WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-08-06T14:08:29Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C+%D1%8F%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0#w3_1 (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+#w1_1 (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5+#w1_1 (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5+#w1_1 (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:

* керівники відповідних закладів;
* уповноважені ними працівники;
* інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків;
* патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.

Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;
* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8#w1_1 (пункт 4 Порядку).]

== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.

У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано за місцем звернення або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w2_1 (пункт 5 Порядку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

=== Хто може звернутись та перелік необхідних документів ===
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:

* заяву про надання статусу;

* згоду на обробку персональних даних;

* свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

* документ, що посвідчує особу заявника;

* документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

* довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

* паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);

* паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

* витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:

* [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно];

* документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
* свідоцтва про базову загальну середню освіту;

* атестату про повну загальну середню освіту;
* документу про професійно-технічну освіту;

* документу про професійно-технічну освіту;
* табелю успішності, або учнівського квитка,
* медичних документів;
* свідоцтва про народження дитини;
* виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).
Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:
* висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
* копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
* копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:

* заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
* висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_1 (пункт 10 Порядку).]

У рішенні має бути зазначено:

* прізвище, ім’я, по батькові;
* дата народження;
* серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
* адреса місця проживання/перебування дитини;
* обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А");
* документи, що підтверджують такі обставини;
* дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Підставою для відмови у наданні статусу може бути відсутність одного з документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83#w1_1 пункті 6 Порядку.]

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#w1_1 (пункт 11 Порядку).]

Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w3_1 підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про відмову в надання статусу або його скасування може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20?find=1&text=%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8+%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_1 (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ;]. та забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=10.+%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8+#w1_1 (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").]

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-08-06T13:17:50Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D0%B4%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B0%2C+%D1%8F%D0%BA%D0%B0+%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B0#w3_1 (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D0%B4%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F+#w1_1 (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B5+#w1_1 (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5+#w1_1 (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:

* керівники відповідних закладів;
* уповноважені ними працівники;
* інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків;
* патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.

Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;
* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%9D%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B8#w1_1 (пункт 4 Порядку).]

== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.

У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано за місцем звернення або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_1 (пункт 5 Порядку та стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

=== Хто може звернутись та перелік необхідних документів ===
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:

* заяву про надання статусу;

* згоду на обробку персональних даних;

* свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

* документ, що посвідчує особу заявника;

* документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

* довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

* паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);

* паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

* витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:

* [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно];

* документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
* свідоцтва про базову загальну середню освіту;

* атестату про повну загальну середню освіту;
* документу про професійно-технічну освіту;

* документу про професійно-технічну освіту;
* табелю успішності, або учнівського квитка,
* медичних документів;
* свідоцтва про народження дитини;
* виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).
Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:
* висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
* копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
* копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:

* заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
* висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%A0%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w1_1 (пункт 10 Порядку).]

У рішенні має бути зазначено:

* прізвище, ім’я, по батькові;
* дата народження;
* серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
* адреса місця проживання/перебування дитини;
* обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А");
* документи, що підтверджують такі обставини;
* дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Підставою для відмови у наданні статусу може бути відсутність одного з документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%B4%D0%BB%D1%8F+%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F+%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83#w1_1 пункті 6 Порядку.]

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F#w1_1 (пункт 11 Порядку).]

Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF?find=1&text=%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE+%D0%BD%D0%B0+%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F#w3_1 підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про відмову в надання статусу або його скасування може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20?find=1&text=%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8+%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F#w1_1 (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ;]. та забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18?find=1&text=10.+%D0%94%D1%96%D1%82%D0%B8+#w1_1 (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб").]

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-08-06T12:24:08Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 року № 376]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:

* керівники відповідних закладів;
* уповноважені ними працівники;
* інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків;
* патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.

Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;
* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 4 Порядку).]

== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.

У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано за місцем звернення або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 5 Порядку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

=== Хто може звернутись та перелік необхідних документів ===
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:

* заяву про надання статусу;

* згоду на обробку персональних даних;

* свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

* документ, що посвідчує особу заявника;

* документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

* довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

* паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);

* паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

* витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:

* [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно];

* документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
* свідоцтва про базову загальну середню освіту;

* атестату про повну загальну середню освіту;
* документу про професійно-технічну освіту;

* документу про професійно-технічну освіту;
* табелю успішності, або учнівського квитка,
* медичних документів;
* свідоцтва про народження дитини;
* виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).
Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:
* висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
* копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
* копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:

* заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
* висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 10 Порядку).]

У рішенні має бути зазначено:

* прізвище, ім’я, по батькові;
* дата народження;
* серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
* адреса місця проживання/перебування дитини;
* обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А");
* документи, що підтверджують такі обставини;
* дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Підставою для відмови у наданні статусу може бути відсутність одного з документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 пункті 6 Порядку.]

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 11 Порядку).]

Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про відмову в надання статусу або його скасування може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#n159 (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ;]. та забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-08-06T07:26:54Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.02.2025 року № 376]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n8 (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства").]

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:

* керівники відповідних закладів;
* уповноважені ними працівники;
* інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків;
* патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.

Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;
* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 4 Порядку).]

== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.

У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано за місцем звернення або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 5 Порядку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

=== Хто може звернутись та перелік необхідних документів ===
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:

* заяву про надання статусу;

* згоду на обробку персональних даних;

* свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

* документ, що посвідчує особу заявника;

* документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

* довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

* паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);

* паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

* витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:

* [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно];

* документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
* свідоцтва про базову загальну середню освіту;

* атестату про повну загальну середню освіту;
* документу про професійно-технічну освіту;

* документу про професійно-технічну освіту;
* табелю успішності, або учнівського квитка,
* медичних документів;
* свідоцтва про народження дитини;
* виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).
Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:
* висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
* копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
* копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:

* заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
* висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 10 Порядку).]

У рішенні має бути зазначено:

* прізвище, ім’я, по батькові;
* дата народження;
* серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
* адреса місця проживання/перебування дитини;
* обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А");
* документи, що підтверджують такі обставини;
* дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Підставою для відмови у наданні статусу може бути відсутність одного з документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 пункті 6 Порядку.]

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 (пункт 11 Порядку).]

Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про відмову в надання статусу або його скасування може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#n159 (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ;]. та забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-08-01T08:55:45Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20#Text Закон України "Про дошкільну освіту"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0380-25#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 22.02.2025 року № 376]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:

* керівники відповідних закладів;
* уповноважені ними працівники;
* інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків;
* патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.

Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;
* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:

1) отримала поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнала фізичного, сексуального насильства;

3) була викрадена або незаконно вивезена за межі України;

4) залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалася, у тому числі в полоні;

6) зазнала психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (пункт 4 Порядку).]

== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.

У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано за місцем звернення або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (пункт 5 Порядку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

=== Хто може звернутись та перелік необхідних документів ===
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:

* заяву про надання статусу;

* згоду на обробку персональних даних;

* свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

* документ, що посвідчує особу заявника;

* документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

* довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

* паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);

* паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

* витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:

* [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно];

* документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
* свідоцтва про базову загальну середню освіту;

* атестату про повну загальну середню освіту;
* документу про професійно-технічну освіту;

* документу про професійно-технічну освіту;
* табелю успішності, або учнівського квитка,
* медичних документів;
* свідоцтва про народження дитини;
* виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).
Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:
* висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
* копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
* копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:

* заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
* висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (пункт 10 Порядку)].

У рішенні має бути зазначено:

* прізвище, ім’я, по батькові;
* дата народження;
* серія та номер свідоцтва про народження/паспорта;
* адреса місця проживання/перебування дитини;
* обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А");
* документи, що підтверджують такі обставини;
* дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Підставою для відмови у наданні статусу може бути відсутність одного з документів, зазначених у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text пункті 6 Порядку.]

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (пункт 11 Порядку).]

Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про відмову в надання статусу або його скасування може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів мають першочергове право влаштування до комунальних закладів дошкільної освіти для здобуття дошкільної освіти [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3788-20?find=1&text=%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D0%B8+%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA+%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%B4%D1%96%D0%B9+%D1%82%D0%B0+%D0%B7%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85+%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2#w3_1 (пункт 2 статті 13 Закону України "Про дошкільну освіту") ;]. та забезпечуються безкоштовним харчуванням у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#n87 (частина десята статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-07-31T13:59:47Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 року № 309]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення дітей, зарахованих або влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, а також дітей, влаштованих у сім’ї патронатних вихователів, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного чи воєнного стану в Україні, їхніми законними представниками до моменту повернення в Україну або возз’єднання з родиною є:

– керівники відповідних закладів,

– уповноважені ними працівники,

– інші особи, призначені органом опіки та піклування або військовою/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу — у випадках відсутності керівника або усунення його чи уповноваженої особи від виконання обов’язків,

– патронатні вихователі — щодо дітей, влаштованих до їхніх сімей.

Водночас повноваження таких законних представників не поширюються на вчинення правочинів від імені дитини, пов’язаних із її житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення або зміну громадянства.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;

* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті:

1) отримали поранення, контузію, каліцтво;

2) зазнали фізичного, сексуального насильства;

3) були викрадені або незаконно вивезені за межі України;

4) залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

5) незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

6) зазнали психологічного насильства.

Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (пункт 4 Порядку).]

== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за місцем задекларованого або зареєстрованого проживання чи перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи.

У разі відсутності такої реєстрації або якщо зареєстроване місце перебування дитини знаходиться на території, де ведуться (велися) бойові дії чи яка є тимчасово окупованою Російською Федерацією, статус може бути надано:

– за місцем звернення;

– або за місцем виявлення дитини органами місцевої влади чи органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (пункт 5 Порядку] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

=== Хто може звернутись та перелік необхідних документів ===
Для надання статусу законний представник дитини а у разі переміщення дитини без батьків або осіб, які їх замінюють, для надання статусу її родичі (баба, дід, тітка, дядько, повнолітні брат чи сестра, вітчим, мачуха) або представник органу опіки подають до служби у справах дітей:

* заяву про надання статусу;

* згоду на обробку персональних даних;

* свідоцтво про народження дитини або інший документ, що посвідчує особу дитини;

* документ, що посвідчує особу заявника;

* документ, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документ, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;

* довідку про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);

* паспорт громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);

* паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорт для виїзду за кордон (у разі наявності);

* витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).

Якщо немає відомостей про зареєстроване місце проживання/перебування дитини або відповідних документів, підтвердити проживання на території бойових дій чи тимчасово окупованій території можна за допомогою:

* [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno даних із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно];

* документів про право власності дитини або батьків на рухоме або нерухоме майно;
* свідоцтва про базову загальну середню освіту;

* атестату про повну загальну середню освіту;
* документу про професійно-технічну освіту;

* документу про професійно-технічну освіту;
* табелю успішності, або учнівського квитка,
* медичних документів;
* свідоцтва про народження дитини;
* виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах (якщо дитина отримала поранення, контузію або каліцтво).Якщо дитина зазнала психологічного насильства додатково подаються:

* висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей;
* копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого";
* Копія свідоцтва про смерть одного з батьків або обох та документ, що підтверджує їх загибель чи смерть внаслідок поранення, контузії або каліцтва у зоні проведення АТО чи бойових дій на території Донецької або Луганської областей.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалась до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань або незаконно утримувалась, у тому числі в полоні також подаються копії:

* заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої;
* витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
* висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.

Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) то документи готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-07-31T11:51:59Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів" (далі - Порядок).]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 року № 309]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (11 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Депортація дитини''' — це переміщення дитини з території України до держави-агресора, держави-окупанта або третіх країн примусовими методами, без законних підстав та без усвідомленої згоди дитини і її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (12 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Примусове переміщення дитини''' — це переміщення дитини в межах тимчасово окупованих територій України державою-агресором або окупантом без правових підстав і без згоди дитини та її законних представників [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (13 абзац статті 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

'''Фізичне насильство''' — тілесні ушкодження, завдані дитині під час війни, що спричинили фізичний біль або порушення здоров’я [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 1 пункту 2 Порядку).]

'''Сексуальне насильство''' — будь-які дії сексуального характеру щодо дитини у зоні бойових дій, включаючи: оголення статевих органів, сексуальні акти в її присутності, розпусні дії з дитиною, втягнення в проституцію, виготовлення порнографії, інші посягання на статеву свободу чи недоторканність [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 2 пункту 2 Порядку).]

'''Психологічне насильство''' — моральні та емоційні травми, яких зазнала дитина через війну, переміщення, окупацію, втрату дому або загибель/зникнення батьків унаслідок воєнних дій [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text (підпункт 3 пункту 2 Порядку).]

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на:

* возз’єднання дитини з сім’єю;

* встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини;

* сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей;

* створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів.

Статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, надається органом опіки та піклування за місцем звернення або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Відповідно до пункту 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268] (далі - Порядок), право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті: ♦ отримали поранення, контузію, каліцтво; ♦ зазнали:
* фізичного насильства — отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
* сексуального насильства — перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
'''♦''' були викрадені або незаконно вивезені за межі України; ''' '''
[[Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png|міні|[[Файл:Поряд.нез. вив.2.png|міні]]]]
♦ залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

♦ незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

♦ зазнали психологічного насильства — моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 пунктом 2 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. N 740.] 
{| class="wikitable"
|-
| Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
|}
== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 5 Порядку]).

== Хто може звернутись ==
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей необхідні документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 6 Порядку]).
[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"], документи, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання статусу;
# згода на обробку персональних даних відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"];
# засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
* свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
* документа, що посвідчує особу заявника;
* документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
* довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
*паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
*паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
*витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі відсутності відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або документів, зазначених в абзацах другому - п'ятому цього пункту, доказами підтвердження її місця проживання/перебування на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, можуть бути відомості, які містяться в [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно], або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики. За результатами розгляду заяви робиться відповідна відмітка: надано статус / відмовлено в наданні статусу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 9 Порядку]).

'''Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво''' додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, із зазначенням діагнозу згідно з [https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду,] отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''За обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 2-5 пункту 3 Порядку], також подаються копії:'''
# заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
# витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
# висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 Порядку).
'''Якщо дитина зазнала психологічного насильства''' додатково подаються:
# висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
# копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran8#n8 до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;]
# копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них - із числа цивільних осіб.
Усі документи надаються в двох примірниках.

У разі відсутності документів, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF абзацах другому-п'ятому пункту 6 Порядку], Міністерство соціальної політики України '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів''' із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-07-31T06:22:17Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 року № 309]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з незаконного утримання, у тому числі з полону, повернення на підконтрольну Україні територію депортованих, примусово переміщених дітей. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#n377 (стаття 301 Закону України "Про охорону дитинства").]

Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на возз’єднання дитини з сім’єю; встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини, сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей; створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України "Про охорону дитинства"]).

Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване / не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів], визначається Кабінетом Міністрів України.
== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Відповідно до пункту 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268] (далі - Порядок), право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті: ♦ отримали поранення, контузію, каліцтво; ♦ зазнали:
* фізичного насильства — отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
* сексуального насильства — перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
'''♦''' були викрадені або незаконно вивезені за межі України; ''' '''
[[Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png|міні|[[Файл:Поряд.нез. вив.2.png|міні]]]]
♦ залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

♦ незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

♦ зазнали психологічного насильства — моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 пунктом 2 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. N 740.] 
{| class="wikitable"
|-
| Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
|}
== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 5 Порядку]).

== Хто може звернутись ==
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей необхідні документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 6 Порядку]).
[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"], документи, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання статусу;
# згода на обробку персональних даних відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"];
# засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
* свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
* документа, що посвідчує особу заявника;
* документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
* довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
*паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
*паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
*витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі відсутності відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або документів, зазначених в абзацах другому - п'ятому цього пункту, доказами підтвердження її місця проживання/перебування на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, можуть бути відомості, які містяться в [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно], або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики. За результатами розгляду заяви робиться відповідна відмітка: надано статус / відмовлено в наданні статусу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 9 Порядку]).

'''Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво''' додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, із зазначенням діагнозу згідно з [https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду,] отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''За обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 2-5 пункту 3 Порядку], також подаються копії:'''
# заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
# витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
# висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 Порядку).
'''Якщо дитина зазнала психологічного насильства''' додатково подаються:
# висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
# копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran8#n8 до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;]
# копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них - із числа цивільних осіб.
Усі документи надаються в двох примірниках.

У разі відсутності документів, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF абзацах другому-п'ятому пункту 6 Порядку], Міністерство соціальної політики України '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів''' із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2025-07-30T09:15:44Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1668-22#Text Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 року № 309]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів''', - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена, депортована або примусово переміщена, залучалася до участі у військових формуваннях, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, дитина, батьки (один із батьків), опікун, піклувальник, інший законний представник якої зникли безвісти за особливих обставин або померли (загинули) внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном, а також дитина, позбавлена батьківського піклування внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text (стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.

Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на возз’єднання дитини з сім’єю; встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини, сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей; створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України "Про охорону дитинства"]).

Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване / не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів], визначається Кабінетом Міністрів України.
== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Відповідно до пункту 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268] (далі - Порядок), право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті: ♦ отримали поранення, контузію, каліцтво; ♦ зазнали:
* фізичного насильства — отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
* сексуального насильства — перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
'''♦''' були викрадені або незаконно вивезені за межі України; ''' '''
[[Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png|міні|[[Файл:Поряд.нез. вив.2.png|міні]]]]
♦ залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

♦ незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

♦ зазнали психологічного насильства — моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 пунктом 2 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. N 740.] 
{| class="wikitable"
|-
| Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
|}
== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване/ не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 5 Порядку]).

== Хто може звернутись ==
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей необхідні документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 6 Порядку]).
[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"], документи, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання статусу;
# згода на обробку персональних даних відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"];
# засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
* свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
* документа, що посвідчує особу заявника;
* документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
* довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
*паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
*паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
*витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі відсутності відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або документів, зазначених в абзацах другому - п'ятому цього пункту, доказами підтвердження її місця проживання/перебування на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, можуть бути відомості, які містяться в [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно], або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики. За результатами розгляду заяви робиться відповідна відмітка: надано статус / відмовлено в наданні статусу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 9 Порядку]).

'''Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво''' додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, із зазначенням діагнозу згідно з [https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду,] отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''За обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 2-5 пункту 3 Порядку], також подаються копії:'''
# заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
# витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
# висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 Порядку).
'''Якщо дитина зазнала психологічного насильства''' додатково подаються:
# висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
# копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran8#n8 до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;]
# копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них - із числа цивільних осіб.
Усі документи надаються в двох примірниках.

У разі відсутності документів, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF абзацах другому-п'ятому пункту 6 Порядку], Міністерство соціальної політики України '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів''' із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил

2025-06-04T07:02:07Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил"]

== Загальні положення ==
Особи, що вчинюють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки. 

Під '''порушенням митних правил''', за які особа притягається до '''адміністративної відповідальності''' розуміють дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2697%D0%B0-20#n3 УКТ ЗЕД] та його митної вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3806 частина 1 статті 483 Митного Кодексу України] далі - МК України). 

Під '''контрабандою''', тобто дії, за які особа притягається до '''кримінальної відповідальності''' розуміють переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, підакцизних товарів (крім електричної енергії), наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 частина 1 статті 201, 201-1, 201-3, 201-4,], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115 305 Кримінального Кодексу України], далі - КК України) товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії).

== Що складає об’єктивну сторону контрабанди (порушення митних правил) ==
Під переміщенням через митний кордон України предметів контрабанди '''поза митним контролем''' слід розуміти умисне переміщення предметів контрабанди поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей або переміщення предметів контрабанди з незаконним звільненням від митного контролю [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 (примітка 1 частини 2 статті 201 КК України).]

Під переміщенням через митний кордон України предметів контрабанди '''з приховуванням від митного контролю''' слід розуміти умисне переміщення предметів контрабанди з використанням спеціально виготовлених схованок (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов’язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів та/або для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 (примітка 2 частини 2 статті 201 КК України).]

 Обов’язковою ознакою складу злочину є '''місце його вчинення''' – це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України.

 Під '''''спеціально виготовленим сховищем''''' (тайником) розуміють сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.

 '''''Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів''''', можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо).

 Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. '''''Підробленими''''' вважають як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. '''''Незаконно одержаними''''' визнають документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. '''''Документами, що містять неправдиві дані'',''' є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Якщо товари ввозяться в режимі тимчасового ввезення або під виглядом транзиту через територію України, але з метою їх реалізації в Україні, вчинене кваліфікують як контрабанду або порушення митних правил. Не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Злочин вважається закінченим з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України. '''''Замах''''' на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію України (тобто ввіз на її територію) предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює '''закінчений склад цього злочину'''. '''''Добровільна відмова''''' від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації.

== Кваліфікуючі ознаки контрабанди==
Контрабанда вважається вчиненою '''за попередньою змовою групою осіб''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 частина 1 статті 201, статті 201-1, 201-3, 201-4,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115 305 КК України)] тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність як співвиконавець. У разі, коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня. '''Раніше судимою за злочин''', склад якого передбачений [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 частиною 1 статті 201, статті 201-1, 201-3, 201-4,] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115 305 КК України,] слід вважати особу, яка вже засуджувалася за частиною 1 чи частиною 2 цих статтей, за умов, що вирок за попередній злочин набрав законної сили до вчинення повторного та що судимість за попередній злочин не погашена і не знята. '''Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища''' потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 відповідними статтями КК України] і тією статтею КК України, якою передбачено відповідальність за вчинений службовий злочин.

== Процесуальні аспекти розслідування правопорушень, пов'язаних з контрабандою та порушенням митних правил ==
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 статтями 201, 201-1, 201-4] [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2115 305 КК України] здійснюється слідчими органів безпеки. Слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій (контрольована поставка). У разі закриття кримінального провадження про контрабанду за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3871 (стаття 496 МК України).]

[[Категорія:Кримінальне право]][[Категорія:Адміністративне право]]

Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил

2025-06-03T07:53:22Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил"]

== Загальні положення ==
Особи, що вчинюють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки. 

Під '''порушенням митних правил''', за які особа притягається до '''адміністративної відповідальності''' розуміють дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3806 частина1 статті 483 Митного Кодексу України).] 

Під '''контрабандою''', тобто дії, за які особа притягається до '''кримінальної відповідальності''' розуміють переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, підакцизних товарів (крім електричної енергії), наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 частина 1 статті 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 Кримінального Кодексу України]) товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії).

== Що складає об’єктивну сторону контрабанди (порушення митних правил) ==
'''Переміщення через митний кордон України предметів контрабанди поза митним контролем''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1353 стаття 201 Кримінального Кодексу України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n3806 стаття 483 Митного Кодексу України]) - умисне переміщення предметів контрабанди поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей або переміщення предметів контрабанди з незаконним звільненням від митного контролю.

'''''Переміщення через митний кордон України предметів контрабанди з приховуванням від митного контролю''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 201 Кримінального Кодексу України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 стаття 483 Митного Кодексу України]) - умисне переміщення предметів контрабанди з використанням спеціально виготовлених схованок (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов’язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів та/або для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.

 Обов’язковою ознакою складу злочину є '''місце його вчинення''' – це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України. Під '''''спеціально виготовленим сховищем''''' (тайником) розуміють сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо. '''''Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів''''', можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. ''Підробленими'' вважають як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. ''Незаконно одержаними'' визнають документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. ''Документами, що містять неправдиві дані'', є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Якщо товари ввозяться в режимі тимчасового ввезення або під виглядом транзиту через територію України, але з метою їх реалізації в Україні, вчинене кваліфікують як контрабанду або порушення митних правил. Не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Злочин вважається ''закінченим'' з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України. '''''Замах''''' на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію України (тобто ввіз на її територію) предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює '''закінчений склад цього злочину'''. '''''Добровільна відмова''''' від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації.

== Кваліфікуючі ознаки контрабанди==
Контрабанда вважається вчиненою '''за попередньою змовою групою осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 КК України]) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність як співвиконавець. У разі, коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня.

 '''Раніше судимою за злочин''', склад якого передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 КК України], слід вважати особу, яка вже засуджувалася за ч. 1 чи ч. 2 цих статтей, за умов, що вирок за попередній злочин набрав законної сили до вчинення повторного та що судимість за попередній злочин не погашена і не знята.

 '''Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища''' потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 відповідними статтями КК України] і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за вчинений службовий злочин.

== Процесуальні аспекти розслідування правопорушень, пов'язаних з контрабандою та порушенням митних правил ==
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 201-1, 201-4 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] здійснюється слідчими органів безпеки. Слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій (контрольована поставка). У разі закриття кримінального провадження про контрабанду за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності (ст. 496 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України]).

[[Категорія:Кримінальне право]][[Категорія:Адміністративне право]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-07T06:06:01Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП)]
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n987 частини перша, третя та шоста статті 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3599 частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу]) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

У разі оскарження постанови в суд '''позовна заява''' '''подається''' до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 стаття 289 КУпАП).]

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком: [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 (стаття 291 КУпАП)]

* постанов про застосування стягнення у вигляді попередження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП)];
* постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису);
* у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n928 частиною першою статті 300'''-1''' КуПАП.]

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 292 КУпАП).]
== Сплата судового збору ==
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн 60 коп) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")]
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 293 КУпАП).]
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3788 статтями 32, 32-1 КУпАП).]

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною 5 статті 7 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 частиною 1 статті 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
* залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
* скасувати постанову та закрити провадження у справі;
* скасувати постанову та прийняти нову постанову;
* змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 (стаття 294 КУпАП).]

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n822 (стаття 296 КУпАП).]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-06T14:16:18Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закон України "Про судовий збір"]
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП)]:
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n987 частини перша, третя та шоста статті 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3599 частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу]) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

'''Позовна заява''' '''подається''' до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 стаття 289 КУпАП).]

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 (стаття 291 КУпАП):]

* постанов про застосування стягнення у вигляді попередження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП)];
* постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису);
* у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n928 частиною першою статті 300'''-1''' КуПАП.]

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 292 КУпАП).]
== Сплата судового збору ==
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн 60 коп) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")]
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 293 КУпАП).]
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3788 статтями 32, 32-1 КУпАП).]

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною 5 статті 7 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 частиною 1 статті 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
* залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
* скасувати постанову та закрити провадження у справі;
* скасувати постанову та прийняти нову постанову;
* змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 (стаття 294 КУпАП).]

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n822 (стаття 296 КУпАП).]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-06T13:58:23Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закон України "Про судовий збір"]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП)]:
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n987 частини перша, третя та шоста статті 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3599 частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу]) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
* постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

'''Позовна заява''' '''подається''' до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 стаття 289 КУпАП).]

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 (стаття 291 КУпАП):]

* постанов про застосування стягнення у вигляді попередження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП)];
* постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису);
* у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n928 частиною першою статті 300'''-1''' КуПАП.]

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 292 КУпАП).]
== Сплата судового збору ==
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн 60 коп) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")]
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 293 КУпАП).]
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3788 статтями 32, 32-1 КУпАП).]

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною 5 статті 7 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 частиною 1 статті 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
* залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
* скасувати постанову та закрити провадження у справі;
* скасувати постанову та прийняти нову постанову;
* змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 (стаття 294 КУпАП).]

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n822 (стаття 296 КУпАП).]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-06T12:44:19Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закон України "Про судовий збір"]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП)]:
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n987 частини перша, третя та шоста статті 122], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3599 частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу]) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
* постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

'''Позовна заява''' '''подається''' до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 стаття 289 КУпАП).]

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 (стаття 291 КУпАП):]

* постанов про застосування стягнення у вигляді попередження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП)];
* постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису);
* у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n928 частиною першою статті 300'''-1''' КуПАП.]

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 292 КУпАП).]
== Сплата судового збору ==
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн 60 коп) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")]
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (стаття 293 КУпАП).]
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3788 статтями 32, 32-1 КУпАП).]

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною 5 статті 7 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 частиною 1 статті 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
* залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
* скасувати постанову та закрити провадження у справі;
* скасувати постанову та прийняти нову постанову;
* змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 (стаття 294 КУпАП).]

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n822 (стаття 296 КУпАП).]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-05T07:55:39Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закон України "Про судовий збір"]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП)]:
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
* постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

'''Позовна заява''' подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 стаття 289 КУпАП).]

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 (стаття 291 КУпАП):]

* постанов про застосування стягнення у вигляді попередження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП)];
* постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису);
* у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n928 частиною першою статті 300'''-1''' КуПАП.]

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (ст. 292 КУпАП).]
== Сплата судового збору ==
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн 60 коп) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")]
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n792 (ст. 293 КУпАП).]
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n164 ст. 32, 32-1 КУпАП).]

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною 5 статті 7 КУпАП] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 частиною 1 статті 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
* залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
* скасувати постанову та закрити провадження у справі;
* скасувати постанову та прийняти нову постанову;
* змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n800 (стаття 294 КУпАП).]

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n822 (стаття 296 КУпАП).]
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-05T07:45:27Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 Закон України "Про судовий збір"]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП)]:
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
* постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

'''Позовна заява''' подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 стаття 289 КУпАП).]

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n780 (стаття 291 КУпАП):]

* постанов про застосування стягнення у вигляді попередження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n135 стаття 26 КУпАП)];
* постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису);
* у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n928 частиною першою статті 300'''-1''' КуПАП.]

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n789 (ст. 292 КУпАП).]
== Сплата судового збору ==
При оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2025 року - 605 грн 60 коп) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 (пункт 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір")]
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 293 КУпАП]).
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 5 ст. 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ч. 1 ст. 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
# залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
# скасувати постанову та закрити провадження у справі;
# скасувати постанову та прийняти нову постанову;
# змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 294 КУпАП]).

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення '''тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.''' У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 296 КУпАП]).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-05T07:27:26Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]

== Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ==
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n46 частиною п’ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення] (далі - КУпАП), особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n764 (стаття 287 КУпАП)].

== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення):] (далі- КУпАП):
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
* постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

'''Скарга подається''' в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.

'''Позовна заява''' подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд.

В позовній заяві має бути зазначено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n10693 (пункт 5 стаття 160 Кодексу адміністративного судочинства України] далі-КАСУ):

* найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
* повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
* ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;
* зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
* виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
* відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
* відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
* перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
* у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
* у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
* власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 289 КУпАП]).

Згідно вимог статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КуПАП].

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 292 КУпАП]).
== Сплата судового збору ==
Велика Палата Верховного Суду у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17] відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 287, 288 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»] , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню '''у справах щодо накладення адміністративного стягнення''' та справляння судового збору, '''він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11305 Кодексу адміністративного судочинства України]. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року - 605 грн. 60 коп.).
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 293 КУпАП]).
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 5 ст. 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ч. 1 ст. 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
# залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
# скасувати постанову та закрити провадження у справі;
# скасувати постанову та прийняти нову постанову;
# змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 294 КУпАП]).

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення '''тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.''' У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 296 КУпАП]).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2025-05-05T06:53:44Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]
== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n768 (стаття 288 КУпАП):]
* постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
* постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
* постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.

* Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. '''Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.'''

У разі оскарження постанови в суд, позовна заява подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд. В адміністративному позові згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п. 5. ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України] (КАСУ) має бути зазначено:

1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3. ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9. у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10. у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 289 КУпАП]).

Згідно вимог статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КуПАП].

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 292 КУпАП]).
== Сплата судового збору ==
Велика Палата Верховного Суду у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17] відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 287, 288 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»] , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню '''у справах щодо накладення адміністративного стягнення''' та справляння судового збору, '''він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11305 Кодексу адміністративного судочинства України]. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року - 605 грн. 60 коп.).
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 293 КУпАП]).
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 5 ст. 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ч. 1 ст. 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
# залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
# скасувати постанову та закрити провадження у справі;
# скасувати постанову та прийняти нову постанову;
# змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 294 КУпАП]).

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення '''тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.''' У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 296 КУпАП]).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Правова позиція адвоката

2025-02-13T15:15:20Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, узгоджує правову позицію з клієнтом та за результатами складає відповідний протокол за формою згідно з додатком 1 до цих Стандарті (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Правова позиція адвоката

2025-02-07T11:21:40Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Адвокат забезпечує захист персональних даних про фізичну особу, якими він володіє, відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2024-12-08T12:34:17Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]
== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу. Наприклад, якщо справу розглядала адміністративна комісія при виконавчому комітеті сільської ради - скаргу розглядає виконавчий комітет відповідної ради; при розгляді справи іншим органом (посадовою особою) - відповідним органом вищої інстанції (посадовою особою). Незалежно від того який орган розглядав справу, постанову у справі про адміністративне правопорушення завжди можна оскаржити у районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді у порядку адміністративного судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст. 19 КАС Укра])

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 288 КУпАП]):
# постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
# рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
# постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
# постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. '''Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.'''

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У разі оскарження постанови в суд, позовна заява подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд. В адміністративному позові згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п. 5. ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України] (КАСУ) має бути зазначено:

1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3. ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9. у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10. у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 289 КУпАП]).

Згідно вимог статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КуПАП].

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в десятиденний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 292 КУпАП]).
== Сплата судового збору ==
Велика Палата Верховного Суду у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17] відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 287, 288 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»] , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню '''у справах щодо накладення адміністративного стягнення''' та справляння судового збору, '''він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11305 Кодексу адміністративного судочинства України]. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року - 605 грн. 60 коп.).
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 293 КУпАП]).
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 5 ст. 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ч. 1 ст. 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
# залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
# скасувати постанову та закрити провадження у справі;
# скасувати постанову та прийняти нову постанову;
# змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, воно не може бути посилено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 294 КУпАП]).

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення '''тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.''' У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 296 КУпАП]).
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення

2024-12-08T12:14:02Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2747-15 Кодекс адміністративного судочинства України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v002p710-15 Рішення Конституційного суду від 31 березня 2015 року № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015]
* [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17]
== Визначення органу, який має право розглядати справу ==
Для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення необхідно визначити орган, який має право розглядати скаргу. Наприклад, якщо справу розглядала адміністративна комісія при виконавчому комітеті сільської ради - скаргу розглядає виконавчий комітет відповідної ради; при розгляді справи іншим органом (посадовою особою) - відповідним органом вищої інстанції (посадовою особою). Незалежно від того який орган розглядав справу, постанову у справі про адміністративне правопорушення завжди можна оскаржити у районному, районному у місті, міському чи міськрайонному суді у порядку адміністративного судочинства.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text ч.1 ст. 19 КАС Укра])

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 288 КУпАП]):
# постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
# рішення виконавчого комітету (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільської, селищної, міської ради - у відповідну раду або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з особливостями, встановленими цим Кодексом;
# постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
# постанову інспектора з паркування про накладення адміністративного стягнення (частини перша, третя та шоста статті 122, частини перша, друга та восьма статті 152-1 цього Кодексу) - в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text Кодексом адміністративного судочинства України], з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення.

Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. '''Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному її розглядати.'''

Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

У разі оскарження постанови в суд, позовна заява подається до місцевого загального суду, на вибір за місцем реєстрації або проживання позивача або за місцезнаходженням відповідача, який розглядає цей адміністративний позов як адміністративний суд. В адміністративному позові згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#Text п. 5. ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України] (КАСУ) має бути зазначено:

1. найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2. повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3. ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень;

4. зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5. виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6. відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7. відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8. перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9. у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10. у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11. власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

''Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості стосовно представника. У разі пред’явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.''

''Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.''

''У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.''
== Строки оскарження постанови про адміністративне правопорушення ==
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом '''10 днів з дня винесення постанови''', а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, '''протягом 10 днів з дня вручення такої постанови'''. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text ст. 289 КУпАП]).

Згідно вимог статті 291 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП] постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КУпАП], постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300'''-1''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#Text КуПАП].

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядається правомочними органами (посадовими особами) '''в 10 денний строк з дня її надходження''', якщо інше не встановлено законами України.
== Сплата судового збору ==
Велика Палата Верховного Суду у [http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88952415 постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17] відступила від своїх попередніх висновків та виклала наступну правову позицію.
За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 287, 288 КУпАП], як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 2-5 Закону України «Про судовий збір»] , які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню '''у справах щодо накладення адміністративного стягнення''' та справляння судового збору, '''він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду є обов’язковою для врахування судами в силу ч. 5 ст. 242 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2747-15#n11305 Кодексу адміністративного судочинства України]. Відтепер при оскарженні до суду постанов про притягнення до адміністративної відповідальності необхідно буде сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2024 року - 605 грн. 60 коп.).
== Розгляд скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення ==
Орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанов і приймає одне з таких рішень:
* залишає постанову без змін, а скаргу без задоволення;
* скасовує постанову надсилає справу на новий розгляд;
* скасовує постанову і закриває справу;
* змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
== Апеляційна скарга у справі про адміністративне правопорушення ==
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за винятком постанов передбачених ст. 32, 32-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 КУпАП]).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена '''протягом десяти днів з дня винесення постанови''' особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 ч. 5 ст. 7] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10 ч. 1 ст. 287 КУпАП]. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції необмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
# залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
# скасувати постанову та закрити провадження у справі;
# скасувати постанову та прийняти нову постанову;
# змінити постанову.
У разі зміни постанови в частині накладення стягнення, в межах, передбачених санкцією статті цього Кодексу, воно не може бути посилено.

'''Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.'''

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у п'ятиденний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення '''тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою.''' У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.

Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законом.
[[Категорія:Адміністративне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Правова позиція адвоката

2024-10-07T07:41:44Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
У разі відмови від укладення договору про надання правничої допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно не пізніше семи робочих днів після отримання доручення:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Правова позиція адвоката

2024-10-07T07:36:04Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правничої допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Правова позиція адвоката

2024-10-07T07:15:47Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно не пізніше семи робочих днів після отримання доручення:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Правова позиція адвоката

2024-10-04T13:14:22Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Правова позиція адвоката

2024-10-04T12:52:38Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Наказ Міністерства юстиції України від 25.02.2014 № 386/5 "Про затвердження стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 21.12.2017 № 4125/5 "Про затвердження Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Наказ Координаційного центру з надання правової допомоги від 09.07.2021 №131 "Про затвердження порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top Рішення Ради адвокатів України від 15.12.2017 № 281 "Про затвердження у новій редакції Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги"]

== Загальна інформація ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 28 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] Міністерство юстиції України затверджує стандарти якості надання безоплатної правничої допомоги. На виконання вказаної норми Міністерством юстиції України 25 лютого 2014 року наказом № 386/5 затверджено [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у кримінальному процесі) та 21 грудня 2017 року наказом № 4125/5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі] (далі - Стандарти якості у ЦАС).
== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у кримінальному процесі ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктом 1 Стандартів якості у кримінальному процесі] визначено, що вказані стандарти є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції сторони захисту''' захисник є незалежним в обранні стратегії і тактики захисту у кримінальному провадженні для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів клієнта всіма не забороненими законом засобами.

Після отримання доручення центру захисник у визначений законодавством або розумний строк ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження, проводить конфіденційне побачення з клієнтом, під час якого роз’яснює йому його права із врученням відповідної пам’ятки (буклета), наданої(го) центром, з’ясовує обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта, отримує від нього інформацію, що має правове значення, '''узгоджує правову позицію з клієнтом''' (позиція 1 розділу 1[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page "Загальний стандарт надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі" Стандартів якості у кримінальному процесі]).

'''Отже, для узгодження правової позиції захисту у кримінальному процесі адвокату необхідно:'''
* ознайомитись з матеріалами кримінального провадження;
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини кримінального правопорушення у викладенні клієнта;
* отримати від нього інформацію, що має правове значення.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page#Text Окремим стандартом надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні окремої процесуальної дії] визначено, що ''захисник перед проведенням окремої процесуальної дії узгоджує правову позицію з раніше залученим захисником (захисниками)''.

Слід звернути увагу, що відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 частини другої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється:
# використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта;
# без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб;
# займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта;
# відмовлятися від надання правничої допомоги, крім випадків, установлених законом.
Згідно з вимогами, установлених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 статтею 28 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] адвокату забороняється укладати договір про надання правничої допомоги і він зобов'язаний відмовитися від виконання договору, у разі, якщо:
# доручення на виконання дій виходять за межі професійних прав і обов'язків адвоката;
# результат, досягнення якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких він наполягає, є протиправними, суперечать моральним засадам суспільства, присязі адвоката України, правилам адвокатської етики;
# адвокат брав участь у відповідному провадженні, і це є підставою для його відводу згідно з процесуальним законом;
# виконання договору про надання правничої допомоги може призвести до розголошення адвокатської таємниці;
# адвокат є членом сім'ї або близьким родичем посадової особи, яка брала або бере участь у господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справи про адміністративне правопорушення, щодо яких до адвоката звертаються з пропозицією укладення договору про надання правничої допомоги;
# виконання договору може суперечити інтересам адвоката, членів його сім'ї або близьких родичів, адвокатського бюро або адвокатського об'єднання, засновником (учасником) якого він є, професійним обов'язкам адвоката, а також у разі наявності інших обставин, що можуть призвести до конфлікту інтересів;
# адвокат надає правничу допомогу іншій особі, інтереси якої можуть суперечити інтересам особи, яка звернулася щодо укладення договору про надання правничої допомоги.
У разі відмови від укладення договору про надання правничої допомоги адвокат зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю про відомості, що стали йому відомі від особи, яка звернулася з пропозицією укладення такого договору.

== Порядок узгодження правової позиції адвоката з клієнтом у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі ==
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандарти якості у ЦАС] є комплексом основних характеристик моделі гарантованого державою захисту, передбачених міжнародними правовими актами, законодавством України, '''у межах яких та з урахуванням узгодженої правової позиції із суб’єктом права на безоплатну вторинну правничу допомогу''' (далі - клієнт) адвокат є незалежним в обранні правової позиції для здійснення активного та розумного захисту прав, свобод та законних інтересів всіма не забороненими законом способами.

[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Позиціями 3, 4, 5 Розділу І "Загального стандарту якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі" Стандартів якості у ЦАС] визначено, що '''для узгодження правової позиції у справі адвокату необхідно:'''
* провести конфіденційне побачення з клієнтом;
* з’ясувати обставини справи;
* отримати від Клієнта інформацію, що має правове значення;
* ознайомитись з наявними у клієнта документами;
* з’ясувати бажаний для клієнта результат.
Після вивчення обставин справи адвокат переконується у наявності фактичних і правових підстав для виконання доручення та доводить їх до клієнта. Адвокат повідомляє клієнту, який час і обсяг роботи вимагатимуться для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт. При цьому адвокат не гарантує клієнтові досягнення певного результату виконання доручення та не сприяє прямо або опосередковано формуванню у нього необґрунтованих сподівань, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат іншими засобами, крім сумлінного виконання своїх професійних обов’язків. '''За результатами обговорення адвокат з клієнтом узгоджує правову позицію у справі.'''

У разі якщо адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він невідкладно та з урахуванням процесуальних строків складає письмовий правовий висновок у трьох примірниках, перший з яких залишається у адвоката, другий надається (надсилається, передається) клієнту, третій -центру. Адвокат ознайомлює клієнта з правовим висновком, роз’яснює його суть та правові наслідки. У разі неможливості або відмови клієнта від ознайомлення з правовим висновком адвокат зазначає про це у правовому висновку.

Для узгодження правової позиції, ії зміни, [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page додатком 1 до Стандартів якості у ЦАС] передбачено форму '''Протоколу узгодження правових питань щодо представництва за дорученням''' (далі - протокол).

Вказаний протокол оформлюється адвокатом за участі клієнта і підписується ними і містить основні домовленості, які відображають:
* суть порушеного клієнтом правового питання;
* правову інформацію, яку вважає за потрібне повідомити клієнт;
* очікуваний результат;
* список копій документів, необхідних для виконання доручення.
В зазначеному протоколі міститься застереження про те, що клієнт стверджує, що вся надана ним інформація, викладена в цьому протоколі, відповідає дійсності і те, що ним надано адвокату повну та достовірну інформацію щодо справи під час конфіденційних побачень (зазначаються дати, час та місце).

В протоколі адвокат, для належного виконання доручення, пропонує клієнту ряд правових заходів і дій, необхідних для досягнення бажаного для клієнта результату.

''Клієнт та адвокат в протоколі викладають сформовану позицію представництва клієнта в межах виконання доручення.''

Додатково, в протоколі клієнт та адвокат зазначають про необхідність взаємного інформування про перебіг виконання доручення, обставини справи тощо за необхідності, але не рідше одного разу на тиждень та час, місце і спосіб отримання такої інформації телефоном або під час конфіденційних побачень, узгоджених заздалегідь.

При оформленні протоколу адвокат роз’яснює клієнту наслідки подальшої зміни клієнтом правової позиції без узгодження з адвокатом.
== Порядок оскарження клієнтом дій адвоката ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0337-14/page Пунктами 4 Стандартів якості у кримінальному процесі] та [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z1554-17/page Стандартів якості у ЦАС] передбачено, що оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюють відповідно до цих Стандартів комісії, утворені для цієї мети радами адвокатів регіонів, за поданням відповідних центрів у встановленому порядку.

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пунктом 2 Порядку звернення центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги до комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 09 липня 2021 року № 131] (далі - [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text Порядок]), центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центр) звертається до комісії щодо оцінювання якості, своєчасності та повноти щодо:
* захисту у кримінальному процесі - стосовно завершених адвокатом справ за виконаними дорученнями;
* представництва у цивільному, адміністративному та кримінальному процесах - на будь-якій стадії процесу під час виконання доручення або коли доручення виконано;
* складення документів процесуального характеру - під час виконання доручення або коли доручення виконано.
До подання центру додаються всі наявні в центрі документи, зокрема копія доручення, за наявності скарга клієнта, копія акта надання безоплатної вторинної правової допомоги, інші документи, що підтверджують дії адвоката.

При цьому документи не повинні містити відомості про особу, якій надавалася безоплатна вторинна правова допомога.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0131419-21#Text пункту 3 Порядку] центр звертається до відповідної комісії з якості:
* у разі отримання скарги на дії адвоката, в якій особа зазначає недоліки захисту (неякісна, неповна або несвоєчасна допомога, надана адвокатом за дорученням центру) і яка не може бути розглянута в межах повноважень центру;
* за наявності можливих випадків неякісного, неповного або несвоєчасного надання правової допомоги адвокатом за дорученням (дорученнями) центру та/або інших обгрунтованих підстав, у тому числі за результатами моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги;
* за дорученням Координаційного центру з надання правової допомоги.
Розгляд звернення центру відбувається комісією з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги (далі - Комісія), яка створюється радою адвокатів регіону і діє у відповідності до [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#n6 Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 15 грудня 2017 року № 281].

Завданням Комісії є здійснення оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги за зверненням органів місцевого самоврядування та безоплатної вторинної правової допомоги – за зверненням центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в межах конкретного доручення та з урахуванням погодженої позиції з клієнтом відповідно до Стандартів якості надання безоплатної правової допомоги, та за зверненням органів адвокатського самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top пункт 4 Положення]).

Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/vr281871-17#top підпунктом 12.1.5 пункту 12 Положення] за результатами оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатом безоплатної правової допомоги, у разі прийняття рішення про невідповідність дій/бездіяльності адвоката Стандартам якості надання безоплатної правової допомоги, комісія має право:
* надавати рекомендації адвокату, діяльність якого оцінюється Комісією, щодо підвищення якості, забезпечення повноти та своєчасності надання ним безоплатної правової допомоги;
* вносити пропозиції органу місцевого самоврядування щодо розірвання договору з адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об’єднанням про надання безоплатної первинної правової допомоги;
* вносити пропозиції центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги щодо розірвання контракту (договору) з адвокатом та/або виключення його з реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу;
* звертатися із заявою (скаргою) до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури щодо поведінки адвоката, діяльність якого оцінювалася Комісією, яка може бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Комісія може відмовити в розгляді звернення, якщо його розгляд не входить до її компетенції.

== Підстави заміни адвоката ==
Згідно зі [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3460-17 статтею 24 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу"] адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, може бути замінено у випадках та порядку, визначених законом.

Адвоката, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника центру за рішенням центру у разі:
# хвороби, повної або часткової втрати працездатності, смерті адвоката;
# неналежного виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору;
# відмови адвоката від виконання доручення/наказу центру з підстав, передбачених законом;
# зміни підсудності провадження або справи чи підслідності кримінального правопорушення;
# припинення дії договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги;
# зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю;
# виключення адвоката з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу;
# наявності інших підстав, передбачених законом.
Під час заміни адвоката іншим адвокатом або працівником центру забезпечується безперервність надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
== Див. також ==
* [[Правовий висновок адвоката]]
* [[Адвокатський запит]]
* [[Адвокатська етика]]
* [[Дисциплінарна відповідальність адвоката]]
* [[Правнича допомога]]
[[Категорія:Законодавство у сфері адвокатської діяльності]]

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

2024-08-08T11:57:04Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України "Про охорону дитинства"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1706-18 Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268 "Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/332-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/333-2022-п#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.2022 № 333 "Про затвердження Порядку компенсації витрат за тимчасове розміщення (перебування) внутрішньо переміщених осіб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-2015-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України"]
*[https://minre.gov.ua/wp-content/uploads/2023/03/dodatok-do-nakazu-84-1.pdf Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 року № 309 (із змінами)]
== Загальна інформація ==
'''Дитина, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів,''' - дитина, яка внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту отримала поранення, контузію, каліцтво, зазнала фізичного, сексуального, психологічного насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у військових формуваннях або незаконно утримувалася, у тому числі в полоні ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 стаття 1 Закону України "Про охорону дитинства"]).

Держава вживає всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, догляду за ними та возз’єднання їх із членами сім’ї, включаючи розшук, звільнення з полону, повернення в Україну дітей, незаконно вивезених за кордон. У разі якщо вік особи не визначений і є підстави вважати, що ця особа є дитиною, їй надається захист, передбачений цією статтею, до встановлення віку.

Усі дії держави стосовно захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, здійснюються відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування першочергово проводять відселення дітей, які опинилися чи можуть опинитися у зоні воєнних дій чи збройних конфліктів, до безпечних районів. Відселення дітей проводиться разом з батьками, законними представниками або, за їхньою згодою, без супроводження чи з іншими особами.

У разі переміщення, у тому числі за кордон з метою евакуації під час дії надзвичайного або воєнного стану в Україні, дітей, зарахованих/влаштованих на цілодобове перебування до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування, влаштованих у сім’ю патронатних вихователів, керівники відповідних закладів, уповноважені ними працівники або інші особи, призначені органом опіки та піклування чи військовою адміністрацією/військово-цивільною адміністрацією за місцем розташування закладу, зокрема у разі усунення керівника або уповноваженого ним працівника від виконання обов’язків чи відсутності керівника або уповноваженого ним працівника, патронатні вихователі є законними представниками таких дітей (крім повноважень щодо вчинення від імені та в інтересах дитини правочинів, пов’язаних із житловими та майновими правами, надання згоди на усиновлення та зміну громадянства дитини) до повернення такої дитини в Україну або до її возз’єднання з сім’єю.

Держава через свої центральні органи виконавчої влади здійснює заходи, спрямовані на возз’єднання дитини з сім’єю; встановлення місцезнаходження членів сім’ї дитини, сприяє пошукам, що здійснюються членами сім’ї, громадськими, благодійними, волонтерськими, гуманітарними організаціями та фондами, що беруть участь у возз’єднанні сімей; створює умови для реабілітації у сфері охорони здоров’я, психологічної, педагогічної реабілітації та соціальної реінтеграції дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів (стаття 301 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2402-14#Text Закону України "Про охорону дитинства"]).

Статус надається органом опіки та піклування за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, за місцем звернення, якщо місце проживання/перебування дитини не задеклароване / не зареєстроване або задеклароване/зареєстроване на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#n8 Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів], визначається Кабінетом Міністрів України.
== Хто має право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ==
[[Файл:Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?.jpg|міні|Як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів?]]
Відповідно до пункту 3 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 268] (далі - Порядок), право на отримання статусу має дитина, а також особа, яка на час воєнних дій, збройних конфліктів, збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), і в результаті: ♦ отримали поранення, контузію, каліцтво; ♦ зазнали:
* фізичного насильства — отримання дитиною у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів тілесних ушкоджень різного ступеня, які завдали їй фізичного болю, спричинили розлад її здоров’я;
* сексуального насильства — перенесені дитиною дії сексуального характеру у період її перебування в зоні воєнних дій та збройних конфліктів, зокрема: демонстрування статевих органів; статевий акт у присутності дитини; статеві зносини чи розпусні дії з дитиною, задоволення статевої пристрасті з дитиною; втягнення дитини в зайняття проституцією або примушування її до зайняття проституцією; примушування до участі у виготовленні зображень, кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, інших предметів порнографічного характеру, а також інші правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканності дитини;
'''♦''' були викрадені або незаконно вивезені за межі України; ''' '''
[[Файл:Повернення незаконно вивез.за корд.1.png|міні|[[Файл:Поряд.нез. вив.2.png|міні]]]]
♦ залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;

♦ незаконно утримувалися, у тому числі в полоні;

♦ зазнали психологічного насильства — моральні та психологічні страждання (травми) дитини, що не потребують доведення, і які вона перенесла внаслідок її проживання/перебування в умовах воєнних дій, збройних конфліктів, тимчасової окупації, її внутрішнього переміщення або переміщення за кордон, як наслідок залишення свого місця проживання/перебування у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, а також загибелі (зникнення безвісти), потрапляння у полон, смерті внаслідок отриманих у результаті збройного конфлікту поранення, контузії або каліцтва на території України чи за кордоном її батьків або одного з них - із числа цивільних осіб, а також її батьків або одного з них - з числа осіб, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF#n8 пунктом 2 Порядку надання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. N 740.] 
{| class="wikitable"
|-
| Наслідками воєнних дій і збройних конфліктів для дитини можуть бути одна, кілька або всі перелічені вище обставини. Під час надання дитині статусу заявником визначається обставина, яка мала найбільший негативний вплив на стан здоров’я та розвиток дитини.
|}
== Куди звертатися ==
Статус надається органом опіки та піклування, у тому числі за місцем реєстрації проживання/перебування дитини як внутрішньо переміщеної особи, або за місцем проживання/перебування дитини в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або за місцем виявлення такої дитини місцевими органами виконавчої влади та/або органами місцевого самоврядування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 5 Порядку]).
== Хто може звернутись ==
Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей необхідні документи ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 6 Порядку]).
[[Файл:Поверн.нез.вив. 3.png|міні]]
Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи.
Якщо дитина, яка має право на отримання статусу, залишилася без батьківського піклування, а догляд за нею тимчасово здійснюється родичами або іншими особами (сусідами, знайомими) відповідно до пункту 31 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/866-2008-п#Text Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини"], документи, готуються службою у справах дітей за місцем виявлення такої дитини.
== Перелік необхідних документів==
# заява про надання статусу;
# згода на обробку персональних даних відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2297-17 Закону України "Про захист персональних даних"];
# засвідчені в установленому порядку копії таких документів:
* свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
* документа, що посвідчує особу заявника;
* документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини (у разі коли дитина постійно проживає/перебуває у закладі охорони здоров’я, закладі освіти або іншому дитячому закладі, - документа, що підтверджує факт перебування дитини в такому закладі) або родинні стосунки між дитиною та заявником;
* довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи (у разі наявності);
*паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки (у разі наявності);
*паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон (у разі наявності);
*витягу з реєстру територіальної громади (у разі наявності).
У разі відсутності відомостей про задеклароване/зареєстроване місце проживання/перебування дитини або документів, зазначених в абзацах другому - п'ятому цього пункту, доказами підтвердження її місця проживання/перебування на території, на якій ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованій Російською Федерацією, можуть бути відомості, які містяться в [https://diia.gov.ua/services/informaciya-z-derzhavnogo-reyestru-rechovih-prav-na-neruhome-majno Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно], або документи про право власності батьків або дитини на рухоме чи нерухоме майно, або свідоцтво про базову загальну середню освіту, або атестат про повну загальну середню освіту, або документ про професійно-технічну освіту, або табель успішності, або учнівський квиток, або медичні документи, або свідоцтво про народження дитини.

Заява про надання статусу реєструється в журналі обліку таких заяв, що ведеться за формою, затвердженою Мінсоцполітики. За результатами розгляду заяви робиться відповідна відмітка: надано статус / відмовлено в наданні статусу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-п#Text пункт 9 Порядку]).

'''Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво''' додатково подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я та науково-дослідних установах, визначених Міністерством охорони здоров'я України, із зазначенням діагнозу згідно з [https://nszu.gov.ua/storage/files/Klasyfikator_xvorob_ta_sporidnenyx_problem_oxorony_zdorovya_NK_0252019.pdf Міжнародною класифікацією хвороб та споріднених проблем здоров’я десятого перегляду,] отриманих у період здійснення антитерористичної операції і заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

'''За обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 2-5 пункту 3 Порядку], також подаються копії:'''
# заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
# витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження (незалежно від результатів досудового розслідування) за зазначеною заявою про вчинення злочину щодо дитини в зоні воєнних дій та збройних конфліктів;
# висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за обставин, передбачених у підпункті 2 пункту 3 Порядку).
'''Якщо дитина зазнала психологічного насильства''' додатково подаються:
# висновок оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах, підготовлений центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за формою, затвердженою Мінсоцполітики. До оцінювання потреб сім’ї (особи) може бути залучений психолог/практичний психолог, психотерапевт, психіатр, що працює в іншому закладі, установі, організації. На основі висновку оцінки потреб сім’ї (особи) у соціальних послугах за згодою батьків/законних представників дитина направляється до відповідного закладу/організації для реабілітації та отримання відповідних соціальних послуг;
# копія посвідчення з написом "Посвідчення члена сім’ї загиблого", якщо дитина отримала статус відповідно [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/740-2015-%D0%BF/paran8#n8 до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;]
# копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція і заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них - із числа цивільних осіб.
Усі документи надаються в двох примірниках.

У разі відсутності документів, зазначених в [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF абзацах другому-п'ятому пункту 6 Порядку], Міністерство соціальної політики України '''не пізніше ніж через п’ять робочих днів''' із дати надходження письмового запиту від законного представника дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, або керівника служби у справах дітей надає про таку дитину інформацію, що міститься в банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.
== Рішення про надання або відмову в наданні статусу та їх оскарження ==
Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування на підставі документів, зазначених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 6 Порядку], протягом '''30 календарних днів''' з дати реєстрації заяви про надання статусу.

У рішенні зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, дата народження, серія та номер свідоцтва про народження/паспорта, адреса місця проживання/перебування дитини, визначені у пункті 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF#Text Порядку] обставини, за яких вона постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (за винятком сексуального насильства, яке позначається літерою "А"), документи, що підтверджують такі обставини, а також дата і номер протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини.

Рішення про відмову в наданні статусу приймається у разі відсутності одного з документів (крім випадку, визначеного у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF пункті 8 Порядку]), та може бути оскаржене в суді.

Інформація про дитину, якій надано статус, вноситься до банку даних про дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім’ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів.

'''Підставою для прийняття рішення органу опіки та піклування про скасування статусу є:'''

♦встановлення недостовірних відомостей у поданих документах або непідтвердження обставин, передбачених у [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/268-2017-%D0%BF підпунктах 1-5 пункту 3 Порядку], в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявою про вчинення злочину щодо дитини або судового розгляду.

Рішення про скасування статусу може бути оскаржено в суді.
{| class="wikitable"
|-
| '''Досягнення особою повноліття не є підставою для скасування статусу.'''
|}
== Соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів==
Діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, мають право на забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти (частина десята статті 7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1706-18#Text Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"]), у закладах дошкільної освіти (частина третя статті 33 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2628-14#Text Закону України "Про дошкільну освіту"]).

Крім того, діти з числа дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, та [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки|зареєстровані в установленому порядку як внутрішньо переміщені особи]] мають право на всі гарантії та пільги, передбачені законодавством для таких осіб, зокрема:
* влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні заклади державної та комунальної форми власності;
* забезпечення безкоштовним харчуванням у закладах освіти;
* державна цільова підтримка для здобуття професійної (професійно-технічної) та вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів освітніх субвенцій державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
* пільгове оздоровлення та відпочинок;
* забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством;
* надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
* дітям грудного віку та дітям раннього віку забезпечення дитячим харчуванням;
* діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років і перебувають на обліку внутрішньо переміщених осіб, мають право зараховуватися на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб;
* отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;
* отримання соціальних послуг та соціального супроводження сімей тощо.

'''Правова позиція щодо умов для надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів ''': віднесення населеного пункту до територій, на яких здійснювалася антитерористична операція, без проведення воєнних дій чи збройних конфліктів, не є достатньою законною підставою чи умовою для надання дитині статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. [https://reyestr.court.gov.ua/Review/108594040 Постанова КАС ВС від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18]

'''Детальніше див.:''' [[Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи|Державна цільова підтримка дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи.]]
== Див. також ==
* [[Встановлення факту внутрішнього переміщення особи та отримання відповідної довідки]]
* [[Пільги та гарантії внутрішньо переміщеної особи]]
* [[Права та обов'язки внутрішньо переміщених осіб]]
* [[Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб]]
{| class="wikitable"
|[[Файл:Лого_Рада_Європи.jpg|праворуч|безрамки|70x70пкс]]<center>'''''Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи''''' '''''"Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"'''''</center>
|}
[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту‎]]
[[Категорія:Діти]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування‎]]
[[Категорія:Місцеві державні адміністрації, інші органи державного управління в адміністративно-територіальних одиницях України‎]]
[[Категорія:Внутрішньо переміщені особи]]

Відповідальність за контрабанду та порушення митних правил

2024-07-10T07:07:50Z

Olha.Kozachuk:

== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/v0008700-05 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 3 червня 2005 року № 8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил"]

== Загальні положення ==
Особи, що вчинюють контрабанду та порушують митні правила, посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, внаслідок чого завдають шкоду економіці держави, її культурній спадщині, здоров'ю населення та громадській безпеці, сприяють розширенню тіньового сектора економіки. 

Під '''порушенням митних правил''', за які особа притягається до '''адміністративної відповідальності''' розуміють дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ч. 1 ст. 483 МК України]). 

Під '''контрабандою''', тобто дії, за які особа притягається до '''кримінальної відповідальності''' розуміють переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї або бойових припасів до неї), частин вогнепальної нарізної зброї, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, лісоматеріалів необроблених, а також інших лісоматеріалів, заборонених до вивозу за межі митної території України, підакцизних товарів (крім електричної енергії), наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів або фальсифікованих лікарських засобів ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 КК України]) товарів (крім підакцизних товарів та електричної енергії).

== Що складає об’єктивну сторону контрабанди (порушення митних правил) ==
'''Переміщення через митний кордон України предметів контрабанди поза митним контролем''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 483 МК]) - умисне переміщення предметів контрабанди поза місцем розташування митного органу або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей або переміщення предметів контрабанди з незаконним звільненням від митного контролю.

'''''Переміщення через митний кордон України предметів контрабанди з приховуванням від митного контролю''''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ст. 201 КК України], [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 ст. 483 МК України]) - умисне переміщення предметів контрабанди з використанням спеціально виготовлених схованок (тайників) та інших засобів чи способів, що утруднюють їх виявлення, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням до митного органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять завідомо неправдиві відомості, що підлягають обов’язковому декларуванню відповідно до законодавства з питань митної справи, та якщо зазначені документи та відомості необхідні для визначення розміру належних до сплати митних платежів та/або для підтвердження дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України.

 Обов’язковою ознакою складу злочину є '''місце його вчинення''' – це митний кордон. Митний кордон збігається з державним кордоном України, за винятком меж спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон є складовою частиною митного кордону України. Під '''''спеціально виготовленим сховищем''''' (тайником) розуміють сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані і пристосовані з цією ж метою конструктивні ємності та предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо. '''''Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів''''', можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо). Підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. ''Підробленими'' вважають як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості чи окремі зміни, що перекручують зміст інформації щодо фактів, які ними посвідчуються, а також документи з підробленими підписами, відбитками печаток та штампів. ''Незаконно одержаними'' визнають документи, які особа отримала за відсутності законних підстав або з порушенням установленого порядку. ''Документами, що містять неправдиві дані'', є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Якщо товари ввозяться в режимі тимчасового ввезення або під виглядом транзиту через територію України, але з метою їх реалізації в Україні, вчинене кваліфікують як контрабанду або порушення митних правил. Не можна розглядати як контрабанду дії особи, яка, здійснюючи транзитне перевезення товарів через територію України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України. Злочин вважається ''закінченим'' з моменту незаконного переміщення предметів контрабанди через митний кордон України. '''''Замах''''' на контрабанду має місце, якщо її предмети виявлено до переміщення через митний кордон України (під час огляду чи переогляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі, багажу або особистого огляду тощо). Незаконне переміщення на територію України (тобто ввіз на її територію) предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює '''закінчений склад цього злочину'''. '''''Добровільна відмова''''' від вчинення контрабанди чи порушення митних правил можлива до моменту прийняття митним органом митної декларації.

== Кваліфікуючі ознаки контрабанди==
Контрабанда вважається вчиненою '''за попередньою змовою групою осіб''' ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 КК України]) тоді, коли в її здійсненні брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне її вчинення. Кожна з таких осіб, незалежно від того, яку роль вона виконувала, несе відповідальність як співвиконавець. У разі, коли особа вчинила контрабанду у співучасті з організатором, підбурювачем, пособником, зазначена кваліфікуюча ознака відсутня.

 '''Раніше судимою за злочин''', склад якого передбачений [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 ч. 1 ст. 201, 201-1, 201-3, 201-4, 305 КК України], слід вважати особу, яка вже засуджувалася за ч. 1 чи ч. 2 цих статтей, за умов, що вирок за попередній злочин набрав законної сили до вчинення повторного та що судимість за попередній злочин не погашена і не знята.

 '''Вчинення контрабанди службовою особою з використанням свого службового становища''' потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів - за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 відповідними статтями КК України] і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за вчинений службовий злочин.

== Процесуальні аспекти розслідування правопорушень, пов'язаних з контрабандою та порушенням митних правил ==
Досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 201-1, 201-4 305 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] здійснюється слідчими органів безпеки. Слідчий органу досудового розслідування України у разі виявлення ним контрабандної поставки при проведенні процесуальних дій, у тому числі за запитом про міжнародну правову допомогу, має право не вилучати її з місця закладки або транспортування, а за домовленістю з компетентними органами держави, куди її адресовано, безперешкодно пропустити її через митний кордон України з метою виявлення, викриття та документування злочинної діяльності міжнародних злочинних організацій (контрольована поставка). У разі закриття кримінального провадження про контрабанду за наявності в діях особи ознак порушення митних правил матеріали про таке порушення передаються до митного органу або до суду для притягнення зазначеної особи до адміністративної відповідальності (ст. 496 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#Text МК України]).

[[Категорія:Кримінальне право]][[Категорія:Адміністративне право]]