WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Зміна істотних умов праці

2025-02-19T14:34:19Z

Olha.Fedorenko: внесено постанову пленуму ВСУ

== Нормативна база ==
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України)]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів"]
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/121246574 Постанова Пленуму Верховного Суду від 27 серпня 2024 року у справі № 521/1892/22 (провадження № 61-1538св24)]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану"], відповідно до якого на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституції України].

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#n12 частини другої статті 3 цього Закону] у період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08/print Кодексу законів про працю України], здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов.
|}
== Загальні положення ==
'''Зміна істотних умов праці''' - зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n188 частина третя статті 32 КЗпП України]).

Перелік істотних умов праці, передбачений у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n188 частині третій статті 32 КЗпП України], не є вичерпним і може доповнюватися стосовно кожного конкретного випадку. До істотних умов праці, крім перелічених, з урахуванням інтересів конкретних працівників можна віднести також встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, відбуваються збільшення або зменшення обсягу роботи, ступеня самостійності і відповідальності працівника, ступеня шкідливості роботи, перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»] навів приклади можливих змін. Це раціоналізація робочих місць, уведення нових форм організації праці, зокрема, перехід на бригадну форму організації праці і, навпаки, впровадження передових методів, технологій тощо. Під змінами в організації виробництва і праці варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних та соціальних показників, запобігання банкрутству і масовому вивільненню працівників та збереження кадрового потенціалу в період тимчасових зупинок у роботі, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов. Змінами в організації виробництва і праці слід вважати також удосконалення систем заробітної праці, нормування праці, ліквідацію шкідливих робіт, раціоналізацію робочих місць після їх атестації тощо.
Будь-які зміни умов трудового договору повинні відбуватися з дотриманням норм трудового законодавства та не порушувати прав працівників. У зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою.
[[Файл:Зміна істотних умов праці.png|міні]]
== Строки повідомлення працівника у разі змін істотних умов праці ==
Про зміну істотних умов праці (системи та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення чи скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів та найменування посад тощо) працівник має бути повідомлений '''не пізніше ніж за 2 місяці до їх введення'''. При цьому законом не передбачено форму повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та форму згоди працівника чи його відмови (незгоди) продовжувати роботу в нових умовах. Вручати працівнику повідомлення про зміну істотних умов праці доцільно під підпис, а також забезпечити наявність письмового підтвердження працівника про отримання такого повідомлення.

Якщо працівник відмовився працювати в нових умовах та повідомив про це роботодавця письмово, роботодавець має право розірвати з ним трудовий договір після закінчення двох місяців з моменту попередження на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n204 пункту 6 статті 36 КЗпП України], що передбачає одну з підстав припинення трудового договору - відмову працівника від продовження роботи у зв'язку зі зміною істотних умов праці, тобто власник чи уповноважений ним орган має право звільнити працівника, який не може через будь-які причини виконувати роботу в нових умовах. Законодавство не передбачає необхідності вжиття заходів щодо працевлаштування працівників у таких випадках.

Також може виникнути ситуація, коли працівник не бажає продовжувати роботу за нових умовах й письмово просить звільнити його до спливу двомісячного терміну з дати попередження. У такому випадку роботодавець також має право звільнити працівника за підставою, викладеною пунктом 6 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України].

У разі, коли протягом встановленого двомісячного строку з дня повідомлення працівник не надасть свою згоду на продовження роботи в нових умовах або переведення разом з підприємством в іншу місцевість (наприклад, шляхом відповідної заяви), то приймається рішення про його звільнення також за пунктом 6 статті 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08#Text КЗпП України].
== Дії роботодавця при зміні істотних умов праці ==
Якщо працівник не бажає працювати в нових умовах праці, роботодавець для звільнення через це повинен виконати ряд дій, а саме:
* отримати від працівника письмову заяву про те, що він дійсно не бажає продовжувати трудову діяльність після зміни істотних умов праці;
* видати наказ про припинення трудового договору, де вказати причину звільнення та дату звільнення. Серед підстав для звільнення бажано вказати вищезгадану письмову заяву працівника;
* внести запис до трудової книжки працівника: «Звільнений у зв’язку з відмовою від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці, п. 6 ст. 36 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08 КЗпП України]»;
* провести остаточний розрахунок із працівником, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі не менше середнього місячного заробітку.
При цьому варто взяти до уваги, що звільнення з мотивів відмови працівника від продовження роботи у зв’язку із змінами істотних умов праці може відбутися лише тоді, коли можливість продовження роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією або посадою зберігається, але працівник не бажає продовжувати роботу. Коли ж змінилася спеціальність, кваліфікація або посада, звільнення повинно проводитись за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/322-08#n231 пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України].

Відмова від виконання роботи при зміні істотних умов праці не може бути підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності, а тим більш для звільнення з роботи за порушення трудової дисципліни.

У разі, коли на підприємстві, в установі або організації не відбулося змін в організації виробництва і праці, власник чи уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку змінити істотні умови праці працівників. Якщо ж це сталося, а працівники не погоджуються з такими змінами, власник зобов’язаний поновити працюючим попередні умови праці.
== Див. також ==
* [[Звільнення з роботи у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці]]
* [[Підстави та порядок припинення трудового договору]]
[[Категорія:Розірвання трудового договору, звільнення]]

Договір доручення

2024-05-16T09:20:06Z

Olha.Fedorenko: Доповнено розділ "НПА", Додано розділ "Судова практика щодо ризиків довірителя після укладання договору доручення"

== Нормативна база ==
* [http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]

* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Закон України "Про захист прав споживачів"]
* [https://verdictum.ligazakon.net/document/72819449?utm_source=jurliga.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=jl01&_ga=2.125225034.1322656005.1715847350-1764091033.1710759516#_gl=1*1rhrv7x*_gcl_au*OTkyNjA2NzY3LjE3MTA3NTk1MTU. Постанова від 07.03.2018 № 536/378/15 Верховний Суд. Касаційний цивільний суд]

== Загальні положення ==

'''Договір доручення''' (далі - договір) - домовленість двох сторівн, за якою одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя ( частина перша статті 1000 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України]).

Договір доручення укладається здебільшого для одержання певної плати, пред'явлення претензій, наданні товару тощо.

Договір є:

♦ оплатний - повірений має правона плату за виконання свого обов'язку (стаття 1002 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]);

♦ консенсуальний - договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди сторін за всіма істотними умовами договору;

♦ двосторонній - права та обов'язки виникають у обох сторін.

== Істотні умови договору ==

'''Предметом''' договору доручення є певні юридичні дії повіреного. Вони мають бути правомірними, конкретними та здійсненними, а також чітко визначеними у договорі доручення або у виданій на його підставі довіреності.

Слід звернути увагу, що відповідно до статті 238 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] повірений може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має сам довіритель, а також через повіреного не можна вчиняти юридичні дії винятково особистого характеру (наприклад, щодо укладення і розірвання шлюбу, укладення трудового договору, складання заповіту).

Юридичні дії, які є предметом договору доручення, пов'язані з укладанням повіреним правочинів, що створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки безпосередньо довірителя. Сам повірений за такими правочинами стороною не стає, жодних прав та обов'язків не набуває. Зокрема, коли повірений у межах наданих повноважень від імені довірителя укладає договір із третьою особою, відповідні права й обов'язки виникають безпосередньо у довірителя і третьої особи як сторін договору.
Проте якщо повірений вчинить правочин з перевищенням наданих йому довірителем повноважень, то такий правочин буде створювати, змінювати або припиняти цивільні права та обов'язки для довірителя лише у разі наступного схвалення останнім цих дій .

Повірений має '''право на плату''' за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Коли в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.
Крім належної плати, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Проте такий обов'язок виникає у довірителя лише в тих випадках, коли витрати фактично проведені і при цьому вони були необхідними.

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (частина друга статті 1000 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Форма договору ==
Договір доручення може бути укладений в ''усній або письмовій формі'' (''[https://docs.google.com/document/d/0B84Fn7fObiluTEZoNHJsdjZPT0E/edit?usp=sharing&ouid=108485453809394847258&resourcekey=0-vw5QraRFX3_M5jXeCqEC2g&rtpof=true&sd=true зразок договору доручення]'').

== Строк договору доручення ==
Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя (стаття 1001 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

== Сторони договору ==

Сторонами цього договору є довіритель і повірений, якими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи.

'''Довірителем''' є особа, яка доручає повіреному виконати юридичні дії від її імені та за її рахунок.

'''Повіреним''' є особа, яка зобов'язується вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії. [[Представництво: види, підстави виникнення та припинення|Комерційний представник]] повинен бути зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності.

Цивільне законодавство передбачає особисте виконання договору доручення. Повірений має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові) тільки у двох випадках:
# якщо це передбачено договором;
# якщо він був вимушений до цього обставинами з метою охорони інтересів довірителя.

Повірений, який передав виконання доручення заміснику, повинен негайно повідомити про це довірителя. При цьому довіритель має право у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений. Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.

Якщо договором доручення не передбачена можливість вчинення дій замісником, однак повірений повідомив довірителя про передачу виконання доручення іншій особі, або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний, повірений відповідає тільки за вибір замісника (стаття 1005 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).

Повірений не відповідає за вибір замісника та за вчинені ним дії лише тоді, коли замісник повіреного указаний у договорі доручення.

Однак вимоги, закріплені у статті 1005 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України], не поширюються на виконання технічних, підсобних дій (наприклад, упакування речей, надрукування документів), якщо в договорі або вказівках довірителя немає заборон чи обмежень з цього приводу. У таких випадках йдеться не про замісників, а про помічників, які діють під наглядом повіреного.

== Права та обов'язки сторін ==
{| class="wikitable"
|+
!Сторона
!Права
!Обов'язки
|-
|Довіритель
|
* надати право повіреному, який діє як комерційний представник, відступати в його інтересах від змісту доручення без попереднього запиту про це;
* у будь-який час відхилити замісника, якого обрав повірений;
* відмовитися від договорув будь-який час;
* відмовитися від договору без попереднього повідомлення про це повіреному, у разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником.
|
* чітко визначити юридичні дії, які належить вчинити повіреному, у договорі або у виданій на підставі договору довіреності;
* видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором. Повіреному доводиться для виконання обов'язків, покладених на нього договором, вступати у взаємовідносини з третіми особами від імені довірителя. Ці особи мають знати про характер та обсяг повноважень повіреного. У зв'язку з цим, довіреність легалізує його як представника довірителя перед третіми особами, відтворює його повноваження, визначені умовами договору;
* забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, якщо інше не встановлено договором;
* відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, якщо інше не встановлено договором;
* негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення;
* виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить;
* якщо повірений діє як підприємець (крім випадків комерційного представництва), довіритель має повідомити його про відмову від договору не пізніше ніж за один місяць, якщо триваліший строк не встановлений договором.
|-
|Повірений
|
* діяти від імені довірителя;
* на плату за виконання свого обов'язку за договором, якщо інше не встановлено договором або законом;
* відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і він не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. Повіреному, який діє як комерційний представник, довірителем може бути надано право відступати в його інтересах від змісту доручення без попереднього запиту про це;
* передати виконання доручення іншій особі (заміснику), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя;
* відмовитися від договору в будь-який час.
|
* вчинити від імені та за рахунок довірителя певні юридичні дії;
* вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення;
* повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення, як тільки це стане можливим. Комерційний представник повинен у розумний строк повідомити довірителя про допущені відступи від його доручення, якщо інше не встановлено договором;
* виконати дане йому доручення особисто, крім визначених випадків. Крім того, повірений, який передав виконання доручення заміснику, повинен негайно повідомити про це довірителя;
* відповісти за вибір замісника, якщо договором не передбачена можливість вчинення дій замісником повіреного або така можливість передбачена, але замісник у договорі не вказаний;
* повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення ;
* після виконання доручення або в разі припинення договору до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення;
* негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення;
* повідомити довірителя про відмову від договору не пізніш як за один місяць до його припинення, коли він діє як підприємець, якщо триваліший строк не встановлений договором.
|}
Договором може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором.
Для захисту інтересів довірителя обов'язки також покладено на спадкоємців повіреного та ліквідатора юридичної особи-повіреного. Вони повинні повідомити довірителя про припинення договору та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі, документи та передати їх довірителеві (стаття 1010 [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]).
== Підстави припинення договору ==
Договір припиняється на загальних підставах припинення договору (наприклад, виконанням, проведеним належним чином), а також у разі:
* відмови довірителя або повіреного від договору;
* визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
* смерті довірителя або повіреного.

Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору в будь-який час. Відмова від права на відмову від договору є нікчемною.

'''Важливо! '''Якщо повірений діє як підприємець, сторона, яка відмовляється від договору, має повідомити другу сторону про відмову від договору не пізніш ''як за один місяць'' до його припинення, якщо триваліший строк не встановлений договором.

У разі припинення юридичної особи, яка є комерційним представником, довіритель має право відмовитися від договору доручення без попереднього повідомлення про це повіреному.

== Наслідки припинення договору доручення ==
Якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі. Це положення не застосовується до виконання повіреним доручення після того, як він довідався або міг довідатися про припинення договору доручення.

Відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

Відмова повіреного від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих довірителеві припиненням договору, крім випадку відмови повіреного від договору за таких умов, коли довіритель позбавлений можливості інакше забезпечити свої інтереси, а також відмови від договору, за яким повірений діяв як комерційний представник.

== Відмінність договору доручення від інших договорів ==

''' [[Договір комісії]]'''

Договір доручення має багато спільного з договором комісії, який історично виник як вид договору доручення у торговельному обороті.
Але на відміну від договору доручення, де має місце пряме представництво, тобто повірений виступає від імені довірителя, у договорі комісії комісіонер — сторона, яка виконує договір, виступає в інтересах комітента, але від власного імені, що виключає можливість виникнення представницьких відносин.
Договір доручення може бути сплатним і безоплатним, договір комісії, як правило, сплатний. У відносинах з третіми особами повірений не набуває для себе ніяких прав та обов’язків, а комісіонер стає стороною в угоді, яку він здійснює для третьої особи і набуває також прав та обов’язків.

''' [[Договір підряду]]'''

Договір доручення має спільні риси з договором підряду. І підрядчик, і повірений діють в інтересах особи, але разом з тим ці два договори відрізняються своїм предметом: у договорі підряду предметом є матеріалізований результат роботи, а в договорі доручення — юридичні дії повіреного.

''' [[Договір транспортного експедирування]]'''

Експедитор, як і повірений, може здійснювати і юридичні, і фактичні дії. Але предметом договору експедиції є водночас і юридичні, і фактичні дії. Наприклад, доставка вантажу на станцію або на склад клієнта. Ці договори відрізняє те, що експедитор може діяти як від імені клієнта, так і від свого імені. Повірений же діє тільки від імені довірителя.

== Відповідальність сторін за договором ==

[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1023-12 Законом України "Про захист прав споживачів"] регулюються відносини, що виникають з договору, укладеним між громадянином, який замовляє послуги для власних потреб у підприємства, установи, організації чи громадянина-підприємця, які надають послуги.

В разі порушення виконавцем (представником) умов договору про надання послуг (доручення), споживач (особа, яку представляють) має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення недоліків у наданій послузі чи відшкодування витрат, яких він зазнав при усуненні своїми засобами недоліків, відповідного зменшення винагороди за послугу, розірвання договору та відшкодування збитків, сплати неустойки, якщо вона передбачена договором.

При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Корисні посилання

[http://bz.ligazakon.ua/ua/magazine_article/BZ010944 Відмінність договору доручення від агентського договору та договору комісії]

== Судова практика щодо ризиків довірителя, пов’язані із укладанням договору доручення ==
При укладенні правочину, підставою якого є договір доручення, всі вищезазначені ризики зберігаються для довірителя, оскільки відповідний правочин, що укладений повіреним на підставі цього договору створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки саме довірителя.

Відповідна правова позиція міститься у Постанові Верховного суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.03.2018 року у справі №536/378/15.

Так, скасовуючи рішення апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав на неправильне застосування норм матеріального права та зазначив про наступне: “''Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. А відтак, законодавством чітко визначено дії повіреного по закінченню виконання договору доручення, зокрема, негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення, а також враховуючи те, що ОСОБА_6 обов'язку щодо повернення належних позивачу коштів не виконав, рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_4''”

На підставі наступного рішення Верховного суду у складі колегії Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.05.2020 року у справі N 632/1190/17, можна зробити висновок про те, що укладаючи договір доручення на вчинення юридичних дій у власних інтересах, довірителю слід ретельно здійснювати перевірку достовірності умов договору, оскільки, в іншому випадку, останній несе ризик фінансових втрат, пов'язаний, в тому числі, з відмовою у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність.

Відмовляючи у задоволенні касаційної скарги, судом зазначено наступне: “''Апеляційним судом повністю проаналізовано усі спірні положення договору доручення від 22 серпні 2017 року та обставини його укладення, враховано, що позивач мав можливість ознайомитись із умовами договору до його підписання, погодився із такими умовами в момент підписання кожної сторінки договору, а також розумів призначення суми, сплаченої за договором, що спростовує усі доводи касаційної скарги про несправедливість умов спірного договору та нечесну підприємницьку практику відповідача.''”

== Див. також ==
* [[Захист прав споживачів]]
* [[Відшкодування моральної шкоди]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Договір будівельного підряду

2024-05-14T10:05:59Z

Olha.Fedorenko: Доповнено розділи "Нормативна база" та "Загальні положення"

== Нормативна база ==

* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2806-15 Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 "Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0003667-05 Наказ Держбуд України від 27.10.2005 № 3 "Про затвердження Примірного договору підряду в капітальному будівництві"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/64/2022#Text Указ Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2022 № 164 "Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"]

== Загальні положення==
За договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 1 ст. 875 ЦКУ], [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-%D0%BF п. 4 Постанова КМУ від 01.08.2005 № 668]).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Договори про публічні закупівлі робіт та поточного ремонту, які було укладено після 1 серпня 2016 року в обов’язковому порядку мають бути опубліковані в системі ProZorro, та не суперечити нормам [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/668-2005-%D0%BF#Text Постанови № 668], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1178-2022-%D0%BF#Text Особливостей здійснення публічних закупівель,товарів робіт та послуг для замовників передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування]
== Форма та істотні умови договору==
Договір підряду '''укладається у письмовій формі,''' за бажанням сторін договір може бути посвідчено нотаріально.

Робота нотаріату на час дії воєнного стану унормовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/164-2022-п/ed20220306#Text постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».]

'''Істотними умовами договору підряду є:'''
* найменування та реквізити сторін;
* місце і дата укладення договору підряду;
* предмет договору підряду;
* договірна ціна;
* строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта);
* права та обов'язки сторін;
* порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду;
* умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва;
* порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами;
* порядок залучення субпідрядників;
* вимоги до організації робіт;
* порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів;
* умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт;
* джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта);
* порядок розрахунків за виконані роботи;
* порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва);
* гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків;
* відповідальність сторін за порушення умов договору підряду;
* порядок врегулювання спорів;
* порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. 
У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови.

{| class="wikitable"
|-
| [http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0003667-05 '''Примірний договір підряду в капітальному будівництві''']
|}
== Предмет договору підряду ==
Предметом договору підряду є роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта, обов'язок щодо виконання яких покладається на підрядника.

Власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, якщо інше не передбачено договором.

У договорі підряду сторони зобов'язані визначити найменування об'єкта будівництва та його місцезнаходження, основні параметри (потужність, площа, об'єм тощо), склад та обсяги робіт, які передбачені проектною документацією та підлягають виконанню підрядником, інші показники, що характеризують предмет договору.
== Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) ==
'''Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором''' підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. 

Установлення сторонами у договорі підряду строків виконання робіт (будівництва об'єкта) може пов'язуватися з виконанням замовником певних зобов'язань (надання підряднику будівельного майданчика (фронту робіт), передача проектної документації, відкриття фінансування, сплата авансу тощо).

'''Датою закінчення робіт (будівництва об'єкта) вважається''' дата їх прийняття замовником. Виконання робіт (будівництво об'єкта) може бути закінчено достроково тільки за згодою замовника.

Строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у договір підряду в разі: 
# виникнення обставин непереборної сили;
# невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо);
# внесення змін до проектної документації;
# дій третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від підрядника обставинами;
# виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт (будівництва об'єкта).

Замовник може приймати рішення про уповільнення темпів виконання робіт (будівництва об'єкта), їх зупинення або прискорення з внесенням відповідних змін у договір підряду.
== Кошторис ==
Договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.

'''У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру)''' вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).

'''Якщо договір підряду укладається за результатами переговорів сторін''', рішення щодо застосування приблизної або твердої договірної ціни, порядку погодження кошторису та проведення розрахунків приймаються за домовленістю сторін.

'''У разі коли роботи (будівництво об'єкта) фінансуються із залученням державних коштів''', договірна ціна визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві.
=== Приблизна договірна ціна===
Якщо під час укладання договору підряду через невизначеність витрат чи інші обставини остаточно встановити договірну ціну неможливо, сторони у договорі підряду визначають приблизну договірну ціну, а також порядок її коригування в процесі виконання робіт (будівництва об'єкта). Приблизна договірна ціна може уточнюватися в міру виконання робіт, здійснення витрат підрядника тощо. 

У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення приблизної договірної ціни (більше ніж це визначено договором підряду), '''підрядник зобов'язаний в установлені договором підряду строки повідомити про це замовника.''' Якщо підрядник не повідомив у встановленому порядку замовника про необхідність підвищення договірної ціни, він зобов'язаний виконати роботи без відшкодування додаткових витрат. 
=== Тверда договірна ціна===
Тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник. 

'''Сторони у договорі підряду можуть передбачати порядок уточнення твердої договірної ціни у разі: ''' 
* виникнення обставин непереборної сили;
* внесення змін до проектної документації;
* потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якою покладено на замовника;
* уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника;
* зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт;
* істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами;
* в інших випадках, передбачених договором підряду.
{| class="wikitable"
|-
| '''Підрядник не може вимагати уточнення приблизної чи твердої договірної ціни''' у зв'язку із зростанням цін на ресурси, що використовуються для виконання робіт, у разі, '''коли строки виконання цих робіт порушені з вини підрядника'''. У таких випадках ціни на ресурси, якщо інше не передбачено договором підряду, визначаються відповідно до цін, що діяли на зазначену в договорі дату закінчення робіт. Додаткові витрати на виконання робіт, пов'язані із зростанням цін на ресурси після зазначеної дати, компенсуються підрядником.
|}
=== Виконанання додаткових робіт, не врахованих проектною документацією ===
Якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, і у зв'язку з цим у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, '''підрядник зобов'язаний протягом визначеного договором підряду строку повідомити замовника''' про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом строку, визначеного договором підряду, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.

'''Підрядник зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт''' у разі неодержання у визначений договором підряду строк відповіді на своє повідомлення. Завдані підряднику збитки, пов'язані із зупиненням додаткових робіт, відшкодовуються замовником. Замовник звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби.

'''Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт''' і відповідного підвищення твердої договірної ціни, '''він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт''' і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

== Права та обов'язки сторін==
{| class="wikitable"
|-
! Сторона !! Права !! Обов'язки
|-
| rowspan="8" | '''Замовник''' || rowspan="8" |
* відмовитися від прийняття закінчених робіт (об'єкта будівництва) у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх (його) використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та договорі підряду, і не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою;
* здійснювати у будь-який час, не втручаючись у господарську діяльність підрядника (субпідрядника), технічний нагляд і контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;
* делегувати в установленому законодавством порядку повноваження щодо здійснення технічного нагляду і контролю третій особі, зокрема спеціалізованій організації (консультаційній, проектній, інжиніринговій тощо) або спеціалісту, які мають відповідні дозвільні документи, з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Делегування замовником своїх повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконання робіт;
* вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду;
* вимагати безоплатного виправлення недоліків, що виникли внаслідок допущених підрядником порушень, або виправити їх своїми силами, якщо інше не передбачено договором підряду. У такому разі збитки, завдані замовнику, відшкодовуються підрядником, у тому числі за рахунок відповідного зниження договірної ціни;
* відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим;
* відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт (будівництва об'єкта), оплативши підряднику виконану частину робіт з відшкодуванням збитків, завданих такою відмовою;
* ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків за наявності істотних порушень підрядником умов договору підряду;
* вимагати відшкодування завданих йому збитків, зумовлених порушенням договору підряду, якщо договором підряду або законом не передбачено інше.
| rowspan="8" |
* надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси відповідно до договору підряду;
* передати підряднику завдання на проектування, інші вихідні дані, необхідні для розроблення проектної документації, надати йому допомогу в погодженні проектної документації у разі, коли розроблення та погодження проектної документації за умовами договору підряду покладено на підрядника;
* сприяти підряднику в порядку, встановленому договором підряду, у виконанні робіт;
* прийняти в установленому порядку та оплатити виконані роботи;
* негайно повідомити підрядника про виявлені недоліки в роботі;
* оплатити підряднику виконані до консервації об'єкта будівництва роботи та відшкодувати йому пов'язані з нею витрати;
* укласти договір страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, якщо це передбачено договором підряду;
* сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов'язань за договором підряду, якщо він не доведе, що порушення договору сталося не з його вини;
* забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об'єкта в порядку, встановленому законодавством;
* виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду, іншими актами законодавства.
|-
|}
{| class="wikitable"
|-
! Сторона !! Права !! Обов'язки
|-
| rowspan="8" | '''Підрядник''' || rowspan="8" |
* залучати за згодою замовника до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників);
* зупиняти роботи у разі невиконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, що призвело до ускладнення або до неможливості проведення підрядником робіт;
* вимагати від замовника підвищення договірної ціни у разі істотного зростання після укладення договору підряду цін на ресурси, відповідальність за забезпечення якими покладено на підрядника, а також цін на послуги, що надавалися йому третіми особами, а у разі відмови замовника - розірвання договору підряду в установленому порядку;
* вимагати виплати авансу, якщо така виплата та розмір авансу передбачені договором підряду;
* відмовитися від договору підряду і вимагати відшкодування збитків у разі внесення до проектної та кошторисної документації змін, що потребують виконання додаткових робіт, вартість яких перевищує 10 відсотків договірної ціни;
* відмовитися від договору підряду та вимагати від замовника сплати договірної ціни пропорційно виконаним роботам, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою, у разі неможливості використання ресурсів, наданих замовником;
* відмовитися від договору підряду з відшкодуванням збитків у разі, коли використання матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, або додержання його вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки та інших встановлених законодавством вимог;
* на відшкодування завданих йому збитків відповідно до законодавства та договору підряду;
* ініціювати внесення змін у договір підряду;
* підрядник має також інші права, передбачені договором підряду, та іншими актами законодавства.
| rowspan="8" |
* виконати з використанням власних ресурсів, якщо інше не встановлено умовами договору підряду, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації;
* одержати встановлені законом дозволи на виконання окремих видів робіт;
* погодити проектну документацію з уповноваженими державними органами або органами місцевого самоврядування, якщо це передбачено договором підряду;
* передати замовнику на затвердження в установленому порядку проектну документацію у визначеній договором підряду кількості примірників, якщо забезпечення проектною документацією покладено на підрядника;
* подати замовнику звіт про використання матеріальних ресурсів та повернути їх залишок у разі, коли забезпечення виконання робіт матеріальними ресурсами повністю або частково здійснюється замовником;
* відмовитися від прийняття матеріальних ресурсів, що надаються замовником, у разі виявлення їх невідповідності вимогам нормативних документів та проектній документації;
* своєчасно попередити замовника у разі виявлення невідповідності матеріальних ресурсів, забезпечення якими здійснює замовник, нормативним документам і проектній документації та відмовитися від їх прийняття;
* вживати заходів до збереження майна, переданого замовником;
* здійснювати експертну перевірку, випробовування робіт, матеріалів, конструкцій виробів, устаткування тощо, які використовуються для виконання робіт, та повідомляти про це замовника у визначені договором підряду строки;
* своєчасно попередити замовника про те, що додержання його вказівок стосовно способу виконання робіт загрожує їх якості або придатності, та про наявність інших обставин, які можуть викликати таку загрозу;
* забезпечити страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва, якщо це встановлено договором підряду;
* передати замовнику у порядку, передбаченому законодавством та договором підряду, закінчені роботи (об'єкт будівництва);
* вжити заходів до недопущення передачі без згоди замовника проектної документації (примірників, копій) третім особам;
* забезпечити ведення та передачу замовнику в установленому порядку документів про виконання договору підряду;
* координувати діяльність субпідрядників на будівельному майданчику, якщо інше не передбачено договором підряду (субпідряду);
* своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з його вини;
* відшкодувати відповідно до законодавства та договору підряду завдані замовнику збитки;
* інформувати в установленому порядку замовника про хід виконання зобов'язань за договором підряду, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення;
* виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду, іншими актами законодавства.
|-
|}
== Передання та прийняття робіт==
Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

'''Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом,''' підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

'''Замовник має право відмовитися від прийняття робіт''' у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
== Гарантії якості у договорі будівельного підряду==
Підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору '''протягом гарантійного строку''', якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. '''Гарантійний строк становить десять років від дня прийняття об'єкта замовником, якщо більший гарантійний строк не встановлений договором або законом.'''

'''Підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок:'''
# недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті;
# недоліки виникли внаслідок:
* неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на замовника;
* природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій;
* неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами;
* неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами;
* інших незалежних від підрядника обставин.

'''Гарантійний строк продовжується''' на час, протягом якого об'єкт не міг експлуатуватися внаслідок недоліків, за які відповідає підрядник.

У разі виявлення протягом гарантійного строку недоліків замовник повинен заявити про них підрядникові в розумний строк після їх виявлення.

Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку.
== Внесення змін у договір підряду та його розірвання==
Внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається '''тільки за згодою сторін''', якщо інше не встановлено договором підряду або законом. У разі відсутності такої згоди заінтересована сторона має право звернутися до суду.

Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду.

Сторона договору підряду, яка вважає за необхідне внести зміни у договір підряду чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій стороні.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у договір підряду або розірвання його, '''у двадцятиденний строк''' повідомляє другу сторону про своє рішення.

У разі коли сторони не досягли згоди щодо внесення змін у договір підряду або розірвання його чи у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона може звернутися до суду.

Якщо судовим рішенням у договір підряду внесено зміни або його розірвано, він вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності відповідним рішенням, якщо інше не встановлено рішенням суду.
== Відповідальність сторін за порушення зобов'язань за договором підряду та порядок урегулювання спорів==
'''У разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки: ''' 
# припинення виконання зобов'язань за договором підряду внаслідок односторонньої відмови від нього, якщо це встановлено договором підряду або законом, чи розірвання договору підряду;
# зміна умов договору підряду;
# сплата неустойки;
# відшкодування збитків та [[Відшкодування моральної шкоди|моральної шкоди]]. 
Якщо договором підряду за невиконання зобов'язань встановлено розмір неустойки, вона підлягає стягненню у повному розмірі незалежно від відшкодування збитків.

Сторони зобов'язані докладати зусиль до вирішення конфліктних ситуацій шляхом переговорів, пошуку взаємоприйнятних рішень. 
Для усунення розбіжностей, за якими не досягнуто згоди, сторони можуть залучати професійних експертів. 
Сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, зобов'язана поновити їх, не чекаючи пред'явлення їй претензії чи звернення до суду.

=== Претензійний порядок ===
У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій сторона, права або законні інтереси якої порушено, з метою вирішення спору має право '''звернутися до порушника з письмовою претензією''', якщо інше не встановлено законом.

'''Претензія розглядається в місячний строк''' з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено законодавчими актами. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити.
=== Судовий порядок ===
'''У разі коли сторона,''' що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони, '''протягом місяця не дасть відповіді на претензію''' або відмовиться повністю або частково її задовольнити, сторона, права або законні інтереси якої порушено, має право звернутися з відповідним [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі|позовом до суду.]]

[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право‎]]
[[Категорія:Інші питання цивільного права‎]]
[[Категорія:Господарське право‎]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право‎]]
[[Категорія:Територіальні органи‎]]
[[Категорія:Суди‎]]