n172 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування»] споживач має право протягом '''14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин''', у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) до закінчення встановленого строку. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов’язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит. Споживач не зобов’язаний сплачувати будь-які інші платежі у зв’язку з відмовою від договору про споживчий кредит. Відмова від договору про споживчий кредит є підставою для припинення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг, що були визначені як обов’язкові для отримання кредиту, укладених споживачем. Кредитодавець або третя сторона зобов’язані повернути споживачу кошти, сплачені ним за такі додаткові чи супутні послуги, не пізніш як протягом 14 календарних днів з дня подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит, якщо такі послуги не були фактично надані до дня відмови споживача від договору про споживчий кредит у порядку, визначеному законодавством.

== Розірвання кредитного договору ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n3217 Частиною 2 ст.651 ЦК] встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Невиконання або виконання зобов’язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов’язання ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3045#n3045 ст. 610 Цивільного Кодексу України]). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran3047#n3047 пп.1 п.1 ст.611 Цивільного Кодексу України]).

Банк здійснює контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору, цільовим використанням кредиту, своєчасним і повним його погашенням. При цьому банк протягом усього строку дії кредитного договору підтримує ділові контакти з позичальником, проводить перевірки стану збереження заставленого майна. У разі виявлення фактів використання кредиту не за цільовим призначенням банк має право достроково розірвати кредитний договір, що є підставою для стягнення всіх коштів у межах зобов'язань позичальника за кредитним договором у встановленому чинним законодавством порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran4940#n3232 ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України] у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/82998244 Постанова Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17] (роздруківка із сайту банку про Умови та Правила споживчого кредитування не може бути належним доказом в суді).
* [http://reyestr.court.gov.ua/Review/80181181 Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 лютого 2019, справа] № 666/4957/15-ц, провадження № 61-43940св18 (висновок суду про те, що відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на момент укладення спірного договору) нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача)

== Додатково дивись також: ==
* [[Договір банківського рахунка]]
* [[Зберігання, захист, використання та розкриття банківської таємниці]]
* [[Захист прав споживачів у випадку укладення споживчого кредиту]]

[[Категорія:Позика, кредит, банківський вклад]]