WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Накладення заборони відчуження нерухомого майна

2025-04-07T08:20:41Z

Olha.koval: /* Порядок накладення заборони відчуження нерухомого майна */ Розділ редаговано відповідно до актуальних норм чинного законодавства (ЗУ "Про нотаріат" та Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]

== Загальні поняття ==
'''Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна''' - перешкода у вільному розпорядженню майном.

Коли на майно накладено заборону на його відчуження, то власник конкретного об'єкта нерухомого майна не може розпорядитися ним, оскільки не має одного з елементів права власності - розпорядження цим майном, або ж не може розпорядитися ним без дозволу певних осіб, які мають чітко визначені конкретні майнові вимоги, що можуть бути реалізовані.

Згідно зі статтею 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o331 Закону України "Про нотаріат"] (далі - Закон) нотаріуси України можуть вчиняти нотаріальні дії, зокрема у вигляді накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

== Порядок накладення заборони відчуження нерухомого майна ==
Нотаріус у випадках, встановлених законодавством, накладає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна (пункт 1 глави 15 розділу ІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5] (далі - Порядок).

Накладання заборони відчуження майна у разі смерті одного з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя, вчиняється нотаріусом на примірнику заповіту (дубліката заповіту), поданого такому нотаріусу другим з подружжя.

Про накладення заборони на підставі спільного заповіту подружжя нотаріус повідомляє нотаріуса, яким заведено спадкову справу після смерті одного з подружжя (якщо спадкова справа заведена іншим нотаріусом).

'''Заборона відчуження майна накладається:'''
# при посвідченні договору [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] (догляду), спадкового договору;
# за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
# при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|фізичної особи, оголошеної померлою]];
# у разі смерті одного з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя;
# при посвідченні договору про придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України";
# у всіх інших випадках, встановлених Законом.
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Вчинення виконавчного напису
|-
|Заборона щодо відчуження нерухомого майна
|посвідчувальний напис вчиняється на документі, що є підставою для її накладення.
|-
|Заборона щодо відчуження за спадковим договором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою
|посвідчувальний напис на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину
|-
|Заборона щодо відчуження майна у разі смерті одного з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя
|нотаріус, на примірнику заповіту (дубліката заповіту), поданого такому нотаріусу другим з подружжя. Про накладення заборони на підставі спільного заповіту подружжя нотаріус повідомляє нотаріуса, яким заведено спадкову справу після смерті одного з подружжя (якщо спадкова справа заведена іншим нотаріусом).
|-
|Заборона щодо відчуження майна за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні
|нотаріус вчиняє накладення заборони на копії рішення зазначеного компетентного органу
|}
Накладання заборони відчуження майна '''реєструється''' нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (пункт 3 глави 15 розділу ІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку]).

== Див. також ==
* [[Зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Накладення заборони відчуження нерухомого майна

2025-04-04T08:11:43Z

Olha.koval: Розділ редаговано відповідно до актуальних норм чинного законодавства (ЗУ "Про нотаріат" та Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закон України "Про нотаріат"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z2102-12 Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"]

== Загальні поняття ==
'''Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна''' - перешкода у вільному розпорядженню майном.

Коли на майно накладено заборону на його відчуження, то власник конкретного об'єкта нерухомого майна не може розпорядитися ним, оскільки не має одного з елементів права власності - розпорядження цим майном, або ж не може розпорядитися ним без дозволу певних осіб, які мають чітко визначені конкретні майнові вимоги, що можуть бути реалізовані.

Згідно зі статтею 34 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#o331 Закону України "Про нотаріат"] (далі - Закон) нотаріуси України можуть вчиняти нотаріальні дії, зокрема у вигляді накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

== Порядок накладення заборони відчуження нерухомого майна ==
Нотаріус у випадках, встановлених законодавством, накладає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також рухомого майна (пункт 1 глави 15 розділу ІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 295/5] (далі - Порядок).

Накладання заборони відчуження майна у разі смерті одного з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя, вчиняється нотаріусом на примірнику заповіту (дубліката заповіту), поданого такому нотаріусу другим з подружжя.

Про накладення заборони на підставі спільного заповіту подружжя нотаріус повідомляє нотаріуса, яким заведено спадкову справу після смерті одного з подружжя (якщо спадкова справа заведена іншим нотаріусом).

'''Заборона відчуження майна накладається:'''
# при посвідченні договору [[Договір довічного утримання|довічного утримання]] (догляду), спадкового договору;
# за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
# при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|фізичної особи, оголошеної померлою]];
# у разі смерті одного з подружжя, яке склало спільний заповіт подружжя ;
# при посвідченні договору про придбання об’єкта житлової нерухомості (у тому числі інвестування/фінансування його будівництва), земельної ділянки, на якій розташовано такий об’єкт, частки у праві власності на таке майно з використанням житлового сертифіката відповідно до частини сімнадцятої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України";
# у всіх інших випадках, встановлених Законом.
{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |Вчинення виконавчного напису
|-
|Заборона щодо відчуження нерухомого майна
|посвідчувальний напис на повідомленні банку, підприємства чи організації про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири
|-
|Заборона щодо відчуження за спадковим договором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою
|посвідчувальний напис на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину
|-
|Заборона щодо відчуження майна при одержанні повідомлення про смерть особи, яка за життя склала спільний заповіт подружжя
|нотаріус, яким заведено спадкову справу, вчинюється накладення заборони на примірнику поданого нотаріусу заповіту, про що надсилається повідомлення нотаріусу, який посвідчив заповіт
|-
|Заборона щодо відчуження майна за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні
|нотаріус вчиняє накладення заборони на копії рішення зазначеного компетентного органу
|}
Накладання заборони щодо відчуження майна '''реєструється''' нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів ([https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державний реєстр речових прав на нерухоме майно]) (підпункт 4.1 пункту 4 глави 15 розділу ІІ [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Порядку]).

== Див. також ==
* [[Зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом]]
* [[Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки]]
[[Категорія: Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріальні дії]]
[[Категорія:Право власності на майно]]

Договори у сфері житлово-комунальних послуг. Повірка лічильників

2025-04-03T08:42:44Z

Olha.koval: /* Учасники відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг */ Виправлено граматичні помилки та приведено розділи у відповідність до чинних норм законодавства.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року №474 " Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»].
== Учасники відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг ==
Згідно ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] '''відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.'''

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
# '''споживачі''' (індивідуальні та колективні);
# '''управитель''' (наприклад управитель багатоквартирного будинку);
# '''виконавці''' комунальних послуг.
'''Індивідуальний споживач''' - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

'''Колективний споживач''' - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

'''Виконавцями''' комунальних послугу споживачу відповідно до умов договору є:
# послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об’єкти газоспоживання споживача;
# послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб’єкт, визначений законом;
# послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
# послуг з постачання гарячої води - суб’єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
# послуг з централізованого водопостачання - суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
# послуг з централізованого водовідведення - суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
# послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб’єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
== Порядок укладання договорів про надання комунальних послуг ==
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

'''Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві''' чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.3 ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] '''істотними умовами договору є''':
# перелік послуг;
# вимоги до якості послуг;
# права і обов’язки сторін;
# відповідальність сторін за порушення договору;
# ціна послуги;
# порядок оплати послуги;
# порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
# строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Договір укладається строком на 1 рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач (інша особа, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) відповідно до частини першої статті 14 цього Закону та повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:
* такий виконавець зобов’язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;
* раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
* плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
* плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
* індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
* колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
* договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з ОСББ або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
== Порядок припинення договорів про надання комунальних послуг ==
Договір може бути припиненим якщо за один місяць кінця дії договору (договір укладається на 1 рік) сторона повідомить письмово другу сторону про відмову від договору.

Необґрунтована відмова споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає договір в інтересах споживача) від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору.
== Повірка лічильників ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"], законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають '''періодичній повірці та повірці після ремонту'''.

'''Повірка засобів вимірювальної техніки''' - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

'''Періодична повірка засобів вимірювальної техніки''' - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
==== Міжповірочні інтервали: ====
* для лічильників води та теплолічильників установлено міжповірочний інтервал 4 роки;
* для лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5-8 років;
* для лічильників активної електроенергії електромеханічних однофазних (класи точності 0,5-2,0 і А, В) установлено міжповірочний інтервал 8 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних однофазних (класи точності 0,2S-3,0 і А, В, С) – 6 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії електромеханічних трифазних (класи точності 0,5-,0 і А, В) – 4 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних трифазних (класи точності 0,2S-3,0 і А, В, С) – 6 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії (класи точності 0,01-0,1) – 1 рік.
==== За чий рахунок проводиться повірка лічильників? ====
Відповідно до ч. 4 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"] ''періодична повірка лічильників здійснюється за рахунок:''
* періодична повірка засобів вимірювальної техніки за спожиті електричну енергію і газ проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання.
* періодична повірка засобів вимірювальної техніки за спожиті теплову енергію і воду проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n206 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]
* у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.
* періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Порядок подачі приладів обліку здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-%D0%BF#n9 Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт]
== Звернення до суду ==
Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом пред'явлення претензії.

За загальним правилом позов пред’являється за місцезнаходженням відповідача ('''ч. 1 ст.27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''), якщо позов стосується захист прав споживачів тоді він може бути пред’явлений і за місцем проживання споживача ('''ч. 5 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''').

Споживач може бути звільненим від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 Закону України "Про захист прав споживачів"] детальніше в статті: [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|"Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів").]]

=== Судова практика ===

* Касаційний цивільний суд Верховного Суду, розглянувши справу №235/499/17, постановив: надавачі послуг зобов’язані проводити повірку лічильників за власний кошт.

== Див. також ==
* [[Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги]]
* [[Неякісне надання послуг з утримання будинків]]
* [[Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення]]
* [[Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги попереднього власника майна]]
* [[Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, строк позовної давності якої минув]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Послуги з вивезення побутових відходів. Плата за надані послуги]]
* [[Порядок розрахунку вартості послуг централізованого опалення]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Суди]]

Договори у сфері житлово-комунальних послуг. Повірка лічильників

2025-04-03T07:29:56Z

Olha.koval: /* Нормативна база */ Видалено посилання на не чинний НПА

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України «Про захист прав споживачів»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 08 липня 2015 року №474 " Про затвердження Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/712-2018-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2018 року № 712 «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком»].
== Учасники відносин у сфері надання житлово-комунальних послуг ==
Згідно ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закон України «Про житлово-комунальні послуги»] '''відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.'''

Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є:
# '''споживачі''' (індивідуальні та колективні);
# '''управитель''' (наприклад управитель багатоквартирного будинку);
# '''виконавц'''і комунальних послуг.
'''Індивідуальний споживач''' - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об’єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

'''Колективний споживач''' - юридична особа, що об’єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.

'''Управитель''' багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

'''Виконавцями''' комунальних послугу споживачу відповідно до умов договору є:
# послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об’єкти газоспоживання споживача;
# послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб’єкт, визначений законом;
# послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;
# послуг з постачання гарячої води - суб’єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води;
# послуг з централізованого водопостачання - суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання;
# послуг з централізованого водовідведення - суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення;
# послуг з поводження з побутовими відходами - суб’єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому законодавством порядку.
== Порядок укладання договорів про надання комунальних послуг ==
Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем/управителем будинку.

'''Виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві''' чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача.

Відповідно до ч.3 ст.12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»] '''істотними умовами договору є''':
# перелік послуг;
# вимоги до якості послуг;
# права і обов’язки сторін;
# відповідальність сторін за порушення договору;
# ціна послуги;
# порядок оплати послуги;
# порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги;
# строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання.
Договір укладається строком на 1 рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Якщо споживач, який отримав проект договору (змін до нього) від виконавця комунальної послуги, не повідомив протягом 30 днів про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього, а вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

У разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про обрання моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) повідомлення виконавців комунальних послуг про прийняте рішення за два місяці до запланованої дати укладення договору:
* такий виконавець зобов’язаний укласти договори про надання комунальних послуг відповідно до вимог цієї статті згідно з обраною співвласниками моделлю організації договірних відносин;
* раніше укладений із таким виконавцем договір про надання комунальної послуги достроково припиняється з дати набрання чинності новим договором, укладеним із співвласниками, але припинення (втрата чинності) дії раніше укладеного договору не звільняє сторони від виконання зобов’язань за цим договором та від відповідальності за порушення його умов.
Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк.

Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:
* плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
* плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
За рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме:
* індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку;
* колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників ОСББ управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою;
* договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з ОСББ або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
== Порядок припинення договорів про надання комунальних послуг ==
Договір може бути припиненим якщо за один місяць кінця дії договору (договір укладається на 1 рік) сторона повідомить письмово другу сторону про відмову від договору.

Необґрунтована відмова споживача від укладання договору є підставою для припинення в односторонньому порядку виконавцем надання відповідної комунальної послуги такому споживачу.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору.
== Повірка лічильників ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"], законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають '''періодичній повірці та повірці після ремонту'''.

'''Повірка засобів вимірювальної техніки''' - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

'''Періодична повірка засобів вимірювальної техніки''' - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
==== Міжповірочні інтервали: ====
* для лічильників води та теплолічильників установлено міжповірочний інтервал 4 роки;
* для лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5-8 років;
* для лічильників активної електроенергії електромеханічних однофазних (класи точності 0,5-2,0 і А, В) установлено міжповірочний інтервал 8 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних однофазних (класи точності 0,2S-3,0 і А, В, С) – 6 (16) років; лічильників активної та реактивної електроенергії електромеханічних трифазних (класи точності 0,5-,0 і А, В) – 4 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії статичних трифазних (класи точності 0,2S-3,0 і А, В, С) – 6 (10) років; лічильників активної та реактивної електроенергії (класи точності 0,01-0,1) – 1 рік.
==== За чий рахунок проводиться повірка лічильників? ====
Відповідно до ч. 4 ст. 17 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1314-18?find=1&text=повірка#Text Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність"] ''періодична повірка лічильників здійснюється за рахунок:''
* періодична повірка засобів вимірювальної техніки за спожиті електричну енергію і газ проводиться за рахунок тарифів на електро- і газопостачання.
* періодична повірка засобів вимірювальної техніки за спожиті теплову енергію і воду проводиться за рахунок плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуального договору або індивідуального договору з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2189-19#n206 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"]
* у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договору про надання комунальних послуг з колективним споживачем або прийняття рішення співвласниками про порядок обслуговування та заміну вузла (вузлів) комерційного обліку відповідно до законодавства періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок співвласників багатоквартирного будинку.
* періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води в квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено договором.
Порядок подачі приладів обліку здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/474-2015-%D0%BF#n9 Правил подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт]
== Звернення до суду ==
Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом пред'явлення претензії.

За загальним правилом позов пред’являється за місцезнаходженням відповідача ('''ч. 1 ст.27 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]'''), якщо позов стосується захист прав споживачів тоді він може бути пред’явлений і за місцем проживання споживача ('''ч. 5 ст. 28 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 ЦПК України]''').

Споживач може бути звільненим від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12#n499 Закону України "Про захист прав споживачів"] детальніше в статті: [[Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів|"Сплата судового збору за позовом про захист прав споживачів").]]

=== Судова практика ===

* Касаційний цивільний суд Верховного Суду, розглянувши справу №235/499/17, постановив: надавачі послуг зобов’язані проводити повірку лічильників за власний кошт.

== Див. також ==
* [[Договірні відносини з організаціями-монополістами, які надають комунальні послуги]]
* [[Неякісне надання послуг з утримання будинків]]
* [[Перерахунок плати за послуги централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення]]
* [[Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги попереднього власника майна]]
* [[Погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, строк позовної давності якої минув]]
* [[Порядок отримання компенсації за неякісні послуги з електропостачання]]
* [[Послуги з вивезення побутових відходів. Плата за надані послуги]]
* [[Порядок розрахунку вартості послуг централізованого опалення]]
[[Категорія:Квартирна плата та комунальні послуги]]
[[Категорія:Суди]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2025-04-02T11:00:51Z

Olha.koval: /* Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку */ Виправлено граматичну помилку, а також останній абзац приведено у відповідність до норм чинного законодавства.

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

|}
== Загальні положення==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' '''земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text абз.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр]).

== Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців, або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин ;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) пропонується розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру перейшовши за посиланням: https://land.gov.ua/ . За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

'''До позовної заяви необхідно долучити:'''
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
* письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
* квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) ''за кожну позовну вимогу'', або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Законом України "Про Державний земельний кадастр".]'''''

'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Зареєструвати право власності на землю можна як через суб'єктів державної реєстрації прав, місцеві центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), так і через нотаріусів, які наділені повноваженнями державних реєстраторів прав на нерухоме майно та можуть здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень без вчинення нотаріальної дії щодо такого майна.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2025-04-02T10:42:18Z

Olha.koval: /* Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації */ Розділ приведено у відповідність до норм чинного законодавства, ЗУ "Про державний земельний кадстр"

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

|}
== Загальні положення==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' '''земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text абз.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр]).

== Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців, або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за формою встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин ;
# документація із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки, в електронній формі та формі електронного документа.

Заява з доданими документами надсилається заявником засобами телекомунікаційного зв’язку. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) пропонується розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру перейшовши за посиланням: https://land.gov.ua/ . За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

'''До позовної заяви необхідно долучити:'''
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
* письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
* квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) ''за кожну позовну вимогу'', або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний земельний кадастр".]'''''

'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2025-04-02T09:48:07Z

Olha.koval: /* Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера */ абзац приведено у відповідність до чинної норми законодавства

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

|}
== Загальні положення==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' '''земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text абз.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр]).

== Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їх спадкоємців, або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами наданими заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надісланими поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: [https://my.gov.ua/info/services https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86] у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

'''До позовної заяви необхідно долучити:'''
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
* письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
* квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) ''за кожну позовну вимогу'', або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний земельний кадастр".]'''''

'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2025-04-02T08:38:02Z

Olha.koval: /* Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера */ ст.1297 ЦК приведено у відповідність до чинної норми.

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

|}
== Загальні положення==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' '''земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text абз.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр]).

== Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами наданими заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надісланими поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: [https://my.gov.ua/info/services https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86] у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

'''До позовної заяви необхідно долучити:'''
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
* письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
* квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) ''за кожну позовну вимогу'', або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний земельний кадастр".]'''''

'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2025-04-02T08:31:39Z

Olha.koval: /* Загальні положення */ Визначення кадастровий номер приведено у відповідність до ЗУ "Про Державний земельний кадастр"

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

|}
== Загальні положення==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' '''земельної ділянки''' - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text абз.12 ч.1 ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр]).

== Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами наданими заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надісланими поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: [https://my.gov.ua/info/services https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86] у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

'''До позовної заяви необхідно долучити:'''
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
* письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
* квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) ''за кожну позовну вимогу'', або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний земельний кадастр".]'''''

'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера

2025-04-02T07:51:47Z

Olha.koval: /* Нормативна база */

== Нормативна база ==

* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закон України "Про землеустрій"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
На час дії воєнного стану відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"] перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття було '''зупинено''' на час дії воєнного стану, але '''не більше ніж на чотири місяці.'''

'''Зверніть увагу! з 18.06.2023''' зазначену норму скасовано ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/469-2023-%D0%BF#n2 постанова Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 року № 469]). Тобто діє загальний строк прийняття спадщини - 6 місяців.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерство юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5]:
*в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п'яти робочих днів з дня відновлення такого доступу;
*забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі, заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

|}
== Загальні положення==

'''Спадкування''' — перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5689 ст. 1216 Цивільного кодексу України]).

Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

'''1 черга:''' діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

'''2 черга:''' рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

'''3 черга:''' рідні дядько та тітка спадкодавця.

'''4 черга:''' особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

'''5 черга:''' інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

'''Кадастровий номер''' - цифровий унікальний штрих-код об'єкта нерухомого майна, що дозволяє ідентифікувати певну ділянку землі щодо її місця розташування.
Він унікальний в межах держави і не може повторюватися.
Присвоєння номера - обов'язкова складова процесу приватизації, оформлення прав власності, врегулювання договірних відносин і отримання даних з державного реєстру.

== Проблеми спадкування земельних ділянок за відсутності кадастрового номера ==

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n6057 ст. 1297 Цивільного кодексу України] спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом здійснюється також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Чинним законодавством встановлена форма витягу з Державного земельного кадастру ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF#n910 додаток № 47 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051]), у якому повинен бути зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

'''''Базуючись на вказаних приписах, нотаріуси відмовляють у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, які:'''''
# були набуті у власність спадкодавцем до 2013 року,
# права на які посвідчені Державними актами на право власності на землю,
# не зареєстровані у Державному земельному кадастрі
# не мають кадастрового номера.

Відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр»] земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 р., вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або органу місцевого самоврядування, що затвердив комплексний план просторового розвитку території територіальної громади, генеральний план населеного пункту, детальний план території. Заява також може подаватися особою, якій на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору було передано у господарське відання об’єкт державної власності, що використовується у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, і на замовлення якої була розроблена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, у постійне користування зазначеній особі.

У 2016 р. право подати заяву про державну реєстрацію земельної ділянки було надано також особам, які подали заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом. При цьому серед цього переліку відсутні спадкоємці земельної ділянки за законом або за заповітом, що не може бути пояснена будь-якою доцільністю. Закритий перелік осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки, безпідставно ускладнює процедуру оформлення права власності на земельну ділянку у випадку її успадкування.

Свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай) після смерті фізичних осіб може бути видане уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування спадкоємцям першої та другої черги за законом (як у випадку спадкування ними за законом, так і у випадку спадкування ними за заповітом) і за правом представлення на підставі сертифіката на право на земельну частку (пай) чи договорів купівлі-продажу, дарування, міни, чи свідоцтва про право на спадщину, чи рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера, шляхом виготовлення технічної документації ==

При застосуванні приписів земельного законодавства щодо спадкування земельних ділянок у яких відсутні кадастрові номери, доцільно виходити із розширювального тлумачення норм п. 2 та п. 3 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр»], поширюючи на спадкоємців, які прийняли спадщину, право звернутися із заявою про реєстрацію земельних ділянок, права на які було набуто до 2004 року, на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Оскільки кадастровий номер присвоюється не на фізичну особу, а на земельну ділянку, спадкоємець не набуває при цьому жодних додаткових прав. Тому у територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відсутні підстави для відмови у реєстрації ділянок. Крім цього, у ч. 3 ст. 24 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n519 Закону України «Про Державний земельний кадастр»] передбачено, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою власника земельної ділянки або уповноваженої особи. Такою особою може бути спадкоємець земельної ділянки, який прийняв спадщину.

З метою здійснення зазначеного вище права й отримання кадастрового номера земельної ділянки спадкоємець замовляє землевпорядній організації виготовлення технічної документації зі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Землевпорядна організація має виконати геодезичні роботи і розробити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у строки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 55 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15 Закону України «Про землеустрій» від 22 травня 2003 р.] встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом.

Виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки дає можливість ініціювати державну реєстрацію земельної ділянки, яка здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

'''''Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:'''''

# заява за встановленою формою;
# оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
# документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами наданими заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надісланими поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Технічну документацію з встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляти на ім’я спадкодавця, а витяг із Державного земельного кадастру видавати на ім’я спадкоємця, що зазначений у запиті нотаріуса.

Після спливу шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця необхідно звернутись до нотаріуса, якому було подано заяву про прийняття спадщини. Нотаріус зобов’язаний зареєструвати право власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку можна замовити і он-лайн, на офіційному веб-сайті Єдиного державного порталу адміністративних послуг перейшовши за посиланням: [https://my.gov.ua/info/services https://my.gov.ua/info/services/byservicescope/86] у розділі «Природні ресурси та екологія» у підрозділі «Земля". За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється адміністративний збір, що становить 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому надаються відповідні відомості.

== Спадкування земельної ділянки за відсутності кадастрового номера в судовому порядку ==

У випадку відмови територіальних органів Держгеокадастру здійснити державну реєстрацію земельної ділянки з тих підстав, що у вичерпному переліку осіб, які можуть звернутися із заявою про державну реєстрацію земельної ділянки відсутні спадкоємці такої ділянки, виникає необхідність звертатись до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування.

Згідно положень ч.1 ст.30 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6232 ЦПК України], '''позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред’являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.''' Таким чином, позов про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування подається до загального місцевого суду за місцем знаходження земельної ділянки.

'''Відповідачем''' у категорії таких справ буде орган місцевого самоврядування на території якого розташована земельна ділянка, право власності на яку визнається.

'''До позовної заяви необхідно долучити:'''
* правовстановлюючі документи на земельну ділянку та заповіт чи інші документи, які підтверджують права спадкоємця;
* письмова постанова нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, як підтвердження того, що існує спір про право та порушуються права спадкоємця;
* квитанція про сплату судового збору в розмірі, згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"] (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду) ''за кожну позовну вимогу'', або якщо подається одночасно кількома позивачами, то сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом.

'''Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування'''[[Файл:Визнання права власності в порядку спадкування.docx|міні|Зразок позовної заяви про встановлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування]]

'''''Після отримання рішення суду про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, необхідно виготовити проект землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі(на місцевості). На підставі вказаного проекту землеустрою здійснюється реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера, після чого видається витяг із Державного земельного кадастру в порядку передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закону України "Про Державний земельний кадастр".]'''''

'''''Одержавши всі вищевказані документи, особа має право звернутися із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку. Із такою заявою особа може звернутися у ЦНАП або безпосередньо в державну реєстраційну службу за місцем знаходження земельної ділянки.'''''

== Див. також ==
* [[Оформлення спадщини на земельний пай]]
* [[Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом]]
* [[Невитребувані паї]]
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Спадкове право]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2025-02-10T10:53:08Z

Olha.koval: /* Обмеження щодо дитини-кривдника */

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/MU89K01U?an=456228 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
[[Файл:27912499 1625730120837399 7165056201158495190 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування відповідно до законодавства дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до [https://www.msp.gov.ua/content/kontakt.html кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі] сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини;
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками (частина сьома статті 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб (стаття 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини другої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До початку функціонування кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей звернення та повідомлення про осіб, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, звернення
та повідомлення від зазначених осіб, а також повідомлення про загрозу вчинення такого насильства приймаються державною установою

“Урядовий контактний центр”- за номером телефону 15-47.”;
|}
== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[Категорія:сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2025-02-10T10:42:33Z

Olha.koval: /* Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини */

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/MU89K01U?an=456228 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
[[Файл:27912499 1625730120837399 7165056201158495190 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування відповідно до законодавства дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до [https://www.msp.gov.ua/content/kontakt.html кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі] сексуальному насильству, пов’язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини;
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками (частина сьома статті 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб (стаття 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До початку функціонування кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей звернення та повідомлення про осіб, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, звернення
та повідомлення від зазначених осіб, а також повідомлення про загрозу вчинення такого насильства приймаються державною установою

“Урядовий контактний центр”- за номером телефону 15-47.”;
|}
== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[Категорія:сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2025-02-10T10:22:36Z

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/MU89K01U?an=456228 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
[[Файл:27912499 1625730120837399 7165056201158495190 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування відповідно до законодавства дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до [https://www.msp.gov.ua/content/kontakt.html кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей];
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками (частина сьома статті 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб (стаття 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До початку функціонування кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей звернення та повідомлення про осіб, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, звернення
та повідомлення від зазначених осіб, а також повідомлення про загрозу вчинення такого насильства приймаються державною установою

“Урядовий контактний центр”- за номером телефону 15-47.”;
|}
== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[Категорія:сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Заходи протидії домашньому насильству у випадку, якщо однією зі сторін є дитина

2025-02-10T10:03:14Z

Olha.koval: /* Нормативна база */ Актуалізовано назву останньої постанови та виправлено граматичні помилки

== Нормативна база ==
* [https://ips.ligazakon.net/document/MU89K01U?an=456228 Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_927#top Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства від 25 жовтня 2007 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_135#Text Європейська конвенція про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/658-2018-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 658 "Про затвердження Порядку взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2018-%D0%BF#Text Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров'ю, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2018 року № 800]
== Загальна інформація ==
'''Дитина-кривдник''' - особа, яка не досягла 18 років та вчинила [[Вчинення насильства в сім'ї|домашнє насильство]] у будь-якій формі.

'''Дитина, яка постраждала від домашнього насильства''' - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
== Участь органів опіки та піклування, служб у справах дітей у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини ==
[[Файл:27993817 1625730100837401 8311320605193515694 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
[[Файл:27912499 1625730120837399 7165056201158495190 o.png|міні|ГО "Ла Страда - Україна"]]
♦ До повноважень '''органів опіки та піклування''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дитини та за участю дитини належать:
# захист прав та інтересів постраждалої дитини, дитини-кривдника, у тому числі шляхом звернення до суду, представництва прав та інтересів дитини у суді при розгляді питань, пов’язаних із здійсненням актів домашнього насильства, зокрема про видачу [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису|обмежувального припису]];
# безпосереднє надання допомоги та захисту постраждалим дітям, дітям-кривдникам, які мають [[Набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування|статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування]];
# розгляд у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейним кодексом України], питання про доцільність [[Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав|відібрання дитини]] або [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду|позбавлення батьківських прав]] стосовно дитини, якщо кривдниками дитини є батьки (усиновлювачі) або один із них;
# розгляд у порядку, встановленому законодавством, питань про доцільність відібрання дитини в опікуна (піклувальника), прийомних батьків, батьків-вихователів, про [[Опіка і піклування над дітьми|звільнення особи від обов’язків опікуна (піклувальника) дитини]], розірвання [[Патронат над дітьми|договору про патронат над дитиною]], скасування рішення про влаштування дитини до [[Дитячий будинок сімейного типу|дитячого будинку сімейного типу]] або до [[Прийомна сім'я: поняття, пільги|прийомної сім’ї]] у разі здійснення домашнього насильства стосовно дитини або за участю дитини;
# надання згоди на отримання соціальних послуг постраждалою дитиною, дитиною-кривдником, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# надання згоди на внесення персональних даних про дитину, яка повідомила про вчинення насильства або є постраждалою особою, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі, якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини;
# влаштування дитини в сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі.
♦ До повноважень '''служб у справах дітей''' у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей належать:
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів постраждалої дитини;
# розроблення та виконання заходів із захисту прав та законних інтересів дитини-кривдника;
# прийом та розгляд заяв і повідомлень про домашнє насильство стосовно дітей та за участю дітей, у тому числі повідомлень, що надійшли до [https://www.msp.gov.ua/content/kontakt.html кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей];
# інформування постраждалої дитини, її батьків, інших законних представників, якщо вони не є кривдниками дитини, про права, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# інформування дитини-кривдника, її батьків, інших законних представників про права дитини, заходи та послуги, якими вони можуть скористатися;
# влаштування дитини в центр соціально-психологічної реабілітації дітей, притулок для дітей служби у справах дітей, інші установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб, а також здійснення контролю за умовами її перебування та надання допомоги у разі неможливості проживання дитини із своїми батьками, іншими законними представниками у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно цієї дитини або за її участі;
# проведення профілактичної роботи з батьками, іншими законними представниками дитини із запобігання домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей;
# порушення перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом посадових осіб у разі невиконання або неналежного виконання ними обов’язків під час виявлення фактів домашнього насильства, роботи з постраждалою дитиною, дитиною-кривдником;
# взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
# здійснення інших передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей чи за участю дітей;
# звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (стаття 9 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Права постраждалої дитини ==
Питання надання допомоги постраждалим дітям вирішують їхні батьки, інші законні представники дитини, а якщо батьки, інші законні представники дитини є кривдниками дитини або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - [[Опіка і піклування над дітьми|органи опіки та піклування]], у тому числі за зверненням родичів дитини (баби, діда, повнолітніх брата, сестри), мачухи або вітчима дитини, якщо вони не є кривдниками (частина сьома статті 20 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).

Постраждала дитина має всі [[Вчинення насильства в сім'ї|права постраждалої особи]], реалізація яких забезпечується з урахуванням найкращих інтересів дитини, її віку, статі, стану здоров’я, інтелектуального та фізичного розвитку.

Якщо у зв’язку із вчиненням домашнього насильства стосовно дитини вона '''не може проживати''' із своїми батьками, іншими законними представниками, на час подолання причин і наслідків домашнього насильства дитина може бути влаштована до родичів, у сім’ю патронатного вихователя, до центру соціально-психологічної реабілітації дітей, притулку для дітей служб у справах дітей, інших установ для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб (стаття 22 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2229-19 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"]).
== Обмеження щодо дитини-кривдника ==
З метою запобігання повторному вчиненню домашнього насильства та забезпечення виконання [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї|програми для кривдника]] дитину-кривдника може бути '''тимчасово влаштовано''' до родичів, у сім’ю [[Патронат над дітьми|патронатного вихователя]] або до установи для дітей незалежно від форми власності та підпорядкування, в яких створені належні умови для проживання, виховання, навчання та реабілітації дитини відповідно до її потреб.
У разі притягнення кривдника, зокрема дитини-кривдника, до [[Кримінальна відповідальність за вчинення домашнього насильства|кримінальної відповідальності]] судом на нього може бути покладено обов’язок пройти [[Пробація і її цілі|пробаційну програму]] відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n406 пункту 4 частини третьої статті 76 Кримінального кодексу України].
{| class="wikitable"
|+
!Увага! До початку функціонування кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей звернення та повідомлення про осіб, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, звернення
та повідомлення від зазначених осіб, а також повідомлення про загрозу вчинення такого насильства приймаються державною установою

“Урядовий контактний центр”- за номером телефону 15-47.”;
|}
== Див. також ==
* [[Вчинення насильства в сім'ї]]
* [[Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису]]
* [[Підстави та порядок застосування термінового заборонного припису стосовно кривдника]]
* [[Проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім'ї]]
[[Категорія:сімейне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Домашнє насильство]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2025-02-07T11:05:26Z

Olha.koval: /* Дії перед укладенням договору купівлі-продажу/ Розділ актуалізовано відповідно до чинної статті 130-1 Земельного кодексу України.

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України]).

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 Земельного кодексу України.]

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"].''

'''''Іноземцям, особам без громадянства''' та '''юридичним особам''' заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.''

''Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення '''приватної власності''' '''можуть бути відчужені лише''': за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 (частина 3 статті 131 Земельного кодексу України]).

==== Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: ====
♦ у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

♦ у другу чергу - орендар земельної ділянки.

У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 стаття 130-1 Земельного кодексу України]).

== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особами, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
* юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзац шістнадцятий частини першої статті 130 Земельного кодексу України]). 

== Особливості набуття у власність землі сільськогосподарського призначення ==

==== Площа земельних ділянок ====
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності громадянина України''' не може перевищувати '''10 000 гектарів.'''

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності юридичної особи''' (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але '''не більше 10 000 гектарів.'''

При цьому в такі обмеження входить як пряме володіння (тобто коли земельна ділянка перебуває саме у власності фізичної особи), так і опосередковане володіння (якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї ). У такому випадку вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

З метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право визначено процедуру проведення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статтею 130 Земельного кодексу України] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.]

==== Перевірка набувача земельної ділянки ====
Перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

'''''Перевірка не здійснюється''''' при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

# для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;
# для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, який посвідчує відповідний правочин, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.''

''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.''

==== Ціна ====
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина друга статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться '''в безготівковій формі.'''

==== Дії перед укладенням договору купівлі-продажу ====
Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення (за наявності переважного права купівлі) зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору.

Нотаріус зобов’язаний протягом 3-х робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Суб'єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб’єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина третя статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Вищезазначені вимоги не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2025-02-07T10:29:57Z

Olha.koval: /* Перевірка набувача земельної ділянки */ Дактуалізовано відповідно до чинниої норми статті 130 Земельного кодексу України.

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України]).

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 Земельного кодексу України.]

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"].''

'''''Іноземцям, особам без громадянства''' та '''юридичним особам''' заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.''

''Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення '''приватної власності''' '''можуть бути відчужені лише''': за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 (частина 3 статті 131 Земельного кодексу України]).

==== Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: ====
♦ у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

♦ у другу чергу - орендар земельної ділянки.

У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 стаття 130-1 Земельного кодексу України]).

== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особами, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
* юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзац шістнадцятий частини першої статті 130 Земельного кодексу України]). 

== Особливості набуття у власність землі сільськогосподарського призначення ==

==== Площа земельних ділянок ====
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності громадянина України''' не може перевищувати '''10 000 гектарів.'''

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності юридичної особи''' (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але '''не більше 10 000 гектарів.'''

При цьому в такі обмеження входить як пряме володіння (тобто коли земельна ділянка перебуває саме у власності фізичної особи), так і опосередковане володіння (якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї ). У такому випадку вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

З метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право визначено процедуру проведення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статтею 130 Земельного кодексу України] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.]

==== Перевірка набувача земельної ділянки ====
Перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

'''''Перевірка не здійснюється''''' при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

# для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;
# для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, або нотаріусу, який його заміщує, заяву про дотримання вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, який посвідчує відповідний правочин, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.''

''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.''

==== Ціна ====
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина друга статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться '''в безготівковій формі.'''

==== Дії перед укладенням договору купівлі-продажу ====
Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення (за наявності переважного права купівлі) зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається за 2 місяці нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу разом з проектом такого договору.

Нотаріус зобов’язаний протягом 3-х робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Покупець, який має переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення та бажає його використати зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це покупця цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина третя статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Вищезазначені вимоги не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2025-02-07T10:17:38Z

Olha.koval: /* Площа земельних ділянок */ Абзац приведено у відповідність до актуальної норми статті 130 Земельного кодексу України.

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України]).

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 Земельного кодексу України.]

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"].''

'''''Іноземцям, особам без громадянства''' та '''юридичним особам''' заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.''

''Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення '''приватної власності''' '''можуть бути відчужені лише''': за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 (частина 3 статті 131 Земельного кодексу України]).

==== Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: ====
♦ у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

♦ у другу чергу - орендар земельної ділянки.

У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 стаття 130-1 Земельного кодексу України]).

== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особами, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
* юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзац шістнадцятий частини першої статті 130 Земельного кодексу України]). 

== Особливості набуття у власність землі сільськогосподарського призначення ==

==== Площа земельних ділянок ====
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності громадянина України''' не може перевищувати '''10 000 гектарів.'''

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності юридичної особи''' (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але '''не більше 10 000 гектарів.'''

При цьому в такі обмеження входить як пряме володіння (тобто коли земельна ділянка перебуває саме у власності фізичної особи), так і опосередковане володіння (якщо громадянину України належить право власності на частку у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи або лише на окремі акції, паї ). У такому випадку вважається, що такому громадянину, крім земельних ділянок, що належать йому на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею, що дорівнює площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи, учасником (членом, акціонером) якої він є, помноженої на розмір частки такого громадянина, вираженої у відсотках, у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді цієї юридичної особи.

З метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право визначено процедуру проведення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статтею 130 Земельного кодексу України] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.]

==== Перевірка набувача земельної ділянки ====
Перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

'''''Перевірка не здійснюється''''' при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

# для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;
# для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, заяву про дотримання вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог статті 130 Земельного кодексу України, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.''

''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.''

==== Ціна ====
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина друга статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться '''в безготівковій формі.'''

==== Дії перед укладенням договору купівлі-продажу ====
Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення (за наявності переважного права купівлі) зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається за 2 місяці нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу разом з проектом такого договору.

Нотаріус зобов’язаний протягом 3-х робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Покупець, який має переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення та бажає його використати зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це покупця цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина третя статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Вищезазначені вимоги не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2025-02-04T11:42:01Z

Olha.koval: /* Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? */ Доповнено абзац у відповідності до статті 130 ЗК

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України]).

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 Земельного кодексу України.]

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"].''

'''''Іноземцям, особам без громадянства''' та '''юридичним особам''' заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.''

''Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення '''приватної власності''' '''можуть бути відчужені лише''': за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 (частина 3 статті 131 Земельного кодексу України]).

==== Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: ====
♦ у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

♦ у другу чергу - орендар земельної ділянки.

У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 стаття 130-1 Земельного кодексу України]).

== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі рішення, визначеного абзацом восьмим цієї частини, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особами, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичними особами, учасниками (акціонерами, членами) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є іноземні держави;
* юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичними особами, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичними та юридичними особами, стосовно яких та/або стосовно учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзац шістнадцятий частини першої статті 130 Земельного кодексу України]). 

== Особливості набуття у власність землі сільськогосподарського призначення ==

==== Площа земельних ділянок ====
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності громадянина України''' не може перевищувати '''10 000 гектарів.'''

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності юридичної особи''' (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але '''не більше 10 000 гектарів.'''

При цьому в такі обмеження входить як пряме володіння (тобто коли земельна ділянка перебуває саме у власності фізичної особи), так і опосередковане володіння (коли особа володіє часткою у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи, яка в свою чергу, має у власності земельну ділянку). У такому випадку вважається, що такій фізичній особі, крім земельних ділянок, що належать їй на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки загальною площею, яка визначається шляхом множення площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (членом якої вона є) на розмір частки такої фізичної особи у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді юридичної особи (вираженої у відсотках).

З метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право визначено процедуру проведення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статтею 130 Земельного кодексу України] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.]

==== Перевірка набувача земельної ділянки ====
Перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

'''''Перевірка не здійснюється''''' при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

# для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;
# для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, заяву про дотримання вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог статті 130 Земельного кодексу України, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.''

''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.''

==== Ціна ====
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина друга статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться '''в безготівковій формі.'''

==== Дії перед укладенням договору купівлі-продажу ====
Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення (за наявності переважного права купівлі) зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається за 2 місяці нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу разом з проектом такого договору.

Нотаріус зобов’язаний протягом 3-х робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Покупець, який має переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення та бажає його використати зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це покупця цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина третя статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Вищезазначені вимоги не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2025-02-04T11:16:44Z

Olha.koval: /* Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: */ Доповнено абзац у чіткій відповідності статті 131-1 ЗК.

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України]).

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 Земельного кодексу України.]

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"].''

'''''Іноземцям, особам без громадянства''' та '''юридичним особам''' заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.''

''Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення '''приватної власності''' '''можуть бути відчужені лише''': за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 (частина 3 статті 131 Земельного кодексу України]).

==== Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: ====
♦ у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

♦ у другу чергу - орендар земельної ділянки.

У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 стаття 130-1 Земельного кодексу України]).

== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі відповідного рішення, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
* юридичними особами, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичними особами, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особами, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичними особами, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є іноземні держави;
* юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичні особи, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзац шістнадцятий частини першої статті 130 Земельного кодексу України]). 

== Особливості набуття у власність землі сільськогосподарського призначення ==

==== Площа земельних ділянок ====
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності громадянина України''' не може перевищувати '''10 000 гектарів.'''

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності юридичної особи''' (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але '''не більше 10 000 гектарів.'''

При цьому в такі обмеження входить як пряме володіння (тобто коли земельна ділянка перебуває саме у власності фізичної особи), так і опосередковане володіння (коли особа володіє часткою у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи, яка в свою чергу, має у власності земельну ділянку). У такому випадку вважається, що такій фізичній особі, крім земельних ділянок, що належать їй на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки загальною площею, яка визначається шляхом множення площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (членом якої вона є) на розмір частки такої фізичної особи у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді юридичної особи (вираженої у відсотках).

З метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право визначено процедуру проведення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статтею 130 Земельного кодексу України] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.]

==== Перевірка набувача земельної ділянки ====
Перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

'''''Перевірка не здійснюється''''' при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

# для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;
# для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, заяву про дотримання вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог статті 130 Земельного кодексу України, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.''

''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.''

==== Ціна ====
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина друга статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться '''в безготівковій формі.'''

==== Дії перед укладенням договору купівлі-продажу ====
Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення (за наявності переважного права купівлі) зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається за 2 місяці нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу разом з проектом такого договору.

Нотаріус зобов’язаний протягом 3-х робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Покупець, який має переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення та бажає його використати зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це покупця цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина третя статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Вищезазначені вимоги не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
[[Категорія:Право власності на землю]]

Покупці земель сільськогосподарського призначення

2025-02-04T10:55:55Z

Olha.koval: /* Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? */

== Нормативна база ==
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
*[http://zakon.rada.gov.ua/go/2768-14 Земельний кодекс України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637 "Про затвердження Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України"]

== Поняття та склад земель сільськогосподарського призначення ==
Землями сільськогосподарського призначення визнаються '''землі, надані для''':
* виробництва сільськогосподарської продукції;
* здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності;
* розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

'''До земель сільськогосподарського призначення належать:'''
* сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);
* несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі під об’єктами виробництва біометану, які є складовими комплексів з виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n299 стаття 22 Земельного кодексу України]).

== Хто може бути покупцем земель сільськогосподарського призначення? ==
Набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статті 130 Земельного кодексу України.]

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть:

* громадяни України;
* юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади;
* територіальні громади;
* держава.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками, Національним банком України лише в порядку звернення стягнення на них як на предмет застави. Такі земельні ділянки мають бути відчужені банками на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності. Національний банк України здійснює відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, набутих у власність у рахунок погашення боргу за кредитами, наданими банкам для підтримки ліквідності, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/679-14#Text Закону України "Про Національний банк України"].''

'''''Іноземцям, особам без громадянства''' та '''юридичним особам''' заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.''

''Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення юридичними особами, створеними і зареєстрованими за законодавством України, учасниками (засновниками) або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, які не є громадянами України, може здійснюватися з дня та за умови схвалення такого рішення на референдумі.''

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення '''приватної власності''' '''можуть бути відчужені лише''': за договорами купівлі-продажу, дарування, довічного утримання (догляду), спадкового договору, міни, шляхом внесення до статутного (складеного) капіталу чи шляхом їх передачі у довірчу власність (у разі якщо відповідно до закону право власності особи, яка передала своє майно у довірчу власність, припиняється), чи шляхом звернення стягнення на них [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1175 (частина 3 статті 131 Земельного кодексу України]).

==== Переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб’єкти: ====
♦ у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

♦ у другу чергу - орендар земельної ділянки.

У разі якщо суб’єкти переважного права першої та другої черги не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 стаття 130-1 Земельного кодексу України]).

== Хто не може бути покупцем земельних ділянок сільськогосподарського призначення? ==
За будь-яких умов, у тому числі у разі схвалення на референдумі відповідного рішення, забороняється набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення:
* юридичними особами, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є особи, які не є громадянами України, - на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, земельні ділянки сільськогосподарського призначення, виділені в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), які розташовані ближче 50 кілометрів від державного кордону України (крім державного кордону України, який проходить по морю);
* юридичними особами, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є громадяни держави, визнаної Україною державою-агресором або державою-окупантом;
* особами, які належать або належали до терористичних організацій;
* юридичними особами, учасники (акціонери, члени) або кінцеві бенефіціарні власники яких є іноземні держави;
* юридичними особами, у яких неможливо встановити кінцевого бенефіціарного власника;
* юридичні особи, кінцеві бенефіціарні власники яких зареєстровані в офшорних зонах, віднесених до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
* фізичними та юридичними особами, стосовно яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України "Про санкції" у вигляді заборони на укладення правочинів з набуття у власність земельних ділянок, а також пов’язаними з ними особами;
* юридичними особами, створеними за законодавством України, що перебувають під контролем фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у державах, включених Міжнародною групою з протидії відмиванню брудних грошей (FATF) до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 абзац шістнадцятий частини першої статті 130 Земельного кодексу України]). 

== Особливості набуття у власність землі сільськогосподарського призначення ==

==== Площа земельних ділянок ====
Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності громадянина України''' не може перевищувати '''10 000 гектарів.'''

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення '''у власності юридичної особи''' (крім банків) не може перевищувати загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які можуть перебувати у власності всіх її учасників (членів, акціонерів), але '''не більше 10 000 гектарів.'''

При цьому в такі обмеження входить як пряме володіння (тобто коли земельна ділянка перебуває саме у власності фізичної особи), так і опосередковане володіння (коли особа володіє часткою у статутному (складеному) капіталі, у пайовому фонді юридичної особи, яка в свою чергу, має у власності земельну ділянку). У такому випадку вважається, що такій фізичній особі, крім земельних ділянок, що належать їй на праві власності, також належить право власності на земельні ділянки загальною площею, яка визначається шляхом множення площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення у власності юридичної особи (членом якої вона є) на розмір частки такої фізичної особи у статутному (складеному) капіталі, пайовому фонді юридичної особи (вираженої у відсотках).

З метою недопущення набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення фізичними та юридичними особами, яким відповідно до законодавства заборонено набувати таке право визначено процедуру проведення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1170 статтею 130 Земельного кодексу України] – [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/637-2021-%D0%BF#n14 Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року № 637.]

==== Перевірка набувача земельної ділянки ====
Перевірка здійснюється, зокрема, в автоматизованому порядку, у тому числі шляхом інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

'''''Перевірка не здійснюється''''' при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею:

# для ведення садівництва - не більше 0,25 гектара;
# для ведення особистого селянського господарства, розташованих у межах населених пунктів, - не більше 2 гектарів.

При набутті у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення без здійснення перевірки, набувач до вчинення правочину про перехід права власності подає нотаріусу, який посвідчує відповідний правочин, заяву про дотримання вимог цієї статті 130 Земельного кодексу України, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.

Копії такої заяви, засвідчені нотаріусом, надаються сторонам правочину про перехід права власності на земельну ділянку.

'''''Зверніть увагу!'''''

''Недотримання набувачем права власності на земельну ділянку вимог статті 130 Земельного кодексу України, у тому числі зазначення недостовірних відомостей у заяві, є підставою для визнання правочину про перехід права власності на земельну ділянку недійсним.''

''Продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності забороняється.''

==== Ціна ====
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення реалізується за умови, що суб’єкт переважного права сплачує ціну, за якою здійснюється продаж земельної ділянки, а в разі продажу на аукціоні (земельних торгах) - якщо його пропозиція є рівною пропозиції, що є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (земельних торгів), а також виконує всі інші умови договору купівлі-продажу, встановлені продавцем ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина друга статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Розрахунки, пов’язані із сплатою ціни земельних ділянок сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими угодами, провадяться '''в безготівковій формі.'''

==== Дії перед укладенням договору купівлі-продажу ====
Власник земельної ділянки сільськогосподарського призначення (за наявності переважного права купівлі) зобов’язаний не пізніш як за 2 місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається за 2 місяці нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу разом з проектом такого договору.

Нотаріус зобов’язаний протягом 3-х робочих днів повідомити про такий намір суб’єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб’єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв’язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Покупець, який має переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення та бажає його використати зобов’язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це покупця цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n2714 частина третя статті 130-1 Земельного кодексу України]).

Вищезазначені вимоги не поширюються на випадки продажу співвласнику земельної ділянки окремої частки у праві власності на таку земельну ділянку іншому її співвласнику.
[[Категорія:Право власності на землю]]