WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Погашення та зняття судимості

2026-04-20T07:39:11Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0016700-03 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості"]

== Поняття судимості ==
'''Судимість є''' '''правовим наслідком засудження особи вироком суду до кримінального покарання.'''

Вона виражається в такому стані особи, який пов'язаний з певними цивільно-правовими і кримінально-правовими обмеженнями.

Судимість має своєю метою попередження вчинення нових злочинів як особою, що має судимість, так й іншими особами. Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання.

'''''Такими, що не мають судимості, визнаються:''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n484 ч. 3 ст. 88 Кримінального кодексу України]):
* особи, засуджені вироком суду, без призначення покарання;
* особи, засуджені вироком суду, із звільненням від покарання;
* особи, які відбули покарання за діяння, кримінальна протиправність і караність якого усунута законом;
* особи, які були реабілітовані.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n484 ч. 2 ст. 88 Кримінального кодексу України] судимість має правове значення у разі вчинення нового кримінального правопорушення, а також в інших випадках, передбачених законами.

Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n484 до ч. 1 ст. 88 Кримінального кодексу України] '''особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувачувальним вироком і до погашення або зняття судимості.'''

== Основні аспекти ==
'''''Погашення судимості''''' – настає автоматично (без будь-якого рішення) за збігом визначеного в законі строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n490 ст. 89 Кримінального кодексу України]) після фактично відбутого покарання, але за умови, що особа протягом такого строку не вчинить нового злочину. Погашення судимості означає, що судимість особи втратила своє правове значення і така особа в подальшому не може зазнавати правообмежень кримінально-правового і загальноправового характеру.

'''''Зняття судимості''''' – це припинення судимості за рішенням суду. При знятті судимості на відміну від її погашення перебіг встановленого законом строку і не вчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібен розгляд цього питання судом. Закон не зобов’язує суд, а лише надає йому право на підставі конкретних обставин справи зняти з особи судимість. Зняття судимості можливо лише до перебігу строків погашення судимості, передбачених у[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n490 ст. 89 Кримінального кодексу України] тому воно завжди є достроковим.

== Погашення судимості ==
=== Строки погашення судимості===
{| class="wikitable"
|-
! colspan="3" | Такими, що не мають судимості, визнаються: ||
|-
| 1.||особи, засуджені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n400 ст. 75 Кримінального кодексу України]|| якщо '''протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину''' і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом. Якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку, особа визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання
|-
| 2.||жінки, засуджені відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n421 ст. 79 Кримінального кодексу України]|| якщо '''протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину''' і якщо після закінчення цього строку не буде прийняте рішення про направлення для відбування покарання, призначеного вироком суду. Якщо засуджена не була звільнена від додаткового покарання і його строк перевищує тривалість іспитового строку, то жінка визнається такою, що не має судимості, після відбуття цього додаткового покарання
|-
|3.
| colspan="2" |особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання
|-
|4.
|особи, які відбули покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців або тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи достроково звільнені від цих покарань, а також військовослужбовці,
|які '''відбули покарання на гауптвахті''' замість арешту
|-
|5.
|особи, засуджені за вчинення злочину до основного покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт, пробаційного нагляду або арешту,
|якщо вони '''протягом року з дня відбуття покарання''' (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення
|-
|6.
|особи, засуджені за вчинення злочину до обмеження волі
|якщо вони '''протягом двох років з дня відбуття покарання''' (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення
|-
|7.
|особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за нетяжкий злочин
|якщо вони '''протягом трьох років з дня відбуття покарання''' (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення
|-
|8.
|особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин
|якщо вони '''протягом шести років з дня відбуття покарання''' (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення
|-
|9.
|особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за особливо тяжкий злочин
|якщо вони '''протягом восьми років з дня відбуття покарання''' (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.
|-
|10.
|засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
|'''після виконання''' цього покарання
|-
|}

=== Обчислення строків погашення судимості===
Строки погашення судимості обчислюються з дня відбуття основного і додаткового покарання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n502 ст. 90 Кримінального кодексу України]).

До строку погашення судимості зараховується час, протягом якого вирок не було виконано, якщо при цьому давність виконання вироку не переривалася.
* Якщо вирок не було виконано, судимість погашається по закінченні строків давності виконання вироку.
* Якщо особу було достроково звільнено від відбування покарання, то строк погашення судимості обчислюється з дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового).
* Якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).
* Якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить кримінальне правопорушення, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках строки погашення судимості обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останнє кримінальне правопорушення.

== Зняття судимості ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n508 ст. 91 Кримінального кодексу України], якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n490 ст. 89 Кримінального кодексу України].

{| class="wikitable"
|-
| Зняття судимості до закінчення строків, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n490 ст. 89 Кримінального кодексу України], '''не допускається''' у випадках засудження за умисні тяжкі та особливо тяжкі, а також корупційні кримінальні правопорушення або кримінальні правопорушення, пов’язані з корупцією.
|}

=== Умови зняття судимості===
'''Для зняття судимості згідно зі''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n508 ст. 91 Кримінального кодексу України] '''необхідні такі умови:'''
* відбуття особою покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі;
Не можна вважати осіб такими, які відбули покарання у виді обмеження або позбавлення волі, у випадках, коли ці види покарання в установленому законодавством порядку були замінені на покарання інших видів або особа звільнялась від відбування покарання з випробуванням або невідбута нею частина покарання (у виді обмеження або позбавлення волі) була замінена більш м'яким покаранням. Тобто зняття судимості застосовується лише щодо тих осіб, які реально відбули призначене їм покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
* закінчення не менше половини строку погашення судимості, передбаченого в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n1074 ст. 89 Кримінального кодексу України];
* встановлення судом того, що особа зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення ([http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0016700-03 п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 16 "Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості"])
Поняття '''«зразкова поведінка особи»''' означає наявність у неї стійких правомірних вчинків у побуті, колективі, спілкуванні з оточуючим середовищем, у додержанні норм моралі.

Поняття '''«сумлінне ставлення до праці»''' включає своєчасне і сумлінне виконання особою, про яку йдеться, своїх професійних або виробничих обов’язків, суворе додержання умов праці і вимог виробничої дисципліни. Додержання особою всіх вимог, що охоплюються цими двома поняттями, має підтверджувати виправлення такої особи.

'''Для дострокового зняття судимості необхідна сукупність цих умов.'''

Якщо суд встановить наявність цих умов, він ухвалює рішення про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.

При цьому зняття судимості є правом, а не обов'язком суду.
{| class="wikitable"
|-
| З метою повернення осіб, які відбули покарання у виді обмеження чи позбавлення волі, до самостійного загальноприйнятого соціального життя в суспільстві [[Влаштування осіб, звільнених із місць відбування покарань|вживаються заходи соціальної адаптації таких осіб]], передбачені Законом України [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/3160-17 "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк"] 
|}
=== Порядок зняття судимості ===
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4131 ст. 538 Кримінального процесуального кодексу України] після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням. 
{| class="wikitable"
|-
| [[Файл:Клопотання про зняття судимості.docx|міні|Клопотання про зняття судимості]]
|}

== Зняття судимості стосовно осіб, до яких застосовано амністію==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n17 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про застосування амністії в Україні"] Закон про амністію не може передбачати зняття судимості з осіб, які звільняються від відбування покарання. Інакше кажучи, амністія не передбачає автоматичного зняття судимості. Водночас,[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/392/96-%D0%B2%D1%80#n40 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про застосування амністії в Україні"] визначено, що питання про зняття судимості з осіб, до яких застосована амністія, вирішується відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України].

== Погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n680 ст. 108 Кримінального кодексу України] '''погашення та зняття судимості щодо осіб, які вчинили злочин до досягнення ними вісімнадцятирічного віку''', здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n484 статей 88-91 Кримінального кодексу України] з урахуванням положень, передбачених цією статтею.

Такими, що '''не мають судимості, визнаються неповнолітні:'''

1) засуджені до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;

2) засуджені до позбавлення волі за нетяжкий злочин, якщо вони протягом одного року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

3) засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;

4) засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п'яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину.

'''Дострокове зняття судимості допускається лише щодо особи, яка відбула покарання у виді позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років''', '''після закінчення не менш як половини строку погашення судимості'''.
[[Категорія:Кримінальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Засуджені]]

Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі

2026-04-15T08:20:21Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів пнезалежно від рівня акрро працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 pоку № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45 "Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634]

== Чим відрізняється вища освіта та аспірантура ==
'''Вища освіта''' - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (п. 5 частини першої ст. 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 "Про вищу освіту"]).

'''Післядипломна освіта''' включає здобуття другої (наступної) вищої освіти - здобуття ступеня бакалавра (магістра) за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти не нижче ступеня бакалавра та практичного досвіду (ст. 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 "Про вищу освіту"]). Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду. Післядипломну освіту здійснюють заклади післядипломної освіти або відповідні структурні підрозділи закладів вищої освіти і наукових установ.

'''Аспірантура''' - система організаційно-освітньо-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти у закладі вищої освіти/науковій установі (далі - заклад) з метою оволодіння ними освітньо-науковою програмою (абзац 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 pоку № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)").

== Пільги для працівників, які вступають до закладів вищої освіти ==
Працівникам, які '''навчаються на підготовчих відділеннях''' при закладах вищої освіти може надаватися один вільний від роботи день у тиждень без збереження заробітної плати за таких умов:
* навчання відбувається без відриву від виробництва;
* надається в період навчального року;
* бажання працівника.
Працівникам, '''допущеним до вступних іспитів''' у заклади вищої освіти, надається відпустка без збереження заробітної плати (ст. 214 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України])
* '''Тривалість''' - 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження закладу освіти та назад.
* Надається '''незалежно від рівня акредитації''' закладу освіти.
* '''Підстава для її надання''' - заява абітурієнта та повідомлення закладу освіти про допуск до вступних іспитів.
* '''Витрати на проїзд''' несе працівник.
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
== Надання додаткової оплачуваної відпустки ==
<big>'''І. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти'''</big>

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах вищої освіти з вечірньою і заочною формами навчання, надаються [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткові оплачувані відпустки]] (ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]):
* на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у закладах вищої освіти:
# у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - '''10 календарних днів''',
# у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
# у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - '''30 календарних днів''';
* на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у закладах вищої освіти:
# у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
# у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - '''30 календарних днів''',
# у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - '''40 календарних днів''';
* на період складання підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - '''30 календарних днів''';
* на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - '''два місяці''', а закладів вищої освіти - '''чотири місяці'''.
Для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.

'''Підставою для надання додаткової відпустки''' є довідка виклик закладу освіти на сесію із зазначенням часу її проведення.

Вищезазначені відпустки '''надаються впродовж навчального року'''.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту''' за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на '''третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.'''
|}
<big>'''ІІ. Працівникам, які вступають чи навчаються у аспірантурі'''</big>
* Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку '''10 календарних днів на кожний іспит''' (ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]). Документом, який засвідчує право вступника до аспірантури на додаткову оплачувану відпустку, є повідомлення приймальної комісії за підписом керівника вищого навчального закладу, наукової установи про його допуск до складання вступних іспитів.

* Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається:
# Додаткова оплачувана відпустка тривалістю '''30 календарних днів'''.
# За їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/504/96-%D0%B2%D1%80/ed20251012#n268:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. ст.15 Закону України "Про відпустки"]).
До відпустки не включається час проїзду від місця роботи аспіранта до місця знаходження вищого навчального закладу, наукової установи і назад. Витрати на проїзд несе аспірант.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' На час відпусток у зв'язку з навчанням за працівником за основним місцем роботи зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]].
|}
<big>'''ІІІ. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у закладах професійної освіти'''</big>

Працівникам, які здобувають професійну чи фахову передвищу освіту, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки, складання іспитів та оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20260101#n1125 ст.213 Кодексу законів про працю України]).

== Встановлення іншої тривалості відпусток у зв'язку з навчанням ==
Для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може бути встановлена інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням. Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 pоку № 634] затверджено порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток таким працівникам.

Для працівників, які успішно навчаються у закладах вищої освіти, за нижченаведеними напрямками підготовки, де навчальний процес має свої особливості, крім відпусток, передбачених ст. 15 Закону України "Про відпуски", надаються:
* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання)''''' щорічно по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати''''' та по '''''10 календарних днів без збереження заробітної плати''''';
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство)''''' щорічно по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати''''' та по '''''10 календарних днів без збереження заробітної плати''''';
* філологія (мова та література)''''' щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати'''''.
Ці відпустки надаються тільки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи). Крім того, вищим закладам освіти у разі необхідності надано право перерозподіляти ці додаткові відпустки між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.
== Надання вільних від роботи днів ==
'''Надання вільного від роботи часу має цільову спрямованість''' - створення кращих умов для навчання та підготовки [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням|працівників, які поєднують роботу з навчанням]].

Працівникам, які навчаються '''на останніх курсах закладів вищої освіти''', протягом 10 учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня при 6-денному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50% одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. При 5-денному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження кількості вільних від роботи годин.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в '''аспірантурі''', за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]]. Крім того, працівникам, що навчаються в аспірантурі, протягом четвертого року навчання за їх бажанням надається ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

== Надання творчих відпусток ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток] встановлюються Кабінетом Міністрів України.

'''Творчі відпустки''' надаються працівникам:
# Підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.
# За основним місцем їх роботи.
# Для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук) або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо.
# Професійним творчим працівникам закладів культури для провадження творчої діяльності.
# Поряд з [[Щорічні та додаткові відпустки|іншими відпустками]], передбаченими законодавством.
# Оформлюються наказом власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації.
Творча відпустка '''для закінчення дисертації''':
* надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із науковою роботою
* '''тривалість''': до трьох місяців (на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук)), до шести місяців (на здобуття ступеня доктора наук)
* '''підстава''' - заява працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про доцільність надання творчої відпустки. Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обгрунтуванням тривалості творчої відпустки.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''''Творча відпустка не надається''''' для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук) і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.
|}
Творча відпустка '''для написання підручника чи наукової праці''':
* надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою
* '''тривалість''': до трьох місяців
* '''підстава''' - заява працівника та довідка видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' На час творчих відпусток за працівниками '''''зберігається''''':
* місце роботи (посада)
* [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітна плата]]
|}
Творча відпустка для провадження творчої діяльності:

* надається професійним творчим працівникам закладів культури для підготовки та участі в мистецьких конкурсах, гастрольних заходах та інших культурно-мистецьких проектах
* '''тривальсть:''' протягом одного календарного року, не може перевищувати 90 календарних днів
* '''підстава''' - заява працівника та за погодженням з керівником закладу культури.
Творча відпустка для провадження творчої діяльності надається без збереження заробітної плати.

== Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти ==
Всі працівники, що проживають не за місцем знаходження закладу освіти, користуються правом на оплату проїзду. На власника незалежно від форми власності підприємства накладається обов'язок оплатити проїзд працівника до місця знаходження закладу освіти.
Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою або заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і зворотно один раз на рік:
* на настановні заняття
* для виконання лабораторних робіт
* складання заліків та іспитів
* для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи)
* для складання державних іспитів
Оплата провадиться у розмірі 50 відсотків вартості проїзду (ст. 219 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Треба зауважити, що в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] немає обмежень щодо виду транспорту та класу вагона.
== Див. також ==
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням]]
[[Категорія:Право на освіту]]
[[Категорія:Відпустка]]
[[Категорія:Робочий час]]
[[Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі

2026-04-15T07:34:45Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів пнезалежно від рівня акрро працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 pоку № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45 "Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634]

== Чим відрізняється вища освіта та аспірантура ==
'''Вища освіта''' - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (п. 5 частини першої ст. 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 "Про вищу освіту"]).

'''Післядипломна освіта''' включає здобуття другої (наступної) вищої освіти - здобуття ступеня бакалавра (магістра) за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти не нижче ступеня бакалавра та практичного досвіду (ст. 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 "Про вищу освіту"]). Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду. Післядипломну освіту здійснюють заклади післядипломної освіти або відповідні структурні підрозділи закладів вищої освіти і наукових установ.

'''Аспірантура''' - система організаційно-освітньо-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти у закладі вищої освіти/науковій установі (далі - заклад) з метою оволодіння ними освітньо-науковою програмою (абзац 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 pоку № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)").

== Пільги для працівників, які вступають до закладів вищої освіти ==
Працівникам, які '''навчаються на підготовчих відділеннях''' при закладах вищої освіти може надаватися один вільний від роботи день у тиждень без збереження заробітної плати за таких умов:
* навчання відбувається без відриву від виробництва;
* надається в період навчального року;
* бажання працівника.
Працівникам, '''допущеним до вступних іспитів''' у заклади вищої освіти, надається відпустка без збереження заробітної плати (ст. 214 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України])
* '''Тривалість''' - 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження закладу освіти та назад.
* Надається '''незалежно від рівня акредитації''' закладу освіти.
* '''Підстава для її надання''' - заява абітурієнта та повідомлення закладу освіти про допуск до вступних іспитів.
* '''Витрати на проїзд''' несе працівник.
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
== Надання додаткової оплачуваної відпустки ==
<big>'''І. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти'''</big>

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах вищої освіти з вечірньою і заочною формами навчання, надаються [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткові оплачувані відпустки]] (ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]):
* на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у закладах вищої освіти:
# у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - '''10 календарних днів''',
# у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
# у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - '''30 календарних днів''';
* на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у закладах вищої освіти:
# у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
# у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - '''30 календарних днів''',
# у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - '''40 календарних днів''';
* на період складання підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - '''30 календарних днів''';
* на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - '''два місяці''', а закладів вищої освіти - '''чотири місяці'''.
Для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.

'''Підставою для надання додаткової відпустки''' є довідка виклик закладу освіти на сесію із зазначенням часу її проведення.

Вищезазначені відпустки '''надаються впродовж навчального року'''.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту''' за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на '''третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.'''
|}
<big>'''ІІ. Працівникам, які вступають чи навчаються у аспірантурі'''</big>
* Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку '''10 календарних днів на кожний іспит''' (ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]). Документом, який засвідчує право вступника до аспірантури на додаткову оплачувану відпустку, є повідомлення приймальної комісії за підписом керівника вищого навчального закладу, наукової установи про його допуск до складання вступних іспитів.

* Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається:
# Додаткова оплачувана відпустка тривалістю '''30 календарних днів'''.
# За їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/en/504/96-%D0%B2%D1%80/ed20251012#n268:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%96%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. ст.15 Закону України "Про відпустки"]).
До відпустки не включається час проїзду від місця роботи аспіранта до місця знаходження вищого навчального закладу, наукової установи і назад. Витрати на проїзд несе аспірант.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' На час відпусток у зв'язку з навчанням за працівником за основним місцем роботи зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]].
|}
<big>'''ІІІ. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у закладах професійної освіти'''</big>

Працівникам, які здобувають професійну чи фахову передвищу освіту, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки, складання іспитів та оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/ed20260101#n1125 ст.213 Кодексу законів про працю України]).

== Встановлення іншої тривалості відпусток у зв'язку з навчанням ==
Для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може бути встановлена інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням. Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 pоку № 634] затверджено порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток таким працівникам.

Для працівників, які успішно навчаються у закладах вищої освіти, за нижченаведеними напрямками підготовки, де навчальний процес має свої особливості, крім відпусток, передбачених ст. 15 Закону України "Про відпуски", надаються:
* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання)''''' щорічно по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати''''' та по '''''10 календарних днів без збереження заробітної плати''''';
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство)''''' щорічно по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати''''' та по '''''10 календарних днів без збереження заробітної плати''''';
* філологія (мова та література)''''' щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати'''''.
Ці відпустки надаються тільки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи). Крім того, вищим закладам освіти у разі необхідності надано право перерозподіляти ці додаткові відпустки між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.
== Надання вільних від роботи днів ==
'''Надання вільного від роботи часу має цільову спрямованість''' - створення кращих умов для навчання та підготовки [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням|працівників, які поєднують роботу з навчанням]].

Працівникам, які навчаються '''на останніх курсах закладів вищої освіти''', протягом 10 учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня при 6-денному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50% одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. При 5-денному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження кількості вільних від роботи годин.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в '''аспірантурі''', за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]]. Крім того, працівникам, що навчаються в аспірантурі, протягом четвертого року навчання за їх бажанням надається ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

== Надання творчих відпусток ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток] встановлюються Кабінетом Міністрів України.

'''Творчі відпустки''' надаються працівникам:
# Підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.
# За основним місцем їх роботи.
# Для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук) або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо.
# Професійним творчим працівникам закладів культури для провадження творчої діяльності.
# Поряд з [[Щорічні та додаткові відпустки|іншими відпустками]], передбаченими законодавством.
# Оформлюються наказом власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації.
Творча відпустка '''для закінчення дисертації''':
* надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із науковою роботою
* '''тривалість''': до трьох місяців (на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук)), до шести місяців (на здобуття ступеня доктора наук)
* '''підстава''' - заява працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про доцільність надання творчої відпустки. Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обгрунтуванням тривалості творчої відпустки.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''''Творча відпустка не надається''''' для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук) і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.
|}
Творча відпустка '''для написання підручника чи наукової праці''':
* надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою
* '''тривалість''': до трьох місяців
* '''підстава''' - заява працівника та довідка видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' На час творчих відпусток за працівниками '''''зберігається''''':
* місце роботи (посада)
* [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітна плата]]
|}
Творча відпустка для провадження творчої діяльності:

* надається професійним творчим працівникам закладів культури для підготовки та участі в мистецьких конкурсах, гастрольних заходах та інших культурно-мистецьких проектах
* '''тривальсть:''' протягом одного календарного року, не може перевищувати 90 календарних днів
* '''підстава''' - заява працівника та за погодженням з керівником закладу культури.
Творча відпустка для провадження творчої діяльності надається без збереження заробітної плати.

== Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти ==
Всі працівники, що проживають не за місцем знаходження закладу освіти, користуються правом на оплату проїзду. На власника незалежно від форми власності підприємства накладається обов'язок оплатити проїзд працівника до місця знаходження закладу освіти.
Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою або заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і зворотно один раз на рік:
* на настановні заняття
* для виконання лабораторних робіт
* складання заліків та іспитів
* для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи)
* для складання державних іспитів
Оплата провадиться у розмірі 50 відсотків вартості проїзду (ст. 219 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Треба зауважити, що в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] немає обмежень щодо виду транспорту та класу вагона.
== Див. також ==
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням]]

[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Пільги для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти та аспірантурі

2026-04-15T07:16:17Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів пнезалежно від рівня акрро працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80 Закону України "Про відпустки"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2016-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 pоку № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)"]
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45 "Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF Порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634]

== Чим відрізняється вища освіта та аспірантура ==
'''Вища освіта''' - це сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти (п. 5 частини першої ст. 1 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 "Про вищу освіту"]).

'''Післядипломна освіта''' включає здобуття другої (наступної) вищої освіти - здобуття ступеня бакалавра (магістра) за іншою спеціальністю на основі здобутої вищої освіти не нижче ступеня бакалавра та практичного досвіду (ст. 60 Закону України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 "Про вищу освіту"]). Післядипломна освіта - це спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення та оновлення її професійних знань, умінь та навичок або отримання іншої професії, спеціальності на основі здобутого раніше освітнього рівня та практичного досвіду. Післядипломну освіту здійснюють заклади післядипломної освіти або відповідні структурні підрозділи закладів вищої освіти і наукових установ.

'''Аспірантура''' - система організаційно-освітньо-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти у закладі вищої освіти/науковій установі (далі - заклад) з метою оволодіння ними освітньо-науковою програмою (абзац 3 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 pоку № 261 "Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)").

== Пільги для працівників, які вступають до закладів вищої освіти ==
Працівникам, які '''навчаються на підготовчих відділеннях''' при закладах вищої освіти може надаватися один вільний від роботи день у тиждень без збереження заробітної плати за таких умов:
* навчання відбувається без відриву від виробництва;
* надається в період навчального року;
* бажання працівника.
Працівникам, '''допущеним до вступних іспитів''' у заклади вищої освіти, надається відпустка без збереження заробітної плати (ст. 214 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України])
* '''Тривалість''' - 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця знаходження закладу освіти та назад.
* Надається '''незалежно від рівня акредитації''' закладу освіти.
* '''Підстава для її надання''' - заява абітурієнта та повідомлення закладу освіти про допуск до вступних іспитів.
* '''Витрати на проїзд''' несе працівник.
Працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.
== Надання додаткової оплачуваної відпустки ==
<big>'''І. Працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти'''</big>

Працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва в закладах вищої освіти з вечірньою і заочною формами навчання, надаються [[Щорічні та додаткові відпустки|додаткові оплачувані відпустки]] (ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]):
* на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на першому та другому курсах у закладах вищої освіти:
# у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - '''10 календарних днів''',
# у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
# у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - '''30 календарних днів''';
* на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання атестацій, оцінювань, складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у закладах вищої освіти:
# у закладах фахової передвищої освіти з вечірньою формою навчання - '''20 календарних днів''',
# у закладах вищої освіти з вечірньою формою навчання - '''30 календарних днів''',
# у закладах фахової передвищої, вищої освіти з заочною формою навчання - '''40 календарних днів''';
* на період складання підсумкової атестації, державного кваліфікаційного іспиту у закладах фахової передвищої, вищої освіти - '''30 календарних днів''';
* на період підготовки та захисту дипломного проекту, дипломної чи творчої роботи здобувачам закладів фахової передвищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання - '''два місяці''', а закладів вищої освіти - '''чотири місяці'''.
Для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може встановлюватися інша тривалість відпусток у зв’язку з навчанням.

'''Підставою для надання додаткової відпустки''' є довідка виклик закладу освіти на сесію із зазначенням часу її проведення.

Вищезазначені відпустки '''надаються впродовж навчального року'''.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''Тривалість додаткових оплачуваних відпусток працівникам, які здобувають другу (наступну) вищу освіту''' за заочною (вечірньою) формою навчання у закладах післядипломної та вищої освіти, наукових установах, що мають у своєму підпорядкуванні підрозділи післядипломної освіти, визначається як для осіб, які навчаються на '''третьому і наступних курсах у закладах фахової передвищої, вищої освіти.'''
|}
<big>'''ІІ. Працівникам, які вступають чи навчаються у аспірантурі'''</big>
* Працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку '''10 календарних днів на кожний іспит''' (ст. 216 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодексу законів про працю України]). Документом, який засвідчує право вступника до аспірантури на додаткову оплачувану відпустку, є повідомлення приймальної комісії за підписом керівника вищого навчального закладу, наукової установи про його допуск до складання вступних іспитів.

* Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається:
# Додаткова оплачувана відпустка тривалістю '''30 календарних днів'''.
# За їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]] працівника.
До відпустки не включається час проїзду від місця роботи аспіранта до місця знаходження вищого навчального закладу, наукової установи і назад. Витрати на проїзд несе аспірант.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' На час відпусток у зв'язку з навчанням за працівником за основним місцем роботи зберігається [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середня заробітна плата]].
|}
<big>'''ІІІ. Додаткова відпустка у зв’язку з навчанням у закладах професійної освіти'''</big>

Працівникам, які здобувають професійну чи фахову передвищу освіту, надається додаткова оплачувана відпустка для підготовки, складання іспитів та оцінювання результатів навчання у кваліфікаційному центрі загальною тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року.

== Встановлення іншої тривалості відпусток у зв'язку з навчанням ==
Для працівників, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості, законодавством може бути встановлена інша тривалість відпусток у зв'язку з навчанням. Так, [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/634-97-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 pоку № 634] затверджено порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток таким працівникам.

Для працівників, які успішно навчаються у закладах вищої освіти, за нижченаведеними напрямками підготовки, де навчальний процес має свої особливості, крім відпусток, передбачених ст. 15 Закону України "Про відпуски", надаються:
* культура (народна художня творчість), музичне мистецтво (фортепіано, орган, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, народні інструменти, спів, диригування, композиція, музичне мистецтво естради, звукорежисура, музичне виховання)''''' щорічно по 10 календарних днів із збереженням заробітної плати''''' та по '''''10 календарних днів без збереження заробітної плати''''';
* театральне мистецтво (акторське мистецтво, режисура, хореографія, сценографія), кіно-телемистецтво (кінорежисура, телережисура, кіно-телеоператорство)''''' щорічно по 20 календарних днів із збереженням заробітної плати''''' та по '''''10 календарних днів без збереження заробітної плати''''';
* філологія (мова та література)''''' щорічно по 10 календарних днів без збереження заробітної плати'''''.
Ці відпустки надаються тільки на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів, державних іспитів, підготовки та захисту дипломного проекту (роботи). Крім того, вищим закладам освіти у разі необхідності надано право перерозподіляти ці додаткові відпустки між курсами навчання в межах загальної тривалості навчального процесу.
== Надання вільних від роботи днів ==
'''Надання вільного від роботи часу має цільову спрямованість''' - створення кращих умов для навчання та підготовки [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням|працівників, які поєднують роботу з навчанням]].

Працівникам, які навчаються '''на останніх курсах закладів вищої освіти''', протягом 10 учбових місяців перед початком виконання дипломного проекту (роботи) або складання державних іспитів надається щотижня при 6-денному робочому тижні один вільний від роботи день для підготовки до занять з оплатою його в розмірі 50% одержуваної заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. При 5-денному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни за умови збереження кількості вільних від роботи годин.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в '''аспірантурі''', за їх бажанням протягом 4 років навчання надається один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50% [[Порядок обчислення середньої заробітної плати|середньої заробітної плати]]. Крім того, працівникам, що навчаються в аспірантурі, протягом четвертого року навчання за їх бажанням надається ще один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

== Надання творчих відпусток ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/45-98-%D0%BF Тривалість, порядок, умови надання та оплати творчих відпусток] встановлюються Кабінетом Міністрів України.

'''Творчі відпустки''' надаються працівникам:
# Підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності.
# За основним місцем їх роботи.
# Для закінчення дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук) або доктора наук, для написання підручника, а також монографії, довідника тощо.
# Професійним творчим працівникам закладів культури для провадження творчої діяльності.
# Поряд з [[Щорічні та додаткові відпустки|іншими відпустками]], передбаченими законодавством.
# Оформлюються наказом власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації.
Творча відпустка '''для закінчення дисертації''':
* надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із науковою роботою
* '''тривалість''': до трьох місяців (на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук)), до шести місяців (на здобуття ступеня доктора наук)
* '''підстава''' - заява працівника та рекомендації наукової (науково-технічної) ради центрального органу виконавчої влади або вченої ради вищого навчального закладу III-IV рівня акредитації чи науково-дослідного інституту відповідного профілю про доцільність надання творчої відпустки. Для отримання рекомендації про доцільність надання творчої відпустки здобувач наукового ступеня повинен зробити наукову доповідь на засіданні кафедри, відділу або лабораторії, де проводиться наукова робота. За результатами доповіді кафедра, відділ, лабораторія подають вченій раді мотивований висновок з обгрунтуванням тривалості творчої відпустки.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' '''''Творча відпустка не надається''''' для закінчення дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філософії (раніше - кандидата наук) і доктора наук особам, які закінчили відповідно аспірантуру чи докторантуру, а також здобувачу одного й того ж наукового ступеня повторно.
|}
Творча відпустка '''для написання підручника чи наукової праці''':
* надається працівнику, який успішно поєднує основну діяльність із творчою роботою
* '''тривалість''': до трьох місяців
* '''підстава''' - заява працівника та довідка видавництва про включення підручника чи наукової праці до плану випуску видань на поточний рік. Якщо підручник чи наукова праця створюється авторським колективом, творча відпустка надається одному з його членів за письмовою заявою, підписаною всіма членами авторського колективу.
{| class="wikitable"
|-
| bgcolor="#EED8AE" |'''ВАЖЛИВО!''' На час творчих відпусток за працівниками '''''зберігається''''':
* місце роботи (посада)
* [[Поняття заробітної плати. Порядок і строки виплати заробітної плати|заробітна плата]]
|}
Творча відпустка для провадження творчої діяльності:

* надається професійним творчим працівникам закладів культури для підготовки та участі в мистецьких конкурсах, гастрольних заходах та інших культурно-мистецьких проектах
* '''тривальсть:''' протягом одного календарного року, не може перевищувати 90 календарних днів
* '''підстава''' - заява працівника та за погодженням з керівником закладу культури.
Творча відпустка для провадження творчої діяльності надається без збереження заробітної плати.

== Оплата проїзду до місця знаходження вищого закладу освіти ==
Всі працівники, що проживають не за місцем знаходження закладу освіти, користуються правом на оплату проїзду. На власника незалежно від форми власності підприємства накладається обов'язок оплатити проїзд працівника до місця знаходження закладу освіти.
Власник або уповноважений ним орган оплачує працівникам, які навчаються у закладах вищої освіти з вечірньою або заочною формами навчання, проїзд до місця знаходження закладу освіти і зворотно один раз на рік:
* на настановні заняття
* для виконання лабораторних робіт
* складання заліків та іспитів
* для підготовки і захисту дипломного проекту (роботи)
* для складання державних іспитів
Оплата провадиться у розмірі 50 відсотків вартості проїзду (ст. 219 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України]).

Треба зауважити, що в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 КЗпП України] немає обмежень щодо виду транспорту та класу вагона.
== Див. також ==
* [[Права та обов'язки осіб, які навчаються у закладах вищої освіти]]
* [[Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням]]

[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Оплата праці]]
[[index.php?title=Категорія:Відпустка]]
[[index.php?title=Категорія:Робочий час]]
[[index.php?title=Категорія:Гарантії і компенсації]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії щодо надання відпусток]]

Співучасть у кримінальному правопорушенні

2026-04-15T06:40:23Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] (далі - КК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-05#Text Постанова Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №13 "Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями"]
== Загальна інформація ==
Співучастю у кримінальному правопорушенні є умисна спільна участь декількох суб'єктів кримінального правопорушення у вчиненні умисного кримінального правопорушення.

'''Співучасть у кримінальному правопорушенні є однією із форм злочинної діяльності. Її специфіка полягає у тому, що:'''
* співучасть наявна лише, якщо в кримінальному правопорушенні беруть участь кілька осіб (хоча б дві), законодавець називає мінімальну кількість учасників кримінального правопорушення, хоча їх може бути й більше, що обумовлює його підвищену суспільну небезпеку . До того ж кожна з цих осіб повинна мати ознаки суб’єкта кримінального правопорушення – тобто бути фізичною осудною особою та досягти віку кримінальної відповідальності;
* склад кримінального правопорушення виконується лише завдяки спільній діяльності всіх співучасників, у діяннях же окремих із них можуть бути відсутні всі ознаки кримінального правопорушення, вказані у статтях Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 КК України].
Вчинення окремих видів кримінальних правопорушень можливе лише у співучасті (наприклад, участь у банді чи вчинюваному нею нападі при бандитизмі, керівництво злочинною організацією).

'''Законодавче визначення поняття "співучасть" включає в себе такі ознаки:'''
* наявність двох чи більше суб'єктів кримінального правопорушення, які беруть участь у вчиненні одного й того самого умисного кримінального правопорушення;
* спільність їх участі у кримінальному правопорушенні;
* умисний характер діяльності співучасників. Перші дві ознаки характеризують об'єктивну (особливий спосіб вчинення кримінального провопорушення, який характеризується спільністю дій), а остання - суб'єктивну сторону співучасті (умисна форма вини).
Першою ознакою, яка з об'єктивної сторони свідчить про наявність співучасті, є кількісний показник. Закон говорить про "декількох суб'єктів кримінального правопорушення", що передбачає участь у вчиненні кримінального правопорушення двох чи більше суб'єктів кримінального правопорушення.

Закон може передбачати різні ознаки суб'єкта кримінального правопорушення для різних учасників спільної злочинної діяльності. Це є характерним для складів кримінальних правопорушень, де виконавцем може бути лише спеціальний суб'єкт (для таких співучасників, як організатор, підбурювач, пособник, наявність ознак спеціального суб'єкта не є обов'язковою: ними можуть бути осудні особи, які досягли віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність). Бути співучасником у кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які законом установлена з 16 років, можуть особи, які досягли 16-річного віку, а в кримінальних правопорушеннях, відповідальність за які встановлена з 14 років, - особи, які досягли 14-річного віку. Що стосується кримінальних правопорушень, за вчинення яких встановлена відповідальність з іншого віку (наприклад, з 18 років), то співучасниками в таких кримінальних правопорушеннях можуть бути особи, які досягли 16 років.

'''Спільна участь у вчиненні кримінального правопорушення передбачає:'''
* об'єднання окремих зусиль кожного співучасника у взаємообумовлену злочинну діяльність усіх співучасників;
* те, що вчинюваний співучасниками кримінальне правопорушення є єдиним для них усіх;
* спрямування зусиль кожного співучасника на досягнення загального результату кримінального правопорушення;
* причинний зв'язок між діями співучасників і наслідками, що настали є необхідною умовою відповідальності за співучасть. Спільна участь у вчиненні кримінального правопорушення може проявитися як у дії, так і в бездіяльності.
Головною рисою спільності дій (бездіяльності) співучасників є те, що дії (бездіяльність) кожного з них є складовою частиною загальної діяльності із вчинення кримінального правопорушення. Вони діють разом, роблячи кожний свій внесок у вчинення кримінального правопорушення. Дії (бездіяльність) кожного з учасників за конкретних обставин є необхідною умовою для вчинення дій (бездіяльності) іншим співучасником, а, зрештою, - необхідною умовою настання спільного результату. Прагнення досягти різні результати є підставою для невизнання співучастю у кримінальному правопорушенні участі двох або більше осіб у вчиненні одного посягання.

'''З суб'єктивної сторони співучасть характеризується умисною формою вини, що передбачає:'''
* наявність умислу кожного із учасників стосовно їх власних дій (бездіяльності);
* наявність умислу стосовно діянь інших співучасників, у т. ч. виконавця чи співвиконавця;
* єдність наміру всіх співучасників вчинити одне і те саме кримінальне правопорушення;
* єдність інтересу для всіх співучасників, тобто спрямованість їх умислу на досягнення загального результату. У своїй сукупності зазначені ознаки утворюють спільність психічної діяльності співучасників.
Особливістю інтелектуального моменту умислу співучасників є те, що ним охоплюється усвідомлення кожним з учасників не лише суспільно небезпечного характеру особисто вчинюваного діяння, а й факту вчинення всіма співучасниками одного й того самого кримінального правопорушення, характеру дій інших співучасників, можливості діяти спільно з ними, наявності умислу в їхніх діях, спрямованості їхніх дій (бездіяльності) на досягнення загального результату тощо, тобто усвідомлення обставин, які стосуються всіх елементів складу кримінального правопорушення. Таке усвідомлення має бути взаємним - кожний із співучасників повинен усвідомлювати той факт, що він вчиняє кримінальне правопорушення спільно з іншими його учасниками (при цьому таке усвідомлення не обов'язково передбачає особисте знання співучасниками один одного). Лише факт усвідомлення цих обставин дає підстави для притягнення до кримінальної відповідальності учасника не лише за конкретне діяння, вчинене ним особисто, а й за результат діяльності всіх співучасників вчинення кримінального правопорушення. Тому не можуть визнаватися співучастю дії або бездіяльність, які об'єктивно сприяли вчиненню кримінального правопорушення і настанню суспільно-небезпечного результату, але не охоплювались умислом співучасників як вчинені спільно.

Вольовий момент умислу передбачає бажання всіх співучасників діяти спільно для досягнення єдиного результату.

Єдність наміру всіх співучасників щодо спільності їхніх дій і єдиного результату не означає обов'язкового збігу їх мотивів: злочинна діяльність кожного із співучасників може бути викликана різними спонуканнями.

Закон прямо вказує на те, що співучасть можлива лише у вчиненні умисного кримінального правопорушення. Така вказівка виключає співучасть у вчиненні необережного кримінального правопорушення.

'''Залежно від ступеня узгодженості співучасників можна видокремити такі форми співучасті:'''
* співучасть без попередньої змови;
* співучасть за попередньою змовою.
Залежно від характеру участі окремих співучасників у вчиненні кримінального правопорушення співучасть може мати просту і складну форму.

Виділення форм співучасті має істотне значення для кримінальної відповідальності співучасників, оскільки:
* дає змогу обґрунтувати з правової точки зору відповідальність не лише виконавця, а й інших учасників спільного вчинення кримінального правопорушення;
* впливає на кваліфікацію дій співучасників.
'''Проста форма співучасті''' (співвиконавство) передбачає таке об'єднання зусиль співучасників, за якого кожен з них вчинює однакові з правової точки зору діяння і виступає як виконавець кримінального правопорушення. Вона характеризується тим, що всі співучасники безпосередньо беруть участь у виконанні об'єктивної сторони кримінального правопорушення.

'''При цьому можливі такі ситуації:'''
* кожен із співучасників виконує всю об'єктивну сторону кримінального правопорушення;
* окремі співучасники, діючи за розподілом ролей, виконують лише частину об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Як у першому, так і в другому випадках суспільно-небезпечні наслідки настають у результаті сукупної діяльності співвиконавців і є спільними для них.
Так, співвиконавцями умисного вбивства судова практика визнає і тих осіб, які хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але будучи об'єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу (застосування на початку нападу насильства щодо потерпілого з метою приведення його у безпорадний стан з тим, щоб інший співучасник, скориставшись таким станом, заподіяв потерпілому смерть; подолання опору потерпілого з метою полегшити заподіяння йому смерті іншим співучасником; усунення певних перешкод, що в конкретній ситуації заважають іншій особі заподіяти потерпілому смерть або істотно ускладнюють це; надання особі, яка, згідно з домовленістю, заподіює смерть потерпілому, конкретної допомоги під час вчинення вбивства (у вигляді порад, передачі зброї тощо); ведення спостереження за потерпілим, іншими особами чи обстановкою безпосередньо перед убивством або під час його вчинення з метою забезпечити реалізацію спільного умислу тощо).

'''Складна форма співучасті''' передбачає вчинення кожним із учасників різних за характером і правовою оцінкою дій або бездіяльності. За наявності складної форми співучасті дії (бездіяльність) учасників виходять за рамки співвиконавства і утворюють різні види співучасників. Для такої форми співучасті характерним є розподіл ролей між співучасниками, які виступають як виконавець, організатор, підбурювач, пособник. Не обов'язково, щоб співучасники при вчиненні певного Кримінального правопорушення виконували всі перелічені ролі - достатньо наявності виконавця і ще хоча б одного з названих інших видів співучасників (виконавець і організатор, виконавець і підбурювач тощо).

На практиці форми і види співучасті можуть переплітатися між собою. Наприклад, у рамках вчинення кримінального правопорушення організованою групою за наявності організатора, підбурювача і пособника можливе виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення (повністю чи частково) двома або більше учасниками, які діють як співвиконавці. У таких випадках з'ясування форми і виду співучасті, ролі кожного із співучасників кримінального правопорушення має значення для визначення характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого кожним із співучасників, для кваліфікації кримінального правопорушення та їх відповідальності.

Співучасть можлива на всіх стадіях умисного кримінального правопорушення - готування, замаху, безпосереднього виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення (як приєднання до злочинної діяльності), а також закінченого кримінального правопорушення. Співучасть на стадії закінченого кримінального правопорушення можлива у єдиному випадку: коли пособник, відповідно до попередньої домовленості з іншими співучасниками, починає діяти після вчинення кримінального правопорушення (власне, на цій стадії відбувається лише реалізація попередньої домовленості, якої було досягнуто на стадії готування, замаху чи безпосереднього виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення). При цьому його дії спрямовуються на переховування правопорушника, знарядь чи засобів кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення чи предметів, здобутих злочинним шляхом, інше приховування кримінального правопорушення. Попередня домовленість про вчинення таких дій не лише є юридичною підставою для визнання зазначених дій пособництвом, а й ознакою, яка відмежовує співучасть у виді такого пособництва від причетності до кримінального правопорушення (заздалегідь не обіцяного приховування кимінального правопорушення, неповідомлення про кримінальне правопорушення, потурання кримінальному правопорушенню).

Дії співучасників - як при співвиконавстві, так і у складній формі співучасті - можуть збігатися у часі, а можуть і не збігатися (вчинюватись у певній послідовності).
== Види співучасників ==
Співучасниками кримінального правопорушення є: виконавць, організатор, підбурювач та пособник.

'''1. Виконавцем (співвиконавцем)''' є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене КК України.

'''Ознаками такої особи, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 2 ст. 27 КК України], є такі:'''
* вона є суб'єктом кримінального правопорушення;
* вчинила кримінальне правопорушення, передбачене [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 КК України];
* вчинила таке кримінальне правопорушення у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене.
Під вчиненням кримінального правопорушенням розуміється повне або часткове виконання співучасником безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене, об'єктивної сторони кримінального правопорушення. Наприклад, при вимаганні виконавцем є не тільки той, хто пред'явив вимогу про передачу майна, а й той, хто додав до неї відповідну погрозу.

Вчинення кримінального правопорушення у співучасті з іншими суб'єктами кримінального правопорушення означає, що виконавець, вчиняючи кримінальне правопорушення, діє спільно з іншими особами, які, будучи суб'єктами кримінального правопорушення, виконують роль організатора, пособника, підбурювача чи співвиконавця.

Особа визнається виконавцем кримінального правопорушення тоді, коли вона вчиняє кримінальне правопорушення безпосередньо, тобто особисто виконує об'єктивну сторону кримінального правопорушення, або шляхом використання інших осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене. В останньому випадку виконавець особисто не виконує дій, які утворюють об'єктивну сторону складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 КК України], або особисто виконує лише частину таких дій. У випадках використання для вчинення кримінального правопорушення осіб, які відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за вчинене, зазначені особи у правовому розумінні виконують роль своєрідного знаряддя чи засобу вчинення кримінального правопорушення - співучасник, який фактично діє як організатор, пособник або підбурювач, за допомогою їх дій (бездіяльності) досягає злочинного результату. Оскільки особи, які фактично вчинили кримінальне правопорушення, не підлягають відповідно до закону кримінальній відповідальності за вчинене, а вчинене ними діяння як за об'єктивними, так і суб'єктивними ознаками є злочинним, то виконавцем кримінального правопорушення визнається суб'єкт кримінального правопорушення, який спрямовував дії зазначених осіб і усвідомлював обставини, що виключають визнання їх суб'єктами кримінального правопорушення.

Якщо для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення використовувалась неповнолітня особа, яка не досягла віку кримінальної відповідальності, організатора чи підбурювача слід не лише визнавати виконавцем кримінального правопорушення, який вона вчинила, а й додатково кваліфікувати його дії за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2108 ст. 304 КК України] як втягнення неповнолітнього у суспільно-небезпечну діяльність.

'''2. Організатором кримінального правопорушення згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 3 ст. 27 КК України]''' є особа, яка вчинила хоча б одну з таких дій:
* яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень);
* керувала кримінальним правопорушенням (кримінальними правопорушеннями) підготовкою чи вчиненням;
* утворила організовану групу чи злочинну організацію;
* керувала організованою групою чи злочинною організацією;
* забезпечувала фінансування організованої групи чи злочинної організації;
* організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.
Організація вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) полягає у діях, які об'єднують інших співучасників і спрямовують їх зусилля на вчинення одного чи декількох кримінальних правопорушень або координують їхню поведінку. При цьому ініціатива вчинення кримінального правопорушення може і не належати організатору, а бути лише підтриманою ним.

'''Дії з організації кримінального правопорушення можуть полягати, зокрема, у:'''
* залученні до вчинення кримінального правопорушення виконавців, пособників, підбурювачів чи інших організаторів;
* розподілі обов'язків між ними;
* визначенні об'єкта (предмета) посягання;
* розробці плану вчинення кримінального правопорушення. Основне завдання, на виконання якого зосереджена діяльність організатора при організації вчинення кримінального правопорушення, - спрямувати, об'єднати і скоординувати зусилля інших осіб на вчинення кримінального правопорушення.
Організація вчинення кримінального правопорушення може включати залучення до вчинення кримінального правопорушення, об'єднання та координацію зусиль як співучасників всіх видів, так і лише одного (наприклад, виконавця) чи двох. Організація вчинення кримінального правопорушення може здійснюватись у формі наказу, угоди, прохання, підкупу, доручення, замовлення і т. п. Так, судова практика за певних обставин визнає замовлення вбивства його організацією. Мета зберегти єдність співучасників для подальшої злочинної діяльності при цьому не ставиться.

Припинення діяльності організатора на етапі організації вчинення кримінального правопорушення за наявності підстав утворює готування до кримінального правопорушення.

'''Керування підготовкою кримінального правопорушення''' (кримінальних правопорушень) виявляється у спрямуванні дій виконавця, пособника чи підбурювача на готування до одного чи декількох кримінальних правопорушень, а саме на:
* підшукування або пристосування засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення;
* залучення співучасників;
* замовлення вчинення кримінального правопорушення;
* усунення перешкод;
* інше умисне створення умов для вчинення кримінального правопорушення.
Керуванням підготовкою кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) охоплюється також проведення інструктажу співучасників щодо виконання ними відповідних суспільно-небезпечних дій (бездіяльності), вироблення заходів щодо нейтралізації діяльності правоохоронних органів (організація підкупу, застосування насильства до працівника такого органу чи його близьких, усунення його з посади чи інше блокування його діяльності, яка може перешкодити вчиненню кримінального правопорушення), визначення місць переховування співучасників після вчинення ними кримінального правопорушення, а також місць приховування знарядь, засобів вчинення, слідів та предметів кримінального правопорушення, здобутих злочинним шляхом, тощо.

Керування вчиненням кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) передбачає спрямування зусиль інших співучасників на безпосереднє виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача). '''Воно може полягати зокрема у:'''
* наданні настанов (інструкцій) конкретним учасникам кримінального правопорушення щодо виконання тих чи інших дій, які становлять об'єктивну сторону вчинюваного кримінального правопорушення чи забезпечують виконання таких дій;
* координації дій співучасників (їх розстановка на місці вчинення кримінального правопорушення, визначення послідовності вчинення злочинних дій, форми і порядку зв'язку між співучасниками під час їх вчинення);
* забезпеченні прикриття злочинних дій співучасників тощо.
Особливістю цього виду організаторських дій є те, що вони пов'язані з безпосереднім виконанням об'єктивної сторони кримінального правопорушення і здійснюються в процесі вчинення кримінального правопорушення або перед самим його початком. Дії організатора кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) при простій формі співучасті належить кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, якою передбачено відповідальність за вчинений кримінального правопорушення, із посиланням на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 3 ст. 27 КК України].

'''3'''. '''Підбурювачем''' визнається особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Схиляння до вчинення кримінального правопорушення передбачає збудження бажання (переконання у бажаності, вигідності, потребі), викликання рішимості або зміцнення наміру іншого співучасника вчинити кримінальне правопорушення. Оскільки у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 4 ст. 27 КК України] йдеться про схиляння "іншого співучасника", то підбурюванням може бути визнано лише схиляння до вчинення кримінального правопорушення особи, яка може бути суб'єктом кримінального правопорушення. Схиляння ж до вчинення кримінального правопорушення, наприклад, неосудної особи не є підбурюванням у кримінально-правовому смислі. У разі вчинення останньою кримінального правопорушення відповідальність за його вчинення як виконавець несе особа, яка схилила до нього. Не може розглядатися як підбурювання і свідоме введення іншої особи в оману для того, щоб, використавши помилку такої особи, досягти певного суспільне-небезпечного результату. У такому випадку відсутня психічна спільність, характерна для співучасті.

Закон ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 4 ст. 27 КК України]) називає такі способи схиляння іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення:
* умовляння;
* підкуп;
* погроза;
* примус;
* схиляння іншим чином.
'''Умовляння''' означає систематичне або одноразове настійливе прохання (переконування) особи у необхідності вчинення кримінального правопорушення.

'''Підкуп''' - це надання або обіцянка надання особі матеріальної (надання грошей або майна, передача чи збереження прав на майно, звільнення від майнових зобов'язань) або іншої (допомога у працевлаштуванні, вирішення певних життєвих проблем, звільнення від кримінальної відповідальності тощо) вигоди у разі вчинення нею кримінального правопорушення. Підбурювання шляхом підкупу може, зокрема, проявлятись у замовленні вбивства, коли особа, схиляючи до вчинення такого кримінального правопорушення іншу особу, обіцяє чи надає останній відповідну матеріальну винагороду чи іншу вигоду, не виконуючи при цьому функцій організатора такого вбивства.

'''Погроза''' - це залякування особи заподіянням фізичної, майнової, моральної або іншої шкоди у разі невчинення нею кримінального правопорушення.

'''Примус''' передбачає домагання від іншої особи вчинити кримінальне правопорушення шляхом заподіяння тілесних ушкоджень або застосування до неї іншого насильства, пошкодження належного їй чи її близьким майна, поширення певної інформації про таку особу тощо.

'''Під іншим чином''' схилянням іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення слід розуміти вчинення будь-яких інших, крім зазначених вище, дій, за допомогою яких особа схилила співучасника до вчинення кримінального правопорушення. Це можуть бути: доручення, порада, заклик. Якщо схиляння до вчинення кримінального правопорушення здійснено у вигляді наказу або розпорядження, адресованого підлеглому по службі, то відповідальність за таке підбурювання, а також за виконання зазначених наказу чи розпорядження настає з урахуванням положень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n179 ст. 41 КК України.]

Підбурювання може виражатись у словесній, письмовій формах або за допомогою міміки та жестів як у прямій, так і в завуальованій формі. У тих випадках, коли спосіб підбурювання сам по собі є кримінально караним, він повинен діставати самостійну правову оцінку.

'''4. Пособником''' є особа, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 5 ст. 27 КК України]''' пособником визнається особа, яка сприяла вчиненню кримінального правопорушення:
* порадами чи вказівками;
* наданням засобів чи знарядь;
* усуненням перешкод, - а так само особа, яка заздалегідь обіцяла:
* переховування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом;
* придбати чи збути такі предмети;
* сприяти приховуванню кримінального правопорушення.
Сприяння вчиненню кримінального правопорушення порадами чи вказівками полягає в наданні іншим співучасникам інформації щодо найбільш прийнятних місця, часу, способів вчинення кримінального правопорушення та інших обставин, яка є необхідною для реалізації спільних злочинних намірів.

Надання засобів чи знарядь кримінального правопорушення полягає у передаванні іншим співучасникам різних предметів матеріального характеру, за допомогою яких вони можуть здійснювати вплив на потерпілого, предмет кримінального правопорушення чи іншим чином полегшити досягнення злочинного результату (зброя, засоби зв'язку, транспорт, документи, наркотичні засоби тощо).

Діяння, яке утворює пособництво, може бути виконане до вчинення кримінального правопорушення, в процесі його вчинення або після його вчинення іншими співучасниками. Останнє можливе лише стосовно заздалегідь обіцяного переховування особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, знарядь чи засобів вчинення, слідів кримінального правопорушення чи предметів , здобутих злочинним шляхом, придбання чи збуту таких предметів, іншого сприяння приховуванню кримінального правопорушення.

На відміну від підбурювання, з об'єктивної сторони пособництво може виражатися не лише в діях, а й у бездіяльності. За характером дій воно поділяється на інтелектуальне та фізичне. Інтелектуальним є пособництво, яке виражається у наданні порад та вказівок щодо вчинення кримінального правопорушення, а також висловленні заздалегідь обіцянки переховувати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, іншим чином сприяти у приховуванні кримінального правопорушення. Фізичне пособництво полягає у наданні засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або усуненні перешкод.

Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування, особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення, слідів кримінального правопорушення чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1332 статтями 198] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2807 396 КК України].

Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення кримінального правопорушення неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний кримінального правопорушення. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого кримінального правопорушення.
== Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією ==
Утворення (створення) організованої групи чи злочинної організації слід розуміти як сукупність дій з організації (формування, заснування) стійкого злочинного об'єднання для заняття злочинною діяльністю. Зазначені дії за своїм змістом близькі до дій з організації кримінального правопорушення і включають підшукання співучасників, об'єднання їхніх зусиль, детальний розподіл між ними обов'язків, складення плану, визначення способів його виконання. Проте основною метою організатора такої групи, організації) є утворення стійкого об'єднання осіб для заняття злочинною діяльністю, забезпечення взаємозв'язку між діями всіх учасників останнього, упорядкування взаємодії його структурних частин.

Керування організованою групою або злочинною організацією полягає у вчиненні сукупності дій, спрямованих на управління їх функціонуванням як стійких об'єднань осіб (забезпечення існування, відповідного рівня організованості, дотримання загальних правил поведінки і дисципліни; вербування нових учасників, розподіл або перерозподіл між ними функціональних обов'язків; планування конкретних кримінальних правопорушень і злочинної діяльності в цілому; організація заходів щодо прикриття останньої; вдосконалення структури об'єднання) та здійсненням ними злочинної діяльності (визначення її мети і напрямів, конкретних завдань об'єднання, його структурних частин або окремих учасників, координація їхніх дій; ініціювання здійснення певного виду злочинної діяльності чи вчинення конкретних кримінальних правопорушень тощо).

Зазначені дії організаційного характеру можуть здійснюватись у формі віддання наказів, розпоряджень, давання доручень, проведення інструктажів, прийняття звітів про виконання тих чи інших дій, застосування заходів впливу щодо учасників злочинного об'єднання за невиконання наказів і доручень або порушення встановлених у ньому правил поведінки.
== Кримінальна відповідальність співучасників ==
Співучасть як одна з форм злочинної діяльності не створює будь-яких особливих підстав кримінальної відповідальності. Положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n14 ч. 1 ст. 2 КК України] про те, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України, поширюється і на випадки вчинення кримінального правопорушення у співучасті.

Водночас межі відповідальності співучасників визначаються характером і ступенем участі кожного з них у вчиненому кримінальному правопорушенні, які, у свою чергу, обумовлюються виконуваною функцією (роллю), усвідомленням характеру дій інших співучасників та рядом інших обставин. Кожний співучасник відповідає за спільно вчиненк кримінальне правопорушення у межах індивідуальної відповідальності (у межах ним вчиненого й усвідомленого).

Правила, за якими несе відповідальність виконавець (співвиконавець), аналогічні правилам, за якими відповідає особа, яка вчинила кримінальне правопорушення одна (не у співучасті), - він підлягає відповідальності за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 статтями Особливої частини КК України], яка передбачає вчинене ним кримінальне правопорушення. При цьому його дії кваліфікуються за відповідною [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n688 статтею Особливої частини КК України] без посилання на [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n117 ч. 2 ст. 27 КК України.]

Кваліфікація дій виконавця є основою для кваліфікації дії інших співучасників, оскільки, виходячи із суті інституту співучасті, всі співучасники відповідають за одине і те ж кримінальне правопорушення. Отже, організатор, підбурювач та пособник підлягають відповідальності за тією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України, яка передбачає кримінальне правопорушення, вчинений виконавцем.

Правила кваліфікації діянь організатора, пособника чи підбурювача, визначені у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n131 ч. 2 ст. 29 України], не поширюються на випадки, коли вони одночасно були співвиконавцями кримінального правопорушення. За таких обставин їх дії слід кваліфікувати за статтею Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

'''Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n131 частин 3 та 5 ст. 29 КК України]''', можлива різна відповідальність співучасників, у т. ч. організатора, підбурювача та пособника, з одного боку, і виконавця, - з іншого. Обставинами, які зумовлюють таку різницю, є:
* ознаки, що характеризують особу окремого співучасника кримінального правопорушення;
* розходження у змісті умислу співучасників щодо обставин, які обтяжують відповідальність;
* не охоплення змістом умислу співучасників вчиненого виконавцем.
Ознаки, що характеризують особу окремого співучасника кримінального правопорушення, ставляться у вину лише цьому співучасникові. Це означає, що такі ознаки незалежно від їх характеру (обтяжують вони відповідальність чи пом'якшують її) не можуть впливати на відповідальність інших співучасників навіть за умови, що вони охоплювались їх умислом. Такими ознаками можуть бути: повторне вчинення кримінального правопорушення певним співучасником, його особливий психологічний стан, соціальний статус, мотивація дій тощо.

Співучасники несуть відповідальність лише за діяння, вчинені в межах згоди (домовленості), що відбулася між ними.

У разі вчинення виконавцем незакінченого кримінального правопорушення інші співучасники підлягають відповідальності за співучасть у незакінченому кримінальному правопорушенні, обумовлюється зв'язком інших співучасників із вчинюваним кримінальним правопорушенням через дії (бездіяльність) виконавця, а отже, залежністю правової оцінки дій організатора, підбурювача і пособника від дій виконавця і відображає принцип, за якого межі відповідальності співучасників за інших рівних умов не можуть бути ширшими від меж відповідальності виконавця. Воно поширюється на випадки закінчення кримінально протиправної діяльності виконавця на стадіях як готування до кримінального правопорушення, так і замаху на кримінальне правопорушення.
== Добровільна відмова співучасників ==
Особливості добровільної відмови співучасників обумовлені фактом спільного вчинення кримінального правопорушення, а специфіка правової оцінки їхніх дій за обставин добровільної відмови визначається характером і ступенем участі кожного з них у кримінальному правопорушенні, що готується чи вчиняється. Умови звільнення від кримінальної відповідальності виконавця за таких обставин істотно відрізняються від умов такого звільнення інших співучасників - організатора, підбурювача, пособника.

При цьому добровільна відмова одних співучасників має певне юридичне значення для оцінки дій інших. Так, добровільна відмова виконавця не звільняє від кримінальної відповідальності організатора, підбурювача, пособника, а добровільна відмова останніх, у свою чергу, не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності виконавця. У разі добровільної відмови виконавця інші співучасники підлягають відповідальності за готування або замах на тк кримінальне правопорушення, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець. У разі добровільної відмови будь-кого із співучасників виконавець підлягає відповідальності за готування до кримінального правопорушення або замах на кримінальне правопорушення залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено.

Вимоги, які закон висуває до добровільної відмови організатора, підбурювача чи пособника, є більш жорсткими.

'''Такі співучасники не підлягають відповідальності при добровільній відмові, якщо вони виконали одну з двох умов:'''
* відвернули вчинення кримінального правопорушення;
* своєчасно повідомили відповідні органи державної влади про кримінальне правопорушення, що готується або вчиняється.
Відвернення вчинення кримінального правопорушення означає недопущення організатором, підбурювачем чи пособником вчинення кримінального правопорушення виконавцем взагалі (відвернення на стадії готування) або недопущення ними доведення кримінального правопорушення виконавцем до кінця(відвернення на стадії замаху). Воно може бути здійснене шляхом умовляння, психічного чи фізичного примусу, попередження потерпілого, нейтралізації засобів кримінального правопорушення чи приведення у непридатність знаряддя кримінального правопорушення та інших дій, які не дали змогу виконавцю реалізувати злочинний намір.

Якщо вжитими організатором, підбурювачем чи пособником заходами не вдалося відвернути вчинення кримінального правопорушення виконавцем, то зазначені особи підлягають відповідальності як співучасники вчиненого виконавцем кримінального правопорушення. Факт вжиття ними певних заходів може бути врахований судом при призначенні покарання.

Особливістю добровільної відмови пособника є те, що вона може проявлятися не лише в активній, а й у пасивній його поведінці: у ненаданні ним засобів чи знарядь вчинення кримінального правопорушення або неусуненні перешкод вчиненню кримінального правопорушення. Відмовляючись від вчинення певних дій, пособник тим самим не сприяє вчиненню кримінального правопорушення виконавцем і цим уникає спільної з іншими співучасниками (насамперед, з виконавцем) діяльності.
== Судова практика ==
# На відміну від співучасті в злочинній діяльності, співучасть у злочині полягає у взаємодії співучасників, спрямованій лише на забезпечення злочинного результату, співучасть же у злочинній діяльності передбачає забезпечення не тільки злочинного результату, але й збереження самого об'єднання на майбутнє (як цілісного суб'єкта злочинної діяльності). [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74747603 Ухвала від 13.06.2018 у справі № 2602/246/2012, Касаційний кримінальний суд Верховного Суду]
# Домовленістю групи осіб про спільне вчинення злочину є узгодження об’єкта злочину, його характеру, місця, часу, способу вчинення та змісту виконуваних функцій, яке може відбутися в будь-якій формі – усній, письмовій, за допомогою конклюдентних дій, що висловлені не у формі усної чи письмової пропозиції, а безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/101712316 Постанова ККС Верховного Суду від 2 грудня 2021 року у справі № 742/2146/20 (провадження № 51-4240км21)].
# '''Обставини, що підлягають встановленню при кваліфікації дій особи за ч. 2 ст. 121 КК. Кваліфікація дій за відсутності спільних узгоджених дій групи осіб щодо спричинення тілесних ушкоджень потерпілому'''. Кваліфікуючи дії декількох осіб, учасників бійки, за ч. 2 ст. 121 як умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене групою осіб, що спричинило смерть потерпілого, необхідно встановити, що ці особи діяли спільно з метою спричинення єдиного злочинного результату. Якщо учасники бійки не вчиняли спільних узгоджених дій стосовно потерпілого, а спричинили йому окремими розрізненими діями різного ступеня тяжкості тілесні ушкодження, то їх дії необхідно кваліфікувати за спричинення потерпілому тих тілесних ушкоджень, які кожен з них безпосередньо заподіяв. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/106354674 постанові Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 127/18956/18].
# '''Значення вироку, яким затверджено угоду про визнання винуватості з одним обвинуваченим, для інших співучасників. Право одного зі співучасників на укладення угоди.''' Вирок суду з урахуванням змін, внесених ухвалою суду про виправлення описки, яким затверджено угоду про визнання винуватості тільки з одним обвинуваченим за злочин, вчинений у співучасті, не має преюдиційного значення щодо обставин вчинення злочину іншими співучасниками, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження. Якщо інші особи у кримінальному провадженні не визнали своєї вини, то це не може вплинути на реалізацію права обвинуваченого на укладення угоди про визнання винуватості та не є підставою для скасування вироку на підставі цієї угоди. Така позиція суду міститься у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/88857300 постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 344/2514/19].

== Див. також ==

* [[Призначення покарання за незакінчене кримінальне правопорушення і за кримінальне правопорушення вчинене у співучасті]].
* [[Відповідальність за створення злочинної організації, керівництво такою організацією або участь у ній]].
[[Категорія:Кримінальне право]]

Співучасть у кримінальному правопорушенні

2026-04-15T06:36:03Z

Olha.hlechyk:

Досудове розслідування кримінального провадження та судовий розгляд в умовах воєнного стану

2026-04-14T09:40:57Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text Кримінальний процесуальний кодекс України] (далі - КПК України)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2201-20#Text Закон України від 14 квітня 2022 року № 2201-IX "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2462-20/sp:max50:nav7:font2#n2 Закон України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення окремих положень досудового розслідування в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]

== Вибір підслідності ==

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю '''вмотивованою постановою''' мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійсненням ним досудового розслідування в умовах воєнного стану (частина п'ята статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України]).
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 1.jpg|міні]]
'''Особливі випадки:'''

- Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), його перший заступник, заступник мають право доручати іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності [https://esbu.gov.ua/ Бюро економічної безпеки України], а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування;

- Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) мають право доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності [https://nabu.gov.ua/pidslidnist Національного антикорупційного бюро України], іншому органу за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування Національного антикорупційного бюро України чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

'''Увага!''' Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, вчиненого народним депутатом України, іншим органам досудового розслідування, крім Національного антикорупційного бюро України та центрального апарату Державного бюро розслідувань відповідно до їх підслідності, визначеної [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].

Особливості досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану регулюється статтею 615 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України].
[[Файл:Досудове розслідування та судовий розгляд в умовах воєнного стану - 2.jpg|міні]]

== Досудове розслідування ==

Дізнавач, слідчий, прокурор мають право винести '''постанову про початок досудового розслідування''', яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], у разі введення воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). У невідкладних випадках до винесення дізнавачем, слідчим, прокурором відповідної постанови може бути проведений огляд місця події (постанова приймається невідкладно після завершення огляду). Разом з цим, відомості, що підлягають внесенню до ЄРДР, вносяться до нього за першої можливості.

Процесуальні дії під час кримінального провадження фіксуються у відповідних процесуальних документах, а також за допомогою технічних засобів фіксування кримінального провадження, крім випадків, якщо фіксування за допомогою технічних засобів неможливе з технічних причин. За відсутності можливості складання процесуальних документів про хід і результати проведення слідчих (розшукових) дій чи інших процесуальних дій фіксація здійснюється доступними технічними засобами з подальшим складенням відповідного '''протоколу''' не пізніше сімдесяти двох годин з моменту завершення таких слідчих (розшукових) дій чи відповідних процесуальних дій.

У випадку, якщо залучення понятих є об’єктивно неможливим або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я, [[Порядок проведення обшуку|обшук]] або [[Порядок проведення огляду у кримінальному процесі|огляд]] житла чи іншого володіння особи, проводяться без залучення понятих. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису.

Керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України] за '''клопотанням''' прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виконує повноваження слідчого судді (якщо у нього відсутня об’єктивна можливість виконувати такі повноваження), передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], а також повноважень щодо обрання [[Запобіжні заходи: поняття, система, характеристика та підстави і умови застосування|запобіжного заходу]] у вигляді тримання під вартою на строк до 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115, 121, 127, 146, 146-1, 147, 152-156-1, 185, 186, 187, 189-191, 201, 255-255-2, 258-258-5, 260-263-1, 294, 348, 349, 365, 377-379, 402-444 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України], а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких чи особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину.

* Тож тепер строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою за вказаних обставин може бути продовжений до одного місяця керівником відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. При цьому строк тримання під вартою може продовжуватися неодноразово в межах строку досудового розслідування.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні зупиняється на підставі '''вмотивованої постанови''' прокурора з викладом відповідних обставин та підлягає поновленню, якщо підстави для зупинення перестали існувати, у випадку, якщо відсутня об’єктивна можливість подальшого проведення, закінчення досудового розслідування та звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів [[Примусові заходи медичного характеру: умови та порядок застосування|медичного]] або [[Застосування заходів виховного характеру відносно малолітніх осіб|виховного]] характеру, клопотанням про [[Звільнення від кримінальної відповідальності. Правові підстави|звільнення особи від кримінальної відповідальності]].

Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду чи постанови керівника органу прокуратури під час дії воєнного стану не може перевищувати '''260 годин''' з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text КПК України], після спливу яких особа повинна бути звільнена або доставлена до слідчого судді, суду чи керівника органу прокуратури для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

== Судовий розгляд ==

Кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, здійснюється колегіально судом '''у складі трьох суддів''', крім здійснення кримінального провадження у суді, в якому до моменту введення воєнного стану та набрання чинності цією частиною було визначено склад суду за участю [[Суд присяжних|присяжних]] .(ч.10 ст.615 КПК України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5092 КПК України])

Показання, отримані під час [[Особливості допиту під час досудового розслідування в судовому засіданні слідчим суддею|допиту свідка, потерпілого]], у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації, а у випадку допиту підозрюваного також виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисник]].
[[Категорія:Заходи забезпечення кримінального провадження]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Воєнний стан]]

Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

2026-04-14T08:43:48Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2811-12 Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1105-14 Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 01 січня 2023 № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/766-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 року № 766 "Про реалізацію експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1805 "Деякі питання надання державної допомоги сім’ям з дітьми"]
== Хто має право на допомогу ==
Право на допомогу при народженні дитини має:

* один із батьків дитини;
* опікун (у разі встановлення опіки над дитиною), з яким дитина постійно проживає та який подав заяву про призначення такої допомоги (далі в цьому розділі - отримувач).

Допомога при народженні дитини є власністю дитини ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n316 стаття 9 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"]).

== Куди звернутися ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 Заява] на отримання допомоги при народженні дитини подається разом із необхідними документами до '''Пенсійного фонду України'''.

Заява може бути подана в електронній формі (з накладенням кваліфікованого електронного підпису) :

* через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики;
* через Портал Дія (пункт 4 Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1805);
* за допомогою засобів веб-порталу електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільного додатка Пенсійного фонду України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/766-2025-%D0%BF#n62 пункт 2 Порядку реалізації експериментального проекту щодо централізації механізму виплати деяких державних допомог, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2025 р. № 766]);
* в рамках комплексної електронної публічної [https://legalaid.wiki/index.php/%22%D1%94%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%BE%22_-_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 послуги “єМалятко”].

{| class="wikitable"
|+
!'''Зверніть увагу!'''
|-
|Якщо заява подана онлайн без кваліфікованого електронного підпису, Пенсійний фонд повідомляє заявника, що для призначення допомоги при народженні дитини її потрібно підписати протягом одного місяця. Якщо заяву не підписати в цей строк, потрібно подати нову ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-2025-%D0%BF#n13:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8,4058)%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0). пункт 4 Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2025 № 1805]).
|}

== Строк звернення ==
Звернутися необхідно '''не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n319 стаття 10 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”]).

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n627:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%8C%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D1%86%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%20(%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BA%D1%83%D0%BD%D1%83)%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%8E%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BF%D1%96%D0%B7%D0%BD%D1%96%D1%88%D0%B5%20%D0%BD%D1%96%D0%B6%20%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%2012%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D1%81%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%96%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 14 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2001 р. № 1751]).

===== Поновлення строку призначення допомоги =====
У випадку пропущення строку звернення для призначення відповідної допомоги з поважних причин, його можна поновити в судовому порядку шляхом подачі позовної заяви в порядку адміністративного судочинства.

Перелік поважних причин пропуску даного строку чинним законодавством не визначено. Поважність причин вирішується індивідуально по справі.

Є позитивна судова практика, щодо поновлення строку у зв'язку з тяжким станом здоров'я дитини або неможливістю звернутися до відділу соціального захисту населення через введення в Україні воєнного стану:

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/133073365 Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року № 120/5598/25];

[https://reyestr.court.gov.ua/Review/120867691 Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 серпня 2024 року № 240/3869/24].

== Перелік необхідних документів ==
До заяви додаються:

* копія свідоцтва про народження дитини - у разі подання заяви одним із батьків дитини, який постійно проживає з дитиною;
* копія рішення про встановлення опіки - у разі подання заяви опікуном дитини;
* видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України – для жінок, які мають адресу місця проживання (перебування) на території України і народили дитину під час тимчасового перебування за межами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-2025-%D0%BF#n13:~:text=%D0%96%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 12 Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805]).

Допомога при народженні дитини призначається за умови пред’явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України

Зазначений перелік документів є вичерпним ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n319 стаття 10 ЗУ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"]).

'''У період воєнного стану''' для призначення допомоги при народженні дитини ('''''яка народилася після 31 грудня 2025 р''''') отримувач, який тимчасово перебуває за межами України (крім осіб, які перебувають на території держави, визнаної згідно із законом державою-окупантом та/або державою-агресором), надсилає за допомогою засобів поштового зв’язку до органу Пенсійного фонду України заяву та копії виданих компетентними органами країни перебування документів, що засвідчують народження дитини, легалізовані в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, з перекладом на українську мову.

Вірність перекладу або справжність підпису перекладача повинні бути засвідчені нотаріально. Правильність/достовірність перекладу може бути засвідчена підписом особи, яка здійснила переклад, за умови наявності у неї відповідного свідоцтва (диплома) про кваліфікацію перекладача, що підтверджує володіння відповідною іноземною мовою та надає їй право провадити викладацьку діяльність, копія якого додається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-2025-%D0%BF#n13:~:text=%D0%A3%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%8F%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F. пункт 13 Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805]).

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n319 стаття 10 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”]).

== Розмір допомоги при народженні ==
Допомога при народженні першої та кожної наступної дитини виплачується одноразово у розмірі '''50000 гривень''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2811-12#n334 стаття 11 Закону України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”]).

Призначення і виплати допомоги при народженні першої та кожної наступної дитини у розмірі 50000 гривень органами Пенсійного фонду України здійснюється відповідно до Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805.
{| class="wikitable"
|+
!'''Важливо!'''
|-
|Допомога при народженні дитини, '''яка народилася''' '''до 31 грудня 2025 р.''' включно, надається у розмірі 41280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1751-2001-%D0%BF#n16:~:text=13.%20%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8,%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%8F%D0%BC%20%D0%B7%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8%E2%80%9D. пункт 13 Порядку пункт 43 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 27 грудня 2001 р. № 1751]).
|}

== Умови припинення виплати допомоги: ==
Допомога при народженні дитини не надається/не виплачується у разі:

* позбавлення отримувача батьківських прав, припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;
* відібрання дитини в отримувача без позбавлення батьківських прав, тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання.

Якщо протягом 12 місяців після народження дитини виникли обставини, зазначені в цьому пункті, отримувач повинен добровільно повернути всю суму допомоги до Пенсійного фонду України.

Якщо людина не може або не хоче повернути гроші добровільно, ця сума буде стягнута через суд ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-2025-%D0%BF#n13:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B5,%D1%81%D1%83%D0%BC%D0%B0%20%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%B3%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 10 Порядку надання допомоги при народженні дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 р. № 1805]).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Батьки дітей до 3-х/6-ти років]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату приватного підприємництва (А3.5)

2026-04-13T07:47:15Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату житла або місця проживання (А3.3)

2026-04-13T07:44:35Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про '''[[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України]].'''

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року] (далі – '''Правила'''):

* усі Заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть;
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії;
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру;
* після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію Заяви, включаючи всю інформацію та всі подані Докази.
'''Житло або місце проживання''' - житловий будинок, квартира, інше житлове приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них та які є місцем фактичного проживання заявника [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n781 (пункт 2 Порядку подання фізичними особами заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 365] (далі - '''Порядок подання заяв''').
== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

* втрата житла або місця проживання відбулася внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”];
* втрата житла або місця проживання відбулася на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n781 (пункт 91 Порядку подання заяв).]
{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!''''' Рішення про те, чи може Ваша Заява бути внесена до Реєстру, приймається Радою Реєстру.
Таке рішення не означає, що Заяву було розглянуто по суті або проведено її оцінку, присуджено будь-яку компенсацію або встановлено, що Вам має бути здійснена будь-яка виплата. Розгляд вашої заяви по суті та присудження будь-якої компенсації буде здійснюватися мойбутнім компенсаційним механізмом (в розумінні Статуту Реєстру), який належить створити.
|}

== Хто може подати заяву ==
Відповідно до Порядку подання заяв, заявником є фізична особа - громадянин України, яка зазнала збитків, втрат чи шкоди та подала засобами Порталу Дія заяву до Реєстру збитків.

Заяву може подавати особа, яка втратила житло або місце проживання, включаючи пов’язану з цим втрату звичайних особистих речей, а також витрати, понесені на забезпечення нового житла або місця проживання, зокрема витрати на переїзд і це сталося внаслідок повномасштабного вторгнення росії, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Наприклад, особа втратила житло або місце проживання, через те, що:

# житло було знищено або серйозно пошкоджено;
# воно знаходилося на тимчасово окупованій території України;
# воно знаходилося в зоні активних бойових дій;
# або ж з інших міркувань безпеки.

Вказаний перелік не є вичерпним.

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви "Втрата житла або місця проживання" (Категорії А3.3) доступна в електронному вигляді в Дії.

Для формування заяви засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені пунктом 6 Порядку подання заяви , та відомості про втрату житла або місця проживання передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n781:~:text=92.%20%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D0%903.3%20%D0%92%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%20%D0%94%D1%96%D1%8F%20%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%8F%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%2C%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%206%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A пунктом 92 Порядку подання заяви]:

# тип житла або місця проживання;
# адреса (місцезнаходження) житла або місця проживання та геопросторові координати (за наявності);
# загальна площа, кількість кімнат, поверх житла або місця проживання (за наявності). У разі відсутності точної інформації про загальну площу об’єкта житлового нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;
# кількість осіб, що проживали у житлі або місці проживання, інформація про співмешканців (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) та спорідненість із заявником (за наявності);
# інші технічні характеристики житла або місця проживання (за наявності);
# інформація про те, чи є/був заявник власником житла або місця проживання;
# дата державної реєстрації права власності на об’єкт житлового нерухомого майна (у разі проведення державної реєстрації права власності);
# дата набуття права власності на об’єкт житлового нерухомого майна (за наявності);
# вид права власності на об’єкт житлового нерухомого майна (щодо об’єктів спільної власності зазначаються вид спільної власності, розмір частки у праві спільної часткової власності, кількість співвласників об’єкта нерухомого майна) (за наявності);
# правова підстава проживання заявника у житлі або місці проживання (наприклад, договір оренди, договір безоплатного користування);
# підтвердження підстави проживання у житлі або місці проживання (за наявності);
# інформація про те, чи є/було житло або місце проживання адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання заявника;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання заявника, відмінна від адреси житла або місця проживання;
# дата, з якої заявник почав проживати у житлі або місці проживання;
# докази, що підтверджують факт проживання у житлі або місці проживання;
# реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або відомості щодо відмови в проведенні державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна (за наявності);
# реєстраційний номер об’єкта житлового нерухомого майна в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (за наявності);
# тип події, що спричинила втрату житла або місця проживання;
# дата та опис події, що спричинила втрату житла або місця проживання (за бажанням);
# підтвердження втрати житла або місця проживання (за наявності);
# адреса (місцезнаходження) фактичного місця проживання після переїзду та геопросторові координати (за наявності);
# сума бажаної компенсації за втрату житла або місця проживання (за бажанням);
# сума та докази витрат на переїзд (за наявності);
# сума та докази витрат на нове житло або місце проживання (за наявності);
# інформація про компенсацію за втрату житла або місця проживання (тип, сума призначеної компенсації, сума отриманої компенсації) (за наявності);
# відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно втрати житла або місця проживання (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, права власності на житло або місце проживання, подію, що спричинила втрату житла або місця проживання, факт втрати житла або місця проживання, вартість житла або місця проживання, а також інші матеріали щодо завданих збитків, втрат чи шкоди.
{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!''''' Заяви у категорії А3.3 подаються щодо факту втрати житла або місця проживання, включаючи пов'язану з цим втрату звичайних особистих речей, а також витрат, понесених на забезпечення нового житла або місця проживання, включаючи витрати на переїзд.
Заяви щодо особистих речей, які мають виняткову цінність або є рідкісними, можуть подаватися в категорії А3.7 – Інші економічні втрати. Заяви про пошкодження або знищення житлового нерухомого майна подаються власниками такого майна в [https://legalaid.wiki/index.php?title=%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0_%D0%B4%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%BF%D1%80%D0%BE_%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B0%D0%B1%D0%BE_%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0_(%D0%903.1) категорії А3.1 – Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна].
|}

=== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n781 Пунктом 93 Порядку подання заяви] передбачено особливості формування і подання заяви в інтересах своїх малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Один з батьків може подати заяву в інтересах своїх малолітніх та/або неповнолітніх дітей за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків такого з батьків.

Для формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені пунктом 6 Порядку подання заяви, а також відомості, передбачені пунктом 92 Порядку подання заяви, та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження.

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія.

Для подання заяви заявник накладає віддалений кваліфікований електронний підпис "Дія.Підпис" ("Дія ID") (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (у разі подання через Портал Дія).

Відомості, необхідні для формування заяви, отримуються/підтверджуються шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади в установленому законодавством порядку.

Заява подається щодо кожної категорії окремо. Заявник може подавати заяви в різних категоріях. Заявник може подати більше однієї заяви в одній категорії, якщо не передбачено інше.

З додатковими роз’ясненнями щодо порядку подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a33-vtrata-zhytla-abo-mistsia-prozhyvannia Порталі Дія] та на сайті [https://rd4u.coe.int/uk/submit-a-claim Реєстру збитків для України].

== Як подати заяву до Реєстру збитків з-за кордону? ==
Заяви до Реєстру збитків подаються виключно через [https://diia.gov.ua/ Портал Дія].

Якщо ви вже зареєстровані на порталі Дія, вам необхідно натиснути в правому верхньому кутку [https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv стартової сторінки «Увійти до кабінету»] та авторизуватися зручним для вас способом (bankID, Дія.Підпис, файловий ключ або апаратний ключ). Більш детально про авторизацію – тут.

Після того, як ви авторизуєтесь, оберіть у лівому верхньому кутку «Каталог послуг» Громадянам – Репарації: міжнародний Реєстр збитків та оберіть категорію заяв, в якій ви хочете подати заяву.

Якщо ви ще не зареєстровані на порталі Дія, спершу вам необхідно зареєструватися. Це можна зробити натиснувши «Зареєструватися» в правому верхньому кутку головної сторінки Порталу Дія

Ви можете зареєструватися незалежно чи маєте ви біометричний паспорт для виїзду за кордон чи звичайний. Також '''немає значення''' чи ваш паспорт громадянина України виданий у формі '''ID-картки чи старого зразка – книжечкою'''.

На сьогодні, для реєстрації на порталі Дія вам буде '''потрібен український номер телефону'''.

Якщо ви зареєструвалися раніше і навіть довго не користувалися Дією, ваша реєстрація залишається дійсною, тож повторно реєструватися не потрібно.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Воєнний стан]]
[[index.php?title=Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (А3.2)

2026-04-13T07:41:56Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами (далі - '''Реєстр''').

Детальніше про реєстр [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України|'''Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України''']].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв, прийнятих Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 21 березня 2024 року та затверджених Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 26 березня 2024 року]:

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Портал Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію, включаючи всю інформацію та всі подані докази.
'''''«Нежитлове нерухоме майно»''''' — це будь-яке майно, яке не можна перемістити і яке не використовується для постійного проживання людей.

Прикладами такого майна можуть бути:

# офісні будівлі;
# гаражі або місця для паркування;
# (складські будівлі або приміщення; та
# будь-яке інше нежитлове майно, що належить фізичній особі.

Наданий перелік не є вичерпним.

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

▷ об'єкт нерухомого майна був пошкоджений/знищений внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 "Про введення воєнного стану в Україні"];

▷ пошкоджений/знищений об'єкт нерухомого майна розміщений на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води і наявне право власності на об'єкт нерухомого майна ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n548 пункт 66 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 р. № 365] (далі - '''Порядок подання заяв''').

{| class="wikitable"
|'''''Зверніть увагу!''''' ''Рішення про те, чи може Ваша Заява бути внесена до Реєстру, приймається Радою Реєстру.''
''Таке рішення не означає, що Заяву було розглянуто по суті або проведено її оцінку, присуджено будь-яку компенсацію або встановлено, що Вам має бути здійснена будь-яка виплата. Розгляд вашої заяви по суті та присудження будь-якої компенсації буде здійснюватися мойбутнім компенсаційним механізмом (в розумінні Статуту Реєстру), який належить створити.''
|}

== Хто може подати заяву ==
Відповідно до Порядку подання заяв, заявником є фізична особа - громадянин України, яка досягла 18-річного віку та подала засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) до Реєстру та є власником (співвласником) пошкодженого/знищеного внаслідок агресії Російської Федерації проти України об'єкта нерухомого майна.

Заява щодо пошкодженого або знищеного об’єкта нежитлового нерухомого майна, що перебуває у спільній власності, подається кожним із співвласників окремо стосовно належної йому частки власності, при цьому згода інших співвласників не вимагається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n548 пункт 65 Порядку подання заяв]).

== Форма та зміст заяви ==
Форма та зміст заяви за категорією А3.2 Пошкодження або знищення об’єктів нежитлового нерухомого майна доступна в [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a32-poshkodzhennia-abo-znyshchennia-nezhytlovoho-nerukhomoho-maina електронному вигляді у Єдиному порталі державних послуг] (далі - Протал Дія).

Для формування заяви вносяться відомості про заявника, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n141 пунктом 6 Порядку подання заяв], та відомості про об’єкт нежитлового нерухомого майна:

* реєстраційний номер об’єкта нежитлового нерухомого майна у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна (за наявності);

* тип об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно або відомості щодо відмови в проведенні державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна (заява про державну реєстрацію прав, рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій та документ, що підтверджує набуття права власності на об’єкт нерухомого майна, що подавався разом із заявою про державну реєстрацію прав);
* дата державної реєстрації права власності на об’єкт нежитлового нерухомого майна (у разі проведення державної реєстрації права власності);
* дата набуття права власності на об’єкт нежитлового нерухомого майна;
* опис або назва об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* вид права власності на об’єкт нежитлового нерухомого майна (щодо об’єктів спільної власності зазначаються вид спільної власності, розмір частки у праві спільної часткової власності, кількість співвласників об’єкта нерухомого майна);
* загальна площа об’єкта нежитлового нерухомого майна, площа забудови, кількість поверхів. У разі відсутності точної інформації про загальну площу об’єкта нежитлового нерухомого майна зазначається орієнтовна площа;
* адреса (місцезнаходження) об’єкта нежитлового нерухомого майна та геопросторові координати (за наявності);
* інформація про те, що нежитлове нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
* інформація про те, чи є об’єкт нежитлового нерухомого майна частиною будівлі чи окремою спорудою;
* інформація про те, чи завершено будівництво об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* інші технічні характеристики об’єкта нежитлового нерухомого майна (за наявності);
* тип події, що спричинила пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* дата та опис події, що спричинила пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна (за бажанням);
* тип і ступінь пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* опис пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* докази пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна;
* інформація про компенсацію за пошкоджений або знищений об’єкт нежитлового нерухомого майна (тип, сума призначеної компенсації, сума отриманої компенсації) (за наявності);
* сума бажаної компенсації за пошкоджене або знищене майно, ринкова вартість пошкодженого або знищеного об’єкта нежитлового нерухомого майна, а також вартість ремонту, проведеного до пошкодження або знищення такого майна, інформація про ремонт, проведений після пошкодження або знищення такого майна (за бажанням);
* відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна (за наявності);
* інформація з актів комісійного обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації, складених відповідно до Порядку виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/473-2022-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 473] (за наявності в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна);
* інформація із звітів про технічне обстеження, що містять висновок про технічний стан, складений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257];
* інформація з актів та звітів оцінки майна, висновків експертів (стандартизованої, аналітичної, незалежної, судової експертизи) та рецензії на акти та звіти оцінки майна або звіти про оцінку збитків (за наявності).

'''До заяви додаються:'''

# акти комісійного обстеження пошкодженого та знищеного майна (за наявності в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна);
# звіти про технічне обстеження, що містять висновок про технічний стан, складений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/257-2017-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257] (''за наявності в Реєстрі пошкодженого та знищеного майна'');
# акти та звіти оцінки майна, висновки експертів (стандартизованої, аналітичної, незалежної, судової експертизи) та рецензії на акти, звіти оцінки майна або звіти про оцінку збитків (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, права власності на об’єкт нежитлового нерухомого майна, подію, що спричинила пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна, факт пошкодження або знищення об’єкта нежитлового нерухомого майна, вартість об’єкта нежитлового нерухомого майна, а також інші матеріали щодо завданих збитків, втрат чи шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n548 пункт 67 Порядку подання заяв]).
{| class="wikitable"
|+
|'''Зверніть увагу!''' ''У разі зазначення у заяві відомостей щодо відмови в проведенні державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна до заяви додаються заява про державну реєстрацію прав, рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, документ, що підтверджує набуття права власності на об’єкт нежитлового нерухомого майна.''
|}
==Дії, які потрібно вчинити для подання заяви==
Для подання заяви заявник:

▶ встановлює мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія, зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія).

Для подання заяви заявник '''накладає віддалений [https://ca.diia.gov.ua/ кваліфікований електронний підпис "Дія.Підпис"]''' ("Дія ID") (''у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія'') або [https://uakey.com.ua/faq/shho-take-kvalfkovanij-elektronnij-pdpis-kep '''кваліфікований електронний підпис''' чи удосконалений електронний підпис,] що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (''у разі подання через Портал Дія'').

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a31-poshkodzhennia-abo-znyshchennia-zhytlovoho-nerukhomoho-maina Порталі Дія].

== Як подати заяву до Реєстру збитків з-за кордону? ==
Заяви до Реєстру збитків подаються виключно через [https://diia.gov.ua/ Портал Дія].

Якщо ви вже зареєстровані на порталі Дія, вам необхідно натиснути в правому верхньому кутку [https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv стартової сторінки «Увійти до кабінету»] та авторизуватися зручним для вас способом (bankID, Дія.Підпис, файловий ключ або апаратний ключ). Більш детально про авторизацію – тут.

Після того, як ви авторизуєтесь, оберіть у лівому верхньому кутку «Каталог послуг» Громадянам – Репарації: міжнародний Реєстр збитків та оберіть категорію заяв, в якій ви хочете подати заяву.

Якщо ви ще не зареєстровані на порталі Дія, спершу вам необхідно зареєструватися. Це можна зробити натиснувши «Зареєструватися» в правому верхньому кутку головної сторінки Порталу Дія

Ви можете зареєструватися незалежно чи маєте ви біометричний паспорт для виїзду за кордон чи звичайний. Також '''немає значення''' чи ваш паспорт громадянина України виданий у формі '''ID-картки чи старого зразка – книжечкою'''.

На сьогодні, для реєстрації на порталі Дія вам буде '''потрібен український номер телефону'''.

Якщо ви зареєструвалися раніше і навіть довго не користувалися Дією, ваша реєстрація залишається дійсною, тож повторно реєструватися не потрібно.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про пошкодження або знищення житлового нерухомого майна (А3.1)

2026-04-13T07:39:37Z

Olha.hlechyk:

Заяви до міжнародного Реєстру збитків про насильницьке переміщення або депортацію дітей та дорослих (A2.8 та A2.9)

2026-04-13T07:35:23Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про примусову працю або службу (А2.7)

2026-04-13T07:21:51Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року] (далі – Правила):

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію Заяви, включаючи всю інформацію та всі подані Докази.

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

* примусова праця або служба відбулась внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"], затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні";
* примусова праця або служба відбулась на території України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, а також за межами території України, але безпосередньо пов’язані з подією, що сталася на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n518 пункт 59 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365] (далі – '''Порядок подання заяв''').

== Хто може подати заяву ==
Заяву може подавати особа, до якої застосовувалася примусова праця або служба внаслідок агресії Російської Федерації проти України.

Не вважається примусовою працею або службою для цілей цієї категорії праця або служба, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4303 статтею 43 Конституції України] (військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан).

'''Примусова праця або служба''' - це будь-яка праця або служба в будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі, яку вимагають від особи під загрозою будь-якого покарання, яке може включати фізичне насильство, обмеження свободи, психологічний або інший вид примусу, і на яку ця особа не погодилася добровільно ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 2 Порядку подання заяв)].

"Праця або служба" означає всі види робіт або послуг в будь-якій сфері діяльності, галузі або секторі ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.3. Форми та правил подання заяви]).

"Покарання" використовується в широкому розумінні і може включати фізичне насильство або обмеження свободи, а також може набувати психологічного характеру та інших форм примусу ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.4. Форми та правил подання заяви]).

Один з батьків може подати заяву в інтересах своїх малолітніх та/або неповнолітніх дітей за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків такого з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 62 Порядку подання заяв]).

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви "Примусова праця або служба" (Категорії А2.7) доступна в електронному вигляді в [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a27-prymusova-pratsia-abo-sluzhba Дії].

Категорія A2.7 призначена для заяв щодо примусової праці чи служби в Україні в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи територіальні води, 24 лютого 2022 року або після цієї дати, внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України, вчинена особою (особами) або групою (групами) осіб, які перебувають або перебували під контролем Російської Федерації.

До цієї категорії включаються заяви щодо примусової праці або служби, яка вчинена за межами території України, але яка безпосередньо пов'язана з подією, що сталася на території України ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.1. Форми та правил подання заяви]).

Особливості подання заяв:

* заяви про серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби, можуть подаватися в цій категорії та/або за категорією А2.3 Серйозні тілесні ушкодження. У разі подання заяви щодо серйозних тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок примусової праці або служби, до такої заяви включаються витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок примусової праці або служби, зокрема витрати на лікування та реабілітацію, понесені заявником ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 60 Порядку подання заяв]);
* заяви, пов'язані з матеріальними наслідками примусової праці або служби, такими як втрата доходу або оплачуваної роботи, слід подавати, використовуючи форми заяв для відповідних категорій ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.7 Форми та правил подання заяви]);
* заяви, пов'язані з позбавленням свободи, сексуальним насильством, катуванням або нелюдськими чи такими, що принижують гідність, видами поводження або покаранням, насильницьким переміщенням або депортацією дітей чи дорослих, іншими порушеннями міжнародного права прав людини, міжнародного гуманітарного права або законів і звичаїв війни, подаються в цих категоріях ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 3.8 Форми та правил подання заяви]);
* заяви громадян Російської Федерації не підлягають внесенню до Реєстру. Однак заяви громадян Російської Федерації можуть бути внесені до Реєстру, якщо вони зможуть довести, що вони також мають інше громадянство ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2934-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.7.+%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0+%D0%BF%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%8F+%D0%B0%D0%B1%D0%BE+%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B0.pdf/a01d144a-6c30-a6ac-8a86-78a1f0558e08?t=1734946489185 п. 4.16. Форми та правил подання заяви]).

Для формування заяви за категорією A2.7 Примусова праця або служба засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені пунктом 60 Порядку подання заяв, та відомості про примусову працю або службу:

# вид примусової праці або служби;
# дата початку та закінчення примусової праці або служби;
# початок та обставини примусової праці або служби;
# місце примусової праці або служби;
# докази примусової праці або служби (за наявності);
# опис серйозних тілесних ушкоджень, отриманих під час примусової праці або служби (за наявності);
# медичні документи та записи, що підтверджують серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби (за наявності);
# сума витрат, понесених заявником, які безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, отриманими внаслідок примусової праці або служби, зокрема витрати на лікування та реабілітацію (за наявності);
# відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно примусової праці або служби (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, факт застосування примусової праці або служби до заявника, серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок примусової праці або служби, витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, а також інші матеріали щодо завданих збитків, витрат чи шкоди.

=== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ===
Для формування заяви за категорією A2.7 Примусова праця або служба в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені пунктом 6 Порядку подання заяв, а також відомості, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктом 61 Порядку подання заяв], та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження.

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія

Для подання заяви заявник накладає кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a27-prymusova-pratsia-abo-sluzhba Порталі Дія].

== Як подати заяву до Реєстру збитків з-за кордону? ==
Заяви до Реєстру збитків подаються виключно через [https://diia.gov.ua/ Портал Дія].

Якщо ви вже зареєстровані на порталі Дія, вам необхідно натиснути в правому верхньому кутку [https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv стартової сторінки «Увійти до кабінету»] та авторизуватися зручним для вас способом (bankID, Дія.Підпис, файловий ключ або апаратний ключ). Більш детально про авторизацію – тут.

Після того, як ви авторизуєтесь, оберіть у лівому верхньому кутку «Каталог послуг» Громадянам – Репарації: міжнародний Реєстр збитків та оберіть категорію заяв, в якій ви хочете подати заяву.

Якщо ви ще не зареєстровані на порталі Дія, спершу вам необхідно зареєструватися. Це можна зробити натиснувши «Зареєструватися» в правому верхньому кутку головної сторінки Порталу Дія

Ви можете зареєструватися незалежно чи маєте ви біометричний паспорт для виїзду за кордон чи звичайний. Також '''немає значення''' чи ваш паспорт громадянина України виданий у формі '''ID-картки чи старого зразка – книжечкою'''.

На сьогодні, для реєстрації на порталі Дія вам буде '''потрібен український номер телефону'''.

Якщо ви зареєструвалися раніше і навіть довго не користувалися Дією, ваша реєстрація залишається дійсною, тож повторно реєструватися не потрібно.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}

[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (А2.5)

2026-04-08T11:24:01Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text Загальна декларація прав людини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#Text Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_f48#Text Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_043#Text Міжнародний пакт про громадянські і політичні права]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_212#Text Мінімальні стандартні правила поводження з в'язнями]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text Конвенція про права осіб з інвалідністю]
* [https://rm.coe.int/16806f40e5 Рекомендація Rec (2006) 13 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасницям щодо застосування тримання під вартою, умов, у яких воно відбувається, і запровадження гарантій від зловживань 27 вересня 2006 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://rd4u.coe.int/documents/358068/386726/RD4U-Board%282024%2904-UA+-+%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C+%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B8+%D1%82%D0%B0+%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2.pdf/ce9a146f-89eb-a3c2-7dd9-81ad88ba8219?t=1734967519115 Правила подання, обробки та внесення Заяв прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв, прийнятих Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 21 березня 2024 року та затверджених Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 26 березня 2024 року]:

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію, включаючи всю інформацію та всі подані докази.

Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України є системою обліку заяв, поданих фізичними та юридичними особами та державою Україна про відшкодування збитків, втрат та шкоди, заподіяних агресією Російської Федерації проти України. У Реєстрі також зберігатимуться докази, якими будуть обґрунтовані ці вимоги.

Завданням Реєстру є приймання та опрацювання заяв і пов'язаних з ними доказів. Це включає в себе категоризацію, класифікацію та систематизацію цих заяв на основі певних критеріїв. Рада Реєстру оцінює заяви та визначає їхню прийнятність. Прийнятні заяви вносяться до Реєстру для подальшого їх розгляду та оцінки.

Детальніше про реєстр: [[Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України|'''Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України''']].

=== Що означає катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання? ===
'''«Катування»'''

Відповідно до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, – термін «катування» означає «будь-яку дію, якою будь-якій особі навмисно заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа, чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди» ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_085#o15 стаття 1]).

'''«Нелюдське поводження або покарання»'''

Нелюдське поводження або покарання означає будь-яку дію, що спричиняє сильні моральні або фізичні страждання, які навмисно заподіюються особою, наділеною владними повноваженнями, силою або контролем, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.

'''«Поводження або покарання, що принижують гідність»'''

Поводження або покарання, що принижують гідність, означає будь-яку дію, що принижує та знецінює людину, підриває її гідність і самоповагу, які навмисно заподіюються особою, наділеною владними повноваженнями, силою або контролем, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди.

Для цілей цієї категорії «Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання» мають бути навмисно застосовані особою, наділеною владними повноваженнями, владою або контролем, або з відома та згоди цієї особи.

Приклади такого поводження можуть включати:

# заподіяння сильного фізичного болю або моральних страждань, щоб отримати інформацію або зізнання, покарати або залякати особу, з метою примусу до чогось;
# заподіяння сильних моральних страждань;
# приниження у спосіб, що підриває гідність та самоповагу особи.

Доказами, які підтверджують цей вищевказаний факт є:

# свідчення (заяви) заявника та/або інших осіб щодо події (за наявності);
# медичні довідки, записи та звіти, а також медичні документи про отримані серйозні тілесні ушкодження внаслідок катування або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (за наявності);
# документи, які підтверджують суми витрат, понесених заявником на лікування та реабілітацію отриманих серйозних тілесних ушкоджень внаслідок катування або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (наприклад: рахунки або квитанції про сплату медичних послуг тощо);
# документ про приналежність заявника до підгрупи (у випадках, якщо особа, що подає заяву є військовим, медиком, працівником критичної інфраструктури і тд). Наприклад: службові посвідчення, трудові договори, накази тощо.

'''Наданий перелік можливих доказів не є вичерпним.'''

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, якщо:

* особа зазнала катувань або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання;
* катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання відбулись внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року;
* катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання були вчинені в межах міжнародно визнаних кордонів України, включаючи тимчасово окуповані території та територіальні води, або за межами території України, але безпосередньо були пов’язані з подією, що сталася на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n461 пункт 49 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365] (далі – '''Порядок подання заяв''').

== Хто може подати заяву? ==
Заяви в цій категорії можуть бути подані особою, яка зазнала катувань або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання.

Заяви в інтересах неповнолітних можуть бути подані їх законними представниками — батьками, якщо ступінь спорідненості може бути підтверждений в ДРАЦС.

Заяву можна подати, починаючи з 18 років або 16 років, якщо ви маєте повну цивільну дієздатність і можете її довести. Якщо особа неповнолітня, то законний представник може подати заяву в її інтересах.

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви «Катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання» доступна в електронному вигляді у [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a25-katuvannia-abo-neliudski-chy-taki-shcho-prynyzhuiut-hidnist-vydy-povodzhennia-abo-pokarannia Єдиному порталі державних послуг Дія](далі - Портал Дія).

Ця Форма Заяви також застосовується для подання Заяв щодо катування або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання, що сталися за межами території України, але безпосередньо пов'язані з подією, що сталася на території України.

Для формування заяви засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені пунктом 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n125 Порядку подання заяв], та відомості про катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання:

* тип, дата, місце та опис події, під час якої було вчинено катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання;
* свідчення (заяви) заявника та/або інших осіб щодо події (за наявності);
* інші докази щодо події (за наявності);
* опис серйозних тілесних ушкоджень, отриманих під час катування або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (за наявності);
* медичні документи та записи про отримані серйозні тілесні ушкодження внаслідок катування або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання (за наявності);
* сума витрат, понесених заявником, які безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, зокрема витрати на лікування та реабілітацію (за наявності);
* відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно події, під час якої було вчинено катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання (за наявності).

За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, подію, під час якої було вчинено катування або нелюдські чи такі, що принижують гідність, види поводження або покарання, серйозні тілесні ушкодження, отримані внаслідок катування або нелюдських чи таких, що принижують гідність, видів поводження або покарання, витрати, безпосередньо пов’язані з серйозними тілесними ушкодженнями, а також інші матеріали щодо завданих збитків, витрат чи шкоди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n461 пункт 51 Порядку подання заяв]).

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія.

Для подання заяви заявник накладає кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a25-katuvannia-abo-neliudski-chy-taki-shcho-prynyzhuiut-hidnist-vydy-povodzhennia-abo-pokarannia Порталі Дія].

== Як подати заяву до Реєстру збитків з-за кордону? ==
Заяви до Реєстру збитків подаються виключно через [https://diia.gov.ua/ Портал Дія].

Якщо ви вже зареєстровані на порталі Дія, вам необхідно натиснути в правому верхньому кутку [https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv стартової сторінки «Увійти до кабінету»] та авторизуватися зручним для вас способом (bankID, Дія.Підпис, файловий ключ або апаратний ключ). Більш детально про авторизацію – тут.

Після того, як ви авторизуєтесь, оберіть у лівому верхньому кутку «Каталог послуг» Громадянам – Репарації: міжнародний Реєстр збитків та оберіть категорію заяв, в якій ви хочете подати заяву.

Якщо ви ще не зареєстровані на порталі Дія, спершу вам необхідно зареєструватися. Це можна зробити натиснувши «Зареєструватися» в правому верхньому кутку головної сторінки Порталу Дія

Ви можете зареєструватися незалежно чи маєте ви біометричний паспорт для виїзду за кордон чи звичайний. Також '''немає значення''' чи ваш паспорт громадянина України виданий у формі '''ID-картки чи старого зразка – книжечкою'''.

На сьогодні, для реєстрації на порталі Дія вам буде '''потрібен український номер телефону'''.

Якщо ви зареєструвалися раніше і навіть довго не користувалися Дією, ваша реєстрація залишається дійсною, тож повторно реєструватися не потрібно.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про сексуальне насильство (А2.4)

2026-04-08T11:03:26Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про зникнення безвісти близького члена сім’ї (А2.2)

2026-04-08T10:31:07Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комітету Міністрів Ради Європи CM/Res(2023)3 від 12 травня 2023 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3432-20#Text Закон України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365 "Про затвердження Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг"]
* [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view Правила подання, обробки та внесення Заяв, прийняті Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 21 березня 2024 року та затверджені Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, 26 березня 2024 року]

== Загальна інформація ==
Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, збирає заяви про компенсацію збитків, втрат чи шкоди, завданих агресією Російської Федерації, починаючи з 24 лютого 2022 року, на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, а також відповідні докази. Реєстр створений Україною, ЄС та ще 42 країнами.

Детальніше про реєстр [https://legalaid.wiki/index.php/%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%B7%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%B0%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%94%D1%8E_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України].

Відповідно до [https://drive.google.com/file/d/1uLzc7YTA_susBgYcJWKFd3Gnr8LqoJLF/view статті 13 Правил подання, обробки та внесення Заяв, прийнятих Радою Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 21 березня 2024 року та затверджених Конференцією Учасників Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України 26 березня 2024 року] (далі – '''Правила'''):

* усі заяви повинні бути подані за допомогою Форми Заяви в електронному вигляді через Дію. Ніякі інші формати подання не допускаються, Заяви в інших форматах розглядатися не будуть.
* заява буде вважатися заповненою та поданою, коли Заявник заповнить всю інформацію та надасть документацію, що вимагається у Формі Заяви в Дії, перевірить всю таку інформацію та документацію, та підпише Форму Заяви в електронному вигляді в Дії.
* після завершення подання Заяви Заявник отримає через Дію підтвердження про те, що Заяву подано, яке містить унікальний номер Заявника та номер Заяви, а також автоматично згенерований перелік інформації та Доказів, поданих разом із Заявою. Це слугуватиме підтвердженням завершення подання Заяви та дати її подання до Реєстру.
* після подання Заяви Заявник зможе завантажити та зберегти повну копію Заяви, включаючи всю інформацію та всі подані Докази.

== Умови подання заяви ==
Заява подається за умови, що:

* зникнення безвісти близького члена сім’ї відбулося внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України після набрання чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 р. № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"];
* зникнення близького члена сім’ї відбулося на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, а також якщо останнє відоме місце перебування особи встановлено за межами території України, але зникнення якої безпосередньо пов’язане з подією, що мала місце на території України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n291 пункт 36 Порядку подання заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, що завдані агресією Російської Федерації проти України, до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, затвердженого постановою Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2024 № 365] (далі – '''Порядок подання заяв)'''.

== Хто може подати заяву ==
Заяву щодо зникнення безвісти близького члена сім’ї може подати кожен близький член сім’ї окремо починаючи '''з 18 років або з 16 років''' (якщо має повну цивільну дієздатність і може її довести).

Зниклою безвісти особою є фізична особа:

* яка зникла безвісти за особливих обставин;
* місцезнаходження якої невідоме;
* про яку подано заяву як про зниклу безвісти;
* яка внесена до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 2 Порядку подання заяв]).

'''''"Близький член сім'ї"''''' для цілей цієї категорії означає:

* батьки зниклої безвісти особи (біологічні, юридично визнані усиновлювачі або вітчим чи мачуха (чоловік чи дружина одного з батьків));
* інший з подружжя зниклої безвісти особи (у законному шлюбі) або цивільний партнер;
* дитина зниклої безвісти особи (біологічна, юридично визнана усиновлена дитина або падчерка/пасинок (дитина подружжя чи цивільного партнера)) ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 3.5. Форми та правил подання заяви]).

{| class="wikitable"
|+
|''Для цілей цієї категорії цивільним партнером вважається фізична особа, незалежно від статі, яка на момент зникнення безвісти особи підтримувала з нею тривалі близькі стосунки, проживала та вела з нею спільне домогосподарство, мала зі зниклою безвісти особою спільні значні витрати або надавала один одному допомогу та підтримувала інші елементи сімейних стосунків. Цивільний партнер повинен подати Докази, що підтверджують існування цивільного партнерства із зниклою безвісти особою'' ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 3.6. Форми та правил подання заяви]).
|}

Член сім'ї зниклої безвісти особи, який не належить до близьких членів сім’ї, повинен довести наявність законного інтересу для подання Заяви, надавши Докази, що підтверджують наявність близьких стосунків та елементів залежності, які відрізняються від звичайної спорідненості зі зниклою безвісти особою ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 3.7. Форми та правил подання заяви]).

'''Документи, які можуть підтверджувати наявність близьких стосунків''' та додаткових елементів залежності зі зниклою безвісти особою, можуть включати:

# рішення суду;
# свідоцтва про право на спадщину;
# заповіти, записи про реєстрацію сім'ї;
# документи про спільне проживання;
# фінансові документи (спільні банківські рахунки, спільні виписки з кредитних карток, іпотечні договори, банківські гарантії, спільні рахунки, докази спільних витрат);
# кореспонденцію, адресовану обом особам за однією адресою (листи, посилки, офіційні документи), соціальні мережі та цифрову активність (публічну цифрову активність як пари, спільні фотографії, оновлення статусів або онлайн-взаємодію);
# фотографії, відео;
# медичні та страхові записи (зазначення в якості контактних осіб на випадок надзвичайних ситуацій, бенефіціарів або осіб, що перебувають на утриманні);
# документи, що підтверджують право на отримання пенсії або допомоги у зв'язку з втратою годувальника тощо.

Заявники, які мають право подавати заяви, можуть подавати окремі заяви щодо однієї і тієї ж зниклої безвісти особи ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 3.8. Форми та правил подання заяви]).

Заявник може подати заяву в інтересах, спільних із зниклим безвісти близьким членом сім’ї, малолітніх та/або неповнолітніх дітей, за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків хоча б одного з батьків ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пункт 38 Порядку подання заяв]).

== Форма та зміст заяви ==
Форма заяви "Зникнення безвісти близького члена сім'ї" (Категорії А2.2) доступна в електронному вигляді в [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a22-znyknennia-bezvisty-blyzkoho-chlena-simi Дії].

Ця форма заяви призначена для подання фізичними особами заяв щодо близького члена сім'ї, який зник безвісти 24 лютого 2022 року або після цієї дати на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів внаслідок міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України.

Ця форма заяви також застосовується для подання заяв щодо особи, зниклої безвісти, останнє відоме місце перебування якої знаходиться за межами території України, але зникнення якої безпосередньо пов'язане з подією, що сталася на території України ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 4.4. Форми та правил подання заяви]).

Особливості подання заяв:

* категорія A2.2 включає в себе заяви, що стосуються душевного болю та страждань, спричинених зникненням безвісти близького члена сім'ї ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 4.5. Форми та правил подання заяви]);
* заяви, пов'язані з матеріальними наслідками зникнення безвісти близького члена сім’ї, такими як втрата доходу або підтримки, подаються в інших відповідних категоріях ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 4.6. Форми та правил подання заяви]);
* заяви громадян Російської Федерації не підлягають внесенню до Реєстру. Однак заяви громадян Російської Федерації можуть бути внесені до Реєстру, якщо вони зможуть довести, що вони також мають інше громадянство ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 4.13. Форми та правил подання заяви]);
* у разі встановлення місця перебування зниклої безвісти особи або встановлення обставин, що свідчать про смерть особи, заявник зобов'язаний подати відповідну інформацію до Реєстру шляхом оновлення відповідної заяви ([https://rd4u.coe.int/documents/358068/424503/RD4U-Board%282024%2918-Rev1-UA+-+%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F+%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2+A2.2+%D0%97%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B2%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8+%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0+%D1%81%D1%96%D0%BC%27%D1%97.pdf/9e287fb3-734d-bf0c-d512-1ce2219c5738?t=1734689876538 п. 3.10. Форми та правил подання заяви]).

Для формування заяви за категорією A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім’ї засобами Порталу Дія вносяться відомості про заявника, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктом 6 Порядку подання заяв], та:

▷ '''відомості про зниклого безвісти близького члена сім’ї''':

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
# унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
# відомості про те, що зниклий безвісти близький член сім’ї не є особою, до якої застосовано санкції відповідно до законодавства України та/або законодавства іноземних держав, міжнародні санкції чи інші обмежувальні заходи відповідно до рішень міждержавних об’єднань, міжнародних, міжурядових організацій, або у разі, коли до особи застосовуються або були застосовані зазначені санкції та/або обмежувальні заходи, - надання пояснення про причини їх застосування;
# відомості про те, що зниклий безвісти близький член сім’ї не є особою, стосовно якої набрав законної сили обвинувальний вирок суду у зв’язку із вчиненням такою особою злочину проти основ національної безпеки України, вчиненням або сприянням вчиненню терористичного акту, втягненням у вчинення терористичного акту, публічними закликами до вчинення терористичного акту, створенням терористичної групи чи терористичної організації, фінансуванням тероризму, щодо розголошення державної таємниці, передачі або збиранні відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану у процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, незаконного переправлення осіб через державний кордон України, порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію Україну та виїзду з неї, незаконного перетинання державного кордону України, порушення правил міжнародних польотів, вчиненням тяжкого і особливо тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби, вчиненням кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або у разі, коли існують чи існували відповідні фактичні дані про такі кримінальні правопорушення, - надання пояснення про причини зазначеного;
# відомості про те, що зниклий безвісти близький член сім’ї не є особою, стосовно якої набрало законної сили рішення суду або будь-якого іншого юрисдикційного органу іноземної держави за вчинення протиправного діяння, пов’язаного з агресією Російської Федерації проти України, або у разі, коли існують чи існували відповідні фактичні дані про протиправні діяння, - надання пояснення про причини зазначеного;
# підгрупа зниклого безвісти близького члена сім’ї (військовослужбовець, член добровольчих формувань територіальних громад, працівник правоохоронних органів, працівник аварійно-рятувальних служб/комунальних служб, медичний працівник тощо) (за наявності);
# спорідненість заявника із зниклим безвісти близьким членом сім’ї;

▷ '''відомості про обставини зникнення безвісти близького члена сім’ї:'''

# приблизна дата зникнення безвісти;
# останнє відоме місцезнаходження;
# тип та опис події, за якої відбулося зникнення безвісти;
# інформація щодо внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин (реквізити витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин);
# відомості про відповідні судові справи або розслідування правоохоронних органів стосовно події, що спричинила зникнення безвісти (за наявності);
# За бажанням заявник може додати до заяви додаткові матеріали (докази), що підтверджують, зокрема, особу заявника, особу зниклого безвісти близького члена сім’ї, спорідненість заявника із зниклим безвісти близьким членом сім’ї, факт зникнення, а також інші матеріали щодо завданих збитків, втрат чи шкоди.

==== Формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх ====
Заявник може подати заяву в інтересах, спільних із зниклим безвісти близьким членом сім’ї, малолітніх та/або неповнолітніх дітей, за наявності в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про народження дитини та реєстраційного номера облікової картки платника податків хоча б одного з батьків.

Для формування заяви в інтересах малолітніх та/або неповнолітніх дітей засобами Порталу Дія один з батьків зазначає відомості про себе, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n11 пунктом 6 цього Порядку], а також відомості, які передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/365-2024-%D0%BF#n291 пунктом 37 цього Порядку], та додає такі відомості про дитину:

# прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# громадянство;
# стать;
# адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання;
# адреса фактичного місця проживання;
# реквізити паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон (за наявності);
# реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (за наявності);
# серія і номер свідоцтва про народження (за наявності).

== Дії, які потрібно вчинити для подання заяви ==
Для подання заяви заявник:

▶ створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та проходить процедуру електронної ідентифікації та автентифікації, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованого електронного підпису та/або печатки, або удосконаленого електронного підпису та/або печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або печатки, а також інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;

▶ вносить відомості для формування заяви засобами Порталу Дія.

Відомості, необхідні для формування заяви, отримуються/підтверджуються шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними електронними реєстрами органів державної влади в установленому законодавством порядку.

Для подання заяви заявник [https://uakey.com.ua/faq/shho-take-kvalfkovanij-elektronnij-pdpis-kep накладає кваліфікований електронний підпис чи удосконалений електронний підпис], що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

З додатковими технічними роз’ясненнями щодо подання заяви можна ознайомитись на [https://diia.gov.ua/services/zaiava-v-katehorii-a22-znyknennia-bezvisty-blyzkoho-chlena-simi Порталі Дія].

== Як подати заяву до Реєстру збитків з-за кордону? ==
Заяви до Реєстру збитків подаються виключно через [https://diia.gov.ua/ Портал Дія].

Якщо ви вже зареєстровані на порталі Дія, вам необхідно натиснути в правому верхньому кутку [https://diia.gov.ua/services/categories/gromadyanam/reparatsii-mizhnarodnyi-reiestr-zbytkiv стартової сторінки «Увійти до кабінету»] та авторизуватися зручним для вас способом (bankID, Дія.Підпис, файловий ключ або апаратний ключ). Більш детально про авторизацію – [https://www.youtube.com/watch?v=VVIfqBmOI4w тут].

Після того, як ви авторизуєтесь, оберіть у лівому верхньому кутку «Каталог послуг» Громадянам – Репарації: міжнародний Реєстр збитків та оберіть категорію заяв, в якій ви хочете подати заяву.

Якщо ви ще не зареєстровані на порталі Дія, спершу вам необхідно зареєструватися. Це можна зробити натиснувши «Зареєструватися» в правому верхньому кутку головної сторінки Порталу Дія

Ви можете зареєструватися незалежно чи маєте ви біометричний паспорт для виїзду за кордон чи звичайний. Також '''немає значення''' чи ваш паспорт громадянина України виданий у формі '''ID-картки чи старого зразка – книжечкою'''.

На сьогодні, для реєстрації на порталі Дія вам буде '''потрібен український номер телефону'''.

Якщо ви зареєструвалися раніше і навіть довго не користувалися Дією, ваша реєстрація залишається дійсною, тож повторно реєструватися не потрібно.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено за підтримки [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] ''''' ''''''''''</center>
|}
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Відшкодування шкоди]]

Заява до міжнародного Реєстру збитків про смерть близького члена сім’ї (А2.1)

2026-04-08T10:25:35Z

Olha.hlechyk:

Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України

2026-04-08T05:42:12Z

Olha.hlechyk:

Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України

2026-04-08T05:40:26Z

Olha.hlechyk:

Файл:Image001.png

2026-04-08T05:38:06Z

Olha.hlechyk:

Реєстр збитків

Заява до міжнародного Реєстру збитків про сексуальне насильство (А2.4)

2026-04-02T12:37:18Z

Olha.hlechyk:

Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи

2026-04-01T12:36:08Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text Конвенція про права дитини]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закон України "Про охорону дитинства"]
== Загальні поняття ==
Дитині, здатній сформулювати власні погляди, забезпечується право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її торкаються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#n316 ст. 12 Конвенції про права дитини]).

Особа, до досягнення повноліття (18 років), має правовий статус '''дитини'''.
{| class="wikitable"
! colspan="2" |<big>Дитина</big>
|-
|'''''Малолітня'''''
|'''''Неповнолітня'''''
|-
| - не досягла 14 років;
- має часткову цивільну дієздатність
| - особа, у віці від 14 до 18 років;
- має неповну цивільну дієздатність
|}

== Процесуальні права ==
Малолітня або неповнолітня особа, як і будь-який учасник справи, має права визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#n6352 статтею 43 Цивільного процесуального кодексу України] (далі - ЦПК України):

* ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
* подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
* подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
* ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
* оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
* користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Крім того до прав малолітніх та неповнолітніх осіб належать:

* безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки;

* отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд;
* здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов’язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#n6386 стаття 45 ЦПК України)].

=== Законні представники ===
У суді права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до 14 років, захищають відповідно:

* їхні батьки,
* усиновлювачі,
* опікуни чи інші особи, визначені законом.

Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від 14 до 18 років, можуть захищати у суді відповідно:

* їхні батьки,
* усиновлювачі,
* піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Водночас, суд може залучити до участі в таких справах неповнолітню особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#n6467 стаття 59 ЦПК України]).

Крім того, за клопотанням малолітньої або неповнолітньої особи суд може призначити або замінити законного представника якщо це відповідає її інтересам.

== Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків ==
Коли в суді допитують малолітнюї або неповнолітню особу поруч '''обов’язково мають бути''':

* батьки або опікуни;
* або представник органу опіки / служби у справах дітей.

Але тільки якщо ці люди не мають інтересу в справі (тобто не зацікавлені в результаті) '''❗'''

Якщо свідок молодший 16 років, то суд:

* пояснює, що треба говорити правду;
* але не попереджає про відповідальність за брехню або відмову свідчити;
* і не змушує складати присягу.

Свідок до 16 років після допиту зазвичай виходить із зали суду, але суд може дозволити йому залишитися, якщо це потрібно.

Іноді, щоб дитина (до 18 років) могла спокійно говорити в суді:

* суд може тимчасово попросити когось із учасників вийти із зали;
* (наприклад, щоб не тиснули на дитину).

Після цього:

* цю людину повертають назад;
* їй переказують, що сказав свідок;
* і дають можливість поставити свої питання.

Це робиться для того, щоб учасник справи не тиснув на дитину, а потім — повертають і дають поставити питання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/ed20250717#n7764 стаття 232 ЦПК України]).

== Див. також ==
[[Цивільна дієздатність фізичної особи]]

[[Цивільно-правова відповідальність малолітніх та неповнолітніх осіб]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Діти]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-31T13:58:02Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Люди з інвалідністю, діти з інвалідністю та одна людина, яка їх супроводжує, мають право обслуговуватися '''позачергово'''.

Це правило діє:

# у касах (наприклад, у магазинах, на вокзалах),
# у будь-яких установах і організаціях,
# незалежно від того, державні вони чи приватні,
# якщо вони надають послуги людям.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги передбачені

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзацами першим і другим пункту 5 статті 12«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (зокрема, звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби);

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзацом третім частини десятої статті 6 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (зокрема, для депортованих осіб, які є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особа з інвалідністю''' - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава зобов’язана створити умови для реалізації особою з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності, що включає будь-яку форму дискримінації, а також необґрунтовану відмову у розумному пристосуванні та відмову у працевлаштуванні особи з інвалідністю через необхідність вдаватися до розумного пристосування і фінансувати відповідні заходи, забороняється.

Захист осіб з інвалідністю від дискримінації здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n296 стаття 36 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Види матеріального забезпечення, медичної та іншої допомоги, а також соціальних та інших послуг, що надаються особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, джерела їх фінансування встановлюються законом. Допомога та послуги надаються на умовах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n296 стаття 37 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text п.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд]).

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

[[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного|'''Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного''']] доступно у статті.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

[[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю|'''Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Безоплатне забезпечення за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» протезуванням та/або ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом, проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача) та забезпечення післягарантійного ремонту зазначених виробів шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів, доступно у статті [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні|'''Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні''']]

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з інвалідністю (''не більш як одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю першої групи або дитину з інвалідністю''), мають право на позачергове обслуговування в будь-яких касах, а також на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n299:~:text=%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%2C%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D0%B8,%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E. стаття 38 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні")].

== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги для дітей з інвалідністю]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
[[index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[index.php?title=Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю]]

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (Експертні команди)

2026-03-25T09:17:37Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#Text Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4170-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2022282-24#Text Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03 грудня 2024 року № 2022 "Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1925-24#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 2024 року № 2067 "Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1387-12#Text Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 05 червня 2012 року № 420 "Про затвердження Порядку та Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності в рамках проведення оцінювання повсякденного функціонування особи"]

== Загальна інформація ==
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n27 стаття 3 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Оцінювання повсякденного функціонування - вид медичної експертизи, що проводиться особі з обмеженнями повсякденного функціонування у встановленому законодавством порядку з метою визначення рівнів порушення структур та функцій організму, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень повсякденного функціонування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12/ed20260211#n23:~:text=%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%2D%20%D0%B2%D0%B8%D0%B4,%D0%B4%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3B стаття 3 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я"]).

Проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою:

* визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму, в тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності;
* встановлення причини, часу настання, групи інвалідності;
* розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, з урахуванням індивідуального реабілітаційного плану (за наявності).

{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''''Зверніть увагу!'''''
Документи, рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями, документи, видані на підставі цих рішень, є чинними, прирівнюються до рішень експертних команд, документів, виданих на підставі рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Законах України "Про військовий обов’язок та військову службу]" та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3543-12#Text "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"], на весь строк дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами.

Особам з інвалідністю, ''повторний огляд яких був призначений з 1 січня 2025 р''., але які не змогли його своєчасно пройти, '''строк інвалідності продовжується''' до дати прийняття рішення за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування, '''але не довше ніж до 1 липня 2025 року'''.

У разі коли '''особі інвалідність''' (із зазначенням строку повторного огляду) '''була встановлена до набрання чинності''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338] (26.11.2024) '''і строк повторного огляду припав на період воєнного стану''' на території України, '''але яка не проходила такий повторний огляд в медико-соціальних експертних комісіях,''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2022-%D0%BF#Text постанови Кабінету Міністрів від 8 березня 2022 р. № 225 “Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період воєнного стану на території України”]:

* чоловіки віком від 25 до 60 років, яким була встановлена ІІ або ІІІ група інвалідності із зазначенням строку повторного огляду, '''''зобов’язані у період з 1 квітня 2025 р. до 1 листопада 2025 р.''''' пройти оцінювання повсякденного функціонування відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
* інші особи, за винятком тих, кого неможливо направити на проведення оцінювання повсякденного функціонування, проходять оцінювання повсякденного функціонування '''до 1 квітня 2026 року'''.
|}

==Хто здійснює оцінювання==
Оцінювання проводиться:

*Центром оцінювання функціонального стану особи;
*експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров’я ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n65:~:text=6.%20%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F. пункт 6 Положення про експертні команди]).

Експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров’я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров’я на території регіону в закладах охорони здоров’я комунальної або державної форми власності.

Перелік закладів охорони здоров’я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до Міністерства охорони здоров’я України.

Перелік закладів охорони здоров’я державної форми власності визначається МОЗ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n65:~:text=2.%20%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D1%96%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B8,%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F). пункт 2 Положення про експертні команди]).

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров’я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n65:~:text=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8F%D0%BA%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D1%83%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%96%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BA%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%2C%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94%20%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8E%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%20%D1%8F%D0%BA%20%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%80%D1%96%D0%BA. пункт 3 Положення про експертні команди]).

Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=9.%20%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83.%20%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%B2%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%8E%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D1%83%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%B7%20%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 9 Порядку проведення оцінювання]).

Входити до експертної команди та проводити оцінювання мають право лікарі, які:

#здійснюють медичну практику протягом не менше одного року;
#відповідають іншим вимогам, встановленим законодавством для членів експертних команд.

Оцінювання осіб з числа діючих або колишніх військовослужбовців СБУ проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи.

'''''Види оцінювання:'''''

♦ з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності – '''осіб з числа потерпілих від нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві''';

♦ з метою визначення відсотка втрати працездатності та/або встановлення інвалідності, визначення причини смерті – '''осіб з числа потерпілих осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди''';

♦ з метою встановлення або перегляду групи, причини, строку інвалідності та визначення відсотка втрати працездатності на підставі рішень військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії – '''осіб з числа військовослужбовців Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту'''.

==Форми проведення оцінювання==
Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда) проводить розгляд справ за такими формами:

*очно, за участю особи в закладі охорони здоров’я, в якому утворена експертна команда;
*заочно, без особистої участі особи;
*із використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування);
*за місцем перебування/лікування особи

Експертна команда проводить розгляд справи '''заочно''' ''(за винятком випадків, коли особа повідомила про своє бажання бути присутньою на розгляді)'':

#в разі формування направлення на проведення оцінювання головою військово-лікарської комісії стосовно особи з числа військовослужбовців поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, або учасників бойових дій. Вибір очної форми розгляду для такої категорії осіб здійснюється у разі, коли наданих документів недостатньо для прийняття рішення членами експертної команди;
#в разі подання лікуючим лікарем або головою військово-лікарської комісії направлення на оцінювання експертною командою особи, в якої наявні захворювання, дефекти, необоротні морфологічні стани, порушення функцій органів та систем організму, з наведеного нижче переліку за умови наявності документів, що підтверджують наявність відповідного стану.

Експертна команда проводить розгляд '''за місцем перебування/лікування особи''' у разі:

#подання направлення на оцінювання лікарем особи, яка має об’єктивні, підтверджені документально складності з пересуванням і не підпадає під критерії заочного огляду. У такому разі у направленні на оцінювання зазначається бажана форма проведення оцінювання;
#подання направлення на оцінювання лікарем чи головою військово-лікарської комісії особи з числа військовослужбовців або учасників бойових дій, які перебувають на тривалому стаціонарному перебуванні, стан яких не відповідає критеріям заочного розгляду.

==Хто видає направлення особі на оцінювання==
Оцінювання проводиться за електронним направленням, що сформоване в електронній системі лікарем :

*лікуючим лікарем після проведення необхідних діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності ознак, що відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453 критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338];
*головою військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії щодо осіб, в яких за результатами проходження військово-лікарської експертизи виявлено ознаки, що відповідають [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453 критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=%D0%9E%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0,2024%20%D1%80.%20%E2%84%96%201338. пункт 17 Порядку проведення оцінювання]).

{| class="wikitable"
|+
|''Зверніть увагу!''
Відповідність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n453 критеріям направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи] не створює підстав для встановлення інвалідності або інших рішень експертних команд, а є лише підставою ''для направлення особи на проведення такого оцінювання''.
|}
Електронне направлення формується та надсилається до закладу охорони здоров’я, в якому проводиться оцінювання, з урахуванням його завантаженості, а також побажань особи, щодо якої формується направлення, з приводу територіальної доступності в електронній формі за допомогою засобів електронної системи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=19.%20%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B5%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B8. пункт 19 Порядку проведення оцінювання]).

Зміст направлення та можливі додатки до нього визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 пунктами 20-22 Порядку проведення оцінювання].

Після прийняття адміністратором закладу охорони здоров’я електронного направлення до розгляду '''інформація про форму, дату та час розгляду надсилається особі, щодо якої буде проводитися оцінювання''', на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти протягом п’яти календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв’язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив (без зазначення персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання).

==Процедура проведення оцінювання==
Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.

До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.

====Строк розгляду====
Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше '''30 календарних днів''' з дня прийняття закладом охорони здоров’я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об’єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки.

У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи або отримати доступ до результатів попередніх оцінювань, що містяться в електронній системі. Розгляд справи зупиняється на строк, необхідний для отримання доступу до справи.

Якщо потрібно провести додаткове обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.

Під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD,%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 29 Порядку проведення оцінювання]).

====Розгляд справи====
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров’я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров’я.

Якщо наявної інформації недостатньо для прийняття рішення щодо оцінювання, експертна команда має право направити особу на додаткове медичне обстеження. У такому разі головуючий у справі формує електронне направлення в електронній системі охорони здоров’я відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я, затвердженого МОЗ. Строк, протягом якого експертній команді подаються результати такого обстеження, не може перевищувати 60 календарних днів з моменту направлення на додаткове медичне обстеження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=%D0%9F%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D1%83%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D1%87%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8,%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункти 31-32 Порядку проведення оцінювання]).

====Прийняття рішення====
Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження або зміни складу експертної команди.

Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=36.%20%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8,%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%87%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%D0%B8%E2%80%9D. пункт 36 Порядку проведення оцінювання]).

Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”. У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 пункти 44-45 Порядку проведення оцінювання]).

==Результати проведення оцінювання==
За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства:

♦ступеня обмеження життєдіяльності особи;

♦потреби у продовженні тимчасової непрацездатності (у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров’я);

♦інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

♦ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках);

♦наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним,;

♦потреби у постійному догляді;

♦потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації;

♦обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів;

♦потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я (у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я);

♦ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування;

♦причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім’ї померлого.

У разі первинного встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності '''датою встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності''' є:

* дата направлення на оцінювання,
* дата заповнення медичного формуляра, що передається відповідно до міждержавних договорів (угод), або
* дата видачі направлення до медико-соціальних експертних комісій, що передані до експертних команд для проведення оцінювання.([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 пункт 40 Порядку проведення оцінювання]).

Після проведення оцінювання на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв’язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв’язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п’яти календарних днів засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=%D0%9F%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D1%82%D1%8F,%D1%97%D0%B9%20%D1%83%20%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96. пункт 53 Порядку проведення оцінювання]).

{| class="wikitable"
|+
|'''''Зверніть увагу!''''' ''У разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності експертна команда повідомляє територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про призовників та військовозобов’язаних відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487'' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 пункт 56 Порядку проведення оцінювання])
|}

== Оскарження результатів оцінювання ==
Рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або в судовому порядку.

Скарга на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії подається скаржником (його уповноваженим представником):

* у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи;
* в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив (в разі наявності технічної можливості) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%BE%2D%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%96%D0%B9%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%20(%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%20%2D%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA)%20(%D1%97%D1%85%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8)%2C%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункти 57-58 Порядку проведення оцінювання]).

Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

'''Строк на подання скарг''' – протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди, що оскаржується, скаржнику (його уповноваженому представнику).

Поважні причини пропуску строку на оскарження:

# відрядження, що підтверджується наказом роботодавця;
# тимчасова непрацездатність, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність чи листком непрацездатності;
# проходження військової служби, що підтверджується листом з військової частини.

У разі пропуску з поважних причин строку подання скарги скаржник (його уповноважений представник) може звернутися до Центру оцінювання функціонального стану особи з клопотанням про поновлення строку подання скарги. Таке клопотання може бути подано протягом 10 робочих днів з дня припинення обставин, що були поважною причиною пропуску строку, але не пізніше ніж протягом одного року з дня прийняття рішення експертної команди, що оскаржується. Клопотання подається у паперовій формі до Центру оцінювання функціонального стану особи або в електронній формі через електронну систему шляхом звернення до лікаря, який направив на оцінювання.

Скарга, строк подання якої пропущено з поважних причин, подається протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про поновлення такого строку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=60.%20%D0%A1%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B3%D0%B0%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5,%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. пункт 60 Порядку проведення оцінювання]).

У скарзі повинні міститися відомості, зазначені в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n444 додатку 3 Порядку] проведення оцінювання.

За наявності технічної можливості до скарги в електронній системі додаються:

# рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується. При цьому в рішенні експертної команди, що додається до скарги, не зазначаються найменування закладу охорони здоров’я, в якому функціонує відповідна експертна команда, та персональні дані її членів;
# електронні копії оригіналів документів, на підставі яких було прийнято рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується;
# відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому прийнято рішення, що оскаржується (у разі надання такого запису скаржником (його уповноваженим представником) (за наявності);
# електронні копії оригіналів документів, що підтверджують повноваження уповноваженого представника скаржника (у разі подання скарги таким уповноваженим представником).

У разі коли оскаржене рішення та/або документи, на підставі яких його прийнято, зберігаються в паперовій формі, Центр оцінювання функціонального стану особи витребовує рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, в паперовій формі та/або паперові копії оригіналів документів, на підставі яких було прийнято таке рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=64.%20%D0%A3%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B7%D1%96,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%BD%D1%8F%D1%82%D0%BE%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 64 Порядку проведення оцінювання]).

Експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, та відповідних клопотань особи.

За результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про:

# підтвердження оскарженого рішення;
# скасування оскарженого рішення;
# формування нового рішення щодо результату оцінювання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF/ed20251101#n145:~:text=68.%20%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5%20%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BD%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункт 68 Порядку проведення оцінювання]).

Не пізніше ніж протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення експертної команди Центру оцінювання функціонального стану особи:

* у разі подання скарги в паперовій формі - Центр оцінювання функціонального стану особи надсилає витяг з такого рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) скаржника (його уповноваженого представника), зазначену у відповідній скарзі;
* у разі подання скарги в електронній формі - інформація про таке рішення відображається в електронній системі для лікаря, який направив, про що він невідкладно повідомляє скаржнику (його уповноваженому представнику).
* Центр оцінювання функціонального стану особи забезпечує надсилання інформації до територіального органу Пенсійного фонду України, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, територіального центру комплектування та соціальної підтримки у випадках та в порядку, визначених пунктами 55 і 56 цього Порядку.

Скаржник вправі відмовитися від скарги на будь-якому етапі після її подання. У такому разі Центр оцінювання функціонального стану особи приймає відмову скаржника і залишає скаргу без розгляду. Після прийняття відмови скаржника від скарги повторне звернення до Центру оцінювання функціонального стану особи із скаргою на те саме рішення не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#n145 пункт 71 Порядку проведення оцінювання]).
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]
[[Категорія:Охорона праці]]

Пільги та гарантії осіб з інвалідністю

2026-03-24T13:26:23Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/875-12 Закон України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2671-19 Закон України "Про соціальні послуги"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 Закон України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1727-15 Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 Закон України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1192-14 Закон України "Про гуманітарну допомогу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 Закон України "Про автомобільний транспорт"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80 Закон України "Про транспорт"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд"]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
◆ Людей з інвалідністю першої групи та дітей з інвалідністю на кордонах пропускають '''позачергово'''.

Для позачергового перетину кордону особою з інвалідністю першої групи або дитиною з інвалідністю разом з супроводжуючими необхідна наявність посвідчення або довідки, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n31 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні",] що підтверджують статус особи з інвалідністю першої групи або дитини з інвалідністю, які потребують супроводження. Інших вимог щодо документального підтвердження особи супроводжуючого законодавчо не встановлено.

У пунктах пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення пріоритет зазначеним особам надається, якщо вони перетинають кордон пішки або на легковому автомобілі, у якому відсутні інші особи.

Сторінка Міністерства соціальної політики, сім'ї та єдності України доступна за посиланням https://www.msp.gov.ua/ та в Фейсбук: https://www.facebook.com/MLSP.gov.ua

Сторінка Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю https://www.ispf.gov.ua/

Згідно з пунктом 2-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text Правил перетинання державного кордону України], під час дії надзвичайного або воєнного стану особи з інвалідністю мають право на виїзд за кордон.

◆ Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/323-2022-п#Text постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 2022 року № 323 "Деякі питання користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю в умовах воєнного стану на території України":]
* дозволи на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, строк дії яких закінчився в період дії воєнного стану в Україні, продовжуються на період його дії та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування;
* положення [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1010-2007-%D0%BF#Text Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2007 р. № 1010], на період дії воєнного стану на території України та протягом двох календарних кварталів після його припинення або скасування не застосовуються, крім випадків надання дозволів на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, які раніше не зверталися за такими дозволами, та для підприємств та організацій громадських об’єднань осіб з інвалідністю, яким необхідно отримати зазначені дозволи на періоди, що слідують за двома календарними кварталами після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
'''25 лютого 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив [https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-realizatsii-punktu-6-rozdilu-prykintsevi-polozhennia-zakonu-ukrainy-pro-s269250226 Постанову № 269 «Деякі питання реалізації пункту 6 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік”»].'''

Документом встановлено, що у 2026 році пільги передбачені

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзацами першим і другим пункту 5 статті 12«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»] (зокрема, звільненим з військової служби особам, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби);

– [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзацом третім частини десятої статті 6 «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою»] (зокрема, для депортованих осіб, які є особами з інвалідністю)

надаються за умови, що середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, що дає право на податкову соціальну пільгу, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389.]
|}
== Поняття "Особи з інвалідністю" ==
'''Особа з інвалідністю''' - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар’єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 1 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Особи з інвалідністю в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України, законами України та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Держава зобов’язана створити умови для реалізації особою з інвалідністю всіх прав людини та основоположних свобод без будь-якої дискримінації за ознакою інвалідності та забезпечити її соціальний захист.

Дискримінація за ознакою інвалідності, що включає будь-яку форму дискримінації, а також необґрунтовану відмову у розумному пристосуванні та відмову у працевлаштуванні особи з інвалідністю через необхідність вдаватися до розумного пристосування і фінансувати відповідні заходи, забороняється.

Захист осіб з інвалідністю від дискримінації здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5207-17#Text Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні"] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

== Соціально – побутове та медичне забезпечення осіб з інвалідністю ==
Матеріальне, соціально-побутове і медичне забезпечення осіб з інвалідністю здійснюється у вигляді грошових виплат (пенсій, допомог, одноразових виплат), забезпечення медикаментами, технічними й іншими засобами, включаючи друковані видання із спеціальним шрифтом, звукопідсилюючу апаратуру та аналізатори, а також шляхом надання послуг по медичній, соціальній, трудовій і професійній реабілітації, побутовому та торговельному обслуговуванню ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n296 стаття 36 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

Види матеріального забезпечення, медичної та іншої допомоги, а також соціальних та інших послуг, що надаються особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, джерела їх фінансування встановлюються законом. Допомога та послуги надаються на умовах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n296 стаття 37 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]).

'''Зверніть увагу!''' Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду соціальної допомоги, якщо вона не повною мірою відповідає її потребам. У такому разі особа з інвалідністю вправі самостійно вирішувати питання про забезпечення себе конкретним видом допомоги за рахунок власних коштів з урахуванням компенсації вартості аналогічного виду соціальної допомоги, що подається державним органом.

Особа, з інвалідністю, яка не одержує пенсію та постійно проживає на території України, має право на державну соціальну допомогу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/261-2005-%D0%BF#Text п.1 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю і державної соціальної допомоги на догляд]).

Державна соціальна допомога на догляд призначається:
# Особам з інвалідністю внаслідок війни з числа військовослужбовців та інших осіб, яким призначено пенсії по інвалідності.
# Особам з інвалідністю I групи
# Особам з інвалідністю II групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
# Особам з інвалідністю III групи, які є одинокими та за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду.
== Послуги, що надаються особам з інвалідністю безоплатно чи на пільгових умовах ==
Показання для забезпечення засобами реабілітації за результатами проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначаються експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи та зазначаються в рекомендаціях, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, та за наявності технічної можливості передаються до Єдиної системи і відображаються в електронному кабінеті особи на [https://www.msp.gov.ua/timeline/invalidnist.html Соціальному веб-порталі електронних послуг Міністерства соціальної політики] .

У разі відсутності технічної можливості передачі зазначених відомостей підставою для забезпечення особи засобами реабілітації є витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи та рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, видані відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи”] .

Показання для забезпечення засобами реабілітації для дітей з інвалідністю та дітей з порушеннями опорно-рухового апарату визначаються висновком, сформованим ЛКК на підставі індивідуальної програми реабілітації, або висновком, сформованим мультидисциплінарною реабілітаційною командою на підставі індивідуального реабілітаційного плану.

[[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного|'''Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного''']] доступно у статті.

Особам з інвалідністю з порушеннями слуху, законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху віком від шести років виплачується компенсація за придбання мобільного телефону (з функцією відеоспілкування) або планшета замість мобільного телефону в межах граничної ціни на мобільний телефон (з функцією відеоспілкування).

Одному з батьків, який є особою з інвалідністю з порушеннями слуху, що виховує дитину віком до трьох років, виплачується компенсація за самостійне придбання світлового сигналізатора або вібросигналізатора “Нічна няня” ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 6 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

Особам з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору виплачується компенсація за придбання таких засобів реабілітації:

диктофона - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

електронного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

механічного годинника - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від 14 років;

аудіоплеєра - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

мобільного телефону - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років;

пристрою для визначення рівня рідини - для осіб з інвалідністю з порушеннями зору та дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років.

Особам з інвалідністю I групи з порушеннями зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років виплачується компенсація за придбання палиці тактильної (білої тростини) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/321-2012-%D0%BF#Text п. 7 Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку"] ).

У разі придбання особою з інвалідністю I і II груп з порушеннями зору або законним представником дитини з інвалідністю з порушеннями зору віком від шести років мобільного телефону замість одного, кількох або всіх засобів реабілітації, які може отримати (але не отримала) така особа/дитина, такій особі/законному представнику виплачується компенсація в межах граничної ціни, яка є сукупною ціною всіх спеціальних засобів для спілкування, орієнтування та обміну інформацією, якими може бути забезпечена особа з інвалідністю з порушеннями зору або дитина з інвалідністю з порушеннями зору.

Підставою для виплати особам з інвалідністю з порушеннями слуху , зору та законним представникам дітей з інвалідністю з порушеннями слуху, зору компенсації за засоби реабілітації, зазначені в цьому пункті, є висновок, виданий відповідно експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи, МСЕК чи ЛКК, що підтверджує інвалідність по слуху, по зору та розрахунковий документ, що підтверджує придбання таких засобів .

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються ліжками з механічним або електричним приводом і протипролежневими матрацами . Ліжка з механічним приводом не підлягають заміні на ліжка з електричним приводом.

[[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю|'''Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю''']] доступно у статті.

Особи з інвалідністю та діти з інвалідністю забезпечуються засобами реабілітації в порядку черговості.

Безоплатне забезпечення за бюджетною програмою «Соціальний захист осіб з інвалідністю» протезуванням та/або ортезуванням виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом, проведення безоплатної заміни приймальної гільзи (куксоприймача) та забезпечення післягарантійного ремонту зазначених виробів шляхом надання учасникам бойових дій грошової допомоги та безготівкового перерахування коштів, доступно у статті [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні|'''Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні''']]

Першочергово забезпечуються засобами реабілітації та отримують компенсацію діти з інвалідністю та діти з порушеннями опорно-рухового апарату, далі - в такому порядку: військовослужбовці, особи у разі первинного забезпечення засобами реабілітації, потерпілі від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, інші особи.

Особи з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове і пільгове встановлення квартирних телефонів за рахунок видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів і враховуються під час визначення обсягу міжбюджетних трансфертів.

Порядок і умови встановлення телефонів особам з інвалідністю визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю.
Особам з інвалідністю I, II груп і сім'ям, у складі яких є два або більше осіб з інвалідністю, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів за почасовим (по хвилинним, по секундним) обліком їх тривалості встановлюється тільки за їх згодою.

Особам з інвалідністю I, II груп по зору надається право безплатного користування радіотрансляційною точкою.

Дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров'я.

При наявності медичних показань особи з інвалідністю та діти з інвлідністю мають право на безкоштовне отримання путівок в санаторії. Умови для забезпечення путівками встановлює Кабмін. Батькам дітей з інвалідністю виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності за весь період санаторно-курортного лікування дитини. Для отримання виплат за місцем роботи потрібна наявність медичного висновку про необхідність стороннього догляду за дітьми.

[[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації|'''Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації''']] доступно в статті.

Після закінчення навчального закладу особам з інвалідністю надається право вибору місця роботи з наявних варіантів або надається за їх бажанням право вільного працевлаштування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n22 стаття 24 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні"]) .

При відмові у прийнятті на роботу, ненаданні роботи за спеціальністю особі з інвалідністю, направленій за розподілом після закінчення навчального закладу, або при недодержанні інших умов трудового договору і законодавства про працю підприємство, установа та організація, фізична особа, яка використовує найману працю відшкодовує витрати на її проїзд до місця роботи і назад до місця, де вона проживає, а також витрати на проїзд супровідника, якщо він є необхідним.

== Передача у власність автомобіля виданого особі з інвалідністю ==
Особі з інвалідністю, законному представнику недієздатної особи з інвалідністю чи дитині з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням може бути безоплатно переданий у власність після закінчення 10-річного строку експлуатації. Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, виданий безоплатно чи на пільгових умовах, у тому числі визнаний гуманітарною допомогою, за бажанням членів його сім'ї може бути переданий у їх власність безоплатно у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Допоміжні засоби реабілітації можуть бути залишені у власності членів сім'ї померлої особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю. 
Дитина з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, за наявності відповідного висновку медико-соціальної експертизи, що підтверджує їх право на забезпечення автомобілем (у разі необхідності з ручним керуванням), і яким виповнилося 5 років, забезпечуються автотранспортними засобами на пільгових умовах. Право на управління таким автотранспортним засобом, за наявності відповідного документа на право управління автомобілем, набуває один із повнолітніх членів сім’ї (або найближчих родичів) особи з інвалідністю.
Після смерті особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю автомобіль, визнаний гуманітарною допомогою, яким особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю були забезпечені через органи соціального захисту населення, за бажанням членів їхніх сімей, спадкоємців таких осіб передається їм у власність безоплатно за рішенням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

[[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями|'''Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями''']] доступний у статті.

== Безоплатне придбання лікарських засобів ==
Особа з інвалідністю, яка отримує пенсію, що не перевищує мінімального розміру пенсії, або державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, дитина з інвалідністю мають право на безплатне придбання лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування.

Особи з інвалідністю I і II груп мають право при амбулаторному лікуванні на придбання лікарських засобів за рецептами лікарів з оплатою 50 відсотків їх вартості. 
Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам надається пільга на безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів. 
Особа з інвалідністю та дитина з інвалідністю за наявності медичних показань мають право на безплатне забезпечення санаторно-курортними путівками.

Крім того, державою передбачено забезпечення таких осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, соціально-побутовим та медичним обслуговуванням. Зокрема, на підставі індивідуальної програми реабілітації, їм надаються:
* сурдотехнічні засоби
* протези очей, щелеп, зубів
* ендопротези, сечо- та калоприймачі
* протезні вироби та ортопедичне взуття
* окуляри, слухові і голосоутворювальні апарати
* мобільні телефони та факси — для письмового спілкування
* засоби пересування, в тому числі крісла-коляски з електроприводом і автомобілі (при наявності відповідного медичного висновку)
Дані послуги надаються безкоштовно або на пільгових умовах. Список лікарських препаратів, медичних виробів, засобів реабілітації, а також порядок їх видачі визначає Кабінет Міністрів України ('''[https://moz.gov.ua/dostupni-liki реєстр лікарських засобів за програмою «Доступні ліки»]''').

[[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів|'''Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів''']] доступно у статті.

== Позачергове обслуговування осіб з інвалідністю ==
Особа з інвалідністю I та II груп мають право на позачергове обслуговування в касах міського та міжміського транспорту, а також на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування, які надають будь-які послуги населенню. При тому, інформація про право на позачергове обслуговування має бути розташована на видному місці.
== Пільговий проїзд осіб з інвалідністю ==
Транспортне обслуговування осіб з інвалідністю здійснюється на пільгових умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Особи з інвалідністю I та II групи, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі). 
Особи з інвалідністю, дитина з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю І групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня.

Підприємства транспорту зобов’язані забезпечувати права на пільги громадян щодо користування транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-%D0%B2%D1%80#n55 статті 12 Закону України “Про транспорт”])

Особи з інвалідністю внаслідок війни I, II груп, особи з інвалідністю внаслідок війни II, III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років та більше мають право на безплатний проїзд 1 раз на рік («туди» і «назад») у внутрішньому сполученні 50% знижки в період з 01 жовтня до 15 травня без обмеження кількості поїздок у внутрішньому сполученні.

Згідно положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n482 статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт»] пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. В свою чергу нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт»] договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, – з моменту посадки в автобус.

Таким чином, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2344-14#n585 Законом України «Про автомобільний транспорт»] встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред’явивши водієві автобусу посвідчення встановленого зразка.

Для отримання послуги необхідно надати:

* пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги, в яких зазначено групу та причину інвалідності (для повнолітніх осіб), категорію «дитина з інвалідністю» (для дітей);
* довідку для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни I-II груп та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком- вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів;
* посвідчення учасника бойових дій з бланком-вкладкою до посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни II-III груп з числа учасників бойових дій у період Другої світової війни, яким виповнилось 85 років і більше, та лист талонів
Порядок транспортного обслуговування осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю на пільгових умовах визначається нормативно-правовими актами, що регламентують правила користування громадянами повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним та міським електричним транспортом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 ''З''акону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»])''.''

Підприємства, організації та фізичні особи – підприємці, що здійснюють транспортне обслуговування населення, зобов’язані забезпечити спеціальне обладнання транспортних засобів, вокзалів, аеропортів та інших об’єктів, яке б дало змогу особам з інвалідністю безперешкодно користуватися їх послугами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n251 стаття 28 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”]

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/176-97-%D0%BF#Text п.п. 10 п.145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 №176], перевізник зобов’язаний здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким, згідно з законодавством, надано пільги щодо плати за проїзд.

Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n315 стаття 381 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян - тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 01.01.2026 - 850 гривень).

== Право на освіту ==
Для дітей з інвалідністю, які потребують опіки і стороннього догляду, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України''), за згодою батьків дітей або осіб, які їх замінюють, забезпечує навчання в загальноосвітніх та спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах за відповідними навчальними програмами, у тому числі і в домашніх умовах. 
Діти з інвалідністю, які перебувають у реабілітаційних закладах, закладах та установах, що належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, охорони здоров’я, місцевих державних адміністрацій, мають право на здобуття освіти за індивідуальними навчальними програмами, які узгоджуються з індивідуальними програмами реабілітації дитини з інвалідністю. Студентам, які є дітьми з інвалідністю та особами з інвалідністю I-III групи, призначається соціальна стипендія та може надаватися додаткова соціальна і матеріальна допомога.

Вступ до вищих навчальних закладів осіб з інвалідністю здійснюється на конкурсній основі в рамках встановлених квот.

Для деяких категорій осіб з інвалідністю передбачена можливість прийняття до ВНЗ на спеціальних умовах ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/875-12#n206 стаття 22 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»]).

Прийом на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти осіб з інвалідністю проводиться на конкурсній основі відповідно до Умов прийому на навчання до закладів вищої та фахової передвищої освіти, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки (''Міністерство освіти і науки України'') .

Спеціальні умови для здобуття вищої освіти за державним замовленням і за рахунок цільових пільгових державних кредитів надаються:

* особам з інвалідністю, які не спроможні відвідувати навчальний заклад (за рекомендацією органів охорони здоров’я та соціального захисту населення);

* особам, у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань та патологічних станів, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

* особам з інвалідністю I, II групи і дітям з інвалідністю віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

Прийом до професійно-технічного навчального закладу проводиться шляхом конкурсного відбору вступників на навчання.

У разі складення вступних іспитів з позитивним результатом до професійно-технічних навчальних закладів поза конкурсом зараховуються діти з інвалідністю та особи з інвалідністю, яким не протипоказане навчання за обраною спеціальністю.

За інших рівних умов переважне право на зарахування до професійно-технічних навчальних закладів мають особи з інвалідністю та діти з малозабезпечених сімей, у яких:

* обидва батьки є особами з інвалідністю;

* один з батьків є особою з інвалідністю, а інший помер;

* одинока матір є особою з інвалідністю;

* батько є особою з інвалідністю та виховує дитину без матері.

Під час навчання зазначеним категоріям громадян стипендія (у разі призначення) та пенсія (державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю) виплачуються у повному розмірі.

З пільговими категоріями вступників та спеціальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися у статті [[Пільгові категорії вступників|'''"Пільгові категорії вступників"''']].

[[Пільги для дітей з інвалідністю|'''Пільги для дітей з інвалідністю''']] доступні у статті.

== Пільги по оплаті житлово - комунальних послуг ==
'''Важливо!!!''' Законодавець '''не передбачив наявність пільг''' по оплаті за користування житлом та комунальними послугами для осіб з інвалідністю загального захворювання, але в ряді випадків органи місцевого самоврядування можуть виділяти додаткові пільги малозабезпеченим категоріям громадян за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Для пільгової оплати житлово-комунальних послуг в Україні особам з інвалідністю 1, 2 і 3 групи необхідно '''[[Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії|отримати субсидію]]''' в органах соціального захисту населення. Оформлення субсидій на газ, опалення, воду та світло (електроенергію) для осіб з інвалідністю здійснюється на загальних підставах, за винятком особливо тяжких захворювань.

Військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю, що настала в період проходження ними військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ними військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, надається 50-відсоткова знижка на оплату вартості житлово-комунальних послуг у житлових будинках незалежно від форми власності та витрат на управління багатоквартирним будинком у межах норм, передбачених законодавством([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2011-12#n207 абзац перший і другий пункту 5 статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”] ).

[[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни|'''Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни''']] доступно у статті.

Депортовані особи, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю, отримують пільги на знижку оплати жилої площі та комунальних послуг на 50 відсотків у межах норм, передбачених законодавством, а також вартості палива (у тому числі рідкого) в межах встановлених норм для осіб, які проживають у будинках без централізованого опалення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1223-18#n44 абзац третій частини 10 статті 6 Закону України “Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”])

Зазначена пільга надається, за умови що розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередніх шість місяців не перевищує величини доходу, що надає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-2015-%D0%BF#Text Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. № 389 "Про затвердження Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім’ї"].

Важливо, що вище вказані положення застосовуються для осіб, які звернулися за наданням пільг починаючи з 1 січня 2026 року.

== Див. також ==
* [[Інвалідність та порядок її встановлення]]
* [[Порядок встановлення інвалідності дитини]]
* [[Порядок проходження медико-соціальної експертизи]]
* [[Порядок оскарження рішення медико-соціальної експертної комісії (МСЕК)]]
* [[Оскарження відмови уповноваженого органу у встановленні статусу особи з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Пільгові категорії вступників|Пільгові категорії Вступників]]
* [[Пільги для дітей з інвалідністю]]
* [[Пільги на проїзд залізничним транспортом]]
* [[Порядок отримання особою з інвалідністю крісла колісного]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю слуховими апаратами, іншими медичними виробами та засобами]]
* [[Порядок забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю]]
* [[Порядок забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями]]
* [[Безоплатне протезування та ортезування за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні]]
* [[Направлення осіб з інвалідністю в санаторно-курортні заклади для реабілітації]]
* [[Право на безоплатний або пільговий відпуск лікарських засобів]]
* [[Соціальні гарантії учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни]]
* [[Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Пільги та гарантії на медичну допомогу]]
[[Категорія:Особи з інвалідністю]]

Призупинення дії трудового договору

2026-03-17T08:36:21Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України (далі-КЗпП)]
* [https://drive.google.com/file/d/1p-4MGrnm-GmvDzr1ZOlcpIJvwfzXEo84/view?usp=sharing Лист Державної служби України з питань праці від 09.05.2022 р. № 1922/4/4.1-ЗВ-22а]
* [https://drive.google.com/file/d/11Erq1sd-5tpm5HN-ThT3DRjuIyBnAvw8/view?usp=sharing Лист Міністерства економіки України від 17.05.2022 р. № 4706-06/25215-07 “Щодо розрахунку з працівником”]
== Визначення понять ==
'''Звільнення''' - це припинення трудових відносин між працівником і роботодавцем.

'''Заробітна плата''' – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

'''Простій''' – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n199 стаття 34 Кодексу законів про працю України]).

'''Призупинення дії трудового договору''' - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47 стаття 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”]).

== Підстави призупинення дії трудового договору. ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n4 статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] цей Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України “Про правовий режим воєнного стану”. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом. З огляду на вищевикладене норми зазначеного Закону, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України та інше законодавство про працю, – мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану для працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Тобто, головною умовою для призупинення дії трудового договору є '''''абсолютна неможливість надання роботодавцем та виконання працівником відповідної роботи.''''' Якщо хоча б одна з перелічених умов не виконується, законодавство забороняє призупинення трудового договору під час воєнного стану в Україні.

У зв’язку з цим слід звернути увагу, що не варто використовувати призупинення трудового договору виключно як спосіб не платити працівникові заробітну плату, оскільки таке призупинення має бути обґрунтованим.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

У період дії воєнного стану роботодавець не може відмовити працівниці в наданні відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку навіть '''під час призупинення дії трудового договору''' . Роботодавець має відновити вагітну жінку на роботі з моменту відкриття лікарняного та надати заяву-розрахунок для фінансування допомоги по вагітності та пологах [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n43 (частина друга статті 12 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”)].

'''Важливо!''' Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин. Тобто призупинення трудових відносин — це '''''не звільнення'''''.

'''''Призупинення має такі ознаки:'''''

# носить тимчасовий характер;
# підставою є абсолютна неможливість забезпечити працівника роботою;
# не тягне за собою припинення трудових відносин.

== Ініціювання призупинення трудових відносин ==
Призупинення дії трудового договору може здійснюватися '''''за ініціативи однієї із сторін''''' на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Порядок призупинення трудового договору '''''з ініціативи працівника''''' передбачає написання співробітником заяви про призупинення дії трудового договору. Роботодавець розглядає та реєструє заяву, переконується, чи справді він не може надавати працівникові роботу через воєнний стан в Україні. У випадку, коли є можливість забезпечувати роботою, але працівник не може її виконувати, роботодавець інформує про неможливість призупинення дії трудового договору за відсутності законної підстави.

Написання заяви співробітником потрібне тільки в тому разі, коли призупинення трудового договору на час воєнного стану ініціює саме працівник. Якщо призупинення пропонує роботодавець, в такій заяві немає потреби. З боку роботодавця достатнім є видання наказу про призупинення трудового договору, який має бути обґрунтований абсолютною неможливістю забезпечити працівника роботою (або неможливістю виконувати працівником роботу), внаслідок військової агресії проти України.
== Оформлення призупинення трудових відносин ==
Незалежно від того, хто був ініціатором, кадровик готує наказ про призупинення дії трудового договору.

'''''Наказ має містити такі дані:'''''

* причина призупинення, зокрема про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією;
* строк призупинення дії трудового договору;
* кількість, категорії, прізвища, ім’я, по батькові (за наявності) працівників;
* РНОКПП чи серію та номер паспорта (другий варіант — для тих, у кого відсутній РНОКПП та є відповідна відмітка в паспорті) працівників;
* умови відновлення дії трудового договору.

Доцільно робити саме індивідуальні накази, а не зведений. Другий варіант можна використати, коли планується призупинення дії трудового договору з великою кількістю співробітників. Оскільки в наказі мають вказуватися персональні дані людей, насамперед РНОКПП або серія та номер паспорта, виникнуть труднощі з ознайомленням працівників з таким наказом.

Наказ (розпорядження) роботодавця, яким визначено строк призупинення дії трудового договору, що перевищує 90 календарних днів, втрачає чинність наступного дня після закінчення строку, визначеного законом, крім випадку його продовження за домовленістю сторін.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності обласні) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47:~:text=%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D1%82%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%BD. частина друга статті 13 Закону України про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану]).

== Припинення трудових відносини з працівником під час призупинення трудового договору та розрахунок виплат ==
Слід зазначити, що законодавством не заборонено припиняти трудові відносини з працівником під час призупинення трудового договору. Тому працівник може звільнитися за власним бажанням або ж роботодавець має право звільнити працівника за іншими підставами, передбаченими КЗпП України, зокрема за угодою сторін [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n204 (пункт 1 статті 36 КЗпП)].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n310 частини першої статті 47 КЗпП] роботодавець зобов’язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 (стаття 116)] та провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n697 частиною першою статті 116 КЗпП] України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати..

При призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати та компенсаційних виплат, які були б належні працівникові, якщо такого призупинення не було б.

'''''Тобто, при звільненні виплачується:'''''

- заробітна плата – ''нарахована, але не виплачена до призупинення дії трудового договору'';

- компенсація за невикористані відпустки — ''період призупинення дії трудового договору не враховують до стажу роботи для надання щорічної основної відпустки працівникові. Відтак, працівник не отримає відповідних компенсаційних виплат за цей період'';

- інші виплати — ''наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором''.
== Що таке простій та чим він відрізняється від призупинення дії трудового договору ==
{| class="wikitable"
|+
!
!Простій
!Призупинення дії трудового договору
|-
|'''''Підстави запровадження:'''''
|є будь-які обставини, яку зумовили призупинення роботи
|відсутність роботи та її виконання працівником під час воєнного стану
|-
|'''''Тривалість:'''''
|може тривати без обмеження часу доки існують обставини, на підстави яких його запроваджено
|лише на період дії воєнного стану
|-
|'''''Суб’єкт прийняття рішення'''''
|приймає роботодавець
|можуть бути як роботодавець, так і працівник
|-
|'''''Коло осіб, на яких поширюється дія відповідного рішення'''''
|може запроваджуватися щодо всього підприємства, або відділу або конкретного працівника
|носить індивідуальний характер, тобто щодо кожного працівника приймається окремий наказ
|-
|'''''Оплата'''''
|виплачується не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Водночас час простою з вини працівника не оплачується
|заробітна плата не виплачується
|-
|'''''Страховий стаж'''''
|у разі оплати підприємством простою, період його дії зараховується до страхового стажу працівника
|у разі призупинення дії трудового договору ЄСВ за працівника не сплачується, а відтак йому не зараховується страховий стаж
|}

== Оскарження наказу про призупинення ==
У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

== Відшкодування заробітної плати ==
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47 частина четверта статті 13 Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”]).
[[Категорія:Трудове право]]
[[Категорія:Трудовий договір. Призначення на посаду/прийняття на роботу]]

Головна сторінка

2026-03-17T07:22:44Z

Olha.hlechyk:

__NOTITLE__
__NOTOC__
<seo title="Платформа правових консультацій" metakeywords="вікілегалейд, вікілегалайд, wikilegalaid, legalaid, wiki, БПД, БВПД, БППД" metadescription="Безоплатна правова допомога, Довідково-інформаційна платформа правових консультацій, 2024"/>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #ffffff; text-align: center;">
'''«WikiLegalAid»'''
'''довідково-інформаційна платформа правових консультацій'''</div>
{| style="width: 100%;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ1.6.jpg|link=WikiLegalAid:Про|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ2.6.jpg|link=Громадянам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ6.5.jpg|link=Консультантам|x18px]]
| style="text-align:center; padding:1px;" | [[Image:ГШ5.6.jpg|link=https://legalaid.gov.ua/kontakty/|x18px]]
|}
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 3em 0em 2em 0em; padding: 1px;">
<div style="background: #ffcc00; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .4em .8em .5em; text-align: center;">
{| style="margin: auto;"
| style="text-align:center; padding:13px;" | <inputbox>
type=fulltext
break=no
searchbuttonlabel=Пошук
placeholder=Для пошуку за частиною слова додайте в кінці *
</inputbox>
|}
</div>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 1em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Сімейні питання4.jpg|link=Категорія:Сімейне право
Файл:Житлові питання4.jpg|link=Категорія:Житлове_право
Файл:Земельні питання4.jpg|link=Категорія:Земельне право
Файл:Трудові питання4.jpg|link=Категорія:Трудове право
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Галузь права
</gallery>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em; margin: 0 0 2em 0; padding: 0.2em .0em .0em;">
<gallery heights="80px" mode="packed">
Файл:Малозабезпеченим.jpg|link=Категорія:Малозабезпечені особи
Файл:Особам з інвалідністю4.jpg|link=Категорія:Особи з інвалідністю
Файл:ВПО5.jpg|link=Категорія:Внутрішньо переміщені особи
Файл:Ветеранам війни4.jpg|link=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО
Файл:Всі категорії44.jpg|link=Категорія клієнтів
</gallery>
</div>
{| style="margin: auto;"
|- style="vertical-align:top;"
| style="width: 48%; text-align:center;" |<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
 '''Топ тема: Воєнний стан в Україні у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України'''
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
*[[Права і свободи громадян в умовах воєнного стану]]
*[[Комендантська година: порядок введення та обмеження, які встановлюються]]
*[[Участь цивільних осіб у захисті України]]
*[[Національний спротив та участь у територіальній обороні]]
*[[Порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації]]
*[[Військові повістки: види, порядок вручення]]
*[[Укладення контракту на проходження військової служби]]
*[[Бронювання військовозобов'язаних в умовах правового режиму воєнного стану]]
*[[Грошове забезпечення військовослужбовців в умовах воєнного стану]]
*[[Відповідальність за мародерство та інші кримінальні правопорушення проти власності під час воєнного стану]]
*[[Відповідальність за здійснення колабораційної діяльності]]
*[[Надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам]]
*[[Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"]]
*[[Компенсація витрат за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб]]
*[[Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу]]
*[[Встановлення факту смерті особи під час воєнного стану]]
''Більше правових консультацій у [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F:%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD категорії "Воєнний стан"]''
</div>
</div>
| style="width: 4%; text-align:center;" |
| style="width: 48%; text-align:center;" |<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
 '''Топ 10 правових консультацій'''
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">
*[[Додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю]]
*[[Порядок проходження військово-лікарської комісії під час мобілізації]]
*[[Інвалідність та порядок її встановлення]]
*[[Встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду]]
*[[Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації]]
*[[Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)]]
*[[Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям]]
*[[Порядок надання військовослужбовцям відпусток, а також відкликання з них, у тому числі в особливий період]]
*[[Спадкування за законом]]
*[[Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки]]
</div>
</div>
<div style="box-shadow: 0 0 .3em #999999; border-radius: .2em;">
<div style="background: #336633; border-radius: .2em; color: #FFFFFF; padding: .1em .1em .1em; text-align: center;">
 '''Дайджест змін у законодавстві'''
</div>
<div style="padding: 0.5em 1em 1em 0.5em; margin: 0em 0 0em 0; text-align: left;">

З '''14 березня 2026 року''' починають діяти зміни до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n47 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»] щодо призупинення трудових договорів. [[Призупинення дії трудового договору|Призупинення трудового договору]] за ініціативою однієї зі сторін тепер можливе сукупно не більше ніж на 90 календарних днів протягом дії воєнного стану (з урахуванням його продовження).

Якщо є згода обох сторін, строк можна продовжити понад 90 днів – але не довше, ніж до припинення або скасування воєнного стану.

Після закінчення періоду призупинення дія договору автоматично поновлюється.

Працівник має повернутися до роботи, а роботодавець – відновити всі зобов’язання: оплату праці, нарахування внесків, забезпечення умов праці.

Якщо ж виконувати обов’язки неможливо, трудовий договір припиняється на законних підставах.

|}

Зберігання транспортних засобів на автостоянках

2026-03-16T11:22:39Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 115]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95 Постанова Пленум Верховного суду "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92 Постанова Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"]
== Класифікація автостоянок ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#Text:~:text=2.%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96. пункту 2 Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках], '''за термінами зберігання автостоянки поділяються на:'''

* '''''довготермінові''''' - для постійного зберігання транспортних засобів громадян, які проживають у даному населеному пункті;
* '''''сезонні''''' - для тимчасового зберігання транспортних засобів громадян у зонах відпочинку;
* '''''денні''''' - розташовані при вокзалах, портах, спортивних спорудах, торговельних, видовищних, інших підприємствах та організаціях, у місцях масового відпочинку;
* '''''нічні''''' - для тимчасового зберігання транспортних засобів на тупикових та малозавантажених вулицях.

'''за способом зберігання автостоянки поділяються на:'''

* '''''відкриті;'''''
[[Файл:Https---dengodel.com-wp-content-uploads-posts-2014-08-1408045348 biznes-plan-avtostoyanki-1.jpg|міні|Відкрита автостоянка]]

* '''''з навісами, та(або) гаражами,''''' закріпленими за автостоянками;
[[Файл:Https---wiki.legalaid.gov.ua-index.php-Спеціальна-Приховане завантаження-thumb-16nlrxdoycqk.7xm2gb.988.jpg-120px-16nlrxdoycqk.7xm2gb.988.jpg|міні|Автостоянка з навісами, та (або) гаражами.]]
* '''''змішані''''' - де поряд з місцями для відкритого зберігання, а також навісами та(або) гаражами, закріпленими за автостоянками, є гаражі чи навіси, що належать власникам транспортних засобів на правах приватної власності. 
[[Файл:Kak-otkrit-avtostoyanky-s-nula2.jpg|міні|Змішані автостоянки.]]

== Підстави виникнення зобов'язань із зберігання автотранспортних засобів ==

Однією з підстав виникнення зобов'язань із зберігання майна є '''договір зберігання''', який належить до категорії договорів про надання послуг. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4430 статті 936 Цивільного кодексу України], за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.

Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4434 статтей 937], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1183 208 Цивільного кодексу України] '''договір зберігання укладається в письмовій формі'''. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4593 статті 977 Цивільного кодексу України], якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності, такий договір є публічним.

За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.

Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу.

Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном).

Враховуючи вищевикладене договір зберігання вважається укладеним з моменту прийняття транспортного засобу на зберігання, яке посвідчується відповідною відміткою в журналі обліку довготермінового чи тимчасового зберігання транспортних засобів та видачею поклажодавцю квитанції про прийняття транспортного засобу на зберігання.

== Умови зберігання транспортних засобів на автостоянках ==

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11:~:text=30.%20%D0%9D%D0%B0%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96,%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8%20%D0%BA%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9. пункту 30 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках] - на автостоянці повинні вестися:

* журнал обліку транспортних засобів довготермінового зберігання;
* журнал обліку транспортних засобів тимчасового зберігання;
* журнал обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів;
* журнал обліку транспортних засобів з пошкодженнями та некомплектних;
* касова книга;
* книга скарг та пропозицій;
* книжки квитанцій.

Автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв'язок, приміщення для обслуговуючого персоналу, в'їзні-виїзні ворота із шлагбаумом та запасні ворота на випадок термінової евакуації транспортних засобів. У разі потреби й технічної можливості на автостоянках обладнуються класи з безпеки дорожнього руху, пункти технічного огляду та самообслуговування транспорту, встановлюється пожежна та охоронна сигналізація, гучномовець.

У службовому приміщенні, де розміщується черговий приймальник автостоянки, повинні бути вивішені ці [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#Text Правила], розпорядок роботи, інформація про тарифи за надання послуг, правила пожежної безпеки та техніки безпеки, обов'язки чергового приймальника, план-схема автостоянки із зазначенням напрямку руху транспорту і номерів місць зберігання, план термінової евакуації транспортних засобів, номери телефонів власника (органу, що здійснює функції з управління майном) автостоянки, державних органів у справах захисту прав споживачів, поліції, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, книга скарг та пропозицій, зразки оформлення перепустки і квитанції на зданий для зберігання транспортний засіб ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11:~:text=6.%20%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0%20%20%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0,%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%0A%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B1. пункт 6,7 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках]).

На території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам, встановлювати ящики та шафи для зберігання інвентарю, запасних частин чи інструментів. Працівники автостоянки зобов'язані надавати послуги з дотриманням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закону України "Про захист прав споживачів"], знати і виконувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках.]

== Правила оформлення транспортного засобу на автостоянку ==
▶'''Здавання транспортного засобу''' на автостоянку провадиться:

* власником автомобіля;
* особою, яка має оформлене за законом доручення на користування або розпорядження цим транспортним засобом;
* водієм автомобіля, що належить суб’єкту господарської діяльності, якщо він має належним чином оформлені документи.

▶Під час здавання автомобіля на автостоянку його '''власник повинен показати черговому''' приймальнику:

* документ, що посвідчує особу;
* реєстраційні документи на автомобіль;
* страховий поліс (якщо автомобіль застрахований).

▶Під час приймання автомобіля на зберігання '''черговий записує дані про власника та автомобіль у журнал і підписується'''.

▶Володільцеві транспортного засобу, прийнятого на довготермінове зберігання, '''видається перепустка''' за встановленим зразком.

▶Якщо '''транспортний засіб має аварійні пошкодження''', його приймають на зберігання після запису в журнал пошкоджених або некомплектних транспортних засобів. У журналі зазначають характер пошкоджень, час заїзду на стоянку, марку і номер транспортного засобу та прізвище власника.

▶Дозвіл на '''тимчасове зберігання''' транспортного засобу видається черговим приймальником, а на '''довготермінове''' - уповноваженою посадовою особою автостоянки.

▶Власник транспортного засобу, який користується '''довготерміновим зберіганням, має право ставити автомобіль на одне й те саме місце'''. Якщо потрібно змінити місце зберігання, автомобіль переміщують за рішенням посадової особи, яка надала дозвіл на довготермінове зберігання.

▶'''Плата''' за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, '''з видачею квитанції чи касового чека'''. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

▶'''Транспортні засоби на автостоянці мають бути''':

* зачинені на замки.
* поставлені без передачі та гальм.
* зафіксовані, щоб він не могли самовільно рухатися.
* підняте і зафіксоване скло дверей.
* зняті зовнішні дзеркала.
* зняті щітки склоочисника.
* з відключеною акумуляторною батареєю.

▶На автостоянках '''у центрі міста''', біля історичних пам’яток, розважальних закладів та транспортних розв’язок '''заборонено накривати транспортні засоби чохлами''' або іншими засобами укриття.

▶Якщо автомобілі стоять '''у гаражах на автостоянці''':

* гаражі повинні мати витяжну вентиляцію, вогнегасник, ящик із піском та внутрішні і зовнішні замки;
* власник автомобіля самостійно відкриває та закриває гараж ключем.

▶На автостоянках, що обслуговують автотуристів, дозволяється, як виняток, тимчасовий відпочинок у салонах автомобілів, а також у фургонах їх володільців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11:~:text=10.%20%D0%97%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункти10-20 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках]).

== Порядок видачі транспортного засобу з автостоянки ==
* Транспортний засіб видається з автостоянки після здавання черговому приймальнику перепустки у разі його довготермінового зберігання чи пред'явлення квитанції (касового чека) про оплату - у разі тимчасового зберігання та після того, як одержувач розпишеться в журналі обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів. Наступна постановка транспортного засобу на зберігання посвідчується відміткою і розписом чергового приймальника в цьому журналі. При цьому перепустка чи квитанція (касовий чек) повертається володільцеві транспортного засобу.

* Транспортний засіб може бути виданий іншій особі за умови пред'явлення оформленого відповідно до законодавства доручення власника та перепустки чи документа, що посвідчує особу одержувача транспортного засобу.

* У разі втрати перепустки чи квитанції (касового чека) транспортний засіб видається володільцеві на підставі його письмової заяви та документів, які посвідчують його особу і підтверджують права на приналежність транспортного засобу. Відомості про пред'явлені документи заносяться до журналу обліку транспортних засобів.

* Володільцеві транспортного засобу, який перебуває в нетверезому стані, в'їзд на автостоянку та виїзд з неї не дозволяється.

== Обов’язки власника автотранспортного засобу ==
'''Володілець транспортного засобу, який користується послугами автостоянки, зобов'язаний:'''

* ознайомитися з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF Правилами зберігання транспортних засобів на автостоянках], розписатися про це в журналі обліку транспортних засобів і виконувати всі вимоги [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11 Правил];

* оформити транспортний засіб на зберігання згідно з вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11 Правил], подати при цьому черговому приймальнику перелік предметів, які знаходяться в салоні (кабіні) транспортного засобу, але не входять до комплекту обладнання та приладів, передбачених заводом-виробником (телевізор, магнітофон, холодильник та інше майно). Перелік повинен бути внесений до журналу обліку транспортних засобів довготермінового або тимчасового зберігання і засвідчений підписами володільця та чергового приймальника;

* пред'явити транспортний засіб на огляд черговому приймальнику і після належного оформлення поставити його на місце зберігання, зафіксувавши від довільного руху;

* внести плату, одержати відповідну квитанцію (касовий чек) або перепустку;

* виконувати правила техніки безпеки, пожежної безпеки та утримувати зайняте транспортним засобом місце у чистоті;

* у разі термінового виїзду під час снігових заметів самостійно забезпечувати собі розчистку проїзду;

* у разі виявлення некомплектності транспортного засобу негайно повідомити про це чергового приймальника і подати з цього питання письмову заяву у двох примірниках, один з яких з відміткою чергового приймальника про її одержання залишити у себе;

* Інші обов'язки володільців транспортних засобів визначаються договором на зберігання транспортного засобу.

'''''Інші права та обов´язки сторін, особливості їх відповідальності визначаються договором зберігання транспортних засобів на стоянках.'''''

== Відповідальність працівників автостоянки за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки. ==
Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11 пунктів 8, 27 вищезазначених правил] на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам, встановлювати ящики та шафи для зберігання інвентарю, запасних частин чи інструментів. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, за додержання санітарних і пожежних правил, інших вимог несуть працівники автостоянки. Автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/115-96-%D0%BF#o11 цими Правилами], а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4453 статті 942 Цивільного кодексу України] зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4484 статті 950 Цивільного кодексу України] за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Договір зберігання є реальним правочином, оскільки обов'язок зберігати річ виникає лише після її передачі зберігачеві. Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5568 статті 1192 Цивільного кодексу України], якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0006700-92#o4 Пунктом 9 постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди"] передбачено, що при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладання на відповідальну за неї особи обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування можливий. Коли відшкодування в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5471 частини 1 статті 1167 Цивільного кодексу України] моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»], під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95#Text пунктів 4, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»], у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується та відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
[[Категорія:Цивільне право]]

Переведення приміщення житлового фонду в нежитловий фонд (нежитлове приміщення)

2026-03-16T10:38:41Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20#Text Закон України "Про основні засади житлової політики"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1437-17 Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06.11.2017 № 289 "Про затвердження Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/n0021667-06 Роз'яснення Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального будівництва України від 03.04.2006 «Щодо переведення житлових приміщень у нежитлові»]
== Загальні положення ==
'''Житловий фонд України включає:''' 
* Державний житловий фонд - житло, власником якого є держава ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20?find=1&text=%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE#w1_15:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4 стаття 13 Закону України "Про основні засади житлової політики]);
* Житловий фонд територіальних громад - житло, власником якого є територіальна громада ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20?find=1&text=%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2#n115:~:text=%D0%BD%D0%B5%20%D0%B7%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2012.%20%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4,-1.%20%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE стаття 12 Закону України "Про основні засади житлової політики")]
* Приватний житловий фонд - житло, що перебуває у приватній власності фізичних або юридичних осіб( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4751-20?find=1&text=%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4+%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%B2#n115:~:text=%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4,-1.%20%D0%96%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE стаття 11 Закону України "Про основні засади житлової політики")] . 
'''До житлового фонду не входять''' нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

== Порядок переведення житлового фонду в нежитловий фонд (нежитлове приміщення) ==
Періодично, у строки, встановлювані Кабінетом Міністрів України, провадиться обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду.

Обстеження стану жилих будинків державного і громадського житлового фонду провадиться не менше одного разу на п'ять років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/189-84-%D0%BF#Text:~:text=1.%20%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%B6%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D1%85%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%0A%D1%96%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%88%D0%B5%20%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%0A%D0%BF%27%D1%8F%D1%82%D1%8C%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2. пункт 1 постанови Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189]). Непридатні для проживання жилі будинки і жилі приміщення переобладнуються для використання в інших цілях або такі будинки зносяться за рішенням виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) ради.

Непридатні для проживання жилі приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів може бути переобладнено в нежилі за рішенням загальних зборів членів кооперативу, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті ради.

Порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання встановлюється Кабінетом Міністрів України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n51 стаття 7 Житлового кодексу України]).

Переведення житлових приміщень в нежитлові, як правило, не допускається. Однак у виняткових випадках рішенням відповідної місцевої ради житлове приміщення може бути переведено в нежитловий фонд. При цьому прийняття рішення має передувати внесення відповідної пропозиції від міністерства, держкомітету, відомства чи громадської організації (щодо об'єктів відомчого і громадського житлового фонду).
 
Таким чином, переведення житлового приміщення в нежитлове здійснюється в порядку, встановленому місцевою владою, так як саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання (будинок або визнається непридатним для проживання, або змінюється його функціональне призначення). 
На сьогодні, '''порядок переведення житлового фонду у нежитловий''' на законодавчому рівні не визначений. Тому в регіонах такі відносини '''регулюються локальними нормативно-правовими актами'''. 
== Умови переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі ==
'''Житлові приміщення''' в багатоквартирному житловому будинку або окремий '''житловий будинок (його частина)''', стосовно яких вирішується питання щодо переведення із житлового в нежитловий фонд, '''повинні відповідати таким умовам:'''
# визнання у встановленому законодавством порядку житлових будинків, приміщень (квартир) непридатними для проживання;
# зміни функціонального призначення цілого житлового будинку;
# якщо вони розташовані у цокольних, перших поверхах;
# облаштування пандусу для маломобільних верств населення та окремого входу і евакуаційного виходу, які ізольовані від житлової частини будинку;
# за умови, якщо житлове приміщення (квартира), розташоване безпосередньо над нежитловим, але не вище 2 поверху;
# переведення власного житлового приміщення у нежитлове може бути здійснено лише за умови, якщо Володілець та його сім’я забезпечені житловою площею за нормою, визначеною законодавством;
# житловий будинок не повинен бути визнаний аварійним або ветхим.

'''Не допускається переведення житлових будинків, приміщень (квартир) у багатоповерховому житловому будинку у нежитлові з метою розміщення:'''
# об’єктів промислового характеру;
# громадських туалетів;
# похоронних бюро, окрім офісів похоронних бюро;
# пунктів приймання склотари;
# спеціалізованих закладів і підприємств, експлуатація яких може призвести до забруднення території та повітря житлової забудови, перевищення допустимих рівнів шуму, вібрації, іонізуючого і неіонізуючого випромінювання;
# пунктів побутового обслуговування населення у яких застосовуються легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини.
== Куди звернутися ==
Для вирішення питання переведення житлового фонду в нежитлове відповідно власник жилого будинку (приміщення) або уповноважена ним особа звертається до виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради, шляхом подання заяви про переведення жилого будинку (приміщення) у нежитловий (нежитлове).
== Перелiк необхiдних документiв ==
'''Перелік необхідних документів передбачений локальними нормативно-правовими актами в кожному регіоні окремо.''' 
Наприклад, для переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі в місті Києві до заяви додаються наступні документи:
# нотаріально завірені копії документів, які свідчать про право власності на житловий будинок, приміщення (квартиру), що переводяться у нежитлові;
# копію технічного паспорта житлового будинку, житлового приміщення (квартири);
# копію документа, який підтверджує непридатність житлового будинку, приміщення (квартири) для проживання, для яких підставою є визнання у встановленому законодавством порядку житлових будинків, приміщень (квартир) непридатними для проживання;
# оригінал довідки за формою Ф-3 про те, що житлове приміщення (квартира), яке планується використовувати як нежитлове, є вільним(ою);
# якщо власником є фізична особа – оригінал довідки за формою Ф-3 у відповідному районі, де прописаний (зареєстрований) власник;
# якщо власником є юридична особа – нотаріально завірені копії установчих документів;
# якщо житлове приміщення (квартира) розміщене(а) у багатоповерховому будинку – письмову згоду всіх повнолітніх власників (наймачів) суміжних з даним житловим приміщенням квартир;
# якщо житлове приміщення (квартира) розміщене(а) у відомчому житловому фонді, будинку житлово-будівельного кооперативу (надалі - ЖБК) або у будинку, у якому створене об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі – ОСББ) – їх письмову згоду на використання цих приміщень (квартир) як нежитлових.
# проектні пропозиції (містобудівний розрахунок - МБР) щодо реконструкції житлового будинку, приміщення (квартири), виготовлені сертифікованим архітектором.
== Вартість та строки розгляду питання ==
Вартість та строки розгляду питання про переведення приміщення житлового фонду в нежитловий фонд встановлюються порядком, який приймається місцевою владою, оскільки саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання. 
До прикладу, в м. Сновськ Чернігівської області, власник нежитлового приміщення сплачує до місцевого бюджету пайовий внесок на розвиток інфраструктури Сновської ради у відповідності до заключної угоди. 
Щодо строків розгляду питання, наприклад в м. Сновськ Чернігівської області заява, що надійшла до міської ради розглядається згідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України «Про звернення громадян».]

== Пiдстави для вiдмови ==
Встановлюється порядком який приймається місцевою владою, оскільки саме органи місцевого самоврядування уповноважені вирішувати це питання.
 
Наприклад, в м. Сновськ Чернігівської області підставами для відмови щодо можливого переведення з житлового до нежитлового фонду можуть бути:
* замовником не представлені всі необхідні документи, які передбачені Порядком переведення житлових приміщень (квартир) і житлових будинків (або їх частин) у нежитлові та переведення нежитлових приміщень, нежитлових будинків до житлового фонду в Сновській ОТГ, затвердженого рішенням виконкому міської ради від 11 лютого 2020 року № 12;
* заявлений об’єкт реконструкцій не відповідає будівельним, функціональним, санітарним, протипожежним нормам та ін.;
* є вмотивовані скарги від мешканців будинку або міста;
* заявлений заявником об’єкт не відповідає концепції забудови міста, а архітектурне рішення фасадів будинку та благоустрою прилеглої території не узгоджене відділом архітектури та містобудування Сновської райдержадміністрації;
* подальша реконструкція або перепланування загрожує цілісності конструкції об’єкту.
== Порядок оскарження ==
У разі незгоди заявників з рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради спірні питання вирішуються в судовому порядку.
== Судова практика ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/va242600-05 Постанова Вищого господарського суду України від 17.03.2005 у справі № 41/242 (Про переведення квартири з житлового до нежитлового фонду)]
== Див. також ==
* [[Отримання компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту]]
* [[Порядок переведення нежитлового приміщення в житлове]]
* [[Порядок визнання жилої будівлі аварійною (непридатною для проживання)]]
* [[Перепланування, переобладнання жилого будинку (квартири)]]
* [[Переведення дачного (садового) будинку в жилий та реєстрація місця проживання в ньому]]
* [[Переведення будинку квартирного типу в індивідуальний житловий будинок]]
[[Категорія:Житлове право]]

Порядок отримання земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража

2026-03-11T13:24:14Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14/conv/print1401668101701298#Text Земельний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15/print1446123755461306#Text Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17/conv/print1401668101701298#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України "Про землеустрій"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17/page#Text Закон України "Про державний земельний кадастр"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#Text Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15/conv/print1401668101701298#Text Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/7-93/conv/print1401668101701298#Text Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%25D0%25BF/print1475935595013934#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/394-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2025 року № 394 "Деякі питання захисту інтересів власників земельних ділянок та застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/15-2015-п#Text Постанова Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 "Про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1468-11#Text Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 листопада 2011 року № 290 "Порядок розроблення містобудівної документації"]
== Загальні поняття ==
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1913 Земельного кодексу України] безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд), безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність колишнім власникам знищеного внаслідок обставин, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, нерухомого майна (будівель, споруд), право власності на яке відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно припинено у зв’язку із знищенням майна, а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.
|}Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4208 статтею 14 Конституції України] право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n395 40 ЗК України] передбачено, що земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва, за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися громадянам України безоплатно у власність або надаватися в оренду в межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
== Способи реалізації ==
* безоплатна передача із земель державної і комунальної власності у власність громадян;
* право оренди земельної ділянки;
* на підставі договору купівлі-продажу земельних ділянок:
*# державної та комунальної власності або прав на них;
*# приватної власності.
== Безоплатна передача земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража із земель державної і комунальної власності у власність громадян ==
=== Хто може звернутися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n636 пункту "б" частини першої статті 81 ЗК України] саме громадяни України можуть набути права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, а відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n970 частини четвертої статті 116 ЗК України] передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться один раз по кожному виду використання, у нашому випадку для будівництва індивідуальних гаражів.
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
|}
=== Яка норма безоплатної передачі земельної ділянки громадянам? ===
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів площею, яка складає не більше 0,01 гектара.
{| class="wikitable"
|-
| '''Увага!!!''' Якщо Ви отримаєте земельну ділянку 0.007 Га, то вже не зможете отримати залишок 0.003, бо передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України], провадиться '''один раз''' по кожному виду використання.
|}
=== Обрати вільну земельну ділянку ===
Для знаходження вільної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, потрібно переглянути Генеральний план свого населеного пункту, який розробляється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"] та скористатися Публічною кадастровою картою України, щоб знайти та викопіювати бажану земельну ділянку.

Крім того, можна звернутися із [[Порядок оформлення запитів на інформацію|запитом про надання публічної інформації]] до місцевого управління з питань містобудування та архітектури місцевої держадміністрації та/або до місцевого територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру] про наявність земель державної та/або комунальної власності, які ще не надані у користування та можуть бути використані для будівництва індивідуального гаражу.
{| class="wikitable"
|-
| Обравши вільну земельну ділянку, Ви можете звернутися до територіального органу [https://land.gov.ua/ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)] та замовити вказані вище графічні матеріали - викопіювання з кадастрової карти або плану. Вартість викопіювання - 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.
Розміри плати та види послуг, які надаються [https://land.gov.ua/ Держгеокадастром], встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/835-2011-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг»]
|}
=== Куди звертатися? ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n1042 статті 122 ЗК України] громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до:
* до місцевої ради (земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад);
* до районної, обласної ради (земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад ).
=== Вимоги до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для будівництва індивідуального гаражу ===
Громадяни України, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають '''клопотання,''' відповідно до частини шостої статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text ЗК України]. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки (для будівництва індивідуального гаражу) та її орієнтовні розміри, крім того, до клопотання додаються:
* графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, [http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta викопіювання з кадастрової карти]);
* погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
* копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
* документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
{| class="wikitable"
|-
| '''Важливо!!!''' забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 118 ЗК України].
|-
| '''Увага!!!''' Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в [https://e.land.gov.ua/services електронній формі]
|}
[http://myrogoshanska.gromada.org.ua/docs/117167/ Приклад надання дозволу на розробку проекту землеустрою].

[https://khm.gov.ua/uk/content/pro-rozglyad-zayavy-gromadyanky-kydysyuk-oksany-volodymyrivny-pro-nadannya-dozvolu-na-0 Приклад відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою]
{| class="wikitable"
|-
| [https://reyestr.court.gov.ua/Review/85999950 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року у справі № 826/6225/16] (касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017; ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі зобов'язати відповідача розглянути його клопотання про надання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею до 0,01 Га для індивідуального гаражного будівництва в межах міста Києва у порядку та строки, передбачені статтею 118 ЗК України, з наданням мотивованого рішення за результатами розгляду вказаного клопотання).
|}
=== Строк розгляду заяви ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання '''у місячний строк''' і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
{| class="wikitable"
|-
| '''Звертаємо Вашу Увагу!!!''' Якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
|}
=== Підстави відмови ===
Законодавцем встановлено визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина сьома статті 118 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n992 ЗК України]).

'''Судова практика:'''
# Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/84923636 813/1922/14] зазначив що, якщо особа, яка звернулася до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні. Крім того, в зазначеному рішенні суд звертає увагу що, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки одній особі не є підставою для відмови в його наданні іншій особі.
# Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 травня 2018 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/74505993 826/5737/16] зазначає що, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих що пов'язані з неправомірністю його прийняття.
# Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2019 року у справі № [http://reyestr.court.gov.ua/Review/83647630 0640/4434/18] роз'яснює що виходячи з норм земельного законодавства, які встановлюють механізм та процедуру звернення осіб до органів місцевого самоврядування з питань надання у власність земельних ділянок вбачається, що надання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є одним з етапів погодження і оформлення документів, які відповідно до вимог законодавства є необхідними для прийняття компетентним органом рішення про набуття громадянами земель у власність. Саме по собі отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.
=== Оскарження відмови ===
Відмову в надані дозволу на розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можливо [[Апеляційне оскарження в адміністративному процесі|оскаржити у адміністративному суді]], подавши адміністративний позов, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text відповідно до пункту 1 частини другої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України] юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Розмір судового збору]:'''
* суд першої інстанції 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд апеляційної касаційної інстанції 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
* суд касаційної інстанції 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб:
{| class="wikitable"
|-
| з 1 січня 2026 року - 3328 гривні
|}
[https://court.gov.ua/affairs/sudytax/ або можливо розрахувати автоматично, обравши суд, до якого будите подавати позов].

Стаття 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n37 Закону України "Про судовий збір"] передбачає певний перелік пільг щодо сплати судового збору.
=== Розробка проекту ===
У разі, коли Вам надали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва індивідуального гаража, Вам потрібно звернутися відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n226 статті 26 Закону України "Про землеустрій"] до розробників документації із землеустрою а саме:
* юридичних осіб, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
* фізичних осіб - підприємців, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
{| class="wikitable"
|-
| '''!!!Звертаємо Вашу увагу,''' що у разі відсутності сертифікату у виконавця робіт щодо розробки проекту землеустрою, такий проект буде визнаним недійсним та неможливе буде здійснити державну реєстрацію земельної ділянки.
|}
Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному [http://land.gov.ua/ сайті Держгеокадастру]: «Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності».

Після того як замовник домовився із землевпорядною організацією про вартість, терміни виконання робіт та інші умови, необхідно укласти відповідний договір. Будь-якою із сторін може бути запропонований проект договору.

Сторона, яка одержала проект договору, в разі згоди з його умовами підписує договір і повертає один примірник договору другій стороні.

Необхідно '''звернути увагу''' на те, щоб у договорі були вказані конкретні терміни виконання робіт! '''Термін виконання робіт''' згідно із законодавством '''не може перевищувати 6 місяців''' відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#n251 статті 28 Закону України "Про землеустрій"]<big>.</big>
=== Реєстрація земельної ділянки у Державному земельному кадастрі ===
'''Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n249 стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр»]).

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором.

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, '''подаються:'''
* '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF#n749 заява]''' за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
* '''оригінал документації із землеустрою,''' яка є підставою для формування земельної ділянки;
* '''документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.'''
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення, а в разі подання заяви в електронній формі - надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається '''витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку'''. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру, внесення змін до них здійснюються '''безоплатно.''' За надання відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, крім випадків, встановлених цим Законом.
=== Затвердження проекту землеустрою ===
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У рішенні повинні бути зазначені кадастровий номер, місце розташування та площа земельної ділянки.
=== Реєстрація права власності на земельну ділянку у реєстрі речових прав на нерухоме майно ===
Після присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки та затвердження проекту землеустрою, з метою підтвердження права власності на земельну ділянку необхідно внести відповідні дані до '''Державного реєстру речових прав на нерухоме майно'''.

Заяву для проведення державної реєстрації права власності подається до центру надання адміністративних послуг або до нотаріуса в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням земельної ділянки.

До заяви додаються:
* копія Вашого паспорту та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
* засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки;
* витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку;
* документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує '''п’яти робочих днів''' з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.
== Див. також ==
* [[Оренда земельної ділянки комунальної власності]]
* [[Договір купівлі-продажу нерухомого майна]]
* [[Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них]]

Порядок виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях

2026-03-11T08:51:48Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закон України “Про адміністративну процедуру”]
* [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/209-2010-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2010 року № 209 "Деякі питання виготовлення і видачі посвідчень батьків багатодітної сім'ї та дитини з багатодітної сім'ї"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 250 "Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/691-2019-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 651 "Про реалізацію експериментального проекту щодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 року № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2023-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853 “Деякі питання надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0145-23#Text Наказ Міністерства соціальної політики України від 09 січня 2023 року № 3 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги та компенсацій"]
== Загальні положення ==
'''''Багатодітна сім’я''''' - сім’я, в якій подружжя (чоловік та жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, - до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років (відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Призначення і виплата державної соціальної допомоги, здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого (задекларованого) місця проживання (перебування) особи, яка претендує на призначення допомоги (далі -заявник), відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n649 постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 25.06.2025 року "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України"]
== Кому надається допомога ==
Допомога надається одному з батьків дитини, які постійно проживають разом з дитиною ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 5 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях]).

Один із батьків, з яким постійно проживає дитина, подає [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/765-2025-%D0%BF#n67 '''заяву на призначення допомоги'''] (за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765).

== Порядок подання заяви ==
Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення допомоги подається до органу, що призначає та виплачує допомогу ('''територіального органу Пенсійного фонду України'''), незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Заява з необхідними документами та/або відомостями може бути подана :

* засобами поштового зв’язку
* за технічної можливості в електронній формі через [https://portal.pfu.gov.ua/ веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України], мобільний додаток Пенсійного фонду України
* через [https://diia.gov.ua/ Єдиний державний веб-портал електронних послуг] (''з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису'' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2155-19#Text Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги"])
* через уповноважених посадових осіб виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради;
* ЦНАП незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#n12:~:text=%D0%97%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%B0%20%D0%B7%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BC%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8,%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%20%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE/%D0%B7%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0. пункт 7 Порядку виплати допомоги на дітей, які виховуються у багатодітних сім’ях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 25.06.2025] (далі - Порядок).

Для призначення допомоги потрібно:

▶підготувати паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу (''посвідку на постійне проживання, посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту'') - пред'являється при поданні заяви;

▶копію посвідчення батьків багатодітної сім’ї та пред’явити оригінал;
У разі неможливості подання посвідчення батьків багатодітної сім’ї та посвідчення дитини з багатодітної сім’ї подається довідка багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, видана структурним підрозділом районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради.
▶якщо дитині з багатодітної сім’ї виповнилося 6 років, подається копія посвідчення дитини з багатодітної сім’ї та пред’являється оригінал;

▶копії свідоцтв про народження всіх дітей та пред’являються оригінали;

▶якщо необхідні дані є в державних електронних реєстрах, деякі документи можуть не вимагатися.

Якщо заявник виявив бажання отримати послугу з призначення допомоги під час надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”, орган соціального захисту населення призначає допомогу на підставі відомостей, отриманих у порядку інформаційної взаємодії, відповідно до Порядку надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/853-2023-п#Text постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2023 року № 853 “Деякі питання надання комплексної електронної публічної послуги “єМалятко”]

'''Детальніше див.:''' [["єМалятко" - комплекс реєстраційних послуг для новонароджених]]

У такому разі орган Пенсійного фонду України призначає допомогу без подання заявником посвідчення батьків багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї, а також інших документів, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пунктом 7 Порядку] .
{| class="wikitable"
|-
| '''''Документи та/або відомості, необхідні для призначення допомоги, подаються заявником особисто.'''''
|}

== Строк розгляду документів ==
Документи та/або відомості, необхідні для призначення допомоги, розглядаються органом Пенсійного фонду України '''протягом десяти днів з дня подання заяви''' з усіма необхідними документами та/або відомостями.

Про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження такого рішення орган Пенсійного фонду України видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення '''протягом п'яти днів''' після прийняття відповідного рішення.

Рішення органу Пенсійного фонду України про призначення допомоги чи про відмову в її призначенні може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2073-20#Text Закону України “Про адміністративну процедуру”] та/або до адміністративного суду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#n12:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%BE%D0%B1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%E2%80%9C%D0%9F%D1%80%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D1%83%E2%80%9D%20%D1%82%D0%B0/%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83. пункт 8 Порядку] ).

== Розмір та порядок виплати допомоги ==
Допомога призначається на третю і кожну наступну дитину '''з місяця, в якому було подано заяву з усіма необхідними документами та/або відомостями, та виплачується щомісяця по місяць досягнення дитиною 6-річного віку включно.'''

У разі коли в сім’ї одночасно народилося двоє і більше дітей, внаслідок чого сім’я набула статусу багатодітної, виплата допомоги здійснюється на кожну таку дитину ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#n12:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BA%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%83%20%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%83%20%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%83. пункт 9 Порядку]).

{| class="wikitable"
|-
| '''''Допомога призначається у розмірі 2100 гривень.'''''
|}

'''''Важливо!''' Сума цієї допомоги буде включатися у розрахунок доходів родини для призначення інших видів соціальних допомог (це може мати вплив на статус малозабезпеченості та при призначенні субсидії, також ця сума враховуватиметься при визначення права на пільги на комунальні послуги для багатьодітних).''

Виплата допомоги проводиться шляхом перерахування коштів через виплатні об'єкти АТ "Укрпошта" за місцем проживання отримувача або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання отримувача допомоги її виплата продовжується органом Пенсійного фонду України за новим місцем проживання, для чого йому передається електронна особова справа отримувача допомоги. для припинення виплати допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#n12:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D1%97%D1%97%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%BC%20%D0%9F%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%84%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%83%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D1%87%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B9%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 13 Порядку]).

'''Виплата допомоги припиняється у разі:'''
* позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;
* нецільового використання коштів і незабезпечення створення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;
* відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення його батьківських прав;
* влаштування дитини на повне державне утримання;
* зарахування дитини на цілодобове перебування (від чотирьох ночівель на тиждень) до інтернату (пансіону) закладу загальної середньої освіти (за винятком спеціальних закладів освіти, закладів освіти III ступеня, ліцеїв, що забезпечують здобуття виключно профільної середньої освіти, та випадків, коли батьки сплачують повну вартість утримання дитини в закладі);
* перебування отримувача допомоги в місцях позбавлення волі за рішенням суду;
* втрати статусу багатодітної сім’ї;
* подання отримувачем допомоги заяви про припинення виплати допомоги;
* смерті дитини;
* смерті отримувача допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 11 Порядку] ).

== Порядок припинення виплати допомоги ==
Виплата допомоги '''припиняється з місяця''', що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу Пенсійного фонду України, який призначив допомогу.

Отримувач допомоги у разі виникнення обставин, які призводять до припинення виплати допомоги, зобов’язаний у '''десятиденний строк''' повідомити про це органам Пенсійного фонду України.

Для підтвердження даних про смерть отримувача допомоги або дитини використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Міністерства соціальної політики України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Міністерства юстиції України та Міністерства соціальної політики України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-п#T пункт 11 Порядку).]

== Порядок поновлення допомоги ==
Виплата допомоги поновлюється багатодітній сім’ї у разі продовження строку дії посвідчень або довідки багатодітної сім’ї та дитини з багатодітної сім’ї (якщо діти або особи віком від 18 до 23 років навчаються за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти) за умови, що період між припиненням виплати допомоги та зверненням за продовженням її виплати не перевищує чотирьох місяців.

Виплата допомоги проводиться шляхом перерахування коштів через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем проживання отримувача або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку.

У разі зміни місця проживання отримувача допомоги її виплата продовжується органом Пенсійного фонду України за новим місцем проживання, для чого йому передається електронна особова справа отримувача допомоги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#n12:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F,%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8. пункт 11-1,12,13 Порядку]).

== Повернення коштів у разі надання недостовірних відомостей ==
'''''Якщо багатодітною сім’єю приховано відомості або подано недостовірні дані, що вплинуло на встановлення права на призначення допомоги, внаслідок чого надміру виплачено кошти, органи Пенсійного фонду України:'''''

1) визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення допомоги та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану багатодітної сім’ї;

2) повідомляють отримувачу допомоги про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

'''''Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються:'''''
* отримувачем допомоги самостійно;
* за згодою отримувача допомоги у повному обсязі за рахунок наступних виплат допомоги;
* за рішенням органу Пенсійного фонду України за рахунок наступних виплат допомоги у розмірі, що не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.
'''''У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку''''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/250-2019-%D0%BF#n12:~:text=15%2D1,%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 15-1 Порядку])''.''

== Дивись також: ==
* [[Багатодітна сім'я: підтвердження статусу та пільги]]
* [[Кредитування для здобуття професійно-технічної та вищої освіти]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Соціальне право]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України]]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]

Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України

2026-03-10T13:55:10Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату приватного підприємництва (А3.5)

2026-03-10T13:53:43Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату приватного підприємництва (А3.5)

2026-03-10T13:34:37Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату приватного підприємництва (А3.5)

2026-03-10T13:27:53Z

Olha.hlechyk: Створена сторінка: == Нормативна база == * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод] * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_535#Text Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод] * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/961_001-23#Text Резолюція Комі...

Міжнародний реєстр збитків завданих агресією Російської Федерації проти України

2026-03-10T10:20:26Z

Olha.hlechyk:

Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату житла або місця проживання (А3.3)

2026-03-10T10:18:10Z

Olha.hlechyk: Olha.hlechyk перейменував сторінку з Заява до міжнародного Реєстру збитків про пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна (А3.3) на Заява до міжнародного Реєстру збитків про втрату житла або місця проживання (А3.3) без створення перенаправлення

Отримання документа про освіту на території України особами, які мешкають на тимчасово окупованій території

2026-03-10T09:11:10Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 Закон України "Про освіту"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 Закон України "Про вищу освіту"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1207-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закон України "Про забезпечення прав і свобод вінутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3482-20#Text Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 "Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/871-2025-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 2025 р. № 871 "Про затвердження Порядку визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 19 травня 2016 року № 537 "Про затвердження Порядку проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказ Міністерства освіти і науки України від 14 червня 2016 року № 667 "Про затвердження Переліку уповноважених вищих навчальних закладів]"
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 18 грудня 2018 року № 1369 "Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0505-21#n9 Наказ Міністерства освіти і науки України від 01 березня 2021 року № 271 "Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1642-25#Text Наказ Міністерства освіти і науки України від 23 жовтня 2025 року №1390 "Про затвердження форм документів для визнання результатів навчання на рівнях вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України"]
== Перелік уповноважених вищих навчальних закладів, на базі яких створені Центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». ==
Організацію роботи із заявниками для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту здійснюють Центри при закладах вищої та фахової передвищої освіти, перелік яких затверджений [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/en/v0667729-16 Наказом Міністерства освіти і науки України від 14.06.2016 № 667 “Про затвердження Переліку уповноважених закладів вищої та фахової передвищої освіти”]
* '''освітній центр «Крим-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь);
* '''освітні центри «Донбас-Україна»''' (для заявників з тимчасово окупованої території окремих районів Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської, Запорізької областей або території населених пунктів на лінії зіткнення, в містах, де здійснюють освітню діяльність заклади вищої або фахової передвищої освіти).
Освітні центри виконують допоміжну функцію для вступника з ТОТ, а також для осіб, які перемістились з ТОТ та допомагають із низкою питань таких як отримання документа про загальну середню освіту, поселення в гуртожиток, отримання довідки ВПО тощо. Вони створюються на базі приймальних комісій закладів вищої освіти.

=== Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», діяльність та завдання ===
Центри:
* надають консультації та сприяють в оформленні декларації заявника;
* забезпечують консультування заявника щодо річного оцінювання (зразки тестових завдань, онлайн курсів, очних консультацій тощо);
* сприяють проведенню річного оцінювання та державної підсумкової атестації заявника з української мови та історії України, видачі йому документів державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту (відповідальний - уповноважений заклад загальної середньої освіти);
* організовують оформлення документів заявника як вступника, проведення вступного випробування (вступних випробувань) до закладу освіти (з обов’язковою особистою участю заявника) та (в разі проходження конкурсного відбору) надання рекомендації для вступу до закладів вищої або фахової передвищої освіти (відповідальний - базовий заклад освіти), до закладів професійної (професійно-технічної) освіти;
* сприяють поселенню заявника на час проходження річного оцінювання, державної підсумкової атестації та проведення вступного випробування до гуртожитку закладу освіти;
* сприяють отриманню заявником документів, що посвідчують особу;
* забезпечують консультування заявника щодо можливості навчання на підготовчих курсах.
Центри працюють з '''01 червня до 30 вересня.'''
== Особливості отримання документів про базову та повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої та професійно-технічної освіти ==
Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти.

Зарахування заявників на екстернатну форму здобуття освіти здійснюється згідно з наказом його керівника та за:
* заявою (для повнолітніх заявників), а за відсутності документа, що посвідчує особу подається свідоцтво про народження;
* заявою батьків (одного з батьків) або інших законних представників (для неповнолітніх заявників).
Заяву про зарахування на екстернат може подати неповнолітня особа у супроводі родичів або будь-яких інших повнолітніх осіб, які не є її законними представниками. Під час подання заяви заявник пред’являє особисто документ, що посвідчує особу, у разі його відсутності - свідоцтво про народження.

До заяви, поданої в паперовій формі, заявник додає декларацію з вклеєною до неї фотокарткою.

Заявник має право додати до декларації, у тому числі шляхом надсилання електронною поштою, інші матеріали (у паперовому вигляді або у форматі цифрових зображень), які можуть прямо чи опосередковано підтверджувати наведену в декларації інформацію.

Посадова особа уповноваженого закладу загальної середньої освіти робить копії з оригіналів поданих документів та завіряє їх в установленому порядку. Оригінали документів повертаються заявнику.
=== Порядок проведення атестації, необхідної для отримання документів про базову та повну загальну середню освіту ===
Річне оцінювання та державна підсумкова атестація заявників, зарахованих на екстернатну форму здобуття освіти до випускних 9, 11-тих класів, проводиться на наступний день після отримання заяви або в інші строки, визначені заявником (його законним представником) у заяві про зарахування на екстернатну форму здобуття освіти, але не раніше дати початку роботи Центрів і не пізніше трьох днів до дати завершення роботи Центрів.

Заявники, які не мають свідоцтва про базову середню освіту та зараховані на екстернатну форму здобуття освіти до 11 класу, мають право одночасно пройти атестацію екстерном за курс базової середньої освіти та повної загальної середньої освіти.

Результати річного оцінювання з навчальних предметів визначаються посадовою особою уповноваженого закладу загальної середньої освіти відповідно до декларації та зазначаються в додатку до документа про загальну середню освіту як «атестований». Результати річного оцінювання з української мови та історії України визначаються відповідно до результатів державної підсумкової атестації з цих предметів та зазначаються у додатку до документа про загальну середню освіту. Середній бал документа про освіту розраховується як середній бал результатів державної підсумкової атестації.

Заявник має право впродовж наступного навчального року пройти річне оцінювання у порядку, визначеному розділом II Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти. При цьому заявникові видається новий додаток до документа про повну загальну середню освіту.

Державна підсумкова атестація заявників здійснюється в уповноваженому закладі загальної середньої освіти з української мови та історії України відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0008-19#Text Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369].
{| class="wikitable"
|Після успішного проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації уповноважений загальноосвітній навчальний заклад замовляє протягом одного робочого дня Заявникові відповідний документ про базову або повну загальну середню освіту та після отримання від відповідного органу управління освітою видає його відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0201-04#Text Порядку замовлення документів про базову середню освіту та повну загальну середню освіту, видачі та обліку їх карток.]
|}
== Порядок проходження атестації для визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року ==
Відповідний порядок затверджений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16 Наказом Міністерства освіти і науки України 19.05.2016 № 537.]

Цей Порядок поширюється, крім іншого, на осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з тимчасово окупованої території України.

'''Документи про освіту, видані на тимчасово окупованій території України, не визнаються.'''

Визнання здобутих кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти проводиться відповідно до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/266-2015-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266.]

Проведення атестації здійснюється тільки за наявності у Заявника документа про повну загальну середню освіту (базову загальну середню освіту) державного зразка. У разі відсутності такого документа, Заявник звертається до закладу загальної середньої освіти, визначеного органом управління освіти, де зараховується на екстернатну форму навчання.

Довідка уповноваженого закладу загальної середньої освіти в довільній формі про замовлення Заявникові відповідного документа про базову або повну загальну середню освіту є підставою для допуску Заявника до проходження атестації.

Процедура атестації здійснюється вищими навчальними закладами з метою реалізації академічних та професійних прав Заявників у межах ліцензованих обсягів акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки). Вищий навчальний заклад приймає до розгляду освітню декларацію, якщо до завершення строку дії відповідного сертифіката про акредитацію залишилось не менше шести місяців. Процедура атестації повинна бути завершена в межах строку дії сертифіката про акредитацію.

Атестація проводиться у випадку, якщо Заявник відповідно до законодавства має право на здобуття відповідного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти, крім вимоги проходження зовнішнього незалежного оцінювання в 2014 році та наступних роках. У разі необхідності проведення атестації з двох та більше ступенів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) вищої освіти така атестація проводиться послідовно за встановленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16#n35:~:text=%D0%86%D0%86.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%86%D0%B5%D0%B4%D1%83%D1%80%D0%B0%20%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20(%D1%83 Порядком] процедурою.

Підставою для проведення атестації є освітня декларація, яка особисто подається Заявником до вищого навчального закладу за формою, наведеною у додатку до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0793-16#n78:~:text=%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%0A%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%0A%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%20%D0%BA%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%2C%0A%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%0A%D0%B2%20%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%D1%85%0A%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%20%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9%0A%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%0A%D0%BF%D1%96%D1%81%D0%BB%D1%8F%2020%20%D0%BB%D1%8E%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%BE%202014%20%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83%0A(%D0%BF%D1%83%D0%BD%D0%BA%D1%82%202%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%83%20%D0%86%D0%86) Порядку].

'''Інформація з документів про освіту, що були видані на тимчасово окупованій території і не визнаються в Україні, може бути використана під час внесення інформації заявником до освітньої декларації'''

На офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки розміщується перелік вищих навчальних закладів, які проводять процедуру атестації, із зазначенням акредитованих освітніх програм (спеціальностей, напрямів підготовки) та строком дії відповідного сертифіката про акредитацію.

До освітньої декларації додаються:

1) документ, що посвідчує особу. У разі відсутності документа, що посвідчує особу, підтвердження факту проживання здійснюється на підставі документів, визначених абзацом третім частини сьомої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text статті 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"];

2) оригінали документів про освіту, які визнаються в Україні (за наявності). У разі наявності іноземного документа про освіту особа подає також відповідний документ про його визнання;

3) дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

4) копію документа, що підтверджує трудові відносини та стаж роботи (за наявності).

Заявник може подати інші документи (копії документів), які підтверджують особливі умови його зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Для обробки персональних даних Заявник надає вищому навчальному закладу згоду в письмовій формі відповідно до Закону України “Про захист персональних даних”.

Заявник має право додати до освітньої декларації інші документи (матеріали), які можуть прямо чи опосередковано засвідчувати наведену в ній інформацію (ці документи (матеріали) можуть бути подані в електронному вигляді у форматі цифрових зображень). Вищий навчальний заклад у разі необхідності має право перевірити відповідність цифрових зображень оригіналам та/або копіям цих документів (матеріалів).

Для проведення атестації вищий навчальний заклад утворює комісію з атестації Заявника (далі - Комісія) в складі не менше трьох осіб, яка діє на підставі цього Порядку. Головою Комісії призначається керівник (заступник керівника) вищого навчального закладу. До складу Комісії обов’язково входять: керівник (заступник керівника) відповідного факультету (інституту, відділення), завідувач випускової кафедри або циклової комісії. Організаційно-технічний супровід атестації Заявника здійснює приймальна комісія вищого навчального закладу, якщо інше не передбачено наказом керівника вищого навчального закладу.

Комісія надає (надсилає) Заявнику запрошення для проходження атестації з визнання кваліфікацій, результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти, здобутих на тимчасово окупованій території України після 20 лютого 2014 року, а також інформацію про форми та строки проведення атестації.

Атестація проводиться не пізніше ніж через 3 робочих дні з дня отримання запрошення. Атестація може проводитись в інші строки, якщо вони погоджені із Заявником письмово.

Атестація Заявника може проходити у формі співбесіди, комплексного контрольного заходу та атестації здобувачів вищої освіти.

У разі успішного проходження атестації та зарахування на навчання або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації за результатами проходження атестації Заявник протягом року з дати проходження атестації має право пройти комплексні контрольні заходи у вищому навчальному закладі, в якому йому було присуджено ступінь вищої освіти та присвоєно відповідну кваліфікацію або в якому він продовжує навчання, та отримати документ про вищу освіту державного зразка та додаток до нього з диференційованими оцінками.

Атестація здобувачів вищої освіти для визнання кваліфікації проводиться екзаменаційною комісією вищого навчального закладу. Види атестації здобувачів визначаються навчальними планами вищого навчального закладу. Атестація здобувачів вищої освіти для визнання здобутої кваліфікації проводиться після успішного проходження всіх інших атестацій, включаючи ліцензійні інтегровані іспити для медичних спеціальностей.

Успішне проходження атестації здобувачів вищої освіти є підставою для прийняття рішення про присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачі диплома.

За результатами атестації Комісія впродовж трьох робочих днів приймає рішення щодо визнання результатів навчання та періодів навчання в системі вищої освіти з можливістю продовження навчання з певного курсу (семестру) за відповідною освітньою програмою в цьому вищому навчальному закладі або присудження ступеня вищої освіти, присвоєння відповідної кваліфікації та видачу диплома державного зразка вищого навчального закладу, в якому проведено атестацію, або відмовляє в цьому. Рішення Комісії затверджується наказом керівника вищого навчального закладу.

==== Важливо! ====
Документи про освіту (дипломи, атестати) автоматично відображаються у застосунку «Дія», якщо вони наявні в Реєстрі [https://info.edbo.gov.ua/edu-documents/ Єдиної державної електронної бази з питань освіти" (ЄДЕБО)], починаючи з 2000 року, крім інформації про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти, а також щодо дипломів про перепідготовку (молодших спеціалістів, спеціалістів), виданих до 2016 року, та дипломів докторів філософії (докторів мистецтва), виданих до 2022 року.

Інформація про випускників військових закладів вищої (фахової передвищої) освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої (фахової передвищої) освіти зберігається у цих закладах освіти або відповідних структурних підрозділах державних органів, яким підпорядковуються військові заклади вищої (фахової передвищої) освіти або військові навчальні підрозділи.

Інформація щодо дипломів про перепідготовку зберігається безпосередньо у закладах освіти, що їх видали.Для відображення потрібно оновити застосунок, а у разі відсутності — звернутися до закладу освіти. Електронний документ має таку ж юридичну силу, як і паперовий.

== Отримання безоплатної правничої допомоги ==
Для отримання [https://legalaid.gov.ua/ безоплатної правничої допомоги] (правової інформації, консультації або роз’яснення з правових питань) звертайтесь до системи надання безоплатної правничої допомоги:*контакт-центр ‒ '''0 800 213 103''' (дзвінки у межах України безкоштовні);

* Подзвонити з мобільного застосунку [https://legalaid.gov.ua/telegram_call/ Telegram]

* для дзвінків з-за кордону - '''+38(044)363 10 41''' (вартість дзвінка з-за кордону за тарифами вашого оператора зв'язку)
* бюро правничої допомоги (розташування, номери телефонів та інформація про режим роботи на [https://legalaid.gov.ua/kliyentam/poshuk-najblyzhchogo-tsentru-ta-dystantsijnyh-punktiv/ мапі])
* Щоб поспілкуватися з юристами письмово, напишіть їм. Повідомлення обробляються у будні з 9:00 до 17:00
** У приватному чаті в [https://t.me/LegalAidUkraineBot Telegram «Безоплатна правнича допомога (консультації)»]
** У приватному чаті у [https://chats.viber.com/legalaidukrainebot Viber]
** У [https://www.facebook.com/Ukraine.Legal.Aid Facebook] (напишіть приватне повідомлення сторінці)
** У [https://www.instagram.com/ualegalaid Instagram] (напишіть приватне повідомлення сторінці).

{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс|посилання=https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B8.jpg]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[index.php?title=Категорія:Право на освіту]]
[[index.php?title=Категорія:Діти]]
[[index.php?title=Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Захист цивільного населення під час війни

2026-03-10T08:34:27Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_199#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_200#Text Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв збройних конфліктів неміжнародного характеру (Протокол II), від 8 червня 1977 року]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту населення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закон України "Про правовий режим воєнного стану"]
== Міжнародні гарантії ==
12 серпня 1949 року на дипломатичній конференції, що проходила в Женеві з 21 квітня до 12 серпня 1949 року, була підписана [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція про захист цивільного населення під час війни] (далі - Конвенція), яка врегульовувала поведінку сторін під час можливого у майбутньому військового конфлікту або війни.
=== На які зіткнення розповсюджується Конвенція? ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] застосовується до всіх випадків оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами (далі - Сторонами) навіть якщо одна з них не визнає стану війни. Виходячи із положень згаданого документа '''Високі договірні сторони''' – це уряди держав - членів Ради Європи, які підписали [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] .

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенція] також застосовується до всіх випадків часткової або цілковитої окупації Високої Договірної Сторони, навіть якщо ця окупація не натрапляє на жодний збройний спротив.

Одна з держав, які перебувають у конфлікті, може не бути учасницею [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], держави, які є її учасницями, залишаються зобов'язаними нею у своїх взаємовідносинах. Крім того, вони зобов'язані [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенцією] стосовно зазначеної держави, якщо остання приймає та застосовує її положення.
=== На яких осіб розповсюджується дія Конвенції? ===
Особами, що перебувають під захистом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_154#Text Конвенції], є ті, хто в будь-який момент та за будь-яких обставин опиняються, у разі конфлікту чи окупації, під владою сторони конфлікту або окупаційної держави, громадянами яких вони не є.

Поранені та хворі, а також особи з інвалідністю та вагітні жінки перебувають під особливим захистом і користуються особливим шануванням.

Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, особам з інвалідністю та породіллям, за жодних обставин не можуть бути об’єктом нападу, натомість вони завжди користуватимуться повагою сторін конфлікту й перебуватимуть під їхнім захистом.

У разі збройного конфлікту, який не має міжнародного характеру й виникає на території однієї зі Сторін, кожна сторона конфлікту зобов'язана застосовувати як мінімум такі положення:

1) з особами, які не беруть активної участі в бойових діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також із тими, хто hors de combat (той, що вийшов з ладу (фр.) унаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, поводяться гуманно, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії.

Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:

a) насилля над життям й особистістю, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й тортури;

b) захоплення заручників;

c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;

d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими народами як необхідні.

2) обов'язок підбирати поранених і хворих та надавати їм допомогу.
== Національні гарантії ==
Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text Кодекс цивільного захисту України] регулює відносини, пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов’язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

'''Цивільний захист''' - комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.

Крім того, діяльність Кабінету Міністрів України в умовах воєнного стану після початку збройного конфлікту здійснює заходи щодо створення відповідно до норм міжнародного гуманітарного права безпечних зон, організованих у спосіб, який дає змогу забезпечити захист цивільних осіб.

'''Детальніше див.:''' [[Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій|Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій.]]
== Самостійні дії ==
'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС НА ВУЛИЦІ'''

Якщо артилерійський обстріл застав вас на вулиці, негайно лягайте на землю (канаву, яму), щільно притулившись до якогось виступу: бордюру, клумби, забору тощо та накрийте голову руками. Найчастіше причиною поранення є не пряме влучання снаряду, а результат попадання уламків та вплив вибухової хвилі. Снаряди та міни відриваються в верхньому шарі грунту, уламки після підриву летять на висоті 30-50 см. над поверхнею землі.

'''ЯКЩО ОБСТРІЛ ЗАСТАВ ВАС В БУДІВЛІ'''

Негайно прямуйте до підвалу (укриття), у випадку, якщо підвал відсутній або зачинений, зайдіть до сусідів на першому поверсі. Існує правило: чим нижче спустишся, тим безпечніше. Як правило снаряди попадають у верхні поверхи.

Якщо артилерійський обстріл застав вас у будинку зненацька і не лишилося часу зреагувати, швидко йдіть в кімнату віддалену напряму, звідки ведеться обстріл. Лежачи або сидячи притуліться до несучої стіни, не стійте напроти. Найчастіше уламки потрапляють у приміщення через вікна. Якщо є можливість, завчасно заклейте скло вікон скотчем або забарикадуйте шафами, це врятує вас від уламків скла. Якщо обстріли є постійними, необхідно завчасно забарикадувати вікна мішками з піском, важкими меблями, речами.

'''ЯКЩО ПІД ЧАС ОБСТРІЛУ ВИ ЗНАХОДИТИСЯ В ТРАНСПОРТІ''' (''маршрутному таксі, тролейбусі, трамваї тощо'')

# Попросіть водія зупинити транспортний засіб.
# Вийдіть з транспортного засобу та швидко відійдіть від дороги в напрямку від багатоповерхівок та промислових об’єктів. Ляжте на землю та закрийте голову руками.

Якщо вибухи застали вас у дорозі на власному автомобілі – не розраховуйте, що на автомобілі ви зможете швидко втекти від обстрілу. Зупиніться, вийдіть з автомобіля та відбіжіть якомога далі від дороги.

'''Загальні вимоги до укриття'''

Укриття має бути заглибленим і разом із тим знаходитися подалі від споруд, які можуть обвалитися на вас зверху при прямому попаданні, або можуть спалахнути. Ідеальний захист дає траншея або ж канава (подібна до окопу) глибиною 1-2 метри, на відкритому місці.

'''УКРИТИСЯ ПІД ЧАС АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ МОЖНА'''

# у спеціально обладнаному бомбосховищі;
# у підземному переході;
# в будь-якій канаві, траншеї, ямі;
# в трубі водостоку під дорогою;
# вздовж високого бордюру чи підмурку паркану;
# у підвалі під капітальними будинками старої забудови;
# в оглядовій ямі гаражу, станції технічного обслуговування;
# в каналізаційних люках;
# в „воронках”, що лишилися від попередніх обстрілів.

'''НЕМОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ УКРИТТЯ'''

# під’їзди будинків;
# місця під технікою (вантажівкою, автобусом);
# непідготовлені для укриття підвали;
# укриття розташовані ближче 30-50 метрів від багатоповерхових будівель;
# проходи поміж штабелями, контейнерами, будівельними матеріалами.

'''ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ АРТИЛЕРІЙСЬКОГО ОБСТРІЛУ'''

Зачекайте приблизно 10 хвилин. Обережно підніміться, уважно огляньте місцевість навколо себе, пересувайтесь не кваплячись та уважно оглядайте маршрут руху, ноги ставте на вільну від уламків поверхню. Не піднімайте з землі незнайомі вам предмети. Снаряди можуть бути касетними і місцевість в результаті застосування спеціальних боєприпасів може бути замінована. Бойові елементи касетних боєприпасів та снаряди які не підірвалися можуть вибухнути від найменшого дотику. Уважно слідкуйте за дітьми, не дозволяйте їм торкатися до будь яких предметів.

[[Категорія:Воєнний стан]]

Проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства

2026-03-05T10:26:18Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Указ Президента України "Про Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства"]
== Загальні положення ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 частини 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], '''військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності ''придатних до неї за станом здоров’я і віком'' громадян України (за винятком випадків, визначених законом), ''іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності''.'''

Проходження військової служби іноземцями та особами без громадянства здійснюється '''у добровільному порядку (за контрактом)''' на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 частиною 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"] порядок проходження військової служби, права та обов’язки військовослужбовців визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n3 цим] та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.

Порядок проходження іноземцями та особами без громадянства військової служби у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#Text Положенням про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства].

З іноземцями та особами без громадянства, які добровільно вступають на військову службу, укладається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n487 контракт про проходження іноземцями чи особами без громадянства відповідного виду військової служби у Збройних Силах України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n597 Державній спеціальній службі транспорту].

'''Контракт про проходження військової служби - це письмова угода, що укладається між іноземцем, або особою без громадянства і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.'''

Щодо іноземців, які виявили бажання проходити військову службу на посадах рядового, сержантського і старшинського складу у Збройних Силах України та в Державній спеціальній службі транспорту, проводиться перевірка відомостей стосовно:
* законності їх перебування на території України,
* наявності документів, що засвідчують особу,
* відомостей про відсутність судимості,
* достовірності інших відомостей, наданих іноземцями.
Для прийнятих на військову службу іноземців та осіб без громадянства '''встановлюється випробувальний строк два місяці''', про що зазначається в контракті про проходження військової служби.

'''Військова служба закінчується в разі:'''
* звільнення військовослужбовця з військової служби,
* загибелі (смерті),
* визнання судом безвісно відсутнім або оголошення померлим.
'''Основними умовами прийняття на військову службу за контрактом іноземця та особи без громадянства є:'''
# визнання і виконання іноземцем або особою без громадянства [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України] та законів України;
# перебування іноземця або особи без громадянства на законних підставах на території України;
# відсутність в іноземця або особи без громадянства судимості;
# наявність в іноземця або особи без громадянства дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства.
== Порядок добору та прийняття іноземців на військову службу за контрактом ==
Відбір іноземців, або особи без громадянстана військову службу проводиться територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки та військовими частинами. Під час відбору іноземців або осіб без громадянства на посади враховується їх попередній досвід проходження військової служби, спеціальність та освіта. У разі відсутності такого досвіду, після прийняття іноземців або осіб без громадянства на військову службу вони направляються до навчальних частин (центрів) та військових частин для підготовки на спеціальних курсах для набуття відповідної військово-облікової спеціальності.

'''У територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки проводяться такі заходи з відбору іноземців або осіб без громадянства на військову службу за контрактом:'''
* попереднє вивчення особистих якостей іноземців або осіб без громадянства до прийняття на військову службу;
* направлення іноземців або осіб без громадянства до командирів військових частин для отримання письмової згоди (за необхідності);
* медичне обстеження іноземців або осіб без громадянства ;
* професійно-психологічний відбір іноземців або осіб без громадянства ;
* перевірка відомостей, поданих іноземцями або особами без громадянства у порядку, визначеному цим Положенням;
* оформлення особових справ іноземців;
* направлення іноземців до військових частин для подальшого прийняття на військову службу.
Іноземці та особи без громадянства , які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, подають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання заяву з проханням щодо прийняття їх на військову службу за контрактом, а також за встановленою формою - письмову згоду на обробку персональних даних, у разі потреби - письмову згоду на проведення перевірки поданих ними відомостей.

Медичне обстеження іноземців проводять військово-лікарські комісії відповідного відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

На іноземця або особу без громадянства, який успішно пройшов відбір на військову службу, '''оформлюється особова справа''', до якої додаються:
# довідка військово-лікарської комісії про придатність до проходження військової служби;
# картка професійного відбору іноземця за формою, визначеною Міністерством оборони України;
# довідка про результати перевірки поданих іноземцем відомостей;
# копія дійсного паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства;
# інформація про склад сім'ї або близьких осіб іноземця.
Після проведення заходів відбору іноземців та осіб без громадянства, разом з їх особовими справами та приписами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, направляються до військових частин відповідно до наданих письмових згод. У військових частинах (навчальних центрах) стосовно іноземців проводяться такі заходи:
* перевірка рівня фізичної підготовки іноземців та осіб без громадянства;
* оформлення контракту про проходження іноземцями та особами без громадянства відповідного виду військової служби у Збройних Силах України або в Державній спеціальній службі транспорту.
У разі відповідності вимогам проходження військової служби командир військової частини (навчального центру) укладає з іноземцями або особами без громадянства контракт про проходження відповідного виду військової служби та призначає їх на відповідні військові посади, про що видається наказ по особовому складу.

Про прийняття на військову службу за контрактом і призначення іноземців або осіб без громадянства на відповідні військові посади військова частина (навчальний центр) повідомляє територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та вищий орган військового управління за підпорядкованістю.

Військовослужбовець '''вважається таким, що не пройшов випробувальний строк у разі''' встановлення його неспроможності опанувати посаду та виконувати службові обов'язки, а також неодноразових фактів порушень військової дисципліни (скоєння правопорушень).

== Контракт про проходження військової служби ==
=== Строки, на які укладаються контракти ===
'''Перший контракт про проходження військової служби укладається:'''

з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу, - '''строком на 3 роки''';

з військовослужбовцями у разі їх призначення на посади сержантського і старшинського складу - '''строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін''';

Строк останнього контракту про проходження військової служби визначається часом, який залишився до досягнення військовослужбовцем граничного віку перебування на військовій службі, або строком, на який його залишено на військовій службі понад граничний вік.

'''Іноземець або особа без громадянства не може бути прийнятий на військову службу за контрактом у разі:'''
* наявності в іноземця судимості;
* ненадання іноземцем під час прийняття на військову службу згоди на проведення перевірки відомостей або документів, які засвідчують особу, або встановлення факту подання іноземцем недостовірної інформації або підроблених документів - за результатами перевірки поданих іноземцем відомостей;

* коли час, що залишився іноземцю до досягнення граничного віку перебування на військовій службі, менший за строк дії першого контракту про проходження військової служби, крім випадків, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 частиною третьою статті 23 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];
* незаконного перебування іноземця на території України.

=== Порядок укладення контрактів ===
Контракт укладається у двох примірниках, підписується сторонами контракту. Підпис посадової особи скріплюється відповідною гербовою печаткою. Один примірник контракту зберігається в особовій справі військовослужбовця, другий - у військовослужбовця. Контракт про проходження військової служби є підставою для видання відповідного наказу по особовому складу про зарахування іноземця до списків особового складу Збройних Сил України та призначення його на відповідну посаду чи продовження військової служби.

Новий контракт про проходження військової служби укладається '''не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії чинного контракту'''.

Новий контракт про проходження військової служби військовослужбовцями, які досягли граничного віку перебування на військовій службі, укладається після прийняття рішення про залишення їх на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі посадовими особами, яким надано таке право. Строк залишення на військовій службі понад граничний вік може становити '''до 5 років'''.

=== Продовження строку контракту ===
Строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі:

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах рядового складу, - на 3 роки;

для військовослужбовців, які проходять військову службу на посадах сержантського та старшинського складу, - на строк від 3 до 5 років.

Під час дії особливого періоду для військовослужбовців за їхнім бажанням строк проходження військової служби за новим контрактом може бути продовжено на строк від 1 до 10 років, але не більше ніж до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Також дія контракту про проходження військової служби з військовослужбовцями під час звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту продовжується:
* до закінчення щорічної основної відпустки, час якої повністю або частково перевищує строк контракту;
* на час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, а також на час увільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку із захворюванням.
Дія контракту з військовослужбовцями під час звільнення продовжується наказом командира військової частини по стройовій частині.

Військовослужбовцям, які перебували в умовах, що з об'єктивних причин (перебування в полоні, заручником, інтернованим у нейтральній державі, якщо місце перебування невідоме, за інших обставин) унеможливлювали укладення нового контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України або в Державній спеціальній службі транспорту, строк попереднього контракту продовжується до прийняття судом рішення про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими або до закінчення перебування у зазначених умовах і повернення до військових частин, в яких вони проходили військову службу, а також на строк, необхідний для визначення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я та прийняття рішення щодо укладення нового контракту.

=== Припинення (розірвання) контракту ===
'''Контракт припиняється (розривається):'''
* у день закінчення строку контракту;
* у день набрання чинності новим контрактом - у разі зміни військовослужбовцем одного виду військової служби на інший;
* у день, зазначений у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (у разі дострокового розірвання контракту, звільнення з військової служби);
* у день, що настає після дня смерті (загибелі) військовослужбовця або дня визнання його судом безвісно відсутнім чи оголошення померлим;
* у день, що настає після дня завершення випробувального строку у разі непроходження військовослужбовцем 2-місячного випробувального строку.
Контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби:

1) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 підпунктами "а" - "г", "д", "е", "з" - "й", "м", "н" пункту 1, підпунктами "а" - "г", "д", "е", "ж" - "ї" та "л" пункту 2, підпунктами "а" - "в" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"];

2) за рішенням військовослужбовця за наявності підстав, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 підпунктами "а" - "ґ", "ж", "і" та "к" пункту 1, підпунктами "а" - "ґ", "и", "й" та "к" пункту 2, підпунктами "а", "г" та "ґ" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"].

У разі припинення (розірвання) контракту в примірнику, що зберігається в особовій справі, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.

Військовослужбовець подає '''за бажанням''' другий примірник контракту до кадрового органу військової частини, де робиться відповідний запис із зазначенням підстав припинення контракту та дати виключення військовослужбовця зі списків особового складу. У разі неподання військовослужбовцем примірника контракту в першому примірнику робиться відповідний запис.
== Відпустки ==
Військовослужбовцям надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

'''Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні:'''
* до 10 років, становить 30 календарних днів;
* від 10 до 15 років - 35 календарних днів;
* від 15 до 20 років - 40 календарних днів;
* понад 20 календарних років - 45 календарних днів.
Без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець.

Святкові та неробочі дні під час визначення тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Щорічна основна відпустка надається протягом календарного року. За бажанням військовослужбовців, щорічна основна відпустка може надаватися їм частинами, не більше двох, за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 15 календарних днів.

Військовослужбовцям, які перебувають у довготривалому відрядженні за межами України, дозволяється за їх бажанням об'єднувати щорічні основні відпустки за два роки. У цьому разі загальна тривалість об'єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів.

Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням та соціальні відпустки надаються відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про відпустки"]. Інші додаткові відпустки надаються на підставах та в порядку, визначених відповідними законами України.

У разі якщо [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/504/96-%D0%B2%D1%80#Text Законом України "Про відпустки"] або іншими законами України передбачено надання додаткових відпусток без збереження заробітної плати, такі відпустки військовослужбовцям надаються без збереження грошового забезпечення.

'''Відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких випадках:'''
# укладення ним шлюбу - тривалістю до 10 календарних днів;
# тяжкого стану здоров'я або смерті рідних по крові або по шлюбу: а) дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, - тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад; б) інших рідних - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
# пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім'ю військовослужбовця або осіб, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n376 підпункті 2 пункту 108 розділу 8 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства], - тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
# в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім'ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини - тривалістю до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад. Така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.
За рішенням командира (начальника) військової частини військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин без збереження грошового забезпечення загальною тривалістю не більш як 15 календарних днів на рік ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n362 пункт 108 розділу 8 Положення про проходження військової служби у Збройних Силах України іноземцями та особами без громадянства]) (далі - Положення).

У зв'язку з хворобою військовослужбовця йому надається '''відпустка для лікування''' із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою '''не повинен перевищувати 4 місяців підряд''' (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
== Порядок звільнення ==
Військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються підстави звільнення з військової служби.

Розрахунок вислуги років військовослужбовців, які звільняються з військової служби за всіма підставами, передбаченими [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"], здійснюється військовою частиною. Особова справа після звільнення військовослужбовця надається до галузевого державного архіву Міністерства оборони України для зберігання та обліку.

У разі звільнення військовослужбовця з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту видання наказу про звільнення та здавання посади військовослужбовцем повинні бути здійснені не пізніше дня закінчення строку контракту, якщо інше не передбачено законодавством.

Військовослужбовцям, які мають особливі заслуги перед Україною, незалежно від вислуги років у разі звільнення за рішенням посадових осіб, які здійснюють звільнення, може бути надано право носіння військової форми одягу.

Накази про звільнення військовослужбовців з військової служби оголошуються командирами (начальниками) військових частин.

'''Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/248/2016#n444 до п. 138 розділу Х Положення], особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.'''

Після видання наказу про звільнення військовослужбовця з військової служби підстава звільнення зміні не підлягає, якщо під час звільнення не допущені порушення законодавства і не виникли нові обставини, пов'язані зі звільненням.

'''Під час дії особливого періоду військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом звільняються з військової служби з підстав, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469 частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу"].'''
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ БФ "]'''''[https://r2p.org.ua/ '''Право на захист''"'''''] </center>
|}
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Військова служба]]

Тимчасовий захист та статус біженця як форми міжнародного захисту для громадян України в країнах Європейського Союзу

2026-03-05T10:09:02Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_011#Text Конвенція про статус біженців від 28 липня 1951 року]
*[https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2011/95/oj Директива 2011/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 2011 року про стандарти для кваліфікації громадян третіх країн або осіб без громадянства як бенефіціарів міжнародного захисту, для єдиного статусу біженців або осіб, які мають право на додатковий захист, і для змісту наданого захисту (нова редакція)]
*[https://eur-lex.europa.eu/eli/dec_impl/2022/382/oj Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року про встановлення масового припливу переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запровадження тимчасового захисту]
*[https://eur-lex.europa.eu/eli/dec_impl/2023/2409/oj Виконавче рішення Ради (ЄС) 2023/2409 від 19 жовтня 2023 року про продовження тимчасового захисту, запровадженого Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382]
*[https://eur-lex.europa.eu/eli/dec_impl/2024/1836/oj Виконавче рішення Ради (ЄС) 2024/1836 від 25 червня 2024 року про продовження тимчасового захисту, запровадженого Виконавчим рішенням (ЄС) 2022/382]
*[https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52022XC0321%2803%29&qid=1647940863274 Повідомлення Комісії щодо Оперативних керівних принципів імплементації Рішення Ради 2022/382, що встановлює наявність масового припливу переміщених осіб з України у значенні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС, та має наслідком запровадження тимчасового захисту 2022/C 126 I/01]
*[https://ombudsman.gov.ua/news_details/rozyasnennya-shchodo-timchasovogo-zahistu-ta-otrimannya-statusu-bizhencya Роз'яснення Уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо тимчасового захисту та отримання статусу біженця від 17 березня 2022 року]
==Загальні поняття==
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну значна кількість людей, змушених залишити країну через збройний конфлікт, опинилася на території Європейського Союзу.

Ці особи можуть звертатися в державах-членах ЄС, зокрема, за тимчасовим захистом, а також за міжнародним захистом.
'''Важливо!''' Громадяни України з біометричним паспортом для виїзду за кордон, які не мають тимчасового або міжнародного захисту, довгострокової візи, посвідки на проживання чи іншого дозволу на тривале перебування, можуть загалом перебувати на території держав-членів ЄС не більше ніж 90 днів протягом 180-денного періоду.
При цьому, отримання тимчасового захисту не прирівнюється до отримання міжнародного захисту. Втім особи, які користуються тимчасовим захистом, повинні мати можливість подати заяву про надання міжнародного захисту в будь-який час. Розгляд будь-якої заяви про надання міжнародного захисту, не розглянутої до закінчення періоду тимчасового захисту, має бути завершений після закінчення цього періоду.

'''Тимчасовий захист''' - це процедура виняткового характеру для надання, у разі масового напливу або неминучого масового напливу переміщених осіб з третіх країн, які не можуть повернутися в країну походження, негайного і тимчасового захисту таким особам, зокрема, якщо також існує ризик того, що система притулку не зможе обробити цей наплив без негативних наслідків для її ефективного функціонування, в інтересах відповідних осіб та інших осіб, які просять про захист ([https://ips.ligazakon.net/document/MU01293?an=2 ст. 2 Директиви Ради Європейського Союзу від 20 липня 2001 року № 2001/55/EС]).

Механізм тимчасового захисту для осіб, які змушені були залишити Україну внаслідок збройного конфлікту, був активований Радою ЄС 4 березня 2022 року у Імплементаційному рішенні Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року,

Міжнародний захист означає статус біженця та статус додаткового захисту ([https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2011/95/oj#:~:text=%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202,-%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F ст. 2 Директиви 2011/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 13 грудня 2011 року]).

'''Біженець''' - це громадянин третьої країни, який внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, громадянства, політичних переконань або належності до певної соціальної групи перебуває за межами країни своєї громадянської належності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися ним внаслідок таких побоювань, або особа без громадянства, яка, перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання з тих самих причин, що зазначені вище, не може або не бажає повернутися до неї внаслідок таких побоювань.

'''Особа, яка має право на додатковий захист''' - це громадянин третьої країни або особа без громадянства, яка не відповідає критеріям біженця, але щодо якої є вагомі підстави вважати, що ця особа, у разі її повернення до країни походження, або, у випадку особи без громадянства до країни свого попереднього постійного проживання, зіткнеться з реальним ризиком зазнати серйозної шкоди (смертна кара або страта; або катування чи нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження або покарання заявника в країні походження; або серйозна та індивідуальна загроза життю чи здоров'ю цивільної особи через невибіркове насильство в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту), і яка не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом внаслідок такого ризику.

==Порядок отримання та строк дії тимчасового захисту==
'''Для отримання тимчасового захисту необхідно:'''

* звернутися за отриманням тимчасового захисту до органів влади відповідної країни ЄС, які займаються питаннями з міграції;
* за результатами розгляду звернення держава-член ЄС має вжити необхідних заходів для надання особам, які користуються тимчасовим захистом, дозволів на проживання (або інших документів чи еквівалентних доказів) на весь термін дії тимчасового захисту.

Уповноважені органи та процедура отримання дозволу на проживання на підставі тимчасового захисту в державах-членах ЄС можуть відрізнятися залежно від національного законодавства.

Кожна держава-член ЄС створила веб-сайт для осіб, які мають право на тимчасовий захист, де вони можуть отримати всю необхідну інформацію щодо його отримання в конкретній країні. Нижче наведено посилання на веб-сайти ТОП-5 держав-членів ЄС за кількістю осіб, які отримали тимчасовий захист : [https://www.germany4ukraine.de/UA/startseite_node.html Німеччина], [https://www.gov.pl/web/ua Польща], [https://ipc.gov.cz/uk/tymchasovyy-zakhyst/ Чехія], [https://www.inclusion.gob.es/uk/web/ucrania-urgente/proteccion-temporal1 Іспанія], [https://igi.mai.gov.ro/ucraina/ Румунія].

Відповідно до положень ст. 4 Директиви Ради Європейського Союзу від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC, тимчасовий захист спочатку застосовувався на початковий період в один рік, до 4 березня 2023 року, а потім автоматично продовжувався ще на один рік до 4 березня 2024 року.

Після цього, Рада ЄС вже двічі продовжила строк дії тимчасового захисту, спочатку до 4 березня 2025 року, а потім - до 4 березня 2026 року.

При цьому, механізм тимчасового захисту може припинити свою дію у будь-який час за рішенням Ради ЄС, якщо ситуація в Україні буде такою, що дозволить безпечне і тривале повернення осіб, яким надано тимчасовий захист, з належною повагою до прав людини і основоположних свобод та зобов'язань держав-членів ЄС щодо недопущення примусового вислання.

==Особи, на яких поширюється тимчасовий захист==
Тимчасовий захист поширюється на такі категорії осіб, які були переміщені з України 24 лютого 2022 року або пізніше внаслідок військового вторгнення збройних сил Російської Федерації, що розпочалося з цієї дати:

* громадяни України, які проживали в Україні до 24 лютого 2022 року;

Орієнтовний перелік документів, що підтверджують громадянство України, навіть якщо термін їх дії закінчився:

# паспорти будь-якого виду (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України);
# національні посвідчення особи (посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України);
# військові квитки та посвідчення про проходження військової служби;
# інші офіційні документи, які згадують або вказують на громадянство.

* особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які користувалися міжнародним захистом (мали статус біженця) або еквівалентним національним захистом (мали статус особи, яка потребує додаткового захисту) в Україні до 24 лютого 2022 року;

# посвідчення біженця;
# проїзний документ біженця;
# посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;
# проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.

* члени сімей перших двох категорій, зокрема, чоловік/дружина або неодружений партнер у стабільних відносинах, якщо законодавство або практика відповідної держави-члена ставиться до неодружених пар таким же чином, як і до одружених пар відповідно до її національного законодавства щодо іноземців; неповнолітні неодружені діти, або діти чоловіка/дружини, незалежно від того, чи були вони народжені в шлюбі, чи поза шлюбом, чи усиновлені; інші близькі родичі, які проживали разом як члени однієї сім'ї на момент виникнення обставин, що супроводжували масовий приплив переміщених осіб, і які на той момент повністю або переважно перебували на їх утриманні;
* особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які можуть довести, що вони легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсної посвідки на постійне проживання, виданої відповідно до законодавства України, і які не можуть безпечно повернутися в тривалих умовах до своєї країни або регіону походження.

За окремим рішенням держави-члена ЄС, тимчасовий захист можуть отримати й інші особи, у тому числі, особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які легально проживали в Україні та не можуть повернутися в безпечних і тривалих умовах до своєї країни або регіону походження.

===== Особи, на яких не поширюється тимчасовий захист =====
Такі категорії переміщених осіб, за загальним правилом, не мають права на тимчасовий захист:

* громадяни України, які проживали в Україні та були переміщені з України до 24 лютого 2022 року або опинилися за межами України до цієї дати, наприклад, у зв'язку з роботою, навчанням, відпусткою, відвідуванням сім'ї чи лікаря або з інших причин;
* особи без громадянства або громадяни третіх країн, крім України, які користувалися в Україні статусом міжнародного захисту або прирівняним до нього захистом біженця до 24 лютого 2022 року і які були переміщені з України до 24 лютого 2022 року або опинилися за межами України, наприклад, у зв'язку з роботою, навчанням, відпусткою, відвідуванням сім'ї, лікуванням або з інших причин до цієї дати;
* особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які легально проживали в Україні до 24 лютого 2022 року на підставі дійсного дозволу на постійне проживання, виданого відповідно до законодавства України, і які можуть бути в змозі повернутися в безпечних і тривалих умовах до своєї країни або регіону походження.

Крім того, наступні категорії переміщених осіб також не мають права на тимчасовий захист або належний захист відповідно до національного законодавства:

* особи без громадянства та громадяни третіх країн, крім України, які перебували в Україні на законних підставах на короткостроковій основі до 24 лютого 2022 року, такі як студенти та працівники, і які можуть повернутися в безпечних та довгострокових умовах до своєї країни або регіону походження.

Держави-члени ЄС можуть позбавити особу тимчасового захисту, якщо існують серйозні підстави вважати, що:

# вона вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людяності, як це визначено в міжнародних документах, розроблених для визначення таких злочинів
# вона вчинила тяжкий злочин неполітичного характеру за межами держави-члена ЄС, що приймає, до того, як її було прийнято до цієї держави-члена ЄС як особу, що користується тимчасовим захистом. Тяжкість очікуваного переслідування повинна бути оцінена з урахуванням характеру кримінального злочину, в якому підозрюється відповідна особа. Особливо жорстокі дії, навіть якщо вони вчинені з нібито політичною метою, можуть бути кваліфіковані як серйозні неполітичні злочини. Це стосується як учасників злочину, так і його замовників;
# особа винна в діях, що суперечать цілям і принципам Організації Об'єднаних Націй;
# особа є небезпечною для безпеки приймаючої держави-члена ЄС або, будучи засудженим остаточним вироком суду за особливо тяжкий злочин, він або вона становить небезпеку для суспільства приймаючої держави-члена ЄС.

==Права осіб, які користуються тимчасовим захистом==
У Директиві Ради Європейського Союзу від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC перераховані такі права бенефіціарів тимчасового захисту:

* дозвіл на проживання на весь період дії захисту;
* відповідну інформацію про тимчасовий захист;
* гарантії доступу до процедури надання міжнародного захисту;
* доступ до працевлаштування за умови дотримання правил, що застосовуються до професії, а також національної політики на ринку праці та загальних умов працевлаштування;
* доступ до придатного місця проживання або житла;
* доступ до соціального забезпечення або засобів до існування, якщо це необхідно;
* доступ до медичної допомоги;
* доступ до освіти для осіб віком до 18 років у державній системі освіти;
* можливості для возз'єднання сімей за певних обставин;
* доступ до банківських послуг, наприклад, відкриття базового банківського рахунку;
* переїзд до іншої країни ЄС до отримання посвідки на проживання;
* вільно пересуватися країнами ЄС (крім держави-члена проживання) протягом 90 днів протягом 180-денного періоду після видачі посвідки на проживання в приймаючій країні ЄС.

'''Важливо!''' Директива Ради Європейського Союзу від 20 липня 2001 року № 2001/55/EC визначає лише загальні засади та мінімальні стандарти тимчасового захисту, проте повний обсяг прав та конкретні умови надання тимчасового захисту залежать від національного законодавства кожної держави-члена ЄС. Радимо перевіряти, зокрема, національні вимоги кожної з держав-членів ЄС стосовно необхідності обміну водійського посвідчення та розмитнення автомобіля з українською реєстрацією.

== Особливості надання міжнародного захисту ==
Отримати міжнародний захист означає '''отримати статус біженця''' чи статус додаткового захисту.
'''Важливо!''' Метою Директиви 2013/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року є встановлення спільних процедур надання та позбавлення міжнародного захисту в державах-членах ЄС. При цьому, особливості процедури можуть варіюватися залежно від законодавства кожної держави-члена ЄС, адже країни можуть запроваджувати або зберігати більш сприятливі стандарти щодо процедур надання та позбавлення міжнародного захисту.
Процедура надання міжнародного захисту в державах-членах ЄС включає такі складові:

▶'''Подання заяви:''' Громадяни України, громадяни третіх країн, особи без громадянства можуть подати заяву на отримання статусу біженця або додаткового захисту на території держави-члена ЄС, на кордоні, у територіальних водах або в транзитних зонах.

▶'''Реєстрація заяви:''' Компетентний орган держави-члена ЄС зобов’язаний зареєструвати заяву не пізніше ніж через 3 дні після її отримання. Якщо кількість заяв перевищує можливості органу, цей строк може бути продовжений, але не більше, ніж до 10 днів.

▶'''Попередня перевірка:''' Після реєстрації проводиться первинна перевірка для з'ясування, чи відповідає заява критеріям розгляду в рамках держави-члена ЄС, яка її прийняла, чи повинна бути передана в іншу державу відповідно до Дублінського регламенту.
Важливо! Подача заяви на отримання міжнародного захисту в одній з держав-членів ЄС не гарантує, що розгляд цієї заяви відбудеться саме в цій країні або що заявник отримає міжнародний захист саме там. Згідно з Дублінським регламентом, який регулює визначення відповідальної країни для розгляду заяви про надання міжнародного захисту, заяву може бути передано в іншу державу-член ЄС. Відповідальність за розгляд заяви, як правило, покладається на країну першого в’їзду заявника до ЄС або країну, де заявник має найбільш тісний зв’язок (наприклад, через наявність родичів). Це означає, що після подання заяви в одній державі-члені ЄС вона може бути передана до іншої країни, яка вважатиметься відповідальною за розгляд.
▶'''Основний розгляд заяви:''' Компетентний орган здійснює детальний розгляд обґрунтованості заяви, аналізує факти і докази, надані заявником, та перевіряє відповідність умовам для надання статусу біженця або додаткового захисту. Разом із цим, проводиться інтервʼю із заявником та, за потреби, медичне обстеження.

▶'''Прийняття рішення:''' За результатами розгляду приймається рішення про надання або відмову в наданні міжнародного захисту. Якщо заявник отримує міжнародний захист, йому надається відповідний статус (біженця або особи, яка потребує додаткового захисту).

▶'''Можливість оскарження:''' У разі відмови заявник має право оскаржити рішення в судовому порядку. Держави-члени ЄС повинні забезпечити доступ до справедливих і ефективних процедур оскарження.

За загальним правилом, держави-члени ЄС повинні забезпечити завершення процедури розгляду заяви '''''протягом шести місяців з дати її подання'''''. Проте, як виняток, держави-члени ЄС можуть перевищувати цей строк.

Держави-члени ЄС накладають на заявників зобов'язання співпрацювати з компетентними органами з метою встановлення їхньої особи та інших елементів. Зокрема, держави-члени ЄС можуть передбачити, що:

# заявники зобов'язані повідомляти компетентні органи або особисто з'являтися до них без зволікання або у визначений час;
# заявники повинні передати наявні у них документи, що мають відношення до розгляду заяви, наприклад, свої паспорти
# заявники зобов'язані якомога швидше інформувати компетентні органи про своє поточне місце проживання або адресу та про будь-які їх зміни;
# компетентні органи можуть обшукати заявника та предмети, які він має при собі;
# компетентні органи можуть сфотографувати заявника; і
# компетентні органи можуть записувати усні заяви заявника, за умови, що він був попередньо про це поінформований.

При цьому, Директива 2013/32/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року покладає на держав-членів ЄС обовʼязок забезпечити заявникам певні гарантії, зокрема:

* бути поінформованими мовою, яку вони розуміють про процедуру;
* мати право на послуги перекладача;
* мати можливості зв'язатися з УВКБ ООН або з будь-якою іншою організацією, що надає юридичні або інші консультації заявникам;
* інші гарантії.

Заявникам дозволяється залишатися в державі-члені ЄС, виключно з метою проведення процедури, доки компетентний орган не ухвалить рішення про надання або відмову в наданні міжнародного захисту, проте це право на перебування не є правом на отримання дозволу на проживання.
'''''Важливо!''''' Заявники на отримання міжнародного захисту, як правило, не можуть повертатися до країни походження, поки їхня заява перебуває на розгляді. Крім того, '''особи, які вже отримали статус міжнародного захисту, також не можуть повертатися до країни походження''', адже це може бути підставою для припинення їхнього статусу. Отже, після подачі заяви на отримання міжнародного захисту та у разі його отримання, громадяни України не зможуть здійснювати навіть тимчасові поїздки в Україну.

== Права осіб, які користуються міжнародним захистом ==
Біженці та особи, які потребують додаткового захисту після отримання статусу мають такі права:

* дотримання принципу «заборони вислання» (non-refoulement);
* доступ до інформації мовою, яку біженці чи особи, які мають додатковий захист, розуміють або обґрунтовано припускають, що розуміють, про права та обов'язки, пов'язані з їх статусом;
* право отримати дозвіл на проживання: для біженців - не менш ніж на 3 роки з можливістю продовження; для осіб, які мають додатковий захист - не менш ніж 1 рік з можливістю продовження.
* право на отримання проїзних документів;
* доступ до працевлаштування;
* доступ до освіти, як для неповнолітніх, так і для дорослих;
* доступ до існуючих процедур визнання іноземних дипломів, сертифікатів та інших доказів кваліфікації;
* доступ до необхідної соціальної допомоги, яка надається громадянам цієї держави-члена ЄС;
* доступ до системи охорони здоров'я;
* доступ до житла на рівних умовах з іншими громадянами третіх країн, які легально проживають на території держав-членів ЄС;
* свобода пересування на території держави-члена ЄС;
* доступ до інтеграційних програм та інші.

При наданні вищезазначених прав, держави-члени ЄС повинні брати до уваги особливе становище вразливих осіб, таких як неповнолітні, неповнолітні без супроводу дорослих, особи з інвалідністю, люди похилого віку, вагітні жінки, одинокі батьки з неповнолітніми дітьми, жертви торгівлі людьми, особи з психічними розладами та особи, які зазнали катувань, зґвалтувань або інших серйозних форм психологічного, фізичного або сексуального насильства.

== Відмінність тимчасового захисту від міжнародного захисту ==
▶Тимчасовий захист надається особі за короткий час одразу після прибуття, що дозволяє швидше отримати доступ до житла, медичних послуг та соціальної допомоги. Міжнародний захист вимагає проходження складної процедури, яка може тривати досить тривалий час.

▶Тимчасовий захист надається на період дії обставин у країні походження, які зумовлюють необхідність такого захисту (наприклад, війна), тоді як міжнародний захист, як-от статус біженця чи додатковий захист, залежить від індивідуальних обставин заявника і може бути продовжений у разі збереження ризиків для особи.

▶Особі надається право обрати країну, де подати заяву на отримання тимчасового захисту, тоді як особа, яка звертається за міжнародним захистом, прив’язана до конкретної країни, яка розглядатиме її заяву.

▶Отримавши тимчасовий захист, особа має право пересуватися в межах ЄС та змінювати країну перебування. Отримавши міжнародний захист, особа не може змінити країну захисту.

▶Тимчасовий захист забезпечує негайний доступ до прав, передбачених законодавством держав-членів ЄС для таких осіб. Права осіб, які подали заяву на міжнародний захист, можуть бути обмеженими під час розгляду процедури.

▶Особа, яка отримала тимчасовий захист, може повертатися в Україну та здійснювати тимчасові поїздки без втрати статусу. Особа, яка подала заяву на міжнародний захист, або отримала статус біженця чи додаткового захисту, не може повертатися в Україну чи здійснювати навіть тимчасові поїздки без ризику втрати статусу.
'''''Важливо!''''' Після закінчення тимчасового захисту у осіб залишається опція подати заяву на отримання міжнародного захисту.

==Корисні посилання для допомоги українцям, які виїжджають за кордон==

* [https://commission.europa.eu/topics/eu-solidarity-ukraine/eu-assistance-ukraine/information-people-fleeing-war-ukraine_uk Інформація для людей з України, що шукають порятунку від війни в Україні]
* [https://home-affairs.ec.europa.eu/policies/migration-and-asylum/migration-management/migration-management-welcoming-displaced-people-ukraine_uk Регулювання міграції: прийом переміщених осіб з України]
* [https://help.unhcr.org/ukraine/ Допомога постраждалим від війни, біженцям та шукачам притулку]
* [https://ua.gov.sk/ Офіційна сторінка державного управління Республіки Словаччина (інформація для українців)]
* [https://www.gov.pl/web/ua Інформація для осіб, які хочуть звернутися за тимчасовим захистом до Польщі]
* [https://dopomoha.ro/uk Платформа для підтримки людей з України, які хочуть звернутися за міжнародним захистом в Румунії]
* [https://dopomoga.gov.md/ Корисна інформація для тих, хто прямує з України до Молдови]
* [https://helsinki.hu/en/information-for-people-fleeing-from-ukraine/ Корисна інформація для тих, хто прямує до Угорщини]
* [https://tripadvisor.mfa.gov.ua/ Корисна інформація від МЗС для громадян України, які планують виїжджати за кордон]
* [https://www.youtube.com/watch?v=DjnfFzLxLzU Вебінар: "Права людей з України за кордоном в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україну"]
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ БФ "]'''''[https://r2p.org.ua/ '''Право на захист''"'''''] </center>
|}
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]
[[Категорія:Воєнний стан]]
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]
[[Категорія:Митне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Реєстрація народження осіб без громадянства та осіб із невизначеним громадянством

2026-03-05T08:56:33Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n583 Сімейний кодекс України] (Глава 12)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370 Цивільний процесуальний кодекс України] (Розділ IV, Глава 6)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Реєстрація народження ==
'''Підставою для проведення державної реєстрації народження є один із документів:'''
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Кампанія УВКБ ООН "#ЯІсную"]]
# медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
# медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
# медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);
# медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) видається будь-кому з батьків або іншим особам, які проводитимуть реєстрацію дитини, закладом охорони здоров’я, на обліку якого перебував новонароджений (пункт 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#top Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]).

У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров’я за даними посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B підпункт «а» пункту 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2]).

Строк зберігання документації – 25 років.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживамння її батьків чи одного з них.

Залежно від строку, що сплив з моменту народження дитини, для її реєстрації необхідні документи:
{| class="wikitable"
|+
!'''До 1 року'''
!Від 1 до 16 років
!Від 16 років і старше
|-
| rowspan="2" |●заява;
●медичне свідоцтво про народження (форма № 103/0);

●паспорт заявника (у разі відсутності документів у заявника паспорт представника заявника).
| rowspan="2" |●заява (правила повторної реєстрації);
●медичне свідоцтво про народження (форма № 103/0);

●медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (Nº103-1/0);

●довідка з місця проживання дитини
|●заява (правила повторної реєстрації);
●медичне свідоцтво про народження (форма № 103/0)
|-
|рішення суду про встановлення факту народження
|}
'''Як зареєструвати новонароджених під час війни?'''

Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, якщо дитина народилася під час дії воєнного стану на території адміністративно-територіальної одиниці, включеної до переліку Міністерства юстиції України, де обмежено доступ до державних реєстрів і де через тимчасову окупацію Російською Федерацією органи державної реєстрації актів цивільного стану не здійснюють реєстрацію народження, може проводитися за спеціальною процедурою.

У такому випадку реєстрація здійснюється на підставі заяви про державну реєстрацію народження, складеної у довільній формі.

Електронну копію цієї заяви (скан або фото) разом з електронними копіями:

* медичного документа про народження (який відповідно до законодавства є підставою для реєстрації);
* інших необхідних документів,

потрібно надіслати на електронну пошту відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ): birth_ua@ukr.net

Цю процедуру встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1009-22#Text наказ Міністерства юстиції України від 03 вересня 2022 року № 3734/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації народження та отримання документів про народження в умовах воєнного стану".]

== Встановлення факту народження судом ==
Рішення суду про встановлення факту народження може бути отримане в результаті окремого провадження, що передбачено статтею 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Для цього необхідно отримати письмову відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) в реєстрації народження та звернутися до адвокатів БПД для складання заяви до суду.

'''Доказами для встановлення факту народження можуть слугувати наступні документи:'''
# відповідь з пологового будинку про відсутність медичної документації в пологовому будинку (не збереглася документація тощо);
# обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні;
# медична картка (включаючи картку профілактичних щеплень);
# довідка (характеристика) із сільської ради;
# покази свідків;
# підтвердження відсутності реєстрації народження за кордоном (у разі народження дитини поза межами території України).
'''На стадії підготовки звернення до суду необхідно мати:'''
# письмову відмову відділу ДРАЦС у реєстрації народження;
# документи, що підтверджують правильний вибір судової установи (заява подається за місцем проживання заявника) – довідка з Центру обліку бездомних громадян, довідка від ЖКГ, сільради, акт обстеження тощо;
# ПІБ, адреси, контактні дані свідків (бажано близькі родичі, сусіди);
# детально прописану прохальну частину заяви (ПІБ матері, серія і номер паспорту, підстава для запису про батька дитини).
У деяких випадках суд може призначити проведення аналізу ДНК для визначення спорідненості дитини з матір’ю або додаткові медичні дослідження для підтвердження віку дитини (медогляд, рентген плечового суглобу).
== Повторне свідоцтво про народження (дублікат) ==
Відповідно до пункту 4 Глави IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"].

Особі, позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1790:~:text=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 4 розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2]).
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ БФ "]'''''[https://r2p.org.ua/ '''Право на захист''"'''''] </center>
|}
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Реєстрація народження осіб без громадянства та осіб із невизначеним громадянством

2026-03-05T08:48:52Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n583 Сімейний кодекс України] (Глава 12)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370 Цивільний процесуальний кодекс України] (Розділ IV, Глава 6)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Реєстрація народження ==
'''Підставою для проведення державної реєстрації народження є один із документів:'''
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Кампанія УВКБ ООН "#ЯІсную"]]
# медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
# медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
# медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);
# медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) видається будь-кому з батьків або іншим особам, які проводитимуть реєстрацію дитини, закладом охорони здоров’я, на обліку якого перебував новонароджений (пункт 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#top Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]).

У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров’я за даними посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B підпункт «а» пункту 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2]).

Строк зберігання документації – 25 років.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживамння її батьків чи одного з них.

Залежно від строку, що сплив з моменту народження дитини, для її реєстрації необхідні документи:[[Файл:Image 2021-10-29 164628.png|міні|Документи необхідні для реєстрації народження|ліворуч]]

'''Як зареєструвати новонароджених під час війни?'''

Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, якщо дитина народилася під час дії воєнного стану на території адміністративно-територіальної одиниці, включеної до переліку Міністерства юстиції України, де обмежено доступ до державних реєстрів і де через тимчасову окупацію Російською Федерацією органи державної реєстрації актів цивільного стану не здійснюють реєстрацію народження, може проводитися за спеціальною процедурою.

У такому випадку реєстрація здійснюється на підставі заяви про державну реєстрацію народження, складеної у довільній формі.

Електронну копію цієї заяви (скан або фото) разом з електронними копіями:

* медичного документа про народження (який відповідно до законодавства є підставою для реєстрації);
* інших необхідних документів,

потрібно надіслати на електронну пошту відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ): birth_ua@ukr.net

Цю процедуру встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1009-22#Text наказ Міністерства юстиції України від 03 вересня 2022 року № 3734/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації народження та отримання документів про народження в умовах воєнного стану".]

== Встановлення факту народження судом ==
Рішення суду про встановлення факту народження може бути отримане в результаті окремого провадження, що передбачено статтею 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Для цього необхідно отримати письмову відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) в реєстрації народження та звернутися до адвокатів БПД для складання заяви до суду.

'''Доказами для встановлення факту народження можуть слугувати наступні документи:'''
# відповідь з пологового будинку про відсутність медичної документації в пологовому будинку (не збереглася документація тощо);
# обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні;
# медична картка (включаючи картку профілактичних щеплень);
# довідка (характеристика) із сільської ради;
# покази свідків;
# підтвердження відсутності реєстрації народження за кордоном (у разі народження дитини поза межами території України).
'''На стадії підготовки звернення до суду необхідно мати:'''
# письмову відмову відділу ДРАЦС у реєстрації народження;
# документи, що підтверджують правильний вибір судової установи (заява подається за місцем проживання заявника) – довідка з Центру обліку бездомних громадян, довідка від ЖКГ, сільради, акт обстеження тощо;
# ПІБ, адреси, контактні дані свідків (бажано близькі родичі, сусіди);
# детально прописану прохальну частину заяви (ПІБ матері, серія і номер паспорту, підстава для запису про батька дитини).
У деяких випадках суд може призначити проведення аналізу ДНК для визначення спорідненості дитини з матір’ю або додаткові медичні дослідження для підтвердження віку дитини (медогляд, рентген плечового суглобу).
== Повторне свідоцтво про народження (дублікат) ==
Відповідно до пункту 4 Глави IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"].

Особі, позбавленій батьківських прав, свідоцтва про народження дітей повторно не видаються ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1790:~:text=%D0%A1%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%83%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D1%83%D1%82%D1%8C,%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83. пункт 4 розділу IV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2]).
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ БФ "]'''''[https://r2p.org.ua/ '''Право на захист''"'''''] </center>
|}
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]
[[Категорія:Адміністративне право]]

Реєстрація народження осіб без громадянства та осіб із невизначеним громадянством

2026-03-05T08:39:10Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n583 Сімейний кодекс України] (Глава 12)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370 Цивільний процесуальний кодекс України] (Розділ IV, Глава 6)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Реєстрація народження ==
'''Підставою для проведення державної реєстрації народження є один із документів:'''
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Кампанія УВКБ ООН "#ЯІсную"]]
# медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
# медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
# медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);
# медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) видається будь-кому з батьків або іншим особам, які проводитимуть реєстрацію дитини, закладом охорони здоров’я, на обліку якого перебував новонароджений (пункт 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#top Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]).

У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров’я за даними посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B підпункт «а» пункту 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2]).

Строк зберігання документації – 25 років.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживамння її батьків чи одного з них.

Залежно від строку, що сплив з моменту народження дитини, для її реєстрації необхідні документи:[[Файл:Image 2021-10-29 164628.png|міні|Документи необхідні для реєстрації народження|ліворуч]]

'''Як зареєструвати новонароджених під час війни?'''

Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, якщо дитина народилася під час дії воєнного стану на території адміністративно-територіальної одиниці, включеної до переліку Міністерства юстиції України, де обмежено доступ до державних реєстрів і де через тимчасову окупацію Російською Федерацією органи державної реєстрації актів цивільного стану не здійснюють реєстрацію народження, може проводитися за спеціальною процедурою.

У такому випадку реєстрація здійснюється на підставі заяви про державну реєстрацію народження, складеної у довільній формі.

Електронну копію цієї заяви (скан або фото) разом з електронними копіями:

* медичного документа про народження (який відповідно до законодавства є підставою для реєстрації);
* інших необхідних документів,

потрібно надіслати на електронну пошту відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ): birth_ua@ukr.net

Цю процедуру встановлює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1009-22#Text наказ Міністерства юстиції України від 03 вересня 2022 року № 3734/5 "Про впорядкування відносин з державної реєстрації народження та отримання документів про народження в умовах воєнного стану".]

== Встановлення факту народження судом ==
Рішення суду про встановлення факту народження може бути отримане в результаті окремого провадження, що передбачено статтею 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Для цього необхідно отримати письмову відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) в реєстрації народження та звернутися до адвокатів БПД для складання заяви до суду.

'''Доказами для встановлення факту народження можуть слугувати наступні документи:'''
# відповідь з пологового будинку про відсутність медичної документації в пологовому будинку (не збереглася документація тощо);
# обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні;
# медична картка (включаючи картку профілактичних щеплень);
# довідка (характеристика) із сільської ради;
# покази свідків;
# підтвердження відсутності реєстрації народження за кордоном (у разі народження дитини поза межами території України).
'''На стадії підготовки звернення до суду необхідно мати:'''
# письмову відмову відділу ДРАЦС у реєстрації народження;
# документи, що підтверджують правильний вибір судової установи (заява подається за місцем проживання заявника) – довідка з Центру обліку бездомних громадян, довідка від ЖКГ, сільради, акт обстеження тощо;
# ПІБ, адреси, контактні дані свідків (бажано близькі родичі, сусіди);
# детально прописану прохальну частину заяви (ПІБ матері, серія і номер паспорту, підстава для запису про батька дитини).
У деяких випадках суд може призначити проведення аналізу ДНК для визначення спорідненості дитини з матір’ю або додаткові медичні дослідження для підтвердження віку дитини (медогляд, рентген плечового суглобу).
== Повторне свідоцтво про народження (дублікат) ==
Відповідно до пункту 4 Глави IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"].

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Реєстрація народження осіб без громадянства та осіб із невизначеним громадянством

2026-03-05T08:23:35Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n583 Сімейний кодекс України] (Глава 12)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8370 Цивільний процесуальний кодекс України] (Розділ IV, Глава 6)
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Наказ Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 "Про затвердження Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0055-11#Text Наказ Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 "Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання"]
== Реєстрація народження ==
'''Підставою для проведення державної реєстрації народження є один із документів:'''
[[Файл:Imgonline-com-ua-CompressToSize-YiavLziLUDoYM.jpg|міні|Кампанія УВКБ ООН "#ЯІсную"]]
# медичний висновок про народження, сформований в Реєстрі медичних висновків електронної системи охорони здоров’я;
# медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о);
# медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о);
# медичний документ, виданий компетентним суб’єктом іншої держави, що підтверджує факт народження, належним чином легалізований, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о) видається будь-кому з батьків або іншим особам, які проводитимуть реєстрацію дитини, закладом охорони здоров’я, на обліку якого перебував новонароджений (пункт 1.2. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1150-06#top Інструкції щодо заповнення та видачі медичного свідоцтва про народження (форма № 103/о), затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 08 серпня 2006 року № 545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті"]).

У разі народження дитини жінкою, яка є громадянкою іноземної держави або особою без громадянства, яка проживає на території України, замість реквізитів паспорта або паспортного документа, що посвідчує особу матері, зазначаються відомості про реквізити посвідки на постійне проживання такої жінки. При цьому в графі «Для відміток» актового запису про народження робиться відмітка: «Мати дитини ідентифікована електронною системою охорони здоров’я за даними посвідки на постійне проживання» та зазначаються номер відповідної посвідки та код територіального органу/територіального підрозділу ДМС, що оформив посвідку ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#n1331:~:text=%D0%A3%20%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D1%89%D0%BE%20%D0%BE%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%83%3B підпункт «а» пункту 2 глави 1 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/2]).

Строк зберігання документації – 25 років.

Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживамння її батьків чи одного з них.

Залежно від строку, що сплив з моменту народження дитини, для її реєстрації необхідні документи:[[Файл:Image 2021-10-29 164628.png|міні|Документи необхідні для реєстрації народження|ліворуч]]

'''Як зареєструвати новонароджених під час війни?'''

Державна реєстрація народження фізичної особи та її походження, якщо дитина народилася під час дії воєнного стану на території адміністративно-територіальної одиниці, включеної до переліку Міністерства юстиції України, де обмежено доступ до державних реєстрів і де через тимчасову окупацію Російською Федерацією органи державної реєстрації актів цивільного стану не здійснюють реєстрацію народження, може проводитися за спеціальною процедурою.

У такому випадку реєстрація здійснюється на підставі заяви про державну реєстрацію народження, складеної у довільній формі.

Електронну копію цієї заяви (скан або фото) разом з електронними копіями:

* медичного документа про народження (який відповідно до законодавства є підставою для реєстрації);
* інших необхідних документів,

потрібно надіслати на електронну пошту відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чернівецькій області Управління державної реєстрації Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Івано-Франківськ).

== Встановлення факту народження судом ==
Рішення суду про встановлення факту народження може бути отримане в результаті окремого провадження, що передбачено статтею 293 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільного процесуального кодексу України]. Для цього необхідно отримати письмову відмову відділу державної реєстрації актів цивільного стану (далі - відділ ДРАЦС) в реєстрації народження та звернутися до адвокатів БПД для складання заяви до суду.

'''Доказами для встановлення факту народження можуть слугувати наступні документи:'''
# відповідь з пологового будинку про відсутність медичної документації в пологовому будинку (не збереглася документація тощо);
# обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні;
# медична картка (включаючи картку профілактичних щеплень);
# довідка (характеристика) із сільської ради;
# покази свідків;
# підтвердження відсутності реєстрації народження за кордоном (у разі народження дитини поза межами території України).
'''На стадії підготовки звернення до суду необхідно мати:'''
# письмову відмову відділу ДРАЦС у реєстрації народження;
# документи, що підтверджують правильний вибір судової установи (заява подається за місцем проживання заявника) – довідка з Центру обліку бездомних громадян, довідка від ЖКГ, сільради, акт обстеження тощо;
# ПІБ, адреси, контактні дані свідків (бажано близькі родичі, сусіди);
# детально прописану прохальну частину заяви (ПІБ матері, серія і номер паспорту, підстава для запису про батька дитини).
У деяких випадках суд може призначити проведення аналізу ДНК для визначення спорідненості дитини з матір’ю або додаткові медичні дослідження для підтвердження віку дитини (медогляд, рентген плечового суглобу).
== Повторне свідоцтво про народження (дублікат) ==
Відповідно до пункту 4 Глави IV [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0719-00#Text Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5], свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану можуть повторно видаватись представнику особи, яка має право на повторне отримання свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану, у разі подання довіреності, посвідченої відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України "Про нотаріат"], або документа, що посвідчує повноваження такого представника, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]. Під час пред’явлення адвокатом ордера до нього обов’язково додається копія договору про надання правової допомоги, засвідчена у встановленому законодавством порядку.

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту

2026-03-04T15:52:51Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України "Про адміністративні послуги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/202-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 202 "Про затвердження положення про посвідчення біженця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196-2012-%D0%BF/sp:max25 Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 196 "Про затвердження положення про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 649 "Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
== Загальна інформація ==
Державна міграційна служба та її територіальні органи контролюють дотримання органами реєстрації вимог законодавства з питань реєстрації місця проживання, а також їх діяльності у сфері реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб.

'''Декларування місця проживання особи''' – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10:~:text=%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8,%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%3B пункт 4 частини першої статті 2 Закону]).

'''Реєстрація місця проживання (перебування) особи''' – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10:~:text=%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%2D%20%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%8F%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8E%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%2C%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%8E%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%96%2C%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8. пункт 12 частини першої статті 2 Закону]).

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон) декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n37 статті 5 Закону] громадянин України, який проживає на території України, а також '''іноземець чи особа без громадянства''', який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані '''протягом 30 календарних днів''' після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]:

'''Місце проживання''' – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

'''Місце перебування''' – житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/conv#n12 пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту"] '''довідка про звернення за захистом''' є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України.

З наведених положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону] вбачається, що іноземці несуть обов'язок декларувати лише місце свого проживання. Для осіб, що не проживають, а на законних підставах перебувають на території України (шукачів захисту) немає обов'язку декларування місця перебування. Разом з тим, вони мають таке право, і таке декларування бажане з огляду на те, що воно необхідне для отримання соціальних послуг, отримання офіційної кореспонденції тощо.
== Куди звернутись ==
Відповідно до частини шостої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону] реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за '''заявою''' такої особи, поданою в паперовій формі до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради (далі - орган реєстрації) або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n18:~:text=3.2.%20%D0%A3%20%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C,%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D1%82%D0%B8%D0%BC%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. пункту 3.2 розділу ІІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2011 № 649], територіальний орган Державної міграційної служби роз'яснює особі порядок реєстрації за місцем тимчасового проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
== Перелік документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування ==
Для реєстрації місця проживання (перебування) особа або її законний представник (представник), уповноважена особа житла або уповноважена особа спеціалізованої соціальної установи, закладу для бездомних осіб, іншого надавача соціальних послуг з проживанням подає:

* заяву за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n246 формою];
* паспортний документ особи або довідку про звернення за захистом в Україні (для осіб, які реєструють місце перебування);
* документи, що підтверджують:

# право на проживання (перебування) в житлі, зокрема свідоцтво про право власності, ордер, договір оренди (найму, піднайму), договір найму житла у гуртожитку (для студентів), рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житлового приміщення, визнання за особою права користування житловим приміщенням або права власності на нього, права на реєстрацію місця проживання або інші підтверджуючі документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, наймача та членів його сім’ї, уповноваженої особи житла (зазначені документи та згода не вимагаються під час реєстрації місця проживання (перебування) малолітніх та неповнолітніх дітей за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або законних представників (представників), або одного з них;

* відомості або документ, що підтверджує сплату адміністративного збору (не подається у разі здійснення реєстрації місця перебування) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n15:~:text=%D0%94%D0%BB%D1%8F%20%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F)%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%97%D1%97%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20(%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA)%2C%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BB%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%83%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D1%83%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%2C%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0%20%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B3%20%D0%B7%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D1%94%3A пункт 35 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою КМУ від 07.02.2022 №265)]

У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

Іноземці, особи без громадянства, які для реєстрації місця проживання подали [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідку на постійне проживання]] або [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України|посвідку на тимчасове проживання]], додатково подають паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, або рішення про визнання особою без громадянства, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері реєстрації фізичних осіб (Державна міграційна служба України), та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n104 Закону]).[[Файл:Посвідчення біженця.bmp|міні|Посвідчення біженця]]
Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text наказом Міністерства внутрішніх справ України].
== Вартість ==
За декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:

1) 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - за декларування/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Законом] строку (у 2026 році адміністративний збір складає 49,92 грн).;

2) 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - за декларування місця проживання/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Законом] строку (у 2022 році адміністративний збір складає 83,20 грн).

За реєстрацію місця перебування/зняття із зареєстрованого місця перебування адміністративний збір не справляється ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 стаття 6 Закону]).
[[Файл:Довідка про звернення за захистом.bmp|міні|Довідка про звернення за захистом в Україні]]
== Порядок розгляду заяви про реєстрацію місця проживання/перебування ==
[[Файл:InkedПосвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (1) LI.png|альт=Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту|міні|Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n62 пункту 19 Правил] працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Працівник органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення:
* про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи;
* вносить відомості про реєстрацію місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування);
* формує і вносить дані про реєстрацію місця проживання особи до реєстру територіальної громади;
* формує інформацію про реєстрацію місця проживання/перебування особи для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру;
* повертає особі або її представнику документ до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання/ перебування.
== Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання ==
Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:
# у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно] містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);
# відомості [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно] не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;
# особа подала документи або відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n104 Законом], не в повному обсязі;
# у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
# за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
# житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
# за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
# відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;
# дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Закону)].
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію створено [https://dk.od.ua/ ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ"] за підтримки [https://r2p.org.ua/ БФ "]'''''[https://r2p.org.ua/ '''Право на захист''"'''''] </center>
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]

Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту

2026-03-04T14:57:30Z

Olha.hlechyk: Olha.hlechyk перейменував сторінку з Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового захисту та шукачів притулку на Декларування та реєстрація місця проживання та перебування біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту без створення перенаправлення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#Text Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17 Закон України "Про адміністративні послуги"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#Text Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/202-2012-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 202 "Про затвердження положення про посвідчення біженця"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/196-2012-%D0%BF/sp:max25 Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 196 "Про затвердження положення про посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/265-2022-%D0%BF#n426 Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265 "Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2011 № 649 "Про затвердження Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту"]
== Категорія осіб, які повинні зареєструвати своє місце проживання/перебування ==
Державна міграційна служба та її територіальні органи контролюють дотримання органами реєстрації вимог законодавства з питань реєстрації місця проживання, а також їх діяльності у сфері реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб.

'''Декларування місця проживання особи''' – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади (пункт 4 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону]).

'''Реєстрація місця проживання (перебування) особи''' – внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи (пункт 12 частини першої статті 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону]).

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#Text Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні"] (далі - Закон) декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою:
# створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом;
# ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою;
# використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Відповідно до частини першої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону] громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані '''протягом 30 календарних днів''' після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до статті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]:

'''Місце проживання''' – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

'''Місце перебування''' – житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/conv#n12 пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового захисту"] '''довідка про звернення за захистом''' є документом, що засвідчує законність перебування особи на території України.

З наведених положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону] вбачається, що іноземці несуть обов'язок декларувати лише місце свого проживання. Для осіб, що не проживають, а на законних підставах перебувають на території України (шукачів захисту) немає обов'язку декларування місця перебування. Разом з тим, вони мають таке право, і таке декларування бажане з огляду на те, що воно необхідне для отримання соціальних послуг, отримання офіційної кореспонденції тощо.
== Куди звернутись ==
Відповідно до частини шостої статті 5 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n10 Закону] реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за '''заявою''' такої особи, поданою в паперовій формі до виконавчого органу сільської, селищної або міської ради (далі - орган реєстрації) або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.

Іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов’язані '''протягом 30 календарних днів''' після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11/ed20110907#n44 пункту 3.2 розділу ІІІ Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.09.2011 № 649], територіальний орган Державної міграційної служби роз'яснює особі порядок реєстрації за місцем тимчасового проживання.

Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
== Перелік документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування ==
Для реєстрації місця проживання (перебування) особі необхідно надати заяву та додані до неї документи:
# паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;
# свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років;
# документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);
# документи, що посвідчують особу законного представника (представника);
# документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;
# документ, що підтверджує сплату адміністративного збору.
У разі відсутності документів, передбачених пунктом 3, реєстрація місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників) житла, уповноваженої особи житла.

Іноземці, особи без громадянства, які для реєстрації місця проживання подали [[Оформлення посвідки на постійне проживання на території України|посвідку на постійне проживання]] або [[Оформлення посвідки на тимчасове проживання на території України|посвідку на тимчасове проживання]], додатково подають паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, або рішення про визнання особою без громадянства, видане центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері реєстрації фізичних осіб (Державна міграційна служба України), та засвідчений у встановленому законодавством порядку переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними (стаття 9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n104 Закону]).[[Файл:Посвідчення біженця.bmp|міні|Посвідчення біженця]]Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n81 пункту 25 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207] (далі - Правила), реєстрація місця перебування осіб, що звернулися за захистом в Україні із заявою за формою згідно з додатком 8 до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n13 Правил], здійснюється на визначений законом строк на підставі визначених документів (крім квитанції про сплату адміністративного збору).
Відомості про реєстрацію місця перебування вносяться до довідки про звернення за захистом в Україні, зразок якої затверджується [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#Text наказом Міністерства внутрішніх справ України].
== Вартість ==
За декларування місця проживання, реєстрацію місця проживання справляється адміністративний збір у розмірі:

1) 1,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - за декларування/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи протягом встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Законом] строку (у 2022 році адміністративний збір складає 37,22 грн.).;

2) 2,5 відсотка прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - за декларування місця проживання/реєстрацію місця проживання у разі звернення особи з порушенням встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Законом] строку (у 2022 році адміністративний збір складає 62,03 грн.).

За реєстрацію місця перебування/зняття із зареєстрованого місця перебування адміністративний збір не справляється (стаття 6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Закону)].
[[Файл:Довідка про звернення за захистом.bmp|міні|Довідка про звернення за захистом в Україні]]
== Порядок розгляду заяви про реєстрацію місця проживання/перебування ==
[[Файл:InkedПосвідчення особи, яка потребує додаткового захисту (1) LI.png|альт=Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту|міні|Посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту]]
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF#n62 пункту 19 Правил] працівник органу реєстрації або центру надання адміністративних послуг перевіряє належність документа, до якого вносяться відомості про місце проживання (або документа, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування), особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про реєстрацію місця проживання/перебування (у разі потреби надає допомогу особі в заповненні бланка заяви) та наявність документів, необхідних для реєстрації місця проживання/перебування, про що ним вчиняється відповідний запис у цій заяві.

Працівник органу реєстрації в день звернення особи приймає рішення:
* про реєстрацію або про відмову у реєстрації місця проживання особи;
* вносить відомості про реєстрацію місця проживання у документ, до якого вносяться відомості про місце проживання (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування, - у разі реєстрації місця перебування);
* формує і вносить дані про реєстрацію місця проживання особи до реєстру територіальної громади;
* формує інформацію про реєстрацію місця проживання/перебування особи для її передачі до Єдиного державного демографічного реєстру;
* повертає особі або її представнику документ до якого вносяться відомості про реєстрацію місця проживання/ перебування.
== Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання ==
Орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:
# у [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно] містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);
# відомості [https://kap.minjust.gov.ua/services?product_id=1 Державного реєстру речових прав на нерухоме майно] не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;
# особа подала документи або відомості, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n104 Законом], не в повному обсязі;
# у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;
# за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;
# житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;
# за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об’єкт нерухомого майна, який не належить до житла;
# відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;
# дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною (стаття 12 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1871-IX#n50 Закону)].
Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.
{| class="wikitable"
|-
| Підготовлено експертами ГО "ДЕСЯТЕ КВІТНЯ" за підтримки Агентства ООН у справах біженців в Україні
|}
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]

Втрата та позбавлення статусу біженця та додаткового захисту

2026-03-04T14:41:47Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Правила розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649]

== Загальні положення ==

=== Втрата статусу біженця або додаткового захисту ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n166 статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (далі - Закон) особа втрачає статус біженця або додатковий захист у випадку, якщо вона:

1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);

2) набула громадянства України / добровільно набула громадянства, яке мала раніше / набула громадянства іншої держави і користується її захистом;

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;

4) будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких її було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує;

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

6) не може відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставин, на підставі яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n174 Частинами другою та третьою статті 11 Закону] передбачено, обмеження зазначені у пунктах 4 та 6 не поширюються на біженця чи особу, яка потребує додаткового захисту, якщо така особа може навести достатні обґрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися в країну свого попереднього постійного проживання або користуватися захистом країни своєї громадянської належності.

=== Позбавлення статусу біженця або додаткового захисту та скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n166 Статтею 11 Закону] передбачено підстави, за яких або особу може бути позбавлено статусу біженця/додаткового захисту, або скасовано рішення, яким її було визнано біженцем/особою, яка потребує додаткового захисту.
{| class="wikitable"
|+
!'''Позбавлення статусу біженця або додаткового захисту'''
!'''Скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|-
|Особа займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
|Особа повідомила недостовірні відомості, пред'явила фальшиві документи, що стали підставою для визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
|}

== Процедура втрати або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту, скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ==
Державна міграційна служба України (далі – ДМС) приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за поданням територіального органу ДМС за місцем проживання особи, стосовно якої приймається рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n153 пункт 7.1 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649] (далі - Правила).

Територіальний орган ДМС здійснює подання про втрату чи позбавлення статусу біженця та додаткового захисту за наявності таких '''підстав''':

а) безпосередньо територіальним органом ДМС отримано відомості щодо наявності підстав для втрати або позбавлення особи статусу біженця або додаткового захисту;

б) територіальним органом ДМС отримано клопотання органу Служби безпеки України, іншого органу державної влади щодо наявності підстав для втрати або позбавлення особи статусу біженця або додаткового захисту;

в) подано особисту заяву біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, про втрату статусу біженця або додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n155 пункт 7.2 Правил]).

У разі виявлення підстав для скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подання про скасування такого рішення до Державної міграційної служби України вноситься територіальним органом ДМС за власною ініціативою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n160 пункт 7.3 Правил]).

Після отримання відомостей, передбачених вище, посадовою особою територіального органу ДМС реєструються та перевіряються відповідні документи, та готується подання щодо втрати/позбавлення статусу біженця та додаткового захисту або скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням відповідної підстави для такого подання та обґрунтування позиції територіального органу.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n161 пункту 7.4 Правил] посадова особа зобов’язана письмово проінформувати особу, стосовно якої ініційовано процедуру втрати/позбавлення її статусу біженця або додаткового захисту або скасування рішення про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про наявність підстав для такої процедури (крім випадків, коли відповідна особа самостійно подала заяву про наявність підстав для втрати нею статусу біженця або додаткового захисту). Одночасно особі повідомляється, що під час процедури, вона має право брати участь у розгляді шляхом надання відповідних пояснень (усних чи письмових) та надання матеріалів, які можуть мати суттєве значення при прийнятті відповідного рішення за результатами розгляду подання.

У поданні територіального органу ДМС обов'язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником (або його законним представником). Подання повинно включати посилання на точну, актуальну інформацію з декількох джерел. Подання затверджується керівником структурного підрозділу територіального органу ДМС, до повноважень якого належить реалізація законодавства у сфері біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту (зазвичай – це Керівник управління/відділу у справах шукачів захисту та соціальної інтеграції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n161 пункт 7.4 Правил]).

Після затвердження, належним чином оформлена особова справа біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, з долученим до неї поданням надсилаються до ДМС фельд'єгерським зв'язком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n171 пункт 7.5 Правил]). Державна міграційна служба України проводить всебічне вивчення та оцінку документів і матеріалів особової справи та подання та може запросити надання додаткової інформації територіальним органом ДМС, від якого надійшло подання, або звернутися із відповідними запитами до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян у разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, викладеної у поданні, та необхідності у встановленні справжності і дійсності документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n172 пункт 7.6 Правил]).

Строк прийняття рішення ДМС – 1 місяць з дня отримання подання та особової справи, але він може продовжений не більше як до 3 місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n180 пункт 7.8 Правил]).

За результатами розгляду, Державна міграційна служба України може прийняти одне з наступних рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n175 пункт 7.7 Правил]):
* про втрату статусу біженця або додаткового захисту;
* про позбавлення статусу біженця або додаткового захисту;
* про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* про відсутність підстав для втрати чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту або про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення, воно разом із особовою справою направляється до територіального органу ДМС за місцем проживання біженця/особи, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n182 пункт 7.9 Правил]).

Якщо було прийнято рішення про втрату/позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасовано рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, після отримання такого рішення територіальний орган ДМС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n196 частина вісімнадцята статті 11 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n183 пункт 7.10 Правил]):

а) протягом семи робочих днів надсилає або видає особі письмове повідомлення про прийняте рішення, з викладенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження;

б) вилучає посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та їх проїзні документи для виїзду за кордон або визнає недійсними ці документи, що оформлюється наказом керівника територіального органу ДМС.

== Оскарження рішення про втрату або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ==
У особи, стосовно якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є право оскаржити дане рішення у порядку адміністративного судочинства. [[Файл:Втрата або позбавлення статусу біженця.jpg|міні|альт=Процедура втрати або позбавлення статусу біженця|Процедура втрати або позбавлення статусу біженця]]Строк оскарження – 5 робочих днів з дня вручення особі повідомлення про прийняте рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n196 частина вісімнадцята статті 11 Закону]).

У випадку використання права на оскарження, територіальний орган ДМС залишає на зберіганні національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), при цьому оформлюючи відповідну розписку, та видає такій особі під підпис довідку про звернення за захистом в Україні. Довідка видається строком на три місяці з подальшим тримісячним продовженням її дії на весь час розгляду скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n194 частина чотирнадцята статті 11 Закону]).

Підставами для видачі та продовження строку дії зазначеної довідки є копія позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копії ухвали суду про відкриття провадження у справі чи належним чином оформленої судової повістки. Подані документи також долучаються до особової справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n187 пункт 7.11 Правил]).

Особа, яка не реалізувала право на оскарження вказаного рішення, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні. При цьому територіальний орган ДМС повертає особі національний паспорт та інші документи, що перебувають на зберіганні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n196 частина вісімнадцята статті 11 Закону]).

[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]
[[Категорія:Іноземці/особи без громадянства]]

Втрата та позбавлення статусу біженця та додаткового захисту

2026-03-04T14:39:52Z

Olha.hlechyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17 Закон України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11 Правила розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649]

== Загальні положення ==

=== Втрата статусу біженця або додаткового захисту ===
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n166 статті 11 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"] (далі - Закон) особа втрачає статус біженця або додатковий захист у випадку, якщо вона:

1) добровільно знову скористалася захистом країни громадянської належності (підданства);

2) набула громадянства України / добровільно набула громадянства, яке мала раніше / набула громадянства іншої держави і користується її захистом;

3) добровільно повернулася до країни, яку вона залишила чи за межами якої перебувала внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань;

4) будучи особою без громадянства, може повернутися в країну свого попереднього постійного проживання, оскільки обставин, за яких її було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує;

5) отримала притулок чи дозвіл на постійне проживання в іншій країні;

6) не може відмовлятися від користування захистом країни своєї громадянської належності, оскільки обставин, на підставі яких особу було визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, більше не існує.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n174 Частинами другою та третьою статті 11 Закону] передбачено, обмеження зазначені у пунктах 4 та 6 не поширюються на біженця чи особу, яка потребує додаткового захисту, якщо така особа може навести достатні обґрунтування, які випливають з попередніх переслідувань, для своєї відмови повернутися в країну свого попереднього постійного проживання або користуватися захистом країни своєї громадянської належності.

=== Позбавлення статусу біженця або додаткового захисту та скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n166 Статтею 11 Закону] передбачено підстави, за яких або особу може бути позбавлено статусу біженця/додаткового захисту, або скасовано рішення, яким її було визнано біженцем/особою, яка потребує додаткового захисту.
{| class="wikitable"
|+
!'''Позбавлення статусу біженця або додаткового захисту'''
!'''Скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту'''
|-
|Особа займається діяльністю, що становить загрозу національній безпеці, громадському порядку, здоров'ю населення України.
|Особа повідомила недостовірні відомості, пред'явила фальшиві документи, що стали підставою для визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
|}

== Процедура втрати або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту, скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ==
Державна міграційна служба України (далі – ДМС) приймає рішення про втрату або позбавлення статусу біженця, або додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, за поданням територіального органу ДМС за місцем проживання особи, стосовно якої приймається рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n153 пункт 7.1 Правил розгляду заяв та оформлення документів, необхідних для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, втрату і позбавлення статусу біженця та додаткового захисту і скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 вересня 2011 року № 649] (далі - Правила).

Територіальний орган ДМС здійснює подання про втрату чи позбавлення статусу біженця та додаткового захисту за наявності таких '''підстав''':

а) безпосередньо територіальним органом ДМС отримано відомості щодо наявності підстав для втрати або позбавлення особи статусу біженця або додаткового захисту;

б) територіальним органом ДМС отримано клопотання органу Служби безпеки України, іншого органу державної влади щодо наявності підстав для втрати або позбавлення особи статусу біженця або додаткового захисту;

в) подано особисту заяву біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, про втрату статусу біженця або додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n155 пункт 7.2 Правил]).

У разі виявлення підстав для скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, подання про скасування такого рішення до Державної міграційної служби України вноситься територіальним органом ДМС за власною ініціативою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n160 пункт 7.3 Правил]).

Після отримання відомостей, передбачених вище, посадовою особою територіального органу ДМС реєструються та перевіряються відповідні документи, та готується подання щодо втрати/позбавлення статусу біженця та додаткового захисту або скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, із зазначенням відповідної підстави для такого подання та обґрунтування позиції територіального органу.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n161 пункту 7.4 Правил] посадова особа зобов’язана письмово проінформувати особу, стосовно якої ініційовано процедуру втрати/позбавлення її статусу біженця або додаткового захисту або скасування рішення про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про наявність підстав для такої процедури (крім випадків, коли відповідна особа самостійно подала заяву про наявність підстав для втрати нею статусу біженця або додаткового захисту). Одночасно особі повідомляється, що під час процедури, вона має право брати участь у розгляді шляхом надання відповідних пояснень (усних чи письмових) та надання матеріалів, які можуть мати суттєве значення при прийнятті відповідного рішення за результатами розгляду подання.

У поданні територіального органу ДМС обов'язково робиться посилання на використану інформацію про країну походження заявника та її співвідношення із змістом заяви та відомостями, отриманими під час співбесіди із заявником (або його законним представником). Подання повинно включати посилання на точну, актуальну інформацію з декількох джерел. Подання затверджується керівником структурного підрозділу територіального органу ДМС, до повноважень якого належить реалізація законодавства у сфері біженців, осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту (зазвичай – це Керівник управління/відділу у справах шукачів захисту та соціальної інтеграції) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n161 пункт 7.4 Правил]).

Після затвердження, належним чином оформлена особова справа біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, з долученим до неї поданням надсилаються до ДМС фельд'єгерським зв'язком ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n171 пункт 7.5 Правил]). Державна міграційна служба України проводить всебічне вивчення та оцінку документів і матеріалів особової справи та подання та може запросити надання додаткової інформації територіальним органом ДМС, від якого надійшло подання, або звернутися із відповідними запитами до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян у разі виникнення сумнівів щодо достовірності інформації, викладеної у поданні, та необхідності у встановленні справжності і дійсності документів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n172 пункт 7.6 Правил]).

Строк прийняття рішення ДМС – 1 місяць з дня отримання подання та особової справи, але він може продовжений не більше як до 3 місяців ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n180 пункт 7.8 Правил]).

За результатами розгляду, Державна міграційна служба України може прийняти одне з наступних рішень ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n175 пункт 7.7 Правил]):
* про втрату статусу біженця або додаткового захисту;
* про позбавлення статусу біженця або додаткового захисту;
* про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
* про відсутність підстав для втрати чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту або про скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення, воно разом із особовою справою направляється до територіального органу ДМС за місцем проживання біженця/особи, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n182 пункт 7.9 Правил]).

Якщо було прийнято рішення про втрату/позбавлення статусу біженця або додаткового захисту чи скасовано рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, після отримання такого рішення територіальний орган ДМС ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n196 частина вісімнадцята статті 11 Закону], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n183 пункт 7.10 Правил]):

а) протягом семи робочих днів надсилає або видає особі письмове повідомлення про прийняте рішення, з викладенням причин такого рішення і роз'ясненням порядку його оскарження;

б) вилучає посвідчення біженця або посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, та їх проїзні документи для виїзду за кордон або визнає недійсними ці документи, що оформлюється наказом керівника територіального органу ДМС.

== Оскарження рішення про втрату або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ==
У особи, стосовно якої прийнято рішення про втрату або позбавлення статусу біженця та додаткового захисту чи скасування рішення про визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, є право оскаржити дане рішення у порядку адміністративного судочинства. [[Файл:Втрата або позбавлення статусу біженця.jpg|міні|альт=Процедура втрати або позбавлення статусу біженця|Процедура втрати або позбавлення статусу біженця]]Строк оскарження – 5 робочих днів з дня вручення особі повідомлення про прийняте рішення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n196 частина вісімнадцята статті 11 Закону]).

У випадку використання права на оскарження, територіальний орган ДМС залишає на зберіганні національний паспорт та інші документи (якщо такі є в особовій справі заявника), при цьому оформлюючи відповідну розписку, та видає такій особі під підпис довідку про звернення за захистом в Україні. Довідка видається строком на три місяці з подальшим тримісячним продовженням її дії на весь час розгляду скарги ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n194 частина чотирнадцята статті 11 Закону]).

Підставами для видачі та продовження строку дії зазначеної довідки є копія позовної заяви (апеляційної чи касаційної скарги) з відміткою (штампом) суду про її прийняття або копії ухвали суду про відкриття провадження у справі чи належним чином оформленої судової повістки. Подані документи також долучаються до особової справи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1146-11#n187 пункт 7.11 Правил]).

Особа, яка не реалізувала право на оскарження вказаного рішення, повинна залишити територію України в установлений строк, якщо вона не має інших законних підстав для перебування в Україні. При цьому територіальний орган ДМС повертає особі національний паспорт та інші документи, що перебувають на зберіганні ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17/#n196 частина вісімнадцята статті 11 Закону]).

{| class="wikitable"
|<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки [https://r2p.org.ua/ БФ "]'''''[https://r2p.org.ua/ '''Право на захист''"'''''] </center>
|}

[[index.php?title=Категорія:Адміністративне право]]
[[index.php?title=Категорія:Біженці / особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту]]