WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків

2021-05-12T06:17:09Z

Olha.bielik: розширено роз'ясненнями

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 «Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»]

== Право користування спільним майном багатоквартирного будинку ==
У зв’язку із відключенням в Україні аналогового телебачення та повного переходу на цифрове ефірне телебачення з’явилось багато бажаючих, які хочуть встановити на даху багатоквартирного будинку антену для прийому супутникового сигналу.

Частиною 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] встановлено, що власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Згідно офіційного тлумачення цієї норми закону Конституційним Судом України, незалежно від підстав набуття права власності на квартиру (приватизація, купівля, успадкування, дарування, обмін і т.д.) одночасно з ним виникає право співволодіння на весь будинок. Ніяких додаткових дій для цього здійснювати не потрібно. Немає необхідності оформляти окремий акт на право власності.

А отже, право власності на квартиру є визначальним, а право спільної власності на вказане спільне майно будинку - похідним від нього. Той, хто стає власником квартири в будинку, стає одночасно і співвласником підвалу, ліфтів, даху і т.п. Таким чином, дах - так само як і ліфт, під`їзд, сходи та інше - є спільним майном власників, яким всі власники мають право вільно користуватися. Власники квартир також мають право встановити правила використання даху між собою або режим пропуску для третіх осіб.

Крім того, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 ст. 382 Цивільного кодексу України], всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

З вищевикладених норм законодавства очевидно, що встановлюючи супутникову антену на даху, мешканець цього будинку насправді реалізує своє право користування спільним майном будинку.

== Основні вимоги до встановлення антенних пристроїв, систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення ==
Підтвердженням законності встановлення супутникових антен на дахах будинків є й передбачені законодавством основні вимоги для такого встановлення.

Так, згідно з пп. 7.64 [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»], антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Розміщувати їх необхідно на даху будинків, з урахуванням додаткових механічних навантажень. При цьому розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

Крім того, слід зазначити, що пп. 4.8.7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»] визначено, що не допускається кріпити до димарів радіо- і телеантени.

Отже, Державні будівельні норми України передбачають можливість встановлення супутникових антен на даху будинку. Будь-яких інших норм щодо порядку та місця встановлення, виду кріплень та інших аналогічних вимог чинним законодавством України не передбачено.

Слід звернути особливу увагу на те, що вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких розміщене на даху й у горищному приміщенні.

== Погодження на встановлення антенних пристроїв, систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення ==
Встановлення супутникової антени необхідно погоджувати з власником будинку, яким у багатоквартирних будинках є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або ж балансоутримувач.

Таким чином, перед тим, як встановлювати супутникову антену, слід звернутися до обслуговуючої організації з проханням забезпечити доступ на дах будинку. При здійсненні монтажних робіт для встановлення супутникової антени на даху бути присутнім має право і представник обслуговуючої організації, адже, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій»] на покрівлі дозволяється перебувати лише працівникам виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

== Відповідальність за порушення законодавства ==
За порушення приписів, передбачених Державними будівельними нормами України та «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій» передбачена адміністративна відповідальність, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1267 ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями).

Відповідно до вищезазначеної статті, порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Правовий порядок встановлення супутникових антен на дахах будинків

2021-05-11T13:48:36Z

Olha.bielik: доповнення роз'яснення

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#Text Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/406-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05#Text Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.03.2019 № 87 «Про затвердження ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»]

== Право користування спільним майном багатоквартирного будинку ==
У зв’язку із відключенням в Україні аналогового телебачення та повного переходу на цифрове ефірне телебачення з’явилось багато бажаючих, які хочуть встановити на даху багатоквартирного будинку антену для прийому супутникового сигналу.

Частиною 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2482-12#n104 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»] встановлено, що власники квартир є співвласниками допоміжних приміщень у будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку.

Крім того, згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2063 ст. 382 Цивільного кодексу України], всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Виходячи із зазначених норм законодавства можна встановити, що власникам квартир та приміщень (або співвласникам цілісного майнового комплексу) у багатоквартирному будинку на праві спільної власності, серед іншого, належить дах та технічні приміщення під дахом.

З вищевикладених норм законодавства очевидно, що встановлюючи супутникову антену на даху, мешканець цього будинку насправді реалізує своє право користування спільним майном будинку.

== Основні вимоги до встановлення антенних пристроїв, систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення ==
Підтвердженням законності встановлення супутникових антен на дахах будинків є й передбачені законодавством основні вимоги для такого встановлення.

Так, згідно з пп. 7.64 [https://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/08/IB_8-19.pdf ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення»], антенні пристрої систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення повинні розташовуватися в тих місцях, де вони не погіршують архітектурного вигляду будинків. Розміщувати їх необхідно на даху будинків, з урахуванням додаткових механічних навантажень. При цьому розміщення антенних пристроїв на фасадних стінах, балконах не допускається.

Крім того, слід зазначити, що пп. 4.8.7. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»] визначено, що не допускається кріпити до димарів радіо- і телеантени.

Слід звернути особливу увагу на те, що вхід у горищне приміщення і на дах дозволяється тільки працівникам виконавця послуг, безпосередньо відповідальним за технічний нагляд, і тим, котрі виконують ремонтні роботи, а також працівникам експлуатаційних організацій, обладнання яких розміщене на даху й у горищному приміщенні.

== Погодження на встановлення антенних пристроїв, систем ефірного телебачення, супутникового зв’язку і телебачення ==
Встановлення супутникової антени необхідно погоджувати з власником будинку, яким у багатоквартирних будинках є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) або ж балансоутримувач.

Таким чином, перед тим, як встановлювати супутникову антену, слід звернутися до обслуговуючої організації з проханням забезпечити доступ на дах будинку. При здійсненні монтажних робіт для встановлення супутникової антени на даху бути присутнім має право і представник обслуговуючої організації, адже, згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій»] на покрівлі дозволяється перебувати лише працівникам виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

== Відповідальність за порушення законодавства ==
За порушення приписів, передбачених Державними будівельними нормами України та «Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій» передбачена адміністративна відповідальність, визначена [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1267 ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (Порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями).

Відповідно до вищезазначеної статті, порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, прибудинкових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне їх утримання, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою – тягнуть за собою попередження або накладення штрафу на громадян від 1 до 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
[[Категорія:Користування жилими приміщеннями]]

Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці

2021-04-23T08:19:16Z

Olha.bielik: перевірено на актуальність, внесено зміни згідно чинного законодавства

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/889-19 Закон України «Про державну службу»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17 Закон України «Про зайнятість населення»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12 Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»]

== Поняття трудового договору ==
Трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text Кодекс законів про працю України] (далі – КЗпП України).

'''''Трудовим договором''''' є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n123 ст. 21 КЗпП України]).

== Порядок та умови розірвання трудового договору у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці ==
Згідно з п. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, скорочення чисельності або штату працівників.

Таке звільнення, відповідно до ч. 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

При вивільненні працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці, їх може бути переведено за їхньою згодою на іншу роботу (постійну або тимчасову), якщо така є на цьому підприємстві, в установі, організації.

Так, згідно зі ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n256 42 КЗпП України], при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації, '''''перевага в залишенні на роботі надається''''':
# сімейним – при наявності двох і більше утриманців;
# особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
# працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
# працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
# учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3551-12#Text Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»], а також особам, реабілітованим відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#Text Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»], із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
# авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
# працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
# особам з числа депортованих з України, протягом 5 років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
# працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу,– протягом 2 років з дня звільнення їх зі служби.
# працівникам, яким залишилося менше 3 років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

{| class="wikitable"
|-
| Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
|}
Також доцільно звернути увагу на те, що [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n270 ст. 42-1 КЗпП України] передбачає, що працівники, звільнені у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року з моменту звільнення мають право на укладення трудового договору, у разі, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n231 ст. 40 КЗпП України], може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n275 ст. 43 КЗпП України]).

Проте, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n286 ст. 43-1 КЗпП України], '''''звільнення за скороченням штату без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається, зокрема, у випадках:'''''
* ліквідації підприємства, установи, організації;
* незадовільного результату випробування, обумовленого при прийнятті на роботу;
* звільнення з суміщуваної роботи у зв'язку з прийняттям на роботу іншого працівника, який не є сумісником, а також у зв'язку з обмеженнями на роботу за сумісництвом, передбаченими законодавством;
* поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
* звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації;
* звільнення з підприємства, установи, організації, де немає первинної профспілкової організації;
* звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України "Про державну службу", керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян;
* звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
* призову або мобілізації власника - фізичної особи під час особливого періоду.
Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди відповідного виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

== Гарантії працівника у разі звільнення ==
У разі проведення на підприємстві, в установі, організації змін в організації виробництва і праці має бути дотриманий наступний порядок звільнення працівників.

Насамперед, прийнявши рішення про наступне вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган повинен не пізніше ніж за 2 місяці до запланованого звільнення повідомити кожного працівника про наступне вивільнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n327 ст. 49-2 КЗпП України]). При цьому з установленого двомісячного строку не виключається час перебування у відпустці, період тимчасової непрацездатності, інший час, протягом якого працівник не працював з поважної чи неповажної причини.

Одночасно законодавство зобов’язує власника або уповноважений ним орган довести до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівників із зазначенням їх професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Зазначимо, що крім дотримання порядку звільнення працівників у разі змін в організації виробництва і праці підприємств, установ і організацій, власником або уповноваженим ним органом мають бути проведені відповідні виплати і розрахунки з працівниками, а саме, виплачені належні йому суми від підприємства, установи, організації, у тому числі вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення також видати працівникові належно оформлену трудову книжку, а також копію наказу про звільнення з роботи.

При цьому доцільно зазначити, що останній день роботи є днем звільнення.

Таким чином, '''працівник при звільненні має право:'''
* на вихідну допомогу у розмірі не менше свого середнього місячного заробітку;
* на допомогу по безробіттю;
* на повний розрахунок в день звільнення.

== Право працівника на звернення до суду за захистом у випадку порушення трудового законодавства ==
У разі незаконного вивільнення з роботи працівник має беззаперечне право звернутися з заявою про вирішення трудового спору до суду у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1246 ст. 233 КЗпП України]).

Згідно зі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1252 ст. 234 КЗпП України], у разі пропуску строків звернення з поважних причин суд може поновити ці строки.

Відповідно до п. 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92/ Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»], розглядаючи трудові спори, пов’язані зі звільненням за скороченням штату, суди зобов’язані з’ясувати:

- чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, скорочення чисельності або штату працівників;

- чи додержано роботодавцем норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника;

- які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що роботодавець не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві;

- чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі;

- чи був попереджений працівник за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#n1400 ст. 259 КЗпП України], нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які не залежать у своїй діяльності від власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за додержанням законодавства про працю здійснює Державна служба України з питань праці. Відповідно до покладених на Держпраці завдань, служба, зокрема, надає роз’яснення щодо ефективних засобів дотримання законодавства про працю та запобігання можливим його порушенням.

Задля отримання таких роз’яснень, можна звернутися до Держпраці безпосередньо через веб-сайт служби за наступним посиланням: http://dsp.gov.ua/.

На цьому ж сайті розміщена актуальна інформація щодо графіку роботи служби, контактні дані.

== Додаткові матеріали ==
[[Зразок попередження]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]