WikiLegalAid - Внесок користувача [uk]

Проходження військової служби громадянами України

2024-12-04T09:17:52Z

Olesia.yurchyk: Незначні зміни, а саме: корекція посилань.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12 Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n11 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#n2 Указ Президента України від 7 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
== Загальні положення ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4384:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2025.12.97%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2065.,-%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%92%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"(далі - Закон)].

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n1083:~:text=%D0%92.%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%90-,%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%201,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%0A%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%3A Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n18:~:text=4.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B2%D0%BD%D1%83%D1%82%D1%80%D1%96%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%97%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%A1%D0%B8%D0%BB%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8. пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n444:~:text=%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2025.,-%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n444:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C. Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n428:~:text=%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%BA%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%2C%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%96%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8.%20%D0%A7%D0%B0%D1%81%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B2%E2%80%99%D1%8F%D0%B7%D0%BA%D1%96%D0%B2%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8 Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n601:~:text=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

'''Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358:~:text=83.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F 83 Положення] військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:'''

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

'''Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358:~:text=%D0%92%D0%B8%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D1%83 пункту 82 Положення]:'''

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

'''Також призначення військовослужбовців на посади здійснюється:'''

* у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
* у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
* у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
* у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
* у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
* у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].

'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469:~:text=1.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F Закону]''' '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

== Звільнення з військової служби під час дії воєнного стану ==
'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469:~:text=2)%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A Закону]''' Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби '''під час дії воєнного стану''' на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

* військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
* військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
* дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
* перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
* військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
* військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
* виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
* утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
* виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
* необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
* необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
* якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
* якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

* для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців; ♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;

{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

* для осіб рядового складу - 3 роки;
* для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
* для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Проходження військової служби громадянами України

2024-12-04T08:01:32Z

Olesia.yurchyk: Перевірка наявної інформації на актуальність. Зазначення нюансів щодо звільнення під час дії воєнного стану. Корекція посилань на статті нормативно-правових актів.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text Конституція України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закон України "Про військовий обов’язок і військову службу"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n12 Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#n11 Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text Указ Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/582/2016#Text Указ Президента України від 30 грудня 2016 року № 582 "Про Положення про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу та Положення про військовий квиток офіцера запасу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2008 року № 402]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text Наказ Міністерства оборони України від 10 квітня 2017 року № 206 "Про військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/149/2024#n2 Указ Президента України від 7 березня 2024 року № 149/2024 "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби"]
== Загальні положення ==
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (стаття 65 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4384:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2025.12.97%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2065.,-%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D0%92%D1%96%D1%82%D1%87%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B8%2C%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96 Конституції України]).

'''Військова служба''' є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов’язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу"(далі - Закон)].

Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
== Порядок проходження війської служби ==
'''Проходження військової служби здійснюється:'''

* громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом;

* іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n49 стаття 2 Закону]).

'''У добровільному порядку громадяни проходять:'''
# військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти);
# військову службу за контрактом осіб рядового складу;
# військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;
# військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, [[Укладення контракту на проходження військової служби|укладається контракт]] згідно з додатками 1 і 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n1083:~:text=%D0%92.%D0%91%D0%90%D0%9B%D0%9E%D0%93%D0%90-,%D0%94%D0%9E%D0%94%D0%90%D0%A2%D0%9E%D0%9A%201,-%D0%B4%D0%BE%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%0A%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента від 10 грудня 2008 року № 1153] (далі - Положення).

'''За призовом громадяни проходять:'''
# строкову військову службу;
# військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;
# військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
# військову службу за призовом осіб офіцерського складу (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text:~:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8F%D1%82%D1%8C%3A Положення]).
{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2678-20#Text Законом України "Про внесення зміни до Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо особливостей призову на строкову військову службу та діяльності призовних комісій під час дії воєнного стану" №2678-ІХ] передбачено, що під час дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться.
|}
Громадяни, які добровільно вступають на військову службу (далі - військова служба за контрактом) або призиваються, проходять обов'язковий медичний огляд у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1109-08#Text порядку, що затверджується Міністерством оборони України за погодженням із центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я].

Громадяни, які вступили на військову службу за контрактом або за призовом, складають '''Військову присягу на вірність Українському народу''' в порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/548-14#Text Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text:~:text=4.%20%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D0%B8%2C%20%D1%8F%D0%BA%D1%96%20%D0%B2%D1%81%D1%82%D1%83%D0%BF%D0%B8%D0%BB%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BC%2C%20%D1%81%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%8F%D0%B3%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%20%D0%B2%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%B4%D0%BA%D1%83%2C%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83 пункт 4 Положення]).

Статус військовослужбовця підтверджується '''документом, що посвідчує особу''', [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0581-17#Text форма та порядок видачі якого встановлюються Міністерством оборони України].
== Підготовка громадян до проходження військової служби ==
Статтею 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#Text Закону] передбачено, що '''підготовка громадян''' України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад'юнктів і докторантів.

Підготовка громадян України, прийнятих на військову службу за контрактом, може здійснюватися у вищих військових навчальних закладах, навчальних частинах (центрах), військових частинах шляхом навчання на спеціальних курсах підготовки. Порядок та умови направлення, проходження військової служби громадянами України під час такої підготовки визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#Text положеннями про проходження військової служби громадянами України].

Відповідно до частини третьої статті 25 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n444:~:text=3.%20%D0%97%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%85%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C. Закону] зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Установлення правових відносин між курсантами, яким не виповнилося 18 років, і державою здійснюється відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України].
== Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби ==
'''Початком проходження військової служби вважається:'''

* день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту, для громадян, призваних на строкову військову службу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;
* день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;
* день зарахування до списків особового складу військової частини - для громадян України, які проходять службу у військовому резерві за контрактом, зараховані під час такої служби до військового оперативного резерву та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період;
* день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки - для громадян України, які зараховані до військового оперативного резерву після їх звільнення з військової служби та призиваються на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (частина перша статті 24 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n444:~:text=1.%20%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F Закону]).

'''Військова служба призупиняється''' для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/551-14#n601:~:text=%D0%A1%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BC%D0%B0%D1%94%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.]

'''Відповідно до пункту [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358:~:text=83.%20%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D1%96%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%89%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F 83 Положення] військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:'''

* досвіду служби;
* рівня їх професійної компетентності;
* особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в '''умовах особливого періоду''' військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

'''Призначення військовослужбовців на посади здійснюється відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1153/2008#n358:~:text=82.%20%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%3A пункту 82 Положення]:'''

'''на вищі посади''' - у порядку просування по службі;

'''на рівнозначні посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
# у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);
# для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# за сімейними обставинами - на особисте прохання;
# з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах;
# у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;
# у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв’язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

'''на нижчі посади:'''

# у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
# з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;
# за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання;
# у зв'язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
# у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
# вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов’язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;
# за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду – на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад;

'''Також призначення військовослужбовців на посади здійснюється:'''

* у зв'язку із зарахуванням на навчання до вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти із звільненням з посади, а також у разі призначення на посаду після закінчення навчання;
* у зв'язку із закінченням строку перебування на посаді;
* у зв’язку зі звільненням або призначенням на посади, передбаченими штатами воєнного часу, у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення правового режиму воєнного стану;
* у зв'язку зі звільненням осіб сержантського і старшинського складу, які займали посади офіцерського складу;
* у зв’язку з призначенням на посади, що можуть бути заміщені військовослужбовцями, які під час проходження військової служби були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров’я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов’язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, - на особисте прохання за рішенням посадової особи, до повноважень якої належить призначення на посади відповідно до переліку посад, що можуть бути заміщені такими військовослужбовцями, який визначається Міністерством оборони України;
* у разі запровадження нового військового звання.

'''Закінченням проходження військової служби''' вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Військова служба закінчується в разі звільнення військовослужбовця з військової служби в запас або у відставку, загибелі (смерті), визнання судом [[Визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Оголошення фізичної особи померлою|безвісно відсутнім або оголошення померлим]].

'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469:~:text=1.%20%D0%97%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%B8%20%D0%B7%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D1%8E%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F Закону]''' '''звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється:'''

* у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров’я придатні до військової служби;
* у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі та у військовому резерві або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров’я до військової служби з виключенням з військового обліку.

'''Військовослужбовці строкової військової служби звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби, у строки, визначені Указом Президента України;
* за станом здоров’я, на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби;
* за сімейними обставинами, у разі виникнення у них права на відстрочку чи звільнення внаслідок зміни сімейних обставин. Військовослужбовці, які мають право на звільнення зі служби за цією підставою, можуть його не використовувати;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

'''Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, звільняються із служби на підставах:'''

* у зв’язку із закінченням встановлених строків військової служби;
* за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до військової служби;
* через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
* у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

* у зв’язку з позбавленням військового звання у дисциплінарному порядку;
* у зв’язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років;
* у зв’язку з припиненням громадянства України.

Особи, звільнені з військової служби, зобов'язані у '''п'ятиденний строк''' прибути до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані Служби зовнішньої розвідки України - до відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік.

== Звільнення з військової служби під час дії воєнного стану ==
'''Відповідно до статті 26 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n469:~:text=2)%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%20%D1%87%D0%B0%D1%81%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%3A Закону]''' Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби '''під час дії воєнного стану''' на підставах:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я:

на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;

за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;

г) через сімейні обставини або з інших поважних причин (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

* військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;
* військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
* дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
* перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
* військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
* військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
* виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов’язані її виховувати;
* утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
* виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати;
* необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
* необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
* необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім’ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;
* у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
* якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
* якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).

д) у зв’язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);

е) у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);

з) у зв’язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

== Граничний вік перебування на військовій службі ==
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n385 Стаття 22 Закону] визначає '''граничний вік перебування на військовій службі:'''

* для військовослужбовців рядового, молодшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 50 років;
* для військовослужбовців вищого сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, - до 55 років;
* для військовослужбовців молодшого офіцерського складу, - до 45 років;
* для військовослужбовців старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) - до 50 років; полковників (капітанів 1 рангу) - до 55 років;
* для військовослужбовців вищого офіцерського складу - до 60 років;

'''для військовослужбовців, які проходять військову службу під час особливого періоду, з числа осіб:'''
* рядового, сержантського і старшинського складу, молодшого та старшого офіцерського складу - до 60 років;
* вищого офіцерського складу - до 65 років.
Військовослужбовці Збройних Сил України та інших військових формувань, які мають високу професійну підготовку, досвід практичної роботи на займаній ними посаді, визнані військово-лікарською комісією придатними за станом здоров'я для проходження військової служби, на їх прохання можуть бути залишені на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, встановлений частиною першою цієї статті, на строк до 5 років у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

'''Строки строкової військової служби в календарному обчисленні''' встановлюються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2232-12#n395 статтею 23 Закону]:

* для солдатів і матросів, сержантів і старшин, які проходять строкову військову службу в Збройних Силах України та інших військових формуваннях - до 18 місяців; ♦ для осіб, які на час призову на строкову військову службу мають ступінь вищої освіти магістра - до 12 місяців;

{| class="wikitable"
|'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
Статтею 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/687/2021#Text Указу Президента України "Про звільнення в запас військовослужбовців строкової військової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2022 році" від 29 грудня 2021 року № 687/2021]

(із змінами, внесеними згідно з Указами Президента України [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/230/2022#n6 № 230/2022 від 11 квітня 2022 рок]у та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/678/2022#n2 № 678/2022 від 30 вересня 2022 року]) передбачено звільнення в запас зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, інших утворених відповідно до законів України військових формувань:

1) військовослужбовців строкової служби, які мають ступінь вищої освіти магістра та вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

2) інших військовослужбовців строкової служби, які вислужили встановлені строки строкової військової служби:

у квітні - червні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації;

у жовтні - грудні 2022 року, але не раніше оголошення в установленому порядку демобілізації.
|}
'''Для громадян України, які приймаються на військову службу за контрактом''' та призначаються на посади, установлюються такі строки військової служби в календарному обчисленні:

* для осіб рядового складу - 3 роки;
* для осіб сержантського і старшинського складу - від 3 до 5 років;
* для курсантів вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти - час навчання у вищому військовому навчальному закладі або військовому навчальному підрозділі закладу вищої освіти.

До строку військової служби не зараховується час відбування військовослужбовцями покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
== Див. також ==
* [[Укладення контракту на проходження військової служби]]
* [[Звільнення з військової служби військовослужбовців у зв'язку з припиненням (розірванням) контракту]]
* [[Розірвання військових контрактів]]
* [[Звільнення з військової служби за станом здоров’я]]
* [[Відстрочка та звільнення від призову на строкову військову службу]]
[[Категорія:Військова служба]]
[[Категорія:Військовослужбовці]]

Позбавлення батьківських прав осіб - іноземців

2024-12-03T06:56:22Z

Olesia.yurchyk: Перевірка наявної інформації на актуальність. Зміни щодо неактуальної інформації. Корекція посилань на законодавчі акти.

== Нормативна база ==
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#Text Сімейний кодекс України.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закон України "Про міжнародне приватне право".]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#Text Закон України "Про міжнародні договори України".]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text Закон України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства".]
#[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_185#Text Віденська конвенція про правонаступництво держав щодо договорів.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973_002#Text Конвенція про юрисдикцію, право, що застосовується, визнання, виконання та співробітництво щодо батьківської відповідальності та заходів захисту дітей.]
# [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-754740-13#Text Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-754/0/4-13 від 16.05.2013року.]
== Визначення поняття "іноземний елемент" та джерела правового регулювання ==
Визначення поняття "іноземний елемент" наведено у пункті 2 частини першої статті 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=2)%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82 Закону України "Про міжнародне приватне право"] (далі - Закон).

'''Іноземний елемент''' - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
* хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
* об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
* юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Загальні засади регулювання правовідносин з іноземним елементом встановлені Конституцією України, статті якої гарантують забезпечення, охорону і захист прав і свобод людини.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4245:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2026.,-%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8 У статті 26 Конституції України]''' закріплено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України. Частиною національного законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4194:~:text=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.,-%D0%A7%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8 ст. 9 Конституції України]).

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають під юрисдикцією України, незалежно від законності їх перебування, мають право на визнання їх правосуб`єктності та основних прав і свобод людини '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#n42:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%97%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%81%D1%83%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0 частина друга статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства]'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3773-17#Text "]).

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v-754740-13#Text:~:text=%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%86%D1%96%2C%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%2C%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20(%D1%97%D1%85%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8)%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%20%D0%BC%D0%B0%D1%8E%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B4%D0%BB%D1%8F%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D1%97%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%2C%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%20%D1%87%D0%B8%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B2 Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-754/0/4-13 від 16.05.2013року]''' особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1906-15#n166:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%94%D1%96%D1%8F%20%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 частина друга статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України"]'''). До міжнародних угод, якими врегульовано правила міжнародного цивільного процесу, належать двосторонні та багатосторонні договори, підписані Україною, та угоди колишнього СРСР, які зберігають юридичну силу для України.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_185#o132:~:text=%D0%A0%D0%9E%D0%97%D0%94%D0%86%D0%9B%203.%20%D0%94%D0%92%D0%9E%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%9E%D0%9D%D0%9D%D0%86%20%D0%94%D0%9E%D0%93%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%A0%D0%98-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2024.,-%D0%A3%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%2C%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%0A%20%20%20%20%20%20%20%20%20%20%D0%B2%D0%B2%D0%B0%D0%B6%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F Відповідно до статті 24 Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів]''' '''від 23 серпня 1978 року''' (ООН) двосторонній договір, що у момент правонаступництва був чинним щодо території, що є об`єктом правонаступництва держав, вважається чинним між новою незалежною державою й іншою державою-учасницею, коли:

# вони чітко про це домовилися;
# через свою поведінку вони мають вважатися такими, що про це домовилися.

Розглядаючи справи за участю іноземного елемента, судам слід з`ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності - порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.
== Позбавлення батьківських прав (поняття та підстави)==
'''Позбавлення батьківських прав''' - санкція у сімейному праві, яка застосовується до батьків у разі невиконання ними своїх обов'язків щодо дітей. Може бути застосоване лише в судовому порядку і з підстав, визначених у Сімейному кодексі України.

'''Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n788:~:text=%D1%81%D1%83%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%B8%D1%82%D1%8C%20%D1%97%D1%97%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%BC.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20164.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B1%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2,-1.%20%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B8%2C%20%D0%B1%D0%B0%D1%82%D1%8C%D0%BA%D0%BE ст. 164 Сімейного кодексу України] мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:'''
# не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;
# ухиляються від виконання своїх обов’язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;
# жорстоко поводяться з дитиною;
# є хронічними алкоголіками або наркоманами;
# вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;
# засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
'''2.''' Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

'''3.''' Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.

'''4.''' Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

'''5.''' Якщо суд при розгляді справи про позбавлення батьківських прав виявить у діях батьків або одного з них ознаки кримінального правопорушення, він письмово повідомляє про це орган досудового розслідування, який в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, розпочинає досудове розслідування.

'''6.''' Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
== Загальні правила та підстави підсудності справ судам України ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4348:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D1%97%D1%97%20%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2055.,-%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%20%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8 Відповідно до ст. 55 Конституції України]''' права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6055:~:text=%D1%83%D1%85%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D1%80%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE,-1.%20%D0%A6%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України]''', цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6055:~:text=%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%96.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%204.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BC,-1.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0 За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України]''', кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n94:~:text=3%0A%D0%97%D0%90%D0%A5%D0%98%D0%A1%D0%A2%20%D0%A6%D0%98%D0%92%D0%86%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%98%D0%A5%20%D0%9F%D0%A0%D0%90%D0%92%20%D0%A2%D0%90%20%D0%86%D0%9D%D0%A2%D0%95%D0%A0%D0%95%D0%A1%D0%86%D0%92-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015,-.%20%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2 Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України]''' кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

====== Поняття підсудності у цивільному судочинстві - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи та між судами однієї ланки щодо розгляду цивільних справ. Підсудністю фактично є визначення в системі судів компетентного суду стосовно вирішення певної цивільної справи. ======

====== Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа. ======
'''''Критеріями даного виду підсудності зокрема виступають:'''''
* місце проживання відповідача;
* місце заподіяння шкоди;
* місце знаходження спірного майна;
* місце розгляду первісного позову тощо.
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2027.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%BC%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D0%BC%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%87%D0%B0 Частиною 1 ст. 27 ЦПК України]''' встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6210:~:text=%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85%20%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8C.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%B0,-1.%20%D0%9F%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE Статтею 28 ЦПК України]''' визначено підсудність справ за вибором позивача, зокрема, позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, згідно з пунктами 9, 10 цієї статті позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). '''Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.'''

'''Відповідно до ч.1, 2 ст. 75 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n308:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2075.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC Закону]''' підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.

Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

'''Відповідно до ч.1 ст.76 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n308:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2076.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Закону] суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:'''
# якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону;
# якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача;
# у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України;
# якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні;
# якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні;
# якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання;
# дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України;
# якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України;
# якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України;
# якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном;
# якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України;
# в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.

'''Якщо іноземець зареєстрований на території України, подавати позов потрібно до міського/районного суду за місцем його реєстрації. Те саме стосується випадків, коли місце реєстрації відповідача не відомо, звертаємося до суду за останнім місцем прописки іноземця.'''

== Проблеми підсудності справ про позбавлення батьківських прав осіб-іноземців ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%8E%20%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%8E%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%202,-.%20%D0%A1%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F Відповідно до статті 2 Закону України «Про міжнародне приватне право»]''' до питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, цей Закон застосовується, зокрема, щодо підсудності судам України справ з іноземним елементом.

Якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору '''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%9C%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 (ч. 1 ст. 3 Закон України «Про міжнародне приватне право»)]'''.

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%203.%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D1%87%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE За змістом частини другої статті 3 ЦПК] правила про підсудність, передбачені в міжнародних договорах, мають пріоритет перед нормами внутрішнього права.

На сьогоднішній день питання підсудності регулюється ст. 497 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n9608:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20497.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%86%D0%B8%D0%B2%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D0%B7%20%D1%96%D0%BD%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BC Цивільного процесуального кодексу України], згідно якої підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Можливо, у обмеженій кількості випадків нашим громадянам і судам у визначенні підсудності справ з іноземним елементом допомагає п. 2 тієї ж ст. 76, який передбачає правомірність звернення до українського суду, '''якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження'''.

'''Стаття 77 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#n326:~:text=%D0%BC%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BC%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2077.%20%D0%92%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D1%8E%D1%87%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C,-1.%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%B0%D0%BC Закону]''' перелічує випадки виключної підсудності судам України справ з іноземним елементом, свідчить, що український законодавець у цьому питанні стоїть на позиції прив’язки до місця проживання дітей і батьків в Україні у спорах щодо правовідносин між ними.

'''Таким чином, з норм спеціального [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2709-15#Text Закону] вбачається, що єдиним варіантом, коли Позивач, який є громадянином України, може звернутись до українського суду з позовом до одного з батьків, який є іноземцем, може мати місце тоді, коли такий Відповідач має на території України постійне місце проживання або місце знаходження.'''

== Див. також ==
* [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
* [[Позбавлення батьківських прав: підстави та порядок розгляду]]
* [[Поновлення батьківських прав]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Суди]]

Правові засади місцевого самоврядування

2024-11-07T06:40:12Z

Olesia.yurchyk: Незначні зміни, а саме : перевірка на атуальність та чинність нормативно-правових актів які зазначаються в статті. Також доповнення стосовно інформації про форми участі населення у вирішенні питань місцевого значення, державний контроль та обмеження діяльності.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text Європейська хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/452/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України "Про ратифікацію Європейської Хартії місцевого самоврядування"]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20#n2 Виборчий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#n3 Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#n3 Закон України "Про співробітництво територіальних громад"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2493-14#Text Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-17#n3 Закон України "Про асоціації органів місцевого самоврядування"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/401-14#n3 Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n3 Закон України "Про органи самоорганізації населення"]
== Загальна інформація ==
'''Місцеве самоврядування в Україні''' - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
== Конституційні засади місцевого самоврядування ==
'''''В Конституції України місцеве самоврядування визначає в собі:'''''
* основу конституційного ладу і один з важливих принципів організації та функціонування влади в державі і є необхідною ланкою демократичного суспільства;
* форму народовладдя, яке передбачає згідно зі ст. 5 Конституції України здійснення народом влади безпосередньо і через органи місцевого самоврядування.
* права територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
== Основні принципи місцевого самоврядування ==
'''Принципи місцевого самоврядування в Україні визначені положеннями''' ст. 4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":]
# ''народовладдя;''
# ''законності;''
# ''гласності;''
# ''колегіальності;''
# ''поєднання місцевих і державних інтересів;''
# ''виборності;''
# ''правової, матеріально-фінансової та організаційної самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;''
# ''підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб;''
# ''державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;''
# ''судового захисту прав місцевого самоврядування.''
== Ознаки органів місцевого самоврядування ==
'''Орган місцевого самоврядування''' - це організаційно відокремлений публічно-колегіальний орган, утворений в установленому законодавством порядку, наділений певними владними повноваженнями і засобами, необхідними для здійснення властивих йому функцій у сфері місцевого самоврядування.

'''Ознаки органів місцевого самоврядування:'''
* не належать до органів державної влади;
* є самостійним видом органів публічної влади;
* виражають інтереси територіальних громад та здійснюють діяльність від їх імені;
* фінансовою основою їх діяльності є місцеві бюджети (сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні);
* становлять відносно постійне поєднання депутатів з різними навичками, інтересами, здібностями та неоднаковою фаховою підготовкою в рамках одного органу з метою реалізації властивих їм повноважень, а також з метою необхідності виконання поставлених завдань та досягнення відповідних цілей у сфері муніципального управління.
== Система місцевого самоврядування ==
'''Система місцевого самоврядування включає:'''

1) територіальну громаду;

2) сільську, селищну, міську раду;

3) сільського, селищного, міського голову;

4) виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

5) районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

6) органи самоорганізації населення.

''Первинним суб’єктом місцевого самоврядування,'' основним носієм його функцій і повноважень є '''''територіальна громада села, селища, міста'''''.У вітчизняному законодавстві, що стосується місцевого самоврядування, зафіксовано таке визначення категорії "громада": ''територіальна громада'' - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів декількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Відповідно до Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування" можна виділити такі '''''види територіальних громад:'''''

* територіальна громада села;
* територіальна громада селища;
* територіальна громада міста;
* територіальна громада кількох поселень у випадку їх добровільного об'єднання у єдину громаду;
* територіальна громада району у місті.

Крім того, суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст можуть створювати об’єднані територіальної громади у порядку, визначеному [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/157-19#n3 Законом України "Про добровільне об’єднання територіальних громад"] з ''дотриманням принципів''

* конституційності та законності;
* добровільності;
* економічної ефективності;
* державної підтримки;
* повсюдності місцевого самоврядування;
* прозорості та відкритості;
* відповідальності.

Територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об’єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову.

Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об’єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об’єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1508-18#n3 Закону України "Про співробітництво територіальних громад"] територіальні громади сіл, селищ, міст можуть здійснювати співробітництво на договірних засадах з метою забезпечення соціально-економічного, культурного розвитку територій, підвищення якості надання послуг населенню на основі спільних інтересів та цілей, ефективного виконання органами місцевого самоврядування визначених законом повноважень.

Неодмінною умовою успішного функціонування системи місцевого самоврядування є наявність представницького органу. Ради є головним елементом у системі всіх органів місцевого самоврядування. Саме вони формує та контролює виконавчі органи місцевого самоврядування, має значні повноваження щодо призначення посадових осіб місцевого самоврядування, визначає курс розвитку поселення.

Необхідність формування ради обумовлена рядом чинників. Мається на увазі, у першу чергу, що територіальна громада в сучасних умовах не може здійснювати управління на професійній та більш-менш постійній основі. Внаслідок цього територіальна громада вимушена утворювати орган, який б представляв її інтереси у взаєминах з виконавчими органами місцевого самоврядування, державною владою, іншими місцевими співтовариствами, підприємствами, установами, громадянами.

Саме тому, вищеозначені форми безпосередньої демократії на місцевому рівні повинні органічно доповнюватися представницькою демократією, яка в Україні існує у формі рад. Крім того, представницькі та безпосередні форми демократії на місцевому рівні не тільки доповнюють, але й обмежують один одного, створюючи систему політичних противаг: громада не дає зосередити всю повноту владу в руках ради, а правила організації безпосередньої демократії, що встановлюються радою запобігають охлократії. Крім того, саме завдяки власним представникам, соціальна спільнота усвідомлює себе в якості такої і може виступати в якості єдиної консолідованої політичної сили.

Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення визначається [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2625-14#n3 Законом України "Про органи самоорганізації населення".]
== Організація діяльності органів місцевого самоврядування ==
Порядок формування та організація діяльності рад визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституцією України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#Text Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні”] та іншими законами, а також статутами територіальних громад.

''Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.''

Чисельність працівників органів місцевого самоврядування встановлюється відповідною радою у межах загальної чисельності, визначеної типовими штатами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання, які підлягають реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Правові засади організації і діяльності асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об'єднань, їх взаємовідносин з державними органами та органами місцевого самоврядування визначаються [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1275-17#n3 Законом України "Про асоціації органів місцевого самоврядування".]

''Асоціації створюються і діють на принципах'':

* законності;
* добровільності;
* рівноправності членів;
* самоврядності;
* самостійності у визначенні напрямів своєї діяльності;
* відкритості і публічності.

== Матеріальна і фінансова основи місцевого самоврядування ==
''Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування'' є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

== Гарантії місцевого самоврядування ==
'''''Гарантіями місцевого самоврядування є сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.'''''

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n1022 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"] територіальні громади, органи та посадові особи місцевого самоврядування самостійно реалізують надані їм повноваження.

Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

У разі розгляду місцевою державною адміністрацією питань, які зачіпають інтереси місцевого самоврядування, вона повинна повідомити про це відповідні органи та посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

== Форми участі населення у вирішенні питань місцевого значання ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%207.-,%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC,-1.%20%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9%20%D1%80%D0%B5%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D1%83%D0%BC Місцевий референдум]''' є формою вирішення територіальною громадою питань місцевого значення шляхом прямого волевиявлення.

Предметом місцевого референдуму може бути будь-яке питання, віднесене Конституцією України, цим та іншими законами до відання місцевого самоврядування. На місцевий референдум не можуть бути винесені питання, віднесені законом до відання органів державної влади. Рішення, прийняті місцевим референдумом, є обов'язковими для виконання на відповідній території. Порядок призначення та проведення місцевого референдуму, а також перелік питань, що вирішуються виключно референдумом, визначаються законом про референдуми.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%208.-,%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD,-1.%20%D0%97%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%B8 Загальні збори громадян]'''

Загальні збори громадян за місцем проживання є формою їх безпосередньої участі у вирішенні питань місцевого значення. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місцевого самоврядування в їх діяльності. Порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання визначається законом та статутом територіальної громади.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n78:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%209.-,%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%86%D1%96%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%B8,-1.%20%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97 Місцеві ініціативи]'''

Члени територіальної громади мають право ініціювати розгляд у раді (в порядку місцевої ініціативи) будь-якого питання, віднесеного до відання місцевого самоврядування. Порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд ради визначається представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади з урахуванням вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1160-15#Text Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".] Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обов'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи. Рішення ради, прийняте з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи, обнародується в порядку, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування або статутом територіальної громади.

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n115:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.-,%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%20%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-1.%20%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Громадські слухання]'''

Територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Порядок організації громадських слухань визначається статутом територіальної громади.

== Форми добровільного об'єднання органів місцевого самоврядування ==
Органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень, захисту прав та інтересів територіальних громад можуть ''об'єднуватися в асоціації органів місцевого самоврядування та їх добровільні об'єднання'', які підлягають реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Органи місцевого самоврядування та їх асоціації можуть входити до відповідних міжнародних асоціацій, інших добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування. Асоціаціям та іншим добровільним об'єднанням органів місцевого самоврядування не можуть передаватися владні повноваження органів місцевого самоврядування.

== Державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n151:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.-,%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%B4%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8E%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D1%96%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%85%20%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F,-%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0 Державний контроль]''' за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

== Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування ==
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80#n151:~:text=%D0%9E%D0%B1%D0%BC%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B5%20%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%80%D1%8F%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%B3%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%20%D0%B7%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%86%D1%96%D1%94%D1%8E%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%20%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%B8%20%D0%B7%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5%20%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B5%20%D0%B2%20%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%85%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%87%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83. Обмеження прав територіальних громад на місцеве самоврядування згідно з Конституцією та законами України може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.]'''

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
[[Категорія:Конституційне право]]
[[Категорія:Адміністративне право]]
[[Категорія:Органи місцевого самоврядування]]

Право власності на нерухомість, як об’єкт інвестування

2024-11-06T07:06:16Z

Olesia.yurchyk:

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n111 Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n365 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n2 Закон України "Про інвестиційну діяльність"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 № 596 "Деякі питання виконання вимог Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"]
== Поняття суб'єкта та об'єкта інвестування ==
'''Суб'єктами (інвесторами і учасниками)''' інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n82 стаття 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність"]).

'''Об'єктами інвестиційної діяльності''' можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n76 стаття 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність"])

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n111 Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]''' (далі - Закон) визначає механізм введення об'єктів незавершеного будівництва в цивільний оборот і захист прав інвестора (фізичної або юридичної особи, за якою в установленому законом порядку зареєстровано право на майбутній об’єкт нерухомості), тобто створення правових механізмів для гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

'''Об'єкт незавершеного будівництва''' може бути подільним або неподільним.

'''Подільний об'єкт незавершеного будівництва''' – об'єкт нерухомого майна, який буде споруджений у майбутньому (житловий будинок, будівля або споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт і який не прийнято в експлуатацію, за умови, що у складі такого об'єкта є майбутні об'єкти нерухомості.

'''Неподільний об'єкт незавершеного будівництва''' – об'єкт нерухомого майна, який буде споруджений у майбутньому (житловий будинок, будівля або споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт і який не прийнято в експлуатацію, за умови, що у складі такого об'єкта відсутні майбутні об'єкти нерухомості.

'''Майбутній об'єкт нерухомості''' – складова частина подільного об'єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта стане самостійним об'єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо).

== Оборотоздатність об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статті 2 Закону]:
{| class="wikitable"
|'''Неподільний об’єкт''' незавершеного будівництва '''може''' перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації :
- права власності

- або спеціального майнового права,
- або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
|'''Подільний об’єкт''' незавершеного будівництва '''не може''' перебувати у цивільному обороті, крім:
1) правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва;

2) обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та звернення стягнення на такий предмет іпотеки;

3) обтяження, визначеного абзацом сьомим частини другої статті 27-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

''Такі правочини та/або дії можуть бути вчинені лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''
|'''Майбутній об’єкт''' нерухомості '''може''' перебувати у цивільному обороті лише за
умови державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
|}

== Об’єктом права власності може бути лише неподільний об’єкт незавершеного будівництва ==
Право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва виникає відповідно до закону '''з моменту державної реєстрації такого права.'''

Державна реєстрація права власності здійснюється відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України '''"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"''']''',''''' якщо одночасно дотримано такі '''вимоги:'''

# наявність у замовника будівництва права власності/права користування земельною ділянкою, на якій споруджується відповідний об’єкт;
# набуто право на виконання будівельних робіт;
# проведено технічну інвентаризацію неподільного об’єкта незавершеного будівництва.

Вимоги, визначені пунктами 1 і 2 не поширюються на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. Не допускається державна реєстрація права власності на подільні об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

== Спеціальне майнове право ==
'''''Спеціальне майнове право''''' – це різновид речового права (але не право власності), яке має встановлене коло об’єктів, на яке воно поширюється:

# неподільні об’єкти незавершеного будівництва;
# подільні об’єкти незавершеного будівництва;
# майбутні об’єкти нерухомості.

На спеціальне майнове право поширюються гарантії щодо захисту права власності (у тому числі усунення перешкод у здійсненні спеціального майнового права; визнання спеціального майнового права у разі його невизнання, порушення, оспорювання; визнання права власності після прийняття в експлуатацію об’єкта).

Власник спеціального майнового права має право звертатися до суду щодо захисту свого права, у тому числі з вимогою щодо:

1) закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію.Не допускається прийняття судами рішень про добудову об’єкта, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт внаслідок його скасування чи анулювання, до відновлення такого права. У такому разі власник спеціального майнового права має право обрати інший спосіб захисту порушеного права;

2) визнання права власності на об’єкт, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

'''''Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'''''

Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після отримання права на виконання будівельних робіт.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта.

''' Забороняється''' державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності.

'''Об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості''' належить особі, за якою '''зареєстровано''' '''спеціальне майнове право на такий об’єкт.''' Такий об’єкт може належати одній або декільком особам (у тому числі з визначенням часток кожної з таких осіб).

'''При переході''' спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (крім першого продажу) або обтяження речових прав, зареєстрованого на користь покупця, який сплатив частково ціну за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, '''до правонабувача одночасно переходять права та обов’язки''' покупця за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

Такий правонабувач вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

== Особливості залучення коштів для будівництва об’єкта нерухомого майна ==
'''Пряме чи опосередковане залучення''' (інвестування, фінансування) замовником будівництва, девелопером будівництва, управителем фонду фінансування будівництва коштів від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для спорудження об’єкта нерухомого майна з подальшим набуттям такими особами права власності на відповідні об’єкти нерухомого майна може здійснюватися виключно в такий спосіб:

'''1) шляхом укладення договорів купівлі-продажу неподільних об’єктів незавершеного будівництва/майбутніх об’єктів нерухомості ('''частки неподільного об’єкта незавершеного будівництва):

- замовником будівництва, який є юридичною особою або фізичною особою - підприємцем;

- девелопером будівництва, який є юридичною особою;

'''2) шляхом укладення договорів про участь в фонді фінансування будівництва управителем фонду фінансування будівництва через фонди фінансування будівництва''' відповідно до ''Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому''" з урахуванням особливостей, визначених ''Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю''";

'''3) шляхом емісії цільових корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва''' відповідно до ''Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" з'' умовою передачі об’єкта (частини об’єкта) '''житлового будівництва відповідно до укладеного нотаріального договору між замовником будівництва та власником таких облігацій про резервування (бронювання) об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва.''' До такого договору застосовуються вимоги щодо договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім пункту 19 частини другої статті 13 ''Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"''

Зазначені вимоги не поширюються на випадки фінансування '''об’єктів, що споруджуються виключно за рахунок власних, кредитних або позикових коштів замовника будівництва та/або девелопера будівництва.'''

Управителі фондів операцій з нерухомістю можуть залучати кошти від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для спорудження об’єктів нерухомого майна відповідно до ''Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n102 стаття 6 Закону]'').''

== Договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта ==
Замовник будівництва може укласти договір з девелопером будівництва щодо організації та фінансування будівництва об’єкта (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб).

'''Істотними умовами договору щодо організації та фінансування будівництва об’єкта є:'''

1) порядок організації та фінансування будівництва об’єкта девелопером будівництва;

2) сторона, яка забезпечує розкриття інформації про подільний об’єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок) відповідно до Закону;

3) розподіл майбутніх об’єктів нерухомості, щодо яких буде здійснено первинну державну реєстрацію спеціального майнового права, між замовником будівництва та девелопером будівництва;

4) перелік майбутніх об’єктів нерухомості, що складають гарантійну частку, речові права на які обтяжуватимуться;

5) строк, протягом якого сторони повинні внести зміни до переліку майбутніх об’єктів нерухомості, визначених пунктами 3 і 4, у разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює необхідність таких змін;

6) порядок дій сторін для забезпечення добудови об’єкта у разі розірвання договору (передача замовнику будівництва спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, які не відчужено; передача замовнику будівництва невикористаних коштів, залучених на будівництво об’єкта за договорами купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості (перший продаж), тощо) або втрати замовником права на земельну ділянку.

Якщо договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта укладається до розроблення проектної документації на будівництво, істотні умови договору, визначені пунктами 3 і 4, на момент укладення договору не зазначаються. У такому разі сторони зобов’язані внести зміни до договору, зазначивши такі істотні умови, після розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проектної документації на будівництво.

За рішенням замовника будівництва на девелопера будівництва може покладатися виконання частини функцій замовника будівництва, крім повноважень замовника будівництва щодо набуття на своє ім’я прав на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та інших повноважень, визначених законом. За неналежне виконання таких функцій девелопер будівництва несе відповідальність, передбачену для замовника відповідно до закону.

Договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта підлягає '''нотаріальному посвідченню''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n111 (стаття 7 Закону)]'''.'''

== Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна ==
Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва чи майбутній об’єкт нерухомості, '''здійснюється автоматично програмними засобами ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у день отримання відомостей''' з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта у порядку, визначеному ''Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".''

== Гарантійна частка ==
Під час первинної державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості такий замовник будівництва зобов’язаний визначити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, '''які складатимуть гарантійну частку.'''

Мінімальний розмір гарантійної частки визначається Кабінетом Міністрів України у відсотковому відношенні до сукупної (загальної) площі майбутніх об’єктів нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва (черзі/пусковому комплексі) відповідно до проектної документації на будівництво.

До гарантійної частки включаються майбутні об’єкти нерухомості, спеціальне майнове право на які зареєстровано за замовником будівництва/девелопером будівництва.

Не допускається включення до гарантійної частки частини майбутнього об’єкта нерухомості.

Майбутні об’єкти нерухомості, які включаються до гарантійної частки, повинні бути вільні від речових прав інших осіб (крім спеціального майнового права замовника будівництва/девелопера будівництва та/або права довірчої власності управителя фонду фінансування будівництва) та будь-яких обтяжень (крім обтяження майбутніх об’єктів нерухомості іпотекою на підставі іпотечного договору, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#n134 статтею 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]).

У разі якщо проектною документацією на будівництво об’єкта визначені черги будівництва та/або пускові комплекси, кожний із яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо, гарантійна частка встановлюється окремо щодо кожної черги будівництва/пускового комплексу.

До прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги будівництва та/або пускового комплексу) забороняється, якщо інше не встановлено законом:

1) вчиняти правочини щодо відчуження та/або обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки (крім обтяження іпотекою відповідно до ''Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"'');

2) обтяжувати (крім випадків, визначених ''Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"'') та звертати стягнення на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки.

'''Обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості''', включені до гарантійної частки, '''припиняється:'''

1) одночасно з прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги будівництва та/або пускового комплексу - щодо майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки у відповідній черзі будівництва/пусковому комплексі);

2) на підставі рішення суду з метою добудови відповідного об’єкта незавершеного будівництва іншими особами (у тому числі внаслідок банкрутства, фінансової неспроможності замовника будівництва/девелопера будівництва);

3) на підставі заяви управителя фонду фінансування будівництва, за умови що за таким управителем зареєстровано право довірчої власності на всі майбутні об’єкти нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва.

Замовник будівництва/девелопер будівництва може змінити майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, якщо така зміна відповідає вимозі до розміру гарантійної частки, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює необхідність збільшення розміру гарантійної частки, замовник будівництва/девелопер будівництва зобов’язаний збільшити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, та забезпечити реєстрацію обтяження речових прав на такі об’єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює можливість зменшення розміру гарантійної частки, замовник будівництва/девелопер будівництва має право зменшити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, та забезпечити реєстрацію припинення обтяження речових прав на такі об’єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Фінансування будівництва майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, здійснюється за рахунок коштів замовника будівництва/девелопера будівництва.

== Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) ==
''1. За договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n226:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%2D%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6) стаття 13 Закону]):'''''

''1) продавець зобов’язується забезпечити:''

* будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості), зокрема шляхом укладення договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта;
* підключення закінченого будівництвом об’єкта до інженерних мереж на постійній основі;
* передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на такий об’єкт;
* передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2'') покупець зобов’язується:''

* сплатити продавцю за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості грошову суму в розмірі, визначеному договором;
* прийняти неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості шляхом державної реєстрації на ім’я покупця спеціального майнового права на такий об’єкт;
* прийняти у власність та в натурі об’єкт нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

2. '''Істотними умовами договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім умов, передбачених частиною першою цієї статті, є:'''

1) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

''для юридичної особи'': найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;

''для фізичної особи'' - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

2) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, відповідно до документа, що дає право на виконання будівельних робіт;

3) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

4) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (у випадках якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

* а) відомості про власника/користувача земельної ділянки: ''для юридичної особи'': найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи); ''для фізичної особи'' - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* б) кадастровий номер земельної ділянки;
* в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право замовника будівництва на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

* а) функціональне призначення об’єкта;
* б) загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* в) кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* г) опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
* ґ) клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) графічне зображення розташування неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва на генеральному плані об’єкта будівництва (крім об’єктів, що споруджуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки);

9) інформація про те, що продаж неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) у разі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

12) графічне зображення схеми будівельного плану неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості із зазначенням назви та площі всіх його приміщень, розміщення об’єкта на поверсі;

13) відомості про відсутність речових прав третіх осіб та обтяжень речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

14) ціна неподільного об’єкта будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або спосіб її визначення;

15) запланований квартал та рік прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є майбутній об’єкт нерухомості, та виконання продавцем зобов’язання щодо забезпечення передачі об’єкта нерухомого майна покупцю;

16) відомості про укладення між замовником будівництва та девелопером будівництва договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта:

* назва договору;
* дата укладення та номер (за наявності) договору;
* найменування сторін договору;
* для сторони договору - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для сторони договору (замовника будівництва) - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* відомості про нотаріуса, який посвідчив договір;

17) підстави та порядок зміни істотних умов договору;

18) підстави та порядок дострокового припинення дії договору;

19) строк повернення покупцю коштів у разі дострокового припинення дії договору, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня припинення дії договору;

20) строк повернення покупцю надміру сплачених коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня державної реєстрації за покупцем права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна;

21) строк доплати покупцем коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться більшою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

22) відповідальність сторін за несвоєчасне виконання та невиконання умов договору;

23) порядок надання покупцю інформації про хід виконання умов договору;

24) стислий перелік будівельних робіт, які повинні бути проведені на неподільному об’єкта незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті будівництва;

25) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на неподільному об’єкті незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті нерухомості та передано покупцю;

26) стислий перелік робіт, які повинні бути проведені на об’єкті будівництва та прибудинковій території;

27) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на об’єкті будівництва, призначеного для забезпечення функціонування такого об’єкта після закінчення будівельних робіт та прийняття його в експлуатацію;

28) номери телефонів та адреси для листування сторін.

3. '''Продавець (замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва) на вимогу покупця зобов’язаний ознайомити його з такими відомостями та документами:'''

1) відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва);

2) документи, що підтверджують право власності/право користування замовника будівництва земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт будівництва (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності);

3) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки;

4) технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва;

5) проектна документація на будівництво;

6) звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво;

7) відомості (документ) про набуття права на виконання будівельних робіт;

8) договір про організацію та фінансування будівництва об’єкта - у разі укладення;

9) фінансова звітність про господарську діяльність замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва) за останні два роки (для суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність менше двох років, - за час здійснення господарської діяльності).

'''4. Спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, сплата ціни якого відповідно до договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості здійснюється покупцем частинами, до моменту повної сплати ціни залишається у продавця (крім випадків, якщо договором передбачено перехід до покупця спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості).'''

Перехід спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості від продавця до покупця здійснюється після повної сплати покупцем ціни такого об’єкта (крім випадків, якщо договором передбачено перехід до покупця спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості). Таке право переходить до покупця з моменту державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості.

5. '''Продавець за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) зобов’язаний:'''

1) забезпечити будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

2) забезпечити передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;

3) забезпечити проведення державної реєстрації обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на користь покупця, який сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом трьох робочих днів з дня внесення першого платежу, крім випадків, визначених пунктом 4 цієї частини;

4) забезпечити проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який частково сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, з одночасною державною реєстрацією обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на свою користь протягом п’яти робочих днів з дня часткової сплати в обсязі, визначеному договором, - якщо договором передбачено передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

5) забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до пункту 4 цієї частини, ціна якого повністю сплачена покупцем, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;

6) видати на вимогу покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, довідку про повну сплату ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що підтверджує право покупця на державну реєстрацію спеціального майнового права на відповідний об’єкт, протягом трьох робочих днів з дня звернення покупця за такою довідкою;

7) забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на об’єкт нерухомого майна, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо якого між продавцем та покупцем проведено остаточні розрахунки, протягом п’яти робочих днів з дня проведення остаточних розрахунків;

8) забезпечити передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

9) видати власнику об’єкта нерухомого майна, з яким проведено остаточні розрахунки за об’єкт нерухомого майна, довідку, що підтверджує проведення остаточних розрахунків за об’єкт нерухомого майна, протягом трьох робочих днів з дня звернення власника об’єкта нерухомого майна за такою довідкою;

10) повернути покупцю надміру сплачені кошти, якщо інше не встановлено законом, у разі якщо за результатами технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

Дія обтяження речових прав, визначеного пунктом 3 цієї частини, припиняється з дати державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості та в інших випадках, визначених законом.

6. У разі відмови продавця або залишення без відповіді заяви про видачу довідок, передбачених пунктами 6 і 9 частини п’ятої цієї статті, факт оплати може бути встановлений у судовому порядку.

7. Дія положень не поширюється на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.

== Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта нерухомого майна ==
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта нерухомого майна до передачі власнику об’єкта нерухомого майна за актом приймання-передачі несе продавець за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n417:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 (стаття 19 Закону)].

== Спадкування об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право ==
У разі смерті власника спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості або особи, на користь якої зареєстровано обтяження речових прав на об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, до спадкоємця (спадкоємців) переходять відповідні речові права та/або обтяження згідно із законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n417:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.%20%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE (стаття 20 Закону)].
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Право власності на нерухомість, як об’єкт інвестування

2024-11-06T07:04:53Z

Olesia.yurchyk: Незначні зміни, а саме: перевірка актуальності наявної інформації. Доповнення трьома новими розділами.

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n111 Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#Text Закон України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n365 Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n2 Закон України "Про інвестиційну діяльність"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-2023-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2023 № 596 "Деякі питання виконання вимог Закону України “Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому”]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/461-2011-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 461 "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів"]
== Поняття суб'єкта та об'єкта інвестування ==
'''Суб'єктами (інвесторами і учасниками)''' інвестиційної діяльності можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n82 стаття 5 Закону України "Про інвестиційну діяльність"]).

'''Об'єктами інвестиційної діяльності''' можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях економіки, цінні папери (крім векселів), цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а також майнові права ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1560-12#n76 стаття 4 Закону України "Про інвестиційну діяльність"])

'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n111 Закон України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"]''' (далі - Закон) визначає механізм введення об'єктів незавершеного будівництва в цивільний оборот і захист прав інвестора (фізичної або юридичної особи, за якою в установленому законом порядку зареєстровано право на майбутній об’єкт нерухомості), тобто створення правових механізмів для гарантування державою речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

'''Об'єкт незавершеного будівництва''' може бути подільним або неподільним.

'''Подільний об'єкт незавершеного будівництва''' – об'єкт нерухомого майна, який буде споруджений у майбутньому (житловий будинок, будівля або споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт і який не прийнято в експлуатацію, за умови, що у складі такого об'єкта є майбутні об'єкти нерухомості.

'''Неподільний об'єкт незавершеного будівництва''' – об'єкт нерухомого майна, який буде споруджений у майбутньому (житловий будинок, будівля або споруда), щодо якого отримано право на виконання будівельних робіт і який не прийнято в експлуатацію, за умови, що у складі такого об'єкта відсутні майбутні об'єкти нерухомості.

'''Майбутній об'єкт нерухомості''' – складова частина подільного об'єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта стане самостійним об'єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо).

== Оборотоздатність об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n20 статті 2 Закону]:
{| class="wikitable"
|'''Неподільний об’єкт''' незавершеного будівництва '''може''' перебувати у цивільному обороті лише за умови державної реєстрації :
- права власності

- або спеціального майнового права,
- або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
|'''Подільний об’єкт''' незавершеного будівництва '''не може''' перебувати у цивільному обороті, крім:
1) правочинів, пов’язаних із зміною замовника будівництва;

2) обтяження майна іпотекою відповідно до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" та звернення стягнення на такий предмет іпотеки;

3) обтяження, визначеного абзацом сьомим частини другої статті 27-2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

''Такі правочини та/або дії можуть бути вчинені лише за умови державної реєстрації спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.''
|'''Майбутній об’єкт''' нерухомості '''може''' перебувати у цивільному обороті лише за
умови державної реєстрації спеціального майнового права або обтяження на користь особи, яка сплатила частково ціну такого об’єкта, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
|}

== Об’єктом права власності може бути лише неподільний об’єкт незавершеного будівництва ==
Право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва виникає відповідно до закону '''з моменту державної реєстрації такого права.'''

Державна реєстрація права власності здійснюється відповідно до ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#Text Закону України '''"Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"''']''',''''' якщо одночасно дотримано такі '''вимоги:'''

# наявність у замовника будівництва права власності/права користування земельною ділянкою, на якій споруджується відповідний об’єкт;
# набуто право на виконання будівельних робіт;
# проведено технічну інвентаризацію неподільного об’єкта незавершеного будівництва.

Вимоги, визначені пунктами 1 і 2 не поширюються на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, що підлягають приватизації. Не допускається державна реєстрація права власності на подільні об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості.

== Спеціальне майнове право ==
'''''Спеціальне майнове право''''' – це різновид речового права (але не право власності), яке має встановлене коло об’єктів, на яке воно поширюється:

# неподільні об’єкти незавершеного будівництва;
# подільні об’єкти незавершеного будівництва;
# майбутні об’єкти нерухомості.

На спеціальне майнове право поширюються гарантії щодо захисту права власності (у тому числі усунення перешкод у здійсненні спеціального майнового права; визнання спеціального майнового права у разі його невизнання, порушення, оспорювання; визнання права власності після прийняття в експлуатацію об’єкта).

Власник спеціального майнового права має право звертатися до суду щодо захисту свого права, у тому числі з вимогою щодо:

1) закінчення будівництва об’єкта (у тому числі об’єкта, складовою якого є майбутній об’єкт нерухомості) та прийняття його в експлуатацію.Не допускається прийняття судами рішень про добудову об’єкта, щодо якого відсутнє право на виконання будівельних робіт внаслідок його скасування чи анулювання, до відновлення такого права. У такому разі власник спеціального майнового права має право обрати інший спосіб захисту порушеного права;

2) визнання права власності на об’єкт, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право, після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

'''''Спеціальне майнове право виникає з моменту його державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.'''''

Державна реєстрація спеціального майнового права здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" після отримання права на виконання будівельних робіт.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва здійснюється за замовником будівництва.

Первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості здійснюється за замовником будівництва та/або девелопером будівництва відповідно до розподілу між ними майбутніх об’єктів нерухомості, визначеного договором щодо організації та фінансування будівництва об’єкта.

''' Забороняється''' державна реєстрація спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, щодо якого зареєстровано право власності.

'''Об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості''' належить особі, за якою '''зареєстровано''' '''спеціальне майнове право на такий об’єкт.''' Такий об’єкт може належати одній або декільком особам (у тому числі з визначенням часток кожної з таких осіб).

'''При переході''' спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (крім першого продажу) або обтяження речових прав, зареєстрованого на користь покупця, який сплатив частково ціну за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, '''до правонабувача одночасно переходять права та обов’язки''' покупця за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

Такий правонабувач вважається покупцем/довірителем за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) або договором про участь у фонді фінансування будівництва.

== Особливості залучення коштів для будівництва об’єкта нерухомого майна ==
'''Пряме чи опосередковане залучення''' (інвестування, фінансування) замовником будівництва, девелопером будівництва, управителем фонду фінансування будівництва коштів від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для спорудження об’єкта нерухомого майна з подальшим набуттям такими особами права власності на відповідні об’єкти нерухомого майна може здійснюватися виключно в такий спосіб:

'''1) шляхом укладення договорів купівлі-продажу неподільних об’єктів незавершеного будівництва/майбутніх об’єктів нерухомості ('''частки неподільного об’єкта незавершеного будівництва):

- замовником будівництва, який є юридичною особою або фізичною особою - підприємцем;

- девелопером будівництва, який є юридичною особою;

'''2) шляхом укладення договорів про участь в фонді фінансування будівництва управителем фонду фінансування будівництва через фонди фінансування будівництва''' відповідно до ''Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому''" з урахуванням особливостей, визначених ''Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю''";

'''3) шляхом емісії цільових корпоративних облігацій, погашення яких здійснюється шляхом передачі об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва''' відповідно до ''Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" з'' умовою передачі об’єкта (частини об’єкта) '''житлового будівництва відповідно до укладеного нотаріального договору між замовником будівництва та власником таких облігацій про резервування (бронювання) об’єкта (частини об’єкта) житлового будівництва.''' До такого договору застосовуються вимоги щодо договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім пункту 19 частини другої статті 13 ''Закону України "Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому"''

Зазначені вимоги не поширюються на випадки фінансування '''об’єктів, що споруджуються виключно за рахунок власних, кредитних або позикових коштів замовника будівництва та/або девелопера будівництва.'''

Управителі фондів операцій з нерухомістю можуть залучати кошти від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, для спорудження об’єктів нерухомого майна відповідно до ''Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n102 стаття 6 Закону]'').''

== Договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта ==
Замовник будівництва може укласти договір з девелопером будівництва щодо організації та фінансування будівництва об’єкта (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб).

'''Істотними умовами договору щодо організації та фінансування будівництва об’єкта є:'''

1) порядок організації та фінансування будівництва об’єкта девелопером будівництва;

2) сторона, яка забезпечує розкриття інформації про подільний об’єкт незавершеного будівництва (багатоквартирний будинок) відповідно до Закону;

3) розподіл майбутніх об’єктів нерухомості, щодо яких буде здійснено первинну державну реєстрацію спеціального майнового права, між замовником будівництва та девелопером будівництва;

4) перелік майбутніх об’єктів нерухомості, що складають гарантійну частку, речові права на які обтяжуватимуться;

5) строк, протягом якого сторони повинні внести зміни до переліку майбутніх об’єктів нерухомості, визначених пунктами 3 і 4, у разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює необхідність таких змін;

6) порядок дій сторін для забезпечення добудови об’єкта у разі розірвання договору (передача замовнику будівництва спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості, які не відчужено; передача замовнику будівництва невикористаних коштів, залучених на будівництво об’єкта за договорами купівлі-продажу майбутніх об’єктів нерухомості (перший продаж), тощо) або втрати замовником права на земельну ділянку.

Якщо договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта укладається до розроблення проектної документації на будівництво, істотні умови договору, визначені пунктами 3 і 4, на момент укладення договору не зазначаються. У такому разі сторони зобов’язані внести зміни до договору, зазначивши такі істотні умови, після розроблення та затвердження у встановленому законодавством порядку проектної документації на будівництво.

За рішенням замовника будівництва на девелопера будівництва може покладатися виконання частини функцій замовника будівництва, крім повноважень замовника будівництва щодо набуття на своє ім’я прав на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів та інших повноважень, визначених законом. За неналежне виконання таких функцій девелопер будівництва несе відповідальність, передбачену для замовника відповідно до закону.

Договір щодо організації та фінансування будівництва об’єкта підлягає '''нотаріальному посвідченню''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n111 (стаття 7 Закону)]'''.'''

== Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна ==
Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва чи майбутній об’єкт нерухомості, '''здійснюється автоматично програмними засобами ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у день отримання відомостей''' з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта у порядку, визначеному ''Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".''

== Гарантійна частка ==
Під час первинної державної реєстрації за замовником будівництва/девелопером будівництва спеціального майнового права на подільний об’єкт незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості такий замовник будівництва зобов’язаний визначити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, '''які складатимуть гарантійну частку.'''

Мінімальний розмір гарантійної частки визначається Кабінетом Міністрів України у відсотковому відношенні до сукупної (загальної) площі майбутніх об’єктів нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва (черзі/пусковому комплексі) відповідно до проектної документації на будівництво.

До гарантійної частки включаються майбутні об’єкти нерухомості, спеціальне майнове право на які зареєстровано за замовником будівництва/девелопером будівництва.

Не допускається включення до гарантійної частки частини майбутнього об’єкта нерухомості.

Майбутні об’єкти нерухомості, які включаються до гарантійної частки, повинні бути вільні від речових прав інших осіб (крім спеціального майнового права замовника будівництва/девелопера будівництва та/або права довірчої власності управителя фонду фінансування будівництва) та будь-яких обтяжень (крім обтяження майбутніх об’єктів нерухомості іпотекою на підставі іпотечного договору, визначеного [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/978-15#n134 статтею 10 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"]).

У разі якщо проектною документацією на будівництво об’єкта визначені черги будівництва та/або пускові комплекси, кожний із яких може бути прийнятий в експлуатацію окремо, гарантійна частка встановлюється окремо щодо кожної черги будівництва/пускового комплексу.

До прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги будівництва та/або пускового комплексу) забороняється, якщо інше не встановлено законом:

1) вчиняти правочини щодо відчуження та/або обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки (крім обтяження іпотекою відповідно до ''Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"'');

2) обтяжувати (крім випадків, визначених ''Законом України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю"'') та звертати стягнення на майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки.

'''Обтяження речових прав на майбутні об’єкти нерухомості''', включені до гарантійної частки, '''припиняється:'''

1) одночасно з прийняттям в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (черги будівництва та/або пускового комплексу - щодо майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки у відповідній черзі будівництва/пусковому комплексі);

2) на підставі рішення суду з метою добудови відповідного об’єкта незавершеного будівництва іншими особами (у тому числі внаслідок банкрутства, фінансової неспроможності замовника будівництва/девелопера будівництва);

3) на підставі заяви управителя фонду фінансування будівництва, за умови що за таким управителем зареєстровано право довірчої власності на всі майбутні об’єкти нерухомості у подільному об’єкті незавершеного будівництва.

Замовник будівництва/девелопер будівництва може змінити майбутні об’єкти нерухомості, включені до гарантійної частки, якщо така зміна відповідає вимозі до розміру гарантійної частки, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює необхідність збільшення розміру гарантійної частки, замовник будівництва/девелопер будівництва зобов’язаний збільшити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, та забезпечити реєстрацію обтяження речових прав на такі об’єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі зміни проектної документації на будівництво, яка зумовлює можливість зменшення розміру гарантійної частки, замовник будівництва/девелопер будівництва має право зменшити перелік майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, та забезпечити реєстрацію припинення обтяження речових прав на такі об’єкти у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Фінансування будівництва майбутніх об’єктів нерухомості, включених до гарантійної частки, здійснюється за рахунок коштів замовника будівництва/девелопера будівництва.

== '''Договір купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж)''' ==
''1. За договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) '''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n226:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2013.%20%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%80%20%D0%BA%D1%83%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%96%2D%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6%D1%83%20%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0/%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20(%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B6) стаття 13 Закону]):'''''

''1) продавець зобов’язується забезпечити:''

* будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості), зокрема шляхом укладення договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта;
* підключення закінченого будівництвом об’єкта до інженерних мереж на постійній основі;
* передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на такий об’єкт;
* передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

2'') покупець зобов’язується:''

* сплатити продавцю за неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості грошову суму в розмірі, визначеному договором;
* прийняти неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості шляхом державної реєстрації на ім’я покупця спеціального майнового права на такий об’єкт;
* прийняти у власність та в натурі об’єкт нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта.

2. '''Істотними умовами договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж), крім умов, передбачених частиною першою цієї статті, є:'''

1) відомості про замовника будівництва та девелопера будівництва (за наявності):

''для юридичної особи'': найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи), місцезнаходження;

''для фізичної особи'' - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місце проживання;

2) назва неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, відповідно до документа, що дає право на виконання будівельних робіт;

3) вид будівництва (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт);

4) відомості про земельну ділянку, на якій розташовано неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості (у випадках якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності):

* а) відомості про власника/користувача земельної ділянки: ''для юридичної особи'': найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи); ''для фізичної особи'' - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* б) кадастровий номер земельної ділянки;
* в) номер відомостей про право власності/право користування замовника будівництва на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

5) номер відомостей про спеціальне майнове право замовника будівництва на неподільний об’єкт незавершеного будівництва або подільний об’єкт незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

6) основні технічні характеристики неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва, складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості:

* а) функціональне призначення об’єкта;
* б) загальна площа об’єкта, функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта (для неподільного об’єкта незавершеного будівництва) згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* в) кількість поверхів згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта;
* г) опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;
* ґ) клас енергоефективності згідно з енергетичним сертифікатом;

7) ідентифікатор об’єкта будівництва (закінченого будівництвом об’єкта) в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (будівлі, споруди), у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

8) графічне зображення розташування неподільного об’єкта незавершеного будівництва або подільного об’єкта незавершеного будівництва на генеральному плані об’єкта будівництва (крім об’єктів, що споруджуються на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки);

9) інформація про те, що продаж неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості є першим;

10) адреса неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

11) у разі купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості додатково зазначаються:

а) назва майбутнього об’єкта нерухомості (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо);

б) основні технічні характеристики майбутнього об’єкта нерухомості:

* функціональне призначення об’єкта;
* секція (під’їзд), поверх, на якому розміщено об’єкт;
* загальна площа об’єкта згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта (у тому числі функціональне призначення та площа окремих приміщень у складі об’єкта);
* опис основних конструктивних елементів та інженерного обладнання згідно з проектною документацією на будівництво об’єкта відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;

в) ідентифікатор об’єкта будівництва в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;

г) номер відомостей про спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

12) графічне зображення схеми будівельного плану неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості із зазначенням назви та площі всіх його приміщень, розміщення об’єкта на поверсі;

13) відомості про відсутність речових прав третіх осіб та обтяжень речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості (у тому числі номери відомостей про речові права третіх осіб та обтяження речових прав на об’єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно);

14) ціна неподільного об’єкта будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або спосіб її визначення;

15) запланований квартал та рік прийняття в експлуатації закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є майбутній об’єкт нерухомості, та виконання продавцем зобов’язання щодо забезпечення передачі об’єкта нерухомого майна покупцю;

16) відомості про укладення між замовником будівництва та девелопером будівництва договору про організацію та фінансування будівництва об’єкта:

* назва договору;
* дата укладення та номер (за наявності) договору;
* найменування сторін договору;
* для сторони договору - юридичної особи: найменування; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичної особи - нерезидента - код/номер з торговельного, банківського чи судового реєстру або номер реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи);
* для сторони договору (замовника будівництва) - фізичної особи - підприємця: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності); реєстраційний номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;
* відомості про нотаріуса, який посвідчив договір;

17) підстави та порядок зміни істотних умов договору;

18) підстави та порядок дострокового припинення дії договору;

19) строк повернення покупцю коштів у разі дострокового припинення дії договору, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня припинення дії договору;

20) строк повернення покупцю надміру сплачених коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, який не може перевищувати 60 календарних днів з дня державної реєстрації за покупцем права власності на відповідний об’єкт нерухомого майна;

21) строк доплати покупцем коштів, якщо за результатами технічної інвентаризації фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться більшою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

22) відповідальність сторін за несвоєчасне виконання та невиконання умов договору;

23) порядок надання покупцю інформації про хід виконання умов договору;

24) стислий перелік будівельних робіт, які повинні бути проведені на неподільному об’єкта незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті будівництва;

25) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на неподільному об’єкті незавершеного будівництва/майбутньому об’єкті нерухомості та передано покупцю;

26) стислий перелік робіт, які повинні бути проведені на об’єкті будівництва та прибудинковій території;

27) перелік обладнання, яке повинно бути встановлено на об’єкті будівництва, призначеного для забезпечення функціонування такого об’єкта після закінчення будівельних робіт та прийняття його в експлуатацію;

28) номери телефонів та адреси для листування сторін.

3. '''Продавець (замовник будівництва, девелопер будівництва, управитель фонду фінансування будівництва) на вимогу покупця зобов’язаний ознайомити його з такими відомостями та документами:'''

1) відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва);

2) документи, що підтверджують право власності/право користування замовника будівництва земельною ділянкою, на якій споруджується об’єкт будівництва (якщо законом передбачена можливість набуття права на виконання будівельних робіт без оформлення права власності/права користування земельною ділянкою - за наявності);

3) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки або будівельний паспорт забудови земельної ділянки;

4) технічні умови до інженерного забезпечення об’єкта будівництва;

5) проектна документація на будівництво;

6) звіт про результати експертизи проектної документації на будівництво;

7) відомості (документ) про набуття права на виконання будівельних робіт;

8) договір про організацію та фінансування будівництва об’єкта - у разі укладення;

9) фінансова звітність про господарську діяльність замовника будівництва (девелопера будівництва, управителя фонду фінансування будівництва) за останні два роки (для суб’єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність менше двох років, - за час здійснення господарської діяльності).

'''4. Спеціальне майнове право на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, сплата ціни якого відповідно до договору купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості здійснюється покупцем частинами, до моменту повної сплати ціни залишається у продавця (крім випадків, якщо договором передбачено перехід до покупця спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості).'''

Перехід спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості від продавця до покупця здійснюється після повної сплати покупцем ціни такого об’єкта (крім випадків, якщо договором передбачено перехід до покупця спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості). Таке право переходить до покупця з моменту державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості.

5. '''Продавець за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) зобов’язаний:'''

1) забезпечити будівництво та прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, у тому числі складовою частиною якого є відповідний майбутній об’єкт нерухомості;

2) забезпечити передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;

3) забезпечити проведення державної реєстрації обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на користь покупця, який сплатив частково ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, протягом трьох робочих днів з дня внесення першого платежу, крім випадків, визначених пунктом 4 цієї частини;

4) забезпечити проведення державної реєстрації спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на ім’я покупця, який частково сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, з одночасною державною реєстрацією обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості на свою користь протягом п’яти робочих днів з дня часткової сплати в обсязі, визначеному договором, - якщо договором передбачено передачу покупцю неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості шляхом державної реєстрації спеціального майнового права до повної сплати ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості;

5) забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до пункту 4 цієї частини, ціна якого повністю сплачена покупцем, протягом п’яти робочих днів з дня сплати відповідних коштів;

6) видати на вимогу покупця, який повністю сплатив ціну неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, довідку про повну сплату ціни неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, що підтверджує право покупця на державну реєстрацію спеціального майнового права на відповідний об’єкт, протягом трьох робочих днів з дня звернення покупця за такою довідкою;

7) забезпечити проведення державної реєстрації припинення обтяження речових прав на об’єкт нерухомого майна, зареєстрованого на користь замовника будівництва, девелопера будівництва відповідно до частини третьої статті 27-3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", щодо якого між продавцем та покупцем проведено остаточні розрахунки, протягом п’яти робочих днів з дня проведення остаточних розрахунків;

8) забезпечити передачу відповідно до закону покупцю у власність та в натурі об’єкта нерухомого майна після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта;

9) видати власнику об’єкта нерухомого майна, з яким проведено остаточні розрахунки за об’єкт нерухомого майна, довідку, що підтверджує проведення остаточних розрахунків за об’єкт нерухомого майна, протягом трьох робочих днів з дня звернення власника об’єкта нерухомого майна за такою довідкою;

10) повернути покупцю надміру сплачені кошти, якщо інше не встановлено законом, у разі якщо за результатами технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна фактична загальна площа об’єкта нерухомого майна виявиться меншою за площу, зазначену в договорі купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж).

Дія обтяження речових прав, визначеного пунктом 3 цієї частини, припиняється з дати державної реєстрації за покупцем спеціального майнового права на неподільний об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості та в інших випадках, визначених законом.

6. У разі відмови продавця або залишення без відповіді заяви про видачу довідок, передбачених пунктами 6 і 9 частини п’ятої цієї статті, факт оплати може бути встановлений у судовому порядку.

7. Дія положень не поширюється на неподільні об’єкти незавершеного будівництва, щодо яких зареєстровано право власності.

== '''Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта нерухомого майна''' ==
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, об’єкта нерухомого майна до передачі власнику об’єкта нерухомого майна за актом приймання-передачі несе продавець за договором купівлі-продажу майбутнього об’єкта нерухомості (перший продаж) [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n417:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2019.%20%D0%A0%D0%B8%D0%B7%D0%B8%D0%BA%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 (стаття 19 Закону)].

== '''Спадкування об’єкта незавершеного будівництва, майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого зареєстровано спеціальне майнове право''' ==
У разі смерті власника спеціального майнового права на об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості або особи, на користь якої зареєстровано обтяження речових прав на об’єкт незавершеного будівництва/майбутній об’єкт нерухомості, до спадкоємця (спадкоємців) переходять відповідні речові права та/або обтяження згідно із законом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2518-20#n417:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2020.%20%D0%A1%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0%2C%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%B1%D1%83%D1%82%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BE%D0%B1%E2%80%99%D1%94%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%D0%BD%D0%B5%D1%80%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%2C%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%94%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%20%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B5%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE (стаття 20 Закону)].
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Договірне (зобов’язальне) право]]

Ліцензування місць зберігання пального для сільгоспвиробників, які використовують його виключно для власних потреб

2024-08-30T12:21:47Z

Olesia.yurchyk: Значні зміни у зв'язку набранням чинності (18.06.2024 року) закону який регулює це питання. Статтю відредаговано відповідно до останніх змін.

== Нoрмaтивнa бaзa ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Пoдaткoвий кoдeкс Укрaїни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#Text Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2836-20#n52 Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/408-2019-%D0%BF#n20 Пoстaнoвa Кaбiнeтy Мiнiстрiв Укрaїни вiд 24 квiтня 2019 № 408 «Дeякi питaння eлeктрoннoгo aдмiнiстрyвaння рeaлiзaцiї пaльнoгo тa спиртy eтилoвoгo»]
== Пoняття місця збeрiгaння пaльнoгo виключно для потреб власного споживання та основні вимоги до зберігання пального ==
'''Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки''' - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#n450:~:text=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.%20%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,-1.%20%D0%97%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE Стаття 28 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального] визначає основні вимоги до зберігання пального:

Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки. Суб’єкти господарювання '''отримують ліцензію''' на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки '''на кожне місце зберігання пального.'''

'''Ліцензія''' на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки '''не отримується''' на місця зберігання пального, що використовуються:

''1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;''

''2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;''

''3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.''

'''''Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.'''''

'''Забороняється''' зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено - для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - '''документом, що підтверджує прийняття пального'''.

Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#n450 Закону] суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов’язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.

== Порядок надання ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання в автоматичному режимі ==
Ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки можуть надаватися в автоматичному режимі у разі дотримання суб’єктом господарювання всіх таких умов:

1) обов’язкова реєстрація або взяття на облік суб’єкта господарювання у податкових органах та повідомлення таким суб’єктом господарювання про об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, через які буде здійснюватися відповідний вид господарської діяльності;

2) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності рішення Ради національної безпеки і оборони України, введеного в дію указом Президента України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції";

3) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності інформації про здійснення контролю над суб’єктом господарювання у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

4) відсутність на дату подання заяви про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності факту припинення дії ліцензії, наданої заявнику на право провадження того самого виду господарської діяльності за рішенням податкового органу, протягом останніх 12 місяців;

5) відсутність податкового боргу із сплати акцизного податку та заборгованості із сплати штрафних санкцій, застосованих податковими органами відповідно до цього Закону;

6) електронна ідентифікація суб’єкта господарювання онлайн в електронному кабінеті з дотриманням вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги";

7) відсутність на дату подання заяви в автоматичному режимі про отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, факту припинення протягом останніх 12 місяців за рішенням податкового органу дії ліцензії на право провадження того самого виду господарської діяльності за тим самим місцем провадження діяльності, яка надавалася такому заявнику (крім припинення дії ліцензії за заявою такого суб’єкта господарювання) або іншому суб’єкту господарювання (крім припинення дії ліцензії з підстав, визначених пунктами 1-4 і 7 частини другої статті 46 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#n1587 Закону]).

'''''Для отримання в автоматичному режимі ліцензії суб’єкт господарювання подає заяву про отримання ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності''''' до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або в електронній формі у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n1091 статтею 42 Податкового кодексу України].

'''У заяві про отримання в автоматичному режимі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності повинні міститися відомості про:'''

- заявника: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ; для фізичних осіб - підприємців - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), місцезнаходження (адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування), за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та/або номер паспорта (для фізичних осіб, які мають право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для іноземних суб’єктів господарської діяльності - найменування та податковий номер постійного представництва;

- вид ліцензії, а саме: ліцензія на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

-адресу місця зберігання пального у стаціонарних резервуарах та ідентифікатор об’єкта оподаткування - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

-код/коди адміністративно-територіальної одиниці та території територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад: ; місць зберігання пального у стаціонарних резервуарах - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

-загальну місткість стаціонарних резервуарів, що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

- загальну місткість ємностей (для ємностей місткістю понад 250 літрів кожна), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки;

- відомості про наявність ємностей та/або споживчої тари (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно) (для ємностей місткістю до 250 літрів кожна та загальною місткістю ємностей та/або споживчої тари до 500 літрів включно), що використовуються для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, - для ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

== Особливості на період дії воєнного стану на території України ==
Згiднo [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2836-20#n52:~:text=%22%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A Закону] '''Установити, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:'''

1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).

У декларації зазначаються відомості про:

суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):

для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;

для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);

загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n668:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83 Закону] за здійснення зберігання пального без ліцензії.

== Відповідальність за відсутність ліцензії для зберігання пального ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#n2081:~:text=%D0%B7%D0%B0%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%83%20%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D1%8E.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2073.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83,-1.%20%D0%97%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 73 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"]

До суб’єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах:

зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки без наявності ліцензії на право зберігання пального:

-за перше порушення - 4 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

- за друге порушення - 8 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

-за третє та наступні порушення - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

Надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання на підставі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки - 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
[[категорія:Господарське право]]

Ліцензування місць зберігання пального для сільгоспвиробників, які використовують його виключно для власних потреб

2024-08-30T08:46:51Z

Olesia.yurchyk:

== Нoрмaтивнa бaзa ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Пoдaткoвий кoдeкс Укрaїни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закoн Укрaїни «Прo дeржaвнe рeгyлювaння вирoбництвa i oбiгy спиртy eтилoвoгo, кoньячнoгo i плoдoвoгo, aлкoгoльних нaпoїв, тютюнoвих виробiв тa пaльнoгo»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#Text Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального"]

* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/408-2019-%D0%BF#n20 Пoстaнoвa Кaбiнeтy Мiнiстрiв Укрaїни вiд 24 квiтня 2019 № 408 «Дeякi питaння eлeктрoннoгo aдмiнiстрyвaння рeaлiзaцiї пaльнoгo тa спиртy eтилoвoгo»]
== Пoняття місця збeрiгaння пaльнoгo виключно для потреб власного споживання та основні вимоги до зберігання пального ==
'''Місце зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки''' - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або резервуари, ємності, та/або тара (крім споживчої тари, тари споживача та поворотної тари (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів включно), які належать суб’єкту господарювання на праві власності або користування і призначені для зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки таким суб’єктом господарювання;

[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3817-20#n450:~:text=%D0%9A%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BC%20%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2028.%20%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE,-1.%20%D0%97%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE Стаття 28 Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального] визначає основні вимоги до зберігання пального:

1. Зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання за наявності ліцензії на право зберігання пального або на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.

2. Суб’єкти господарювання отримують ліцензію на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки на кожне місце зберігання пального.

3. Суб’єкт господарювання має право зберігати власне пальне та пальне, що належить іншому суб’єкту господарювання, без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідну ліцензію.

4. Ліцензія на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

1) підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

2) підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

3) суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

''5. Суб’єкти господарювання здійснюють зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки у споживчій тарі кожна об’ємом до 60 літрів включно без отримання ліцензії на право зберігання пального, на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки.''

6. Забороняється зберігання та/або реалізація (використання) пального, отримання якого не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб’єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб’єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального (для потреб інших суб’єктів господарювання), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання;

4) для суб’єкта господарювання, що здійснює зберігання пального для власних потреб, - документом, що підтверджує прийняття пального.

7. Під час проведення перевірки з питань дотримання вимог цього Закону суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, зобов’язані в день початку перевірки надати посадовим особам податкового органу, які проводять перевірку, інформацію про адреси або кадастрові номери всіх земельних ділянок, на яких розміщені ємності для зберігання пального, їхню кількість та місткість, а також надати таким посадовим особам можливість огляду таких ємностей.

== Документи , які потрібно для отримання ліцензії для зберігання пального в спрощеному порядку ==
Згiднo ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n498:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.02.2002%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.,-%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Закону] сyб’єкт гoспoдaрювaння, який здiйснює збeрiгaння пaльнoгo, щo викoристoвується виключнo для влaсних пoтреб (спoживaння чи прoмисловoї пeрeрoбки) тa нe здiйснює рeaлiзaцiю йoгo iншим осoбaм, oтримyють лiцeнзiю зa спрощeнoю прoцeдyрoю.

Для oтримaння цiєї лiцeнзiї зa спрoщeнoю прoцедурoю cуб’єкт гoспoдaрювaння пoдaє до головного управління ДПС за місцем розташування місць зберігання пального. зaявy тa дoкyмeнт прo сплату річного внеску за лiцeнзiю.

У зaявi, якa пoдaється для oтримaння лiцeнзiї нa прaвo збeрiгaння пaльнoгo для пoтрeб влaсногo спoживaння чи прoмислoвoї пeрeрoбки, oкрiм зaгaльних вiдoмoстeй прo сyб’єктa гoспoдaрювaння тaкoж вкaзyються:
* мeтa викoристaння пaльнoгo (бyдe вoнo викoристoвyвaтись для пoтрeб влaснoгo спoживaння чи пeрeрoблeння);
* зaгaльнa мiсткiсть рeзeрвyaрiв, якi бyдyть викoристoвyвaтись для зберiгaння пaльнoгo;
* мiсцe знaхoджeння тaкиx мiсць зберiгaння пaльнoгo.
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: [https://cabinet.tax.gov.ua/login. https://cabinet.tax.gov.ua/login.]

Суб’єкти господарювання ( ''у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва'') отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно.

''Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n498:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8E%D1%82%D1%8E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8E%D1%82%D1%8E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE Законі], забороняється.''

Строк розгляду заяви становить 20 календарних днів.

Згiднo ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n724:~:text=%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A Закону] '''Установити, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:'''

1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).

У декларації зазначаються відомості про:

суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):

для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;

для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);

загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n668:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83 Закону] за здійснення зберігання пального без ліцензії.

== Відповідальність за відсутність ліцензії для зберігання пального ==
За порушення норм цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону] щодо зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:

- у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень;

- надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону], - 500000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
[[категорія:Господарське право]]

Ліцензування місць зберігання пального для сільгоспвиробників, які використовують його виключно для власних потреб

2024-08-28T06:25:14Z

Olesia.yurchyk: Перевірка наявної інформації на актуальність. Зміни щодо неактуальної інформації. Зазначення нюансів щодо введення воєнного стану.

== Нoрмaтивнa бaзa ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Пoдaткoвий кoдeкс Укрaїни]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закoн Укрaїни «Прo дeржaвнe рeгyлювaння вирoбництвa i oбiгy спиртy eтилoвoгo, кoньячнoгo i плoдoвoгo, aлкoгoльних нaпoїв, тютюнoвих виробiв тa пaльнoгo»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/408-2019-%D0%BF#n20 Пoстaнoвa Кaбiнeтy Мiнiстрiв Укрaїни вiд 24 квiтня 2019 № 408 «Дeякi питaння eлeктрoннoгo aдмiнiстрyвaння рeaлiзaцiї пaльнoгo тa спиртy eтилoвoгo»]
== Пoняття збeрiгaння пaльнoгo та суб'єкти, які не отримують лiцeнзiю нa прaвo збeрiгaння пaльнoгo ==
'''Зберігання пального''' – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Згiднo зi ст. 15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n498:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.02.2002%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.,-%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Зaкoнy Укрaїни «Прo дeржавнe рeгулювaння вирoбництвa і oбігy спиртy eтилoвoгo, кoньячнoгo і плoдoвoгo, aлкoгoльних нaпoїв, тютюнoвих вирoбів та пaльнoгo»] (далі - Закон) де чітко вказано, що зберігання пaльнoго здiйснюється сyб’єктaми гoсподaрювaння всiх фoрм влaсності (y тoмy числi iнoзeмними сyб’єктaми гoспoдарювaння, якi дiють чeрeз свoї зaрeєстрoвaнi пoстiйнi прeдстaвництвa) здiйснюється тiльки зa нaявностi лiцeнзiї.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

'''-''' підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

'''-''' підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

'''-''' суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Лiцeнзiю нa збeрiгaння пaльнoгo нe oтримують тaкoж сyб’єкти гoспoдaрювaння, щo здiйснюють збeрiгaння пaльнoгo виключнo y спoживчiй тaрi дo 5 лiтрiв.
== Документи , які потрібно для отримання ліцензії для зберігання пального в спрощеному порядку ==
Згiднo ст.15 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n498:~:text=%D0%B2%D1%96%D0%B4%2007.02.2002%7D-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.,-%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Закону] сyб’єкт гoспoдaрювaння, який здiйснює збeрiгaння пaльнoгo, щo викoристoвується виключнo для влaсних пoтреб (спoживaння чи прoмисловoї пeрeрoбки) тa нe здiйснює рeaлiзaцiю йoгo iншим осoбaм, oтримyють лiцeнзiю зa спрощeнoю прoцeдyрoю.

Для oтримaння цiєї лiцeнзiї зa спрoщeнoю прoцедурoю cуб’єкт гoспoдaрювaння пoдaє до головного управління ДПС за місцем розташування місць зберігання пального. зaявy тa дoкyмeнт прo сплату річного внеску за лiцeнзiю.

У зaявi, якa пoдaється для oтримaння лiцeнзiї нa прaвo збeрiгaння пaльнoгo для пoтрeб влaсногo спoживaння чи прoмислoвoї пeрeрoбки, oкрiм зaгaльних вiдoмoстeй прo сyб’єктa гoспoдaрювaння тaкoж вкaзyються:
* мeтa викoристaння пaльнoгo (бyдe вoнo викoристoвyвaтись для пoтрeб влaснoгo спoживaння чи пeрeрoблeння);
* зaгaльнa мiсткiсть рeзeрвyaрiв, якi бyдyть викoристoвyвaтись для зберiгaння пaльнoгo;
* мiсцe знaхoджeння тaкиx мiсць зберiгaння пaльнoгo.
Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом) чи заповнивши заяву на отримання послуги онлайн на сайті: [https://cabinet.tax.gov.ua/login. https://cabinet.tax.gov.ua/login.]

Суб’єкти господарювання ( ''у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва'') отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального відповідно.

''Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n498:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%2C%20%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%20%D1%96%20%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F%20%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%8F%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8E%D1%82%D1%8E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%B8%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%82%D1%8E%D1%82%D1%8E%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%8E%20%D1%81%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E%2C%20%D1%80%D1%96%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%B2%20%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D1%81%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B0%D1%85%2C%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B7%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE Законі], забороняється.''

Строк розгляду заяви становить 20 календарних днів.

Згiднo ст.18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n724:~:text=%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BE%D0%B4%20%D0%B4%D1%96%D1%97%20%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8F%D0%B3%D0%BE%D0%BC%2030%20%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%B7%20%D0%B4%D0%BD%D1%8F%20%D0%B9%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BF%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%3A Закону] '''Установити, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:'''

1) суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);

2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).

У декларації зазначаються відомості про:

суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво):

для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника;

для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності), номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті громадянина України), місце проживання, контактний номер телефону, адреса електронної пошти);

загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.

Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України.

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#n668:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2017.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%B7%D0%B0%20%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%83%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%BE%D1%80%D0%BC%20%D1%86%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%83 Закону] за здійснення зберігання пального без ліцензії.

== Відповідальність за відсутність ліцензії для зберігання пального ==
За порушення норм цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону] щодо зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів:

- у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень;

- надання послуг із зберігання пального іншим суб’єктам господарювання та/або реалізація пального іншим особам на підставі ліцензії на право зберігання пального, отриманої на підставі заяви виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки відповідно до статті 15 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/481/95-%D0%B2%D1%80#Text Закону], - 500000 гривень.

Рішення про стягнення штрафів приймаються податковими органами та/або органом, який видав ліцензію на зберігання пального, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
[[категорія:Господарське право]]

Конфіденційна інформація

2024-07-26T05:35:39Z

Olesia.yurchyk: оновлення посилання

== Нормативна база ==
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" від 15 грудня 1997 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"]
== Конфіденційна інформація як підвид інформації з обмеженим доступом ==
Конфіденційна інформація – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n128 статті 21 Закону України "Про інформацію"], конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n35 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»] вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці
'''До конфіденційної інформації''', що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==
Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. 
''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''
=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:
* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n84 частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»]);
* відомості про місце проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n44 частина восьма статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»]);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n52 стаття 10 Закону України «Про звернення громадян»]);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2058-14#n137 стаття 16 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»]);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n83 частина десята статті 7 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»]);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n956 частина третя статті 53 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»];
* інформація про страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, про суму коштів, що обліковується на накопичувальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, про умови та стан виконання договорів страхування довічної пенсії, про персональні дані учасників накопичувальної системи пенсійного страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1660 частина друга статті 97 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4279 стаття 895 Цивільного кодексу України])
* інформація про померлого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n82 стаття 7 Закону України Про поховання та похоронну справу»]);
* відомості про оплату праці працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n160 стаття 31 Закону України «Про оплату праці»]) Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n261 стаття 19 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»]);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3782-12#n101:~:text=%D1%81%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D1%85%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F.-,%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2015.%20%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%BF%D0%B5%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%83,-%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9%20%D0%BF%D1%80%D0%BE стаття 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»]);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#n277 стаття 23 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]);
* дані осіб, що взяті під захист ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3781-12 стаття 10 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»]);
* сукупність відомостей про фізичних осіб які постраждали від насильства (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n254 частина десята статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству]);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n824:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2056.%20%D0%94%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97%2C%20%D1%89%D0%BE%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%83%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F%20%D0%BC%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2 частина перша статті 56 Митного кодексу України]);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n97 частина восьма статті 9 Закону України «Про лікарські засоби»]);
* інформація про місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток, інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні, інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#o40 стаття 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»)].
* інформація про стан здоров'я, а саме: «Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта» (ст. 39-1). «Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта» (ст. 40)..( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* інформація щодо: перетинання державного кордону України громадянами; можливе існування стосовно громадянина тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон; можливе існування стосовно іноземця та особи без громадянства рішення про заборону в’їзду, регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Законом України “Про захист персональних даних”] та зберігається у Державній Прикордонній службі України.
Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n63 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто. 
'''Кожна особа має право:'''
# знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
# вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання;
# використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
# на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
# на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення ст. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К. Г. Устименка) від 30.10.1997 р.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України визначив, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації належить свідчення про особу, в тому числі про стан здоров’я. Окрім цього, акцентуємо увагу на необхідності розрізняти два терміни – лікарська таємниця, тобто інформація про пацієнта, та медична інформація, тобто інформація для пацієнта.

Інформація щодо: перетинання державного кордону України громадянами; можливе існування стосовно громадянина тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон; можливе існування стосовно іноземця та особи без громадянства рішення про заборону в’їзду, регулюється Законом України “Про захист персональних даних” та зберігається у Державній Прикордонній службі України.

Для отримання такої інформації потрібно звернутися із заявою до Державної прикордонної служби України. Відповідна заява подається на адресу Адміністрації Держприкордонслужби та розглядається Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

На виконання вимог Закону України “Про захист персональних даних”, звернення повинно подаватися у письмовій формі особисто, або через законного представника за наявності письмової згоди від особи стосовно якої запитується інформація. ЗРАЗОК заяви можна знайти за цим посиланням https://dpsu.gov.ua/ua/vimogi-do-zvernen-ta-zrazki-zayav/

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"], комерційну таємницю не становлять:'''
# установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
# інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
# дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
# відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
# документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
# інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
# документи про платоспроможність;
# відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
# відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
== Розпорядники конфіденційної інформації ==
'''Розпорядниками''', тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, '''являються''':
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 статті 32 Конституції України].

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==
===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.
:'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя]'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України у статті 32] встановила право кожного громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємницю, а також заборонила збирання, зберігання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однією з гарантій здійснення цього права громадян є [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 182 КК України.] Таке право може бути обмежене тільки відповідно до закону на підставі судового рішення.

Небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя особи. Предметом злочину є конфіденційна інформація про особу. Така інформація може закріплюватися на різних матеріальних носіях: папері, касетах, дискетах, фотографіях, міститися у творі, що публічно демонструється, або у творі, виданому в засобах масової інформації, тощо. До конфіденційних належать відомості, які становлять особисту або сімейну таємницю особи, наприклад, інформація про сімейний стан, стан здоров’я, майновий стан, відомості про дату народження тощо, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Не може визнаватися конфіденційною така інформація, яка вже була раніше оприлюднена шляхом публікації або у будь-який інший спосіб. Потерпілим від даного злочину може бути будь-яка особа, щодо якої збиралася, використовувалася або поширювалася конфіденційна інформація.

'''Об’єктивна сторона злочину''' виражається у вчиненні щодо особи однієї із таких альтернативних дій, а саме у незаконному: а) збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; б) зберіганні такої інформації; в) використанні; г) знищенні; або д) поширенні вказаної конфіденційної інформації; або е) незаконній зміні такої інформації.

Незаконність стосовно кожної із зазначених дій означає: а) відсутність згоди фізичної особи на її здійснення; або б) відсутність передбачених Конституцією України та законами України правових підстав для вчинення цих дій без згоди особи.
===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1490 стаття '''164-3'''] - Недобросовісна конкуренція (ч. 3 - Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця) -, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2038 стаття '''186-3''']- порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2488 стаття '''212-2'''] - порушення законодавства про державну таємницю.
===Цивільно-правова відповідальність===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1570 Статтями 286] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1657 302 Цивільного кодексу України] передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4141 статті 862 ЦК України] якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4279 статті 895 ЦК України] виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
== Див. також ==
* [[Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї в Україну, рух, розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану]]
* [[Вiдпoвiдaльнicть блогерів зa кoнтeнт]]
* [[Відкрита інформація]]
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Конфіденційна інформація

2024-07-22T06:10:39Z

Olesia.yurchyk: Незначні зміни, а саме : перевірка на атуальність та чинність нормативно-правових актів які зазначаються в статті. Також доповнення стосовно інформації про стан здорпов'я та перетин державного кордону. Доповнення рішення Конституційного суду. Посилання на зразки заяв.

== Нормативна база ==
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/994_326 Конвенція про захист осіб стосовно автоматизованої обробки даних особистого характеру]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/994_243 Директива 97/66/ЄС Європейського Парламенту і Ради "Стосовно обробки персональних даних і захисту права на невтручання в особисте життя в телекомунікаційному секторі" від 15 грудня 1997 року]
*[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15/ Цивільний кодекс України]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/80731-10 Кодекс України про адміністративні правопорушення]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2657-12 Закон України "Про інформацію"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Закон України "Про доступ до публічної інформації"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2849-20#Text Закон України "Про медіа"]
*[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v_001700-09 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"]
*[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0010760-16 Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації"]
== Конфіденційна інформація як підвид інформації з обмеженим доступом ==
Конфіденційна інформація – (від англ. confidence — довіра) це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їх бажанням.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n128 статті 21 Закону України "Про інформацію"], конфіденційна інформація разом із службовою та таємною інформацією належить до інформації з обмеженим доступом.

'''Інформація з обмеженим доступом''' – це така інформація, доступ до якої має лише обмежене коло осіб і оприлюднення якої заборонено розпорядником інформації відповідно до закону. Обмеження доступу до інформації здійснюється в інтересах національної безпеки або охорони законних прав фізичних та юридичних осіб.
Важливо! Обмежується доступ до інформації, а не до документу. Відповідно, якщо в одному документі міститься відкрита і закрита інформація, то відкрита інформація може бути надана на ознайомлення зацікавленій особі у вигляді окремого документу.

За змістом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n35 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»] вбачається, що інформація з обмеженим доступом, може бути наступною:
* конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.;
* таємна інформація – інформація, доступ до якої обмежується і розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю;
* службова інформація - що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці
'''До конфіденційної інформації''', що є власністю держави і перебуває в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, '''не можуть бути віднесені відомості:'''
* про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту;
* про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;
* про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;
* стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень;
* про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб;
* щодо діяльності державних та комунальних унітарних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі або територіальній громаді, а також господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать господарському товариству, частка держави або територіальної громади в якому становить 100 відсотків, що підлягають обов’язковому оприлюдненню відповідно до закону;
* інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
== Конфіденційна інформація про фізичну та юридичну особу ==
Конфіденційна інформація умовно поділяється на конфіденційну інформацію про фізичну особу та конфіденційну інформацію про юридичну особу.

Підставою для визначення інформації конфіденційною є бажання фізичної чи юридичної особи вважати певну інформацію про неї чи інформацію, що знаходиться у її володінні, конфіденційною. Персональні дані та відомості про фізичну особу є тотожними поняттями. А інформація про особу поширюється не тільки на фізичних а й на юридичних осіб. Будь-яка інформація про особу може бути віднесена на розсуд особи до конфіденційної, якщо це не заборонено Законом. Втім, не вся інформація про особу є конфіденційною. 
''Не належать до інформації з обмеженим доступом: декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади та обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.''
=== Конфіденційна інформація про фізичну особу ===
Конфіденційна інформація є підвидом інформації про особу і не вичерпується персональними даними. В Законах прямо визначено, що є конфіденційною інформацією про особу. Це, зокрема:
* відомості про національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, адреса, дата та місце народження ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-12#n84 частина друга статті 11 Закону України «Про інформацію»]);
* відомості про місце проживання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1382-15#n44 частина восьма статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір проживання в Україні»]);
* відомості про особисте життя громадян, одержані із звернень громадян ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/393/96-%D0%B2%D1%80#n52 стаття 10 Закону України «Про звернення громадян»]);
* первинні дані, отримані в процесі проведення Перепису населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2058-14#n137 стаття 16 Закону України «Про Всеукраїнський перепис населення»]);
* відомості, що подаються заявником на визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3671-17#n83 частина десята статті 7 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»]);
* інформація про пенсійні внески, пенсійні виплати та інвестиційний прибуток (збиток), що обліковується на індивідуальному пенсійному рахунку учасника пенсійного фонду, пенсійні депозитні рахунки фізичних осіб, договори страхування довічної пенсії ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1057-15#n956 частина третя статті 53 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»];
* інформація про страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування, про суму коштів, що обліковується на накопичувальному пенсійному рахунку учасника накопичувальної системи пенсійного страхування, про умови та стан виконання договорів страхування довічної пенсії, про персональні дані учасників накопичувальної системи пенсійного страхування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n1660 частина друга статті 97 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»]);
* відомості щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, хід їх виконання та результати ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4279 стаття 895 Цивільного кодексу України])
* інформація про померлого ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1102-15#n82 стаття 7 Закону України Про поховання та похоронну справу»]);
* відомості про оплату праці працівника ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80#n160 стаття 31 Закону України «Про оплату праці»]) Відомості про оплату праці надаються лише у випадках передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника);
* заявки та матеріали на видачу патентів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3687-12#n261 стаття 19 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»]);
* дані про особу взяту під захист у кримінальному судочинстві ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3781-12#n66 стаття 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»]);
* матеріали заявки фізичної чи юридичної особи на реєстрацію сорту рослин, результати експертизи сорту рослин ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3116-12#n277 стаття 23 Закону України "Про охорону прав на сорти рослин"]);
* дані осіб, що взяті під захист ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3781-12 стаття 10 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів»]);
* сукупність відомостей про фізичних осіб які постраждали від насильства (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#n254 частина десята статті 16 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству]);
* інформація,що стосується митної вартості товарів, що переміщаються через митний кордон України ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n2183 частина перша статті 56 Митного кодексу України]);
* інформація,що міститься в заяві про державну реєстрацію лікарського засобу та додатка до них ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/123/96-%D0%B2%D1%80#n97 частина восьма статті 9 Закону України «Про лікарські засоби»]);
* інформація про місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток, інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні, інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3262-15#o40 стаття 7 Закону України «Про доступ до судових рішень»)].
* інформація про стан здоров'я, а саме: «Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування пацієнта» (ст. 39-1). «Медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків. При використанні інформації, що становить лікарську таємницю, в навчальному процесі, науково-дослідній роботі, в тому числі у випадках її публікації у спеціальній літературі, повинна бути забезпечена анонімність пацієнта» (ст. 40)..( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2801-12#Text Закон України "Основи законодавства України про охорону здоров'я"]
* інформація щодо: перетинання державного кордону України громадянами; можливе існування стосовно громадянина тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон; можливе існування стосовно іноземця та особи без громадянства рішення про заборону в’їзду, регулюється [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2297-17#Text Законом України “Про захист персональних даних”] та зберігається у Державній Прикордонній службі України.
Цей перелік не є вичерпним і може бути доповнений іншими законодавчими актами.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2939-17#n63 статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації"] кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто. 
'''Кожна особа має право:'''
# знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом;
# вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання;
# використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону;
# на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів;
# на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.
Право особи на свою приватну сферу абсолютне (це таємниця приватного життя, лікарська таємниця, таємниця сповіді, сюди також слід віднести банківську таємницю, оскільки кожна особа має право вимагати від необмеженого кола осіб обов'язкової заборони на збирання вказаних відомостей, а якщо ці відомості стали відомими особі у зв'язку з її професійною діяльністю, то - нерозголошення).

Рішення Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення ст. 3, 23, 31, 47, 48 Закону України «Про інформацію» та ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» (справа К. Г. Устименка) від 30.10.1997 р.

У своєму Рішенні Конституційний Суд України визначив, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, передбачених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації належить свідчення про особу, в тому числі про стан здоров’я. Окрім цього, акцентуємо увагу на необхідності розрізняти два терміни – лікарська таємниця, тобто інформація про пацієнта, та медична інформація, тобто інформація для пацієнта.

Інформація щодо: перетинання державного кордону України громадянами; можливе існування стосовно громадянина тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон; можливе існування стосовно іноземця та особи без громадянства рішення про заборону в’їзду, регулюється Законом України “Про захист персональних даних” та зберігається у Державній Прикордонній службі України.

Для отримання такої інформації потрібно звернутися із заявою до Державної прикордонної служби України. Відповідна заява подається на адресу Адміністрації Держприкордонслужби та розглядається Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України.

На виконання вимог Закону України “Про захист персональних даних”, звернення повинно подаватися у письмовій формі особисто, або через законного представника за наявності письмової згоди від особи стосовно якої запитується інформація. ЗРАЗОК заяви можна знайти за цим посиланням https://dpsu.gov.ua/ua/vimogi-do-zvernen-ta-zrazki-zayav/

=== Конфіденційна інформація про юридичну особу ===
Що стосується конфіденційної інформації для юридичної особи, то це інформація, яка міститься в договорах, контрактах, листах, звітах, аналітичних матеріалах, виписках з бухгалтерських рахунків, схемах, графіках, специфікаціях і інших документах, що фігурують в діяльності юридичної особи. Розголошення даних, що містяться в таких документах, може бути використано конкурентами і, відповідно, завдати економічної та іншої шкоди юридичній особі.
Важливо уточнити, що конфіденційна інформація є тотожною комерційній таємниці. Особливістю відомостей, що складають комерційну таємницю, як вид конфіденційної інформації, є їх комерційний і господарський характер. Іншими словами, це інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб’єкта підприємницької діяльності, розмір одержуваного ним прибутку.

'''При цьому, згідно з [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/611-93-%D0%BF постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці"], комерційну таємницю не становлять:'''
# установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;
# інформація за всіма встановленими формами державної звітності;
# дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;
# відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;
# документи про сплату податків і обов'язкових платежів;
# інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;
# документи про платоспроможність;
# відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;
# відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.
== Розпорядники конфіденційної інформації ==
'''Розпорядниками''', тобто особами, які відповідно до їх повноважень володіють конфіденційною інформацією, '''являються''':
* суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
* юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
* особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
* суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2939-17 Законом України «Про доступ до публічної інформації»] розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4263 статті 32 Конституції України].

'''Розпорядник інформації зобов'язаний:'''
* надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується;
* використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом;
* вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб;
* виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.
* надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об’єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
* вести облік запитів на інформацію;
* визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;
* мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;
Зберігання інформації про особу не повинно тривати довше, ніж це необхідно для досягнення мети, задля якої ця інформація збиралася.
== Відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації ==
===Кримінальна відповідальність===
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення недоторканості приватного життя.
:'''''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1190 Стаття 182. Порушення недоторканності приватного життя]'''''

::''1. Незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу, -''
::''караються штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.''

::''2. Ті самі дії, вчинені повторно, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам особи, -''
::''караються арештом на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років, або позбавленням волі на той самий строк.''

::'''''Примітка'''. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.''
[http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України у статті 32] встановила право кожного громадянина на недоторканність приватного життя, на особисту і сімейну таємницю, а також заборонила збирання, зберігання, поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. Однією з гарантій здійснення цього права громадян є [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 182 КК України.] Таке право може бути обмежене тільки відповідно до закону на підставі судового рішення.

Небезпечність даного злочину полягає в тому, що він порушує суспільні відносини, що забезпечують недоторканність приватного життя особи. Предметом злочину є конфіденційна інформація про особу. Така інформація може закріплюватися на різних матеріальних носіях: папері, касетах, дискетах, фотографіях, міститися у творі, що публічно демонструється, або у творі, виданому в засобах масової інформації, тощо. До конфіденційних належать відомості, які становлять особисту або сімейну таємницю особи, наприклад, інформація про сімейний стан, стан здоров’я, майновий стан, відомості про дату народження тощо, а також будь-які інші відомості, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Не може визнаватися конфіденційною така інформація, яка вже була раніше оприлюднена шляхом публікації або у будь-який інший спосіб. Потерпілим від даного злочину може бути будь-яка особа, щодо якої збиралася, використовувалася або поширювалася конфіденційна інформація.

'''Об’єктивна сторона злочину''' виражається у вчиненні щодо особи однієї із таких альтернативних дій, а саме у незаконному: а) збиранні конфіденційної інформації щодо цієї особи; б) зберіганні такої інформації; в) використанні; г) знищенні; або д) поширенні вказаної конфіденційної інформації; або е) незаконній зміні такої інформації.

Незаконність стосовно кожної із зазначених дій означає: а) відсутність згоди фізичної особи на її здійснення; або б) відсутність передбачених Конституцією України та законами України правових підстав для вчинення цих дій без згоди особи.
===Адміністративна відповідальність===
Кодексом України про адміністративні правопорушення також передбачена відповідальність за неправомірне використання конфіденційної інформації. Це, зокрема [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1490 стаття '''164-3'''] - Недобросовісна конкуренція (ч. 3 - Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, а також іншої конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця) -, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2038 стаття '''186-3''']- порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2488 стаття '''212-2'''] - порушення законодавства про державну таємницю.
===Цивільно-правова відповідальність===
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1570 Статтями 286] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1657 302 Цивільного кодексу України] передбачена заборона поширення інформації про фізичну особу без її згоди. Так, при наявності відповідних фактів, право особи на приватне життя якої було порушене, вона має право звернутися до суду з позовом про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди чи іншим видом позову.

Також, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4141 статті 862 ЦК України] якщо сторона у договорі підряду внаслідок виконання договору одержала від другої сторони інформацію про нові рішення і технічні знання, у тому числі й такі, що не захищаються законом, а також відомості, що можуть розглядатися як комерційна таємниця, вона не має права повідомляти їх іншим особам без згоди другої сторони.

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n4279 статті 895 ЦК України] виконавець і замовник зобов'язані забезпечити конфіденційність відомостей щодо предмета договору на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, ходу його виконання та одержаних результатів, якщо інше не встановлено договором. Обсяг відомостей, що належать до конфіденційних, встановлюється договором.
== Див. також ==
* [[Несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї в Україну, рух, розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану]]
* [[Вiдпoвiдaльнicть блогерів зa кoнтeнт]]
* [[Відкрита інформація]]
* [[Інформаційне забезпечення виборів в Україні]]
[[Категорія: Цивільне право]]
[[Категорія: Адміністративне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Органи місцевого самоврядування]]
[[Категорія: Територіальні органи]]

Єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (спрощена система оподаткування)

2024-05-13T05:53:21Z

Olesia.yurchyk: Редагування розмірів ставки податку та лімітів з 2023 року на актуальні розміри на 2024 рік. Перевірка на актуальність інформації.

== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
15 березня 2022 року прийнято [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2120-20#Text Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану"], відповідно до якого передбачаються особливості справлення податкових зобов'язань, у тому числі й щодо платників спрощеної системи оподаткування, а саме:

◆ З 1 квітня 2022 року та на період дії воєнного стану для фізичних осіб-підприємців (ФОП), платників єдиного податку І та ІІ групи, сплата єдиного податку – добровільна. Той, хто не бажає сплачувати податок у період воєнного стану, просто не заповнює декларацію за вказаний період.

◆ Під час мобілізації ФОП, які належать до ІІ та ІІІ груп платників єдиного податку, а також юридичні особи, які належать до ІІІ групи, можуть за власним рішенням не сплачувати ЄСВ за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу до Збройних Сил України.
[[Файл:Сплата податків та єдиного внеску ФОП.png|міні|350x350пкс]]
◆ З 1 квітня 2022 року ФОП та юридичні особи, в яких упродовж минулого календарного року дохід не перевищує 10 мільярдів гривень, можуть перейти на сплату єдиного податку ІІІ групи за ставкою 2% із урахуванням такого:
# до таких платників єдиного податку не застосовуються будь-які обмеження щодо кількості найманих працівників;
# платники єдиного податку не є платниками податку на додану вартість;
# авансовий внесок єдиного податку сплачуються щомісячно до 15 числа за підсумками попереднього місяця;
# податкова звітність подається щоквартально у строки, передбачені для квартальної звітності.
◆ Не зможуть стати платниками єдиного податку ІІІ групи суб’єкти господарювання, які:
# організовують та проводять азартні ігри, лотереї та парі;
# займаються обміном іноземної валюти;
# виробляють, експортують, імпортують та продають підакцизні товари;
# здійснюють видобуток та реалізацію корисних копалин;
# займаються певними видами фінансової діяльності, зокрема страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, страхові компанії, інвестиційні фонди і компанії тощо.
Платник податків повертається на систему оподаткування, яка використовувалася до переходу на систему єдиного податку за ставкою 2% з початку наступного календарного місяця, після припинення воєнного стану.
|}
== Поняття спрощеної системи оподаткування ==
'''Спрощена система оподаткування, обліку та звітності (далі - спрощена система оподаткування)''' - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ), на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 І Розділу ХІV ПКУ,] з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
== Порядок переходу на спрощену систему оподаткування ==
'''Юридична особа чи фізична особа - підприємець (далі - ФОП) може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 I Розділу XIV ПКУ (пункт 291.3 статті 291)], та реєструється платником єдиного податку у визначеному порядку.'''

Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування ФОП подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси '''заяву'''.

'''Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 298 ПКУ], в один з таких способів:'''

'''→''' особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

'''→''' надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

'''→''' засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

'''→''' державному реєстратору під час державної реєстрації створення [[Порядок державної реєстрації юридичної особи|юридичної особи]] або державної реєстрації [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця|фізичної особи - підприємця]]. Відповідна заяви або відомості передаються до контролюючого органу у порядку, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#Text Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"].

'''Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2. статті 298 ПКУ].'''

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (підпункт 298.2.1. пункту 298.2. статті 298 ПКУ]).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#Text (підпункт 298.2.2. пункту 298.2. статті 298 ПКУ]).
== Ставки єдиного податку для ФОП та суб'єктів господарювання ==
{| class="wikitable"
|-
! rowspan="2" | Групи платників єдиного податку !! rowspan="2" | Платник єдиного податку !! colspan="3" | Основні умови перебування в групі !! colspan="2" | Ставка єдиного податку / єдиного соціального внеску
|-
! '''Річний обсяг доходу не вище (грн.)''' || '''Кількість працівників не більше (осіб)'''|| '''Діяльність''' || '''Звичайна''' || '''Підвищена'''
|-
| Перша група || ФОП || 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році - 1 185 700 грн.) || 0|| Виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню || '''''ЄП:''''' у межах до 10% розміру прожиткового мінімуму 302, 80 грн. у 2024 році) '''''ЄСВ "за себе" для пенсійного стажу:''''' 22% від мінімальної заробітньої плати (1562 грн. з 01 січня 2024 року та 1760 грн. з 01 квітня 2024 року); || rowspan="2" !! | 15% (для ФОП у випадках, визначених п. 293.4 ПКУ
|-
| Друга група || ФОП || 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році - 5 921 400 грн.) || 10 || Господарська діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства (''крім надання посередницьких послуг з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснення діяльності з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння'') || '''''ЄП:''''' у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати (1420 грн. з 01 січня 2024 року); 
'''''ЄСВ "за себе" для пенсійного стажу:''''' 22% від мінімальної заробітньої плати (1562 грн. з 01 січня 2024 року та 1760 грн. з 01 квітня 2024 року);
|
|-
| Третя група || Юр.особи та ФОП || 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2024 році - 8 285 700 грн.) || Без обмежень || --- || '''''ЄП:'''''* 3% доходу при сплаті ПДВ; * 5% доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку '''''ЄСВ "за себе" для пенсійного стажу:''''' 22% від мінімальної заробітньої плати (1562 грн з 01 січня 2024 року та 1760 грн з 01 квітня 2024 року); || '''для ФОП''' у випадках, визначених п. 293.4 ПКУ: 15%; '''для юр.осіб''', у випадках, визначених п. 293.5 ПКУ: 6% зі сплатою ПДВ; 10% без сплати ПДВ
|-
|Четверта група|| С/г товаровиробники - юр. особи та ФОП, які провадять діяльність виключно в межах фермерського господарства, зареєстрованого відповідно до [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/973-15 Закону України "Про фермерське господарство"]|| Частка с/г товаровиробництва юр.особи за попередній період ≥ 75% || Без обмежень || Для ФОП за умови виконання сукупності таких вимог:
# здійснюють виключно вирощування, відгодовування сільськогосподарської продукції, збирання, вилов, переробку такої власновирощеної або відгодованої продукції та її продаж;
# провадять господарську діяльність (крім постачання) за місцем податкової адреси;
# не використовують працю найманих осіб;
# членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени її сім’ї у визначенні [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини другої статті 3 Сімейного кодексу України];
# площа сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду у власності та/або користуванні членів фермерського господарства становить не менше двох гектарів, але не більше 20 гектарів.
|| Ставки визначені пунктом 293.9 ПКУ як % до нормативної грошової оцінки 1 га з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 1 січня поточного року залежно від категорії (типу) земель, їх розташування ||
|}
== Обмеження для першої - третьої групи спрощеної системи оподаткування ==
'''I. Обмеження за суб'єктним складом:'''
* '''Суб'єкти господарювання (ФОП та юр. особи), які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник у результаті дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).''' Податковий борг виникає у разі несплати платником податків суми погодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) у встановлені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] строки, а також нарахованої на суму такого грошового зобов'язання пені ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.175 пункту 14.1. ПКУ]). Необхідно звернути увагу, що: наявність неподаткового боргу не є перешкодою для одержання статусу єдиноподатника (наприклад, не вважається податковим боргом заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування).

* '''Фізичні та юридичні особи - нерезиденти:'''
а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України.
* '''Юр. особи, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25%.'''
* '''Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юрособи, яка не є платниками єдиного податку.'''

* '''Суб'єкти господарювання, а саме:'''
* страхові (перестрахові) брокери;
* банки; кредитні спілки; ломбарди;
* лізингові компанії; довірчі товариства;
* страхові компанії;
* установи накопичувального пенсійного забезпечення;
* інвестиційні фонди і компанії;
* інші фінансові установи, визначені законом;
* реєстратори цінних паперів.

* '''Інші суб'єктні обмеження.''' Наприклад, приватні нотаріуси не мають права займатися підприємницькою діяльністю відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/3425-12 Закону України "Про нотаріат"], фізичні особи, які здійснюють адвокатську діяльність або діяльність арбітражного керуючого, не можуть провадити підприємницькою діяльністю та обрати спрощену систему оподаткування, враховуючи положення [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/5076-17 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n172 Кодексу України з процедур банкрутства].
'''II. Обмеження за видами діяльності:'''
* ''Діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім поширення лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора).''
До азартних ігор не належать, зокрема, гра в більярд, гра в кеглі (боулінг) та інші ігри, що проводяться без отримання гравцем призу (виграшу), гра на ігрових автоматах типу «кран-машина», де як виграш гравець отримує виключно матеріальні речі (іграшки, цукерки тощо) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/768-20#Text Закон України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор"]).
* ''Обмін іноземної валюти.''

* ''Виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).'' Роздрібна торгівля передбачає реалізацію товару для особистого споживання та домашнього використання (тобто кінцевому споживачу). Водночас, не можуть бути єдиноподатниками суб'єкти господарювання, які здійснюють реалізацію талонів на паливо (реалізація талонів за своєю суттю є продажем палива). Cуб'єктів господарювання, які здійснюють заміну мастила (оливи) під час надання послуг з техобслуговування транспортного засобу, це обмеження не стосується, оскільки така діяльність не належить до продажу паливно-мастильних матеріалів.

* ''Видобуток, виробництво, реалізація дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).'' Дорогоцінними металами є золото, срібло, платина та метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді і стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо). Дорогоцінне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах), перелік яких наведено у [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/637/97-%D0%B2%D1%80 Законі України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними"]. До дорогоцінного каміння органогенного утворення відносяться перли та бурштин у сировині, необробленому та обробленому вигляді. У групах 1 і 2 підприємцям можна здійснювати тільки надання «ювелірних» послуг (і то окремим особам), наприклад: з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням, ремонту годинників та ювелірних виробів.

* ''Видобуток, реалізація корисних копалин (крім реалізації корисних копалин місцевого значення).''
'''Корисні копалини''' - природні мінеральні утворення органічного та неорганічного походження в надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва і втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва та споживання безпосередньо або після первинної переробки ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.91 ПКУ]). Перелік корисних копалин міститься в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/827-94-%D0%BF постанові Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 року № 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення"].
* ''Діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, що здійснюється страховими агентами, визначеними [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1909-20#Text Законом України "Про страхування"], сюрвейєрами, аварійними комісарами і аджастерами.''

* ''Діяльність з управління підприємствами.''

* ''Діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.''

* ''Діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування чи антикваріату.''

* ''Діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.'' Забороні підлягає та діяльність, що охоплена поняттям «гастрольні заходи» відповідно до [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1115-15 Закону України "Про гастрольні заходи в Україні"].
'''III. Додаткові обмеження у здійснення діяльності ФОП:'''
* ''Технічні випробування та дослідження ( [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 291.5.2 ПКУ]).''

* ''Діяльність у сфері аудиту.''

* '''Надання в оренду:'''
# земельних ділянок, загальна площа яких перевищує 0,2 га;
# житлових приміщень та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 400 кв. м;
# нежитлових приміщень (споруд, будівель) та/або їх частин, загальна площа яких перевищує 900 кв. м.
== Податковий (звітний) період ==
'''Податковий період висвітлений в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 статті 294 Податкового кодексу України]:'''
* Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є ''календарний рік''.
* Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є ''календарний квартал''.
* Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
* Для ''суб'єктів господарювання, які перейшли на сплату єдиного податку'' із сплати інших податків і зборів, встановлених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ], перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, що настає за наступним податковим (звітним) кварталом, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку, і закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду.
* Для зареєстрованих в установленому порядку ''ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування'' та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому особу зареєстровано платником єдиного податку.
* Для зареєстрованих в установленому законом порядку ''суб'єктів господарювання (новостворених), які протягом 10 календарних днів з дня державної реєстрації'' подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, а також четвертої групи (фізичні особи), перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, в якому відбулася державна реєстрація.
* Для ''суб'єктів господарювання, які утворюються в результаті реорганізації'' (крім перетворення) будь-якого платника податку, що має непогашені податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому погашено такі податкові зобов'язання чи податковий борг і подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування.
* У разі державної реєстрації ''припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця'', які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.
* У разі ''зміни податкової адреси'' платника єдиного податку останнім податковим (звітним) періодом за такою адресою вважається період, у якому подано до контролюючого органу заяву щодо зміни податкової адреси.
== Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку ==
'''Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.''' Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. У разі якщо сільська, селищна або міська рада приймає рішення щодо зміни раніше встановлених ставок єдиного податку, єдиний податок сплачується за такими ставками у порядку та строки, визначені підпунктом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПКУ].

'''Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами''' на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

'''Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів''' після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

''Суми єдиного податку, сплачені відповідно до абзацу другого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 295.1 і пункту 295.5 статті 295 ПКУ], підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів з цього податку за заявою платника єдиного податку.''

'''Платники єдиного податку четвертої групи:''' самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ]''; сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
* у I кварталі - 10 відсотків;
* у II кварталі - 10 відсотків;
* у III кварталі - 50 відсотків;
* у IV кварталі - 30 відсотків.
== Відповідальність платника єдиного податку ==
<big>'''Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n6946 ПКУ] за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.'''</big>
== Див. також ==
* [[Державна реєстрація фізичної особи – підприємця]]
* [[Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця]]
[[Категорія:Податкове право]]
[[Категорія:Центральні органи виконавчої влади (агентство, інспекція, служба)]]

Державна допомога в рамках Програми "єПідтримка"

2024-01-31T14:44:33Z

Olesia.yurchyk: Незначні зміни. Надання цієї допомоги припинено. Акцентувала увагу користувачів на припинення надання допомоги. Перевірила інформацію вказану на відповідність законодавству та внесла незначні доповнення.

'''<big>Надання державної допомоги в рамках Програми "єПідтримка" припинено.</big>'''

'''<big>Подати заявку на Допомогу у 6500 гривень в рамках програми "єПідтримка" можна було до 31 березня 2022 року.</big>'''

== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1645-14#Text Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2021-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 "Деякі питання надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка”]
== Загальні положення ==
'''Допомога в рамках Програми "єПідтримка"''' (далі - допомога) є державною допомогою, яка надається отримувачам допомоги за рахунок коштів державного бюджету (абзац другий пункту 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2021-%D0%BF#Text Порядку надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021 року № 1272 "Деякі питання надання допомоги в рамках Програми "єПідтримка"] (далі - Порядок).

Допомога надається отримувачу допомоги за його бажанням '''одноразово''' '''у розмірі 6500 гривень''' (пункт 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

'''Увага!''' Останнім днем подання запитів (заявок) для отримання допомоги є '''31 березня 2022 року'''.
== Хто може бути отримувачем допомоги ==
Допомога надається застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, та фізичним особам - підприємцям, страхувальники яких '''одночасно''' відповідають таким ознакам:
# перебувають на обліку як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в окремих адміністративно-територіальних одиницях за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/204-2022-р#Text переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України] за поданням Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
# подали в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік;
# не є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного страхування (пункт 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2021-%D0%BF#Text Порядку]).
== Порядок отримання допомоги ==
Для того, щоб отримати допомогу отримувачу такої допомоги необхідно:

→ установити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

→ обрати у мобільному додатку Порталу Дія (Дія) послугу "єПідтримка";

→ відкрити поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування допомоги в одному з банків України, з яким Міністерство цифрової політики України уклало відповідний договір інформаційної взаємодії, та/або перевірити номер поточного рахунка (за стандартом IBAN) отримувача допомоги для виплати допомоги, інформація щодо якого передана банком та який наявний у мобільному додатку Порталу Дія (Дія);

→ подати запит, який містить такі дані:
# прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності);
# дата народження;
# реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (за наявності);
# номер банківського рахунка (за стандартом IBAN) отримувача допомоги.
Отримувачі допомоги несуть відповідальність за достовірність інформації, поданої для отримання допомоги.

Для визначення застрахованих осіб, які мають право на допомогу, будуть використовуватися відомості, які надасть Пенсійний фонд України.

Згідно ''розпорядження Кабінету Міністрів України'' від 6 березня 2022 р. № 204-р "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми “єПідтримка” до ''переліку'' адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми “єПідтримка” відносяться: Волинська область, Дніпропетровська область, Донецька область, Житомирська область, Запорізька область, Київська область, м. Київ, Луганська область, Миколаївська область, Одеська область, Сумська область, Харківська область, Херсонська область, Чернігівська область.
== Зарахування допомоги на банківський рахунок ==
Зарахування допомоги на поточний рахунок отримувача допомоги, здійснюється банком, у якому відкрито такий рахунок, виключно за умови збігу інформації про номер рахунка та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

У програмі приймають участь усі банки, які підключені до єПідтримки: Monobank, Альфа-банк, Приват Банк, А-Банк, Ощадбанк, Укргазбанк, Raiffeisen BANK, Восток банк, IdeaBank, izibank, ПУМБ.

Допомога, зарахована на поточний рахунок отримувача допомоги, у разі його смерті, набрання законної сили рішенням суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим повертається банком на рахунок АТ "Ощадбанк", який протягом трьох операційних днів з дня їх повернення перераховує кошти на небюджетний рахунок Міністерства економіки України (пункт 10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1272-2021-%D0%BF#Text Порядку]).

[[Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту]]

Право власності на нерухомість, як об’єкт інвестування

2023-11-17T07:51:23Z

Olesia.yurchyk: Оновлення актуальної інформації щодо регулювання цього питанння в законодавстві